Великий потік нової інформації, застосування комп'ютерних технологій (а саме поширення комп'ютерних ігор) вплинули на розвиток особистості сучасної дитини. Нині збільшилась кількість дітей і підлітків, які вміють працювати з комп'ютерними програмами, зокрема грати в комп'ютерні ігри. Якщо в середині 90-х років серед улюблених занять підлітки називали слухання музики і перегляд телепередач, то в останні роки захоплення комп'ютером витіснило їх.

Роль комп'ютера в житті дитини

Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині та підлітку рости в цьому світі з комп'ютерним бумом. Обмежити дитину у роботі з комп'ютером означає викликати в неї неадекватну реакцію.

Близько 70 % сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої інтереси і захоплення, згадують комп'ютер нарівні із заняттями спортом, прогулянками й спілкуванням з друзями. За статистичними даними, майже кожен підліток у віці 13—16 років хоча б один раз пробував працювати з комп'ютером.

Провівши опитування, встановили

Діти користуються комп'ютером : для отримання інформації для навчання для спілкування з друзями для перегляду фільмів для гри.

Внаслідок дослідження з'ясували

ігри бувають рольові і нерольові

Герой нашого Герой нашого часучасу

Рольові комп'ютерні ігри — це Рольові комп'ютерні ігри — це ігри, у яких гравець бере на себе ігри, у яких гравець бере на себе роль комп'ютерного персонажа, роль комп'ютерного персонажа, тобто сама гра зобов'язує гравця тобто сама гра зобов'язує гравця виступати в ролі конкретного або виступати в ролі конкретного або уявлюваного комп'ютерного героя. уявлюваного комп'ютерного героя.

Тільки граючи в рольові Тільки граючи в рольові комп'ютерні ігри, ми можемо комп'ютерні ігри, ми можемо спостерігати процес «входження» спостерігати процес «входження» людини в гру, процес інтеграції людини в гру, процес інтеграції людини з комп'ютером, а іноді - людини з комп'ютером, а іноді - процес втрати індивідуальності й процес втрати індивідуальності й ототожнення себе з комп'ютерним ототожнення себе з комп'ютерним персонажем. персонажем.

Психологічна залежність від Психологічна залежність від рольових комп'ютерних ігор є рольових комп'ютерних ігор є найбільшою за ступенем свого найбільшою за ступенем свого впливу на особистість гравця. впливу на особистість гравця.

Психологи виділяють такі критерії належності комп'ютерної гри до класу

рольових: Рольова гра не має бути заснована на азарті — накопичити більше балів, побивши тим самим чийсь рекорд, перейти на наступний рівень. Рольова гра має приваблювати гравця до «входження» у роль комп'ютерного персонажа й «атмосферу» гри за допомогою своїх сюжетних та мультимедійних особливостей.

НЕРОЛЬОВІ КОМП'ЮТЕРНІ ІГРИГравець не бере на себе ролі

комп'ютерного персонажа, унаслідок чого психологічні механізми формування залежності й вплив ігор на особистість людини мають свою специфіку і загалом менш сильні. Мотивація ігрової діяльності заснована на азарті «проходження» та набирання балів.

Типи нерольових ігор Аркадні ігри. Сюжет, як правило, слабкий, лінійний. Усе,

що потрібно робити гравцю, — швидко пересуватися, стріляти й збирати різні призи, управляючи комп'ютерним персонажем або транспортним засобом. Ці ігри в більшості випадків доволі легкі, бо психологічна залежність від них найчастіше має короткочасний характер.

Головоломки. До цього типу ігор входять комп'ютерні варіанти різних настільних ігор (шахи, шашки, нарди тощо), а також різні головоломки, реалізовані у вигляді комп'ютерних програм. Мотивація, заснована на азарті, поєднана з бажанням обіграти комп'ютер, довести свою перевагу над машиною.

Ігри на швидкість реакції. Сюди входять усі ігри, в яких гравцеві потрібно виявляти спритність і швидкість реакції. Відмінність від аркад у тому, що вони зовсім не мають сюжету і, як правило, абстрактні, ніяк не пов'язані з реальним життям. Мотивація, заснована на азарті, потребі «пройти» гру, набрати більшу кількість балів, може формувати цілком стійку психологічну залежність людини від цього типу ігор.

Традиційно азартні ігри. Сюди входять комп'ютерні варіанти карточних ігор, рулетки, імітатори ігрових автоматів тощо. Психологічні аспекти формування залежності від цих комп'ютерних ігор та їхніх реальних аналогів подібні.

ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ КОМП'ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ?

Дослідження психологів дають підставу припустити, що динаміка розвитку комп'ютерної залежності має приблизно такий вигляд: cпершу захоплення проходить етап адаптації, людина «входить» в азарт, потім настає період різкого зростання, швидкого формування залежності; залежність сягає максимуму, це залежить від індивідуальних особливостей особистості й середовища; далі сила залежності на якийсь час залишається стійкою, а відтак іде на спад, знову фіксується на певному рівні й залишається стійкою тривалий час.

Стадії розвитку психологічної залежності від комп'ютерних ігор

Стадія легкого захоплення. Після того, як людина один або кілька разів пограла у рольову комп'ютерну гру, їй починають подобатися комп'ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя або якихось фантастичних сюжетів Стадія захопленості. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява нової потреби —комп'ютерні ігри.Стадія прихильності. Ця стадія характеризується згасанням ігрової активності людини, зрушенням психологічного змісту особистості загалом у бік норми. Взаємодію людини з комп'ютером на цій стадії можна порівняти з міцно пришитим ґудзиком. Тобто людина «витримує дистанцію» з комп'ютером, однак повністю «відірватися» від психологічної прихильності до комп'ютерних ігор не може .

Чи буває комп'ютерна залежність у дошкільнят?

Від «спілкування» з комп'ютером можна по-справжньому захворіти. На жаль, у нас ще багато навіть дорослих людей не сприймають реальність, маємо на увазі батьків дошкільнят. Вони дозволяють дитині знаходитися біля комп'ютера стільки, скільки дитина хоче. І це, звичайно, зручно й для самих батьків. Адже дитина зайнята, не набридає дорослим і нібито засвоює комп'ютерну грамоту, тобто інтелектуально розвивається. А що насправді?

Які можуть бути наслідки неконтрольованого інтересу дошкільника до комп'ютерних ігор?

Ось випадок із Миколкою, який буквально за 2 місяці став комп'ютернозалежним. Батьки придбали техніку для старшої доньки, яка навчається в університеті. А хлопчику подарували лише одну комп'ютерну гру, яка дала старт його захопленню.

Нічого, крім цієї гри, Миколка не бажав бачити. Перестав цікавитися іграми, іграшками. Все, що ставало на перешкоді грі, його дратувало, навіть дитячий садок, у якому його чекали друзі й цікаві заняття.

Психолог порадив: не дозволяти хлопчику сидіти

біля комп'ютера більше ніж півгодини на день, поступово зменшуючи час;

більше гуляти на свіжому повітрі, у вихідні дні відвідувати зоопарк, театри, атракціони тощо;

влітку вивезти дитину в село, подалі від «цивілізації»;

не купувати дитині азартних та агресивних комп'ютерних ігор, краще придбати якусь одну навчально-пізнавальну. Навчаю-чись, скажімо, англійської мови дитина не зможе висидіти за комп'ютером понад півгодини.

ПЕРШІ ОЗНАКИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

ДИТИНИ: пропуски шкільних занять через комп'ютерну гру вдома

або відвідування комп'ютерного клубу; просиджування біля комп'ютера у нічний час; приймання їжі під час комп'ютерної гри; асоціювання себе з героями комп'ютерних ігор; відсутність інших захоплень, крім комп'ютерних ігор; віддавання переваги комп'ютерним іграм, а не

спілкуванню; загальний час, проведений за грою, перевищує час

виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплень;

дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп'ютер зламався;

конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп'ютером.

Підлітковий вік — це період Підлітковий вік — це період формування цінностей,розширення формування цінностей,розширення соціальних контактів, а залежна соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілку- дитина обмежує своє коло спілку- вання комп'ютером. В результаті вання комп'ютером. В результаті цього в таких дітей спостерігаються цього в таких дітей спостерігаються відсутність життєвого досвіду, відсутність життєвого досвіду, невпевненість у вирішенні життєвих невпевненість у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена гостроти зору, підвищена втомленість, втомленість,

порушення постави тощо), порушення постави тощо), звуженню кола інтересів, звуженню кола інтересів, прагнення створити прагнення створити особистий світ, втеча від реальності.особистий світ, втеча від реальності.

ЩО МОЖЕ ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ПОЯВИ В НЕЇ

КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ?

Відповіддю на це запитання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ, тоді дитина буде захищена від комп'ютерної та інших видів залежностей.

Отже, для дітей важливим є: — яскраве, насичене, цікаве життя; — можливість відчувати азарт і ризик; — можливість виражати агресію прийнятним

способом; — можливість грати і реалізовувати свою цікавість; — можливість повноцінно спілкуватися з батьками

й однолітками.

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ «Ознаки комп'ютерної залежності в дитини»

1. Щодня грає на комп'ютері. 2. Після початку гри втрачає відчуття часу. 3. Не бажає залишати гру незакінченою. 4. Їсть перед комп'ютером. 5. Не визнає, що дуже багато часу проводить за

грою на комп'ютері. 6. Ви докоряєте дитині за те, що вона багато

часу проводить за грою на комп'ютері. 7. Не закінчує гру, якщо досягає певного рівня

складності, іде далі. 8. Порівнює результати зі старими і пишається

цим, повідомляє про це всім. 9. Грає замість виконувати домашні завдання. 10. Як тільки дорослі залишають дім, дитина

біжить до комп'ютера і з почуттям полегшення починає грати.

Якщо ви позитивно відповіли на 5 запитань з 10, то можете бути впевнені в тому, що ваша дитина потрапила в залежність від комп'ютерних ігор.

ПОРАДИ ДОРОСЛИМ Якщо ви помітили ознаки залежної комп'ютерної поведінки

у дитини, дотримуйтесь рекомендацій: 1. Спостерігайте за поведінкою дитини під час її

спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги диски з іграми, які вона приносить від знайомих.

2. Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.

3. Обмежуйте час роботи за комп'ютером. Різко забороняти працювати на комп'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні і три у вихідні, обов'язково з перервами.

4. Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час.

5. Навчайте дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.

6. У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.

Для підлітка світ комп'ютерних ігор виявляється тією

«забороненою територією», на яку доступ дорослим обмежений. У підлітка формується відчуття власної

значущості й причетності до чогось таємничого, «недорослого». Будь-який дитячий психолог скаже вам, що для перехідного віку це надзвичайно актуальне питання.

Одна з основних причин, чому віддають перевагу комп'ютеру, а не книзі, — це невизначеність фіналу. Скільки не читай книгу — вона залишитися однаковою, з тим же завершенням. А у грі дитина сама собі господар, і тільки від неї залежить, як саме повернуться події. Це ніби казка, але казка її власна.

Як вийти з цієї ситуації? Не думаю, що вчителі зможуть вийти з неї самостійно. Тут хоча б держава підключилась, які-небудь безкоштовні гуртки для дітей організувала. Причому не тільки авіа-моделювання та шиття, а наприклад, гурток зі створення власної комп'ютерної гри.

От вам і жадана творчість!