Традиції та звичаї в Україні.Підготувала Ругаль О.В.

*РІЗДВЯНІ СВЯТА ТА ТРАДИЦІЇ

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

* Та прийдуть до тебе три празники в гості:Що перший же празник – Святеє Різдво,А другий же празник – Святого Василя,А третій же празник – Святе Водохреще…

* Коли до нас іде Різдвяне свято – В торбині коляду несе завзято,Смачний узвар, кутю та калачіІ молитовне слово при свічі.

*Починались Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового.

*Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу.

* Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого та сповила його в яслах. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

*Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»).

* На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро.

*Саме з тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Різдву передував чотиритижневий Різдвяний піст З 27 листопада до 6 січня.

* У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою.

* Вечір перед Різдвом 6 січня називався Святвечором (багата кутя). Готували пісні та обрядові страви. Страв повинно бути 12.

* Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.

* Кутя варилася із товченої пшениці, заправлялася медом, маком, горіхами. Ставилась у кубельце, зроблене з запашного сіна.

* Напередодні Різдва – 6 січня, цілий день нічого не їли. Поки не з'явиться перша зоря на небі. Вірили що саме в цей час народився Ісус Христос.

* Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Важливо у цей день пробачити всі кривди, що були заподіяні. Господар дому вносив в хату символ урожаю – «дідух», бажає всім веселих свят.

* Дідух - сніп пшениці, жита чи вівса, який зберігали від обжинків. Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю.

* Прикрашений васильками і калиною різдвяний сніп для наших пращурів рідніший. Дідух – це дідівський дух, тобто всіх попередників роду. Ялинка, прикрашена іграшками, увійшла в наш побут значно пізніше.

* На святвечір родина обов'язково згадувала своїх померлих родичів, припрошувала їх узяти участь у вечері. Хазяїн дому тричі обходив навколо столу з кутею та свічкою в руках, потім на колінах перед образами молився за померлих родичів. Дружина та діти діяли так само. Далі господар закликав всіх до столу.

* Першою куштували кутю, потім уже решту і запивали все узваром, який варили з сушених фруктів. Кутю лишали на столі на ніч для померлих предків, поклавши поруч ложки. Важлива подія цього вечора – діти носять кутю до родичів та хрещених батьків.

* Після Святвечора в храмах відправляється нічна Божа служба, яка завершувалася вдосвіта. Ще біля церкви починали співати колядки, а потім ішли колядувати. Колядки – це вісники Нового року, доброї новини: Різдва Христового.

* Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували. Вважається, що, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде рік. Ватага колядників обирає собі Звездаря (той, хто носив велику різвяну зірку) і Міхоношу (той, хто збирав дарунки до торби).

* Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Вертепом виступав маленький ящик, обклеєний кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, які складалися з двох частин. У першій частині розігрувалися сцени, пов'язані з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло.

* Коляд, коляд, колядаУ віконце загляда.У різдвяну світлу нічкуЗапалили на радість свічку.Коляду поклич до хати,Щоб Ісуса привітати.Люди добрі, колядуйте,Сина Божого шануйте!

*13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки

(щедра кутя).

* Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

* У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.

* Цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними. На столі не було такої великої кількості страв, але були смаковиті: ковбаси, смажене м’ясо, печеня, локшина і обов'язково млинці, як прообраз сонця та кутя.

* В Україні на Щедрий Вечір батько ховався від дітей за пирогами - символом щедрості, багатства. Діти питали:- Мамо, а де наш тато? - А хіба ж ви мене не бачите, діти?- Не бачимо, тату!- Дай Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили! Батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» — «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»

* Увечері біля вікон було чутно дівочі голоси та щедрівки. Щедрували дівчата поодинці чи гуртом. Вони обходили оселі та співали щедрівки, а господарі в свою чергу, обдаровували їх гостинцями. Щедрівки – дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про «весняну» зустріч Нового року: згадування про птахів, що прилітають з вирію навесні.

* Щедрик-щедрівочкаГарна мандрівочка:Від хати до хатиХодили гуртом щедрувати,добрих людей звеселяти,Щастя й радості бажати.Під ногами – скрип-скрип,А ворітця – рип-рип,А зіроньки миготять –

За щедрівками летять.

* Головні святкові дійства належали молоді. Молодь перевдягалася у різних персонажів. Основною була Меланка. Вона могла бути парубоча та дівоча. Хлопці обирали жартівника, перевдягали його в жіночий одяг – це Меланка. Дівоча мала більш поважний характер. Найкращу дівчину вдягали «молодою». Були ще інші персонажі: Циганка, Ведмідь, Коза, Чорт та інші. Вони звеселяли народ своїми жартами та виставами.

* Опівночі закінчували щедрувати. Настає Старий Новий рік, якій ще називають святом Василя. Починались нові обрядові дійства. Хлопчики удосвіта оббігають оселі рідних та сусідів, щоб посіяти в їхніх домівках зерно і привітати з святом.

* Перший посівальник на Новий рік був і першим полазником. За повір'ям такий гість мав неодмінно принести родині щастя або навпаки. Тому спостерігали, хто першим завітає до хати. Вважалося, буде все гаразд, якщо до хати завітають хлопці або молоді чоловіки. І вже зовсім зле, якщо навідувалась жінка.

* Розкидаючи зерно бажали доброго врожаю, здоров'я, удачі та поздоровляли хазяїв з Новим роком.

Сійся, родися,жито,пшениця,Всяка пашниця,На щастя, на здоров'я,На Новий рік,Щоб краще вродило як торік.Коноплі – під стелю,А льон – по коліна;Щоб у вас, хрещених голова не боліла.Будьте здорові з Новим роком,З Василем.

* Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня.

* Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення.

*Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

* Вечір напередодні Хрещення називався третій Святвечір або «голодна» кутя. Люди не чого не їли, доки не посвятять воду. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Прийшовши додому свяченою водою кропили хату, членів родини, худобу, подвір'я, криницю. Малювали хрест крейдою на дверях, воротах, господарських будівлях, аби злякати нечисту силу.

* Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами: вареники з капустою, голубці з грибами, смажена риба, пироги, кутя та узвар…Як стемніє, виносили та спалювали дідуха, пускали його на теплий дух. Таким способом намагалися прогнати зиму і покликати весну. Попіл відносили на город, щоб огірки родили.

* У язичницькі часи святкувався день народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов'ян збереглося особливе ставлення до води у цей день. Ще у древньому Києві щороку на Водохреще до Дніпра сходилося майже все населення як на велике свято – освячення води. Найспритніші юнаки прагнули неодмінно скупатися. Ця традиція збереглася й до цього часу. Вважається що скупавшись на Водохреща можна оберігати себе протягом року від різних хвороб.

* 19 січня на річці або біля криниці відбувалося основне дійство Водохреща. Напередодні чоловіки вирубували із льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалися Божа служба. Коли священнослужителі занурювали хрест у воду. З цього часу вода вважається освяченою.

* Вважається що на свято Водохреще вода набуває цілющих властивостей. Люди набирали її у посуд і берегли цілий рік. Вважалося що це була жива вода, яка приносить здоров'я та красу. Нею напували хворих, лікували дитячий переляк.

* По обіді молодь влаштовувала різні розваги: каталася на конях, проводила кулачні бої, розважалася…

*»Невідомо, якою біде людина через 1000 років, але якщо відняти у сьогоднішньої людини нажитий віками й отриманий нею у спадок скарб свят та обрядів, то вона все забуде, всього розучиться й муситиме все почати спочатку» . В.О. Ключевський