ІСТОРІЯ СЕЛА МАР’ЯНІВКИ

МАР’ЯНІВКА 2013

Підготували:

вчитель історії Мар’янівської

загальноосвітньої школи I-III ступенів

Шеремет Галина Павлівна

краєзнавець

Колісник Василь Григорович

2

ВИНИКНЕННЯ СЕЛА І ЙОГО ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Мар'янівка - село, центр сільської ради, розташоване на річці Великій

Висі, за 35 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції

Шостаківка. Населення - 2000 осіб. Сільраді підпорядковані населені пункти

Заріччя, Олексіївка та Вись. Село Мар'янівка Маловисківського району

Кіровоградської області виникло у 1770 роках.

У 1772 році тут, в окрузі 2-ї роти Молдавського гусарського полку,

підполковник Григорій Варламович Булацель мав 3300 десятин землі та 10

дворів із селянами. Такий великий наділ не мали права отримувати ні на ранг

(земля, що виділялася у відповідності з чином офіцера, до 120 десятин), ні

під слободу (до 1248 десятин в гусарських полках), і тому вона була

оформлена під заводи існувала у 1760-х роках, до війни 1768-1774 року.

Таким чином можна припустити, що передісторія села розпочалася саме в ці

роки. У 1774 році поряд із землею батька поручику Молдавського

гусарського полку Афанасію Григоровичу Булацелю була виділена земля на

3

ранг і під заселення - 624 десятини.

У тому ж році неподалік, ближче до ротного селища Виски, була 1виділена земля прапорщику Степану Єфтенійо-вичу Флорі, що стала сільцем

Фроловкою, а згодом з'єдналася з Мар'янівкою. У1777 році підполковник Г.

В. Булацель подав прохання про відведення йому землі під слободу й у 1779-

1780 роках оформив її. У 1780-1781 роках слобода Г.В.Булацеля була

відписана його дружині Марії Степанівні з дітьми. За ревізією 1782 року

сільце числиться за Марією Степанівною і за її іменем називається

Мар'янівкою. 2На початку XIX століття

онукам М.С.Булацеля Павлу та

Петру Булацелям була відписана

земля біля Мар'янів-ки, на якій

утворилися села Павлівка та

Петрівка. Павлівка згодом

з'єдналася з Мар'янівкою, а

Петрівка тепер називається

Виссю.

Рельєф Мар’янівки являє

собою підвищену хвилясту

рівнину, розчленовану густою

мережею річкових долин, ярів і

балок.

Клімат села помірно-континентальний, теплий. Середньорічна

температура повітря 7-8 0С. Зима мало снігова, м’яка з частими відлигами.

Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий)

по області мінус 5-8 0С. При різких змінах температур взимку на території

села часто виникають тумани, ожеледь.

Річна кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша їх

кількість випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна

кількість опадів по області 470-510. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий

покрив утримується недовго.

Протягом року на території

села спостерігаються сильні

вітри більше 15 м/сек. Бурі та

урагани до 25-30 м/с характерні

для осінньо-літнього періоду.

Ґрунти мають високу родючість.

Переважають чорноземи

потужні мало гумусні й

середньо-гумусні із вмістом

гумусу відповідно 5% та трохи

більше 5,5 %. Наявністю

4

докембрійського щита зумовлене багатство та різноманітність мінеральних

ресурсів.

Мінерально-сировинна база складається з енергетичної сировини - уранової

руди, будівельної сировини - піски, цегельна сировина ,підземних вод.

На території села протікає річка Велика Вись. Довжина річки 166 км, площа

басейну 2860 км2. Долина переважно коритоподібна, у верхів'ї заболочена;

завширшки 4 км, завглибшки до 40 м. Річище слабозвивисте, завширшки до

20 м. Похил річки 0,55 м/км. Живлення переважно снігове. На річці

розташоване Кам'янське водосховище.

Аграрний рух в Мар’янівці.

жителі села Мар'янівки були селянами – кріпаками. Земля сільського

поміщика Булацели належала економії, а економія – Маловисківському

цукровому заводу. Всього в економії було землі до 5000десятин (= 5,5 тис.

га). Мар’янівськіселяни мали 350 десятин землі на 115 дворів.Середняки

мали по 2 наділи (7 десятин кожний),а бідняки – 1 наділ (3,5 десятин).

Куркулі (в Павлівці –Луненко, у Матусівці – Голоцман) володіли 100-150

десятинами землі.

Під час кріпацтва селяни відробляли панщину і платили оброк, а після

реформи 1861 року почали платити земельний податок і подушне.

Найбідніші селяни почали найматися в економію.

Становище найманих селян було дуже тяжким. Робочий день тривав 12

годин. Житлом була казарма. Підлога в ній була цегляна, а спали на соломі.

Коли була проголошена реформа 1861 року то першими звільнення від

панщини одержали підлітки і старі, а всі ті що могли працювати ще рік

відробляли панщину.

Активну участь у боротьбі проти самодержавства та експлуатації взяли –

трудящі нашого краю в роки революції 1905 р. – 1907 р.

В кінці 1906 року із міст Києва, Одеси, Херсона, Миколаєва Брянська,

Смоленська почали повертатися в село Мар’янівку та Велику Виску місцеві

селяни які працювали на фабриках і заводах.

Із Севастополя приїхали Скрипніченко Микола Динисович, Рябоштан

Гурій Маркович, Григорій Данилович Колеснік, Володимир Михайлович

Токар, Семен Гаврилович Главний, Павло Кіндратович та Аким Павлович

Главні – всі робітники Брянських заводів Всі вони мали вплив Соціал-

революціонерів і лише Павло Главний був соціал-демократом (більшовиком).

Після приїзду ця група під керівництвом Скрипніченко Миколи

Даниловича була створена бойова організація яка підтримувала зв’язок з

іншими селами Єлисаведградського повіту та містом місцевою організацією

ес-серів. Тісний зв’язок організація мала з Великовисківською організацією

більшовиків до якої входили Компанієць Іван його брат Ілларіон, Короп,

Бобришов, Вербовіцький та Мар’янівський житель Павло Главний. В 1907

році в Мар’янівці та Великій Вискі майже кожний вечір проводилися мітинги

та демонстрації. Для фінансової підтримки організації була створена бойова

група, яка виробила та провела ряд експропріацій. Було проведено ряд

міроприємств на поміщицьких садибах: Келеповського, Лупенка,

5

Гельдізгеєра, а також на поштовий поїзд, який віз велику суму грошей з

Єлисаветграда. Керували бойовою групою Семен Токар та Григорій

Рябоштан.

В селі Мар’янівка були створені схрони на конспіративних квартирах де

переховували літературу та зброю, вибухівку.

Всього в організації перебувало – 36 чоловік.

Перший страйк

В селі Мар’янівка перший організований виступ селян-бідняків відбувся

в літку 1906 року. За страйкували наймані робітники економії пана

Гельдисгейера вимагаючи умов життя, покращення харчування, збільшеня

робітничої плати, зменшення робочого дня.

Страйкували три дні, але поставлені вимоги не були взяті до уваги і все

залишилось так як було. Керуючий Любарський пояснив повстанцям: по

причині, що зараз ідуть жнива, задовольнити їх вимоги не може. Він також

пригрозив, що якщо хліб вони не зберуть то справи будуть кепські і

збільшити заробітну плату не зможуть. Поміщик викликав стражників.

Почались арешти.

Учасників групи соціал-демократів видав провокатор Рудяченко Макар

Кузьмич. У цій справі осудили до вищої міри покарання через повішання:

Главного Акима Павловича, Рябоштана Гурія Марковича, Токар Григорія

Гавриловича, Токар Семена Гавриловича, Колісника Володимира

Михайловича і Рудяченка Гната. Вирок виконано.

Осуженні на три роки каторги в Олонецьку губернію – Главний Кіндрат

з синами Павлом і Володимиром, Токар Гаврило з дружиною, Рябоштан

Марко з дружиною, Самойленко Олександр, Щорба Олексій, Рябоштан

Андрій, Рябоштан Олексій. Тітаренко Порфирій.

Брата керівника групи Скрипниченка Дениса, його дружину і сина

вислали на каторгу в Сибір.

В цьому страйку приймало участь більше одної тисячі робітників, для

керівництва страйком був створений комітет. Вимоги задовільнили частково:

покращили харчування, дві години перерви, підвищили плату. Але

скорочення робочого дня зменшить не змогли.

Революційний настрій селян піднявся, але правильного напряму не

змогли дать. Він починає розвиватись стихійно: підпали скирд хліба і соломи

поміщика.

Другий страйк.

Другий масовий виступ селян відбувся в літку 1907 року під час жнив в

Мар’янівській економії. Андрію Даниловичу Рябоштану відрізало жаткою

ногу. Після чого був проведений масовий страйк місцевих селян та найманих

працівників. Вимагали виплати допомоги, призначити пенсію, придбати

протез вимога була виконана страйк припинився. Безлад і хвилювання серед

робітників та селян посилювався, почастішали підпали економії. Почалися

арешти селян запрацювали шпигуни та сексоти, почалися наскоки козаків,

чернесів та поліції. Господарські будівлі та майно панського маєтка були

6

взяті під охорону.

На конспіративній квартирі в хаті Рябоштана Данила виготовлялися

бомби для терористичних актів, були тайники зброї. Через необережність

виник вибух з складом бомб.

Будинок рознесло вщент, запрацювали слідчі органи, провівся масовий

арешт селян та учасників організації. Всього арештували 24 чоловіка, сімох

членів організації рішенням військово-польового суду, були повішені в

Єлисаветградській тюрмі. Решта засуджені до різних строків ув’язнення,

батьки та рідня засуджених вислані в Гобольську губернію до Сибіру.

Так закінчився аграрний рух в Мар’янівці, а головний керівник

Скрипніченко Микола Данилович був на свободі. І тільки в 1910 році під час

переслідування поліцією, після вбивства кількох жандармів та поліцейських,

сам застрелився.

Каніжське повстання

В середині травня 1918 року в Павлівку повернувся поміщик у супроводі

австрійського карального загону. Карателі оточили село. Вони запалили

кілька хат, а потім зігнали всіх селян і вчинили над ними дику розправу: били

киями, шомполами, катували розпеченим залізом.

Поміщик Лупенко вимагав видати активістів які ділили майно. Ця

розправа стала безпосереднім приводом до великого повстання селян

Павлівки, Веселівки, Арсенівки та Канежа проти окупантів. Центром його

було село Каніж, тому й повстання увійшло в історію під назвою Канізького.

Після закінчення екзекуції, коли австрійці залишили Павлівку, обурені

селяни вбили поміщика і його управителя. Розуміючи, що окупанти знову

пришлють карателів, павлівці звернулися по допомогу до Канежа, де в той

час перебував селянський бойовий загін з 80 бійців, організований Канізьким

ревкомом для оборони села. Майже всі мали зброю. В загоні були не тільки

жителі Канежа а й сусідніх сіл.

Павлівські делегати на сільському сході розповіли про пережиті

почуття, знущання. Сход вирішив усим селом виступити проти окупантів.

Загін зріс до 700 чоловік, він мав 200 гвинтівок 2 кулемети. Решта селян були

озброєні мисливськими рушницями, вилами, кілками. Командиром загону

обрали більшовика П.І. Данилова, начальником штабу – М.Т. Сушка-

Сущенка, начальником зв’язку – Г,М. Смиченка, ротами командували

П.І. Козинський, С.І. Спринчан, П.В. Данилов, С.І. Климов і Т.В. Поліщук.

20 травня 1918 року загін вирушив з Канежа і зненацька атакував

Веселівку. В цьому бою було розгромлено айстро-угорські підрозділи,

повстанці захопили зброю, коней і боєприпаси. Після цього загін поділився і

з трьох боків повів наступ на Арсенівку, де були зосереджені значні військові

сили ворога з артилерією і кулеметами. Бій тривав до пізньої ночі.

Гарматним і кулеметним вогнем селяни були розсіяні. Оточивши село

поступово звужували кільце. Хто потрапляв на очі карателів, вони

розстрілювали на місці. Так загинули П.І. Ткач і П.М. Данилов.

3 червня 1918 року каральний загін, вступив до Канежа, почав

7

розправлятися з жителями. Селян Зігнали за церковну огорожу. Поміщик

Лупенко (брат убитого) виказував активістів. Першу групу 60 чоловік

відвели в поле, де надвечір розстріляли. В ніч на 4 червня 1918 року на

крилах вітряка німці повісили 8 активістів повстання – Ф.А. Крисіна,

С.М. Копріора, С.М. Чоботаря, О.П. Ількевича, С.Н. Гордуса та інших. Кілька

днів окупанти катували і вішали, грабували і гвалтували жінок.

В Канежі вони стратили 117 чоловік.

У лютому 1928 року з нагоди 10 річниці Червоної Армії, рішенням

ВУЦВКу Каніж нагороджено революційним Червоним прапором. У 1938

році було відкрито меморіальну дошку, а на могилі розстріляних пам’ятник.

Закінчилася громадянська війна країна поступово переходила до мирної

праці, відновлювалося мирне життя і в Мар’янівці та селах округи Павлівка,

Петрівка, Компаніївка, Матусівка та Олексіївка.

В 1923 в Марянівці організували комнезам, головою якого обрали

Главного Петра Івановича . Селяни одержали землю і поступово

відроджували своє господарство.

На базі панської економії Гельдизгейера створюються радянські

господарства (радгоспи) – Мар’янівський, Петрівський,Олексіївський. Які

займалися вирощуванням цукрових буряків для Маловисківського цукрового

заводу та вирощуванням сім’ян цукрових буряків.

Створюються товариства по обробці землі,артілі, село поступово стає

середняцьким з різною формою власності.

1929 року в Мар’янівському радгоспі створюється комсомольський

осередок в кількості 3х членів.

Архівні документи дозволяють до певної мір відтворити ту атмосферу в

якій народжувалася організація. 16 травня 1923 року в Малій Висці відбулися

загальні збори партійців району. Постановили: просити окружний комітет

КП(б)У затвердити комсомольську організацію. Одночасно з цим було

створено комсомольський осередок на цукровому заводі в Мар’янівці

комсомольську організацію. Замітимо, що в селі була організація більшою

ніж на заводі, а днем створення організації являється 16 травня 1923 року.

В Мар’янівці, Петріівці та Олексіївкі створюються дитячі будинки для

сиріт, після закінчення початкової школи діти-сироти працювали в радгоспах

учнями тих чи інших спеціальностей. Проживаючи до повноліття в

дитбудинках на забезпеченні радгоспу, держава дбала про підростаюче

покоління. Догляд за дітьми-сиротами взяв на себе комсомол. Після

закінчення робітничих факультетів отримали спеціальності: військові,

журналісти, агрономи, механіки, партійні працівники, просто

висококваліфіковані робітники.

29 травня 1927 року селяни села Марянівки обєдналися в товариства по

спільній обробці землі. В товаристві було три плуга, дві сівалки. Всього в

артілі було 19 чоловік. Рогатої худоби налічувалося 11 голів. 3 голови, з яких

був молодняк. Землі було 174 гектари. Весною 1930 року в колгосп вступило

все село. В 1940 році колгосп придбав першу вантажну машину ГАЗ-АА.

До 1939 року міняється структура радгоспів об’єднується Петрівка,

8

Олексіївка, Мар’янівка в один Мар’янівський радгосп. Петрівка та Олексіївка

стають відділакми-філіями радгоспу.

На той час радгосп мав 6 автомобілів, 9 тракторів, 2 паровики по

обмолоту зерна, 3 комбайни, 12 віялок зерна в господарстві тримали свиней,

корів, нетилів були вівці.

В 1939 році група працівників радгоспу: трактористи, комбайнери,

робітники рільництва, були нагороджені поїздкою до Москви на ВДНГ, за

значні успіхи в сільському господарстві.

Зміцнюючи господарство бригада, очолювана Барабаном Василем

Івановичем одержала в 1939 році врожай зернових по 22 центнера з га. на

площі 165.5 га. У цьому ж році Праслов Олексій Васильович на тракторі ХТЗ

виробив 602 га умовної оранки. Островерхий Микола Семенович на тракторі

У-2 виробив 589 га. умовної оранки, а Давиденко Вартей Михайлович на

тракторі ХТЗ 566 га..

Бригада Стерпула Василя Кіндратовича одержала по 20.8 центнерів

зернових з га. на площі 306 га.

Трактористи Крамар Павло Федотович, Горбулін Михайло Ілларіонович,

Тарануха Іван Костянтинович були занесені в Книгу Почесної Всесоюзної

сільськогосподарської виставки в Москві. Так господарство зростало і

міцніло до 1941 року.

9

СЕЛО В 1932-1933 РОКАХ

Складовими політики Голодомору були: Насильне вилучення всіх продовольчих припасів:

-липень 1932 р.

-влада ухвалила завідомонереальні до виконання плани

хлібозаготівель;

-серпень 1932 р.-прийнято т. зв. Закон «про п'ять колосків»,за яким

засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

-листопад 1932р. -запроваджено натуральні штрафи,що означало

вилучення всіх харчів у селян.

-грудень 1932р. -примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в

тому числі і насіннєві. Блокада мешканців окремих територій та всієї

України:

-листопад 1932р. -в Україні запроваджується система голодних гетто

- « чорних дощок ». Занесення на «чорні дошки» колгоспів, сіл і цілих

районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства,

заборону ввезення будь-яких товарів та інші жорсткі репресії, що було

рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на «чорну дошку»

було занесено до третини сіл України;

-січень 1933р.- забороняється виїзд за межі України. Відповідно до

дерективи Сталіна території УРСР і Кубані, в той час переважно заселеної

українцями, були оточені збройними загонами для блокування виїзду

селян «за хлібом» в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не

застосовувалося в СРСР.

У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала

вивозити зерно за кордон.Також в Україні на той час на повну потужність

працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Сталін наголошував, що «национальньїй вопрос єсть по сути дела вопрос

крестьянский».Тому голод був спрямований на українське селянство для

придушення національного опору. Особливо чітко це проявилося у

постанові від 14 грудня 1932р., у якій «проблеми» хлібозаготівель в

Україні та на Кубані пов'язувалися з «неправильно проведеною»

політикою українізації. Після цього почалося закриття українських шкіл

на Кубані та переселення української інтелігенції.

У результаті зумисних дій влади голодна смерть щодня забирала

тисячі невинних життів. Особливо великою була смертність серед дітей. У

вересні 1933 року за шкільні парти не сіло близько двох третин учнів.

Зрештою влада заборонила реєструвати смертність від голоду та

приховувала Голодомор від світової громадськості.

Голод не був наслідком засухи чи неврожаю, а став результатом

цілеспрямованої політики комуністичного режиму. Шляхом тотального

вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі

голодуючої України, репресій незгодних, сталінський режим створив для

10

українців умови, несумісні із життям.

Такі дії влади є злочином проти людяності і відповідають визначенню

геноциду у Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року. На цій основі 28 листопада

2006 року за ініціативи Президента України Віктора Ющенка Верховна Рада

прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким голодомор

визнано геноцидом Українського народу.

РЕКВІЄМ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР.

Коли ви вмирали,

Вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами.

Лиш в чистому полі

Копали могили

І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас

В темну могилу,

Над вами земля почорніла.

Під хмарами круки

Зграями літали,

А зорі, мов свічі, палали.

На ваших могилах

Хрести похилились,

Калина зігнулась додолу.

Спіть, жертви невинні,

За вашії душі

Молимось Всевишньому Богу.

с. Мар'янівка.

Агатій Іван Єфремович

Агатій Раїса Єфремівна

Зелінська Килина Михайлівна

Зелінська Марія Михайлівна

Зелінська Мотря Михайлівна

Зелінська Настя

Зелінська Наталя Федорівна

Зелінський Данило Михайлович

Зелінський Карпо Михайлович

Зелінський Михайло

Зелінський Панас Михайлович

Корнєв Григорій Григорович Коваленко Анастасія Михайлівна

Коваленко Василь Михайлович

11

Коваленко Михайло Ларіонович

Поркуян Феня Іванівна

с. Петрівка:

Желєзньов Іван Тимофійович

Петренко Ганна Вікторівна

Товстуха Ольга Григорівна

Товстуха Одарка Григорівна

с. Павлівка

Клименко Галина.

с. Ковалівка:

Бондаренко Григорій Федорович

Клубченко Роман Григорович

Кулик Олексій Іванович

Петренко Ганна Вікторівна

Товстуха Дарина Григорівна

Товстуха Ольга Григорівна

Шевченко Варвара Романівна

Шевченко Петро Васильович

с. Матусівка: Грабар Оксана

Грабар Василь

Грабар Іван

Клубченко Марія

Клубченко Петро

Пантелеєва Агафія

Пантелеєва Мотря Арсентіївна

Пантелеєв Арсентій

Пантелеєв Василь Арсентійович

Пантелеєв Василь Арсентійович

Підопригора Устина

Підопригора Яків

РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

22 червня 1941 року навічно ввійшло в світову історію як день початку

Великої Вітчизняної війни, день нападу фашистської Німеччини на

Радянський Союз. 1418 днів і ночей точилися кровопролитні бої, горіли міста

і села, лилася ріками кров, зволожена слізьми земля вкривалася тілами

мертвих...

12

Тяжкі бої на кордоні, сумні часи невдач, відступу, окупація, розстріли,

холод, голод, моральний і фізичний гніт. Не злічити страждань, що випали на

долю народу. Нелегке було життя тих, хто лишився, трудився у тилу. На

заводах, фабриках працювали старики, жінки, неповнолітні. Не знали вони ні

вихідних, ні відпочинку, нерідко помираючи від голоду і виснаження на

своїх робочих місцях. Ми не будемо пояснювати причини виникнення війни,

причини перших невдач, аналізувати військові операції, зупинятись на

помилках. Ми просто поклонимося їм, добрим людям, поклонимося мертвим

і живим, тим, хто у смертельному двобої двох грізних сил вистояли,

перемогли! Слава їм! Слава! Слава!

В історії нашого народу мало знайдеться сторінок, які б по своєму

трагізму, героїзму можна порівняти з подіями Великої Вітчизняної війни.

(«Захистимо правду історії».

Київ. Парламентське видавництво)

Ніколи, стільки світ стоїть, не приносилося такої щедрої і гордої жертви

перемозі в ім'я визволення себе і світу від загрози нападу.

(Там же, стор. 39)

По даним статистики Україна втратила біля 15 млн. чоловік. На

тимчасово окупованій території України загинуло більше 5 млн. 265 тис.

мирних жителів і військовополонених.

(P. K. Рокоссовський. «Трудными дорогами

Победы». Київ. Видавництво «Україна»)

Збройні СРСР вирвали у ворога стратегічну ініціативу і міцно її

утримували до остаточної перемоги над гітлерівською Німеччиною.

(P. K. Рокосовський. Сталінградський рубіж.

Видавництво «Україна», Київ, 2003.р.)

Маловисківщина напередодні війни У 1941 році Маловисківський район мав досить потужний економічний

та соціальний потенціал. Переробна промисловість була представлена

насамперед цукровим та спиртовим заводами у Малій Висці.

Господарства району вирощували значні обсяги овочевої продукції, яку

через Маловисківську та Зілинську бази відправляли у великі міста.

Високим рівнем грамотності відзначалося населення району. У

населених пунктах діяло 57 шкіл, у яких працювало майже 300 вчителів.

Наприкінці 1940 року функціонували майже 20 медичних установ, 3 жіночі

консультації. Діяли більше 25 бібліотек, 3 радіовузи, 600 радіоточок.

Необхідність вимагала зміцнювати обороноздатність країни. Тож у

кожному селі працювали первинні організації Тсоавіахіму. У районі їх

налічувалося майже 90.

Молодь району активно займалася фізичною культурою і спортом.

Зокрема, команда цукрового заводу була переможцем і призером футбольних

змагань.

Словом, Маловисківський район, як і вся країна, жив мирним життям –

люди жили, трудилися, мріяли про майбутнє, будували плани на прийдешнє.

13

І не відали вони, що невдовзі будуть увергнуті у вир лиха, у безодню війни...

У перші місяці війни «Я намагався не прикрашати події. Правда,

якою б вона не була, завжди дорожче за

найприємнішу брехню. На прикладі бойових дій

я намагався показати, яким був для Радянської

Армії бойовий шлях у перші місяці Війни...»

(І. К. Багрямян. «Так начиналась война», Київ. 1984 p.)

Роки 1939, 1940, 1942 – перенасичені подіями, що ввійшли в світову

історію – приєднання до СРСР Західної України, Північної Буковини,

Бессарабії, початок Другої світової війни і т. д.

Повідомлення про порушення нашого західного кордону фашистської

Німеччиною стали постійними. У той час радянська преса рясніла

застереженнями - не створювали паніки, виявляти стриманість.

Звичайно, для багатьох не було таємницею, що на західному кордоні

зосереджено кілька-мільйонну армію фашистської Німеччини. При всій

обережності Радянський уряд вживав заходів для посилення

обороноздатності.

З перших днів війни розпочався масовий призов. Було створено кілька

призовних комісій. Протягом червня-липня було призвано майже 2500 чол.

Одночасно формувались групи оборони, команди. На берегах Великої Висі

вручну копали протитанкові рови. З наближення фронту почалася масова

евакуація. Довгими рядами тягнулись багатотисячні череди корів, коней,

овець. Залізницею постійно рухалися еталони з військовими. Через станцію

Виска до столиці України 5-та повітрянодесантна бригада полковника О.І.

Родимцева. Із Мар’янівки в перші дні Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 500

чоловік.

Із них загинуло на фронтах: Пурис І.Г. Пантілєєв І.А. Ніколєнко Ф.І. Панкул Н.Т. Поркуян Л.Ф.

Набока А.Ф. Ребежа Н.С. Пурис Б.Г. Самойленко І.І. Савченко Н.Н.

Савченко М.М. Шляховий Т.І. Шкарбань Н.П. Бойко М.П. Вєка Ф.Н.

Дулуб В.А. Дученко В.М. Місценко Д.В. Буценко М.П. Самойленко М.Г.

Рудяченко Д.І. Ніколінко Г.Н. Кравченко Д.В. Димидюк Н.П. Войтко Л.Г.

Грозан І.С. Туртуріка В.А. Шерань О.М. Дикусар А.Л. Косташ В.Я.

Мельник Т.В. Миргородський Н.Х. Коваленко І.М. Місценко Л.І. Дрига А.Л.

Бибик Л.І. Грузинський В.Г. Бобок Н.Д. Башликов В.А. Місценко В.В.

Тининика А.С. Дяков С.І. Кудря В.І. Савченко М.С. Рудяченко В.Т.

Черепанцев С.П. Вихрист Н.К. Черниченко В.Ф. Вєка П.Н. Шеремет І.А.

Шеремет І.М. Рибалко Ф.М. Кравченко В.Ф. Паливода В.П. Тининика Л.А.

Тараненко А.Т. Мельник Б.М. Коцарь Н.І. Урсол А.Г. Рудяченко В.І.

Колєснік В.Т. Ніколєнко І.Н. Купріян П.Г. Шеремет І.Я. Кіселенко Я.П.

Заріцький Л.Г. Шарай П.С. Рябоштан І.П. Шеремет Ф.Н. Бойко Д.І.

Бовкун П.В. Черниченко Д.В. Міхненко Н.А. Мельник Л.Г. Косташ А.Т.

Димидюк І.Т. Лавренко Н.Ф. Тининика Ф.К. Перетятко Г.І. Лелека Б.Я.

14

15

Армія і народ, тил і фронт під лозунгами:

«Смерть німецьким окупантам! Все для фронту! Все для перемоги!»

КОПІЯ

АРХІВНА ДОВІДКА

№ 179/13

Для підпільної роботи, на тимчасово окупованій території

Великовисківського району Кіровоградської області, були залишені:

Колєснік Григорій Маркович, Колєснік Федір Макарович, Самойленко

Олександр Григорович, Бондаренко Іван Герасимович, Сорока Дмитро

Іванович

Підпільна група підтримувала зв’язок з партизанським загоном імені

Ворошилова командир Довженко Семен Іванович. Члени групи видавали

фіктивні документи радянським військово полоненим, направляли їх в

партизанський загін, лікували, розповсюджували антифашистські листівки.

16

17

18

Фронтовий епізод 1941 року На час початку війни наше село Мар’янівка адміністративно

відносилося до Великовисківського району, а північно-східна частина

межувала з Єлисаветградківським, Олександрівським та Кіровоградським

районами, які об’єднувалися навколо лісових масивів Нерубаївського та

Скринівського лісів, що переходили у добре відомий Чорний ліс. До

Мар’янівки все ближче наближалася війна. В один із липневих днів 1941

року секретар Великовисківського РК партії Григорій Матвійович Лагун

викликав в райком сім надійних товаришів: це були Іван Герасимович,

Олександр Григорович Самойленко, його дружина Мотря Гаврилівна,

вихователь дитсадка Наталія Прокопівна Шкарбань, Дмитро Іванович

Сорока, Григорій Макарович Колесник і його брат Федір Макарович

Колесник – всього сім комуністів, які стануть основою підпільної організації.

Темна холодна ніч оповила окуповану Кіровоградщину. Починався

березень 1942 року. Ночами від села до села з автоматом на грудях ішов

чоловік років сорока. Це був Семен Іванович Долженко. Однієї ночі, як було і

домовлено, прийшов в Мар’янівку на зустріч зі своїм зв’язковим Григорієм

Макаровичем Колесником. В черговий раз обходив підпільні осередки в

селах Єлисаветградківського, Олександрівського, Великовисківського

районів. Перевіряв готовність патріотів до переходу на партизанську форму

боротьби з німецькими окупантами. Розмова була тривалою, нічного гостя

нагодували, обігріли, на сторожі тим часом була дружина і помічник Марія

Василівна Колесник (так склалася їх доля). Основою діяльності Семена

Івановича була організація патріотичних груп в селах цих районів. Ці групи

повинні були стати базою, міцною опорою майбутнього загону.

Відповідальним за Великовисківський район, а також в радгоспі

«Map’янівському» була призначена його дружина Марія Павлівна. Звідси

йшло поповнення особовим складом, забезпечення зброєю, провіантом.

19

Коли база в трьох районах була створена, почався відбір патріотів, що

повинні були стати основою загону. Відбиралися сильні фізично, сміливі і

мужні люди, що добре знали місцевість, військову справу, і майстерно

володіли зброєю. Навесні 1942 року фашисти нагнали в радгосп

військовополонених для виконання сільгоспробіт в господарстві. Роботи

додалося і підпільникам. Мар’янівка своєю близькістю від райцентру,

табором для військовополонених (а їх було 600 чоловік), зв’язками із загоном

зайняла стратегічне місце в боротьбі проти окупантів. Влітку 1942 року уже

пішло перше поповнення в загін. Це були військовополонені: Федір

Помаранцев, Григорій Філімонов, брати Іван та Василь Срібні, Віктор

Смірнов.

Омелян Кіндратович Ярко до війни працював інструктором

Кфовоградського обкому партії, але біда занесла його в Мар"янівку, де

познайомився з моїм батьком Григорієм Макаровичем, повірили один

одному. При створенні загону став комісаром, аж до злиття з регулярними

частинами Червоної Армії.

Всього в партизанський загін, який носив ім’я Ворошилова, з весни 1942

року по грудень 1943 року було направлено з Мар’янівки, Великої Виски і

округів 120 чоловік.

Неоціненну допомогу в продовольстві, зброї та забезпеченні одягом

надали Дмитро Іванович Сорока і Павло Антонович Пташінський, які

працювали керівниками господарств в Мар’янівці та Петрівці. Надійними

помічниками, справжніми патріотами були водії Степан Плахотник та

Андрій Фесенко.

З кожним разом все важче було переправляти продовольство в загін,

тому коли члена підпільної організації Дмитра Івановича Сороку за згодою

німецьким керівництвом було переведено з Мар’янівки в радгосп ім. Косіора

(так іменувався до війни), який був розташований поруч з Нерубаївським

лісом керівником господарства звідти отримували і продовольство для

загону.

Не обійшлося і без втрат. Часто Долженко задумувався, яка доля чекає

його загін. Дійсно – було про що подумати. Не раз згадував трагічну долю

партизанських загонів Щученка і Нечая, які тут діяли до нього. Їх карателі

знищили в листопаді-грудні 1941 року. Населення піддалось страшному

терору. В Красносілці закатували 16 чоловік. Через декілька тижнів в

Єлизаветграді було страчено 76 чоловік. Під час бою з німецьким загоном

був убитий німецький генерал, за що карателі розстріляли 100

військовополонених.

Тепер згущуються хмари навколо загону і місцевого підпілля в

Мар’янівці: розстріляли двох зв’язківців від загону – Шиманського та Чайку.

Тяжке враження справила на людей загибель ветеранів загону Федора

Помаранцева та Івана Срібного.

Їх було п’ятеро, поверталися з Мар’янівки з продовольством – Ярко,

Філімонов, Федір Помаранцев, Срібний, і син командира Анатолій. За ніч з

ношею за плечима групі потрібно було пройти більше 50 км. Хлопців в полі

20

помітили козаки-власовці РВА. Партизани відстрілювалися до останнього

патрона. Але сили були нерівні. Тіла їхні привезли в радгосп для впізнання.

Та «ніхто не впізнав».

Напрошується запікання: де брали зброю? Пояснення таке. На захід від

Мар’янівки проходить стара дорога по народному – "шлях", відрізок Велика

Виска – Новомиргород. Вкінці липня 1941 року на цій ділянці точилися

жорстокі бої відступаючих частин Червоної Армії. Про це, до речі, свідчить і

той факт, що вже в наш час, на полі ВАТ «Мар’янівське», було знайдено

гармату 45 мм калібру, «сорокап’ятку». Весь цей шляx тоді був, устеленим

стрілецькою зброєю. Це був один із каналів постачання зброєю загону

Долженка.

22-23-24 жовтня 1943 року почалася облога Нерубаївського лісу, в якому

знаходився загін Долженка, майже 250 чоловік. Загін розділився на дві

частини: одна з Долженком, інша – з Ярком. 24 жовтня з’явилися німецькі

танки, автомобілі з солдатами, зайняли дорогу біля лісу вихід на північ

виявився закритий. Партизани опинилися в повній ізоляції від населення і

один від одного.

За час блокади загін зазнав значних втрат – 45 чоловік убитих. Але не

здавався: провів 58 бойових операцій, знищив 300 гітлерівців, три

комендатури, підірвав два мости, 20 разів порушував телефонний зв’язок,

витримав 15 облав.

Тим часом, 17 листопада 1943 року Мар’янівська підпільна організація

знову зазнала втрат. Під час робочого дня на господарському дворі в

Мар’янівці заарештували Федора Макаровича Колесника, Олександра

Григоровича Самойленка, його дружину Мотрю Гаврилівну, а також Наталію

21

Прокопівну Шкарбань. Вночі з б січня не 7 січня 1944 року у дворі

Великовисківської комендатури були вони розстріляні. Д.І.Сорока і мій

батько Григорій Макарович Колесник дивом залишилися живими. Про героїв

не забули.

Із постанови №94 від 14 серпня 1962 року бюро Кіровоградського

обкому і партії КП України про затвердження підпільно-диверсійних груп на

території області під час Великої Вітч зняної війни.

«Пункт 3 Рішення Маловисківського райкому партії КП України від 26

березня, 10 і 18 травня 1962 року про затвердження складу підпільно-

диверсійних груп (керівник т. В.С. Зайко – 71 чоловік. Підпільно-диверсійна

грула – 7 чоловік керівник т. Ф.М. Колесник, та підпільно-диверсійна група

керівник т. Н.Г. Щербина – 8 чоловік».

...В моєму дописі немає вигаданих людей або подій. В ній лише

маленький документ, зріз життя патріотів у роки страшного лихоліття!

На таких людях завжди тримається держава, в ник – запорука

подальшого процвітання нашого народу.

22

НАКАЗ

Верховного головнокомандуючого генералу армії І.С. Конєву

Війська 2-го українського фронту, прорвавши сильну оборону німців,

сьогодні, в січня, в результаті вмілого обхідного маневру оволоділи обласним

і великим промисловим центром України – містом Кіровоградом важливим

опорним пунктом ворога. У ході наступальних боїв війська фронту розбили

три танковий, одну моторизовану і чотири піших дивізій німців у боях

визначились війська генерал-полковника Шумилова генерал-лейтенанта

Жадова, генерал-майора танковим військ Каткова, генерал-майора танковий

військ Полозкова, генерал-майора танкових військ Кириченка, генерал-

лейтенанта артилерії Фомна, генерал-лейтенанта авіації Горюнова. Особливо

відзначились: 89 Гвардійська стрілкова

Білгородсько-Харківська дивізія генерала-майора Серюгіна, 110

Гвардійська стрілкова Олексанлрійська Червонопрапорна дивізія полковника

Огородова, 97 Гвардійська стрілкова Полтавська Чегвонопрапорна дивізія

генерал-майора Анциферова, 297 стрілкова Слав’янська дивізія полковника

Ковтун-Станкевнча, 50 стрілкова Запорізька дивізія генерал-майора

Лебеденка, 303 стрілкова Верхнє-Дніпровська дивізія полковника

Федоровського, 409 стрілкова дивізія полковника Сорокіна, 72 Гвардійска

стрілкова Красноградська дивізія генерал-майора Лосєва, 81 Гвардійська

стрілкова Красноградська дивізія генерал-майора Морозова, 25 танкова

бригада підполковника Клепка, 31 танкова бригада полковника Попова, 170

танкова бригада підполковника Чунихіна, 1-й штурмовий авіаційний корпус

генерал-лейтенанта Рязанова, 1 Гвардійська бомбардувальна авіаційна

дивізія полковники Добиша, 205 винищувальна авіаційна дивізій полковника

Німцовича, 302 винищувальна авіаційна дивізія полковника Зінов’єва, 11

артилерійська дивізія генерал-майора артилерії Поповича, 16 артилерійська

дивізія генерал-майора артилерії Гусарова, 1669 винищувальний

протитанковий артилерійський полк майора Шильнова, 115 винищувальний

протитанковий артилерійський Красноградський полк підполковника

Козаренка, 678 гаубичний артилерійський полк підполковника Тихомирова.

На відзнаку отриманої перемоги з’єднаннм і частинам, що відзначились

в боях за звільнення м. Кіровограда, присвоїти ім'я «Кіровоградських».

Сьогодні, 8 січня, в 21 год. столиця нашої Батьківщини Москва салютує

нашим доблестним військам, які звільнили місто Кіровоград, двадцятьма

артилерійськими вистрілами з двохсот двадцяти чотирьох гармат. За відмінні

бойові дії оголошую подяку всім керованим вами військам, які брали участь

в боях за звільнення міста Кіровограда. Вічна слава героям що полягли в

боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини! Смерть німецьким

загарбникам.

8 січня 1944 р. Верховний Головнокомандуючий Маршал Радянського

Союзу Й. Сталін.

23

Начальник штабу 2-го Українського фронту генерал-полковник

М.В. Захаров і ком. 2-м Українським ф-м Маршал Радянського Союзу І.С.

Конєв за картою бойових дій по визволенню Кіровоградщини.

24

25

26

27

Окупація німецько-фашистськими загарбниками районних центрів

Кіровоградської області та їх звільнення військами 2-го та 3-го Українського

ф-ту.

№ Районний центр Окуповано Звільнено

1 Олександрія 6 серпня 1941 р. 6 грудня 1943 р.

2 Олександрівка 5 серпня 1941 р. 9 січня 1944 р.

3 Бобринець 6 серпня 1941 р. 16 березня 1944 р.

4 Гайворон 29 липня 1941 р. 11 березня 1944 р.

5 Голованівськ 30 липня 1941 р. 15 березня 1944 р.

6 Долинськ 7 серпня 1941 р. 12 березня 1944 р.

7 Добровеличківка 1 серпня 1941 р. 17 березня 1944 р.

8 Знам’янка 5 серпня 1941 р. 12 грудня 1943 р.

9 Кіровоград 5 серпня 1941 р. 8 січня 1944 р.

10 Компаніївка 5 серпня 1941 р. 15 березня 1944 р.

11 Мала Виска 1 серпня 1941 р. 13 березня 1944 р.

12 Новгородка 7 серпня 1941 р. 10 березня 1944 р.

13 Новоархангельськ 30 липня 1941 р. 14 березня 1944 р.

14 Новомиргород 1 серпня 1941 р. 11 березня 1944 р.

15 Новоукраїнка 2 серпня 1941 р. 17 березня 1944 р.

16 Вільшанка 2 серпня 1941 р. 21 березня 1944 р.

17 Онуфріївка 6 серпня 1941 р. 24 грудня 1943 р.

18 Петрово 8 серпня 1941 р. 21 жовтня 1943 р.

19 Новогеоргіївськ

Світоловодськ

7 серпня 1941 р. 3 грудня 1943 р.

20 Ульянівака 1 серпня 1941 р. 12 березня 1944 р.

21 Устинівка 6 серпня 1941 р. 13 березня 1944 р.

\

28

Бої у тилу ворога. Звільнення Мар’янівки, Паліївки, Малої Виски

Кіровоградська наступальна операція розпочалася 5 січня 1944 року.

Військам 2-го Українського фронту було поставлено завдання оволодіти

Кіровоградом, продовжити рух до Новоукраїнки, Великої Виски, Малої

Виски, Новомиргорода.

8-ий механізований корпус брав участь у Кіровоградській операції у

складі 5-ої танкової армії. Після повного оточення міста його штаб

розташувався в с. Грузькому. Особливий склад 8-го мех. корпусу на той час

налічував 16318 солдат і офіцерів, на озброєнні корпус мав 267 танків, 234

гармати.

Групу, що направлялася у глибокий тил ворога, очолив заступник

командира корпусу полковник М.М. Наумов. Нашими було знищено ешалон

з фашистською зброєю і літаками. Великі втрати поніс ворог у живій силі

(такого нападу фашистські війська не чекали, навіть охорона прийняла

наших за своїх).

Але ворог швидко отямився. Поряд, у Новомиргорода, розміщувалися

декілька німецьких танкових девізій. Німецькі танки ввійшли у села Павлівку

і Велику Виску. Шлях відступу був перекритий. Протягом двох діб Мала

Виска піддавалася масованому бомбардуванню. Виникла необхідність

вириватись з кільця. Через Паліївку на Мар’янівку ранком 9 січня вирушили

колони солдат. Попереду йшли танки. Діставшись до Мар’янівки майже без

втрат, корпусна група зустрілася з переважаючими силами ворога, вимушена

була зайняти оборону. У тяжких боях з ворогом втрачено вбитими 209 солдат

і офіцерів. Не вистачало пального, боєприпасів, медикаментів. З допомогою

провожатого, юнака з Мар’янівки Ткаченка Миколи Андрійовича, корпусній

групі, що втратила майже половину особового складу, вдалося перебратися

через фронт, з’єднатися з основними силами корпусу.

Метою рейду у глибокий тил ворога було: переконати німецьке

командування, що Радянська Армія, яка знаходилася недалеко від

Кіровограда, оточила місто міцним кільцем і прорвати його уже неможливо;

відвернути увагу ворога, не дати здогадатися про активну підготовку наших

військ до оточення і розгрому фашистського угрупування, перерізати

залізницю. Тяжкі виявилися і дні у глибокому тилу, тому при зустрічах у

Москві, Олександрії, Кіровограді ветерани корпусу найперше згадували

Малу Виску, Мар’янівку, Паліївку, бої на Маловисківщині.

Спогади учасників рейду у тил ворога.

В’ячеслав Харитошкін, рядовий, 1925 р. народження:

Ми їли зі своїм командиром з одного котелка. Пролетів німецький літак,

схожий на нашого У-2. Після бомбардування я штовхнув свого командира

Андрія Софронова і побачив – мій командир лежить окремо без голови. Для

мене це було першим, найсильнішим потрясінням за всю війну. Звикнути до

таких страхіть не можна. Я бачив, як молоді солдати в подібних випадках

втрачали свідомість, а «старики» ридали, будучи безсилими себе зупинити.

Олександр Кедрін, телефоніст батареї:

29

Страшні, моторошні ситуації склались під час маловисківської операції.

Міцно сидять у моїй пам'яті ці дні січня 1944 р. Це були тяжкі бої на шляху

танкового рейду.

Василь Алегушин, старий сержант: Ми зайняли кругову оборону на східній частині Мар'янівки. Ворожі

танки, що прорвались, заживо в окопах поховали моїх солдат. Танк пройшов

над моїм окопом. Мене ледве не розчавило. Я насилу відкопав себе.

Озирнувся... Нікого не видно. Всі окопи завалені землею. Я заплакав, як

дитина...

Іван Тарасов: Не можу не згадати знаменитий маловисківський рейд по тилах ворога.

Його не забудуть ті, хто лишився живим... Після закінчення війни багато

ветеранів 8-го мехкорпусу стали відомими людьми. Колишній старший

лейтенант В. П. Шиманський став міністром, лейтенант А. П. Золовський –

доктором наук, професором, пілот І. К. Щербаков – художником. Його

картини – «Бій за Мар’янівку». Художниками стали В. В. Шипун (подарував

музею 10 своїх картин), поетами - С. В. Левін, В. Я. Розливанський.

Останньому належать слова:

Да будет памятна всегда:

На все грядущие года –

Сестра родная наша Виска...

Війна, розв’язана фашистською Німеччиною, ворушила нормальне

життя нашого села, Мар’янівки, завдала великої шкоди народному

господарству. Першого серпня 1941 року почалися довгі місяці окупації, а

заодно і боротьба у тилу. Із Мар’янівки в перші дні Великої Вітчизняної

війни на фронт пішло 500 чоловік.

В Кіровоградській області і ряди народного ополчення до 20-го липня

1941 року вступило 66281 чоловік в тому числі 11454 жінки.

В роки війни наше село стало полем жорстоких боїв. Всім жителям

запам'ятався день 6 січня 1944 року. Коли бойові підрозділи 8-го

Олександрійського механізованого корпусу (полковник М.Н. Крічман) в

складі 116 танкової 66, 67, 68 механізованих бригад, 83-го танкового полку

(командири полковники Є.О.Юркевич, М.В. Лазарєв, К.Є. Андересон,

Мироненко, Кушнір) ввірвалися в розташування німецьких військ. Їх наступ

на наше село був несподіваний. Радянські бійці повинні були наступати на

Малу Виску. Але збилися з курсу, і пізно ввечері з’явилися в нашому селі.

Тому зав’язався запеклий бій з ворогом. Житель села Мар’янівки Ткаченко,

(який нині живий) допоміг вийти радянським танкістам із оточення та

показав дорогу на Малу Виску.

7-10 січня 1944 року бойові підрозділи 8 МАК ввірвалися в

розташування німецьких військ в Малу Виску, знищили аеродром , багато

байової техніки.

Учасниками цих боїв лейтенанту В.Г. Акімову, рядовому І.Ф.Зибіну

присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Утримати позиції танкісти не

30

змогли і після тяжких боїв відійшли за лінію фронту в район с. Мар'янівки,

залізничної станції Шостаківка.

13 березня 1944 року частини 214 стрілкової дивізії (командир генерал

Жуков) 780-го стрілецького полку (командир полковник С.В. Юдін)

звільнили м. Малу Виску від фашистської окупації.

Під час оборони та в тяжких боях за звільнення міста Мала Виска

загинуло 76 солдат і офіцерів Радянської Армії. Вони захоронені в центрі

міста. Їм споруджено пам'ятник.

Ветерани 8-го механізованого Червонопрапорного ордена Кутузова

Олександрійського корпусу, які брали участь у звільненні Кіровоградщини, в

т.ч. с. Мар'янівки, 1 району, Мала Виска. Захаров В.Т. - підполковник

керівник зв'язку 8-го МАК, Тарадан М.М. - підполковник керівник

політичного відділу 8-го МАК, Остров Д.Г. - старшина розвідувального

підрозділу, 66-го механізованої бригади, Іон кін І.Г. - розвідник 116-ої

Олександрійської бригади 8-го МАК полковник Крігман, Максимов П.П. -

лейтенант командир підрозділу зв'язку роти управління 67 МБР, Єлізаров В.І.

- старшина роти 67 механізованої бригади 8-го МАК, Рябчиков О.С. - радист

танку 67 МБР, Попов В.В. - старшина роти 67-ої МБР. Зибін Іван Федорович

- герой Радянського Союзу, красноармієць, стрілок, в боях показав себе

виключно хоробрим і мужнім воїном. В період бойових дій в глибокому

рейді Зибін, просувався на танкі з танковим десантом, особисто підбив 4

літака і знищив із автомата 10 фашистів. В районі станції Мала Виска він не

допустив до еталону з боєприпасами паровоз і протитанковою гранатою

підірвав залізничну лінію. Тільки в одному бою за село і станцію Мала

Виска, Зибін знищив 37 ворожих солдат і офіцерів.

Акімов Віктор Іванович – герой Радянського Союзу, комуніст,

молодший лейтенант, будучи командиром танка, діючи в глибокому тилу

противника в боях за населений пункт Малої Виски з 5 по 12 січня 1944 року,

роздавив 24 автомашини ворога, кулеметним вогнем знищив до 50 солдат і

офіцерів. Ввірвавшись першим на аеродром ворога, вогнем із танкової пушки

збив 12 літаків, будучи пораненим в голову, продовжував виконувати бойове

завдання. Він показав себе в боях сміливим і безстрашним.

Серед чоловіків відзначилися своєю мужністю і жінки: Турганєва М.Б. –

сержант санінструктор мінометного дівізіона 615-го мех., Акімова Т.Г. –

радистка 67-ої МБР, молодший сержант.

На тимчасово загарбній території Кіровоградщини на боротьбу з

фашистами піднялися тисячі народних месників. 50 тисяч чоловік приймало

участь в партизанській боротьбі.

Проти фашистів в області діяло 32 винищувальних батальйона, 105 груп,

які сприяли винищувача. На чолі загонів були Діброва І.Д., Скирта М,

Василина П.К., Довженко С.І., Дубовий П., Конарєв І.В., Сидоренко І.Г.,

Кришталь М., Куценко С.

Партизанські загони Кіровоградщини за період серпня 1941 р – березень

1944 р. знищили 11000 /тис/ фашистських солдатів та офіцерів. Пустили під

укіс 74 ешелона з живою силою і технікою ворога, знищили цистерни – 108,

31

паровозів – 242, автомобілів 3730, вагонів 1307, мостів 49.

Трудящі Кіровоградщини свято шанують пам'ять воїнів полеглих в боях

з німецько-фашистськими загарбниками при звільнені Кіровограда та

області.

У братських могилах

батьки і брати,

Вам чути цю траурну тишу.

Нам ваші окопи, дороги,

фронти

Вогненими лавами дишуть.

У битвах полеглі,

вас пам’ять розбудить

Ніщо не забуто, Ніхто не забутий.

Червоній Армії!

За кров і крик дітей уже гримить розплата,

Я за муки матерів, за крик і кров дітей.

Тікають вороги, гудуть у спину ката удари батарей.

За спалені хати, за рідних міст руїни,

за шибениць гаї, за сльози без кінця,

рубаючи катів, без жалю, без упину,

хай не здригне рука червоного бійця!

Над славою полків в знаменах вітер віє,

хати біленькі знов суворий бачить зір,

але так мало їх, лиш на снігу чорніє,

лиш попіл на снігу в холоднім сяйві зір.

Вона прийшла, прийшла визволення година,

як музика братам звучить гарматний грім,

і з попелу встає безсмертна Україна

і руки простяга визвольникам своїм.

Це з Росії брати, з Алтаю, і Уралу,

і з Азії долин, де віє вітровий,

з Кавказу синіх гір у вихорі металу

несуть тобі весну, коханий краю мій!

Так, як сини твої несуть її з боями

де стогне Білорусь, пливе пожарів дим..

Встає сестра твоя над попелом громами

і руки простяга визвольникам своїм.

Останній грізний стріл у безвісті потоне,

І рідних, і своїх обіймемо ми знов.

Безсмертна ти в віках, о Армія Червона,

Народів щит і меч, надія і любов!

(В. Сосюра)

32

РОЗВИТОК ОСВІТИ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА

Історія Мар’янівської школи розпочалася в 1909 році, коли в селі

земством було відкрито перший навчальний заклад. Приміщення тодішньої

школи складалося з двох класних кімнат, перегороджених дерев’яною

стіною. Працював тут один учитель, навчаючи два класи разом.

Мар’янівська 4-річна трудова школа (1925/26 н.р.)

Мар’янівська чотирирічна трудова школа знаходилася за адресою:

Зінов’ївська округа, Великовисківський район, с. Мар’янівка. Розмір

земельної ділянки - 4 десятини 30 соток.

Викладання проводилося українською мовою. В школі було чотири

групи. Приміщення школи – це звичайна сільська хата, збудована до

революції 1917 року.

Мар’янівська 4-х річна трудова школа

Заняття в школі проводилися в одну зміну. Викладачів було всього двоє:

Брюхан Пилип Гарасимович( 39 років, освіта – учительська школа,

позапартійний) і Білінська Віра Олександрівна( 45 років, освіта – 7 класів

гімназії).

Навчання розпочиналося з жовтня і тривало до кінця травня. Для освітлення

приміщення використовувався гас. Опалювалася школа соломою.

Річний шкільний бюджет складав 1279 карбованців 78 копійок.

33

Мар’янівська 4-х річна трудова школа

Школа була забезпечена меблями в кількості:

Класні дошки ____2

Столи___________2

Стільці_______________5

Парт________________22

Шафи________________2

Також надано підручники і

шкільне приладдя:

Букварів______________6

Читанок______________5

Рідної мови___________2

Математики___________8

Краєзнавства__________4

Суспільствознавства____3

Природознавства_______1

Мап__________________6

Глобусів______________1

Серед кращих випускників письменник, журналіст, голова обласного літературного об’єднання “Степ” В. О. Погрібний. (На фото: другий зліва у верхньому ряду)

Похвальний лист (1940)

Похвальним листом нагороджувалася Барабан І. І., учениця першого класу

Мар’янівської школи

34

План Мар’янівської трудової школи

Матусівська однорічна трудова школа

У 1914 році в с. Матусівка Зінов’ївського округу, Великовисківського

району Мар’янівської сільської ради було засновано трудову школу. У

закладі навчалося дві групи. Приміщенням школи був звичайний сільський

будинок довжиною 8,5 м, шириною 6,4 м. Загальна місткість – 43 дитини. В

школі була одна класна кімната.

35

Матусівська трудова школа

Шкільний бюджет на рік складав 757 карбованців 05 копійок; на одного

учня з зарплатнею витрати становили 16 карбованців 42 копійки, без - 4

карбованці 52 копійки. Навчання розпочиналося з жовтня і тривало до 31

травня. Освітлювалася школа гасом, опалювалася - соломою. Завідувач – Жук

Яків Флорович, 36 років, закінчив учительську семінарію.

Забезпеченість меблями:

Класні дошки ____1 Столи___________2

Стільці__________2 Парт____________24

Шафи___________1

Забезпеченість підручниками:

Букварів_____________9 Читанок_____________4

Рідної мови__________13 Математики__________2

Краєзнавства_________2 Суспільствознавства___1

Природознавства_______1 Мап__________________9

Глобусів______________1

36

На фото сучасний вигляд тодішньої школи

У сімейному архіві Тененики О. М. зберігається фотографія, на якій

директор школи Барабан І. Ф. проводить зарядку біля Матусівської

семирічної школи (1949 рік)

37

Арсенівська трудова школа

Арсенівська трудова школа була заснована 1920 року в селі Арсенівка

Зінов’ївського округу, Великовисківського району, Мар’янівської сільської

ради. В школі було три групи, кількість яких 35 учнів. Заклад побудований як

звичайний будинок з чотирьох кімнат. Світло подавалося від гасу, а опалення

- від соломи. Навчання тут тривало з 5 жовтня до 30 травня.

Арсенівська трудова школа

Маючи середню освіту, завідуючим школою став 25-річний Хільченко Ярослав Миколайович. Учителькою була 19-річна Бабкина Олена Михайлівна, яка мала також середню освіту. Шкільний бюджет на рік складав 984 карбованця 30 копійок.

У школі були наявні:

Класні дошки _____1 Парт____________21

Букварів_________12 Читанок__________5

Рідної мови_______2 Математики_______8

Краєзнавства______1 Мап______________9

38

Ковалівська трудова школа

У 1914 році в с. Ковалівка Зінов’ївського округу, Великовисківського району Мар’янівської сільської ради було засновано трудову школу. В цьому закладі навчалися дві групи в найманому на 25 чоловік приміщенні. В школі була одна класна кімната. Вчителькою стала Медведєва Явдоха Іванівна, якій було 26 років. Вона мала освіту - 6 класів гімназії.

У навчальному закладі була

одна класна дошка і 20 парт,

а також:

Букварів_____________9

Читанок_____________18

Рідної мови__________1

Математики__________5

39

Олексіївська дворічна трудова школа

Олексіївську трудову школу заснували 1 червня 1920 року. Приміщення з

однієї кімнати наймали. В школі було дві групи. Навчальний рік тривав з 5

жовтня до кінця травня. Завідувачем і вчителем був 40-річний Шаргало

Микола Макарович, який закінчив учительську семінарію. Бюджет школи

складав 581 карб 42 коп. Школа мала ресурси:

Дошка____1 Букварів___6

Парта_____1 Читанок____2

Математика___2

40

Петрівська трудова школа

Стара Петрівська школа була заснована в 1918 році, але у 1920 році її

зробили радянською. Навчальним закладом стала сільська хата з трьох

кімнат, збудована до революції. В школі було чотири групи. В одну зміну

навчалося 57 учнів. Учителями були Чеботарьов Олекса Антонович (26

років, освіта - 4 класи гімназії) і Чеботарьова Поліна Микитівна (23 роки,

освіта - 7 класів гімназії). Бюджет становив 1250 карб. 75 коп.

Звіт. 1927 навчальний рік.

Звіт за I трисеместр 1926/27 року по Мар’янівській трудовій школі

Ще задовго до початку навчання школа провела широку агітацію за збільшення навчального року. Для цього використано засідання Сільради, загальні зібрання членів КПС, загальні збори селян.15 вересня згідно з розпорядженням Райінспектури освіти почалося навчання в школі. Укомплектовувала школу прийомна комісія, котра складалась із голови сільради, голови КПС, представників громадських організацій, представників від селян та завідуючого школи. На навчання було прийнято 105 учнів. Засідання педагогічної ради проводилося щотижня.

Діти навчалися за комплексовою системою. Навчанням охоплено 63% дітей шкільного віку. Це складає 9% загальної кількості населення. Кількість учнів 8-11 років складає 100% усіх дітей шкільного віку, а кількість учнів 12-15 років складає 30% дітей шкільного віку.

У перші післявоєнні роки було відновлено роботу школи. Заняття

проводилися у звичайних сільських будинках, розташованих на вулиці Карла

Маркса та на провулку Мєчнікова. Директорами Мар’янівської неповної

середньої школи були Барабан Іван Федорович, Данієвський Іван

Миколайович, Бур’янський.

Післявоєнний період

З 1917 року в селі працює чотирирічна трудова школа.

Випускники Мар’янівської 4-х річної трудової школи 1928/29 навчального

року

Афонін Василь Олександрович

Бондаренко Лідія Макарівна

Брюхан Олена Пилипівна

Вітковський Володимир Миколайович

Дрига Петро Гаврилович

Дякова Ганна Василівна

Лавренко Микола Данилович

Кожухар Юлія Іванівна

41

Майстренко Іван Петрович

Мельник Володимир Іванович

Хоменко Валентін Семенович

Черніченко Гриць Грицькович

Шарай Наталя Семенівна

Випускники Мар’янівської 4-х річної трудової школи 1928/29 навчального

року

Мельник Ганна Василівна

Рябоштан Микола Данилович

Поркуян Павло Федорович

Поркуян Микола Пантелеймонович

Поркуян Олександра Федорівна

Рудяченко Василь Іванович

Рябоштан Марія Василівна

Олійник Василь Сергійович

Токар Антін Кіндратович

Сенченко Тетяна Василівна

Скрипніченко Олександр Миколайович

Щерба Явдоха Лавринівна

Дрига Ніна Іванівна

42

43

44

45

46

47

48

49

50

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

61

А в 1932 році побудували нове приміщення, у якому понад 200 учнів здобували семирічну освіту.

У роки Великої Вітчизняної війни це приміщення було зруйновано, тому перші повоєнні роки школа працювала в окремих будинках по вулиці К.Маркса та на провулку Мєчнікова.

Після відбудови у 1950 році школа працює у новому приміщенні, частина якого і сьогодні у дії – це шкільні майстерні.

Випуск Мар’янівської неповної середньої школи 1950 року.

62

1. Бойко Лідія Йосипівна

2. Войтко Віктор Якович

3. Галіцин Станіслав Павлович

4. Дулуб Володимир Григорович

5. Дубина Любов Петрівна

6. Дяченко Володимир Дем’янович

7. Єсьман Павло Федорович

8. Заєць Ніна Петрівна

9. Коваленко Лідія Йосипівна

10. Лапа Віктор Харитонович

11. Лапатінський Володимир Павлович

12. Лелека Олександра Іванівна

13. Макарова Тамара Миколаївна

14. Мельник Анатолій Андрійович

15. Невмитий Анатолій Кирилович

16. Несторова Іда Миколаївна

17. Олексієва Ольга Максимівна

18. Однов’юн Раїса Іванівна

19. Петренко Олександр Тихонович

20. Підопригора Діна Гнатівна

21. Піткевич Василь Іванович

22. Рудяченко Таїса Іванівна

23. Рудяченко Олена Василівна

24. Ревякіна Клавдія Микитівна

63

25. Рибаченко Анатолій Опанасович

26. Ребежа Анатолій Семенович

27. Скрипник Вадим Федорович

28. Тараненко Галина Андріївна

29. Флуєрар Микола Петрович

30. Фесенко Леонід Андрійович

31. Флора Олена Григорівна

32. Марченко Олена Севастьянова

33. Шишолка Ольга Марківна

34. Шевченко Микола Дмитрович

35. Ляшецький Віктор Володимирович

64

1. Березневич Василь Костянтинович

2. Блажко Ївга

3. Буценко Ольга

4. Вергуленко Валентина

5. Гибало Галина

6. Дяков Анатолій

7. Дяков Леонід Васильович

8. Єсьман Іван Михайлович

9. Єсьман Володимир Федорович

10. Ігнатьєв Станіслав

11. Матковський Олександр

12. Макаров Анатолій

13. Малащенко Микола

14. Несторова Валентина

15. Огірчук Людмила

16. Підопригора Людмила

17. Пашкова Олена

18. Пробийголова Надія

19. Ребежа Галина Іванівна

20. Сивирин Ніна

21. Тєлега Анатолій

22. Фрунзе Анатолій

23. Цима Галина

24. Щербина Світлана

65

1. Басов Борис Григорович

2. Вербицька Олена Петрівна

3. Горст Георгій Миколайович

4. Давиденко Анатолій Вертейович

5. Довженко Станіслав Васильович

6. Дулуб Микола Григорович

7. Івчик Анатолій Степанович

8. Коваленко Леонід Йосипович

9. Колісник Раїса Григорівна

10. Купріян Галина Петрівна

11. Масальська Лідія Володимирівна

12. Масальський Валерій Володимирович

13. Міхно Микола Григорович

14. Несторенко Лідія Степанівна

15. Овсянік Олена Михайлівна

16. Побережна Валентина Анатоліївна

17. Паливода Валентина Павлівна

18. Петренко Ольга Степанівна

19. Піткевич Надія Іванівна

20. Пологайко Ніна Михайлівна

21. Підкоплет Василь Петрович

22. Рев’якіна Раїса Никифорівна

23. Ребежа Олена Іванівна

24. Рябоштан Алла Миколаївна

66

1. Бойко Галина

2. Века Володимир Васильович

3. Гречана Людмила Леонтіївна

4. Гудіков Іван Савельєвич

5. Граждан Леонід Миколайович

6. Галушко Павло Іванович

7. Дрига Леонід Леонідович

8. Івчик Віктор Степанович

9. Піткевич Любов Іванівна

10. Поцілуєв Павло Ігорович

11. Петренко Валентина Степанівна

12. Рябоштан Таїса Олександрівна

13. Рябоштан Микола Олександрович

14. Савченко Віра Михайлівна

15. Скрпиник Віра Лук’янівна

16. Соболь Іван Йосипович

17. Сидоренко Микола Євгенович

18. Тілєга Леонід Миколайович

19. Харитоненко Анатолій Андрійович

20. Фрунзе Анатолій Костянтинович

21. Чуєв Василь Васильович

67

1. Берневек Віктор

2. Бойко Надія

3. Бондаренко Клавдія

4. Вознюк Людмила

5. Вербицька Івга

6. Главний Володимир

7. Гурова Галина

8. Дулуб Ніна

9. Дрига Марія

10. Дрига Леонід

11. Зайцева Марія

12. Корнієнко Станіслав

13. Мирна Любов

14. Медвідь Василь

15. Ниркова Світлана

16. Пустобай Федір

17. Петрищев Володимир

18. Падурець Всеволод

19. Підопригора Микола

20. Ребежа Петро

68

21. Рябоштан Юлія

22. Рудяченко Ніна

23. Самойленко Леонід

24. Фалін Алла

25. Шеремет Леонід

1. Вишнівська Ївга Семенівна

2. Козиренко Олександр Дмитрович

3. Кучеренко Ніна Дмитрівна

4. Машнягуца Ольга Павлівна

5. Косенко Валентина Леонідівна

6. Нору Василь Аврамівна

7. Піткевич Микола Іванович

8. Поркуян Лілія Борисівна

9. Праскова Любов Олексіївна

10. Просвірін Володимир Михайлович

11. Ребежа Тамара Олександрівна

12. Сівірін Володимир Максимович

13. Скрипник Ніна Лук’янівна

14. Тетерєв Анатолій Володимирович

15. Тітаренко Анатолій Федорович

16. Файзуліна Алла Василівна

17. Фомін Василь Іванович

69

1. Буслаков Володимир

2. Века Володимир

3. Довгоручко Юрій

4. Дулуб Микола

5. Кравченко Іван

6. Колісник Раїса

7. Купріян Тамара

8. Мельник Анатолій

9. Машнягуца Ольга

10. Пашута Юрій

11. Підопригора Людмила

12. Піткевич Любов

13. Піткевич Надія

14. Поркуян Василь

15. Побережна Валентина

16. Ребежа Петро

17. Сидоренко Микола

18. Токаренко Анатолій

70

19. Шелест Дмитро

20. Ніколенко Станіслав

21. Щербань Клавдія

1. Аріксон Галина Василівна

2. Бичов Петро Андрійович

3. Винник Явдоха Йосипівна

4. Горст Анатолій Миколайович

5. Єсьман Борис

6. Нікітенко Петро

7. Колісник Алла Семенівна

8. Лободяк Галина Павлівна

9. Молчанович Мусій Миколайович

10. Нестеров Валентин Миколайович

11. Підопригора Леонід Гнатович

12. Підопригора Раїса Гнатівна

13. Рев’якін Микола

14. Рябоштан Любов Олександрівна

15. Сидоренко Алла Євгенівна

16. Туркуль Володимир Федорович

71

17. Шевченко Людмила Миколаївна

18. Рудяченко Олена Володимирівна

1. Бичов Петро Андрійович

2. Бондаренко Галина Сергіївна

3. Безштанківський Анатолій Іванович

4. Давидовський Анатолій Іванович

5. Колісник Валентина Григорівна

6. Кукушкін Микола Федорович

7. Козиренко Володимир Миколайович

8. Миргородський Григорій Васильович

9. Невмита Олена Кирилівна

10. Плахотнік Любов Степанівна

11. Просвірін Станіслав Михайлович

12. Срібна Таїса Іванівна

13. Токаренко Віктор Іванович

14. Черниченко Любов Василівна

15. Шишолка Володимир Костянтинович

16. Яковлєва Олена Володимирівна

72

1. Біляченко Валентина Іванівна

2. Бондаренко Василь Кіндратович

3. Века Валентин Васильович

4. Галушко Олександра Іванівна

5. Довженко Володимир Петрович

6. Коробка Галина Григорівна

7. Ляшецький Валентин Володимирович

8. Орлова Валентина Павлівна

9. Підопригора Леонід Гнатович

10. Рудяченко Олена Володимирівна

11. Рудяченко Людмила Іванівна

12. Сидоренко Алла Євгенівна

13. Титаренко Лідія Федорівна

14. Чуєнко Тамара Дмитрівна

15. Шевченко Олена Федосіївна

73

1. Анікіна Людмила Михайлівна

2. Алпатова Віра Олександрівна

3. Бодашко Олена Миколаївна

4. Василенко Віктор Кузьмович

5. Гайдай Любов Іванівна

6. Давиденко Іван Вертейович

7. Давиденко Валентина Вертеївна

8. Дикусар Микола Миколайович

9. Дрига Микола Васильович

10. Живицька Валентина Григорівна

11. Кравченко Галина Іванівна

12. Льощенко Микола Іванович

13. Мішкурова Людмила Миколаївна

14. Мельник Надія Леонідівна

15. Місценко Валентина Миколаївна

16. Павленко Валентина Максимівна

17. Туркуль Борис Олексійович

18. Радіонов Анатолій Федотович

19. Ракамін Валентина Григорівна

20. Савченко Віктор Петрович

21. Степаненко Ніна Іванівна

22. Сущенко Микола Савелійович

23. Ткаченко Валентина Дмитрівна

24. Чорноглазова Валентина Миколаївна

74

25. Ярова Валентина Олександрівна

1. Аріксон Володимир Вікторович

2. Бакун Леонід Іванович

3. Барабан Валентин Васильович

4. Бондаренко Анатолій Петрович

5. Бойко Любов Григорівна

6. Босько Василь Михайлович

7. Вербицький Микола Петрович

8. Главна Любов Федосіївна

9. Демиденко Надія Макарівна

10. Дулуб Людмила Іванівна

11. Кольцов Микола Самойлович

12. Кравченко Сергій Миколайович

13. Кравченко Іван Петрович

14. Кудря Микола Володимирович

15. Луньов Володимир Ілліч

16. Манич Ярослав Казимирович

17. Миргородська Катерина Василівна

18. Падурець Борис Олександрович

19. Падурець Павло Леонідович

20. Поркуян Валентина Борисівна

21. Рев’якін Віктор Васильович

22. Рябоштан Валентина Миколаївна

75

23. Самойленко Галина Миколаївна

24. Самойленко Галина Петрівна

25. Скрипник Микола Федорівна

26. Сущенко Валентина Савеліївна

27. Ткач Ніна Андріївна

28. Швець Алла Михайлівна

1. Анікіна Тамара Михайлівна

2. Бойко Валентина Свиридівна

3. Бондаренко Галина Петрівна

4. Білецький Володимир Павлович

5. Берневек Раїса Дмитрівна

6. Гончар Леонід Михайлович

7. Гук Віра Каземирівна

8. Дулуб Микола Володимирович

9. Заводова Галина Леонідівна

10. Коваленко Станіслав Олексійович

11. Кляцька Раїса Олександрівна

12. Кульбачна Раїса Григорівна

13. Лапатінський Микола Павлович

14. Павленко Леонід Максимович

15. Панченко Ніна Михайлівна

16. Полянська Валентина Павлівна

17. Поркуян Любов Борисівна

76

18. Рябоштан Василь Іванович

19. Ткач Василь Андрійович

20. Чуманевич Федір Васильович

21. Чорноглазова Любов Миколаївна

22. Шелін Микола Володимирович

1. Берневек Василь

2. Березневич Міля Костянтинівна

3. Винник Іван Йосипович

4. Главна Віра Петрівна

5. Гур’євський Микола Семенович

6. Довженко Ольга Михайлівна

7. Курськов Анатолій Васильович

8. Місценко Сергій Миколайович

9. Мельник Валентина Леонідівна

10. Муштець Микола Никифорович

11. Полянська Галина Петрівна

12. Ребежа Тамара Петрівна

13. Рябоштан Віктор Васильович

14. Рябоштан Любов Семенівна

15. Єсьман Микола Федорович

77

16. Самойленко Борис Іванович

17. Струтинська Світлана Леонідівна

18. Тененика Валерій Миколайович

19. Товстоган Людмила Миколаївна

20. Трембовецький Юрій Афанасійович

21. Узун Лідія Миколаївна

22. Шелковніков Віктор Петрович

1. Аріксон Микола Вікторович

2. Бондаренко Іван Миколайович

3. Бринза Володимир Іванович

4. Бойко Галина Григорівна

5. Вербицький Леонід Петрович

6. Главна Катерина Іванівна

7. Горбунова Тамара Іванівна

8. Глущенко Галина Миколаївна

9. Кривенко Світлана Олексіївна

10. Козиренко Анатолій Миколайович

11. Колісник Василь Григорович

12. Кульбашний Микола Григорович

13. Кудря Людмила Володимирівна

14. Константинов Володимир Миколайович

15. Мунтян Любов Миколаївна

16. Мостовий Володимир Павлович

17. Нікітенко Микола Вілорович

18. Нестройний Микола Степанович

19. Просвірін Юрій Михайлович

78

20. Полянська Тамара Петрівна

21. Рев’якіна Галина Василівна

22. Рудяченко Марія Володимирівна

23. Сіденко Анатолій Іванович

24. Стиценко Тетяна Іванівна

25. Татарчук Леонід Іванович

26. Тара бура Світлана Анатоліївна

27. Харитончик Світлана Андріївна

28. Шевченко Микола Федосійович

29. Шелест Галина Степанівна

30. Юрченко Іван Миколайович

31. Ярова Світлана Олександрівна

79

1. ЖученкоОлександр Васильович

2. Масальський Олександр Володимирович

3. Мельник Ольга Леонідівна

4. Михнюк Валентина Миколаївна

5. Несторова Валентина Павлівна

6. Овсянік Сергій Іванович

7. Семенова Марія Миколаївна

8. Титаренко Олександр Леонідович

9. Товстуха Лідія Миколаївна

10. Ткаченко Людмила Дмитрівна

11. Царенко Петро Іванович

12. Чуманевич Ольга Василівна

13. Юрченко Іван Миколайович

80

1. Бакун Василь Іванович

2. Вікторова Валентина Іванівна

3. Дяков Станіслав Володимирович

4. Єсьман Микола Іванович

5. Коваленко Людмила Петрівна

6. Колісник Дмитро Григорович

7. Кривошия Володимир Васильович

8. Кулик Анатолій Якович

9. Купріян Сергій Васильович

10. Лісовенко Ніна Петрівна

11. Орлова Тамара Павлівна

12. Падурець Ніна Петрівна

13. Плужник Валерій Миколайович

14. Поркуян Олександра Борисівна

15. Ракамін Валентина Павлівна

16. Рибаченко В’ячеслав Віталійович

17. Самойленко Людмила Іванівна

18. Скляніченко Юрій Федорович

19. Соболь Анатолій Йосипович

20. Ткаченко Володимир Дмитрович

21. Туркуль Петро Олексійович

22. Ушакова Валентина Василівна

23. Яценко Віктор Олександрович

81

1. Власюк Раїса Петрівна

2. Галушко Любов Іванівна

3. Гук Володимир Каземірович

4. Граждан Віктор Миколайович

5. Давидов Сергій Миколайович

6. Дудник Галина Василівна

7. Єсьман Павло Михайлович

8. Заводова Любов Леонідівна

9. Колосов Олександр Миколайович

10. Короп Віктор Олександрович

11. Луньова Любов Йосипівна

12. Матковський Михайло Іванович

13. Мелащенко Катерина Адамівна

14. Мельник Володимир Леонідович

15. Нестеров Павло Павлович

16. Панченко Юрій Федорович

17. Петріщива Ольга Петрівна

18. Проценко Ніна Михайлівна

19. Ребежа Галина Олександрівна

20. Сіденко Галина Іванівна

21. Скрипніченко Валентина Миколаївна

22. Татарчук Валентина Василівна

23. Товстоган Галина Миколаївна

24. Товстуха Василь Михайлович

25. Туртуріка Любов Борисівна

26. Ч ернявський Микола Сергійович

27. Шмидська Любов Іванівна

28. Ющенко Валентина Миколаївна

82

1. Аріксон Олександр Олександрович

2. Білецький Віктор Павлович

3. Бойко Микола Миколайович

4. Бурковська Тетяна Іванівна

5. Вікторова Галина Іванівна

6. Желізньов Леонід Павлович

7. Івчак Валентина Степанівна

8. Кошовенко Володимир Леонідович

9. Козир Ольга Олексіївна

10. Кучер Віра Марківна

11. Кравець Галина Василівна

12. Латушкевич Галина Василівна

13. Матвієнко Віктор Олександрович

14. Матвієнко Тетяна Олександрівна

15. Мозолева Олександра Іванівна

16. Околита Олександр Якович

17. Панченко Тетяна Яківна

18. Рудяченко Сергій Борисович

19. Ушаков Сергій Васильович

20. Філінський Леонід Леонідович

21. Шидловська Любов Тимофіївна

22. Христонько Михайло Станіславович

83

1. Бичова Тетяна Андріївна

2. Василиженко Сергій Юхимович

3. Главна Надія Федосіївна

4. Гозун Валентина Миколаївна

5. Дігтяр Катерина Кирилівна

6. Єсьман Василь Федорович

7. Курськова Тамара Василівна

8. Лисенко Ольга Петрівна

9. Ляпкін Анатолій Григорович

10. Манич Любов Василівна

11. Мелащенко Олена Адамівна

12. Остапенко Людмила Олександрівна

13. Павленко Микола Максимович

14. Панченко Володимир Федорович

15. Полтавець Тетяна Миколаївна

16. Праслов Віктор Гаврилович

17. Рудяченко Віктор Леонідович

18. Самойленко Сергій Петрович

19. Сотник Віктор Григорович

20. Сидоренко Віталій Євгенович

21. Ткач Тетяна Андріївна

22. Толстовка Галина Іванівна

23. Черкашин Микола Іванович

84

1. Березневич Світлана Юріївна

2. Боровик Людмила Юріївна

3. Бугай Ганна Олександрівна

4. Винник Микола Йосипович

5. Григорчук Микола Леонідович

6. Гергель Лідія Миколаївна

7. Давидов Олександр Миколайович

8. Джеус Катерина Володимирівна

9. Драчук Василь Васильович

10. Дякова Ольга Пилипівна

11. Єсьман Надія Іванівна

12. Коваленко Сергій Олексійович

13. Козир Любов Олексіївна

14. Колісник Михайло Григорович

15. Кулик Леонід Іванович

16. Коцюня Раїса Василівна

17. Лизень Віктор Михайлович

18. Мунтян Віктор Миколайович

19. Нестеров Валентин Вікторович

20. Поркуян Тетяна Сергіївна

21. Радіонова Любов Михайлівна

22. Рев’якін Микола Васильович

23. Ряшенцева Тетяна Миколаївна

24. Солодовник Валентина Василівна

25. Туркуль Леонід Федорович

26. Фрунзе Любов Костянтинівна

27. Марченко Ольга Миколаївна

28. Христонько Іван Станіславович

29. Шпильовий Микола Леонідович

30. Юзефович Сергій Володимирович

85

1. Буйніч Людмила Олександрівна

2. Вихрист Галина Володимирівна

3. Гвоздик Тетяна Михайлівна

4. Гук Іван Каземірович

5. Дулуб Валентин Григорович

6. Кривда Валентина Миколаївна

7. Матковський Олександр Анатолійович

8. Медвідь Любов Василівна

9. Несторова Тетяна Олексіївна

10. Осипенко Віктор Іванович

11. Островська Надія Петрівна

12. Полтавець Володимир Іванович

13. Полянська Людмила Анатоліївна

14. Поркуян Григорій Борисович

15. Поркуян Ірина Миколаївна

16. Рев’якін Віктор Костянтинович

17. Скічко Юрій Миколайович

18. Степаненко Валентина Іванівна

19. Сущенко Віктор Савелійович

20. Туртуріка Микола Борисович

21. Хитровський Павло Йосипович

22. Хижняк Любов Леонідівна

23. Чемоданов Олександр Сергійович

24. Шатний Володимир Олександрович

25. Шадловська Валентина Тимофіївна

26. Шеремет Галина Миколаївна

27. Шмидський Володимир Іванович

28. Ялінецька Валентина Іванівна

86

1. Аріксон Тамара Вікторівна

2. Бондар Сергій Степанович

3. Бабенко Валентина Павлівна

4. Безчасна Ніна Миколаївна

5. Бліндовський Сергій Іванович

6. Вобла Віра Валентинівна

7. Горєлова Тетяна Леонідівна

8. Журба Раїса Тимофіївна

9. Кісіленко Валентина Олександрівна

10. Корж Василь Сергійович

11. Купріян Григорій Васильович

12. Коцюня Марія Василівна

13. Коваленко Віктор Іванович

14. Лещенко Леонід Іванович

15. Лисенко Микола Петрович

16. Муренко Любов Олександрівна

17. Мартинова Наталія Іванівна

18. Мельник Олександра Леонідівна

19. Осипенко Людмила Іванівна

20. Орлова Олена Олександрівна

21. Околита Юрій Якович

22. Петренко Тетяна Леонідівна

23. Полтавець Сергій Васильович

24. Решетілов Сергій Володимирович

25. Ткаченко Неля Григорівна

26. Шляхова Раїса Семенівна

87

1. Гром Світлана Миколаївна

2. Гриневич Василь Володимирович

3. Довженко Сергій Анатолійович

4. Железньова Валентина Павлівна

5. Кошовенко Олекандр Костянтинович

6. Коробка Олександр Григорович

7. Коваленко Віктор Леонідович

8. Козак Тетяна Василівна

9. Латишкевич Любов Василівна

10. Матвєєв Леонід Анатолійович

11. Матковська Ольга Франківна

12. Насеня Микола Вікторович

13. Нестеров Анатолій Вікторович

14. Паливода Тетяна Анатоліївна

15. Плужник Наталія Миколаївна

16. Панченко Віктор Якович

17. Радіонов Леонід Михайлович

18. Рязанова Людмила Михайлівна

19. Ряшенцев Олександр Миколайович

20. Солодовник Катерина Василівна

21. Сташенюк Віктор Григорович

22. Христонько Людмила Василівна

88

1. Безрідна Катерина Іванівна

2. Гончаренко Тамара Іванівна

3. Гмир Віктор Станіславович

4. Дулуб Петро Анатолійович

5. Корж Катерина Іванівна

6. Козир Валентина Олексіївна

7. Козиренко Галина Павлівна

8. Кулик Тетяна Леонідівна

9. Кучер Ольга Анатоліївна

10. Максименко Віктор Олександрович

11. Матвієнко Володимир Олександрович

12. Нестеров Леонід Борисович

13. Падурець Ольга Анатоліївна

14. Підопригора Микола Олександрович

15. Полянська Ольга Анатоліївна

16. Рубленко Леонід Анатолійович

17. Самойленко Людмила Павлівна

18. Стонога Олександр Анатолійович

19. Сучихін Валерій Дмитрович

20. Татарчук Тетяна Андріївна

21. Титаренко Іван Федорович

22. Марченко Галина Петрівна

23. Чемоданов Валерій Дмитрович

24. Ялінецька Лариса Іванівна

89

1. Бугай Борис Олександрович

2. Воблий Василь Валентинович

3. Вербицька Тетяна Григорівна

4. Дігтяр Микола Кирилович

5. Дмитришина Тетяна Андріївна

6. Дудник Любов Василівна

7. Коваленко Тетяна Олексіївна

8. Котяш Сергій Іванович

9. Крамар Володимир Миколайович

10. Латушкевич Ольга Василівна

11. Лизень Сергій Михайлович

12. Максименко Сергій Васильович

13. Мелащенко Сергій Анатолійович

14. Муржак Жанна Семенівна

15. Панченко Володимир Васильович

16. Падурець Валентин Сергійович

17. Полтавець Валентина Павлівна

18. Рибаченко В’ячеслав Анатолійович

19. Рудяченко Сергій Васильович

20. Рязанов Віктор Михайлович

21. Таніна Людмила Андріївна

22. Ткач Людмила Андріївна

23. Яковлєв Сергій Анатолійович

24. Попович Олександр Васильович

25. Соломін Надія Сергіївна

26. Стоян Микола Володимирович

90

1. Васюков Віктор Олександрович

2. Василиженко Олександр Юрійович

3. Вощило Валентина Василівна

4. Гаркуша Людмила Михайлівна

5. Джеус Катерина Володимирівна

6. Кайтаз Віктор Вікторович

7. Косташ Анатолій Миколайович

8. Манич Микола Васильович

9. Мелащенко Віктор Адамович

10. Мозолева Марія Володимирівна

11. Околита Віктор Якович

12. Панкул Сергій Олексійович

13. Полтавець Олександр Іванович

14. Пономаренко Неля Адольфівна

15. Поркуян Тетяна Борисівна

16. Рудяченко Юрій Борисович

17. Скрипник Леонід Іванович

18. Сюра Галина Миколаївна

19. Тарабура Сергій Анатолійович

20. Толстов Віктор Іванович

21. Туртуріка Тетяна Андріївна

22. Флуєрар Олександр Анатолійович

23. Хмельова Алла Миколаївна

24. Царенко Тетяна Леонідівна

25. Шевченко Ольга Миколаївна

26. Юрченко Микола Миколайович

91

1. Безчасна Любов Миколаївна

2. Бабенко Віталій Володимирович

3. Бойко Володимир Миколайович

4. Босько Валерій Іванович

5. Власюк Микола Ібрагімович

6. Гребельник Олександр Петрович

7. Гром Ганна Миколаївна

8. Губа Світлана Миколаївна

9. Дулуб Людмила Анатоліївна

10. Івчик Сергій Вікторович

11. Колесник Наталія Анатоліївна

12. Козак Леонід Васильович

13. Козир Володимир Миколайович

14. Лапа Василь Вікторович

15. Мельник Іван Леонідович

16. Полтавець Віктор Пилипович

17. Поркуян Катерина Борисівна

18. Рябоштан Надія Анатоліївна

19. Самойленко Тетяна Анатоліївна

20. Тининика Олександр Миколайович

21. Титаренко Олександр Миколайович

22. Токаренко Таїсія Леонідівна

23. Філінський Володимир Леонідович

24. Шляхова Ірина Миколаївна

92

1. Буслакова Валентина Володимирівна

2. Бліндовський Віктор Іванович

3. Горбенко Світлана Олексіївна

4. Джеус Микола Володимирович

5. Єсьман Олександр Іванович

6. Запорожець Наталія Миколаївна

7. Зєнін Петро Леонідович

8. Кісіленко Володимир Олександрович

9. Коваленко Іван Іванович

10. Коцар Олена Василівна

11. Лозенко Олександр Миколайович

12. Матвієнко Микола Олександрович

13. Могила Світлана Миколаївна

14. Муренко Віра Олександрівна

15. Ніколенко Галина Станіславівна

16. Павленко Світлана Максимівна

17. Павленко Олександр Максимович

18. Проценко Микола Михайлович

19. Підопригора Олександр Олександрович

20. Пєшко Віра Петрівна

21. Рачковська Галина Олександрівна

22. Рябоштан Галина Леонідівна

23. Соломина Любов Сергіївна

24. Ткач Віра Андріївна

25. Тининика Володимир Олександрович

26. Хитровська Людмила Йосипівна

27. Фрунзе Юрій Анатолійович

28. Чалий Олександр Миколайович

29. Чоботарьов Віктор Сергійович

93

1. Александрюк Тамара Григорівна

2. Бєльський Петро Михайлович

3. Бичко Олег Михайлович

4. Буслаков Сергій Володимирович

5. Медвідь Віктор Васильович

6. Візняк Світлана Михайлівна

7. Власюк Іван Юрійович

8. Вовченко Віктор Володимирович

9. Гавриш Олег Миколайович

10. Гвоздик Світлана Михайлівна

11. Горбуліна Ніна Анатоліївна

12. Гребельник Надія Петрівна

13. Гриневич Людмила Володимирівна

14. Косов Євгеній Леонідович

15. Козир Анатолій Олексійович

16. Крижик Ганна Василівна

17. Олексієнко Валентина Олександрівна

18. Орлов Леонід Олександрович

19. Підкевич Олександр Васильович

20. Піткевич Сергій Вікторович

21. Ракамін Тетяна Миколаївна

22. Скрипник Віра Михайлівна

23. Слободянюк Василь Олександрович

24. Строжук Світлана Василівна

25. Сухушин Андрій Петрович

26. Сучихін Віктор Дмитрович

27. Тітаренко Анатолій Олександрович

28. Чмихун Тетяна Михайлівна

29. Щербань Василь Іванович

30. Шевченко Людмила Володимирівна

31. Ющенко Світлана Миколаївна

94

1. Буткас Антонина Володимирівна

2. Вербицька Любов Григорівна

3. Власенко Людмила Володимирівна

4. Гаркуша Микола Михайлович

5. Гаркуша Володимир Григорович

6. Горст Микола Миколайович

7. Грицик Віктор Володимирович

8. Грозан Людмила Володимирівна

9. Дубик Світлана Михайлівна

10. Дідик Валерій Миколайович

11. Живіцький Станіслав Іванович

12. Клубченко Марія Володимирівна

13. Корж Микола Іванович

14. Кособуко Юрій Іванович

15. Кособуко Станіслав Іванович

16. Кісельов Олександр Миколайович

17. Коваленко Світлана Леонідівна

18. Лихограй Віктор Миколайович

19. Лукашин Сергій Владиславович

20. Мельник Олександр Анатолійович

21. Молчанович Олексій Михайлович

22. Нагорна Валентина Миколаївна

23. Осадчий Микола Миколайович

95

24. Осіпчук Любов Володимирівна

25. Оноцько Олександр Володимирович

26. Підопригора Микола

Петрович

27. Ребежа Ольга Анатоліївна

28. Ребежа Тетяна Анатоліївна

29. Ребежа Тетяна Володимирівна

30. Романюк Володимир Миколайович

31. Самойленко Тетяна Павлівна

32. Семененко Юрій Григорович

33. Скрипник Тетяна Михайлівна

34. Сухушин Олег Петрович

35. Таніна Наталія Андріївна

36. Тітаренко Антонина Володимирівна

37. Товстоган Юрій Миколайович

38. Торчило Галина Володимирівна

39. Туртуріка Микола Борисович

40. Чурбанов Валерій Володимирович

41. Шевченко Анатолій Миколайович

42. Шеремет Микола Григорович

43. Шершень Володимир Адамович

44. Шевчишин Валентин Іванівна

45. Шляхова Олена Семенівна

96

1. Бабаліч Юрій Анатолійович

2. Бондаренко Любов Миколаївна

3. Гергель Анатолій Миколайович

4. Грозан Сергій Вікторович

5. Гуркаленко Василь Миколайович

6. Денищич Петро Олександрович

7. Дубік Людмила Михайлівна

8. Кривонос Володимир Анатолійович

9. Кропивницький Микола Миколайович

10. Ліщинська Наталія Володимирівна

11. Макар Володимир Романович

12. Машнягуца Володимир Миколайович

13. Матковський Василь Анатолійович

14. Медвідь Геннадій Михайлович

15. Мезєнцова Зоя Володимирівна

16. Мельник Світлана Леонідівна

17. Підкевич Володимир Васильович

18. Смірнов Юрій Валентинович

19. Сорока Любов Кирилівна

20. Соломін Олександр Сергійович

21. Стоян Надія Володимирівна

22. Марченко Олександр Петрович

23. Марченко Олександр Петрович

24. Червона Ганна Андріївна

25. Червона Світлана Андріївна

26. Шершень Світлана Адамівна

27. Яковлєв Олександр Анатолійович

97

1. Бондар Микола Степанович

2. Брижата Галина Василівна

3. Єсьман Микола Володимирович

4. Кутецька Олена Дмитрівна

5. Лизень Юрій Богданович

6. Матвєєва Людмила Анатоліївна

7. Мацак Тетяна Олексіївна

8. Мілацька Тетяна Володимирівна

9. Молчанович Микола Мусійович

10. Оштук Володимир Іванович

11. Падурець Олена Анатоліївна

12. Самойленко Олена Анатоліївна

13. Сенчишин Степан Йосипович

14. Тининика Анатолій Григорович

15. Установа Ольга Юріївна

16. Філінська Тамара Леонідівна

17. Харитончик Анатолій Степанович

18. Христонько Світлана Петрівна

19. Чеботарьова Ольга Павлівна

20. Шатна Валентина Олександрівна

98

1. Барабан Сергій Анатолійович

2. Галушко Світлана Валентинівна

3. Горбулін Володимир Анатолійович

4. Дубодєл Василь Станіславович

5. Дулуб Петро Григорович

6. Железньова Олена Анатоліївна

7. Кайтаз Василь Вікторович

8. Лапа Сергій Вікторович

9. Матвієнко Станіслав Олександрович

10. Мишук Надія Сергіївна

11. Олексієнко Юрій Олександрович

12. Панченко Юрій Васильович

13. Рябоштан Ольга Леонідівна

14. Савченко Катерина Олександрівна

15. Соколов Володимир Леонідович

16. Товстуха Ірина Миколаївна

17. Стонога Олена Анатоліївна

18. Шляховий Анатолій Миколайович

Класний керівник - Белецька Надія Іванівна

99

1. Бовкун Микола Вікторович

2. Босько Валентина Іванівна

3. Бош Сергій Олександрович

4. Бурдейний Юрій Анатолійович

5. Горбенко Наталія Олексіївна

6. Довженко Валентина Анатоліївна

7. Запорожець Світлана Миколаївна

8. Колісник Валерій Анатолійович

9. Котяш Олександр Іванович

10. Кузьмічов Володимир В’ячеславович

11. Кузнєцов Валерій Альбертович

12. Кучер Микола Маркович

13. Луньов Сергій Володимирович

14. Несторова Ольга Борисівна

15. Осипчук Галина Володимирівна

16. Пашкова Оксана Сергіївна

17. Поліщук Володимир Васильович

18. Полянський Володимир Анатолійович

19. Прохорова Ірина Євгенівна

20. Рудяченко Ірина Леонідівна

21. Рудяченко Анатолій Васильович

22. Савченко Олександр Миколайович

23. Титаренко Наталія Леонідівна

24. Туртуріка Ріта Борисівна

25. Шевченко Сергій Володимирович

26. Шептенко Сергій Станіславович

100

Класний керівник – Гребельник Ганна Яківна

У 1977 році побудовано нове приміщення школи на 420 місць. В ньому навчаються не лише діти з Мар’янівки, а й з Павлівки, Матусівки, Петрівки, Висі, Ковалівки, Олексіївки.

1979 року школа отримала статус середньої.

Із 1992 року це - Мар’янівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1. Бондаренко Любов Миколаївна

2. Бондар Микола Степанович

3. Денищич Петро Олександрович

4. Єсьман Микола Володимирович

5. Кривонос Володимир Анатолійович

6. Кропивницький Микола Миколайович

7. Кулик Василь Анатолійович

8. Лизень Юрій Богданович

9. Ліщинська Наталя Володимирівна

10. Макар Володимир Романович

11. Матвєєва Людмила Анатоліївна

12. Машнягуца Володимир Миколайович

101

13. Мацак Тетяна Олексіївна

14. Медвідь Геннадій Михайлович

15. Мєзенцева Зоя Володимирівна

16. Мельник Світлана Леонідівна

17. Падурець Олена Анатоліївна

18. Піткевич Володимир Васильович

19. Пучак Людмила Броніславівна

20. Самойленко Олена Анатоліївна

21. Соломина Олександр Сергійович

22. Стоян Надія Володимирівна

23. Тининика Анатолій Григорович

24. Усманова Ольга Юріївна

25. Філінська Тамара Леонідівна

26. Харитончик Анатолій Степанович

27. Харченко Олександр Петрович

28. Чеботарьова Ольга Павлівна

29. Червона Світлана Андріївна

30. Шатна Валентина Олександрівна

31. Шершень Світлана Адамівна

32. Яковлєв Олександр Анатолійович

Класний керівник - Гладка Валентина

Григорівна

1. Барабан Сергій Анатолійович

2. Бош Сергій Олександрович

3. Галушко Світлана Валентинівна

4. Горбулін Володимир Анатолійович

5. Дулуб Петро Григорович

6. Желєзньова Олена Павлівна

102

7. Кайтаз Василь Вікторович

8. Кузнєцов Валентин Альбертович

9. Кучер Микола Маркович

10. Лапа Сергій Вікторович

11. Матвієнко Станіслав Олександрович

12. Олексієнко Юрій Олександрович

13. Панченко Юрій Васильович

14. Савченко Катерина Олександрівна

15. Стонога Олена Анатоліївна

16. Товстуха Ірина Миколаївна

17. Шляховий Анатолій Миколайович

Класний керівник Белецька Надія Іванівна

1. Бовкун Микола Вікторович

2. Босько Валентина Іванівна

3. Бурдейний Юрій Анатолійович

4. Горбенко Наталія Олексіївна

5. Запорожець Світлана Миколаївна

103

6. Колісник Валерій Анатолійович

7. Котяш Олександр Іванович

8. Кузьмічов Володимир В’ячеславович

9. Несторова Ольга Борисівна

10. Пашкова Оксана Сергіївна

11. Прохорова Ірина Євгенівна

12. Рудяченко Анатолій Васильович

13. Рудяченко Ірина Леонідівна

14. Рябоштан Ольга Леонідівна

15. Савченко Олександр Миколайович

16. Соколов Володимир Леонідович

17. Тітаренко Наталія Леонідівна

18. Туртуріка Маргарита Борисівна

19. Шевченко Сергій Володимирович

Класний керівник - Гребельник Ганна

Яківна

1. Березневич Олег Віталійович

2. Винник Іван Богданович

3. Власюк Леся Юріївна

4. Вовк Сергій Миколайович

5. Горобченко Тетяна Анатоліївна

6. Державець Марія Вікторівна

7. Дериш Микола Григорович

104

8. Дубік Оксана Олексіївна

9. Зайцев Юрій Іванович

10. Казарова Алевтіна Володимирівна

11. Коваленко Сергій Володимирович

12. Коваленко Юрій Леонідович

13. Коробка Валерій Григорович

14. Максименко Володимир Васильович

15. Маліновський Віктор Іванович

16. Мацак Олександр Олексійович

17. Медвідь Надія Михайлівна

18. Мельник Людмила Анатоліївна

19. Мілацький Володимир Володимирович

20. Михайлов Володимир Вікторович

21. Поркуян Оксана Миколаївна

22. Ратушний Анатолій Олексійович

23. Рогаченко Анатолій Сергійович

24. Тєтєров Олександр Анатолійович

25. Усманова Олександра Юріївна

26. Чуєв Сергій Васильович

27. Шевчишина Людмила Іванівна

28. Шрамко Ігор Вікторович

29. Шумейко Інна Іванівна

30. Шляховий Микола Григорович

Класний керівник – Руденко Олексій Анатолійович

1. Барановський Анатолій Миколайович

2. Вовченко Микола Володимирович

3. Гадюченко Михайло Іванович

105

4. Грабовський Олег Валерійович

5. Іллечко Василь Богданович

6. Іллечко Володимир Богданович

7. Кропивницький Василь Миколайович

8. Куделін Борис Олександрович

9. Лихограй Анатолій Миколайович

10. Нішкур Валерій Григорович

11. Петренко Віктор Володимирович

12. Протас Олексій Леонідович

13. Рахуба Володимир Миколайович

14. Самойленко Володимир Леонідович

15. Самойленко Леонід Леонідович

16. Телєга Олександр Анатолійович

17. Фесенко Володимир Леонідович

18. Царенко Леонід Леонідович

19. Червоний Олександр Андрійович

20. Чмуневич Анатолій Михайлович

21. Яценко Григорій Олександрович

Класний керівник - Кравченко Тетяна

Леонідівна

1. Александрюк Жанна Григорівна

106

2. Горст Ольга Анатоліївна

3. Заводова Валентина Григорівна

4. Коваленко Тетяна Іванівна

5. Косенко Любов Леонідівна

6. Коцар Галина Григорівна

7. Лук’яненко Ірина Григорівна

8. Паливода Тетяна Володимирівна

9. Петрова Ірина Станіславівна

10. Пєшко Оксана Петрівна

11. Піткевич Ольга Вікторівна

12. Прохор Світлана Миколаївна

13. Савченко Ольга Миколаївна

14. Семененко Тамара Григорівна

15. Сизонова Людмила Борисівна

16. Сторожук Ірина Василівна

17. Тітаренко Людмила Леонідівна

18. Туртуріка Людмила Андріївна

19. Урсол Тетяна Миколаївна

20. Чепіга Інна Станіславівна

21. Швидюк Оксана Вікторівна

22. Юрченко Галина Петрівна

Класний керівник – Руденко Олексій

Анатолійович

107

1. Березневич Віталій Васильович

2. Брижата Лариса Василівна

3. Верба Світлана Олександрівна

4. Власенко Валентина Володимирівна

5. Гаєвська Ірина Георгіївна

6. Гівчак Віктор Ярославович

7. Єсьман Галина Іванівна

8. Заріцький Юрій Леонідович

9. Зенін Анатолій Леонідович

10. Кишлян Людмила Михайлівна

11. Лактіонов Олександр Анатолійович

12. Ліщинський Іван Володимирович

13. Малащенко Ірина Анатоліївна

14. Мартинюк Людмила Андріївна

15. Нєстєров Віктор Вікторович

16. Попенко Наталія Семенівна

17. Ребежа Ірина Петрівна

18. Ребежа Людмила Володимирівна

19. Романчук Ірина Володимирівна

20. Ткаченко Микола Миколайович

21. Флуєрар Олег Анатолійович

22. Шумейко Наталія Іванівна

Класний керівник – Гладнєва Раїса Костянтинівна

108

1. Бережницький Анатолій Миколайович

2. Бурда Олександр Вікторович

3. Драч Сергій Анатолійович

4. Дубик Олексій Васильович

5. Дубік Анжела Михайлівна

6. Дулуб Людмила Григорівна

7. Казаров Андрій Володимирович

8. Корнієнко Ігор Станіславович

9. Лукашин Анатолій Владиславович

10. Максименко Марія Михайлівна

11. Мельніченко Інна Іванівна

12. Недайкаша Інна Олександрівна

13. Резніченко Людмила Олександрівна

14. Рудич Тетяна Василівна

15. Рудяченко Олександр Анатолійович

16. Рябоштан Микола Миколайович

17. Сай Надія Миколаївна

18. Синяк Юрій Петрович

19. Скрипник Валентина Михайлівна

20. Соломина Сергій Сергійович

21. Тітаренко Олександр Володимирович

22. Турчук Олександр Володимирович

23. Лисенко Олександр Леонідович

24. Хіщенко Олена Миколаївна

25. Юрченко Лідія Петрівна

Класний керівник – Луньов Олексій Дмитрович

109

1. Бесчасний Анатолій Миколайович

2. Бесчасний Микола Миколайович

3. Бовкун Олена Вікторівна

4. Верещак Наталія Вікторівна

5. Дичик Сергій Андрійович

6. Козаченко Сергій Петрович

7. Козирь Сергій Миколайович

8. Колесник Олена Анатоліївна

9. Мельник Валентина Анатоліївна

10. Мунтян Валентина Миколаївна

11. Нікітенко Олег Миколайович

12. Піткевич Лариса Миколаївна

13. Резніченко Галина Олександрівна

14. Рябоштан Олександр Миколайович

15. Степаненко Віктор Віталійович

16. Степаненко Лариса Віталіївна

17. Таубе Світлана Бертольдівна

18. Чуєва Олена Василівна

Класний керівник – Руденко Валентина

Олександрівна

110

1. Гиль Стефанія Володимирівна

2. Главна Олена Григорівна

3. Горобченко Надія Анатоліївна

4. Демко Ярослав Іванович

5. Жердій Олена Сергіївна

6. Леончик Олена Володимирівна

7. Ніколенко Станіслав Володимирович

8. Пацай Світлана Миколаївна

9. Плахотнік Віктор Леонідович

10. Полянська Наталія Анатоліївна

11. Протас Світлана Леонідівна

12. Ратушний Володимир Олексійович

13. Романчук Володимир Володимирович

14. Романчук Надія Володимирівна

15. Рудяченко Любов Василівна

16. Седік Алла Василівна

17. Синяк Сергій Петрович

18. Ткаченко Олександр Васильович

19. Тєтєрова Тетяна Анатоліївна

20. Трофименко Сергій Олександрович

21. Туркулець Антоніна Іванівна

22. Червона Людмила Андріївна

23. Чухно Олександр Петрович

24. Юрченко Леонід Петрович

Класний керівник - Ткаченко Надія

111

Олександрівна

1. Босько Алла Василівна

2. Бур’януватий Володимир Вікторович

3. Валігун Дмитро Миколайович

4. Вербовіцький Валерій Вікторович

5. Дрига Оксана Миколаївна

6. Заводова Олена Григорівна

7. Заскальнюк Наталія Сергіївна

8. Катана Олександр Олександрович

9. Майдан Ярослав Миколайович

10. Пушкарь Микола Іванович

11. Рябоштан Валентина Леонідівна

12. Сухіна Андрій Володимирович

13. Таубе Анжеліка Бертольдівна

14. Хитровський Володимир Іванович

15. Чернієнко Ігор Валерійович

16. Шарай Олексій Іванович

17. Шеремет Микола Миколайович

18. Шумейко Євгеній Анатолійович

Класний керівник – Овсянников Андрій

Миколайович

112

1. Бойко Микола Павлович

2. Дулуб Олена Миколаївна

3. Галушко Валентина Валентинівна

4. Горжій Володимир Петрович

5. Колодєєва Ірина Леонідівна

6. Кривонос Олександр Анатолійович

7. Мартинюк Андрій Андрійович

8. Мельніченко Олена Іванівна

9. Панченко Тетяна Федорівна

10. Пацай Ірина Миколаївна

11. Тітаренко Наталія Анатоліївна

12. Подиряко Світлана Миколаївна

13. Турчук Олена Володимирівна

14. Чепіга Катерина Станіславівна

15. Чуманевич Вікторія Федорівна

16. Шевченко Світлана Миколаївна

17. Юрченко Світлана Петрівна

113

Класний керівник – Сосновська Світлана

Миколаївна

1. Бакун Сергій Васильович

2. Бондаренко Олександр Станіславович

3. Германенко Наталія Володимирівна

4. Корнієнко Роман Станіславович

5. Решетілова Тетяна Вікторівна

6. Руденко Віктор Володимирович

7. Савченко Світлана Анатоліївна

8. Скрипник Віктор Михайлович

9. Скрипник Олег Миколайович

10. Тістечок Ігор Степанович

114

Класний керівник – Лизень Віктор

Михайлович

1. Березневич Олексій Васильович

2. Герецун Ірина Петрівна

3. Дашкович Світлана Іванівна

4. Демко Роман Іванович

5. Дрига Віктор Миколайович

6. Дубова Алла Григорівна

7. Кишлян Валерій Леонідович

8. Кордяк Юрій Володимирович

9. Шевченко Анатолій Анатолійович

10. Овсянік Вадим Сергійович

11. Паливода Тетяна Миколаївна

12. Піткевич Микола Миколайович

13. Поліщук Тетяна Миколаївна

14. Пушкар Олександр Іванович

15. Ребежа Микола Петрович

16. Рябоштан Олена Миколаївна

17. Сєдік Інна Василівна

115

18. Сніжко Наталія Миколаївна

19. Татар Радіон Іванович

20. Таубе Віктор Бертольдович

21. Тиндюк Олена Вікторівна

22. Туркуль Оксана Миколаївна

23. Чуманевич Віталій Федорович

24. Шевченко Наталія Миколаївна

25. Шевчишина Світлана Андріївна

26. Шишолка Наталія Володимирівна

27. Шпунт Сергій Віталійович

Класний керівник – Руденко Валентина

Олександрівна

1. Бережніцький Іван Миколайович

2. Боєчко Валерій Миколайович

3. Босько Олег Володимирович

4. Іванова Ольга Іванівна

5. Кисельова Оксана Миколаївна

6. Коваленко Наталія Володимирівна

7. Колєснік Оксана Василівна

8. Клименко Таїса Петрівна

9. Косташ Микола Миколайович

10. Лакатош Олег Олександрович

11. Лігостова Надія Миколаївна

12. Луньов Володимир Володимирович

116

13. Масальський Олександр Олександрович

14. Матяшов Ігор Валерійович

15. Михайлова Вікторія Вікторівна

16. Рожкова Тетяна Олександрівна

17. Ткаченко Сергій Васильович

18. Шевченко Наталія Миколаївна

19. Шевченко Наталія Петрівна

20. Хавренко Вадим Вікторович

Класний керівник – Белецька Надія Іванівна

1. Бондаренко Оксана Станіславівна

2. Гук Ніна Володимирівна

3. Гунікова Ольга Петрівна

4. Драч Олександр Анатолійович

5. Колесник Олександр Васильович

6. Командик Олександр Валерійович

7. Кошовенко Тетяна Олександрівна

8. Недайкаша Євген Олександрович

9. Паршиков Юрій Юрійович

117

10. Політун Олена Петрівна

11. Поркуян Валерій Володимирович

12. Решетілов Володимир Вікторович

13. Тітаренко Віталій Анатолійович

14. Шумейко Юрій Іванович

Класний керівник – Соломина Ірина

Анатоліївна

1. Гожий Петро Миколайович

2. Гунікова Надія Петрівна

3. Єгорова Наталія Вікторівна

4. Заріцький Сергій Леонідович

5. Куценко Петро Петрович

6. Мулявка Сергій Йосипович

7. Мунтян Сергій Миколайович

8. Ревякін Сергій Вікторович

118

9. Татарь Даніел Іванович

10. Торчило Людмила Федорівна

11. Трофименко Інна Володимирівна

12. Туркулець Іван Іванович

13. Туркуль Тетяна Петрівна

14. Чемоданов Олександр Олександрович

15. Шумейко Оксана Анатоліївна

Класний керівник – Белецька Надія Іванівна

1. Артеменко Володимир Анатолійович

2. Борщенко Анатолій Миколайович

3. Вербовіцька Алла Вікторівна

4. Грицик Олексій Олексійович

119

5. Гузун Людмила Миколаївна

6. Панченко Анна Федорівна

7. Пелих Олена Олексіївна

8. Плаксивий Дмитро Миколайович

9. Руденко Віталій Олексійович

10. Тістечок Костянтин Степанович

11. Трембовецький Микола Миколайович

12. Туркуль Валентина Миколаївна

Класний керівник - Соломина Ірина

Анатоліївна

1. Германенко Валерій Володимирович

120

2. Гуніков Сергій Петрович

3. Дулуб Тетяна Миколаївна

4. Кишлян Людмила Леонідівна

5. Кисельов Руслан Анатолійович

6. Козиренко Тетяна Анатоліївна

7. Колодєєва Ірина Леонідівна

8. Корінь Людмила Володимирівна

9. Криган Оксана Михайлівна

10. Куц Аліна Сергіївна

11. Лігостова Тетяна Миколаївна

12. Пацай Вікторія Миколаївна

13. Рожновська Алла Миколаївна

14. Скрипнік Тетяна Миколаївна

15. Щукін Наталія Григорівна

Класний керівник – Сосновська Світлана

Миколаївна

1. Бринза Ірина Володимирівна

2. Гузун Олена Миколаївна

121

3. Косов Олександр Олександрович

4. Купріян Тетяна Григорівна

5. Лизень Максим Вікторович

6. Матвієнко Олександра Володимирівна

7. Овсянік Світлана Сергіївна

8. Панасюк Тетяна Олександрівна

9. Сидоренко Тетяна Миколаївна

10. Сташенюк Віталіна Вікторівна

11. Сучихіна Тетяна Валеріївна

12. Тітаренко Оксана Анатоліївна

13. Тітаренко Тетяна Олександрівна

14. Федорова Христина Геннадіївна

15. Шеремет Світлана Миколаївна

Класний керівник - Овсянников Андрій

Миколайович

1. Бакун Тетяна Василівна

122

2. Бур’януватий Станіслав Вікторович

3. Гавриш Наталія Олегівна

4. Денищич Олександр Володимирович

5. Добровольський Юрій Миколайович

6. Мулявка Олег Йосипович

7. Ніколенко Тетяна Володимирівна

8. Околита Тетяна Вікторівна

9. Поркуян Євген Володимирович

10. Пушкар Олена Іванівна

11. Рябоштан Анатолій Миколайович

12. Тітаренко Сергій Сергійович

13. Чачуна Сергій Анатолійович

14. Юрченко Юрій Петрович

Класний керівник – Ліщинська Тетяна

Олександрівна

1. Адамович Петро Петрович

2. Василіженко Олена Олександрівна

3. Винник Ольга Миколаївна

4. Козак Андрій Леонідович

5. Косов Валерій Олександрович

6. Куций Владислав Олександрович

7. Молчанович Неля Миколаївна

8. Москальчук Володимир Васильович

123

9. Ніколенко Марія Володимирівна

10. Осипчук Анатолій Олександрович

11. Піткевич Іван Миколайович

12. Пузирей Інна Василівна

13. Решетілова Марина Сергіївна

14. Руденко Руслан Олексійович

15. Тининика Тетяна Миколаївна

16. Туркуль Людмила Петрівна

17. Шеремет Павло Миколайович

18. Яковлєв Анатолій Сергійович

Класний керівник – Соломина Ірина

Анатоліївна

1. Андрійчук Тарас Васильович

2. Бондар Ганна Миколаївна

3. Бурлакова Марина Олександрівна

4. Водько Сергій Іванович

5. Кіселенко Юлія Володимирівна

6. Колесник Григорій Васильович

7. Командик Інна Валеріївна

8. Корнійчук Володимир Сергійович

9. Лук’яненко Олег Васильович

10. Мардарь Мар’яна Георгіївна

124

11. Матвієнко Сергій Станіславович

12. Овсянников Андрій Андрійович

13. Падурець Сергій Михайлович

14. Перетятко Леонід Миколайович

15. Піткевич Анна Миколаївна

16. Попович Павло Олександрович

17. Рой Едуард Володимирович

18. Рязанова Вікторія Вікторівна

19. Самойленко Лілія Сергіївна

20. Соловей Олександр Вікторович

21. Сучихін Андрій Вікторович

22. Тененика Дарина Олександрівна

23. Тиндюк Олександр Вікторович

24. Тітаренко Василь Олександрович

25. Турчук Ганна Володимирівна

26. Харитончик Аліна Анатоліївна

27. Харченко Тетяна Михайлівна

28. Шинкаренко Світлана Василівна

Класний керівник – Шумко Світлана Миколаївна

1. Адамович Олена Петрівна

2. Бондаренко Світлана Станіславівна

3. Босько Олександр Володимирович

4. Бринза Сергій Володимирович

5. Власюк Тетяна Миколаївна

6. Дашкович Любов Миколаївна

7. Дрига Микола Миколайович

125

8. Кордяк Оксана Володимирівна

9. Корень Анна Володимирівна

10. Лігостова Олена Миколаївна

11. Мардарь Маркел Георгійович

12. Перетятко Любов Миколаївна

13. Притула Людмила Василівна

14. Решетілов Олександр Сергійович

15. Сай Ольга Юріївна

16. Соловей Вікторія Вікторівна

17. Танасевич Андрій Андрійович

18. Тененика Анастасія Олександрівна

19. Тининика Інна Миколаївна

20. Федорук Геннадій Іванович

21. Шумко Ірина Михайлівна

22. Щукін Марина Григорівна

Класний керівник – Белецька Надія Іванівна

1. Бондар Ольга Миколаївна

2. Бурлаков Максим Олександрович

3. Власик Яна Іванівна

4. Габінет Юлія Вікторівна

5. Григоренко Світлана Юріївна

6. Жук Петро Євгенович

126

7. Кисельова Аліна Анатоліївна

8. Коваленко Тетяна Григорівна

9. Козак Дмитро Леонідович

10. Козак Леонід Леонідович

11. Купріян Марина Григорівна

12. Осипенко Сергій Вікторович

13. Пав ловець Станіслав Олегович

14. Саруханян Сіма Сержиківна

15. Скупяко Наталія Федорівна

16. Стиславська Марина Богданівна

17. Шевченко Геннадій Валерійович

18. Шишолка Ігор Володимирович

19. Шкода Олександр Васильович

Класний керівник - Ліщинська Тетяна

Олександрівна

1. Бойко Валентина Володимирівна

2. Бош Наталія Олександрівна

3. Буслаков Дмитро Сергійович

127

4. Винник Людмила Миколаївна

5. Кирюхін Кирило Олександрович

6. Корж Олексій Миколайович

7. Лук’яненко Наталія Миколаївна

8. Прудкий Олександр Леонідович

9. Сенчишин Надія Михайлівна

10. Солоус Світлана Сергіївна

11. Сучихін Олексій Вікторович

12. Паскаль Вікторія Миколаївна

13. Паскаль Маргарита Миколаївна

14. Філюкова Світлана Олександрівна

15. Чоботарьов Сергій Вікторович

16. Шинкаренко Яніна Василівна

17. Шостак Ольга Василівна

Класний керівник - Боєчко Людмила

Іванівна

1. Андрійчук Ольга Василівна

2. Битю Едуард Валентинович

128

3. Григоренко Ірина Юріївна

4. Гук Вадим Володимирович

5. Кисельова Алла Олександрівна

6. Коваленко Станіслав Вікторович

7. Лещенко Андрій Леонідович

8. Коваленко Станіслав Вікторович

9. Москальчук Тетяна Василівна

10. Нестеров Віктор Анатолійович

11. Прочаков Руслан Святославович

12. Рев’якін Роман Вікторович

13. Рязанова Олена Вікторівна

14. Самойленко Іван Анатолійович

15. Терзова Яна Василівна

16. Тиндюк Ганна Вікторівна

17. Тітаренко Станіслав Іванович

18. Торчило Ганна Володимирівна

19. Чалий Євгеній Миколайович

20. Шеремет Яна Анатоліївна

21. Чмихун Микола Анатолійович

Класний керівник – Руденко Валентина

Олександрівна

1. Бабенко Дмитро Сергійович

129

2. Боєчко Олександр Миколайович

3. Гвоздик Станіслав Владленович

4. Граждан Валерій Валерійович

5. Джеус Денис Миколайович

6. Єрмаченко Тетяна Вікторівна

7. Істоміна Олександра Сергіївна

8. Козачок Віталій Миколайович

9. Лук’яненко Микола Миколайович

10. Малащенко Олександр Сергійович

11. Мануйло Сергій Сергійович

12. Молчанович Наталія Павлівна

13. Молчанович Світлана Павлівна

14. Пашкова Ірина Миколаївна

15. Прочакова Дар’я Святославівна

16. Рудяченко Віталій Анатолійович

17. Сучихін Сергій Валерійович

18. Танасевич Василь Андрійович

19. Тітаренко Олександр Сергійович

20. Федорук Алла Іванівна

21. Чубік Ірина Василівна

22. Шиптенко Ігор Сергійович

23. Шляхова Ольга Анатоліївна

Класний керівник – Масальська Ольга Миколаївна

130

1. Битю Жанна Валентинівна

2. Буслаков Євген Сергійович

3. Вовченко Андрій Миколайович

4. Гайсан Світлана Валеріївна

5. Гаращенко Дмитро Сергійович

6. Джеус Анна Миколаївна

7. Єсьман Іван Григорович

8. Кириченко Юрій Юрійович

9. Кіселенко Владислав Володимирович

10. Кондратов Денис Вікторович

11. Мануйло Наталія Сергіївна

12. Падурець Михайло Михайлович

13. Перехрест Віталій Миколайович

14. Сай Марина Юріївна

15. Самойленко Ігор Леонідович

16. Слободянюк Руслан Олександрович

17. Тининика Олександр Миколайович

18. Чмихун Руслан Анатолійович

19. Шиптенко Інна Сергіївна

20. Юрченко Анна Іванівна

Класний керівник – Овсянников Андрій

Миколайович

131

1. Гавриш Аліна Олегівна

2. Єсьман Анатолій Олександрович

3. Живицька Віталіна Станіславівна

4. Кропивницька Аліна Василівна

5. Кутецька Ірина Миколаївна

6. Ліщинський Олександр Іванович

7. Лопатюк Андрій Вікторович

8. Саруханян Юстина Сержиківна

9. Тернівський Євген Володимирович

10. Тітаренко Лілія Олександрівна

11. Торчило Ірина Анатоліївна

Класний керівник – Руденко Валентина

Олександрівна

132

1. Барановська Віта Анатоліївна

2. Барановська Ірина Анатоліївна

3. Брень Євгенія Володимирівна

4. Бур’януватий Дмитро Володимирович

5. Винник Анастасія Василівна

6. Герасимов Максим Євгенович

7. Голбан Андрій Андріянович

8. Денищич Олена Володимирівна

9. Колесник Валерій Анатолійович

10. Лактіонова Ірина Олександрівна

11. Леонтинко Володимир Миколайович

12. Леонтенко Світлана Миколаївна

13. Малащенко Віталій Сергійович

14. Маркович Олексій Андрійович

15. Овсянников Максим Андрійович

16. Піщанський Микола Миколайович

17. Раченко В’ячеслав Олександрович

18. Савчук Максим Михайлович

19. Тихоненко Олександр Сергійович

20. Шумко Віталій Михайлович

Класний керівник - Шумко Світлана

Миколаївна

133

1. Гайсан Тетяна Валеріївна

2. Дичик Сергій Сергійович

3. Дубодєл Альона Василівна

4. Загребенюк Віра Миколаївна

5. Кутецька Лідія Миколаївна

6. Малащенко Сергій Вікторович

7. Мелащенко Микола Сергійович

8. Манжос Мар’яна Олегівна

9. Рудяченко Наталія Анатоліївна

10. Рябоштан Яніна Леонідівна

11. Самойленко Анна Сергіївна

12. Сокуренко Тетяна Володимирівна

13. Степаненко Денис Вікторович

14. Ткаліч Денис Віталійович

15. Торчило Валентина Володимирівна

16. Царенко Вадим Леонідович

17. Шварц Оксана Григорівна

Класний керівник – Белецька Надія

Іванівна

134

135

136