Тема уроку:

Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях

Кріпацтво

Панщина

Оброк

Система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на свою повну власність.

примусова безоплатна праця кріпосного селянина, який відбував її як повинність зі своїм реманентом і тягловою силою в господарстві поміщика — власника землі.

форма феодальної земельної ренти — продуктивної (натуральний оброк) або грошової (грошовий оброк).

Історичний словник

Криза поміщицького господарства

Екстенсивний шлях розвитку (від лат.

extensivus — розширяючий,

подовжуючий) — спосіб збільшення обсягів

виробництва шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних

сил, насамперед факторів виробництва при

незмінному рівні технічної основи виробництва.

Інтенсивний шлях розвитку базується на впровадженні

передових досягнень науково-технічного

прогресу у виробництво, застосуванні нових

технологій, підвищенні рівня освіти й кваліфікації працівників, поліпшенні

форм і методів організації виробництва, економній

витраті людських, фінансових і природних

ресурсів тощо.

АЛЕ

Ознаки панщинної системи господарювання

С. 54 – 55

Ознаки, що свідчили про розвиток ринкових відносин і занепад поміщицької

системи господарювання С. 56 – 57

Землеволодіння – Групи селян – Форми експлуатації - Техніка - Культури – Збільшення обсягів виробництва -

Олекс й Андр йович Аракч єві ́ і ́ е́ — російський граф, генерал. Користувався прихильністю царя Олександра І , був військовим міністром, членом державної ради.

Військові поселення — особлива система організації війська в Росії, яка поєднувала військову службу з сільськогосподарською працею. Існувала у 1810 (в Україні – з 1817 р.)–1857 роках.

Життя в херсонських військових поселеннях.Уривок із записок військового

урядовця Є. фон Брадке...У цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займались землеробством і скотарством, господарство провадилось цілком екстенсивно і неправильно...Тут я знайшов цих, колись дуже заможних, селян у надзвичайних нестатках і злигоднях, і мені не важко було відшукати причину цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ними оволоділо палке завзяття на користь казни, і вони у відношенні одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здобутим для своїх людей і коней, а намагались нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. Цієї мети вони безсумнівно досягли, хоч і тут цілі стада пацюків знищили цю добру половину; але в той же час полки віднімали у селянина кращі землі, провадили великі посіви без усякого погодження з трудовими силами і віддавали селянинові лише мізерну решту часу на його власне господарство. Через те, що оранка під час тривалого літа може провадитися довго і праці по угноєнню не існує, то ця система була б ще менш шкідливою для матеріального добробуту поселенців, але під час збирання, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому, казенні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збирання на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи одну лише солому.