Теоретичні підходи до створення стратегії повернення Криму

Олексій Куроп’ятник

Протягом 9 місяців з моменту окупації Криму держава так і не запропонувала стратегію або хоч якогось плану його повернення.

Стратегія повернення Криму була задумана для нової ситуації в країні, коли держава більше не є її монопольним виконавцем, більше того, коли держава може бути не зацікавленою у її реалізації, коли з’явилися інші гравці: приватний бізнес та недержавні волонтерські організації, активність яких значно підвищилася після Майдану 2014 року.

Сценарії співробітництва НДО та приватного сектору із державою

• працювати паралельно (дублювання);

• примушувати державні структури працювати належним чином (контроль та примус — watchdogs);

• працювати замість державних структур (заміщення);

• співпрацювати («оркестр»).

Стратегія дозволяє недержавним гравцям творчо залучатися до її реалізації за різних сценаріїв.

5

Стратегія визначає основні напрямки роботи, принципи та загальний задум — створення найбільш сприятливої ситуації для повернення в ситуації, яку з позиції сьогодення складно передбачити.

6

Мета Стратегії

• показати комплексний підхід до справи; • шляхи досягнення успіху; • надихнути виконавців вірою в успіх.

7

Військовий аспект

• Розвиток сил стратегічного стримування.

• Відмова від ідеї відновлення ядерного статусу.

• Відхід від російських стандартів розбудови Збройних Сил та замовників ОПК в РФ.

8

Економічний аспект

Навчитися створювати економічні важелі впливу, як державні, так і недержавні, і вміло їх використовувати для виснаження економіки Криму та бюджетних ресурсів РФ.

9

Економічний аспект

Доведення економіки Криму до банкрутства, перетворення півострова у непосильне ярмо для бюджету РФ — виправдані дії.

Економічний аспект

Лояльне населення Криму готове терпіти економічні негаразди заради повернення півострова до України.

Сфери блокади Криму: туризм, енергетика, водопостачання та поставки продовольства, транспортне сполучення.

Сфери економічних санкцій проти РФ: ОПК, зв’язок, інвестиційна діяльність, фінансовий сектор.

13

Економічний аспект

Без українських санкцій економічний тиск країн Заходу на РФ буде неефективним.

Міжнародна ізоляція Криму обов’язкова в сфері транспорту та інвестицій.

15

Економічний аспект

Енергетика: ринкові ціни для Криму мають поступитися місцем стратегічним інтересам.

Гуманітарний аспект

• Забезпечення невідворотності покарання за скоєні злочини проти держави.

• Держава має допомагати та підтримувати тільки лояльних жителів Криму і тільки на території, підконтрольній Україні.

• Наші союзники в Росії: анти-Путінська опозиція та національно-визвольний рух.

• Відрив від впливу РФ її ключових сателітів є бажаним.

17

Організаційний аспект

Потрібен центр координації: • прообраз нової владної структури Криму; • достатні повноваження та ресурси; • має викликати довіру всіх гравців та у лояльного населення Криму.

18

Ідейний аспект

Крим неможливо повернути та утримати у складі нереформованої України. • Успіх антикорупційної реформи. • Модернізація країни через реформи. • Власна об’єднуюча концепція на противагу концепції «Русского мира».

• Суспільний консенсус щодо співіснування двох основних мов.

19

Правовий аспект

Для перемоги у гідридній війні Україна має увійти у вигідне для себе правове поле, інакше неможливо: • правильно визначити сторони конфлікту; • досягти дієвого миру; • згуртувати націю під час війни; • отримати іноземну військову допомогу.

20

Три сценарії реалізації стратегії в умовах активної протидії з боку РФ: • Крим повертається під юрисдикцію України; • Крим стає «незалежним»; • Повний провал даної стратегії.

21

Стратегія є запрошенням до творчого залучення усіх небайдужих людей відновити соборність України та політичним інструментом згуртування нації навколо цієї ідеї: • для депутатів, політиків, держслужбовців • для активістів, волонтерів, • для представників приватного бізнесу • для іноземних друзів України

22