ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ

ПІДГОТОВКИ УЧНІВ 1-2 КЛАСІВ З ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

“МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ”Вчитель Знаменівської ЗОШ №1

Шульга Ганна Тимофіївна

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

Усе в житті починається з малого… Так само і впровадження Державного

стандарту у загальноосвітніх навчальних закладах. З 1 вересня 2012 року початкова школа розпочала навчання за новим Державним стандартом загальної середньої освіти.

Початкова ланка освіти – фундамент шкільного навчання, адже саме тут закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина. Глибинний зміст самої назви «початкова школа», «школа І ступеня» зумовлює особливу роль цієї ланки та відповідальність педагогів за якість її результатів.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ Визначення базового компонента

змісту початкової освіти з читання ґрунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів та на основі таких принципів:

тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Тематично-жанровийпринцип

Художньо-естетичний принцип

Передбачають встановлення

зв`язків між усіма видами мистецтва,

прилучення школярів до

літератури як мистецтва слова

Літературо-знавчий принцип

Реалізується в процесі аналізу

художнього тексту

Об`єктом уваги читача є

слово, що осмислюється

як засіб створення словесно-

художнього образу

АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Літературознавча пропедевтика ,представлення учням художніх творів як витворів словесного

мистецтва, що розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і

людських взаємин, авторську позицію.

Допомагають накопиченню морально-етичного та соціального досвіду дитини , формують у неї

власне ставлення до дійсності.

МЕТА КУРСУ“ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ” Формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.

ЗАВДАННЯ КУРСУ“ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ” формування в учнів навичок читання як виду

мовленнєвої діяльності; розвиток зв'язного мовлення; вироблення у школярів умінь працювати з текстом

художнього твору; збагачення досвіду естетичного сприймання

художніх творів, розвиток образного мислення, розширення світогляду учнів;

розвиток творчої діяльності; формування потреби в самостійному читанні

книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова;

введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

розвиток читацької самостійності учнів.

ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ художні твори для читання та їх

зміст; формування і розвиток навички

читання; літературознавча пропедевтика; досвід читацької діяльності ; робота з дитячою книжкою ; розвиток творчої діяльності

школярів.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ

ПІДГОТОВКИ УЧНІВ 1 КЛАСУ З ЧИТАННЯ

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на три періоди:

добукварний; букварний; післябукварний.

ВИМОГИ ДОБУКВАРНОГО ПЕРІОДУ

Учень :-має уявлення про номінативну роль

слова;-розрізняє назви істот і неживих

предметів;-розрізняє слова – назви ознак , дій;-виокремлює речення з мовного

потоку;-будує графічні схеми речень;-складає речення за поданою схемою;-вимовляє слова по складах;-розрізняє голосні і приголосні звуки;-робить звуковий аналіз слів.

ВИМОГИ БУКВАРНОГО ПЕРІОДУ

Учень: впізнає і розрізняє букви на позначення

голосних і приголосних звуків; читає прямі склади типу “ПГ”,”П´Г”; читає склади і слова з буквами і,я, ю,є,ь у

різних позиціях; читає слова з апострофом; читає слова з буквами українського

алфавіту і буквосполученнями –ґ, щ,дж,дз; читає слова складами; читає букварні тексти цілими словами,

правильно інтонуючи речення.

ВИМОГИ ПІСЛЯБУКВАРНОГО ПЕРІОДУ

Учень: читає доступні тексти правильно,

виразно, усвідомлюючи їх зміст; дотримується швидкості читання,

наближеної до повільної зв’язної розповіді;

розуміє і творчо виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем.

ВИМОГИ НА КІНЕЦЬ 1 КЛАСУ

Учень: читає вголос у темпі 20 – 30 слів за хвилину

цілими словами; розуміє зміст прочитаного; правильно інтонує речення , різні за метою

висловлювання та інтонацією; практично розрізняє , називає структурні

елементи дитячої книжки; правильно називає книжку

(автор ,заголовок); дотримується правил збереження книги,

гігієни читання , правил поведінки в бібліотеці.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ 2

КЛАСУЗ КУРСУ “ЛІТЕРАТУРНЕ

ЧИТАННЯ”

КОЛО ЧИТАННЯ

Учень: має уявлення про те , які твори за

жанровим, тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках літ. читання;

правильно називає кілька українських народних казок, прізвища українських письменників та їх твори, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання.

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК НАВИЧКИ ЧИТАННЯ

Учень: читає наприкінці навчального року вголос правильно , свідомо ,

плавно цілими словами; набуває початкових умінь читати мовчки; користується прийомами розвитку темпу читання вголос ; читає вголос у темпі (Іс-35-40 слів; ІІс-50-60слів); виконує за завданням вчителя спеціальні вправи для

тренування мовленнєвого апарату; вимовляє в процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії

та правильно їх наголошує; розуміє, може пояснити значення слів; виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується

виносками; виявляє розуміння цілісного змісту твору; користується найпростішими інтонаційними засобами

виразності; правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання , силу голосу.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА ПРОПЕДЕВТИКА

Учень: висловлюється щодо теми твору-що в ньому зображено ,

про що він написаний; відповідає на запитання про кого , про що йдеться у творі

?; визначає в епічному творі складники сюжету : початок ,

основну частину , кінцівку ; відтворює послідовність подій у творі ; усвідомлює наявність персонажа як дійової особи,

розрізняє їх за характером поведінки , вчинків ; має уявлення про один із способів зображення персонажів

– опис його зовнішності; має початкове уявлення про автора як творця ; пояснює зображувальні можливості художнього слова як

засобу створення художнього образу; розрізняє найпростіші жанрові особливості малих

фольклорних форм , а також літературних форм.

ДОСВІД ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учень: пояснює функції жанрів дитячого ігрового фольклору; бере участь у колективному розучуванні зразків

дитячого ігрового фольклору; пояснює призначення загадок; знає напам’ять кілька загадок; усвідомлює елементарні жанрові особливості народної

казки; визначає , правильно називає героїв казок про

тварин;висловлює елементарні узагаль оцінні судження;

пояснює , що літературна казка - це авторський твір; практично виявляє ознаки віршованого тексту; знає напам’ять 6-7 віршів; розрізняє оповідання за найпростішими жанровими

ознаками;

ДОСВІД ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ виділяє, правильно називає персонажів оповідання; висловлює свою думку щодо поведінки героїв; правильно встановлює зв’язки між подіями, дійовими

особами; уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових

осіб; уміє знаходити в тексті найважливіші слова, речення, що

характеризують певні якості дійових осіб , подій, явищ; уміє поставити запитання до окремих абзаців і тексту

загалом; уміє визначати тему та основну думку; висловлює власні міркування щодо можливого розвитку

подій; уміє розпізнавати у структурі тексту заголовок, абзаци,

зачин, основну частину, кінцівку; уміє складати план текстів у малюнках, називних реченнях; уміє відтворити текст за планом або за малюнками; уміє самостійно знаходити діалоги, читати в особах; уміє використовувати у розповіді, переказі яскраві, образні

слова із прочитаного тексту.

РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ

Учень: виділяє, називає, показує елементи

дитячої книги; самостійно знаходить потрібний твір за

змістом; практично розрізняє дитячі книжки за

типом видання; самостійно вибирає потрібну книжку з

кількох запропонованих за вказаними ознаками;

добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання;

розповідає, як розташовані дитячі книжки у бібліотеці.

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ПРОЧИТАНОГО

Учень: уміє придумувати словесні картини до

епізодів, розповіді за малюнками, за своїми спостереженнями, опорними словами;

бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників;

висловлює оцінні судження; уміє розповісти твір від імені дійової особи,

зі зміною часу подій; уміє заповнювати пропущені рими шляхом

добору слів, поданих для римування.

РЕЦЕПТ ЩАСТЯ ПЕДАГОГАМ ВІД АМОНАШВІЛІ

“ Візьміть чашу терпіння , налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості , хлюпніть гумору, посипте добром , додайте якомога більше віри – і все добре перемішайте. Потім намажте на шматок пущеного Вам життя і пропонуйте всім , кого зустрінете на своєму шляху .”