Номер роботи в базі даних

Кількість співпадаючих ділянок та відсоток від їх загальної кількості Автор роботи джерелаНазва роботи

джерела

3 3649 [ 81.45%] КОЦУР.doc - - - 2 831 [ 18.54%] ГРИНЗОВСЬКИЙ.doc - - - 0 121 [ 2.7%] --- ---

Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"На правах рукопису Бондарчук Сергій МиколайовичУДК 613:001]:378.4(477) "18/19" РОЗВИТОК ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ x0000003 РОЗВИТОК ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ (ДРУГА

ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ- ПОЧ. ХХ СТ.)Спеціальність 07.00. 07 - історія науки й техніки Дисертація на здобування наукового ступеня кандидатаісторичних наукНауковий керівник:Коцур Надія Іванівна доктор історичних наук, професор Переяслав-Хмельницький - 2014 ЗМІСТ ВСТУП.3РОЗДІЛ 1 x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.121.1. Історіографія проблеми.121.2. Джерельна база дослідження.461.3. Теоретико-методологічні основи дослідження.55РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. І СТАНОВЛЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ .702.1. Соціально-економічні чинники розвитку гігієнічної науки в університетах .702.2.

Сутнісні індикатори розвитку гігієнічної науки .812.3. Зміст і форми наукового пошуку та освітньої діяльності кафедр медичних факультетів університетів .95РОЗДІЛ 3 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПОРТРЕТИ УЧЕНИХ-ГІГІЄНІСТІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. .1223.1. Учені-лікарі Київського університету св. Володимира в інтелектуальному просторі другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. .1223.2. Наукова, професійна та історіографічна біографії дослідників-лікарів Харківського університету .1453.3. Наукові виміри професійної діяльності лікарів-гігієністів Одеського університету .180ВИСНОВКИ.206 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.216ВСТУП

В сучасних умовах цивілізаційного вибору України, посилення суперництва націй і держав, актуалізується проблема подальшої долі людини і перспектив розвитку суспільства. За нових викликів ХХ ст. важливо, як відзначав М.

Мамардашвілі, не допустити духовного спустошення, адже регрес моралі породжує деградацію суспільства. Майбутнє нашої держави і нації залежить від вибору: або жити в системі цінностей, або в світі симулякрів (за В.Г. Кременем). Ретроспективний розгляд історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Метою нашого дослідження є цілісне відтворення історії становлення і розвитку гігієнічної науки на терені України другої половини ХІХ - 20-х рр.

адресує нас до системи цінностей минулих епох, які під кутом зору людино центризму важливі сучаснику.

Водночас науковий доробок учених-гігієністів Київського університету св. Володимира, Одеського, Харківського університетів має і досі великий "потенціал майбутнього", який на новому етапі історичного розвитку слугує важливим методологічним підґрунтям для розв'язання проблем соціального здоров'я в ХХІ ст.

Соціогуманітарні цінності учених-лікарів, інтелектуалів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

, в центрі яких було здоров'я людини, не девальвувалися в ХХІ ст. , а їхня професійна і моральна місія слугує прикладом для сучасного покоління молодих учених.

Окрім того, інтелектуальна портретистика другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. надає історії гігієнічної науки людино вимірності, посилює міждисциплінарні аспекти сучасного історичного дискурсу, формує більш довершений образ соціальної науки минулих століть.

Актуальність дослідження визначається і самою природою та закономірностями наукового пізнання - без погляду на розвиток науки в минулому не можливо об'єктивно оцінити її сучасне (за Б.А. Малицьким).

У наш час інтенсифікації, високої мобільності, соціально-політичної конфліктності, кліматичних змін, техногенних катаклізмів завдання збереження і зміцнення здоров'я людини потребують першочергового розв'язання.

x0000003 Окрім того, в сучасних умовах інтенсифікації, високої мобільності, соціально-політичної конфліктності, кліматичних змін, техногенних катаклізмів завдання збереження і зміцнення здоров'я людини потребують першочергового розв'язання.

Саме категорія здоров'я в сучасному світі виступає "візитною карткою" зрілості і цивілізованості держави.

x0000003 Саме категорія здоров'я в сучасному цивілізованому суспільстві виступає "візитною карткою" соціально-економічної зрілості, культури і процвітання держави, а здоров'язберігальні технології посідають пріоритетне місце в навчально-виховних і соціальних ініціативах держави.

Відомо, що в більшості європейських країн сьогодні вже зроблені важливі кроки на шляху реалізації низки національних профілактичних програм, спрямованих на подолання найпоширеніших хвороб сучасності і факторів їх ризику, а світовий досвід неодноразово і переконливо довів, що цілеспрямований вплив на керовані фактори ризику захворювань дозволяє вчасно попередити людство від масових захворювань ХХІ ст. Під цим кутом зору особливо актуальним є вивчення історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах в другій половині ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Під цим кутом зору особливо актуальним є вивчення історії становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.

Актуальні й досі слова професора С.А.

Томіліна, висловлені ще в минулому столітті про те, що гігієна "пробуджує в масах і окремих особистостях волю до здоров'я", "викликає нові форми свідомості, почуття гігієнічної відповідальності перед колективом і прийдешнім поколінням" [675, с. 23].

x0000003 Томіліна, висловлені ще в минулому столітті про те, що соціальна гігієна "пробуджує в масах і окремих особистостях волю до здоров'я", "викликає нові форми свідомості, почуття гігієнічної відповідальності перед колективом і прийдешнім поколінням" [724, с.

Не дивлячись на всі переконливі аргументи профілактичної медицини, на жаль, на всіх етапах розвитку вітчизняної медицини її фінансування відбувалося за залишковим принципом.

x0000003 Не дивлячись на всі переконливі аргументи профілактичної медицини, на жаль, на всіх етапах розвитку вітчизняної медицини її фінансування відбувалося за залишковим принципом.

І це тоді, як "витрати на терапевтичну медицину, на лікування й утримування чисельних хроніків.

x0000003 І це тоді, як "витрати на терапевтичну медицину, на лікування й утримування чисельних хроніків .

з народногосподарської точки зору є не що інше, як виплата лихварських процентів по векселях профілактичної заборгованості" [278, с. 81].

x0000003 з народногосподарської точки зору є не що інше, як виплата лихварських процентів по векселям профілактичної заборгованості" [317, с.

Недофінансування медичної галузі є реаліями сьогодення. У пошуках економії бюджетних коштів урядовці пропонують "укрупнювати", ліквідовувати, наприклад, дільничні лікарні, санітарноепідеміологічні станції, бактеріологічні лабораторії, віддаючи прерогативу дорогим і недоступним пересічному громадянину приватним медичним центрам. Отже, актуальність запропонованої проблеми зумовлена і тим, що набутий науковий досвід профілактичної медицини університетів в сучасних умовах, коли профілактичні технології в практичній медицині реалізуються недостатньо, а виклики ХХІ ст.

x0000003 Отже, актуальність даної проблеми зумовлена і тим, що набутий земський досвід профілактичної медицини може бути використаний в умовах, коли здоров'язберігальні технології в практичній медицині реалізуються недостатньо.

переконливо вимагають реформування національної системи охорони здоров'я та вдосконалення профілактичних технологій з урахуванням хвороб ІІІ тисячоліття.

x0000003 У процесі реформування національної системи охорони здоров'я та вдосконалення профілактичних технологій з урахуванням хвороб ХХІ ст.

В умовах глобалізації світу соціальна медицина відіграє дедалі більшу світоглядну роль у суспільстві.

x0000003 В умовах гуманізації світу соціальна медицина відіграє дедалі більшу світоглядну роль у суспільстві.

Вона спонукає кожного представника соціуму до усвідомлення, яким чином відображується роль людини у виробничих процесах на її регенеративні можливості, яку біологічну спадщину вона залишає наступному поколінню разом з переданими матеріальними і духовними цінностями.

x0000003 Вона спонукає кожного члена суспільства до усвідомлення, як відбивається роль людини у виробничих процесах на її регенеративні можливості, яку біологічну спадщину вона залишає наступному поколінню разом з переданими матеріальними цінностями.

Отже, актуальність дисертаційної роботи полягає насамперед в тому, що вона передбачає використання результатів, методик та деяких методологічних підходів наукового пошуку минулого на новому етапі соціально-економічного, соціогуманітарного поступу в зв'язку з появою нових хвороб ХХІ ст.

x0000003 Отже, актуальність роботи визначається насамперед можливістю використання результатів, методик та деяких методологічних підходів наукових відкриттів минулого на новому витку соціально-економічного розвитку в зв'язку з появою нових хвороб ХХІ ст.

- ВІЛ/СНІД, вірус пташиного грипу, вірус Ебола тощо. На сьогодні реальна ситуація з ВІЛ/СНІДу в Україні практично не контрольована з боку державних структур, не удосконалена система тестування, діагностики хвороби, не розроблено ефективну тактику профілактики і боротьби з цією вкрай небезпечною хворобою.

x0000003 На сьогодні реальна ситуація з ВІЛ/СНІДу в Україні практично не контрольована з боку державних структур, не удосконалена система тестування, діагностики хвороби, не розроблено ефективну тактику профілактики і боротьби з цією вкрай небезпечною хворобою.

Гостра і швидка реакція громадськості на появу нових епідемій ХХІ ст. x0000003 Гостра і швидка реакція громадськості на появу нових епідемій ХХІ ст.

свідчить про існування серйозної загрози соціальному здоров'ю в країні та її демографічним перспективам.

x0000003 свідчить про існування серйозної загрози соціальному благополуччю в країні та її демографічній складовій.

У нових умовах залишається актуальною думка професора С.А. Томіліна про те, що ".

x0000003 У нових умовах залишається актуальною думка професора С.

профілактика є соціальною дисципліною" і ". x0000003 профілактика є соціальною дисципліною" і ". попередження інфекційних захворювань відноситься до заходів загально санітарного характеру, тобто заходів спрямованих на підвищення рівня соціального імунітету до гострих інфекцій" [675, с. 112].

x0000003 попередження інфекційних захворювань відноситься до заходів загальносанітарного характеру, тобто заходів, спрямованих на підвищення рівня соціального імунітету до гострих інфекцій" [724, с.

Актуальність дослідження зумовлюється назрілою потребою подолання існуючої сьогодні "дисциплінарної обмеженості", розрізненості наукових досліджень з історії гігієнічної науки, які сформувалися у великий історіографічний масив, що дозволяє по-новому підійти до вивчення проблеми формування гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. на університетських кафедрах.

x0000003 Актуальність дослідження зумовлюється назрілою потребою подолання існуючої сьогодні "дисциплінарної обмеженості", розрізненості наукових досліджень з історії соціальної медицини, які сформувалися у великий історіографічний масив, синергетизувати, об'єднати їх для відтворення в оновленій авторській інтерпретації цілісної і суперечливої картини формування та розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 20-х рр.

Час великих змін додав вітчизняній історії чимало яскравих прикладів служіння народу, виконання подвижницької місії представниками медичної інтелігенції - ученими-гігієністами, організаторами соціальної медицини.

x0000003 Саме цей час привніс у вітчизняну історію безліч яскравих прикладів служіння народу, виконання подвижницької місії представниками медичної інтелігенції - земськими лікарями, ученими-гігієністами, організаторами соціальної медицини.

Серед них - професори університетів Києва, Одеси, Харкова - О.В. Корчак-Чепурківський, Г.В. Хлопін, В.А. Суботін, В.Д. Орлов, А.І. Якобій та ін.

Вивчення соціально значимого внеску вчених-гігієністів у збереження життя і здоров'я людей найбільшої земної цінності, означає відтворення і осмислення їхнього великого життєвого подвигу, який слугує прикладом для наслідування сучасним поколінням лікарів.

x0000003 Вивчення соціально значимого внеску вчених-гігієністів у збереження життя і здоров'я людей як найбільшої земної цінності, означає відтворення і осмислення їхнього великого життєвого подвигу, який слугує прикладом для наслідування сучасним поколінням лікарів.

Отже, антропологізація ("олюднення") історії становлення і розвитку гігієнічної науки має не лише теоретичне, прикладне, а й пізнавально-виховне значення, а життєвий подвиг учених другої половини ХІХ - 20-х рр. ХХ ст.

x0000003 Як бачимо, антропологізація ("олюднення") історії становлення і розвитку гігієнічної науки має не лише теоретичне, прикладне, а й пізнавально-виховне значення, а життєвий подвиг учених другої половини ХІХ - 20-х рр.

є яскравим прикладом самовідданого служіння народу, традиції якого слід вивчати і наслідувати сучасному науковому товариству.

x0000003 є яскравим прикладом самовідданого служіння народу, традиції якого слід вивчати і наслідувати сучасному науковому товариству.

Відкриття і здобутки в гігієнічній науці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. x0000003 Відкриття і здобутки в гігієнічній науці другої половини ХІХ - 20-х рр.

, маючи загальнолюдський вимір, водночас є важливим чинником вивчення регіонального аспекту історії науки і техніки, становленні і розвитку дослідницьких медичних центрів, профільних навчальних закладів, формування наукового потенціалу нації.

x0000003 , маючи загальнолюдський вимір, водночас є важливим чинником вивчення регіонального аспекту історії науки і техніки, становлення і розвитку дослідницьких медичних центрів, профільних навчальних закладів, формування наукового потенціалу нації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. x0000003 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" з виконання теми "Історія природознавства Київщини:

x0000003 Дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" з виконання теми "Історія природознавства Київщини:

біографія і події XVIII - ХХ ст. x0000003 біографія і події ХVІІІ - ХХ ст. " (№ держреєстрації 0107U002971), а також виконано в межах планової теми кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Людинознавча історія як ключовий дидактичний фактор сучасної історичної освіти у ВНЗ" (№ держреєстрації 011U002942).

x0000003 " (№ держреєстрації 0107U002971), а також виконано в межах планових тем кафедри історії і культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Соціально-політичне життя України ХХ ст.

Мета і завдання дослідження полягає в комплексному вивченні найважливіших етапів розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. на теренах України; з'ясуванні соціально-економічних, антропологічних чинників започаткування нових напрямів у профілактичній медицині; розкритті інтелектуального портрету лікаря-інтелігента, ученого-гігієніста на тлі викликів епохи. Окреслена мета досягається шляхом реалізації таких основних завдань:

- з урахуванням вимог сучасної історичної науки визначити основні історіографічні етапи розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.; - охарактеризувати методологічний інструментарій з досліджуваної проблематики; існуючі теоретичні парадигми з обраної теми, які розкривають об'єктивний процес розвитку науки, її антропологічні виміри, а також проаналізувати джерельну базу з історії університетського етапу розвитку гігієнічної науки; - проаналізувати джерельну базу з історії розвитку гігієнічної науки на медичних кафедрах університетів України; розкрити їх інформаційну цінність під кутом зору розкриття інтелектуальних портретів видатних учених-гігієністів, з'ясування "механізмів" їхньої наукової творчості, мотивації наукового пошуку тощо; - з'ясувати соціально-економічні виклики другої половини ХІХ ст. та їх вплив на становлення гігієнічної науки в університетах; виявити сутнісні науково-теоретичні індикатори формування профілактичної медицини; - розкрити зміст і форми наукового пошуку та освітньої діяльності кафедр медичних факультетів Київського університету св. Володимира, Харківського та Одеського університетів; - окреслити інтелектуальний портрет учених-гігієністів університетського рівня другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. ; виявити їхні морально-духовні цінності, лабораторію творчості; започаткування соціально-значущих проектів, сприяння соціогуманітарному прогресу тощо;

- окреслити коло проблем, які потребують подальшого наукового осмислення.

Об'єктом дослідження є гігієнічна наука в університетах на теренах України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Предмет дослідження - соціально-економічні, науково-теоретичні передумови становлення, найважливіші етапи розвитку гігієнічної науки в університетах; її інституціоналізація й професіоналізація, зміст і форми наукового пошуку; інтелектуальна портретистка учених-гігієністів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Методи дослідження. Теоретико-методологічні засади дисертації базуються на загальнонаукових принципах історичного пошуку:

x0000003 Теоретико-методологічні засади дисертації базуються на загальнонаукових принципах історичного дослідження:

об'єктивності, наступності, історизму, критичного аналізу джерел, що передбачають цілісне, всебічне охоплення найсуттєвіших аспектів окресленої проблеми.

x0000003 об'єктивності, наступності, історизму, критичного підходу до джерел, що передбачають цілісне, всебічне охоплення найсуттєвіших аспектів зазначеної проблеми.

Для розв'язання дослідницьких завдань з історії розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Для розв'язання дослідницьких завдань з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.

використовувалися порівняльно-генетичний метод, структуризації, взаємозв'язку і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою, економічними, соціальними, політичними, соціокультурними умовами епохи.

x0000003 використовувалися порівняльно-генетичний метод, структуризації, взаємозв'язку і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою, економічними, соціальними, політичними умовами епохи.

Важливим шляхом розв'язання завдань запропонованого дисертаційного дослідження є застосування загальнонаукових (періодизація, типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, статистично-аналітичний) методів дослідження, а також методів джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу.

x0000003 Важливими шляхами розв'язання завдань запропонованого дисертаційного дослідження є застосування загальнонаукових (періодизація, типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, статично-аналітичний) методів дослідження, а також методів джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу.

У роботі засновано сучасний категоріально-понятійний апарат, яким послуговуються історики, біографісти та фахівці інших галузей науки, враховуючи міждисциплінарний характер даного дослідження.

Комплексне застосування різноманітних засобів наукового пошуку, аналізу й синтезу сприяло оптимальному використанню архівних документів, матеріалів періодики, опублікованих праць досліджуваного періоду.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: - уперше розглядається розвиток гігієнічної науки в університетах на теренах України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. як відповідь учених-лікарів, інтелектуалів соціально-економічним і політичним викликам епохи; розкривається роль учених-лікарів університетів у реалізації соціальних проектів, спрямованих на подолання епідемій, масових інфекційних захворювань тощо; з'ясовуються найважливіші лінії інтелектуальних зв'язків, творчі лабораторії учених-гігієністів у вітчизняному і європейському науковому просторі; новизна дослідження пояснюється також низкою архівних документів, матеріалів періодики, науково-гігієнічного дискурсу другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. , які в джерелознавчому та історіографічному плані досі належним чином не опрацьовувалися. - набули подальшого розвитку: сучасна інтерпретація університетської моделі гігієнічної науки й освіти, автономізації і професіоналізації, інтеграції в європейському освітньому просторі; сутнісні характеристики університетської гігієнічної науки в умовах "другої наукової революції" (за І.І. Колесник), коли аматорство і дилетантизм в медичній сфері поступилися місцем університетським кафедрам, де на якісно новому теоретичному і методологічному рівні здійснювалася організація наукової праці; - удосконалено інтелектуальний портрет учених-гігієністів університетської фази розвитку медичної науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. під кутом зору продукування наукових ідей і їх втілення в життя, ролі в науковому поступі суспільства; творення морально-духовних цінностей і сприяння соціокультурному прогресу суспільства. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його зміст та висновки можуть бути використані в порівняльно-історичному аналізі вченими і політиками для з'ясування сучасних тенденцій розвитку соціальної медицини, ролі і значення профілактичних заходів в умовах глобалізаційних викликів.

x0000003 Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його зміст та висновки можуть бути використані в порівняльно-історичному аналізі вченими і політиками для з'ясування сучасних тенденцій розвитку соціальної медицини, ролі і значення профілактичних заходів в умовах глобалізаційних викликів.

Отримані і обґрунтовані в дослідженні результати сприятимуть підготовці узагальнюючих праць з історії України, науки і техніки для студентів вищих навчальних закладів як медичного, так і педагогічного, природничого та історичного профілів.

Особистий внесок здобувача.

Наукові результати і висновки, що наведені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Наукові статті здобувача у фахових виданнях є одноосібними. Апробація результатів дослідження. Основні його положення, висновки та рекомендації обговорювалися на засіданнях кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", а також були оприлюднені на ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Український науково-інтелектуальний простір: реалії та перспективи розвитку" (м. Переяслав-Хмельницький, 28-30 квітня 2010 р. ); ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку ІІІ тисячоліття" (м. Переяслав-Хмельницький, 14-16 грудня 2010 р. ); І Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку" (м. Переяслав-Хмельницький, 29-31 жовтня 2011 р. ); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні здоров'язбережувальні технології в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах:

стан, проблеми та перспективи" (м. Переяслав-Хмельницький, 20-21 вересня 2012 р. ); Міжнародній науковій конференції "Комунікативні горизонти усної історії" (м.

Переяслав-Хмельницький, 17-18 травня 2013 р. ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Безпека життєдіяльності і охорона здоров'я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи" (м. Переяслав-Хмельницький, 12-13 вересня 2013 р. ); ІV Міжнародній науковій конференції "Безпека життєдіяльності і охорона здоров'я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи" (м. Переяслав-Хмельницький, 18-19 вересня 2014 р.). Публікації. Результати дослідження викладені у 8 публікаціях, із яких 5 у фахових, визначених ДАК Міністерства освіти і науки України, 1 - в міжнародних виданнях та 2 публікації, що додатково відображують результати дисертаційного дослідження в інших виданнях. Структура дисертації зумовлена метою і завданнями. Робота складається зі вступу, 3 розділів, списку джерел і літератури (812 позицій). Повний обсяг дисертації становить 289 сторінок, з яких 215 сторінок основного тексту. РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1 Історіографія проблеми Розглядаючи історію становлення і розвитку гігієни як науки університетської фази, можна відслідкувати, що історіографія даної проблеми умовно поділяється на декілька періодів, які відрізняються масштабами і глибиною її постановки та теоретичного вирішення.

x0000003 Вивчаючи історію становлення і розвитку гігієни як науки, слід відзначити, що історіографія даної проблеми умовно поділяється на декілька періодів, які відрізняються масштабами і глибиною її постановки та теоретичного вирішення.

Окрім того, на дослідження з історії університетської гігієнічної науки в різний час впливав комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників, які за словами академіка В.І.

x0000003 Окрім того, на дослідження з історії гігієнічної науки, як і інших наук, в різний час впливав комплекс об'єктивних і суб'єктивних факторів, які за словами академіка В.

Вернадського, визначали рівень теоретичного осмислення проблеми. x0000003 Вернадського, визначали рівень теоретичного осмислення проблеми.

Це, насамперед, піднесення на новий рівень фундаментальних і прикладних досліджень, поява обдарованих особистостей в царині медичної науки, вплив соціокультурних чинників на зміст і напрями розвитку науки, накопичення експериментального матеріалу, синтез досягнень вітчизняної і зарубіжної науки тощо [51, с. 126].

x0000003 Це, насамперед, поява обдарованих особистостей в царині медичної науки, вплив соціальних умов на зміст і напрями розвитку науки, оволодіння вченими методологією наукового пізнання, накопичення експериментального матеріалу, рівня узагальнення результатів фундаментальних і прикладних досліджень [50, с.

Умовно виділяючи історіографічні періоди розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Умовно виділяючи історіографічні періоди розвитку гігієни, як науки профілактичної спрямованості, слід врахувати, насамперед, розширення дослідницької проблематики, якісні зміни, що відбувалися в характері і організації наукових пошуків.

, важливо врахувати, насамперед, розширення дослідницької проблематики, якісні зміни, що відбувалися в характері і організації наукових пошуків. Багатофакторний аналіз напрямів, розмаху і рівня науково-дослідної роботи з гігієни на медичних кафедрах університетів дозволяє запропонувати визначення певних періодів в історіографічному просторі з досліджуваної проблематики.

Водночас наукоутворюючі об'єктивні і суб'єктивні фактори ми розглядаємо під кутом зору їх динаміки, з позицій історизму.

x0000003 Водночас наукоутворюючі об'єктивні і суб'єктивні фактори ми розглядаємо під кутом зору їх динаміки, з позицій історизму.

Історіографічне поле гігієнічної науки формувалося в умовах "другої наукової революції" (з середини ХІХ ст.).

Сутність її становили процеси інституціоналізації й професіоналізації науки (за І.І. Колесник). Ідеться, за визначенням професора І.І.

Колесник, про перетворення науки на соціальний інститут із відповідною інфраструктурою, науковими програмами, системою освіти, підготовкою кадрів професіоналів, науковими школами.

Періодизація історіографії історії становлення і розвитку гігієни, як науки, має першочергове значення для розуміння перебігу суспільних подій і явищ, які супроводжували формування цієї важливої галузі знань і належить до складних методологічних проблем історії науки й техніки.

x0000003 Періодизація історіографії історії становлення і розвитку гігієни має першочергове значення для розуміння перебігу суспільних подій і явищ, які супроводжували формування цієї важливої галузі знань і належить до складних методологічних проблем історії науки і техніки.

Водночас на різних етапах розвитку історичної науки історики нерідко в пошуках найбільш зручного способу розміщення або систематизації матеріалу, за основу періодизації історіографії проблеми брали не вузлові моменти історії науки й техніки, а довільну класифікацію літератури, не пов'язуючи її з реальним рухом об'єкта дослідження або ж прив'язуючи історіографічну практику до зміни політичної кон'юнктури в суспільстві. У зв'язку з цим академік В.І.

x0000003 Водночас на різних етапах розвитку історичної науки історики нерідко в пошуках найбільш зручного способу розміщення або систематизації матеріалу, за основу періодизації історіографії проблеми брали не вузлові моменти історії науки і техніки, а довільну класифікацію літератури, не пов'язуючи її з реальним рухом об'єкта дослідження, або ж прив'язуючи історіографічну практику до політичних, кон'юнктурних змін у суспільстві.

Вернадський у свій час писав, що розвиток демократії в суспільстві сприяє науковим успіхам, нагромадженню наукових знань, водночас вирішальними залишаються внутрішні закономірності розвитку самої науки, в даному випадку - гігієнічної.

x0000003 Вернадський писав, що розвиток демократії в суспільстві сприяє науковим успіхам, нагромадженню наукових знань, водночас вирішальними залишаються внутрішні закономірності розвитку самої науки, в даному випадку - гігієни.

Саме тому пропонуємо виділити три історіографічні періоди історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України.

x0000003 Саме тому пропонуємо виділити три історіографічні періоди історії становлення і розвитку гігієнічної науки в Україні.

Перший період - друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.; другий - 1917 р. - кінець 1980-х рр.

x0000003 Перший період - друга половина ХІХ - початок ХХ ст.

; третій - сучасний, з 1991 р. x0000003 ; третій - сучасний, з 1991 р.

У кожному історіографічному періоді можна умовно виділити окремі етапи, які вирізняються рівнем прирощення наукових знань і авторським супроводом публікацій з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України.

x0000003 У кожному історіографічному періоді можна умовно виділити окремі етапи, які вирізняються рівнем прирощення наукових знань і авторськими узагальненнями з історії становлення і розвитку гігієни в Україні.

Якщо проаналізувати перший історіографічний період, то в другій половині ХІХ ст.

x0000003 Якщо проаналізувати перший історіографічний період, то в другій половині ХІХ ст.

- наприкінці ХІХ чільне місце в масиві публікацій з проблем гігієни належало вченим провідних університетів - Київського, Харківського, Новоросійського, де формувалися відповідні кафедри, нові напрями медичних досліджень, розширювалася тематика наукового пошуку з урахуванням досягнень європейських інститутів гігієни.

x0000003 чільне місце в масиві публікацій з проблем гігієни належало вченим провідних університетів - Київського, Харківського, Новоросійського, де формувалися відповідні кафедри, нові напрями медичних досліджень, розширювалася тематика наукового пошуку.

Водночас великою залишалася частка публікацій земських лікарів, праці яких носили переважно прикладний характер і були продиктовані конкретною соціально-епідеміологічною ситуацією в тому чи іншому регіоні.

Отже, друга половина ХІХ ст. x0000003 Отже, друга половина ХІХ ст. була часом поєднання старих (земських, громадських (наукові товариства) і нових кафедральних форм організації наукових досліджень з актуальних питань гігієни.

x0000003 була часом поєднання старих (земських, громадських (наукові товариства) і нових кафедральних форм організації наукових досліджень з актуальних питань гігієни.

Водночас розвиток фундаментальних наук, професіоналізація вищої школи, сприяли виокремленню гігієни, як науки, насамперед, у крупних університетських центрах на профільних кафедрах, де зосереджувався найбільший потенціал учених-гігієністів.

На другому історіографічному періоді (1917 - 1980-і рр. ) позначився класовий, партійний підхід, який спирався на матеріалістичну діалектику і примат продуктивних сил над виробничими відносинами.

Гігієнічна наука мала стати на службу "диктатури пролетаріату" в побудові безкласового комуністичного суспільства.

Партійний підхід до науки розділив учених на категорії "старої" і нової школи, ворогів народу і відданих справі революції, представників ідеалістичної буржуазної науки і матеріалістичної радянської, тих хто оволодівав марксистсько-ленінською методологією історичних досліджень і не міг нею оволодіти в силу буржуазного походження.

З позицій сьогоднішнього дня, краху найдорожчого у світі матеріального і людиновимірного експерименту епохи, такий підхід до науки, який виключав насамперед свободу вибору наукової творчості, плюралізм думок, інтелектуальне змагання, не міг забезпечити тривалий прогрес, призвів до занепаду монопольно домінуючої марксистської методології. Адже монополізм в науці - це її регрес, застій і занепад. Водночас у 1920-і рр.

ще мав місце плюралізм у розвитку наукової медичної думки, з'являються нові напрями розвитку гігієни, зокрема соціальної, фундаментальні дослідження в галузі гігієни тісно поєднуються з її прикладними аспектами.

x0000003 позначилися плюралізмом у розвитку наукової медичної думки, з'являються нові напрями розвитку гігієни, зокрема соціальної, фундаментальні дослідження в галузі гігієни тісно поєднуються з її прикладними аспектами.

Дослідження здійснюються як на університетських кафедрах, так і в спеціалізованих установах ВУАН. 1930 - 1950-і рр.

x0000003 Дослідження здійснюються як на університетських кафедрах, так і в спеціалізованих установах ВУАН.

- стали етапом занепаду соціальної гігієни у вищій школі, а праці відомих учених-гігієністів, в яких правдиво відображувалися жалюгідний рівень життя і побуту радянських робітників і селян, смертність від хвороб та голодоморів, надовго були вилучені політичною цензурою тоталітарного суспільства з наукового обігу.

x0000003 - стали етапом занепаду соціальної гігієни, праці відомих учених-гігієністів, в яких правдиво відображувалися жалюгідний рівень життя і побуту робітників і селян, смертність від хвороб та голодоморів, надовго були вилучені політичною цензурою тоталітарного суспільства з наукового обігу, а вчені-лікарі зазнали моральних і фізичних тортур сталінського режиму.

Окрім того, вчені-лікарі зазнали моральних і фізичних тортур сталінського режиму, стали в'язнями совісті комуністичних концтаборів. Науково-медичні дискурси 1960-х рр. і відродження в медичних вузах гігієнічної науки сприяло поверненню в соціум цієї важливої галузі медичних знань, інституціонізувало її, перетворило у важливий соціальний інститут. З'являється великий масив ювілейних публікацій з історії гігієнічної науки університетів, монографічних та дисертаційних досліджень, наукових нарисів, оглядів, статей у періодичних виданнях, авторами яких були державні керівники медичної галузі, провідні вчені академічної науки, здобувачі наукових ступенів, практичні лікарі.

x0000003 З'являється великий масив ювілейних публікацій з історії медицини, монографічних та дисертаційних досліджень, наукових нарисів, оглядів, статей у періодичних виданнях, авторами яких були державні керівники медичної галузі, провідні вчені академічної науки, здобувачі наукових ступенів, практичні лікарі.

Цей історіографічний період, починаючи з середини ХХ ст. , припадає на початок третьої наукової революції - відкриття ДНК, комп'ютерів, біо- й нанотехнологій.

В умовах "хрущовської відлиги" наука переживає (в другій половині 1950-х - на поч. 1960-х рр.) "інтелектуальний ренесанс" (за І.І.

Колесник), підвищується інтерес до проблем теорії та методології науки. Зростає значимість гігієнічної науки на тлі соціально-економічних перетворень у країні. З 1991 р.

розпочався якісно новий історіографічний період історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах. Перед дослідниками відкрилися архіви, до наукового обігу повернулися зі спецсховищ праці вчених-гігієністів, які були репресовані тоталітарним режимом.

x0000003 Перед дослідниками відкрилися архіви, до наукового обігу повернулися з спецсховищ праці вчених-гігієністів, які були репресовані тоталітарним режимом.

Медична тематика стала досліджуватися як на рівні макро, так і мікроісторії, відбулося олюднення соціально-економічних аспектів вітчизняної історії медицини, її персоніфікація, повернення в лабораторію творчого пошуку забутих імен учених-лікарів, подвижників медичної справи на теренах України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. На зміну "марксистсько-позитивістської історіографії" (за А.

x0000003 Медична тематика стала досліджуватися як на рівні макро, так і мікроісторії, відбулося олюднення соціально-економічних аспектів вітчизняної історії медицини, її персоніфікація, повернення в лабораторію творчого пошуку забутих імен учених-лікарів, подвижників медичної справи на терені України.

Гуревич) приходить історичний синтез, інструментом якого стає "соціокультурний контекст", який передбачає встановлення якомога більше зв'язків у процесі дослідження.

Зупинимося детальніше на змістових маркерах історіографічних періодів історії становлення і розвитку гігієнічної науки на теренах України.

x0000003 Детальніше зупинимося на характеристиці основних історіографічних періодів історії становлення і розвитку гігієнічної науки на терені України.

Перший історіографічний період розпочинається з другої половини ХІХ ст. x0000003 Перший історіографічний період розпочинається з другої половини ХІХ ст.

, коли гігієнічна наука стає системою знань, описує, пояснює і прогнозує явища, які є об'єктом і предметом її дослідження.

x0000003 , коли гігієнічна наука стає системою знань, описує, пояснює і прогнозує явища, які є об'єктом і предметом її дослідження.

Гігієнічна наука розв'язує як теоретичні, так і прикладні завдання, зумовлені запитом суспільства, потребами його соціально-економічного, соціокультурного і духовного розвитку.

x0000003 Гігієна розв'язує як теоретичні, так і прикладні завдання, зумовлені запитом суспільства, потребами його соціально-економічного і духовного розвитку.

Формування наукових основ гігієни та її диференціація розпочалося з приказної, а згодом - фабрично-заводської і особливо земської медицини з її не лише лікувальною, а й санітарно-профілактичною спрямованістю (за Н.І. Коцур).

x0000003 Формування наукових основ гігієни та її диференціація розпочалося з приказної, а згодом - фабрично-заводської і, особливо, земської медицини з її не лише лікувальною, а й санітарно-профілактичною спрямованістю.

Земська медицина підготувала передумови для розвитку санітарної організації, створила сприятливий грунт для поєднання лікувальної та профілактичної роботи.

x0000003 Земська медицина підготувала передумови для розвитку санітарної організації, створила сприятливий грунт для поєднання лікувальної та профілактичної роботи.

Розвиток земської медицини, її санітарно-профілактичний напрямок сприяв вихованню і зростанню плеяди санітарних лікарів - громадських діячів, які зробили вагомий внесок у становленні гігієнічної науки і практичної санітарії в Україні.

x0000003 Розвиток земської медицини, її санітарно-профілактичний напрямок діяльності сприяв вихованню і зростанню плеяди санітарних лікарів - громадських діячів, які зробили вагомий внесок у становлення гігієнічної науки і практичної санітарії в Україні.

Земські лікарі нерідко поєднували свою практичну роботу з науковими дослідженнями, викладали на медичних факультетах університетів. У 60-70-х рр. ХІХ ст.

у деяких губерніях дедалі частіше висловлювалася думка про необхідність поставити в центр земської медицини лікаря-гігієніста, який би міг здійснювати профілактичні заходи в інтересах широкого загалу.

x0000003 у деяких губерніях дедалі частіше висловлювалася думка про необхідність поставити в центр земської медицини лікаря-гігієніста, який би зміг здійснювати профілактичні заходи в інтересах широких мас населення.

Визначальний вплив на появу таких суджень мали висловлювання М.І. x0000003 Визначальний вплив на появу таких суджень мали висловлювання лідера російської медицини М.

Пирогова, який проголосив, випереджаючу час, тезу: "Я вірю в гігієну. x0000003 Пирогова, який проголосив, випереджаючу час, тезу: Ось в чому полягає справжній прогрес нашої науки. x0000003 Ось в чому полягає справжній прогрес нашої науки. Майбутнє належить медицині запобіжній" [497, с. 1]. М.Я. x0000003 Майбутнє належить медицині запобіжній". Капустін так прокоментував цю думку: x0000003 Капустін так прокоментував цю думку: "Видатний вислів нашого патрона М.І. x0000003 "Видатний вислів нашого патрона М. Пирогова - "майбутнє належить медицині запобіжній" - звучало по-новому не тільки для Росії, а й для більшої частини країн Західної Європи того часу [262, с. 10].

x0000003 Пирогова - "майбутнє належить медицині запобіжній" - звучало по-новому не тільки для Росії, а й для більшої частини країн Західної Європи того часу" [301, c.

Чільне місце в становленні і розвитку гігієнічної науки належало з'їздам, науковим та науково-практичним конференціям, на яких обговорювалися актуальні наукові та практичні проблеми гігієни.

x0000003 Чільне місце в становленні і розвитку гігієнічної науки належало з'їздам, науковим та науково-практичним конференціям, на яких обговорювалися актуальні наукові та практичні проблеми гігієни.

Матеріали цих форумів (доповіді, виступи, резолюції, рішення) свідчать про рівень розвитку гігієнічної науки і впровадження результатів наукових досліджень у практику, зокрема про зародження і поширення соціально-медичних ідей, їх використання в практичній діяльності в сфері охорони здоров'я.

x0000003 Матеріали цих форумів (доповіді, виступи, резолюції, рішення) свідчать про рівень розвитку гігієнічної науки і впровадження результатів наукових досліджень у практику, зокрема про зародження і поширення соціально-медичних ідей, їх використання в практичній діяльності в сфері охорони здоров'я.

Важливу роль у розвитку гігієнічної науки відіграли з'їзди Товариства російських лікарів у пам'ять М.І.

x0000003 Важливу роль у розвитку громадської медицини відіграли з'їзди Товариства російських лікарів у пам'ять М.

Пирогова, які одержали назву Пироговських. x0000003 Пирогова, які одержали назву Пироговських. Слід відзначити активну участь у їх роботі українських лікарів-гігієністів, епідеміологів, бактеріологів, серед яких були такі відомі вчені, як О.В. Корчак-Чепурківський, М.С. Уваров, П.М. Діатроптов, М.І. Тезяков, Є.І. Яковенко, П.П. Кащенко, І.І. Мечников, В.В. Підвисоцький, В.І. Недригайлів та інші [172, с. 12; 806, с. 268-275; 807, с. 702-707; 808, с. 956; 809, с. 555-557; 810, с. 956].

x0000003 Слід відзначити активну участь у їх роботі українських лікарів-гігієністів, епідеміологів, бактеріологів, серед яких були такі відомі вчені, як О.

Серед перших досліджень з гігієни слід назвати низку праць Ю.А. x0000003 Серед перших досліджень з соціальної гігієни слід назвати низку праць Ю.

Роллє, відомого українського історика, археолога, письменника, доктора медицини.

x0000003 Роллє, відомого українського історика, археолога, письменника, доктора медицини.

Його наукові, публіцистичні та художні твори були присвячені переважно історії Поділля, друкувалися в часописі "Киевская старина" та різних польських журналах.

x0000003 Його наукові, публіцистичні та художні твори були присвячені переважно історії Поділля, друкувалися в часописі "Киевская старина" та різних польських журналах.

У "Пам'ятній книзі Подільської губернії за 1866 рік", "Працях Подільського губернського статистичного комітету" та інших виданнях він опублікував "Нариси гігієни Подільської губернії" (1866) [565], "Гігієнічні нариси Подільської губернії (1869) [564, c.

x0000003 У "Пам'ятній книзі Подільської губернії на 1866 рік", "Працях Подільського губернського статистичного комітету" та інших виданнях він опублікував "Нариси гігієни Подільської губернії" (1866) [605], "Гігієнічні нариси Подільської губернії (1869) [608], "Статистичний опис Подільської губернії" (1866) [607], "Про смертність у Подільській губернії", "Матеріали до топографії та лікарської статистики" (1865), "Про міську проституцію на Поділлі" та інші.

1-64], "Статистичний опис Подільської губернії" (1866) [567], "Про смертність у Подільській губернії", "Матеріали до топографії та лікарської статистики" (1865), "Про міську проституцію на Поділлі" та інші. У 1879 р. Ю.А. Роллє видав курс лекцій для учнівської молоді і населення під назвою "Популярна гігієна" [566]. А в 1875 р.

x0000003 Роллє видав курс лекцій для учнівської молоді і населення під назвою "Популярна гігієна" [606].

він викладав санітарію та гігієну, згодом ці курси були реорганізовані в Кам'янець-Подільське міське медичне училище, яке відзначило в 2010 р. своє 125-річчя. Дослідник І.

x0000003 він був фундатором курсів акушерок, викладав санітарію та гігієну, згодом ці курси були реорганізовані в Камянець-Подільське міське медичне училище, яке відзначило в 2010 р.

Трауготт в роботі "Труди постійної медичної комісії при Полтавській земській управі" (1869 р. ) визначив профілактичні принципи охорони здоров'я із застосуванням гігієнічних знань [680, c. 7-8].

Помітним історіографічним явищем, яке проливає світло на становлення гігієнічної науки другої половини ХІХ ст. стали праці М.Я. Капустіна [262, с.

x0000003 Помітним історіографічним явищем, яке проливає світло на становлення гігієнічної науки другої половини ХІХ ст.

10; 263], в яких вітчизняна профілактична медицина порівнюється із західноєвропейською.

У 1890 році вийшов бібліографічний покажчик обсягом 151 сторінка по медичній літературі Д.М.

x0000003 У 1890 році вийшов бібліографічний покажчик обсягом 151 сторінка по земсько-медичній літературі Д.

Жбанкова, де автор зробив короткий огляд праць, зокрема і в галузі гігієнічних досліджень [187]. У працях Д.М.

x0000003 Жбанкова, де автор зробив короткий огляд праць по земській медицині [220].

Жбанкова міститься загальний огляд матеріалів медичної проблематики [190, с.

567-579], насамперед з питань гігієни і санітарії [186]. До сказаного слід додати короткий історичний огляд Д.М. x0000003 До сказаного слід додати короткий історичний огляд Д. Жбанкова про діяльність санітарних бюро і громадських санітарних організацій в Російській імперії, а також підросійській Україні [184; 189].

x0000003 Жбанкова про діяльність санітарних бюро і громадських санітарних організацій в земській Російській імперії [217; 222].

Важливу роль у становленні гігієнічної науки в другій половині ХІХ ст. відіграли статистичні дослідження. Перші статистичні дослідження були проведені відомим вченим у галузі демографії і статистики Д.П. Журавським.

x0000003 Перші статистичні дослідження були проведені відомим ученим у галузі демографії і статистики Д.

У своїх працях він зробив статистичний опис Київської губернії та проаналізував джерела для статистичних досліджень цього періоду [193; 194].

x0000003 У своїх працях він зробив статистичний опис Київської губернії та проаналізував джерела для статистичних досліджень [226; 227].

Результати статистичних досліджень оприлюднювалися в працях земських санітарних лікарів О.В. Корчак-Чепурківського, М.С. Уварова та П.Ф. Кудрявцева. Зокрема, О.В. Корчак-Чепурківський, вивчаючи причини захворюваності і смертності в тих чи інших регіонах України, запропонував нові форми статистичної звітності [303; 311; 312]. Учений М.С.

x0000003 Корчак-Чепурківський, працюючи завідувачем Бессарабського санітарного бюро, вивчав причини захворюваності і смертності та розробив нові форми статистичної звітності [351; 342; 350].

Уваров брав активну участь у роботі губернських і Всеросійських з'їздів лікарів, на яких обговорювалися питання демографічних та санітарно-статистичних досліджень.

x0000003 Уваров брав активну участь у роботі губернських і Всеросійських з'їздів лікарів, на яких обговорювалися питання демографічних та санітарно-статистичних досліджень.

Ці питання знайшли відображення в його наукових публікаціях "Захворюваність у Херсонській губернії за даними 1887, 1888 і 1889 рр.

x0000003 Ці питання знайшли відображення в його наукових публікаціях "Захворюваність у Херсонській губернії за даними 1887, 1888, і 1889 рр.

" та "Санітарний стан Херсонської губернії" [701; 702]. Питання захворюваності населення в Херсонському повіті також розглядав лікар-дослідник П.Ф. Кудрявцев [350].

x0000003 Питання захворюваності населення в Херсонському повіті також розглядав земський санітарний лікар П.

Науковій проблемі взаємозв'язку гігієни з соціальними умовами життя людини присвячувалися праці Н.Д. Нікольського [417, с. 4]. У низці досліджень Л.Б.

x0000003 Проблемі взаємозв'язку гігієни з соціальними умовами життя присвячувалася праця Н.

Грановського аналізувалися надбання гігієнічної науки в Західній Європі, характер громадської медицини в умовах капіталізму [107, с. 16-20; 108].

Низку своїх праць М.С. Уваров, О.В. Корчак-Чепурківський, А.Л. Смидович, М.І. Тезяков присвятили дослідженню умов праці промислових та сільськогосподарських робітників у губерніях, санітарного нагляду за ними та створенню лікарсько-продовольчів пунктів у місцях пересування робітників [606; 648, с. 23; 653, с. 30; 654; 696, с. 16-27]. О.В.

x0000003 Тезякова, присвячена дослідженню умов праці промислових та сільськогосподарських робітників у губерніях, санітарного нагляду за ними та створенню лікарсько-продовольчів пунктів у місцях перебування робітників [746, с.

Корчак-Чепурківський ґрунтовно проаналізував та описав свою діяльність у Херсонській губернії за 1889 р.

x0000003 Корчак-Чепурківський ґрунтовно проаналізував та описав свою діяльність у Херсонській губернії за 1889 р.

в звіті, опублікованому в 1890 р. x0000003 у звіті, опублікованому в 1890 р. під назвою "Отчет о состоянии врачебной помощи и народного здоровья в Херсонском уезде за 1889 год" [306].

x0000003 під назвою "Отчет о состоянии врачебной помощи и народного здоровья в Херсонском уезде за 1889 год" [345].

На сторінках звіту, окрім протиепідемічної діяльності лікаря-вченого в Херсонському повіті, були описані незадовільні умови праці і побуту найманих робітників.

x0000003 На сторінках звіту, окрім протиепідемічної діяльності лікаря в Херсонському повіті, були описані незадовільні умови праці і побуту найманих робітників.

Важливе значення для з'ясування етапів розвитку наукової думки в медицині, внеску вчених-гігієністів у формування теоретичного фундаменту соціальної лікарняної справи мали наукові рецензії на праці сучасників.

x0000003 Важливе значення для з'ясування етапів розвитку наукової думки в земській медицині, внеску вчених-гігієністів у формування теоретичного фундаменту соціальної лікарняної справи мали наукові рецензії на праці сучасників.

Йдеться про низку рецензій О.С. Виреніуса, З.П. Соловйова [59, с. 351-355; 612, с. 272-273] та ін.

x0000003 Йдеться про низку рецензій О.

Узагальнюючі, критичні оцінки діяльності практичної медицини, насамперед у руслі профілактичної роботи, містяться в працях С.М. Ігумнова, О.В. Корчак-Чепурківського, О.Л. Смидовича [221, с. 35-38; 227, с. 43; 602, с. 1-9] та ін.

x0000003 Узагальнюючі, критичні оцінки діяльності земської медицини, насамперед у руслі профілактичної роботи містяться в працях С.

Важливу історіографічну складову досліджуваної проблеми становлять земські періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Важливу історіографічну складову досліджуваної проблеми становлять земські періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

, які розкривають взаємодію учених-лікарів і органів місцевого самоврядування в подоланні епідемічних захворювань.

Упродовж 1888 - 1894 рр. x0000003 З розвитком земської медицини впродовж 1888 - 1894 рр. в Полтаві виходив тижневик "Земский врач". x0000003 в Полтаві виходив тижневик "Земский врач". З появою і зміцненням санітарних організацій губернських і повітових земств починають виходити "Врачебно-санитарная хроника Черниговской губернии" (1889 - 1893, 1916 - 1917), "Врачебная хроника Херсонской губернии" (1892 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Таврической губернии (1893 - 1895, 1911 - 1916) і "Врачебно-санитарная хроника г.

x0000003 З появою і зміцненням санітарних організацій губернських і повітових земств починають виходити "Врачебно-санитарная хроника Черниговской губернии" (1889 - 1893, 1916 - 1917), "Врачебная хроника Херсонской губернии" (1892 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Таврической губернии (1893 - 1895, 1911 - 1916) і "Врачебно-санитарная хроника г.

Симферополя" (1909 - 1914), "Врачебная хроника Харьковской губернии" (1898 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии" (1898 - 1917), "Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии" (1907 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Подольской губернии" (1907 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии" (1909 - 1916), "Врачебно-санитарная хроника Бессарабской губернии" (1912 - 1913; 1917), "Врачебно-санитарный обзор Полтавской губернии" (1917), "Врачебно-санитарная хроника Миргородского уездного земства" (з 1915) та ін.

x0000003 Симферополя" (1909 - 1914), "Врачебная хроника Харьковской губернии" (1898 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии" (1898 - 1917), "Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии" (1907 - 1915 ), "Врачебно-санитарная хроника Подольской губернии" (1907 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии" (1909 - 1916), "Врачебно-санитарная хроника Бессарабской губернии" (1912 - 1913; 1917), "Врачебно-санитарный обзор Полтавской губернии" (1917), "Врачебно-санитарная хроника Миргородского уездного земства" (з 1915), тобто майже всіх губерній України.

Під час першої світової війни у Києві виходили "Врачебно-санитарные известия Управлення главноуполномоченного Российского общества Красного Креста при армиях Юго-Западного фронта" (1916 - 1917). В Одесі у 1894 р.

x0000003 Під час першої світової війни у Києві виходили "Врачебно-санитарные известия Управлення главноуполномоченного Российского обшества Красного Креста при армиях Юго-Западного фронта" (1916 - 1917).

видавався "Журнал медицины и гигиены", у Харкові в 1906 - 1917 рр. x0000003 видавався "Журнал медицины и гигиены", у Харкові в 1906 - 1917 рр.

- "Харьковский медицинский журнал", в 1906 - 1907 рр. - "Вопросы оздоровлення г.

x0000003 - "Харьковский медицинский журнал", в 1906 - 1907 рр.

Харькова и обзор деятельности городской врачебно-санитарной организации". x0000003 Харькова и обзор деятельности городской врачебно-санитарной организации".

В Одесі в 1892 - 1896 рр. x0000003 В Одесі в 1892 - 1896 рр. друкувалась "Южно-русская медицинская газета". З 1895 р. x0000003 друкувалась "Южно-русская медицинская газета". видавалися "Сведения о врачебно-санитарной организации города Одессы". Зазначені лікарсько-санітарні хроніки та земські періодичні видання містять великий фактичний матеріал про захворюваність і смертність населення України, стан медичної допомоги на місцях, впровадження медичної науки, що є важливим для об'єктивної оцінки розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України.

x0000003 Зазначені лікарсько-санітарні хроніки та інші земські періодичні видання містять великий фактичний матеріал про захворюваність і смертність населення України, стан медичної допомоги на місцях, що є важливим для об'єктивної оцінки розвитку гігієнічної науки на терені України.

У періодиці зосереджена інформація про захворюваність і смертність населення України, стан медичної допомоги, а все це є цінним джерелом історії становлення та розвитку гігієнічної науки.

x0000003 У них зосереджені дані про захворюваність і смертність населення України, стан медичної допомоги, який є цінним джерелом історії становлення та розвитку гігієнічної науки.

Отже, матеріали губернських з'їздів, Пироговських наукових зібрань, публікації вчених медичних кафедр, земських лікарів-практиків розкривають найважливіші етапи формування наукових основ гігієни та її профілактичної спрямованості в другій половині ХІХ ст.

x0000003 Отже, матеріали губернських земських, Пироговських з'їздів, статистичних комітетів, публікації вчених, земських лікарів у періодичних виданнях містять значний фактичний матеріал та відповідний часу рівень авторських узагальнень про формування наукових основ гігієни та її профілактичної спрямованості в земській медицині другої половині ХІХ ст.

Значний масив інформації про діяльність учених-гігієністів міститься в літературі, присвяченій санітарно-протиепідемічній діяльності медичних товариств на теренах України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Цей історіографічний комплекс дозволяє установити пріоритетні напрями санітарно-протиепідемічної діяльності медичних товариств у взаємодії з університетськими кафедрами, зумовлені епідемічними захворюваннями, з метою розв'язання важливої соціально-економічної проблеми.

Публікації другої половини ХІХ - початку ХХ ст. x0000003 За авторством публікації другої половини ХІХ - початку ХХ ст. з історії наукових медичних товариств розкривають роль і значення не лише громадських організацій лікарів у подоланні соціальних хвороб та покращенні протиепідемічної обстановки в містах і селах, на біржах праці, а й визначити персональний внесок учених-лікарів у розвиток санітарно-профілактичної справи на теренах України.

x0000003 з історії наукових медичних товариств розкривають роль і значення не лише громадських організацій лікарів у подоланні соціальних хвороб та покращенні протиепідемічної обстановки в містах і селах, на біржах праці, а й визначають персональний внесок учених-лікарів у розвиток санітарно-профілактичної справи на терені України.

Літературу про інтелектуальне товариство учених-лікарів можна умовно розділити на декілька груп.

x0000003 Літературу про діяльність медичних товариств можна умовно розділити на декілька груп.

Першу становлять "Труды Общества киевских врачей", "Записки Новороссийского общества естествоиспытателей", "Труды Харьковского медицинского общества" та ін.

x0000003 Першу - становлять "Труды Общества киевких врачей", "Записки Новороссийского общества естествоиспытателей", "Труды Харьковского медицинского общества" та ін.

Названі видання дозволяють ознайомитися з планами наукової і практичної роботи наукових товариств у взаємодії з медичними факультетами університетів у масштабах губерній, повітів та окремих міст, з'ясувати пріоритетні напрями роботи, які формувалися конкретною соціальною і епідеміологічною обстановкою в різних регіонах Російської імперії.

x0000003 Названі видання дозволяють ознайомитися з планами наукової і практичної роботи наукових товариств у масштабах губерній, повітів та окремих міст, з'ясувати пріоритетні напрями роботи, які визначилися конкретною соціальною і епідеміологічною обстановкою в різних регіонах Російської імперії.

Ці видання розкривають кількісно-якісний склад членів наукових товариств, коло їхніх дослідницьких інтересів, зміну керівництва громадських об'єднань лікарів тощо. "Записки." і "Труды.

x0000003 Названі видання розкривають кількісно-якісний склад членів наукових товариств, коло їхніх наукових інтересів, зміну керівництва громадських об'єднань лікарів тощо.

" виступають, з одного боку, важливим історичним джерелом вивчення найважливіших етапів становлення і розвитку гігієни як наук, з іншого - історіографічним джерелом, яке дозволяє простежити еволюцію наукової думки в соціальній медицині, простежити зміну наукових пріоритетів і парадигм в процесі нагромадження експериментального матеріалу, його узагальнення, нових відкриттів та взаємодії вітчизняної і зарубіжної медичної науки.

x0000003 " виступають, з одного боку, важливим історичним джерелом вивчення найважливіших етапів становлення і розвитку гігієни як науки, з іншого - історіографічним джерелом, яке дозволяє простежити еволюцію наукової думки в соціальній медицині, простежити зміну наукових пріоритетів і парадигм у процесі нагромадження експериментального матеріалу та його узагальнення, нових відкриттів, взаємодії вітчизняної і зарубіжної медичної науки.

Особливий історіографічний інтерес становлять праці видатних учених, фундаторів гігієнічної науки, які друкувалися на сторінках видань наукових товариств. Наприклад, В.К.

x0000003 Особливий історіографічний інтерес становлять праці видатних учених, фундаторів гігієнічної науки, які друкувалися на сторінках видань наукових товариств.

Високович у статті "О причинах возникновения и развития холерной эпидемии в Киеве в 1907 г.

x0000003 Високович у статті "О причинах возникновения и развития холерной эпидемии в Киеве в 1907 г.

" указував на водний механізм зараження людини холерними ембріонами, пропонував найефективніший на той час засіб проти холери - щеплення холерною вакциною [71, с. 7]. О.В.

x0000003 " указував на водний механізм зараження холерними вібріонами, пропонував найефективніший на той час засіб проти холери - щеплення холерною вакциною [70, с.

Корчак-Чепурківський у статті "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени" подає глибокий аналіз санітарно-гігієнічної роботи в Київській губернії, виясняє фінансово-економічні, кадрові проблеми, які перешкоджали впровадженню санітарно-епідеміологічної служби, яка б систематично і планомірно здійснювала профілактику захворювань [301, с. 1-13]. М.О.

x0000003 Корчак -Чепурківський у статті "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени" подає глибокий аналіз санітарно-гігієнічної роботи в Київській губернії, виясняє фінансово-економічні, кадрові проблеми, які перешкоджали впровадженню санітарно-епідеміологічної служби, яка б систематично і планомірно здійснювала профілактику захворювань [340, с.

Гамалія в роботі "О некоторых заразных болезнях Одесского птичьего рынка" описував виділений у 1888 р.

x0000003 Гамалія в роботі "О некоторых заразных болезнях Одесского птичьего рынка" описував виділений у 1888 р.

холероподібний вібріон у птахів, який назвав "вібріоном Мечнікова" та пропонував шляхи лікування свійських птахів [77, с. 72-75]. В.В.

x0000003 холероподібний вібріон у птахів, який назвав "вібріоном Мечникова" та пропонував шляхи лікування свійських птахів [76, с.

Фавр в публікації "О голодном хлебе 1898 года" проаналізував причини голоду в Росії, констатуючи, що в ХІХ ст.

x0000003 Фавр в публікації "О голодном хлебе 1898 года" проаналізував причини голоду в Росії, констатуючи, що в ХІХ ст.

на теренах імперії спостерігалося 48 неурожайних років, які супроводжувалися голодом, тоді як в країнах Західної Європи це соціальне лихо фактично зникло з суспільного життя [710, с. 1-26].

x0000003 на теренах імперії спостерігалося 48 неурожайних років, які супроводжувалися голодом, тоді як в країнах Західної Європи це соціальне лихо фактично зникло з суспільного життя [760, с.

Дослідник вносить пропозиції стосовно можливого приготування сурогатного хліба в неурожайні роки, аналізує зразки "голодного хліба" з Бузульського повіту Самарської губернії.

x0000003 Дослідник вносить пропозиції стосовно можливого приготування сурогатного хліба в неврожайні роки, аналізує зразки голодного хліба з Бузульського повіту Самарської губернії.

Цікавий, насичений фактичними даними з глибокими узагальненнями і висновками матеріал міститься в звітах та протоколах Київського, Одеського, Харківського медичних товариств другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Цікавий, насичений фактичними даними з глибокими узагальненнями і висновками матеріал міститься в звітах та протоколах Київського, Одеського, Харківського медичних товариств другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Так, у звіті Одеського товариства лікарів, який відбувся 7 червня 1886 р. x0000003 Так, у звіті Одеського товариства лікарів, який відбувся 7 червня 1886 р.

на зборах цієї громадської організації, йшлося про створення Одеської бактеріологічної станції, її кошторис та напрямки діяльності, а також наукові досягнення М.О.

x0000003 , на зборах цієї громадської організації йшлося про створення Одеської бактеріологічної станції, її кошторис та напрямки діяльності, а також наукові досягнення М.

Гамалія по виготовленню вакцини від сказу, його подальші наукові пошуки [477]. x0000003 Гамалія по виготовленню вакцини від сказу, його подальші наукові пошуки [517].

Розглядається питання підвищення ефективності університетської гігієнічної науки.

У протоколах Харківського медичного товариства знаходимо узагальнюючу інформацію про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи та впровадження наукових розробок у галузі епідеміології і гігієни громадською організацією, яка виступила ініціатором створення санітарних комісій при міській управі [528, с. 1-3].

x0000003 У протоколах Харківського медичного товариства знаходимо узагальнюючу інформацію про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи та впровадження наукових розробок у галузі епідеміології і гігієни громадською організацією, яка виступила ініціатором створення санітарних комісій при міській управі [568, с.

Отже, історіографія історії гігієнічної науки другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Отже, історіографія історії гігієнічної науки другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

включає великий комплекс літератури земського походження (опубліковані доповіді губернських земських з'їздів, нариси історії гігієни, статистичні описи окремих губерній, праці постійних медичних комісій при губернських земських управах, земські медичні збірники, журнальні публікації Товариства російських лікарів у пам'ять М.І. Пирогова та ін.).

x0000003 включає великий комплекс літератури земського походження (опубліковані доповіді губернських земських з'їздів, нариси історії гігієни, статистичні описи окремих губерній, праці постійних медичних комісій при губернських земських управах, земські медичні збірники, журнальні публікації Товариства російських лікарів у пам'ять М.

Окрему групу становлять наукові праці видатних діячів земської медицини, учених Б.Б. Веселовського, Л.Б. Грабовського, Д.П. Журавського, С.М. Ігумнова, О.В. Корчак-Чепурківського, П.Ф. Кудрявцева, О.М. Марзєєва, М.І. Тезякова, М.С.

x0000003 Окрему групу становлять наукові праці видатних діячів земської медицини, демографів Б.

Уварова, які друкувалися окремими виданнями за кошти земств і розповсюджувалися на теренах України.

x0000003 Уварова, які друкувалися окремими виданнями за кошти земств і розповсюджувалися на терені України.

Великий масив становлять роботи, вміщені в наукових збірниках - "Записках", "Трудах" Київського, Новоросійського, Харківського університетів, які належать відомим ученим, організаторам санітарно-протиепідемічної справи В.К. Високовичу, Н.П. Діатроптову, Ю.І. Мацону, Г.М. Мінху, Л.Т. Тарасевичу, Н.А. Хржонщевському, О.В. Корчак-Чепурківському, В.Д. Орлову, О.Д. Павловському, М.В. Скліфософському та ін.

x0000003 Великий масив становлять роботи, вміщені в наукових збірниках - "Записках", "Трудах" Київського, Новоросійського, Харківського університетів, які належать відомим ученим, організаторам санітарно-протиепідемічної справи В.

Отже, історіографія медичних товариств України пояснює причини активної участі учених-лікарів університетів у цих громадських організаціях.

Наукові товариства лікарів мали певну фінансову, інтелектуальну, соціокультурну і політичну автономію.

В умовах жорстких переслідувань царською охранкою інакшемислячої професури університетів, вона вимушена була шукати відносно демократичні, самоврядні форми об'єднання, які розкривали перспективи реалізації наукових пошуків, сприяли запозиченню зарубіжного досвіду шляхом стажування за кордоном, створювали умови для вільного викладу наукових ідей і парадигм, дискусійних питань на сторінках дослідницької періодики, в наукових дискурсах інтелектуальної корпорації вчених.

Маркерами наукового медичного життя свого часу була узагальнююча праця "История императорского университета св. Владимира" (К., 1884 р.), підготовлена М.В. Владимирським-Будановим.

Автор указує на недоліки навчального плану - невдале поєднання фахових предметів за блоками професійної підготовки на медичному факультеті Київського університету св. Володимира.

x0000003 Автор указує на невдале поєднання фахових предметів на медичному факультеті Київського університету св.

Знання з гігієни розпорошувалися між різними медичними дисциплінами і зосереджувалися на двох кафедрах: "лікарствознавства, токсикології, фармації, рецептури, дієтики, гігієни" та "судової медицини, медичної поліції, історії та літератури, медичної енциклопедії та методології".

x0000003 відповідно до університетського статуту, на двох кафедрах "лікарствознавства, токсикології, фармації, рецептури, дієтики, гігієни" та "судової медицини, медичної поліції, історії та літератури, медичної енциклопедії та методології".

Водночас, досліджуючи історію Університету св. Володимира, М.Ф. x0000003 Водночас, досліджуючи історію Університету св. Владимирський-Буданов відзначав позитивний вплив університетської науки і освіти на поліпшення санітарного стану і благоустрою м. Києва. Під редакцією професора В.С. Іконнікова в 1884 р.

x0000003 Владимирський - Буданов відзначав позитивний вплив університетської науки і освіти на поліпшення санітарного стану і благоустрою м.

вийшов "Біографічний словник професорів і викладачів Імператорського Університету св.

x0000003 вийшов "Біографічний словник професорів і викладачів Імператорського Університету св.

Володимира (1834-1884)", де згадується про першого професора гігієни В.А. Суботіна [34, c. 437].

x0000003 Володимира (1834-1884)", де згадується про першого професора гігієни В.

Другу групу становлять історико-статистичні, енциклопедичні видання, де розглядаються питання розвитку гігієнічної науки в університетах.

x0000003 Другу групу становлять історико-статистичні, енциклопедичні видання, в яких розглядаються питання розвитку гігієни.

Це, зокрема, історико-статистичні відомості про перших вчених та структуру університету св.

x0000003 Це, зокрема, історико- статистичні відомості про перших вчених та структуру університету св.

Володимира, висвітлені в "Историко-статистических записках об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св.

x0000003 Володимира, висвітлені в "Историко-статистических записках об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св.

Владимира", опублікованих у 1884 р. під редакцією В.С. Іконнікова. x0000003 Владимира", опублікованих у 1884 р. У виданні розкривається діяльність лабораторії при кафедрі гігієни (записки проф. В.А. Суботіна) [238, с. 213-224; 631].

x0000003 213-224 розкривається діяльність лабораторії при кафедрі гігієни (записки проф.

У цьому ж виданні висвітлюється внесок професорів і викладачів медичного факультету Київського університету св.

x0000003 У цьому ж виданні висвітлюється внесок професорів і викладачів медичного факультету Київського університету св.

Володимира у створення громадських організацій та наукових медичних товариств, зокрема, Товариства київських лікарів та вказується на участь членів Товариства у заходах щодо подолання епідемій холери, паразитарних тифів та інших інфекційних хвороб, йдеться також про низку питань санітарії, гігієни і епідеміології, створення з ініціативи професора Н.А.

x0000003 Володимира у створення громадських організацій та наукових медичних товариств, зокрема, Товариства київських лікарів та вказується на участь членів Товариства у заходах щодо подолання епідемій холери, паразитарних тифів та інших гострозаразних інфекційних хвороб, обговорення низки питань санітарії, гігієни і епідеміології, створення з ініціативи професора Н.

Хржонщевського Комісії народних медичних читань [238, с. 302-307]. До названих праць з історії гігієнічної науки слід додати енциклопедичні видання медичного профілю, де переважають статті авторитетних учених - фахівців у галузі гігієни та соціальної медицини.

x0000003 Названі праці з історії гігієнічної науки доповнюють енциклопедичні видання медичного профілю, де переважають статті авторитетних науковців - фахівців у галузі гігієни або соціальної медицини.

В енциклопедичному словнику видавництва "Брокгауза-Ефрона", в статтях "Гігієна" і "Санітарія", підготовлених такими відомими фахівцями, як М.Я. Капустін та Ф.Ф.

x0000003 В Енциклопедичному словнику видавництва "Брокгауза-Ефрона" в статтях "Гігієна" і "Санітарія" такими відомими фахівцями, як М.

Ерісман, обґрунтовується громадський характер гігієнічної науки та її соціальна спрямованість [262, с. 621-627; 784, с. 261-263].

x0000003 Ерісман обґрунтовується громадський характер гігієнічної науки та її соціальна спрямованість [301, с.

У новому енциклопедичному словнику товариства "Блокгауз - Ефрон", виданому перед першою світовою війною, вміщено статтю Ф.

x0000003 У Новому енциклопедичному словнику товариства "Брокгауз - Ефрон", виданому перед Першою світовою війною, вміщено статтю Ф.

Чистовича "Гігієна", в якій автор докладно висвітлює складний шлях розвитку гігієнічної науки - від стихійного та емпіричного використання гігієнічних заходів для запобігання захворюванням до реалізації широких завдань громадської системи охорони здоров'я на наукових засадах [773, с. 421-424].

x0000003 Чистовича "Гігієна", в якій автор докладно висвітлює складний шлях від стихійного та емпіричного використання гігієнічних заходів для запобігання захворюванням до реалізації широких завдань громадської системи охорони здоров'я на наукових засадах [829, с.

Окрему групу становлять публікації, присвячені ювілейним датам університетів. Зокрема, у 1905 р.

x0000003 Окрему групу становлять публікації, присвячені ювілейним датам університетів.

вийшов ювілейний збірник, присвячений 100-річчю заснування медичного факультету Харківського університету, де йдеться про структуризацію і професіоналізацію медичної науки, заснування кафедри гігієни та її першого завідувача, професора А.І. Якобія [387].

x0000003 вийшов ювілейний збірник, присвячений 100-річчю заснування медичного факультету Харківського університету, де йдеться про основні етапи формування структурних підрозділів факультету, кафедри гігієни та її першого завідувача, професора А.

Чимало праць до ювілею Харківського університету присвятили відомі вчені Д.І. Багалій, Н.Ф.

x0000003 Низку публікацій до ювілею Харківського університету присвятили відомі вчені Д.

Сумцов [9] та професор кафедри гігієни Харківського університету І.П. Скворцов [387].

x0000003 Сумцов [9] та професор кафедри гігієни Харківського університету І.

Відомі вчені показують, насамперед, внесок університетської професури в становлення медичних кафедр, розвиток охорони здоров'я в цілому, медико-санітарне забезпечення Харкова.

x0000003 Автори висвітлюють, насамперед, внесок університетської професури в становлення кафедр, розвиток охорони здоров'я в цілому, медико-санітарне обслуговування населення Харкова.

Зокрема, аналізу санітарно-протиепідемічної діяльності лікарсько-санітарної організації м.

x0000003 Зокрема, аналізу санітарно-протиепідемічної діяльності лікарсько-санітарної організації м.

Харкова за 1910-1914 рр. x0000003 Харкова за 1910 - 1914 рр. була присвячена робота професора кафедри гігієни Харківського жіночого медичного інституту В.В. Фавра [711].

x0000003 була присвячена робота професора кафедри гігієни Харківського жіночого медичного інституту В.

Не менш цінним історіографічним джерелом вивчення становлення і розвитку гігієни, як науки, є підручники та посібники класиків гігієнічної науки О.П. Доброславіна [174], Ф.Ф. Ерісмана [781-783] та ін.

x0000003 Не менш цінним історіографічним джерелом вивчення становлення і розвитку гігієни, як науки, є підручники та посібники класиків російської гігієни О.

Зародження гігієнічної науки в університетах розкривається в посібниках першого професора кафедри гігієни Київського університету св. Володимира В.А. Суботіна [629-631]. Дещо пізніше, соратник В.А. Суботіна - професор В.Д.

x0000003 Зародження гігієнічних знань висвітлено в посібниках першого професора кафедри гігієни Київського університету св.

Орлов присвятив низку праць своєму вчителю, першому професору кафедри гігієни та 30-літній історії лабораторії, де проходила наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність видатного дослідника [450, c. 246-259].

x0000003 Орлов присвятив низку праць першому професору кафедри гігієни та 30-літній історії лабораторії, де проходила наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність видатного вченого [489, c.

Наукові досягнення в галузі гігієни початку ХХ ст. x0000003 Наукові досягнення в галузі гігієни початку ХХ ст. та їх практичне впровадження відображені професором В.Д. x0000003 та їх практичне впровадження відображені професором В. Орловим у низці брошур серії "Обзор успехов гигиены" (1902, 1903, 1904, 1905 , 1907, 1908 рр.).

x0000003 Орловим серії брошур "Обзор успехов гигиены" (1902, 1903, 1904, 1905 , 1907, 1908 рр.

У названій серії праць аналізується науковий доробок як вітчизняних, так і зарубіжних учених-гігієністів, розкривається взаємодія учених в широкому науковому медичному полі [445-447; 451-453].

x0000003 У названій серії праць аналізується науковий доробок як вітчизняних, так і зарубіжних учених -гігієністів [484 - 486; 490 - 492].

Важливим історіографічним джерелом, яке дозволяє простежити головні етапи розвитку наукової думки в галузі гігієни, удосконалення профілактичних засобів, діагностики і лікування хвороб є публікації в тогочасній періодичній пресі.

x0000003 Важливим історіографічним джерелом, яке дозволяє простежити розвиток наукової думки в галузі гігієни, удосконалення профілактики, діагностики і лікування хвороб є публікації в періодичній пресі.

Важливе місце в інтелектуальному медичному просторі досліджуваного періоду посідав щотижневий науковий медичний часопис "Современная медицина", заснований професором Київського університету св. Володимира О.П. Вальтером у 1860 р. [559, с. 431].

Часопис виходив у світ до 1880 р. (з 1876 р. x0000003 Часопис виходив у світ до 1880 р. у Варшаві) і відзначався високим науковим рівнем, що дозволило відомому історику медицини М.П.

x0000003 у Варшаві) і відзначався високим науковим рівнем, що дозволило відомому історику медицини М.

Мультановському оцінити його як "одне з кращих медичних видань того часу" [513, с. 162].

x0000003 Мультановському оцінити його як "одне з кращих медичних видань того часу" [553, c.

У медичному часописі вміщувалися статті відомих учених, професорів Київського університету св.

x0000003 У цьому медичному часописі друкувалися статті відомих учених, професорів Київського університету св.

Володимира з фізіології, гігієни, анатомії, а також аналітичні матеріали про стан медичної освіти і науки, медичну допомогу.

x0000003 Володимира з фізіології, гігієни, анатомії, про стан медичної освіти і науки, медичну допомогу.

Особлива увага приділялася пропаганді і поширенню досягнень сучасної медицини.

x0000003 Особлива увага приділялася пропаганді і поширенню досягнень сучасної медицини.

З розвитком гігієнічної науки в другій половині XIX - на початку XX століття потреба в поширенні медичних знань серед населення значно зросла, що сприяло появі нових медичних періодичних видань.

x0000003 З розвитком гігієнічної науки в другій половині XIX - на початку XX століття потреба в поширенні медичних знань значно зросла, що сприяло появі нових медичних періодичних видань.

Якщо в першій половині XIX ст. x0000003 Якщо в першій половині XIX ст. переважали загальномедичні журнали, то в другій половині XIX ст. - початку XX ст.

x0000003 переважали загальномедичні журнали, то в другій половині XIX - початку XX ст.

поширилося видання часописів з окремих медичних дисциплін [356, с. 377-402]. x0000003 поширилося видання часописів з окремих медичних дисциплін [395, с.

Отже, історіографічний комплекс з досліджуваної проблематики включає великі групи історичної, історико-статистичної, енциклопедичної, оглядової, навчально-методичної літератури, яка відображує зміст і структуру, організаційні форми, кількісно-якісний склад дослідницького персоналу, що дозволяє вважати університетський етап розвитку гігієнічної науки вирішальним у перетворенні її в самостійну галузь знань, як форму суспільної свідомості, складову соціокультурного розвитку.

x0000003 Отже, історіографія, яка розкриває розвиток гігієнічної науки в університетах, включає великий масив історичної, історико-статистичної, енциклопедичної, оглядової, навчально-методичної літератури, яка відображує зміст і структуру, організаційні форми, кількісно-якісний склад дослідницького персоналу, що дозволяє вважати університетський етап розвитку гігієни вирішальним у перетворенні її в науку, як форму суспільної свідомості, складової духовної культури суспільства.

Гігієна перетворилася із системи знань у науку, яка не лише описувала досліджувані явища, а й прогнозувала їх, виробляла практичні рекомендації, які відповідали викликам часу.

В умовах першої світової війни, погіршення умов життя переважної більшості населення, вчені-лікарі докладали величезних зусиль подоланню зростаючих соціальних захворювань.

x0000003 В умовах Першої світової війни, погіршення умов життя переважної більшості населення вчені-лікарі вели активну боротьбу з епідеміями та соціальними хворобами.

Актуальній тогочасній тематиці присвятили публікації провідні вчені в галузі соціальної гігієни. Зокрема, С.А.

Томілін описав "Сельское жилище в России, как один из факторов распространения туберкулеза" [674, с.

x0000003 Томіліна, наприклад, "Сельское жилище в России, как один из факторов распространения туберкулеза" [723, с.

42-53], завідувач санітарної організації Катеринославської губернії А.Л. Смідович повідомив "О санитарном состоянии жилищ Екатеринославской губернии и мерах к улучшению жилищных условий" [605, c. 171].

x0000003 О санитарном состоянии жилищ Екатеринославской губернии и мерах к улучшению жилищных условий / А.

Активізація досліджень з історії гігієнічної науки спостерігається в радянський час - 1920-1980-і рр.

, коли формується зміст, структура і організаційні засади гігієнічної науки. Водночас у її структурі виокремлюється соціальна, професійна, шкільна гігієна тощо. У переважній більшості наукових праць відкидаються досягнення "буржуазної" медичної науки, особливо звертається увага на її слабкі місця і відсутність марксистської, діалектичної методології, матеріалістичного світосприйняття.

Як і гуманітарні науки, природничі та медичні розглядалися через призму класового підходу. Обов'язковим був показ істориками "регресу" буржуазної науки і прогресу радянської. Усе це не сприяло об'єктивному науковому пошуку в історіографії історії університетської гігієнічної науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

В історіографічному просторі з'являється низка праць з питань розвитку гігієни, як науки, в університетах, соціальної медицини, виходять у світ підручники та посібники для лікарів і студентів, в яких відображуються не лише складні, звивисті шляхи накопичення медико-соціальних знань в земствах, наукових товариствах, університетах на теренах України, в зарубіжних країнах, а й формується літературно-гігієнічний понятійний апарат.

x0000003 В історіографічному просторі з'являється низка праць з питань розвитку гігієни, як науки, в університетах, соціальної медицини, виходять у світ підручники та посібники для лікарів і студентів, в яких відображуються не лише складні, звивисті шляхи накопичення медико-соціальних знань у земствах, наукових товариствах, університетах на терені України, в зарубіжних країнах, а й формується літературно-гігієнічний понятійний апарат.

До наукового обігу вводяться такі терміни, як "профілактика", "гігієна", "громадська медицина", "соціальна гігієна", "соціальна медицина", що зазнають подальших трансформацій в процесі розвитку науки.

x0000003 До наукового обігу вводяться такі терміни, як "профілактика", "гігієна", "громадська медицина", "соціальна гігієна", "соціальна медицина", що зазнають подальших трансформацій в процесі розвитку науки.

Водночас в історіографії 1920 - першої половини 30-х рр. x0000003 Водночас в історіографії 1920 - першої половини 30-х рр. подаються різні, часом суперечливі, оцінки результатів роботи земської медицини, її взаємодії з університетською наукою.

x0000003 подаються різні, часом суперечливі, оцінки результатів роботи земської медицини.

Наприклад, відомий статист С.М. Богословський у 1925 р. писав: x0000003 Наприклад, відомий статист С. "За п'ятдесятирічний період вони (земські лікувальні заклади) не тільки не втратили своєї сили та значення, а, навпаки, стали швидко розвиватися вглиб та вшир самою революцією.

x0000003 "За п'ятдесятирічний період вони (земські лікувальні заклади) не тільки не втратили своєї сили та значення, а, навпаки, стали швидко розвиватися вглиб та вшир самою революцією.

Якщо тут термін "земська" замінити на слово "радянська", то всі ці формули залишаються зовсім прийнятними для теперішнього часу" [37, c. 2].

x0000003 Якщо тут термін "земська" замінити на слово "радянська", то всі ці формули залишаються зовсім прийнятними для теперішнього часу" [36, c.

Під іншим кутом зору розглядає земську медицину М.Я. Лукомський: x0000003 Під іншим кутом зору розглядає земську медицину М. "Лише наша некультурність, невігластво, злидні, а головне маленькі, "обивательські" горизонти могли оточити якимось ореолом земську медицину" [366, c. 24].

x0000003 "Лише наша некультурність, невігластво, злидні, а головне маленькі, "обивательські" горизонти могли оточити якимось ореолом земську медицину" [405, c.

У 1930-х роках в науковій і пропагандистській літературі відкрито проголошувалися негативні погляди стосовно "старої медицини", "буржуазних учених-лікарів" тощо.

Типовою у цьому плані є стаття А.Л. Карасьова, в якій автор називає "земщину" пережитком у середині радянської охорони здоров'я, який є одним з проявів головної небезпеки правого ухилу на цьому етапі [264, c. 6]. Профессор 3.П.

x0000003 Карасьова, в якій автор називає "земщину" пережитком у середині радянської охорони здоров'я, який є одним з проявів головної небезпеки правого ухилу на цьому етапі [303, c.

Соловйов, який пройшов школу земської медицини, навпаки, у своїй діяльності соціал-гігієніста і організатора радянської системи охорони здоров'я, незважаючи на офіційне критичне ставлення, фактично плідно продовжував і розвивав ідеї земської медицини, особливо в галузі профілактики.

x0000003 Соловйов, який пройшов школу земської медицини, у своїй діяльності соціал-гігієніста і організатора радянської системи охорони здоров'я, незважаючи на офіційне критичне ставлення, фактично плідно продовжував і розвивав ідеї земської медицини, особливо в галузі профілактики.

У своїй доповіді "Профілактичні завдання лікувальної допомоги (диспансеризація лікувальної справи)" на V Всеросійському з'їзді здороввідділів (1924 р.

x0000003 У своїй доповіді "Профілактичні завдання лікувальної допомоги (диспансеризація лікувальної справи)" на V Всеросійському з'їзді здороввідділів (1924 р.

) він вважав за необхідне покласти "в основу діяльності всіх без винятку лікувальних закладів" принцип "об'єднання" санітарних і лікувальних завдань, узагальнених і об'єднаних поняттями завдань "лікувально-профілактичних" [611, c. 60].

x0000003 ) він вважав за необхідне покласти "в основу діяльності всіх без винятку лікувальних закладів" принцип "об'єднання" санітарних і лікувальних завдань, узагальнених і об'єднаних поняттями завдань "лікувально-профілактичних" [657, c.

Він також вважав за доцільне, щоб у плані роботи сільських дільничних лікарів були заходи з санітарного нагляду, боротьби з епідеміями, соціальними хворобами, з охорони материнства та дитинства, здоров'я дітей і підлітків, з санітарної освіти, фізичної культури. Професор З.П.

x0000003 Він також вважав за доцільне, щоб у плані роботи сільських дільничних лікарів були заходи з санітарного нагляду, боротьби з епідеміями, соціальними хворобами, з охорони материнства та дитинства, здоров'я дітей і підлітків, з санітарної освіти, фізичної культури.

Соловйов особливу роль відводив прикладним аспектам гігієнічної науки, впровадженню її досягнень у повсякденній праці дільничних лікарів.

Трансформацію суспільно-політичних поглядів деяких учених радянської доби можемо простежити на прикладі висловлювань М.О. Семашка. У 1923 р. він писав:

"Якщо земські ліберали та демократи працювали чимало над загальнодоступністю лікувальної допомоги для сільського населення, то їхні прагнення не виходили за межі постановки найпримітивнішої лікувальної допомоги і здійснювались у найскромніших розмірах" [593].

x0000003 "Якщо земські ліберали та демократи працювали чимало над загальнодоступністю лікувальної допомоги для сільського населення, то їхні прагнення не виходили за межі постановки найпримітивнішої лікувальної допомоги і здійснювались у найскромніших розмірах" [639].

Водночас, виступаючи у червні 1918 р. x0000003 Водночас, виступаючи у червні 1918 р. на І з'їзді медико-санітарних відділів Рад з доповіддю про основні завдання радянської медицини на місцях, він наголошував, що медицина "має бути побудована на послідовному проведенні принципів: а) загальнодоступності і б) безоплатності" [594, c. 16]. М.О.

x0000003 на І з'їзді медико-санітарних відділів Рад з доповіддю про основні завдання радянської медицини на місцях, він наголошував, що медицина "має бути побудована на послідовному проведенні принципів:

Семашко вважав, що "треба негайно розвинути найширшу санітарно-освітню діяльність", зробити акцент на "санітарію", рекомендував зберегти, хоча й "радикально" змінити, форму "участі населення у медико-санітарній діяльності". Насправді, запропоновані М.О.

x0000003 Лікар вважав, що "треба негайно розвинути найширшу санітарно-освітню діяльність", зробити акцент на "санітарію", рекомендував зберегти, хоча й "радикально" змінити, форму "участі населення у медико-санітарній діяльності".

Семашком принципи організації радянської системи профілактичної медичної роботи вже були апробовані земською медициною. У 1960-ті рр.

x0000003 Семашком принципи організації радянської системи вже були апробовані земською медициною.

в умовах "хрущовської відлиги", колишній нарком охорони здоров'я М.О. x0000003 , в умовах "хрущовської відлиги", колишній нарком охорони здоров'я М.

Семашко визнавав такі сильні складові земської медицини, як сільська лікарська дільниця, профілактична діяльність лікарів, санітарна робота на селі [594, c. 51].

x0000003 Семашко визнавав такі сильні складові земської медицини, як сільська лікарська дільниця, профілактична діяльність лікарів, санітарна робота на селі [640, c.

Окрім того, особливе місце в працях М.О. x0000003 Окрім того, особливе місце в працях М. Семашка посіли питання соціальної гігієни: x0000003 Семашка посіли питання соціальної гігієни: "Основне завдання соціальної гігієни полягає в тому, - писав він, - щоб глибоко вивчати вплив соціального середовища на здоров'я людини і розробляти ефективні заходи по усуненню шкідливого впливу цього середовища [594, c. 144].

x0000003 "Основне завдання соціальної гігієни полягає в тому, - писав він, - щоб глибоко вивчати вплив соціального середовища на здоров'я людини і розробляти ефективні заходи по усуненню шкідливого впливу цього середовища [640, c.

Як виявилося, всі ці ідеї вже були озвучені раніше ученими-лікарями в другій половині ХІХ ст.

x0000003 Як виявилося, всі ці ідеї вже були озвучені земською медициною в другій половині ХІХ ст.

Близьку до об'єктивності оцінку роботи вчених-лікарів "старої формації" земської медицини можна відшукати в працях одного із засновників санітарної організації Катеринославської губернії, а згодом - академіка О.М.

x0000003 Наближену до об'єктивності оцінку роботи земської медицини можна відшукати в працях одного із засновників санітарної організації Катеринославської губернії, а згодом - академіка О.

Марзєєва, яку він вперше оприлюднив на ІІІ Всеукраїнському з'їзді бактеріологів та епідеміологів (5 квітня 1922 р.).

x0000003 Марзєєва, яку він вперше оприлюднив на ІІІ Всеукраїнському з'їзді бактеріологів та епідеміологів (5 квітня 1922 р.

Указуючи на недоліки "буржуазної" санітарної науки, обумовлені об'єктивними причинами тогочасного суспільно-політичного та економічного життя, О.М.

x0000003 Указуючи на недоліки земської санітарної організації, обумовлені об'єктивними причинами тогочасного суспільно-політичного та економічного життя, О.

Марзєєв відзначає низку її позитивних прикладних рис. x0000003 Марзєєв відзначає низку її позитивних рис.

Зокрема, указує на цілеспрямовану, в масштабах країни, оздоровчу роботу медицини; вирішальну роль у вивченні умов життя, побуту і праці сільського та промислового населення, проведенні заходів по подоланню епідемій, зменшенню дитячої смертності тощо. О.М.

x0000003 Зокрема, вказує на цілеспрямовану, в масштабах країни, оздоровчу роботу земської медицини; її внесок у справі водопостачання, створення лазень, санітарної просвіти; вирішальну роль у вивченні умов життя, побуту і праці сільського та промислового населення, проведенні заходів по подоланню епідемій, зменшенню дитячої смертності; обладнання санітарною технікою лікарень; санітарному супроводу промислового виробництва тощо.

Марзєєв підкреслював, що досягнути позитивних результатів медициною можна було завдяки якісній фаховій підготовці лікарів, їхньому широкому кругозору і самовідданній справі [572].

x0000003 Марзєєв підкреслював, що досягнути позитивних результатів земською медициною можна було завдяки широкому кругозору і самовідданній справі людей, які там працювали [613].

Отже, зміна політичних акцентів в оцінці вчених-лікарів "старої формації", спроба на догоду комуністичній ідеології применшити її роль і значення в формуванні основ гігієнічної науки, спостерігається в радянській історіографії 1920-х - першої половини 1930-х рр.

x0000003 Отже, зміна політичних акцентів в оцінці земської медицини, спроба на догоду комуністичної ідеології применшити її роль і значення в формуванні основ гігієнічної науки, спостерігається в радянській історіографії 1920-х - першої половини 1930-х рр.

Водночас, велика когорта вчених, колишніх земських лікарів, які працювали в університетах, ВУАН, установах Народного комісаріату охорони здоров'я і були організаторами і носіями ідей земської медицини, відкидали негативно-однобічні оцінки роботи громадської медицини дорадянського періоду.

x0000003 Водночас, велика когорта вчених, колишніх земських лікарів, які працювали в університетах, ВУАН, установах Народного комісаріату охорони здоров'я і були організаторами і носіями ідей земської медицини, відкидали негативно-однобічні оцінки роботи громадської медицини дорадянського періоду.

Лише після масових репресій другої половини 1930-х рр. x0000003 Лише після масових репресій другої половини 1930 - х рр. , коли були фізично знищені або ізольовані від наукової роботи в сталінських таборах вчені-гігієністи, в радянській історіографії запанували класові, партійні оцінки усього того, що відбувалося в суспільному житті Російської імперії, зокрема в університетській гігієнічній науці другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 , коли були фізично знищені або ізольовані від наукової роботи в сталінських таборах учені-гігієністи, носії ідей земської медицини, в радянській історіографії запанували класові, партійні оцінки усього того, що відбувалося в суспільному житті Російської імперії, зокрема в земській медицині другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

У другій половині 1930-х років розпочинається новий трагічний етап вітчизняної історіографічної історії гігієнічної науки в Україні.

У зв'язку з масовими репресіями, великими людськими втратами внаслідок голодомору 1932 - 1933 рр.

x0000003 У зв'язку з масовими репресіями, великими людськими втратами внаслідок голодомору 1932 - 1933 рр.

, погіршенням умов життя і праці радянських людей, усупереч спалахам масових інфекційних та активізацією соціальних захворювань, соціальна гігієна фактично була заборонена.

x0000003 , погіршенням умов життя і праці радянських людей, спалахами масових інфекційних та активізацією соціальних захворювань, соціальна гігієна була фактично заборонена, а сфера її діяльності в охороні здоров'я обмежена практичними завданнями.

Сталінське табу в цій галузі медичної науки призупинило на довгі роки конкретні соціально-гігієнічні дослідження, зокрема вивчення впливу соціальних чинників на здоров'я різних груп населення. Водночас підручники з цієї дисципліни зводилися до рівня посібників з організації охорони здоров'я. Радянська історіографія історії університетської гігієнічної науки у відповідь на заборону цієї галузі знань зосередила головну увагу на дослідженнях з громадської медицини, яка за визначенням С.С.

x0000003 Радянська історіографія історії становлення і розвитку соціальної гігієни у відповідь на заборону цієї галузі науки і практики зосередила головну увагу на дослідженнях з громадської медицини, яка за визначенням С.

Кагана є "напрямом медиків і не медиків у спільній діяльності в галузі охорони здоров'я в розв'язанні спільними методами проблем захворюваності і смертності" [258, c. 154].

x0000003 Кагана є " напрямом медиків і не медиків у спільній діяльності в галузі охорони здоров'я в розв'язанні спільними методами проблем захворюваності і смертності" [297, c.

Дискусійним в історіографії історії гігієни 1940-х рр. x0000003 На наш погляд, дискусійним в історіографії історії гігієни 1940-х рр. було питання "формування гігієни як самостійної дисципліни". На думку С.С. x0000003 було питання "формування гігієни як самостійної дисципліни". Кагана, це відбулося в Київському університеті св. Володимира в 1842 р. x0000003 Кагана, це відбулося в Київському університеті св. на кафедрі "державного лікарствознавства" [258, с. 77-81)].

Значно пізніше, в літературі 1980-х рр. x0000003 Значно пізніше, в літературі 1980-х рр. , викладання на медичному факультеті Київського університету св. Володимира цілісного навчального курсу гігієни прив'язувалася зі створенням самостійної кафедри гігієни в 1865 р. [281, c. 40-44].

x0000003 Володимира цілісного навчального курсу гігієни прив'язується до створення самостійної кафедри гігієни в 1865 р.

До групи праць з історії першої на теренах України кафедри гігієни в Київському університеті св.

x0000003 До групи праць з історії першої на теренах України кафедри гігієни в Київському університеті відноситься стаття І.

Володимира відноситься стаття І.І. Нікберга "К истории организации первых кафедр в России". x0000003 Нікберга "К истории организации первых кафедр в России". Автор подає історію становлення кафедри гігієни, розкриває її основні напрями роботи та науковий кадровий потенціал [414].

x0000003 Автор подає історію становлення кафедри гігієни, розкриває основні напрями діяльності, науковий потенціал структурного підрозділу університету [453].

Водночас, дослідник обходить питання професіоналізації кафедри гігієни, об'єднання раніше розрізнених гігієнічних дисциплін в єдиний блок фахової підготовки.

Розвитку науково-медичної думки в Одеському університеті було присвячено дисертаційне дослідження Л.І.

x0000003 Розвитку науково-медичної думки в Новоросійському університеті було присвячено дисертаційне дослідження Л.

Грабовської [96], де розкривається внесок перших професорів медичного факультету в становлення медичної науки, зокрема гігієни.

x0000003 Грабовської [95], де розкривається внесок перших професорів медичного факультету в становлення медичної науки, зокрема гігієни.

Суттєвим доповненням до попередніх наукових розвідок, присвячених історії формування гігієнічної науки в Київському медичному інституті, є публікації професорів Г.Х. Шахбазяна, П.І. Баранника і С.С.

x0000003 Суттєвим доповненням до попередніх наукових розвідок, присвячених історії формування гігієнічної науки в Київському медичному інституті, є публікації професорів Г.

Познанського "Кафедра общей гигиены Киевского медицинского института", що вийшли в світ наприкінці 1950-х рр. [777].

x0000003 Познанського "Кафедра общей гигиены Киевского медицинского института", що вийшли в світ наприкінці 1950-х рр.

Низку наукових праць, в яких досліджуються становлення і розвиток кафедри гігієни в Харківському університеті присвятив В.М. Жаботинський [182, c. 181-189; 183].

x0000003 Низку праць, в яких досліджуються питання становлення і розвиток кафедри гігієнічного профілю в Харківському університеті присвятив В.

У збірнику праць Харьківського медичного інституту (1958 р. x0000003 У збірнику праць Харьківського медичного інституту (1958 р. ) була опублікована робота Н.О. x0000003 У цих же виданнях була опублікована робота Г. Сиворонова "Подготовка санитарных врачей на Украине", В.М. Жаботинського "И.П.

x0000003 Сиворонова "Подготовка санитарных врачей на Украине", В.

Скворцов - выдающийся русский гигиенист". У статтті М.Л. x0000003 Скворцов - выдающийся русский гигиенист". Кошкіна "Очерк деятельности кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института" висвітлюються основні етапи становлення і розвитку однієї із найстаріших кафедр в Україні - кафедри загальної гігієни Харківського медичного інституту та внесок у її розвиток основоположника вітчизняної гігієнічної науки - професора О.І.

x0000003 Кошкіна "Очерк деятельности кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института" висвітлюються основні етапи становлення і розвитку однієї із найстаріших кафедр в Україні - кафедри загальної гігієни Харківського медичного інституту та внесок у її розвиток основоположника вітчизняної гігієнічної науки - професора О.

Якобія і його послідовника - професора І.П. x0000003 Якобія і його послідовника - професора І. Скворцова, а також відомих вчених-гігієністів - В.О. Углова, В.О. Яковенка, М.М. Соловйова та ін., які там працювали [341, c. 197-203]. У науковій розвідці О.Ф.

x0000003 Скворцова, а також відомих учених-гігієністів - В.

Стояновського "К истории кафедры общей гигиены Одесского медицинского института" показано внесок професора Г.В.

x0000003 Стояновського "К истории кафедры общей гигиены Одесского медицинского института" показано внесок професора Г.

Хлопіна в розвиток гігієни як науки і практичної галузі медицини в Одеському університеті, а також професора М.М.

x0000003 Хлопіна в розвиток гігієни як науки і практичної галузі медицини в Новоросійському університеті, а також професора М.

Костяміна, який впродовж 38 років (1914-1952 рр. x0000003 Костямина, який впродовж 38 років (1914-1952 рр. ) очолював кафедру загальної гігієни цього ж закладу [621, c. 205-208]. В колективній статті П.І. Баранникова, Р.Я. Бенюмова, І.М. Макаренка "В.А.

Субботин - организатор и руководитель первой кафедры гигиены на Украине" прослідковуються основні етапи створення кафедри гігієни в Київському університеті св.

x0000003 Субботин - организатор и руководитель первой кафедры гигиены на Украине" прослідковуються основні етапи створення кафедри гігієни в Київському університеті св.

Володимира та внесок професора В.А. Суботіна в її заснування [16]. У 1950-і рр.

x0000003 Володимира та внесок професора В.

виходять у світ наукові праці, захищаються дисертаційні роботи, присвячені видатним ученим - гігієністам С.М. Ігумнову, О.О. Корчак-Чепурківському, Г.В. Хлопіну та ін. [96; 105; 343, c. 6-10]. У підконтрольних цензурі виданнях подається ідеологічно витримана оцінка внеску вчених у розвиток вітчизняної гігієнічної науки.

x0000003 У підконтрольних цензурі виданнях подається ідеологічно витримана оцінка внеску вчених у розвиток вітчизняної гігієнічної науки.

Упродовж 1950-х років радянські дослідники, як правило, замовчували досягнення О.В.

Корчак-Чепурківського та його учнів у розвитку гігієнічної науки. Клеймо "буржуазного націоналіста" на довгі роки було поставлено О.В. Корчак-Чепурківському, а його наукова школа в галузі гігієни В.В. Удовенко, В.Я. Підгаєцький, М.А.

Кудрицький була повністю ліквідована в 1929 р. внаслідок сфабрикованої комуністичним режимом "Справи СВУ". x0000003 Кудрицького) внаслідок сфабрикованої комуністичним режимом

"Справи СВУ" в 1929 р. Окремі аспекти роботи учених-лікарів університетських кафедр у наукових товариствах відображувалася в 1950-і - на початку 1960-х рр. на сторінках періодичній виданнях. Наприклад, дослідник Ю.Н.

Квітницький-Рижов зосереджував увагу на лікувальній роботі учених, членів Київського товариства лікарів [270]. А.П.

x0000003 Квітницький - Рижов зосереджував свою увагу на лікувальній роботі членів Київського товариства лікарів [309].

Жук розкриває значимість професури Харківського медичного товариства у розвитку громадсько-медичної думки в Росії 1860-1870 рр. [192, с. 119-128].

x0000003 , а також підкреслює значимість Харківського медичного товариства у розвитку громадсько-медичної думки в Росії в 60-70-ті рр.

У процесі вивчення історії розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ ст. x0000003 У процесі становлення і розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ - 20-х рр.

публікуються конкретні соціально-гігієнічні дослідження, захищаються кандидатські дисертації про вплив соціальних чинників на здоров'я населення, зокрема дітей (Ціборовський О.М., Неділько В.П., Вихристюк Г.І.) [60; 408, c. 36-39; 808; 809, c. 32] та інші.

x0000003 З актуалізацією проблематики по соціальній гігієні в Радянській Україні публікуються одними із перших у Радянському Союзі конкретні соціально-гігієнічні дослідження, захищаються кандидатські дисертації про вплив соціальних чинників на здоров'я населення, зокрема дітей (О.

Певний науковий інтерес представляє дисертаційне дослідження І.М. x0000003 Певний науковий інтерес представляє дисертаційне дослідження І.

Макаренка "Материалы о развитии гигиены на Украине (вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых медицинского факультета Киевского университета)" [371; 372], в якому висвітлюються особливості викладання гігієни на медичному факультеті Київського університету в початковий період його діяльності (40-50-ті рр. ХІХ ст.

x0000003 Макаренка "Материалы о развитии гигиены на Украине (вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых медицинского факультета Киевского университета)" [410; 411], в якому висвітлюються особливості викладання гігієни на медичному факультеті Київського університету в початковий період його діяльності (40-50-ті рр.

), передумови і початковий етап формування самостійної кафедри гігієни (60-ті рр. ХІХ ст.

x0000003 ), передумови і початковий етап формування самостійної кафедри гігієни (60-ті рр.

) та внесок вчених-гігієністів (В.О. Суботіна, К.Е. Добровольського, В.Д. Орлова, О.В. Корчак-Чепурківського, І.П. Скворцова) в становлення і розвиток кафедри гігієни кінця ХІХ - початку ХХ ст. x0000003 Скворцова) в становлення і розвиток кафедри гігієни кінця ХІХ -

початку ХХ ст. Після "шквалу" критики земської медицини в історіографії історії гігієнічної науки тоталітарної доби - другої половини 1930-х - першої половини 1950-х рр.

x0000003 Після "шквалу" критики земської медицини в історіографії історії гігієнічної науки тоталітарної доби - другої половини 1930 - х - першої половини 1950 - х рр.

, в умовах "хрущовської відлиги" зміщуються акценти щодо вивчення досвіду земської медицини, можливості його використання в сучасних умовах, більш виважені оцінки торкалися усіх сторін земської медицини та її співпраці з університетською наукою. На початку 1960-х рр. вийшла робота І.Д.

x0000003 , в умовах "хрущовської відлиги" зміщуються акценти в бік вивчення досвіду земської медицини, можливості його використання в сучасних умовах, більш виважені оцінки торкалися усіх сторін земської медицини.

Страшуна "Русская общественная медицина в период между двумя революціями (1907-1917)", в якій дослідник вказує на роль губернських зїздів в розвитку наукової медичної думки та громадської медицини. Відзначається, що на початок 80-х рр. ХІХ ст.

x0000003 Страшуна "Русская общественная медицина в период между двумя революціями (1907-1917)", в якій дослідник вказує на роль губернських з'їздів в розвитку громадської медицини.

з'їзди пройшли в усіх 34 губерніях. x0000003 з'їзди пройшли в усіх 34 земських губерніях. За 35 років найбільше з'їздів пройшло в Московській і Херсонській губерніях - по 16.

x0000003 За 35 років найбільше число з'їздів пройшло в Московській і Херсонській губерніях - по 16 [668, c.

На з'їздах актуалізувалися проблеми громадської медицини, насамперед створення санітарної організації, їх наукового супроводу, залучення до роботи кафедр гігієни університетів.

Водночас санітарна справа запроваджувалася в життя з великими труднощами, оскільки всі проблеми її становлення покладалися на місцеву медицину [623, c. 16].

x0000003 Але санітарна справа запроваджувалася в життя з великими труднощами, оскільки її завдання покладалися на місцеву медицину.

У публікації "Россия и русские на Дрезденской выставке 1911 г. x0000003 У публікації "Россия и русские на Дрезденской выставке 1911 г.

" автором детально описується міжнародна гігієнічна виставка та її значення в розвитку університетської медичної науки в Російській імперії [622, c. 84-87].

x0000003 " автором детально описується міжнародна гігієнічна виставка та її значення в розвитку медичної науки в Російській імперії [667, c.

Виходить низка праць про відомих учених-лікарів другої половини ХІХ ст. Серед них - праці відомого вченого в галузі гігієни С.С. Кагана про О.В. Корчак-Чепурківського [256]. У своїх працях автор уперше на архівних документах описав основні етапи наукової біографії О.В.

x0000003 У своїх працях автор уперше на архівній джерельній базі описав основні етапи життєвого шляху О.

Корчак-Чепурківського та його діяльність як соціального гігієніста, історика медицини, ученого в галузі профілактичної медицини, педагога та засновника української номенклатури хвороб.

x0000003 Корчак-Чепурківського та його діяльність як прогресивного земського санітарного лікаря, соціального гігієніста, історика медицини, ученого в галузі профілактичної медицини, педагога та засновника української номенклатури хвороб.

Окрім того, дослідник проаналізував основні праці О.В.Корчак-Чепурківського. У 1960-і рр.

відроджується наукова тематика, присвячена вивченню діяльності медичних товариств, участі в них учених університетів. Зокрема, в 1965 р.

x0000003 відроджується наукова тематика, присвячена вивченню діяльності медичних товариств.

вийшов збірник статей за редакцією В.П. x0000003 вийшов збірник статей за редакцією В. Новаченка до 100-річчя діяльності Харківського медичного товариства [616]. x0000003 Новаченка до 100-річчя діяльності Харківського медичного товариства

[662]. В ювілейному збірнику дослідник П.Д. x0000003 В ювілейному збірнику дослідник П. Петров розкриває історичні аспекти становлення Харківського медичного товариства та його санітарно-протиепідемічну діяльність, аналізує наукові розробки в галузі гігієни, санітарії, епідеміології, бактеріології, боротьби з соціальними хворобами, простежує створення низки науково-дослідних установ, а саме:

x0000003 Петров розкриває історичні аспекти становлення Харківського медичного товариства та його санітарно-протиепідемічну діяльність, аналізує наукові розробки в галузі гігієни, санітарії, епідеміології, бактеріології, боротьби з соціальними хворобами, простежує створення низки науково-дослідних установ, а саме:

протидифтерійного, Пастерівського інститутів, бактеріологічної станції, Жіночого медичного інституту, висвітлює науково-практичну діяльність членів Товариства [492; 494].

x0000003 протидифтерійного, Пастерівського інститутів, бактеріологічної станції, Жіночого медичного інституту, висвітлює науково-практичну діяльність членів Товариства [532; 534].

Огляд і бібліографія наукових праць з історії гігієни і санітарії, опублікованих в СРСР з 1917 по 1957 рр.

x0000003 Огляд і бібліографія праць з історії гігієни і санітарії, опублікованих у СРСР з 1917 по 1957 рр.

, подається в спеціально присвяченій цьому питанню праці О.І. x0000003 подається в спеціально присвяченій цьому питанню праці О. Лотової "Русская интеллигенция и вопросы общественной гигиены. x0000003 Лотової "Русская интеллигенция и вопросы общественной гигиены.

Первое медицинское общество в России" [365]. x0000003 Первое медицинское общество в России / Е. Ця робота дає певне уявлення про основні дослідження з історії вітчизняної гігієнічної науки, виконані за 1917-1957 рр.

x0000003 Ця робота дає певне уявлення про основні дослідження з історії вітчизняної гігієни, виконані за 1917-1957 рр.

Історіографічні узагальнення і оцінки з питань гігієни, її наукового супроводу були висвітлені в інших працях О.І. Лотової [364].

x0000003 Історіографічні узагальнення і оцінки з питань епідеміології були висвітлені також в інших працях О.

Бібліографічні відомості з історії гігієни і санітарії в Україні в дорадянський період подаються в роботі Л.С.

x0000003 Бібліографічні відомості з історії гігієни і санітарії в Україні в дорадянський період подаються в роботі Л.

Межирова "Материалы к изучению истории гигиены и санитарии на Украине до Великой октябрьской социалистической революции" [388, c. 103-112]. У 1964 р.

x0000003 Межирова "Материалы к изучению истории гигиены и санитарии на Украине до Великой октябрьской социалистической революции" [427, c.

вийшов бібліографічний покажчик, присвячений історії гігієни та санітарії в Україні О.О. Грандо та Л.С.

x0000003 вийшов бібліографічний покажчик, присвячений історії гігієни та санітарії в Україні О.

Межирова "Історія гігієни та санітарії на Україні: бібліографічний покажчик". x0000003 Межирова "Історія гігієни та санітарії на Україні: У бібліографічному покажчику наводяться праці як загального характеру з історії земської медицини, починаючи з 1861 р.

x0000003 У бібліографічному покажчику наводяться праці як загального характеру з історії земської медицини, починаючи з 1861 р.

, так і розвитку окремих напрямів гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. [106]. До низки праць О.О. Грандо слід додати дослідження Л.С. Межирова. Як і попереднє десятиліття, в 70-ті рр. ХХ ст.

x0000003 Грандо слід додати дослідження Л.

залишалися актуальними публікації про розвиток гігієни на теренах України, її університетська фаза розвитку. У книзі О.О.

x0000003 залишалися актуальними публікації про розвиток гігієни на терені України та внесок земських санітарних лікарів в становлення гігієни і епідеміології.

Грандо "Развитие гигиены в Украинской ССР" [100]. x0000003 Грандо "Развитие гигиены в Украинской ССР" [99]. аналізується історичний досвід санітарної організації на теренах України, її здобутки.

В основу роботи покладено архівні документи, які дають певне уявлення і про становлення гігієни як науки в університетах.

Окрім того, Важливим в роботі подаються відомості про видатних діячів санітарної справи: О.М. Марзеєва, С.Н. Ігумнова, С.А. Томіліна та ін.

x0000003 Важливим у роботі є також те, що автор подає відомості про видатних діячів санітарної справи:

, які зіграли помітну роль в становленні і розвитку гігієнічної науки. Чільне місце в роботі О.О. x0000003 Чільне місце в роботі О. Грандо відводиться підготовці кадрів, діяльності санітарно-гігієнічних факультетів, вперше публікуються дані про забезпечення санітарно-епідеміологічних закладів кадрами, а також успіхи в профілактичній роботі.

x0000003 Грандо відводиться підготовці кадрів, діяльності санітарно-гігієнічних факультетів, вперше публікуються дані про забезпечення санітарно-епідеміологічних закладів кадрами, а також успіхи в профілактичній роботі.

Водночас в дослідженні не знайшли повного висвітлення питання розвитку гігієни як науки, внеску українських вчених-гігієністів у практичну медицину, їх участь у з'їздах, конгресах, конференціях.

x0000003 Водночас в дослідженні не знайшли повного висвітлення питання розвитку гігієни як науки, внеску українських учених-гігієністів у практичну медицину, їх участь у з'їздах, конгресах, конференціях.

У наукових студіях 1970-х років продовжується вивчення історії товариств лікарів другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 У наукових колах 1970-х років продовжується вивчення історії товариств лікарів другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

та участі в їх роботі учених-лікарів медичних факультетів університетів. У 1972 р. за редакцією академіка М.В.

Волкова вийшов збірник "Наукові медичні товариства", в якому автор подає короткі відомості про медичні товариства України, зокрема Харківське медичне товариство та його роль у боротьбі з епідеміями, висвітлюється взаємодія науки і медичної практики [404].

x0000003 Волкова вийшов збірник "Наукові медичні товариства", в якому автор на загальноросійському матеріалі подає короткі відомості про медичні товариства України, зокрема Харківське медичне товариство та його роль у боротьбі з епідеміями [443].

Діяльність Товариства боротьби з заразними хворобами, заснованого членами Товариства київських лікарів, детально висвітлена в дослідженні С.С. Дяченка [180, c. 786-791].

x0000003 Діяльність Товариства боротьби з заразними хворобами, заснованого членами Товариства київських лікарів, детально висвітлена в дослідженні С.

Окремі аспекти діяльності учених Харківського медичного товариства, зокрема їхній внесок у розвиток мікробіології і епідеміології, досліджував А.Д. Чмель [774; 775, c. 326-327].

x0000003 Окремі аспекти діяльності Харківського медичного товариства, зокрема внесок його членів у розвиток мікробіології і епідеміології, досліджував А.

Наступне десятиліття в радянській історіографії становлення і розвитку наукової гігієни відкривається працею А.Д.

x0000003 Наступне десятиліття в радянській історіографії становлення і розвитку наукової гігієни відкривається працею А.

Чмеля, де йдеться про діяльність Харківського медичного товариства і кафедри гігієни Харківського університету в справі налагодження міської санітарії [774].

У зв'язку з 125-річчям від дня народження О.В. x0000003 У зв'язку з 125 - річчям від дня народження О. Корчак-Чепурківського виходить серія публікацій Є.Я. Беліцької, К.М. Синяка, В.Ф. Рудиченка [25, c. 66-68], К.М. Синяк, В.Ф. Рудиченко [595, c.

x0000003 Корчак-Чепурківського виходить серія публікацій Є.

118-121] в яких подається оцінка науково-педагогічної діяльності видатного вченого.

x0000003 118-121,] в яких подається оцінка науково-педагогічної діяльності видатного вченого.

У другій половині 1980-х рр. x0000003 і, особливо, в другій половині 1980-х рр. розпочався новий історіографічний етап історії становлення і розвитку наукової гігієни на теренах України в другій половині ХІХ ст.

x0000003 розпочався новий етап другого історіографічного періоду історії становлення і розвитку наукової гігієни та епідеміології.

Він характеризується появою в УРСР зарубіжних видань, авторами яких були колишні ідеологічні опоненти.

x0000003 Він характеризується появою в Радянській Україні зарубіжних видань, авторами яких були колишні ідеологічні опоненти, "буржуазні фальсифікатори" історії.

Це стало можливим завдяки проголошеній компартійним лідером М.С. x0000003 Це стало можливим завдяки проголошеній компартійним лідером М.

Горбачовим "широкої демократизації" і "гласності", втраті правлячою партією монополії на історичну істину. У 1988 р. історик медицини В.

x0000003 Горбачовим "широкої демократизації" і "гласності", втраті правлячою партією монополії на історичну істину.

Плющ видає в Чикаго другий том "Матеріалів до історії української медицини". В одній із статей В.

x0000003 Плющ видає в Чикаго другий том "Матеріалів до історії української медицини".

Плющ розглядає питання санітарної статистики, університетської медичної науки, діяльності наукових товариств та їх ролі в становленні гігієни, боротьбі з епідеміями і соціальними хворобами.

x0000003 Плющ розглядає питання санітарної статистики, організації земської медицини, наукових товариств та їх ролі в становленні гігієни, боротьбі з епідеміями і соціальними хворобами.

Дослідник показує особливе місце наукових з'їздів лікарів у проведенні протиепідемічних заходів, налагодженні систематичної і планомірної допомоги соціально незахищеному міському населенню України [511].

x0000003 Дослідник показує особливе місце наукових з'їздів лікарів у проведенні протиепідемічних заходів, налагодженні систематичної і планомірної допомоги бідному міському населенню України [551].

Розглядаючи хронологію проведення з'їздів природознавців, зарубіжний дослідник підкреслив, що вони вперше були організовані на теренах України.

x0000003 Розглядаючи хронологію проведення з'їздів природознавців, зарубіжний дослідник підкреслив, що вони вперше були організовані на терені України.

Другий крайовий з'їзд природознавців та лікарів відбувся в Києві 1862 року і прийняв рішення про систематичне скликання таких з'їздів.

x0000003 Другий крайовий з'їзд природознавців та лікарів відбувся в Києві 1862 року і прийняв рішення про регулярне скликання таких з'їздів.

А перший загальноросійський з'їзд природознавців і лікарів відбувся в Петербурзі лише в 1867 р.

x0000003 А перший загальноросійський з'їзд природознавців і лікарів відбувся в Петербурзі лише в 1867 р.

, на якому доповідь відомого українського вченого О.Я. x0000003 , на якому доповідь відомого українського вченого О. Данилевського поклала початок активній участі науковців з України в цих з'їздах [511, c. 22]

x0000003 Данилевського поклала початок активній участі науковців з України в цих з'їздах [551, c.

У Російській імперії перший з'їзд природознавців і лікарів, в якому взяли участь 600 делегатів, було скликано у Петербурзі 1867 року.

x0000003 У Російській імперії перший з'їзд природознавців і лікарів, в якому взяли участь 600 делегатів, було скликано у Петербурзі 1867 року.

Уже на другому з'їзді, який відбувся у Москві 1869 року, було створено секцію наукової медицини.

x0000003 Уже на другому з'їзді, який відбувся у Москві 1869 року, було створено секцію наукової медицини.

З'їзди природознавців і лікарів проводилися до 1913 р. x0000003 З'їзди природознавців і лікарів проводилися до 1913 р. і мали загальнодержавне значення для розвитку профілактичної медицини, обміну наукових думок, насамперед в галузі гігієни.

Три із 13 з'їздів відбулися на терені України - третій і десятий в Києві (1871, 1898), сьомий в Одесі (1883).

x0000003 Три з 13 з'їздів відбулися на терені України - третій і десятий в Києві (1871, 1898), сьомий в Одесі (1883).

Відомо, що на сьомому з'їзді в Одесі з доповіддю про захисні сили організму виступив І.І.

x0000003 На сьомому з'їзді в Одесі з доповіддю про захисні сили організму виступив І.

Мечников, поклавши початок вченню про імунітет [511, c.1-22]. x0000003 Мечников, поклавши початок вченню про імунітет [551, c. Напередодні розпалу Радянського Союзу, в 1990 році, виходять праці К.К. x0000003 Напередодні розпалу Радянського Союзу, в 1990 році, виходять

праці К. Васильєва про діяльність Одеського науково-медичного товариства, яке згодом трансформувалося у відомий медичний центр по вивченню і боротьбі з інфекційними хворобами людини, потужний осередок епідеміологічних, мікробіологічних та імунологічних знань країни [48, c. 68-71].

x0000003 Васильєва про діяльність Одеського науково-медичного товариства, яке згодом трансформувалося у відомий медичний центр по вивченню і боротьбі з інфекційними хворобами людини, потужний осередок епідеміологічних, мікробіологічних та імунологічних знань країни [47, c.

Отже, другий історіографічний період історії становлення і розвитку гігієни, як науки, на університетській фазі характеризується насамперед великим масивом наукової літератури, який формувався на різних етапах історіографічного процесу, а тому вирізняється глибиною і рівнем авторських узагальнень, повнотою зібраної і проаналізованої інформації про започаткування наукових основ гігієни в земській медицині, наукових товариствах лікарів і природознавців, заснування наукових центрів з дослідження актуальних проблем гігієни в університетах другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Отже, другий історіографічний період історії становлення і розвитку гігієни як науки, характеризується, насамперед, великим масивом наукової літератури, який формувався на різних етапах історіографічного процесу, а тому вирізняється глибиною і рівнем авторських узагальнень, повнотою зібраної і проаналізованої інформації про започаткування наукових основ гігієни в земській медицині, наукових товариствах лікарів і природознавців, заснування наукових центрів з дослідження актуальних проблем гігієни в університетах другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Гігієнічна наука і практика впродовж семидесяти років зазнавала певних деформацій, змін і заборон її важливих складових, зумовлених політичною та ідеологічною кон'юнктурою, посиленням чи послабленням наступу на права людини тоталітарного комуністичного режиму.

x0000003 Гігієнічна наука і практика впродовж семидесяти років зазнавала певних деформацій, змін і заборон її важливих складових, зумовлених політичною та ідеологічною кон'юнктурою, посиленням чи послабленням наступу на права людини тоталітарного комуністичного режиму.

Не дивлячись на деякі цензурні послаблення в першій половині 1960-х рр. x0000003 Не дивлячись на деякі цензурні послаблення в першій половині 1960-х рр.

і, особливо, в другій половині 1980-х рр. x0000003 і, особливо, в другій половині 1980-х рр. , в цілому радянська історична та медична наукова література базувалася на комуністичній ідеології, коли партійний і класовий підхід в гуманітарних дослідженнях ототожнювався з принципом об'єктивності.

x0000003 , в цілому радянська наукова література базувалася на комуністичній ідеології, коли партійний і класовий підхід в історичних дослідженнях ототожнювався з принципом об'єктивності.

Вітчизняна історія науки і техніки, як і сфера гігієнічних знань, мала низку непопулярних тем, які десятиліттями обходили дослідники, породжуючи великий реєстр "білих плям" історії, які потім ліквідовувалися в історичних дослідженнях на рубежі ХХ - ХХІ ст. З проголошенням у 1991 р.

x0000003 Вітчизняна історія науки і техніки, як і сфера гігієнічних знань, мала низку непопулярних тем, які десятиліттями обходили дослідники, породжуючи великий реєстр "білих плям" історії, які потім ліквідовувалися в історичних дослідженнях на рубежі ХХ - ХХІ ст.

незалежної Української держави розпочався новий, сучасний історіографічний період вивчення історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах під російської України.

x0000003 незалежної Української держави розпочався новий, сучасний історіографічний період вивчення історії становлення і розвитку гігієнічної науки.

Історичні дослідження, які так чи інакше торкаються обраної теми і були виконані на сучасному історіографічному етапі, можна умовно поділи на декілька груп.

x0000003 Історичні дослідження, які так чи інакше примикають до обраної теми і були виконані в третьому, сучасному історіографічному періоді, можна умовно поділи на декілька груп.

Першу - складають видання з історії НАН України, медицини, які дозволяють глибше зрозуміти основні етапи становлення і розвитку гігієни в університетах на тлі соціально-економічних, політичних викликів другої половини ХІХ ст.

, зміни наукових парадигм в царині медичної науки [58; 82; 111; 254; 273; 279; 345; 353-354; 635] та ін. В українській історіографії останніх років з'явилася низка праць, в яких відображується діяльність Київського, Одеського, Харківського наукових товариств, їх взаємодія з університетським кафедрами гігієни, де формувалися наукові основи сучасної гігієни. В 2010 р.

x0000003 В українській історіографії останніх років з'явилася низка праць, в яких відображується діяльність Київського, Одеського, Харківського наукових товариств, у яких формувалися наукові основи сучасної гігієни.

до 170-річчя утворення і становлення Товариства київських лікарів вийшли статті В.В. Загороднього, В.Т. Нековаля [209, c. 9-21], О.Т. Волика, К.С. Паламарчука [63, c. 72-78], О.М. Ціборовського [585, c. 87-92].

x0000003 до 170-річчя утворення і становлення Товариства київських лікарів вийшли статті В.

З цієї ж нагоди Національна наукова медична бібліотека видала бібліографічний покажчик за редакцією генерального директора ННМБУ Р.І.

x0000003 З цієї ж нагоди Національна наукова медична бібліотека видала бібліографічний покажчик за редакцією генерального директора ННМБУ Р.

Павленко [660], у якому відображується науковий доробок членів Товариства київських лікарів та подаються описи їхніх друкованих праць за період з 1840 по 1928 рр.

x0000003 Павленко [709], у якому відображується науковий доробок членів Товариства київських лікарів та подаються описи їхніх друкованих праць за період з 1840 по 1928 рр.

Серед монографічних досліджень, в яких розглядається діяльність учених-лікарів, наукових медичних товариств та їх роль у становленні соціальної медицини в Україні, слід візначити монографію О.М.

x0000003 Серед монографічних досліджень, у яких розглядається діяльність наукових медичних товариств та їх роль у становленні соціальної медицини в Україні, слід візначити монографію О.

Ціборовського "На варті здоров'я: x0000003 Ціборовського "На варті здоров'я: історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров'я в Україні" [771].

x0000003 історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров'я в Україні :

Розглядаючи діяльність учених-мікробіологів, С.П. x0000003 Розглядаючи діяльність учених-мікробіологів, С. Руда у монографії "Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.

x0000003 Руда у монографії "Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.

" розкрила науково-практичні результати, отримані членами товариств (Харківського, Київського та Одеського) [570].

x0000003 " розкрила науково-практичні результати, отримані членами товариств (Харківського, Київського та Новоросійського) [611].

Висвітлюється процес формування теоретичних основ гігієни другої половини ХІХ ст. У наукових публікаціях В.С.

Савчука подаються відомості стосовно створення та діяльності Товариства одеських лікарів [585; 586].

x0000003 Савчука подаються відомості стосовно створення та діяльності Товариства одеських лікарів [626; 627].

Упродовж останніх десятиліть питанню медичних товариств, гігієнічних кафедр університетів деяким аспектам історії мікробіології, епідеміології присвячені дисертаційні та монографічні дослідження, окремі аналітичні публікації К.К. Васильєва, Н.І. Коцур, С.П. Рудої, Л.П. Товкун та ін. [50; 571; 663].

x0000003 Впродовж останніх десятиліть питанню медичних товариств, деяким аспектам історії мікробіології, епідеміології присвячені дисертаційні та монографічні дослідження, перші аналітичні публікації К.

Велику групу становлять публікації, присвячені історії медичних вузів та лікувальних закладів, у яких розглядається також питання розвитку гігієнічної науки.

x0000003 Велику групу становлять публікації, присвячені історії медичних вузів та лікувальних закладів, у яких розглядається також питання розвитку гігієнічної науки.

Однією із перших ґрунтовних праць сучасного історіографічного періоду, яка присвячена історії становлення і розвитку університетів та кафедр є ювілейний збірник до 150-річчя Київського медичного університету, який вийшов у світ в 1991 р. за редакцією академіка Є.І. Гончарука [617].

x0000003 Однією із перших ґрунтовних праць сучасного історіографічного періоду, яка присвячена історії становлення і розвитку університетів та кафедр є ювілейний збірник до 150-річчя Київського медичного університету, який вийшов у світ в 1991 р.

У книзі розглядаються основні етапи становлення гігієнічної кафедри, як важливої складової медичної науки та практичної галузі охорони здоров'я.

x0000003 У книзі розглядаються основні етапи становлення гігієнічної кафедри, як важливої складової медичної науки та практичної галузі охорони здоров'я.

У цьому ж році за авторством І.М. Макаренка та І.М. x0000003 У цьому ж році за авторством І.

Полякової вийшов біографічний словник завідувачів кафедр і професорів Київського медичного інституту (1841 - 1991 рр.) [370].

x0000003 Полякової вийшов біографічний словник завідувачів кафедр і професорів Київського медичного інституту (1841 - 1991 рр.

У роки незалежності України з'явилася низка посібників та підручників з історії соціальної медицини, її професіоналізації і структуризації, серед яких слід назвати праці Ю.В. Вороненка і В.Ф. Москаленка [614], О.М. Голяченка, А.М. Сердюка та О.О. Приходського [92; 93].

x0000003 У роки незалежності України з'явилася низка посібників та підручників з соціальної медицини, серед яких слід назвати за авторством Ю.

У ювілейному збірнику "160 років Національному медичному університету імені О.О.

x0000003 У ювілейному збірнику "160 років Національному медичному університету імені О.

Богомольця", виданому під загальною редакцією Є.Г. x0000003 Богомольця", виданому під загальною редакцією Є. Гончарука, йдеться про основні етапи становлення та розвитку медичного факультету Київського університету св. Володимира, а з 1920 р.

x0000003 Гончарука йдеться про основні етапи становлення та розвитку медичного факультету Київського університету св.

- Київського медичного інституту та формування медико-профілактичних кафедр.

x0000003 - Київського медичного інституту та формування медико-профілактичних кафедр.

У виданні фрагментарного висвітлюється педагогічна діяльність першого завідувача кафедрою гігієни В.А.

x0000003 У виданні фрагментарного висвітлюється педагогічна діяльність першого завідувача кафедрою гігієни В.

Суботіна і його послідовників, В.Д. Орлова, О.В. Корчак-Чепурківського та І.П. Скворцова [617, c. 267-308].

x0000003 Суботіна і його послідовників В.

У збірнику до 100-річчя "Одесского медуниверситета (1900-2000)", одного із найстаріших вузів України, розкриваються передумови формування навчальних підрозділів вузу, серед яких описується кафедра гігієна, заснована професором Г.В.

x0000003 У збірнику до 100-річчя "Одесского медуниверситета (1900-2000)" - одного з найстаріших вузів України розкриваються передумови формування навчальних підрозділів вузу, серед яких описується кафедра гігієни, заснована професором Г.

Хлопіним та її роль у розвитку теоретичних і прикладних аспектів гігієнічної науки [443].

x0000003 Хлопіним та її роль у розвитку теоретичних і прикладних аспектів гігієнічної науки [482].

У першому розділі книги М.П. x0000003 У першому розділі книги М. Бойчака "История киевского военного госпиталя. x0000003 Бойчака "История киевского военного госпиталя. Киевский госпиталь - учебная база медицинского факультета университета св. x0000003 Киевский госпиталь - учебная база медицинского факультета

университета св. Владимира и Киевского медицинского института" висвітлюються історичні аспекти заснування та перші кроки становлення медичного факультету Київського університету св.

x0000003 Владимира и Киевского медицинского института" висвітлюються історичні аспекти заснування та перші кроки становлення медичного факультету Київського університету св.

Володимира, вказується на розподіл медичної науки на окремі розділи, в тому числі і гігієну, предметом вивчення якої стало збереження і відновлення здоров'я людини, а також створення перших кафедр, в тому числі і гігієнічного профілю - судової медицини, медичної поліції із гігієни [40, c. 9].

x0000003 Володимира, вказується на розподіл медичної науки на окремі розділи, в тому числі і гігієну, предметом вивчення якої стало збереження і відновлення здоров'я людини, а також створення перших кафедр, в тому числі і гігієнічного профілю - судової медицини, медичної поліції з гігієною [39, c.

Окрему групу становлять публікації про наукову і професійну біографію видатних учених-гігієністів.

x0000003 Окрему групу становлять публікації про життя і професійну діяльність видатних учених-гігієністів.

Це пояснюється тим, що в останні десятиліття пожвавився інтерес до інтелектуальної історії, що дозволяє відтворити індивідуальну творчу траєкторію вченого, його інтелектуальні зв'язки, неперервний рух наукової думки.

У бібліографічному словнику завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (автори В.Ф. Москаленко та І.М.

x0000003 У бібліографічному словнику завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О.

Полякова) подається інформація про організаційну і педагогічну роботу О.В. Корчак-Чепурківського, В.Я. Підгаєцького, В.В. Удовенка та ін. [397]. Про О.В.

x0000003 Полякова) висвітлюють організаційну роботу та педагогічну діяльність О.

Корчака-Чепурківського, як ученого Київського університету св.

Володимира епізодично згадується в наукових розвідках Ю. Храмова, С. Рудої, Ю. Павленка, В. Кучмаренка [742, c. 75, 79, 180, 187], Л. Матвєєвої [377, c. 18-31; 378, 28-36; 379, c. 127], В. Онопрієнка, О. Реєнта, Т. Щербань [444, c.

x0000003 Корчака-Чепурківського, як про одного із організаторів і членів Українського наукового товариства в Києві та Української Академії наук, епізодично згадується в наукових розвідках Ю.

39, 85, 95, 114-116, 129, 188, 208-213, 225] та книгах із серії "Історія Академії Наук України" [250-253].

x0000003 ] та книгах із серії "Історія Академії Наук України" [288-291].

Деякі узагальнені відомості про вченого-гігієніста наведено в "Лікарському збірнику" [81, c. 104-109], підручнику Ю.В. Вороненка, В.Ф.

x0000003 Деякі узагальнені відомості про вченого-гігієніста наведено в "Лікарському збірнику" [81, c.

Москаленка, біографічному словнику "Кияни" [274, c. 306], довіднику Я. Ганіткевича [82, с. 6-7, 58-59, 67, 69, 71-72, 80, 82, 86, 90-91, 101, 104-105, 114, 117, 122, 128, 169], монографіях Т.А. Бажана, Н.М. Паранько, Н.Г. Карнаух [10, c. 120, 131, 133, 134.], Ю.І. Кундієва, О.П. Яворовського, І.М. Трахтенберга, І.М. Сахарчука [353] та статті Н.І. Коцур [324, c. 322-331]. У 2002 р.

x0000003 10, 12], біографічному словнику "Кияни" [313, c.

в Україні з'явилися нові ґрунтовні праці, присвячені обєктивному висвітленню науково-організаційної роботи та педагогічної діяльності О.В.

x0000003 в Україні з'явилися нові ґрунтовні праці, присвячені об'єктивному висвітленню науково-організаційної роботи та педагогічної діяльності О.

Корчаку-Чепурківського та його учнів - В.Я. Підгаєцького, В.В. Удовенка, М.А. Кудрицького.

x0000003 Корчак-Чепурківського і його учнів - В.

Йдеться насамперед про роботи Я.В. Ганіткевича [83; 84; 86; 87]. Науковій біографії академіка О.В.

x0000003 Узагальнюючі, критичні оцінки діяльності земської медицини, насамперед у руслі профілактичної роботи містяться в працях С.

Корчак-Чепурківського присвячена низка публікацій першого десятиліття ХХІ ст. - Н.І. Коцур [337], Ю.І. Кундієва [352], В.Ф.

x0000003 Корчак-Чепурківського присвячена низка публікацій першого десятиліття ХХІ ст.

Москаленка [397; 399; 400], у яких повніше розкривається багатогранна діяльність вченого.

Дослідники, на наш погляд, створили об'єктивний науковий портрет академіка - прихильника справедливості і вільнодумства, обдарованого вченого-гігієніста та одного із фундаторів вищої медичної освіти в Україні.

x0000003 Дослідники, на наш погляд, створили об'єктивний науковий портрет академіка - прихильника справедливості і вільнодумства, обдарованого вченого-гігієніста та одного із фундаторів вищої медичної освіти в Україні.

Наукова діяльність видатного українського вченого-гігієніста-епідеміолога О.В. x0000003 Наукова діяльність видатного українського вченого-гігієніста-епідеміолога О.

Корчака-Чепурківського не залишалася поза увагою української діаспори. Так, у біобібліографічних довідниках П. Пундія [558, c. 108-110], Р.

x0000003 Корчака-Чепурківського не залишалася поза увагою української діаспори.

Осінчука [455] та в "Енциклопедії українознавства" В. Кубійовича [347, c. x0000003 Осінчука [494, 282] та в "Енциклопедії українознавства" В. 1142-1143] подаються етапи діяльності вченого та перераховуються його фундаментальні праці.

x0000003 1142-1143] подаються етапи діяльності вченого та перераховуються його фундаментальні праці.

У роки незалежності України в історіографічному полі з'явилися об'єктивні оцінки наукової, організаційної роботи та педагогічної діяльності вченого-гігієніста В.В. Удовенка.

x0000003 У роки незалежності України в історіографічному полі з'явилися об'єктивні оцінки наукової, організаційної роботи та педагогічної діяльності вченого-гігієніста В.

До таких праць слід віднести біографічний нарис Я.В. x0000003 До таких праць слід віднести біографічний нарис Я. Ганіткевича про українських лікарів-учених першої половини ХХ століття та їх наукові школи, де в когорті вчених-гігієністів автор розкриває фахові здобутки В.В. Удовенка [85; 86, c. 56-66]. Дослідник А.М.

x0000003 Ганіткевича про українських лікарів-учених першої половини ХХ століття та їх наукові школи, де в когорті вчених-гігієністів автор розкриває фахові здобутки В.

Гринзовський у дисертаційному дослідженні "Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О.

x0000003 Гринзовський у дисертаційному дослідженні "Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.

Богомольця" аналізує організаційні та педагогічні зусилля О.В. x0000003 Богомольця" аналізує організаційні та педагогічні зусилля О.

Корчак-Чепурківського і його учнів - В.Я. Підгаєцького, В.В. x0000003 Корчак-Чепурківського і його учнів - В.

Удовенка по розбудові гігієнічної підготовки в Київському медичному інституті [110, c. 140-144].

x0000003 Удовенка по розбудові гігієнічної підготовки в Київському медичному інституті [109, c.

Науковому пошуку професора В.В. x0000003 Науковому пошуку професора В. Удовенка присвячуються дослідницькі роботи В.Ф. Москаленка та І.М. Полякової [397, c. 253].

x0000003 Удовенка присвячуються дослідницькі роботи В.

Неупереджена оцінка наукової роботи М.А. x0000003 Неупереджена оцінка наукової роботи М. Кудрицького міститься в біографічних нарисах про українських учених і їхні наукові школи першої половини ХХ ст. дослідника Я. Ганіткевича [83, c. 77-81]. У 2005 р.

x0000003 Кудрицького міститься в біографічних нарисах про українських учених і їхні наукові школи першої половини ХХ ст.

Державною науковою медичною бібліотекою МОЗ України започатковано серію "Медична біографістика", метою якої стало відтворення історії медичної науки і медицини в цілому в Україні в портретах її діячів.

З 1-го випуску "Медицина в Україні. Друга половина ХІХ ст. " постає когорта українських учених, лікарів, які мали визначальний вплив на формування вітчизняної лікарської справи. У "Передмові" до книги відзначається, що на кінець ХІХ ст. кожний п'ятий лікар Російської імперії був випускником саме українських університетів. У словнику подається життєпис 130 вихованців-учених, практичних лікарів Київського університету св. Володимира, 108 - Харківського. У 2012 р. побачив світ другий випуск медичної біографістики - "Медицина в Україні. Друга половина ХІХ - початок ХХ століття". Сотні імен українських учених, внесених до бібліографічного словника, переконливо ілюструють внесок українства у формування та розвиток європейської і світової медичної думки. Отже, вивчення обраної теми базується на широкій історіографічній базі, яка включає профільні видання наукових товариств, університетів, дослідницьких центрів, опубліковані збірники праць як істориків науки і техніки, так і вчених-гігієністів, журнальну і газетну публіцистику другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Отже, вивчення обраної теми базується на широкій історіографічній базі, яка включає профільні видання земств, наукових товариств, університетів, наукових установ, дослідницьких центрів, опубліковані збірники праць як істориків науки і техніки, так і вчених-гігієністів, журнальну і газетну публіцистику другої половини ХІХ - 1920 - х рр.

, що дозволяє розв'язати комплекс наукових завдань, пов'язаних з дослідженням найважливіших етапів формування університетської гігієнічної науки, її інтелектуально-біографічних вимірів, персонального внеску вчених у становлення гігієнічної науки як соціального інституту.

Вітчизняна історіографія становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах формувалася під впливом соціально-економічних і політичних викликів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Саме тому вітчизняна історіографія становлення і розвитку гігієнічної науки аналізувалася нами на тлі соціально-економічних і політичних змін впродовж тривалого часу - другої половини ХІХ - 1920 - х рр.

Внутрішні закономірності розвитку гігієнічної науки на університетській фазі, зміна наукових парадигм, вплив на неї, як соціальний інститут, соціально-економічних, політичних та ідеологічних чинників зумовили поділ існуючого історіографічного поля за трьома часовими відрізками: І. - Друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.; ІІ. - 1917 - 1980-і рр. ІІІ.

x0000003 Внутрішні закономірності розвитку самої гігієнічної науки, нагромадження нових знань і їх опис, зміна наукових парадигм, вплив зовнішніх - соціально-економічних, політичних та ідеологічних чинників зумовили історіографічний аналіз за трьома періодами:

- сучасний історіографічний період, з 1991 р. x0000003 Сучасний історіографічний період, з 1991 р. Запропонована періодизація, як один із наукових методів дослідження, дозволяє виявити закономірності та особливості становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах у кожному часовому вимірі, з'ясувати соціокультурні, духовні цінності, якими керувалися вчені-лікарі в процесі повсякденної інтелектуальної праці.

x0000003 Запропонована періодизація, як один із наукових методів дослідження, дозволяє виявити закономірності та особливості становлення і розвитку гігієнічної науки в кожному часовому вимірі, з'ясувати духовні і наукові цінності, які не знецінилися впродовж століть і становлять фундамент подальшого розвитку сучасної національної медичної освіти і науки.

Як бачимо, проведений історіографічний огляд наявної наукової літератури засвідчує відсутність в науковому просторі робіт, які б комплексно досліджували становлення і розвиток гігієнічної науки в університетах на теренах України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

під кутом зору інтелектуальної історії, наукової портретистики епохи. 1.

2 Джерельна база дослідження Дисертаційне дослідження виконане на основі комплексу історичних джерел, які складаються з неопублікованих, оригінальних та опублікованих архівних документів, наукових праць та періодичних видань другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Дисертаційне дослідження виконане на основі комплексу історичних джерел, які складаються з неопублікованих, оригінальних та опублікованих архівних документів, наукових праць та періодичних видань другої половини ХІХ - 1920-х рр.

, у яких містяться відомості про становлення і розвиток гігієнічної науки в університетах Києва, Харкова, Одеси досліджуваного періоду.

x0000003 , у яких містяться відомості про становлення і розвиток гігієнічної науки досліджуваного періоду.

Найважливішу джерельну групу складають архівні документи. x0000003 Найвагомішу джерельну групу складають архівні документи. Найбільший масив документів по темі дослідження міститься в архівах: Державному архіві м.

x0000003 Найбільший масив документів по темі дослідження міститься в архівах:

Києва (ДАК), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України); Центральному державному історичному архіві України в Києві (ЦДІАК), Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО), Державному архіві Київської області (ДАКО), архіві Президії Національної Академії наук м.

x0000003 Києва (ДАК), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України); Центральному державному історичному архіві України в Києві (ЦДІАК), Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО), Державному архіві Київської області (ДАКО), Державному галузевому архіві Служби Безпеки України (ДГА СБУ), архіві Президії Національної Академії наук м.

Києва, в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. x0000003 Києва, в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України ім.

Вернадського та Національній науковій медичній бібліотеці. x0000003 Вернадського та Національній медичній науковій бібліотеці. Масив документів названих установ дозволив не лише відслідкувати багатофакторні впливи на процес формування гігієнічної науки й освіти в університетах, а й шляхом співставлення з іншими джерелами перевірити, уточнити, підтвердити або відкинути як хибні деякі хибні факти, так і переконатися в повноті і достовірності опрацьованих джерел.

x0000003 Окреслений масив архівних документів дозволив не лише відслідкувати багатофакторні впливи на процес формування санітарно-протиепідемічної справи та наукових основ гігієни, а й шляхом співставлення з іншими джерелами перевірити, уточнити, підтвердити або відкинути як хибні деякі історичні факти, переконатися в повноті і достовірності літературних джерел.

Документальні джерела є найважливішими в дослідженні обраної наукової проблеми.

x0000003 Документальні джерела є найважливішими в дослідженні обраної наукової проблеми.

Фонд 163 "Київська міська управа" Державного архіву м. x0000003 Фонд 163 "Київська міська управа" Державного архіву м. Києва містить акти Санітарного Відділу Київської міської управи, підготовчі заходи по боротьбі з інфекційними хворобами з участю учених.

x0000003 Києва, а також звіти, акти Санітарного Відділу Київської міської управи, підготовчі заходи по боротьбі з інфекційними хворобами.

Про широке коло питань, якими опікувалася Київська міська управа говорять назви архівних справ: Оп. 40. - Спр. 1.

x0000003 Про широке коло питань, якими опікувалася Київська міська управа говорять назви архівних справ:

Проэкт обязательных постановлений о соблюдении правил санитарии на предприятиях и учреждениях; Спр. 2.

x0000003 Проэкт обязательных постановлений о соблюдении правил санитарии на предприятиях и учреждениях; Спр.

Акты и другие материалы осмотра санитарного состояния полей орошения Общества городской канализации; Спр. 5.

x0000003 Акты и другие материалы осмотра санитарного состояния полей орошения Общества городской канализации; Спр.

Отчет о работе санитарной комиссии за 1900 г. и материалы к отчёту; Спр. x0000003 Отчет о работе санитарной комиссии за 1900 г. 8 Переписка с Санитарной Комиссией о санитарном состоянии учреждений, дворов; і т.д., а також, наприклад, Оп. 34, спр. 556.

x0000003 Переписка с Санитарной Комиссией о санитарном состоянии учреждений, дворов; Спр.

Дело Киевской городской управы Секретного отделения о службе доктора медицины Авксентия Васильевича Корчак-Чепурковского.

x0000003 Дело Киевской городской управы Секретного отделения о службе доктора медицины Авксентия Васильевича Корчак-Чепурковского).

Фонд 251 "Київський відділ російського товариства охорони народного здоров'я" ДАК надає відомості про участь лікарів-гігієністів (О.Д. Орлова, В.А. Суботіна, О.В. Корчак-Чепурківського, І.П. Скворцова та ін.

x0000003 Фонд 251 "Київський відділ російського товариства охорони народного здоров'я" ДАК надає відомості про участь лікарів - гігієністів (О.

) у створенні і діяльності Київського відділу російського товариства охорони народного здоров'я.

x0000003 ) у створенні і діяльності Київського відділу російського товариства охорони народного здоров'я.

На архівних аркушах цього фонду збереглися списки членів Київського медичного товариства (оп.1, спр.

x0000003 На архівних аркушах цього фонду збереглися списки членів Київського медичного товариства (оп.

4), протоколи зборів членів товариства за 1902-1911 рр. (оп. 1, спр. x0000003 4), протоколи зборів членів товариства за 1902-1911 рр. 1), звіт про роботу товариства за 1902-1911 рр. (оп. 1, спр. x0000003 1), звіт про роботу товариства за 1902-1911 рр. 2), журнали засідань товариства (спр. x0000003 Журнали засідань правління товариства за 1913 р. 4, 11, 13, 14), списки дійсних членів товариства (оп. 1, спр. x0000003 4, 11, 13, 14), списки дійсних членів товариства (оп. 8), журнали загальних зборів членів товариства (спр. x0000003 8), журнали загальних зборів членів товариства (спр. 10), список засновників товариства (спр. 12). x0000003 10), список засновників товариства (спр. У фонді 205 "Київська міська виконавча санітарна комісія" ДАК збереглися звіти, протоколи, засідання про роботу лікарів і вчених по санітарному впорядкуванню вулиць, будівель, санітарному нагляду за водопостачанням, благоустроєм м. Києва.

x0000003 У фонді 205 "Київська міська виконавча санітарна комісія" ДАК збереглися звіти, протоколи, засідання про роботу лікарів по санітарному впорядкуванню вулиць, будівель, санітарному нагляду за водопостачанням, благоустроєм м.

Комплекс документів Державного архіву м. x0000003 Комплекс документів Державного архіву м. Києва розкриває внесок українських вчених у становлення і розвиток кафедр гігієни, їх науково-дослідну роботу та педагогічну діяльність.

x0000003 Києва розкриває внесок українських учених у становлення і розвиток кафедр гігієни, їх науково-дослідну роботу та педагогічну діяльність.

Зокрема, перші кроки педагогічної діяльності О.В. x0000003 Зокрема, перші кроки педагогічної діяльності О. Корчака-Чепурківського в Імператорському університеті св. x0000003 Корчака-Чепурківського в Імператорському університеті св. Володимира на медичному факультеті відображено в матеріалах фонду 16 (Київський університет св. Володимира), оп. 342 - спр.

x0000003 Володимира на медичному факультеті відображено в матеріалах фонду 16 (Київський університет св.

84 "О допущении доктора медицины Корчак-Чепурковского к чтению лекций в качестве приват-доцента" і спр.

x0000003 84 "О допущении доктора медицины Корчак-Чепурковского к чтению лекций в качестве приват-доцента" і спр.

94 "О состоянии кафедр Университета за 1903 г.". x0000003 94 "О состоянии кафедр Университета за 1903 г. Низка документів про педагогічну діяльність В.Я. Підгаєцького, В.В. Удовенка знаходиться у Ф. Р-352 Державного архіву м. Києва.

x0000003 Низка документів про педагогічну діяльність В.

Зокрема, біографічні відомості про В.Я. Підгаєцького (оп.1, спр. x0000003 Зокрема, біографічні відомості про В. 1219), програма експериментальної (загальної) гігієни на медичному факультеті Київського медичного інституту, підготовлена професором В.В.

x0000003 1219), програма експериментальної (загальної) гігієни на медичному факультеті Київського медичного інституту, підготовлена професором В.

Удовенко, яка за структурою мала вступ, розділи - "Атмосфера", "Клімат", "Грунт", "Живлення і гігієна харчових продуктів", "Гігієнічні основи гігієни лікувальних закладів", "Основи гігієни школи", "Перелік підручників з гігієни" (оп. 1, спр. 1349).

x0000003 Удовенко, яка за структурою мала вступ, розділи - "Атмосфера", "Клімат", "Грунт", "Живлення і гігієна харчових продуктів", "Гігієнічні основи гігієни лікувальних закладів", "Основи гігієни школи", "Перелік підручників з гігієни" (оп.

У цьому ж фонді містяться документи про розподіл лекцій і практичних занять з охорони материнства і дитинства між кафедрами гігієнічного і терапевтичного спрямування, протоколи засідань предметної комісії гігієнічного циклу, дисциплін, які зафіксували обговорення навчального плану в Київському медичному інституті (арк. 44-44 зв.

x0000003 У цьому ж фонді містяться документи про розподіл лекцій і практичних занять з охорони материнства і дитинства між кафедрами гігієнічного і терапевтичного ухилів, протоколи засідань предметної комісії гігієнічного циклу, які зафіксували обговорення навчального плану в Київському медичному інституті (арк.

), плани та програми навчання по кафедрі загальної гігієни із загальною епідеміологією й санітарною технікою (арк.

x0000003 ), плани та програми навчання по кафедрі загальної гігієни із загальною епідеміологією й санітарною технікою (арк.

202-203), програма по загальній гігієні (з елементами санітарної техніки й загальною епідеміологією), за підписом завідувача кафедрою загальної гігієни, професора В.В. Удовенка (арк. 204-214).

x0000003 202-203), програма по загальній гігієні (з елементами санітарної техніки й загальною епідеміологією), за підписом завідувача кафедрою загальної гігієни, професора В.

Документи фонду 153 "Київський комерційний інститут" мають інформацію про педагогічну діяльність О.В.

x0000003 Документи фонду 153 "Київський комерційний інститут" мають інформацію про педагогічну діяльність О.

Корчака-Чепурківського в цьому навчальному закладі. Зокрема, спр. 63 (Программы курсов промышленной и общественной гигиены), спр. x0000003 63 (Программы курсов промышленной и общественной гигиены), спр.

65, 332, 497 (Планы преподавания и расписания лекций на 1909 - 1915 гг.), спр. x0000003 65, 332, 497 (Планы преподавания и расписания лекций на 1909 - 1915 гг.

66 (Приложение к планам 1911 у. г.), спр. x0000003 66 (Приложение к планам 1911 у. 162 (Сведения о кабинете Гигиены Киевского Коммерческого Института), спр. x0000003 Сведения о Кабинете Гигиены Киевского Коммерческого Института

266, 584 (Протоколы экзаменов по общей и школьной гигиене), спр. x0000003 266, 584 (Протоколы экзаменов по общей и школьной гигиене), спр.

267 (Протоколы курсовых испытаний по школьной и общественной гигиене), спр.

x0000003 267 (Протоколы курсовых испытаний по школьной и общественной гигиене), спр.

268 (Протоколы экзаменов по гигиене) і т.д. x0000003 268 (Протоколы экзаменов по гигиене), спр. Опрацьовані архівні документи ЦДІАК України дали можливість встановити участь лікарів і вчених Київського університету св.

x0000003 Опрацьовані архівні матеріали ЦДІАК України дали можливість встановити участь земських лікарів у профілактичній та протиепідемічній роботі в губерніях Російської імперії, лікарів і вчених університету св.

Володимира в роботі Товариства київських лікарів, Українському науковому товаристві в Києві та Товаристві боротьби з холерою, а також санітарну і протиепідемічну діяльність лікарів під час Першої світової війни.

x0000003 Володимира в роботі Товариства київських лікарів, Українському науковому товаристві в Києві та Товаристві боротьби з холерою, санітарну і протиепідемічну діяльність лікарів під час Першої світової війни та визвольних змагань.

Зокрема, у фонді 274 "Київське губернське жандармське управління", оп. 1, спр. x0000003 Зокрема, у фонді 274 "Київське губернське жандармське управління", оп.

316 (Циркуляр Департаменту Поліції до начальників Губернських Жандармських управлінь) міститься важлива інформація щодо протиепідемічної діяльності санітарного лікаря О.В.

x0000003 316 (Циркуляр Департаменту Поліції до начальників Губернських Жандармських управлінь) міститься важлива інформація щодо протиепідемічної діяльності санітарного лікаря О.

Корчака-Чепурківського в Бессарабській губернії. x0000003 Корчака-Чепурківського в Бессарабській губернії. Фонд 442 "Канцелярія Київського, Подільського та Волинського генерал-губернаторства" містить інформацію про роботу Товариства київських лікарів (оп. 631, спр. 217.

x0000003 Фонд 442 "Канцелярія Київського, Подільського та Волинського генерал-губернаторства" містить інформацію про роботу Товариства київських лікарів (оп.

Правила организации народных чтений по медицине, гигиене, ветеринарии; оп. 636, спр. 647.

x0000003 Правила организации народных чтений по медицине, гигиене, ветеринарии; оп.

Устав Украинского научного общества в г. x0000003 Устав Украинского научного общества в г. Киеве; Устав общества борьбы с холерой). x0000003 Киеве; Устав общества борьбы с холерой). Фонд 715 "Комитет Юго-Западного Фронта Всероссийского Земского Союза" ЦДІАК України презентує протоколи і резолюції нарад лікарів, представників організацій Комітету Південного-Західного фронту Всеросійського Земського Союзу (оп. 1. ч.1. - спр.

x0000003 Фонд 715 "Комитет Юго-Западного Фронта Всероссийского Земского Союза" ЦДІАК України презентує протоколи і резолюції нарад лікарів, представників організацій Комітету Південного-Західного фронту Всеросійського Земського Союзу ( оп.

268, 269), списки закладів і особового складу Відділу (спр. x0000003 268, 269), списки закладів і особового складу Відділу (спр. 328), протоколи загальних і районних нарад представників лікувально-санітарних відділів щодо діяльності санітарної організації (спр.

x0000003 328), протоколи загальних і районних нарад представників лікувально-санітарних відділів щодо діяльності санітарної організації ( спр.

336) та протоколи і постанови санітарних лікарів (спр. 337). x0000003 336) та протоколи і постанови санітарних лікарів ( спр. Зазначені документи засвідчують участь С.А. Томіліна, О.В. x0000003 Зазначені документи засвідчують участь С. Корчак-Чепурківського в Першій світовій війні на посаді військових лікарів Південного-Західного фронту, 8-ої армії, де О.В.

x0000003 Корчак-Чепурківського в Першій світовій війні на посаді військових лікарів Південного-Західного фронту, 8-ої армії.

Корчак-Чепурківський очолював медико-санітарну частину. x0000003 Корчак-Чепурківський очолював медико-санітарну частину. Документи фонду 1064 "Рада Міністрів Української Держави, м. x0000003 Документи фонду 1064 "Рада Міністрів Української Держави, м. Київ" проливають світло на організаційні процеси в системі охорони здоров'я, боротьбу з епідеміями: оп. 1 - спр.

x0000003 Київ" проливають світло на організаційні процеси в системі охорони здоров'я, боротьбу з епідеміями:

16 (Пояснювальна записка до законопроекту про надання коштів Міністерству здоров'я на боротьбу з холерою), спр.

x0000003 16 (Пояснювальна записка до законопроекту про надання коштів Міністерству здоров'я на боротьбу з холерою), спр.

32 (Наказ по Міністерству народного здоров'я й опікування про призначення О. x0000003 32 (Наказ по Міністерству народного здоров'я й опікування про призначення О.

Корчака-Чепурківського директором департаменту лікарської допомоги і лікарських справ), спр.

x0000003 Корчака-Чепурківського директором департаменту лікарської допомоги і лікарських справ), спр.

71 (Постанова та закон Ради Міністрів УД про перехід з-під відома МЗС до Міністерства народного здоров'я та опікування головної медично-санітарної управи і департаменту державного опікунства).

x0000003 71 (Постанова та закон Ради Міністрів УД про перехід з-під відома МЗС до Міністерства народного здоров'я та опікування головної медично-санітарної управи і департаменту державного опікунства).

Відомості про наукову роботу та педагогічну діяльність В.Я. Підгаєцького, В.В. Удовенка, М.А.

x0000003 Біографічні відомості, а також дані про наукову, організаційну роботу та педагогічну діяльність професора В.

Кудрицького знаходяться в фонді Р-166 "Народний комісаріат освіти. 1917 - 1970 рр." ЦДАВО.

x0000003 Кудрицького знаходяться в фонді Р-166 "Народний комісаріат освіти.

Зокрема, особова справа автобіографічні дані, анкетний лист, перелік наукових праць В.Я. Підгаєцького містяться в оп. 12. (спр. 5913. - 18 арк.), М.А. Кудрицького (оп. 12. - спр. 3958. - 4 арк.), В.В. Удовенка (оп. 12. - спр. 7856. - 4 арк.).

x0000003 Зокрема, особова справа, автобіографічні дані, анкетний лист, перелік наукових праць В.

Другу джерельну групу становлять основні наукові праці учених - санітарних лікарів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст., використані в дослідженні. Йдеться про праці О.В. Корчак-Чепурківського, В.А. Суботіна, Г.В. Хлопіна, А.І.Якобія та ін.

x0000003 Другу джерельну групу становлять основні наукові праці земських санітарних лікарів другої половини ХІХ - 20-х рр.

Аналіз наукових праць вчених-лікарів дозволяє розкрити основний зміст та простежити найважливіші напрямки становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Аналіз наукових праць учених-лікарів дозволяє розкрити основний зміст та простежити найважливіші напрямки становлення і розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ - 20-х рр.

, її диференціацію, міжнародні наукові зв'язки, впровадження наукових розробок в практику.

x0000003 , її диференціацію, міжнародні наукові зв'язки, впровадження наукових розробок в практику.

Характеристика основних праць вчених - гігієністів детально подається в розділах монографії, а тому зупинимося лише на деяких прикладах.

x0000003 Характеристика основних праць учених - гігієністів детально подається у першому, другому, четвертому та п'ятому розділах дисертаційного дослідження, а тому зупинимося лише на деяких прикладах.

Серед наукових надбань гігієнічного, протиепідемічного та профілактичного плану другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Серед наукових надбань гігієнічного, протиепідемічного та профілактичного плану другої половини ХІХ - 1920-х рр.

слід назвати дослідження А.І. x0000003 слід назвати дослідження А. Якобія "О результатах санитарных мероприятий при дифтеритной эпидемии в Харьковской губернии" (1880 р.) [798], Г.В.

x0000003 Якобія "О результатах санитарных мероприятии при дифтеритной эпидемии в Харьковской губернии" (1880 р.

Хлопіна "Фальсификация пищевых продуктов и простейшие способы ее разпознавания" (1902 р.)" [736], його ж:

x0000003 Хлопіна "Фальсификация пищевых продуктов и простейшие способы ее разпознавания" (1902 р.

"Молоко и молочные продукты как возможные передатчики туберкулеза" (1901 р.) [731], В.К.

x0000003 "Молоко и молочные продукты как возможные передатчики туберкулеза" (1901 р.

Високовича "О причинах возникновения и развития холерной эпидемии в Киеве в 1907 г." (1908 р.) [71], його ж:

x0000003 Високовича "О причинах возникновения и развития холерной эпидемии в Киеве в 1907 г.

"О привовохолерных мероприятиях на юге России в 1908 г. (1910 р.) [72], М.О. x0000003 "О привовохолерных мероприятиях на юге России в 1908 г.

Гамалія "Холера и борьба с нею" (1905 р.) [78], О.В. x0000003 Гамалія "Холера и борьба с нею" (1905 р. Корчак-Чепурківського "Войны и эпидемии" (1904 р.) [298], Н.І. x0000003 Корчак-Чепурківського "Войны и эпидемии" (1904 р. Попова "Голодный хлеб и разные виды суррогатов ржаного хлеба" (1892 р.) [521] та ін.

x0000003 Попова "Голодный хлеб и разные виды суррогатов ржаного хлеба" (1892 р.

Наведений неповний перелік наукових праць учених-гігієністів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Наведений неповний перелік наукових праць учених-гігієністів другої половини ХІХ - 1920-х рр.

указує на різнопланові наукові інтереси дослідників, які вже на етапі формування гігієнічної науки відіграли важливу роль у боротьбі з масовими епідеміями, в налагодженні системи профілактичних заходів з метою попередження і усунення причин масових захворювань людей.

x0000003 указує на різновекторні наукові інтереси дослідників, які вже на етапі формування гігієнічної науки відіграли важливу роль у боротьбі з масовими епідеміями, в налагодженні системи профілактичних заходів з метою попередження і усунення причин масових захворювань людей.

Третю джерельну групу становлять періодичні видання, які виходили впродовж досліджуваного періоду і знаходяться в Національній бібліотеці України ім. В.І.

x0000003 Третю джерельну групу становлять періодичні видання, які виходили впродовж досліджуваного періоду і знаходяться в Національній Бібліотеці України ім.

Вернадського та Національній медичній науковій бібліотеці. x0000003 Вернадського та Національній медичній науковій бібліотеці. Ці видання містять інформацію про значний внесок учених-гігієністів у розвиток профілактичної медицини, медичної освіти та науки.

x0000003 Ці видання містять інформацію про значний внесок учених-гігієністів у розвиток профілактичної медицини, медичної освіти та науки.

Зокрема, журнали "Земская медицина", "Сборник Херсонского Земства", "Врачебная хроника Бессарабской губернии", "Вестник судебной медицины и общественной гигиены", "Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины", "Медицинская беседа", "Журнал Общества Русских врачей в память Н.И.

x0000003 Зокрема, журнали "Земская медицина", "Сборник Херсонского Земства", "Врачебная хроника Бессарабской губернии", "Вестник судебной медицины и общественной гигиены", "Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины", "Медицинская беседа", "Журнал Общества Русских врачей в память Н.

Пирогова", "Труды Киевского отдела Русского Общества Охранения Народного Здравия" "Земский врач", "Русский врач", "Врач", "Киевлянин", "Киевское слово" публікували наукові статті як просвітницького гігієнічного змісту, так і звіти, виступи, повідомлення вчених-лікарів на губернських, Пироговських з'їздах та міжнародних медичних конгресах.

x0000003 Пирогова", "Труды Киевского отдела Русского Общества Охранения Народного Здравия" "Земский врач", "Русский врач", "Врач", "Киевлянин", "Киевское слово" публікували наукові статті як історичного, профілактичного, протиепідемічного змісту земських санітарних лікарів, так і звіти, виступи, повідомлення вчених-лікарів на губернських, Пироговських з'їздах та міжнародних медичних конгресах.

Помітною подією для медичної громадськості Російської імперії став вихід першого в Україні щотижневого наукового медичного часопису "Современная медицина", заснованого професором Київського університету св. Володимира О.П. Вальтером у 1860 р. Він виходив до 1880 р. (з 1876 р.

x0000003 Помітною подією для медичної громадськості Російської імперії став вихід першого в Україні щотижневого наукового медичного часопису "Современная медицина", заснованого професором Київського університету св.

у Варшаві) і відзначався високим науковим рівнем, що дозволило відомому історику медицини М.П.

x0000003 у Варшаві) і відзначався високим науковим рівнем, що дозволило відомому історику медицини М.

Мультановському оцінити його як "одне з кращих медичних видань того часу" [513, c. 161].

x0000003 Мультановському оцінити його як "одне з кращих медичних видань того часу" [553, c.

У цьому медичному часописі друкувалися статті відомих учених, професорів Київського університету св.

x0000003 У цьому медичному часописі друкувалися статті відомих учених, професорів Київського університету св.

Володимира з фізіології, гігієни, анатомії, про стан медичної освіти і науки, медичну допомогу населенню тощо.

x0000003 Володимира з фізіології, гігієни, анатомії, про стан медичної освіти і науки, медичну допомогу.

Серед перших медичних часописів, що виходили на теренах Російської імперії, був і "Медицинский вестник", який видавався у Феодосії (Крим) з 1862 до 1886 р.

x0000003 Серед перших медичних часописів, що виходили на терені Російської імперії, був і "Медицинский вестник", який видавався у Феодосії (Крим) з 1862 до 1886 р.

Оскільки в Російській імперії видання наукової літератури українською мовою було заборонено, то вона видавалася російською.

x0000003 Оскільки в Російській імперії видання наукової літератури українською мовою було категорично заборонено, вся ця преса видавалася російською мовою.

Першим журналом, який вийшов українською мовою у 1913 р. x0000003 Першим журналом, який вийшов українською мовою у 1913 р. , був популярний часопис "Життя і знання", який містив статті на медичні теми і видавався в Полтаві.

x0000003 , був популярний часопис "Життя і знання", який містив статті на медичні теми і видавався у Полтаві.

А в Галичині, яка в той час належала Австро-Угорщині, виходила преса українською мовою.

x0000003 А в Галичині, яка в той час належала Австро-Угорщині, виходила преса українською мовою.

Уваги заслуговує місячник "Здоровлє", який в 1912-1914 рр. x0000003 Спеціальної уваги заслуговує місячник "Здоровлє", який в 1912 - 1914 рр.

видавало Українське лікарське товариство у Львові. x0000003 видавало Українське лікарське товариство у Львові.

Це був перший в Україні медичний журнал, який видавався українською мовою і сприяв опрацюванню та впровадженню в практику української медичної термінології.

x0000003 Це був перший в Україні медичний журнал, який видавався українською мовою і сприяв опрацюванню та впровадженню в практику української медичної термінології.

Його редагував відомий громадський діяч, доктор медицини Євген Озаркевич, а співпрацювали українські лікарі і вчені, в тому числі видатний учений, майбутній перший у світі міністр охорони здоров'я - українець Іван Горбачевський.

x0000003 Його редагував відомий громадський діяч, доктор медицини Євген Озаркевич, а співпрацювали українські лікарі і вчені, в тому числі видатний учений, майбутній перший у світі міністр охорони здоров'я Іван Горбачевський.

Після революції 1917 року більшість медичних часописів припинили своє існування.

x0000003 Після революції 1917 року більшість медичних часописів припинили своє існування.

В умовах незалежної Української держави у 1918 - 1920 рр. x0000003 В умовах незалежної Української держави у 1918 - 1920 рр. у Києві виходили українською мовою "Вісник Міністерства народного здоров'я та опікування" і "Вісник Української Академії Наук". У 1918 р.

x0000003 у Києві виходили українською мовою "Вісник Міністерства народного здоров'я та опікування" і "Вісник Української Академії Наук".

з ініціативи та за редакцією Євмена Лукасевича і за участю Київського медичного товариства почав виходити орган Всеукраїнської спілки лікарів "Українські медичні вісті".

x0000003 з ініціативи та за редакцією Євмена Лукасевича і за участю Київського медичного товариства почав виходити орган Всеукраїнської спілки лікарів "Українські медичні вісті".

До 1920 року вийшло 13 чисел цього журналу, закритого комуністичною владою [513, c. 161-190].

x0000003 До 1920 року вийшло 13 чисел цього журналу, закритого комуністичною владою [553, c.

Статті та хроніки в періодичних виданнях радянської доби "Державний вісник", "Вісник Міністерства Народнього Здоров'я", "Українські медичні вісти", "Відродження", "Чернігівська земська газета", "Рідний край", "Киевская мысль", "Голос Киева", "Последние новости", "Последние известия", "Земские известия", "Подольская мысль", "Одесские новости", "Последние известия", "Врачебное дело" містять, наприклад, інформацію про внесок О.В.

x0000003 Статті та хроніки в періодичних виданнях радянської доби "Державний вісник", "Вісник Міністерства Народного Здоров'я", "Українські медичні вісти", "Відродження", "Чернігівська земська газета", "Рідний край", "Киевская мысль", "Голос Киева", "Последние новости", "Последние известия", "Земские известия", "Подольская мысль", "Одесские новости", "Последние известия", "Врачебное дело" містять, наприклад, інформацію про внесок О.

Корчака-Чепурківського у створення та організацію роботи Головної Санітарної Управи та Санітарного департаменту при Міністерстві Народного Здоров'я й Опікування.

x0000003 Корчака-Чепурківського у створення та організацію роботи Головної Санітарної Управи та Санітарного департаменту при Міністерстві Народного Здоров'я й Опікування.

Науково-педагогічна діяльність О.В. Корчака-Чепурківського знайшла відображення і в численних публікаціях у журналах журналах "Университетские известия", "Известия Киевского Коммерческого Института", "Українські медичні вісти" та в газетах "Последние новости", "Русский врач".

x0000003 Корчака-Чепурківського знайшла відображення і в численних публікаціях у журналах "Университетские известия", "Известия Киевского Коммерческого Института", "Українські медичні вісті" та в газетах "Последние новости", "Русский врач".

На початку 1920-х років з'являється низка медичних часописів українською мовою.

x0000003 з'являється низка медичних часописів українською мовою.

Одними із перших були "Бюлетень Головної управи Українського Червоного Хреста" і "Київський медичний журнал".

x0000003 Одними з перших серед них були "Бюлетень Головної управи Українського Червоного Хреста" і "Київський медичний журнал".

Продовжують виходити двомісячник під назвою "Українські медичні вісті". x0000003 Продовжують виходити двомісячник під назвою "Українські медичні вісті".

У 1927 році у Харкові Головпросвіта, Укрнаука, НКОЗ, Харківський медичний інститут і Медична секція Харківського наукового товариства при ВУАН починають видавати "Український медичний архів", а у 1929 р.

x0000003 У 1927 році у Харкові Головпросвіта, Укрнаука, НКОЗ, Харківський медичний інститут і Медична секція Харківського наукового товариства при ВУАН починають видавати "Український медичний архів", а у 1929 р.

виходить "Дніпропетровський медичний журнал", який до того з 1922 р. x0000003 виходить "Дніпропетровський медичний журнал", який до того з 1922 р.

друкувався російською мовою. x0000003 друкувався російською мовою. Деякий час видавалися "Киевский медицинский журнал" (1922, 1928-1930 рр. x0000003 Деякий час видавалися "Киевский медицинский журнал" (1922, 1928 -

1930 рр. ), "Одесский медицинский журнал" (1927-1930 рр. x0000003 ), "Одесский медицинский журнал" (1927 - 1930 рр. ) і його попередник "Южный медицинский журнал, посвященньй вопросам научной и практической медицини" (1926 р.).

x0000003 ) і його попередник "Южный медицинский журнал, посвященный вопросам научной и практической медициныи" (1926 р.

Переважна більшість цих журналів були багатопрофільними і приділяли увагу питанням народного здоров'я та громадської медицини, продовжуючи і розвиваючи традиції прогресивної медичної преси дореволюційного періоду. З 1922 р.

x0000003 Переважна більшість цих журналів була багатопрофільною і приділяла увагу питанням народного здоров'я та громадської медицини, продовжуючи і розвиваючи традиції прогресивної медичної преси дореволюційного періоду.

у Харкові виходить щомісячник, присвячений питанням соціального здоров'я, проблемам профілактичної медицини, під назвою "Профилактическая медицина", який з 1930 до 1937 р.

x0000003 у Харкові почав виходити спеціалізований місячник, присвячений питанням збереження і зміцнення здоров'я народу, проблемам соціальної медицини, під назвою "Профилактическая медицина", який з 1930 до 1937 р.

друкувався українською мовою. Цей журнал профілактичного спрямування став трибуною соціальних гігієністів. У 1926 - 1929 рр.

x0000003 Цей журнал профілактичного спрямування став трибуною соціальних гігієністів.

, як додаток до нього, видавався друкований орган наукової ради при Харківській облздоровінспектурі "Хроника здравоохранения" (з 1929 р. - "Хроніка здоровохорони"). З 1925 до 1929 р. у Харкові і до 1941 р.

x0000003 як додаток до нього видавався орган наукової ради при Харківській облздоровінспектурі "Хроника здравоохранения" (з 1929 р.

у Києві виходив ілюстрований популярний щомісячник, а потім двотижневик для робітників і селян "Шлях до здоров'я" і додатки до нього "За здорове харчування", "За тверезість", "Здорова зміна".

x0000003 у Києві виходив ілюстрований популярний місячник, а потім двотижневик для робітників і селян "Шлях до здоров'я" і додатки до нього "За здорове харчування", "За тверезість", "Здорова зміна".

Проте всі ці журнали, окрім "Врачебного дела", який з 1992 р. x0000003 Проте всі ці журнали, крім "Врачебного дела", який з 1992 р. став двомовним під назвою "Лікарська справа", припинили своє існування в роки сталінського терору. Починаючи з 30-х років XX ст.

x0000003 став двомовним під назвою "Лікарська справа", припинили своє існування в роки сталінського терору.

і, кінчаючи 1980-и роками, в Україні залишилося лише 6 наукових медичних журналів, з яких лише "Фармацевтичний журнал" і "Педіатрія, акушерство і гінекологія" видавались українською мовою [510, c. 150].

x0000003 і кінчаючи 80-ми роками, в Україні залишилось 6 наукових медичних журналів, з яких "Фармацевтичний журнал" і "Педіатрія, акушерство і гінекологія" видавались українською мовою [550, c.

У цих виданнях, час від часу з'являлися статті соціально-гігієнічного спрямування, зокрема, про вплив соціальних чинників на здоров'я дітей та ін. Потреба учених-лікарів у друкуванні результатів своїх досліджень і спостережень, а також в одержанні наукової інформації в галузі гігієни задовольнялася переважно у всесоюзних журналах.

x0000003 Потреба українських медиків у друкуванні результатів своїх досліджень і спостережень, а також в одержанні наукової інформації в галузі своєї спеціальності задовольнялася переважно у всесоюзних журналах.

У галузі гігієни і соціальної медицини такими були "Гигиена и санитария" (з 1936 р.

x0000003 У галузі гігієни і соціальної медицини такими в основному були "Гигиена и санитария" (з 1936 р.

), "Советское здравоохранение" (з 1942 р. x0000003 ), "Советское здравоохранение" (з 1942 р. ), оскільки попередники останнього "Социальная гигиена" (1922-1930 рр. x0000003 ), оскільки попередники останнього "Социальная гигиена" (1922 - 1930

рр. ) і "Социалистическое здравоохранение" (1930 - 1933 рр.) теж були ліквідовані. x0000003 ) і "Социалистическое здравоохранение" (1930 - 1933 рр.

Отже, дослідження обраної теми базується на широкій джерельній базі, яка включає опубліковані і оригінальні документи центральних архівів України, м.

x0000003 Отже, дослідження обраної теми базується на широкій джерельній базі, яка включає опубліковані і оригінальні документи центральних архівів України, м.

Києва і Київської області, галузевих архівів, Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. В.І.

x0000003 Києва і Київської області, галузевих архівів, Інституту рукопису Національної бібліотеки ім.

Вернадського та Національної медичної бібліотеки; наукові праці земських санітарних лікарів, професорів перших гігієнічних кафедр; періодичні видання другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Вернадського та Національної медичної бібліотеки; наукові праці земських санітарних лікарів, професорів перших гігієнічних кафедр, учених-гігієністів академічних установ; періодичні видання другої половини ХІХ - 1920 - х рр.

, що дозволяє розкрити поставлені дослідницькі завдання. x0000003 , що дозволяє розв'язати поставлені дослідницькі завдання.

Використані в роботі архівні документи, наукові праці вчених, періодичні видання дозволяють відтворити складний і суперечливий історичний процес накопичення наукових знань, виявити зміну наукових поглядів, концепцій, парадигм в питаннях формування і розвитку гігієнічної науки в університетах.

x0000003 Водночас, у роботі використані не всі архівні документи, наукові праці вчених, періодичні видання (частина з них за висновками і змістом подібні, відрізняються лише статистичним матеріалом), а саме ті, які дозволяють повноцінно відтворити історичний процес накопичення наукових знань, змін наукових поглядів, концепцій, парадигм в питаннях формування і розвитку гігієнічної науки, показують як політична, соціальна, економічна атмосфера в суспільстві впливала на характер і науковий рівень досліджень.

Наявна джерельна база сприяє розкриттю найважливіших соціальних, економічних, політичних чинників впливу на характер і науковий рівень досліджень, їх відповідність викликам часу. 1.

3 Теоретико-методологічні основи дослідження Фундаментальне значення в роботі мають методологічні принципи об'єктивності, історизму, міждисциплінарності, застосування яких дозволило всебічно розглянути розвиток гігієнічної науки в університетах у другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. , не лише як наукове явище, а й соціально-економічне, соціокультурне і антропогенне, яке здатне розвиватися і вдосконалюватися в умовах викликів часу. Принцип об'єктивності передбачає відмову від заангажованих, тенденційних оцінок минулого, існуючих у вітчизняній і зарубіжній історіографії, безсторонню інтерпретацію всієї сукупності інтелектуально-теоретичних напрацювань.

Відповідно до цього принципу, автором ураховувалися всі чинники, що впливали на розвиток університетської гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

Всебічне цілісне осмислення історії розвитку гігієнічної науки на університетській фазі покладено в основу нашої роботи. Принцип історизму сприяв розкриттю суперечливого процесу формування гігієнічної науки, появи нових ідей, планів, наукових парадигм тощо. Відповідно до принципу історизму ми розглядаємо розвиток гігієнічної науки в університетах з урахуванням конкретно-історичної обстановки, звертаючи особливу увагу на причини появи нових напрямів, наукових шкіл, теоретико-методологічних дискурсів. Принцип міждисциплінарності в роботі використаний таким чином, що до аналітичних процедур активно застосовані напрацювання з інших галузей історичної науки - історіографії, джерелознавства, історії України, регіональної та інтелектуальної історії. Метод історичної періодизації дав змогу у процесі осмислення проблеми виділити окремі періоди, проаналізувати їх головні характеристики, тенденції і відмінності. Проблемно-хронологічний метод уможливив систематизацію і класифікацію наукових праць, присвячених гігієнічній науці другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

Застосування порівняльно-історичного методу дозволило виявити та описати різні підходи до визначення гігієни, як науки, та її соціальної ролі в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

Ідеї і наукові проекти в галузі гігієни розглядалися не як абстрактні "мислительські конструкції", а як цілком конкретні та визначені системи поглядів, що існували в певному історичному часі і просторі, були породжені впливом соціально-економічних, політичних, демографічних, науково-теоретичних обставин. Використання історико-ретроспективного методу дозволило відобразити причинно-наслідкові зв'язки й закономірності розвитку гігієни на тлі соціально-економічних, політичних, військових викликів часу. Вказані методи тісно взаємопов'язані в дисертаційному дослідженні й утворюють єдину стратегію осмислення етапів формування дослідницьких практик університетської гігієнічної науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Також у дисертації використані елементи біографічного, структурно-типологічного, логіко-аналітичного та описового методів. Важливе методологічне значення має визначення поняття "інтелектуальний портрет" ученого. Абстрактна конструкція - інтелектуальний портрет, нами розглядається у взаємозв'язку з його носіями - інтелектуалами (вченими-гігієністами досліджуваного періоду), маркерами яких (за І.І. Колесник) стали свій мовний код, специфічна поведінкова модель, стиль життя і мислення, наукове спілкування, незалежна громадянська позиція, власний соціокультурний простір тощо.

Процес розвитку гігієнічної науки в університетах характеризується постійним рухом, відкриттям нових фактів, різноманіттям поглядів і гіпотез, змінами наукових парадигм. Академік В.І.

x0000003 Процес розвитку гігієнічної наукової думки характеризується постійним рухом, відкриттям нових фактів, різноманіттям поглядів і гіпотез, змінами наукових парадигм.

Вернадський вважав, що минуле наукової думки малюється нам щораз у зовсім іншій і новій перспективі, а те, що було випадковим і неважливим для вчених одного десятиліття, стало великим і глибоким для дослідників наступних поколінь.

x0000003 Вернадський вважав, що минуле наукової думки малюється нам щораз у зовсім іншій і новій перспективі, а те, що було випадковим і неважливим для вчених одного десятиліття, стало великим і глибоким для дослідників наступних поколінь.

Дослідження з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах можна умовно поділити на два типи:

x0000003 Дослідження з історії становлення і розвитку гігієнічної науки можна умовно поділити на два типи:

перший - "прагматичний виклад", коли подається точний опис подій і фактів, але не повторюється вже зроблене минулими поколіннями вчених, а розкриваються нові грані, аспекти розвитку науки, створюється емпіричний матеріал історії науки.

x0000003 перший - "прагматичний виклад", коли подається точний опис подій і фактів, але не повторюється вже зроблене минулими поколіннями вчених, а розкриваються нові грані, аспекти розвитку науки, створюється емпіричний матеріал історії науки.

Другий тип досліджень передбачає з'ясування закономірностей розвитку наукової думки, пізнання взаємозв'язків між різними явищами, фактами, подіями історії науки.

x0000003 Другий тип досліджень передбачає з'ясування закономірностей розвитку наукової думки, пізнання взаємозв'язків між різними явищами, фактами, подіями історії науки.

Для розв'язання дослідницьких завдань з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

x0000003 Для розв'язання дослідницьких завдань з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.

дана проблема розглядалася в трьох вимірах: x0000003 дана проблема розглядалася в трьох вимірах: порівняльно-генетичному - зіставлення наукових поглядів про формування гігієни, як науки, в різні епохи, відслідкування тих змін, які відбулися у визначенні її соціальної ролі, структуризації гігієни на різних етапах її розвитку, вивчення всієї сукупності напрямів наукової думки, навіть тих, які були на певному етапі другорядними, проте згодом стали пріоритетними, вивівши науку на якісно новий рівень розвитку; взаємозв'язку і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою, економічними, соціальними, політичними умовами епохи.

x0000003 порівняльно-генетичному - зіставлення наукових поглядів про формування гігієни, як науки, в різні епохи, відслідкування змін і перетворень одного наукового світогляду в інший; структуризації гігієни на різних етапах її розвитку, вивчення всієї сукупності напрямів наукової думки, навіть тих, які були на певному етапі другорядними, проте згодом пішли в своєму розвитку далеко вперед, вивівши науку на магістральний шлях розвитку; взаємозв'язку і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою, економічними, соціальними, політичними умовами епохи.

Отже, єдність історичного і логічного, пошук закономірностей, фактів, що пробиваються крізь стихію відкриттів, успіхів і помилок - один із найважливіших методологічних регуляторів у дослідженнях з історії становлення і розвитку гігієнічної науки.

x0000003 Отже, єдність історичного і логічного, пошук закономірностей, фактів, що пробиваються крізь стихію відкриттів, успіхів і помилок - один із найважливіших методологічних регуляторів у дослідженні історії становлення і розвитку гігієнічної науки.

Водночас прогрес науки здійснюється через діяльність обдарованих особистостей. У зв'язку з цим академік В.І.

x0000003 Водночас прогрес науки здійснюється через діяльність обдарованих особистостей.

Вернадський відзначав, що для виявлення самих періодів наукової творчості необхідний збіг двох явищ - народження багатьох обдарованих людей і їхнє зосередження в сприятливих для розвитку науки соціально-політичних і побутових умовах.

x0000003 Вернадський відзначав, що для виявлення самих періодів наукової творчості необхідний збіг двох явищ - народження багатьох обдарованих людей і їхнє зосередження в сприятливих для розвитку науки соціально-політичних і побутових умовах.

Оскільки наука весь час знаходиться в процесі, то вона не лише створює нове, але й переоцінює старе знання, шляхом сміливої критики канонізованих авторитетів у науці.

x0000003 Оскільки наука весь час знаходиться в процесі, то вона не лише створює нове, але й переоцінює старе знання, шляхом сміливої критики канонізованих авторитетів у науці.

Проте корисною є лише та практика, яка базується на наукових принципах, спирається на достовірні дані.

x0000003 Проте корисною є лише та критика, яка базується на наукових принципах, спирається на достовірні дані [50].

Враховуючи сказане, не можна не погодитися з Роланом Бартом (1915 - 1980 рр.), який писав:

x0000003 Враховуючи сказане, не можна не погодитися з Роланом Бартом (1915 - 1980 рр.

"Немає нічого дивного в тому, що час від часу в певній країні виникає прагнення звернутися до фактів власного минулого й описати їх задля того, аби зрозуміти, що з ними можна зробити сьогодні:

x0000003 "Немає нічого дивного в тому, що час від часу в певній країні виникає прагнення звернутися до фактів власного минулого й описати їх задля того, аби зрозуміти, що з ними можна зробити сьогодні:

такі процедури переоцінки є, повинні бути систематизованими" [771, c. 10]. x0000003 такі процедури переоцінки є, повинні бути систематизованими" [827, c.

Під цим кутом зору слід розглядати становлення і розвиток гігієнічної науки в університетах в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

x0000003 Під цим кутом зору слід розглядати становлення і розвиток гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.

від формування наукових основ до її професіоналізації і інституціоналізації. Важливим методологічним питанням історії становлення і розвитку гігієни як науки, є визначення її ціннісних складових та їх еволюція на різних етапах суспільного розвитку.

x0000003 Важливим методологічним питанням історії становлення і розвитку гігієни як науки, є визначення її ціннісних складових та їх еволюція на різних етапах суспільного розвитку.

В основу ціннісних складових гігієнічної науки покладено здоров'я людини як цілісного, інтегрованого поняття, яке формується під впливом багатьох детермінантів, факторів ризику і об'єднує низку різноаспектних взаємозв'язаних характеристик.

x0000003 В основу ціннісних складових гігієнічної науки покладено здоров'я людини як цілісного, комплексного, інтегрального поняття, яке формується під впливом багатьох детермінантів, факторів ризику і об'єднує низку різноаспектних взаємозв'язаних характеристик [437, c.

Як відомо, феномен здоров'я відображує соціально-економічний, санітарно-гігієнічний рівень країни, є важливим індикатором його прогресу.

x0000003 Як відомо, феномен здоров'я відображує соціально-економічний, санітарно-гігієнічний рівень країни, є важливим індикатором його прогресу.

Отже, виявлення реального стану університетської медичної освіти й науки, рівня її фінансування на різних етапах розвитку є визначальним аргументом у з'ясуванні рівня цивілізованості держави.

x0000003 Отже, виявлення реального стану земської медицини, наукових товариств, університетської медичної освіти і науки, їх фінансування на різних етапах розвитку є визначальним аргументом у з'ясуванні рівня цивілізованості держави.

З іншого боку, здоров'я громадян країни забезпечує поступальний розвиток економіки, культури, освіти і є необхідною умовою її успішного майбутнього.

x0000003 З іншого боку, здоров'я громадян країни забезпечує поступальний розвиток економіки, культури, освіти і є необхідною умовою її успішного майбутнього.

Це найкраще розуміли представники наукової інтелігенції, виконуючи свою подвижницьку місію в сфері громадського здоров'я.

x0000003 Це найкраще розуміли представники інтелігенції - земські лікарі, члени медичних наукових товариств, університетська і академічна професура, виконуючи свою подвижницьку місію в сфері громадського здоров'я.

Водночас університетська гігієнічна наука другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. постійно недофінансовувалося.

Отже, комплексний підхід до об'єкту вивчення університетської гігієнічної науки - дозволяє зробити висновок про складний і суперечливий процес формування основ нової філософії здоров'я в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Отже, комплексний і різносторонній підхід до об'єкту дослідження - становлення і розвитку гігієнічної науки - дозволяє зробити обґрунтовані, з позицій історичної істини висновки про складний і суперечливий процес формування нової філософії здоров'я в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Нова філософія здоров'я втілена сьогодні в більшості країн єврозони і, як підтвердження цього, середній вік громадян цього об'єднання перевищує тривалість життя українців на 15-20 років.

x0000003 Нова філософія здоров'я сьогодні успішно втілена в життя більшості країн єврозони і, як підтвердження цього, середній вік громадян цього об'єднання перевищує тривалість життя українців на 15-20 років.

Не дивлячись на глибокі зміни, які відбуваються в житті кожного покоління, здоров'я людини залишається фундаментальною цінністю суспільного буття.

x0000003 Не дивлячись на глибокі зміни, які відбуваються в житті кожного покоління, здоров'я людини залишається фундаментальною цінністю суспільного буття.

На це вперше вказали вчені-гігієністи університетів України другої половини ХІХ ст.

Гігієнічна наука доказала вирішальну роль профілактичних заходів у підтриманні високого рівня громадського здоров'я, попередженні захворювань.

x0000003 Гігієнічна наука доказала вирішальну роль профілактичних заходів у підтриманні високого рівня громадського здоров'я, попередженні захворювань.

Економічна ефективність профілактичних програм залишається надзвичайно високою.

x0000003 Економічна ефективність профілактичних програм залишається надзвичайно високою.

Наприклад, один долар, укладений у США у вакцинацію проти кіру дає прибуток 11, 9 доларів, краснухи - 7, 7 доларів.

x0000003 Наприклад, один долар, укладений у США у вакцинацію проти кіру дає прибуток 11, 9 доларів, краснухи - 7, 7 доларів.

Здавалося б абсолютно доцільно вкладати державі більше коштів у профілактичну медицину. Але на цьому шляху в ХХІ ст. є чимало перешкод.

x0000003 Здавалося б абсолютно доцільно вкладати державі більше коштів у профілактичну медицину.

Служби охорони здоров'я орієнтуються в основному на хворих, а не на здорових, тобто на лікування, а не профілактику.

x0000003 Служби охорони здоров'я орієнтуються в основному на хворих, а не на здорових, тобто на лікування, а не профілактику.

На лікування працює і велика фармацевтична індустрія з мільярдними надприбутками, яка не збирається втрачати свої бізнесові ринки.

x0000003 На лікування працює і велика фармацевтична індустрія з мільярдними надприбутками, яка не збирається втрачати свої бізнесові ринки.

Водночас, держава з різних причин недофінансовує профілактичну медицину, сферу підтримки здорового способу життя.

x0000003 Водночас, держава з різних причин недофінансовує профілактичну медицину, сферу підтримки здорового способу життя.

І в цьому плані є повчальним досвід минулого. Слабкість профілактичної медицини сприяє поширенню масових інфекційних захворювань, погіршує стан соціального здоров'я в цілому.

Водночас, ми не можемо ставитися до феномену формування гігієнічної науки в університетах у другій половині ХІХ ст.

x0000003 Водночас, ми не можемо ставитися до феномену формування гігієнічної науки в другій половині ХІХ ст.

як до "історичної пам'яті", бо це, як відзначав свого часу М.А. x0000003 як до "історичної пам'яті", бо це, як відзначав свого часу М. Барг, означало б ототожнення його лише з досвіду минулого, лишаючи вимірів сучасного і майбутнього [18, c. 5].

x0000003 Барг, означало б ототожнення його лише з досвіду минулого, лишаючи вимірів сучасного і майбутнього [18, c.

Усе це зумовило потребу в розгляді об'єкту дослідження (становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах у другій половині ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.

x0000003 Усе це зумовило потребу в розгляді об'єкту дослідження (становлення і розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ ст.

) під кутом зору, як зароджувався феномен гігієнічної науки, які основні етапи розвитку він пройшов, в чому полягав його вплив на подальший прогрес медичної науки, формування соціокультурних цінностей суспільства.

x0000003 ) під кутом зору, як зароджувався феномен гігієнічної науки, які основні етапи розвитку він пройшов, в чому полягав його вплив на подальший прогрес медичної науки, формування сучасних гуманітарних цінностей суспільства.

Важливим методологічним питанням є з'ясування визначення гігієнічною наукою на етапі її формування (друга половина ХІХ ст.

x0000003 Важливим методологічним питанням є з'ясування визначення гігієнічною наукою на етапі її формування (друга половина ХІХ ст.

) фізичних, духовних та соціальних складників здоров'я. Вчені-гігієністи О. Корчак-Чепурківський, М. Кудрицький, В. Підгаєцький, В.

x0000003 ) фізичних, духовних та соціальних складових здоров'я.

Удовенко інтегровано підходили до оцінки здоров'я людини. x0000003 Удовенко інтегровано підходили до оцінки здоров'я людини. За фізичними параметрами здоров'я є біологічним (соматичним) показником стану людини і її життєдіяльності.

Духовна компонента здоров'я дозволяє людині бути повнокровним членом суспільства.

x0000003 Духовна компонента здоров'я дозволяє людині бути повноправним членом суспільства.

Соціальне здоров'я людини розкриває його місце і роль у вирішенні соціальних завдань, соціальної адаптації та власної реалізації з урахуванням суспільних інтересів [317; 318]. Уже в другій половині ХІХ ст.

x0000003 Соціальне здоров'я людини розкриває його місце і роль у вирішенні соціальних завдань, соціальної адаптації та власної реалізації з урахуванням суспільних інтересів [356; 357].

земські лікарі, вчені-гігієністи активно виступали за гармонізацію фізичного, духовного і соціального здоров'я суспільства.

x0000003 земські лікарі, вчені - гігієністи активно виступали за гармонізацію фізичного, духовного і соціального здоров'я суспільства.

Їх перу належать й досі актуальні праці, в яких учені доводять значущість профілактичних заходів для збереження здоров'я людей і водночас, висловлюють пропозиції стосовно подолання шкідливих звичок.

x0000003 Їх перу належать актуальні досі праці, в яких учені опікуються не лише профілактичними заходами по збереженню здоров'я людей, а й висловлюють пропозиції стосовно подолання шкідливих звичок, пияцтва, проституції, жорстокого поводження з жінками та дітьми.

На етапі становлення гігієни як науки, вчені запропонували комплексний підхід до розв'язання гігієнічних проблем під кутом зору об'єднання фінансових ресурсів, медичних та виховних зусиль для забезпечення здорового способу життя.

x0000003 На зорі становлення гігієни як науки, вчені запропонували комплексний підхід до розв'язання гігієнічних проблем під кутом зору об'єднання фінансових ресурсів, медичних та виховних зусиль для забезпечення здорового способу життя громадян країни.

Важливе методологічне значення для системного і повного розкриття предмету дослідження мав вибір структурно-логічної схеми подачі матеріалу.

x0000003 Важливе методологічне значення для системного і повного розкриття предмету дослідження мав вибір структурно-логічної схеми подачі дослідницького матеріалу в авторській інтерпретації.

У роботі ми виходили із того, що лише у ХІХ ст. гігієна перетворилась в окрему галузь медичної науки, яка користувалася двома основними методами дослідження - епідеміологічним і статистичним, які сприяли накопиченню і систематизації фактів, проте в цілому залишалася наукою спостереження і опису [771, c. 60].

x0000003 гігієна перетворилась в окрему галузь медичної науки, яка користувалася двома основними методами дослідження - епідеміологічним і статистичним, які дали їй змогу накопичувати і систематизовувати чималу кількість фактів, але поки що залишалася наукою спостереження і опису [827, c.

У ХІХ столітті в науковій літературі розгорнувся дискурс стосовно поняття "профілактика".

x0000003 У ХІХ столітті в науковій літературі з'ясовується трактування поняття "профілактика" як сукупності заходів, що попереджають захворювання [437, c.

Більшість учених розглядали "профілактику" як сукупність заходів, які попереджають захворювання [398, c. 54].

Незабаром в університетах з'являються спеціальні кафедри гігієни та наукові лабораторії при них, а для впровадження в життя розроблених ними рекомендацій і приписів при органах влади та самоврядування створюються санітарні бюро і санітарні лабораторії.

x0000003 Незабаром в університетах з'являються спеціальні кафедри гігієни та наукові лабораторії при них, а для впровадження в життя розроблених ними рекомендацій і приписів при органах влади та самоврядування створюються санітарні бюро і санітарні лабораторії.

Перша самостійна кафедра гігієни була створена в Російській імперії в 1869 р. в Київському університеті св. Володимира. З 1871 р.

x0000003 Перша самостійна кафедра гігієни була створена в Російській імперії в 1869 р.

її очолив учений-гігієніст В.А. Суботін. x0000003 її очолив учений-гігієніст В. У дисертаційному дослідженні використовується проблемно-хронологічний виклад матеріалу з тим, щоб відслідкувати перебіг найважливіших подій розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ ст.

До важливих методологічних аспектів історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 До важливих методологічних проблем історії становлення і розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ - 20-х ХХ рр.

належить періодизація, визначення характерних ознак кожного етапу розвитку науки. Запропонована в 1960-і рр.

періодизація історії медицини М.О. Семашком та Б.П. x0000003 Ціборовським періодизація історії розвитку соціальної медицини на даний час є найбільш досконалою і відповідає внутрішнім закономірностям розвитку науки та історичного процесу в цілому.

Петровим, якої дотримується "Велика радянська енциклопедія", відповідала принципам радянської історіографії і узгоджувалася з офіційною програмою курсу історії медицини, затвердженою МОЗ СРСР і УРСР [491; 594]. Розроблена в 1974 р.

x0000003 Петровим, якої дотримується "Велика радянська енциклопедія" різних видань, відповідала принципам радянської історіографії і узгоджувалася з офіційною програмою курсу історії медицини, затвердженою МОЗ СРСР і УРСР [640; 531].

періодизація історії медицини С.А. Верхратським не відрізнялася від тих, що раніше були в радянській історіографії історії медицини [54].

x0000003 Верхратським не відрізнялася від тих, що раніше існували в радянській історіографії історії медицини [53].

Але позитивним у ній було те, що знайшлося місце для висвітлення деяких питань з історії української медицини.

x0000003 Але позитивним у ній було те, що знайшлося місце для висвітлення деяких питань з історії української медицини.

Проте з кожним новим виданням підручника місце, відведене подіям української історії медицини, помітно зменшувалося.

x0000003 Проте з кожним новим виданням підручника місце, відведене подіям української історії медицини, зменшувалося.

Періодизація розвитку медицини радянської доби, по-перше, базувалася на класових формаційних принципах, що не відповідало внутрішніми закономірностями розвитку гігієнічної науки; по-друге, запропонована радянськими дослідниками періодизація, не відображувала особливостей розвитку гігієнічної науки на терені України.

x0000003 Отже, радянська періодизація розвитку медицини, по-перше, базувалася на класових, формаційних принципах, що не відповідало періодам, які визначалися внутрішніми закономірностями наукового поступу гігієни; по-друге, запропонована радянськими дослідниками періодизація не відображувала особливостей розвитку гігієнічної науки на терені України.

На тлі розвитку світової медицини запропонував свою періодизацію історії розвитку соціальної медицини в України О.М. Ціборовський.

x0000003 На тлі розвитку світової медицини запропонував свою періодизацію історії розвитку соціальної медицини в України О.

Дослідник подав шестивимірну періодизацію, в якій четвертий - п'ятий періоди присвячуються становленню і розвитку соціальної медицини:

x0000003 Дослідник запропонував шестивимірну періодизацію, в якій четвертий - п'ятий періоди присвячуються становленню і розвитку соціальної медицини:

Четвертий період характеризується розвитком гігієни як науки і предмета викладання, створенням кафедр гігієни і санітарних закладів, розвитком медико-санітарного законодавства.

x0000003 Четвертий період характеризується розвитком гігієни як науки і предмета викладання, створенням кафедр гігієни і санітарних закладів, розвитком медико-санітарного законодавства.

П'ятий період є періодом формування соціальної медицини як наукової дисципліни, появи кафедр і наукових установ медико-соціального профілю, становлення громадської системи охорони здоров'я населення.

x0000003 П'ятий період є періодом формування соціальної медицини як наукової дисципліни, появи кафедр і наукових установ медико-соціального профілю, становлення громадської системи охорони здоров'я населення.

Шостий період дослідник називав періодом розвитку соціальної медицини та широкого впровадження результатів медико-соціальних досліджень у вигляді державної системи охорони здоров'я.

x0000003 Шостий період можна назвати періодом розвитку соціальної медицини та широкого впровадження результатів медико-соціальних досліджень у вигляді державної системи охорони здоров'я.

У запропонованому нами дослідженні в хронологічних межах - друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 У даному дослідженні в хронологічних межах - друга половина ХІХ - 20-ті рр.

розглядається процес формування університетської гігієнічної науки під кутом зору її професіоналізації, інституціоналізації, перетворення в соціальний інститут.

Ми виходили з того, що сьогодні в історичній науці існує методологічний плюралізм, а жодна з моделей історичного дослідження не перемогла остаточно.

x0000003 У запропонованій роботі ми виходили з того, що сьогодні в науковому полі існує методологічний плюралізм, а жодна з моделей історичного дослідження не перемогла остаточно.

Тому вирішення поставлених завдань потребувало вибору тієї чи іншої моделі історичного дослідження, для найуспішнішого досягнення дослідницьких цілей.

x0000003 Тому вирішення поставлених завдань потребувало вибору тієї чи іншої моделі історичного дослідження, для найуспішнішого досягнення дослідницьких цілей.

В одних випадках ми застосовували класичну модель історичного дослідження, до якої слід віднести формаційну.

x0000003 В одних випадках ми застосовували класичну модель історичного дослідження, до якої слід віднести формаційну.

Саме вона, на наш погляд, дозволила глибше і переконливіше розкрити соціально-економічні причини незадовільного матеріального і побутового становища найманих сільськогосподарських робітників на півдні України, як і більшості робітничого населення країни, що спонукало розповсюдженню епідемій холери, тифу, чуми та інших масових захворювань.

x0000003 Саме вона, на наш погляд, дозволила глибше і переконливіше розкрити соціально-економічні причини незадовільного матеріального і побутового становища найманих сільськогосподарських робітників на півдні України, як і більшості робітничого населення країни, що спонукало розповсюдженню епідемій холери, тифу, чуми та інших масових захворювань.

Формаційний підхід сприяв розкриттю, як на різних етапах розвитку капіталізму, змінювалися форми економічного примусу найманих робітників, їхні умови життя і праці, а також пояснити неоправдану, під кутом зору здоров'я людини, економію приватними власниками на харчуванні та протиепідемічних заходах робітників.

x0000003 Формаційний підхід сприяв розкриттю, як на різних етапах розвитку капіталізму, мінялися форми експлуатації найманих робітників, їхні умови життя і праці, а також пояснити неоправдану, під кутом зору здоров'я людини, економію приватними власниками на харчуванні та протиепідемічних заходах робітничого люду.

За допомогою некласичної моделі історичного дослідження ми спробували показати, що діяльність кожної кафедри гігієни, інтелектуального товариства вчених можна вивчати під кутом зору "мікроісторії".

Такий підхід розкриває особливості розвитку гігієнічної науки в окремих вузах, окрім того, показує значення відкриттів учених-гігієністів та їх вплив на подальшу спеціалізацію медичної науки.

Некласична модель історичного дослідження дозволяє в науковій багатовимірності розглянути соціальні явища другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

x0000003 Некласична модель історичного дослідження дозволяє в науковій багатовимірності розглянути соціальні явища другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Звіти, протоколи наукових товариств, кафедр гігієни розкривають основні етапи розвитку гігієнічної науки, водночас умови життя та побуту різних соціальних груп, вплив соціальної диференціації на стан здоров'я, рівень захворюваності.

Некласична модель багатовимірності історичних явищ і подій сприяє розв'язанню важливих проблем "історії повсякденності", вчених, "олюднює" їхню професійну, наукову роботу, надає їй інтелектуальної портретистики. Адже, як відзначив С.

x0000003 Некласична модель багатовимірності історичних явищ і подій сприяє розв'язанню важливих проблем "історії повсякденності", "олюднює" історичний процес.

Вавилов, історія науки не може обмежитись розвитком ідей - в однаковій мірі вона повинна торкатися живих людей з їх особливостями, талантами, залежності від соціальних умов, країни та епохи.

Запропонована модель дослідження дозволяє відслідкувати фактори самореалізації людини в суспільстві, унікальності історичної реальності, в якій здійснювалися наукові відкриття, запроваджувалися їх результати у відповідь на запити суспільства.

x0000003 Запропонована модель дослідження дозволяє відслідкувати фактори самореалізації людини в суспільстві, унікальності історичної реальності, в якій здійснювалися наукові відкриття, запроваджувалися їх результати у відповідь на запити суспільства.

Ознайомлення з працями, учених-гігієністів в другій половині ХІХ - поч. ХХ ст.

спонукає до розгляду історії гігієнічної науки, як опису послідовних подій (наративів), складених на основі інших описів. Отже, логіка і технологія викладу історії зводиться часом до аналізу різноманітних оповідей про минулі події і явища, успадковані від попередників.

x0000003 Отже, логіка і технологія викладу історії зводиться часом до аналізу різноманітних оповідей про минулі події і явища, успадковані від попередників, а результати таких досліджень є тими ж самими оповідями.

Посередником між минулим та істориком, котрий його досліджує, є не що інше, як мовні тексти.

x0000003 Посередником між минулим та істориком, котрий його досліджує, є не що інше, як мовні тексти.

Така постмодерністська модель історичного дослідження заводить дослідника в лабіринти "суб'єктивного поєднання інтересів і стереотипів сприйняття самого дослідження" [658, c. 155-171].

x0000003 Така постмодерністська модель історичного дослідження заводить дослідника в лабіринти "суб'єктивного поєднання інтересів і стереотипів сприйняття самого дослідження" [707, c.

Саме праці такого плану ми вивчали під кутом зору історіографічної критики, зіставляючи суб'єктивно викладені події і факти з іншими джерелами.

x0000003 Саме праці такого плану авторка вивчала під кутом зору історіографічної критики, зіставляючи суб'єктивно викладені події і факти з іншими джерелами.

Водночас історичне знання завжди є суб'єктивним відображенням епох й індивідуальної культури дослідника.

x0000003 Водночас історичне знання завжди є суб'єктивним відображенням епох та індивідуальної культури дослідника.

Між істориком і досліджуваною історичною реальністю - становленням і розвитком гігієнічної науки в другій половині ХІХ ст.

x0000003 Між істориком і досліджуваною історичною реальністю - становленням і розвитком гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.

формується історичний дискурс, у якому взаємодіють наші судження, з одного боку, та історична реальність, з іншого.

x0000003 - формується історичний дискурс, у якому взаємодіють наші судження, з одного боку, та історична реальність, з іншого.

Саме тому в пошуках "історичної істини" з досліджуваної проблеми ми прагнули донести до читача автентичну інформацію про об'єкт дослідження, який формувався в минулі часи.

x0000003 Саме тому в пошуках "історичної істини" з досліджуваної проблеми ми прагнули донести до читача автентичну інформацію про об'єкт дослідження, який формувався в минулі часи.

Адже істина минулого, утрачена в наш час, не може перейти в майбутнє, зберегтися для прийдешніх поколінь дослідників.

x0000003 Адже істина минулого, утрачена в наш час, не може перейти в майбутнє, зберегтися для прийдешніх поколінь.

У запропонованій роботі введена до наукового обігу низка раніше неописаних документів, матеріалів періодичних видань, які дозволили уточнити раніше викладене істориками, надати власну інтерпретацію багатьом соціальним явищам, по-новому розставити акценти в оцінці наукового внеску відомих учених-лікарів у розвиток гігієнічної науки.

x0000003 У запропонованому дослідженні введена до наукового обігу низка раніше не опублікованих документів, матеріалів періодичних видань, які дозволили зробити нові висновки, уточнити раніше викладене істориками, надати власну інтерпретацію багатьом соціальним явищам, по-новому розставити акценти в оцінці наукового внеску відомих учених-лікарів у розвиток гігієнічної науки.

Водночас нами прийняті раніше напрацьовані попередниками результати наукового пошуку, які не втратили актуальності та істинності й сьогодні.

x0000003 Водночас дослідницею прийняті раніше напрацьовані попередниками результати наукового пошуку, які не втратили актуальності та істинності в наші дні.

Увесь використаний матеріал підлягав авторській інтерпретації з урахуванням присутності в нашому сьогоденні історичної пам'яті про минуле.

x0000003 Увесь використаний матеріал підлягав оновленню, авторській інтерпретації з урахуванням присутності в нашому сьогоденні історичної пам'яті про минуле.

На початку третього тисячоліття, відбувається оновлення дослідниками історії становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ ст. І це закономірно.

x0000003 Черговий раз, на початку третього тисячоліття, відбувається оновлення історії становлення і розвитку гігієнічної науки.

Адже погляд на події минулого з віддаленої історичної дистанції дає змогу побачити нові зв'язки, яких не можна було помітити з ближчої відстані, з'ясувати нові взаємозв'язки між людьми, явищами, подіями і фактами.

x0000003 Адже погляд на події минулого з віддаленої історичної дистанції дає змогу побачити нові зв'язки, яких не можна було помітити з ближчої відстані, з'ясувати нові взаємозв'язки між людьми, явищами, подіями і фактами.

До того ж зміна загальних уявлень про людину й суспільство сприяє нам по-іншому поглянути й оцінити значення подій і фактів минулого, побачити в минулому те, чого не помітили попередні покоління істориків.

x0000003 До того ж зміна загальних уявлень про людину й суспільство сприяє нам по-іншому поглянути й оцінити значення подій і фактів минулого, побачити в минулому те, чого не помітили попередні покоління істориків.

Отже, в сучасних умовах "методологічного плюралізму" нами використані ті моделі історичного дослідження, які сприяють глибокому і всебічному вивченню обраної теми.

x0000003 Отже, в умовах "методологічного плюралізму" дослідницею використані ті моделі історичного дослідження, які сприяють глибокому і всебічному вивченню обраної теми.

Водночас, методологічні засади дисертаційного дослідження базуються на загальнонаукових принципах історизму, об'єктивності та наступності.

x0000003 Водночас, методологічні засади дисертаційного дослідження базуються на загальнонаукових принципах історизму, об'єктивності та наступності.

У роботі комплексно використані методи джерелознавчого аналізу й синтезу, класифікації, а також проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний та інші.

x0000003 У роботі комплексно використані методи джерелознавчого аналізу й синтезу, класифікації, а також проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний та інші.

Автор послугувався принципами цілісності і системності, висвітлюючи становлення і розвиток гігієнічної науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

x0000003 Авторка послугувалася принципами цілісності і системності, висвітлюючи становлення і розвиток гігієнічної науки другої половини ХІХ - 1920 -х рр.

в суперечливій взаємодії природної та соціоантропокультурної (людської, суспільної) складових, внутрішнього світу вченого та зовнішніх впливів, а також з погляду гуманізації вітчизняної наукової думки, у центрі якої є людина-творець, суб'єкт розвитку суспільства.

x0000003 в суперечливій взаємодії природної та соціоантропокультурної (людської, суспільної) складових, внутрішнього світу вченого та зовнішніх впливів, а також з погляду гуманізації вітчизняної наукової думки, у центрі якої є здорова людина-творець, суб'єкт розвитку суспільства.

У роботі ми керувалися принципами, які спираються на досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і спрямовані на об'єктивне та всебічне висвітлення теми, враховуючи важливі в концептуальному плані розробки вчених, теоретичні висновки і узагальнення яких сприяли осмисленню та формуванню принципових наукових положень. Висновки до розділу І. 1.

x0000003 Дослідниця керувалася принципами, які спираються на досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і спрямовані на об'єктивне та всебічне висвітлення теми, враховуючи важливі в концептуальному плані розробки вчених, теоретичні висновки і узагальнення, які сприяли осмисленню та формуванню принципових наукових положень.

За два століття історіописання університетської гігієнічної науки підросійської України - сформувався великий історіографічний масив, який умовно поділяється на три періоди: І-й - друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.

; ІІ-й - радянський, 1917 - кінець 1980-х рр. , ІІІ-й - сучасний, з 1991 року. Перший історіографічний період співпадає у часі зі становленням гігієнічної науки на університетському рівні, її структуруванням і професіоналізацією. Огляди розвитку гігієнічної науки подавалися в тогочасних наукових "Записках", "Трудах" Київського, Одеського, Харківського університетів, де авторами виступали видатні учені-гігієністи В.К. Високович, Н.Д. Діатроптов, Ю.І. Мацон, Л.Т. Тарасевич, О.В. Корчак-Чепурківський, В.Д. Орлов та ін. Уже в першому історіографічному періоді робляться спроби наукових узагальнень надбань учених-гігієністів провідних університетів у царині профілактичної медицини, зокрема в працях з історії вищої школи, біографічних словниках професорів. З'являються історико-статистичні та енциклопедичні видання з історії медичної справи. Літературні джерела другої половини ХІХ - початку ХХ століття доповнюються публікаціями вчених у періодичній пресі. На змісті публікацій з історії розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. , які вийшли в радянський час, позначилися класовий, партійний підхід, ідеологізація сфери медичної науки, які суперечили об'єктивному висвітленню внутрішніх механізмів розвитку гігієнічної науки, правдивим оцінкам персоніфікованого внеску учених-гігієністів "старої школи" в соціокультурний прогрес епохи. Саме такий підхід позначився у працях С.М. Богословського (1925 р.), В.М. Жаботинського (1958 р.), О.О. Грандо (1964 р.), М.О. Семашка (1967 р.), К.М. Синяк (1983 р.) та ін. На етапі розбудови незалежної Української держави відбувалося переосмислення місця і ролі дореволюційної гігієнічної науки на теренах України в ціннісних вимірах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. З'являється низка праць А.М. Гринзовського, І.Ю. Робака, Н.І. Коцур, С.П. Рудої, Є.Г. Гончарука, В.Ф. Москаленка, І.М. Полякова, Я.В. Ганіткевича, Ю.І. Куйдієва, О.П. Яворовського, Л.П.

Товкун, в яких розкриваються наукові медичні підрозділи університетів як соціальні інститути, котрі впливали на соціокультурний прогрес, формування гігієнічної думки в суспільстві, нових культурних традицій і норм санітарно-гігієнічної поведінки. Важливе методологічне значення для визначення внутрішніх закономірностей розвитку науки, збагачення й оновлення її понятійного апарату, верифікації термінів і понять з суміжних галузей знань мають праці В.Г. Кременя, В.А. Смолія, О.П. Реєнта, Я.С. Калакури, В.А. Вергунова, Л.М. Бєсова, Г.М. Доброва, І.І. Колесник, Л.І. Буряк, В.П. Коцура, О.І. Курка та ін. Отже, досліджувана проблема базується на широкій історіографічній базі, водночас у науковому просторі відсутні спеціальні роботи, де б становлення і розвиток гігієнічної науки в університетах підросійської України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. розглядався під кутом зору ціннісних орієнтирів науки, запозичення європейського досвіду, її інституціоналізації і професіоналізації, інтелектуальної портретистики, профілактичної медицини. 2. Джерельна база дослідження насамперед включає архівні документи про наукову роботу учених-гігієністів, які зосереджені в ЦДАВО України (ф. 166, 2841, Р-342, 1035 та ін.); ЦДАГО (ф. 1, ф. 263); ЦДІАК України (ф. 442, 708, 715, 1213 та ін.); ДАК (ф. 16, 153, 163-оц., 352 та ін. ), Інституті Рукопису НБУВ (ф. 1). Іншу джерельну групу становлять основні наукові праці учених-лікарів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. О.В. Корчака-Чепурківського, В.А. Суботіна, Г.В. Хлопіна, А.І. Якобія, В.Я. Підгаєцького, В.В. Удовенка, М.А. Кудрицького та ін.

Третя джерельна група включає періодичні видання, які виходили впродовж досліджуваного періоду, а тепер знаходяться в НБУ імені В.І. Вернадського та Національній медичній науковій бібліотеці. Йдеться насамперед про "Труди" і "Записки" Київського, Одеського та Харківського університетів. Отже, джерельна база дослідження охоплює увесь спектр питань і змістовно-тематичних блоків, визначених у завданнях, і є достатньою для всебічного вивчення й розкриття теми та досягнення поставленої мети. 3. Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на низці загальноприйнятих принципів наукового пошуку. Принцип об'єктивності передбачає відмову від заангажованих, тенденційних оцінок минулого, існуючих у вітчизняній і зарубіжній історіографії, безсторонню інтерпретацію всієї сукупності інтелектуально-теоретичних напрацювань.

Відповідно до цього принципу, автором ураховувалися всі чинники, що впливали на розвиток університетської гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

Всебічне цілісне осмислення історії розвитку гігієнічної науки на університетській фазі покладено в основу нашої роботи. Принцип історизму сприяв розкриттю суперечливого процесу формування гігієнічної науки, появи нових ідей, планів, наукових парадигм тощо.

Відповідно до принципу історизму ми розглядаємо розвиток гігієнічної науки в університетах з урахуванням конкретно-історичної обстановки, звертаючи особливу увагу на причини появи нових напрямів наукових шкіл, теоретико-методологічних дискурсів. Принцип міждисциплінарності в роботі використаний таким чином, що до аналітичних процедур активно застосовані напрацювання з інших галузей історичної науки - історіографії, джерелознавства, історії України, регіональної та інтелектуальної історії. Метод історичної періодизації дав змогу у процесі осмислення проблеми виділити окремі періоди, проаналізувати їх головні характеристики, тенденції і відмінності. Проблемно-хронологічний метод уможливив систематизацію і класифікацію наукових праць, присвячених гігієнічній науці другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

Також у дисертації використані елементи біографічного, структурно-типологічного, логіко-аналітичного та описового методів. Важливе методологічне значення має визначення поняття "інтелектуальний портрет" ученого. Абстрактна конструкція - інтелектуальний портрет, нами розглядається у взаємозв'язку з його носіями - інтелектуалами (вченими-гігієністами досліджуваного періоду), маркерами яких (за І.І. Колесник) стали свій мовний код, специфічна поведінкова модель, стиль життя і мислення, наукове спілкування, незалежна громадянська позиція, власний соціокультурний простір тощо. Отже, дисертаційне дослідження спирається на досягнення вітчизняної і зарубіжної історичної науки і спрямовано на об'єктивне і всебічне висвітлення задекларованої проблеми, враховуючи важливі в концептуальному плані розробки вчених, теоретичні висновки і узагальнення, які сприяли осмисленню і формуванню низки наукових положень, винесених на захист. РОЗДІЛ 2

x0000003 Дослідниця керувалася принципами, які спираються на досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і спрямовані на об'єктивне та всебічне висвітлення теми, враховуючи важливі в концептуальному плані розробки вчених, теоретичні висновки і узагальнення, які сприяли осмисленню та формуванню принципових наукових положень.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. І СТАНОВЛЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ 2.

1 Соціально-економічні чинники розвитку гігієнічної науки в університетах У другій половині ХІХ ст.

в Російській імперії відбувається перехід від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, індустріального.

Важливою віхою модернізаційного процесу (процесу змін) став промисловий переворот.

На теренах України промисловий переворот пройшов у дві стадії: перша - 40-50-і рр. ХІХ ст.

, коли промисловий переворот розпочався у легкій промисловості і був ініційований "знизу", завдяки підприємницькій активності окремих вихідців з різних соціальних груп (дворяни, купці, кріпосні селяни тощо), друга - 60-80-і рр. ХІХ ст.

, коли промислова революція охопила галузі важкої промисловості та транспорту.

Тут ініціатором змін в економіці виступив уряд, що було зумовлено невдачами, прорахунками в зовнішньополітичній та воєнній сферах, які показали неефективність та застарілість економіки Російської імперії.

В результаті модернізації промисловості відбувається концентрація виробництва, капіталів, робочої сили, що відбивало основну тенденцію індустріального суспільства до створення корпорацій. На кінець 1870-х рр. (за В.

Литвином) промисловий переворот на теренах України практично завершився.

Важливим наслідком індустріалізації сільського господарства стала спеціалізація аграрної економіки регіонів України.

Лівобережжя закріпило за собою статус центра виробництва зернових і технічних культур. На Правобережжі знаходився основний масив посівів цукрових буряків.

Центр товарного виробництва зерна в 1880-1890-і рр. остаточно перемістився на Південь. У 1881 р.

під вирощування зернових було 92,8% посівних земель Півдня України [361, с. 311].

Особливості економічних та технічної революції в Україні зумовили структуру промислового виробництва.

Пріоритетними галузями стали сільське господарство та транспортне машинобудування, кам'яновугільна, гірничорудна промисловість.

У процесі капіталістичного виробництва формуються нові соціальні групи: селяни-підприємці; селяни, які зберігали традиційний спосіб життя та цінності аграрного суспільства; сільськогосподарські наймані робітники.

Перехід від аграрного до індустріального суспільства супроводжувався виникненням "нових суспільних груп, яким належала провідна роль у функціонуванні нового індустріального суспільства: промисловців та робітників. На кінець ХІХ ст.

серед робітників України склалася така стратифікація: у промисловості працювало 330 тис.; сільському господарстві - 425 тис.; транспорті - 60 тис.; торгівлі - 35 тис., поденну роботу виконувало 200 тис.; прислуговувало 429 тис. робітників [361, с. 328].

Індустріалізація виробництва, запровадження машин, нових виробничих технологій потребували освічених кадрів - інженерів, техніків, технологів.

Попит на освічених людей стимулює розвиток освіти. В добу модернізації відбувається "демократизація" джерел поповнення людей інтелектуальної праці.

Університети відчинялися для вихідців з нижчих станів суспільства - міщан, селян, солдатів, різночинців.

На формування української інтелігенції мали вплив такі чинники, як імперська політика русифікації, приниження статусу української мови (реакційна політика міністра народної освіти графа Д.А. Толстого, Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.

- усі ці заходи переслідували мету - придушити формування національної свідомості української інтелігенції); засилля іноземного капіталу (ввезення в Україну не лише зарубіжного капіталу, а й технічних кадрів); периферійність багатьох територій України, віддаленість від політичних і культурних центрів імперії.

Отже, розвиток капіталістичного виробництва потребував розширення ринку праці, відтворення і збереження людських ресурсів шляхом введення медичного обслуговування населення, запровадження профілактичних заходів, які б упередили масові інфекційні захворювання великі групи працюючих на виробництві.

Розвиток профілактичної медицини потребував наукового супроводу, появи нових напрямів університетської медичної науки й освіти.

Найважливішими передумовами, які активізували виокремлення гігієни, як науки, в системі медичних знань, були економічні, соціальні, науково-теоретичні.

Економічні - включають насамперед розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві, зростаючу потребу в найманій робочій силі, велику міграцію населення після реформи 1861 року, що зумовило необхідність збереження і відтворення людських ресурсів шляхом введення профілактичних, гігієнічних заходів на виробництві та в побуті працюючих, посилення просвітницької здоров'язбережувальної роботи серед пересічних громадян.

Характеризуючи шкідливе капіталістичне виробництво, учений-гігієніст А.І. Якобій у лекції студентам наводив приклад про те, що робітники, які шліфують на заводі метал, у середньому живуть до 29 років. Їхнє життя стрімко вбиває пил від сталі і точильного каменю.

Лікар навів сумну тогочасну статистику, коли із 38 жінок, які працювали на капелюшній фабриці, кожна третя - народжувала передчасно або мала мертвонароджену дитину, в кожної четвертої - діти помирали до 5 років.

І лише одна дитина з'являлася на світ здоровою. Окрім соціальних захворювань, зумовлених шкідливим виробництвом, додавалися масові епідемії тифу, холери, дизентерії, які знекровлювали промислове і сільськогосподарське виробництво.

Усе це формувало соціальний запит на розвиток профілактичної медицини, зокрема гігієнічної науки.

Важливою науково-теоретичною передумовою розвитку гігієни стала "друга наукова революція", яка бере свій відлік з середини ХІХ ст. Сутнісними ознаками її (за І.І.

Колесник) стали процеси інституціоналізації й професіоналізації, перетворення науки на соціальний інститут із відповідною інфраструктурою, системою освіти, підготовкою кадрів, науковими школами.

Місце аматорства та дилетантизму в науках заступали академічні й університетські структури та форми організації наукової парці.

Професіоналізація гігієнічної науки була тісно пов'язана з математизацією фізики і хімії.

Особливий інтерес у науці і суспільстві викликали роботи присвячені періодичній системі Д.І. Менделєєва, рефлексам головного мозку І.М. Сєченова, фагоцитарній теорії І.І. Мечникова.

Ученими-лікарями університетів на теренах України закладаються основи мікробіології, гігієни та епідеміології.

Становлення гігієнічної науки в університетах на теренах України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.

проходило в умовах жорстких репресій самодержавства, посилення політичного контролю царською охранкою за науковою і викладацькою діяльністю учених-лікарів, які з урахуванням найновіших відкриттів у природничих і гуманітарних науках у своїх лекціях виходили за рамки "слова божого", усталених уявлень про природу держави і суспільства. Розвиток гігієнічної науки і санітарної практики на теренах України тісно пов'язаний насамперед з діяльністю медичних факультетів вищих навчальних закладів, де формувалися перші вітчизняні гігієнічні школи.

x0000003 Розвиток гігієнічної науки і санітарної практики на терені України тісно пов'язаний з діяльністю медичних факультетів вищих навчальних закладів, де формувалися перші вітчизняні гігієнічні школи.

Важливе значення для розвитку української науки і культури мало заснування в 1834 р. Київського університету св.

x0000003 Важливе значення для розвитку української науки і техніки мало заснування в 1834 р.

Володимира, другого університету в Україні після Харківського університету, відкритого в 1805 році.

x0000003 Володимира, другого університету в Україні після Харківського університету, заснованого у 1805 році.

Хоча думка про доцільність відкриття медичного факультету неодноразово висловлювалася відомим ученим у галузі хірургії і анатомії, педагогом і громадським діячем М.І.

x0000003 Хоча думка про доцільність відкриття медичного факультету неодноразово висловлювалася відомим ученим у галузі хірургії і анатомії, педагогом і громадським діячем М.

Пироговим, проте в структурі вузу медичний факультет був відсутній [43, c. 42; 778].

x0000003 Пироговим, проте в структурі вузу медичний факультет був відсутній [42, c.

Знадобилися роки для того, щоб у Київському університеті був створений медичний факультет, омріяний М.І. Пироговим.

x0000002 Знадобилися роки для того, щоб у Київському університеті був створений медичний факультет, хоча думка про доцільність його організації одночасно з відкриттям університету висловлювалася, зокрема М.

Розвиток промисловості, що породжував нові галузі виробництва, ріст міст, всезростаючі потреби армії, часті епідемії і пов'язана з цим необхідність збільшення чисельності лікарів, змусили царський уряд відкрити медичний факультет в університеті св. Володимира.

x0000003 Розвиток промисловості, що породжував нові галузі виробництва, ріст міст, всезростаючі потреби армії, часті епідемії і пов'язана з цим необхідність збільшення чисельності лікарів, змусили царський уряд відкрити медичний факультет в університеті св.

Царський указ про організацію медичного факультету був виданий тільки в 1840 р.

x0000002 Царський указ про його організацію був виданий тільки в 1840 р.

одночасно з закриттям через студентські хвилювання Віленської медичної академії.

x0000002 одночасно з закриттям через студентські хвилювання Віленської медичної академії [266].

Навчання на медичному факультеті Київського університету св. x0000002 В кінці ХІХ та на початку ХХ століть на медичному факультеті Київського університету св.

Володимира розпочалися у вересні 1841 р. x0000003 Володимира розпочалися у вересні 1841 р. , тобто через сім років після відкриття вузу. x0000003 , тобто через сім років після відкриття вузу. У доповідній "Про відкриття 1-го медичного курсу при університеті св. x0000003 У доповідній "Про відкриття 1-го медичного курсу при університеті св.

Володимира" зазначалося, що "існування медичного факультету започатковано. x0000002 Володимира" сповіщалось, що "існування медичного факультету започатковано.

На медичний факультет вступило 22 особи, яким були прочитані перші лекція з анатомії 9 вересня та енциклопедії і методології медицини - 12 вересня поточного року" [346].

x0000003 На медичний факультет вступило 22 особи, яким були прочитані перші лекція з анатомії 9 вересня та енциклопедії і методології медицини - 12 вересня поточного року" [385].

Відкриття медичного факультету в Київському університеті стало новим етапом в історії медичної освіти і науки не лише в Україні, але й усієї Російській імперії.

x0000003 Відкриття медичного факультету в Київському університеті стало новим етапом в історії медичної освіти і науки не лише в Україні, але й у всій Російській імперії.

Міністерство народної освіти відводило йому роль координуючого центру для інших медичних факультетів.

x0000003 Міністерство народної освіти відводило йому роль координуючого центру для інших медичних факультетів.

В одній з доповідних записок міністерства вказувалося: x0000002 В одній з доповідних записок міністерства вказувалося: "Удосконалення лікарських наук можна б зосередити у двох головних містах, а саме:

x0000002 "Удосконалення лікарських наук можна б зосередити у двох головних містах, а саме:

у Москві для північної частини імперії та у Києві - для південної частини; у цьому разі університетські (медичні) факультети в Дерпті, Казані та Харкові будуть деяким чином служити допоміжними навчальними закладами і ввійдуть в одне коло з двома головними" [590].

x0000002 у Москві для північної частини імперії та у Києві - для південної частини; у цьому разі університетські (медичні) факультети в Дерпті, Казані та Харкові будуть деяким чином служити допоміжними навчальними закладами і ввійдуть в одне коло з двома головними" [330].

Міністерство народної освіти Російської імперії пильну увагу приділяло комплектації професорсько-викладацького складу Київського університету "благодійними" науково-педагогічними кадрами.

x0000003 Міністерство народної освіти Російської імперії особливо пильну увагу приділяло формуванню Київського університету та комплектації професорсько-викладацького складу вищої школи талановитими педагогами та вченими.

Окрім того, відповідно до вимог Міністерства народної освіти для керівництва кафедрою на факультеті необхідне було обов'язкове стажування в кращих університетах Європи [139, арк. 3].

x0000003 У відповідності до вимог Міністерства народної освіти для керівництва кафедрою на факультеті необхідне було обов'язкове стажування в кращих університетах Європи [155, арк.

Джерелом кадрів на етапі становлення Київського університету св. Володимира були Московський, Казанський, Дерптський (Тартуський) та Харківський університети.

x0000003 Володимира надали Московський, Казанський, Дерптський (Тартуський) і Харківський університети.

Якщо в Харківському університеті на етапі становлення 60 % викладачів були іноземці, то склад професорів Київського університету формувався переважно вітчизняними вченими.

Деякі із них, після захисту дисертацій, отримали наукові ступені докторів медицини і удосконалювали свою наукову підготовку в Дерпському університеті під керівництвом М.І. Пирогова.

Учнями і послідовниками видатного вченого були перший декан медичного факультету, професор, хірург В.О.

x0000003 Його учнями і послідовниками були перший декан медичного факультету, професор, хірург В.

Караваєв, а також перші завідувачі кафедрою анатомії професори Н.І. x0000003 Караваєв, а також перші завідувачі кафедрою анатомії професори Н.

Козлов (1841-1904) і А.П. x0000003 Козлов (1841-1904) і О. Вальтер (1817-1889) та ін. [346, c. 36]. М.І. x0000003 Вальтер (1817-1889) [385, c. Пирогов, як попечитель Київського навчального округу (1858 - 1861 рр. x0000003 Пирогов, як попечитель Київського навчального округу (1858 - 1861

рр. ), особливу увагу приділяв розвитку медичного факультету, зокрема допоміг в організації навчального процесу, сприяв підвищенню рівня наукової роботи в університеті, особисто приймав участь в операціях хірургічної клініки професора В.О. Караваєва.

x0000003 ), особливу увагу приділяв розвитку медичного факультету, зокрема допоміг в організації навчального процесу, сприяв підвищенню рівня наукової роботи в університеті, особисто приймав участь в операціях хірургічної клініки професора В.

Першочергову увагу вчений приділяв розвитку профілактичної медицини. Його підтверджені часом слова "Майбутнє належить медицині запобіжній. Ось в чому прогрес справжньої науки" актуальні і в наш час. Окрім того, М.І. x0000003 Ось в чому полягає справжній прогрес нашої науки.

Пирогов сприяв заснуванню київських недільних шкіл. x0000003 Пирогов сприяв заснуванню київських недільних шкіл. Одну з таких відкрив батько майбутнього класика української літератури М.Т. x0000003 Одну з таких відкрив батько майбутнього класика української

літератури М. Рильського - Тадей Рильський [351, c. 2]. x0000003 Рильського - Тадей Рильський [390, c. Історія медичного факультету тісно пов'язана із суспільно-громадською думкою в конкретні періоди, і водночас вона залежала від інтенсивного розвитку науки в ХІХ столітті.

x0000003 Історія медичного факультету тісно пов'язана із суспільно-громадською думкою в конкретні періоди, водночас вона залежала від інтенсивного розвитку науки в ХІХ столітті.

Саме друга половина ХІХ ст. x0000003 Адже саме друга половина ХІХ ст. характеризується низкою відкриттів у природознавстві, що сприяло появі різних напрямів медичної науки.

Низка вагомих здобутків на ниві медичної науки належала вченим-лікарям, які працювали в стінах Київського університету св. Володимира [617, c. 5].

x0000003 Низка вагомих здобутків на ниві медичної науки належала вченим-медикам, які працювали в стінах Київського університету св.

Визначальним документом, за яким функціонував університет, був університетський статут, але він змінювався декілька разів.

x0000003 Визначальним документом, за яким функціонував університет, був університетський статут, але він змінювався декілька разів.

Відкривши Київський університет, у 1842 р. x0000002 Відкривши Київський університет, у 1842 р. спеціально для нього уряд затверджує особливий Статут, який обмежував навіть ті незначні права, які Статутом 1835 р.

x0000003 спеціально для нього уряд затверджує особливий Статут, який обмежував навіть ті незначні права, які Статутом 1835 р.

мали інші університети Російської імперії. x0000003 мали інші університети Російської імперії. Цим Статутом уряд узаконював посилений політичний контроль за Київським університетом [346].

x0000003 Цим Статутом уряд узаконював посилений контроль за Київським університетом [385].

Помітна роль у розвитку гігієнічної науки належить першому на теренах України Харківському університету.

x0000003 Помітна роль у розвитку гігієнічної науки належить першому на терені України Харківському університету.

Його відкриття відбулося 17 січня 1805 р. x0000003 Його відкриття відбулося 17 січня 1805 р. У структурі новоствореного вузу було чотири факультети, серед яких і медичний.

x0000003 У структурі новоствореного вузу було чотири факультети, серед яких і медичний.

Ініціатором створення Харківського університету був прогресивний громадський діяч, учений-просвітитель В.Н.

x0000003 Ініціатором створення Харківського університету був прогресивний громадський діяч, учений-просвітитель В.

Каразін (1773-1842). x0000003 Каразін (1773-1842). За його сприянням було організовано збір коштів на створення університету в Харкові.

x0000003 За його сприянням було організовано збір коштів на створення університету в Харкові.

Створення медичного факультету Харківського університету відкрило новий етап в розвитку вищої медичної освіти і науки в Україні.

x0000003 Створення медичного факультету Харківського університету відкрило новий етап у розвитку вищої медичної освіти і науки в Україні.

Майже тридцять років він був єдиним вищим навчальним закладом на теренах Україні, який готував талановитих лікарів і науковців.

x0000003 Майже тридцять років він був єдиним вищим навчальним закладом на терені Україні, який підготував велику когорту талановитих лікарів і науковців.

У становленні медичного факультету в Харкові взяли участь випускники Московського університету і Петербурзької медико-хірургічної академії - І.Д. Книгін, П.М. Шумлянський і І.П. Каменський.

x0000003 Особливу роль у становленні медичного факультету в Харкові відіграли вихованці Московського університету і Петербурзької медико-хірургічної академії - І.

Першим деканом медичного факультету (1805-1806 рр.) був обраний професор П.М. Шумлянський.

x0000003 Першим деканом медичного факультету (1805-1806 рр.

З відкриттям медичного факультету розпочався процес формування кафедр як лікувального, так і профілактичного спрямування.

x0000003 З відкриттям медичного факультету розпочався процес формування кафедр як лікувального, так і профілактичного спрямування.

У розвитку гігієнічної науки ХІХ - початку ХХ століття в Харківському університеті слід виділити два історичних періоди:

x0000003 У розвитку гігієнічної науки ХІХ - початку ХХ століття в Харківському університеті слід виділити два історичних періоди:

перший - викладання курсу гігієни фахівцями різних галузей медицини на збірних кафедрах (1806-1871 рр.); другий з 1872 р.

x0000003 перший - викладання курсу гігієни фахівцями різних галузей медицини на збірних кафедрах (1806-1871 рр.

- створення самостійної кафедри гігієни та формування її наукових основ вченими-гігієністами.

x0000003 - створення самостійної кафедри гігієни та формування її наукових основ вченими-гігієністами.

Викладання гігієни на медичному факультеті Харківського університету з моменту його створення до організації самостійної кафедри здійснювалося окремими курсами з дієтетики і медичної поліції.

Зокрема, на кафедрі анатомії в 1806-1812 рр. професор А.Я. Калькау читав студентам курс дієтетики на латинській мові, який був присвячений питанням раціонального харчування як одного із факторів здоров'я людини. У 1806 - 1810 рр. хірург, професор Л.Й.

Ванотті викладав курс медичної поліції разом з дієтетикою. У 1812-1813 рр. курс дієтетики викладав хірург, професор П.М. Шумлянський; згодом - анатом, професор І.Д. Книгін. Викладання медичної поліції як дисципліни гігієнічного спрямування проводив анатом, професор О.С. Венедиктов. У 1836/37 навчальному році курс медичної поліції читав анатом І.Ф. Леонов.

Про викладання гігієни вперше згадується в 1837-1838 навчальному році (після запровадження нового статуту університетів у 1835 р.

x0000003 Про викладання гігієни вперше згадується в 1837 - 1838 навчальному році (після запровадження нового статуту університетів у 1835 р.

) Курс гігієни з дієтетикою значився на кафедрі судової медицини, його читав до 1844 р. професор Р.Х.

x0000003 ) Курс гігієни з дієтетикою значився на кафедрі судової медицини, його читав до 1844 р.

Дабєлов, після нього цей курс у 1842 - 1843 рр. викладав ад'юнкт І.А. x0000003 Дабєлов, після нього цей курс у 1842 - 1843 рр. Свиридов (в подальшому цей курс він викладав також в 1853-1855 та в 1857-1859 рр.). У 1843-1844 рр.

x0000003 Свиридов (в подальшому цей курс він викладав також в 1853 - 1855 та в 1857- 1859 рр.

курс дієтетики разом і мінеральних вод викладав професор А.В. Лінк. У 1847 - 1848 рр.

x0000003 курс дієтетики викладав професор А.

цей курс одержав назву "гігієна з дієтетикою". x0000003 цей курс одержав назву "гігієна з дієтетикою". Згодом курс медичної поліції з гігієною й дієтетикою викладали доктор медицини А.С. Пітра, гістолог Н.А. Хржонщевський. Зокрема, професор А.С.

x0000003 Згодом курс медичної поліції з гігієною й дієтетикою викладали доктор медицини А.

Пітра викладав цей курс до 1872-1873 навчального року з перервою в два навчальних роки (1865-1867 рр.

x0000003 Пітра викладав цей курс до 1872-1873 навчального року з перервою в два навчальних роки (1865-1867 рр.

), впродовж яких курс читав ад'юнкт Н.А. Хржонщевський [387]. x0000003 ), впродовж яких курс читав ад'юнкт Н. Інтерес до гігієнічних питань проявлявся з початку створення університету.

Він простежується у виступах провідних вчених, професорів Харківського університету, а також у тій увазі, яку приділяв медичний факультет гігієні і організації її викладання.

Про це свідчать доповіді професорів медичного факультету. Зокрема, в 1806 р.

, тобто через рік після відкриття університету, професор хірургії П.М. Шумлянський виступив із доповіддю на тему: "Про фізичні способи життя", у якій висвітлював питання гігієни та її значення для збереження здоров'я. У 1811 р. професор фізики А. Стойкович присвятив доповідь такій гігієнічній темі: "Про причини, які роблять повітря не придатним для дихання, і про засоби, які запобігають його цілковитому псуванню". У 1812 р. професор акушерства І.

Каменський виступив із доповіддю на тему: "Про фізичне виховання дітей і про вплив його на розумовий та психічний розвиток". Особливий інтерес під кутом зору гігієни становила лекція професора хірургії Л.О.

x0000003 Особливий інтерес під кутом зору гігієни становила лекція професора хірургії Л.

Ванотті (1818) на тему: x0000003 Ванотті (1818) на тему: "Про імовірну виліковність усіх хвороб", в якій автор висловлював думку про те, що розвиток медицини призведе до виліковності різних хвороб, а абсолютно невиліковних хвороб залишиться мало, водночас піднесення гігієнічних знань дозволить попереджати передчасну смертність людей. У 1825 р. професор акушерства О.П.

x0000003 "Про імовірну виліковність усіх хвороб", в якій автор висловлював думку про те, що розвиток медицини призведе до виліковності різних хвороб, а абсолютно невиліковних хвороб залишиться мало, водночас піднесення гігієнічних знань дозволить попереджати передчасну смертність людей.

Богородицький виступив із доповіддю "Про фізичний розвиток новонароджених", яка мала виключно гігієнічну спрямованість [387]. Слід підкреслити, що в 30-40-х рр.

x0000003 Богородицький виступив із доповіддю "Про фізичний розвиток новонароджених", яка мала виключно гігієнічну спрямованість [426].

ХІХ століття випускники медичного факультету, які предентували на звання повітового лікаря захищали кваліфікаційні роботи, змістом яких був санітарний опис різних районів і населених пунктів Російської імперії.

x0000003 ХІХ століття випускники медичного факультету, які предентували на звання повітового лікаря захищали кваліфікаційні роботи, змістом яких був санітарний опис різних районів і населених пунктів Російської імперії.

Зокрема, "Медико-топографічний опис м. x0000003 Зокрема, "Медико-топографічний опис м.

Кролевця" (Подольський), "Топографія Курської губернії (Майєр), "Медико-топографічний опис Самарського округу" (Грабілин), "Медико-топографічний погляд на Карталінію" (Канацинський) та ін. Професор А.С.

x0000003 Кролевця" (Подольський), "Топографія Курської губернії (Майєр), "Медико-топографічний опис Самарського округу" (Грабілин), "Медико-топографічний погляд на Карталінію" (Канацинський) та ін.

Пітра ще до вступу на кафедру судової медицини в 1955/54 р. x0000003 Пітра ще до вступу на кафедру судової медицини в 1955/54 р. захищає дисертацію на тему "Зразок медичної топографії Харкова". x0000003 захищає дисертацію на тему "Зразок медичної топографії Харкова".

Цей напрямок у санітарних працях, з одного боку, носив краєзнавчий характер, а з іншого - свідчив про те, що викладання гігієни тісно пов'язувалося з реальною дійсністю [182, c. 185].

x0000003 Цей напрямок у санітарних працях, з одного боку, носив краєзнавчий характер, а з іншого - свідчив про те, що викладання гігієни тісно пов'язувалося з реальною дійсністю [215, c.

Таким чином, передумови формування наукових основ гігієни в Харківському університеті закладалися з моменту створення медичного факультету професорами різних галузей медичної науки в першій половині ХІХ столітті.

x0000003 Таким чином, передумови формування наукових основ гігієни в Харківському університеті закладалися з моменту створення медичного факультету професорами різних галузей медичної науки в першій половині ХІХ столітті.

У цей час розпочалося викладання гігієни у вигляді окремих курсів з дієтетики і медичної поліції.

x0000003 У цей час розпочалося викладання гігієни у вигляді окремих курсів з дієтетики і медичної поліції.

Наступний період розвитку гігієнічної науки в Харківському університеті розпочався з моменту створення самостійної кафедра гігієни на медичному факультеті у 1873 р.

x0000003 Другий період розвитку гігієнічної науки в Харківському університеті розпочався з моменту створення самостійної кафедра гігієни на медичному факультеті в 1873 р.

та формуванню експериментальної гігієни як науки. x0000003 та формування експериментальної гігієни як науки. У формуванні і розвитку гігієнічної науки кінця ХІХ - початку ХХ століття вагому роль відіграв Одеський (Новоросійський) університет, заснований 1 травня 1865 р.

x0000003 У формуванні і розвитку гігієнічної науки кінця ХІХ - початку ХХ століття вагому роль відіграв Новоросійський університет, заснований 1 травня 1865 р.

При його створенні планувалося відкриття медичного факультету, але у зв'язку з нестачею коштів був відкритий спочатку юридичний факультет, організація якого не вимагала дорогих клінік і лабораторій.

x0000003 При його створенні планувалося відкриття медичного факультету, але у зв'язку з нестачею коштів розпочав роботу спочатку юридичний факультет, організація якого не вимагала дорогих клінік і лабораторій.

Важливу роль в обґрунтуванні необхідності створення в Одесі університету відіграв М.І.

x0000003 Важливу роль в обґрунтуванні необхідності створення в Одесі Новоросійського університеті відіграв М.

Пирогов, попечитель Одеського учбового округу (1856-1858). x0000003 Пирогов, попечитель Одеського учбового округу (1856-1858). Він вказував на недоцільність Ришельєвського ліцею в Одесі та важливість відкриття університету з трьома факультетами (фізико-математичним, історико-фізіологічним і медичним). Свої аргументи М.І.

x0000003 Він указував на недоцільність Ришельєвського ліцею в Одесі та важливість відкриття університету з трьома факультетами (фізико-математичним, історико-фізіологічним і медичним).

Пирогов виклав у 1857 р. x0000003 Пирогов виклав у 1857 р. в доповідній записці на адресу Міністерства народної просвіти. x0000003 в доповідній записці на адресу Міністерства народної просвіти. Важливим мотивом для відкриття медичного факультету, окрім його основної функції - підготовки лікарів для Новоросійського краю, було, як вважав М.І.

x0000003 Важливим мотивом для відкриття медичного факультету, окрім його основної функції - підготовки лікарів для Новоросійського краю, було, як вважав М.

Пирогов, також те, що Набережна Чорного моря, Крим і Кавказькі мінеральні води, могли бути досліджені силами вчених-медиків [346, с. 36-37]. У відкритті університету М.І.

x0000003 Пирогов, і те, що Набережна Чорного моря, Крим і Кавказькі мінеральні води, могли бути досліджені силами вчених-медиків [385, 36-37].

Пирогов убачав також розширення можливостей для залучення до навчання болгар, сербів, греків та інших народів, що "послабило б вплив могутньої конкуренції Заходу на розум наших однодумців - слов'ян Балканського півострова" [496, c. 85]. Однак проект М.І.

x0000003 Пирогов убачав також розширення можливостей для залучення до навчання болгар, сербів, греків та інших народів, що "послабило б вплив могутньої конкуренції Заходу на розум наших однодумців - слов'ян Балканського півострова" [536, c.

Пирогова про перетворення ліцею в університет здійснився лише через 10 років. x0000003 Пирогова про перетворення ліцею в університет здійснився лише через 10 років.

Одеський університет став центром освіти і розвитку науки на півдні Російської імперії.

x0000003 Новоросійський університет став центром освіти і розвитку науки на півдні Російської імперії.

Ще до відкриття медичного факультету в Одеському університеті формувалися природничо-наукові основи медичної думки.

x0000003 Ще до відкриття медичного факультету в Новоросійському університеті формувалися природничонаукові основи медичної думки.

Саме тут працювали такі видатні учені, як І.І. Мечніков, І.М. Сєченов, А.О. Ковалевський, Л.С. Ценковський, Н.А. Умов, А.В. Колосовський, В.В.

x0000003 Саме тут працювали такі видатні учені, як І.

Морковніков, їх учні і послідовники. x0000003 Морковніков, їх учні і послідовники. Категорія вчених нової хвилі заклала фундамент формування наукових основ гігієни.

Особливо важливе значення в розвитку гігієни мали досягнення в галузі мікробіології другої половини ХІХ століття.

Відкриття нових збудників інфекційних хвороб сприяло постановці загальних проблем, які виходили за рамки епідеміології і мікробіології і були пов'язані із загальними медичними поняттями (сутності інфекції і імунітету, мінливості мікроорганізмів, їх природи та ін.).

Саме в цей час сформувалася перша наукова школа мікробіологів, засновником якої був Л.С.

x0000003 Саме в цей час сформувалася перша наукова школа мікробіологів, засновником якої був Л.

Ценковський (1822-1887). x0000003 А Лев Семенович Ценковський (1822-1887) / А. У період роботи в Новоросійському університеті (1865-1871) він відкрив явище симбіозу, зробив великий внесок у вивчення проблеми антагонізму мікроорганізмів і паразитарної теорії інфекційних хвороб.

x0000003 У період роботи в Новоросійському університеті (1865-1871) він відкрив явище симбіозу, зробив великий внесок у вивчення проблеми антагонізму мікроорганізмів і паразитарної теорії інфекційних хвороб.

Ці відкриття дали змогу в подальшому розробляти профілактичні і протиепідемічні заходи щодо подолання інфекційних хвороб. І.І.

x0000003 Ці відкриття дали змогу в подальшому розробляти профілактичні і протиепідемічні заходи щодо подолання інфекційних хвороб.

Мечніков (1845-1916) - видатний учений, мікробіолог, зоолог, лауреат Нобелівської премії (1908).

x0000003 Мечников (1845-1916) - видатний учений, мікробіолог, зоолог, лауреат Нобелівської премії (1908).

Працюючи професором зоології в Новоросійському університеті (1870-1882) розробив вчення про імунітет. У 1886 р. разом з Н.Ф.

x0000003 Працюючи професором зоології в Новоросійському університеті (1870-1882) розробив вчення про імунітет.

Гамалією організував в Одесі першу бактеріологічну станцію. І.І. x0000003 Гамалією організував в Одесі першу бактеріологічну станцію. Мечніков брав активну участь в популяризації знань, надаючи великого значення практичному їх застосуванню.

Зокрема, він підкреслював, що слід вивчати життя людини на основі здобутих наукою результатів, "думаючи, що в боротьбі з хворобами головну роль грають заходи профілактики і гігієни ." [392, c. 115].

x0000003 Зокрема, він підкреслював, що слід вивчати життя людини на основі здобутих наукою результатів, "думаючи, що в боротьбі з хворобами головну роль грають заходи профілактики і гігієни .

Таким чином, формування наукових основ мікробіології, гігієни і епідеміології відбувалося в Одеському університеті ще до відкриття медичного факультету.

x0000003 Таким чином, передумови формування наукових основ гігієни в Харківському університеті закладалися з моменту створення медичного факультету професорами різних галузей медичної науки в першій половині ХІХ столітті.

Назріле питання про відкриття медичного факультету неодноразово піднімалося керівництвом університету перед Одеською міською думою, але впродовж кількох років тягнулися переговори щодо виділення земельної ділянки для будівництва приміщень факультету.

x0000003 Назріле питання про відкриття медичного факультету неодноразово піднімалося керівництвом університету перед Одеською міською думою, але впродовж кількох років тягнулися переговори щодо виділення земельної ділянки для будівництва приміщень факультету.

І лише 5 вересня 1896 р. x0000003 І лише 5 вересня 1896 р. була проведена закладка фундаменту анатомічного корпусу. x0000003 була проведена закладка фундаменту анатомічного корпусу. Медичний факультет було засновано 1 вересня 1900 р. x0000003 Медичний факультет було засновано 1 вересня 1900 р. , тобто через 35 років після створення університету. x0000002 , тобто через сім років після створення університету. Не дивлячись на велике значення для вітчизняної медичної науки, його відкриття не було офіційно відзначено урядом і фактично відбулося на лекції з фізики, яку читав професор Ф.Н. Шведов [95].

x0000003 Не дивлячись на велике значення для вітчизняної медичної науки, його відкриття не було офіційно відзначено урядом і фактично відбулося на лекції з фізики, яку читав професор Ф.

Першим деканом медичного факультету став відомий учений в галузі патологічної анатомії, епідеміології і мікробіології, професор В.В.

x0000003 Першим деканом медичного факультету став відомий учений в галузі патологічної анатомії, епідеміології і мікробіології, професор В.

Підвисоцький (1857-1913). x0000003 Підвисоцький (1857-1913). Отже, в другій половині ХІХ ст.

сформувалися всі необхідні (економічні, соціальні, науково-теоретичні) передумови для виокремлення гігієнічної науки в самостійний напрям медичних знань; було покладено початок її інституціоналізації і професіоналізації, перетворення в соціальний інститут, невід'ємний складник суспільного розвитку. 2. 2 Сутнісні індикатори розвитку гігієнічної науки Розвиток гігієнічної науки в Київському університеті св. Володимира, Харківському та Одеському університетах відбувалося у два етапи: І - початок - середина ХІХ ст.; ІІ - друга половина ХІХ - поч. ХХ ст. На першому етапі в Київському, Харківському і Одеському університетах викладання гігієни здійснювалося на різних кафедрах і фахівцями інших галузей медицини. Такими кафедрами були - навчально-наукові підрозділи - "лікарознавства, токсикології, фармації, рецептури, медичної енциклопедії та методології" або "судової медицини, медичної поліції, медичної енциклопедії та методології".

x0000003 відповідно до університетського статуту, на двох кафедрах "лікарствознавства, токсикології, фармації, рецептури, дієтики, гігієни" та "судової медицини, медичної поліції, історії та літератури, медичної енциклопедії та методології".

На другому етапі - лекційні курси і практичну підготовку проводили викладачі кафедр гігієни.

На фахових кафедрах з гігієни концентрувалися навчальні дисципліни з профілактичної медицини.

Уперше кафедра гігієни була створена в Київському університеті св. Володимира - 1865 р., згодом - у 1872 р. в Харківському, а в 1903 р. - Одеському університетах. Важливим індикатором розвитку гігієнічної науки в університетах була її інституціоналізація - створення відповідних фахових кафедр та наукових лабораторій. Визначальним чинником розвитку гігієнічної науки на кафедрах університетів було використання зарубіжного досвіду кадрового забезпечення.

Для посилення наукового потенціалу вітчизняні університети зверталися за допомогою до європейських університетів, наукових установ та наукових шкіл.

Група українських учених-гігієністів, серед яких і перший завідувач кафедри гігієни Київського університету св. Володимира - професор В.А. Суботін, пройшла стажування в Гігієнічному інституті Мюнхенського університету, який очолював видатний учений Макс Петтенкофер (1818-1901 рр.).

Поглиблював медичні знання в Вюрцбурзькому університеті завідувач кафедри гігієни Харківського університету, професор А.І. Якобій. Професор-гігієніст Харківського університету І.П. Скворцов знайомився з викладанням гігієни в університетах та науково-дослідною роботою в лабораторіях Німеччини, Австро-Угорщини, Франції, Англії, Італії, Бельгії, Голландії, Швейцарії. Стажувався у Франції і був обраний там членом Ліги освіти завідувач кафедри гігієни Одеського університету Г.В. Хлопін. Важливим чинником розвитку гігієнічної науки в університетах було її матеріально-технічне, фінансове забезпечення.

Створення гігієнічних кафедр наштовхувалося на часом непереборну перешкоду - відсутність або небажання влади виділяти кошти на розвиток науки.

У багатьох випадках університетам було заборонено царською владою порушувати клопотання про додаткові асигнування на навчальні потреби. Проте професор В.А. Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин з курсу гігієни, введення обов'язкових практичних занять, оновлення лабораторного обладнання, виділення коштів на придбання наочних посібників, розширення навчально-лабораторної бази.

x0000003 Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин на курс гігієни, введення обов'язкових практичних занять, обладнання лабораторії, виділення коштів на придбання наочних посібників, збільшення навчальних приміщень тощо.

Декілька років добивався професор А.І. Якобій, завідувач кафедри гігієни Харківського університету, виділення нових приміщень для навчально-наукової роботи. Лише в 1877 р.

кафедра одержала окреме приміщення для лабораторій та кабінет із двох кімнат, що сприяло налагодженню систематичних досліджень в галузі санітарії, які були конче необхідні для повсякденної практичної роботи лікарів.

Величезних зусиль доклав професор Г.В. Хлопін, завідувач кафедри гігієни Одеського університету, для оснащення лабораторії сучасним обладнанням, придбання наочних посібників, навчальної літератури тощо. За даними дослідниці Л.І. Грабовської, навіть у 1950-х рр.

в Одеському університеті користувалися лабораторним обладнанням, придбаним Г.В.

Хлопіним за часів завідування кафедрою гігієни. Формування перших кафедр, насамперед гігієнічного профілю в університетах на теренах України, було довготривалим і суперечливим процесом.

x0000003 Зміцнення матеріально-технічної бази, формування перших кафедр, насамперед, гігієнічного профілю в університетах Російської імперії, було довготривалим і залежало від розвитку вітчизняної економіки та культури.

Як відомо, розрізнені гігієнічні знання подавалися як складники галузей медицини у вищих навчальних закладах ще у XVIII ст.

x0000003 Як відомо, розрізнені гігієнічні відомості подавалися як складові інших медичних знань у вищих навчальних закладах ще у XVIII ст.

Починаючи з першої половини XIX ст. x0000003 Починаючи з першої половини XIX ст. , гігієнічні знання окремим розділом входили до комплексу предметів, які читалися в 1835 р.

x0000003 , гігієнічні знання окремим розділом входили до комплексу предметів, які читалися в 1835 р.

відповідно до університетського статуту, на двох кафедрах "лікарствознавства, токсикології, фармації, рецептури, дієтики, гігієни" та "судової медицини, медичної поліції, історії та літератури, медичної енциклопедії та методології".

x0000003 відповідно до університетського статуту, на двох кафедрах "лікарствознавства, токсикології, фармації, рецептури, дієтики, гігієни" та "судової медицини, медичної поліції, історії та літератури, медичної енциклопедії та методології".

Викладання зводилося в основному до викладу норм індивідуальної гігієни відповідно до умов життя правлячих класів.

x0000003 Викладання зводилося в основному до викладу норм індивідуальної гігієни відповідно до умов життя правлячих класів.

Соціальної гігієни в сучасному розумінні цього слова не існувало. x0000003 Соціальної гігієни в сучасному розумінні цього слова не існувало. Окрім того невдале поєднання предметів згідно з Статутом 1835 р. x0000003 Окрім того невдале поєднання предметів згідно з Статутом 1835 р. , за яким функціонували всі інші університети Російської імперії, негативно впливало на організацію навчального процесу.

x0000003 , за яким функціонували всі інші університети Російської імперії, негативно впливало на організацію навчального процесу.

Даючи оцінку цього явища, М.Ф. Владимирский-Буданов писав: x0000002 Владимирский-Буданов писав: "не потрібно бути фахівцем, щоб помітити, з якою незручністю і погрішністю проти логіки складена ця концепція медичних наук, у якій, наприклад, історія і література медицини віднесені до кафедри судової медицини.

x0000002 "не потрібно бути фахівцем, щоб помітити, з якою незручністю і погрішністю проти логіки складена ця концепція медичних наук, у якій, наприклад, історія і література медицини віднесені до кафедри судової медицини.

Очевидно, що схема медичної освіти тільки ще складалася і вироблялася на російському ґрунті" [62].

x0000002 Очевидно, що схема медичної освіти тільки ще складалася і вироблялася на російському ґрунті" [36].

Про це ж свідчить, зокрема, і організація викладання гігієнічних наук. x0000002 Про це ж свідчить, зокрема, і організація викладання гігієнічних наук.

Частина з них (медична поліція і епізоотичні хвороби) викладалася на кафедрі судової медицини, інші (гігієна і дієтетика) - на кафедрі лікарського "веществословия" [371, c. 24].

x0000002 Частина з них (медична поліція і епізоотичні хвороби) викладалася на кафедрі судової медицини, інші (гігієна і диєтетика) - на кафедрі лікарського веществословия [277].

Однією із особливостей Статуту Київського університету св. x0000003 Однією із особливостей Статуту Київського університету св. Володимира було об'єднання гігієнічних знань для викладання на одній кафедрі лікарствознавства разом з судовою медициною, лікарським законодавством і ветеринарною поліцією з епізоотичними хворобами [418].

x0000003 Володимира було об'єднання гігієнічних знань для викладання на одній кафедрі лікарствознавства разом з судовою медициною, лікарським законодавством і ветеринарною поліцією з епізоотичними хворобами [457].

На той час ця кафедра була єдиною в російських університетах. x0000002 На той час ця кафедра була єдиною в російських університетах. І лише Статутом Київського університету св. x0000003 І лише Статутом Київського університету св. Володимира від 1842 року гігієна вперше розглядається як наука, яка є основою санітарного нагляду (медичної поліції) [617].

x0000002 Володимира від 1842 року гігієна вперше розглядається як наука, яка є основою санітарного нагляду (медичної поліції) [376].

В свою чергу це сприяло її становленню, як важливої медичної науки та практичної галузі охорони здоров'я.

x0000003 В свою чергу це сприяло її становленню, як важливої медичної науки та практичної галузі охорони здоров'я.

Саме з цього часу розпочинається перший період становлення гігієнічної науки. x0000003 Саме з цього часу розпочинається перший період становлення гігієнічної науки.

Розглядаючи започаткування гігієнічної науки в університетах України, доцільно звернутися до наукових поглядів професора С.С.

Кагана, відомого вченого, соціального гігієніста радянських часів щодо тлумачення понять медичної науки взагалі.

У своїй статті "Розвиток громадської медицини за сто років", опублікованій у збірнику наукових праць "Сто років Київському медичному інституту (1841-1941)", С.С.

Каган зазначив, що із медичних наук з давніх часів виділяли соціальну медицину, основною метою якої було дослідження соціальних факторів захворюваності та пошуку шляхів боротьби з нею.

На різних етапах розвитку суспільства її назва мінялася. x0000003 На різних етапах розвитку суспільства її назва мінялася. Зокрема, до кінця першої половини ХІХ ст. x0000003 Зокрема, до кінця першої половини ХІХ ст. вона носила назву "державне лікарезнавство". x0000003 вона носила назву "державне лікарcтвознавства". Відповідно так і називалася кафедра, яка згідно з університетським статутом 1835 р.

x0000003 Відповідно так і називалася кафедра, яка згідно університетського статуту 1835 р.

включала кілька дисциплін [258, c. 77]. x0000003 включала кілька дисциплін [296, c. Першим керівником кафедри державного лікарезнавства в січні 1842 року був призначений професор Віленської медичної академії Іван Федорович Леонов, який був випускником Харківського університету.

x0000003 Першим керівником кафедри державного лікарствознавства в січні 1842 року був призначений професор Віленської медичної академії Іван Федорович Леонов - вихованець Харківського університету.

На цій посаді він працював до 1853 року. І.Ф. Леонов читав лекції за іноземними виданнями, а також викладав курс "Свод законов Российской империи". У 1853 р. опублікував брошуру "Простонародные малороссийские лекарства".

В подальшому кафедру очолювали з 1853 до 1857 року - професор Мерінг Фрідріх Фрідріхович, з 1857 до 1871 року - професор Ергард Федір Федорович.

x0000002 з 1853 до 1857 року - професор Мерінг Фрідріх Фрідріхович, з 1857 до 1871 року - професор Ергард Федір Федорович.

Упродовж чотирьохрічної педагогічної діяльності Ф.Ф. Мерінг приділяв особливу увагу проблемам гігієни. Відомі і популярні були його "Лекції по гігієні". Паралельно з курсом гігієни він читав історію медицини. Після Ф.Ф.

Мерінга відбувається предметна диференціація на кафедрі державного лікарезнавства.

Спочатку від неї відділяється судова медицина, яку читав з 1854 р. професор Ф.Ф. Ергарт.

Як окремий курс по кафедрі державного лікарезнавства гігієну в 1847 -1850 рр. читали ад'юнкт Х.Я. Гюббенет та доцент А.І. Слободзинський.

x0000002 Як окремий курс при кафедрі державного лікарезнавства гігієну в 1847 -1850 роках читали ад'юнкт Х.

Якщо порівняти структуру гігієнічної освіти в Київському університеті св. Володимира і Харківському університеті, помітимо розбіжність не лише у назвах кафедр, а й у предметному і погодинному фондах, спрямованих на фахову підготовку студентів. Це свідчить про відсутність в університетах Російської імперії єдиних підходів до організації та координації медичної підготовки, яка покладалася на Міністерство народної освіти.

З часу формування університетської підготовки лікарів, гігієнічні проблеми знаходилися в полі зору фахівців лікувальної справи (терапевтів, хірургів) та медичної громадськості, оскільки спеціалістів гігієнічного профілю не існувало. З цього приводу М.І. Пирогов указував на те, що ".

x0000003 З часу формування університетської підготовки лікарів, гігієнічні проблеми знаходилися в полі зору фахівців лікувальної справи (терапевтів, хірургів) та медичної громадськості, оскільки спеціалістів гігієнічного профілю не існувало.

радикальне покращення підготовки майбутніх лікарів і розвиток гігієнічної науки неможливі, якщо викладання гігієни буде зводитись до кількох лекцій, які читають фахівці різних профілів".

x0000002 радикальне покращення підготовки майбутніх лікарів і розвиток гігієнічної науки неможливі, якщо викладання гігієни буде зводитись до кількох лекцій, які читають фахівці різних профілів".

До складеного ним проекту переліку кафедр нового медичного факультету Київського університету гігієна входила як окрема дисципліна [110].

x0000002 До складеного ним проекту переліку кафедр нового медичного факультету Київського університету гігієна входила як окрема дисципліна [291].

У своїй доповіді "О значении медицины для России" в 1862 році О.П. x0000002 В своїй доповіді "О значении медицины для России" в 1862 році А.

Вальтер запропонував розділити медичний факультет на лікарське і гігієнічне відділення.

x0000002 Вальтер запропонував розділити медичний факультет на лікарське і гігієнічне відділення.

В 1864 році приват-доцент кафедри терапії Л.А. x0000002 В 1864 році приват-доцент кафедри терапії Л. Маровський проголосив промову на засіданні Товариства київських лікарів: x0000003 Маровський проголосив промову на засіданні Товариства київських

лікарів: "О важности преподавания гигиены в учебных заведениях", де відстоював необхідність гігієнічних знань в усіх вищих навчальних закладах Російської імперії [625].

x0000003 "О важности преподавания гигиены в учебных заведениях", де відстоював необхідність гігієнічних знань в системі викладання учбових закладів усіх рівнів [663].

Проекти реорганізації медичної підготовки, в яких особлива увага приділялася викладанню гігієни, пропонували професори Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії І.П. Франк (1806) і П.П. Пелехін (1843).

x0000003 Проекти реорганізації медичної підготовки, в яких особлива увага приділялася викладанню гігієни, пропонували професори Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії І.

В оприлюднених проектах указувалося на доцільність відокремлення гігієни в окрему кафедру разом з фізіологією [415, c. 560].

x0000003 В оприлюднених проектах указувалося на доцільність відокремлення гігієни в окрему кафедру разом із фізіологією [454, c.

Водночас ці пропозиції не реалізовувалися доти, доки під тиском об'єктивних причин: розвиток промисловості, який призводив до концентрації населення і погіршення санітарного стану міст, будівництво фабрик, заводів, великі міграції населення після реформи 1861 року, виникнення епідемій, а також суб'єктивних - вимог наукової громадськості Товариства київських лікарів, зрештою була створена кафедра гігієни в Київському університеті св. Володимира.

Отже, на цей час визріли всі передумови до створення самостійної кафедри гігієни в Київському університеті св. Володимира.

Провідну роль у розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ століття відіграли прогресивні погляди вчених щодо впровадження гігієнічних заходів, організації самостійних кафедр гігієни, спеціальної підготовки для санітарного лікаря і організації санітарно-гігієнічних факультетів. Формування нового напряму в медицині - гігієнічної науки постійно перебувало в полі зору відомих учених.

x0000003 Формування нового напряму в медицині - гігієнічної науки постійно перебувало в полі зору відомих учених.

На доцільність і необхідність виокремлення гігієни указував у 1862 р. x0000003 На доцільність і необхідність відокремлення гігієни від інших кафедр неодноразово вказував у 1862 р.

професор Санкт-Петербурзької військово-медичної академії Я.А. Чистович. Він зазначав, що ".

x0000003 професор Санкт-Петербурзької військово-медичної академії Я.

на медичному факультеті необхідно створити суспільну гігієну і розробити її самостійними традиціями.

x0000003 на медичному факультеті необхідно створити суспільну гігієну і розробити її самостійними традиціями.

А це є неможливим до того часу, доки кафедра гігієни не стала самостійною і не буде відокремлена від судової медицини" [638].

x0000003 А це є неможливим до того часу, доки кафедра гігієни не стала самостійною і не буде відокремлена від судової медицини" [683, с.

Відомий учений у галузі вітчизняної терапії С.П. x0000003 Відомий учений у галузі вітчизняної терапії С. Боткін указував, що "ця наука (тобто гігієна) повинна стати основою головної діяльності військового лікаря.

x0000003 Боткін указував, що "ця наука (тобто гігієна) повинна стати основою головної діяльності військового лікаря.

Попередити розвиток хвороби, зменшити кількість хворих буде ще важливіше, ніж лікувати хворого".

x0000003 Попередити розвиток хвороби, зменшити кількість хворих буде ще важливіше, ніж лікувати хворого".

Він також звертав увагу на те, що "без хорошого знання природничих наук немислима розумна гігієна солдата" [638, c. 32].

x0000003 Він також звертав увагу на те, що "без хорошого знання природничих наук немислима розумна гігієна солдата" [там само].

Питання щодо створення самостійної кафедри гігієни неодноразово обговорювалося на раді медичного факультету Київського університету. В березні 1862 р.

x0000003 Питання щодо створення самостійної кафедри гігієни неодноразово обговорювалося на раді медичного факультету Київського університету.

вищі навчальні заклади отримали "Проект загального статуту імператорських російських університетів", згідно з яким передбачалося читання курсів гігієни і медичної поліції, але при цьому гігієна разом з дієтетикою викладалася на кафедрі загальної терапії і фармакології, а медична поліція (з ветеринарною поліцією і вченням про епізоотичні хвороби) - на кафедрі судової медицини.

x0000003 вищі навчальні заклади отримали "Проект загального статуту імператорських російських університетів", згідно з яким передбачалося читання курсів гігієни і медичної поліції, але при цьому гігієна разом з дієтетикою викладалася на кафедрі загальної терапії і фармакології, а медична поліція (з ветеринарною поліцією і вченням про епізоотичні хвороби) - на кафедрі судової медицини.

Серед критичних зауважень до проекту найбільш вагомими були М.І. x0000003 Серед критичних зауважень до проекту найбільш вагомими були М.

Пирогова про доцільність об'єднання гігієни з фармакологією [495]. x0000003 Пирогова про доцільність об'єднання гігієни з фармакологією [535]. Обговорюючи проект статуту, провідні вчені медичного факультету Київського університету вказали також на неправильність такого розподілу, зазначивши, що гігієна і медична поліція повинні складати один предмет викладання, оскільки гігієна є науковою основою для медичної поліції [705].

Це зауваження було враховано і за новим статутом, затвердженим у 1863 році, гігієна була об'єднана з курсом медичної поліції і викладалася на кафедрі судової медицини.

Отже, суттєвих змін у викладанні гігієни новий статут не вніс, вона так і не була відокремлена в самостійну дисципліну.

x0000003 Отже, суттєвих змін у викладанні гігієни новий статут не вніс, вона так і не була відокремлена в самостійну дисципліну.

Однак один із розділів цього статуту (розділ 3 Б, п. x0000003 Однак один із розділів цього статуту (розділ 3 Б, п. 4) передбачав право вносити пропозиції стосовно поділу факультету на відділення, об'єднання і розділення кафедр, заміну одних іншими, визначення дисциплін обов'язкових для викладання студентам [438].

x0000003 4) передбачав право вносити пропозиції стосовно поділу факультету на відділення, об'єднання і розділення кафедр, заміну одних іншими, визначення дисциплін обов'язкових для викладання студентам [477].

Цей пункт статуту взяв до уваги медичний факультет Київського університету, піднявши в травні 1863 р.

x0000003 Цей пункт статуту взяв до уваги медичний факультет Київського університету, піднявши в травні 1863 р.

на раді питання щодо створення самостійної кафедри гігієни. x0000003 на раді питання щодо створення самостійної кафедри гігієни. І лише через п'ять років професор кафедри державного лікарствознавства Ф.Ф. x0000003 І лише через п'ять років професор кафедри державного

лікарствознавства Ф. Ергардт запропонував кандидатуру В.А. x0000003 Ергардт запропонував кандидатуру В. Суботіна для викладання гігієни. З метою підготовки В.А. x0000003 Суботіна для викладання гігієни. Суботіна до професорського звання по кафедрі гігієни, його було рекомендовано на стажування за кордон. З цього приводу Ф.Ф. Ергардт зазначав:

x0000003 Суботіна до професорського звання по кафедрі гігієни, його було рекомендовано на стажування за кордон.

"Важливе значення, яке мають гігієна, медична географія та медична поліція як для медичної освіти, так і для держави, що ще в 1863 р.

x0000003 "Важливе значення, яке мають гігієна, медична географія та медична поліція як для медичної освіти, так і для держави, що ще в 1863 р.

спонукало медичний факультет університету св. x0000003 спонукало медичний факультет університету св. Володимира клопотати в міністра народної освіти про заснування окремої кафедри з цих предметів".

x0000003 Володимира клопотати в міністра народної освіти про заснування окремої кафедри з цих предметів".

Клопотання було направлено міністру після обговорення і схвалення Радою університету 15 жовтня 1864 року [16, c. 263].

x0000003 Клопотання було направлено міністру після обговорення і схвалення Радою університету 15 жовтня 1864 року [16, c.

В зв'язку з цим в № 12 "Университетских известий" за 1863 р. x0000003 В зв'язку з цим в № 12 "Университетских известий" за 1863 р. наводиться протокол засідання Ради університету, на якій обговорювалося подання медичного факультету від 16 жовтня 1863 р.

x0000003 наводиться протокол засідання Ради університету, на якій обговорювалося подання медичного факультету від 16 жовтня 1863 р.

про виділення гігієни в самостійну кафедру. x0000003 про виділення гігієни в самостійну кафедру. В цьому поданні зазначено: x0000003 В цьому поданні зазначено: "Головною думкою факультету була наукова необхідність з'єднати в міру можливості в одній особі практичне і теоретичне викладання кожної дисципліни.

Факультет завжди слідував цій думці і переконався на досвіді, що тільки при такому способі викладання професор, залишаючись на рівні вимог науки, має можливість уникнути однобічності і показати слухачам застосування теорії до практики.

Керуючись цією ідеєю, факультет знаходить за необхідне внести такі зміни: .

Кафедру під № 15 розділити на дві кафедри: x0000003 Кафедру під № 15 розділити на дві кафедри: а) кафедру судової медицини з епізоотичними хворобами та ветеринарною допомогою; б) кафедру гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики . " [16, c. 264].

x0000003 а) кафедру судової медицини з епізоотичними хворобами та ветеринарною допомогою; б) кафедру гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики .

З огляду на велику питому вагу знань з гігієни і медичної поліції і значимість цієї дисципліни для медичної освіти, Рада університету вийшла з відповідним клопотанням до Міністерства народної освіти через попечителя Київського навчального округу. У відповідь на це клопотання 28 вересня 1865 р.

попечитель Київського навчального округу повідомив Раду університету, що міністр народної освіти дозволив відкриття окремої кафедри гігієни при Київському університеті. Професор В.Д.

Орлов у роботі, присвяченій історії кафедри, вказує, що заснування самостійної кафедри гігієни в Київському університеті зберігало деякий час "характер приватного видозмінення в розподілі кафедр медичного факультету, без будь-якого застосування до медичних факультетів інших російських університетів" [450, c. 37].

x0000003 Орлов у роботі, присвяченій історії кафедри, вказує, що заснування самостійної кафедри гігієни в Київському університеті зберігало деякий час "характер приватного видозмінення в розподілі кафедр медичного факультету, без будь-якого застосування до медичних факультетів інших російських університетів" [489, c.

З часом питання організації самостійних кафедр гігієни стає предметом обговорення і в інших університетах.

Проте реалізація давно назрілої проблеми створення самостійної кафедри гігієни наштовхувалася на характерну перешкоду - небажання виділяти необхідні кошти.

У зв'язку з цим університетам було заборонено, навіть, порушувати клопотання про додаткові асигнування на навчальні потреби.

Іншою перешкодою на шляху відкриття самостійної кафедри гігієни була відсутність підготовлених кадрів.

Цим і пояснювався часовий розрив від заснування кафедр гігієни до їх практичної роботи. У Київському університеті св.

Володимира юридично кафедра гігієни була заснована в 1865 р. x0000003 Володимира юридично кафедра гігієни була заснована в 1865 р. , але фактично почала діяти лише з вересня 1871 р. , коли Радою університету В.А. x0000003 , коли Радою університету В. Суботін був обраний штатним доцентом цієї кафедри. x0000003 Суботін був обраний штатним доцентом цієї кафедри. Майже одночасно розпочала роботу кафедра гігієни в Петербурзькій медико-хірургічної академії.

x0000003 Майже одночасно почала своє існування кафедра гігієни в Петербурзькій медико-хірургічної академії.

Організатор і керівник першої в Україні кафедри гігієни, професор В.А. Суботін відзначав:

x0000003 Організатор і керівник першої в Україні кафедри гігієни, професор В.

"Перший почин організації заснування самостійної кафедри гігієни в російських університетах належить університету св. Володимира " [631, c. 214].

x0000003 "Перший почин організації заснування самостійної кафедри гігієни в російських університетах належить університету св.

Отже, перші самостійні кафедри гігієни були створені в Київському університеті та Петербурзькій медико-хірургічної академії.

x0000003 Самостійні кафедри гігієни були створені в Київському університеті та Петербурзькій медико-хірургічній академії.

Відповідно Київський університет поклав початок створення самостійних кафедр гігієни в Російській імперії.

x0000003 Відповідно Київський університет був одним із засновників створення самостійних кафедр гігієни в Росії.

Саме Раді університету св. Володимира належала ініціатива першого офіційного рішення про створення окремої кафедри гігієни 15 жовтня 1864 року.

x0000003 Володимира належала ініціатива першого офіційного рішення від 15 жовтня 1864 року про створення окремої кафедри гігієни.

Цю ініціативу підтримали Московський, Харківський, Казанський університети і Петербурзька медико-хірургічна академія, а 1865 р.

x0000002 Це рішення підтримали Московський, Харківський, Казанський університети і Петербурзька медико-хірургічна академія, а 1865 р.

його було офіційно затверджено Міністерством народної освіти. x0000002 його було офіційно затверджено Міністерством народної освіти. Проте остаточне відокремлення кафедри гігієни стало можливим лише в 1869 році.

x0000002 Проте остаточне відокремлення кафедри гігієни стало можливим тільки в 1869 році.

Проте ще два роки кафедра мала вакантні посади і свою діяльність розпочала лише восени 1871 року [418].

x0000003 Але ще два роки кафедра залишалась вакантною і свою діяльність розпочала лише восени 1871 року [457].

Таким чином, на першому етапі розвитку гігієни, як навчальної дисципліни і науки в Київському університеті св.

x0000003 Таким чином, для першого періоду розвитку гігієни як навчальної дисципліни і науки в Київському університеті св.

Володимира, було характерне штучне об'єднання окремих знань з різних галузей медичної науки в складі кафедри державного лікарезнавства, яке ускладнювало науково-дослідницьку і педагогічну роботу.

x0000003 Володимира було характерне штучне об'єднання різноманітних галузей медичної науки в складі кафедри державного лікартвознавства, яке ускладнювало науково-дослідницьку і педагогічну роботу.

Ця "збірна" кафедра була лише перехідним етапом фахової підготовки. x0000002 Ця "збірна" кафедра була лише перехідним етапом розвитку гігієнічних дисциплін.

Цей період характеризується спробами наукового пошуку в різних галузях медицини.

Як уже зазначалося, офіційне рішення про створення окремої кафедри гігієни на теренах Російської імперії належить Раді Київського університету св. Володимира.

x0000003 Перше офіційне рішення про створення окремої кафедри гігієни на теренах Російської імперії належить Раді Київського університету св.

Соціальним мотивом, який визначав потребу у виокремленні гігієни на кафедрі державного лікарезнавства цього періоду, була необхідність боротьби з інфекціями, що загрожували країні.

x0000002 Соціальним мотивом, який впливав на розвиток гігієни в складі кафедри державного лікарезнавства того періоду, була необхідність боротьби з інфекціями, що загрожували країні.

До переліку кафедральних дисциплін увійшли навчальні курси: медична поліція, медична географія, медична статистика, а пізніше - гігієна з епідеміологією.

x0000002 медична поліція, медична географія, медична статистика, а пізніше і гігієна з епідеміологією.

Ці дисципліни з деякими змінами викладалися і в подальшому, на наступних етапах розвитку вищої медичної школи і медичної науки.

x0000002 Ці ж фактори діють і в подальшому, на наступних етапах розвитку вищої медичної школи і медичної науки.

Другий період розвитку гігієни як навчальної дисципліни і науки на медичному факультеті університету св.

x0000003 Другий період розвитку гігієни як навчальної дисципліни і науки на медичному факультеті університету св.

Володимира почався з моменту організації в 1871 році самостійної кафедри гігієни.

x0000003 Володимира почався з моменту організації в 1871 році самостійної кафедри гігієни.

Її організатором був приват-доцент В.А. Суботін [371, c. 24] x0000003 Її організатором був приват-доцент В. У цей період, базуючись на досягненнях різних галузей науки, медицина другої половини ХІХ століття перейшла до науково-експериментального методу пізнання.

x0000003 У цей період, базуючись на досягненнях різних галузей науки, медицина другої половини ХІХ століття перейшла до науково-експериментального методу пізнання.

Чисельні експериментальні дослідження довели необхідність і актуальність навчання студентів за новими принципами та методами профілактики для ефективної протидії або упередження масових захворювань.

З формуванням гігієни, як самостійної галузі медицини, відразу гостро постає питання підготовки фахівців профілактичного напрямку вітчизняної медицини.

x0000003 З формуванням гігієни, як самостійної галузі медицини, відразу гостро постає питання підготовки фахівців профілактичного напрямку вітчизняної медицини.

До цього гігієнічними питаннями опікувалися ті лікарі, які на практиці зустрічалися з тією чи іншою гігієнічною проблемою.

x0000003 До цього гігієнічними питаннями опікувалися ті лікарі, які на практиці зустрічалися з тією чи іншою гігієнічною проблемою.

Для них вирішення гігієнічних проблем не було пріоритетом в лікарській практиці.

x0000002 Для них вирішення гігієнічних проблем в своїй більшості не було пріоритетом в лікарській діяльності.

Водночас з'являлися фахівці, які обирали своєю роботою гігієнічний напрям медицини.

Однією з перших була визнана німецька школа гігієністів, де Макс Петтенкофер (1818 - 1901) згуртував навколо себе однодумців та організував найпотужнішу гігієнічну установу того часу, яка працювала спочатку як кафедра гігієни, а потім як Гігієнічний інститут Мюнхенського університету [12].

x0000003 Однією з перших була визнана німецька школа гігієністів, де Макс Петтенкофер (1818 - 1901) згуртував навколо себе однодумців та організував найпотужнішу гігієнічну установу того часу, яка працювала спочатку як кафедра гігієни, а потім як Гігієнічний інститут Мюнхенського університету [12].

Сьогодні це одна з провідних наукових установ Німеччини, що носить назву Інститут мікробіології та гігієни ім.

x0000003 Сьогодні це одна з провідних наукових установ Німеччини, що носить назву Інститут мікробіології та гігієни ім.

Макса фон Петтенкофера Мюнхенського університету. x0000002 Макса фон Петтенкофера Мюнхенського університету. Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття учні М. x0000003 Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття учні М. Петтенкофера очолювали гігієнічні кафедри та інститути в багатьох університетах Європи.

x0000002 Петтенкофера очолювали гігієнічні кафедри та інститути в багатьох університетах Європи.

Перше покоління російських учених-гігієністів пройшло стажування в Мюнхенському університеті під керівництвом М.

x0000003 Перше покоління російських учених-гігієністів пройшло стажування в Мюнхенському університеті під керівництвом М.

Петтенкофера, де переймав досвід вихованець Київського університету св. Володимира доктор медицини В.А. Суботін [12, c. 42]. x0000002 Володимира доктор медицини В. Формуючи вітчизняний гігієнічний напрям у медицині, в 1865 році Київський університет св.

x0000003 Формуючи вітчизняний гігієнічний напрям у медицині, в 1865 році Київський університет св.

Володимира проголошує створення гігієнічної кафедри та оголошує конкурс на заміщення вакантної посади завідуючого кафедрою.

x0000002 Володимира проголошує створення гігієнічної кафедри та оголошує конкурс на заміщення вакантної посади завідуючого кафедрою.

Вакантною вона залишалася до 1869 року. x0000002 Вакантною вона залишалася до 1869 року. Саме цього року рада медичного факультету запропонувала молодому доктору медицини В.А.

x0000003 Саме цього року рада медичного факультету запропонувала молодому доктору медицини В.

Суботіну, який захистив в цьому ж році дисертацію, пройти дворічне стажування для детального опанування гігієнічних здобутків центрально-європейської медичної школи та очолити кафедру гігієни [286].

x0000003 Суботіну, який захистив дисертацію, пройти дворічне стажування для детального опанування гігієнічних здобутків центрально-європейської медичної школи та очолити кафедру гігієни [320].

Медичному факультету Київського університету, де в 1865 р. x0000002 Медичному факультету Київського університету, де в 1865 р. була створена одна з перших самостійних кафедр гігієни на теренах України, належала особлива роль у розвитку гігієнічної науки в Російській імперії.

x0000003 була створена одна з перших самостійних кафедр гігієни на терені України, належала особлива заслуга в розвитку гігієнічної науки в Російській імперії.

Вчені медичних факультетів України в 60-70-х рр. ХІХ ст. зробили помітний внесок у розвиток медичної науки, упорядкування навчальних планів і методик викладання.

x0000003 зробили вагомий внесок у розвиток медичної науки, упорядкування навчальних планів і методик викладання.

Разом з кращими представниками вітчизняної науки вони шукали нові шляхи поліпшення підготовки лікарів.

x0000003 Разом з передовими представниками вітчизняної науки вони шукали нові шляхи поліпшення підготовки лікарів.

Зокрема, широкий відгук в Україні знайшли пропозиції академіка Ф.В. Овсянникова:

x0000002 Зокрема, широкий відгук в Україні знайшли пропозиції академіка Ф.

"Про спеціалізацію предметів у медичних факультетах і докторських ступенів з окремих медичних наук" (1875), де обґрунтував доцільність введення гігієни як спеціалізації, підкреслюючи, що без неї університетська підготовка лікарів є недосконалою.

x0000003 "Про спеціалізацію предметів у медичних факультетах і докторських ступенів з окремих медичних наук" (1875), де обґрунтовувалася доцільність введення гігієни як спеціалізації, підкреслюючи, що без неї університетська підготовка лікарів є недосконалою.

Постановка такого питання свідчила про прагнення передової частини вітчизняних науковців поліпшити стан медичної освіти в Російській імперії [346], який не відповідав загальному рівню розвитку науки.

x0000003 Постановка такого питання свідчила про прагнення передової частини вітчизняних професорів поліпшити справу медичної освіти в Російській імперії [385].

На це указували неодноразово дослідники медичної освіти Росії в своїх працях. x0000002 Це відмічали дослідники медичної освіти Росії в своїх працях.

Серед них з найбільш переконливою характеристикою виступив О.Г. Лушников: x0000003 Серед них з найбільш переконливою характеристикою виступив О.

"В предреволюционные годы уровень медицинского образования в России еще больше, чем раньше, не соответствовал уровню естественных наук.

x0000002 "В предреволюционные годы уровень медицинского образования в России еще больше, чем раньше, не соответствовал уровню естественных наук.

В преподавании был заметен хирургический уклон, что было архаизмом." [368, c. 128].

x0000002 В преподавании был заметен хирургический уклон, что было архаизмом.

Серед київських медичних кіл панувала думка про необхідність негайних змін в медичній освіті.

x0000002 Серед київських медичних кіл панувала думка про необхідність негайних змін в медичній освіті.

На засіданні Товариства Київських лікарів професор О.В. x0000002 На засіданні Товариства Київських лікарів професор О. Корчак-Чепурківський наголошував: ". x0000002 Корчак-Чепурківський наголошував: Наш самобытный строй общественной медицины, благодаря отсутствию свободы преподавания, не находит себе применения среди медицинских наук в университетах.

x0000002 Наш самобытный строй общественной медицины, благодаря отсутствию свободы преподавания, не находит себе применения среди медицинских наук в университетах.

Эпидемиология, обзор общественно-санитарных организаций, санитарная статистика фактически не представлены вовсе в университетском преподавании.

x0000002 Эпидемиология, обзор общественно-санитарных организаций, санитарная статистика фактически не представлены вовсе в университетском преподавании.

Медицинское образование поэтому направляется на путь знакомства с индивидуальной терапией и совершенно игнорирует санитарно-общественное развитие врачебной науки" [684, c. 21-23].

x0000002 Медицинское образование поэтому направляется на путь знакомства с индивидуальной терапией и совершенно игнорирует санитарно-общественное развитие врачебной науки" [351].

З початку введення університетського Статуту 1884 року навчальні плани медичних факультетів найменше порівняно з іншими, переглядалися впродовж тривалого часу.

x0000003 З початку введення університетського Статуту 1884 року навчальні плани медичних факультетів найменше порівняно з іншими, переглядалися впродовж тривалого часу.

Лікар, який готувався на медичних факультетах університетів, по закінченню вузу мав за кваліфікацією надавати лише лікувальну допомогу хворому.

x0000003 Лікар, який готувався на медичних факультетах університетів, по закінченню вузу мав за кваліфікацією надавати лише лікувальну допомогу хворому.

Профілактичних дисциплін в учбових планах майже зовсім не було. x0000002 Профілактичних дисциплін в учбових планах майже зовсім не було.

Уже в 1912-13 роках у Міністерстві освіти і на самих медичних факультетах університетів були утворені комісії по розробці нових навчальних планів для вищих медичних шкіл.

x0000003 у Міністерстві освіти і на самих медичних факультетах університетів були утворені комісії по розробці нових навчальних планів для вищих медичних шкіл.

Передбачалося в нових планах: x0000003 Передбачалося в нових планах: збільшення практичних вправ по окремих клініках i на деяких теоретичних кафедрах, введення літнього практикуму в лікувальному розділі для студентів старших курсів.

x0000002 збільшення практичних вправ по окремих клініках i на деяких теоретичних кафедрах, введення літнього практикуму в лікувальному розділі для студентів старших курсів.

Практикум передбачалося проводити упродовж восьми місяців. x0000002 Практикум передбачалося проводити протягом восьми місяців, причому 2 місяці студенти повинні були відробити під час вакацій, а шість місяців - після закінчення факультету.

І лише тоді вони могли йти на практичну роботу. x0000002 І лише тоді вони могли йти на практичну роботу. На шляху втілення цього проекту стала перша світова війна, вона ж стала на заваді й розвитку санітарних органів України, хоча в 1912 році в 4 губерніях (Київській, Подільській, Волинській та Таврійській) були відкриті санітарні організації [657, c. 5-8].

x0000003 На шляху втілення цього проекту стала перша світова війна, вона ж стала на заваді й розвитку санітарних органів України, хоча в 1912 році в 4 губерніях (Київській, Подільській, Волинській та Таврійській) були відкриті санітарні організації [109, с.

Раніше санітарні організації існували лише в 3 губерніях (Херсонській, Харківській та Катеринославській). За спогадами академіка Л.В.

x0000003 Раніше санітарні організації існували лише в 3 губерніях (Херсонській, Харківській та Катеринославській).

Громашевського до 1914 року в 9 українських губерніях працював 91 санітарний лікар та 7 лікарів-епідеміологів [268, c. 22-23].

x0000002 Громашевського до 1914 року в 9 українських губерніях працював 91 санітарний лікар та 7 лікарів-епідеміологів [242].

Воєнна кампанія стрімко набирала оберти. x0000002 Воєнна кампанія стрімко набирала оберти. Поступово Київ став прифронтовим містом. x0000002 Поступово Київ став прифронтовим містом. В ньому розташувались шпиталі та інші військово-медичні заклади. x0000002 В ньому розташувались шпиталі та інші військово-медичні заклади.

Війна потребувала великої кількості медичного персоналу, тому навчання на медичному факультеті було скорочене до 8 семестрів.

x0000002 Війна потребувала великої кількості медичного персоналу, тому навчання на медичному факультеті було скорочене до 8 семестрів.

Невдалі окремі військові операції поставили м. x0000002 Невдалі окремі військові операції поставили м. Київ під загрозу окупації. x0000002 Київ під загрозу окупації. Як і інші установи, Київський університет в 1915 році був евакуйований. x0000002 Як і інші установи, Київський університет в 1915 році був

евакуйований. Містом призначення евакуації було обрано Саратов [196]. x0000002 Містом призначення евакуації було обрано Саратов [215]. Евакуація не стосувалась медичного факультету, він і далі готував лікарів за скороченою навчальною програмою.

x0000002 евакуація не стосувалась медичного факультету, він і далі готував лікарів за скороченою навчальною програмою.

Більшість випускників майже відразу мобілізовувалась до військово-медичних закладів царської Росії.

x0000003 Більшість випускників майже відразу мобілізовувалась до військово-медичних закладів царської Росії [109, с.

Отже, визначальну роль у формуванні наукових основ гігієни другої половини ХІХ століття мали помітні успіхи в галузі природничих наук (фізики, хімії, біології, фізіології, мікробіології).

x0000003 Отже, визначальну роль у формуванні наукових основ гігієни другої половини ХІХ століття відіграли успіхи в природничих науках (фізиці, хімії, біології, фізіології, мікробіології).

Це сприяло переходу гігієни із описової в експериментальну та формуванню її як самостійної наукової галузі.

x0000003 Це сприяло переходу гігієни із описової в експериментальну та формуванню її як самостійної наукової галузі.

Медичному факультету Київського університету св. Володимира, де в 1865 р. x0000002 Медичному факультету Київського університету, де в 1865 р.

була створена одна із перших в Російській імперії самостійних кафедр гігієни, належала особлива роль в розбудові вітчизняної гігієнічної науки завдяки видатним ученим-гігієністам, зокрема В.А. Суботіну.

x0000003 була створена одна з перших самостійних кафедр гігієни на терені України, належала особлива заслуга в розвитку гігієнічної науки в Російській імперії.

Саме він створив кафедру гігієни Київського університету св. Володимира, де як учень і послідовник видатного німецького вченого-гігієніста, основоположника наукової гігієни М.

Петтенкофера, на новому науково-теоретичному і методичному рівні створив концепцію санітарно-гігієнічної освіти у вузах Російської імперії. Водночас у 60-ті рр. ХІХ ст. викладання гігієнічних дисциплін проходило на базі однієї кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії й статистики без відповідної диференціації по галузях, що ускладнювало проведення науково-дослідницької роботи та педагогічної діяльності.

x0000002 В кінці ХІХ та на початку ХХ століть викладання гігієнічних дисциплін проходило на базі однієї кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії й статистики без відповідної диференціації по галузях.

Наприкінці ХІХ - початку ХХ століть на медичному факультеті Київського університету св.

x0000002 В кінці ХІХ та на початку ХХ століть на медичному факультеті Київського університету св.

Володимира створюються передумови диференціації медичної науки, вперше були закладені основи гігієнічного напрямку медицини та подальшого його розвитку. Професорами В.А. Суботіним та В.Д.

x0000002 Володимира створенні передумови диференціації медичної науки, вперше закладені основи гігієнічного напрямку медицини та подальшого його розвитку.

Орловим були започатковані основи та головні напрямки науково-педагогічної гігієнічної школи вузу, які в подальшому розгорнулися в оригінальні профільні гігієнічні наукові школи.

x0000002 Орловим були закладені основи та головні напрямки науково-педагогічної гігієнічної школи вузу, які в подальшому розгорнулися в оригінальні профільні гігієнічні наукові школи.

Вчені медичного факультету Київського університету св. Володимира - В.А. Суботін, В.Д. Орлов, О.В.

x0000002 Володимира та санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (Національного медичного університету імені О.

Корчак-Чепурківський сформували нове бачення гігієни як науки, надавши їй громадського характеру і соціального спрямування.

Вони порушили актуальні проблеми розвитку епідеміології, медичної статистики, санітарної демографії.

x0000002 Субботін широко ставив проблеми епідеміології, медичної статистики та санітарної демографії.

Київське вчені-гігієністи створили оригінальні навчальні посібники: професор В.А.

Суботін - "Курс гігієни" (1882), який тривалий час був одним із основних на теренах Російської імперії, професор В.Д.

Орлов - "Посібник до практичних занять з гігієни і медичної поліції" (1905), який започаткував практичний курс з гігієни.

Водночас, загальний стан медичної освіти не відповідав рівню розвитку природничих наук, а плани медичних факультетів не переглядались з 1884 р.

x0000003 Водночас, загальний стан медичної освіти не відповідав рівню розвитку природничих наук, а плани медичних факультетів не переглядались з 1884 р.

, профілактичних дисциплін було обмаль. x0000002 , профілактичних дисциплін було обмаль. На початку ХХ століття назріла кардинальна реформа вищої медичної освіти та системи підготовки лікарів-гігієністів. Отже, в процесі інституалізації і професіоналізації гігієнічна наука в університетах пройшла два етапи (початок - середина ХІХ і друга половина ХІХ - поч. ХХ ст. ) і як результат - якісно зріс фаховий потенціал учених, посилилися інтелектуальні зв'язки з науковими центрами гігієнічної науки Європи, визначилися актуальні пріоритетні напрями структуризації гігієнічної підготовки студентів медичного профілю. Відставання фінансування державою медико-гігієнічних досліджень суперечило викликам часу, гальмувало розвиток гігієнічної науки в цілому. Учені-гігієністи намагалися частково компенсувати хронічне недофінансування науки участю в роботі громадських організацій - медичних товариств, які мали більшу фінансову автономію і свободу наукової творчості. 2.

3 Зміст і форми наукового пошуку та освітньої діяльності кафедр медичних факультетів університетів

Першочерговим завданням гігієнічних кафедр університетів було насамперед привернення уваги медичної громадськості до необхідності формування профілактичної медицини як наукової галузі зі своїм практичним застосуванням у відповідь на соціальні виклики часу. З цією метою професор В.А. Суботін (Київський університет св. Володимира) підготував пропозиції "Про розширення викладання гігієни в російських університетах", опублікував звіт про перебування на ІІІ Міжнародному медичному конгресі у Відні (1873 р. ), в якому показав можливість перенесення європейського досвіду на терени України. Особливу увагу завідувач кафедри гігієни приділяв удосконаленню навчальної програми з гігієни, включивши до неї такі складники, як гігієна комунальна, соціальна, харчування, медична географія, статистика тощо. У 1882 р. професор В.А. Суботін видав підручник для студентів медичного факультету - "Короткий курс гігієни". До написання підручника були залучені студенти 5 курсу медичного факультету Київського університету св. Володимира як майбутні практичні лікарі. Підручник визначав місце і роль гігієни в житті людини як прикладної науки, яка "вчить зберігати здоров'я і попереджувати хвороби", містив низку практичних аспектів. Продовжуючи справу В.А. Суботіна, професор В.Д. Орлов запровадив на медичному факультеті для студентів 4 і 5 курсів лекції з епідеміології та санітарної статистики. Починаючи з 1906-1907 навчального року, професор О.В. Корчак-Чепурківський запроваджує навчальний курс з "Епідеміології та громадської медицини", де чільне місце відводилося вивченню різних видів інфекційних захворювань, а також соціальній гігієні та гігієні праці тощо. Раніше, в 1899 р., О.В. Корчак-Чепурківський запропонував систематично проводити "повторювальні курси" для лікарів, які включали теоретичні курси і практичну підготовку, екскурсії, санітарні огляди тощо. На початку ХХ ст. ця ідея реалізовувалася в університетах і губернських центрах України і стала одним із етапів формування майбутньої системи підвищення кваліфікації лікарів. У 1885 р. професор, завідувач кафедри гігієни Харківського університету А.І. Якобій видає структуризований (18 розділів) "Курс суспільної гігієни", який включав такі розділи: "Смітні залишки та їх видалення", "Вентиляція", "Харчування", "Водопостачання", "Школа", "Навчання", "Дезінфекція", "Епідемії" та ін. Завдяки цілеспрямованим зусиллям цей лекційний курс у Харківському університеті став самостійним предметом викладання і лікарської практики. Особливу увагу професор А.І. Якобій приділяв лабораторним дослідженням. Його праця "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" широко використовувалося в гігієнічній практиці.

x0000003 Його роботи "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" і "Методика дослідження пористості хліба" широко використовувалися в гігієнічній практиці.

Прикладне спрямування мала наукова робота А.І.

Якобія "До питання про вжиття заходів для припинення дифтериту в Харківській губернії", де проаналізована захворюваність населення за 1879-1880 рр.

Випереджаючи час, професор Харківського університету І.П. Скворцов, у роботі "Основы физиологии и гигиены" (1900 р. ) доказав єдність людини і довкілля як сутність її існування. Згодом, у 1960-і рр. Е.М. Делар'ю біологічне і гігієнічне значення електрики і, особливо, електромагнітні випромінювання в навколишньому середовищі, відкриті І.П. Скворцовим, назвав такими, що поєднуються із результатами сучасних космічних досліджень.

x0000003 Скворцова поєднуються з результатами сучасних космічних досліджень [198, c.

Вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки та медичної освіти у Харківському університеті зробили вчені-гігієністи І.І. Кияніцин, С.В. Коршун, П.Н. Лащенков, В.В. Фавр та ін.

Широку підтримку в наукових колах медичних факультетів отримали пропозиції професора Ф.В.

Овсянникова "Про спеціалізацію предметів на медичних факультетах і докторських ступенів з окремих медичних наук" (1875 р. ), де обґрунтовувалася необхідність введення гігієни не лише як навчальної дисципліни, а й наукової спеціальності.

Понад 140 праць з гігієни харчування, шкільної гігієни, гігієни праці, насамперед, розумової діяльності, епідеміології і мікробіології підготував завідувач кафедри гігієни Одеського університету, професор Г.В. Хлопін. У 1900-1902 рр.

він опублікував у "Віснику загальної гігієни" (Москва) та "Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету" (Юр'їв, 1902 р.

x0000003 Хлопін опублікував у Віснику загальної гігієни, судової медицини і практичної медицини (Москва, 1900) та Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету (Юр'їв, 1902) способи і описи приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах [785; 629].

) описи і способи виготовлення приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах, які за визначенням професора К. Лемана, "мали велике майбутнє". Професор Г.В. Хлопін створив потужну наукову школу в галузі гігієни, до якої увійшли відомі вчені: В.А. Углов, Ф.Г. Кротков, В.А. Виноградов-Волжинський, В.А. Яковенко, К.К. Боголюбов, Я.Л. Окуневський, А.І. Раммул, І.Д. Купцис та ін. 20 учнів Г.В.

Хлопіна стали згодом завідувачами кафедр гігієни в різних медичних закладах СРСР. Обговорення питання викладання соціальної гігієни на медичних факультетах України розпочалося ще на ІІ Пироговському з'їзді.

x0000002 Обговорення питання викладання соціальної гігієни на медичних факультетах почалося ще на ІІ Пироговському з'їзді.

Пізніше Х Пироговський з'їзд (1907 р. x0000002 Пізніше Х Пироговський з'їзд (1907 р. ) доручив скласти програму курсу соціальної гігієни підкомісії в складі І.А. Дмитрієва, Д.П. Никольского і М.С. Уварова.

x0000002 ) доручив скласти програму курсу соціальної гігієни підкомісії в складі І.

Ця програма обговорювалася на засіданні правління Пироговського товариства у 1908 і 1909 роках і викликала бурхливі дебати.

x0000002 Ця програма обговорювалася на засіданні правління Пироговського товариства у 1908 і 1909 роках і викликала бурхливі дебати.

Ряд гігієністів заперечували виділення курсу громадської медицини, пояснюючи відсутністю наукового методу.

x0000003 Ряд гігієністів заперечували виділення курсу громадської медицини, пояснюючи відсутністю наукового методу.

Завершилася дискусія в 1910 році на ХІ Пироговському з'їзді. x0000002 Завершилася дискусія в 1910 році на ХІ Пироговському з'їзді.

Почесним головою спільного засідання секції соціальної медицини, лікарського побуту і гігієни та підсекції реформи вищої медичної освіти був обраний О.В. Корчак-Чепурківський.

x0000002 Почесним головою спільного засідання секції соціальної медицини, лікарського побуту і гігієни, та підсекції реформи вищої медичної освіти був обраний О.

Підводячи підсумки дискусії, що точилася кілька років, він відзначив, що головне питання - про викладання на медичних факультетах громадської медицини як науки, варто вважати вирішеним.

x0000002 Підводячи підсумки дискусії, що точилася кілька років, він відзначив, що головне питання - про викладання на медичних факультетах громадської медицини як науки, варто вважати вирішеним.

На його думку доцільно передбачити для майбутніх лікарів ще й курс санітарної статистики [693]. О.В.

x0000002 На його думку доцільно передбачити для майбутніх лікарів ще й курс санітарної статистики [362].

Корчак-Чепурківський розробив програму викладання нового предмета в Київському університеті св.

x0000002 Корчак-Чепурківський розробив і програму викладання нового предмета, в основу якої були покладені принцип виділення соціальних хвороб і методи боротьби з ними.

Володимира, в основу якої були покладені принцип виділення соціальних хвороб і методи боротьби з ними. У вступі включалися предмет і завдання громадської гігієни, а також таких понять як здоров'я і хвороба, хвороби соціальні та індивідуальні.

x0000002 У вступі давалося визначення предмета і цілей громадської гігієни, а також таких понять, як здоров'я і хвороба, хвороби соціальні й індивідуальні.

Окремий, другий розділ присвячувався впливу на здоров'я факторів зовнішнього середовища - біологічних і соціальних (житло, харчування, професія, вид заняття, рівень культури і суспільні відносини).

x0000002 Окремий (2) розділ був присвячений впливу на здоров'я факторів зовнішнього середовища - біологічних і соціальних (житло, харчування, професія, вид заняття, рівень культури і суспільні відносини).

У третьому розділі розглядалися види соціальних хвороб, до яких О.В. x0000002 У 3 розділі розглядалися види соціальних хвороб, до яких О. Корчак-Чепурківський відносив епідемічні хвороби, туберкульоз, алкоголізм, венеричні хвороби, нервово-психічні розлади, травматизм, шкільні хвороби.

x0000002 Корчак-Чепурківський відносив епідемічні хвороби, туберкульоз, алкоголізм, венеричні хвороби, нервово-психічні розлади, травматизм, шкільні хвороби.

У четвертому розділі формулювалися загальні принципи боротьби із соціальними хворобами.

x0000002 У 4 розділі формулювалися загальні принципи боротьби із соціальними хворобами.

П'ятий заключний розділ присвячувався детальному аналізу діяльності державних і суспільних установ по боротьбі із соціальними хворобами, наводив основні положення санітарного законодавства [47].

x0000002 5 заключний розділ був присвячений детальному аналізу діяльності державних і суспільних установ по боротьбі із соціальними хворобами, наводив основні положення санітарного законодавства [28].

Програма і викладання суспільної гігієни, запропоновані О.В. x0000002 Програма і викладання суспільної гігієни, запропоновані О. Корчаком-Чепурківським, були найбільш близькими до тих курсів соціальної гігієни й епідеміології, що остаточно оформилися в самостійні науки і предмет уже в 20-х роках ХХ сторіччя.

x0000002 Корчаком-Чепурківським, були найбільш близькими до тих курсів соціальної гігієни й епідеміології, що остаточно оформилися в самостійні науки і предмет викладання в 20-х роках ХХ сторіччя .

Велику підготовчу роботу з реформи вищої медичної освіти провела нарада професорів медичних факультетів університетів Росії (1906 р.).

x0000002 Велику підготовчу роботу з реформи вищої медичної освіти провела нарада професорів медичних факультетів університетів Росії (1906 р.

Запропонований ними проект нового Статуту передбачав виділення самостійних кафедр бактеріології, інфекційних хвороб, стоматології, отоларингології і т.д. [707, c. 17-18].

x0000002 Запропонований ними проект нового Статуту передбачав виділення самостійних кафедр бактеріології, інфекційних хвороб, стоматології, отоларингології і т.

Але цей проект з низки причин не був прийнятий. x0000003 Але цей проект з низки причин не був прийнятий. Водночас Х Пироговський з'їзд (1907 р. x0000003 Водночас Х Пироговський з'їзд (1907 р. ), спираючись на доповіді професорів Л.А. Тарасевича і Л.С. x0000003 ), спираючись на доповіді професорів Л. Ценковского констатував, що навчальні програми і плани не відповідають стану науки та вимогам життя.

x0000002 Ценковского констатував, що навчальні програми і плани не відповідають стану науки та вимогам життя.

До такого ж висновку прийшов і XI Пироговський з'їзд (1910). x0000002 До такого ж висновку прийшов і XI Пироговський з'їзд (1910). У роботі з'їзду взяли участь професори медичних факультетів університетів України Д.К. Заболотний, В.Ю. Чаговець, Г.Ф. Ланг та інші.

x0000002 У роботі з'їзду взяли участь професори медичних факультетів університетів України Д.

Прогресивні вчені висловлювали думку про необхідність створення кафедр загальної біології, біофізики, санітарного законодавства, соціології, висували вимоги про посилення викладання хімії і фізики, рекомендували максимально розширити практичні заняття та інше [11; 346].

x0000002 Прогресивні вчені висловлювали думку про необхідність створення кафедр загальної біології, біофізики, санітарного законодавства, соціології, висували вимоги про посилення викладання хімії і фізики, рекомендували максимально розширити практичні заняття та інше [7, 264].

Ідеї поглиблення та диференціації викладання гігієнічної науки в Київському університеті св.

x0000002 Ідеї поглиблення та диференціації викладання гігієнічної науки в Київському університеті св.

Володимира втілювались послідовниками професора В.А. Суботіна. Професору В.Д.

x0000002 Володимира втілювались послідовниками професора В.

Орлову, що завідував кафедрою в 1893-1914 роках, вдалося значно вдосконалити методику викладання гігієни.

x0000003 Орлову, що завідував кафедрою в 1893-1914 роках, вдалося значно вдосконалити методику викладання гігієни.

У 1894 році його клопотання про розширення викладання гігієни задовольнили, і він впроваджує практичні заняття з гігієни, як обов'язкову компоненту навчального процесу.

x0000003 У 1894 році його клопотання про розширення викладання гігієни задовольнили, і він впроваджує практичні заняття з гігієни, як обов'язкову компоненту навчального процесу.

З наступного року організовує виїзні заняття для ознайомлення з діяльністю головних санітарних установ міста.

x0000002 З наступного року організовує виїзні заняття екскурсійного характеру для ознайомлення з діяльністю головних санітарних установ міста.

В 1905 році професор В.Д. x0000002 В 1905 році професор В. Орлов публікує "Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции", яке знайомить студентів з основними методами гігієнічних досліджень і використовується, як один з базових підручників.

x0000002 Орлов публікує "Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции", яке знайомить студентів з основними методами гігієнічних досліджень і використовується, як один з базових підручників.

Під час викладання гігієни на практичних заняттях кожен практикант мав оволодіти всіма методиками, які були відомі на той час.

x0000003 Під час викладання гігієни на практичних заняттях кожен практикант мав оволодіти всіма методиками, які були відомі на той час.

"При цьому необхідно, щоб метод був простим, доступним і сприяв отриманню очікуваних результатів", - відзначав В.Д. Орлов у посібнику [448, c. 3].

x0000003 "При цьому необхідно, щоб метод був простим, доступним і сприяв отриманню очікуваних результатів", - відзначав В.

У розділі "Загальні методи санітарних досліджень" професор В.Д. x0000003 У розділі "Загальні методи санітарних досліджень" професор В. Орлов вказує на необхідність застосування більш простих методик шляхом вибору науково перевірених методів та залученням великої кількості об'єктів до санітарного обстеження із застосуванням деяких методів дослідження [448, c. 7-31].

x0000003 Орлов вказує на необхідність застосування більш простих методик шляхом вибору науково перевірених методів та залученням великої кількості об'єктів до санітарного обстеження із застосуванням деяких методів дослідження [487, c.

Таким чином, професору В.Д. x0000003 Таким чином, професору В. Орлову належала велика заслуга у розробці практичних занять з гігієни та впровадженні їх в навчальний процес.

x0000003 Орлову належала велика заслуга у розробці практичних занять з гігієни та впровадженні їх в навчальний процес.

Наукові досягнення в галузі гігієни початку ХХ ст. x0000003 Наукові досягнення в галузі гігієни початку ХХ ст. та їх практичне впровадження лягли в основу написання професором В.Д. x0000003 та їх практичне впровадження лягли в основу написання професором

В. Орловим серії брошур "Обзор успехов гигиены" (1902, 1903, 1904, 1905 , 1907, 1908 рр.).

x0000003 Орловим серії брошур "Обзор успехов гигиены" (1902, 1903, 1904, 1905 , 1907, 1908 рр.

У брошурах проведений аналіз публікацій як вітчизняних, так і іноземних вчених у галузі гігієни [445-449; 451-453].

x0000003 У брошурах проведений аналіз публікацій як вітчизняних, так і іноземних учених у галузі гігієни [490-492; 484-486]

У 1903 році на базі кафедри був організований приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів.

x0000002 В 1903 році на базі кафедри був організований приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів, який читав професор О.

Поява навчального курсу була зумовлена, насамперед високим рівнем інфекційної захворюваності, епідеміями, які періодично з'являлися в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

x0000003 Поява навчального курсу була зумовлена, насамперед високим рівнем інфекційної захворюваності, епідеміями, які періодично з'являлися в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Усе це зумовлювало необхідність наукової розробки епідеміології та навчання студентів основам боротьби з інфекційними хворобами. У 1903 р. В.Д. Орлов запросив О.В.

Корчака-Чепурківського - відомого своїми соціально-медичними та статистичними дослідженнями епідеміолога і гігієніста для читання курсів епідеміології та медичної статистики.

Таким чином, у цей період кафедра гігієни складалася з ординарного професора, доктора В.Д.

x0000003 У цей період кафедра гігієни складалася з ординарного професора, доктора В.

Орлова, що викладав гігієну, медичну і ветеринарну поліцію та вчення про епізоотичні хвороби, а також приват-доцента, доктора медицини О.В.

x0000003 Орлова, що викладав гігієну, медичну і ветеринарну поліцію та вчення про епізоотичні хвороби, а також приват-доцента, доктора медицини О.

Корчака-Чепурківського, який читав нововведені курси [449, c. 46]. x0000003 Корчака-Чепурківського, який читав нововведені курси [488, c. Слід зауважити, що започатковане О.В. x0000003 Слід зауважити, що започатковане О. Корчаком-Чепурківським викладання епідеміології стало фундаментом для організації самостійної кафедри епідеміології Київського медичного інституту в 1932 р. [617, c. 27-28, 267, 270, 273-275].

x0000003 Корчак - Чепурківським викладання епідеміології стало фундаментом для організації самостійної кафедри епідеміології Київського медичного інституту в 1932 р.

Педагогічна діяльність викладачів кафедри гігієни гармонійно поєднувалася з науковими соціально-гігієнічними дослідженнями.

x0000003 Педагогічна діяльність викладачів кафедри гігієни гармонійно поєднувалася з науковими соціально-гігієнічними дослідженнями.

Одне з таких досліджень В.Д. Орлова і О.В. x0000003 Одне з таких досліджень В. Корчака-Чепурківського було пов'язане з київським водопроводом. x0000003 Корчак - Чепурківського було пов'язане з київським водопроводом.

Результати їх лабораторних досліджень у 1903 р. x0000003 Результати їх лабораторних досліджень у 1903 р. засвідчили можливість використання вод р. x0000003 засвідчили можливість використання вод р. Дніпра для водопостачання Києва, оскільки артезіанський водопровід не міг забезпечити зростаючі потреби міста.

x0000003 Дніпра для водопостачання Києва, оскільки артезіанський водопровід не міг забезпечити зростаючі потреби міста.

Це питання практично було реалізовано київською владою лише в 1934 р. [17, c.192].

x0000003 Це питання практично було реалізовано київською владою лише в 1934 р.

Як уже відзначалося, 7 травня 1903 р. x0000003 Як уже відзначалося, 7 травня 1903 р. паралельно з роботою завідувача санітарного відділу Київської міської управи розпочалася науково-педагогічна діяльність доктора медицини О.В. Корчака-Чепурківського [114, арк. 5].

x0000003 паралельно з роботою завідувача санітарного відділу Київської міської управи розпочалася науково-педагогічна діяльність доктора медицини О.

Робота на університетській кафедрі стала природним продовженням його двадцятирічної лікувальної, санітарної та протиепідемічної роботи в південних губерніях Російської імперії.

x0000003 Робота на університетській кафедрі стала природним продовженням його двадцятирічної лікувальної, санітарної та протиепідемічної роботи в південних губерніях Російської імперії.

Саме це дало можливість вченому передати свій багатогранний досвід молодому поколінню майбутніх лікарів і зорієнтувати їх на служіння людям. На початку ХХ ст.

x0000003 Саме це дало можливість вченому передати свій багатогранний досвід молодому поколінню майбутніх лікарів і зорієнтувати їх на служіння людям.

викладання громадської, тобто соціальної гігієни ще не було поставлене в нормативне поле вищої медичної освіти, а тому О.В.

x0000003 викладання громадської, тобто соціальної гігієни ще не було поставлене в нормативне поле вищої медичної освіти, а тому О.

Корчаку-Чепурківському довелось обмежитись епідеміологічною спрямованістю інших дисциплін.

x0000003 Корчаку-Чепурківському довелось обмежитись епідеміологічною спрямованістю інших дисциплін.

Ознайомившись із навчальними планами курсу епідеміології та санітарної статистики приват-доцента О.В.

x0000003 Ознайомившись із навчальними планами курсу епідеміології та санітарної статистики приват-доцента О.

Корчака-Чепурківського за період 1903-1916 рр. x0000003 Корчака-Чепурківського за період 1903-1916 рр. , ми з'ясували, що за своєю суттю його курс був значно ширшим від проблем перебігу епідемічних захворювань. Наприклад, до 1906 р.

x0000003 , ми з'ясували, що за своєю суттю його курс був значно ширшим від проблем перебігу епідемічних захворювань (додаток Б).

він включав вивчення загальної епідеміології; огляд державних та громадських санітарних установ, призначених для боротьби з хворобами населення взагалі та з епідеміями зокрема; стан здоров'я населення в різних місцевостях Росії за даними санітарно-статистичних досліджень; організацію російських санітарно-статистичних установ, статистичний метод дослідження і форми санітарно-статистичної реєстрації та звітності [421; 432; 433].

x0000003 він включав вивчення загальної епідеміології; огляд державних та громадських санітарних установ, призначених для боротьби з хворобами населення взагалі та з епідеміями зокрема; стан здоров'я населення в різних місцевостях Росії за даними санітарно-статистичних досліджень; організацію російських санітарно-статистичних установ, статистичний метод дослідження і форми санітарно-статистичної реєстрації та звітності [471; 472; 460].

Починаючи з 1906-1907 н. р. x0000003 Починаючи з 1906-1907 н. , курс уже називався "Епідеміологія та громадська медицина". x0000003 , курс уже називався "Епідеміологія та громадська медицина". До вищезгаданого матеріалу додалося вивчення часткової епідеміології, курсу громадської медицини й окремих розділів із курсу соціальної гігієни:

x0000003 До вищезгаданого матеріалу додалося вивчення часткової епідеміології, курсу громадської медицини й окремих розділів соціальної гігієни:

вивчення особливостей окремих видів інфекційних хвороб і боротьба з ними; поняття про соціальну гігієну, її завдання та методи дослідження; вчення про народонаселення; мальтузіанство і неомальтузіанство; статевий потяг, шлюб, проституція; гігієна праці тощо [422-432].

x0000003 вивчення особливостей окремих видів інфекційних хвороб і боротьба з ними; поняття про соціальну гігієну, її завдання та методи дослідження; вчення про народонаселення; мальтузіанство і неомальтузіанство; статевий потяг, шлюб, проституція; гігієна праці тощо [461 - 470].

Назва та зміст навчальної дисципліни були змінені у зв'язку з новими суспільними запитами, зокрема, появою нових галузей промисловості, удосконалення шляхів сполучення, збільшення чисельності найманих робітників і, відповідно, погіршенням умов їх праці та проживання.

x0000003 Назва та зміст навчальної дисципліни були змінені у зв'язку з новими суспільними запитами, зокрема, появою нових галузей промисловості, удосконалення шляхів сполучення, збільшення чисельності найманих робітників і, відповідно, погіршенням умов їх праці та проживання.

Як наслідок цього, значного поширення набули різні інфекційні хвороби та епідемії, а загальний рівень здоров'я народу помітно знижувався.

Саме тому вищі та середні навчальні заклади країни почали приділяти більше уваги підготовці майбутніх фахівців у галузі громадської медицини - як спеціалістів лікувальної галузі, так й інших профілів, котрі готувалися до роботи у сферах, які пов'язані були з проблемами охорони праці, виробничими та побутовими умовами перебування робочої сили.

Йшлося, насамперед про підготовку кадрів для промисловості, а також залізничників, учителів та ін. [199].

Водночас в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин О.В. x0000003 Водночас в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин О. Корчак-Чепурківський не мав змоги повномасштабно викладати курс громадської медицини на медичному факультеті Київського університету св. Володимира.

x0000003 Корчак-Чепурківський не мав змоги повномасштабно викладати курс громадської медицини на медичному факультеті Київського університету св.

Його викладацька робота обмежувалася лише окремими розділами курсу епідеміології.

Окрім того, ця дисципліна вважалася необов'язковою для вивчення, тобто факультативною.

Причини такого стану в навчальному процесі О.В. Корчак-Чепурківський обґрунтував у своєму виступі "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени" під час чергового засідання Товариства Київських лікарів у 1905 р.

У своїй доповіді вчений указував на брак академічних свобод у викладанні в російських університетах і переважання однобічної терапевтичної спрямованості навчальних дисциплін, тоді як, наприклад, санітарна статистика та соціальна гігієна мали б викладатися і в немедичних навчальних закладах [301].

x0000003 У своїй доповіді вчений указував на брак академічних свобод у викладанні в російських університетах і переважання однобічної терапевтичної спрямованості навчальних дисциплін, тоді як, наприклад, санітарна статистика та соціальна гігієна мали б викладатися і в немедичних навчальних закладах [340].

Саме через це Овксентій Васильович того ж року розпочав читати курс під назвою "Громадська гігієна" в немедичних навчальних закладах - на Київських вищих комерційних курсах, які з 1908 р.

x0000003 Корчак-Чепурківський того ж року розпочав читати курс під назвою "Громадська гігієна" в немедичних навчальних закладах - на Київських вищих комерційних курсах, які з 1908 р.

перейменувались у Київський комерційний інститут, а з 1909 р. x0000003 перейменувались у Київський комерційний інститут, а з 1909 р. - у Київському політехнічному інституті імператора Олександра [7, 72 арк.]. x0000003 - у Київському політехнічному інституті імператора Олександра [7, 72

арк. Таким чином, процес диференціації гігієни, як навчальної дисципліни в Київському вищому медичному навчальному закладі, зрушився з місця.

x0000003 Таким чином, процес диференціації гігієни, як навчальної дисципліни в Київському вищому медичному навчальному закладі, зрушився з місця.

Саме цим приват-доцентським курсом були закладені основи соціальної гігієни, гігієни праці та епідеміології.

x0000002 Саме цим приват-доцентським курсом були закладені основи соціальної гігієни, гігієни праці та епідеміології.

В Росії доцентські курси по епідеміології при кафедрі мікробіології були організовані лише в 1929-1930 роках [239]. В процесі викладання О.В.

x0000002 - 1903 рік організовано приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів (в Росії доцентські курси по епідеміології при кафедрі мікробіології були організовані лише в 1929-1930 роках);

Корчак-Чепурківський вперше використовує термін "гігієна праці", замінивши ним термін "професійна гігієна", таким чином підкреслюючи більш широкі завдання цього розділу гігієнічної науки [371, c. 24].

x0000002 Корчак-Чепурківський вперше використовує термін "гігієна праці", замінивши ним термін "професійна гігієна", таким чином підкреслюючи більш широкі завдання цього розділу гігієнічної науки [277].

У 1905 році на раді медичного факультету університету св. x0000003 У 1905 році на раді медичного факультету університету св. Володимира обговорювалося питання організації "спеціальних та підготовчих курсів для лікарів". Професор В.Д.

x0000003 Володимира обговорювалося питання організації "спеціальних та підготовчих курсів для лікарів".

Орлов в записці "Про становлення повторювальних курсів по гігієні при наших університетах взагалі і при Університеті св.

x0000002 Орлов в записці "Про становлення повторювальних курсів по гігієні при наших університетах взагалі і при Університеті св.

Володимира, зокрема", вказував: x0000002 Володимира, зокрема", вказував: "Що наші санітарні лікарі (міські і повітові) недостатньо знайомі з гігієною і допоміжними при ній науками - факт загальновідомий.

x0000002 "Що наші санітарні лікарі (міські і повітові) недостатньо знайомі з гігієною і допоміжними при ній науками - факт загальновідомий.

Знайомство їх з ними зводиться до звітів і описів, які не мають наукового інтересу".

x0000002 Знайомство їх з ними зводиться до звітів і описів, які не мають наукового інтересу".

Його висловлювання перекликаються зі словами доктора С. Корженевського: ".

x0000002 Його висловлювання перекликаються зі словами доктора С.

уряд не може бути байдужий до питання підготовки санітарних лікарів: x0000002 уряд не може бути байдужий до питання підготовки санітарних лікарів:

останні потрібні йому в області фабричного і гірничозаводського нагляду, тюремного нагляду, для санітарного нагляду за водними і сухопутними шляхами сполучень, який тепер організується; численні урядові курорти і лікувальні заклади так само мають потребу в санітарному нагляді; повинні бути знаючі в цій області і численні урядові міські і повітові лікарі" [277, c. 5].

x0000002 останні потрібні йому в області фабричного і гірничозаводського нагляду, тюремного нагляду, для санітарного нагляду за водними і сухопутними шляхами сполучень, який тепер організується; численні урядові курорти і лікувальні заклади так само мають потребу в санітарному нагляді; повинні бути знаючі в цій області і численні урядові міські і повітові лікарі" [251].

Значення отримання лікарями практичних навичок з гігієни розкривалося професором В.Д.

x0000002 Значення опанування практичних навичок з гігієни піднімається професором В.

Орловим ще у вступній лекції 1894 року, де вчений звернув увагу на те, що "лікарі, які погано ознайомлені з гігієною, є і поганими вчителями народу, і .

розповсюджувачами різного роду марновірств". x0000002 розповсюджувачами різного роду марновірств". Питання практичної підготовки лікарів та повторювальних курсів для них обговорювалося на VІІ та ХІ Пироговських з'їздах і оприлюднювалися на сторінках медичної преси.

x0000003 Питання практичної підготовки лікарів та повторювальних курсів для них обговорювалося на VІІ та ХІ Пироговських з'їздах і оприлюднювалися на сторінках медичної преси.

На VІІІ Пироговському з'їзді на питання: x0000002 На VІІІ Пироговському з'їзді на питання: "чи мають лікарі можливість у даний час отримати належну санітарну підготовку?

x0000002 чи мають лікарі можливість у даний час отримати належну санітарну підготовку?

" - була констатована загальна негативна відповідь [115, арк. 94]. x0000003 " - була констатована загальна негативна відповідь [128, арк. "Університет у цьому відношенні дає занадто мало, - зазначає д-р С. x0000002 "Університет у цьому відношенні дає занадто мало, - зазначає д-р

С. Корженевський, - особливо для земського санітарного лікаря, який повинен бути, насамперед, лікарем-організатором, експертом в галузі як чисто санітарних, так і організаційно-медичних питань.

x0000003 Корженевський, - особливо для земського санітарного лікаря, який повинен бути, насамперед, лікарем-організатором, експертом в галузі як чисто санітарних, так і організаційно-медичних питань".

Водночас він, звичайно, секретар лікарської ради і йому доручається підготовка більшості питань санітарно-загальноорганізаційного характеру.

x0000002 У той же час він, звичайно, секретар лікарської ради і йому доручається підготовка більшості питань санітарно-загальноорганізаційного характеру.

Для цього йому необхідні різноманітні знання. На першому плані: x0000002 Для цього йому необхідні різноманітні знання.

гігієна загальна, спеціальна та методика санітарно-гігієнічних досліджень; додатково:

x0000002 гігієна загальна, спеціальна та методика санітарно-гігієнічних досліджень; додатково:

метеорологія, кліматологія, ґрунтознавство, технологія різних виробництв, основи технічних наук і будівельного мистецтва; плюс методика статистичних описів.

x0000002 метеорологія, кліматологія, ґрунтознавство, технологія різних виробництв, основи технічних наук і будівельного мистецтва; плюс методика статистичних описів.

Майбутньому санітарному лікарю поки ніде цьому учитися". x0000002 Майбутньому санітарному лікарю поки ніде цьому учитися". "Досвідчені лікарі пробували вчитися суспільно-санітарній справі за власним почином:

x0000003 "Досвідчені лікарі пробували вчитися суспільно-санітарній справі за власним почином:

у московській гігієнічній лабораторії проф. Ф.Ф. x0000002 у московській гігієнічній лабораторії проф. Ерісмана, у Казані - у проф. М.Я. x0000002 Ерісмана, у Казані - у проф. Капустіна, у військово-медичній академії - у проф. С.К. Шидловського, у Юр'єві - у проф. Г.В. Хлопіна.

x0000002 Капустіна, у військово-медичній академії - у проф.

У гігієнічній лабораторії Київського Університету більше десяти лікарів здавали іспити на звання повітового лікаря у д-ра Корчак-Чепурківського" - додає професор В.Д. Орлов" [115, арк. 122-125].

x0000002 У гігієнічній лабораторії Київського Університету більше десяти лікарів здавали іспити на звання повітового лікаря у д-ра Корчак-Чепурківського" - додає професор В.

Але цього всього було недостатньо, тому що на той час не існувало планової підготовки санітарних лікарів.

x0000002 Але цього всього було недостатньо, тому що на той час не існувало планової підготовки санітарних лікарів.

На засіданні Комісії з питання організації повторювальних курсів для лікарів, утвореної медичним факультетом університету св. Володимира, 16.11.1899 р., професор В.Д.

x0000002 На засіданні Комісії з питання організації повторювальних курсів для лікарів, утвореної медичним факультетом університету св.

Орлов повідомив зміст листів, отриманих ним на його прохання від професорів російських університетів і Військово-Медичної Академії з питань організації курсів гігієністів.

x0000003 Орлов повідомив зміст листів, отриманих ним на його прохання від професорів російських університетів і Військово-Медичної Академії з питань організації курсів гігієністів.

У цих листах повідомлялось, що відповідні курси не читаються в жодному університеті. Лише у Військово-Медичній Академії для військових лікарів ведеться курс з військової гігієни за програмою, побудованою на основі дисертації д-ра Суровцева "Матеріали для історії кафедри гігієни в імперській Військово-Медичній Академії" за 1898 р.

x0000003 Лише у Військово-Медичній Академії для військових лікарів ведеться курс з військової гігієни за програмою, побудованою на основі дисертації д-ра Суровцева "Матеріали для історії кафедри гігієни в імперській Військово-Медичній Академії" за 1898 р.

В кінці свого виступу В.Д. Орлов зазначив: x0000002 В кінці свого виступу В. "На бувших до тепер курсах гігієна не читалася, не дивлячись на всю її важливість.

x0000002 "На бувших дотепер курсах гігієна не читалася, не дивлячись на всю її важливість.

Земство і земські лікарі чекають відкриття повторювальних курсів. x0000002 Земство і земські лікарі чекають відкриття повторювальних курсів. Нестачі в слухачах не буде" [115, арк. 122-125]. x0000002 Нестачі в слухачах не буде". Ідею повторювальних курсів для лікарів підтримав один із засновників соціальної гігієни, професор О.В. Корчак-Чепурківський. Ще в 1899 р.

x0000003 Ідею повторювальних курсів для лікарів підтримав один із засновників соціальної гігієни, професор О.

у своїх "Розмірковуваннях з питання утворення при медичних факультетах повторювальних курсів для лікарів" він зазначає:

x0000002 у своїх "Розмірковуваннях з питання утворення при медичних факультетах повторювальних курсів для лікарів" [162] він зазначає:

"Кількість санітарних лікарів у земствах - всього 100 чоловік [115, арк. 111]. x0000002 "Кількість санітарних лікарів у земствах - всього 100 чоловік. Виконання санітарних задач у земствах лежить на всякому дільничному лікареві і лише при більш широкій постановці медичної справи в окремих земствах санітарна функція - це предмет діяльності санітарної станції.

x0000002 Виконання санітарних задач у земствах лежить на всякому дільничному лікареві і лише при більш широкій постановці медичної справи в окремих земствах санітарна функція - це предмет діяльності санітарної станції.

На дільничних лікарях лежить частка санітарних функцій, участь у боротьбі з епідеміями й ендеміями.

x0000002 На дільничних лікарях лежить частка санітарних функцій, участь у боротьбі з епідеміями й ендеміями.

Отже, для земських санітарних лікарів, а частково і дільничних, важливо одержати більш спеціальне ознайомлення з такими питаннями, як методика санітарно-лабораторних і санітарно-статистичних досліджень, організація заходів для боротьби з хворобами цілих груп населення:

x0000002 Отже, для земських санітарних лікарів, а частково і дільничних, важливо одержати більш спеціальне ознайомлення з такими питаннями, як методика санітарно-лабораторних і санітарно-статистичних досліджень, організація заходів для боротьби з хворобами цілих груп населення:

епідемічними, ендемічними, промисловими і т.д. x0000002 епідемічними, ендемічними, промисловими і т. Останнім часом починають розвивати санітарну справу міські лікарі, що так само мають потребу в більш широкому ознайомленні з багатьма питаннями міської санітарії:

x0000002 Останнім часом починають розвивати санітарну справу міські лікарі, що так само мають потребу в більш широкому ознайомленні з багатьма питаннями міської санітарії:

водопровід, каналізація, асенізація, промислова гігієна і т.п." [115, арк. 113 (оборот)]. О.В.

x0000002 водопровід, каналізація, асенізація, промислова гігієна і т.

Корчак-Чепурківський пропонував перетворити Київський університет св. x0000003 Корчак-Чепурківський пропонував перетворити Київський університет св.

Володимира в міжрегіональний центр підготовки лікарів-гігієністів. "Стосовно університету св.

x0000003 Володимира в міжрегіональний центр підготовки лікарів-гігієністів.

Володимира, - географічне положення його дуже сприятливе для залучення сюди лікарів; район викладацької діяльності досить великий (що доводиться чисельністю студентства, більшою тільки в столицях).

x0000002 Володимира, - географічне положення його дуже сприятливе для залучення сюди лікарів; район викладацької діяльності досить великий (що доводиться чисельністю студентства, більшою тільки в столицях).

Знаходячись на межі між земськими і неземськими губерніями, він однаково доступний лікарям тих і інших.

x0000002 Знаходячись на межі між земськими і неземськими губерніями, він однаково доступний лікарям тих і інших.

Київ має велике число лікарень, має у своєму розпорядженні спеціальні установи (бактеріологічний інститут, міська санітарна станція й ін.)" [115, арк. 116].

x0000002 Київ має велике число лікарень, має у своєму розпорядженні спеціальні установи (бактеріологічний інститут, міська санітарна станція й ін.

У кінці своєї записки О.В. x0000002 І в кінці своєї записки О. Корчак-Чепурківський робить підсумок: ". x0000002 Корчак-Чепурківський робить підсумок: необхідно організувати читання курсів з усіх найголовніших предметів практичної діяльності лікарів, у т.ч.

x0000002 необхідно організувати читання курсів з усіх найголовніших предметів практичної діяльності лікарів, у т.

, з практичної санітарії; розширити і пристосувати до викладання бакінститут, міську санітарну станцію і т.п." [115, арк. 117].

x0000002 , з практичної санітарії; розширити і пристосувати до викладання бакінститут, міську санітарну станцію і т.

Як результат виступів провідних гігієністів країни, неодноразових постанов Пироговських з'їздів, враховуючи промисловий та економічний розвиток країни, який вимагав якісно нового підходу до підготовки лікарських кадрів взагалі, і гігієнічних зокрема, були організовані перші повторювальні курси для санітарних лікарів.

x0000003 Як результат виступів провідних гігієністів країни, неодноразових постанов Пироговських з'їздів, враховуючи промисловий та економічний розвиток країни, який вимагав якісно нового підходу до підготовки лікарських кадрів взагалі, і гігієнічних, зокрема, були організовані перші повторювальні курси для санітарних лікарів.

Вони відбулися в Петербурзі взимку 1902-1903 р. У лютому 1903 р. x0000002 Вони відбулися в Петербурзі взимку 1902-1903 р. також проводилися практичні заняття для санітарних лікарів при Херсонській губернській управі.

x0000002 також проводилися практичні заняття для санітарних лікарів при Херсонській губернській управі.

Але на початковому етапі повторювальних курсів не обійшлося без суттєвих прорахунків. За висловом С.

x0000003 Але на початковому етапі повторювальних курсів не обійшлося без суттєвих прорахунків.

Корженевського це було "одне суцільне непорозуміння". x0000002 Корженевського це було "Одне суцільне непорозуміння". Програми курсів часом складалися без фахівців з гігієни; санітарні лікарі не були проінформовані про проведення курсів; курс вів патологоанатом [115, арк. 96].

x0000003 Програми курсів часом складалися без фахівців з гігієни; санітарні лікарі не були проінформовані про проведення курсів; курс вів патологоанатом [128, арк.

Петербурзькі курси були задумані дуже широко. x0000002 Петербурзькі курси були задумані дуже широко. Думка і почин належали завідуючому санітарного бюро С.-Петербургзького земства д-ру І.А. Дмитрієву [115, арк. 96].

x0000002 Думка і почин належали завідуючому санітарного бюро С-Петербургзького земства д-ру І.

Програма Петербурзьких курсів розроблялася з врахуванням огляду як теоретичних, так і практичних питань гігієни та санітарії.

x0000002 Програма Петербурзьких курсів була розроблена з врахуванням огляду як теоретичних, так і практичних питань гігієни та санітарії.

Планувалося провести теоретичний цикл лекцій. x0000002 Планувалося провести теоретичний цикл лекцій. Ці лекції мали розкрити теми гігієни житла, водопостачання, видалення нечистот.

x0000002 Ці лекції мали розкрити теми гігієни житла, водопостачання, видалення нечистот.

Крім того, значна увага теоретичного курсу приділялась боротьбі з заразними хворобами.

x0000002 Крім того, значна увага теоретичного курсу приділялась боротьбі з заразними хворобами.

Не були забуті і найголовніші загальні питання шкільної і фабричної гігієни, гігієни харчування, гігієни одягу і клімату.

x0000002 Не були забуті і найголовніші загальні питання шкільної і фабричної гігієни, гігієни харчування, гігієни одягу і клімату.

Програмою курсів були заплановані екскурсії та огляди. x0000002 Програмою курсів були заплановані екскурсії та огляди. Практична частина курсів мала проходити в гігієнічній лабораторії, кабінетах (пунктах) віспощеплення, в бактеріологічній лабораторії виконувались вправи з санітарної експертизи.

x0000002 Практична частина курсів мала проходити в гігієнічній лабораторії, кабінетах (пунктах) віспощеплення, в бактеріологічній лабораторії виконувались вправи з санітарної експертизи.

Крім вищеназваного, програма включала як теоретичний, так і практичний розгляд питань професійної гігієни і медицини, суспільної медицини, медичної і санітарної статистики та медичної географії, державного лікарсько-санітарного ладу і санітарного законодавства [115, арк. 96].

x0000002 Крім вищеназваного, програма включала як теоретичний, так і практичний розгляд питань професійної гігієни і медицини, суспільної медицини, медичної і санітарної статистики та медичної географії, державного лікарсько-санітарного ладу і санітарного законодавства [169].

По закінченню курсів у пресі висловлювалися побажання ". x0000003 По закінченню курсів у пресі висловлювалися побажання ". усунути той переважний лекційний характер занять, яким страждали Петербурзькі курси на шкоду практичним заняттям, оглядам і екскурсіям" [277, c. 5].

x0000002 був усунутий той переважний лекційний характер занять, яким страждали Петербурзькі курси на шкоду практичним заняттям, оглядам і екскурсіям" [251].

Тобто лікарів більш цікавило втілення на практиці тих нових здобутків гігієнічної галузі, які їм потрібні для повсякденної роботи в земстві.

x0000002 Тобто лікарів більш цікавило втілення на практиці тих нових здобутків гігієнічної галузі, які їм потрібні для повсякденної роботи в земстві.

Підводячи підсумки перших повторювальних курсів для лікарів, В.Д. Орлов писав:

x0000002 Підводячи підсумки перших повторювальних курсів для лікарів, В.

"Через труднощі в організації курсів для санітарних лікарів на ІХ Пироговському з'їзді при Правлінні Пироговської спілки організована особлива комісія, якій доручено дати подальший рух питанню спеціальної підготовки санітарних лікарів" [115, арк. 96]. На думку професора В.Д.

x0000002 "Через труднощі в організації курсів для санітарних лікарів на ІХ Пироговському з'їзді при Правлінні Пироговської спілки організована особлива комісія, якій доручено дати подальший рух питанню спеціальної підготовки санітарних лікарів" [169].

Орлова, організовувати курси варто лише в таких місцях, де є кваліфіковані фахівці та інші умови для ретельного вивчення методик лабораторно-гігієнічних досліджень.

x0000003 Орлова, організовувати курси варто лише в таких місцях, де є кваліфіковані фахівці та інші умови для ретельного вивчення методик лабораторно-гігієнічних досліджень [109, с.

У Києві вибрали лише деякі розділи: x0000002 У Києві вибрали лише деякі розділи: санітарні дослідження по 2-4 години на тиждень для 10-15 осіб та навчальні екскурсії.

x0000003 санітарні дослідження по 2-4 години на тиждень для 10 - 15 осіб та навчальні екскурсії.

Спеціальні та повторювальні курси при медичному факультеті університету св. x0000002 Спеціальні та повторювальні курси при медичному факультеті університету св.

Володимира були організовані для ознайомлення лікарів з новітніми досягненнями в області медицини, вивчення деяких спеціальних галузей, поповнення знань з різних медичних спеціальностей.

x0000003 Володимира були організовані для ознайомлення лікарів з новітніми досягненнями в галузі медицини, вивчення деяких спеціальних галузей, поповнення знань з різних медичних спеціальностей.

На курси мали право поступати всі особи зі ступенем лікаря або доктора медицини без розрізнення статі, віросповідання та національності.

x0000002 На курси мали право поступати всі особи зі ступенем лікаря або доктора медицини без розрізнення статі, віросповідання та національності.

Для читання курсів запрошувались професори, приват-доценти, а у виняткових випадках - лікарі-практиканти [115, арк. 83-85].

x0000003 Для читання курсів запрошувались професори, приват-доценти, а у виняткових випадках - лікарі-практиканти [128, арк.

Окрім повторювальних курсів для лікарів при університеті св. x0000002 Крім повторювальних курсів для лікарів при університеті св. Володимира подібний курс проводили на медичному факультеті Новоросійського університету (Одеса).

x0000002 Володимира, подібний курс проводили на медичному факультеті Новоросійського університету (Одеса).

Це видно з висновків Комісії, обраної медичним факультетом Новоросійського університету з питання допущення до занять в учбово-допоміжних установах осіб, що не знаходяться на службі в університеті [115, арк. 90].

x0000002 Це видно з висновків Комісії, обраної медичним факультетом Новоросійського університету з питання допущення до занять в учбово-допоміжних установах осіб, що не знаходяться на службі в університеті [167].

З 1906 навчального року за клопотанням професора В.Д. x0000002 З 1906 навчального року за клопотанням професора В. Орлова студентам пропонується ще один приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної поліції при кафедрі гігієни, який читав заслужений ординарний професор І.П.

x0000002 Орлова студентам пропонується ще один приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної поліції при кафедрі гігієни, який читав заслужений ординарний професор І.

Скворцов, що висвітлював практичну направленість санітарно-гігієнічної діяльності лікаря [371, c. 24].

x0000002 Скворцов, що висвітлював практичну направленість санітарно-гігієнічної діяльності лікаря [277].

Удосконалюється викладання, поглиблюється зміст дисциплін у Харківському університеті після того, як фахову кафедру очолив професор А.І. Якобій. А.І.

Якобій здійснив низку невідкладних заходів щодо організації не тільки теоретичного, але й практичного викладання гігієни, хоча на цьому шляху зустрічалося чимало труднощів. Лише у 1877 р.

x0000003 Якобій здійснив низку невідкладних заходів щодо організації не тільки теоретичного, але й практичного викладання гігієни, хоча на цьому шляху зустрічалося також чимало труднощів.

кафедра одержала окреме приміщення для лабораторії та кабінет у складі двох кімнат.

x0000003 кафедра одержала окреме приміщення для лабораторії та кабінет у складі двох кімнат.

Саме з цього року розпочались систематичні практичні заняття, які розподілялись на загальні, обов'язкові для усіх студентів і спеціальні заняття для бажаючих.

Загальні заняття мали за мету ознайомити студентів з технікою основних і найбільш простих методів санітарних досліджень, необхідних у повсякденній практичній роботі лікаря.

Практичні заняття проводилися два рази на тиждень по 2 години ввечері, які були обов'язковими для всіх студентів.

На практичних заняттях проводилося дослідження повітря, води, вологості, їдалень, нічліжних притулків тощо. У 1882 р.

практичні заняття були збільшені до 6 годин, а теоретичний курс становив 3-4 години на тиждень.

x0000003 практичні заняття з гігієни були збільшені до 6 годин, а теоретичний курс становив 3-4 години на тиждень.

Кошти на інвентар і на проведення занять відпускалися в сумі 800 карбованців на весь рік. Клопотання професора А.І.

x0000003 Кошти на інвентар і на проведення занять відпускалися в сумі 300 карбованців на весь рік.

Якобія про збільшення цієї суми до 600 карбованців не було задоволене. x0000003 Якобія про збільшення цієї суми до 600 карбованців не було задоволене.

Але незважаючи на недостатнє матеріальне обладнання, в лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню якості води, хліба та інших продуктів харчування харківського ринку [342, с. 25].

x0000003 Але незважаючи на недостатнє матеріальне обладнання, в лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню якості води, хліба та інших продуктів харчування харківського ринку [381, c.

У ювілейному збірнику, випущеному з нагоди 100-річчя медичного факультету Харківського університету, складеного під редакцією проф. І.П. Скорцова і Д.І.

x0000003 У ювілейному збірнику, випущеному з нагоди 100-річчя медичного факультету Харківського університету, складеного під редакцією професорів І.

Багалія, так оцінюється діяльність А.І. Якобія: "проф. А.І. x0000003 Багалія, так оцінюється діяльність А. Якобій став у Харкові піонером нового сучасного напрямку як у галузі викладання гігієни, так і застосування її в житті; замість колишньої особистої і суто теоретичної науки він зробив її суспільною і експериментальною [387].

x0000003 Якобій став у Харкові піонером нового сучасного напрямку як у галузі викладання гігієни, так і застосування її в житті; замість колишньої особистої і суто теоретичної науки він зробив її суспільною і експериментальною" [426].

Курс гігієни, який читав А.І. Якобій у Харківському університеті містив багато розділів. x0000003 Якобій у Харківському університеті містив багато розділів. Збереглися його лекції, написані студентом В.П. x0000003 Збереглися його лекції, написані студентом В. Окороковим і випущені в 1885 р. x0000003 Окороковим і випущені в 1885 р. Курс лекцій написано від руки і розмножено літографським способом у обмеженій кількості.

x0000003 Курс лекцій написано від руки і розмножено літографським способом у обмеженій кількості.

Цей унікальний навчальний посібник зберігся в Харківській бібліотеці ім. В.Г. x0000003 Цей унікальний навчальний посібник зберігся в Харківській бібліотеці ім.

Короленка і становить винятковий науковий інтерес. x0000003 Короленка і становить винятковий науковий інтерес. Посібник випущено під редакцією автора лекцій А.І. x0000003 Посібник випущено під редакцією автора лекцій А. Якобія під назвою "Курс суспільної гігієни". x0000003 Якобія під назвою "Курс суспільної гігієни".

Матеріал "Курсу суспільної гігієни" дає уявлення про стан гігієнічної науки і практики наприкінці ХІХ століття.

Посібник складається з наступних розділів: "1. Смітні залишки та їх видалення. 2.

Історія розвитку санітарних закладів. 3. Грунт. 4. Клімат. 5. Вентиляція. 6. Штучний клімат. 7. Харчування. 8. Голодування. 9. Водопостачання. 10. Біологія населення. 11. Місця ув'язнення. 12.

Захворювання від зіпсованого повітря замкнутих приміщень. 13. Школа. 14. Навчання. 15. Дезінфекція. 16. Будування госпіталю. 17. Епідемії. 18. Статева діяльність".

"Курс суспільної гігієни" спрямовувався насамперед на практичну підготовку випускників медичного факультету Харківського університету і був одним із кращих на теренах Російської імперії.

Науково-дослідна, навчальна робота кафедри гігієни Одеського університету активізувалася з приходом на посаду завідувача цього навчально-наукового підрозділу М.М.

Костяміна (1868-1958 рр.). Формування наукового світогляду Миколи Миколайовича Костяміна - видатного вченого, гігієніста і педагога, відбулося в Петербурзькому університеті, де він упродовж 1885-1891 рр.

x0000003 Формування наукового світогляду Миколи Миколайовича Костямина (1868 -1958) - видатного вченого, гігієніста і педагога, відбувалося в стінах Петербурзького університету, де він упродовж 1885 - 1891 рр.

навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету. x0000003 навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету.

Після закінчення Петербургзького університету вступив до Військо-медичної академії, яку закінчив з відзнакою в 1896 р.

x0000003 Після закінчення Петербургзького університету вступив до Військо-медичної академії, яку закінчив з відзнакою в 1896 р.

Його вчителями були вчені зі світовим ім'ям - І.М. Сєченов, С.П. Боткін, А.П. Доброславін. На формування М.М.

x0000003 Його вчителями були вчені зі світовим ім'ям - І.

Костяміна, як гігієніста, великий вплив мав І.П. x0000003 Костямина, як гігієніста, великий вплив мав І. Павлов - учений в галузі фізіології. x0000003 Павлов - учений в галузі фізіології. Приділяючи велику увагу проблемам гігієни, І.П. Павлов зазначав: x0000003 Приділяючи велику увагу проблемам гігієни, І. " по-перше, тільки знаючи причину, можна діяти проти неї, а по-друге, - і це важливе - можна не допустити її до . вторгнення в організм.

x0000003 " по-перше, тільки знаючи причину, можна діяти проти неї, а по-друге, - і це важливе - можна не допустити її до .

Тільки знаючи причини хвороб, теперішня медицина перетворюється на медицину майбутню, тобто гігієну в широкому смислі слова" [10, c. 77].

x0000003 Тільки знаючи причини хвороб, теперішня медицина перетворюється на медицину майбутню, тобто гігієну в широкому смислі слова" [10, c.

Саме профілактичний напрям у медицині ліг в основу подальшої наукової і педагогічної діяльності М.М. Костяміна.

x0000003 Саме профілактичний напрям у медицині ліг в основу подальшої наукової і педагогічної діяльності М.

"Основною метою мого навчання було обрати собі таку спеціальність, яка б кожен день приносила практичну користь людям" - писав М.М. Костямін [314]. У 1909 р. М.М.

x0000003 "Основною метою мого навчання було обрати собі таку спеціальність, яка б кожен день приносила практичну користь людям" - писав М.

Костямін захистив докторську дисертацію на тему "Основи дослідження тканин під кутом зору гігієни". З 1911 по 1914 рр.

x0000003 Костямин захистив докторську дисертацію на тему "Основи дослідження тканин під кутом зору гігієни".

працював В Петербурзькій Військово-медичній академії на посадах асистента, доцента та професора кафедри гігієни.

x0000003 працював у Петербурзькій Військово-медичній академії на посадах асистента, доцента та професора кафедри гігієни.

У цей час першочергову увагу приділяв питанням військової гігієни. x0000003 Костямин приділяв велику увагу також питанням гігієни харчування.

Вагоме місце в цьому напрямку мала його праця "Основи гігієни військової служби" (1912). У 1913 р.

на Всеросійській гігієнічній виставці за організацію відділів "Одяг" і "Дезинфекція" був удостоєний почесного диплома.

У Петербурзький період своєї діяльності М.М. x0000003 У Петербурзький період своєї діяльності М. Костямін опублікував низку робіт, присвячених гігієні одягу і санітарно-гігієнічній методиці дослідження тканин одягу. Це такі роботи:

x0000003 Костямин опублікував низку робіт, присвячених гігієні одягу і санітарно-гігієнічній методиці дослідження тканин одягу:

"Способи дослідження тканин одягу з погляду гігієни", "Гігієнічна оцінка тканин, застосовуваних у лікарнях", "Гігієнічна оцінка сукон і бавовняних тканин для армії", "До питання про визначення тепловтрат тканинами одягу в абсолютній мірі", "До питання про вибір тканин для білизни", "Про вибір тканин для армії", "Гігієна військового одягу" [211, c. 8].

x0000003 "Способи дослідження тканин одягу з погляду гігієни", "Гігієнічна оцінка тканин, застосовуваних у лікарнях", "Гігієнічна оцінка сукон і бавовняних тканин для армії", "До питання про визначення тепловтрат тканинами одягу в абсолютній мірі", "До питання про вибір тканин для білизни", "Про вибір тканин для армії", "Гігієна військового одягу" [244, c.

Більшість робіт ученого мала експериментальний характер і торкалася питань, цілком нових на той час.

Ефективність даних робіт виявилася практично в поліпшенні якості тканин для військового одягу на фабриках та перевіркою їх автором на кафедрі гігієни.

Для ознайомлення з роботою закордонних гігієнічних інститутів М.М. x0000003 З метою ознайомлення з роботою закордонних гігієнічних інститутів М.

Костямін у період 1911-1912 рр. x0000003 Костямин у період 1911-1912 рр. перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Австрії. x0000003 перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Австрії. Результати закордонного наукового відрядження були висвітлені в таких публікаціях, як "Звіт про закордонне відрядження" та "Про постановку в Німеччині справи організації і нагляду за водопостачанням і видаленням стічних вод" [211, c. 7].

x0000003 Результати закордонного наукового відрядження були висвітлені в таких публікаціях, як "Звіт про закордонне відрядження" та "Про постановку в Німеччині справи організації і нагляду за водопостачанням і видаленням стічних вод" [244, c.

Особливий розквіт наукової, організаційно-практичної, громадської і педагогічної діяльності М.М.

x0000003 Особливий розквіт наукової, організаційно-практичної, громадської і педагогічної діяльності М.

Костяміна припадає на одеський період. x0000003 Костямина припадає на одеський період. У 1914 р, він був обраний завідувачем кафедри гігієни медичного факультету Одеського університету.

x0000003 У 1914 р, він був обраний завідувачем кафедри гігієни медичного факультету Одеського університету.

При подальшій реорганізації медичного факультету в самостійний медичний інститут при радянській владі, М.М.

x0000003 При подальшій реорганізації медичного факультету в самостійний медичний інститут при радянській владі, М.

Костямін продовжував керувати роботою кафедри безперервно до останніх днів життя. З 1914 р.

x0000003 Костямин продовжував керувати роботою кафедри безперервно до останніх днів життя.

, під час імперіалістичної війни, значно погіршилося санітарно-епідеміологічне становище країни, збільшилася захворюваність серед населення міст і сіл, а тому увага посилюється до підготовки кадрів з гігієни і епідеміології. У зв'язку з цим М.М.

x0000003 , під час імперіалістичної війни, значно погіршилося санітарно-епідеміологічне становище країни, збільшилася захворюваність серед населення міст і сіл, а тому увага посилюється до підготовки кадрів з гігієни і епідеміології.

Костямін розробив проект програми з гігієни для російських університетів, де чільне місце відводив гігієні ремісничих і фабричних закладів, військ і тюрем. У 1916 р.

x0000003 Костямин розробив проект програми з гігієни для російських університетів, де чільне місце відводив гігієні ремісничих і фабричних закладів, військ і тюрем.

актуальні проблеми викладання гігієни на медичних факультетах університетів він виклав у статті, опублікованій на сторінках журналу "Русский врач" [314]. З 1915 р.

x0000003 актуальні проблеми викладання гігієни на медичних факультетах університетів він виклав у статті, опублікованій на сторінках журналу "Русский врач" [353].

програма по гігієні була розширена за рахунок включення низки нових розділів: x0000003 програма по гігієні була розширена за рахунок включення низки нових розділів:

епідеміології, епізоотології, санітарної статистики з медичною поліцією [621]. x0000003 епідеміології, епізоотології, санітарної статистики з медичною поліцією [666].

У цей час до головних завдань гігієнічної науки належала розробка комплексу рекомендацій по оздоровленню умов життя населення, навколишнього середовища та організму людини. Цим питанням М.М.

x0000003 У цей час до головних завдань гігієнічної науки належала розробка комплексу рекомендацій по оздоровленню умов життя населення, навколишнього середовища та організму людини.

Костямін присвятив свою працю, як "Гігієна, як основа особистого і суспільного добробуту".

x0000003 Костямин присвятив свою працю - "Гігієна, як основа особистого і суспільного добробуту".

Виступаючи за здоровий спосіб життя, М.М. x0000003 Виступаючи за здоровий спосіб життя, М. Костямін присвятив деякі праці теоретичним основам фізичного виховання, які відображували концепцію І.П.

x0000003 Костямин присвятив деякі праці теоретичним основам фізичного виховання, які відображували концепцію І.

Павлова щодо єдності організму і навколишнього середовища. x0000003 Павлова щодо єдності організму і навколишнього середовища. Зокрема, у своїй статті "Керівні принципи фізичної освіти" він зазначав "Управляючи умовами зовнішнього середовища, умовами життя організму, включаючи і соціально-економічні, можна в певному напрямку змінити і створити певні якості організму" [10, c. 159-160].

x0000003 Зокрема, у своїй статті "Керівні принципи фізичної освіти" він зазначав "Управляючи умовами зовнішнього середовища, умовами життя організму, включаючи і соціально-економічні, можна в певному напрямку змінити і створити певні якості організму" [10, c.

Підкреслюючи значення фізкультури в загальному комплексі відділів гігієни, автор відзначив це у своїй роботі "Фізкультура і гігієна". Під керівництвом професора М.М.

x0000003 Підкреслюючи значення фізкультури в загальному комплексі заходів гігієни, автор відзначив це у своїй роботі "Фізкультура і гігієна".

Костяміна на кафедрі гігієні досліджувалися актуальні проблеми шкільної гігієни, зокрема вивчалося учбове навантаження школярів, гігієна дитячої праці в майстернях, втома і відпочинок підлітків. Професор М.М.

x0000003 Костямина на кафедрі гігієні досліджувалися актуальні проблеми шкільної гігієни, зокрема, вивчалося учбове навантаження школярів, гігієна дитячої праці в майстернях, втома і відпочинок підлітків.

Костямін приділяв велику увагу також питанням гігієни харчування. x0000003 Костямин приділяв велику увагу також питанням гігієни харчування.

Його перу належали такі праці, як "Гігієна харчування", "Санітарно-харчове товарознавство", "Практикум дослідження харчових продуктів". У зв'язку з організацією і розвитком громадського харчування, директивними постановами уряду про підвищення якості харчової промисловості і усвідомлюючи важливість раціонального харчування для людини, М.М.

Костямін написав низку робіт, а саме: "Біологічний спосіб визначення доброякісного борошна", "Про методи санітарно-гігієнічних досліджень харчових продуктів", "Про гігієну в холодильній справі", "Про гігієнізацію в консервній справі", "Про визначення початкових стадій розкладу м'ясорибних продуктів", "Способи визначення якості рибної продукції", "Щодо природи процесів соління рибного м'яса", "До питання про вплив хімічного складу солі на процеси соління рибного м'яса", "Гігієнізація і санітарний режим у консервній промисловості", "Про значення кролівництва в режимі громадського харчування". Не залишилися поза увагою М.М. Костяміна питання комунальної гігієни. Під його керівництвом вивчався тепловий режим в новобудовах, а також забруднення атмосферного повітря в м. Одеса.

x0000003 Під його керівництвом вивчався тепловий режим в новобудовах, а також забруднення атмосферного повітря в м.

Відзначаючи важливість житлового будівництва і теплового режиму в новобудовах, автор провів експериментальне дослідження, яке оприлюднив у роботі "Про вивчення теплового режиму по будинках новобуду".

x0000003 Відзначаючи важливість житлового будівництва і теплового режиму в новобудовах, автор провів експериментальне дослідження, яке оприлюднив у роботі "Про вивчення теплового режиму по будинках новобуду".

У зв'язку з розвитком авіації і добором осіб для цього автор склав "Анкету-інструкцію по обстеженню пілотів" [211, c. 10].

x0000003 У зв'язку з розвитком авіації і добором осіб для неї автор склав "Анкету-інструкцію по обстеженню пілотів" [244, c.

Після революційних подій 1917 р. x0000003 Після революційних подій 1917 р. перебудовується наукова і педагогічна робота кафедри гігієни Одеського медичного інституту.

x0000003 перебудовується наукова і педагогічна робота кафедри гігієни Одеського медичного інституту.

Викладання гігієни підпорядковувалося профілактичному напрямку медицини та матеріалістичним уявленням про світобудову.

x0000003 Викладання гігієни підпорядковувалося профілактичному напрямку медицини та матеріалістичним уявленням про світобудову.

Були переглянуті і затверджені в бік збільшення годин нові програми курсу гігієни.

Окрім розділів, які читалися раніше, передбачалися нові, а саме:

соціальна, професійна і шкільна гігієна. Збільшився також штат кафедри до 2-х доцентів та 5 асистентів, дещо поліпшилося матеріально-технічне забезпечення. Все це дало можливість підвищити рівень викладання гігієни, яка стала основою профілактичної підготовки лікарів. Таким чином, перебуваючи на посаді завідувача кафедрою гігієни в Одеському медичному інституті, професор М.М. Костямін вдосконалив методику викладання гігієни, особливу увагу приділяючи експериментальним методам дослідження. Його наукові розробки мали практичне впровадження в різних галузях гігієнічної науки. Окрім наукової роботи і педагогічної діяльності, слід відзначити велику організаційну роботу М.М. Костяміна. Завдяки його керівництву Одеська міська санітарно-бактеріологічна лабораторія стала однією з кращих у колишньому Радянському Союзі. В 1921 р. М.М.

Костямін організував одеський Дім санітарної освіти і був першим його завідувачем. У радянський час у медичному інституті він очолював факультет, був головою медичної ради, ректором інституту. Не менш різноманітна громадська діяльність М.М. Костяміна. Починаючи з 1920 р. він обіймав різні виборні посади. У зв'язку з організацією в 1925-1926 рр. x0000003 У зв'язку з організацією в 1925 - 1926 рр. в інституті лікувально-профілактичного, педіатричного і санітарно-гігієнічного напрямів гігієна стала викладатися з урахуванням особливостей кожного профілю.

x0000003 в Одеському медичному інституті лікувально-профілактичного, педіатричного і санітарно-гігієнічного напрямів гігієна стала викладатися з урахуванням особливостей кожного профілю.

В подальшому вдосконаленні структури медичного факультету, були створені самостійні гігієнічні кафедри санітарно-гігієнічного факультету, які почергово очолювали співробітники кафедри загальної гігієни (професори А.І. Бурштейн і Я.Б. Різник, доцент Н.С. Желязнякова) [621, c. 206].

x0000003 В подальшому вдосконаленні структури медичного факультету, були створені самостійні гігієнічні кафедри санітарно-гігієнічного факультету, які почергово очолювали співробітники кафедри загальної гігієни (професори А.

Отже, вченими-гігієністами Київського, Одеського, Харківського університетів в кінці ХІХ - на початку ХХ століття були закладені наукові основи таких профілактичних напрямів у медицині, як комунальна гігієна, харчування, військова гігієна, шкільна гігієна тощо.

x0000003 Отже, вченими гігієни Новоросійського університету в кінці ХІХ - на початку ХХ століття були закладені наукові основи таких профілактичних напрямів у медицині, як комунальна гігієна, харчування, військова гігієна, шкільна тощо.

Вчені-гігієністи в наукових розробках враховували як найновіші досягнення європейської гігієнічної науки, так і вітчизняної, а також історичні, культурні, природні особливості, які впливали на умови життя і праці багатонаціонального населення Російської імперії.

x0000003 Вчені-гігієністи в наукових розробках, з одного боку, застосовували найновіші досягнення європейської гігієнічної науки, з іншого, - враховували регіональні, історичні, культурні, природні особливості, які впливали на умови життя і праці багатонаціонального населення Російської імперії.

Відкриття і наукові здобутки вчених кафедри гігієни університетів України впроваджувалися в практичній медицині, а дослідники-експериментатори брали безпосередню участь в розв'язанні конкретних санітарно-гігієнічних проблем регіонального і місцевого масштабів. Висновки до розділу ІІ. 1.

x0000003 Відкриття і наукові здобутки вчених кафедри гігієни Новоросійського університету впроваджувалися в практичній медицині, а дослідники-експериментатори брали безпосередню участь у розв'язанні нагальних потреб соціального здоров'я.

Найважливіші передумови становлення гігієнічної науки можна об'єднати в три групи:

економічні, соціальні, науково-теоретичні.

Економічні - включають насамперед розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві, зростаючу потребу в найманій робочій силі, велику міграцію населення після реформи 1861 року, що зумовило необхідність збереження і відтворення людських ресурсів шляхом введення профілактичних, гігієнічних заходів на виробництві та в побуті працюючих, посилення просвітницької здоров'язбережувальної роботи серед пересічних громадян.

Характеризуючи шкідливе капіталістичне виробництво, учений-гігієніст А.І. Якобій у лекції студентам наводив приклад про те, що робітники, які шліфують на заводі метал, у середньому живуть до 29 років. Їхнє життя стрімко вбиває пил від сталі і точильного каменю.

Лікар навів сумну тогочасну статистику, коли із 38 жінок, які працювали на капелюшній фабриці, кожна третя - народжувала передчасно або мала мертвонароджену дитину, в кожної четвертої - діти помирали до 5 років.

І лише одна дитина з'являлася на світ здоровою. Окрім соціальних захворювань, зумовлених шкідливим виробництвом, додавалися масові епідемії тифу, холери, дизентерії, які знекровлювали промислове і сільськогосподарське виробництво.

Усе це формувало соціальний запит на розвиток профілактичної медицини, зокрема гігієнічної науки.

Важливою науково-теоретичною передумовою розвитку гігієни стала "друга наукова революція", яка бере свій відлік з середини ХІХ ст. Сутнісними ознаками її (за І.І.

Колесник) стали процеси інституціоналізації й професіоналізації, перетворення науки на соціальний інститут із відповідною інфраструктурою, системою освіти, підготовкою кадрів, науковими школами.

Місце аматорства та дилетантизму в науках заступали академічні й університетські структури та форми організації наукової парці.

Професіоналізація гігієнічної науки була тісно пов'язана з математизацією фізики і хімії.

Особливий інтерес у науці і суспільстві викликали роботи присвячені періодичній системі Д.І. Менделєєва, рефлексам головного мозку І.М. Сєченова, фагоцитарній теорії І.І. Мечникова.

Ученими-лікарями університетів на теренах України закладаються основи мікробіології, гігієни та епідеміології.

Становлення гігієнічної науки в університетах на теренах України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. проходило в умовах жорстких репресій самодержавства, посилення політичного контролю царською охранкою за науковою і викладацькою діяльністю учених-лікарів, які з урахуванням найновіших відкриттів у природничих і гуманітарних науках у своїх лекціях виходили за рамки "слова божого", усталених уявлень про природу держави і суспільства. Отже, в другій половині ХІХ ст. сформувалися усі необхідні (економічні, соціальні, науково-теоретичні) передумови для виокремлення гігієнічної науки в самостійний напрям медичних знань; було покладено початок її інституціоналізації і професіоналізації, перетворення в соціальний інститут, невід'ємний складник суспільного розвитку. 2.

Розвиток гігієнічної науки в університетах відбувався у два етапи: І - початок - середина ХІХ ст.; ІІ - друга половина ХІХ - поч. ХХ ст. На першому етапі в Київському, Харківському і Одеському університетах викладання гігієни здійснювалося на різних кафедрах і фахівцями інших галузей медицини. Такими кафедрами були - навчально-наукові підрозділи - "лікарознавства, токсикології, фармації, рецептури, медичної енциклопедії та методології" або "судової медицини, медичної поліції, медичної енциклопедії та методології". На другому етапі - лекційні курси і практичну підготовку проводили викладачі кафедр гігієни. На фахових кафедрах з гігієни концентрувалися навчальні дисципліни з профілактичної медицини. Уперше кафедра гігієни була створена в Київському університеті св. Володимира - 1865 р., згодом - у 1872 р. в Харківському, а в 1903 р. - Одеському університетах. Важливим індикатором розвитку гігієнічної науки в університетах була її інституціоналізація - створення відповідних фахових кафедр та наукових лабораторій. Визначальним чинником розвитку гігієнічної науки на кафедрах університетів було використання зарубіжного досвіду кадрового забезпечення.

Для посилення наукового потенціалу вітчизняні університети зверталися за допомогою до європейських університетів, наукових установ та наукових шкіл.

Група українських учених-гігієністів, серед яких і перший завідувач кафедри гігієни Київського університету св. Володимира - професор В.А. Суботін, пройшла стажування в Гігієнічному інституті Мюнхенського університету, який очолював видатний учений Макс Петтенкофер (1818-1901 рр.).

Поглиблював медичні знання в Вюрцбурзькому університеті завідувач кафедри гігієни Харківського університету, професор А.І. Якобій. Професор-гігієніст Харківського університету І.П. Скворцов знайомився з викладанням гігієни в університетах та науково-дослідною роботою в лабораторіях Німеччини, Австро-Угорщини, Франції, Англії, Італії, Бельгії, Голландії, Швейцарії. Стажувався у Франції і був обраний там членом Ліги освіти завідувач кафедри гігієни Одеського університету Г.В. Хлопін. Важливим чинником розвитку гігієнічної науки в університетах було її матеріально-технічне, фінансове забезпечення. Створення гігієнічних кафедр наштовхувалося на часом непереборну перешкоду - відсутність або небажання влади виділяти кошти на розвиток науки.

У багатьох випадках університетам було заборонено царською владою порушувати клопотання про додаткові асигнування на навчальні потреби. Проте професор В.А.

Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин з курсу гігієни, введення обов'язкових практичних занять, оновлення лабораторного обладнання, виділення коштів на придбання наочних посібників, розширення навчально-лабораторної бази.

x0000003 Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин на курс гігієни, введення обов'язкових практичних занять, обладнання лабораторії, виділення коштів на придбання наочних посібників, збільшення навчальних приміщень тощо.

Декілька років добивався професор А.І. Якобій, завідувач кафедри гігієни Харківського університету, виділення нових приміщень для навчально-наукової роботи. Лише в 1877 р.

кафедра одержала окреме приміщення для лабораторій та кабінет із двох кімнат, що сприяло налагодженню систематичних досліджень в галузі санітарії, які були конче необхідні для повсякденної практичної роботи лікарів.

Величезних зусиль доклав професор В.Г. Хлопін, завідувач кафедри гігієни Одеського університету, для оснащення лабораторії сучасним обладнанням, придбання наочних посібників, навчальної літератури тощо. За даними дослідниці Л.І. Грабовської, навіть у 1950-х рр.

в Одеському університеті користувалися лабораторним обладнанням, придбаним Г.В.

Хлопіним за часів завідування кафедрою гігієни. Отже, в процесі інституціоналізації і професіоналізації гігієнічна наука в університетах пройшла два етапи (початок - середина ХІХ і друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.

) і як результат - якісно зріс фаховий потенціал учених, посилилися інтелектуальні зв'язки з науковими центрами гігієнічної науки Європи, визначилися актуальні пріоритетні напрями структуризації гігієнічної підготовки студентів медичного профілю.

Відставання фінансування державою медико-гігієнічних досліджень суперечило викликам часу, гальмувало розвиток гігієнічної науки в цілому.

Учені-гігієністи намагалися частково компенсувати хронічне недофінансування науки участю в роботі громадських організацій - медичних товариств, які мали більшу фінансову автономію і свободу наукової творчості. 3.

Першочерговим завданням гігієнічних кафедр університетів було насамперед привернення уваги медичної громадськості до необхідності формування профілактичної медицини як наукової галузі зі своїм практичним застосуванням у відповідь на соціальні виклики часу.

З цією метою професор В.А. Суботін (Київський університет св. Володимира) підготував пропозиції "Про розширення викладання гігієни в російських університетах", опублікував звіт про перебування на ІІІ Міжнародному медичному конгресі у Відні (1873 р. ), в якому показав можливість перенесення європейського досвіду на терени України. Особливу увагу завідувач кафедри гігієни приділяв удосконаленню навчальної програми з гігієни, включивши до неї такі складники, як гігієна комунальна, соціальна, харчування, медична географія, статистика тощо. У 1882 р. професор В.А. Суботін видав підручник для студентів медичного факультету - "Короткий курс гігієни". До написання підручника були залучені студенти 5 курсу медичного факультету Київського університету св. Володимира як майбутні практичні лікарі.

Підручник визначав місце і роль гігієни в житті людини як прикладної науки, яка "вчить зберігати здоров'я і попереджувати хвороби", містив низку практичних аспектів. Продовжуючи справу В.А. Суботіна, професор В.Д. Орлов запровадив на медичному факультеті для студентів 4 і 5 курсів лекції з епідеміології та санітарної статистики. Починаючи з 1906-1907 навчального року, професор О.В. Корчак-Чепурківський запроваджує навчальний курс з "Епідеміології та громадської медицини", де чільне місце відводилося вивченню різних видів інфекційних захворювань, а також соціальній гігієні та гігієні праці тощо. Раніше, в 1899 р. О.В. Корчак-Чепурківський запропонував систематично проводити "повторювальні курси" для лікарів, які включали теоретичні курси і практичну підготовку, екскурсії, санітарні огляди тощо. На початку ХХ ст. ця ідея реалізовувалася в університетах і губернських центрах України і стала одним із етапів формування майбутньої системи підвищення кваліфікації лікарів. У 1885 р. професор, завідувач кафедри гігієни Харківського університету А.І. Якобій видає структуризований (18 розділів) "Курс суспільної гігієни", який включав такі розділи: "Смітні залишки та їх видалення", "Вентиляція", "Харчування", "Водопостачання", "Школа", "Навчання", "Дезінфекція", "Епідемії" та ін. Завдяки цілеспрямованим зусиллям цей лекційний курс у Харківському університеті став самостійним предметом викладання і лікарської практики. Особливу увагу професор А.І. Якобій приділяв лабораторним дослідженням. Його праця "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" широко використовувалося в гігієнічній практиці.

x0000003 Його роботи "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" і "Методика дослідження пористості хліба" широко використовувалися в гігієнічній практиці.

Прикладне спрямування мала наукова робота А.І. Якобія "До питання про вжиття заходів для припинення дифтериту в Харківській губернії", де проаналізована захворюваність населення за 1879-1880 рр.

Випереджаючи час, професор Харківського університету І.П. Скворцов, у роботі "Основы физиологии и гигиены" (1900 р. ) доказав єдність людини і довкілля як сутність її існування. Згодом, у 1960-і рр. Е.М. Делар'ю біологічне і гігієнічне значення електрики і, особливо, електромагнітні випромінювання в навколишньому середовищі, відкриті І.П. Скворцовим, назвав такими, що поєднуються із результатами сучасних космічних досліджень. Вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки та медичної освіти у Харківському університеті зробили вчені-гігієністи І.І. Кияніцин, С.В. Коршун, П.Н. Лащенков, В.В. Фавр та ін. Широку підтримку в наукових колах медичних факультетів отримали пропозиції професора Ф.В. Овсянникова "Про спеціалізацію предметів на медичних факультетах і докторських ступенів з окремих медичних наук" (1875 р. ), де обґрунтовувалася необхідність введення гігієни не лише як навчальної дисципліни, а й наукової спеціальності.

Понад 140 праць з гігієни харчування, шкільної гігієни, гігієни праці, насамперед, розумової діяльності, епідеміології і мікробіології підготував завідувач кафедри гігієни Одеського університету, професор Г.В. Хлопін. У 1900-1902 рр. він опублікував у "Віснику загальної гігієни" (Москва) та "Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету" (Юр'їв, 1902 р.

x0000003 Хлопін опублікував у Віснику загальної гігієни, судової медицини і практичної медицини (Москва, 1900) та Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету (Юр'їв, 1902) способи і описи приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах [785; 629].

) описи і способи виготовлення приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах, які за визначенням професора К. Лемана, "мали велике майбутнє". Професор Г.В. Хлопін створив потужну наукову школу в галузі гігієни, до якої увійшли відомі вчені: В.А. Углов, Ф.Г. Кротков, В.А. Виноградов-Волжинський, В.А. Яковенко, К.К. Боголюбов, Я.Л. Окуневський, А.І. Раммул, І.Д. Купцис та ін. 20 учнів Г.В.

Хлопіна стали згодом завідувачами кафедр гігієни в різних медичних закладах СРСР. Отже, в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. на гігієнічних кафедрах університетів відбувається поглиблення змістовної складової гігієнічної підготовки за рахунок введення нових лекційних курсів і лабораторних занять з комунальної, соціальної, професійної гігієни, гігієни праці, епідеміології, мікробіології тощо та збільшення погодинного навчального фонду з названих дисциплін. Теоретичною основою наукового супроводу навчального процесу стали результати багатогранного наукового пошуку учених-гігієністів О.В. Корчака-Чепурківського, С.В. Коршуна, В.А. Суботіна, В.Д. Орлова, В.В. Фавра, А.І. Якобія та ін. , які підготували низку наукових праць та навчальних посібників з профілактичної медицини. У навчальних планах медичних факультетів університетів збільшується частка практичних, лабораторних занять, що сприяло підвищенню якості підготовки фахівців, а талановитій студентській молоді розширився доступ до науково-дослідної, експериментальної роботи та написання спільних із викладачами підручників і навчальних посібників з провідних лекційних курсів фахової підготовки. РОЗДІЛ 3 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПОРТРЕТИ УЧЕНИХ-ГІГІЄНІСТІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. 3. 1 Учені-лікарі Київського університету св. Володимира в інтелектуальному просторі другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. У другій половині ХІХ ст. медичному факультету Київського університету св. Володимира відводилася роль координуючого центру профілактичної медицини для інших медичних закладів Російської імперії. Його кадровий потенціал формувався із когорти вчених-лікарів Московського, Казанського, Дерптського (Тартуського) і харківського університетів.

Інтелектуальний портрет учених-гігієністів Київського університету св. Володимира насамперед визначався високим рівнем інтелігентності і професійної підготовки.

Наприклад, науково-теоретичний рівень майбутнього завідувача кафедри гігієни, проф. В.А. Суботіна (народився на Полтавщині 1 березня 1844 р. ) формувався провідними вченими Київського університету - хірургами В.О. Караваєвим, Х.Я. Гюббенетом, терапевтом Ф.Ф. Мерінгом, анатомом і фізіологом А.П. Вальтером, хіміком І.А. Тютчевим та ін. прогресивними дослідниками, громадськими діячами другої половини ХІХ ст. Помітний науково-світоглядний вплив на становлення учених-гігієністів Київського університету св. Володимира мали наукові ідеї С.П. Боткіна, В.Т. Покровського, Ф.Ф. Ергардта та ін. , які спонукали молодих дослідників до компетентнісного підходу в гігієнічній справі, творчого використання вітчизняного і зарубіжного досвіду. Важливим штрихом інтелектуального портрету київських учених-гігієністів була їхня особлива соціокультурна місія. Найбільшою земною цінністю професори О.В. Корчак-Чепурківський, Д.П. Нікольськой, В.А. Суботін, В.Д. Орлов вважали людське життя. Саме звідси спостерігаються витоки нової науки - гігієни, яка формувала теоретико-методологічні основи пошуку ефективних шляхів збереження здоров'я і попередження захворювань. Масові епідемії в Російській імперії другої половини ХІХ ст. , помітне зниження загального рівня здоров'я трудящих спонукав учених до розробки ефективних протиепідеміологічних засобів боротьби. У зв'язку з цим О.В. Корчак-Чепурківський у 1905 р. на засіданні Товариства київських лікарів подав ґрунтовний аналіз стану захворюваності на теренах України у виступі "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени". Окрім того, в гігієнічній лабораторії Київського університету професором О.В.

Корчак-Чепурківським було запропоновано пришвидшену підготовку з гігієни повітових лікарів з метою ефективнішої боротьби з масовими епідеміями.

Соціальні виклики другої половини ХІХ ст. висунули на передові рубежі реформування медичної освіти учених-гігієністів у площині запровадження підготовки лікарів з профілактичних дисциплін, нового науково-теоретичного осмислення ролі гігієнічної науки в соціокультурному розвитку. Учені медичного факультету Київського університету св. Володимира В.А. Суботін, В.Д. Орлов, О.В. Корчак-Чепурківський сформували нове бачення гігієни як науки, надавши їй громадського характеру і соціального спрямування. Віктор Андрійович Суботін народився 1 (14) березня 1844 р. в м. Прилуки Полтавської губернії в сім'ї небагатого чиновника відомства народної освіти. Середню освіту він здобув у першій Київській гімназії. Роки навчання В.А.

Суботіна в гімназії співпав з періодом піднесення передової суспільної думки, роками широкого поширення революційно-демократичного руху. Молодий В.А. Суботін, подібно своїм одноліткам, захопився читанням творів представників філософської думки, літератури і мистецтва. Це не могло не позначитися на формуванні світогляду В.А. Суботіна. Особливий вплив на Суботіна мав великий російський вчений М.І. Пирогов в роки свого перебування в Києві, як попечителя учбового округу. Успішно закінчивши гімназію, В.А. Суботін у 1861 р. вступив на медичний факультет Київського університету св. Володимира. В ці роки в університеті читали лекції з різних галузей медичної науки і природознавства провідні київські професори - хірурги В.О. Караваєв, X.Я. Гюббенет, терапевт Ф.Ф. Мерінг, анатом і фізіолог А.П. Вальтер, хімік І.А. Тютчев та інші прогресивні вчені. В студентські роки В.А. Суботін проявив особливий інтерес до таких дисциплін як патологія, терапія, фізіологія і хімія, що зумовлювалося впливом на нього провідних університетських педагогів. У студентські роки В.А. Суботіна зацікавила проблема взаємодії хімії і фізіології з суто медичними дисциплінами та практикою.

x0000003 Суботіна зацікавила проблема взаємозв'язку хімії і фізіології з суто медичними дисциплінами та практикою.

Ці питання він висвітлює в своїх перших студентських роботах. x0000003 Ці питання він висвітлює в своїх перших студентських роботах. Ще на IV курсі під час роботи в лабораторії професора І.Д. Тютчева В.А. x0000003 Ще на IV курсі під час роботи в лабораторії професора І. Суботін виконав актуальне на той час наукове дослідження про дію марганцевокислого калію на білкові речовини.

x0000003 Суботін виконав актуальне на той час наукове дослідження про дію марганцевокислого калію на білкові речовини.

Друга студентська робота В.А. x0000003 Друга студентська робота В. Суботіна була присвячена не менш актуальній темі, зокрема, впливу пепсину при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

x0000003 Суботіна була присвячена не менш актуальній темі, зокрема, впливу пепсину при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Автор не лише встановив принципи використання пепсину, як лікарської речовини при шлунково-кишкових захворюваннях, але й показав можливість використання шлунків свиней для отримання шлункового соку [634].

x0000003 Автор не лише встановив принципи використання пепсину, як лікарської речовини при шлунково-кишкових захворюваннях, але й показав можливість використання шлунків свиней для отримання шлункового соку [679].

Отже, спрямованість наукових праць В.А. Суботіна на глибоке вивчення фізіології і хімії, яка проявилася ще в студентські роки, зіграла вирішальну роль у виборі ним, уже зрілим науковцем, гігієни в якості своєї основної спеціальності. Позитивну роль для розширення наукового світогляду В.А. x0000003 Позитивну роль для розширення наукового світогляду В. Суботіна зіграла та обставина, що після закінчення медичного факультету в 1867 р. він, за поданням професора Ф.Ф.

x0000003 Суботіна зіграла та обставина, що після закінчення медичного факультету в 1867 р.

Мерінга, був обраний Радою університету стипендіатом "для підготовки до професорського звання по кафедрі приватної патології і терапії" [16, c. 266]. В цей період В.А.

x0000003 Мерінга, був обраний Радою університету стипендіатом "для підготовки до професорського звання по кафедрі приватної патології і терапії" [16, c.

Суботін вивчав проблему ожиріння. Це дало йому можливість широко використовувати отримані ним знання з хімії та фізіології для вирішення важливих проблем патології.

x0000003 Суботін вивчав проблему ожиріння, що дало йому можливість широко використовувати отримані ним знання з хімії та фізіології для вирішення важливих проблем патології.

Його праці привернули увагу багатьох дослідників і, як молодий науковець та учений-експериментатор, В.А.

x0000003 Його праці привернули увагу багатьох дослідників і, як молодий науковець та учений-експериментатор, В.

Суботін таким чином отримав визнання в наукових колах. Дослідження В.А. x0000003 Суботін таким чином отримав визнання в наукових колах. Суботіна "Матеріали для фізіології жирової тканини" були рекомендовані на здобуття наукового ступеня доктора медицини, а в травні 1869 р.

x0000003 Суботіна "Матеріали для фізіології жирової тканини" були рекомендовані на здобуття наукового ступеня доктора медицини, а в травні 1869 р.

він успішно її захистив у Раді Київського університету [704]. Дисертація В.А. x0000003 він успішно її захистив у Раді Київського університету [755] .

Суботіна переконливо підтверджувала схильність автора до експериментальної роботи, лабораторних досліджень.

x0000003 Суботіна переконливо підтверджувала схильність автора до експериментальної роботи, лабораторних досліджень.

Висока оцінка дисертаційній роботі В.А. x0000003 Висока оцінка дисертаційній роботі В. Суботіна знайшла відображення у відгуках учених в журналі "Современная медицина" [609, c. 417].

x0000003 Суботіна знайшла відображення в відгуках учених у журналі "Современная медицина" [655, c.

Вирішальний вплив на формування наукових ідей В.О. Суботіна мав учень С.П.

x0000003 Вирішальний вплив на формування наукових ідей В.

Боткіна, талановитий терапевт В.Т. Покровський. x0000003 Боткіна, талановитий терапевт В. Не можна недооцінювати і ролі професора терапії Ф.Ф. x0000003 Не можна недооцінювати і ролі професора терапії Ф. Мерінга у формуванні наукових поглядів В.А. Суботіна. x0000003 Мерінга у формуванні наукових поглядів В. Він був одним із перших вчителів В.А. Суботіна. x0000003 Він був одним із перших вчителів В. У своїй вступній лекції з терапії Ф.Ф. Мерінг відзначав, що ". x0000003 У своїй вступній лекції з терапії Ф. терапія для досягнення своїх цілей не обмежується одними медикаментами, але здебільшого потребує застосування гігієнічних заходів ." [16, c. 267]. 7 травня 1869 р.

x0000003 терапія для досягнення своїх цілей не обмежується одними медикаментами, але здебільшого потребує застосування гігієнічних заходів .

медичний факультет Київського університету св. Володимира за поданням проф. Ф.Ф. x0000003 Володимира за поданням професора Ф. Ергардт виніс клопотання перед Радою університету про відрядження доктора медицини В.А.

x0000003 Ергардта виніс клопотання перед Радою університету про відрядження доктора медицини В.

Суботіна на два роки за кордон для підготовки до професорського звання по кафедрі гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики" [703, c. 17]. У поданні Ф.Ф.

x0000003 Суботіна на два роки за кордон для підготовки до професорського звання по кафедрі гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики [754, c.

Ергардта важливим є те, як він характеризував В.А. Суботіна. Посилаючись на опубліковані В.А.

x0000003 Ергардта важливим є те, як він характеризував В.

Суботіним наукові праці, професор Ф.Ф. x0000003 Суботіним наукові праці, професор Ф. Ергардт робить висновок, що Віктор Андрійович ". x0000003 Ергардт робить висновок, що Віктор Андрійович ". показав здатність критично ставитися до розробки предмету, критично ставитися до фактів .

x0000003 показав здатність критично ставитися до розробки предмету .

З іншого боку, предмет наукових праць Суботіна - хіміко-фізіологічні процеси тваринного організму, добре знання хімії має дуже важливе значення для підготовки до вивчення гігієни" [703, c. 18-19].

x0000003 З іншого боку, предмет наукових праць Суботіна - хіміко-фізіологічні процеси тваринного організму, добре знання хімії має дуже важливе значення для підготовки до вивчення гігієни" [754, c.

Ще до затвердження рішення про відрядження за кордон, В.А. x0000003 Ще до затвердження рішення про відрядження за кордон, В. Суботін був допущений до читання двох "пробних" лекцій з гігієни. x0000003 Суботін був допущений до читання двох "пробних" лекцій з гігієни. Це давало йому право на отримання звання приват-доцента і дозвіл в подальшому читати студентам відповідний курс.

x0000003 Це давало йому право на отримання звання приват-доцента і дозвіл в подальшому читати студентам відповідний курс.

Згідно існуючого положення, одна з тем визначалася факультетом, а друга - пропонувалася за вибором лектора.

x0000003 Згідно існуючого положення, одна з тем визначалася факультетом, а інша - пропонувалася за вибором лектора.

Теми лекцій були, наприклад, наступними: x0000003 Теми лекцій були, наприклад, наступними: "Праця і відпочинок" та "М'ясна їжа переважно у медико-поліцейському відношенні" та ін. [5, c. 27-28]. У вересні 1869 р. В.А.

x0000003 "Праця і відпочинок" та "М'ясна їжа переважно у медико-поліцейському відношенні" та ін.

Суботін поїхав у закордонне відрядження. x0000003 Суботін поїхав у закордонне відрядження. Йому була вручена розроблена професором Ф.Ф. x0000003 Йому була вручена розроблена професором Ф. Ергардтом і затверджена Радою університету інструкція, в якій вказувалося, що він повинен не тільки займатися вивченням викладання гігієни, а й всебічно ознайомитися зі станом гігієнічної науки за кордоном, з діяльністю ряду медико-санітарних установ.

x0000003 Ергардтом і затверджена Радою університету інструкція, в якій вказувалося, що він повинен не тільки займатися вивченням викладання гігієни, а й всебічно ознайомитися зі станом гігієнічної науки за кордоном, з діяльністю ряду медико-санітарних установ.

В інструкції давалася рекомендація відвідати низку країн Західної Європи і Північну Америку [16, c. 267]. Перебуваючи у відрядженні за кордоном, В.А.

x0000003 В інструкції давалася рекомендація відвідати низку країн Західної Європи і Північну Америку [16, c.

Суботін виконав низку оригінальних досліджень. Перша група його робіт торкалася питань фізіології і гігієни харчування, де вивчалася, зокрема, фізіологічна роль алкоголю в організмі вищих тварин. Особливо цінним є висновок В.А. Суботіна про те, що "алкоголь не має ніякого поживного значення для організму" та "не може бути джерелом механічної сили в тваринному організмі".

Вони співзвучні нашим сучасним уявленням про значення алкоголю для організму і за своєю спрямованістю були безсумнівно прогресивними [28].

На особливу увагу заслуговує ґрунтовна наукова праця В.А. x0000003 На особливу увагу заслуговує ґрунтовна наукова праця В. Суботіна "Народна кухня в Берліні" [6], в якій автор на основі проведених досліджень дає критичну оцінку дешевим народним кухням, визначає поживні властивості обідів та їх повноцінність під кутом зору раціональної дієтетики. Перебуваючи в Парижі, В.А.

x0000003 Суботіна "Народна кухня в Берліні" [6], в якій автор на основі проведених досліджень дає критичну оцінку дешевим народним кухням, визначає поживні властивості обідів та їх повноцінність під кутом зору раціональної дієтетики.

Суботін вивчав різні системи опалення та вентиляції в госпіталях. x0000003 Суботін вивчав різні системи опалення та вентиляції в госпіталях. Аналогічну роботу з вивчення вентиляції він провів в Мюнхенському госпіталі. В.А.

x0000003 Аналогічну роботу з вивчення вентиляції він провів в Мюнхенському госпіталі.

Суботін вивчав також систему очищення стічних вод в Парижі на полях зрошування. Відвідуючи в 1871 р.

x0000003 Суботін вивчав також систему очищення стічних вод в Парижі на полях зрошування.

франко-німецький театр військових дій в Еперні та Реймсі, він ознайомився з системою організації госпітальної справи, приділяючи особливу увагу гігієнічному аспекту.

x0000003 франко-німецький театр військових дій в Еперні та Реймсі, він ознайомився з системою організації госпітальної справи, приділяючи особливу увагу гігієнічному аспекту.

Слід відзначити, що працюючи в лабораторії Петтенкофера, В. А. x0000003 Слід відзначити, що працюючи в лабораторії Петтенкофера, В. Суботін розробляв також деякі питання епідеміології холери і черевного тифу. x0000003 Суботін розробляв також деякі питання епідеміології холери і

черевного тифу. Під час свого перебування за кордоном, поряд з науковою роботою, В.А. x0000003 Під час свого перебування за кордоном, поряд з науковою роботою,

В. Суботін ретельно вивчав методику викладання гігієни в західноєвропейських університетах, зокрема в Мюнхені, де гігієну викладав М. Петтенкофер.

x0000003 Суботін ретельно вивчав методику викладання гігієни в західноєвропейських університетах, зокрема в Мюнхені, де гігієну викладав М.

Він також цілеспрямовано вивчав постановку викладання гігієни в Парижі, там же він слухав лекції відомого французького хіміка Вюрца.

x0000003 Він також цілеспрямовано вивчав постановку викладання гігієни в Парижі, там же він слухав лекції відомого французького хіміка В'юрца.

Відповідний курс лекцій він прослухав і в Берліні [16, c. 268]. У вересні 1871 р. В.А.

x0000003 Відповідний курс лекцій він прослухав і в Берліні [16, c.

Суботін повернувся з відрядження вже цілком підготовленим для майбутньої діяльності - викладання гігієни.

Коло наукових питань, якими він поглиблено займався за кордоном у лабораторіях різних західноєвропейських вчених, було надзвичайно різноманітним.

Вони торкалися проблем фізіології і патології, загальних питань гігієни, гігієни харчування, комунальної гігієни, військової гігієни, питань санітарної статистики, організації санітарної справи, а також питань епідеміології.

Таким чином, приступаючи до обов'язків завідувача кафедрою гігієни, В.А.

Суботін мав широкий науковий кругозір як в галузі гігієни, так і в інших напрямах теоретичної та клінічної медицини. 28 вересня 1871 р. В.А.

Суботін був обраний Радою університету штатним доцентом кафедри гігієни. Розпочавши свою діяльність у Києві, В.А. Суботін цілком віддався справі організації кафедри, яка на той час не мала навчальної і наукової бази. Повернувшись з закордонного відрядження з блискучими характеристиками та відгуками, приват-доцент В.А.

x0000002 Повернувшись з закордонного відрядження з блискучими характеристиками та відгуками приват-доцент В.

Суботін 4 грудня 1871 року прочитав першу лекцію на кафедрі гігієни медичного факультету Київського університету св. Володимира.

x0000002 Субботін 4 грудня 1871 року читає першу лекцію на кафедрі гігієни медичного факультету Київського університету св.

Перед студентством розкрилися нові можливості в отриманні знань в одного з найкращих вітчизняних гігієністів кінця ХІХ століття.

Як і більшість вітчизняних гігієністів, професор В.А. x0000002 Як і більшість вітчизняних гігієністів, професор В. Суботін не обмежувався академічною аудиторією. x0000003 Суботін не обмежувався академічною аудиторією. Намагаючись надати гігієнічним аспектам роботи громадський характер, він тісно пов'язує її з гігієнічними лабораторіями та практичною санітарною організацією.

x0000003 Намагаючись надати гігієнічним аспектам роботи громадський характер, він тісно пов'язує її з гігієнічними лабораторіями та практичною санітарною організацією.

Істотним моментом у поліпшенні навчального процесу стало більш активне залучення студентів до наукової роботи.

x0000003 Істотним моментом у поліпшенні навчального процесу стало більш активне залучення студентів до наукової роботи.

У Київському університеті були видані спеціальні правила, згодом розповсюджені і в інших університетах Російської імперії, які визначали форми участі студентів у науковій роботі.

x0000003 У Київському університеті були видані спеціальні правила, згодом розповсюджені і в інших університетах Російської імперії, які визначали форми участі студентів у науковій роботі.

Вони полягали в проведенні наукових досліджень під керівництвом професорів у клініках і лабораторіях, а також підготовці рефератів на визначені теми і т.д. [525, c. 17].

x0000003 Вони полягали в проведенні наукових досліджень під керівництвом професорів у клініках і лабораторіях, а також підготовці рефератів на визначені теми і т.

Отже, наукова робота майбутніх лікарів у доступних на той час формах і методах розглядалась як важлива складова навчального процесу [346].

x0000003 Отже, наукова робота майбутніх лікарів у доступних на той час формах і методах розглядалася як важлива складова навчального процесу [385].

Тому в січні 1872 року В.А. x0000002 Тому в січні 1872 року В. Суботін звертається з поданням до Ради медичного факультету про відведення приміщень для гігієнічної лабораторії [449].

x0000003 Суботін звертається з поданням до Ради медичного факультету про відведення приміщень для гігієнічної лабораторії [488].

Водночас він вважав недопустимим викладання гігієни викладачем без участі його в систематичних лабораторних гігієнічних дослідженнях.

x0000003 Водночас він вважав недопустимим викладання гігієни без участі викладача в систематичних лабораторних гігієнічних дослідженнях.

У зв'язку з цим у клопотанні рекомендується Раді "не зупинятися на півдорозі", а, вирішивши відкрити самостійну кафедру, створити хоча б мінімальні необхідні умови для її роботи [16, c. 269].

x0000003 У зв'язку з цим у клопотанні рекомендується Раді "не зупинятися на півдорозі", а, вирішивши відкрити самостійну кафедру, створити хоча б мінімальні необхідні умови для її роботи [16, c.

І лише після трьох років наполегливих клопотань В.А. Суботіна в жовтні 1875 р.

відбулося відкриття гігієнічної лабораторії. x0000002 - 1875 рік - відкриття першої гігієнічної лабораторії в Росії; Однак фактичне впровадження у навчальні плани практичних занять було реалізовано тільки через декілька років.

Довгий час вони носили характер факультативного курсу, яке приваблювало порівняно невелику кількість студентів.

Упродовж весни-літа 1875 року В.А. x0000003 Упродовж весни - літа 1875 року В. Суботін організовує відповідну перебудову і облаштування приміщень під лабораторію та з початку зимового семестру 1875 року, відповідно з вимогами часу, впроваджує в гігієнічній лабораторії експериментальні методи дослідження.

x0000003 Суботін організовує відповідну перебудову і облаштування приміщень під лабораторію та з початку зимового семестру 1875 року, відповідно з вимогами часу, впроваджує в гігієнічній лабораторії експериментальні методи дослідження.

Таким чином, осінь 1875 року стала початком відліку історії заснування лабораторії гігієни в Київському університеті св. Володимира [631].

x0000003 Таким чином, осінь 1875 року стала початком відліку історії заснування лабораторії гігієни в Київському університеті св.

З метою поліпшення якості викладання гігієни, поглиблення знань та набуття практичного досвіду в гігієнічній лабораторії разом із співробітниками кафедри в дослідженнях приймали участь і студенти.

x0000002 З метою поліпшення якості викладання гігієни, поглиблення знань та набуття практичного досвіду з гігієни в гігієнічній лабораторії разом із співробітниками кафедри в дослідженнях приймали участь і студенти.

Але можливостей задовольнити потреби практичної роботи всіх бажаючих студентів не було. У зв'язку з цим В.А. Суботін писав:

x0000002 Але можливостей задовольнити потреби практичної роботи всіх бажаючих студентів не було.

"Причина полягала, головним чином, у тім, що в приміщенні лабораторії не було місця для великого числа осіб, що займаються, почасти ж і в тім, що через невелике число місць викладач вважає за можливе допускати до занять у лабораторії тільки осіб, досить підготовлених для рішення того чи іншого питання в галузі гігієни". Як висококваліфікований фахівець В.А.

x0000002 "Причина полягала, головним чином, у тім, що в приміщенні лабораторії не було місця для великого числа осіб, що займаються, почасти ж і в тім, що через невелике число місць викладач вважає за можливе допускати до занять у лабораторії тільки осіб, досить підготовлених для рішення того чи іншого питання в галузі гігієни".

Суботін перетворює гігієнічну кафедру з лабораторією в центр гігієнічних знань. x0000002 Субботін перетворює гігієнічну кафедру з лабораторією в центр гігієнічних знань.

На власний кошт він при лабораторії організовує наукову бібліотеку, в якій були зібрані найкращі видання з медицини.

x0000002 На власний кошт він при лабораторії організовує наукову бібліотеку, в якій були зібрані найкращі видання з медицини.

В цих стінах опановували гігієнічні знання не тільки студенти університету, а й лікарі, які мали свою практику.

x0000003 У стінах лабораторії опановували гігієнічні знання не тільки студенти університету, а й лікарі, які мали свою практику.

Таке об'єднання академічної та експериментальної діяльності сприяло піднесенню гігієнічної науки та теоретично озброювало санітарних лікарів-практиків [371, c. 24].

x0000002 Таке об'єднання академічної та експериментальної діяльності сприяло піднесенню гігієнічної науки та теоретично озброювало санітарних лікарів-практиків [277].

Це дозволило проводити чисельні дослідження для вирішення гігієнічних проблем міста та всієї губернії.

x0000002 Це дозволило проводити чисельні дослідження для вирішення гігієнічних проблем міста та всієї губернії.

Слід відзначити, що науковий авторитет Київської гігієнічної думки визнавався в усій Російській імперії. Професор В.А.

x0000003 Слід відзначити, що науковий авторитет київської гігієнічної думки мав визначальний вплив на університети всієї Російській імперії.

Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин на курс гігієни, введення обов'язкових практичних занять, обладнання лабораторії, виділення коштів на придбання наочних посібників, збільшення навчальних приміщень тощо.

x0000003 Суботін постійно домагався збільшення навчальних годин на курс гігієни, введення обов'язкових практичних занять, обладнання лабораторії, виділення коштів на придбання наочних посібників, збільшення навчальних приміщень тощо.

Саме завдяки наполегливості В.А. Суботіна були досягнуті певні успіхи в розвитку цієї кафедри вже на етапі її становлення. Актуальні питання розвитку кафедри гігієни знайшли відображення в записці В.А. Суботіна "Про розширення викладання гігієни в російських університетах", яка була представлена медичному факультету і опублікована в журналі "Здоров'я".

"Громадська гігієна, - писав В.А. x0000003 "Громадська гігієна, - писав В. Суботін, - посідала дуже довго більш ніж другорядне місце серед предметів вищої медичної освіти.

x0000003 Суботін, - посідала дуже довго більш ніж другорядне місце серед предметів вищої медичної освіти.

Таке ж другорядне місце гігієна посідала і в сфері охорони громадського здоров'я . " [632, c. 231].

x0000003 Таке ж другорядне місце гігієна посідала і в сфері охорони громадського здоров'я .

Відповідно такий стан викладання гігієни В.А. Суботін пояснює ". x0000003 Відповідно такий стан викладання гігієни В А. напрямком медицини, що розвивалася майже виключно в сфері практичного вивчення окремих форм хвороб ." [666, c. 246].

x0000003 напрямком медицини, що розвивалася майже виключно в сфері практичного вивчення окремих форм хвороб .

Одну із важливих причин недостатньої уваги до гігієни В.А. x0000003 Одну із важливих причин недостатньої уваги до гігієни В. Суботін вбачав у "недостатній науковій підготовленості лікарів, які обіймають адміністративні посади". Водночас В.А.

x0000003 Суботін вбачав у "недостатній науковій підготовленості лікарів, які обіймають адміністративні посади ".

Суботін відзначає, що інтерес до наукових досліджень в галузі гігієни серед лікарів можна відзначити в Росії вже починаючи з 50-х років XIX ст.

x0000003 Суботін відзначав, що інтерес до наукових досліджень в галузі гігієни серед лікарів можна помітити в Росії, починаючи з 50 - х років XIX ст.

"Без всякого сумніву, - пише він, - і до заснування кафедр гігієни, і чим ближче до нашого часу, тим частіше з'являлися і в нас окремі особи, які присвячували свою діяльність вивченню умов суспільного здоров'я ." [632, c. 231-232].

x0000003 "Без сумніву, - пише він, - і до заснування кафедр гігієни, і чим ближче до нашого часу, тим частіше з'являлися і в нас окремі особи, які присвячували свою діяльність вивченню умов суспільного здоров'я .

Окрім об'єктивних чинників вирішальну роль у формуванні гігієни як наукової галузі відіграли відкриття в природознавстві (фізиці, хімії, біології, фізіології, пізніше - мікробіології).

Це дозволило посилити гігієні експериментальну складову та сформуватися в самостійну наукову дисципліну.

x0000002 Це дозволило гігієні з описової науки стати експериментальною, сформуватися в самостійну наукову дисципліну.

Створивши нове розуміння гігієни як науки з її практичним застосуванням, вчені додали їй громадський характер і соціальну спрямованість, погоджуючи запит і потреби широких прошарків населення з санітарною роботою.

x0000002 Створивши нове розуміння гігієни як науки та її практичного застосування, вони додали їй громадський характер і соціальну спрямованість, погоджуючи запит і потреби широких верств населення із санітарною роботою.

Низку практичних цінних поглядів з питань гігієни і санітарної справи висловив В.А.

x0000003 Низку практично цінних поглядів з питань гігієни і санітарної справи висловив В.

Суботін в опублікованому ним звіті про перебування на III міжнародному медичному конгресі, що відбувся у Відні в 1873 р. [633].

x0000003 Суботін в опублікованому ним звіті про перебування на III міжнародному медичному конгресі, що відбувся у Відні в 1873 р.

Його увагу привертали насамперед питання вакцинації в західноєвропейських країнах, способи санітарної очистки міст та інші питання, пов'язані з діяльністю міської санітарної служби.

x0000003 Його увагу привертали, насамперед, питання вакцинації в західноєвропейських країнах, способи санітарної очистки міст та інші питання, пов'язані з діяльністю міської санітарної служби.

Глибокий аналіз деяких переваг і недоліків санітарної справи за кордоном, який зробив В.А.

Суботін, був представлений Київському міському управлінню, за пропозицією якого він узяв участь у роботі міжнародного медичного конгресу. В цілому цей звіт свідчив про велику компетентність В.А.

Суботіна в галузі гігієни та його схильність до глибокого аналізу зарубіжного досвіду з можливим його творчим використанням на теренах Російської імперії. В.А.

Суботін був талановитим педагогом, досконало володів методикою викладання гігієни.

x0000003 Суботін був талановитим педагогом, досконало володів методикою викладання гігієни.

Блискучі за формою, глибокі за змістом лекції В.А. x0000003 Блискучі за формою, глибокі за змістом лекції В. Суботіна відрізнялися послідовністю і ясністю викладу. x0000003 Суботіна відрізнялися послідовністю і ясністю викладу. Вони були насичені великим фактичним матеріалом і, як правило, супроводжувалися демонстрацією наочних посібників.

x0000003 Вони були насичені великим фактичним матеріалом і, як правило, супроводжувалися демонстрацією наочних посібників.

У перші роки педагогічної діяльності В.А. Суботін розширив програму викладання предметів, що входили до складу керованої ним кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики. У його викладацькій роботі знайшли висвітлення всі основні розділи гігієни. x0000003 У його викладацькій роботі знайшли висвітлення всі основні розділи

гігієни [109, с. Особлива увага приділялася питанням комунальної гігієни та гігієни харчування.

У викладацькій практиці вченого знайшли відображення питання, які можуть бути віднесеними до компетенції фахової та соціальної гігієни. Програма охоплювала і коло питань, які відносяться до епідеміології. Певне місце в програмі відводилося також проблемам медичної географії та статистиці.

Розгляд такого широкого кола питань гігієни ускладнювалося в перші роки існування кафедри відсутністю повноцінних навчальних посібників і підручників.

Про наявні тогочасні перекладені російською мовою посібники Е. Паркса і А. Бекереля В.А. Суботін відверто писав, що жоден із них "не задовольняє потреб сучасного викладання гігієни в межах університетського курсу" [764, арк. 286]. Перед В.А.

Суботіним та іншими провідними гігієністами країни постало завдання великої навчально-методичної ваги - створити оригінальні навчальні посібники і підручники для вітчизняних медичних факультетів.

x0000003 Суботіним та іншими провідними гігієністами країни постало завдання великої навчально-методичної ваги - створити оригінальні навчальні посібники і підручники для вітчизняних медичних факультетів.

Одночасно з навчальними посібниками таких видатних російських учених-гігієністів, як Ф.Ф. Ерісмана і А.П. Доброславіна, В.А. Суботін у 1882 р.

x0000003 Одночасно з навчальними посібниками таких видатних російських учених-гігієністів, як Ф.

видав свій "Короткий курс гігієни". x0000003 видав свій "Короткий курс гігієни". У цьому підручнику викладені такі розділи: x0000003 У цьому підручнику викладені такі розділи: вентиляція, опалення, штучне і природне освітлення. x0000003 вентиляція, опалення, штучне і природне освітлення. У написанні підручника приймали участь студенти 5-го курсу медичного факультету університету св. Володимира.

x0000003 У написанні підручника приймали участь також студенти 5-го курсу медичного факультету Київського університету св.

Аналізуючи зміст цього підручника, слід відмітити наукове обґрунтування В.А. x0000003 Аналізуючи зміст "Короткого курсу гігієни", слід відмітити наукове обґрунтування В.

Суботіним предмету, мети та завдань гігієни. x0000003 Суботіним предмету, мети та завдань гігієни. Заперечуючи погляди деяких його попередників про те, що гігієна як самостійна наука не існує, він зазначає, що "завдяки працям відомих учених - гігієністів Європи - Петенкофера, Паркса, Леві, Меркеля, Дж.Сімона та ін.

намітився науковий шлях цієї молодої, але ще недостатньо розробленої галузі знань, яка переслідує свої завдання.

Саме гігієна покликана розробляти ту галузь знань, що має найбільш могутній вплив на фізичне благополуччя і розвиток людини.

З того часу як фізіологія, патологія і статистика посіли відповідне місце у вивченні гігієни, вона почала набувати наукових основ" [664].

x0000003 Суботін підкреслював, що "з того часу як фізіологія, патологія і статистика посіли відповідне місце у вивченні гігієни, вона почала набувати наукових основ" [674].

Щодо визначення поняття гігієни як науки, В.А. x0000003 Щодо поняття гігієни як науки, В. Суботін дає наступне визначення: x0000003 Суботін дає наступне визначення: гігієна - наука, яка ознайомлює нас з умовами, які впливають як сприятливо, так і несприятливо на наше здоров'я (інакше кажучи - гігієна вчить як зберегти здоров'я і попередити хворобу).

x0000003 гігієна - наука, яка ознайомлює нас з умовами, які впливають як сприятливо, так і несприятливо на наше здоров'я ( інакше кажучи - гігієна вчить як зберегти здоров'я і попередити хворобу).

До її завдань відносить вплив різних факторів, які впливають несприятливо як в цілому на населення, так і окремо на організм людини.

x0000003 До її завдань відносить вплив різних факторів, які діють несприятливо як в цілому на населення, так і окремо на організм людини.

Відповідно ділить її на загальну (суспільну) і приватну. x0000003 Відповідно ділить її на загальну (суспільну) і приватну. Він також дає розмежування поняття "медична поліція", до завдань якої відносить застосування тих вказівок, які викладаються загальною гігієною як наукою.

x0000003 Він також розмежовує поняття "медична поліція", до завдань якої відносить застосування тих вказівок, які викладаються загальною гігієною, як наукою.

У навчальному посібнику "Короткий курс гігієни" В.А. Суботін вперше показує взаємозв'язок гігієни з іншими науками. Зокрема, відмічає, що гігієна використовує знання з кожної галузі наук. Відповідно вся сукупність знань застосовується гігієною при розв'язанні питань, що торкаються життя і здоров'я людини.

При цьому природничим наукам він приділяє першочергову роль (фізіологія, фізика, хімія, медична географія, метеорологія), оскільки вони в найбільшій мірі сприяють правильному розумінню умов, що впливають на здоров'я людини.

Окрім природничих наук, при вирішенні деяких суспільних питань, гігієна звертається до таких соціальних наук, як статистика, історія, політекономія, які допомагають їй узагальнювати висновки щодо здоров'я суспільства, як окремої одиниці. При цьому потрібно відзначити, що найважливішу роль у розвитку громадської гігієни В.А.

x0000003 При цьому потрібно відзначити, що найважливішу роль у розвитку громадської гігієни В.

Суботін відводить статистичному методу дослідження. "Без нього, - пише В.А. x0000003 Суботін відводить статистичному методу дослідження.

Суботін, - гігієна ніколи б не пішла далі приватної дієтетики та санітарної поліції, ніколи б не піднялася до рівня громадської гігієни в широкому сенсі цього слова" [16, c. 269].

x0000003 Суботін, - гігієна ніколи б не пішла далі приватної дієтетики та санітарної поліції, ніколи б не піднялася до рівня громадської гігієни в широкому сенсі цього слова" [16, c.

Продовженням "Короткого курсу гігієни" стали випущені В.А. Суботіним в 1883 р. "Записки з гігієни. Вип.

x0000003 Продовженням "Короткого курсу гігієни" стали випущені В.

1", в яких були викладені методи практичного вивчення гігієни повітря. x0000003 ", в яких були викладені методи практичного вивчення гігієни повітря.

У "Записках" є також розділ, присвячений гігієні ґрунту. x0000003 У "Записках" є також розділ, присвячений гігієні ґрунту. У тому ж році літографським шляхом були видані "Записки з гігієни", які висвітлювали питання гігієни води і водопостачання. У 1884 р.

x0000003 У тому ж році літографським шляхом були видані "Записки з гігієни", які висвітлювали питання гігієни води і водопостачання.

видано ще два випуски "Записок з гігієни", що охоплювали інші розділи курсу гігієни.

x0000003 видано ще два випуски "Записок з гігієни", що охоплювали інші розділи курсу гігієни.

Підтримуючи тісний зв'язок з відомим російським гігієністом, професором Ф.Ф. Ерісманом, В.А.

x0000002 Підтримуючи тісний зв'язок з відомим російським гігієністом професором Ф.

Суботін широко ставив проблеми епідеміології, медичної статистики та санітарної демографії.

x0000002 Субботін широко ставив проблеми епідеміології, медичної статистики та санітарної демографії.

Він першим почав розробляти питання гігієни харчування, написав низку праць з вакцинації, дезінфекції, каналізації й очищенню міст. Професор В.А.

x0000002 Він першим почав розробляти питання гігієни харчування, написав ряд праць з вакцинації, дезинфекції, каналізації й очищенню міст.

Суботін домігся створення санітарної організації в Києві і розробив її проект. x0000002 Субботін домігся створення санітарної організації в Києві і розробив її проект.

Його посібник "Курс гігієни" тривалий період був одним із основних у практичній діяльності лікарів-гігієністів Російської імперії.

Таким чином, навчальні посібники професора В.А. Суботіна з курсу гігієни висвітлювали основні досягнення гігієнічної науки і мали, як теоретичне, так і практичне значення. У своїх наукових поглядах професор В.А. Суботін наблизився до сучасного уявлення про значення соціальних факторів для вирішення актуальних завдань громадської гігієни. Професор В.А.

x0000003 Суботін близько підійшов до сучасного визначення значення соціальних факторів для вирішення актуальних завдань громадської гігієни.

Суботін залишив після себе вагому наукову спадщину. Він опублікував близько 30 наукових робіт. Їх перелік свідчить про різнобічність наукових інтересів професора В.А. Суботіна. Одні праці присвячені фізіології, інші мають характер біохімічних досліджень.

Низка наукових праць присвячена питанням гігієни харчування, комунальної гігієни, а також окремим проблемам епідеміології.

Аналізуючи наукові праці В.А. Суботіна, слід зазначити, що в них досить чітко простежується ідея про профілактичну спрямованість медицини. До переліку актуальних на той час наукових праць В.А. Суботіна слід віднести групу робіт, в яких розглядаються організаційні засади соціальної гігієни. Вони спрямовані також на вирішення таких важливих практичних завдань, як підвищення якості медичного обслуговування, поліпшення викладання на медичних факультетах тощо. Згідно з новим Статутом для університетів Росії в 1884 році дозволялося створювати в структурі вузу замість 10-24 кафедри.

x0000003 Згідно з новим Статутом університетам Росії в 1884 році дозволялося створювати в структурі вузу замість 10 - 24 кафедри (додаток А).

Відповідно до Статуту до переліку дисциплін кафедри гігієни додавалися ще епідеміологія та медична поліція, медична статистика, вчення про епізоотичні хвороби та ветеринарна поліція [346, c. 88-89].

x0000003 Згідно з Статутом до переліку дисциплін кафедри гігієни додавалися ще епідеміологія та медична поліція, медична статистика, вчення про епізоотичні хвороби та ветеринарна поліція [385, c.

Водночас зважаючи на диференціацію кафедр і створення нових, істотних змін у методиці навчального процесу не відбулося.

x0000003 Водночас зважаючи на диференціацію кафедр і створення нових, істотних змін у методиці навчального процесу не відбулося.

Як і раніше, основою викладання залишався переважно лекційний курс. x0000003 Як і раніше, основою викладання залишався переважно лекційний курс.

Практичним заняттям приділялося недостатньо уваги, а по деяких предметах, в тому числі і гігієні, їх не було взагалі.

x0000002 Практичним заняттям приділялося недостатньо уваги, а по ряду предметів, в тому числі і по гігієні, їх не було взагалі.

Розподіл годин між природничими науками не відповідав рівню розвитку тогочасної науки.

x0000003 Розподіл годин між природничими науками не відповідав рівню розвитку тогочасної науки.

Наприклад, для вивчення фізики приділялося вкрай мало часу. x0000002 Наприклад, для вивчення фізики приділялося вкрай мало часу. До того ж фізика, як і хімія, ботаніка, зоологія, викладалися відокремлено без тісного міжпредметного зв'язку з медичними дисциплінами.

x0000003 До того ж фізика, як і хімія, ботаніка, зоологія, викладалися відокремлено без тісного міжпредметного зв'язку з медичними дисциплінами.

Провідне місце в навчальних програмах посідала хірургія (121 година), акушерство і дитячі хвороби (84 години), терапія (62 години) і патологічна анатомія (23 години) [367].

x0000003 Провідне місце в навчальних програмах посідала хірургія (121 година), акушерство і дитячі хвороби (84 години), терапія (62 години) і патологічна анатомія (23 години) [406].

В цілому навчальні програми не враховували досягнень вітчизняного природознавства і медичної науки [346].

x0000002 В цілому навчальні програми не враховували досягнень вітчизняного природознавства і медичної науки [264].

Розуміючи об'єктивну тенденцію до диференціації медико-профілактичних наук, професор В.А.

x0000002 Розуміючи об'єктивну тенденцію до диференціації медико-профілактичних наук, професор В.

Суботін у жовтні 1884 р. x0000003 Суботін у жовтні 1884 р. порушує питання про штатне розширення та поділ розподіл кафедри гігієни, виділивши в окремий структурний підрозділ - епідеміологію [418].

x0000003 порушує питання про штатне розширення та розподіл кафедри гігієни, виділивши в окремий структурний підрозділ - епідеміологію [457].

Збільшення питомої ваги гігієнічних дисциплін в університетах, якісна підготовка кваліфікованих санітарних лікарів мали б сприяти, на думку професора В.А.

x0000003 Збільшення питомої ваги гігієнічних дисциплін в університетах, якісна підготовка кваліфікованих санітарних лікарів мали б сприяти, на думку професора В.

Суботіна, підвищенню рівня народного здоров'я [28]. x0000003 Суботіна, підвищенню рівня народного здоров'я [28]. Говорячи про розширення викладання гігієни, професор В.А. x0000002 Говорячи про розширення викладання гігієни, професор В. Суботін насамперед звертав увагу на необхідність створення відповідної навчальної бази і висував ідею організації спеціальних гігієнічних інститутів при медичних факультетах, а також наполягав на збільшенні викладацького та навчально-допоміжного персоналу кафедри гігієни [371, c. 24].

x0000003 Суботін, насамперед, звертав увагу на необхідність створення відповідної навчальної бази і висував ідею організації спеціальних гігієнічних інститутів при медичних факультетах, а також наполягав на збільшенні викладацького та навчально-допоміжного персоналу кафедри гігієни [410, c.

У своєму клопотанні, як уже відзначалося, він запропонував кафедру гігієни розділити на дві, заснувавши кафедру епідеміології [561, c. 358-359].

x0000003 У своєму клопотанні, як уже відзначалося, він запропонував кафедру гігієни розділити на дві, заснувавши кафедру епідеміології [602, c.

Проте через два роки професор В.А. x0000003 Проте через два роки професор В. Суботін з гіркотою писав: ". x0000003 Суботін з гіркотою писав:

нельзя не выразить пожелания, чтобы по крайней мере будущий профессор гигиены в Киевском университете дождался наконец, учреждения настоящего гигиенического института, о котором нынешний преподаватель мечтает лишь." [631, c. 215]. На початку XX ст.

x0000002 нельзя не выразить пожелания, чтобы по крайней мере будущий профессор гигиены в Киевском университете дождался наконец, учреждения настоящего гигиенического института, о котором нынешний преподаватель мечтает лишь.

у Російській імперії відчувалася гостра потреба в проведенні реформи вищої медичної школи, яка обумовлювалася, насамперед слабкою практичною підготовкою молодих лікарів, незважаючи на значні тогочасні успіхи в теоретичних питаннях природознавства і медицини.

x0000003 у Російській імперії відчувалася гостра потреба в проведенні реформи вищої медичної школи, яка обумовлювалася, насамперед слабкою практичною підготовкою молодих лікарів, незважаючи на значні тогочасні успіхи в теоретичних питаннях природознавства і медицини.

Посилення практичної складової підготовки лікарів-гігієністів потребувало збільшення фінансових витрат, на що урядовці не поспішали йти, гальмуючи розвиток медичної освіти вже застарілими рамками Статуту 1884 р.

x0000003 Посилення практичної складової підготовки лікарів-гігієністів потребувало збільшення фінансових витрат, на що урядовці не поспішали йти, гальмуючи розвиток медичної освіти вже застарілими рамками Статуту 1884 р.

Цим і пояснюється байдужість Міністерства освіти до запропонованого в 1897 р. професором В.Я.

x0000003 Цим і пояснюється байдужість Міністерства освіти до запропонованого в 1897 р.

Данилевським проекту реформи підготовки лікарів на загальнодержавному рівні [24, c. 62].

x0000003 Данилевським проекту реформи підготовки лікарів на загальнодержавному рівні [ 24, c.

Зміст передбачуваної реформи медичної освіти зводився головним чином до скорочення багатопредметності у викладанні, шляхом виключення з навчальних планів дисциплін, що не відносяться до медицини, введення викладання загальнонаукових дисциплін, санітарних і суспільно-економічних наук [439]. Л.А.

x0000003 Зміст передбачуваної реформи медичної освіти зводився головним чином до скорочення багатопредметності у викладанні, шляхом виключення з навчальних планів дисциплін, що не відносяться до медицини, введення викладання загальнонаукових дисциплін, санітарних і суспільно-економічних наук [478].

Тарасевич, наприклад, виступав за розширення загальнобіологічної підготовки лікарів, що складає основу медичної освіти, створення самостійних кафедр мікробіології, залучення практичних лікарів до проведення клінічних занять зі студентами, за введення екстернатури й інтернатури та інше [523].

x0000002 Тарасевич, наприклад, виступав за розширення загальнобіологічної підготовки лікарів, що складає основу медичної освіти, за створення самостійних кафедр мікробіології, за залучення практичних лікарів до проведення клінічних занять зі студентами, за введення екстернатури й інтернатури та інше [321].

Вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки зробив О.В. Корчак-Чепурківський (народився 14 лютого 1857 р. x0000003 Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський народився 14 лютого

1857 р. в Костянтиноградському повіті Полтавської губернії). x0000003 у Костянтиноградському повіті Полтавської губернії (тепер

Красноградський район Харківської області), закінчивши в 1883 р. Започатковане ним викладання епідеміології стало фундаментом для організації самостійної кафедри епідеміології Київського медичного інституту.

x0000003 Корчак - Чепурківським викладання епідеміології стало фундаментом для організації самостійної кафедри епідеміології Київського медичного інституту в 1932 р.

Педагогічна діяльність викладачів кафедри гігієни Київського університету св.

Володимира гармонійно поєднувалась із науковими соціально-гігієнічними дослідженнями.

x0000003 Педагогічна діяльність викладачів кафедри гігієни гармонійно поєднувалася з науковими соціально-гігієнічними дослідженнями.

Одне з таких досліджень В.Д. Орлова й О.В. x0000003 Одне з таких досліджень В. Корчака-Чепурківського було пов'язане з київським водопроводом. x0000003 Корчак - Чепурківського було пов'язане з київським водопроводом.

Результати їх лабораторних досліджень у 1903 р. x0000003 Результати їх лабораторних досліджень у 1903 р. засвідчили можливість використання вод р. x0000003 засвідчили можливість використання вод р. Дніпра для водопостачання Києва, оскільки артезіанський водопровід не міг забезпечити зростаючі потреби міста.

x0000003 Дніпра для водопостачання Києва, оскільки артезіанський водопровід не міг забезпечити зростаючі потреби міста.

Це питання практично реалізовано київською владою лише в 1934 р. x0000003 Це питання практично було реалізовано київською владою лише в 1934 р.

Отже, із 7 травня 1903 р. x0000003 Як уже відзначалося, 7 травня 1903 р.

паралельно з роботою завідувача санітарного відділу Київської міської управи розпочалася науково-педагогічна діяльність доктора медицини О.В. Корчака-Чепурківського.

x0000003 паралельно з роботою завідувача санітарного відділу Київської міської управи розпочалася науково-педагогічна діяльність доктора медицини О.

Вона стала природним продовженням його двадцятирічної лікувальної, санітарної та протиепідемічної роботи в південних губерніях Російської імперії.

x0000003 Робота на університетській кафедрі стала природним продовженням його двадцятирічної лікувальної, санітарної та протиепідемічної роботи в південних губерніях Російської імперії.

Саме це дало можливість вченому передати свій багатогранний досвід молодому поколінню майбутніх лікарів і зорієнтувати їх на служіння народу. На початку XX ст.

x0000003 Саме це дало можливість вченому передати свій багатогранний досвід молодому поколінню майбутніх лікарів і зорієнтувати їх на служіння людям.

викладання громадської, тобто соціальної, гігієни не було санкціонованим, і тому О.В.

x0000003 викладання громадської, тобто соціальної гігієни ще не було поставлене в нормативне поле вищої медичної освіти, а тому О.

Корчаку-Чепурківському довелось обмежитись епідеміологічною спрямованістю дисципліни.

x0000003 Корчаку-Чепурківському довелось обмежитись епідеміологічною спрямованістю інших дисциплін.

Ознайомившись із навчальними планами курсу епідеміології та санітарної статистики приват-доцента О.В.

x0000003 Ознайомившись із навчальними планами курсу епідеміології та санітарної статистики приват-доцента О.

Корчака-Чепурківського за період 1903-1916 рр. x0000003 Корчака-Чепурківського за період 1903-1916 рр. , ми з'ясували, що за своєю суттю його курс був значно ширшим від проблем перебігу епідемічних захворювань. Наприклад, до 1906 р.

x0000003 , ми з'ясували, що за своєю суттю його курс був значно ширшим від проблем перебігу епідемічних захворювань (додаток Б).

він включав вивчення загальної епідеміології; огляд державних та громадських санітарних установ, призначених для боротьби з хворобами населення взагалі та з епідеміями зокрема; стан здоров'я населення в різних місцевостях Росії за даними санітарно-статистичних досліджень; організацію російських санітарно-статистичних установ, статистичний метод дослідження і форми санітарно-статистичної реєстрації та звітності. О.В.

x0000003 він включав вивчення загальної епідеміології; огляд державних та громадських санітарних установ, призначених для боротьби з хворобами населення взагалі та з епідеміями зокрема; стан здоров'я населення в різних місцевостях Росії за даними санітарно-статистичних досліджень; організацію російських санітарно-статистичних установ, статистичний метод дослідження і форми санітарно-статистичної реєстрації та звітності [471; 472; 460].

Корчак-Чепурківський вважав, що епідеміологію слід виділити в окрему наукову дисципліну, а епідеміологи мають працювати над:

а) статистикою захворюваності населення; б) статистикою руху населення, особливо смертності його; в) даними бактеріологічного дослідження; г) даними соціально-побутових і загально-гігієнічних умов життя населення ("медико-топографічні" у широкому розумінні цього слова); д) відомостями з "історії і географії епідемій". Як бачимо, епідеміологія О.В.

Корчака-Чепурківського на 4/5 була "соціально-гігієнічною". x0000003 Корчак - Чепурківського на 4/5 була "соціально-гігієнічною" [294, с.

Він вимагав органічного зв'язку університетських кафедр епідеміології з практикою існуючих санітарних організацій (тобто земської і міської громадської медицини), а перед урядовою медициною ставив ряд принципів:

x0000003 Він вимагав органічного поєднання університетських кафедр епідеміології з практикою існуючих санітарних організацій (тобто земської і міської громадської медицини).

1) полегшити громадським закладам організацію правильної підготовки реєстрації руху населення; 2) ліквідувати дуалізм у медичній звітності;

3) ліквідувати непотрібне втручання повітових лікарів у боротьбу з епідеміями.

Стосовно ролі громадської медицини, то її основне "завдання" - спостерігати, розробляти, запроваджувати в життя вироблені наукою заходи.

Таку ж соціально-гігієнічну спрямованість мали і наступні епідеміологічні праці О.В.

x0000003 Соціально-гігієнічну спрямованість мали і більш пізні праці О.

Корчака-Чепурківського, наприклад, "Зміни смертності у м. x0000003 Корчак -Чепурківського, наприклад, "Зміни смертності у м. Києві з часу введення в ньому каналізації", "Війни та епідемії" (1904 р. x0000003 Києві з часу введення в ньому каналізації" [339], "Війни та епідемії"

(1904 р.

), про зміст яких свідчать їхні назви. x0000003 ) [337], про зміст яких красномовно говорять їх назви. Починаючи з 1906-1907 н. р. x0000003 Починаючи з 1906-1907 н. , курс уже називався "Епідеміологія та громадська медицина". x0000003 , курс уже називався "Епідеміологія та громадська медицина". До вищезгаданого матеріалу додалося вивчення часткової епідеміології, курсу громадської медицини й окремих розділів із курсу соціальної гігієни:

x0000003 До вищезгаданого матеріалу додалося вивчення часткової епідеміології, курсу громадської медицини й окремих розділів соціальної гігієни:

вивчення особливостей окремих видів інфекційних хвороб і боротьба з ними; поняття про соціальну гігієну, її завдання та методи дослідження; вчення про народонаселення; мальтузіанство і неомальтузіанство; статевий потяг, шлюб, проституція; гігієна праці.

x0000003 вивчення особливостей окремих видів інфекційних хвороб і боротьба з ними; поняття про соціальну гігієну, її завдання та методи дослідження; вчення про народонаселення; мальтузіанство і неомальтузіанство; статевий потяг, шлюб, проституція; гігієна праці тощо [461 - 470].

Назва та зміст навчальної дисципліни були змінені у зв'язку з появою нових потреб суспільства, зокрема, розширенням різних галузей промисловості, удосконалення шляхів зв'язку, збільшення кількості найманих працівників і, відповідно, погіршенням умов їх праці та проживання.

x0000003 Назва та зміст навчальної дисципліни були змінені у зв'язку з новими суспільними запитами, зокрема, появою нових галузей промисловості, удосконалення шляхів сполучення, збільшення чисельності найманих робітників і, відповідно, погіршенням умов їх праці та проживання.

Унаслідок цього значного поширення набули різні інфекційні хвороби та епідемії, а рівень народного здоров'я знижувався.

Саме тому вищі та середні навчальні заклади країни почали приділяти більше уваги підготовці майбутніх фахівців у галузі громадської медицини - як спеціалістів лікувальної галузі, так і інших профілів, котрі готувалися до роботи у сферах, які торкалися питань медичної справи, наприклад, майбутніх інженерів, працівників промисловості, залізничників, учителів та ін. Водночас О.В.

Корчаку-Чепурківському було заборонено повномасштабно викладати курс громадської медицини на медичному факультеті Київського університету св.

x0000003 Корчак-Чепурківський не мав змоги повномасштабно викладати курс громадської медицини на медичному факультеті Київського університету св.

Володимира, проте дозволялося ввести лише окремі її розділи до курсу епідеміології.

Слід зауважити, що ця дисципліна була необов'язковою для вивчення, тобто факультативною.

Причини цього факту О.В. Корчак-Чепурківський обґрунтував у своєму виступі "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени" під час чергового засідання Товариства Київських лікарів у 1905 р. У цій доповіді він наголошував на відсутності свободи викладання в російських університетах і переважно односторонньому терапевтичному спрямуванню викладу медичних наук, а такі дисципліни, як санітарна статистика та соціальна гігієна повинні викладатися і в немедичних навчальних закладах.

Саме через це Овксентій Васильович того ж року розпочав читати курс під назвою "Громадська гігієна" в немедичних навчальних закладах - на Київських вищих комерційних курсах, які з 1908 р.

x0000003 Корчак-Чепурківський того ж року розпочав читати курс під назвою "Громадська гігієна" в немедичних навчальних закладах - на Київських вищих комерційних курсах, які з 1908 р.

перейменувались у Київський комерційний інститут, а з 1909 р. x0000003 перейменувались у Київський комерційний інститут, а з 1909 р. - у Київському політехнічному інституті імператора Олександра. x0000003 - у Київському політехнічному інституті імператора Олександра [7, 72

арк. Проте тривале обговорення питання про викладання соціальної гігієни на медичних факультетах було завершено на XI Пироговському з'їзді 1910 р.

На об'єднаному засіданні секції громадської медицини та підсекції з реформ вищої медичної освіти почесним головуючим було обрано О.В. Корчака-Чепурківського.

x0000003 На засіданні секції громадської медицини, лікарського побуту, гігієни і підсекції з реформи вищої медичної освіти, почесним головою якої обрали О.

На цьому з'їзді було відзначено пріоритетність його заслуг у цій галузі. На засіданні були заслухані доповіді Д.П. Нікольського "О преподавании общественной медицины", А.І. Шингарьова "Преподавание общественной медицины в высших медицинских учебных заведениях" та В.Я. Канеля "О необходимости учреждения кафедры социальной медицины". Усі ці виступи викликали бурхливі дискусії учасників об'єднаного засідання секції щодо назви предмета, завдань та програм викладання. Наприклад, І.А. Дмитрієв, Д.П. Нікольський, М.С. Уваров були переконані в тому, що громадська медицина вивчає закони розподілу хвороб за групами населення і шукає причини цього розподілу. На їхню думку, метою нововведеного курсу громадської медицини було використання минулого досвіду, вивчення принципів і форм організації громадської медицини, її зв'язок та взаємодія з громадським життям і органами самоуправління. Не погоджуючись із В.Я. Канелем, який висунув ідею створення самостійних кафедр соціальної медицини, А.І. Шингарьов вважав, що "громадська медицина" близька, але не тотожна "соціальній медицині". На його думку, справа громадської медицини це - діяльність органів самоуправління головним чином у сфері лікувальної медицини, а справа соціальної медицини - діяльність державних органів переважно в галузі профілактичної медицини. В.Я. Канель не бачив такої суттєвої різниці між двома назвами, оскільки обидва вони вивчають закони охорони здоров'я народу. Цікаву думку висловив Є.І. Яковенко, який вважав, що найбільш конкретною є назва "соціальна гігієна" як наука, що вивчає вплив соціальних факторів на здоров'я людей. Підводячи підсумки дискусії, О.В. Корчак-Чепурківський зазначив, що основне питання щодо викладання громадської медицини як науки вирішено. У постановах з'їзду вказувалося на необхідність упровадження обов'язкового для викладання самостійного курсу громадської медицини, до якого повинен входити розділ соціальної гігієни Отже, у 1910 р. завдяки зусиллям відомих у царській Росії вчених-гігієністів, серед яких був і О.В. Корчак-Чепурківський, було започатковано викладання обов'язкового курсу громадської медицини у вищих медичних навчальних закладах. Розбіжності в тлумаченнях назв та завданнях викладання нової дисципліни відобразилися в перших програмах О.В. Корчака-Чепурківського, А.І.

Шингарьова та підкомісії з розробки програми громадської медицини - І.А. Дмитрієва, Д.П. Нікольського, М.С. Уварова. В основу програм А.І. Шингарьова та підкомісії була покладена класифікація громадської медицини за установами - земська, міська, фабрична медицина і т.д. Ці програми повторювалися і не мали характерних наукових ознак. В основу ж програми О.В.

Корчака-Чепурківського, яку він оприлюднив ще 1905 р. на одному із засідань Товариства київських лікарів, були покладені принципи класифікації соціальних хвороб і методи боротьби з ними. До першого розділу автор включив питання щодо предмета та завдань громадської гігієни, а також розгляд таких понять, як здоров'я та хвороба, соціальні та індивідуальні хвороби. Другий розділ був присвячений впливу факторів зовнішнього середовища на здоров'я - біологічних і соціальних. У третьому розділі давалася характеристика видів соціальних хвороб - дитячі хвороби, туберкульоз, алкоголізм, венеричні хвороби, нервово-психічні порушення, травматизм, шкільні хвороби. Загальні принципи боротьби із соціальними хворобами розглядалися в четвертому розділі. Заключний, п'ятий розділ містив спеціальний огляд заходів боротьби із соціальними хворобами та основні положення санітарного законодавства - громадської охорони здоров'я. Отже, О.В. Корчак-Чепурківський зробив вагомий внесок у становлення і розвиток гігієнічної науки наприкінці XIX ст. - початку XX ст.

x0000003 Корчак-Чепурківський зробив вагомий внесок у становлення і розвиток гігієнічної науки наприкінці ХІХ - початку ХХ століття, заклавши фундамент таким її напрямам, як соціальна гігієна та епідеміологія, а складена О.

, заклавши фундамент таким її напрямам, як соціальна гігієна та епідеміологія, а складена О.В. Корчаком-Чепурківським програма курсу громадської гігієни не втратила своєї актуальності і в наш час.

x0000003 Корчак-Чепурківським програма курсу громадської гігієни не втратила своєї актуальності і до нині.

Із перших днів заснування Вищих комерційних курсів (1906 р.) О.В. Корчаку-Чепурківському, як відомому вченому-гігієністу в той період, було запропоновано читати курс громадської гігієни.

Варто зауважити, що подібного курсу громадської гігієни, який почав читати О.В.

Корчак-Чепурківський на Вищих комерційних курсах у Києві з 1906 р. і в Київському політехнічному інституті з 1909 р. , на той час не було запроваджено в жодному вищому навчальному закладі Російської імперії. Про це свідчать такі факти. Зокрема, у російських імператорських університетах згідно з державними програмами така дисципліна як громадська гігієна не викладалася. Водночас на медичному факультеті Московських вищих жіночих курсів, незалежних від державних програм, у 1911 р. було введено викладання курсу громадської медицини. Тимчасово викладання цієї дисципліни було доручено Л.А. Тарасевичу - приват-доценту бактеріології та історії медицини, а у квітні 1912 р.

за конкурсом було обрано П.Н. Діатропова - фахівця в галузі гігієни. У Петербурзі викладання курсу громадської медицини першочергово було започатковано А.І. Шингарьовим у навчальних закладах немедичного профілю: з осені 1908 р. - на Вищих комерційних курсах, а з 1909 р. на економічному відділенні Петербурзького політехнічного інституту.

У медичних закладах цього міста викладання громадської медицини започаткував гігієніст З.Г. Френкель, який читав цей курс упродовж 1910-1913 рр. у клінічному інституті вдосконалення лікарів, в інституті експериментальної медицини та психоневрологічному інституті. У Європі першість викладання громадської медицини належить Франції. Послідовник Л. Пастера Е. Дюкло в 1902 р. опублікував програму цієї дисципліни, до якої були включені лише питання охорони материнства і дитинства та боротьби з туберкульозом і венеричними хворобами. У Віденському університеті з 1909 р. Людвіг Телекі розпочав читати курс під назвою "Soziale Medizin" (соціальна медицина), основним змістом якого були питання професійних захворювань промислових робітників. Першим лектором цієї дисципліни в Берлінському університеті з 1912 р. став Альфред Гротьян. Одночасно з ним у Мюнхенському університеті розпочав читання курсу громадської медицини Ігнац Кауп. Таким чином, вищезгадані факти свідчать про те, що О.В. Корчак-Чепурківський є основоположником громадської медицини (соціальної гігієни) й організації охорони здоров'я як науки та предмета викладання не тільки в Російській імперії, а і в Європі. За даними штатного викладацького складу Київського комерційного інституту, О.В. Корчак-Чепурківський працював на кафедрі гігієни, де був її єдиним членом на посаді приват-доцента. Ознайомившись із планами викладання громадської медицини в Київському комерційному інституті за 1909-1913 рр. зауважимо, що О.В. Корчак-Чепурківський, намагався застосовувати свій навчальний предмет до спеціалізації студента. Наприклад, промислову гігієну він читав студентам, які готувалися до роботи на промислових підприємствах; спеціальний курс гігієни - студентам, які вивчали експлуатацію залізниць; шкільну гігієну - студентам педагогічного відділення; для студентів комерційного відділення - лекційний і практичний курс гігієни харчування. Отже, такий диференційований підхід О.В. Корчака-Чепурківського до викладання громадської гігієни свідчить про ґрунтовність його знань з багатьох проблем громадського здоров'я Російської імперії початку XX ст. Завдяки зусиллям О.В. Корчака-Чепурківського в 1910 р. організовано й обладнано кабінет гігієни при кафедрі гігієни Київського комерційного інституту. До завдань цього кабінету входили: збір наочних посібників для проведення лекцій з гігієни; забезпечення лабораторним оснащенням як для демонстрації під час лекцій, так і для проведення практичних робіт. Кабінет спочатку розташовувався в одній кімнаті, обладнаній на чотири робочі місця, але для проведення бактеріологічних досліджень була приєднана ще одна кімната.

Матеріальне обладнання кабінету відповідало вимогам щодо проведення практичних занять: у ньому були необхідні прилади для проведення лабораторних досліджень, витяжна шафа, вода, газ, електрика. Інвентар кабінету гігієни складався з наочних посібників; лабораторного обладнання; різноманітних приладів для дослідження повітря, води, водопостачання, харчових продуктів, а також для шкільних і бактеріологічних досліджень. Займаючи різні посади, О.В. Корчак-Чепурківський завжди відповідально ставився до виконання своїх обов'язків. Підтвердженням цього стали архівні документи, які містять цікаві дані про реєстрацію відвідування лекцій викладачами Київського комерційного інституту.

Ретельно їх вивчивши, ми з'ясували, що ним не було пропущено жодної лекції в цьому навчальному закладі. Водночас таким професорам, як І.В. Єгорову, Л.М. Яснопольському, А.А. Русову, Д.О. Граве, К.Г. Воблому та ін. неодноразово надсилалися листи від директора Київського комерційного інституту М.В. Довнара-Запольського з проханнями надання пояснень щодо пропущених лекцій. Результати педагогічної діяльності О.В. Корчака-Чепурківського в Київському комерційному інституті відображені в екзаменаційних відомостях із загальної та шкільної гігієни, громадської медицини та санітарії, у яких переважають оцінки "4 - добре" та "5 - відмінно". Саме це є підтвердженням того, що він був блискучим лектором, давав глибокі знання зі свого предмета широкому колу студентів. Працюючи в Київському Комерційному інституті, О.В. Корчак-Чепурківський брав також активну громадську й організаційну участь у житті цього закладу - був членом-секретарем навчального комітету, членом правління інституту, активним членом двох наукових товариств при цьому інституті: "Товариства любителів соціальних знань" і "Товариства економістів при Київському комерційному інституті". Водночас потрібно відзначити роботу О.В. Корчака-Чепурківського серед студентської молоді Київського комерційного інституту. Він був членом комітету "Товариства допомоги нужденним слухачам Київського комерційного інституту" (1908-1913 рр.). Це товариство займалось організацією вечорів, спектаклів, концертів та інших розваг для збору коштів. Із отриманих сум комітет цього товариства виділяв кошти на оплату за навчання малозабезпечених студентів цього інституту. Після скасування царським урядом у 1905 р. заборони української мови національно налаштовані студенти Київського комерційного інституту організували "Український студентський гурток". Метою гуртка стало наукове дослідження соціально-економічного стану України, вивчення її історії, етнографії, літератури, мистецтва та ін.

У зв'язку з цим правління гуртка влаштовувало читання рефератів, літературні вечори чи ранки з дозволу адміністрації інституту. Керівництво такими вечорами неодноразово покладалося директором інституту М.В. Довнаром-Запольським на О.В. Корчака-Чепурківського. Діяльність товариства швидко потрапила під політичну підозру. Після доносу М.В. Довнара-Запольського та за розпорядженням київського губернатора із середини вересня 1913 р. О.В. Корчака-Чепурківського було звільнено з Київського комерційного інституту, а студентський гурток ліквідовано. Після звільнення О.В. Корчака-Чепурківського відомостей про викладання гігієни та кабінет гігієни в документаціях інституту з 1913-1914 н. р. вже не було. Водночас слід відзначити, що з 1919 р. він знову був запрошений до викладацької діяльності в цьому інституті, який вже мав іншу назву - Київський інститут народного господарства, де до 1923 р.

читав курс фабричної гігієни. Одночасно з викладацькою діяльністю в Київському університеті св. Володимира і Київському комерційному інституті О.В. Корчак-Чепурківський з 1919 р. по 1923 р. викладав спеціальний курс комунальної гігієни на інженерному відділенні Київського політехнічного інституту. На жаль, у Державному архіві м. Києва не виявлено документів, які б надали більше фактичної інформації про цей період викладацької діяльності О.В. Корчака-Чепурківського в Київському політехнічному інституті. Таким чином, педагогічна діяльність О.В. Корчака-Чепурківського у комерційних закладах м. Києва була спрямована на вдосконалення викладання як теоретичного, так і практичного курсу громадської гігієни з урахуванням спеціалізації студентів. Отже, учені медичного факультету Київського університету св. Володимира В.А. Суботін, В.Д. Орлов, О.В. Корчак-Чепурківський сформували нове бачення гігієни як науки, надавши їй громадського характеру і соціального спрямування. Інтелектуальний простір учених-гігієністів Київського університету св. Володимира охоплював спеціалізовані кафедри, лабораторії, наукові товариства, наукові видання, публічні наукові дискурси в галузі профілактичної медицини. У другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст. на медичному факультеті Київського університету св. Володимира сформувалося динамічне інтелектуальне товариство учених-гігієністів, яке постійно оновлювалося, нарощувало вертикальні і горизонтальні наукові зв'язки у вітчизняному і зарубіжному соціокультурному просторі.

Учені-гігієністи, як носії гуманістичних цінностей, формували осередки інтелектуальної праці та активної громадянської позиції заради збереження життя і здоров'я свого народу в умовах спалахів епідемій та прогресування соціальних захворювань другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. 3. 2 Наукова, професійна та історіографічна біографії дослідників-лікарів Харківського університету

Помітну роль у розвитку гігієнічної науки на теренах України в другій половині ХІХ ст. відіграло інтелектуальне товариство учених-лікарів Харківського університету, серед яких чільне місце належало професорам А.І. Якобію (1837-1907 рр.) та І.П. Сковорцову (1847-1921 рр.). Професор А.І. Якобій у 1872-1885 рр. очолював медичну кафедру Харківського університету і, за висловлюванням академіка Д.І. Багалія, став у Харкові піонером нового сучасного медичного напряму - гігієни.

Він збільшив лекційні і практичні курси викладання гігієни, технічно переоснастив навчальні лабораторії. Водночас, активно співпрацював з Червоним Хрестом, науковими виданнями, товариствами, проводив помітну просвітницьку роботу в широких народних масах. Широке коло інтересів ученого охоплювало питання епідеміології дифтерії, поширення малярії серед населення Сумського повіту, венеричних захворювань мешканців великих міст, поширення хвороб комахами та ін. Історіографічна спадщина А.І. Якобія презентується великим масивом наукових праць з гігієнічної тематики, серед яких - "Курс общей гигиены" (Харків, 1885 р. ), "О профилактических мерах против распостранения сифилиса" (Харків, 1885 р. ), "О переваривании растительной клетчатки" (Казань, 1871 р.) та ін. Починаючи з 1885 р., майже два десятиліття, професор І.П. Скворцов працював на кафедрі гігієни Харківського університету, яку згодом очолив після повернення професора А.І. Якобія до Казанського університету. Учений розглядав гігієнічну науку насамперед як соціальну, "цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями". Наукові ідеї І.П.

Скворцова випереджали час у площині визначення дії космічних явищ на зовнішнє середовище землі і їх вплив на здоров'я людини. Отже, ученого певною мірою можна вважати засновником сучасної космічної медицини. Під керівництвом І.П. Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було захищено 4 кандидатських дисертації: М.Ф.

x0000003 Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації:

Попова "О хлебе" (1887 р.), І.П. x0000003 Попова "О хлебе" (1887); Ш. Бурака "Исследование действия электричества на микробов" (1901 р.), М.М. x0000003 Бурака "Исследование над действием злектричества на микробов"

(1901); М. Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901 р.), С.А.

x0000003 Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901); С.

Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги" (1904 р.). Колегами і соратниками професора І.П. Скворцова були П.Н. Лащенков, В.В.

x0000003 Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьково-Севастопольской железной дороги" ( 1904).

Фавр, які згодом стали видатними вченими-гігієністами і санітарними діячами на теренах України.

x0000003 Фавра, які згодом стали видатними вченими-гігієністами і санітарними діячами.

Формування соціальної гігієни було важливим завданням розвитку гігієнічної науки другої половини ХІХ ст.

Вчені-гігієністи розглядали людину невід'ємно від суспільства, в тісному взаємозв'язку з факторами, які діють на неї в умовах суспільного розвитку. А.І. Якобій і І.П.

Скворцов належить до когорти учених-гігієністів другої половини XIX століття, які розуміли значення соціального чинника і розвивали гігієну як соціальну науку. Наукова біографія А.І.

Якобія свідчить про те, що він постає не лише визначним дослідником, а й як лікарем-гуманістом.

Понад двісті років тому А.І. Якобій високо оцінював значення гігієни і багато зробив, щоб поставити її в один ряд найважливіших медичних наук.

Наведемо деяку інформацію з біографії вченого, надрукованої в "Биографическом словаре" Казанського університету:

"Якобій Аркадій Іванович, професор судової медицини, а потім гігієни. Народився 22 вересня 1827 р. в м. Казані. Дістав домашню освіту, навесні 1843 р.

склав у 1-й казанській гімназії вступний іспит до університету на фізико-математичний факультет.

Екзаменатором з математики був відомий учений - М.І. Лобачевський. Закінчивши в 1847 р. університет, А.І.

Якобій здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук і був зарахований до штату Казанського губернського правління.

x0000003 Якобій здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук і був зарахований до штату Казанського губернського правління.

Впродовж 1847-1857 рр. А.І. x0000003 Впродовж 1847- 1857 рр. Якобій працював на різних посадах у відомстві міністерства юстиції. x0000003 Якобій працював на різних посадах у відомстві міністерства юстиції.

За доручення міністерства він подавав свої пропозиції відносно реформ, необхідних у карному судочинстві.

Його погляди на реформи зводилися до 3 основних, дуже радикальних за умовами тієї епохи, побажань: а) усунення кримінального переслідування в справах про розкол; б) скасування кріпацтва і в) заснування гласного суду.

Однак ці побажання не були реалізовані. Працюючи у відомстві міністерства юстиції, А.І. x0000003 Працюючи у відомстві міністерства юстиції, А. Якобій одночасно навчався в Медико-хірургічній академії, а згодом поїхав за кордон, де продовжував поглиблювати знання з медицини в Вюрцбурзькому університеті. 23 жовтня 1863 р.

x0000003 Якобій одночасно навчався в Медико-хірургічній академії, а згодом поїхав за кордон, де продовжував поглиблювати знання з медицини у Вюрцбурзькому університеті.

за роботу "De ammoniaco caustico in usum Chirurgiae" був удостоєний ступеня доктора медицини.

x0000003 за роботу "De ammoniaco caustico in usum Chirurgiae" був удостоєний ступеня доктора медицини.

Після його повернення до Росії Медико-хірургічна академія 13 квітня 1863 р. x0000003 Після його повернення до Росії Медико-хірургічна академія 13 квітня 1863 р.

присвоїла йому ступінь доктора наук за роботу, проведену в лабораторії Дюбуа-Раймонда, "Про подразнення хімічними речовинами чутливих нервових ниток жаби" [197]. 30 травня 1864 р. А.І.

x0000003 присвоїла йому ступінь доктора наук за роботу, проведену в лабораторії Дюбуа-Раймонда, "Про подразнення хімічними речовинами чутливих нервових ниток жаби" [230].

Якобія обрано і 18 серпня того ж року затверджено доцентом Казанського університету по кафедрі судової медицини.

x0000003 Якобія обрано і 18 серпня того ж року затверджено доцентом Казанського університету по кафедрі судової медицини.

Свою діяльність у галузі гігієни А.І. x0000003 Свою діяльність у галузі гігієни А. Якобій розпочав у Казані на посаді першого професора кафедри гігієни в Казанському університеті і одним з перших у Росії. У зв'язку з цим М.К.

x0000003 Якобій розпочав у Казані на посаді першого професора кафедри гігієни в Казанському університеті і одним з перших у Росії.

Корбут в ювілейному збірнику "За сто двадцать пять лет Казанского университета им. В.И.

x0000003 Корбут в ювілейному збірнику "За сто двадцать пять лет Казанского университета им.

Ленина-Ульянова" повідомляв: x0000003 Ленина-Ульянова" повідомляв: "Не торкаючись в нашій роботі історії факультетів, ми, зрозуміло, тим більше не зможемо зупинятися на історії кафедр.

Але ми вважаємо за необхідне зробити один виняток - для кафедри гігієни. Нам здається, що це необхідно тому, що боротьба за кафедру гігієни добре відображає висоту суспільно-політичної і лікарської свідомості медичного факультету після запровадження статуту 1863 р.

Вважаючи ґрунтовне знайомство з гігієною однією з найважливіших умов лікарської освіти, факультет постійно прагнув поставити викладання гігієни в належні умови.

Першим викладачем гігієни, після запровадження статуту 1863 р. x0000003 Першим викладачем гігієни, після запровадження статуту 1863 р. , в Казанському університеті був визначний ліберал і земський лікар проф. x0000003 , в Казанському університеті був визначний ліберал і земський лікар

проф. Якобій, який на початковому етапі своєї діяльності, крім гігієни, викладав ще судову медицину.

x0000003 Якобій, який на початковому етапі своєї діяльності, крім гігієни, викладав ще судову медицину.

Факультет тоді ж пересвідчився в неможливості поєднати в одній особі викладання двох таких важливих і цілком різнорідних предметів і, відділивши від гігієни судову медицину, доручив її окремому викладачеві. Таким чином, А.І.

x0000003 Факультет тоді ж пересвідчився в неможливості поєднати в одній особі викладання двох таких важливих і цілком різнорідних предметів і, відділивши від гігієни судову медицину, доручив її окремому викладачеві.

Якобій залишився на гігієні як професор, проте окремої кафедри гігієни все ж не було і вона залишалася доцентурою" [276]. Водночас А.І.

x0000003 Якобій залишився як професор гігієни, проте окремої кафедри гігієни все ж не було і вона залишалася доцентурою" [315].

Якобій мотивував необхідність організації самостійної кафедри гігієни такими міркуваннями: "1.

x0000003 Якобій мотивував необхідність організації самостійної кафедри гігієни такими міркуваннями:

Гігієна і медична поліція пов'язані між собою, як галузь знання і його застосування; тільки у взаємозв'язку вони становлять повне вчення про народне здоров'я, одну з головних сторін життя народу, становлячи разом з судовою медициною державний відділ лікарезнавства; вони різко від неї (судової медицини) відрізняються також і роллю в громадському житті:

x0000003 Гігієна і медична поліція пов'язані між собою, як галузь знання і його застосування; тільки у взаємозв'язку вони становлять повне вчення про народне здоров'я, одну з головних сторін життя народу, становлячи разом з судовою медициною державний відділ лікарезнавства; вони різко від неї (судової медицини) відрізняються також і роллю в громадському житті:

гігієна і медична поліція перебувають більше в зв'язку з адміністрацією, судова медицина - з судовою владою держави. 2.

x0000003 гігієна і медична поліція перебувають більше в зв'язку з адміністрацією, судова медицина - з судовою владою держави [381, c.

Гігієна і медична поліція опікуються всіма аспектами життєдіяльності населення і окремої людини і мають широкий предмет дослідження. 3.

До того ж в останні 2 роки, внаслідок земського устрою, виникла потреба в лікарях для сільського населення, де систематична медична допомога дуже утруднена, а тому гігієнічним умовам життя належить далеко не остання роль.

Доцільність щодо необхідності розширення межі факультетського викладання гігієни була визнана не лише в Казані.

До такого ж висновку прийшли Київський університет св. Володимира і Санкт-Петербурзька медико-хірургічна академія. Університетська рада погодилася з цим проектом, але міністерство наприкінці того ж року відмовило в такій реорганізації" [342, c. 6].

На особливу увагу заслуговує зміст лекції професора А.І. x0000003 На особливу увагу заслуговує зміст лекції професора А. Якобія "Про щастя під кутом зору гігієни", яку він прочитав 16 березня 1869 р. x0000003 Якобія "Про щастя під кутом зору гігієни", яку він прочитав 16 березня

1869 р. в Казанському університеті, де містилася низка цікавих і прогресивних думок щодо розгляду людини як цілісного організму і соціальної істоти:

x0000003 в Казанському університеті, де містилася низка цікавих і прогресивних думок щодо розгляду людини як цілісного організму і соціальної істоти.

"Багато хто розрізняє в гігієні дві науки: гігієну людського суспільства або держави, так звану загальну, або суспільну гігієну і гігієну окремої людини, поза її суспільними відносинами, так звану спеціальну гігієну.

З цим не можна погодитися; звичайно, можливо в думці поділяти умовно людину на мислену шкіру, мислені нутрощі або ще як-небудь інакше; але кожен погодиться, що окремо ні та, ні інша частина не дають правильного поняття про цілу людину, а значить, не дають і права на висновки, які можна застосовувати до реальної розділеної людини.

Крім того, ніхто гадаю не стане перечити, що життя, засоби та інтереси людини складніші, ніж життя, засоби та інтереси мурахи чи бджоли; звичайно нікому не спаде на думку вивчати життя мурахи поза будовою і життям мурашника, бо мураха живе тільки в мурашнику, а значить, тільки в мурашнику і можливе повне, нормальне життя мурахи.

Те саме й для інших тварин, які живуть громадами, а тим більше для людини, яка живе найскладнішою з усіх відомих громад.

Щоправда, кожна окрема людина має свою власну, їй самій належну роль, але вона разом з тим відіграє суспільну роль і тим більше, чим досконаліше те суспільство, до якого вона належить".

Висловлена в наведеній цитаті думка цілком відповідає нашим сучасним уявленням про цілісний організм. Не менш цікава думка А.І.

Якобія про те, що людину не можна розглядати і вивчати поза суспільством, поза соціальними умовами.

У цій лекції містяться також висловлювання проти експлуатації людини людиною.

"Дозвольте мені навести вам кілька картин минулого; подивимось, як жили люди колись; чим вони користувались в житті, куди і кому йшла їхня праця, які були в них прикрощі й радощі і наскільки сталою була їх благополучна доба.".

"За відомостями з початку XVI століття в хатах англійських робітників долівка була звичайно з глини, постійно вкрита мочалами.

Їх не зчищали по 20 років підряд, а тільки підкладали нові. На долівці недоїдки риби, залишки блювоти та природні сліди собак і людей. Для обіду замість стола клали дошку на козла, ковдра на ліжку бувала рідко, бо спали здебільшого не скидаючи одягу". Тепер, відзначає А.І. Якобій, становище змінилося. ".

Майже скрізь почалася боротьба праці з капіталом, права з силою і немає ніяких підстав сумніватися в її наслідках.

Будуючи своє щастя за рахунок зовнішніх для неї частин природи, вона (людина) може експлуатувати або її саму, або, крім того, і інших рівних собі людей.

Експлуатація природи неминуча; у зв'язку з взаємною рівноправною експлуатацією людей вона спроможна дати правильне щастя; щастя ж, побудоване більш або менш виключно на нерівноправній, безвзаємній експлуатації інших людей, може і повинно вважатися неправильним. Нам не треба далеко ходити для того, щоб знайти приклади неправильного щастя. Світ сповнений ними. Наприклад, на фабриці виготовляють предмети для військового заняття.

Призначені для руйнування у воєнний час, вони діють руйнівно і в так званий мирний час; вони вірно й без промаху отруюють робітників ртуттю. Інший приклад:

що може бути потворніше і разом з тим і невинніше чорного чоловічого капелюха, так званого "циліндра"; тим часом капелюшники, кажуть, часто отруюються ртуттю.

На одній капелюшній фабриці було 38 випадків вагітності жінок робітників і робітниць, у яких 10 дітей народилося передчасно, 8 було мертвонароджених, 10 померло до 5 років, 9 було кволих та хворих і лише 1 дитина була здоровою. Ще приклад: що здавалося б простіше і невинніше, ніж гарні англійські ножиці і бритви із закругленими спинками або такі ж виделки?

Тим часом робітники, які їх шліфують, доживають у середньому тільки до 29 років; їх убиває тонкий пил від сталі і точильного каменя.

З приводу цього Кольб, один з найкращих статистиків, запитує: кому потрібна ця закруглена спинка?

Можна навести ще незліченну кількість прикладів неправильного щастя, тобто щастя, побудованого за рахунок щастя, здоров'я або життя інших людей.

Лишається нерозв'язаним лише одне питання: x0000003 лишається нерозв'язаним лише одне питання: які умови потрібні, щоб досягти правильного щастя? x0000003 які умови потрібні, щоб досягти правильного щастя? Розв'язанням цього питання займається та наука, яку я назвав на початку своєї лекції.

x0000003 Розв'язанням цього питання займається та наука, яку я назвав на початку своєї лекції.

Якщо ви переконалися, що вона, тобто гігієна, покликана відігравати роль у благоустрої держави, якщо ви переконалися, що в її успіхах безпосередньо зацікавлена кожна людина, то праця моя не минула марно" [342, c. 12-13]. А.І.

x0000003 Якщо ви переконалися, що вона, тобто гігієна, покликана відігравати роль у благоустрої держави, якщо ви переконалися, що в її успіхах безпосередньо зацікавлена кожна людина, то праця моя не минула марно" [381, c.

Якобій наприкінці лекції вказує, що щастя, тобто задоволення всіх потреб людини, в тому числі й усунення експлуатації людини людиною, може бути досягнуте гігієнічними заходами, що не зовсім пов'язується із змістом усієї лекції.

Важко уявити, щоб така широко освічена людина, яким був А.І. Якобій, так спрощено розуміла шляхи розв'язання великих соціальних проблем.

Можливо, що за умовами того часу він не міг прямо висловити свої думки. У лекції наводиться опис тяжкого становища селян та робітників в інших країнах у минулому і говориться про те, що зараз картина вже змінюється, що в Англії, Німеччині, Франції та в інших країнах зростає робітничий рух, що "скрізь почалася боротьба праці з капіталом, права з силою". А.І.

Якобій вірить, що ця боротьба закінчиться перемогою праці і права. Про становище селян і робітників у Російській імперії йому важко було говорити в політичній обстановці тих часів.

Читаючи ці рядки, ясно розумієш, що лектор, описуючи тяжке становище робітників та селян в інших країнах і розпочату там боротьбу, вказує той шлях, яким повинні йти робітники і селяни, щоб покращити своє життя на батьківщині.

Немає підстав вважати, що А.І. Якобій думав про революцію. Він не був революціонером; найімовірніше він мав на увазі мирні соціальні реформи. А.І.

Якобій був гуманістом у найвищому розумінні цього слова і в соціальній нерівності та расових переслідуваннях вбачав велику проблему людства. Але про радикальні заходи він не мріяв, а тому посилається на соціаліста-утопіста Фур'є, а не на революційних соціальних реформаторів, імена і ідеї яких йому, безперечно, були відомі. Розквіт діяльності професора А.І. x0000003 Розквіт діяльності професора А. Якобія відбувається в Харківському університеті, куди він приїхав уже відомим ученим.

x0000003 Якобія відбувається в Харківському університеті, куди він приїхав уже відомим ученим.

На засіданні медичного факультету Харківського університету 17 лютого 1872 р. x0000003 На засіданні медичного факультету Харківського університету 17 лютого 1872 р.

, де вирішувалося питання про запрошення А.І. x0000003 , де вирішувалося питання про запрошення А. Якобія на кафедру гігієни, професор А.С. Пітра повідомив, що А.І. x0000003 Якобія на кафедру гігієни, професор А. Якобій перебуває "в числі найкращих сил Казанського університету і відомий своїми науковими працями". У своєму рапорті А.С. Пітра писав:

x0000003 Якобій перебуває "в числі найкращих сил Казанського університету і відомий своїми науковими працями".

"Факультет дістане в ньому цілком готового викладача однієї з найважливіших кафедр, заміщення якої у нас є справою важкою через малу кількість осіб, які спеціально вивчили гігієну" [342, c. 7]. До Харкова професор А.І.

x0000003 "Факультет дістане в ньому цілком готового викладача однієї з найважливіших кафедр, заміщення якої у нас є справою важкою через малу кількість осіб, які спеціально вивчили гігієну" [381, c.

Якобій приїхав 8 травня 1872 р. Він був зарахований екстраординарним професором на кафедру загальної терапії і лікарської діагностики, але одночасно проводив роботу для кафедри гігієни, яку було офіціально відкрито 1 лютого 1873 р.

Цю дату і вважають початком заснування кафедри гігієни медичного факультету Харківського університету. Слід підкреслити, що кафедру гігієни Харківського медичного факультету було організовано приблизно через рік після створення в Медично-хірургічній академії і на медичному факультеті Київського університету перших самостійних гігієнічних кафедр (кінець 1871 р.). Кафедру гігієни в Харківському університеті А.І. x0000003 Кафедру гігієни в Харківському університеті А. Якобій очолював у 1872-1885 рр. x0000003 Якобій очолював у 1872-1885 рр. , після чого знов повернувся до Казанського університету. x0000003 , після чого знов повернувся до Казанського університету. Таким чином, кафедру гігієни було організовано в Харкові раніше, ніж її було внесено до списку кафедр за університетським статутом; кафедра гігієни увійшла до списку Статуту лише в 1884 р. Для порівняння:

організація кафедр гігієни на Заході, наприклад, у Німеччині, йшла повільніше, ніж у Росії, де на початок 1885 р.

кафедри гігієни були майже на всіх медичних факультетах, водночас у Німеччині в 1885 р.

було лише дві кафедри - в Мюнхені та Берліні. Організація гігієнічних кафедр припадає на 60-80-ті роки XIX століття. Особливий інтерес був виявлений у цей час до природознавства і, зокрема, медицини.

У цей час зявилася низка таких робіт, як періодична система Д.І. Менделєєва, рефлекси головного мозку І.М. Сєченова, фагоцитарна теорія І.І. Мечникова та ін.

Інтерес до природознавства пробуджували славетні представники російської революційно-демократичної інтелігенції О.І. Герцен, Д.І. Писарев, М.Г.

Чернишевський, які закликали вивчати природничі науки, вважаючи, що вивчення природи зробить сприятливий вплив на розум їх сучасників.

Навколо питань природознавства розгорталася боротьба передової частини інтелігенції з ідеалізмом.

Однак ця ідеологічна боротьба не обмежувалася галуззю науки, вона проводилась також у галузі політики і була спрямована проти самодержавства.

Представники передової частини інтелігенції - О.І. Герцен, М.Г. Чернишевський, В.Г. Бєлінський та ін.

- прагнули через природознавство залучити передову інтелігенцію до активної діяльності - громадської, політичної тощо.

Водночас цей період характеризувався суворим політичним режимом, який наклав відбиток на багатогранне життя країни, насамперед на вищу школу.

За професорами і викладачами стежила репресивна влада. На цей період припадає низка справ, порушених у Москві, Казані та інших містах проти професорів, які недостатньо використовували "слово боже" в своїх лекціях. Цькування професорів за матеріалістичні ідеї тривало в 60-70-х роках ХІХ ст., особливо переслідувався дарвінізм.

І все ж передові ідеї, незважаючи на суворий режим і переслідування, проникали в професорське та студентське середовище і набували дедалі більшого поширення.

Безперечно, матеріалістичний напрям у медицині своїм корінням сягав передових суспільних ідей, виразником яких була революційно-демократична інтелігенція.

Такою була суспільно-політична обстановка, в якій доводилося працювати в той час передовій частині медичної інтеліценції.

Але, незважаючи на антидемократичні умови в суспільстві, адміністративні та бюрократичні перешкоди царських чиновників, наука в Російській імперії, зокрема медична, все ж розвивалася і була представлена такими видатними вченими, як І.М. Сєченов, С.П. Боткін, Ф.Ф. Ерісман, О.П. Доброславін та ін.

До цієї ж плеяди видатних учених відносився також А.І. Якобій, як прогресивна і різнобічно освічена людина свого часу. Харківський період життя А.І. x0000003 Харківський період життя А. Якобія позначився напруженою педагогічною, науковою та громадською діяльністю вченого.

x0000003 Якобія позначився напруженою педагогічною, науковою та громадською діяльністю вченого.

Незважаючи на труднощі, на кафедрі гігієни під керівництвом професора А.І. x0000003 Незважаючи на труднощі, на кафедрі гігієни під керівництвом професора А.

Якобія розгорнулася велика педагогічна і наукова робота. x0000003 Якобія розгорнулася велика педагогічна і наукова робота. В лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню окисності води, визначенню вуглекислоти в грунті, якості хліба харківського ринку та ін.

x0000003 В лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню окисності води, визначенню вуглекислоти в грунті, якості хліба харківського ринку та ін.

Після призначення в 1873 р. x0000003 Після призначення в 1873 р. на посаду завідувача кафедри гігієни, А.І. Якобій здійснив низку невідкладних заходів щодо організації не тільки теоретичного, але й практичного викладання гігієни, хоча на цьому шляху зустрічалося також чимало труднощів. Лише у 1877 р.

x0000003 Якобій здійснив низку невідкладних заходів щодо організації не тільки теоретичного, але й практичного викладання гігієни, хоча на цьому шляху зустрічалося також чимало труднощів.

кафедра одержала окреме приміщення для лабораторії та кабінет у складі двох кімнат.

x0000003 кафедра одержала окреме приміщення для лабораторії та кабінет у складі двох кімнат.

Саме з цього року розпочались систематичні практичні заняття, які розподілялись на загальні, обов'язкові для усіх студентів і спеціальні заняття для бажаючих.

Загальні заняття мали за мету ознайомити студентів з технікою основних і найбільш простих методів санітарних досліджень, необхідних у повсякденній практичній роботі лікаря.

Практичні заняття проводилися два рази на тиждень по 2 години ввечері, які були обов'язковими для всіх студентів.

На практичних заняттях проводилося дослідження повітря, води, вологості, їдалень, нічліжних притулків тощо. У 1882 р.

практичні заняття були збільшені до 6 годин, а теоретичний курс становив 3-4 години на тиждень.

x0000003 практичні заняття з гігієни були збільшені до 6 годин, а теоретичний курс становив 3-4 години на тиждень.

Кошти на інвентар і на проведення занять відпускалися в сумі 300 карбованців на весь рік. Клопотання професора А.І.

x0000003 Кошти на інвентар і на проведення занять відпускалися в сумі 300 карбованців на весь рік.

Якобія про збільшення цієї суми до 600 карбованців не було задоволене. x0000003 Якобія про збільшення цієї суми до 600 карбованців не було задоволене.

Але незважаючи на недостатнє матеріальне обладнання, в лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню окисності води, визначенню вуглекислоти в грунті, якості хліба харківського ринку та ін. [342, c. 25].

x0000003 Але незважаючи на недостатнє матеріальне обладнання, в лабораторіях кафедри проводилися дослідження по вивченню якості води, хліба та інших продуктів харчування харківського ринку [381, c.

У ювілейному збірнику, випущеному з нагоди 100-річчя медичного факультету Харківського університету, складеного під редакцією проф. І.П. Скворцова і Д.І.

x0000003 У ювілейному збірнику, випущеному з нагоди 100-річчя медичного факультету Харківського університету, складеного під редакцією професорів І.

Багалія, так оцінюється діяльність А.І. Якобія: " проф. А.І. x0000003 Багалія, так оцінюється діяльність А. Якобій став у Харкові піонером нового сучасного напрямку як у галузі викладання гігієни, так і застосування її в житті; замість колишньої особистої і суто теоретичної науки він зробив її суспільною і експериментальною" [387].

x0000003 Якобій став у Харкові піонером нового сучасного напрямку як у галузі викладання гігієни, так і застосування її в житті; замість колишньої особистої і суто теоретичної науки він зробив її суспільною і експериментальною" [426].

Курс гігієни, який читав А.І. Якобій у Харківському університеті містив багато розділів. x0000003 Якобій у Харківському університеті містив багато розділів. Збереглися його лекції, написані студентом В.П. x0000003 Збереглися його лекції, написані студентом В. Окороковим і випущені в 1885 р. x0000003 Окороковим і випущені в 1885 р. Курс лекцій написано від руки і розмножено літографським способом в обмеженій кількості.

x0000003 Курс лекцій написано від руки і розмножено літографським способом у обмеженій кількості.

Цей унікальний навчальний посібник зберігся в Харківській бібліотеці ім. В.Г. x0000003 Цей унікальний навчальний посібник зберігся в Харківській бібліотеці ім.

Короленка і становить винятковий науковий інтерес. x0000003 Короленка і становить винятковий науковий інтерес. Посібник випущено під редакцією автора лекцій А.І. x0000003 Посібник випущено під редакцією автора лекцій А. Якобія під назвою "Курс суспільної гігієни". x0000003 Якобія під назвою "Курс суспільної гігієни". Матеріал "Курсу суспільної гігієни" дає уявлення про стан гігієнічної науки і практики наприкінці XIX століття.

Посібник складається з наступних розділів: "1. Смітні залишки та їх видалення. 2.

Історія розвитку санітарних закладів. 3. Грунт. 4. Клімат. 5. Вентиляція. 6. Штучний клімат. Житло. 7. Харчування. 8. Голодування. 9. Водопостачання. 10. Біологія населення. 11. Місця ув'язнення. 12.

Захворювання від зіпсованого повітря замкнутих приміщень. 13. Школа. 14. Навчання. 15. Дезінфекція. 16. Будування госпіталю. 17. Епідемії. 18. Статева діяльність".

Вважаємо за необхідне зробити аналіз найбільш важливих під кутом зору гігієни розділів навчального посібника.

У розділі "Смітні залишки та їх видалення" подається детальний опис і гігієнічна оцінка різних методів видалення та знешкоджування нечистот у населеному пункті - від найпримітивніших способів до різних видів каналізації, полів фільтрації і полів зрошення. Професор А.І.

Якобій указує, що найкращою формою проведення очистки є організація її міським самоврядуванням, а не приватними підприємцями.

У розділі "Грунт" подаються різні властивості грунту і зв'язок їх з захворюваннями населення.

Вивчення грунту полягало в дослідженні таких його властивостей: 1) рельєф; 2) фізичні властивості, величина частинок, пористість, фільтруюча здатність та ін.

; 3) температура грунту; 4) гази грунту. Всі ці властивості пов'язуються з гігієнічними вимогами.

Хімічне дослідження грунту складалося з визначення: 1) сухого залишку при 110°С; 2) окисності; 3) хлоридів; 4) нітратів; 5) нітритів; 6) аміаку. Властивості грунту А.І. Якобій пов'язував із захворюваністю.

Зокрема, він показав залежність епідемічних форм від стану грунту та його засмічення. Причому цю залежність пов'язав з кліматичними умовами.

Наприклад, поширення такого інфекційного захворювання, як чума було пов'язано з болотистими місцевостями на різних географічних широтах.

Так, найтяжчі форми у вигляді гарячки спостерігалися на територіях Кавказу і Криму, в Казані захворювання протікало в менш вираженій формі, навколо Ярославля в легких формах, а вище Онезького озера захворювання майже зовсім не зустрічалося.

Вивчення цих залежностей потребувало таких умов: а)знання місцевого клімату (грунту); б) знання місцевої патології, особливо епідемічних форм у різні роки. Всі дані дослідження грунту, вказував А.І. Якобій, повинні заноситися на карту досліджуваної місцевості. Слід підкреслити, що ряд даних, що їх наводить учений, зберегли своє значення й до теперішнього часу. У розділі "Клімат" А.І. Якобій так визначає це поняття: "Клімат є сукупність усіх місцевих умов даної країни, його вплив на всі живі об'єкти, що виражається явищами пристосування". Однак таке визначення клімату було не конкретним, розпливчастим. Водночас погляди А.І. Якобія були вірними щодо пристосованості живих істот до кліматичних умов, яку він уявляв собі таким чином: "У людини маємо 3 ряди таких явищ: 1.Кліматичні апарати. Це - поправки на невідповідність природним кліматичним умовам (створення штучного мікроклімату - житло, одяг). Кліматичні звичаї (запаси жирової їжі у жителів гірської Баварії). Розподіл зимівель і літовиськ у степах Середньої Азії. Літо біля моря, а взимку у гірських долинах на берегах озер. Кліматичні органічні ознаки (кліматичні особливості організму).

Кліматичні умови можуть бути поділені на 3 групи: метеоричні, телуричні (грунтові) і біологічні явища. Методи вивчення клімату - їх два: 1. Можна вивчати залежність між комплексом факторів клімату і формами життя даного живого організму. 2. Можна також вивчати вплив кліматичних факторів на ті зміни здоров'я, які ми називаємо захворюваннями. Сюди належить географічна патологія". У розділі "Клімат" коротко викладається значення окремих факторів: температури, вологості, кількості опадів, барометричного тиску, вітрів тощо. Про комплексний вплив температури, вологості, руху повітря (ефективна температура) тоді ще не було відомо. Загалом у цьому розділі міститься значний матеріал, що відповідає сучасним уявленням, проте питання викладається не так широко, як ми його розуміємо тепер. Розділ "Вентиляція і штучний клімат" присвячений характеристиці впливу на людину потрійного кліматичного кільця: перше, зовнішнє кільце - це клімат географічний, друге, середнє кільце - житло, третє, внутрішнє кільце - одяг. Розвиваючи цю безперечно правильну думку, А.І.

Якобій описує значення кожного кільця для збереження нормального теплового самопочуття людини. Цікаві його висловлювання про житло. До основних властивостей житла професор А.І. Якобій відносив: "1. Замкнутість. Всяке житлове приміщення не може не бути замкнуте, інакше воно не відповідає умовам кліматичного апарата; воно, зрозуміло, тим щільніше замкнуте, чим більша різниця між внутрішнім кліматом і зовнішнім реальним кліматом, наприклад узимку. Але всякий замкнутий простір збігається із збільшенням вологості (вода необхідна для життя і господарства), зменшенням вентиляції, нагромадженням смітних залишків і пилових речовин та їх розкладом тощо; через те замкнутий простір завжди має багато залишків ймовірної (потенціальної) шкоди або шкідливості; ця шкідливість, зрозуміло, тим сильніша, чим повніша замкнутість.

Таким чином, тут доводиться добиватися двох частково протилежних цілей: а - теплого клімату; б - санітарного добробуту. Для цього потрібне особливе знання справи; володіти цією справою є обов'язок архітектора, а знати її принципи - обов'язок лікаря. 2. Перенаселення.

Це тим імовірніше, чим сильніше зростає число людей порівняно з числом будинків, тобто в містах і, особливо, в багатолюдних закладах (госпіталі, фабрики, казарми тощо). Переповнення житлового приміщення призводить до найбільшого ступеня шкідливості для населення. Для практичного лікаря це важливо. При переповненні житла переваги спільного життя стушовуються перед невигодами скупченості. Жиле приміщення є дуже складний об'єкт".

У розділі "Харчування" автор наводить дані про норми білків, жирів та вуглеводів для дорослих і дітей, причому вказуються норми для різних груп населення (армії, фабричних робітників та ін.).

x0000003 Особливий інтерес становить розділ "Харчування", де автор наводить дані про норми білків, жирів та вуглеводів для дорослих і дітей, причому вказуються норми для різних груп населення (армії, фабричних робітників та ін.

У цьому ж розділі йдеться про голодування. x0000003 У цьому ж розділі йдеться про голодування. В царській Росії окремі місцевості, як відомо, нерідко потерпали від голоду в результаті недороду та інших причин. А.І.

x0000003 В царській Росії окремі місцевості, як відомо, нерідко потерпали від голоду в результаті недороду та інших причин.

Якобій радить при виникненні голоду в тій чи іншій місцевості надавати допомогу голодуючому населенню не грошима, а продуктами харчування (приплив грошей веде до подорожчання продуктів).

x0000003 Якобій радить при виникненні голоду в тій чи іншій місцевості надавати допомогу голодуючому населенню не грошима, а продуктами харчування (приплив грошей веде до подорожчання продуктів) [850].

Серед заходів, що їх рекомендує А.І. Якобій для боротьби з голодуванням, ми зустрічаємо організацію громадських оранок, урожай з яких має бути суспільною власністю на випадок голоду.

Питання гігієни харчування викладалися на рівні знань того часу, вони набагато відрізняються від сучасних поглядів про значення білків, жирів, солей, вуглеводів у харчовому раціоні. У розділі "Школа" автор перераховує різні захворювання, пов'язані з незадовільним гігієнічним станом шкіл, а також вказує на гігієнічні умови, які мають бути створені в школі для правильного виховання дітей. Розділ "Заняття" присвячений характеристиці впливу шкідливих факторів на організм дітей на фабриках. Він з обуренням пише про жорстоку експлуатацію дитячої праці в Англії. "Шкідливість роботи дітей на фабриках для населення величезна. В Англії, де дитяча праця найбільше експлуатувалася, парафії повинні були піклуватися про своїх бідних. Це піклування виявлялося в тому, що власті парафії складали договір з фабрикантами про поставку їм певної кількості дітей; в угоді точно зазначено, скільки процентів з них можуть бути недоумкуватими, ідіотами і т. д., неначе йшлося про звичайну худобу. На плечі цих нещасних звалювали непосильні роботи в рудниках, часто забивали батогами до смерті і т. п.". У цьому розділі також описано різні негативні чинники, що спостерігаються на фабриках і заводах: шкідливі гази, пил, висока температура тощо. Розглядаються особливості впливу сірчистого ангідриду, хлору, чадного газу, сірководню та ін. Особливо детально описано отруєння парами ртуті з його наслідками для генетичної функції батьків (викидні, мертвонародження, народження ослаблених і хворобливих дітей), наведено дані про шкідливий пил і, зокрема, про кам'яний пил, двоокис кремнію. Дуже коротко сказано про заходи профілактики шкідливого впливу згаданих факторів (респіратори, вентиляція). У розділі "Проституція" А.І. Якобій розглядав проституцію, "як один з виявів статевої функції". Він не вбачав у цьому ганебному для людства явищі прояву соціальних відносин. А.І.

Якобій вважав, що проституцію ніякими заходами ліквідувати неможливо, тому вона має бути регламентована [810].

Водночас незважаючи на окремі недоліки, "Курс суспільної гігієни" професора А.І.

x0000003 Незважаючи на окремі недоліки, "Курс суспільної гігієни" професора А.

Якобія тривалий час був базовим посібником для студентів, де відбиті всі основні тогочасні гігієнічні питання.

x0000003 Якобія тривалий час був базовим посібником для студентів, де відбиті всі основні тогочасні гігієнічні питання.

На підставі цих лекцій можна судити про стан гігієнічної науки кінця ХІХ століття в цілому.

x0000003 На підставі цих лекцій можна судити про стан гігієнічної науки кінця ХІХ століття в цілому.

Таким чином, завдяки цілеспрямованим зусиллям А.І. Якобія курс суспільної гігієни в Харківському університеті сформувався як самостійний предмет викладання та лікарської практики. Перелік та зміст курсу лекцій переконливо свідчить про широке коло науково-педагогічних та лікарських питань з проблем гігієни навколишнього середовища, гігієни навчально-виховного процесу, харчування, епідеміології тощо, які охоплював професорський публічний виклад та його відображення в підручнику. Професор А.І.

x0000003 Якобія курс суспільної гігієни в Харківському університеті сформувався як самостійний предмет викладання та лікарської практики, який охоплював широке коло науково-педагогічних та лікарських питань з проблем гігієни навколишнього середовища, гігієни навчально-виховного процесу, харчування, епідеміології тощо.

Якобій брав безпосередню активну участь в боротьбі з інфекційними захворюваннями, особливо з такою небезпечною хворобою, як чума. У зв'язку з цим у 1881 р.

x0000003 Якобій брав безпосередню активну участь в боротьбі з інфекційними захворюваннями, особливо з такою небезпечною хворобою, як чума.

він зробив медичному факультету пропозицію щодо заснування інституту для вивчення інфекційних хвороб.

x0000003 він зробив медичному факультету пропозицію щодо заснування інституту для вивчення інфекційних хвороб.

Визначені вченим завдання, свідчать про його високу ерудицію: ". x0000003 Визначені вченим завдання, свідчать про його високу ерудицію: 5) вивчення кліматичних умов даного району, - писав А.І. x0000003 5) вивчення кліматичних умов даного району, - писав А. Якобій, - слід розглядати у зв'язку з умовами виникнення інфекційних хвороб і епідемій; 6) вивчення побутових умов населення даного району у зв'язку з умовами появи інфекційних хвороб і їх епідемій; 7) загальна обробка всіх отриманих епідеміологічних даних, з практичними висновками відносно охорони здоров'я населення в даному регіоні та ін." [181, c. 183]. Однак ініціатива А.І.

x0000003 Якобій, - слід розглядати у зв'язку з умовами виникнення інфекційних хвороб і епідемій; 6) вивчення побутових умов населення даного району у зв'язку з умовами появи інфекційних хвороб і їх епідемій; 7) загальна обробка всіх отриманих епідеміологічних даних, з практичними висновками відносно охорони здоров'я населення в даному регіоні та ін.

Якобія не знайшла підтримки за межами факультету, коштів на відкриття інституту Міністерство не виділило. Професор А.І.

x0000003 Якобія не знайшла підтримки за межами факультету, коштів на відкриття інституту Міністерство не виділило.

Якобій приділяв велику увагу лабораторним, зокрема дослідженням, зокрема питаннями методики гігієнічних досліджень.

x0000003 Якобій приділяв велику увагу лабораторним дослідженням, зокрема питанням методики гігієнічних досліджень.

Його роботи "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" і "Методика дослідження пористості хліба" широко використовувалися в гігієнічній практиці.

x0000003 Його роботи "Про вентиляційні формули (математичне дослідження)" і "Методика дослідження пористості хліба" широко використовувалися в гігієнічній практиці.

У сфері наукових інтересів А.І. x0000003 У сфері наукових інтересів А. Якобія були питання епідеміології дифтерії, дослідження малярії серед населення Сумського повіту, причини вимирання інородницьких племен Півночі, Північного Кавказу, профілактичні заходи проти поширення сифілісу.

x0000003 Якобія були питання епідеміології дифтерії, дослідження малярії серед населення Сумського повіту, причини вимирання інородницьких племен Півночі, Північного Кавказу, профілактичні заходи проти поширення сифілісу.

Низка наукових праць професора А.І. x0000003 Низка наукових праць професора А. Якобія присвячена фізіологічним питанням. x0000003 Якобія присвячена фізіологічним питанням. Зокрема, "Дослідження фізіологічних явищ смерті тварин при охолодженні" він провів у лабораторії відомого фізіолога І.М. Сєченова.

x0000003 Зокрема, "Дослідження фізіологічних явищ смерті тварин при охолодженні" він провів у лабораторії відомого фізіолога І.

Експериментальне дослідження "Про подразнення хімічними речовинами чутливих нервових ниток жаби" (1863 р.

x0000003 Експериментальне дослідження "Про подразнення хімічними речовинами чутливих нервових ниток жаби" (1863 р.

), здійснене в лабораторії Дюбуа-Раймонда. За цю працю А.І. x0000003 ), здійснене в лабораторії Дюбуа -Раймонда. Якобію Медико-хірургічна академія присвоїла ступінь доктора медицини [797]. А.І.

x0000003 Якобію Медико-хірургічна академія присвоїла ступінь доктора медицини [853].

Якобій не лише розвивав гігієнічну науку, але й у своїй практичній діяльності прагнув дотримуватися високих принципів лікаря-гуманіста.

Значну частину його праць присвячено санітарному стану і соціально-економічному становищу різних народностей Півночі та віддалених території царської Росії.

Причому описані були не тільки санітарні умови, але й побут, економіка обстежених народностей та політика царських чиновників щодо до них.

Автор описує важкі, часом нестерпні умови існування цих народностей, які призводили до їх вимирання.

Будучи вже людиною літнього віку, А.І. Якобій у надзвичайно складних, нелегких умовах впродовж багатьох років обстежував і вивчав санітарний стан народностей тундри та інших віддалених регіонів Росії.

У пресі і в публічних виступах він вказував на нелюдське ставлення царських чиновників до цих народностей, закликав надавати їм допомогу і доводив, що таке становище згубно позначається не лише на інородницьких племенах (як їх тоді називали), але й завдає шкоди всій країні. А.І.

Якобій вважав роботу серед цих народностей і допомогу їм своїм патріотичним і лікарським обов'язком.

Можна навести ще низку матеріалів, які свідчать про прогресивний світогляд і діяльність А.І. Якобія.

Навіть наукові дослідження його в значній частині мали громадське спрямування.

Тут позначився вплив демократичних настроїв, характерних для передової інтелігенції того часу. Високий гуманізм А.І.

Якобія відбився і в інших його працях і лекціях. 17 січня 1889 р. x0000003 Якобія відбився в його працях і лекціях. на урочистому засіданні Харківського університету він виголосив промову про завдання російського Червоного Хреста, в якій закликав до організації притулків та інвалідних будинків для хворих і поранених, притулків для вдів і сиріт, до організації виробництва протезів (рук і ніг), до створення станцій для кліматичного лікування поранених та ін.

x0000003 на урочистому засіданні Харківського університету він виголосив промову про завдання російського Червоного Хреста, в якій закликав до організації притулків та інвалідних будинків для хворих і поранених, притулків для вдів і сиріт, до організації виробництва протезів (рук і ніг), до створення станцій для кліматичного лікування поранених та ін.

В його доповіді наводиться коротка історія організації і розвитку Міжнародного товариства Червоного Хреста, а потім викладаються дані про Російське Товариство Червоного Хреста. А.І.

x0000003 В його доповіді наводиться коротка історія організації і розвитку Міжнародного товариства Червоного Хреста, а потім викладаються дані про Російське Товариство Червоного Хреста.

Якобій високо оцінював гуманні принципи, покладені в основу цієї організації, і вважав, що достатню допомогу товариство Червоного Хреста може забезпечити лише в тому разі, якщо ця організація стане всенародною. У своїй промові А.І.

x0000003 Якобій високо оцінював гуманні принципи, покладені в основу цієї організації, і вважав, що достатню допомогу товариство Червоного Хреста може забезпечити лише в тому разі, якщо ця організація стане всенародною.

Якобій навів дані про допомогу, подану Російським Товариством Червоного Хреста іншим країнам:

x0000003 Якобій навів дані про допомогу, надану Російським Товариством Червоного Хреста іншим країнам:

Чорногорії, Сербії і Болгарії під час їх війни з Турреччиною. x0000003 Чорногорії, Сербії і Болгарії під час їх війни з Турреччиною [848]. Він вважав, що місцеві товариства російського Червоного Хреста повинні подавати допомогу не лише у зв'язку з воєнними діями, але також і в разі інших природніх та соціальних лих, які часто мали місце в царській Росії. З приводу цього А.І. Якобій писав:

"Пожежі міст і селищ, які палають в усіх кінцях імперії, лишаючи майже безпорадне населення.

Неврожаї з їхніми наслідками - дорожнечею продуктів харчування, голодуванням дорослих і посиленою смертністю маленьких дітей.

Епідемія віспи, скарлатини, кору, дизентерії, тифів різних сортів, зрідка чуми тощо.

Сюди ж слід віднести й багато хронічних та ендемічних хвороб населення, особливо форми так званого малярійного характеру і сифіліс.

На них мало звертають уваги ті, кому закон доручив піклування про охорону народного здоров'я; тим часом ці звичайні, так би мовити, звичні хвороби повільно, але вірно підточують живі сили народу і його санітарний добробут.

Пошесті й мори рогатої худоби та інших корисних для селянського господарства тварин, які гинуть іноді сотнями тисяч голів, і викликають в свою чергу довгий ряд інших бід і нещасть.

Нарешті, всім відома дифтеритна епідемія, яка охопила 15 губерній південного району Росії, на яку наші земські і міські установи не звернули вчасно достатньої уваги і дали їй розвинутися до справді страхітливих розмірів і проти якої тепер необхідно вжити найенергійніших заходів, закликавши до участі в них справді гуманних, благомислячих людей" [793].

Водночас слід зазначити, що А.І. Якобій не міг відірватися в своєму світогляді від соціально-політичної обстановки, що його оточувала.

Всі його прогресивні наміри і дії обмежувалися рамками тодішнього суспільного ладу.

Він прагнув поліпшення різних сторін життя населення Росії, розвитку країни в різних галузях, не тільки в медичній, пропонуючи різні заходи і реформи, але всі вони мали обмежений характер.

Як землевласник та визнаний емським діяч, розуміючи злиденне становище селян, які примітивним способом обробляли землю і багато терпіли від частих неврожаїв, А.І.

x0000003 Як землевласник та визнаний земський діяч, розуміючи злиденне становище селян, які примітивним способом обробляли землю і багато терпіли від частих неврожаїв, А.

Якобій запропонував створити в селах для селян у складі земських установ сільськогосподарські організації, подібні до земських медичних організацій, в яких агрономи навчали б селян досконаліших методів обробітку землі.

x0000003 Якобій запропонував створити в селах для селян у складі земських установ сільськогосподарські організації, подібні до земських медичних організацій, в яких агрономи навчали б селян досконаліших методів обробітку землі.

Всі міркування він виклав у великій статті, надрукованій у 1900 р. x0000003 Всі міркування він виклав у великій статті, надрукованій у 1900 р. в журналі "Русская мысль" [792]. x0000003 в журналі "Русская мысль" [849]. Шляхів для радикальнішого розв'язання селянського питання він не бачив. І все ж слід підкреслити, що в своїй громадській діяльності професор А.І. Якобій стояв вище від багатьох своїх сучасників-професорів і твердо обстоював свої принципи навіть тоді, коли це призводило до певних політичних переслідувань з боку влади.

Харківський період життя А.І. x0000003 Харківський період життя А. Якобія, як і період перебування його в Казані, характеризувався не лише великою педагогічною і науковою роботою, але й активною громадською позицією.

x0000003 Якобія, як і період перебування його в Казані, характеризувався не лише великою педагогічною і науковою роботою, але й активною громадською позицією.

Учений був членом Харківського медичного товариства та Казанського товариства лікарів, на яких неодноразово виступав із доповідями. Зокрема, в 1885 р.

x0000003 Учений був членом Харківського медичного товариства та Казанського товариства лікарів, на яких неодноразово виступав із доповідями.

на засіданні Харківського медичного товариства він виступив з доповіддю "Про профілактичні заходи щодо поширення сифілісу", яка містила великий матеріал про розвиток проституції в різних країнах.

x0000003 на засіданні Харківського медичного товариства він виступив з доповіддю "Про профілактичні заходи щодо поширення сифілісу", яка містила великий матеріал про розвиток проституції в різних країнах.

У доповіді наводилися дані про це явище, змальовувалася картина становища молодих жінок, нерідко малолітніх (10-13 років) в будинках розпусти, куди їх продавали як худобу, і до яких власники цих закладів ставилися з меншою увагою, ніж до тварин. В усій доповіді червоною ниткою проходить властиве А.І. Якобію гуманне ставлення до жертв проституції.

Але питання розглядалося лише під кутом зору моральних відносин. Соціальна сутність цього явища залишилася осторонь уваги вченого. Питання про те, що проституція є продуктом соціальної структури суспільства, не виникало у А.І.

Якобія, хоч він відзначав, що повію вважали товаром, який купували й продавали і якість якого мав гарантувати власник будинку розпусти систематичним медичним оглядом повій. На думку А.І.

Якобія, основним джерелом поширення сифілісу були будинки розпусти, де інфікуються мешканці міста, а потім через них хвороба передається на села.

x0000003 Якобія, основним джерелом поширення сифілісу були будинки розпусти, де інфікуються мешканці міста, а потім через них хвороба передається на села.

У своїй доповіді він вважав за необхідне вивчити це питання і вжити відповідних заходів.

x0000003 У своїй доповіді він вважав за необхідне вивчити це питання і вжити відповідних заходів.

Учений закликав лікарів взяти участь у цій важливій справі [796]. x0000003 Учений закликав лікарів взяти участь у цій важливій справі [852]. Великий статистичний матеріал А.І. x0000003 Великий статистичний матеріал А. Якобій зібрав у своєму дослідженні "До питання про вжиття заходів для припинення дифтериту в Харківській губернії".

x0000003 Якобій зібрав у своєму дослідженні "До питання про вжиття заходів для припинення дифтериту в Харківській губернії".

Дані стосуються періоду з грудня 1879 р. до жовтня 1880 р. x0000003 Дані стосуються періоду з грудня 1879 до жовтня 1880 р. Матеріал було зібрано по 11 повітах Харківської губернії. x0000003 Матеріал було зібрано по 11 повітах Харківської губернії. Для того, щоб цифрові дані були вірогіднішими, А.І. x0000003 Для того, щоб цифрові дані були вірогіднішими, А. Якобій зібрав відомості з найрізноманітніших джерел про захворюваність і смертність від дифтерії:

x0000003 Якобій зібрав відомості з найрізноманітніших джерел про захворюваність і смертність від дифтерії:

а) повідомлення санітарних лікарів; б) матеріали лікарського відділення про рух інфекційних хворих; в) витяги з метричних книг про смертність та ін. У своєму дослідженні А.І.

x0000003 а) повідомлення санітарних лікарів; б) матеріали лікарського відділення про рух інфекційних хворих; в) витяги з метричних книг про смертність та ін.

Якобій показав, що епідемія дифтерії почалася з 1878 р. x0000003 Якобій показав, що епідемія дифтерії почалася з 1878 р. , проте вона не була вивчена і тривала в 1879-1880 рр. x0000003 , проте вона не була вивчена і тривала в 1879 - 1880 рр. На підставі зібраного і вивченого матеріалу було показано, що допомога, організована земством, хоч і дала деякі результати в боротьбі з дифтерією в Харківській губернії, однак була недостатньою. На підставі повідомлення А.І.

Якобія, Харківська губернська управа звернулася з клопотанням до губернського земського зібрання про асигнування відповідних коштів на організацію боротьби з дифтерією.

В ті часи протидифтерійної сиворотки ще не було, а заходи по боротьбі з дифтерією зводилися до ізоляції хворих і дезинфекції.

Для цього організовувалися спеціальні загони, в яких брали участь лікарі і студенти старших курсів медичного факультету. Як повідомляє А.І. Якобій, робота цих загонів виправдала себе [798]. У 1889 р. А.І.

Якобій провів велику роботу по вивченню комахи, шкідника хвойних лісів - Fidonia peniaria L.

x0000003 Якобій провів велику роботу по вивченню комахи, шкідника хвойних лісів - Fidonia peniaria L.

Цей шкідник нищив хвою дерев на величезних ділянках. x0000003 Цей шкідник нищив хвою дерев на величезних ділянках. Після ретельного дослідження вчений розробив низку заходів по боротьбі з цим шкідником.

x0000003 Після ретельного дослідження вчений розробив низку заходів по боротьбі з цим шкідником.

Значний інтерес для науки становили його експедиції. Зокрема, в 1872 р. А.І. x0000003 Значний інтерес для науки становили його експедиції.

Якобій зробив поїздку в степи Західного Сибіру для дослідження причини чуми рогатої худоби.

x0000003 Якобій зробив поїздку в степи Західного Сибіру для дослідження причини чуми рогатої худоби.

В ті часи це було важке і складне завдання. x0000003 В ті часи це було складне і актуальне завдання. Потрібно було мати виняткову мужність, щоб зважитися на цю нелегку поїздку, яка вимагала тривалого перебування у важких умовах невпорядкованих селищ і становила певну небезпеку для власного життя.

x0000003 Потрібно було мати виняткову мужність, щоб зважитися на цю нелегку поїздку, яка вимагала тривалого перебування у важких умовах невпорядкованого побуту і становила певну небезпеку для власного життя.

У матеріалах цієї поїздки містяться відомості про санітарний стан обстежуваного району.

Зокрема, наводяться дані про кліматичні умови, рельєф місцевості, водні джерела, характер грунту та ін.

Поряд з цим є докладні описи звичаїв і обрядів, а також побуту і умов життя населення в аулах, роду його занять і всього, що могло вплинути на поширення інфекцій. А.І.

Якобій детально описував потреби населення, тяжкі умови його існування, вимагав більшої уваги до його інтересів і гуманнішого ставлення з боку адміністрації.

Матеріали, наведені в експедиційній роботі А.І. Якобія, становлять великий інтерес, оскільки дають уявлення про Західний Сибір тих часів і, зокрема, про санітарний стан цього краю.

На підставі проведених спостережень вчений робить певні висновки і вказує на деякі джерела занесення чуми рогатої худоби в степи Західного Сибіру.

Але він вважав, що робота ним не закінчена і потребувала подальших досліджень.

Свій науковий пошук А.І. x0000003 Свій науковий пошук А. Якобій розглядав як важливу державну справу. x0000003 Якобій розглядав як важливу державну справу. З цього приводу вчений писав: x0000003 З цього приводу вчений писав: "Санітарне вивчення окраїн Росії є дуже важливим для державної адміністрації, бо найпросвіченіше керування може зміцнити добробут народу лише тоді, якщо урядові заходи грунтуються на точних об'єктивних даних і на знанні умов життя керованого народу.

x0000003 "Санітарне вивчення окраїн Росії є дуже важливим для державної адміністрації, бо найпросвіченіше керування може зміцнити добробут народу лише тоді, якщо урядові заходи грунтуються на точних об'єктивних даних і на знанні умов життя керованого народу.

Все це тим більше стосується до киргизького народу, що він здатний до цивілізації і за ним слід визнати право на культурну майбутність" [800].

x0000003 Все це тим більше стосується до киргизького народу, що він здатний до цивілізації і за ним слід визнати право на культурну майбутність" [855].

Цікаві також його записки про поїздку по Канінській тундрі. Цю подорож А.І. x0000003 Цікаві також його записки про поїздку по Канінській тундрі.

Якобій здійснив в 1890 р. x0000003 Якобій здійснив в 1890 р. у 63-річному віці, як і поїздку по Західному Сибіру, в дуже складних умовах. x0000003 у 63-річному віці, як і поїздку по Західному Сибіру, в дуже складних

умовах. В записках наведені дані про природу півострова, його рослинність, річки, озера, клімат, економіку краю.

Автор описує також побут і звичаї місцевого народу - ненців (у царській Росії їх називали самоїдами).

Він багато пише про потреби ненців і показує, як часто ігнорувалися їхні інтереси; звертає увагу на епізоотії в стадах оленів, особливо сибірки, які завдавали багато шкоди оленярству; відзначає при цьому абсолютно недостатню ветеринарну допомогу.

Медична допомога населенню "недостатня до очевидності", особливо сільському населенню, - підкреслює А.І. Якобій.

В записках наводяться дані, які добре ілюструють це. Селища віддалені від місць, де живуть медичні працівники; цю відстань важко було долати, особливо навесні і восени; подання медичної допомоги сільському населенню було випадковою справою; воно здійснювалося під час роз'їздів лікарів у службових справах (з приводу епідемії або судово-медичних випадків). Для всього повіту (Мезенського) відпускалося ліків на суму 30 крб. на рік. А.І. Якобій наводить деякі приклади кількості ліків, що відпускалися: карболової кислоти для дезинфекції - 3 унції; рицини - 4 унції; йодної настойки - 3 унції; йодистого калію - 2 унції і т. д.

Така мізерна кількість ліків призначалася для всього повіту на рік. А.І. Якобій так закінчує свої записки про поїздку по Канінській тундрі: x0000003 Якобій так закінчує свої записки про поїздку по Канінській тундрі: "Культурні люди повинні усвідомити свій обов'язок вихователів тих, які ще не доросли до культурного віку.

x0000003 "Культурні люди повинні усвідомити свій обов'язок вихователів тих, які ще не доросли до культурного віку.

Що досі робилося несвідомо і тому часто більшою мірою руйнівно, ніж продуктивно, те буде продовжено з щирим і свідомим співчуттям.

x0000003 Що досі робилося несвідомо і тому часто більшою мірою руйнівно, ніж продуктивно, те буде продовжено з щирим і свідомим співчуттям.

Ось чого ми чекаємо від майбутнього" [803]. x0000003 Ось чого ми чекаємо від майбутнього" [858]. Вивченню становища народностей, які населяли окраїни Росії, присвячено значну частину досліджень А.І. Якобія.

x0000003 Вивченню становища народностей, які населяли окраїни Росії, присвячено значну частину досліджень А.

В цих роботах автор виступав не лише як учений, але й громадський діяч. x0000003 В цих роботах автор виступав не лише як учений, але й громадський діяч.

У цьому плані особливий інтерес становить доповідь А.І. x0000003 У цьому плані особливий інтерес становить доповідь А. Якобія, зроблена ним 12 березня 1893 р. x0000003 Якобія, зроблена ним 12 березня 1893 р. в "Російському товаристві охорони народного здоров'я" на тему: x0000003 в "Російському товаристві охорони народного здоров'я" на тему: "Угасання інородницьких племен Півночі". x0000003 "Угасання інородницьких племен Півночі". В ній викладено основні матеріали його досліджень у цій галузі. x0000003 В ній викладено основні матеріали його досліджень у цій галузі. Ця доповідь містить ряд історичних фактів, які дозволяють здійснити порівняльний аналіз становища різних народностей, що жили на Півночі, в дореволюційній Російській імперії.

x0000003 Ця доповідь містить ряд історичних фактів, які дозволяють здійснити порівняльний аналіз становища різних народностей, що жили на Півночі, в дореволюційній Російській імперії.

Дослідник з гіркотою робив висновок: x0000003 Дослідник з гіркотою робив висновок: "Користуючись дитячою фазою інородницького племені, ці вихідці (авантюристи, торгівці, промисловці, компанії тощо) спустошують інородницьку країну нерозважливими, невигідними для держави "хижацькими" прийомами експлуатації природних багатств її - хутрових звірів, пасовищ, лісів та ін. [802].

x0000003 "Користуючись дитячою фазою інородницького племені, ці вихідці (авантюристи, торгівці, промисловці, компанії тощо) спустошують інородницьку країну нерозважливими, невигідними для держави "хижацькими" прийомами експлуатації природних багатств її - хутрових звірів, пасовищ, лісів та ін.

Роботи вченого вивчаються з великим інтересом, бо в них наводяться різноманітні дані про населення, включаючи найцікавіші перекази і сказання різних племен.

x0000003 Роботи вченого вивчаються з великим інтересом, бо в них наводяться різноманітні дані про населення, включаючи найцікавіші перекази і сказання різних племен.

Подорожі для вивчення санітарного стану різних народностей, або, як їх називав А.І.

x0000003 Подорожі для вивчення санітарного стану різних народностей, або, як їх називав А.

Якобій, етнографічні подорожі, він робив впродовж багатьох років, до кінця свого життя.

x0000003 Якобій, етнографічні подорожі, він робив упродовж багатьох років, до кінця свого життя.

Водночас чимало матеріалів учений не встиг через хворобу опублікувати. x0000003 Водночас чимало матеріалів учений не встиг через хворобу опублікувати.

Майже всі його праці і публічні доповіді пройняті високим гуманізмом і прагненням допомогти людям, які страждають. Низка доповідей А.І.

x0000003 Майже всі його праці і публічні доповіді пройняті високим гуманізмом і прагненням допомогти людям, які страждають.

Якобія міститься в "Дневнике Казанского общества врачей [799; 801]. x0000003 Якобія міститься в "Дневнике Казанского общества врачей [856; 859].

У ювілейному збірнику, присвяченому 50-річчю Харківського медичного товариства (1861-1911), наводиться коротка біографія А.І.

x0000003 У ювілейному збірнику, присвяченому 50-річчю Харківського медичного товариства (1861 - 1911), наводиться коротка біографія А.

Якобія, в якій зазначено: "А.І. x0000003 Якобія, в якій зазначено: Якобій брав діяльну і помітну роль у житті товариства, працюючи в його комісіях і подаючи великі доповіді на загальні збори з багатьох актуальних питань" [724, c. 23].

x0000003 Якобій брав діяльну і помітну роль у житті товариства, працюючи в його комісіях і подаючи великі доповіді на загальні збори з багатьох актуальних питань" [774, c.

Як зазначалося вище, в 1885 р. профессор А.І. x0000003 Як зазначалося вище, на початку 20-х рр. Якобій повернувся в Казанський університет. Після від'їзду А.І. x0000003 Якобій повернувся в Казанський університет. Якобія з Харкова кафедру гігієни зайняв його учень - видатний гігієніст І.П. x0000003 Якобія з Харкова кафедру гігієни зайняв його учень - видатний гігієніст

І. Скворцов, який керував кафедрою до 1906 р. x0000003 Скворцов, який керував кафедрою до 1906 р.

Таким чином, в 1885/86 навчальному році професор І.П. Скворцов розпочав викладати гігієну в Харківському університеті, а професор А.І.

Якобій - продовжив у Казанському. Не викликає сумніву, що професор А.І. Якобій читав курс гігієни в Казанському університеті по програмі, привезеній із Харківського університету, де впродовж 12 років завідував кафедрою, в стінах якої відбулося формування його як вченого-гігієніста, педагога. Іринарх Поліхронович Скворцов народився в 1847 р. x0000003 Іринарх Поліхронович Скворцов народився в 1847 р. в Самарі, в родині священика і одержав освіту в духовній семінарії. У 1865 р. x0000003 в Самарі, в родині священика і одержав освіту в духовній семінарії.

вступив на медичний факультет Казанського університету, який закінчив у 1871 р. зі званням лікаря [70, c. 78].

x0000003 вступив на медичний факультет Казанського університету, який закінчив у 1871 р.

Впродовж 1871-1892 рр. x0000003 Впродовж 1871- 1892 рр. працював в Казанському університеті на різних посадах. У 1872 р. x0000003 працював в Казанському університеті на різних посадах. був відряджений на 1 рік до Петербурзької медико-хірургічної академії, де працював під керівництвом відомого вченого-гігієніста О.П. Доброславіна. В 1874 р.

x0000003 був відряджений на 1 рік до Петербурзької медико-хірургічної академії, де працював під керівництвом відомого вченого-гігієніста О.

захистив докторську дисертацію на тему: "Материалы для анатомии и гистологии сердца и его оболочек" [10, c. 142]. У 1875 р. І.П.

x0000003 "Материалы для анатомии и гистологии сердца и его оболочек" [10, c.

Скворцов був обраний штатним доцентом кафедри гігієни в Казанському університеті. Одночасно з 1879 р.

x0000003 Скворцов був обраний штатним доцентом кафедри гігієни в Казанському університеті.

працював старшим лікарем Казанського губернського земства і директором земської фельдшерської школи. З 1882 р. до 1885 р.

працював екстраординарним професором на кафедрі гігієни Варшавського університету, де організував лабораторію, а викладання гігієни набуло сучасного характеру відповідно до потреб лікарської освіти. Починаючи з 1885 р.

і впродовж майже 20 років І.П. x0000003 і впродовж майже 20 років І. Скворцов був ординарним професором Харківського університету та обіймав після повернення А.І.

x0000003 Скворцов був ординарним професором Харківського університету та обіймав після повернення А.

Якобія до Казанського університету посаду завідувача кафедри гігієни. За цей час І.П.

x0000003 Якобія до Казанського університету посаду завідувача кафедри гігієни.

Скворцов створив гігієнічну лабораторію, яка використовувалась як для проведення практичних занять з гігієни, так і здійснення наукових досліджень студентів, викладачів, дисертантів.

x0000003 Скворцов створив гігієнічну лабораторію, яка використовувалась як для проведення практичних занять з гігієни, так і здійснення наукових досліджень студентів, викладачів, дисертантів.

За його ініціативою також була створена спеціальна бібліотека наукових праць з різноманітних питань сучасної гігієни [70, c. 78]. Під керівництвом професора І.П.

x0000003 За його ініціативою також була створена спеціальна бібліотека наукових праць з різноманітних питань сучасної гігієни [69, c.

Скворцова викладання гігієни відзначалось чіткою соціальною спрямованістю, що цілком відповідало особливостям розвитку гігієнічної науки того часу.

x0000003 Скворцова викладання гігієни відзначалось чіткою соціальною спрямованістю, що цілком відповідало особливостям розвитку гігієнічної науки того часу.

Щодо визначення предмету гігієни, І.П. x0000003 Щодо визначення предмету гігієни, І. Скворцов вважав, що "гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людину як цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями.

x0000003 Скворцов вважав, що "гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людину як цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями.

Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей як природи взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими людьми" [182, с. 186].

x0000003 Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей природи як взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими ж людьми" [645].

У різні роки професор І.П. Скворцов також читав лекції з зоогігієни у Харківському ветеринарному інституті та професійну гігієну в Харківському технологічному інституті. Неодноразово І.П.

Скворцов перебував за кордоном, де знайомився з організацією викладання гігієни в різних університетах, науковими лабораторіями (Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Англія, Італія, Бельгія, Голландія, Швейцарія), а також із санітарними проблемами промисловості, торгівлі і побуту в містах, кліматичними та топографічними умовами життя. У 1906-1917 рр.

працював професором кафедри гігієни в Київському університеті і одночасно був завідувачем санітарним відділом земської управи Київської губернії [21, c.114].

x0000003 працював професором кафедри гігієни в Київському університеті і одночасно був завідувачем санітарним відділом земської управи Київської губернії [21, c.

Широта й різнобічність наукових, педагогічних та громадських інтересів професора І.П.

x0000003 Широта й різнобічність наукових, педагогічних та громадських інтересів професора І.

Скворцова знайшли відображення в його більш, ніж 150 наукових працях з питань гігієни, епідеміології, біології, анатомії, фізіології, педагогіки, організації медико-санітарної справи, курортології тощо.

x0000003 Скворцова знайшли відображення в його більш, ніж 150 наукових працях з питань гігієни, епідеміології, біології, анатомії, фізіології, педагогіки, організації медико-санітарної справи, курортології тощо.

В одній із своїх праць І.П. x0000003 В одній із своїх праць І. Скворцов зазначав, що "будучи 22 роки університетським викладачем гігієни, . x0000003 Скворцов відзначав, що "будучи 22 роки університетським викладачем

гігієни, . постійно прагнув вивести її із вузьких рамок викладання на широку арену життя" [183, c. 187].

x0000003 постійно прагнув вивести її із вузьких рамок викладання на широку арену життя" [216, c.

Чільне місце серед наукових публікацій І.П. x0000003 Чільне місце серед наукових публікацій І. Скворцова посів підручник "Основи гигиологии и гигиены" (1900), вихід якого став визначною подією в медичній науці.

x0000003 Скворцова посів підручник "Основи гигиологии и гигиены" (1900), вихід якого став визначною подією в медичній науці.

У цьому підручнику, як і у низці інших праць, він дав власну динамічну теорію сутності життя як цілостності людини та середовища. І.П.

x0000003 У цьому підручнику, як і у низці інших праць, він дав власну динамічну теорію сутності життя як цілостності людини та середовища.

Скворцов визначив гігіологію - як науку, яка вивчає природні умови існування живих істот і гігієну, як науку, яка вивчає життя в штучних умовах середовища, створених самою людиною [10, c. 142].

x0000003 Скворцов визначив гігіологію - як науку, яка вивчає природні умови існування живих істот і гігієну, як науку, яка вивчає життя в штучних умовах середовища, створених самою людиною [10, c.

В цілому діяльність професора І.П. Скворцова характеризувалася експериментальним спрямуванням, будувалася на основі досягнень природничих наук [341, c. 197]. Як учений високої ерудиції, І.П.

x0000003 Скворцова характеризувалася експериментальним спрямуванням, будувалася на основі досягнень природничих наук [380, c.

Скворцов вивчав важливі проблеми гігієни, природознавства, земської медицини, епідеміології, мікробіології, гістології, педагогіки, філософії, курортології і астрономії та їх застосування в медицині і гігієні.

У вирішенні проблем профілактики І.П. x0000003 У вирішенні проблем профілактики І. Скворцов віддавав належне санітарному лікарю, земській медицині. x0000003 Скворцов віддавав належне санітарному лікарю, земській медицині.

Його доповідь про роль санітарного лікаря (1872) була однією із перших на початковому етапі зародження земської санітарної організації.

x0000003 Його доповідь про роль санітарного лікаря (1872) була однією із перших на початковому етапі зародження земської санітарної організації.

До цієї проблеми він звертався неодноразово. x0000003 До цієї проблеми він звертався неодноразово. У своїх працях учений указував на необхідність формування гігієнічного мислення в усіх лікарів-практиків [597].

x0000003 У своїх працях учений указував на необхідність формування гігієнічного мислення в усіх лікарів-практиків [644].

Водночас він багато уваги приділяв підготовці саме санітарного лікаря. x0000003 Водночас він багато уваги приділяв підготовці саме санітарного лікаря.

При цьому вважав доцільним після 4-х річного терміну загальномедичної підготовки пройти впродовж 2-х років спеціалізацію по одному із 3 розділів:

x0000003 При цьому вважав доцільним після 4-х річного терміну загальномедичної підготовки пройти впродовж 2-х років спеціалізацію по одному із 3 розділів:

клінічному, гігієнічному і судово-медичному. x0000003 клінічному, гігієнічному і судово-медичному. В програмі підготовки лікарів він передбачав створення гігієнічних інститутів, які б могли більш широко розглядати людину і середовище як єдине ціле [280, c. 44; 599].

x0000003 В програмі підготовки лікарів він передбачав створення гігієнічних інститутів, які б могли більш широко розглядати людину і середовище як єдине ціле [643; 319, c.

У запропонованій програмі підготовки гігієністів у Харківському університеті, І.П. Скворцов указував на відповідність її змісту окремо існуючим гігієнічним інститутам.

Основне призначення гігієни І.П. x0000003 Основне призначення гігієни І. Скворцов убачав у наступному: " . x0000003 Скворцов убачав у наступному: гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людське суспільство, і розглядає її як цілісну систему з усіма тілесними, розумовими і моральними якостями.

x0000003 гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людське суспільство, і розглядає її як цілісну систему з усіма тілесними, розумовими і моральними якостями.

Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей природи як взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими ж людьми" [598]. Погляди професора І.П.

x0000003 Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей природи як взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими ж людьми" [645].

Скворцова щодо поліморфності факторів, які впливають на здоров'я людини і причин, що викликають хвороби, отримують подальший розвиток.

x0000003 Скворцова щодо поліморфності факторів, які впливають на здоров'я людини і причин, що викликають хвороби, отримують подальший розвиток.

Він розглядає значення різних факторів для здоров'я населення - природні і побутові (пора року, водопостачання, пости, звичаї тощо).

x0000003 Він розглядає значення різних факторів для здоров'я населення - природні і побутові (пора року, водопостачання, пости, звичаї тощо [319, c.

"Здоровий стан життя - зазначає І.П. Скворцов - є результатом більш, або менш доцільного пристосування життя до зовнішніх умов навколишнього середовища.

Тому гігієніст повинен знати не тільки анатомію, фізіологію і патологію людини і, навіть, біологію, а й усі ті науки, які займаються навколишнім середовищем і в якому існує людина". Такими уявленнями І.П.

Скворцов керувався впродовж усієї педагогічної, наукової і практичної роботи в якості гігієніста.

Саме тому в полі його зору були питання не лише біологічні, але й космологічні [280, c.45]. І.П.

Скворцов один із перших вітчизняних учених, який відзначав фізіологічне і гігієнічне значення електричних властивостей повітря, висунувши при цьому гіпотезу про електричну суть життя.

x0000003 Скворцов один із перших вітчизняних учених, який відзначав фізіологічне і гігієнічне значення електричних властивостей повітря, висунувши при цьому гіпотезу про електричну сутність життя.

Його динамічна теорія в застосуванні до медицини і гігієни була викладена в доповіді на гігієнічній секції Х з'їзду російських природодослідників і лікарів у 1898 р. [164, c. 78].

x0000003 Його динамічна теорія в застосуванні до медицини і гігієни була викладена в доповіді на гігієнічній секції Х з'їзду російських природодослідників і лікарів у 1898 р.

Як пропагандист передових для того часу теорій, І.П. Скворцов підкреслював необхідність глибокого вивчення змін космічних факторів зовнішнього середовища і їх вплив на здоров'я людей на землі.

Зокрема, він відстоював точку зору щодо врахування ролі електромагнітних факторів при вивченні природних процесів, живого організму в медицині і, особливо, гігієні разом з іншими фізико-хімічними факторами.

На його думку, іонізація повітря, поява в ньому озону, перекисню водню та інших окислів мають важливе санітарне значення. При цьому І.П.

Скворцов вважав доцільним шукати пояснення механізму лікувальної дії ряду ферментів, алкалоїдів з позицій процесів іонізації.

Водночас учений вважав, що електромагнітні процеси лежать в основі всіх явищ природи, вони характерні повітрю, воді, суші, рослинності і взагалі всьому живому, а також житловим приміщенням, одягу тощо. Він стверджував, що життя немислиме в середовищі без електромагнітних якостей. Професор І.П.

Скворцов звертав увагу і на питання щодо гігієнічного значення електродинамічних властивостей води, на електричні властивості одягу, будівельних матеріалів.

x0000003 Скворцов звертав увагу і на питання щодо гігієнічного значення електродинамічних властивостей води, на електричні властивості одягу, будівельних матеріалів.

Про біологічне і медичне значення електричних явищ в житті організму І.П. Скворцов коротко писав так: "Є життя, є струми".

x0000003 Скворцова про біологічне і медичне значення електричних явищ мали планетарне значення.

При цьому він зазначав, що біоструми знаходяться у всіх органах людського організму, навіть під час спокою і сну.

У своїх наукових працях І.П. x0000003 У своїх наукових працях І. Скворцов викладав незвичайні для того часу погляди на явища природи і їх вплив на організм людини, виходячи із позицій динамічної електромагнітної теорії.

x0000003 Скворцов викладав незвичайні для того часу погляди на явища природи і їх вплив на організм людини, виходячи із позицій динамічної електромагнітної теорії.

Його праця "Основы гигиологии и гигиены" (1900) зробила вагомой внесок у вчення про сутність життя як єдності людини і середовища.

x0000003 Його праця "Основы гигиологии и гигиены" (1900) зробила вагомой внесок у вчення про сутність життя як єдності людини і середовища.

Про те, яке значення мали праці І.П. Скворцова для подальших досліджень електромагнітних явищ в природі свідчать висловлювання ряду науковців. Зокрема, Е.М. Деларю в 60-х рр. ХХ ст. зазначав, що ідеї І.П.

x0000003 Скворцова для подальших досліджень електромагнітних явищ в природі свідчать висловлювання ряду науковців.

Скворцова поєднуються з результатами сучасних космічних досліджень [167, c. 78-79]. А.Н. Сверчков підкреслював, що І.П.

x0000003 Скворцова поєднуються з результатами сучасних космічних досліджень [198, c.

Скворцов "один із перших в Росії всебічно розвинув ідею про біологічне і гігієнічне значення електрики і особливо про електромагнітні фактори навколишнього середовища.

x0000003 Скворцов "один із перших в Росії всебічно розвинув ідею про біологічне і гігієнічне значення електрики і особливо про електромагнітні фактори навколишнього середовища.

Праці цього всебічно освіченого вченого, його гіпотези і пропозиції представляють значний інтерес і в наші дні" [591, c.81-83].

x0000003 Праці цього всебічно освіченого вченого, його гіпотези і пропозиції представляють значний інтерес і в наші дні" [ 632, c.

Відомий історик медицини П.Є. x0000002 Відомий історик культури і науки в Росії П. Заблудовський високо оцінив науковий внесок І.П. Скворцова як оригінальний напрямок у розвиток гігієни й серед визначних дат у розвитку вітчизняної гігієни поряд з виданням основних праць визнаних основоположників гігієни О.П. Доброславіна і Ф.Ф.

Ерісмана назвав його посібник "Основы гигиологии и гигиены". Ідеї І.П. Скворцова про біологічне і медичне значення електричних явищ отримали подальший розвиток.

x0000003 Скворцова про біологічне і медичне значення електричних явищ отримали подальший розвиток.

Особливо вагому роль мали наукові погляди І.П. Скворцова на творчість А.Л. x0000003 Особливо вагому роль мали наукові погляди І.

Чижевського - відомого вченого в галузі фізики другої половини ХХ століття. x0000003 Чижевського - відомого вченого в галузі фізики другої половини ХХ століття.

З цього приводу в одній із своїх публікацій він зазначає: "Знайомство з працями І.П. Скворцова, І.Я. Кияніцина, В. Каспарі, А.П.

x0000003 З цього приводу в одній із своїх публікацій він зазначає:

Соколова і теорією будови атома Нільса Бора, працями Резерфорда, Макса Планка привели мене до деяких загальних висновків" [772, c. 57].

x0000003 Соколова і теорією будови атома Нільса Бора, працями Резерфорда, Макса Планка привели мене до деяких загальних висновків" [828, c.

Як бачимо, в цьому списку І.П. x0000003 Як бачимо, в цьому списку І.

Скворцов стояв на першому місці. x0000003 Скворцов стояв на першому місці. Таким чином, наукові ідеї І.П. x0000003 Таким чином, наукові ідеї І. Скворцова в галузі гігієни були спрямовані на вчення про дію космічних явищ на зовнішнє середовище землі і вплив їх на здоров'я людини.

x0000003 Скворцова в галузі гігієни полягали у встановленні взаємодії космічних явищ і зовнішнього середовища землі та вплив їх на здоров'я людини.

Він вважається засновником напряму в гігієні про вплив космічних явищ на здоров'я людини.

x0000003 Він вважається засновником напряму в гігієні про вплив космічних явищ на здоров'я людини.

Подібно своєму вчителю А.І. Якобію, І.П. x0000003 Подібно своєму вчителю А. Скворцов здійснює чисельні експедиції в самі різні регіони країни з метою вивчення побуту та гігієни народів.

x0000003 Скворцов здійснює чисельні експедиції в різні регіони країни з метою вивчення побуту та гігієни народів.

Цей напрямок був характерним для школи Якобія - Скворцова [282]. І.П. x0000003 Цей напрямок був характерним для школи Якобія - Скворцова [321].

Скворцов розвиває і актуалізує ідеї свого вчителя А.І. x0000003 Скворцов розвиває і актуалізує ідеї свого вчителя А. Якобія щодо щастя під кутом зору гігієни, виступаючи в якості філософа. x0000003 Якобія щодо щастя під кутом зору гігієни, виступаючи в якості

філософа. Розглядаючи гігієну під загальнофілософським кутом зору, він зазначає: x0000003 Розглядаючи гігієну під загальнофілософським кутом зору, він

зазначає: "гігієна дарує гармонію, щастя, любов" [280, c. 45]. Професор І.П. x0000003 "гігієна дарує гармонію, щастя, любов" [319, c. Скворцов проявляв інтерес майже до всіх розділів гігієнічної науки: комунальної, військової, гігієни праці і харчування, шкільної гігієни, епідеміології і санітарної освіти. Він глибоко аналізував історію гігієни Вся його діяльність спрямовувалася на досягнення головної ідеї: всемогутності гігієни як "корективи цивілізації". У пошуках шляхів оздоровлення людини І.П. Скворцов звертався до різних проблем. Зокрема, його експедиції, а згодом і публікації присвячувалися мінеральним джерелам. При дослідженні походження і властивостей мінеральних вод застосовувалися фізичні, хімічні і геологічні методи. Професор І.П. Скворцов приділяв велику увагу питанням психогігієни і її значенні у вихованні. x0000003 Скворцов приділяв велику увагу питанням психогігієни і її значення у

вихованні молоді. Цій проблемі він присвятив такі праці, як "О воспитании с гигиенической точки зрения" та "О влиянии душевного состояния человека на происхождение, течение и исход болезней" (1880) [280]. Для І.П.

x0000003 Цій проблемі він присвятив такі праці, як "О воспитании с гигиенической точки зрения" та "О влиянии душевного состояния человека на происхождение, течение и исход болезней" (1880).

Скворцова було характерним прагнення поєднувати практику з глибоким теоретичним усвідомленням, прагнення проникнути вглибину явища.

x0000003 Скворцова було характерним прагнення поєднувати практику з глибоким теоретичним усвідомленням, прагнення проникнути вглибину явища.

Він активно приймав участь в боротьбі з епідеміями чуми, холери, тифозних епідемій та ін. [260, c. 40-41]. Під керівництвом І.П.

x0000003 Він активно боровся з епідеміями чуми, холери, тифозних епідемій та ін.

Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації: М.Ф.

x0000003 Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації:

Попова "О хлебе" (1887); Ш. x0000003 Попова "О хлебе" (1887); Ш. Бурака "Исследование над действием злектричества на микробов" (1901); М.М. x0000003 Бурака "Исследование над действием злектричества на микробов"

(1901); М. Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901); С.Л.

x0000003 Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901); С.

Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги" (1904). Починаючи з 1880 р.

x0000003 Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьково-Севастопольской железной дороги" ( 1904).

серед тем наукової роботи студентів на отримання золотої і срібної медалі, з'являються теми гігієнічних досліджень.

Характерною особливістю цих тем був зв'язок дослідження з конкретними об'єктами, суттєвими в санітарному відношенні для населення м. Харкова.

Ці теми торкалися актуальних питань гігієни харчування, водопостачання, санітарної статистики та епідеміології. Зокрема, в 1886 р. студент М.

Кузнєцов отримав золоту медаль за роботу "Нарис сучасного санітарного стану м.

Харкова на основі санітарно-статистичних і топографічних даних", в 1887 р. студенту М.

Штифельману була присуджена срібна медаль за роботу "Біологічне (бактеріологічне) дослідження водопровідної і колодязної води в Харкові" та ін.

Безсумнівно, що тематика студентських робіт відображує науково-практичну спрямованість діяльності кафедри, очолюваної професором І.П. Скворцовим. Найближчими співробітниками І.П.

Скворцова в цей період були П.М. Лащенков, В.В. Фавр, І.К. Бобрицький. У 80-90-х рр. ХІХ століття до розробки гігієнічних проблем приєдналася низка професорів інших спеціальностей, опублікувавши чимало наукових розвідок.

x0000003 ХІХ століття до розробки гігієнічних проблем приєдналася низка професорів інших спеціальностей, опублікувавши чимало наукових розвідок.

Зокрема, професору судової медицини Е.Ф. x0000003 Зокрема, професору судової медицини Е. Белліну належали такі праці, як "Значення і оцінка деяких заходів в боротьбі з оточуючими нас інфекціями" (1884), "До питання про недостатність водопостачання м.

x0000003 Белліну належали такі праці, як "Значення і оцінка деяких заходів в боротьбі з оточуючими нас інфекціями" (1884), "До питання про недостатність водопостачання м.

Харкова" (1887), "Екскурсія в Україну. x0000003 Харкова" (1887), "Екскурсія в Україну. Санітарно-технічний нарис" (1890), "Новітні спостереження в галузі гігієни черевного тифу" (1890).

x0000003 Санітарно-технічний нарис" (1890), "Новітні спостереження в галузі гігієни черевного тифу" (1890).

Професор загальної патології С.Д. x0000003 Професор загальної патології С. Костюрин опублікував низку праць, присвячених фізіолого-гігієнічній оцінці бань, зокрема, "Матеріали щодо вивчення російської лазні" (1879), "Російські лазні і їх вплив на організм людини" (1883). Професор фармації А.Д.

x0000003 Костюрин опублікував низку праць, присвячених фізіолого-гігієнічній оцінці лазень, зокрема, "Матеріали щодо вивчення російської лазні" (1879), "Російські лазні і їх вплив на організм людини" (1883).

Чиріков працював над вивченням водопостачання Харкова і помістив в записках Харківського відділу Російського технічного товариства наступні праці:

x0000003 Чиріков працював над вивченням водопостачання Харкова і помістив у записках Харківського відділу Російського технічного товариства наступні праці:

"Історія Харківського водопроводу і результати аналізів вод джерел, які живлять його", "Про водоносні яруси в ґрунті і результати дослідження води 3-го водоносного шару, який знаходиться під м. Харковом" (1882).

x0000003 "Історія Харківського водопроводу і результати аналізів вод джерел, які живлять його", "Про водоносні яруси в грунті і результати дослідження води 3-го водоносного шару, який знаходиться під м.

На статтю приват-доцента кафедри дерматології В.І. x0000003 На статтю приват-доцента кафедри дерматології В. Порай-Кошицю в журналі "Врачебное дело" був опублікований в 1870 р. x0000003 Порай-Кошицю в журналі "Врачебное дело" був опублікований в 1870

р. відгук, де критикувалася система американських залізнично-дорожних компаній, які розцінювали безпеку руху з позицій комерційних інтересів.

x0000003 відгук, де критикувалася система американських залізнично-дорожних компаній, які розцінювали безпеку руху з позицій комерційних інтересів.

Йому також належала брошура "Громадсько-гігієнічні лазні і купальні в Харкові" (1881), в якій аналізувалися санітарні недоліки щодо обладнання лазень і купалень в дореволюційний період [182, c. 188].

x0000003 Йому також належала брошура "Громадсько-гігієнічні лазні і купальні в Харкові" (1881), в якій аналізувалися санітарні недоліки щодо обладнання лазень і купалень у дореволюційний період [215, c.

Гігієнічній проблематиці в той час було присвячено низку дисертаційних досліджень. У 1887 р. Г.

x0000003 Гігієнічній проблематиці в той час було присвячено низку дисертаційних досліджень.

Святловський захистив дисертацію на тему "Матеріали до питання про санітарне становище російського селянства".

x0000003 Святловський захистив дисертацію на тему "Матеріали до питання про санітарне становище російського селянства".

Професор кафедри ортопедії і травматології С.Л. Трегубов у 1904 р. x0000003 Професор кафедри ортопедії і травматології С. захистив дисертацію на тему "Досвід вивчення в санітарному відношенні побуту залізнично-дорожних службовців в межах Курсько-Харківсько-Севастопольської залізничної дороги [182, c. 188].

x0000003 захистив дисертацію на тему "Досвід вивчення в санітарному відношенні побуту залізнично-дорожних службовців в межах Курсько - Харківсько-Севастопольської залізничної дороги [215, c.

Слід відзначити, що великий інтерес до гігієнічних питань на медичному факультеті Харківського університету в 70-90-х рр.

ХІХ століття був певним чином пов'язаний із загальним піднесенням робітничого руху в Російській імперії.

Саме в цей час зміст гігієни, як науки і її практичного впровадження результатів наукових досліджень, був тісно пов'язаний з її завданням висвітлення санітарних умов життя народу і прагненням щодо їх поліпшення.

Така спрямованість діяльності прогресивних професорів, гігієністів Харківського університету дозволила їм посісти гідне місце серед громадських діячів цього періоду.

Очолити когорту прогресивних діячів також сприяв авторитет професорів А.І. Якобія і І.П.

Скворцова, їхній великий науковий потенціал учених-гігієністів, який відповідав соціальним запитам часу. Серед колег І.П.

Скворцова слід виділити П.Н. Лащенкова і В.В. x0000003 Скворцова слід виділити П. Фавра, які згодом стали видатними вченими-гігієністами і санітарними діячами. П.Н.

x0000003 Фавра, які згодом стали видатними вченими-гігієністами і санітарними діячами.

Лащенков спочатку працював асистентом, а згодом приват-доцентом кафедри гігієни в 1899/1900 р.

x0000003 Лащенков спочатку працював асистентом, а згодом приват-доцентом кафедри гігієни в 1899/1900 р.

, читав курс суспільної гігієни. Та обставина, що він одночасно був керівником міської санітарної організації м. x0000003 Та обставина, що він одночасно був керівником міської санітарної

організації м. Харкова, допомагали йому змістовні лекції з різноманітних питань санітарної і протиепідемічної роботи наповнювати яскравим прикладом практичної роботи. В.В.

x0000003 Харкова, допомагали йому змістовні лекції з різноманітних питань санітарної і протиепідемічної роботи наповнювати яскравим прикладом практичної роботи.

Фавр, професор гігієни Харківського жіночого інституту, з 1905 р. після П.Н. x0000003 Фавр, професор гігієни Харківського жіночого інституту, з 1905 р. Лащенкова очолив міську санітарну організацію, також читав на третьому курсі курс суспільної гігієни.

x0000003 Лащенкова очолив міську санітарну організацію, також читав курс суспільної гігієни.

Зміст цього курсу включав питання комунальної гігієни, основи організації медико-санітарної справи і боротьби з епідеміями, які також доповнювалися спостереженнями з особистого досвіду вченого. Професор В.В.

x0000003 Зміст цього курсу включав питання комунальної гігієни, основи організації медико-санітарної справи і боротьби з епідеміями, які також доповнювалися спостереженнями з особистого досвіду вченого.

Фавр поєднував наукову і педагогічну роботу з практичною санітарією та громадськими заходами.

Йому належало близько 70 опублікованих праць з питань гігієни, епідеміології і громадської медицини, які базувалися на його власних практичних результатах.

Слід також відмітити, що з 1872 р. x0000003 Слід також відмітити, що з 1872 р. при Харківському університеті існувало "Товариство наукової медицини і гігієни". x0000003 при Харківському університеті існувало "Товариство наукової

медицини і гігієни".

В огляді "Учбові товариства і учбово-допоміжні заклади Харківського університету (під редакцією професора Д.Н. Багалія і професора Н.П. Осипова. - Х.

x0000003 В огляді "Учбові товариства і учбово-допоміжні заклади Харківського університету (під редакцією професора Д.

, 1911) зазначалося, що це товариство не проявляло особливої активності і систематичності в роботі [182, c. 189]. У 1905-1908 рр.

x0000003 Осипова, 1911) зазначалося, що це товариство не проявляло особливої активності і систематичності в роботі [215, c.

кафедру гігієни очолював професор Іван Іванович Кияніцин, який до цього часу був приват-доцентом Київського університету й водночас завідував лабораторією при Київському військовому шпиталі.

Йому належать 25 наукових праць з питань гігієни, зокрема, знезаражування повітря, питної води та ін.

Професор Степан Васильович Коршун (1868-1938) очолював кафедру впродовж 1908-1917 рр. У 1893 р.

x0000003 Професор Степан Васильович Коршун (1868 - 1938) очолював кафедру впродовж 1908 - 1917 рр.

він закінчив медичний факультет Харківського університету зі званням лікаря, а в 1900 р.

x0000003 він закінчив медичний факультет Харківського університету зі званням лікаря, а в 1900 р.

був призначається лаборантом на кафедру гігієни, яку очолював тоді професор І.П. Скворцов. У 1903 р. С.В.

x0000003 призначається лаборантом на кафедру гігієни, яку очолював тоді професор І.

Коршун захистив докторську дисертацію "О биохимической связи между токсинами и энзимами", а в 1904 р.

x0000003 Коршун захистив докторську дисертацію "О биохимической связи между токсинами и энзимами", а в 1904 р.

отримав звання приват-доцента кафедри гігієни. За спеціальністю С.В. x0000003 отримав звання приват-доцента кафедри гігієни. Коршун - мікробіолог, тому він водночас працював на кафедрі гігієни та в бактеріологічному інституті Харкова. Співробітниками С.В.

x0000003 Коршун - мікробіолог, тому він водночас працював на кафедрі гігієни та в бактеріологічному інституті Харкова.

Коршуна на кафедрі гігієни були М.М. Цехновіцер, М.З. Лук'янович та Я.М. Зільбер.

x0000003 Коршуна на кафедрі гігієни були М.

Професор Яків Михайлович Зільбер (1878-1941) працював на кафедрі гігієни спочатку як асистент, а з 1918 по 1922 р. - завідувачем кафедри.

x0000003 Професор Яків Михайлович Зільбер (1878 - 1941) працював на кафедрі гігієни спочатку як асистент, а з 1918 по 1922 р.

Багато років він керував лабораторією міської санітарної станції. x0000003 Багато років він керував лабораторією міської санітарної станції. Розвиток учбово-методичної та науково-дослідної роботи кафедри гігієни в Харківському університеті в 20-х рр.

x0000003 Розвиток учбово-методичної та науково-дослідної роботи кафедри гігієни в Харківському університеті в 20 - х рр.

ХХ століття пов'язаний з діяльністю професорів А.А. Цвєтаєва та В.О. Углова. x0000003 ХХ століття пов'язаний з діяльністю професорів А.

Саме в цей період відбувається диференціація гігієнічних знань, оскільки гігієна як наукова і практична дисципліна не могла охопити різноманітні питання, які на неї покладалися.

Поступово виникають самостійні гігієнічні дисципліни: загальна гігієна, комунальна гігієна, гігієна харчування, соціальна гігієна, шкільна гігієна, військова гігієна і епідеміологія. Відповідно починають створюватися самостійні кафедри із цих дисциплін. Зокрема, в 1923 р. організатором і керівником кафедри соціальної гігієни був професор С.А. Томілін (в подальшому ця кафедра була перейменована в кафедру організації охорони здоровя). Кафедру гігієни праці і професійних хвороб у цьому ж році організував професор Е.М. Каган. У 1925 р. на кафедрі гігієни був виділений доцентський курс епідеміології, а в 1930 р. - створена самостійна кафедра епідеміології, на чолі якої став професор М.Н. Соловйов [341]. Професор Аполлон Андрійович Цвєтаєв (1872 - 1937) завідував кафедрою гігієни в 1922-1925 рр.

x0000003 Професор Аполлон Андрійович Цвєтаєв (1872 - 1937) завідував кафедрою гігієни в 1922 - 1925 рр.

В основному його діяльність була присвячена питанням соціальної гігієни та організації охорони здоров'я.

x0000003 В основному його діяльність була присвячена питанням соціальної гігієни та організації охорони здоров'я.

Ним опубліковано понад 60 робіт з різних проблем гігієни, зокрема проблем водопостачання, очищення населених міст та санітарної статистики.

x0000003 Ним опубліковано понад 60 робіт з різних проблем гігієни, зокрема проблем водопостачання, очищення населених міст та санітарної статистики.

Професор Володимир Олександрович Углов (1874-1942) очолював кафедру гігієни з 1927 по 1930 р. За сумісництвом В.О.

x0000003 Професор Володимир Олександрович Углов (1874 - 1942) очолював кафедру гігієни з 1927 по 1930 р.

Углов завідував санітарно-гігієнічним відділом санітарно-бактеріологічного інституту ім. І.І. Мечнікова. Водночас професор В.О.

x0000003 Углов завідував санітарно-гігієнічним відділом санітарно-бактеріологічного інституту імені І.

Углов багато уваги приділяв удосконаленню педагогічної й наукової діяльності кафедри й постійно поєднував педагогічну роботу з широкою громадською діяльністю. Наукова діяльність В.О.

x0000003 Углов багато уваги приділяв удосконаленню педагогічної й наукової діяльності кафедри й постійно поєднував педагогічну роботу з широкою громадською діяльністю.

Углова охоплювала широке коло проблем гігієнічної науки та практики. x0000003 Углова охоплювала широке коло проблем гігієнічної науки та практики.

Ним опубліковано понад 100 наукових праць. x0000003 Ним опубліковано понад 100 наукових праць. Об'єм і зміст лекційного курсу гігієни на кафедрі набув тієї широти і глибини, яка забезпечувала належну підготовку майбутніх фахівців.

x0000003 Об'єм і зміст лекційного курсу гігієни на кафедрі набув тієї широти і глибини, яка забезпечувала належну підготовку майбутніх фахівців.

У лекціях висвітлювалися актуальні проблеми гігієнічної науки та практики, які безпосередньо відносилися до лікарської роботи та потреб практичної медицини.

x0000003 У лекціях висвітлювалися актуальні проблеми гігієнічної науки та практики, які безпосередньо відносилися до лікарської роботи та потреб практичної медицини.

З принципово нових позицій викладалися такі питання, як планування міст, житлового будівництва, гігієни харчування та ін.

x0000003 З принципово нових позицій викладалися такі питання, як планування міст, житлового будівництва, гігієни харчування та ін.

Таким чином, учні і послідовники професора І.П. Скворцова сприяли вдосконаленню викладання гігієни на кафедрі, закладали основи диференціації гігієнічних знань.

x0000003 Скворцова сприяли вдосконаленню викладання гігієни на кафедрі, закладали основи диференціації гігієнічних знань.

Отже, вагомий внесок у розвиток вітчизняної гігієни, становлення і розвиток перших гігієнічних кафедр другої половини ХІХ ст.

x0000003 Отже, вагомий внесок у розвиток вітчизняної гігієни, становлення і розвиток перших гігієнічних кафедр другої половини ХІХ ст.

зробили вчені-гігієністи Харківського університету - А.І. Якобій та І.П. Скворцов. x0000003 зробили вчені-гігієністи Харківського університету - А.

Їх слід вважати засновниками української гігієнічної науки. Формування наукових основ гігієни в Харківському університеті тісно пов'язане зі створенням кафедр на медичному факультеті.

x0000003 Формування наукових основ гігієни в Харківському університеті тісно пов'язане зі створенням кафедр на медичному факультеті.

Розрізнені елементи гігієнічних знань почали формуватися в чітку систему одночасно зі створенням медичного факультету на "збірних" кафедрах вченими різних галузей медицини.

x0000003 Розрізнені елементи гігієнічних знань почали формуватися в чітку систему одночасно зі створенням медичного факультету на "збірних" кафедрах вченими різних галузей медицини.

Самостійна кафедра гігієна була створена в 1872 р. x0000003 Самостійна кафедра гігієна була створена в 1872 р. , її засновником став професор А.І. Якобій. x0000003 , а її засновником став професор А. Формування соціальної гігієни в другій половині ХІХ століття - важливий крок у розвитку гігієнічної науки, а професор А.І.

x0000003 Утвердження суспільної гігієни в другій половині ХІХ століття - важливий крок у розвитку гігієнічної науки, а професор А.

Якобій є одним із основоположників цієї науки. x0000003 Якобій є одним із основоположників цієї науки. Учені-гігієністи Харківського університету відіграли провідну роль в інституціоналізації і професіоналізації гігієнічної науки в умовах другої наукової революції середини - кінця ХІХ ст.

, формуванні інтелектуального товариства вчених, здатних дати гідні відповіді соціальним викликам другої половини ХІХ ст.

своїми дослідницькими проектами, технологіями втілення в повсякденне життя пересічних громадян.

Наукова, професійна та історіографічна біографія вчених-гігієністів є антропологічним виміром розвитку нової галузі медичних знань - профілактичної медицини, її міждисциплінарної сутності, соціальної спрямованості. 3.

3 Наукові виміри професійної діяльності лікарів-гігієністів Одеського університету

Формування теоретичних основ гігієнічної науки в Одеському університеті відбувалося на основі вчення І.І. Мечникова про імунітет, Л.С.

Ценковського - явище симбіозу та інших відкриттів ХІХ - поч. ХХ ст. Формування наукового світогляду професора, завідувача кафедри гігієни Одеського університету Г.В. Хлопіна проходило під впливом учених Петербурзького університету - Д.І. Менделєєва, В.В. Докучаєва, І.М. Сєченова та ін. Учений-гігієніст Г.В. Хлопін особливу увагу приділяв практичному застосуванню досягнень гігієнічної науки, вважаючи, що наука має вирішувати "не лише теоретичні проблеми, а й життєві завдання, формувати раціональну основу мистецтва оздоровлення своєї країни і свого народу". Прикладне значення мали його дослідження водоймищ рік, кам'яновугільних фарб, дії отруйних газів на організм людини тощо. На особливу вагу заслуговують праці Г.В. Хлопіна присвячені визначенню придатності для вживання води, впливу кліматичних умов на здоров'я людини, виявленню фенолу в миючих засобах, вмісту кисню в повітрі та ін. Експериментуючи на тваринах і, навіть, на собі, Г.В. Хлопін перевірив вплив 50 різних фарб на здоров'я людини, які широко використовувалися для художнього оформлення дитячих іграшок і надання зовнішньої привабливості харчовим продуктам. Від 7 до 14 діб учений на собі випробовував дію на шкіру пофарбованих тканин. Ці дослідження дозволили визначити перелік отруйних фарб, які підлягали забороні в промисловому виробництві та використанні в побуті. Професор Г.В. Хлопін запропонував ефективні методи визначення підробок продуктів харчування, способи їх розпізнання, що не втратило своєї актуальності й досі.

Ученим були закладені теоретичні основи санітарно-гігієнічного контролю торгової мережі, зокрема ринків, громадських їдалень. Гігієна і соціальна сфера розглядалися ученим як дві сторони однієї медалі, нерозривні складники людського буття. Г.В. Хлопін неодноразово попереджав:

"виключити соціальний фактор - означає вийняти із гігієни душу". x0000003 "Виключити соціальний фактор - значить вийняти із гігієни душу", - підкреслював Г.

У двотомній праці "Основи гігієни" та "Гігієна і санітарія" Г.В. Хлопін спрямовував увагу фахівців-гігієністів на використання комплексної методики наукових досліджень із застосуванням досягнень суміжних наук - статистики, хімії, фізики, фізіології тощо.

Наукові дослідження по кафедрі гігієни, після від'їзду Г.В. Хлопіна в Петербург, продовжили професори І.І. Кияницин, М.М. Костямін.

Григорій Віталійович Хлопін (1863-1929) народився в с. Добрянське Пермської губернії. Навчався в Пермській гімназії, після закінчення якої в 1882 р.

Поступив на природниче відділення Петербурзького університету. В цей період в університеті працювали такі видлатні вчені, як Д.І. Менделєєв, мінералог В.В. Докучаєв, фізіолог І.М. Сєченов, під впливом яких формувався науковий світогляд Г.В. Хлопіна. Окрім вивчення обов'язкових предметів на природничому відділенні, він особливо поглиблено вивчав хімію і фізіологію, що сприяло в пдальшому вибору наукових напрямків у його длослоідженнях. Молодий досвідчений професор мав за плечима 8 років професійної діяльності в Дерпському університеті і 5 років під керівництвом видатного вченого-гігієніста Ф.Ф. Ерісмана в Москві.

x0000003 Молодий досвідчений професор мав за плечима 8 років професійної діяльності в Дерпському університеті і 5 років під керівництвом видатного вченого-гігієніста Ф.

Одним із перших його завдань стало обладнання кафедри, придбання наочних посібників, лабораторного обладнання, підготовка приміщень до навчання і студентів до наукової роботи.

Завдяки великій організаційній роботі В.Г. Хлопіна лабораторії кафедри гігієни Новоросійського університету були оснащені новим сучасним обладнанням. У 1915 р. Г.В.

Хлопін у своїй промові, присвяченій пам'яті свого учителя - Ф.Ф. x0000003 Хлопін у своїй промові, присвяченій пам'яті свого учителя - Ф. Ерісмана, порівняв Московський Гігієнічний інститут з чудово обладнаним Гігієнічним інститутом Новоросійського університету і позитивно відзивався про свій одеський період діяльності [560, c. 50]. За даними дослідниці Л.І.

x0000003 Ерісмана, порівняв Московський гігієнічний інститут з чудово обладнаним гігієнічним інститутом Новоросійського університету і позитивно відзивався про свій одеський період діяльності [601, c.

Грабовської, на кафедрі гігієни вже Одеського медичного інституту імені І.І.Мечнікова в 50-х рр. ХХ ст.

x0000003 Грабовської, на кафедрі гігієни вже Одеського медичного інституту імені І.

збереглося 63 предмети лабораторного обладнання, придбаних за часів завідування В.Г. Хлопіна.

x0000003 збереглося 63 предмети лабораторного обладнання, придбаного за часів завідування В.

Вони впродовж багатьох років були потрібними і цінними не лише при викладанні гігієнічних дисциплін, але й для проведення різних досліджень [94, c. 171-172; 95]. Як гігієніст, Г.В.

x0000003 Вони впродовж багатьох років були потрібними і цінними не лише при викладанні гігієнічних дисциплін, але й для проведення різних досліджень [94; 93, c.

Хлопін консультує будівництво приміщень для розташування клінічних кафедр і допоміжних служб.

Характерною особливістю в діяльності Г.В. x0000003 Характерною особливістю в діяльності Г. Хлопіна і представників його наукової школи було постійне прагнення до вирішення на науковій основі практичних санітарних завдань.

x0000003 Хлопіна і представників його наукової школи було постійне прагнення до вирішення на науковій основі практичних санітарних завдань.

У своєму посібнику "Основи гігієни" він зазначав: x0000003 У своєму посібнику "Основи гігієни" він зазначав: "Наукова діяльність в стінах гігієнічних лабораторій набуває інтерес, глибокий зміст і значення лише тоді, коли вона застосовує свої методи досліджень для вирішення не тільки теоретичних проблем, але й життєвих завдань, дає раціональну основу мистецтву оздоровлення своєї країни і свого народу" [734, c. 504]. Наукові розробки Г.В.

x0000003 "Наукова діяльність в стінах гігієнічних лабораторій набуває інтерес, глибокий зміст і значення лише тоді, коли вона застосовує свої методи досліджень для вирішення не тільки теоретичних проблем, але й життєвих завдань, дає раціональну основу мистецтву оздоровлення своєї країни і свого народу" [ 784, c.

Хлопіна і його учнів широко впроваджувалися в практичну діяльність. x0000003 Хлопіна і його учнів широко впроваджувалися в практичну діяльність.

Саме тому для нього стало правилом негайно відгукуватися на прохання і пропозиції щодо проведення санітарно-гігієнічних досліджень незалежно від масштабів і регіональних особливостей.

x0000003 Саме тому для нього стало правилом негайно відгукуватися на прохання і пропозиції щодо проведення санітарно-гігієнічних досліджень незалежно від масштабів і регіональних особливостей [48, c.

Одним із перших досліджень, проведених ним ще в Дерті (Тарту), була санітарно-гігієнічна оцінка вод р. Емайигі, а при приїзді в Одесу він порадив включити до структури дисертації А.І.

Раммуля, який приїхав разом із ним із Тарту, санітарну оцінку центрального опалення і вентиляції головного корпусу медичного факультету Новоросійського університету [50, c. 226]. Наукові дослідження В.Г.

Хлопіна були присвячені проблемі гігієнічних досліджень, зокрема санітарно-гігієнічній оцінці вод річок, водоймищ, кам'яновугільних фарб тощо. У 1903 р.

x0000003 Хлопіна були присвячені проблемі гігієнічних досліджень, зокрема санітарно-гігієнічній оцінці вод річок, водоймищ, кам'яновугільних фарб тощо.

на V Міжнародному конгресі по прикладній хімії в Берліні він зробив доповідь на тему:

x0000003 на V Міжнародному конгресі по прикладній хімії в Берліні він зробив доповідь на тему:

"О действии каменноугольных красок на организм животных и человека". В 1904 р. під редакцією В.Г.

x0000003 "О действии каменноугольных красок на организм животных и человека".

Хлопіна виходить збірник праць гігієнічної лабораторії Новоросійського університету.

x0000003 Хлопіна виходить збірник праць гігієнічної лабораторії Новоросійського університету.

В збірнику були опубліковані результати досліджень, які проводилися під керівництвом В.Г. Хлопіна в Тарту (І.М.

x0000003 В збірнику були опубліковані результати досліджень, які проводилися під керівництвом Г.

Брікмана) і розпочаті в Одесі (К.Е. Добровольського) [50, c. 228]. x0000003 Брікмана) і розпочаті в Одесі (К. В Новоросійському університеті під керівництвом В.Г. x0000003 В Новоросійському університеті під керівництвом Г. Хлопіна продовжували напрям досліджень два асистенти, які приїхали разом з ним із Дерпту (Тарту) - К.Е.

x0000003 Хлопіна продовжували напрям досліджень два асистенти, які приїхали разом з ним із Дерпту (Тарту) - К.

Добровольський (1867 - 1946 ) і А.І. x0000003 Добровольський (1867 - 1946 ) і А. Раммуль (1875 - 1949). Дисертація К.Е. x0000003 Раммуль (1875 - 1949). Добровольського була присвячена вивченню чутливості найбільш вживаних у санітарній практиці способів визначення кам'яновугільних фарб.

x0000003 Добровольського була присвячена вивченню чутливості найбільш вживаних у санітарній практиці способів визначення кам'яновугільних фарб.

Дисертація була успішно захищена в 1904 р. в Новоросійському університеті. x0000003 Дисертація була успішно захищена в 1904 р.

В подальшому з 1914 по 1941 р. К.Е. x0000003 В подальшому з 1914 по 1941 р. Добровольський був завідувачем кафедри гігієни в Київському медичному інституті. Другий учень В.Г. Хлопіна - А.І.

x0000003 Добровольський був завідувачем кафедри гігієни в Київському медичному інституті.

Раммуль виконав роботу на тему: x0000003 Раммуль виконав роботу на тему: "Материалы к санитарной оценке некоторых систем центрального отопления и вентиляции", яка була успішно захищена ним в якості докторської дисертації в 1909 році.

x0000003 "Материалы к санитарной оценке некоторых систем центрального отопления и вентиляции", яка була успішно захищена ним в якості докторської дисертації в 1909 році.

У цій роботі автор проаналізував план головної будівлі медичного факультету Новоросійського університету і подав короткий опис приміщення гігієнічної лабораторії. Згодом А.І.

x0000003 У цій роботі автор проаналізував план головної будівлі медичного факультету Новоросійського університету і подав короткий опис приміщення гігієнічної лабораторії.

Раммуль поїхав до Естонії і з 1920 по 1940 рр. x0000003 Раммуль поїхав до Естонії і з 1920 по 1940 рр. завідував кафедрою гігієни Тартуського університету [50, c. 228]. Слід зазначити, що Г.В.

x0000003 завідував кафедрою гігієни Тартуського університету [48, c.

Хлопін приймав активну участь в організації протиепідемічних заходів. x0000003 Хлопін приймав активну участь в організації протиепідемічних заходів.

Він відвідав Поволжя і північно-західне узбережжя Каспійського моря для організації протичумних заходів. А в 1908 р.

x0000003 Він відвідав Поволжя і північно-західне узбережжя Каспійського моря для організації протичумних заходів.

в складі спеціальної комісії проводив обстеження санітарного стану Волжських міст - Астрахані, Самари, Царицина і Саратова у зв'язку з загрозою холерної епідемії.

x0000003 в складі спеціальної комісії проводив обстеження санітарного стану Волжських міст - Астрахані, Самари, Царицина і Саратова у зв'язку з загрозою холерної епідемії [48, c.

Матеріали, зібрані під час цих поїздок, були узагальнені ним в книзі "Материалы по оздоровлению России" (1911).

На 295 сторінках автор представив санітарно-топографічний опис 4 міст, причини їх незадовільного санітарного стану і перелік тих заходів, які він вважав необхідними щодо оздоровлення міст [50, c. 61].

Під час першої світової війни Г.В. Хлопін розгорнув багатопланову наукову роботу. x0000003 Хлопін розгорнув багатопланову наукову роботу.

Прямою відповіддю на нагальні вимоги життя були його дослідження дії отруйних газів і протихімічного захисту ("протигазовій справі"), розпочаті ще в 1916 р., які продовжувалися вже в радянський час.

x0000003 Прямою відповіддю на нагальні вимоги життя були його дослідження дії отруйних газів і протихімічного захисту ("протигазовій справі"), розпочаті ще в 1916 р.

Вивчення дії отруйних газів на організм людини та розробка засобів протихімічного захисту були продиктовані застосуванням їх німцями в 1915 р.

x0000003 Вивчення дії отруйних газів на організм людини та розробка засобів протихімічного захисту були продиктовані застосуванням їх німцями в 1915 р.

на військових фронтах Першої світової війни. У зв'язку з цим Г.В. x0000003 на військових фронтах Першої світової війни. Хлопін реорганізує лабораторію в Клінічному інституті в протигазову лабораторію Хімічного комітету при Головному артилерійському управлінні, де під його керівництвом проводилися експериментальні дослідження. А вже в 1918 р.

x0000003 Хлопін реорганізує лабораторію в Клінічному інституті в протигазову лабораторію Хімічного комітету при Головному артилерійському управлінні, де під його керівництвом проводилися експериментальні дослідження.

було видано 2 випуски праць протигазової лабораторії. x0000003 було підготовлено 2 випуски праць протигазової лабораторії. В першому випуску було 50 праць, в другому - 25, з яких одна "Про причини затрудненого дихання при користуванні вугільними респіраторами" виконана Г.В. Хлопіним [804, c. 11].

x0000003 В першому випуску містилося 50 праць, в другому - 25, з яких одна - "Про причини затрудненого дихання при користуванні вугільними респіраторами", виконана Г.

Окрім того, при кафедрі гігієни були організовані курси по протигазовій справі для громадянських і військових лікарів та студентів, була випущена пам'ятка для унтер-офіцерів і солдат щодо користування протигазами. А в 1916 р.

x0000003 Окрім того, при кафедрі гігієни були організовані курси по протигазовій справі для громадянських і військових лікарів та студентів, випущені пам'ятки для унтер-офіцерів і солдат щодо користування протигазами.

для лікарів і інструкторів був виданий посібник "Короткий опис дії отруйних засобів при використанні їх в бойових цілях на людину і тварин, способів захисту проти них і надання першої допомоги при отруєннях", в якому описувалися способи застосування отруйних речовин, приводилася їх класифікація та розкривався фізіологічний вплив на організм людини і тварин [560, c. 67].

x0000003 для лікарів і інструкторів був виданий посібник "Короткий опис дії отруйних засобів при використанні їх в бойових цілях на людину і тварин, способів захисту проти них і надання першої допомоги при отруєннях", в якому описувалися способи застосування отруйних речовин, приводилася їх класифікація та розкривався фізіологічний вплив на організм людини і тварин [601, c.

Таким чином, завдяки дослідженням Г.В. Хлопіна і його співробітників наукові основи санітарно-хімічного захисту були розроблені вже до 1917 р., а в подальшому вони розвивалися та поглиблювалися.

x0000003 були закладені наукові основи санітарно-хімічного захисту населення, розроблені інструкції і посібники по захисту людини від отруйних газів та наданню першої медичної допомоги.

Продовжуючи працювати в галузі протигазової справи, Г.В. Хлопін в 1922 р. x0000003 Продовжуючи працювати в галузі протигазової справи, Г.

створив протигазову лабораторію при Революційній військовій раді СРСР, де він виконав низку досліджень [560, c. 68]. А в 1924 р.

x0000003 створив протигазову лабораторію при Революційній військовій раді СРСР, де він виконав низку досліджень [601, c.

здійснював керівництво по методиці досліджень сухих респіраторів у протигазових лабораторіях.

x0000003 здійснював керівництво по методиці досліджень сухих респіраторів у протигазових лабораторіях.

Підсумком багаторічної дослідницької роботи стала фундаментальна праця Г.В.

x0000003 Підсумком багаторічної дослідницької роботи стала фундаментальна праця Г.

Хлопіна "Військово-санітарні основи протигазової справи" (1925), в якій він узагальнив свій особистий та досвід своїх учнів за 10 років - з 1916 по 1925 рр.

x0000003 Хлопіна "Військово-санітарні основи протигазової справи" (1925), в якій він узагальнив свій особистий та досвід учнів за 10 років - з 1916 по 1925 рр.

Дослідження в галузі протигазової справи були на той час класичними, а тому посібник декілька разів перевидавався.

Окрім того, цей посібник було перекладено на німецьку мову. А в передмові до цього видання німецький генерал Шварте писав: "В протигазовій справі французи і англійці йшли по слідам германців, а росіяни - самостійним шляхом" [560, c. 69]. Президент АН СРСР А.П.

Карпінський в 1930 р, відзначаючи наукову роботу Г.В. x0000003 Карпінський в 1930 р, відзначаючи наукову роботу Г.

Хлопіна, зазначив, що він, займаючи професорські кафедри, послідовно в декількох містах створив багаточисельну школу гігієністів, які продовжували справу свого учителя [266, c. 3].

x0000003 Хлопіна, відзначив, що він, займаючи професорські кафедри, послідовно в декількох містах створив потужну школу гігієністів, які продовжували справу свого вчителя [305, c.

Слід відзначити, що за 44 роки своєї наукової роботи Г.В. x0000003 Слід відзначити, що за 44 роки наукової роботи Г. Хлопін опублікував 140 наукових праць. x0000003 Хлопін опублікував 140 наукових праць. Під його керівництвом було виконано близько 50 дисертацій, видано більше 20 збірників наукових праць, 500 статей його учнів і співробітників. Учні Г.В.

x0000003 Під його керівництвом було виконано близько 50 дисертацій, видано більше 20 збірників наукових праць, 500 статей учнів і співробітників.

Хлопіна постійно брали участь у вирішенні практичних питань по санітарному контролю за водопостачанням, очисткою і оздоровленням міст [50, c. 229]. В одному із рукописів Г.В.

x0000003 Хлопіна постійно брали участь у вирішенні практичних питань по санітарному контролю за водопостачанням, очисткою і оздоровленням міст [48, c.

Хлопін зазначив, що з часу виходу першої публікації і до 1926 р. x0000003 Хлопін зазначив, що з часу виходу першої публікації і до 1926 р. його праці були видані на 358, 5 друкованих аркушах, або на 5936 сторінках [560, с. 36]. 29 грудня 1923 р.

x0000003 його праці були видані на 358, 5 друкованих аркушах, або на 5936 сторінках [601, с.

він склав свій біобібліографічний нарис, в якому зробив аналіз праць, присвячених гігієнічній науці та різним її напрямам.

x0000003 він склав свій бібліографічний нарис, в якому зробив аналіз праць, присвячених гігієнічній науці та різним її напрямам.

За нашими підрахунками 21 публікація професора Г.В. x0000003 За нашими підрахунками 21 публікація професора В. Хлопіна була присвячена питанням водопостачання, 25 - санітарно-хімічним дослідженням різних речовин, 15 - протихімічному захисту, 12 - дослідженням гігієни харчування, 10 - питанням організації земства, 8 -громадським та історичним темам, 7 - шкільній гігієні, 6 - гігієні праці, в тому числі 4 праці гігієні розумової праці, 5 - епідеміології і мікробіології і т.д.

x0000003 Хлопіна була присвячена питанням водопостачання, 25 - санітарно-хімічним дослідженням різних речовин, 15 - протихімічному захисту, 12 - дослідженням гігієни харчування, 10 - питанням організації земства, 8 -громадським та історичним темам, 7 - шкільній гігієні, 6 - гігієні праці, в тому числі 4 праці гігієні розумової праці, 5 - епідеміології і мікробіології і т.

Особливий науковий інтерес становлять праці Г.В. x0000003 Особливий науковий інтерес становлять праці В. Хлопіна, присвячені експериментальним дослідженням, які складають майже третину всіх його публікацій.

x0000003 Хлопіна, присвячені експериментальним дослідженням, які складають майже третину всіх його публікацій.

Експериментальні дослідження в галузі гігієни Г.В. x0000003 Експериментальні дослідження в галузі гігієни Г. Хлопін розпочав ще в Пермській губернії, працюючи санітарним лікарем. x0000003 Хлопін розпочав ще в Пермській губернії, працюючи санітарним

лікарем. У цей період він провів низку експериментальних робіт, які мали практичне значення. Серед них:

x0000003 У цей період він провів низку експериментальних робіт, які мали практичне значення.

1) "Про ядовиті властивості глиняного посуду"; 2) "Досвід дослідження торфів Пермської губернії в санітарному відношенні"; 3) "Результати дослідження семи зразків карболових мил" 4) "Порівняльна оцінка бактеріологічного і хімічного способу дослідження води в санітарному відношенні"; 5) "По поводу аналізу вод, зроблених в Пермській санітарній станції".

x0000003 "Про ядовиті властивості глиняного посуду"; "Досвід дослідження торфів Пермської губернії в санітарному відношенні"; "Результати дослідження семи зразків карболових мил" "Порівняльна оцінка бактеріологічного і хімічного способу дослідження води в санітарному відношенні"; "По поводу аналізу вод, зроблених в Пермській санітарній станції" та ін.

У названих працях автор провів глибокий аналіз літературних джерел, описав проведені фізико-хімічні досліди, а також обґрунтував практично важливі висновки. Наприклад, Г.В.

Хлопін встановив, що торфи, добуті в Пермській губернії, ніскільки не гірші тих, що до цього часу завозилися із заходу Росії і що в санітарному відношенні вони, навіть, кращі.

Також він з'ясував ядовиті властивості глиняного глазурованого посуду, зробивши наступний висновок:

"кислі напої, маринади (капуста), жири під час приготування і зберігання їх у глазурованому глиняному посуді можуть виявитися шкідливими, а іноді служити отрутою для людей".

Згодом ці дослідження продовжили учні Г.В. Хлопіна - І.М. Брікман та Е.А. Радіонов [736, с. 39].

Вагому наукову і практичну цінність мала експериментальна робота Г.В. Хлопіна на тему:

"По поводу аналізу вод, зроблених в Пермській санітарній станції", перший розділ якої було виконано в 1888 р. і надруковано в 1899 р.

в "Збірнику праць Пермської земської санітарної станції". Ця праця викладена на 104 сторінках і складається із чотирьох наступних глав: 1.

Бактеріологічний і хімічний методи дослідження вод; 2. Роль води в поширенні заразних хвороб і бактеріологічний метод дослідження; 3). Методика; 4.

Результати аналізів і санітарна оцінка досліджуваних вод. У цій праці автор після ретельного вивчення великої кількості літературних джерел, ґрунтовно проаналізував роль води як фактору в поширенні інфекційних хвороб, а також вказував на проведення фізико-хімічних досліджень води, які, на його думку, повинні посісти провідне місце в санітарній практиці.

Окрім експериментальних робіт, Г.В. Хлопін у цей період опублікував велику санітарно-статистичну роботу під назвою "Рух населення Кусьє-Олександрівського заводу Пермської губернії і повіту за 38 років", у якій проаналізував такі демографічні показники, як склад населення заводу за віком і статтю, кількість шлюбів, природній приріст, народжуваність і смертність, середня тривалість життя робітників. Не менш важлива для характеристики санітарної діяльності Г.В. x0000003 Не менш важливою для характеристики санітарної діяльності Г. Хлопіна його наукова робота, яка була опублікована в серпні 1891 р. x0000003 Хлопіна була його наукова робота, опублікована в серпні 1891 р. в журналі Російського товариства охорони народного здоров'я на тему: x0000003 в журналі Російського товариства охорони народного здоров'я на тему -

"Пермська санітарна лабораторія, її програма і місце в губернській санітарній організації", де автор чітко окреслив завдання охорони здоров'я, його практичних заходів та указав на важливість установлення тісного зв'язку між науковими закладами, вченими і організацією, яка здійснює профілактичну та санітарно-протиепідемічну роботу [601, c.

"Пермська санітарна лабораторія, її програма і місце в губернській санітарній організації". Вона була виконана в якості конкурсної роботи на посаду завідувача губернською санітарною станцією. З конкурсної роботи ми дізнаємося про те, що санітарна станція була в Росії першим і єдиним закладом подібного характеру, а також наведені результати санітарних досліджень води, ґрунту, кліматичних факторів для складання медико-топографічного опису місцевості. У зв'язку з цим Г.В. Хлопін чітко окреслив завдання охорони здоров'я, його практичних заходів та указав на важливість установлення тісного зв'язку між науковими закладами, його вченими і організацією, яка здійснює профілактичну та санітарно-протиепідемічну роботу [560, c. 38]. Таким чином, науково-дослідницька робота Г.В. Хлопіна була започаткована в період його санітарної діяльності в Пермській губернії. Саме в цей час вчений розпочав свої перші експериментальні дослідження, які мали вагому наукову і практичну цінність. Тісний зв'язок наукових досліджень, які проводив Г.В.

Хлопін, з практикою санітарних заходів, спрямованість їх на охорону здоров'я, сприяли тому, що в наступні роки своєї діяльності він повністю присвятить себе гігієнічній науці. Працюючи в гігієнічній лабораторії Ф.Ф. Ерісмана, Г.В. Хлопін провів низку хімічних досліджень, серед яких слід назвати роботу "До методики визначення фенолу в милах", при виконанні якої автору допомогли глибокі знання з хімії, отримані в Петербурзькому університеті. В 1900-1902 рр. В.Г. Хлопін опублікував у Віснику загальної гігієни, судової медицини і практичної медицини (Москва, 1900) та Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету (Юр'їв, 1902) способи і описи приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах [588; 735].

x0000003 Хлопін опублікував у Віснику загальної гігієни, судової медицини і практичної медицини (Москва, 1900) та Збірнику гігієнічної лабораторії Юр'ївського університету (Юр'їв, 1902) способи і описи приладів, необхідних для визначення кисню в газових сумішах [785; 629].

З цього приводу професор К. x0000003 З цього приводу професор К. Леман в своєму посібнику про методи практичної гігієни, в другому виданні за 1901 р. писав: спосіб В.Г.

x0000003 Леман в своєму посібнику про методи практичної гігієни, в другому виданні за 1901 р.

Хлопіна, йодометричний спосіб визначення кисню в повітрі, має велике майбутнє". [560, с. 42].

x0000003 йодометричний спосіб визначення кисню в повітрі Г.

Наукову і практичну значимість цінність мало його дисертаційне дослідження на тему:

x0000003 Особливу і практичну значимість мало його дисертаційне дослідження на тему:

"До методики визначення розчинного в воді кисню (порівняльна оцінка найбільш уживаних способів визначення розчинного у воді кисню", яку він виконав, як зазначалося вище, в Гігієнічному інституту Московського університету під керівництвом Ф.Ф. Ерісмана.

x0000003 "До методики визначення розчинного в воді кисню (порівняльна оцінка найбільш уживаних способів визначення розчинного у воді кисню", яку він виконав, як зазначалося вище, в Гігієнічному інституту Московського університету під керівництвом Ф.

Газометричні дослідження ним проводилися в Фізіологічному інституті університету під керівництвом відомого фізіолога, професора І.М. Сечєнова.

Дисертаційна робота обсягом 190 сторінок складається із вступу і чотирьох розділів. Автор розділив її на дві самостійні частини:

до першої відніс матеріал, в якому викладалися методики визначення розчинного в воді кисню, а другої - порівняльні характеристики та оцінку санітарного значення хімічних і бактеріологічних критеріїв забруднення води.

Автором встановлено, що визначення розчиненого в воді кисню за способом Вінклера заслуговує самого широкого застосування.

Впродовж багатьох років вченими -гігієністами в сучасних лабораторіях використовувалися саме ці методи. У висновках роботи Г.В.

Хлопін вказує на те, що кількість бактерій, що містяться у воді, не може бути показником її забруднення [726, c. 186].

x0000003 Хлопін робить важливий висновок про те, що кількість бактерій, що містяться у воді, не може бути показником її забруднення [776, c.

Найбільш плідними в науковому плані були роки діяльності професора В.Г. x0000003 Найбільш плідними в науковому плані були роки діяльності професора Г.

Хлопіна в Юр'ївському та Новоросійському університетах. x0000003 Хлопіна в Юр'ївському та Новоросійському університетах. Характеризуючи в цілому педагогічну діяльність професора Г.В. x0000003 Характеризуючи в цілому педагогічну діяльність професора Г. Хлопіна слід зазначити, що він прагнув прищепити студентам любов до гігієни шляхом постановки практичних завдань та проблемним і глибоким змістом своїх лекцій.

x0000003 Хлопіна слід зазначити, що він прагнув прищепити студентам любов до гігієни шляхом постановки практичних завдань та проблемним і глибоким змістом своїх лекцій.

З цього приводу один із його учнів П.І. Соколов так писав про Г.В. Хлопіна: x0000003 З цього приводу один із його учнів П. "З перших слів він захоплював увагу своїх слухачів. x0000003 "З перших слів він захоплював увагу своїх слухачів. Лекції його були повні яскравих образів і глибоких узагальнень. x0000003 Лекції його були повні яскравих образів і глибоких узагальнень. Здавалося, що предмет протигазового захисту, який він читав, був одним із найважливіших і найцікавіших із усих дисциплін" [610, c. 8]. У січні 1897 р.

x0000003 Здавалося, що предмет протигазового захисту, який він читав, був одним із найважливіших і найцікавіших із усих дисциплін" [656, c.

в актовій залі Юр'ївського університету Г.В. x0000003 в актовій залі Юр'ївського університету Г.

Хлопін прочитав вступну лекцію на тему "Гігієна і санітарія", в якій виклав погляди на розвиток гігієни як науки, вказавши на значення зовнішнього середовища і соціальних факторів для здоров'я людини.

x0000003 Хлопін прочитав вступну лекцію на тему "Гігієна і санітарія", в якій виклав погляди на розвиток гігієни як науки, вказавши на значення зовнішнього середовища і соціальних факторів для здоров'я людини.

"Оскільки здоров'я людини, як суспільної категорії, - відзначав автор, - залежить не лише від впливу зовнішніх природних факторів, але й значною мірою від штучних умов, наприклад, від економічної забезпеченості, професії тощо, то наукова гігієна повинна близько межуватися з суспільними науками.".

Ці висловлювання в подальшому визначили теоретичні основи його наукової школи.

Слід підкреслити, що твердження вченого про взаємозв'язок досліджень, де об'єктом є людина, факторів зовнішніх, соціально-економічних, які впливають на неї, були на той час новим, прогресивним явищем суспільної думки.

x0000003 Слід підкреслити, що твердження вченого про взаємозв'язок людини і факторів зовнішніх, соціально-економічних, які впливають на неї, були на той час новим, прогресивним явищем суспільної думки.

Фізіологічний супровід гігієнічних досліджень пропонувався Г.В. x0000003 Фізіологічний супровід гігієнічних досліджень пропонувався Г. Хлопіним як обов'язкова вимога комплексних досліджень, спрямованих на розробку і встановлення гігієнічних правил на експериментальному матеріалі, а не емпіричним шляхом, як робили до цього часу більшість гігієністів [560, c. 45].

x0000003 Хлопіним як обов'язкова вимога комплексних досліджень, спрямованих на розробку і встановлення гігієнічних правил на експериментальному матеріалі, а не емпіричним шляхом, як робили до цього часу більшість гігієністів [601, c.

Зразком експериментального принципу робіт Г.В. x0000003 Зразком експериментального принципу робіт Г. Хлопіна була праця по вивченню фарб. x0000003 Хлопіна була праця по вивченню фарб. Автор експериментально на собаках і, навіть, деякими дослідами на собі, шляхом прийому внутрішньо, перевірив вплив 50 різних фарб, що вживалися для підфарбовування іграшок і надання смаку харчовим продуктам.

x0000003 Автор експериментально на собаках і, навіть, деякими дослідами на собі, шляхом прийому внутрішньо, перевірив вплив 50 різних фарб, що вживалися для підфарбовування іграшок і надання смаку харчовим продуктам.

Для визначення впливу виробничих фарб на шкіру Г.В. Хлопін провів дослідження на собі. Зокрема, він взяв 35 фарб, якими були пофарбовані полотняні і шерстяні тканини. Пофарбовані тканини обгортав навколо тулуба, або накладав на руки і ноги, тримаючи їх від 7 до 14 діб.

Ці дослідження дозволили йому визначити отруйні і підозрілі на отруйність фарби і запропонувати відповідні профілактичні заходи.

x0000003 Ці дослідження дозволили йому визначити отруйні і підозрілі на отруйність фарби і запропонувати відповідні профілактичні заходи.

Результатом таких експериментів була написана в 1902 р. x0000003 Результатом таких експериментів була написана в 1902 р. монографія "Кам'яновугільні фарби, їх склад, властивості і дія на організм тварин" [728].

x0000003 монографія "Кам'яновугільні фарби, їх склад, властивості і дія на організм тварин" [778].

Слід зазначити, що цю роботу Г.В. x0000002 Слід зазначити, що в цих питаннях Наркомздоров УРСР зайняв чітку позицію на Всеукраїнській нараді з охорони здоров'я (1930).

Хлопін направив на конкурс наукових робіт під девізом " Зробив, що зміг, нехай ті, хто можуть, зроблять краще".

Комісія медичної ради Міністерства внутрішніх справ під головування професора А.Я.

Данилевського визнала цю роботу як одну з найкращих і достойної премії в 1500 карбованців.

Конкурсна робота слугувала доповіддю вченого на V Міжнародному конгресі по прикладній хімії в 1903 р.

Низку наукових праць Г.В. Хлопін присвятив питанням гігієни харчування. x0000003 Хлопін присвятив питанням гігієни харчування. В енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона він помістив наступні статті: "М'ясо", "Мед", "Мука", "Криниці" [730; 732; 733].

x0000003 В енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона він помістив наступні статті:

В "Архіві Підвисоцького" і в журналі "Врач" була опублікована робота Г.В. x0000003 В "Архіві Підвисоцького" і в журналі "Врач" була опублікована робота Г.

Хлопіна "Штучно приготовлені сурогати білків і їх значення для харчування здорових і хворих" в якій він піддав критиці широке поширення закордонних продуктів харчування.

x0000003 Хлопіна "Штучно приготовлені сурогати білків і їх значення для харчування здорових і хворих", в якій він піддав критиці широке поширення закордонних продуктів харчування.

У цих же виданнях була опублікована робота Г.В. x0000003 У цих же виданнях була опублікована робота Г. Хлопіна "Молоко і молочні продукти, як можливі переносники туберкульозу" [731].

x0000003 Хлопіна "Молоко і молочні продукти, як можливі переносники туберкульозу" [781].

Чисельні дослідження харчових продуктів, викликані необхідністю боротися з їх підробкою, що було поширеним явищем у тогочасній торгівлі з метою наживи, склали велику науково-теоретичну базу по виявленню фальсифікованих харчових продуктів і способах їх розпізнання.

x0000003 Чисельні дослідження харчових продуктів, викликані необхідністю боротися з їх підробкою, що було поширеним явищем у тогочасній торгівлі з метою наживи, склали велику науково-теоретичну базу по виявленню фальсифікованих харчових продуктів і способах їх розпізнання.

На сторінках цієї праці Г.В. x0000003 На сторінках цієї праці Г. Хлопін виклав шкідливі наслідки, спричинені фальсифікацією продуктів і способи боротьби з нею, а також указав на способи і методи визначення підробок харчових продуктів [736].

x0000003 Хлопін виклав шкідливі наслідки, спричинені фальсифікацією продуктів і способи боротьби з нею, а також указав на способи і методи визначення підробок харчових продуктів [786].

Такого ґатунку праці в той час період мали важливе значення в справі організації і проведення санітарного нагляду за харчовими продуктами в торгівельній мережі, на ринках, в громадських їдальнях.

x0000003 Такого ґатунку праці в той час мали важливе значення в справі організації і проведення санітарного нагляду за харчовими продуктами в торгівельній мережі, на ринках, у громадських їдальнях.

З огляду на сучасний стан харчування населення є всі підстави вважати, що праці Г.В.

Хлопіна, присвячені гігієні харчування мають актуальне значення у наш час. Найпереконливішим доказом великого педагогічного таланту Г.В.

Хлопіна є те, що його 20 учнів стали згодом завідувачами кафедр гігієни в різних куточках СРСР.

До наукової школи професора Г.В. Хлопіна слід віднести таких відомих учених-гігієністів, як В.А. Углова, Ф.Г. Кроткова, В.А. Виноградова-Волжинського, Н.Ф. Галаніна, В.А. Яковенко, К.К. Боголюбова, К.Е. Добровольського, Я.Л. Окуневського, А.І. Раммуля, І.Д. Купциса та ін. У своїй науковій і педагогічній діяльності Г.В. Хлопін розвивав ідеї видатних гігієністів Ф.Ф. Ерісмана та А.П. Доброславіна.

Водночас у розвитку медицини, на глибоке переконання В.Г. Хлопіна мала стати профілактична медицина і громадська гігієна, центральним об'єктом вивчення яких є людина. Розвиток гігієнічної науки Г.В. Хлопін розглядав у тісному взаємозв'язку і взаємовпливові науково-дослідницької роботи та практики, їх підпорядкуванні завданням охорони здоров'я.

x0000003 Хлопін розглядав у тісному взаємозв'язку і взаємовпливові науково-дослідницької роботи та практики, їх підпорядкуванні завданням охорони здоров'я.

Вчений був переконаний у тому, що в дослідженнях мають поєднуватися експериментальний аналіз і сувора наукова перевірка всіх фактів, які стануть основою для практичних заходів і появи нових наукових концепцій.

x0000003 Вчений був переконаний у тому, що в дослідженнях мають поєднуватися експериментальний аналіз і сувора наукова перевірка всіх фактів, які стануть основою для практичних заходів і появи нових наукових концепцій.

На особливу увагу заслуговує висунуте Г.В. x0000003 На особливу увагу заслуговує висунуте Г. Хлопіним положення про взаємозв'язок явищ та необхідність для гігієніста вивчення як самої людини, так і умов, які її оточують.

x0000003 Хлопіним положення про взаємозв'язок явищ та необхідність для гігієніста вивчення як самої людини, так і умов, які її оточують.

Відповідно під зовнішніми умовами він розумів не лише оточуючу природу, а й культурну обстановку і соціальне середовище.

x0000003 Відповідно під зовнішніми умовами він розумів не лише оточуючу природу, а й культурну обстановку і соціальне середовище.

"Виключити соціальний фактор - значить вийняти із гігієни душу", - підкреслював Г.В. Хлопін [550, c. 94].

x0000003 "Виключити соціальний фактор - значить вийняти із гігієни душу", - підкреслював Г.

Більшість викладених в наукових працях Г.В. x0000003 Більшість викладених в наукових працях Г. Хлопіна положень широко застосовуються в сучасній як гігієні, так і медицині в цілому.

x0000003 Хлопіна положень широко застосовуються в сучасній як гігієні, так і медицині в цілому.

Гігієніст, на думку професора Г.В. x0000003 Гігієніст, на думку професора Г. Хлопіна, обов'язково мав оволодіти статистичними, фізико-хімічними і фізіологічними методами дослідження, необхідними для вирішення науково-практичних завдань.

x0000003 Хлопіна, обов'язково мав оволодіти статистичними, фізико-хімічними і фізіологічними методами дослідження, необхідними для вирішення науково-практичних завдань.

Водночас він указував на комплексний характер санітарно-гігієнічних досліджень.

x0000003 Водночас він указував на комплексний характер санітарно-гігієнічних досліджень.

Це положення неодноразово підкреслювалося в радянський період на Павловській фізіологічній сесії Академії наук СРСР в 1950 р. та з'їздах гігієністів.

x0000003 Це положення неодноразово підкреслювалося в радянський період на Павловській фізіологічній сесії Академії наук СРСР в 1950 р.

Вагому наукову і практичну цінність мав підручник Г.В. x0000003 Вагому наукову і практичну цінність мав підручник Г. Хлопіна "Основи гігієни" в двох томах, обсягом 505 сторінки 1-й том і 450 - 2-й том, над яким він працював з 1921 по 1923 рр.

x0000003 Хлопіна "Основи гігієни" в двох томах, обсягом 505 сторінки 1-й том і 450 - 2-й том, над яким він працював з 1921 по 1923 рр.

Ознайомившись із цією ґрунтовною науковою роботою вченого, слід вказати на велику енциклопедичність знань і ерудицію автора в усіх питаннях гігієни та його високу працездатність. Для порівняння:

x0000003 Ознайомившись із цією ґрунтовною науковою роботою вченого, слід вказати на велику енциклопедичність знань і ерудицію автора в усіх питаннях гігієни та його високу працездатність.

підручник загальної гігієни обсягом у 720 сторінок під редакцією С.В. x0000003 підручник загальної гігієни обсягом у 720 сторінок під редакцією С.

Моісеєва створювався колективом авторів у складі 7 осіб. x0000003 Моісеєва створювався колективом авторів у складі 7 осіб. Після виходу 2-го тому "Основ гігієни" в журналі "Гигиена и эпидемиология" була поміщена рецензія професора А.Н.

x0000003 Після виходу 2-го тому "Основ гігієни" в журналі "Гигиена и эпидемиология" була поміщена рецензія професора А.

Сисіна, в якій він писав: x0000003 Сисіна, в якій він писав: "Після першого тому вийшов 2-ий том фундаментального курсу професора Г.В.

Хлопіна, найбільш відомого із російських гігієністів. Вперше так вичерпно розроблено матеріал експериментальних досліджень, в той час, як в попередніх курсах гігієни використовувався в переважній більшості матеріал закордонних учених.

x0000003 "Вперше так вичерпно розроблено матеріал експериментальних досліджень, в той час, як в попередніх курсах гігієни використовувався в переважній більшості матеріал закордонних учених" [684, c.

В "Основах гігієни" професора Хлопіна російська гігієна буде, насамперед, мати свій ґрунтовний посібник по гігієні, який ще довгі роки слугуватиме основою для вивчення цієї дисципліни" [639, c. 34].

Слід погодитися з думкою рецензента, адже до видання посібника по гігієні під редакцією А.Н. Сисіна в 1933 р. [709], посібник Г.В.

x0000003 Слід погодитися з думкою рецензента, адже до видання посібника по гігієні під редакцією А.

Хлопіна "Основи гігієни" залишався найпопулярнішим і найпоширенішим у товаристві лікарів.

x0000003 Хлопіна "Основи гігієни" залишався найпопулярнішим і найпоширенішим у товаристві лікарів.

Згодом за підручником "Основи гігієни" в 1923 р. вийшов практичний посібник "По методиці санітарних досліджень предметів повсякденного вжитку і косметичних засобів", який був заключним етапом низки праць, написаних Г.В. Хлопіним до 1918 р. У 1926 р. Державне видавництво випустило написаний Г.В. Хлопіним "Скорочений курс загальної гігієни" в двох частинах обсягом 500 сторінок, рекомендований науково-технічною секцією Державної учбової ради в якості посібника для вищої медичної школи.

В Одеський період наукової і педагогічної діяльності Г.В. x0000003 В Одеський період наукової і педагогічної діяльності Г. Хлопіна визначився філософський, прогностичний підхід ученого до перспектив розвитку гігієни і значення санітарно-гігієнічних досліджень в житті суспільства.

x0000003 Хлопіна визначився філософський, прогностичний підхід ученого до перспектив розвитку гігієни і значення санітарно-гігієнічних досліджень в житті суспільства.

Ще на зорі сучасної гігієни Г.В. x0000003 Ще на зорі сучасної гігієни Г. Хлопін звертав увагу на санітарну охорону водоймищ і, особливо прибережних вод Чорного моря.

x0000003 Хлопін звертав увагу на санітарну охорону водоймищ і, особливо прибережних вод Чорного моря [48, c.

Поряд із з'ясуванням процесів самоочищення і вивченням впливу шкідливих речовин на живі організми моря, принципове значення робіт Г.В.

Хлопіна полягало в тому, що він, експериментально вивчаючи фактори забруднення води, застосовував не лише санітарно-хімічні, а й бактеріологічні та санітарно-токсикологічні методи дослідження. Ще в 1900 р. Г.В.

Хлопін вказував, що для нього як гігієніста, становить науковий інтерес вивчення нафтових основ не лише під кутом зору хімії, а й фізіології. У 1899 р. Г.В.

Хлопін брав участь в роботі комісії, створеної для з'ясування причин та розробки заходів щодо убезпечення р.

x0000003 Хлопін брав участь у роботі комісії, створеної для з'ясування причин та розробки заходів щодо убезпечення р.

Волги забруднення нафтопродуктами, що завдавало шкоди рибним ресурсам ріки.

x0000003 Волги забрудненням нафтопродуктами, що завдавало шкоди рибним ресурсам ріки.

Ця поїздка слугувала поштовхом для проведення низки досліджень під керівництвом Г.В.

Хлопіна спочатку на кафедрі Дерптського (Тартуського) університету, а згодом в м. Одесі.

Вивчався шкідливий вплив нафти і її продуктів на рибу як в невеликих водоймах (р. Еймайіги, А.І. Раммуль), так і у великих річках (р. Волга, І.Д. Купцис).

Результати досліджень були викладені в публікаціях учнів Г.В. Хлопіна (А.І. Раммуль, 1890; І.Д. Купцис, 1901; А.

Мелькерт, 1904) і його монографії "Загрязнения проточних вод хозяйственными и фабричними отбросами и меры его устранения". У монографії Г.В.

x0000003 У монографії "Загрязнения проточних вод хозяйственными и фабричними отбросами и меры его устранения" Г.

Хлопін відзначає, що під забрудненням водойм слід розуміти не будь-яку зміну природних якостей води в результаті спуску стоків, а лише те, що може нанести пряму, або опосередковану шкоду здоров'ю людей [50, c. 231]. У 1908 р.

x0000003 Хлопін відзначає, що під забрудненням водойм слід розуміти не будь-яку зміну природних якостей води в результаті спуску стоків, а лише те, що може нанести пряму, або опосередковану шкоду здоров'ю людей [48, c.

за подачею вченого публікуються перші в Російській імперії "Санитарные требования, которым должны удовлетворять воды, спускаемые в общественные водоемы", де наголошувалося, що сточні води не повинні містити отруйних речовин і не повинні викликати змін фауни і флори водоймищ.

Охорона водоймищ і повітря від хімічних забруднень, очистка міст - усе це становило, за глибоким переконанням Г.В.

Хлопіна, загальнонародну справу, було завданням державної ваги по збереженню здоров'я людей. Отже, Г.В.

Хлопін і його наукова школа започаткували охорону навколишнього середовища і розробили наукові основи майбутньої системи природоохоронних заходів, довели їх пріоритетне значення для збереження життя і здоров'я людей. Г.В.

Хлопін на громадських засадах працював також у санітарній організації Одеси. В жовтні 1903 р.

x0000003 Хлопін на громадських засадах працював також у санітарній організації Одеси.

він обирається головою санітарного попечительства однієї із дільниць міста, до якої входив морський порт.

x0000003 він обирається головою санітарного попечительства однієї із дільниць міста, до якої входив морський порт.

До кола завдань попечительства входило вивчення санітарних потреб дільниці та вироблення практичних рекомендацій, адресованих міському громадському управлінню [50, c. 227].

x0000003 До кола завдань попечительства входило вивчення санітарних потреб дільниці та вироблення практичних рекомендацій, адресованих міському громадському управлінню [48, c.

Як голова санітарного попечительтства Г.В. Хлопін в одній із лекцій, прочитаній в університетській аудиторії в квітні 1904 р.

, - "Роль санітарних заходів в боротьбі за довголіття", - вказував на необхідність наближення гігієністів і соціологів до законодавчої сфери, а також на необхідність використання європейського досвіду, де в медицині виділялася галузь гігієни - "соціальна гігієна". У 1904 р. ж році під редакцією професора Г.В. Хлопіна вийшов збірник праць гігієнічної лабораторії Новоросійського університету.

x0000003 Хлопіна вийшов збірник праць гігієнічної лабораторії Новоросійського університету.

В цьому ж році в "Известиях Одесской городской думы" була опублікована стаття Г.В.

x0000003 В цьому ж році в "Известиях Одесской городской думы" була опублікована стаття Г.

Хлопіна щодо реорганізації нагляду за проституцією в м. Одеса. x0000003 Хлопіна щодо реорганізації нагляду за проституцією в м. Як представник підкомісії, працюючи над даним питанням упродовж п'яти місяців, він зробив доповідь, в якій пропонував зняти нагляд за проституцією з поліції і передати його міському управлінню та рекомендував закриття будинків розпусти в Росії [727]. З кінця 1904 р. Г.В.

x0000003 Як представник підкомісії, працюючи над даним питанням упродовж п'яти місяців, він зробив доповідь, в якій пропонував зняти нагляд за проституцією з поліції і передати його міському управлінню та рекомендував закриття будинків розпусти в Росії [777].

Хлопін назавжди переїздить до Петербурга, де працював на кафедрах гігієни в Жіночому медичному інституті та Військово-медичній академії.

x0000003 Хлопін назавжди переїздить до Петербурга, де працював на кафедрах гігієни в Жіночому медичному інституті та Військово-медичній академії.

Водночас він працював у Міністерстві народної освіти на посаді завідувача лікарської частиною учбових закладів.

Під керівництвом ученого організована лабораторія досліджень підручників і музей шкільної гігієни.

Питанням шкільної гігієни Г.В. Хлопін присвятив низку наукових праць, зокрема, книгу "Шкільні хвороби серед учнів середніх учбових закладів", опубліковану в 1909 р. Книга була підготовлена на основі матеріалів обстеження 397 середніх навчальних закладів, що складало 40% усіх шкіл цього типу. Обстеженням було охоплено 116 458 школярів. За визначенням самого Г.В. Хлопіна, такий обсяг досліджень не мав аналогів не лише в російській, але й світовій практиці. У зв'язку з цим педагогічна академія Ліги освіти (Франція) в 1910 р. обрала Г.В.

Хлопіна професором і почесним членом її генеральної ради в якості спеціаліста в галузі шкільної гігієни. А в 1911 р. Г.В. Хлопін організував шкільно-гігієнічний відділ на Міжнародній виставці в Дрездені. Таким чином, наукова робота професора Г.В. Хлопіна була багатоплановою і охоплювала різні галузі гігієнічної науки - соціальну гігієну, комунальну, харчування, шкільну та епідеміологію. Як уже відзначалося, після від'їзду Г.В.

Хлопіна до Петербургу кафедру гігієни в Новоросійському університеті очолив професор І.І.

x0000003 Хлопіна до Петербургу кафедру гігієни в Новоросійському університеті очолив професор І.

Кияницін, де працював асистентом М.К. x0000003 Кияницин, де працював асистентом М. Доніч, який згодом став професором, відомим ученим-гігієністом. x0000003 Доніч, який згодом став професором, відомим ученим-гігієністом. Помітно активізувалася науково-дослідна робота кафедри гігієни після того, як її очолив М.М. Костямін з 1914 р. по 1952 рр.

x0000003 Особливо активізувалася науково-дослідна робота кафедри гігієни після приходу М.

Формування наукового світогляду Миколи Миколайовича Костяміна (1868-1958) - видатного вченого, гігієніста і педагога, відбувалося в стінах Петербурзького університету, де він упродовж у 1885 - 1891 рр.

x0000003 Формування наукового світогляду Миколи Миколайовича Костямина (1868 -1958) - видатного вченого, гігієніста і педагога, відбувалося в стінах Петербурзького університету, де він упродовж 1885 - 1891 рр.

навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету. x0000003 навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету.

Після закінчення Петербургзького університету вступив до Військо-медичної академії, яку закінчив з відзнакою в 1896 р.

x0000003 Після закінчення Петербургзького університету вступив до Військо-медичної академії, яку закінчив з відзнакою в 1896 р.

Його вчителями були вчені зі світовим ім'ям - І.М. Сєченов, С.П. Боткін, А.П. Доброславін. На формування М.М.

x0000003 Його вчителями були вчені зі світовим ім'ям - І.

Костяміна, як гігієніста, великий вплив мав І.П. x0000003 Костямина, як гігієніста, великий вплив мав І. Павлов - учений в галузі фізіології. x0000003 Павлов - учений в галузі фізіології. Приділяючи велику увагу проблемам гігієни, І.П. Павлов зазначав: x0000003 Приділяючи велику увагу проблемам гігієни, І. "по-перше, знаючи причину, можна діяти проти неї, а по-друге, - і це важливе - можна не допустити її до . вторгнення в організм.

x0000003 " по-перше, тільки знаючи причину, можна діяти проти неї, а по-друге, - і це важливе - можна не допустити її до .

Тільки знаючи причини хвороб, теперішня медицина перетворюється на медицину майбутню, тобто гігієну в широкому смислі слова" [10, c. 77].

x0000003 Тільки знаючи причини хвороб, теперішня медицина перетворюється на медицину майбутню, тобто гігієну в широкому смислі слова" [10, c.

Саме профілактичний напрям у медицині ліг в основу подальшої наукової і педагогічної діяльності М.М. Костяміна.

x0000003 Саме профілактичний напрям у медицині ліг в основу подальшої наукової і педагогічної діяльності М.

"Основною метою мого навчання було обрати собі таку спеціальність, яка б кожен день приносила практичну користь людям" - писав М.М. Костямін [314, c.101]. У 1909 р. М.М.

x0000003 "Основною метою мого навчання було обрати собі таку спеціальність, яка б кожен день приносила практичну користь людям" - писав М.

Костямін захистив докторську дисертацію на тему "Основи дослідження тканин під кутом зору гігієни". З 1911 по 1914 рр.

x0000003 Костямин захистив докторську дисертацію на тему "Основи дослідження тканин під кутом зору гігієни".

працював в Петербурзькій Військово-медичній академії на посадах асистента, доцента та професора кафедри гігієни.

x0000003 працював у Петербурзькій Військово-медичній академії на посадах асистента, доцента та професора кафедри гігієни.

У цей час першочергову увагу приділяв питанням військової гігієни. Вагоме місце в цьому напрямку мала його праця "Основи гігієни військової служби" (1912). У 1913 р. на Всеросійській гігієнічній виставці за організацію відділів "Одяг" і "Дезинфекція" був удостоєний почесного диплома. У Петербурзький період своєї діяльності М.М. x0000003 У Петербурзький період своєї діяльності М. Костямін опублікував низку робіт, присвячених гігієні одягу і санітарно-гігієнічній методиці дослідження тканин одягу. Це такі роботи:

x0000003 Костямин опублікував низку робіт, присвячених гігієні одягу і санітарно-гігієнічній методиці дослідження тканин одягу:

"Способи дослідження тканин одягу з погляду гігієни", "Гігієнічна оцінка тканин, застосовуваних у лікарнях", "Гігієнічна оцінка сукон і бавовняних тканин для армії", "До питання про визначення тепловтрат тканинами одягу в абсолютній мірі", "До питання про вибір тканин для білизни", "Про вибір тканин для армії", "Гігієна військового одягу" [211, c.8].

x0000003 "Способи дослідження тканин одягу з погляду гігієни", "Гігієнічна оцінка тканин, застосовуваних у лікарнях", "Гігієнічна оцінка сукон і бавовняних тканин для армії", "До питання про визначення тепловтрат тканинами одягу в абсолютній мірі", "До питання про вибір тканин для білизни", "Про вибір тканин для армії", "Гігієна військового одягу" [244, c.

Як бачимо, більшість його робіт мала експериментальний характер і торкалася питань, цілком нових на той час.

Ефективність даних робіт виявилася практично в поліпшенні якості тканин для військового одягу на фабриках та перевіркою їх автором на кафедрі гігієни.

Для ознайомлення з роботою закордонних гігієнічних інститутів М.М. x0000003 З метою ознайомлення з роботою закордонних гігієнічних інститутів М.

Костямін у період 1911-1912 рр. x0000003 Костямин у період 1911-1912 рр. перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Австрії. x0000003 перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Австрії. Результати закордонного наукового відрядження були висвітлені в таких публікаціях, як "Звіт про закордонне відрядження" та "Про постановку в Німеччині справи організації і нагляду за водопостачанням і видаленням стічних вод" [211, c. 7].

x0000003 Результати закордонного наукового відрядження були висвітлені в таких публікаціях, як "Звіт про закордонне відрядження" та "Про постановку в Німеччині справи організації і нагляду за водопостачанням і видаленням стічних вод" [244, c.

Особливий розквіт наукової, організаційно-практичної, громадської і педагогічної діяльності М.М.

x0000003 Особливий розквіт наукової, організаційно-практичної, громадської і педагогічної діяльності М.

Костяміна припадає на одеський період. x0000003 Костямина припадає на одеський період. У 1914 р, він був обраний завідувачем кафедри гігієни медичного факультету Одеського університету.

x0000003 У 1914 р, він був обраний завідувачем кафедри гігієни медичного факультету Одеського університету.

При подальшій реорганізації медичного факультету в самостійний медичний інститут при радянській владі, М.М.

x0000003 При подальшій реорганізації медичного факультету в самостійний медичний інститут при радянській владі, М.

Костямін продовжував керувати роботою кафедри безперервно до останніх днів життя. З 1914 р.

x0000003 Костямин продовжував керувати роботою кафедри безперервно до останніх днів життя.

, під час імперіалістичної війни, значно погіршилося санітарно-епідеміологічне становище країни, збільшилася захворюваність серед населення міст і сіл, а тому увага посилюється до підготовки кадрів з гігієни і епідеміології. У зв'язку з цим М.М.

x0000003 , під час імперіалістичної війни, значно погіршилося санітарно-епідеміологічне становище країни, збільшилася захворюваність серед населення міст і сіл, а тому увага посилюється до підготовки кадрів з гігієни і епідеміології.

Костямін розробив проект програми з гігієни для російських університетів, де чільне місце відводив гігієні ремісничих і фабричних закладів, військ і тюрем. У 1916 р.

x0000003 Костямин розробив проект програми з гігієни для російських університетів, де чільне місце відводив гігієні ремісничих і фабричних закладів, військ і тюрем.

актуальні проблеми викладання гігієни на медичних факультетах університетів він виклав у статті, опублікованій на сторінках журналу "Русский врач" [314]. З 1915 р.

x0000003 актуальні проблеми викладання гігієни на медичних факультетах університетів він виклав у статті, опублікованій на сторінках журналу "Русский врач" [353].

програма по гігієні була розширена за рахунок включення низки нових розділів: x0000003 програма по гігієні була розширена за рахунок включення низки нових розділів:

епідеміології, епізоотології, санітарної статистики з медичною поліцією [621]. x0000003 епідеміології, епізоотології, санітарної статистики з медичною поліцією [666].

У цей час до головних завдань гігієнічної науки належала розробка комплексу рекомендацій по оздоровленню умов життя населення, навколишнього середовища та організму людини. Цим питанням М.М.

x0000003 У цей час до головних завдань гігієнічної науки належала розробка комплексу рекомендацій по оздоровленню умов життя населення, навколишнього середовища та організму людини.

Костямін присвятив свою працю, як "Гігієна, як основа особистого і суспільного добробуту".

x0000003 Костямин присвятив свою працю - "Гігієна, як основа особистого і суспільного добробуту".

Виступаючи за здоровий спосіб життя, М.М. x0000003 Виступаючи за здоровий спосіб життя, М. Костямін присвятив деякі праці теоретичним основам фізичного виховання, які відображували концепцію І.П.

x0000003 Костямин присвятив деякі праці теоретичним основам фізичного виховання, які відображували концепцію І.

Павлова щодо єдності організму і навколишнього середовища. x0000003 Павлова щодо єдності організму і навколишнього середовища. Зокрема, у своїй статті "Керівні принципи фізичної освіти" він зазначав "Управляючи умовами зовнішнього середовища, умовами життя організму, включаючи і соціально-економічні, можна в певному напрямку змінити і створити певні якості організму" [10, c. 159-160].

x0000003 Зокрема, у своїй статті "Керівні принципи фізичної освіти" він зазначав "Управляючи умовами зовнішнього середовища, умовами життя організму, включаючи і соціально-економічні, можна в певному напрямку змінити і створити певні якості організму" [10, c.

Підкреслюючи значення фізкультури в загальному комплексі відділів гігієни, автор відзначив це у своїй роботі "Фізкультура і гігієна". Під керівництвом професора М.М.

x0000003 Підкреслюючи значення фізкультури в загальному комплексі заходів гігієни, автор відзначив це у своїй роботі "Фізкультура і гігієна".

Костяміна на кафедрі гігієні досліджувалися актуальні проблеми шкільної гігієни, зокрема вивчалося учбове навантаження школярів, гігієна дитячої праці в майстернях, втома і відпочинок підлітків. Професор М.М.

x0000003 Костямина на кафедрі гігієні досліджувалися актуальні проблеми шкільної гігієни, зокрема, вивчалося учбове навантаження школярів, гігієна дитячої праці в майстернях, втома і відпочинок підлітків.

Костямін приділяв велику увагу також питанням гігієни харчування. x0000003 Костямин приділяв велику увагу також питанням гігієни харчування.

Його перу належали такі праці, як "Гігієна харчування", "Санітарно-харчове товарознавство", "Практикум дослідження харчових продуктів". У зв'язку з організацією і розвитком громадського харчування, директивними постановами уряду про підвищення якості харчової промисловості і усвідомлюючи важливість раціонального харчування для людини, М.М.

Костямін написав низку робіт, а саме: "Біологічний спосіб визначення доброякісного борошна", "Про методи санітарно-гігієнічних досліджень харчових продуктів", "Про гігієну в холодильній справі", "Про гігієнізацію в консервній справі", "Про визначення початкових стадій розкладу м'ясорибних продуктів", "Способи визначення якості рибної продукції", "Щодо природи процесів соління рибного м'яса", "До питання про вплив хімічного складу солі на процеси соління рибного м'яса", "Гігієнізація і санітарний режим у консервній промисловості", "Про значення кролівництва в режимі громадського харчування". Не залишилися поза увагою М.М. x0000003 Не залишилися поза увагою М. Костяміна питання комунальної гігієни. Під його керівництвом вивчався тепловий режим в новобудовах, а також забруднення атмосферного повітря в м. Одеса.

x0000003 Під його керівництвом вивчався тепловий режим в новобудовах, а також забруднення атмосферного повітря в м.

Відзначаючи важливість житлового будівництва і теплового режиму в новобудовах, автор провів експериментальне дослідження, яке оприлюднив у роботі "Про вивчення теплового режиму по будинках новобуду".

x0000003 Відзначаючи важливість житлового будівництва і теплового режиму в новобудовах, автор провів експериментальне дослідження, яке оприлюднив у роботі "Про вивчення теплового режиму по будинках новобуду".

У зв'язку з розвитком авіації і добором осіб для цього автор склав "Анкету-інструкцію по обстеженню пілотів" [211, c. 10].

x0000003 У зв'язку з розвитком авіації і добором осіб для неї автор склав "Анкету-інструкцію по обстеженню пілотів" [244, c.

Після революційних подій 1917 р. x0000003 Після революційних подій 1917 р. перебудовується наукова і педагогічна робота кафедри гігієни Одеського медичного інституту.

x0000003 перебудовується наукова і педагогічна робота кафедри гігієни Одеського медичного інституту.

Викладання гігієни підпорядковувалося профілактичному напрямку медицини та матеріалістичним уявленням про світобудову.

x0000003 Викладання гігієни підпорядковувалося профілактичному напрямку медицини та матеріалістичним уявленням про світобудову.

Були переглянуті і затверджені в бік збільшення годин нові програми курсу гігієни.

Окрім розділів, які читалися раніше, передбачалися нові, а саме: соціальна, професійна і шкільна гігієна. Збільшився також штат кафедри до 2-х доцентів та 5 асистентів, дещо поліпшилося матеріально-технічне забезпечення. Все це дало можливість підвищити рівень викладання гігієни, яка стала основою профілактичної підготовки лікарів. Таким чином, перебуваючи на посаді завідувача кафедрою гігієни в Одеському медичному інституті, професор М.М.

Костямін вдосконалив методику викладання гігієни, особливу увагу приділяючи експериментальним методам дослідження. Його наукові розробки мали практичне впровадження в різних галузях гігієнічної науки. Окрім наукової роботи і педагогічної діяльності, слід відзначити велику організаційну роботу М.М. Костяміна. Завдяки його керівництву Одеська міська санітарно-бактеріологічна лабораторія стала однією з кращих у колишньому Радянському Союзі. В 1921 р. М.М.

Костямін організував одеський Дім санітарної освіти і був першим його завідувачем. У радянський час у медичному інституті він очолював факультет, був головою медичної ради, ректором інституту. Не менш різноманітна громадська діяльність М.М. Костяміна. Починаючи з 1920 р. він обіймав різні виборні посади. Отже, ученими-гігієністами Одеського університету гігієнічна наука розглядалася насамперед як соціальний інститут з прикладним спрямуванням, який мав забезпечити гармонію людини з природою, убезпечити її від споживання шкідливої їжі, використання хімічно небезпечних предметів побуту, установити контроль за якістю води і повітря в сферах життєдіяльності людини.

В Одеському університеті на початку ХХ ст. остаточно формується гігієнічна наукова школа зі своєю системою наукових поглядів в галузі комунальної, соціальної, професійної гігієни. Відбувається стандартизація та унормування гігієнічної науки, її термінології, формуються власні терміносистеми. В нових історичних умовах гігієнічна наука синтезувала і актуалізувала знання з інших наук і поставила їх у площину практичного застосування, на службу людям. Висновки до розділу ІІІ 1. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Київському університету св. Володимира відводилася роль координуючого центру профілактичної медицини для інших медичних закладів Російської імперії. Його кадровий потенціал формувався із когорти вчених-лікарів Московського, Казанського, Дерптського (Тартуського) і харківського університетів.

Інтелектуальний портрет учених-гігієністів Київського університету св. Володимира насамперед визначався високим рівнем інтелігентності і професійної підготовки. Наприклад, науково-теоретичний рівень майбутнього завідувача кафедри гігієни, проф. В.А. Субботіна (народився на Полтавщині 1 березня 1844 р. ) формувався провідними вченими Київського університету - хірургами В.О. Караваєвим, Х.Я. Гюббенетом, терапевтом Ф.Ф. Мерінгом, анатомом і фізіологом А.П. Вальтером, хіміком І.А. Тютчевим та ін. прогресивними дослідниками, громадськими діячами другої половини ХІХ ст. Помітний науково-світоглядний вплив на становлення учених-гігієністів Київського університету св. Володимира мали наукові ідеї С.П. Боткіна, В.Т. Покровського, Ф.Ф. Ергардта та ін.

, які спонукали молодих дослідників до компетентнісного підходу в гігієнічній справі, творчого використання вітчизняного і зарубіжного досвіду. Важливим штрихом інтелектуального портрету київських учених-гігієністів була їхня особлива соціокультурна місія. Найбільшою земною цінністю професори О.В. Корчак-Чепурківський, Д.П. Нікольськой, В.А. Субботін, В.Д. Орлов вважали людське життя. Саме звідси спостерігаються витоки нової науки - гігієни, яка формувала теоретико-методологічні основи пошуку ефективних шляхів збереження здоров'я і попередження захворювань. Масові епідемії в Російській імперії другої половини ХІХ ст. , помітне зниження загального рівня здоров'я трудящих спонукав учених до розробки ефективних протиепідеміологічних засобів боротьби. У зв'язку з цим О.В. Корчак-Чепурківський у 1905 р. на засіданні Товариства київських лікарів подав ґрунтовний аналіз стану захворюваності на теренах України у виступі "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени". Окрім того, в гігієнічній лабораторії Київського університету професором О.В.

Корчак-Чепурківським було запропоновано пришвидшену підготовку з гігієни повітових лікарів з метою ефективнішої боротьби з масовими епідеміями.

Соціальні виклики другої половини ХІХ ст. висунули на передові рубежі реформування медичної освіти учених-гігієністів у площині запровадження підготовки лікарів з профілактичних дисциплін, нового науково-теоретичного осмислення ролі гігієнічної науки в соціокультурному розвитку. Учені медичного факультету Київського університету св. Володимира В.А. Субботін, В.Д. Орлов, О.В. Корчак-Чепурківський сформували нове бачення гігієни як науки, надавши їй громадського характеру і соціального спрямування. Інтелектуальний простір учених-гігієністів Київського університету св. Володимира охоплював спеціалізовані кафедри, лабораторії, наукові товариства, наукові видання, публічні наукові дискурси в галузі профілактичної медицини. У другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст. на медичному факультеті Київського університету св. Володимира сформувалося динамічне інтелектуальне товариство учених-гігієністів, яке постійно оновлювалося, нарощувало вертикальні і горизонтальні наукові зв'язки у вітчизняному і зарубіжному соціокультурному просторі.

Учені-гігієністи, як носії гуманістичних цінностей, формували осередки інтелектуальної праці та активної громадянської позиції заради збереження життя і здоров'я свого народу в умовах спалахів епідемій та прогресування соціальних захворювань другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. 2. Інтелектуальний вимір гігієнічної науки Харківського університету визначався професорами А.І. Якобієм (1837-1907 рр.) та І.П. Скворцовим (1847-1921 рр.). Професор А.І. Якобій у 1872-1885 рр.

очолював медичну кафедру Харківського університету і, за висловлюванням академіка Д.І. Багалія, став у Харкові піонером нового сучасного медичного напряму - гігієни.

Він збільшив лекційні і практичні курси викладання гігієни, технічно переоснастив навчальні лабораторії. Водночас, активно співпрацював з Червоним Хрестом, науковими виданнями, товариствами, проводив помітну просвітницьку роботу в широких народних масах. Широке коло інтересів ученого охоплювало питання епідеміології дифтерії, поширення малярії серед населення Сумського повіту, венеричних захворювань мешканців великих міст, поширення хвороб комахами та ін. Історіографічна спадщина А.І. Якобія презентується великим масивом наукових праць з гігієнічної тематики, серед яких - "Курс общей гигиены" (Харків, 1885 р. ), "О профилактических мерах против распостранения сифилиса" (Харків, 1885 р. ), "О переваривании растительной клетчатки" (Казань, 1871 р.) та ін. Починаючи з 1885 р., майже два десятиліття, професор І.П. Скворцов працював на кафедрі гігієни Харківського університету, яку згодом очолив після повернення професора А.І. Якобія до Казанського університету. Учений розглядав гігієнічну науку насамперед як соціальну, "цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями". Наукові ідеї І.П.

Скворцова випереджали час у площині визначення дії космічних явищ на зовнішнє середовище землі і їх вплив на здоров'я людини. Отже, ученого певною мірою можна вважати засновником сучасної космічної медицини. Під керівництвом І.П. Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було захищено 4 кандидатських дисертації: М.Ф.

x0000003 Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації:

Попова "О хлебе" (1887 р.), І.П. x0000003 Попова "О хлебе" (1887); Ш. Бурака "Исследование действия электричества на микробов" (1901 р.), М.М. x0000003 Бурака "Исследование над действием злектричества на микробов"

(1901); М. Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901 р.), С.А.

x0000003 Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901); С.

Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги" (1904 р.).

x0000003 Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьково-Севастопольской железной дороги" ( 1904).

Учені-гігієністи Харківського університету відіграли провідну роль в інституціоналізації і професіоналізації гігієнічної науки в умовах другої наукової революції середини - кінця ХІХ ст.

, формуванні інтелектуального товариства вчених, здатних дати гідні відповіді соціальним викликам другої половини ХІХ ст.

своїми дослідницькими проектами, технологіями їх втілення в повсякденне життя пересічних громадян.

Наукова, професійна та історіографічна біографія вчених-гігієністів є антропологічним виміром розвитку нової галузі медичних знань - профілактичної медицини, її міждисциплінарної сутності, соціальної спрямованості. 3.

Формування теоретичних основ гігієнічної науки в Одеському університеті відбувалося на основі вчення І.І. Мечникова про імунітет, Л.С.

Ценковського - явище симбіозу та інших відкриттів другої половини ХІХ ст. Становлення наукового світогляду професора, завідувача кафедри гігієни Одеського університету Г.В.

Хлопіна проходило під впливом учених Петербурзького університету - Д.І. Менделєєва, В.В. Докучаєва, І.М. Сєченова та ін.

Відзначається, що учений-гігієніст Г.В. Хлопін особливу увагу приділяв практичному застосуванню досягнень гігієнічної науки, вважаючи, що наука має вирішувати "не лише теоретичні проблеми, а й життєві завдання, формувати раціональну основу мистецтва оздоровлення своєї країни і свого народу". Прикладне значення мали його дослідження водоймищ рік, кам'яновугільних фарб, дії отруйних газів на організм людини тощо. На особливу вагу заслуговують праці Г.В. Хлопіна присвячені визначенню придатності для вживання води, впливу кліматичних умов на здоров'я людини, виявленню фенолу в миючих засобах, вмісту кисню в повітрі та ін. Експериментуючи на тваринах і, навіть, на собі, Г.В. Хлопін перевірив вплив 50 різних фарб на здоров'я людини, які широко використовувалися для художнього оформлення дитячих іграшок і надання зовнішньої привабливості харчовим продуктам. Від 7 до 14 діб учений на собі випробовував дію на шкіру пофарбованих тканин. Ці дослідження дозволили визначити перелік отруйних фарб, які підлягали забороні в промисловому виробництві та використанні в побуті. Професор Г.В. Хлопін запропонував ефективні методи визначення підробок продуктів харчування, способи їх розпізнання, що не втратило своєї актуальності й досі.

Ученим були закладені теоретичні основи санітарно-гігієнічного контролю торгової мережі, зокрема ринків, громадських їдалень. Гігієна і соціальна сфера розглядалися ученим як дві сторони однієї медалі, нерозривні складники людського буття. Г.В. Хлопін неодноразово попереджав:

"виключити соціальний фактор - означає вийняти із гігієни душу". У двотомній праці "Основи гігієни" та "Гігієна і санітарія" Г.В. Хлопін спрямовував увагу фахівців-гігієністів на використання комплексної методики наукових досліджень із застосуванням досягнень суміжних наук - статистики, хімії, фізики, фізіології тощо. ВИСНОВКИ 1. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що в українській історіографії досі відсутнє комплексне бачення розвитку профілактичної медицини, як науки, на медичних кафедрах провідних університетів України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. під кутом зору інтелектуальної історії, наукової портретистики та соціогуманітарних викликів епохи.

Водночас виявлено, що досліджувана проблематики викликала помітний науковий інтерес в істориків, знавців історії науки й техніки, представників низки міждисциплінарних напрямів, зорієнтованих на пізнання соціогуманітарних цінностей різних епох, відслідкування впливу медичної науки (її гігієнічного складника) на суспільний прогрес, розвиток виробництва, формування нового стилю життя. Упродовж другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. сформувався великий масив літератури, в якому розкриваються соціально-економічні, політичні чинники розвитку гігієнічної науки, її найважливіші складники, інтелектуальні результати праці учених провідних університетів України. Весь комплекс літератури можна умовно поділити на три історіографічні періоди: І-й - друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст. ; ІІ-й - радянський, 1917 - кінець 1980-х рр. , ІІІ-й - сучасний, з 1991 року. Перший історіографічний період співпадає у часі зі становленням гігієнічної науки на університетському рівні, формуванням її кадрового потенціалу, а істориками гігієнічної науки виступали безпосередні учасники її творення, організатори наукових напрямів та установ. На змісті праць та оцінках вузлових пунктів розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. радянської доби позначилися класовий, партійний підхід, ідеологізація сфери медичної науки і освіти. Всупереч об'єктивному висвітленню внутрішніх механізмів розвитку гігієнічної науки, реальному персоніфікованому внеску учених-гігієністів "старої школи" в розвиток медичної галузі, нищівній, малоаргументованій критиці підлягало все, що пов'язувалося більшовиками з капіталістичною формацією.

На етапі розбудови незалежної Української держави відбувалося переосмислення місця і ролі дореволюційної гігієнічної науки на теренах України в ціннісних вимірах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. під кутом зору її впливу на соціокультурний прогрес, формування гігієнічної думки в суспільстві, нових культурних традицій і норм поведінки. 2. Багатогранна наукова робота гігієнічних кафедр університетів знайшла відображення в багатьох джерелах, які слід розділити на декілька груп. Найвагомішу складають документи центральних архівів, м. Києва, Київської області, Інституту Рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та Національної наукової медичної бібліотеки України; другу джерельну групу становлять наукові праці учених-гігієністів Київського університету св. Володимира - О.В. Корчак-Чепурківського, В.А. Суботіна, Одеського - Г.В. Хлопіна, Харківського - А.І. Якобія та ін. , які дозволили відслідкувати найважливіші етапи розвитку гігієнічної науки на медичних кафедрах університетів у другій пол. ХІХ - на поч. ХХ ст. , розкрити творчу лабораторію вчених, наукову мотивацію, соціогуманітарну позицію до викликів часу. Джерельна база дослідження охоплює увесь діапазон питань і змістовно-тематичних блоків, визначених у завданнях, і є достатньою для всебічного вивчення й розкриття теми та досягнення мети дисертаційної роботи. 3.

Методологічну основу дослідження становлять теоретичні напрацювання учених у галузі історії та соціогуманітаристики в цілому, котрі особливу увагу присвятили ґрунтовному міждисциплінарному осмисленню соціально-економічних, політичних, науково-теоретичних чинників розвитку науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст., зокрема гігієни. Єдність історичного і логічного, відшукання закономірностей, внутрішніх механізмів розвитку гігієнічної науки, наукової мотивації, джерел творчості вченого, спроби сформувати інтелектуальний портрет ученого-гігієніста своєї епохи, покладено в основу методологічного орієнтиру. Для успішного розв'язання різнопланових дослідницьких завдань в роботі використані різні моделі історичних досліджень, що відповідає сучасному методологічному плюралізму в історичній науці. 4. Визначальними чинниками формування гігієнічної науки в університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. стали соціально-економічні виклики епохи, поява науково-теоретичних засад розвитку нового напряму в системі медичних знань. Розвиток капіталістичних продуктивних сил, зростаюча потреба у найманій праці, відтворенні людського потенціалу, великі міграції населення, масові епідемії, поширення соціальних захворювань - усе це формувало соціальний запит на появу нового напряму в медичній науці - гігієнічного. "Друга наукова революція" середини - кінця ХІХ ст. пришвидшувала інституціоналізацію і професіоналізацію медичної науки, перетворила гігієнічну науку в соціальний інститут із відповідною інфраструктурою (кафедри, лабораторії, підприємства по виготовленню вакцини, санітарноепідеміологічні станції, експериментальні майданчики), системою освіти (медичні факультети університетів, інститути стажування за кордоном, медичні товариства, повторювані курси (перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів), науковими школами, науково-літературними медичними дискурсами. Активізується наукова конкуренція вчених, посилюється криза "старої школи" в медичній науці, яка зумовила появу нових напрямків у медичній науці, оновлення методології наукового пошуку тощо. 5. Розвиток гігієнічної науки в університетах на теренах України відбувався в два етапи: І-й - початок - середина ХІХ ст. , коли гігієнічні розвідки проводилися вченими в межах інших наук; гігієнічні знання були інтегровані в такі дисципліни, як лікарознавство, токсикологія, фармація, рецептура, судова медицина, медична поліція тощо; викладання гігієни здійснювалося на різних кафедрах, не виокремлювалася фахова підготовка лікарів соціальної гігієни. ІІ-й етап - друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст. - утворюються фахові гігієнічні кафедри університетів, на яких концентруються навчальні дисципліни з комунальної, шкільної, соціальної гігієни, епідеміології, бактеріології тощо. Поглиблюється спеціалізована підготовка лікарів-гігієністів, посилюється її практична складова, активізуються наукові розвідки в галузі гігієни та розробляються технології запровадження наукових відкриттів у виробничу та соціальну сферу життя.

Удосконалюються навчальні програми з гігієнічної підготовки лікарів, запозичується і впроваджується європейський досвід фахової підготовки, розширюється лабораторна науково-дослідна база, до якої залучаються студенти четвертих - п'ятих курсів медичних факультетів. Важливими науковими віхами університетського життя стають наукові конференції, медичні читання, стажування в європейських центрах гігієнічних досліджень, публічні медичні дискурси з актуальних проблем розвитку профілактичної медицини. "Маркерами" епохи гігієнічних відкриттів стали наукові праці учених-лікарів О.В. Корчак-Чепурківського, В.А. Суботіна, Г.В. Хлопіна, А.І. Якобія та ін. , які обґрунтували місце і роль гігієнічної науки в соціумі, її соціокультурну, здоров'язбережувальну місію. 6. Багатогранна наукова, організаційна, педагогічна діяльність учених-гігієністів університетів України, їхня соціогуманітарна, подвижницька місія потребує особливої уваги під кутом зору наукової портретистики, яка поглиблює рефлексію гігієнічної науки. Вирішальним чинником глибоких гігієнічних досліджень учених-лікарів етапу другої наукової революції середини - кінця ХІХ ст. була їхня ґрунтовна теоретико-методологічна підготовка, яка досягалася шляхом навчання і дослідницьких практик у провідних європейських наукових центрах, стажування в зарубіжних гігієнічних інститутах, участі в наукових медичних дискурсах, в роботі інтелектуальних лікарських товариств, підготовці синергетичних праць з теоретичної, прикладної медичної тематики тощо.

Важливим штрихом наукового портрету учених-гігієністів була їх приналежність до корпорації інтелектуалів, динамічних дослідницьких товариств, які упродовж десятиліть формували наукові зв'язки, нарощували інтелектуальні напрацювання з вітчизняними і зарубіжними науковими школами.

Учені-гігієністи, як носії гуманістичних цінностей, формували осередки інтелектуальної праці та активної громадянської позиції заради зміцнення здоров'я нації в умовах масових спалахів епідемій та прогресування соціальних захворювань у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Учені Київського університету св. Володимира В.А. Суботін, О.В. Корчак-Чепурківський, Д.П. Нікольський, М.С. Уваров, Харківського - І.П. Скворцов, А.І. Якобій, Одеського - Г.В. Хлопін, І.І. Кияницин, М.М. Костямін та ін. розробили теоретичні і методичні засади розвитку гігієнічної науки, а їхні праці в галузі профілактичної медицини були гідними відповідями викликам епохи, наукові ідеї випереджали час, ставали базовими для розвитку сучасних галузей медицини. Водночас науковий портрет учених-гігієністів минулих століть слід розглядати в контексті поняття історичного часу, епохи, тогочасного соціального простору, традицій і моралі. Проте і у відносних вимірах часу роль учених-гігієністів в житті суспільства залишається й досі подвижницькою, прикладом служіння своєму народу. 7.

Медичному факультету Київського університету св. Володимира відводилася роль координуючого центру профілактичної медицини для інших медичних закладів Російської імперії.

Його кадровий потенціал формувався із когорти вчених-лікарів Московського, Казанського, Дерптського (Тартуського) і харківського університетів.

Інтелектуальний портрет учених-гігієністів Київського університету св. Володимира насамперед визначався високим рівнем інтелігентності і професійної підготовки. Науково-теоретичний рівень майбутнього завідувача кафедри гігієни, проф. В.А.

Суботіна формувався провідними вченими Київського університету - хірургами В.О. Караваєвим, Х.Я. Гюббенетом, терапевтом Ф.Ф. Мерінгом, анатомом і фізіологом А.П. Вальтером, хіміком І.А. Тютчевим та ін. прогресивними дослідниками, громадськими діячами другої половини ХІХ ст. Помітний науково-світоглядний вплив на становлення учених-гігієністів Київського університету св. Володимира мали наукові ідеї С.П. Боткіна, В.Т. Покровського, Ф.Ф. Ергардта та ін. , які спонукали молодих дослідників до компетентнісного підходу в гігієнічній справі, творчого використання вітчизняного і зарубіжного досвіду. Важливим штрихом інтелектуального портрету київських учених-гігієністів була їхня особлива соціокультурна місія. Найбільшою земною цінністю професори О.В. Корчак-Чепурківський, Д.П. Нікольськой, В.А. Суботін, В.Д. Орлов вважали людське життя. Саме звідси спостерігаються витоки нової науки - гігієни, яка формувала теоретико-методологічні основи пошуку ефективних шляхів збереження здоров'я і попередження захворювань. Масові епідемії в Російській імперії другої половини ХІХ ст. , помітне зниження загального рівня здоров'я трудящих спонукав учених до розробки ефективних протиепідеміологічних засобів боротьби. У зв'язку з цим О.В. Корчак-Чепурківський у 1905 р. на засіданні Товариства київських лікарів подав ґрунтовний аналіз стану захворюваності на теренах України у виступі "Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени". Окрім того, в гігієнічній лабораторії Київського університету професором О.В.

Корчак-Чепурківським було запропоновано пришвидшену підготовку з гігієни повітових лікарів з метою ефективнішої боротьби з масовими епідеміями.

Соціальні виклики другої половини ХІХ ст. висунули на передові рубежі реформування медичної освіти учених-гігієністів у площині запровадження підготовки лікарів з профілактичних дисциплін, нового науково-теоретичного осмислення ролі гігієнічної науки в соціокультурному розвитку. Учені медичного факультету Київського університету св. Володимира В.А. Суботін, В.Д. Орлов, О.В. Корчак-Чепурківський сформували нове бачення гігієни як науки, надавши їй громадського характеру і соціального спрямування. Інтелектуальний простір учених-гігієністів Київського університету св.

Володимира охоплював спеціалізовані кафедри, лабораторії, наукові товариства, наукові видання, публічні наукові дискурси в галузі профілактичної медицини. У другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст. на медичному факультеті Київського університету св. Володимира сформувалося динамічне інтелектуальне товариство учених-гігієністів, яке постійно оновлювалося, нарощувало вертикальні і горизонтальні наукові зв'язки у вітчизняному і зарубіжному соціокультурному просторі.

Учені-гігієністи, як носії гуманістичних цінностей, формували осередки інтелектуальної праці та активної громадянської позиції заради збереження життя і здоров'я свого народу в умовах спалахів епідемій та прогресування соціальних захворювань другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. 8. Інтелектуальне співтовариство учених-лікарів Харківського університету другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. репрезентують професори А.І. Якобій (1837-1907 рр.) та І.П. Скворцов (1847-1921 рр.). Професор А.І. Якобій у 1872-1885 рр. очолював медичну кафедру Харківського університету і, за висловлюванням академіка Д.І. Багалія, став у Харкові піонером нового сучасного медичного напряму - гігієни.

Він збільшив лекційні і практичні курси викладання гігієни, технічно переоснастив навчальні лабораторії. Водночас, активно співпрацював з Червоним Хрестом, науковими виданнями, товариствами, проводив помітну просвітницьку роботу в широких народних масах. Широке коло інтересів ученого охоплювало питання епідеміології дифтерії, поширення малярії серед населення Сумського повіту, венеричних захворювань мешканців великих міст, поширення хвороб комахами та ін. Історіографічна спадщина А.І. Якобія презентується великим масивом наукових праць з гігієнічної тематики, серед яких - "Курс общей гигиены" (Харків, 1885 р. ), "О профилактических мерах против распостранения сифилиса" (Харків, 1885 р. ), "О переваривании растительной клетчатки" (Казань, 1871 р.) та ін. Починаючи з 1885 р., майже два десятиліття, професор І.П. Скворцов працював на кафедрі гігієни Харківського університету, яку згодом очолив після повернення професора А.І. Якобія до Казанського університету. Учений розглядав гігієнічну науку насамперед як соціальну, "цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями". Наукові ідеї І.П.

Скворцова випереджали час у площині визначення дії космічних явищ на зовнішнє середовище землі і їх вплив на здоров'я людини. Отже, ученого певною мірою можна вважати засновником сучасної космічної медицини. Під керівництвом І.П. Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було захищено 4 кандидатських дисертації: М.Ф.

x0000003 Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації:

Попова "О хлебе" (1887 р.), І.П. x0000003 Попова "О хлебе" (1887); Ш.

Бурака "Исследование действия электричества на микробов" (1901 р.), М.М. x0000003 Бурака "Исследование над действием злектричества на микробов" (1901); М.

Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901 р.), С.А.

x0000003 Лебедєва "Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства" (1901); С.

Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги" (1904 р.).

x0000003 Трегубова "Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьково-Севастопольской железной дороги" ( 1904).

Учені-гігієністи Харківського університету відіграли провідну роль в інституціоналізації і професіоналізації гігієнічної науки в умовах другої наукової революції середини - кінця ХІХ ст.

, формуванні інтелектуального товариства вчених, здатних дати гідні відповіді соціальним викликам другої половини ХІХ ст.

своїми дослідницькими проектами, технологіями втілення в повсякденне життя пересічних громадян.

Наукова, професійна та історіографічна біографія вчених-гігієністів є антропологічним виміром розвитку нової галузі медичних знань - профілактичної медицини, її міждисциплінарної сутності, соціальної спрямованості. 9.

Формування теоретичних основ гігієнічної науки в Одеському університеті відбувалося на основі вчення І.І. Мечникова про імунітет, Л.С.

Ценковського - явище симбіозу та ін. відкриттів другої половини ХІХ ст. Формування наукового світогляду професора, завідувача кафедри гігієни Одеського університету Г.В. Хлопіна проходило під впливом учених Петербурзького університету - Д.І. Менделєєва, В.В. Докучаєва, І.М. Сєченова та ін. Учений-гігієніст Г.В. Хлопін особливу увагу приділяв практичному застосуванню досягнень гігієнічної науки, вважаючи, що наука має вирішувати "не лише теоретичні проблеми, а й життєві завдання, формувати раціональну основу мистецтва оздоровлення своєї країни і свого народу". Прикладне значення мали його дослідження водоймищ рік, кам'яновугільних фарб, дії отруйних газів на організм людини тощо. На особливу вагу заслуговують праці Г.В. Хлопіна присвячені визначенню придатності для вживання води, впливу кліматичних умов на здоров'я людини, виявленню фенолу в миючих засобах, вмісту кисню в повітрі та ін. Ученими-гігієністами Одеського університету гігієнічна наука розглядалася насамперед як соціальний інститут з прикладним спрямуванням, який мав забезпечити гармонію людини з природою, убезпечити її від споживання шкідливої їжі, використання хімічно небезпечних предметів побуту, установити контроль за якістю води і повітря в сферах життєдіяльності людини.

В Одеському університеті на початку ХХ ст. остаточно формується гігієнічна наукова школа зі своєю системою наукових поглядів в галузі комунальної, соціальної, професійної гігієни. Відбувається стандартизація та унормування гігієнічної науки, її термінології, формуються власні терміносистеми.

В нових історичних умовах гігієнічна наука синтезувала і актуалізувала знання з інших наук і поставила їх у площину практичного застосування, на службу людям. 10. Потребують подальшого наукового пошуку людиновимірні аспекти гігієнічної науки університетського рівня другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. На більш ґрунтовне вивчення заслуговують проблеми інституціоналізації медичної науки, її професіоналізації, формування мережевної структури, інтелектуального середовища вченого, авторських колективів, їхньої творчої лабораторії, мотивації наукового пошуку, наукової конкуренції вчених, наукові медичні дискурси в галузі гігієни середини - кінця ХІХ ст. , ритми культурно-інтелектуального життя учених-лікарів, їх побутове життя, соціокультурні запити тощо. Чекають на увагу дослідників наукові тексти учених-гігієністів з їх відкритою і прихованою інформацією, контекстами часу написання, родинні осередки вчених, вплив зовнішніх чинників на наукове зростання вчених (макрорівень кар'єри), з'ясування інтелектуальних здібностей, професійного статусу, психотипу дослідника (мікрорівень кар'єри) тощо. Розв'язання окреслених дослідницьких завдань значно доповнить і посилить виразність інтелектуального портрету учених-гігієністів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. , дозволить глибше зрозуміти закономірності розвитку гігієнічної науки, її соціальну спрямованість. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. x0000003 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Академія наук України / [за ред. А.П. Шпака]. - К. Наук. думка, 1993. - 432 с. 2. Алексеева Л.П. З. Г. Френкель / Л.П. Алексеева, В.М.

x0000003 Національна Академія Наук України.

Мерабишвили // Выдающиеся деятели отечественной медицины и здравоохранения. - М. Медицина, 1971. - С. 107. 3. Андреев В.М. Дмитро Дорошенко:

x0000003 Мерабишвили // Выдающиеся деятели отечественной медицины и здравоохранения.

"перший" чи "другий" в українській історіографії першої половини XX ст. x0000003 "перший" чи "другий" в українській історіографії першої половини XX ст.

Досвід вивчення інтелектуальної біографії історика / В.М. Андреев // Укр. іст. журн. - 2007. - № 4. - С. 102-122. 4. Арнольди И.А.

x0000003 Досвід вивчення інтелектуальної біографії історика / В.

Профилактика в земскую эпоху / И. А. Арнольди // Врачеб. дело. - 1929. - № 6. - С. 391. 5.

x0000003 Профилактика в земскую эпоху / И.

Архив судебной медицины и общественной гигиены. - 1869. - № 3. - С. 27-28. 6.

x0000003 Архив судебной медицины и общественной гигиены.

Архив судебной медицины и общественной гигиены. - 1871. - Кн. 4. - С. 57-69. 7.

x0000003 Архив судебной медицины и общественной гигиены.

Архів Президії НАН України, м. Київ, оп. 2. x0000003 Архів Президії НАН України, м. Відділ біологічних наук, Інститут Клінічної фізіології, спр. x0000003 Відділ біологічних наук, Інститут Клінічної фізіології. Дійсний член АН УРСР Авксентій Васильович Корчак-Чепурківський. 1937-1947 рр., 72 арк. 8. Архірейський Д.

x0000003 Дійсний член АН УРСР Авксентій Васильович Корчак-Чепурківський.

Антирадянська національна опозиція в УСРР в 20-ті pp. x0000003 Антирадянська національна опозиція в УСРР в 20-ті pp. погляд на проблему крізь архівні джерела / Д. Архірейський, В. x0000003 погляд на проблему крізь архівні джерела / Д. Ченцов // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2000. - № 2/4. - С. 29. 9. Багалей Д.И.

x0000003 Ченцов // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.

Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905) / Д.И. Багалей, Н.В. Сумцов, В.П. Бузескул. - Х., 1906. - 329 с. 10. Бажан Т.А. О гигиене и гигиенистах / Т.А. Бажан, Н.М. Паранько, Н. Карнаух. - Днепропетровск: Журфонд, 2005. - 223 с. 11. Базанов В.А.

x0000003 Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905) / Д.

Макс Петтенкофер и русские гигиенисты / В.А. x0000002 Макс Петтенкофер и русские гигиенисты // Гигиена и санитария. Базанов // Гигиена и санитария. - 1989. - № 5. - С. 41-44. 12. Базанов В. А. x0000003 Базанов // Гигиена и санитария.

Русская общественность в борьбе за создание Женского Медицинского института / В. А. Базанов // Сов. здравоохранение. - 1972. - № 7. - С. 42-45. 13.

x0000002 Русская общественность в борьбе за создание Женского Медицинского института // Советское здравоохранение.

Бактериологическое исследование харьковского рыночного молока на туберкульозные бациллы // Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1899 [1900]. - С. 103-127. 14.

x0000003 Бактериологическое исследование харьковского рыночного молока на туберкульозные бациллы // Труды Харьковского медицинского общества.

Бактериологическое исследование Харьковской водопроводной воды // Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1901. - Вип. 1. - С. 39-70. 15. Балабольченко А. Кривавий верлібр / А. Балабольченко // Вітчизна. - 1989. - Ч. 2. - С. 112-119. 16. Баранник П. И. В. А.

x0000003 Бактериологическое исследование Харьковской водопроводной води // Труды Харьковского медицинского общества.

Субботин - организатор и руководитель первой кафедры гигиены на Украине / П. И. Баранник, Р. Я. Бенюмов, И. М.

x0000003 Субботин - организатор и руководитель первой кафедры гигиены на Украине / П.

Макаренко // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред. Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К., 1962. - C. 264-277. 17. Баранник П. И.

x0000003 Макаренко // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред.

Кафедра общей гигиены Киевского медицинского института / [П. И. Баранник, Д. Д. Шмаль, Н. В. Вержиковская, И. И.

x0000003 Кафедра общей гигиены Киевского медицинского института / [П.

Швайко] // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред. П. Д. Лещенко, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К. Гос. мед. изд-во УССР, 1959. - С. 191-195. 18. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историографии / М.А. Барг. - М. Мысль, 1987. - С. 5. 19. Бардах Я.

x0000003 Швайко] // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред.

Значение Пастера в медицине и бактериологии / Я. Бардах // Зап. Новороссийского О-ва естетвоиспытателей. - 1893. - Т. 18. - Вып. 1. - С. 29-44. 20. Бардах Я. Памяти А. О. Ковалевского / Я. Бардах // Зап. Новороссийского О-ва естетвоиспытателей. - 1902. - Т. 23. - Вып. 1. - С. 25-32. 21. Бардов В. Г.

x0000003 Значение Пастера в медицине и бактериологии / Я.

Видатний учений, професор Київського університету св. Володимира І. П. x0000003 Видатний учений, професор Київського університету св. Скворцов та його внесок у розвиток гігієни / В. Г. Бардов, А. М. Гринзовський // Вісн. соціал.

x0000003 Скворцов та його внесок у розвиток гігієни / В.

гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000. - № 4. - С. 114-116. 22. Бардов В. Г.

x0000003 гігієни та організації охорони здоров'я України.

Володимир Якович Підгаєцький - засновник першої в Україні кафедри професійної гігієни / В. Г. Бардов, О. П. Яворовський, А. М.

x0000003 Володимир Якович Підгаєцький - засновник першої в Україні кафедри професійної гігієни / В.

Гринзовський // Довкілля та здоров'я. - 2002. - № 2. - С. 76-78. 23. Белиловский В. А. Чума в Одессе / В. А. Белиловский, Н. В. Гамалея. - Одесса, 1903. - 176 с. 24. Белицкая Е. Я.

x0000003 Гринзовський // Довкілля та здоров'я.

Василий Яковлевич Данилевский и его взгляды на призвание врача: (к 125-летию со дня рождения) / Е. Я. Белицкая // Сов. здравоохранение. - 1977. - № 7. - С. 62-64. 25. Белицкая Е. Я. О социал-гигиенисте А. В. Корчаке-Чепурковском: (к 125-летию со дня рождения) / Е. Я. Белицкая // Сов. здравоохранение. - 1982. - № 6. - С. 66-68. 26. Белицкая Е. Я.

x0000002 Василий Яковлевич Данилевский и его взгляды на призвание врача:

Проблемы социальной гигиены / Е. Я. Белицкая. - Л. Медицина, 1970. - С. 22. 27. Беляев А. В.

x0000003 Проблемы социальной гигиены / Е.

Обзор деятельности Киевской Комиссии медицинских народных чтений при Обществе Киевских врачей за 1899-1902 г. / А. В.

x0000003 Обзор деятельности Киевской Комиссии медицинских народных чтений при Обществе Киевских врачей за 1899-1902 г.

Беляев // Труды О-ва Киевских Врачей с прил. за 1901-1903 г. - К. Тип. Императорского Ун-та Св. Владимира, 1903. - Т. 6. - Вып. 3. - С. 31-92. 28. Бенюмов Р. Я. Профессор В. А. Субботин:

x0000003 Беляев // Труды О-ва Киевских Врачей с прил.

из истории отечественной гигиены / Р. Я. Бенюмов, И. М. x0000002 Четыре периода в истории отечественной гигиены. Макаренка // Гигиена и санитария. - 1956. - № 7. - С. 38-42. 29. Бернштейн Н. О.

x0000002 Развитие научных основ стандартизации качества питьевой воды в СССР // Гигиена и санитария.

Пятнистый тиф и возвратная гарячка / Н. О. x0000003 Пятнистый тиф и возвратная гарячка / Н. Бернштейн // Архив судеб. медицины и обществ. гигиены. - 1965. - Кн. 2. - С. 79-89. 30. Бернштейн Н. О.

x0000003 Бернштейн // Архив судеб.

Эпидемия возвратной гарячки в Одессе в 1863 г. / Н. О. Бернштейн // Мед. вестн. - 1964. - № 28. - С. 262-263; № 29. - С. 269-272. 31. Берсон О.

x0000003 Эпидемия возвратной гарячки в Одессе в 1863 г.

Боротьба проти алкоголізму в плані роботи кафедри гігієни та санітарії / О. x0000003 Боротьба проти алкоголізму в плані роботи кафедри гігієни та санітарії / О.

Берсон // Вісті ВУАН. - 1930. - № 3. - С. 31-32. 32. Бессалов В .С. x0000003 Берсон // Вісті ВУАН. 100-летие санитарно-эпидемиологической службе / В. С. Бессалов, А. А. x0000003 100-летие санитарно-эпидемиологической службе / В. Коваль // Итоги и перспективы исследований по истории медицины / [ред. Ю. П. Лисицын, Г. Р. Крючко]. - Ташкент: Медицина, 1980. - 762 с. 33. Билай В. И.

x0000003 Коваль // Итоги и перспективы исследований по истории медицины / [ред.

Даниил Кириллович Заболотный (1866-1929) / В. И. x0000003 Даниил Кириллович Заболотный (1866-1929) / В. Билай // Очерки истории естествознания и техники. - 1989. - № 36. - С. 90-97. 34.

x0000003 Билай // Очерки истории естествознания и техники.

Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета св.

x0000003 Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета св.

Владимира (1834-1884) / под ред. В. С. Иконникова. - К., 1884. - С. 437. 35. Білокінь С.

x0000002 Владимира за 1834-1884 гг.

Розстріляний список Соловків / С. Білокінь // Літ. Україна. - 1992. - № 26 (9 лип.). 36. Богомолец А. А. Об "агрессивной глюкозе" :

x0000003 Розстріляний список Соловків / Сергій Білокінь // Літ.

случай газовой гангрены / А. А. x0000003 случай газовой гангрены / А. Богомолец // Русский врач. - 1916. - № 49. - С. 1163-1164. 37. Богословский С. М. О земской медицине / С. М. Богословский // Московский мед. журн. - 1926. - № 12. - С. 102. 38. Бодарецький Г. М. С. А.

x0000003 Богомолец // Русский врач.

Томілін як історик медицини. x0000003 Томілін як історик медицини. Основні етапи життя та наукова спадщина / Г. М. x0000003 Основні етапи життя та наукова спадщина / Г. Бодарецький // Думки, ідеї професора С. А. x0000003 Бодарецький // Думки, ідеї професора С. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом: x0000003 Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом : 2006 рік історія медицини: x0000003 2006 рік історія медицини : матеріали третього конкурсу на кращу роботу / [за ред. В. П. Неділько]. - К., 2006. - С. 76-80. 39. Бойко О. Д. Історія України / О. Д. Бойко. - К. : Академвидав, 2004. - 326 с. 40. Бойчак М. П.

x0000003 матеріали третього конкурсу на кращу роботу / за ред.

История киевского военного госпиталя. x0000003 История киевского военного госпиталя. Киевский госпиталь - учебная база медицинского факультета университета св. x0000003 Киевский госпиталь - учебная база медицинского факультета

университета св. Владимира и Киевского медицинского института / М. П. Бойчак. - К. x0000003 Владимира и Киевского медицинского института / М. Пресса Украины, 2005. - 752 с. 41. Борисенко В. Й. x0000003 Пресса Украины, 2005.

Курс української історії : з найдавніших часів до ХХ ст. / В. Й. Борисенко. - К. Либідь, 1996. - 386 с. 42. Боткин С. П.

x0000003 Курс української історії :

Предварительное сообщение об эпидемии возвратной гарячки в Петербурге / С. П. Боткин // Мед. вестнк. - 1964. - № 46. - С. 441-443. 43. Букин Ю. В. Н. И.

x0000003 Предварительное сообщение об эпидемии возвратной гарячки в Петербурге / С.

Пирогов о плане университетского медицинского учения / Ю. В. Букин // Сов. здравоохранение. - 1962. - № 1. - С. 42. 44. Бунин К. В.

x0000002 Пирогов о плане университетского медицинского учения // Советское здравоохранение.

Общества медицинские научные / К. В. Бунин, Т. С. Сорокина // Большая мед. энцикл. - 3-е изд. - М. : Сов. энцикл., 1981. - Т. 17. - С. 178-180. 45. Бушуев В. Ф. Н.А. Хржонщевский / В.Ф.

x0000003 Научные медицинские общества СССР / [под ред.

Бушуев // Труды Общества Киевских врачей с приложеним протоколов за 1905-1906, 1907 гг. - К., 1908. - Т. 8. - Вып. 2. 46. Васильев В. К. Д. К.

x0000003 Бушуев // Труды Общества Киевских врачей с приложеним протоколов за 1905-1906, 1907 гг.

Заболотний (1866-1929) / В. К. Васильев. - М. Медицина, 1986. - 104 с. 47. Васильев К. Г. А. В.

x0000003 Заболотний (1866-1929) / В.

Корчак-Чепурковский - основоположник преподавания социальной гигиены и эпидемиологии в СССР / К. Г. Васильев, А. М. Голяченко, А. Т. Обухов // Сов. медицина. - 1974. - № 5. - С. 127-129. 48. Васильев К. К.

x0000002 Корчак-Чепурковский - основоположник преподавания социальной гигиены и эпидемиологии в СССР // Советская медицина.

Деятельность Общества одесских врачей / К. К. Васильев // Сов. здравоохранение. - 1990. - № 1. - С. 68-71. 49. Васильєв К. К.

x0000003 Деятельность Общества одесских врачей / К.

Деятельность Общества одесских врачей / К. К. Васильєв // Сов. здравоохранение. - 1990. - № 2. - С. 68-71. 50. Васильев К. К.

x0000003 Деятельность Общества одесских врачей / К.

Формирование и развитие Одесского научно медицинского центра и его роль в создании отечественной эпидемиологии и микробиологии: дис. на соиск. учен. степени д-ра мед. наук. / В. К. Васильев. - Тернополь, 1993. - 450 с. 51. Вернадский В. И.

x0000003 Формирование и развитие Одесского научно медицинского центра и его роль в создании отечественной эпидемиологии и микробиологии :

Значение личности в истории науки: отрывки из книги / В. И. Вернадский // Вестн. АН СССР. - 1983. - № 1. - С. 125-129. 52. Вернадский В. И. Очерки и речи / В. И. Вернадский. - Пг., 1922. 53. Верховцева І. Г.

x0000003 Значение личности в истории науки :

Діяльність земств Правобережної України (1911-1920 рр.): автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / І. Г. Верховцева. - Черкаси, 2004. - 20 с. 54. Верхратський С. А. Історія медицини / С. А. Верхратський. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. Вища шк., 1974. - 335 с. 55. Верхратський С. А. Історія медицини / С. А. Верхратський, П. Ю. Заблудовський. - 4-те вид., випр. і доп. - К. Вища шк., 1991. - 432 с. 56. Верхратський С. А. Історія медицини: навч. посіб. / С. А. Верхратський, П. Ю. Заблудовський. - К. Вища шк., 1991. - С. 344-345. 57. Веселовский Б. Б.

x0000003 Діяльність земств Правобережної України (1911-1920 рр.

История земства за сорок лет / Б. Б. Веселовский. - СПб., 1911. - Т. 1-4. - 745 с. 58.

x0000003 История земства за сорок лет / Б.

Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: біобібліогр. довід. / Харківський нац. мед. ун-т / [за заг. ред. В. М. Лісового]. - Х. ХНМУ, 2010. - 207 с. 59. Вирениус А. С. Рецензия на книгу Н. И.

x0000003 Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи :

Тезякова "Беседы по гигиене и применение ее к народной школе" / А. С. Вирениус // Русская шк. - Воронеж, 1899. - № 5-6. - С. 351-355. 60. Вихристюк Г. И.

x0000003 Тезякова "Беседы по гигиене и применение ее к народной школе" / З.

Влияние социальных и биологических факторов на здоровье новорожденных и детей первых двух лет жизни: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед наук / Г. И. Вихристюк. - Х., 1973. - 16 с. 61.

x0000003 Влияние социальных и биологических факторов на здоровье новорожденных и детей первых двух лет жизни :

Відчити медичних наукових товариств та дописи // Зб. Мед. секції Укр. наук. т-ва в Києві. - К. Держвидав, 1922. - Кн. 5. - С. 75-79. 62. Владимирский-Буданов М. Ф.

x0000003 Відчити медичних наукових товариств та дописи // Зб.

История императорского университета св. Владимира / М. Ф. Владимирский-Буданов. - К., 1884. 63. Волик О. Т.

x0000002 История Императорского Университета св.

Трудовий шлях Мацона Юлія Івановича, вченого Університету св. x0000003 Трудовий шлях Мацона Юлія Івановича, вченого Університету св. Володимира, першого директора Олександрівської лікарні, шлях чесного служіння українському народу / О. Т. Волик, К. С.

x0000003 Володимира, першого директора Олександрівської лікарні, шлях чесного служіння українському народу / О.

Паламарчук // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення) : матеріали конф. - К., 2010. - С. 72-78. 64. Врач. - 1886. - Т. 7. - № 41. - С. 740-741. 65. Врач. - 1891. - № 7. - С. 214-215. 66. Врач. - 1893. - № 20. - С. 572. 67.

x0000003 Паламарчук // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення) :

Врачебная хроника Харьковской губернии. - 1905. - № 11-12. 68. x0000003 Врачебная хроника Харьковской губернии. Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии. - 1909. - № 1-4. - С. 3-7. 69.

x0000003 Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии.

Всеукраїнська Академія наук. Звідомлення за 1922 рік. - Прага, 1925. - 21 с. 70.

x0000002 Однією з перших зазнала реорганізації Всеукраїнська академія наук, не обминула ця доля і КМІ.

Вчені Харківського державного медичного університету / [за ред. акад. І. Я. Циганенко]. - Х., 2008. - С. 78. 71. Высокович В. К.

x0000003 Вчені Харківського державного медичного університету / [за ред.

О причинах возникновения и развития холерной епидемии в Киеве в 1907 г. / В. К.

x0000003 О причинах возникновения и развития холерной епидемии в Киеве в 1907 г.

Высокович // Труды О-ва киевских врачей. - К., 1908. - Т. 9. - Вип. 2. - С. 7. 72. Высокович В. К.

x0000003 Высокович // Труды О-ва киевских врачей.

О противохолерных мероприятиях на юге России в 1908 г. / В. К. x0000003 О противохолерных мероприятиях на юге России в 1908 г. Высокович // Отчет Совета Общества для борьбы с заразными болезнями в г. Киеве. - К., 1910. - С. 75. 73. Высокович В. К.

x0000003 Высокович // Отчет Совета Общества для борьбы с заразными болезнями в г.

О результатах последних предохранительных прививок сибирской язвы, проведенных в м.

x0000003 О результатах последних предохранительных прививок сибирской язвы, проведенных в м.

Белозерке Херсонского уезда / В. К. Высокович // Врач. - 1888. - Т. 9. - № 2. - С. 21-24. 74. Гайсинович А. Е.

x0000003 Белозерке Херсонского уезда / В.

Зарождение и развити евгенетики / А. Е. Гайсинович. - М. Наука, 1988. - 423 с. 75. Галин М.

x0000003 Зарождение и развити евгенетики / А.

Російсько-український медичний словник / М. Галин / [за ред. О. В. Корчака-Чепурківського]. - К. Губ. вид-во охорони нар. здоров'я, 1920. - 144 с. - (Матеріали до укр. мед. термінології; XVIII.). 76. Галій М.

x0000002 Найбільш уживаним серед медичних працівників був Російсько-український медичний словник, створений завідуючим кафедрою гігієни КМІ академіком О.

Організований голод в Україні 1932-1933 / М. Галій; Укр. Публіц.-наук. ін.-т. x0000003 Організований голод в Україні 1932-1933 / М. - Чикаго; Нью-Йорк, 1968. - 40 с. 77. Гамалея Н. x0000003 - Чикаго ; Нью-Йорк, 1968. О некоторых заразних болезнях Одесского птичьего рынка / Н. Гамалея // Зап. О-ва сел. хоз-ва Южной России. - 1888. - № 5-7. - С. 6-26; № 8-9. - С. 72-75. 78. Гамалея Н. Холера и борьба с нею / Н. Гамалея. - Одесса, 1905. - 124 с. 79. Гамалея Н. О.

x0000003 О некоторых заразних болезнях Одесского птичьего рынка / Н.

методе предохранения укушенных от бешенства / Н. О. x0000003 О методе предохранения укушенных от бешенства / Н. Гамалея // Отчет Одесскому обществу врачей, читанный 7-го июня 1886 г. - Одесса, 1886. - 27 с. 80. Гамалея Н. О.

x0000003 Гамалея // Отчет Одесскому обществу врачей, читанный 7-го июня 1886 г.

Предохранительных прививках сибирской язвы: (доклад. x0000003 О предохранительных прививках сибирской язвы : читанный в заседании Общества сельського хазяйства Южной России. 22.01.1888) / Н. О. Гамалея // Зап. О-ва сел. хоз-ва Южной Росии. - 1888. - № 5-7. - С. 27-34. 81. Ганіткевич Я.

x0000003 читанный в заседании Общества сельського хазяйства Южной России.

До хронології становлення української медицини / Я. x0000003 До хронології становлення української медицини / Я.

Ганіткевич // Лікарський збірник НТШ. Нова серія. - Львів, 1996. - Т. 3. - С. 104-109. 82. Ганіткевич Я.

x0000003 Ганіткевич // Лікарський збірник НТШ.

Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. - Львів, 2004. - 365 с. 83. Ганіткевич Я.

x0000003 Історія української медицини в датах та іменах / Я.

Микола Кудрицький - український науковець-гігієніст і педагог /Я. x0000003 Микола Кудрицький - український науковець-гігієніст і педагог /Я. Ганіткевич // Українські лікарі - вчені першої половини XX століття та їхні наукові школи: біогр. нариси та бібліографія. - Львів, 2002. - С. 77-81. 84. Ганіткевич Я.

x0000003 Ганіткевич // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи :

Овксентій Корчак-Чепурківський - перший український вчений гігієніст, засновник національної вищої медичної школи і медичної науки / Я.

x0000003 Овксентій Корчак-Чепурківський - перший український вчений гігієніст, засновник національної вищої медичної школи і медичної науки / Я.

Ганіткевич // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: біогр. нариси та бібліографія. - Львів, 2002. - С. 11-37. 85. Ганіткевич Я. В.

x0000003 Ганіткевич // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи :

Перші українські науково-медичні школи // Народне здоров'я / Я. В. Ганіткевич. - Львів, 2000. - № 3-4, 6-7. 86. Ганіткевич Я. В.

x0000003 Перші українські науково-медичні школи // Народне здоров'я / Я.

Володимир Удовенко - український вчений-гігієніст і педагог / Я. В. x0000003 Володимир Удовенко - український вчений-гігієніст і педагог / Я. Ганіткевич // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їх наукові школи: біогр. нариси та бібліографія / Я. В. Ганіткевич. - Львів, 2002. - С. 56-66. 87. Ганіткевич Я. В.

x0000003 Ганіткевич // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їх наукові школи :

Овксентій Корчак-Чепурківський - фундатор національної вищої медичної школи та медичної науки: до 145-річчя з дня народження / Я. В. Ганіткевич, О. М. Голяченко // Вісн. соціал.

x0000003 Овксентій Корчак-Чепурківський - фундатор національної вищої медичної школи та медичної науки:

гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2002. - № 4. - С. 86-88. 88. Гарин Н. С. Вклад Н. Ф.

x0000003 гігієни та організації охорони здоров'я України.

Гамалеи в учение о дезинсекции и дератизации // Вклад Н. Ф. x0000003 Гамалеи в учение о дезинсекции и дератизации // Вклад Н. Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию / Н. С. Гарин. - М., 1962. - С. 121-129. 89. Герасимович І. Голод на Україні / І. Герасимович. - Берлін, 1922. - 296 с. 90.

x0000003 Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию - М.

Голод 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки / [В. І. Марочко, С. І. Білокінь та ін.] - К. : Наук. думка, 2003. - 888 с. 91. Голяченко А. М. А. В.

x0000003 Голод 1932-1933 років в Україні :

Корчак-Чепурковский - пионер преподавания социальной гигиены в нашей стране / А.М.

x0000003 Корчак-Чепурковский - пионер преподавания социальной гигиены в нашей стране / А.

Голяченко // Актуальне вопросы истории медицины в Украинской ССР. - К. Здоров'я, 1978. - С. 173-178. 92. Голяченко О. М.

x0000003 Голяченко // Актуальне вопросы истории медицины в Украинской ССР.

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / О. М. Голяченко. - К. П.П. "Вігай", 1993. - Ч. 1. - 273 с. 93. Голяченко О. М.

x0000002 Соціальна медицина та організація охорони здоров'я:

Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я / О. М. Голяченко, А. М. Сердюк, О. О. Приходський.

x0000003 Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я / О.

- Тернопіль; Київ; Вінниця, 1997. - 285 с. 94. Грабовская Л. И. Г. В. x0000003 - Тернопіль ; Київ ; Вінниця, 1997. Хлопин в Одессе (гигиенист): к 25-летию со дня смерти / Л. И. Грабовская // Врачеб. дело. - 1955. - № 2. - С. 171-172. 95. Грабовская Л. И.

x0000003 Хлопин в Одессе (гигиенист) :

Научная и общественная деятельность Л. А. x0000003 Научная и общественная деятельность Л. Тарасевича в Одессе в годы первой русской революции / Л. И. Грабовская // Журн.

x0000003 Тарасевича в Одессе в годы первой русской революции / Л.

микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1955. - № 7. - С. 94-98. 96. Грабовская Л. И.

x0000003 микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 1983.

Развитие научной теоретической мысли в Новороссийском университете (1865-1920 гг.): автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук / Л. И. Грабовская. - Одеса, 1955. - 21 с. 97. Грабовская Л. И.

x0000003 Развитие научной теоретической мысли в Новороссийском университете (1865-1920 гг.

Санитарная организация Херсонского земства / Л. И. x0000003 Санитарная организация Херсонского земства / Л. Грабовская // Материалы 5-ой Украинской республиканской научной историко-медицинской конференции. - Николаев, 1970. - С. 48. 98. Грандо А. А.

x0000003 Грабовская // Материалы 5-ой Украинской республиканской научной историко-медицинской конференции.

Из истории развития общественной медицины на Украине / А. А. x0000003 Из истории развития общественной медицины на Украине / А. Грандо // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине / [под ред. Б. П. Петрова, В. Д. Братуся, К. Ф. Дупленко]. - К.

x0000003 Грандо // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине / [под ред.

Госмедиздат УССР, 1954. - С. 130-179. 99. Грандо А. А. x0000003 Госмедиздат УССР, 1954. Основные этапы развития санитарной организации УССР / А. А. x0000003 Основные этапы развития санитарной организации УССР / А. Грандо // Вопросы социальной гигиены, организации здравоохранения и истории медицины. - К., 1969. - Вып. 3. - С. 53-73. 100. Грандо А. А.

x0000003 Грандо // Вопросы социальной гигиены, организации здравоохранения и истории медицины.

Развитие гигиены в Украинской ССР / А. А. Грандо. - К. Здоров'я, 1975. - 198 с. 101. Грандо А. А.

x0000002 Развитие гигиены в Украинской ССР:

Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР : автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра мед. наук / А. А. Грандо. - К., 1967. - 42 с. 102. Грандо А. А.

x0000003 Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР :

Развитие гигиены и санитарной деятельности на Украине / А. А. x0000003 Развитие гигиены и санитарной деятельности на Украине / А. Грандо // Материалы 5-ой республиканской научной историко-медицинской конференции. - Николаев, 1970. - С. 13-14. 103. Грандо А. А.

x0000003 Грандо // Материалы 5-ой республиканской научной историко-медицинской конференции.

Санитарная организация в Украине в годы первых пятилеток / А. А. x0000003 Санитарная организация в Украине в годы первых пятилеток / А. Грандо // Вопросы организации охраны здоровья населения УССР. - К., 1966. - С. 196-206. 104. Грандо А. А.

x0000003 Грандо // Вопросы организации охраны здоровья населения УССР.

Санитарная организация в УССР в первые годы ее существования / А. А. x0000003 Санитарная организация в УССР в первые годы ее существования / А.

Грандо // Тезисы докладов украинской научной конференции гигиены и санитарии. - К., 1961. - С. 25-26. 105. Грандо А. А.

x0000003 Грандо // Тезисы докладов украинской научной конференции гигиены и санитарии.

Сергей Николаевич Ігумнов - выдающийся деятель общественной медицины: дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук / А. А. Грандо. - К., 1951. - 291 с. 106. Грандо О. О.

x0000003 Сергей Николаевич Ігумнов - выдающийся деятель общественной медицины :

Історія гігієни та санітарії на Україні: бібліогр. покажч. / [уклад. О. А. Грандо, Л. С. Межиров]. - К. Здоров'я, 1964. - 123 с. 107. Грановский Л. Б.

x0000003 Історія гігієни та санітарії на Україні :

О содержании и методах социальной гигиены по данным западноевропейской литературы / Л. Б. Грановский // Журн. О-ва рус. врачей в память Н. И. Пирогова. - 1908. - № 8. - С. 16-20. 108. Грановский Л. Б.

x0000003 О содержании и методах социальной гигиены по данным западноевропейской литературы / Л.

Общественное здравоохранение и капитализм / Л. Б. Грановский. - М., 1908. - 23 с. 109. Грачева Н. П. Исследование Н. Ф.

x0000003 Общественное здравоохранение и капитализм / Л.

Гамалеи по проблеме туберкулеза / Н. П. Грачева // Вклад Н. Ф. x0000003 Гамалеи по проблеме туберкулеза / Н. Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию. - М., 1962. - С. 131-132. 110. Гринзовський А. М.

x0000003 Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию - М.

Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: дис. на здоб. наук. ступеня канд. мед наук: спец. 14.02.04 / А. М. Гринзовський. - К., 2005. - 243 с. 111. Грицак Я. Й.

x0000002 Написання публікацій та дисертації, за темою " Системний аналіз становлення гігієнічної науки та формування медико-профілактичного факультету Національного медичного університету імені О.

Нарис історії України: x0000002 Нарис історії культури України. формування модерної української нації ХІХ - ХХ ст. / Я.Й. Грицак. - К. : Ґенеза, 1996. - 356 с. 112. Гротьян А. Социальная патология / А. Гротьян. - М. Мосздравотдел, 1925. - Вып. 1. - 1926. - Вип. 2. 113. Гурин Е.

x0000003 Формування модерної української нації ХІХ - ХХ століття / В.

К вопросу о гонораре за врачебный труд: x0000003 К вопросу о гонораре за врачебный труд :

необходимость определения профессионального заработка и достатка врачей / Е. Гурин. - СПб. Тип. П. И. Шмидта, 1892. - 6 с. Державний архів м. Києва Ф. 16. Київський університет св. Володимира. 1834-1920 рр. Оп. 342. 114. Спр. 84.

x0000003 необходимость определения профессионального заработка и достатка врачей / Е.

О допущении доктора медицины Корчак-Чепурковского к чтению лекций в качестве приват-доцента, арк. 5. 115. Спр. 94.

x0000003 84 "О допущении доктора медицины Корчак-Чепурковского к чтению лекций в качестве приват-доцента" і спр.

О состоянии кафедр Университета за 1903 г., арк. 3. Ф. 153. x0000003 94 "О состоянии кафедр Университета за 1903 г. Київський комерційний інститут. 1909-1920 рр. Оп. 1. 116. Спр. 63. x0000003 153 Київський комерційний інститут. Программы курсов промышленной и общественной гигиены, 8 арк. 117. Спр. 65.

x0000003 63 (Программы курсов промышленной и общественной гигиены), спр.

Планы преподавания и расписания лекций на 1909 - 1915 гг., 48 арк. 118. Спр. 267.

x0000003 65, 332, 497 (Планы преподавания и расписания лекций на 1909 - 1915 гг.

Протоколы курсовых испытаний по школьной и общественной гигиене, 5 арк. 119. Спр. 268.

x0000003 267 (Протоколы курсовых испытаний по школьной и общественной гигиене), спр.

Протоколы экзаменов по гигиене, 4 арк. Ф. 163. x0000003 268 (Протоколы экзаменов по гигиене), спр. Київська міська управа. 1870-1920 рр. Оп. 34. 120. Спр. 556. x0000003 163 - оц Київська міська управа (секретарське відділення). Дело Киевской городской управы Секретного отделения о службе доктора медицины Авксентия Васильевича Корчак-Чепурковского, 10 арк. Оп. 40. 121. Спр. 1.

x0000003 Дело Киевской городской управы Секретного отделения о службе доктора медицины Авксентия Васильевича Корчак-Чепурковского).

Проэкт обязательных постановлений о соблюдении правил санитарии на предприятиях и учреждениях, 50 арк. 122. Спр. 2.

x0000003 Проэкт обязательных постановлений о соблюдении правил санитарии на предприятиях и учреждениях; Спр.

Акты и другие материалы осмотра санитарного состояния полей орошения Общества городской канализации, 150 арк. 123. Спр. 5.

x0000003 Акты и другие материалы осмотра санитарного состояния полей орошения Общества городской канализации; Спр.

Отчет о работе санитарной комиссии за 1900 г. и материалы к отчёту, 123 арк. 124. Спр. 8.

x0000003 Отчет о работе санитарной комиссии за 1900 г.

Переписка с Санитарной Комиссией о санитарном состоянии учреждений, дворов, 306 арк. 125. Спр. 18.

x0000003 Переписка с Санитарной Комиссией о санитарном состоянии учреждений, дворов; Спр.

Матеріали про застосування підготовчих заходів у зв'язку з можливим виникненням епідемії холери за 1904-1905 рр., 259 арк. Оп. 42. 126. Спр. 21.

x0000003 Матеріали про застосування підготовчих заходів у зв'язку з можливим виникненням епідемії холери за 1904- 1905 рр.

Постанови санітарної ради. x0000003 Постанови санітарної ради. Звіти контрольно-технічної станції та лікарсько-кураторських дільниць про інфекційні захворювання й інші матеріали про діяльність санітарного відділення за 1898-1899 рр., 180 арк. 127. Спр. 23.

x0000003 Звіти контрольно-технічної станції та лікарсько - кураторських дільниць про інфекційні захворювання й інші матеріали про діяльність санітарного відділення за 1898-1899 рр.

Листування з приставами та інші матеріали про дозвіл на відкриття та огляд санітарного стану готелів, заїздних дворів, нічних притулків за 1899 - 1903 рр., 136 арк. 128. Спр. 27.

x0000003 Листування з приставами та інші матеріали про дозвіл на відкриття та огляд санітарного стану готелів, заїздних дворів, нічних притулків за 1899 - 1903 рр.

Звіт про роботу санітарного відділу за 1903 р. x0000003 Звіт про роботу санітарного відділу за 1903 р. і матеріали до звіту, 1903- 1904, 173 арк. 129. Спр. 29. x0000003 і матеріали до звіту, 1903- 1904, 173 арк. Матеріали про застосування заходів для боротьби з висипним тифом за 1904 - 1905 рр., 105 арк. Ф. 251.

x0000003 Матеріали про застосування заходів для боротьби з висипним тифом за 1904 - 1905 рр.

Київський відділ російського товариства охорони народного здоров'я. Оп. 1. 130. Спр. 1.

x0000003 Фонд 251 "Київський відділ російського товариства охорони народного здоров'я" ДАК надає відомості про участь лікарів - гігієністів (О.

Протоколи зборів членів товариства за 1902-1911 рр., 98 арк. 131. Спр. 2. x0000003 4), протоколи зборів членів товариства за 1902-1911 рр. Звіт про роботу товариства за 1902-1911 рр., 18 арк. 132. Спр. 4. x0000003 1), звіт про роботу товариства за 1902-1911 рр. Списки членів Київського медичного товариства, 5 арк. 133. Спр. 8. x0000003 На архівних аркушах цього фонду збереглися списки членів

Київського медичного товариства (оп. Списки дійсних членів товариства, 7 арк. 134. Спр. 11. x0000003 4, 11, 13, 14), списки дійсних членів товариства (оп. Журнали засідань товариства, арк. 1. 135. Спр. 13. x0000003 Журнали засідань правління товариства за 1913 р.

журнали засідань товариства, арк. 5. 136. Спр. 14. x0000003 Журнали засідань правління товариства за 1913 р. журнали засідань товариства, арк. 8. Ф. Р-352. x0000003 Журнали засідань правління товариства за 1913 р. Київський ордена Трудового Червоного Прапора медичний інститут ім. О. О. x0000003 Київський ордена Трудового Червоного Прапора медичний інститут ім.

Богомольця Міністерства охорони здоров'я УРСР. 1920-1941 рр. Оп. 1. 137. Спр.

x0000003 Богомольця Міністерства охорони здоров'я УРСР.

43 Протоколи засідань гігієнічної предметної комісії за 1927 р., 19 арк. 138. Спр. 1068.

x0000003 Протоколи засідань гігієнічної предметної комісії за 1927 р.

Протоколи санітарно-гігієнічної комісії за 1924-1925 рр., 22 арк. 139. Спр. 2179. x0000003 Протоколи санітарно-гігієнічної комісії за 1924-1925 рр.

Анкеты и автобиографии сотрудников института за 1924 г., 1-3 арк., арк. 2. Оп. 5. 140. Спр. 1299 а.

x0000003 Анкеты и автобиографии сотрудников института за 1924 г.

Диплом про вищу освіту В.Я. Підгаєцького. Копія, 1, 1зв. арк. Ф. Р-871. x0000003 Диплом про вищу освіту В.

Київський інститут народного господарства ім. Д.С. x0000003 Київський інститут народного господарства ім. Коротченка Міністерства вищої та середньої спец освіти УРСР. 1921-1931 рр. Оп. 2. 141. Спр. 0351. Смолянський Л.П. (1 сент. 1922 - 1 янв.1923), 3 арк. 142. Спр. 0391.

x0000003 Коротченка Міністерства вищої та середньої спец освіти УРСР.

Особова справа Удовенко В.В. (15 мая 1923 - 19 окт. 1923), 3 арк. Ф. Р-936. x0000003 0391, Особова справа Удовенко В.

Київський Український державний університет Міністерства народної освіти УСРР. 1917-1921 рр. Оп. 1. 1917-1921 рр. 143. Спр. 1.

x0000003 Матеріали фонду Р-936 "Київський Український державний університет Міністерства народної освіти УСРР" цього ж архіву висвітлюють постать О.

Списки професорів і викладачів за 1918-1919 рр., 48 арк. 144. Спр. 6. x0000003 Списки професорів і викладачів за 1918-1919 рр. Протоколи зборів комісії про заснування університету за липень-вересень 1918 р., 6 арк. 145. Спр. 7.

x0000003 Протоколи зборів комісії про заснування університету за липень-вересень 1918 р.

Протоколи засідань ради університету за січень-жовтень 1918 р., 12 арк. 146. Спр. 8.

x0000003 Протоколи засідань ради університету за січень-жовтень 1918 р.

Протоколи засідань ради професорів університету за березень-вересень 1918 р., 76 арк. 147. Спр. 9.

x0000003 Протоколи засідань ради професорів університету за березень- вересень 1918 р.

Протоколи засідання Президії та Київського бюро Секції Наукових Робітників та 1-ої Конференції СНР (5.01.1929 - 25.12.1929 рр.), 106 арк. 148. Спр. 10.

x0000003 Протоколи засідання Президії та Київського бюро Секції Наукових Робітників та 1-ої Конференції СНР (5.

Заяви та документи осіб про призначення їх на різні посади в університеті за 1918 р., 216 арк. 149. Спр. 34.

x0000003 10 (Заяви та документи осіб про призначення їх на різні посади в Університеті), спр.

Протоколи правління університету за 1919 р., 54 арк. 150. Спр. 37. x0000003 Протоколи правління університету за 1919 р. Науково-навчальна рада. x0000003 Науково-навчальна рада. Список членів науково-навчальної ради, 1919 р., 57 арк. 151. Спр. 41. x0000003 Список членів науково-навчальної Протоколи засідання ради професорів, 1919 р., 68 арк. 152. Спр. 48. x0000003 Протоколи засідання ради професорів, 1919 р. Тариф спеціалістів-викладачів вищих навчальних закладів, 1919 р., 12 арк. 153. Спр. 92.

x0000003 Тариф спеціалістів-викладачів вищих навчальних закладів, 1919 р.

Медичний факультет Українського державного університету, 1919 р., 17 арк. x0000003 Медичний факультет Українського державного університету, 1919 р.

Державний архів Київської області Ф. Р-742. x0000002 Державний архів Київської області, Київське бюро спілки наукових робітників. 1928-1932 рр. Оп. 1. 154. Спр. 64. x0000003 Київське бюро спілки наукових робітників.

Протоколи та інші матеріали при СНР, 78 арк. 155. Спр. 199. x0000003 Протоколи та інші матеріали при СНР, 78 арк. Списки наукових робітників, членів Секції Наукових робітників при вищих школах (1935-1936 рр.), арк. 75-76.

x0000003 Списки наукових робітників, членів Секції Наукових робітників при вищих школах (1935-1936 рр.

Державний архів Одеської області Ф. 45. Новоросійський університет. 1865-1920 рр. Оп. 18. 1900-1918 рр. 156. Спр. 125.

x0000002 Державний архів Київської області,

Личное дело Хлопина Г.В., 4 арк. 157. Даль М. К. x0000003 1617 в (Личное дело Удовенко В. Григорій Миколайович Мінх / М. К. Даль. - К. Держ. мед. вид-во УРСР, 1956. - 140 с. 158. Даль М. К.

x0000003 Григорій Миколайович Мінх / М.

Основне направления научной деятельности Г. Н. Минха / М. К. x0000003 Основные направления научной деятельности Г. Даль // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине. - К. : x0000003 Даль // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на

Украине. Госмедиздат УССР, 1954. - С. 277. x0000003 Госмедиздат УССР, 1954. Державний галузевий архів Служби безпеки України Ф. 6. x0000003 Державний галузевий архів Служби безпеки України Кримінальні справи на реабілітованих осіб. 1919-1991 рр. 159. Спр. № 67098, ФП. Т. 117 Удовенко В.В., арк. 009, 125-131, 136, 162-166, 168. 160. Спр. № 67098, ФП. Т. 117 Удовенко В.В., арк.125-131; 117А, арк. 322-323. 161. Спр. № 67098, ФП. Т. 118 Удовенко В.В., арк. 169. 162. Спр. № 67098, ФП. Т. 119 Подгаецкий В.Я., арк. 066, 073. 163. Спр. № 67098, Т.

x0000003 Кримінальні справи на осіб, яких знято з оперативно-довідкового обліку в інформаційних центрах УВС- МВС України.

120 Слідча справа №215471. Подгаецкий В.Я., арк. 124, 128, 130, 143. 164. Спр. № 67098, Т. 122 Подгаецкий В.Я., арк. 37, 41, 46, 47, 48, 61, 62, 70, 73, 83, 85, 87, 118, 141, 142, 139, 167, 184, 189. 165. Спр. № 67098, Т. 123 Слідча справа №457. Кудрицкий М.А., арк. 1, 86, 119-120. 166. Спр. № 67098, Т. 124 Кудрицкий М.А., арк. 1, 156. 167. Деларю Е. М. И. П.

x0000003 Слідча справа №215471.

Скворцов как основоположник учения в гигиене о воздействии космических явлений на внешнюю среду земли и влияния их на здоровье человека / Е. М.

x0000003 Скворцов как основоположник учения в гигиене о воздействии космических явлений на внешнюю среду земли и влияния их на здоровье человека / Е.

Деларю // Гигиена и санитария. - 1967. - № 10. - С. 78-79. 168. x0000003 Деларю // Гигиена и санитария. Демография и социальная гигиена / С. А. Томилин. - М. Статистика, 1973. - С. 163-165. 169.

x0000003 Демография и социальная гигиена / С.

Деятельность ІІ съезда русских врачей // Врач. - 1887. - № 4. - С. 79. 170. x0000003 Деятельность ІІ съезда русских врачей // Врач.

Деятельность ІІ съезда русских врачей // Врач. - 1887. - № 6. - С. 147-148. 171. Диатроптов П.

x0000003 Деятельность ІІ съезда русских врачей // Врач.

Отчет Одесской бактериологической станции за 1903-1907 гг. / П. Диатроптов. - Одесса, 1908. - 97 с. 172.

x0000003 Отчет Одесской бактериологической станции за 1903-1907 гг.

Дневник VІ сьезда русских врачей в память Н. И. Пирогова. - К., 1896. - Ч. 1-2. - С. 12. 173.

x0000003 Дневник VІ сьезда русских врачей в память Н.

Дневник Общества врачей Казани. - Казань, 1873. - С. 106. 174. Доброславин А. П. Гигиена :

x0000003 Дневник Общества врачей Казани.

курс общественного здравоохранения. / А. П. Доброславин. - СПб., 1882. - Ч. 1. - С. 176; 1884. - Ч. 2. - С. 246. 175. Додаткові свідчення В.

x0000003 курс общественного здравоохранения.

Підгаєцького 27 грудня 1929 р. // Остання адреса: x0000003 Підгаєцького 27 грудня 1929 р. розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937 рр. в 2 т. / [упоряд. С. Кокін та ін.]; Ю. Шаповал (відп. ред.

x0000002 Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937-1938 роках:

); Служба безпеки України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. HAH України. - 2-ге вид., доопрац. і доп. - К. Сфера, 2003. - Т. 1. - С. 271. 176.

x0000003 ); Служба безпеки України, Ін-т політ.

Доля родини репресованого вченого-гігієніста / Ю. І. Кундієв, О. П. Яворницький, В. Д. Парій, І. М. Сахарчук. - Житомир: Полісся, 2009. - 110 с. 177.

x0000003 Доля родини репресованого вченого-гігієніста / Ю.

Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред. П. Л. Шупика, В. Д. Братуся, К. Ф. Дупленка]. - К.

x0000003 Супоницький // Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред.

Держдмедвидав УРСР, 1958. - 726 с. 178. Дубинин М. П. x0000003 Держдмедвидав УРСР, 1958.

Генетика и будущее человечества / М. П. Дубинин. - М. Знание, 1971. - 32 с. 179. Дюкло З. Социальная гигиена / З. Дюкло. - СПб., 1904. 180. Дяченко С. С.

x0000003 Генетика и будущее человечества / М.

До заснування в Києві "Общества для борьбы с заразними болезнями"/ С. С. Дяченко // Мікробіол. журн. - 1976. - Т. 38. - Вип. 6. - С. 786-791. 181. Єрмілов В.

x0000003 До заснування в Києві "Общества для борьбы с заразними болезнями" / С.

Перша в Україні Херсонська земська санітарна організація / В. Єрмілов // Агапіт. - 1997-1998. - № 7-8. - С. 9-11. 182. Жаботинский В. М.

x0000003 Перша в Україні Херсонська земська санітарна організація / В.

К истории преподавания гигиены в Харьковской медицинской высшей школе / В. М.

x0000003 К истории преподавания гигиены в Харьковской медицинской высшей школе / В.

Жаботинский // Вопросы гигиены. - Х., 1958. - Вып.12. - С. 181-189. 183. Жаботинский В. М.

x0000003 Жаботинский // Вопросы гигиены - Х.

Очерк истории кафедры гигиенического профиля / В. М. x0000003 Очерк истории кафедры гигиенического профиля / В. Жаботинский // Очерки истории Харьковского медицинского института. - Х., 1958. - С. 181-189. 184. Жбанков Д.

x0000003 Жаботинский // Очерки истории Харьковского медицинского института.

Земская медицина и ее противники / Д. Жбанков // Мед. обозрение. - 1889. - Т. 32. - № 15-16. - С. 360-379. 185. Жбанков Д.

x0000003 Земская медицина и ее противники / Д.

После IV Пироговского Съезда / Д. Жбанков // Мед. обозрение. - 1891. - Т. 35. - № 1. - С. 88-95. 186. Жбанков Д. Н.

x0000003 После IV Пироговского Съезда / Д.

Библиографический указатель по земско-медицинской литературе за 1890-1905 гг. / Д. Н. Жбанков. - М., 1907. - 57 с. 187. Жбанков Д. Н.

x0000003 Библиографический указатель по земско-медицинской литературе за 1890-1905 гг.

Библиографический указатель по земско-медицинской литературе / Д. Н. Жбанков. - М., 1890. - 151 с. 188. Жбанков Д. Н.

x0000003 Библиографический указатель по земско-медицинской литературе / Жбанков Д.

Земско-медицинский сборник / Д. Н. Жбанков. - М., 1890-1893. - Вып. 1-7. 189. Жбанков Д. Н.

x0000003 Земско-медицинский сборник / Д.

О деятельности санитарных бюро и общественно-санитарных учреждений в земской России:

x0000003 О деятельности санитарных бюро и общественно-санитарных учреждений в земской России:

Краткий исторический обзор / Д. Н. Жбанков. - М., 1910. - 71 с. 190. Жбанков Д. Н.

x0000003 Краткий исторический обзор / Д.

Общественная медицина в России / Д. Н. Жбанков // Мед. беседа. - 1897. - № 18. - С. 567-579. 191. Жук А. М.

x0000003 Общественная медицина в России в период революционной ситуации 1859-186 гг.

Из истории развития общественной медицинской мысли в России / А. М. x0000003 Из истории развития общественной медицинской мысли в России / А.

Жук // Вопросы истории и теории медицины. - М., 1959. - С. 142. 192. Жук А. П.

x0000003 Жук // Вопросы истории и теории медицины.

Развитие общественно-медицинской мысли в России в 60-70 гг. ХІХ в. / А. П. Жук. - М. Медгиз, 1963. - 382 с. 193. Журавский Д .П.

x0000003 Развитие общественно-медицинской мысли в России в 60-70 гг.

Статистическое описание Киевской губернии / Д. П. Журавский. - СПб, 1852. 194. Журавский Д. П.

x0000003 Статистическое описание Киевской губернии / Д.

Об источниках и употреблении статистических сведений / Д. П. Журавский. - К., 1846. 195.

x0000003 Об источниках и употреблении статистических сведений / Д.

Журнал Русского общества охранения народного здравия. - 1898. - №4. - С. 338-340. 196. З ім'ям св. Володимира / [упоряд. В. Коритний, В. Ульяновский]. - К. Заповіт, 1994. - Кн. 1. - 398 с. 197. За сто лет: біогр.

x0000003 Журнал Русского общества охранения народного здравия.

словарь профессоров и преподавателей императорского Казанського ун-та (1804-1904). - Казань, 1905. - 328 с. 198. Заблудовский П. Е.

x0000003 словарь профессоров и преподавателей императорского Казанського ун-та (1804-1904).

Медицина в России в период капитализма / П. Е. Заблудовский. - М. Госмедиздат, 1956. - 150 с. 199. Заблудовский П. Е.

x0000003 Медицина в России в период капитализма / П.

Пути развития общественной медицины / П. Е. Заблудовский. - М., 1970. - С. 71-73. 200. Заблудовский С. М.

x0000003 Пути развития общественной медицины / П.

Здравоохранение Российской Федерации / С. М. Заблудовский. - 1964. - № 8. - С. 7-8. 201. Заблудовський П. Ю. Історія медицини / П. Ю. Заблудовський. - К., 1991. - С. 329. 202. Заболотный Д.

x0000003 Здравоохранение Российской Федерации / С.

К вопросу о быстром диагнозе холеры: x0000003 К вопросу о быстром диагнозе холеры : из бактериологической станции в Одессе / Д. Заболотный // Избр. тр. - К. Изд-во АН УССР, 1957. - Т. 2. - С. 20-21. 203. Заболотный Д.

x0000003 Опыт заражения и иммунизации сусликов против холерного вибриона (из бактериологической станции в Одессе) / Д.

Материалы к санитарной оценке городских полей орошения в Одессе / Д. Заболотный // Избр. тр. - К. Изд-во АН УССР, 1957. - Т. 2. - С. 22-45. 204. Заболотный Д.

x0000003 Материалы к санитарной оценке городских полей орошения в Одессе / Д.

О фосфоресценции Одесских лиманов / Д. x0000003 по поводу фосфоресценции Одесских лиманов / Д. Заболотный // Южно-русская мед. газета. - 1892. - № 7. - С. 78-80. 205. Заболотный Д. О.

x0000003 Заболотный // Южно-русская мед.

свечении живих органи змов: x0000003 свечении живих органи змов: по поводу фосфоресценции Одесских лиманов / Д. О. Заболотный // Зап. Новороссийского о-ва есетствоиспытателей. - 1982. - Т. 17. - С. 1-7. 206. Заболотный Д.

x0000003 по поводу фосфоресценции Одесских лиманов / Д.

Опыт заражения и иммунизации сусликов против холерного вибриона (из бактериологической станции в Одессе) / Д.

x0000003 Опыт заражения и иммунизации сусликов против холерного вибриона (из бактериологической станции в Одессе) / Д.

Заболотный // Южно-русская мед. газета. - 1893. - № 34. - С. 427. 207. Заболотный Д. К. Автобиография / Д. К. Заболотный // Избр. призведения. - К. Наук. думка, 1956. - Т. 1. - С. 11-13. 208. Заболотный Д. К. В. В.

x0000003 Заболотный // Южно-русская мед.

Подвысоцкий как професор Киевского университета / Д. К. Заболотный // Избр. тр. - К. Изд-во АН УССР, 1956. - С. 285-287. 209. Заболотный Д. К. Профессор Я. Ю. Бардах / Д. К. Заболотный // Избр. тр. - К. Изд-во АН УССР, 1957. - Т. 2. - С. 283-284. 210. Загородній В. В.

x0000003 Подвысоцкий как професор Киевского университета / Д.

Наукова і практична діяльність Товариства київських лікарів / В. В. Загородній, В. Т.

x0000003 Наукова і практична діяльність Товариства київських лікарів / В.

Нековаль // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів: x0000003 Нековаль // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів :

(до 170-річниці Товариства київських лікарів): матеріали конф. - К., 2010. - С. 9-21. 211.

x0000003 Ціборовський // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-річниці Товариства київських лікарів) :

Збірник наукових праць, присвячених 25-річчю професорської діяльності професора гігієни М. М. Костяміна. - Одеса, 1936. - 365 с. 212.

x0000003 Збірник наукових праць, присвячених 25-річчю професорської діяльності професора гігієни М.

Звідомлення Всеукраїнської Академії наук за 1923 рік. - К. Друкарня УАН, 1923. - С. 77-78.

x0000003 Звідомлення Всеукраїнської Академії наук за 1923 рік.

- (З нагоди п'ятирічного існування Академії 1918-1924). 213. x0000003 - (З нагоди п'ятирічного існування Академії 1918-1924). Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1924 рік. - К., 1925. - С. 50-51. 214.

x0000003 Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1924 рік.

Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1926 рік. - К., 1927. - С. 113-114. 215.

x0000003 Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1926 рік.

Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1927 рік. - К. x0000003 Звідомлення Української Академії наук у Києві за 1927 рік. Друкарня ВУАН, 1928. - 130 с. 216. Игумнов С. Н. [Рецензия] / С. Н. Игумнов // Журн.

x0000003 Друкарня ВУАН, 1928.

О-ва русских врачей в память Н. И. Пирогова. - № 1. - 1902. - С. 32. - Рец. кн. Кнопф С. А.

x0000003 Шестой съезд русских врачей в память Пирогова // Медицинское обозрение.

Туберкулез как народная болезнь и борьба с ним. 217. Игумнов С. Н. Борьба с эпидемиями / С. Н. Игумнов // Врачеб. хроника Харьковской губ. - 1912. - № 3. - С. 17-19. 218. Игумнов С. Н. В. И. Долженков / С. Н. Игумнов // Врачеб. дело. - 1919. - № 12. - С. 15. 219. Игумнов С. Н. Е. А. Осипов / С. Н. Игумнов // Врачеб. дело. - 1927. - №13-14. - С. 29. 220. Игумнов С. Н.

x0000003 Туберкулез как народная болезнь и борьба с ним.

Заболеваемость и смерность во время голода / С. Н. Игумнов // О голоде: сборник статей. - Х., 1922. - Вып. 3. - С. 15-81. 221. Игумнов С. Н.

x0000003 Заболеваемость и смерность во время голода / С.

Земские врачи теперь и прежде / С. Н. Игумнов // Журн. О-ва рус. врачей в память Н. И. Пирогова. - 1904. - № 6. - С. 35-38. 222. Игумнов С. Н. Земство и его реформы / С. Н. Игумнов. - Х. Тип. Харьк. губ. земства, 1917. - 31 с. 223. Игумнов С. Н.

x0000003 Земские врачи теперь и прежде / С.

Значение земства в развитии медицинской помощи населению, идеология земской медицины / С. Н. Игумнов // Журн. Харьковского мед. о-ва. - Х., 1914. - № 1. - С. 75-77. 224. Игумнов С. Н. И. И. Моллесон / С. Н.

x0000003 Значение земства в развитии медицинской помощи населению, идеология земской медицины / С.

Игумнов // Русский врач. - 1914. - № 7. - С. 42. 225. Игумнов С. Н. x0000003 Игумнов // Русский врач. Идеология земской медицины / С. Н. Игумнов // Врачеб. дело. - 1919. - № 11. - С. 363-369. 226. Игумнов С. Н. История медицины / С. Н.

x0000003 Идеология земской медицины / С.

Игумнов // Народная энцикл.- Х., 1910. - Т. 5. 227. Игумнов С. Н. x0000003 Игумнов // Народная энцикл. К вопросу о кризисе в земской медицине / С. Н. Игумнов // Журн. О-ва рус. врачей в пам'ять Пирогова. - 1908. - № 3. - С. 26-43. 228. Игумнов С. Н.

x0000003 К вопросу о кризисе в земской медицине / С.

О задачах земской санитарии / С. Н. Игумнов // Журн. x0000003 О задачах земской санитарии / С. О-ва русских врачей в память Н. И. Пирогова. - 1903. - № 3. - С. 17-18. 229. Игумнов С. Н.

x0000003 Шестой съезд русских врачей в память Пирогова // Медицинское обозрение.

Обьяснение к диаграммам и картограммам развития и организации медицинской помощи в земствах Харковской губернии / С. Н. Игумнов. - Х., 1911. - 48 с. 230. Игумнов С. Н.

x0000003 Обьяснение к диаграммам и картограммам развития и организации медицинской помощи в земствах Харковской губернии / С.

Очерк развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР и Крымской АССР / С. Н. Игумнов. - К. Изд-во 1-го Киевского мед. института, 1940. - 155 с. 231. Игумнов С. Н. Профессор Ф. Ф. Эрисман / С. Н.

x0000003 Очерк развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР и Крымской АССР / С.

Игумнов // Гигиена и санитария. - 1945. - № 12. - С. 38-40. 232. Игумнов С. Н. С Дрезденской выставки / С. Н. Игумнов // Врачеб. хроника Харьковской губ. - № 11. - С. 191. 233. Игумнов С. Н.

x0000003 Игумнов // Гигиена и санитария.

Характер и общие задачи земской санитарии в ее прошлом и настоящем / С. Н. Игумнов // Обществен. врач. - 1912. - № 3. - С. 32-35. 234. Игумнов С. Н.

x0000003 Характер и общие задачи земской санитарии в ее прошлом и настоящем / С.

Холера в Харьковской губернии в 1910 г. / С. Н. Игумнов; Харьковское губ. земство. - Х., 1911. - 32 с. 235. Игумнов С. Н.

x0000003 Холера в Харьковской губернии в 1910 г.

Эпидемии в Харьковской губернии в 1897-1909 гг. / С. Н. Игумнов ; Харьковское губ. земство, 1911. - 28 с. 236. Идельчик Х. И. Н. И.

x0000003 Эпидемии в Харьковской губернии в 1897-1909 гг.

Тезяков и его роль в развитии и строительстве советского здравоохранения / Х. И.Идельчик. - М. Госиздат мед. л-ры, 1960. - 202 с. 237.

x0000003 Тезяков и его роль в развитии и строительстве советского здравоохранения / Х.

Инструкция Комиссии Медицинских Народных Чтений при Обществе Киевских Врачей // Тр.

x0000003 Инструкция Комиссии Медицинских Народных Чтений при Обществе Киевских Врачей // Тр.

О-ва Киевских врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов за 1904-1905 гг. - К., 1905. - С. 78-83. 238. x0000002 Труды Общества киевских врачей с приложением протоколов за 1904-

1905 г. Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св. Владимира / [под ред. В. С. Иконникова]. - К., 1884. - 416 с. 239.

x0000003 Субботин // Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св.

История гигиенических кафедр 1-го Московского мединститута / [под ред. А. В. Малькова и С. И. Каплуна]. - М. 1941. - 42 с. 240.

x0000002 История гигиенических кафедр 1 Московского мединститута / Под ред.

История императорского университета св. Владимира / [сост. М. Ф. Владимирский-Буданов]. - К. Тип. ун-та, 1884. - Т. Университет св.

x0000002 История Императорского Университета св.

Владимира в период царствования имп. Николая Павловича. - 674 с. 241. Ігумнов С. М.

x0000003 Владимира в период царствования имп.

Нарис земської медицини в губерніях, що ввійшли до складу УРСР, в Бессарабії та Криму / С. М. Ігумнов. - К. Вид-во Київського мед. ін-ту, 1940. - 62 с. 242. Ігумнов С. М.

x0000003 Нарис земської медицини в губерніях, що ввійшли до складу УРСР, в Бессарабії та Криму / С.

Нарис розвитку земської медицини на Україні / С. М. x0000003 Нарис розвитку земської медицини на Україні / С. Ігумнов // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / [під ред. К. Ф. Дупленко]. - К., 1957. - 387 с.

x0000003 Ігумнов // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / [під ред.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ф. 1. Літературні матеріали. ХІІ-ХХ ст. 243. Спр. 26211.

x0000003 Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.

Протоколи спільного зібрання УАН за 1921 р., 167 арк. 244. Спр. 26260. x0000003 Протоколи спільного зібрання УАН за 1921 р. Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1922 р., 235 арк. 245. Спр. 26282. x0000003 Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1922 р. Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1923 р., 189 арк. 246. Спр. 26294. x0000003 Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1923 р. Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1924 р., 206 арк. 247. Спр. 26579. x0000003 Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1924 р. Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1925 р., 9 арк. 248. Спр. 26580. x0000003 Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1925 р. Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1926 р., 67 арк. 249. x0000003 Протоколи Спільних зібрань ВУАН за 1926 р. Історія Академії Наук України. 1918-1923 : док. і матеріали / АН України; Ін-т укр. археології; ЦНБ ім. В.І. Вернадського та ін.; [упоряд. В. Г. Шмельов та ін.; ред. кол. П. С. Сохань та ін.] - К. Наук. думка, 1993. - 375 с. 250.

x0000002 Історія Академії Наук України 1918-1993.

Історія Академії Наук України. 1924-1928 : док. і матеріали / [упоряд. В. А. Кучмаренко та ін.]. - К., 1998. - 762 с. 251.

x0000002 Історія Академії Наук України 1918-1993.

Історія Академії Наук України. 1934-1937 : док. і матеріали / [редкол. О. С. Онищенко (відп. ред.) та ін.]. - К. НБУВ, 2003. - 831 с. 252.

x0000002 Історія Академії Наук України 1918-1993.

Історія Академії наук Української РСР / [редкол. Б. Є. Патон (голов. ред.) та ін.] - К. Наук. думка, 1982. - 859 с. 253.

x0000003 Історія Академії наук Української РСР / [редкол.

Історія Національної Академії наук України. 1929-1933: док. і матеріали / [упоряд. Т. В. Вересовська, В. Г. Врублевський, В. А. Кучмаренко та ін.; редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.]; НАН України, НБУВ. - К., 1998. - 542 с. 254. Історія України / [кер. авт. кол. Ю. Зайцев]. - Львів: Світ, 1996. - 352 с. 255. Каган С. С.

x0000003 Історія Національної Академії наук України.

Социально-гигиеническая направленность в исследованиях по ведущим проблемам медицинской науки на Украине / С. С.

x0000003 Социально-гигиеническая направленность в исследованиях по ведущим проблемам медицинской науки на Украине / С.

Каган // Материалы к ІІІ Украинской историко-медицинской конференции, посвящённой 120-летию Киевского ордена Трудового Красного Знамени медицинского института им. акад. А. А. Богомольца. - К. Медгиз, 1962. - С. 98-101. 256. Каган С. С.

x0000003 Каган // Материалы к ІІІ Украинской историко-медицинской конференции, посвящённой 120-летию Киевского ордена Трудового Красного Знамени медицинского института им.

Видатний санітарний діяч України - академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський / С. С. Каган. - К. Здоров'я, 1965. - 78 с. 257. Каган С. С.

x0000003 Видатний санітарний діяч України - академік АН УРСР О.

Нариси з теорії соціальної гігієни: підруч. для студ. та лікарів / С. С. Каган. - Х.; К. Медвидав, 1932. - Ч. 1. - С. 5. 258. Каган С. С.

x0000003 Нариси з теорії соціальної гігієни :

Развитие общественной медицины за сто лет / С. С. x0000002 Развитие общественной медицины за 100 лет // 100 лет Киевского медицинского института (1841-1941).

Каган // Сто лет Киевскому медицинскому институту (1841-1941). - К., 1947. - 153 с. 259. Каневский Л. О.

x0000003 Каган // Сто лет Киевскому медицинскому институту (1841-1941).

Выдающийся советский гигиенист (к 90-летию со дня рождения Г. В. Хлопина / Л. О.

x0000003 Выдающийся советский гигиенист (к 90-летию со дня рождения Г.

Каневский // Фельдшер и акушерка. - 1953. - № 4. - С. 36-39. 260. Каневский Л. О.

x0000003 Каневский // Фельдшер и акушерка.

Русский гигиенист и общественный деятель / Л. О. Каневский // Сов. здравоохранение. - 1952. - № 6. - С. 40-41. 261. Капустин М. Я. Гигиена / М. Я. Капустин // Энцикл. словарь. - СПб. Типо-литогр. И. А. Ефрона, 1893. - Т. 8. - С. 621-627. 262. Капустин М. Я.

x0000003 Русский гигиенист и общественный деятель / Л.

Задачи гигиены в сельской России / М. Я. Капустин. - М., 1902. - С. 10. 263. Капустин М. Я.

x0000003 Задачи гигиены в сельской России / М.

Основные вопросы земской медицины / М. Я. Капустин. - СПб. Изд. К. Л. Риккера, 1889. - 134 с. 264. Карасев А. Л.

x0000003 Основные вопросы земской медицины / М.

За социалистическое здравоохранение Узбекистана / А. Л. x0000003 За социалистическое здравоохранение Узбекистана / А. Карасев //Социалистическое здравоохранение. - 1934. - № 8-9. - С. 3-10. 265. Карпенко Г. В.

x0000003 Карасев //Социалистическое здравоохранение.

Дійсний член Академії наук УРСР Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський: (до 90-річчя з дня народження) / Г. В. Карпенко // Вісн. АН УРСР. - 1947. - № 3 (131). - С. 18-20. 266. Карпинський А. П. Г. В. Хлопин / А. П.

x0000003 Дійсний член Академії наук УРСР Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський :

Карпинский // Гигиена и эпидемиология. - 1930. - № 13. - С. 3. 267. Карпов Л. Н.

x0000003 Карпинский // Гигиена и эпидемиология.

Земская санитарная организация в России / Л. Н. Карпов. - Л. Медицина, 1964. - 123 с. 268. Касяненко А. М.

x0000003 Земская санитарная организация в России / Л.

Санитарно-эпидемиологическая служба Украинской ССР / А. М. x0000002 Санитарно-эпидемиологическая служба Украинской ССР // Гигиена и санитария.

Касяненко // Гигиена и санитария. - 1982. - № 12. - С. 22-25. 269. Касьянов Г. x0000003 Касяненко // Гигиена и санитария.

"Диктатура пролетаріату" і наукова інтелігенція: x0000003 "Диктатура пролетаріату" і наукова інтелігенція : Україна, 1920-ті роки / Г. Касьянов // Вісн. АН України. - 1992. - № 6. - С. 90-97. 270. Квитницкий-Рыжов Ю. Н.

x0000003 Україна, 1920-ті роки / Г.

К истории обществ врачей в России: x0000003 К истории обществ врачей в России : (из пришлого Киевского общества врачей) / Ю. Н. Квитницкий-Рыжов // Сов. здравоохранение. - 1958. - № 1. - С. 41-46. 271. Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Хржонщевский Н. А. / Ю. Н.

x0000003 (из пришлого Киевского общества врачей) / Ю.

Квитницкий-Рыжов // Успехи совр. биологии. - К., 1954. - Т. 38. - С. 83. 272. Киевское слово. - 1887. - № 85 (17 апр.). 273.

x0000003 Квитницкий-Рыжов // Успехи совр.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка: зб. біогр. информації.

x0000003 Київський національний університет імені Тараса Шевченка :

Імена славних сучасників. x0000003 Імена славних сучасників. Ілюстративно-інформаційне видання. - К. x0000003 Ілюстративно-інформаційне видання. Світ успіху, 2004. - 288 с. фото. кольор. 274. Кияни: біогр. словник / [Л. Г. Андрієнко та ін.] - К. Фенікс, 2004. - С. 306. 275. Клименко З. Р.

x0000003 Світ успіху, 2004.

"Соціальні хвороби" та їх профілактика - в минулому і тепер / З. Р. x0000003 "Соціальні хвороби" та їх профілактика - в минулому і тепер / З. Клименко // Думки, ідеї професора С. А. x0000003 Клименко // Думки, ідеї професора С. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом: x0000003 Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом : 2006 рік історія медицини: x0000003 2006 рік історія медицини : матеріали третього конкурсу на кращу роботу / [за ред. В. П. Неділько]. - К., 2005. - С. 49-52. 276. Корбут М. А.

x0000003 матеріали третього конкурсу на кращу роботу / за ред.

Казанский государственный университет имени В. И. Ульянова-Ленина за 125 лет. 1804-1929 / М. А. Корбут. - Казань, 1930. - 258 с. 277. Корженевский С.

x0000003 Казанский государственный университет имени В.

К вопросу о подготовке санитарных врачей / С. x0000002 К вопросу о подготовке санитарных врачей // Русский врач. Корженевский // Русский врач. - 1904. - № 29. - С. 5. 278. Короленко В. В. x0000003 Корженевский // Русский врач. Теоретичні та методичні проблеми соціальної медицини в науковій спадщині С. А. Томіліна / В. В.

x0000003 Теоретичні та методичні проблеми соціальної медицини в науковій спадщині С.

Короленко // Думки, ідеї професора С. А. x0000003 Короленко // Думки, ідеї професора С. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом: x0000003 Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом : 2006 рік історія медицини: x0000003 2006 рік історія медицини : матеріали третього конкурсу на кращу роботу / [за ред. В. П. Неділько]. - К., 2005. - С. 80-86. 279. Король В.

x0000003 матеріали третього конкурсу на кращу роботу / за ред.

Нарис історії України. x0000002 Нарис історії культури України. Формування модерної української нації ХІХ - ХХ століття / В. Король. - К. Ґенеза, 1996. - 360 с. 280. Коростелев Н. Б. И. П.

x0000003 Формування модерної української нації ХІХ - ХХ століття / В.

Скворцов - гигиенист, ученый и педагог (к 150-летию со дня рождения) / Н. Б. x0000003 Скворцов - гигиенист, ученый и педагог (к 150-летию со дня рождения) / Н.

Коростелев // Гигиена и санитария. - 1997. - №1. - С. 44-45. 281. Коростелев Н. Б.

x0000003 Коростелев // Гигиена и санитария.

Основание первых гигиенических кафедр в России / Н. Б. x0000003 Основание первых гигиенических кафедр в России / Н. Коростелев // Гигиена и санитария. - М. Медицина, 1984. - № 2. - С. 40-44. 282. Коростелев Н. Б.

x0000003 Коростелев // Гигиена и санитария.

Третья гигиеническая школа России / Н. Б. Коростелев // Пробл. социал. x0000003 Третья гигиеническая школа России / Н. гигиены и истории медицины . - 1994. - № 2. - С. 51-55. 283. x0000003 гигиены и истории медицины . Коротке повідомлення про діяльність Київських науково-дослідних кафедр /до 31.XII. 1924 р. // Наук. зап. / Київські наук.-дослідчі кафедри. -- К. Друкарня УАН, 1924. - Т. 2. - С. 98-208. 284.

x0000003 Коротке повідомлення про діяльність Київських науково-дослідних кафедр /до 31.

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович // Укр. рад. енцикл. - К., 1962. - Т. 7. - С. 268. 285. Корчак-Чепурківський О. В. Від редакції /О.

x0000003 Академік Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський:

Корчак-Чепурківський // Вісті Всеукр. Акад. Наук. - 1928. - № 1-3. - С. 1. 286. Корчак-Чепурківський О. В. Їжа та здоров'я людини.

x0000003 Корчак-Чепурківський // Вісті Всеукр.

Головні основи фізіології та гігієни що до живлення та харчування / О. В. Корчак-Чепурківський. - К.

x0000003 Головні основи фізіології та гігієни що до живлення та харчування / О.

Держвидав України, 1927. - 68 с. 287. Корчак-Чепурківський О. В. x0000003 Держвидав України, 1927. Міжнародня номенклатура причин хвороб та смерти / О. В. Корчак-Чепурківський. - Х. Центр. стат. упр., 1924. - 25 с. 288. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000003 Міжнародня номенклатура причин хвороб та смерти / О.

Місто і село у смертності Наддніпрянської України / О. В. Корчак-Чепурківський. - К., 1926. - 230 с. 289. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000003 Місто і село у смертності Наддніпрянської України / О.

Наші завдання часу / О. В. Корчак-Чепурківський // Укр. мед. вісті. - 1918. - Ч. 1 (15 лют.). 290. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000002 Наші завдання часу // Українські медичні вісті.

Наші завдання часу / О. В. x0000002 Наші завдання часу // Українські медичні вісті. Корчак-Чепурківський // Лікарський зб. НТШ у Львові. Нова серія. - 1996. - Т. 3. - С. 65-68. 291. Корчак-Чепурківський О. В. Номенклатура хвороб:

x0000003 Корчак-Чепурківський // Лікарський зб.

латинсько-українські назви хвороб та російський покажч. до них / О. В. Корчак-Чепурківський // Укр. мед. вісті. - 1926. - № 2-4. 292. Корчак-Чепурківський О. В. Номенклатура хвороб:

x0000003 латинсько-українські назви хвороб та російський покажч.

латинсько-українські назви хвороб та російський покажч. до них / О. В. Корчак-Чепурківський. - К. Вид-во Київ. мед. ін-ту, 1927. - 50 с. 293. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000003 латинсько-українські назви хвороб та російський покажч.

Основні етапи будування і розвитку вищої медичної школи в Києві за перше десятиліття існування радянської влади на Україні / О. В. Корчак-Чепурківський // Укр. мед. вісті. - 1928. - № 9-10. - С. 978-990. 294. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000002 Основні етапи будування та розвитку вищої медичної школи у Києві за перше десятиліття існування Радянської влади на Україні // Українські медичні вісті.

Основні етапи будування та розвитку Вищої медичної школи у Києві за перше десятиліття існування Радянської влади на Україні / О. В. Корчак-Чепурківський // Укр. мед. вісті. - 1928. - № 9/10. - С. 978-990. 295. Корчак-Чепурківський О. В.

x0000002 Основні етапи будування та розвитку вищої медичної школи у Києві за перше десятиліття існування Радянської влади на Україні // Українські медичні вісті.

Природний рух населення України до другої п'ятирічки / О. В. Корчак-Чепурківський. - К., 1927. - 140 с. 296. Корчак-Чепурківський Ю.

x0000003 Природний рух населення України до другої п'ятирічки / О.

Смертність в 4-х найбільших містах УСРР у 1923-1929 рр. / Ю. Корчак-Чепурківський. - К., 1930. - Вип. 1. - 96 с. 297. Корчак-Чепурківський Ю.

x0000003 Смертність в 4-х найбільших містах УСРР у 1923-1929 рр.

Таблиці доживання і сподіваного життя людності УСРР. 1925-1926 / Ю. Корчак-Чепурківський. - Х. Вид. центр. стат.

x0000003 Таблиці доживання і сподіваного життя людності УСРР.

управи УСРР, 1929. - 95 с. 298. Корчак-Чепурковский А. В. Войны и эпидемии / А. В.

x0000003 управи УСРР, 1929.

Корчак-Чепурковский // Русский врач. - 1904. - № 16. - С. 561-566. 299. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Русский врач.

Дифтерит в Херсонском уезде / А. В. Корчак-Чепурковский // Сб. Херсонского земства. - 1891. - № 12. - С. 350-370. 300. Корчак-Чепурковский А. В. Изменение смертности в г.

x0000003 Дифтерит в Херсонском уезде / А.

Киеве со времени введении в нем канализации: докл. 5-му рус. x0000003 Киеве со времени введении в нем канализации : водопроводному Съезду бывшему в г. x0000003 водопроводному Съезду бывшему в г. Киеве, в марте м-це 1901 г. / А. В. Корчак-Чепурковский. - М. Тип. Кушнира и К., 1902. - 11 с. 301. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Киеве, в марте м-це 1901 г.

Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени / А. В. Корчак-Чепурковский // Тр.

x0000003 Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени / А.

О-ва Киевских Врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов за 1904-1905 г. - К., 1905. - Т. 8. - Вып. 2. - С. 1-13. 302. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000002 Труды Общества киевских врачей с приложением протоколов за 1904-1905 г.

Несколько замечаний о санитарных организациях в городах / А. В. x0000003 Несколько замечаний о санитарных организациях в городах / А. Корчак-Чепурковский // Русский архив патологической, клинической медицины и бактериологии. - 1898. - Т. 6. - Вып. 2. - С. 179-186. 303. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Русский архив патологической, клинической медицины и бактериологии - 1898.

О пригодности метрических данных о смертности для целей изучения эпидемий сельского населения России / А. В.

x0000003 О пригодности метрических данных о смертности для целей изучения эпидемий сельского населения России / А.

Корчак- Чепурковский // Доклад на VІ Пироговском съезде. - К., 1896. 304. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Корчак- Чепурковский // Доклад на VІ Пироговском съезде.

Организация земско-медицинской помощи в Константиноградском уезде в 1884 г. / А. В.

x0000003 Организация земско-медицинской помощи в Константиноградском уезде в 1884 г.

Корчак-Чепурковский // Земская Медицина. - М., 1886. - № 33-34. - С. 32-33; № 35-36. - С. 36-38; № 39-40. - С. 34-35; № 41-42. - С. 43-44; № 43-45. - С. 52-55; № 46-47. - С. 69-70; № 48-49. - С. 54-55; № 50. - С. 38-39. 305. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Земская Медицина.

Отчет о деятельности Киевской Комиссии Медицинских Народных Чтений за 1902-1904 гг. / А. В. Корчак-Чепурковский, А. В. Беляев // Тр.

x0000003 Отчет о деятельности Киевской Комиссии Медицинских Народных Чтений за 1902-1904 гг.

О-ва Киевских Врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов и отчетов за 1903-1904 г. - К. Тип. Н. А. Гарич, 1905. - Т. 7. - Вып. 2. - С. 80-96. 306. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 протоколов и отчетов за 1903-1904 г.

Отчет о состоянии врачебной помощи и народного здоровья в Херсонском уезде за 1889 год / А. В. Корчак-Чепурковский. - Херсон : Изд.

x0000003 Отчет о состоянии врачебной помощи и народного здоровья в Херсонском уезде за 1889 год / А.

Херсонской Уездной Земской Управы, 1890. - 188 с. 307. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Херсонской Уездной Земской Управы, 1890.

По поводу санитарного направления в земско-медицинской организации / А. В. x0000003 По поводу санитарного направления в земско-медицинской организации / А.

Корчак-Чепурковский // Земский врач. - Чернигов, 1890. - № 9. - С. 158-161. 308. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Земский врач.

Программа исследования дифтерита / А. В. Корчак-Чепурковский // Сб. Херсонского земства. - 1891. - № 10. - С. 324-332. 309. Корчак-Чепурковский А. В.

x0000003 Программа исследования дифтерита / А.

Сулема при перемежающейся лихорадке / А. В. x0000003 Сулема при перемежающейся лихорадке / А. Корчак-Чепурковский // Земская Медицина. - М., 1885. - № 25. - С. 43-45. 310. Корчак-Чепурковский А. В. Херсонский уезд / А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Земская Медицина.

Корчак-Чепурковский // Земско-мед. сб. - М., 1890. - Вып. 1. - С. 107-120. 311. Корчак-Чепурковской А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // Земско-мед.

Материалы для истории земской медицины в Бессарабской губении / А. В. x0000003 Материалы для истории земской медицины в Бессарабской губении / А.

Корчак-Чепурковский // История Губернской Земской Медицины. - Кишинев: Изд-во Бессарабской Губ. Зем. Управы, 1893. - Вып. 1. - 158 с. 312. Корчак-Чепурковской А. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский // История Губернской Земской Медицины.

Таблицы смертности от холеры в земских уездах Бессарабской губернии за 1866 и 1872 гг. / А. В.

x0000003 Таблицы смертности от холеры в земских уездах Бессарабской губернии за 1866 и 1872 гг.

Корчак-Чепурковский / Бессарабская Губернская Земская Управа. - Кишинев, 1893. - 43 с. 313. Коршунь С. В.

x0000003 Корчак-Чепурковский / Бессарабская Губернская Земская Управа.

Отчет о командировке на V съезд в память Н. И. Пирогова в Казани / С. В. x0000003 Отчет о командировке на V съезд в память Н. Коршунь // Труды Харьковского мед. о-ва. - Х., 1899 [1900]. - С. 92-105. 314. Костюк Г. Г.

x0000003 Коршунь // Труды Харьковского мед.

Роль Киевского общества содействия начальному образованию в популяризации естествознания / Г. Г.

x0000003 Роль Киевского общества содействия начальному образованию в популяризации естествознания / Г.

Костюк // Популяризація науки в Україні : історія і сучасність. - К., 1992. - С. 93-102. 315. Костямин Н. Н.

x0000003 Костюк // Популяризація науки в Україні :

К вопросу о преподавании гигиены на медицинских факультетах российских университетов / Н. Н.

x0000003 К вопросу о преподавании гигиены на медицинских факультетах российских университетов / Н.

Костямин // Русский врач. - 1916. - № 48. - С. 1137-1139. 316. Кохан А. И. x0000003 Костямин // Русский врач. Сельскохозяйственньй травматизм на юге России в последнюю четверть XIX столетия по исследованиям земских врачей / А. И.

x0000003 Сельскохозяйственньй травматизм на юге России в последнюю четверть XIX столетия /по исследованиям земских врачей / А.

Кохан // Гигиена труда. - 1977. - № 10. - С. 52-54. 317. Коцур Н. І Валеологія: підручник / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш, І. О. Калиниченко, Л. П. Товкун.

x0000003 Кохан // Гигиена труда.

- Корсунь-Шевченківський, 2011. - 581 с. 318. Коцур Н. І. Валеологія: навч.-метод. посіб. / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш, Л. П. Товкун. - 2-ге вид., доп.

x0000003 - Корсунь-Шевченківський, 2011.

- Переяслав-Хмельницький, 2010. - 286 с. 319. Коцур Н. Внесок академіка В. О.

x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010.

Корчака-Чепурківського в розвиток соціальної гігієни в Україні / Н. Коцур Л. Товкун // Наук. зап. з укр. історії : зб. наук.

x0000003 Корчака-Чепурківського в розвиток соціальної гігієни в Україні / Л.

праць Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. - Тернопіль, 2006. - Вип. 18. - С. 101-106. 320. Коцур Н. І.

x0000003 праць Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди.

Внесок земського лікаря - вченого-гігієніста С. М. x0000003 Внесок земського лікаря - вченого-гігієніста С. Ігумнова у розвиток земської санітарної організації (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.) / Н. І.

x0000003 Ігумнова у розвиток земської санітарної організації (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.

Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2010. - Вип. 49. - С. 117-127. 321. Коцур Н. І. Внесок М. І.

x0000003 Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть :

Тезякова в розвиток земської медицини в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст. x0000003 Тезякова в розвиток земської медицини в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.

) // Історія науки і біографістика. - 2010. - Вип. 3. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.

x0000003 Коцур // Історія науки і біографістика.

ua/E-Journals/ISB/2010-3/20 kotsur.pdf. - [Заголовок з екрану]. 322. Коцур Н. І. Внесок професора С. А.

x0000003 ua/E-Journals/ISB/2010-3/20 kotsur.

Томіліна в розвиток соціальної гігієни в Україні (20-30 - ті рр. ХХ ст.) / Н. І. x0000003 Томіліна в розвиток соціальної гігієни в Україні (20-30 - ті рр. Коцур // Технологічна освіта : x0000003 Коцур // Технологічна освіта : досвід, перспективи, проблеми: зб. наук. x0000003 досвід, перспективи, проблеми : праць / ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди". x0000003 праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія

Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 6. - С. 210-218. 323. Коцур Н. І. x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010. Внесок учених - членів Товариства київських лікарів у подоланні епідемій (друга половина ХІХ - початок ХХ ст. / Н. І.

x0000003 Внесок учених - членів Товариства київських лікарів у подоланні епідемій (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.

Коцур // Історія науки і біографістика. - 2010. - Вип. 4. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.

x0000003 Коцур // Історія науки і біографістика.

ua/E-Journals/ISB/2010-3/20 kotsur.pdf - [Заголовок з екрану]. 324. Коцур Н. І. x0000003 ua/E-Journals/ISB/2010-3/20 kotsur.

Внесок учених гігієністів в розвиток соціальної гігієни в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ століття) / Н. І. Коцур // Наук. зап. з укр. історії : зб. наук.

x0000003 Внесок учених гігієністів у розвиток соціальної гігієни в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ століття) / Н.

праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди". x0000003 праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди".

- Переяслав-Хмельницький, 2007. - Вип. 19. - С. 322-332. 325. Коцур Н. І. x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2007. Діяльність Комісії народних медичних читань при наукових медичних товариствах (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Н. І.

x0000003 Діяльність Комісії народних медичних читань при наукових медичних товариствах (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Н.

Коцур // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Київського нац. x0000003 Коцур // Етнічна історія народів Європи : ун-ту імені Тараса Шевченка. - К., 2011. - Вип. 42. - С. 21-380. 326. Коцур Н. І. x0000003 ун-т імені Тараса Шевченка, Каф.

Дослідження умов праці і побуту сільськогосподарських робітників у науковій спадщині М. І.

x0000003 Дослідження умов праці і побуту сільськогосподарських робітників у науковій спадщині М.

Тезякова (друга половина ХІХ ст.) / Н. І. x0000003 Тезякова (друга половина ХІХ ст. Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук ]. - К., 2010. - Вип. 48. - С. 102-113. 327. Коцур Н. І.

x0000003 Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть :

З історії становлення і розвитку земської санітарної справи в Україні / Н. І. x0000003 З історії становлення і розвитку земської санітарної справи в Україні / Н.

Коцур // Часопис української історії: зб. наук. ст. / Київський нац. x0000003 Коцур // Часопис української історії : ун-т імені Тараса Шевченка, Каф. укр. x0000003 ун-т імені Тараса Шевченка, Каф. історії та етнополітики ; [голов. ред. А. П. Коцур]. - К., 2006. - Вип. 5. - С. 35-41. 328. Коцур Н. І.

x0000003 історії та етнополітики ; [голов.

Наукова спадщина земських лікарів - вчених-гігієністів та її втілення в розвиток профілактичної медицини в Україні в ХХІ столітті / Н. І.

x0000003 Наукова спадщина земських лікарів - вчених-гігієністів та її втілення в розвиток профілактичної медицини в Україні в ХХІ столітті / Н.

Коцур // Шляхи вдосконалення педагогічного процесу на етапі реформування вищої медичної освіти: матеріали навч.-метод. конф. мед. факультету № 4 Нац. мед. ун-ту ім. О. О. Богомольця / [ред. кол. В. Ф. Москаленко (голов. ред.), С. Т. Омельчук, М. І. Бойко]. - К., 2008. - С. 67-69. 329. Коцур Н. І.

x0000003 Коцур // Шляхи вдосконалення педагогічного процесу на етапі реформування вищої медичної освіти :

Наукова та практична діяльність Одеського товариства лікарів у другій половині ХІХ століття // Наук. вісн. Ізмаїльського держ. гуманітар. ун-ту. - Ізмаїл, 2011. - Вип. 30. - С. 95-104. 330. Коцур Н. І.

x0000003 Наукова та практична діяльність Одеського товариства лікарів у другій половині ХІХ століття // Наук.

Наукове товариство київських лікарів: x0000003 Наукове товариство київських лікарів : становлення та санітарно-протиепідемічна діяльність (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) // Наук. зап. з укр. історії: зб. наук.

x0000003 становлення та санітарно-протиепідемічна діяльність (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) // Наук.

праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди". x0000003 праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди".

- Переяслав-Хмельницький, 2011. - Вип. 26. - С. 313-324. 331. Коцур Н. І. О. В. x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2011.

Корчак-Чепурківський - шлях від земського санітарного лікаря до академіка / Н. І. x0000003 Корчак-Чепурківський - шлях від земського санітарного лікаря до академіка / Н.

Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [голов. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2005. - Вип. 22. - С. 123-127. 332. Коцур Н. І.

x0000003 Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть :

Основи педіатрії і дитячої гігієни: навч. посіб. - Чернівці: Книги ХХІ, 2008. - 632 с. 333. Коцур Н. І. Професор М. С.

x0000003 Основи педіатрії і дитячої гігієни :

Уваров - засновник першої земської санітарної організації в Херсонській губернії (кінець ХІХ ст.

x0000003 Уваров - засновник першої земської санітарної організації в Херсонській губернії (кінець ХІХ ст.

) // Актуальні питання вітчизняної світової історії та історії науки: x0000003 ) // Актуальні питання вітчизняної світової історії та історії науки : пошуки, роздуми, знахідки: x0000003 пошуки, роздуми, знахідки : матеріали четвертої Міжнар. наук. конф. - Луганськ, 2011. - С. 84-86. 334. Коцур Н. І.

x0000003 матеріали четвертої Міжнар.

Профілактична медицина в науковій спадщині вченого-гігієніста С. А. Томіліна / Н. І.

x0000003 Профілактична медицина в науковій спадщині вченого-гігієніста С.

Коцур // Історичні записки: зб. наук. праць Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля. - Луганськ, 2006. - Вип. 9. - С. 112-121. 335. Коцур Н. І. Психогігієна: навч. посіб. / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш. - Чернівці: Книги ХХІ, 2005. - 380 с. 336. Коцур Н. І.

x0000003 Коцур // Історичні записки :

Розвиток санітарно-гігієнічної справи в Україні у 1864-1917 рр. / Н. І. x0000003 Розвиток санітарно-гігієнічної справи в Україні у 1864-1917 рр. Коцур // Дослідження з історії техніки: зб. наук. праць / Нац. технічн. ун-т України "КПІ", Держ. політехн. музей; [ред. кол. Л. М. Бєсов (заст. голов. ред.), Л. О. Гріффен (голов. ред.), В. О. Добровольський та ін.]. - К., 2006. - Вип. 9. - С. 35-42. 337. Коцур Н. І.

x0000003 Коцур // Дослідження з історії техніки :

Роль земств у становленні вітчизняної гігієни в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Н. І. Коцур // Волинські іст. зап. зб. наук.

x0000003 Роль земств у становленні вітчизняної гігієни в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Н.

праць / Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - Т. 5. - С. 13-19. 338. Коцур Н. І.

x0000003 праць / Житомирський держ.

Роль Міжнародної гігієнічної виставки в розвитку вітчизняної гігієни в Україні (початок ХХ століття) / Н. І.

x0000003 Роль Міжнародної гігієнічної виставки в розвитку вітчизняної гігієни в Україні (початок ХХ століття) / Н.

Коцур // Розвиток наукових досліджень: x0000003 Коцур // Розвиток наукових досліджень : матеріали Шостої міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 листоп. 2010 р. - Полтава, 2010. - С. 60-63. 339. Коцур Н. І.

x0000003 матеріали Шостої міжнар.

Становлення і розвиток гігієни в Україні (кінець ХІХ - 20-30-ті рр. ХХ ст.): історіографія / Н. І.

x0000003 Становлення і розвиток гігієни в Україні (кінець ХІХ - 20-30-ті рр.

Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2006. - Вип. 23. - С. 126-135. 340. Коцур Н. І. Шкільна гігієна: навч.-метод. посіб. / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш, Л. П. Товкун.

x0000003 Коцур // Історія української науки на межі тисячоліть :

- Переяслав-Хмельницький, 2010. - 229 с. 341. Кошкин М. Л. x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010. Очерк деятельности кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института / М. Л.

x0000003 Очерк деятельности кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института / М.

Кошкин // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред. П. Д. Лещенко, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К. : Гос. мед. изд-во, 1959. - С.197-203. 342. Кошкін М. Л.

x0000003 Кошкин // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / под ред.

Аркадій Іванович Якобій - видатний вітчизняний гігієніст / М. Л. Кошкін. - К. Здоров'я, 1964. - 32 с. 343. Кравецький Р.

x0000003 Аркадій Іванович Якобій - видатний вітчизняний гігієніст / М.

Є Вклад учених Академии наук Українскої РСР в розвиток медицини / Р. Є. Кравецький, К. П. Галицький. - К. Вид-во АН УРСР, 1957. - С.6-10. 344.

x0000003 Є Вклад учених Академии наук Українскої РСР в розвиток медицини / Р.

Краткий отчет о деятельности бактерио-гигиенического отряда ХМО докторов Г. Я. Острянина и В. В.

x0000003 Краткий отчет о деятельности бактерио-гигиенического отряда ХМО докторов Г.

Фавра // Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1904 г. - Х., 1906. - С. 90-91. 345. Кремень В. Україна: альтернативи поступу.

x0000003 Фавра // Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1904 г.

Критика історичного досвіду / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. - К., 1996. - 759 с. 346. Крыштопа Б. П.

x0000003 Критика історичного досвіду / В.

Высшее медицинское образование в Украинской ССР / Б. П. Крыштопа. - К. Здоров'я, 1985. - 318 с. 347. Кубійович В. Енциклопедія українознавства / В. Кубійович. - К.

x0000002 Становление высшего медицинского образования в Украинской ССР // Высшее медицинское образование в Украинской ССР.

Молоде життя, 1996. - Ч. 3. - С. 1142-1143. 348. Кудрицький М. А. x0000003 Молоде життя, 1996. Спроба санітарно-гігієнічної оцінки фізкультурних вправ у трудовій школі. x0000003 Спроба санітарно-гігієнічної оцінки фізкультурних вправ у трудовій

школі. (3 Інституту Фізичної Культури УАН. Дир. проф. В. Підгаєцький) / М. Кудрицький // Укр. мед. вісті. - 1927. - № 1. - С. 86. 349. Кудрицький М.

x0000003 (3 Інституту Фізичної Культури УАН.

Здорове й хворе людське тіло / М. Кудрицький. - К. Книгоспілка, 1927. - С. 6. 350. Кудрявцев П. Ф.

x0000003 Здорове й хворе людське тіло / М.

Земская медицина и заболеваемость в Херсонском уезде за 1894 г. / П. Ф. Кудрявцев. - Херсон, 1896. 351. Кулида С.

x0000003 Земская медицина и заболеваемость в Херсонском уезде за 1894 г.

Троянди і виноград Тадея Рильського / С. Кулида // "МК" в Украине. - 2011. - 5-11 окт. - С. 2. 352. Кундієв Ю. І.

x0000003 Троянди і виноград Тадея Рильського / С.

Академік Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський: x0000003 Академік Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський: трагічна доля вченого / Ю. І. x0000003 трагічна доля вченого / Ю. Кундієв // Український журнал з проблем медицини праці. - 2006. - № 1. - С. 75-79. 353. Кундієв Ю. І. Володимир Підгаєцький: повернення із забуття. 1889-1937 / Ю. І. Кундієв, О. П. Яворовський, І. М. Трахтенберг, І. М. Сахарчук. - Житомир: Полісся, 2008. - 324 с. 354. Курок О. І. Д. Г.

x0000003 Кундієв // Український журнал з проблем медицини праці.

Віленський - учений, педагог та один із організаторів вітчизняного ґрунтознавства 20 - 50-х рр. ХХ ст. / О. І.

x0000003 Віленський - учений, педагог та один із організаторів вітчизняного ґрунтознавства 20 - 50-х рр.

Курок // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2010. - Вип. 49. - С.103-111. 355. Курок О. І. Розвиток ґрунтознавства в ХІХ ст. історична ретроспектива /О. І.

x0000003 Курок // Історія української науки на межі тисячоліть :

Курок // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. x0000003 Курок // Історія української науки на межі тисячоліть :

наук праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2009. - Вип. 46. - С. 104-112. 356. Левит М. М.

x0000003 наук праць / [відп.

Медицинская периодическая печать / М. М. Левит, М. П. Мультановкий // Большая мед. энцикл. 3-е изд. - М. Сов. энцикл., 1980. - Т. 14. - С. 377-402 (1111-1187). 357. Левит М. М.

x0000003 Медицинская периодическая печать / М.

Общественная медицина в России в период революционной ситуации 1859-186 гг. / М. М.

x0000003 Общественная медицина в России в период революционной ситуации 1859-186 гг.

Левит // Очерки по истории отечественной медицины середины ХІХ в.- М. Медгиз, 1963. - Вып. 2. - С. 3-67. 358. Лекарев Л. Г.

x0000003 Левит // Очерки по истории отечественной медицины середины ХІХ в.

Земская санитария в дореволюционной Подолки / Л. Г. x0000003 Земская санитария в дореволюционной Подолки / Л. Лекарев // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине. - К., 1962. - Т. 2. - С. 59. 359. Лисицын Ю. П. Социальная гигиена / Ю. П. Лисицын, Ю. А. Шилинс // Большая сов. энцикл. - 3-е изд. - М. Сов. энцикл., 1976. - Т. 24. - Кн. 1. - С. 26. 360. Лисицын Ю. П.

x0000003 Лекарев // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине.

Съезды медицинские, конгрессы / Ю. П. Лисицын, Ю. А. Шилинис // Большая мед. энцикл. - 3-е изд. - М. Сов. энцикл., 1985. - Т. 24. - С. 411-422. 361. Литвин В. Історія України. - К.

x0000003 Съезды медицинские, конгрессы / Ю.

Наукова думка, 2009. - 821 с. 362. Лізунова А. А. x0000002 , Наукова думка, 1994. Лев Семенович Ценковський (1822-1887) / А. А. Лізунова, С. П. x0000003 А Лев Семенович Ценковський (1822-1887) / А. Руда // Наука та науковознавство. - 1998. - № 2. - С. 80-86. 363. Ломинский Ф. О.

x0000003 Руда // Наука та науковознавство.

О паразитизме некоторых болезнетворных микробов на растениях / Ф. О. Ломинский. - К., 1890. - 27 с. 364. Лотова Е. И.

x0000003 О паразитизме некоторых болезнетворных микробов на растениях / Ф.

Боротьба с инфекционными болезнями в СССР (1917-1967): очерки истории / Е. И. Лотова, Х. И. Идельчик. - М. Медицина, 1967. - 432 с. 365. Лотова Е. И.

x0000003 Боротьба с инфекционными болезнями в СССР (1917-1967) :

Русская интеллигенция и вопросы общественной гигиены. x0000003 Русская интеллигенция и вопросы общественной гигиены. Первое медицинское общество в России / Е. И. Лотова. - М. Госмедиздат, 1962. 366. Лукомский М. Я.

x0000003 Первое медицинское общество в России / Е.

Строительство рабочей медицины / М. Я. Лукомский. - М., 1925. - С. 24-25. 367. Лушников А. Г.

x0000003 Строительство рабочей медицины / М.

Клиника внутренних болезней в России в первой половине XIX века: автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра мед. наук / А. Г. Лушников. - М., 1961. - 28 с. 368. Лушников А. Г.

x0000002 Клиника внутренних болезней в России в первой половине XIX века:

Медицинское образование в России и СССР / А. Г. x0000002 Медицинское образование в России и СССР // Из истории медицины.

Лушников // Из истории медицины. - Рига, 1964. - С. 128-133. 369. Майстренко О. А.

x0000003 Лушников // Из истории медицины.

Роль Херсонського земства в медичному обслуговуванні населення у 1865-1917 рр. автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / О. А. Майстренко. - К., 2006. - 20 с. 370. Макаренко И. М.

x0000003 Роль Херсонського земства в медичному обслуговуванні населення у 1865-1917 рр.

Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841-1991) / И. М. Макаренко, И. М. Полякова. - К. Здоров'я, 1991. - 160 с. 371. Макаренко И. М.

x0000002 Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841-1991) // К.

Материалы о развитии гигиены на Украине (Вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых мед. фак. Киевского ун-та): автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.02.03 / И. М. Макаренко. - К., 1964. - 20 с. 372. Макаренко И. М.

x0000003 Материалы о развитии гигиены на Украине (вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых медицинского факультета Киевского университета :

Материалы о развитии гигиены на Украине (вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых медицинского факультета Киевского университета: дис. на соиск. науч. степени канд. мед. наук / И. М. Макаренко. - К., 1964.- 320 с. 373. Марзеев А. Н.

x0000003 Материалы о развитии гигиены на Украине (вопросы гигиены в трудах и деятельности ученых медицинского факультета Киевского университета :

Записки санитарного врача / А. Н. Марзеев. - К. Здоров'я, 1965. - 175 с. 374. Марзеев А. Н.

x0000003 Записки санитарного врача /А.

О санитарной организации на Украине / А. Н. x0000002 У истоков советской санитарной организации на Украине // Гигиена и санитария.

Марзеев // Профилактическая медицина. - 1922. - № 1. - С. 91-111. 375. Марзеев А. Н.

x0000003 Марзеев // Профилактическая медицина.

Отчёт о деятельности санитарного врача по Верхнеднепровскому уезду за 1911 год / А. Н. Марзеев. - Екатеринослав: Тип. Андрущенко, 1912. - 100 с. 376. Матвеенко С. А. Микробиология / С. А. Матвеенко, С. С.

x0000003 Отчёт о деятельности санитарного врача по Верхнеднепровскому уезду за 1911 год / А.

Дяченко // Развитие биологии на Украине. - К. Наук. думка, 1984. - Т. 1. - С. 296-311. 377. Матвєєва Л. ВУАН : віхи історії / Л. В. Матвєєва // Вісн. АН України. - 1993. - № 6. - С. 18-31. 378. Матвєєва Л. ВУАН: віхи історії / Л. В. Матвєєва // Вісн. АН України. - 1993. - № 7. - С. 28-36. 379. Матвєєва Л. В.

x0000003 Дяченко // Развитие биологии на Украине.

Нарис з історії Всеукраїнської Академії наук / Л. В. Матвеєва. - К. ВД "Стилос", 2003. - 560 с. 380.

x0000003 Нарис з історії Всеукраїнської Академії наук / Л.

Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред. Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К.

x0000002 // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине.

Госмедиздат УССР, 1959. - Кн. 2. - 256 с. 381. x0000003 Госмедиздат УССР, 1959. Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред. П. Д. Лещенка, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К.

x0000003 Познанский // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред.

Госмедиздат УССР, 1962. - 318 с. 382. x0000003 Госмедиздат УССР, 1962. Матеріали до історії розвитку охорони здоровя на Україні / [під ред. К. Ф. Дупленка]. - К.

x0000003 Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / під ред.

Держмедвидав УРСР, 1957. - 385 с. 383. Медвідь Л. І. x0000003 Держмедвидав УРСР, 1957. Розвиток гігієни сільськогосподарської праці в Українській РСР / Л. І. x0000003 Розвиток гігієни сільськогосподарської праці в Українській РСР / Л.

Медвідь // Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред. П. Л. Шупик]. - К., 1959 . - C. 523-537. 384. Медвідь Л. І.

x0000003 Медвідь // Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред.

Тридцять років Київському інституту гігієни праці та професійних захворювань / Л. І.

x0000003 Тридцять років Київському інституту гігієни праці та професійних захворювань / Л.

Медвідь // Доповіді наукової сесії на честь 30-річчя інституту / Київський ін-т гігієни праці та проф. захворювань. - К., 1958. - С. 5-18. 385. Медицина в Україні: видатні лікарі: біобібліогр. словник. - К., 2002. - Дод. вип.

x0000003 Медвідь // Доповіді наукової сесії на честь 30-річчя інституту / Київський ін-т гігієни праці та проф.

ХVІІІ - перша половина ХІХ ст. / [під ред. М. М. Гайдучок]. - 123 с. 386. Медицинский вестник. - 1870. - № 14. - С. 119. 387.

x0000003 ХVІІІ - перша половина ХІХ ст.

Медицинский факультет Харьковского университета за 100 лет его существования (1805-1905 гг.) / [под ред. И. П. Скворцова и Д. И. Багалея]. - Х., 1905-1906. - 471 с. 388. Межиров Л. С.

x0000003 Медицинский факультет Харьковского университета за 100 лет его существования (1805-1905 гг.

Материалы к изучению истории гигиены и санитарии на Украине до Великой Октябрьской социалистической революции / Л. С.

x0000003 Материалы к изучению истории гигиены и санитарии на Украине до Великой Октябрьской социалистической революции / Л.

Межиров // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине. - К, 1962. - Кн. 2. - С. 103-112. 389. Метелкин А. И. Классические опыты Г. Н. Минха и О. О. Мочутковского / А. И.

x0000003 Межиров // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине.

Метелкин // Фельдшен и акушерство. - 1949. - № 8. - С. 35-38. 390. Метелкин И. И. Л. С.

x0000003 Метелкин // Фельдшен и акушерство.

Ценковский (основоположник отечественной школы микробиологов) / И. И. Метелкин. - М. Госиздат мед. л-ры, 1950. - 263 с. 391. Мечников И. И. Страницы воспоминаний / И. И. Мечников. - М. Изд-во АН СССР, 1946. - 280 с. 392. Мечникова О. Жизнь И. И. Мечникова / О. Мечникова. - М., 1926. - С. 115. 393. Миленушкин Ю. И.

x0000003 Ценковский (основоположник отечественной школы микробиологов) / И.

Григорий Николаевич Минх и борьба с проказой в России / Ю. И. Миленушкин // Журн.

x0000003 Григорий Николаевич Минх и борьба с проказой в России / Ю.

микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1949. - № 1. - С. 55-62. 394. Минкин А. Вечность / А. Минкин // МК в Украине. - 2011. - 5-11 окт. - С. 13. 395. Мирский М. Б.

x0000003 микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 1983.

Медицина России ХVІ - ХІХ веков / М. Б. Мирский. - М: x0000003 Медицина России ХVІ - ХІХ веков / М. Российская политическая энциклопедия, 1996. - 400 с. 396. Мирський Марк. x0000003 Российская политическая энциклопедия, 1996.

Українські вчені-медики - жертви сталінських репресій // Агапіт.-Київ, 1945. - № 2. - С. 48. 397. Москаленко В.Ф.

x0000003 Українські вчені-медики - жертви сталінських репресій // Агапіт.

Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О.О.

x0000003 Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О.

Богомольця (1841-2006) / В.Ф. Москаленко, І.М. Полякова. - К. x0000003 Богомольця (1841-2006) / В. Книга плюс, 2006. - 304 с. 398. Москаленко В.Ф. x0000003 Книга плюс, 2006. Концептуальне подходы к формированию современной профилактической стратегии в здравоохранении:

x0000003 Концептуальне подходы к формированию современной профилактической стратегии в здравоохранении:

от профилактики медицинской к профилактике социальной: Монографія / В.Ф. Москаленко. - М.

x0000003 от профилактики медицинской к профилактике социальной:

ГЭОТАР - Медиа, 2011. - 240 с. 399. Москаленко В. Ф. О.В. Корчак-Чепурківський:

x0000003 ГЭОТАР - Медиа, 2011.

біля витоків кафедри гігієни праці / В. Ф. x0000003 біля витоків кафедри гігієни праці / В. Москаленко // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні:

x0000003 Москаленко // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні:

матеріали науково-практичної конференції з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О.О.

x0000003 матеріали науково-практичної конференції з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О.

Богомольця, та 120-річчя від дня народження професора В.Я. Підгаєцького. - К., 2008. - С. 13-19. 400. Москаленко В. Ф.

x0000003 Богомольця, та 120-річчя від дня народження професора В.

Он стоял у истоков научной мысли / В. Ф. x0000003 Он стоял у истоков научной мысли / В. Москаленко // Зеркало недели. - 2007. - 3 березня (№8). 401. Москаленко В. Ф. Таврований епохою / В. Ф. Москаленко, В. П. Ляхоцький // Наук. вісн. Нац. мед. ун-ту імені О. О. Богомольця. - 2006. - № 1. - С. 178-179. 402.

x0000003 Москаленко // Зеркало недели.

Нариси історії української інтелігенції (перша половина XX ст.) / [за ред. Ю. Ю. Курносова]: у 3 кн. - К., 1994. - Кн. 1. 403.

x0000003 Нариси історії української інтелігенції (перша половина XX ст.

Наукові установи та організації УСРР. - Х. Вид. Держ. План. Комісії, 1930. - 404 с. 404.

x0000003 Наукові установи та організації УСРР.

Научные медицинские общества СССР / [под ред. М. В. Волкова]. - М. Медицина, 1972. - 455 с. 405.

x0000003 Научные медицинские общества СССР / [под ред.

Національна Академія Наук України. 1918-2008: до 90-річчя від дня заснування / гол. ред. Б. Є. Патон. - К. Вид-во КММ, 2008. - 624 с. 406. Негшан A. M.

x0000003 Національна Академія Наук України.

Биография в истории экономической мысли и опит интелектуальной биографии Дж. М. Кейнса / A. M.

x0000003 Биография в истории экономической мысли и опыт интелектуальной биографии Дж.

Негшан // История через личность: x0000003 Негшан // История через личность : историческая биография сегодня / [под ред. Л. П. Репиной]. - М., 2005. - С. 330-368. 407. Неделько В. П.

x0000003 историческая биография сегодня / под ред.

Некоторые показатели состояния здоровья детей младшего школьного возраста в связи с условиями их жизни / В. П. Неделько, О. М.

x0000003 Некоторые показатели состояния здоровья детей младшего школьного возраста в связи с условиями их жизни / В.

Циборовский // Соцгигиена, организация здравоохранения и история медицины. - К. Здоров'я, 1971. - Вып. 5. 408. Неделько В. П.

x0000003 Циборовский // Соцгигиена, организация здравоохранения и история медицины.

Состояние здоровья детей младшего школьного возраста / В. П. Неделько, О. М.

x0000003 Состояние здоровья детей младшего школьного возраста / В.

Циборовский // Гигиена и санитария. - 1969. - № 12. - С. 36-39. 409. Недригайлов В. И. Бактериология чумы / В. И. Недригайлов // Тр. Харьковского мед.о о-ва. - Х., 1892. - Вип. 1. - С. 16-18. 410. Недригайлов В. И.

x0000003 Циборовский // Гигиена и санитария.

Отчет о командировке в Петербург на форт "Александр І для изучения бактериологии бубонной формы чумы и способов приготовления бубонно-чумных препаратов" / В. И. Недригайлов // Тр. Харьковского мед. о-ва. - Х., 1901. - Вып. 1. - С. 71-82. 411. Нековаль В. Т. Передмова / В. Т.

x0000003 Отчет о командировке в Петербург на форт "Александр І для изучения бактериологии бубонной формы чумы и способов приготовления бубонно-чумных препаратов" / В.

Нековаль // Думки, ідеї професора С. А. x0000003 Нековаль // Думки, ідеї професора С. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом: x0000003 Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом : 2006 рік історія медицини: x0000003 2006 рік історія медицини : матеріали третього конкурсу на кращу роботу / [за ред. В. П. Неділько]. - К., 2006. - С. 5. 412. Нековаль В. Т. С. А.

x0000003 матеріали третього конкурсу на кращу роботу / за ред.

Томилин - человек, врач, ученый: к 125-летию со дня рождения / В. x0000003 Томилин - человек, врач, ученый : Нековаль // Сборник научных работ. - К., 2002. - С. 5-12. 413. Нехамкин С. x0000003 Нековаль // Сборник научных работ. Изнасилование в стиле ретро / С. x0000003 Изнасилование в стиле ретро / С. Нехамкин // Аргументы недели. - 2011. - 13 окт. - С. 20. 414. Никберг И. И. x0000003 Нехамкин // Аргументы недели. К истории организации первых кафедр в России / И .И. x0000003 К истории организации первых кафедр гигиены в России / И. Никберг // Сто лет Киевского медицинского института (1841-1941). - К. Гос. мед. изд-во УССР, 1947. - С. 121-132. 415. Никберг И. И.

x0000003 Никберг // Сто лет Киевского медицинского института (1841-1941).

К истории организации первых кафедр гигиены в России / И. И. Никберг // Врачеб. дело. - 1965. - № 6. - С. 660. 416. Никитин А. Ф.

x0000003 К истории организации первых кафедр гигиены в России / И.

Очерки социальной гигиены: x0000003 Очерки социальной гигиены : социальный коллектив и его мощность / А. Ф. Никитин. - Л. Наука и шк., 1925. - 167 с. 417. Никольский Н. Д.

x0000003 социальный коллектив и его мощность / А.

Гигиена в связи с социальными условиями / Н. Д. Никольский // Образование. - 1906. - № 7. - С. 4. 418. Нікберг І.

x0000003 Гигиена в связи с социальными условиями / Н.

І Перший український професор гігієни Віктор Андрійович Суботін / І. І. Нікберг // Агапіт. - 1996. - № 4. - С. 31-35. 419. Ніс С. Про хвороби і як їм запобігти / С. Ніс. - К., 1874. - 28 с. 420.

x0000003 Перший український професор гігієни Віктор Андрійович Суботін / І.

О направлении общественной санитарной деятельности и программе работ земских санитарных врачей // Двенадцатый Пироговский съезд. - СПб, 1913. - С. 33. 421.

x0000003 О направлении общественной санитарной деятельности и программе работ земских санитарных врачей // Двенадцатый Пироговский съезд.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1905-1906 учебный год // Университетские известия. - К., 1905. - № 9. - С. 99-116. 422.

x0000003 Владимира на 1905-1906 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1906-1907 учебный год // Университетские известия. - К., 1906. - № 10. - С. 107-124. 423.

x0000003 Владимира на 1906-1907 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св.

Владимира на 1908-1909 учебный год // Университетские известия. - К., 1908. - № 10. - С. 32-50. 424.

x0000003 Владимира на 1908-1909 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1909-1910 учебный год // Университетские известия. - К., 1909. - № 11. - С. 30-48. 425.

x0000003 Владимира на 1909-1910 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1910-1911 учебный год // Университетские известия. - К., 1910. - № 11. - С. 31-50. 426.

x0000003 Владимира на 1910-1911 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1911-1912 учебный год // Университетские известия. - К., 1911. - № 11. - С. 34-54. 427.

x0000003 Владимира на 1911-1912 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1912-1913 учебный год // Университетские известия. - К., 1912. - № 10. - С. 39-61. 428.

x0000003 Владимира на 1912-1913 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1913-1914 учебный год // Университетские известия. - К., 1913. - № 10. - С. 37, 59. 429.

x0000003 Владимира на 1913-1914 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1914-1915 учебный год // Университетские известия. - К., 1914. - № 10. - С. 39-60. 430.

x0000003 Владимира на 1914-1915 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1915-1916 учебный год // Университетские известия. - К., 1915. - № 10. - С. 39-60. 431.

x0000003 Владимира на 1915-1916 учебный год // Университетские известия.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1907-1908 учебный год // Университетские изв. - К., 1907. - № 10. - С. 98-116. 432.

x0000003 Владимира на 1907-1908 учебный год // Университетские изв.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1903-1904 учебный год // Университетские изв. - К., 1903. - № 9. - С. 93-111. 433.

x0000003 Владимира на 1903-1904 учебный год // Университетские изв.

Обозрение преподавания в Императорском Университете св. x0000003 Обозрение преподавания в Императорском Университете св. Владимира на 1904-1905 учебный год // Университетские изв. - К., 1904. - № 9. - С. 96-114. 434.

x0000003 Владимира на 1904-1905 учебный год // Университетские изв.

Общество киевских врачей. x0000003 Общество киевских врачей. Протоколы заседаний с приложениями за 1886-1887 гг. - К., 1888. - С. 23-25. 435.

x0000003 Протоколы заседаний Общества Киевских врачей с приложениями за 1886-1887 гг.

Общество киевских врачей. Протоколы заседаний № 3. - К., 1872. - С. 1-6. 436.

x0000003 Общество киевских врачей.

Общество киевских врачей. x0000003 Общество киевских врачей. Протоколы заседаний за 1878-1879 рр. - К., 1880. - С. 11. 437. x0000003 Протоколы заседаний за 1878-1879 рр. Общество киевских врачей. x0000003 Общество киевских врачей. Протоколы заседаний за 1885-1886 гг. - К., 1887. - С. 27-31. 438. x0000003 Протоколы заседаний за 1885-1886 гг. Общий устав императорских российских университетов // Журн. М-ва народного просвищения. - СПб., 1863. - № 8. 439. Овчаров В. К.

x0000003 Общий устав императорских российских университетов // Журн.

К истории развития высшего медицинского образования в СССР / В. К. Овчаров // Ученые зап. 2-го Моск. мед. ин-та. - 1957. - Т. 2. - С. 48-56. 440. Одесский вестник. - 1848. - 29 сент. - С. 410. 441. Одесский вестник. - 1848. - 12 июн. - С. 249. 442. Одесский вестник. - 1848. - 16 июн. - С. 253. 443.

x0000002 К истории развития высшего медицинского образования в СССР // Ученые записки 2-го Моск.

Одесский медуниверситет (1900-2000) / І. Л. Бабій, Ю. І. Бажора, С. О. Тешелей; [за ред. В. М. Запорожана]. - Одеса: Мед у-т, 2000. - 199 с. 444. Онопрієнко В.

x0000003 Одесский медуниверситет (1900-2000) / І.

Українське наукове товариство: x0000003 Українське наукове товариство : 1907-1921 роки / В. Онопрієнко, О. Реєнт, Т. Щербань. - К., 1998. - 242 c. 445. Орлов В.Д.

x0000003 1907-1921 роки / В.

Обзор успехов гигиены за 1906 г. / В.Д. Орлов. - СПб., 1907. - 82 с. 446. Орлов В.Д.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1906 г.

Обзор успехов гигиены за 1907 г. / В.Д. Орлов. - СПб., 1908. - 72 с. 447. Орлов В.Д.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1907 г.

Обзор успехов гигиены за 1908 г. / В.Д. Орлов. - СПб., 1909. - 116 с. 448. Орлов В.Д.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1908 г.

Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции для студентов медицинского факультета Императорского Университета св.Владимира / В.Д. Орлов. - К. Типография Имераторского У-та св.Владимира, 1905. - 171 с. 449. Орлов В.Д.

x0000003 Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции для студентов медицинского факультета Императорского Университета св.

Тридцатилетие лаборатории гигиены Импер. Унив. Св. x0000003 Тридцатилетие лаборатории гигиены Импер. Владимира (1875 - 1905 г.г.): x0000003 Владимира (1875 - 1905 г. материалы для истории кафедры гигиены / В.Д. Орлов. - К. Типография Импер. Универ. Св. Владимира, 1906. - 201 с. 450. Орлов В. Д.

x0000003 Материалы для истории кафедры гигиены в Императорской военно-медицинской академии / С.

Виктор Андреевич Субботин, как ученый и профессор / В. Д. Орлов // Университетские изв. - 1899. - № 2. - С. 246-259. 451. Орлов В. Д.

x0000003 Виктор Андреевич Субботин, как ученый и профессор / В.

Обзор успехов гигиены за 1902 г. / В. Д. Орлов. - СПб., 1903. - 62 с. 452. Орлов В. Д.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1902 г.

Обзор успехов гигиены за 1903 г. / В. Д. Орлов. - СПб., 1904. - 60 с. 453. Орлов В. Д.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1903 г.

Обзор успехов гигиены за 1905 г. / В. Д. Орлов. - СПб., 1906. - 69 с. 454. Осипов Е. А.

x0000003 Обзор успехов гигиены за 1905 г.

Русская земская медицина. x0000003 Русская земская медицина. Обзор развития земской медицины в России вообще и отдельно в Московской губернии с кратким статистическим отче том страны и ея состояния / Е. А. Осипов, И. В. Попов, П. И. Куркин. - М. Тов. "Печатная С. П. Яковлева", 1899. - 340 с. 455. Осінчук Р.

x0000003 Обзор развития земской медицины в России вообще и отдельно в Московской губернии с кратким статистическим отчетом страны и ея состояния / Е.

Державна організація охорони здоров'я УНР / Р. x0000003 Державна організація охорони здоров'я УНР / Р. Осінчук // Українські лікарі: бібліогр. довід. в 2 т. x0000003 Осінчук // Українські лікарі : - Львів; Чикаго, 1994. - Т. 2: x0000003 - Львів ; Чикаґо, 1994. Лікарі діаспори та їх діяльність для рідного краю. - С. 282. 456. Остання адреса.

x0000003 Лікарі діаспори та їх діяльність для рідного краю.

До 60-річчя соловецької трагедії. - К. Сфера, 1999. - Т. 3. - С. 47-366. 457. x0000002 До 60-річчя соловецької трагедії: Отчет о деятельности Бактериологического иститута Харьковского медицинского общества за 1907 р. д-ра Амираджи и д-ра Недригайлова. - Х., 1908. - С.54-80. 458.

x0000003 Отчет о деятельности Бактериологического иститута Харьковского медицинского общества за 1907 г.

Отчет о деятельности Бактериологического иститута Харьковского медицинского общества за 1907 г. - Х., 1908. - С. 69. 459.

x0000003 Отчет о деятельности Бактериологического иститута Харьковского медицинского общества за 1907 г.

Отчет о деятельности Общества врачей при Казанском университете за 1881-1882 гг. // Дневник о-ва. - 1882. - № 19. - С. 448. 460.

x0000003 Отчет о деятельности Общества врачей при Казанском университете за 1881-1882 гг.

Отчет о деятельности Общества для борьбы с заразними болезнями в г. Киеве. Год второй. - К., 1906. - 180 с. 461.

x0000003 Отчет о деятельности Общества для борьбы с заразними болезнями в г.

Отчет о деятельности Общества для борьбы с заразными болезнями в г. Киеве за 1903 г. Год восьмой. - К., 1904. - С. 172. 462.

x0000003 Отчет о деятельности Общества для борьбы с заразными болезнями в г.

Отчет о деятельности Общества Киевских врачей в 1862-63 годах, читанный секретарем Общества, помощником директора хирургической клиники Университета Св.

x0000003 Отчет о деятельности Общества Киевских врачей в 1862-63 годах, читанный секретарем Общества, помощником директора хирургической клиники Университета Св.

Владимира Миллиотом в торжественном заседании 3-го ноября 1863 г. // Университетское изв. - 1863. - № 11. - С. 75. 463.

x0000003 Владимира Миллиотом в торжественном заседании 3-го ноября 1863 г.

Отчет о деятельности Общества Киевских врачей за 1903-1904 гг. // Тр. x0000003 Отчет о деятельности Общества Киевских врачей за 1903-1904 гг. О-ва Киевских Врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов и отчетов за 1903-1904 г. - К., 1905. - Т. 7. - Вып. 2. - С. 63-68. 464. x0000003 протоколов и отчетов за 1903-1904 г.

Отчет о деятельности Общества Киевских врачей за 1904-1905 гг. // Тр. x0000003 Отчет о деятельности Общества Киевских врачей за 1904-1905 гг. О-ва Киевских врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов за 1905-1906 гг. - К., 1907. - С. 187. 465. x0000003 протоколов за 1905-1906 гг. Отчет о деятельности противодифтерийного и бактериологического институтов Харьковского медицинского общества за 1899 г.

x0000003 Отчет о деятельности противодифтерийного и бактериологического институтов Харьковского медицинского общества за 1899 г.

// Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1899. - Х., 1900. - С. І-VІІІ. 466.

x0000003 // Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1899.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1910 г. / [сост. секретарь О-ва д-р Н. В. Томашевский]. - Х., 1911. - С. 32. 467.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1910 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1894 г. - Х., 1895. - С. 11. 468.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1894 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1897 г. - Х., 1898. - С. 60. 469.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1897 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1898 г. - Х., 1899. - С. 3-16. 470.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1898 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1900 г. - Х., 1901. - С. 12. 471.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1900 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1908 г. / [сост. секретарь О-ва д-р Н. В. Томашевский]. - Х., 1909. - С. 17. 472.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1908 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1909 г. / [сост. секретарь О-ва д-р Н. В. Томашевский]. - Х., 1910. - С. 64. 473.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1909 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1913 г. [сост. д-р М. А. Хворостанский]. - Х., 1914. - С. ІХ. 474.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1913 г.

Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1914 г. / [сост. секретарь О-ва д-р Н. В. Томашевский]. - Х., 1916. - С. XXIV. 475.

x0000003 Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1914 г.

Отчет о торжественном годичном заседании Общества Киевских врачей 28 октября 1895 г. - К., 1895. - С. 1-8. 476.

x0000003 Отчет о торжественном годичном заседании Общества Киевских врачей 28 октября 1895 г.

Отчет Одесского государственного санитарно-бактериологического Института за ХL (ювилейный) год. - Одесса, 1927. - С. 20. 477.

x0000003 Отчет Одесского государственного санитарно-бактериологического Института за ХL (ювилейный) год.

Отчет Одесского общества врачей 7-го июля 1886 г. - Одеса, 1886. - 27 с. 478.

x0000003 Отчет Одесского общества врачей 7-го июля 1886 г.

Отчет совета Общества для борьбы с заразними болезнями за 1903 г. Год восьмой. - К., 1904. - 172 с. 479.

x0000003 Отчет совета Общества для борьбы с заразними болезнями за 1903 г.

Отчеты о деятельности санитарного персонала // Сб. Херсонского земства. - 1890. - № 9. - С. 122-128. 480.

x0000003 Отчеты о деятельности санитарного персонала // Сб.

Очерки истории высшего медицинского образования и научных медицинских школ на Украине / [под ред. В. Д. Братуся, А. Л. Михнева, К. Ф. Дупленко и др.]. - К. Здоров'я, 1965. - 264 с. 481.

x0000002 Из истории медицинского образования в Белоруссии, Литве и на Украине // Очерки истории высшего медицинского образования и научных медицинских школ на Украине.

Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине / [под ред. Б. Д. Петрова, В. Д. Братуся, К. Ф. Дупленко]. - К.

x0000003 Сиротинин // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине.

Госмедиздат УССР, 1954. - 437 с. 482. x0000003 Госмедиздат УССР, 1954. Очерки истории профилактического направления советской медицины / [под ред. Б. Д. Петрова]. - М. Медгиз, 1958. - 196 с. 483.

x0000003 Очерки истории профилактического направления советской медицины / под ред.

Очерки историографии советского здравоохранения / [под ред. М. И. Барсукова]. - М. Медицина, 1965. - 205 с. 484. П'ятак О. А.

x0000003 Очерки историографии советского здравоохранения / по ред.

Медичні наукові товариства / О. А. П'ятак // Українська рад. енцикл. - 2-ге вид. - К. Голов. ред. УРЕ, 1981. - Т. 6. - С. 432. 485. Павловский А.

x0000003 Медичні наукові товариства / Є.

Гнойные хирургические заразные заболевания при огнестрельных ранених и их этиология / А.

x0000003 Гнойные хирургические заразные заболевания при огнестрельных ранених и их этиология / А.

Павловский // Русская медицина. - 1914. - № 46-50. - С. 1083-1178. 486. Павловский А. Д. Газовая Гангрена.

x0000003 Павловский // Русская медицина.

Газовая Флегмона и Бронзовая Рожа. Этиология и клиника / А. Д. Павловский. - К., 1917. - 120 с. 487. Павловский А. Д.

x0000003 Газовая Флегмона и Бронзовая Рожа.

К вопросу об инфекции и иммунитете / А. Д. Павловский. - СПб., 1899. - 58 с. 488. Павловский А. Д.

x0000003 К воросу об инфекции и иммунитете / А.

О приготовлении противодифтерийной сыворотки в Киеве и о способах ее применения / А. Д. Павловский // Тр.

x0000003 О приготовлении противодифтерийной сыворотки в Киеве и о способах ее применения / А.

О-ва Киевских врачей с прил. протоколов. - К., 1896. - С. 27. 489. Палладін О. В. Від редакції /О. В.

x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил.

Палладін // Вісті Всеукр. Акад. Наук. - 1934. - № 1. - С. 1. 490. Перфильев Г. Н. x0000003 Палладін // Вісті Всеукр.

Земская медицина в Крыму / Г. П. Перфильев // Сов. здравоохранение. - 1981. - № 1. - С. 63-66. 491. Петров Б. Д.

x0000003 Земская медицина в Крыму / Г.

Очерки истории отечественной медицины / Б. Д. Петров. - М. Медгиз, 1962. - 326 с. 492. Петров П. Т.

x0000003 Очерки истории отечественной медицины / Б.

К истории Харьковского научного медицинского общества (1861-1961) / П. Т. x0000003 К истории Харьковского научного медицинского общества (1861-1961) / П.

Петров // 100-летие Харьковского научного медицинского общества (1861-1961). - К. Здоров'я, 1965. - С. 7-69. 493. Петров П. Т. С. А.

x0000003 Петров // 100-летие Харьковского научного медицинского общества (1861-1961).

Томилин (к 10-летию со дня смерти) / П. Т. Петров // Сов. здравоохранение. - 1963. - № 7. - С. 34. 494. Петров П. Т.

x0000003 Томилин (к 10-летию со дня смерти) / П.

Столетие Харьковского медицинского общества / П. Т. x0000003 Столетие Харьковского медицинского общества / П. Петров // Очерки истории русской общественной медицины. - М. Медицина, 1965. - 299 с. 495. Пирогов Н. И.

x0000003 Петров // Очерки истории русской общественной медицины.

Замечание на проект Общего устава Императорских Российских университетов / Н. И. Пирогов. - СПб., 1863. 496. Пирогов Н. И.

x0000003 Замечание на проект Общего устава Императорских Российских университетов / Н.

Избранные педагогические сочинения / Н. И. Пирогов. - М. Изд-во АПН РСФСР, 1953. - С. 85. 497. Пирогов Н. И.

x0000003 Избранные педагогические сочинения / Н.

Начала общей военно-полевой хирургии / Н. И. Пирогов. - М., 1841. - Ч. 1. - С. 1-2. 498. Пискунов В. П.

x0000003 Начала общей военно-полевой хирургии / Н.

О жизни и научной деятельности С. А. x0000003 О жизни и научной деятельности С. Томилина (краткий очерк) / В. П. Пискунов, В. С. Тешенко // Томилин С. А. x0000003 Томилина (краткий очерк) / В. Демография и социальная профилактика. - М. Статистика, 1973. - С. 5-20. 499. Підгаєцький В.

x0000003 Демография и социальная профилактика.

З приводу впливу умов виробництва на інтенсифікацію праці : автореферат) / В. Підгаєцький // Наук. зап.

x0000003 З приводу впливу умов виробництва на інтенсифікацію праці :

Київські науково-дослідчих кафедри. - К., 1923. - Т. 1. - С. 145-153. 500. Підгаєцький В.

x0000003 / Київські науково-дослідчі кафедри.

Роль і сучасні завдання фізичної культури / В. Підгаєцький; Ін-т фізич. x0000003 Роль і сучасні завдання фізичної культури / В. культури ВУAН // Киевский мед. журн. / Киевские науч. мед. о-ва. - 1922. - № 6. - С. 15-22. 501. Підгаєцький В.

x0000003 культури ВУAН // Киевский мед.

Роль і сучасні завдання фізичної культури В. Підгаєцький; Ін-т фізич. x0000003 Роль і сучасні завдання фізичної культури / В. культури ВУАН // Киевский мед. журн. / Киевские науч. мед. о-ва. - 1922. - № 6. - С. 15-22. 502. Підгаєцький В. Спадковість та євгеніка / В.

x0000003 культури ВУAН // Киевский мед.

Підгаєцький // Додаток до журн. "Шлях освіти ". - 1923. - № 11-12. - С. 1-23. 503. Підгаєцький В. Фізична культура.

x0000003 Підгаєцький // Додаток до журн.

Вправне володіння тілом / В. Підгаєцький. - К. Друкарня Військ.-ред. x0000003 Вправне володіння тілом / В. ради Київської військ. округи, 1923. - 48 с. 504. Підгаєцький В. Я. Гігієна праці. x0000003 ради Київської військ.

Для технічних вишів та самоосвіти / В. Я. Підгаєцький. - Х. x0000003 Для технічних вишів та самоосвіти / В. Дервидав України, 1929. - 167 с. 505. Підгаєцький В. Я. x0000003 Дервидав України, 1929. Гігієна сільськогосподарської праці. x0000002 Гігієна села і сільськогосподарської праці, токсикологія пестицидів,

організація охорони здоров'я, історія медицини Науково-популярний нарис: посіб. для с.-г. та пед. ВУЗів / В. Я. Підгаєцький. - Х. Рад. селянин, 1928. - 83 с. 506. Підгаєцький В. Я.

x0000003 Науково-популярний нарис :

З життя Київського медичного інституту. x0000003 З життя Київського медичного інституту. Робота кафедри професійної гігієни Київського медичного інституту за 1923-1929 pp. / В. Я. Підгаєцький // Укр. мед. вісті. - 1929. - № 1-6. - С. 183-187. 507. Підгаєцький В. Я. Фабрична гігієна / В. Я. Підгаєцький. - Х. Друкар, 1923. - 6 с. 508. Підгайний Семен.

x0000003 Робота кафедри професійної гігієни Київського медичного інституту за 1923-1929 pp.

Українська інтелігенція на Соловках. x0000002 Українська інтелігенція на Соловках Спогади 1933-1941 рр. Спогади 1933-1941 років / Семен Підгайний. - Т. Джура, 1990. - С. 33-91. 509. x0000003 Спогади 1933-1941 років / Семен Підгайний.

Підсумки шефства ВУАН над Сталінщиною // Вісті ВУАН. - 1930. - № 6. - С. 35. 510. Плющ В.

x0000003 Підсумки шефства ВУАН над Сталінщиною // Вісті ВУАН.

Нариси з історії української медичної науки та освіти / В. Плющ. - Мюнхен, 1970. - Кн. 1:

x0000003 Нариси з історії української медичної науки та освіти / В.

Від початків української державності до ХХ ст. - 342 с. 511. Плющ В. x0000003 Від початків української державності до ХХ ст. Лікарські товариства і наукові з'їзди лікарів у Східній Україні (1840-1946): іст. нарис / В.

x0000003 Лікарські товариства і наукові з'їзди лікарів у Східній Україні (1840-1946) :

Плющ // Матеріали до історії укр. медицини. - Чикаго : Вид. УЛТПА, 1988. - Т. 2. - С. 1-22. 512. Плющ В.

x0000003 Плющ // Матеріали до історії укр.

Медична наука в Україні в першій половині ХХ-го сторіччя / В. x0000003 Медична наука в Україні в першій половині ХХ-го сторіччя / В. Плющ // Матеріали до історії української медицини. x0000003 Плющ // Матеріали до історії української медицини. - Нью-Йорк; Мюнхен, 1975. - Т. 1. - С. 40-149. 513. Плющ В. x0000003 - Нью-Йорк ; Мюнхен, 1975. Медична преса в Україні / В. x0000003 Медична преса в Україні / В. Плющ // Матеріали до історії укр. медицини. x0000003 Плющ // Матеріали до історії укр. - Нью-Йорк; Мюнхен, 1995. - Т. 1. - С. 161-190. 514. Погожев А. В. x0000003 - Нью-Йорк ; Мюнхен, 1995. Взаимодействие врачебной науки и административной практики / А. В. Погожев // Вестн. обществен. гигиены, судеб. и практ. медицины - СПб., 1896. - Т. 29. - Кн. 1 (янв.). - С. 2-19. 515. Подрушняк Є. П.

x0000003 Взаимодействие врачебной науки и административной практики / А.

Медичні наукові товариства / Є. П. Подушняк // Українська рад. енцикл. - 2-ге вид. - К. Голов. ред. УРЕ, 1984. - Т. 11. - Кн. 2:

x0000003 Медичні наукові товариства / Є.

Українська Радянська Соціалістична Республіка. - С. 158. 516. Познанский В. П.

x0000002 УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка.

Роль крыс в эпидемии чумы / В. П. Познанский // Тр. Харьковского мед. о-тва. - 1902. - Вип. 2. - Х., 1903. - С. 28-30. 517.

x0000003 Роль крыс в эпидемии чумы / В.

Політична історія України / [за ред. В. І. Танцюри]. - К. Академія, 2001. - 356 с. 518. Полонська-Василенко Н.

x0000003 Політична історія України / за ред.

Українська Академія Наук: нарис історії / Н. Полонська-Василенко. - Ч. 1 (1918-1930). - Мюнхен, 1955. - 232 с. 519. Пономарев В. Г. А. Л.

x0000003 Українська Академія Наук :

Смидович - крупнейший организатор санитарного дела на Екатеринославщине / В. Г.

x0000003 Смидович - крупнейший организатор санитарного дела на Екатеринославщине / В.

Пономарев // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред. Д. Н. Калюжного и А. А. Грандо]. - К., 1962. - С. 302-309. 520. Пономарев В. Г.

x0000003 Пономарев // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред.

Становление и развитие санитарно-противоэпидемической организации Днепропетровской области / В. Г.

x0000003 Становление и развитие санитарно-противоэпидемической организации Днепропетровской области / В.

Пономарев // Материалы к истории гигиенического и санитарного дела в УССР. - К., 1959. - С. 53-61. 521. Попов Н. И.

x0000003 Пономарев // Материалы к истории гигиенического и санитарного дела в УССР.

Голодный хлеб и разные виды суррогатов ржаного хлеба / Н. И. Попов // Мед. обозрение. - 1892. - № 12. - С. 8. 522. Попушой Е. П. Вклад А. В.

x0000003 Голодный хлеб и разные виды суррогатов ржаного хлеба / Н.

Корчака-Чепурковского в развитие здравохранения и боротьбу с эпидемиями в Молдавии / Е. И. Попушой, В. А. Иокса // Журн.

x0000003 Корчака-Чепурковского в развитие здравохранения и боротьбу с эпидемиями в Молдавии / Е.

микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 1983. - № 10. - С. 109-111. 523. Попушой Е. П. Л. А.

x0000003 микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 1983.

Тарасевич и его роль в развитии советской медицинской науки: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук / Е. П. Попушой. - Кишинев, 1970. - 18 с. 524. Попушой Е. П. Приостановить эпидемию / Е. П. Попушой, Н. А. Тестемицану, В. А.

x0000002 Тарасевич и его роль в развитии советской медицинской науки:

Иокса // Видные врачи Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1985. - С. 62-73. 525. Правила университета св. Владимира // Университетские изв. - К., 1872. - № 3. - С. 17. 526.

x0000003 Иокса // Видные врачи Молдавии.

Приказы по Медицинскому Департаменту // Вестн. судеб. медицины и обществен. гигиены. - 1884. - Т. 4. - С. 4. 527.

x0000003 Приказы по Медицинскому Департаменту // Вестн.

Приложение к протоколам Харьковского медицинского общества. - 1884. - Вып. 1. - Х., 1884. - С. 1-2. 528.

x0000003 Сочавы // Приложение к протоколам заседания Харьковского медицинского общества.

Приложение к протоколам Харьковского медицинского общества. - Х., 1885. - Вип. 5. - С. 1-3. 529.

x0000003 Сочавы // Приложение к протоколам заседания Харьковского медицинского общества.

Приложение к протоколам Харьковского медицинского общества. -1875. - № 11. - С. 42. 530. Пристайко В. І. Шлях на Соловки / В. І. Пристайко, О. М. Пшенніков, Ю. І.

x0000003 Сочавы // Приложение к протоколам заседания Харьковского медицинского общества.

Шаповал // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - К., 1997. - № 1/2. - С. 73. 531. x0000003 Шаповал // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. Про подальшу долю тих, кого судили в Харкові на "Показовому процесі" // "Опера СВУ - музика ГПУ". Спогади свідків. - Кам'янецьк-Шахтинський: Станіца, 1992. - С. 46. 532.

x0000003 Про подальшу долю тих, кого судили в Харкові на "Показовому процесі" // "Опера СВУ - музика ГПУ".

Проект Харьковской санитарной комиссии при городской управе доктора Н. x0000003 Проект Харьковской санитарной комиссии при городской управе доктора Н.

Сочавы // Приложение к протоколам заседания Харьковского медицинского общества. - 1873. - Вып. 3. - Х., 1874. - С. 22-30. 533.

x0000003 Сочавы // Приложение к протоколам заседания Харьковского медицинского общества.

Протокол № 26 научно-публичного заседания Харьковского медицинского общества 26 сентября 1909 г. //Труды Харьковского мед. об-ва. - Х., 1910. - С. 249-253. 534.

x0000003 Протокол № 26 научно-публичного заседания Харьковского медицинского общества 26 сентября 1909 г.

Протокол заседания Общества киевских врачей 17 февраля 1907 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол заседания Общества киевских врачей 17 февраля 1907 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вип. 2. - С. 7. 535. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол заседания Общества экономистов при Киевском Коммерческом Институте 6 ноября 1910 г. // Изв.

x0000003 Протокол заседания Общества экономистов при Киевском Коммерческом Институте 6 ноября 1910 г.

Киевского Коммерческого Ин-та, состоящего в ведении М-ва Пром-сти и торговли. - К., 1910. - Кн. 5. - С. 1-11. 536.

x0000003 Киевского Коммерческого Ин-та, состоящего в ведении М-ва Пром-сти и торговли.

Протокол очередного заседания Киевских врачей 15 апреля 1895 г. // Тр. x0000003 Протокол очередного заседания Киевских врачей 15 апреля 1895 г.

О-ва Киевских врачей с прил. Протоколов. 18. ІІІ. - 15. ІV. - 29. ІV. 1895. - Т. 1. - Вып. 3. - С. 41-44. 537.

x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил.

Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 1 декабря 1907 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 1 декабря 1907 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вып. 2. - С. 13-17. 538. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 1 ноября 1908 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 1 ноября 1908 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вып. 2. - С. 44-45. 539. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 11 октября 1908 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 11 октября 1908 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вып. 2. - С. 41-43. 540. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 13 декабря 1897 г. // Тр. О-ва киевских врачей. - К., 1898. - Т. 4. - Вып. 1. - С. 1-11. 541.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 13 декабря 1897 г.

Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 13 октября 1907 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 13 октября 1907 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вып. 2.- С. 7-9. 542. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 25-го ноября 1898 г. // Тр.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 25-го ноября 1898 г.

О-ва киевских врачей с прил. протоколов (25.ХІ.1895 г. - 2.ХІІ.1895 г. - 16 ХІІ.1895). - К., 1899. - Т. 2. - Вып. 1. - С. 17-21. 543.

x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил.

Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 3 мая 1908 г. // Тр. с прил.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества Киевских врачей 3 мая 1908 г.

протоколов за часть 1907 и 1908 г. x0000003 протоколов за часть 1907 и 1908 г. и отчетов за 1906-1908 гг. - К., 1908. - Т. 9. - Вып. 2. - С. 32. 544. x0000003 и отчетов за 1906-1908 гг. Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 5-го мая 1907 г. // Тр.

x0000003 Протокол очередного заседания Общества киевских врачей 5-го мая 1907 г.

О-ва Киевских врачей с прил. протоколов за 1907 г. - К., 1907. - Т. 10. - Вып. 1. - С. 273=275. 545.

x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил.

Протокол экстренного заседания Харьковского медицинского общества 15 октября 1871 г. - Х., 1871. - № 19. - С. 43. 546.

x0000003 Протокол экстренного заседания Харьковского медицинского общества 15 октября 1871 г.

Протокол экстренного заседания Харьковского медицинского общества 4 ноября 1870 г. - Х., 1870. - № 18. - С. 133. 547.

x0000003 Протокол экстренного заседания Харьковского медицинского общества 11 ноября 1870 г.

Протоколы заседаний Общества киевских врачей // Университетские изв. - 1964. - № 12. - С. 28-33. 548.

x0000003 Протоколы заседаний Общества киевских врачей // Университетские изв.

Протоколы заседаний Общества Киевских врачей за 1903-1904 гг. // Тр. x0000003 Протоколы заседаний Общества Киевских врачей за 1903-1904 гг. О-ва Киевских Врачей с прил. x0000003 О-ва Киевских Врачей с прил. протоколов и отчетов за 1903-1904 г. - К., 1905. - Т. 7. - Вып. 2. - С. 1-26. 549. x0000003 протоколов и отчетов за 1903-1904 г.

Протоколы заседаний Общества киевских врачей с приложеними за 1887-1888 гг. - Вып.1. - К., 1888. - С. 56. 550.

x0000003 Протоколы заседаний Общества киевских врачей с приложеними за 1887-1888 гг.

Протоколы заседаний Общества киевских врачей с приложеними протоколов за 1888-1889 гг. - К., 1889. - С. 21-24. 551.

x0000003 Протоколы заседаний Общества киевских врачей с приложеними протоколов за 1888-1889 гг.

Протоколы заседаний Общества Киевских врачей с приложениями за 1886-1887 гг. - К., 1887. - С. 104-105. 552.

x0000003 Протоколы заседаний Общества Киевских врачей с приложениями за 1886-1887 гг.

Протоколы заседаний Общества Киевских Врачей с приложениями за 1898-1899 гг. // Тр. О-ва Киевских врачей. - К. Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1899. - С. 39. 553.

x0000003 Протоколы заседаний Общества Киевских Врачей с приложениями за 1898-1899 гг.

Протоколы заседаний Общества одесских врачей за 1869 г.- О. Тип. П. Францова, 1870. - Вып. 2-3. - С. 19-20. 554.

x0000003 Протоколы заседаний Общества одесских врачей за 1869 г.

Протоколы Общества Киевских Врачей с приложениями за 1898-99 г. - К. Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира Н. Т.

x0000003 Протоколы Общества Киевских Врачей с приложениями за 1898-99 г.

Корчак-Новицкаго, 1899. - С. 39. 555. x0000003 Корчак-Новицкаго, 1899. Протоколы Общества одесских врачей за 1869 г. - О. Тип. П. Францова, 1870. - С. 20-21. 556.

x0000003 Протоколы Общества одесских врачей за 1869 г.

Протоколы общества одесских врачей за 1871 р. - О., 1872. - С. 6. 557. x0000003 Протоколы общества одесских врачей за 1871 р. Протоколы Одесского общества врачей за 1868 г. - О., 1868. - С. 29-30. 558. Пундій П. Українські лікарі : біобібліогр. довід. / П. Пундій / [голов. ред. Я. Ганіткевич].

x0000003 Протоколы Одесского общества врачей за 1868 г.

- Львів; Чикаґо, 1994. - Кн. 1: x0000003 - Львів ; Чикаґо, 1994. Естафета поколінь національного відродження. - С. 108-232. 559. П'ятак О. А. Медичні журнали / О. А. П'ятак // Українська рад. енцикл. - 2-ге вид. - К. Голов. ред. УРЕ, 1981. - Т. 6. - С. 431. 560. Рачков А. А.

x0000003 Естафета поколінь національного відродження.

Григорий Витальевич Хлопин (жизнь и деятельность) / А. А. Рачков. - Ленинград: Изд-во "Медицина" Ленингр. отд-ния, 1965. - 111 с. 561.

x0000003 Григорий Витальевич Хлопин (жизнь и деятельность) / А.

Редакційна стаття // Университетские изв. - 1884. - № 11. - Отд. 1. - С. 358-359. 562. Робак І. Ю.

x0000003 Редакційна стаття // Университетские изв.

Історичні умови організації та специфіка розвитку охорони здоров'я в Харкові (ХVІІІ - початок ХХ ст): автореф. на здоб. наук. ступеня д-ра іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / І. Ю. Робак. - К., 2009. - 40 с. 563. Рогоза О. М.

x0000003 Історичні умови організації та специфіка розвитку охорони здоров'я в Харкові (ХVІІІ - початок ХХ ст) :

Діяльність земств України по створенню і розвитку системи охорони народного здоров'я (1864-1917 рр.): автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / О. М. Рогоза. - Х., 2002. - 13 с. 564. Ролле И. И.

x0000003 Діяльність земств України по створенню і розвитку системи охорони народного здоров'я (1864-1917 рр.

Гигиенические очерки Подольской губернии / И. И. Ролле // Тр. Подольского губ. ком.

x0000003 Гигиенические очерки Подольской губернии / И.

- Камянецк-Подольск, 1869. - Т. 1. - С. 1-64. 565. Ролле И. И. x0000003 - Камянецк-Подольск, 1869. Очерки гигиены Подольской губернии / И. И. x0000003 Очерки гигиены Подольской губернии / И. Ролле // Памятная книга Подольской губернии за 1866 год / Подольский губ. стат. ком.

x0000003 Ролле // Памятная книга Подольской губернии за 1866 год / Подольский губ.

- Камянецк-Подольск, 1865. - 125 с. 566. Ролле И. И. Популярная гигиена : x0000003 - Камянецк-Подольск, 1865.

курс лекций, прочитанных в Подольской духовной семинарии / И. И. Ролле. x0000003 курс лекций, прочитанных в Подольской духовной семинарии / И. - Каменец-Подольск, 1880. - 68 с. - Отд. отт. из журн. "Подольский экон. вестн.", 1879, № 10-20. 567. Ролле И. И.

x0000003 - Каменец-Подольск, 1880.

Статистичекие описания Подольской губернии / И. Ролле, А. Демьяненко / Подольский губ. стат. ком.

x0000003 Статистичекие описания Подольской губернии / И.

- Каменец-Подольск, 1866. - 47 с. 568. Рубан Н. М. x0000003 - Каменец-Подольск, 1866. Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.): автореф. дис. на здоб. наук. супеня канд. іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / Н. М. Рубан. - Донецьк, 2004. - 19 с. 569. Руда С.

x0000003 Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.

Київський період діяльності В. К. Високовича / С. Руда, Л. x0000003 Київський період діяльності В. Ковальчук // Образ Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст. тези доп. міжнар. наук. конф. - К., 1995. - С. 187-189. 570. Руда С. П.

x0000003 Ковальчук // Образ Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець XIX - початок XX ст.): монографія / С. П. Руда. - К.

x0000003 Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець XIX - початок XX ст.

ІВЦ Держкомстату України, 2000. - 262 с. 571. Руда С. П. x0000003 ІВЦ Держкомстату України, 2000. Научно-просвітницька діяльність медичних товариств України на межі ХІХ - ХХ століть // Наука і освіта: зб. наук.

x0000003 Научно-просвітницька діяльність медичних товариств України на межі ХІХ - ХХ століть // Наука і освіта :

праць АН вищої школи України. -К. Хрещатик, 1997. - Кн. 1. - С. 85-88. 572. Руда С. П.

x0000003 праць АН вищої школи України.

Роль Харківського наукового центру у розробці засад медичної та ветеринарної мікробіології (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Зб. наук.

x0000003 Роль Харківського наукового центру у розробці засад медичної та ветеринарної мікробіології (кінець ХІХ - початок ХХ ст.

праць Харківського держ. пед. ун-ту. - Х., 2000. - Вип. 4. - С. 183-192. 573. Рудая С. П.

x0000003 праць Харківського держ.

Научные общественные объединения на Украине в XIX в. x0000003 Научные общественные объединения на Украине в XIX в. Харьковское медицинское общество / С. П. x0000003 Харьковское медицинское общество. Рудая // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном: зб. аналітичних матеріалів. - К., 1997. - Вип. 1(12). - С. 53-55. 574. Рудик С. К.

x0000003 Рудая // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном :

З історії лікування тварин в Україні / С. К. Рудик. - К., 1996. - 52 с. 575. Рузе М. x0000003 З історії лікування тварин в Україні / С.

Роберт Оппенгеймер и атомная бомба / М. Рузе. - М. Атомиздат, 1965. - 149 с. 576. Рябко Д. В.

x0000003 Роберт Оппенгеймер и атомная бомба / М.

К истории развития эпидемиологической организации на Черниговщине / Д. В. x0000003 К истории развития эпидемиологической организации на Черниговщине / Д.

Рябко // Итоги и перспективы исследований по истории медицины: материалы респ. конф. - Ташкент, 1980. - С. 526. 577.

x0000003 Рябко // Итоги и перспективы исследований по истории медицины :

С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач. - 1899. - № 22. - С. 638-646. 578.

x0000003 С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач.

С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач. - 1899. - № 23. - С. 673-681. 579.

x0000003 С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач.

С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач. - 1899. - № 24. - С. 705-708. 580.

x0000003 С VII-го Съезда русских врачей в Казани // Врач.

С ІІІ съезда русских врачей // Врач. - 1889. - № 2. - С. 54. 581. x0000003 С ІІІ съезда русских врачей // Врач. С ІІІ съезда русских врачей // Врач. - 1889. - № 3. - С. 83. 582. x0000003 С ІІІ съезда русских врачей // Врач. С ІІІ съезда русских врачей // Врач. - 1889. - № 4. - С. 108. 583. Савина Р. В. x0000003 С ІІІ съезда русских врачей // Врач.

Томилин - один из видных организаторов санитарного дела в Украине / Р. В. x0000003 Томилин - один из видных организаторов санитарного дела в Украине / Р.

Савина // Життя і наукова діяльність С. А. x0000003 Савина // Життя і наукова діяльність С. Томіліна - служіння справі охорони здоров'я населення України: до 125-річчя з дня народження : матеріали конф. - К., 2002. - С. 5-12. 584. Савіна Р. В.

x0000003 Томіліна - служіння справі охорони здоров'я населення України :

Стан санітарної справи в земській медицині / Р. В. Савіна // Журн. Акад. мед. наук. - К., 2002. - Т. 8. - № 2. - С. 394-399. 585. Савчук В. С.

x0000003 Стан санітарної справи в земській медицині / Р.

Естественно-научные общества Юга Российской империи: x0000003 Естественно-научные общества Юга Российской империи : вторая половина ХІХ - начало ХХ в. / В. С. Савчук. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. у-та, 1994. - 232 с. 586. Савчук В. С.

x0000003 вторая половина ХІХ - начало ХХ в.

Историко-научный анализ деятельности естественнонаучных обществ Юга Украины, Крыма и Бессарабии:

x0000003 Историко-научный анализ деятельности естественнонаучных обществ Юга Украины, Крыма и Бессарабии :

вторая половина ХІХ - начало ХХ в. дисс. на соиск. учен. степени д-ра ист. наук. 07.00.01. "История Украины" / В. С. Савчук. - Днепропетровск, 1996. - 456 с. 587. Сапіга О. П.

x0000003 вторая половина ХІХ - начало ХХ в.

Медична та санітарна служба в Українській Галицькій Армії (1918-1920 рр.): автореф. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук. 20.02.22 "Військова історія" / О. П. Сапіга. - Львів, 2011. - 20 с. 588.

x0000003 Медична та санітарна служба в Українській Галицькій Армії (1918-1920 рр.

Сборник гигиенической лаборатории Юрьевского университета. - Юрьев, 1902. - С. 1-16. 589.

x0000003 Сборник гигиенической лаборатории Юрьевского университета.

Сборник лекций по азиатской холере, читанных при Харьковском медицинском обществе в 1905 году. - Х., 1905. - 222 с. 590.

x0000003 Сборник лекций по азиатской холере, читанных при Харьковском медицинском обществе в 1905 году.

Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. - СПб., 1845. - Т. 2. - Отд. 2. - 257 с. 591. Сверчков А. Н. Идеи И. П.

x0000002 Сборник постановлений по Министерству народного просвещения.

Скворцова о биологическом и медицинском значении элекричества / А. Н. x0000003 Скворцова о биологическом и медицинском значении элекричества / А.

Сверчков // Гигиена и санитария. - 1967. - № 7. - С. 81-83. 592. Семашко Н. А. Доктор Н. И. Тезяков / Н. А.

x0000003 Сверчков // Гигиена и санитария.

Семашко // Курортное дело. - 1925. - № 1-2. - С. 5-6. 593. Семашко Н. А. Избранные произведения / Н. А. Семашко; под ред. П. И. Калью. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Медицина, 1967. - 268 с. 594. Семашко Н. А. Избранные произведения / Н. А. Семашко; под ред. П. И. Калью. - 2-е изд., испр. и доп. - М., 1967. - С. 144. 595. Синяк К. М.

x0000003 Семашко // Курортное дело.

Авксентий Васильевич Корчак-Чепурковский: (к 125-летию со дня рождения) / К. М. Синяк, В. Ф. Рудиченко // Врачеб. дело. - 1983. - № 4. - С. 118-121. 596. Сиротинин Н. Н.

x0000003 Авксентий Васильевич Корчак-Чепурковский :

О двух ведучих русско-украинских школах патологов / Н. Н. x0000003 О двух ведучих русско-украинских школах патологов / Н. Сиротинин // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине. - К. Госиздат, 1954. - С. 241-245. 597. Скворцов И. П.

x0000003 Сиротинин // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине.

Значение гигиенического образования для современных врачей / И. П. Скворцов. - Казань, 1881. - 11 с. 598. Скворцов И. П.

x0000003 Значение гигиенического образования для современных врачей / И.

О воспитании с гигиенической точки зрения: x0000003 О воспитании с гигиенической точки зрения : речь на акте Казанского ун-та, 5 ноября 1880 г. / И. П. Скворцов. - Казань, 1880. - 7 с. 599. Скворцов И. П.

x0000003 речь на акте Казанского ун-та, 5 ноября 1880 г.

Проект организации медицинского образования в России / И. П. Скворцов // Рус. медицина. - Казань, 1883. 600. Склифософский Н. В.

x0000003 Проэкт организации медицинского образования в России / И.

Два случая овариотомии с счастливым исходом / Н. В. Склифософский // Мед. вестн. - 1868. - № 9. - С. 71-72.; № 10. - С. 79-81; № 11. - С. 86-88. 601. Смидович А. Л.

x0000003 Два случая овариотомии с счастливым исходом / Н.

Деятельность лечебно-продовольственных пунктов с 1899 по 1908 год и желательные изменения в их организации / А. Л. Смидович // Врачеб.-санитар. хроника Екатеринославской губ. - Екатеринослав, 1910. - № 11. - С. 738. 602. Смидович А. Л.

x0000003 Деятельность лечебно-продовольственных пунктов с 1899 по 1908 год и желательные изменения в их организации / А.

Земская санитарная организация, задачи и средства земства в борьбе з эпидемиями / А. Л.

x0000003 Земская санитарная организация, задачи и средства земства в борьбе з эпидемиями / А.

Смидович // Труды Х съезда врачей. - Катеринослав, 1910. - Т. 3. - С. 1-9. 603. Смидович А. Л.

x0000003 Смидович // Труды Х съезда врачей.

Краткий обзор земской медицины и санитарии Екатеринославской губернии. x0000003 Краткий обзор земской медицины и санитарии Екатеринославской губернии.

Пояснение к экспонатам на Всероссийской гигиенической выставке / А. Л. Смидович. - Екатеринослав, 1913. - 120 с. 604. Смидович А. Л.

x0000003 Пояснение к экспонатам на Всероссийской гигиенической выставке / А.

О регистрации, формах ее, статистике заболеваемости и движения населения и желательной ее постановке / А. Л. Смидович // Труды ХХ губ.

x0000003 О регистрации, формах ее, статистике заболеваемости и движения населения и желательной ее постановке / А.

съезда врачей Екатеринославской губернии. - Екатеринослав, 1910. - Т. 2. - С. 31-75. 605. Смидович А. Л.

x0000003 съезда врачей Екатеринославской губернии.

О санитарном состоянии жилищ Екатеринославской губернии и мерах к улучшению жилищных условий / А. Л. Смидович // Журн. ХІ губ.

x0000003 О санитарном состоянии жилищ Екатеринославской губернии и мерах к улучшению жилищных условий / А.

съезда земских врачей. - Екатеринослав, 1914. - С. 171. 606. Смидович А. Л. x0000003 съезда земских врачей.

Об организации ночлежно-продовольственных пунктов для горнорабочих / А. Л. Смидович // Врачеб.-санитар. хроника Екатеринославской губ. - Екатеринослав, 1910. - № 11-12. - С. 748-736. 607. Снегірьов Гелій.

x0000003 Об организации ночлежно-продовольственных пунктов для горнорабочих / А.

Набої для розстрілу (Ненько моя, ненько) / Гелій Снегірьов. - К. Дніпро, 1990. - С. 122-124. 608. Соболева Е. В.

x0000003 Набої для розстрілу (Ненько моя, ненько) / Снегірьов Гелій.

Организация науки в России второй половины ХІХ в. / Е. В. Соболева // Вопр. x0000003 Организация науки в России второй половины ХІХ в.

истории естествознания и техники. - 1989. - № 2. - С. 13-18. 609. Современная медицина. - 1863. - № 21. - С. 417. 610. Соколов П. И. Г. В.

x0000003 истории естествознания и техники.

Хлопин - основатель санитарно-химической (медицинской) защиты / П. И. Соколов. - Л., 1963. - 17 с. 611. Соловьев З. П.

x0000003 Хлопин - основатель санитарно-химической (медицинской) защиты / П.

Библиографическая заметка о книге Н. И. x0000003 Библиографическая заметка о книге Н. Тезякова "Беседы по гигиене и применение ее к народной школе" / З. П. Соловьев // Туберкулез. - СПб., 1913. - С. 272-273. 612. Соловьев З.П.

x0000003 Тезякова "Беседы по гигиене и применение ее к народной школе" / З.

Отчет о работе V Всероссийского съезда здравотделов / З.П. Соловьев. - М., 1924. - С. 60. 613. Сорокина А. В. И. И.

x0000003 Отчет о работе V Всероссийского съезда здравотделов / З.

Мечников и развитие отечественной микробиологии: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук / А. В. Сорокина. - М., 1968. - 14 с. 614.

x0000003 Мечников и развитие отечественной микробиологии :

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / [під ред. Ю. В. Вороненка і В. Ф. Москаленка]. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 256 с. 615.

x0000002 Соціальна медицина та організація охорони здоров'я:

Становлення земської медицини на Правобережній Україні / О. О. Гарнець, В. М. Сорока, О. М. Ціборовський, В. О. Кушнір // Вісн. соціал.

x0000003 Становлення земської медицини на Правобережній Україні / О.

гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2003. - № 2. - С. 82-86. 616. x0000003 гігієни та організації охорони здоров'я України.

100-летие Харьковского научного медицинского общества. 1861-1961: x0000003 100-летие Харьковского научного медицинского общества. сборник очерков и статей по истории деятельности / [за ред. В. П. Новаченко]. - К. Здоров'я, 1965. - 257 с. 617.

x0000003 сборник очерков и статей по истории деятельности / за ред.

150 лет Киевскому медицинскому институту / [за ред. Є. Г. Гончарука]. - К.Здоровье, 1991. - 264 с. 618.

x0000003 150 лет Киевскому медицинскому институту / за ред.

160 років Національному медичному університету імені О. О. Богомольця / [за ред. Є. Г. Гончарука]. - К. Століття, 2001. - 368 с. 619. Стойка О. А.

x0000003 ; 160 років Національному медичному університету імені О.

Комиссии медицинских народних чтений при Обществе киевских врачей и ее деятельность / О. А. Стойка, В. С.

x0000003 Комиссии медицинских народных чтений при Обществе киевских врачей и ее деятельность / О.

Лозинский // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення) : матеріали конф. - К., 2010. - С. 39-42. 620. Столяров Г. С.

x0000003 Лозинский // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення) :

Статистика охорони здоров'я: підручник / Г. С. Столяров, Ю. В. Вороненко, М. В. Голубчиков. - К. КНЕУ, 2002. - С. 14. 621. Стояновский А. В.

x0000003 Статистика охорони здоров'я :

К истории кафедры общей гигиены Одесского медицинского института / А. В. x0000003 К истории кафедры общей гигиены Одесского медицинского института / А.

Стояновский // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред. П. Д. Лещенко, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К., 1959. - С. 205-208. 622. Страшун И. Д.

x0000003 Стояновский // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / под ред.

Россия и русские на Дрезденской выставке 1911 г. / И. Д. Страшун // Сов. здравоохранение. - 1961. - № 12. - С. 84-87. 623. Страшун И. Д.

x0000003 Россия и русские на Дрезденской выставке 1911 г.

Русская общественная медицина в период между двумя революциями (1907-1917) / И. Д. Страшун. - М., 1964. - 136 с. 624. Ступак Ф. Я.

x0000003 Русская общественная медицина в период между двумя революциями (1907-1917) / И.

Благодійність та соціальна опіка в Україні (кінець ХVІІІ - початок ХХ ст.): дис. на здоб. наук. ступеня д-ра іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / Ф. Я. Ступак . - К., 2010. - 434 c. 625. Ступак Ф. Я.

x0000003 Благодійність та соціальна опіка в Україні (кінець ХVІІІ - початок ХХ ст.

Громадська діяльність медиків Києва / Ф. x0000003 Громадська діяльність медиків Києва / Ф. Я Ступак // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-річниці Товариства київських лікарів): матеріали конф. - К., 2010. - С. 21-29. 626. Ступак Ф. Я.

x0000003 Я Ступак // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-річниці Товариства київських лікарів) :

Земська медицина в Правобережній Україні / Ступак Ф. Я. // Велика Волинь: пр. Житомирського наук.-краєзнавч. т-ва дослідників Волині. - Житомир, 2005. - Т. 33:

x0000003 Земська медицина в Правобережній Україні / Ф.

Музейна справа на Житомирщині: x0000003 Музейна справа на Житомирщині : історія, досвід, проблеми. - С. 233-242. 627. Ступак Ф. Я. x0000003 історія, досвід, проблеми. Історичний досвід медичної допомоги сільському населенню / Ступак Ф. Я. // Український селянин: зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 7. - С. 33-35. 628. Ступак Ф. Я.

x0000003 Історичний досвід медичної допомоги сільському населенню / Ступак Ф.

Мeдико-соціальна допомога і доброчинність / Ступак Ф. Я. x0000003 Мeдико-соціальна допомога і доброчинність /Ф. // Охорона здоров'я України. - 2007. - № 1 (25). - С. 264. 629. Субботин В. А. Записки по гигиене / В. А. Субботин. - К., 1883. - Вып. 1. - 56 с. 630. Субботин В. А.

x0000003 Ступак // Охорона здоров'я України.

Краткий курс гигиены професора университету св. x0000003 Краткий курс гигиены професора университету св. Владимира (составлен при содействии студентов 5-го курса медицинского факультета) / В. А. Субботин. - К. Тип. К. Н. Милевскаго, 1882. - 632 с. 631. Субботин В. А.

x0000003 Владимира (составлен при содействии студентов 5-го курса медицинского факультета) / В.

Лаборатория при кафедре гигиены / В. А. x0000002 Лаборатория при кафедре гигиены // Историко статистические записки об ученных и учебно-вспомогательных учреждениях университета св.

Субботин // Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св. Владимира / [под ред. В. С. Иконникова]. - К., 1884. - С. 213-221. 632. Субботин В. А.

x0000003 Субботин // Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомагательных учреждениях университета св.

О расширении преподавания гигиены в русских университетах / В. А. Субботин // Здоровье. - 1882. - № 10 (178) (окт.). - С. 231-254. 633. Субботин В. А.

x0000003 О расширении преподавания гигиены в русских университетах / В.

Сборник сочинений по судебной медицине и общественной гигиене / В. А. Субботин. - К., 1874. - Т. 2. - Oтд. 2. - С. 1-76. 634. Субботин В. А.

x0000003 Сборник сочинений по судебной медицине и общественной гигиене / В.

Употребление пепсина в медицинской практике (случай излечения упорченой диспепсии) / В. А. Субботин // Совр. медицина. - 1867. - № 25-26, 27, 28. 635. Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний. - К. Либідь, 1991. 636. Судова медицина: підруч. для студ. мед. вузів / І. О. Концевич, Б. В. Михайличенко, В. А. Шевчук та ін. - К. Леся, 1997. - 655 с. 637. Супоницький М. Я.

x0000003 Употребление пепсина в медицинской практике (случай излечения упорченой диспепсии) / В.

Гігієна праці та промислово-санітарний нагляд в УРСР / М. Я. x0000003 Гігієна праці та промислово-санітарний нагляд в УРСР / М. Супоницький // Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред. П. Л. Шупик]. - К., 1959. - С. 506-607. 638. Суровцев С. Г.

x0000003 Супоницький // Досягнення охорони здоров'я в Українській РСР / [за ред.

Материалы для истории кафедры гигиены в Императорской военно-медицинской академии / С. Г. Суровцев. - СПб., 1898. - С. 32. 639. Сысин А. Н. [Рецензия] / А. Н.

x0000003 Материалы для истории кафедры гигиены в Императорской военно-медицинской академии / С.

Сысин // Гигиена и эпидемиология. - 1924. - № 7. - С. 34. - Рец. на кн. Хлопин В. Г. Основы гигиены. 640. Тарасевич Л. А. О голодании.

x0000003 Сысин // Гигиена и эпидемиология.

Речь, произнесенная на втором общем собрании Х Пироговского съезда (2 мая 1907 г.) / Л. А. Тарасевич. - К. Сотрудник, 1907. - 32 с. 641. Тезяков Н.И.

x0000003 Речь, произнесенная на втором общем собрании Х Пироговского съезда (2 мая 1907 г.

Сифилис в Херсонской губернии (по карточной регистрации 1890-1894 гг. / Н.И. x0000003 Сифилис в Херсонской губернии (по карточной регистрации 1890-1894 гг.

Тезяков - Херсон, 1897. 642. Тезяков Н.И. x0000003 Тезяков - Херсон, 1897. Врачебно-продовольственные пункты по пути движения и на рынках найма сельськохозяйственных рабочих в Херсонской, Екатеринославской, Самарской, Симбирской и других губерниях / Н. И.

x0000003 Врачебно-продовольственные пункты по пути движения и на рынках найма сельськохозяйственных рабочих в Херсонской, Екатеринославской, Самарской, Симбирской и других губерниях / М.

Тезяков // Трудовая помощь. - 1901. - № 8. - С. 397. 643. Тезяков Н.И. Из пережитого. Студенческие годы / Н. И. Тезяков // Казанський мед. журн. - 1930. - № 5-6. 644. Тезяков Н.И.

x0000003 Тезяков // Трудовая помощь.

К вопросу о строе земской медицины в настоящее время и ближайщем будущем / Н. И.

x0000003 К вопросу о строе земской медицины в настоящее время и ближайщем будущем /Тезяков Н.

Тезяков // Больничная газета Боткина. - 1901. - № 32. - С. 1343. 645. Тезяков Н.И.

x0000003 //Больничная газета Боткина.

К вопросу об исследовании в санитарном отношении сельскохозяйственных рабочих и организации за ними врачебно-санитарного надзора :

x0000003 К вопросу об исследовании в санитарном отношении сельскохозяйственных рабочих и организации за ними врачебно-санитарного надзора :

(доклад V пироговскому съезду) / Н. И. x0000003 (доклад ХІІ Пироговскому съезду) / Н. Тезяков // Труды V съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова. - СПб., 1894. - Т. 2. - С. 682. 646. Тезяков Н.И.

x0000003 Тезяков // Труды V съезда русских врачей в память Н.

К характеристике дифтерийных эпидемий последнего времени: x0000003 К характеристике дифтерийных эпидемий последнего времени : (доклад ХІІ Пироговскому съезду) / Н. И. x0000003 (доклад ХІІ Пироговскому съезду) / Н. Тязяков // Общественный врач. - СПб., 1913. - № 6. - С. 34. 647. Тезяков Н.И. x0000003 Тязяков // Общественный врач.

Материалы для истории земской медицины в Александрийском уезде Херсонской губернии с 1865 по 1890 г. / Н. И. Тезяков. - Александрия, 1890. - С. 116. 648. Тезяков Н.И.

x0000003 Материалы для истории земской медицины в Александрийском уезде Херсонской губернии с 1865 по 1890 г.

О распространении дифтерийных эпидемий в России за 25 лет с 1886 по 1910 гг. / Н. И. Тезяков // Сб. монографий по дифтерии. - М., 1914. - Т. 2. - С. 61-62. 649. Тезяков Н.И.

x0000003 О распространении дифтерийных эпидемий в России за 25 лет с 1886 по 1910 гг.

Об организации лечебно-продовольственных пунктов для отхожих робочих: x0000003 Об организации лечебно-продовольственных пунктов для отхожих робочих :

(доклад VI пироговскому съезду). x0000003 (доклад ХІІ Пироговскому съезду) / Н. Дневник VI съезда врачей русских врачей в память Н. И. Пирогова / Н. И. x0000003 Дневник VI съезда врачей русских врачей в память Н. Тезяков // Обществено санитарное обозрение. - 1896. - № 11. - С. 244. 650. Тезяков Н.И.

x0000003 Тезяков // Обществено санитарное обозрение.

Опыт применения антидифтерийной сыворотки в с. x0000003 Опыт применения антидифтерийной сыворотки в с. Благодатном Елисаветградского уезда / Н. И. Тезяков // Врачеб. хроника Херсонской губ. - 1885. - № 1. - С. 4-5. 651. Тезяков Н.И.

x0000003 Благодатном Елисаветградского уезда / М.

Отхожие промыслы и рынки найма сельскохозяйственных рабочих в Саратовской губернии / Н. И. Тезяков. - Саратов, 1903. - С. 10. 652. Тезяков Н.И.

x0000003 Отхожие промыслы и рынки найма сельскохозяйственных рабочих в Саратовской губернии / Н.

Сельськохозяйственные рабочие вообще и пришлые в частности в Херсонской губернии в санитарном отношении / Н. И. Тезяков. - Херсон, 1891. - С. 30. 653. Тезяков Н.И.

x0000003 Сельськохозяйственные рабочие вообще и пришлые в частности в Херсонской губернии в санитарном отношении / Н.

Сельськохозяйственные рабочие и организация за ними санитарного надзора в Херсонской губернии / Н. И. Тезяков. - Херсон, 1896. - С. 44-138. 654. Тезяков Н.И.

x0000003 Сельськохозяйственные рабочие и организация за ними санитарного надзора в Херсонской губернии по материалам врачебно-продовольственных пунктов в 1893-1895 гг.

Сельськохозяйственные рабочие и организация за ними санитарного надзора в Херсонской губернии по материалам врачебно-продовольственных пунктов в 1893-1895 гг. / Н. И. Тезяков. - Херсон, 1899. - 56 с. 655. Тимаков В. Д.

x0000003 Сельськохозяйственные рабочие и организация за ними санитарного надзора в Херсонской губернии по материалам врачебно-продовольственных пунктов в 1893-1895 гг.

Николай Федорович Гамалея - один из основоположников отечественной микробиологии / В. Д. Тимаков // Вклад Н. Ф.

x0000003 Николай Федорович Гамалея - один из основоположников отечественной микробиологии / В.

Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию - М., 1962. - С. 11-19. 656. Ткачев Т. Я. Социальная гигиена:

x0000003 Гамалеи в микробиологию и эпидемиологию - М.

Краткое пособие для студентов и лекторов / Т. Я. Ткачев. - Воронеж, 1924. - С. 1. 657. Ткаченко 3. С.

x0000003 Краткое пособие для студентов и лекторов / Т.

Підготовка лікарських кадрів в зв'язку з розвитком реконструкції промисловості і сільського господарства / 3. С.

x0000002 Підготовка лікарських кадрів в зв'язку з розвитком реконструкції промисловості і сільського господарства // Проф.

Ткаченко // Профілактична медицина. - 1930. - № 1. - С. 5-8. 658. Ткаченко В. М.

x0000003 Ткаченко // Профілактична медицина.

Історична істина в просторі і часі / В. М. Ткаченко // Наук. вісн. Ізмаїльського держ. гуманітар. ун-ту / В. М. Ткаченко. - Ізмаїл, 2011. - С. 155-171. 659.

x0000003 Історична істина в просторі і часі / В.

Товариство київських лікарів // УРЕ. - 2-е вид. - К: x0000003 Товариство Київських лікарів: Головна редакція УРЕ, 1984. - Т.11. - Кн.1. - С. 277. 660. x0000003 Головна редакція УРЕ, 1984. Товариство Київських лікарів: x0000003 Товариство Київських лікарів: бібліографічний покажчик / [наук. ред.Павленко Р.І.]. - К., 2010. - 119 с. 661. Товкун Л.П.

x0000003 бібліографічний покажчик / [наук.

Про деякі аспекти діяльності доктора медицини О.В. x0000003 Про деякі аспекти діяльності доктора медицини О. Корчака-Чепурківського в Київській комісії медичних народних читань (1899-1904 pp.) / Л.П.

x0000003 Корчака-Чепурківського в Київській комісії медичних народних читань (1899-1904 pp.

Товкун // Історія освіти, науки і техніки в Україні: x0000003 Товкун // Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали IV конференції молодих учених та спеціалістів. 29 січня 2008 р. / УААН. ДНСГБ.

x0000003 матеріали IV конференції молодих учених та спеціалістів.

Центр історії аграрної науки, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН. - К.-X., 2008. - С 264-266. 662. Товкун Л. Академік О. В.

x0000003 Центр історії аграрної науки, Інститут рослинництва ім.

Корчак-Чепурківський - основоположник Кафедри народного здоров'я, гігієни і санітарії при ВУАН / Л. Товкун // Наук. зап. з укр. історії: зб. наук.

x0000003 Корчак-Чепурківський - основоположник Кафедри народного здоров'я, гігієни і санітарії при ВУАН / Л.

статей ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди". - Тернопіль: Астон, 2007. - Вип. 19. - С. 209-215. 663. Товкун Л. П. Академік О. В. Корчак-Чепурківський:

x0000003 статей ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди".

наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність у 1883-1947 рр. дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.

x0000003 наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність у 1883-1947 рр.

07 "Історія науки і техніки" / Л. П. x0000003 07 "Історія науки і техніки" / Л. Товкун / ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький пед. x0000003 Товкун / ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький пед. ун- імені Григорія Сковороди". x0000003 ун- імені Григорія Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2010. - 266 с. 664. Томашевский С. П. Деятельность професора В. К.

x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010.

Высоковича, как одного из основателей Медицинского Отделения при Высших Женских Курсах в г.Киеве / С. П. Томашевский. - К., 1914. - 10 с. 665. Томилин С. А.

x0000003 Высоковича, как одного из основателей Медицинского Отделения при Высших Женских Курсах в г.

Биологические елементы в социальной гигиене / С. А. x0000003 Биологические елементы в социальной гигиене / С. Томилин // Профилактическая медицина. - 1922. - № 2-3. - С. 39-47. 666. Томилин С. А.

x0000003 Томилин // Профилактическая медицина.

Венерические болезни в окружных городах Украины в 1927 г. x0000003 Венерические болезни в окружных городах Украины в 1927 г. (опыт социально-гигиенического анализа городского венеризма) / С. А. Томилин. - Х., 1928. - 76 с. 667. Томилин С. А.

x0000003 (опыт социально-гигиенического анализа городского венеризма) / С.

Демография и социальная гигиена / С. А. Томилин. - М., 1973. - 311 с. 668. Томилин С. А.

x0000003 Демография и социальная гигиена / С.

Основные вопросы социальной гигиены / С. А. x0000003 Основные вопросы социальной гигиены / С. Томилин // Профилактическая медицина. - 1924. - № 5-6. - С. 66-78. 669. Томилин С. А.

x0000003 Томилин // Профилактическая медицина.

Отчет о деятельности санитарного врача по Александровскому уезду за 1910 год / С. А.

x0000003 Отчет о деятельности санитарного врача по Александровскому уезду за 1910 год / С.

Томилин // Отчеты уездных санитарных врачей. - Екатеринославль, 1912. - С. 1-9. 670. Томилин С. А.

x0000003 Томилин // Отчеты уездных санитарных врачей.

Отчет о санитарном состоянии Александровского уезда за 1908 год / С. А. Томилин // Приложение к кн.

x0000003 Отчет о санитарном состоянии Александровского уезда за 1908 год.

Отчет о санитарном состоянии Александровского уезда за 1908 год. - Александровск, 1909. - 111 с. 671. Томилин С. А. Петер Франк / С. А. Томилин. - Х., 1928. - 18 с. 672. Томилин С. А.

x0000003 Отчет о санитарном состоянии Александровского уезда за 1908 год.

Проблема наследственности в свете социальной гигиены / С. А. x0000003 Проблема наследственности в свете социальной гигиены / С. Томилин // Профилактическая медицина. - 1925. - № 12. - С. 50-56. 673. Томилин С. А. Профилактика и экономика / С. А.

x0000003 Томилин // Профилактическая медицина.

Томилин // Труды 10 Всесоюзного съезда бактериологов, эпидемиологов и санитарных врачей. -Х., 1927. - С. 353-361. 674. Томилин С. А.

x0000003 Томилин // Труды 10 Всесоюзного съезда бактериологов, эпидемиологов и санитарных врачей.

Сельские жилища в России, как один из факторов распространения туберкулеза / С. А.

x0000003 Сельские жилища в России, как один из факторов распространения туберкулеза / С.

Томилин // Вестник обществен. борьбы с туберкулезом. - 1914. - № 1. - С. 42-53. 675. Томилин С. А.

x0000003 Томилин // Вестник обществен.

Социально-медицинская профилактика: x0000003 Социально-медицинская профилактика : теоретическое обоснование и практическая постановка / С.А. Томилин - Х. x0000003 теоретическое обоснование и практическая постановка / С. Госмедиздат, УССР, 1931. - 208 с. 676. Томилин С. А. x0000003 Госмедиздат, УССР, 1931.

Фитотерапия на сельском врачебном участке (в помощь сельскому учасковому врачу) / С. А. Томилин. - К.

x0000003 Фитотерапия на сельском врачебном участке (в помощь сельскому учасковому врачу) / С.

Госмедиздат УССР, 1945. - 27 с. 677. Томілін С. А. x0000003 Госмедиздат УССР, 1945. Основні питання соціальної гігієни / С. А. x0000003 Основні питання соціальної гігієни / С. Томілін // Профилактическая медицина. - Х. x0000003 Томілін // Профилактическая медицина. Госмедиздат УССР, 1924. - № 5-6. - С. 16. 678. Томілін С. А. x0000003 Госмедиздат УССР, 1924. Спроба санітарного опису України / С. А. Томілін. - Х., 1928. - 67 с. 679. Трапш Н. А.

x0000003 Спроба санітарного опису України / С.

"Историк второго плана" в структуре персональной историографической иерархии:

x0000003 "Историк второго плана" в структуре персональной историографической иерархии :

(на примере развития дореволюционной исторической науки) / Н. А. x0000003 (на примере развития дореволюционной исторической науки) / Н. Трапш // Человек второго плана в истории. x0000003 Трапш // Человек второго плана в истории. - Ростов-на-Дону, 2004. - Вып. 1. - С. 15-17. 680. Трауготт И. x0000003 - Ростов-на-Дону, 2004. Труды постоянной медицинской комиссии при Полтавской губернской земской управе / И.

x0000003 Труды постоянной медицинской комиссии при Полтавской губернской земской управе / И.

Трауготт // Архив судеб. медицины и обществ. гигиены. - Полтава, 1869. - № 4. - С. 8-9. 681. Трошин А. С. Цитологія / А. С. Трошин, Ю. Б. Вахтін та ін. - К. Вища шк., 1972. - 260 с. 682.

x0000003 Трауготт // Архив судеб.

Труды V съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова. - Т. 2. - С. 694. 683. x0000003 Труды V съезда русских врачей в память Н.

Труды Общества киевских врачей за 1907 г. - К., 1907. - Т. 9. - Bып. 1. - С. 4-5. 684.

x0000003 Труды Общества киевских врачей за 1907 г.

Труды Общества киевских врачей с приложением протоколов за 1904-1905 г.г. - К., 1905. - Т. 7. - Bып. 1. - С. 21-23. 685.

x0000002 Труды Общества киевских врачей с приложением протоколов за 1904-1905 г.

Труды Общества Киевских Врачей с приложением протоколов и отчетов за 1901-1903 г. - К., 1903. - Т. 6. - Bып. 3. - С. 1-29. 686.

x0000003 Труды Общества Киевских Врачей с приложением протоколов и отчетов за 1901-1903 г.

Труды Общества Киевских врачей с приложениями протоколов за 1895 г. - К., 1895. - С. 56-59. 687.

x0000003 Труды Общества Киевских врачей с приложениями протоколов за 1895 г.

Труды Поволжского обласного противохолерного съезда. - Самара, 1908. - Ч. 2. - С. 223. 688.

x0000003 Труды Поволжского обласного противохолерного съезда.

Труды Харьковского медицинского общества. - 1901. - Вып. 3. - Х., 1902. - С. 501-516. 689.

x0000003 Труды Харьковского медицинского общества.

Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1902. - Вып 1. - Х., 1903. - С. 141-146. 690.

x0000003 Труды Харьковского медицинского общества.

Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1903. - Вып. 2. - Х., 1904. - С. 27-57. 691.

x0000003 Труды Харьковского медицинского общества.

Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1904. - Вып. 3. - Х., 1905. - С. 61-65. 692.

x0000003 Труды Харьковского медицинского общества.

Труды Харьковского медицинского общества. - Х., 1905. - Вып. 1. - Х., 1905. - С. 17-55. 693.

x0000003 Труды Харьковского медицинского общества.

Труды ХІ Пироговского съезда. - СПб., 1911. - Т. 1. - 201 с. 694. x0000002 Труды ХІ Пироговского съезда // СПб. Труды Южно-Русского областного съезда по боротьбе с холерой в Екатеринославе. - Екатеринослав, 1911. - С. 218. 695. Уваренко А. Р.

x0000003 Труды Южно-Русского областного съезда по боротьбе с холерой в Екатеринославе.

Вирішення проблеми якості медичного забезпечення співвітчизників лежить насамперед у площині профілактики / А. Р.

x0000003 Вирішення проблеми якості медичного забезпечення співвітчизників лежить насамперед у площині профілактики / А.

Уваренко // Думки, ідеї професора С. А. x0000003 Уваренко // Думки, ідеї професора С. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом: x0000003 Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті за напрямом : 2006 рік історія медицини: x0000003 2006 рік історія медицини :

матеріали третього конкурсу на кращу роботу / [за ред. В. П. Неділько]. - К., 2005. - С.16-22. 696. Уваров М.С.

x0000003 матеріали третього конкурсу на кращу роботу / за ред.

Программа исследования пришлых рабочих и надзора за ними / М. С. Уваров // Сб. Херсонского земства. - Херсон, 1889. - № 3. - С. 16-27. 697. Уваров М. С.

x0000003 Программа исследования пришлых рабочих и надзора за ними / М.

Заболеваемость в Херсонской губернии по данным 1887, 1888 и 1889 гг. / М. С. Уваров. - Херсон, 1891. - 38 с. 698. Уваров М. С.

x0000003 Заболеваемость в Херсонской губернии по данным 1887, 1888 и 1889 гг.

Санитарное положение Херсонской губернии / М. С. Уваров. - Херсон, 1891. - 12 с. 699. Удовенко В. В.

x0000003 Санитарное положение Херсонской губернии / М.

Краткий обзор состояния земской медицины и деятельности врачебных участков в Бердичевском уезде Киевской губернии за 1911 год / В. В. Удовенко. - Бердичев, 1912. - 12 с. 700. Україна:

x0000003 Краткий обзор состояния земской медицины и деятельности врачебных участков в Бердичевском уезде Киевской губернии за 1911 год / В.

політична історія ХХ - початок ХХІ ст. / ред. рада: В. М. Литвин (голова) та ін.; редкол. В. А. Смолій, Ю. А. Левенець (співголова) та ін. - К. Парламентське вид-во, 2007. - 1028 с. 701. Ульянов Л. Д.

x0000003 політична історія ХХ - початок ХХІ ст.

Епідемії на Україні під час імперіалістичної війни і інтервенції / Л. Д. x0000003 Епідемії на Україні під час імперіалістичної війни і інтервенції / Л. Ульянов // Збірник з питань санітарної статистики / [під ред. С. С. Кагана]. - К. Вид. Акад.

x0000003 Ульянов // Збірник з питань санітарної статистики / [під ред.

наук УРСР, 1938. - С. 60-71. 702. x0000003 наук УРСР, 1938. Университетское известие / Киевский ун-т св. Владимира. - 1864. - № 12. - С. 4-8. 703.

x0000003 Университетское известие / Киевский ун-т св.

Университетское известие / Киевский ун-т св. Владимира. - 1869. - № 7. - Oтд. 1.- С. 18-19. 704.

x0000003 Университетское известие / Киевский ун-т св.

Университетское известие / Киевский ун-т св. Владимира. - 1869. - № 4. - С. 1-71. 705.

x0000003 Университетское известие / Киевский ун-т св.

Университетское известие / Киевский ун-т св. Владимира. - К., 1862. - № 3. - С. 1-32. 706.

x0000003 Университетское известие / Киевский ун-т св.

Устав военно-санитарного общества в г. Одессе. - Одеса: Русс.тип. Исаковича, 1887. - 15 с. 707.

x0000003 Устав военно-санитарного общества в г.

Устав Императорских Российских университетов. - СПб., 1906. - С. 17-18. 708.

x0000002 Устав Императорских Российских университетов // СПБ, 1906.

Участие Харьковского медицинского общества в деле помощи русским воинам на Дальнем востоке // Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1904 г. - Х., 1906. - С. 90-91. 709.

x0000003 Участие Харьковского медицинского общества в деле помощи русским воинам на Дальнем востоке // Отчет о деятельности Харьковского медицинского общества за 1904 г.

Учебник гигиены с включеним эпидемиологии и основ санитарного дела / Е. А. Брагин, С. Ф. Казанський, В. А. Лазарев и др. / [за ред. А. Н. Сысина]. - М., 1933. - 765 с. 710. Фавр В. В.

x0000003 Учебник гигиены с включеним эпидемиологии и основ санитарного дела / Е.

О голодном хлебе 1898 года / В. В. Фавр // Тр. Харьковского мед. о-ва.- Х., 1898 [1899]. - Вип. 2. - С. 1-26. 711. Фавр В. В.

x0000003 О голодном хлебе 1898 года / В.

Обзор Харьковской городской лечебно-санитарной организации (1910-1914) / В. В. Фавр. - Х., б. г. - 62 с. 712. Фавр В. В.

x0000003 Обзор Харьковской городской лечебно-санитарной организации (1910-1914) / В.

Способы общественно-государственной борьбы с п'янством / В. В. x0000003 Способы общественно-государственной борьбы с п'янством / В. Фавр // Протокол очередного научного и административного заседания Харьковского медицинского общества. - 1899. - № 7. - С. 27-28. 713. Файтельберг Р. О. Профессор Я. Ю. Бардах // Файтельберг Р. О.

x0000003 Фавр // Протокол очередного научного и административного заседания Харьковского медицинского общества.

Видные ученые Одессы / Р. О. Файтельберг, Р. П. Кандюк. - О., 1994. - Вып. 4, 5. - С. 19-25. 714. Фишер А.

x0000003 Видные ученые Одессы / Р.

Основы социальной гигиены / А. Фишер. - М. Госмедиздат, 1929. - 168 с. 715. Френкель З.

x0000003 Основы социальной гигиены / А.

Очерки земского врачебно-санитарного дела / Френкель З. - СПб., 1913. - 53 с. 716. Френкель З. Г.

x0000003 Очерки земского врачебно-санитарного дела в России (в преддверии 50-летнего юбилея русского земства) / Френкель З.

Международная гигиеническая выставка в Дрездене в 1911 году / З. Г. Френкель. - СПб., 1912. - 35 с. 717. Френкель З. Г.

x0000003 Международная гигиеническая выставка в Дрездене в 1911 году / З.

Общественная медицина и социальная гигиена / З. Г. Френкель . - Л., 1926. - 186 с. 718. Френкель З. Г.

x0000003 Общественная медицина и социальная гигиена / З.

Очерки земского врачебно-санитарного дела в России (в преддверии 50-летнего юбилея русского земства) / Френкель З. Г. - СПб., 1913. - 228 с. 719. Френкель З. Г.

x0000003 Очерки земского врачебно-санитарного дела в России (в преддверии 50-летнего юбилея русского земства) / Френкель З.

Очерки земского санитарного дела / З. Г. Френкель. - СПб., 1913. - 236 с. 720. Френкель З. Г. Социальная гигиена / З. Г. Френкель. - Х. Науч. мысль, 1923. - Вып. 1. - С. 17. 721. Френкель З. Г.

x0000003 Очерки земского врачебно-санитарного дела в России (в преддверии 50-летнего юбилея русского земства) / Френкель З.

Социальная медицина и социальная гигиена как наука и как предмет преподавания / З. Г. Френкель. - Х. Науч. мисль, 1922. - Т. 1. - 156 с. 722. Хайес Б.

x0000003 Социальная медицина и социальная гигиена как наука и как предмет преподавания / З.

Краткий курс социальной гигиене / Б. Хайес. - М.; Петроград: Гос. изд-во, 1923. - 168 с. 723.

x0000003 Краткий курс социальной гигиене / Б.

Харківський державний медичний університет. x0000003 Харківський державний медичний університет. Вчені університету (1805-2005 рр.) / [за ред. А. Я. Циганенка]. - Х. Легат ЛТД, 2002. - 470 с. 724.

x0000003 Вчені університету (1805-2005 рр.

Харьковское медицинское общество. 1861-1911. x0000003 Харьковское медицинское общество. Очерки его пятидесятилетней деятельности / [под ред. С. М. Игумнова]. - Х. Тип. М. Зильберга, 1913. - 539 с. 725.

x0000003 Очерки его пятидесятилетней деятельности / [под ред.

ХІІ съезд земских врачей и членов уездных управ Херсонской губернии // Земский врач. - Чернигов, 1891. - № 47-48. - С. 714-719. 726. Хлопин Г.В.

x0000003 ХІІ съезд земских врачей и членов уездных управ Херсонской губернии // Земский врач.

К методике определения растворенного в воде кислорода. x0000003 К методике определения растворенного в воде кислорода. Сравнительная оценка наиболее употребительных способов определения растворенного в воде кислорода и важнейших санитарных критериев загрязнения питьевых вод: дисс. . на ст. доктора медицины / В. Г. Хлопин. - М., 1896. - 190 с. 727. Хлопин Г. В.

x0000003 Сравнительная оценка наиболее употребительных способов определения растворенного в воде кислорода и важнейших санитарных критериев загрязнения питьевых вод:

Замечания и соображения относительно желательной реорганизации надзора за проституцией в г. Одессе / Г. В. Хлопин // Изв.

x0000003 Замечания и соображения относительно желательной реорганизации надзора за проституцией в г.

Одесской городской думы. - 1904. - № 17. - С. 587-599. 728. Хлопин Г. В. Каменоугольные краски / Г. В. Хлопин. - Юрьев, 1903. - 298 с. 729. Хлопин Г. В. Колодцы / Г. В. Хлопин // Эцикл. словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. - СПб., 1895. - Т. XV-а. - С. 718-722. 730. Хлопин Г. В. Мед / Г. В. Хлопин // Энцикл. словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрона. -СПб., 1896. - Т. XVІІІ-а. - С. 908-910. 731. Хлопин Г. В.

x0000003 Одесской городской думы.

Молоко и молочные продукты как возможные передатчики туберкулеза / Г. В. x0000003 Молоко и молочные продукты как возможные передатчики туберкулеза / Г.

Хлопин // Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии / [под ред. Подвысоцкого]. - 1901 - № 12. - С. 506-530. 732. Хлопин Г. В. Мука / Г. В. Хлопин // Энцикл. словарь Ф. А. Брокгауза, И. А. Ефрона. - СПб., 1897. - Т. ХХ. - С. 147-150. 733. Хлопин Г. В. Мясо / Г. В. Хлопин // Энцикл. словарь Ф. А. Брокгауз, И. А. Еврона. - СПб., 1897. - Т. ХХ. - С. 377-385. 734. Хлопин Г. В. Основы гигиены / Г. В. Хлопин. - М., 1921-1922. - 560 с. 735. Хлопин Г. В.

x0000003 Хлопин // Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии / (под ред.

Способы и приборы для определения кислорода в газових смесях посредством титрования / Г. В. Хлопин // Вестн.

x0000003 Способы и приборы для определения кислорода в газових смесях посредством титрования / Г.

общей гигиены, судеб. и практ. медицины. - 1900. - Март. - С. 360-369. 736. Хлопин Г. В.

x0000003 общей гигиены, судеб.

Фальсификация пищевых продуктов и простейшие способы ее разпознавания / Г.В.

x0000003 Фальсификация пищевых продуктов и простейшие способы ее разпознавания / Г.

Хлопин // Общедоступное руководство к предупреждению болезней и сохранению здоровья. - СПб, 1902. - Т. 1. - С. 1-143. 737. Ходько О. В.

x0000003 Хлопин // Общедоступное руководство к предупреждению болезней и сохранению здоровья.

Никанор Адамович Хржонщевський: x0000003 Никанор Адамович Хржонщевський : (видатні досягнення в медицині та благодійність) / О. В. x0000003 (видатні досягнення в медицині та благодійність) / О. Ходько // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення): матеріали конф. - К., 2010. - С. 57-62. 738.

x0000003 Ходько // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення) :

Хозяйственный Комитет для приготовления противодифтеритной сыворотки : отчет о его деятельности. - К., 1896. - С. 112. 739. Холодний М. Г.

x0000003 Хозяйственный Комитет для приготовления противодифтеритной сыворотки :

До історії мікробіології в Київському університеті / М. Г. x0000003 До історії мікробіології в Київському університеті / М. Холодний // Розвиток науки в Київському університеті за сто років. - К. Вид-во КДУ, 1935. - С. 93-104. 740. Хорош И. Д.

x0000003 Холодний // Розвиток науки в Київському університеті за сто років.

Первые годы развития советского здравоохранения на Украине (1918-1920) / И. Д. Хорош. - К. Гос. мед. Изд-во УССР, 1963. - С. 12 741. Хорош И. Д.

x0000003 Первые годы развития советского здравоохранения на Украине (1918-1920) / И.

Развитие санитарного дела в условиях земской медицины на Украине / И. Д. x0000003 Развитие санитарного дела в условиях земской медицины на Украине / И.

Хорош // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред Д. Н. Калюжного и А. А. Грандо]. - К. Гос. мед. изд-во УССР, 1962. - Т. 2. - С. 27-34. 742. Храмов Ю.

x0000003 Хорош // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине / [под ред Д.

Рання історія Академії наук України (1918-1921) / Ю. Храмов, С. Руда, Ю. Павленко, В. Кучмаренко. - К. Манускрипт, 1993. - 248 с. 743. Хржонжевський Н. А.

x0000003 Рання історія Академії наук України (1918-1921) / Ю.

Дифтерия в Києве 1870-1888 р. / Н. А. x0000003 Дифтерия в Києве 1870-1888 р. Хржонжевський // Протоколы заседания Общества киевских врачей. - К., 1889 - С. 40. 744.

x0000003 Хржон-жевський // Протоколы заседания Общества киевских врачей.

Хроника и мелкие известия // Врач. - 1901. - № 14. - С. 458. 745. Хто ж нас лікуватеме? // Експрес. - 2011. - № 91 (18 серп.).

x0000003 Хроника и мелкие известия // Врач.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (м. Київ) Ф. 166.

x0000003 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Народний комісаріат освіти УСРР (НКО УСРР). Оп. 2. 1921-1922 рр. 746. Спр. 422.

x0000002 Найбільш активними прихильниками перебудови вищої медичної освіти на якісно новій основі виступили Народний комісаріат охорони здоров'я УРСР і представники медичної громадськості.

Листування з радянськими установами, 172 арк. 747. Спр. 451. x0000003 Листування з установами ВУАН за 1926-1927 рр. Протоколи спільних засідань Академії наук за 1921 р., 86 арк. Оп. 6. 748. Спр.

x0000003 Протоколи спільних засідань Академії наук за 1921 р.

5983 Листування з установами ВУАН за 1926-1927 рр., 175 арк. Оп. 12. 749. Спр. 3958. М.А. Кудрицький, 4 арк. 750. Спр. 5913.

x0000003 Листування з установами ВУАН за 1926-1927 рр.

Особова справа автобіографічні дані, анкетний лист, перелік наукових праць В.Я. Підгаєцького, 18 арк. 751. Спр. 7856. В.В. Удовенко, 4 арк. Ф. 1035.

x0000003 Зокрема, особова справа, автобіографічні дані, анкетний лист, перелік наукових праць В.

Мiнiстерство народного здоров'я i опiкунства Української Держави, м. Київ. 1918-1919 рр. Оп. 1. 1918-1919 рр. 752. Спр. 5.

x0000003 Він працює завідувачем Статистичного відділу Міністерства народного здоров'я й опікування Української Держави і Української Народної Республіки і бере активну участь в організації та вдосконаленні управління системою охорони здоров'я [796, арк.

Протоколи Ради міністрів, Міністерства здоров'я, відділу судової медицини за 1918 р., 37 арк. 753. Спр. 19.

x0000003 Протоколи Ради міністрів, Міністерства здоров'я, відділу судової медицини за 1918 р.

Протоколи комісії про організацію місцевих санітарних органів. x0000003 Протоколи комісії про організацію місцевих санітарних органів. Списки членів комісії з питань реформи медичних управлінь і накази Міністерства.

x0000003 Списки членів комісії з питань реформи медичних управлінь і накази Міністерства.

Список законопроектів Міністерства народного здоров'я за 1918 р., 204 арк. Ф. 2841.

x0000003 Список законопроектів Міністерства народного здоров'я за 1918 р.

Всеукраїнський комітет Всесоюзної профспілки сільськогосподарських і лісових робітників Харкова. 1920-1930 рр. Оп. 1. 1925-1931 рр. 754. Спр. 295.

x0000003 Всеукраїнський комітет Всесоюзної профспілки сільськогосподарських і лісових робітників Харкова.

План та програми роботи Київської досвідної станції при НОП в с.г. при Укрбюро всеробітземлісу, 110 арк. Ф. Р-342.

x0000003 План та програми роботи Київської досвідної станції при НОП в с.

Мiнiстерство охорони здоров'я УРСР, м. Київ. Оп. 2. 755. Спр. 735. x0000003 Міністерство охорони здоров'я УРСР, м. НОП Київської досвідної станції, арк. 26, 105-109. x0000003 НОП Київської досвідної станції, арк. Центральний державний архів громадських об'єднань України (м. Київ) Ф. 1. x0000003 ЦДАГО України - Центральний державний архів громадських об'єднань

України Центральний Комітет Комуністичної партії України (ЦК КПУ), м. Київ (1918-1991). Оп. 20. 756. Спр. 2008.

x0000002 ЦКВКП(б) - центральний комітет всеросійської комуністичної партії (більшовиків)

Матеріали по Всеукраїнській Академії наук, 1924-1930 рр., 306 арк. 757. Спр. 2705.

x0000003 Матеріали по Всеукраїнській Академії наук, 1924-1930 рр.

Протокол засідання Ради Всеукраїнської Академії Наук 3-го травня 1928 року, 3 арк. 758. Спр. 3098.

x0000003 Протокол засідання Ради Всеукраїнської Академії Наук 3-го травня 1928 року, 3 арк.

Протокол засідання комуністичної фракції ВУАН від 11.12. 1930 р., 5 арк. 759. Спр. 6223.

x0000003 Протокол засідання комуністичної фракції ВУАН від 11.

Виписка із стенограми засідання Президії ВУАН від 15.07. 1933 р., 7 арк. 760. Спр. 7092.

x0000003 Виписка із стенограми засідання Президії ВУАН від 15.

Доповідна записка про стан Інституту демографії Академії наук УРСР, 9 арк. Ф. 263.

x0000003 Доповідна записка про стан Інституту демографії Академії наук УРСР, 9 арк,

Колекція позасудових справ реабілітованих. 1918-1950 рр. Оп. 1. 1920 - 1924 рр. 761. Спр.

x0000003 Колекція позасудових справ реабілітованих.

Слідча справа №44044, 1922 р., 30 арк. x0000003 Слідча справа №44044, 1922 р. Центральний державний історичний архів України, м. Київ Ф. 274. x0000003 Центральний державний історичний архів України, м. Київське губернське жандармське управління. Оп. 1. 762. Спр. 316. x0000003 Київське губернське жандармське управління. Циркуляр Департаменту Поліції до начальників Губернських Жандармських управлінь. Ф. 442.

x0000003 Циркуляр Департаменту Поліції до начальників Губернських Жандармських управлінь, 8 арк.

Канцелярія Київського, Подільського та Волинського генерал-губернаторства. Оп. 631. 763. Спр. 217.

x0000003 Канцелярія Київського, Подільського та Волинського генерал-губернаторства.

Правила организации народных чтений по медицине, гигиене, ветеринарии. Ф. 708. Киевский губерский профсоюзный совет. Оп. 465. 764. Спр. 169. Протоколы заседаний, 300 арк. Ф. 715.

x0000003 Правила организации народных чтений по медицине, гигиене, ветеринарии; оп.

Комитет Юго-Западного Фронта Всероссийского Земского Союза. Оп. 1. 765. Спр. 268. Протоколи і резолюції нарад лікарів, представників організацій Комітету Південного-Західного фронту Всеросійського Земського Союзу. 766. Спр. 269.

Протоколи і резолюції нарад лікарів, представників організацій Комітету Південного-Західного фронту Всеросійського Земського Союзу. 767. Ценковский Л. Микроорганизмы (бактериальные образования) / Л. Ценковский. - Х., 1882. - 28 с. 768. Циборовский О. М.

x0000003 Микроорганизмы (бактериальные образования) / Л.

Влияние некоторых социальных факторов на состояние здоровья школьников младших классов: (по материалам спец. выборочного исследования в г.

x0000003 Влияние некоторых социальных факторов на состояние здоровья школьников младших классов :

Киеве за 1966-1967 гг.): автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук. / О. М. Циборовский. - Винница, 1971. 769. Ціборовський О. М.

x0000003 Киеве за 1966-1967 гг.

Вплив ряду основних соціальних факторів на здоровя дітей молодшого шкільного віку / О. М.

x0000003 Вплив ряду основних соціальних факторів на здоров'я дітей молодшого шкільного віку / О.

Ціборовський // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1974. - № 4. - С. 32. 770. Ціборовський О. М.

x0000003 Ціборовський // Педіатрія, акушерство і гінекологія.

Заснування Товариства київських лікарів та його внесок у розвиток медицини і охорони здоров'я (до 170-річниці Товариства київських лікарів / О. М.

x0000003 Заснування Товариства київських лікарів та його внесок у розвиток медицини і охорони здоров'я (до 170-річниці Товариства київських лікарів / О.

Ціборовський // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-річниці Товариства київських лікарів): матеріали конф. - К., 2010. - С. 87-92. 771. Ціборовський О. М. На варті здоров'я:

x0000003 Ціборовський // Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-річниці Товариства київських лікарів) :

історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров'я в Україні: монографія / О. М. Ціборовський. - К. Факт, 2010. - 430 с. 772. Чижевський А. Л. На берегу вуселенной.

x0000003 історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров'я в Україні :

Годы дружбы с Циолковским. Воспоминания / А. Л. Чижевський. - М. Мисль, 1995. - С. 49-240. 773. Чистович Ф. Гигиена / Ф.

x0000003 Годы дружбы с Циолковским.

Чистович // Новый энцикл. словарь. - СПб. Акц. x0000003 Чистович // Новый энцикл. о-во "Брокгауз-Ефрон", 1900. - Т. 13. - С. 421-424. 774. Чмель А. Д. x0000003 дело", Брокгауз-Ефрон, 1900. Общественно-политическая деятельность Харьковского медицинского общества / А. Д.

x0000003 Общественно-политическая деятельность Харьковского медицинского общества / А.

Чмель // Итоги и перспективы по истории медицины / [ред. Ю. П. Лисицын, Г. Р. Крючко]. - Ташкент, 1980. - С. 645-653. 775. Чмель А. Д.

x0000003 Чмель // Итоги и перспективы по истории медицины / [ред.

Харьков как центр развития микробилогии и эпидемиологии в России в ХІХ в. / А. Д.

x0000003 Харьков как центр развития микробилогии и эпидемиологии в России в ХІХ в.

Чмель // Итоги и перспективы научных исследований по истории медицины. - Кишенев: Штиинца, 1973. - С. 326-327. 776. Шаповал Ю. І. Доля як історія / Ю. І. Шаповал. - К. Генеза, 2006. - С. 18. 777. Шахбазян Г. Х.

x0000003 Чмель // Итоги и перспективы научных исследований по истории медицины.

Развитие гигиенической науки в киевском медицинском институте / Г. Х. Шахбазян, П. И. Баранник, С. С.

x0000003 Развитие гигиенической науки в Киевском медицинском институте / Г.

Познанский // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред. П. Д. Лещенко, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо]. - К.

x0000003 Познанский // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / [под ред.

Госмедизд УССР, 1959. - С. 183-186. 778. Шевченко Л. М. І. Пирогов в Україні / Л. Шевченко. - К.

x0000003 Госмедизд УССР, 1959.

Рідний край, 1996. - 128 с. 779. Шен Р. М. x0000002 , Рідний край, 1996. Профилактика бешенства и значение работ Н. Ф. x0000003 Профилактика бешенства и значение работ Н. Гамалеи в борьбе з этим заболеванием // Вклад Н. Ф. x0000003 Гамалеи в борьбе з этим заболеванием // Вклад Н. Гамалеи в микробиологию и эпидеммиологию / Р. М. Шен. - М., 1962. - С. 88-89. 780.

x0000003 Гамалеи в микробиологию и эпидеммиологию / Р.

Шестой съезд русских врачей в память Пирогова // Медицинское обозрение. - № 16. - Т. XLVI. - С. 361-373. 781. Эрисман Ф. Ф. Гигиена / Ф. Ф. Эрисман .- СПб., 1872. - Т. 1-3. - 490, ХІІІ с. 782. Эрисман Ф. Ф.

x0000003 Шестой съезд русских врачей в память Пирогова // Медицинское обозрение.

Краткий учебник по гигиене / Ф. Ф. Эрисман. - М. Изд-во А. А. Карцева, 1912. - 519 с. 783. Эрисман Ф. Ф. Курс гигиены / Ф. Ф. Эрисман. - М. Изд-во А. А.

x0000003 Краткий учебник по гигиене / Ф.

Карцева, 1887-1888. - Т. 1-3. - 490 ХІІІ с. 784. Эрисман Ф. Ф. Санитария / Ф. Ф. Эрисман // Энцикл. словарь. - СПб. Тип. акц. о-ва "Изд.

x0000003 Карцева, 1887-1888.

дело", Брокгауз-Ефрон, 1900. - Т. 28. - С. 261-263. 785. Южный край. - 1911. - № 10423(11 окт.). 786. Яворовський О. П.

x0000003 дело", Брокгауз-Ефрон, 1900.

Володимир Якович Підгаєцький - засновник першої кафедри професійної гігієни / О. П. Яворовський // Укр. журн.

x0000002 Володимир Якович Підгаєцький засновник першої вітчизняної кафедри професійної гігієни // Довкілля та здоров'я.

з проблем медицини праці. - 2006. - № 1. - С. 83-90. 787. Яворовський О. П. x0000003 з проблем медицини праці.

Кафедра гігієни праці і професійних захворювань НМУ імені О. О. x0000003 Кафедра гігієни праці і професійних захворювань НМУ імені О. Богомольця - школа вітчизняних вчених-гігієністів та лікарів-профілактиків / О. П. Яворовський, І. О.

x0000003 Богомольця - школа вітчизняних вчених-гігієністів та лікарів-профілактиків / О.

Парпелей // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні: матеріали наук.-практ. конф.

x0000003 Парпелей // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні :

з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і проф. хвороб НМУ імені О. О. x0000003 з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і проф. Богомольця та 125-річчя від дня народж. проф. В. Я. Підгаєцького, верес. 2008 р. - К., 2008. - С. 20-36. 788. Яворовський О. П. Микола Кудрицький. Лікар. Педагогог. Вчений / О. П. Яворовський, І. М. Сахарчук. - Черкаси: ТОВ "Маклаут", 2009. - 156 с. 789. Яворовський О. П.

x0000003 Богомольця та 125-річчя від дня народж.

Науковий спадок професора В. Я. x0000003 Науковий спадок професора В. Підгаєцького і його вчення про наукову організацію праці в сільському господарстві України / О. П. Яворовський // Укр. журн.

x0000003 Підгаєцького і його вчення про наукову організацію праці в сільському господарстві України / О.

з проблем медицини праці. - 2006. - № 4. - С. 78-86. 790. Яворовський О. П. x0000003 з проблем медицини праці.

Повернення із забуття наукової спадщини В. Я. Підгаєцького: x0000003 Повернення із забуття наукової спадщини В. результати пошуків, проблеми, перспективи / О. П. Яворовський, І. М. Сахарчук // Наук. вісн. Нац. мед. ун-ту імені О. О. Богомольця. - 2006. - № 4. - С. 256-270. 791. Яворовський О. П. Професор В. Я.

x0000003 результати пошуків, проблеми, перспективи / О.

Підгаєцький - засновник кафедри професійної гігієни та навчальних курсів із шкільної гігієни фізичної культури в Київському медичному інституті / О. П. Яворовський // Наук. вісн. Нац. мед. ун-ту імені О. О. Богомольця. - 2006. - № 3. - С. 234-240. 792. Якобий А. И.

x0000003 Підгаєцький - засновник кафедри професійної гігієни та навчальних курсів із шкільної гігієни, фізичної культури в Київському медичному інституті / О.

Волостное совещание - сельськохозяйственный орган земских учреждений / А. И.

x0000003 Волостное совещание - сельськохозяйственный орган земских учреждений / А.

Якобий // Русская мысль. - № 11. - 1900. - С. 17. 793. Якобий А. И. x0000003 Якобий // Русская мысль. Задачи Русского Красного Креста / А. И. x0000003 Задачи Русского Красного Креста / А. Якобий // Промова на акті Харківського університету 17 січня 1889 р. - Х., 1889. - 3 с. 794. Якобий А. И.

x0000003 Якобий // Промова на акті Харківського університету 17 січня 1889 р.

Курс общественой гигиены (написано від руки, розмножено літографічним способом) / А. И. Якобий. - Х., 1885. 795. Якобий А. И.

x0000003 Курс общественой гигиены (написано від руки, розмножено літографічним способом) / А.

О переваривании растительной клетчатки / А. И. x0000003 О переваривании растительной клетчатки / А. Якобий // Дневник Казанского общества врачей. 1871. - Казань, 1871. - С. 11-13. 796. Якобий А. И.

x0000003 Якобий // Дневник Казанского общества врачей.

О профилактических мерах против распространения сифилиса / А. И. x0000003 О профилактических мерах против распространения сифилиса / А. Якобий // Додаток до протокала заседания Харьковского медицинского общества. - Х., 1885. - С. 23. 797. Якобий А. И.

x0000003 Якобий // Додаток до протокола заседания Харьковского медицинского общества.

О раздражении химическими веществами чувствительных нервных нитей лягушки: дис. на соиск. учен. степени д-ра медицины / А. И. Якобий. - СПб., 1863. - 237 с. 798. Якобий А. И.

x0000003 О раздражении химическими веществами чувствительных нервных нитей лягушки :

О результатах санитарных мероприятий при дифтиритной эпидемии в Харьковской губернии / А. И. Якобий. - Х: Изд. Харьковского губ. земства, 1880. - С. 19-22. 799. Якобий А. И.

x0000003 О результатах санитарных мероприятий при дифтиритной эпидемии в Харьковской губернии / А.

Об изменении мути крови / А. И. x0000003 Об изменении мути крови / А. Якобий // Дневник Казанского общества врачей. - Казань, 1871. - 18 с. 800. Якобий А. И.

x0000003 Якобий // Дневник Казанского общества врачей.

Поездка в Киргизские степи Западной Сибири для исследование причин чумы рогатого скота / А. И. Якобий. - Казань: Изд. Казанського ун-та, 1872. - С. 32. 801. Якобий А. И.

x0000003 Поездка в Киргизские степи Западной Сибири для исследование причин чумы рогатого скота / А.

Спектральное исследование пигментов / А. И. x0000003 Спектральное исследование пигментов / А. Якобий // Дневник Казанского общества врачей. - Казань, 1871. - С. 27. 802. Якобий А. И.

x0000003 Якобий // Дневник Казанского общества врачей.

Угасание инородческих племен Севера: доклад / А. И. Якобий. - Казань, 1893. - 16 с. 803. Якобий А. И.

x0000003 Угасание инородческих племен Севера :

Этнографические исследования самоедских, вогульських и остяцьких племен р.Оби и о причинах их вымирания / А. И.

x0000003 Этнографические исследования самоедских, вогульських и остяцьких племен р.

Якобий // Журнал О-ва народного здравия. - 1893. - № 1. - С. 11-16. 804. Яковенко В. А. Работы В. Г.

x0000003 Якобий // Журнал О-ва народного здравия.

Хлопина и его школы по газообмену / В. А. x0000003 Хлопина и его школы по газообмену / В. Яковенко // Гигиена и эпидемиология. - 1930. - № 11-12. - С. 11. 805. Яковенко Н. М.

x0000003 Яковенко // Гигиена и эпидемиология.

Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. М. Яковенко. - 2-ге вид., перероб. та розшир. - К. Критика, 2005. 806.

x0000003 Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н.

VIIІ Пироговский Съезд // Врач. - 1902. - № 7. - С. 268-275. 807. x0000003 VІІІ Пироговский Съезд // Врач. VІІІ Пироговский Съезд // Врач. - 1902. - № 14. - С. 555-557. 808. x0000003 VІІІ Пироговский Съезд // Врач. VIIІ Пироговский Съезд // Врач. - 1902. - № 18. - С. 702-707. 809. x0000003 VІІІ Пироговский Съезд // Врач. VІІІ Пироговский Съезд // Врач. - 1902. - № 25. - С. 956-983. 810. x0000003 VІІІ Пироговский Съезд // Врач. VІІІ Пироговский Съезд // Врач. - 1902. - № 26. - С. 956. 811. Datsenko I. O. V. Korchak-Chepurkivsky / I.

x0000003 VІІІ Пироговский Съезд // Врач.

Datsenko // Journal of the Ukrainian Medical Association of North America. - Chicago, 1994. - Summer. - P. 108-111. 812. Veinberg M.

x0000003 Datsenko // Journal of the Ukrainian Medical Association of North America.