АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ «ЄВРО-2012:

дотримання законодавства про державні закупівлі»

1. Методологія моніторингу.

Моніторинг відбувався за наступною структурою: 1) Починаючи з 30.07.2010 року, правовідносини у

сфері державних закупівель регулюються Законом України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель». Моніторинг офіційних джерел інформації у сфері державних закупівель (веб-портал Уповноваженого органу (https://tender.me.gov.ua/EDZFrontOffice), офіційне друковане видання з питань державних закупівель «Вісник державних закупівель», сайти Київської міської державної адміністрації (КМДА) та Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА). Зокрема, виявлятиметься своєчасність оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до норм, встановлених статтею 10 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» (протягом 3-х днів) щодо (1) найменування та місцезнаходження замовника; (2) адреси веб-порталу, на якому розміщується інформація про закупівлю; (3) найменування, кількість товару і місця його поставки, виду робіт та місця їх виконання або вид послуг та місця їх надання; (4) строків поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; (5) найменування, місцезнаходження та контактних телефонів учасника, з яким проведено переговори; (6) ціни пропозиції; (7) обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника; (8) умови застосування процедури; (9) посилання на експертні, нормативні, технічні документи, які обґрунтовують застосування процедури закупівлі в одного учасника;

2) Аналіз письмових запитів на основі Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» до замовників держаних закупівель та щодо учасників закупівлі в одного учасника у випадку, коли вимоги щодо оприлюднення інформації на веб-порталі не виконані. Запити також стосуватимуться обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника;

3) Моніторинг журналістських розслідувань щодо замовників та учасників закупівлі в одного учасника;

4) Перевірка обґрунтованості закупівлі в одного учасни-ка, що застосовується відповідно до статті 39 Закону України № 2289-VI, із залученням інформації про ринок, на якому діє обра-ний замовником учасник закупівлі, обґрунтованості термінової потреби у закупівлі. Інформація залучається із відкритих джерел, а також шляхом залучення відомих експертів ринку (консалтин-гові компанії у сфері будівництва, транспорту, реставрації тощо).

До методології моніторингу виконання програм по Євро-2012 можна включати дані:

– звіту про результати виконання державної (цільової) програми у звітному періоді, відповідно до Додатку 1 до Порядку обміну інформацією між виконавцями державних цільових програм та координації цієї роботи, затвердженому Наказом Міністерства економіки України від 04.12.2009 № 1367;

– інших звітів (Форми звітності за державними цільовими та за бюджетними програмами, зокрема, Постанови КМУ № 106. Відповідно до п. 2.7 Наказу Міністерства економіки України від 04.12.2009 № 1367: «Державний замовник програми подає до Мінекономіки щорічні звіти про результати виконання програми разом з пояснювальною запискою (додатки 1, 2) до 15 квітня року, що настає за звітним періодом (якщо не визначено інший строк), і проміжні – у строк, установлений актом про її затвердження».

Загалом же для вимірювання індикаторів (результативних показників) можна використовувати кількісні та якісні критерії таких нормативно-правових актів:

1) методичні рекомендації щодо визначення результатив-них показників (індикаторів) бюджетної програми (заходу), що розроблені відповідно до положень статей 32, 47, 111 Бюджетно-го кодексу України та застосовуються головними розпорядника-ми коштів державного бюджету, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27.10.2009 року № 1252;

2) примірний перелік результативних показників (інди-каторів) бюджетних програм (заходів) затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 15;

3) результативні показники (індикатори) бюджетної програми (заходу) затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536 відповідно до частини п’ятої статті 20 Бюджетного кодексу України.

Якщо захід на виконання завдання цих державних цільових програм є бюджетною програмою, то індикатор виконання заходу є результативним показником бюджетної програми (заходу), що виконується в межах державної програми. Слідуючи термінології Бюджетного кодексу, у додатку 1 до Порядку обміну інформацією між виконавцями державних цільових програм та координації цієї роботи, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 04.12.2009 № 1367, вживається термін «показник», що є обов’язковим терміном для усіх державних програм, які мають облікові коди цільових, в межах яких відповідно до статей 20, 32, 47 та 111 Бюджетного кодексу України виконуються бюджетні програми.

2. Аналіз офіційної інформації щодо державних закупівель.

2.1. Будівництво об’єктів.

Аналіз офіційних веб-порталів замовників товарів, робіт та послуг (розпорядників коштів), виконавців товарів, робіт та послуг (одержувачів коштів), Уповноваженого органу з питань державних закупівель та Уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення підготовки і реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань та заходів з підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інших міжнародних спортивних подій.

Основна інформація про будівництво об’єктів до Євро-2012 розміщена на сайті державного підприємства «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро 2012» (ЄДРПОУ: 37122901, http://areny.lviv.ua). Зокрема на регіональних сайтах (м. Львів) оприлюднюється інформація з етапів будівництва таких об’єктів як стадіон, аеропорт, тренувально-спортивна база та стадіон у м. Славське. Також, на сайті доступна основна інформація про об’єкт – характеристика, вартість та технології, відповідність міжнародним технічним та будівельним стандартам. Окремого веб-сайту дирекції з будівництва об’єктів до Євро-2102 в м. Києві немає. Тому у порівнянні можна сказати, що дирекція у м. Львів більш доступно, поширено та повно висвітлює інформацію щодо будівництва об’єктів. Інформація про будівництво об’єктів до Євро 2012 у м. Києві висвітлюється на спортивних сайтах, Укрін-форм Спорт (http://www.sport.ukrinform.ua), на сайті Україна 2012 (http://ukraine2012.gov.ua) та сайті НСК «Олімпійський» (http://nsc-olimpiyskiy.com.ua/ua). На сайті Україна 2012 основна інформація про будівництво об’єктів висвітлена у форматі ос-новні технічні показники, замовники та підрядники будівництва, бюджет і період здачі об’єкта в експлуатацію. Але також варто

відзначити, що інформація про об’єкти на сайті Євро 2012 не оновлювалась протягом 9-10 місяців, в той час, як більшість інших ЗМІ оприлюднюють більш нову інформацію про будів-ництво об’єктів до Євро-2012. Також, на сайтах немає інформації про звітність здійснення будівництва об’єктів поетапно, що сут-тєво впливає на інформаційну наповненість сайтів. Немає інфор-мації також щодо деталізованого фінансування будівництва об’єктів – кошти залучені з місцевих бюджетів, кошти залучені з державного бюджету, а також умови проведення процедури закупівлі, предметом якої є будівництво. Також цієї інформації немає на сайті державного підприємства з будівництва об’єктів до Євро 2012 у м. Львові. Немає посилань щодо дати останніх оновлень інформації на сайті, тому важко визначити своєчасність та «новизну» інформації. Більш деталізовану інформацію про будівництво об’єктів у м. Києві та області можна знайти у звітах моніторингу об’єктів розміщення до Євро 2012 у Києві. У звіті деталізовані характеристики об’єкту, вартість робіт, виконавці та замовники і фази виконання. Але не висвітлена інформація щодо останнього оновлення, тому важко визначити за який період від-бувалось звітування останній раз. Найбільш ґрунтовно висвітлено інформацію про будівництво стадіону у м. Львові на сайті Львів-ської обласної державної адміністрації (ЛОДА) – стан підготовки, етапи будівництва, замовники товарів, робіт та послуг (розпорядники коштів) та підрядники (одержувачі коштів), але не оприлюднений деталізований бюджет будівництва. Інформацію щодо будівництва об’єктів до Євро 2012 можна отримати на сайті Україна 2012 з публічної інформації Укрєвроінфрапроекту.

Абзац одинадцятий пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону України від 1 червня 2010-го року № 2289-VI визначив, що окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі таких товарів, робіт та послуг: «товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення підготовки і реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань та заходів з підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інших міжнародних спортивних

подій (у рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу) ( 357-2010-п );…».

Пунктом 1 Постанови КМУ від 7 квітня 2010 р. № 298 на час здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, було утворено:

1) Управління з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України, ліквідувавши Координаційне бюро з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

2) Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (далі - Агентство) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України.

Вже пізніше після Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 щодо втрати чинності Закону України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" та приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від від 28 червня 1996 року, було прийнято Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 443/2011. Указом Президента України було визначено, що Агентство, тобто Укрєвроінфрапроект «виконує як спеціально уповноважений орган у межах компетенції функції, визначені чинним законодавством у сфері державних закупівель, у тому числі погоджує застосування процедури закупівлі в одного учасника».

Уповноваженим органом з питань державних закупівель, відповідно до статті 8 Закону України № 2289-VI, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а Укрєвроінфрапроект є не лише державним замовником державної цільової програми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. № 357, а і розпорядником дванадцяти з тридцяти бюджетних програм, в межах яких виконується ця державна

цільова програма. Одержувачі постачали розпорядникам бюджетних програм товари, роботи і послуги, що закуповувалися за процедурою закупівлі в одного учасника.

Проаналізувавши розділ сайту Укрєвроінфрапроекту «Доступ до публічної інформації» (http://ukraine2012.gov.ua), де міститься основна інформація щодо застосування процедур закупівлі, можна виділити наступне:

– річні плани закупівель на власному веб-сайті Укрєвроінфрапроекту, як розпорядника бюджетних програм (замовника товарів, робіт та послуг), в межах яких виконувалась державна цільова програма, є відсутні;

– інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника, що публікується протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника на веб-сайті Укрєвроінфрапроекту не оприлюднена,

– повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника на підставі протоколу переговорів з учасником, на підставі протокольного рішення комітету конкурсних торгів, що приймається комітетом з конкурсних торгів замовника, на веб-сайті Укрєвроінфрапроекту не оприлюднені,

– звіти про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, встановлені статями 10 та 19 Закону України від 1червня 2010 року № 2289-VI, на веб-сайті Укрєвроінфра-проекту не оприлюднені,

– інформація про результати проведення процедури заку-півлі в одного учасника, що відповідно до статей 10 і 32 Закону України від 1червня 2010 року № 2289-VI, публікується/оп-рилюднюються протягом семи днів з дня укладення договору про закупівлю, на веб-сайті Укрєвроінфрапроекту не оприлюднена.

Аналіз офіційних запитів. Відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року №

2939-VI «Про доступ до публічної інформації» Західноукраїн-ський медіа-центром «Нова журналістика» було здійснено 10 за-питів до органів державної влади, а також виконавців бюджетних програм щодо надання інформації про результати закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти за процедурою заку-

півлі у одного учасника в межах коштів бюджетних програм, в межах яких виконувалася державна цільова програма, затвердже-на Постановою КМУ постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 107 (скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 року № 357).

Проведений аналіз показав, що здебільшого відповіді, які були отримані на запити містять неповну інформацію, що запи-тувалась, носить поверховий характер та інколи не стосується запитуваного об’єкта. Так, зокрема, деякі органи не надали запитувану інформацію зсилаючись на компетенцію іншого органу, Укрєвроінфрапроект відповів на запит посиланням на офіційне друковане видання з питань державних закупівель та офіційний портал https://tender.me.gov.ua/EDZFrontOffice, хоча запитувана інформація знаходиться у межах його компетенції. Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» відповідь на запит має бути протягом 5-ти робочих днів. З отри-маних відповідей на запити лише 2 було отримано протягом 5-ти робочих днів. Інших 8 - від 7 до 28 днів. Законом передбачено отримання відповіді протягом 20 робочих днів, але лише за умови, що інформація, пов’язана із запитом має великий обсяг. Отримана інформація не містила великого обсягу.

Іншим питанням є повнота отриманої інформації. На разі, лише 5 відповідей на запити містили вичерпну відповідь. Інші 5 відповідей на запити не дали вичерпної відповіді на запит на не розкрили суті поставленого запитання. Так, зокрема, Укрєвроін-фрапроект не надав відповіді на запит щодо проведення держав-них закупівель, посилаючись на сайт офіційного друкованого ви-дання з питань державних закупівель, хоча, відповідно до законо-давства, розпорядником коштів дванадцяти з тридцяти бюджет-них програм, в межах яких виконувалася державна цільова програма з обліковим кодом 0226072466, був саме цей орган.

2.2. Будівництво доріг

Аналіз офіційних сайтів. Державна цільова програма розвитку автомобільних доріг

загального користування на 2007-2011 роки (обліковий код: 075052146), затверджена постановою Кабінету Міністрів України

від 3 серпня 2005 року № 710, постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 217, постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 768, державним замовником якої, відповідно до паспорту, є Державне агентство автомобільних доріг України (надалі – Укравтодор), передбачала бюджетну програму на «розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування та доріг, задіяних до підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Сама ж Державна служба автомобільних доріг України в якості правонаступниці іншої юридичної особи була створена Указом Президента України від 19 січня 2002 року № 50/2002, супроводженого Постановою КМУ № 628 від 16.04.2007 р. «Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних до-ріг України». У зв̓язку з проведенням оптимізації системи цент-ральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Прези-дента України від 6 квітня 2011 року № 370/2011 «Питання опти-мізації системи ЦОВВ», Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011 було затверджене Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (ЄДРПОУ 37641918).

Державні будівельні норми України ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", на основі яких наказ МЕУ вiд 26.07.2010 р. № 921 затвердив порядок визначення пред-мета закупівлі, поширюються на підрядний (стаття 318 Господар-ського кодексу України та стаття 875 Цивільного кодексу Украї-ни), господарський та змішаний способи здійснення будівництва.

Закон України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», визначив роботи у пункті 26 частини першої статті 1, як «проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призна-чення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровід-ні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».

Але на рівні підзаконних нормативно-правових актів Уповноважений орган, яким відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, у наказі від 27.07.2010 р. № 925 не затвердив типовий договір підряду (договір на виконання робіт). Як відомо, правовідносини підряду врегульовуються Главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, в якому стаття 837 дає визначення договору підряду. Договір підряду на капітальне будівництво врегульовується статтею 318 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV. Укладення трудового договору (контракту, угоди) також врегульовується статтею 46 Господарського кодексу України.

На сайтах «Україна 2012» та дирекції з будівництва об’єктів до Євро 2012 немає інформації з будівництва доріг. Інформація про будівництво доріг розповсюджена, здебільшого на сайтах інших ЗМІ. Так, зокрема, останній раз інформаційні статті про будівництво доріг до Євро 2012 згадувались махінації з боку Укравтодору та корупція у сфері державних закупівель на будівництво доріг. На сайті Львівської обласної адміністрації (ЛОДА, http://loda.gov.ua) інформація про будівництво об’єктів придорожньої інфраструктури Львівщини є недоступною через проблеми на сайті. Інформація про будівництво доріг більш деталізована та зповна висвітлена на сайті Київ 2012 (http://www.city-kyiv.com.ua/uefaeuro2012, посилання з офіційного сайту Київської міської державної адміністрації). Зокрема, висвіт-лена інформація щодо будівництва доріг та придорожніх об’єктів, вартість виконаних робіт. Іншим джерелом розповсюдження ін-формації щодо будівництва доріг є «Вісник державних закупі-вель» та офіційний сайт державних закупівель tender.me.gov.ua. У цих інформаційних джерелах розміщується інформація щодо про-ведення закупівельних процедур. Інформація розміщувалася від-повідно вимог законодавства, зокрема: публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Закупівля громадського транспорту та будівництво нових маршрутів. На офіційному веб-порталі Укрєвроінфрапроекту ін-формації щодо державних закупівель та здійснення торгів у сфері

закупівлі громадського транспорту та будівництва нових маршрутів немає.

Аналіз запитів. На запит щодо закупівель громадського транспорту най-

більш вичерпну та своєчасну (протягом 4х робочих днів) відповідь надала Львівська міська рада. Відповідно до Закону України від 1 червня 2010-го року № 2289-VI «Про здійснення державних заку-півель» на запит було надано наступну інформацію: сума видатків державного бюджету, головний розпорядник та одержувач коштів (виконавець робіт, надавач послуг, постачальник товарів), найме-нування та місцезнаходження замовника товарів, робіт та послуг, найменування та місцезнаходження виконавця, найменування предметів закупівлі, кількість, ціна договору та найменування переможця (відповідно до рішення Міністерства економіки Украї-ни). Інші органи, до яких було надіслано запити щодо закупівель громадського транспорту, не надали запитувану інформацію.

2.3. . Реставрація об’єктів культурної спадщини.

В державній цільовій програмі проведення підготовки до фінальної частини Євро 2012, затвердженій Постановою КМУ від 14 квітня 2010 р. № 357, є завдання 16 «проведення робіт з рес-таврації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек та вищих навчальних закладів, що є пам'ят-ками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури і відпочинку в містах, у яких проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах та селах, розташованих на марш-рутах руху учасників чемпіонату і туристів».

Із проаналізованої відповіді на запит до Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України можна виділити наступне: отримана інформація не є вичерпною відповіддю на запит і отримана не у визначений законодавством термін. Так, зокрема, у відповіді на запит йдеться лише про реставрацію одного об’єкту – «Софії Київської». У запиті вказана лише інформація щодо розпорядника отриманих державних коштів. Щодо більш вичерпної інформації Мінрегіон України посилається на «Вісник державних закупівель».

3. Процедура закупівлі в одного учасника.

3.1. Оцінка процедури закупівлі в одного учасника.

Закон України від 19 квітня 2007 року № 962-V «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та Закон України від 5 червня 2009 року № 1474-VI «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших законодавчих актів України» містили статтю 5.1, внесену Законом України N 2462-VI від 08.07.2010 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 2995-VI. Відповідно до пункту 1 статті 5.1, «закупівля товарів, робіт і послуг за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу може здійснюватися за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Уповноваженим органом у сфері закупівель, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів». Перша редакція цієї статті передбачала погодження процедури з Уповноваженим органом.

Таким чином, Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (обліковий код: 0226072466), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 107 (скасована постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 року № 357), державним замовником якої, відповідно до паспорта, є Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012

року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (ЄДРПОУ: 37026967), яке отримало таку назву 15 вересня 2010 року. Ця державна програма, термін дії якої вимірювався 2008 – 2012-ми роками, виконувалася в межах тридцяти бюджетних програм, процедурою бюджетних видатків за якими було зроблено закупівлю в одного учасника, що врегульовується розділом VIII Закону України № 2289-VI.

Паралельно з цією державною програмою існували й Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки (обліковий код: 075052146), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 710, постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 217, постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 768, державним замовником якої, відповідно до паспорту, є Укравтодор. Зазначена державна прог-рама, термін дії якої вимірювався 2007 – 2011-м роками, викону-валася в межах трьох бюджетних програм, одна з яких розвивала мережі і утримання автомобільних доріг загального користування та доріг, задіяних до підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Крім бюджетних програм, в межах яких виконувалися дер-жавні цільові програми, на рівні центральних органів виконавчої влади, багато головних розпорядників були відповідальними виконавцями інших бюджетних програм, таких як:

– реконструкція та реставрація об'єктів культурної спадщини в містах проведення чемпіонату Євро – 2012 (розпорядник: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України),

– cубвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування частини відсоткових ставок по залучених кредитах на оновлення парку автобусів та тролейбусів приймаючих міст по підготовці до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р (розпорядник: Міністерство фінансів України),

У відповідних обласних та Київському міському бюджеті були затверджені власні програми. Зокрема, це стосується рішення Київської міської ради від 15.07.10 №1273/4711 «Про

затвердження Міської цільової програми підготовки та проведення у місті Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (зі змінами, зазначеними у рішеннях Київради: від 14.10.10 № 81/4893; від 17.02.11 № 10/5397; від 23.06.11 № 258/5645 ), виконавцями якої були різні головні управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Головною перевагою застосування процедури закупівлі у одного учасника, що регулюється розділом VIII Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, є відсутність можливості подання скарги cуб̓єктами оскарження до органу оскарження, яким, відповідно до статей 8 та 18 Закону України від 1 червня 2010-го року № 2289-VI, є Антимонопольний комітет України. Разом з перспективою подальшого судового оскарження, перспективою міг стати зрив введення об̓єктів в експлуатацію.

Серед недоліків процедури закупівлі в одного учасника можна назвати обмеження конкурентності у виборі постачальників товарів, виконавців робіт та надавачів послуг, які можуть бути поставлені, виконані чи надані, за наявності при цьому альтернативи. У випадку застосування цієї процедури, річний план та додаток до нього не підлягають оприлюдненню в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель (далі - Вісник державних закупівель) та на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою www.tender. me.gov.ua (далі - веб-портал). Натомість, річний план закупівель за процедурою в одного учасника та зміни до нього підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на власному веб-сайті замовника або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження. Також інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника, так саме як і повідомлення про акцепт пропозиції, також як і інформація про результати процедури закупівлі в одного учасника публікуються у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. Загалом же, форми документів у сфері державних закупівель затверджено наказом Міністерства економіки України вiд 26.07.2010 р. № 922. На додаток, деякі експерти можуть критикувати протокол переговорів щодо

застосування процедури закупівлі в одного учасника, як підставу прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі та акцепту його пропозиції.

3.2. Обгрунтованість застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Абзацом одинадцятим пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» визначено, що окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення підготовки і реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань та заходів з підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інших міжнародних спортивних подій (у рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу).

Перша редакція статті 5.1, внесена Законом України N 2462-VI від 08.07.2010 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 2995-VI, до Закону України від 19 квітня 2007 року № 962-V «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та Закон України від 5 червня 2009 року № 1474-VI «Про внесення змін до Закону України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні", передбачала погодження процедури з Уповноваженим органом у сфері закупівель. Але друга редакція скасувала погодження саме для бюджетних програм, в межах яких виконується ця державна цільова програма.

Державні закупівлі за державною цільовою програмою з обліковим кодом 0226072466, замовником якої, так саме як і розпорядником 12-ти з 30-ти бюджетних програм, був спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення підготовки і реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань та заходів з підготовки і

проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, координувалися Уповноваженим органом у сфері закупівель, відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, яким є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Якщо не враховувати положення абзацу одинадцятого пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону України від 1 червня 2010-го року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» щодо окремого закону, який повинен врегульовувати закупівлю в одного учасника, процедура закупівлі в одного учасника врегульовується Розділом VIII Закону України від 1 червня 2010-го року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель». Частина перша статті 39 Закону України від 1 червня 2012 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» передбачає обґрунтування закупівлі в одного учасника, а частина друга статті 39 Закону України від 1 червня 2012 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», яка стосується застосування процедури закупівель в одного учасника як виняток, станом на грудень 2012-го року, викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3681-VI Після внесення змін до частини другої статті 39, кількість змін зросла з чотирьох до дев̓яти.

3.3. Становище національного та регіонального ринків пов’язаних

із державними закупівлями розвиток конкуренції.

Щодо становища ринків, пов’язаних із державними закупівлям, проведений моніторинг показав існуючі дві точки зору, які виділяють негативні фактори розвитку конкуренції та становища національних ринків та навпаки, інша точка зору вказує позитивний розвиток національних ринків та забезпечення конкуренції. Так, зокрема, юридичні експерти виділяють низку недоліків, які суттєво ускладнюють доступ учасників до процедур державних закупівель. Зокрема, Законом «Про державні закупівлі» від нової редакції, не визначається перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. «Як наслідок – перелік таких

документів визначається лише замовником, що може сприяти вчиненню корупційних діянь. Крім того плата, яка справляється за подання скарги органу оскарження особою, право чи законний інтерес якої порушено, не передбачає її повернення у випадку задоволення скарги, а це є дуже важливим. При цьому встановлені Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 28 липня 2010 року № 773) розміри плати за подання скарг щодо державних закупівель (5000 грн. для товарів і послуг та 15 000 грн. для робіт) є завеликими, що значною мірою звужує можливості позасудового захисту прав, порушених в ході процедур закупівель» (Міністерство юстиції України, лист 17.06.2011 р. Розвиток законодавства з питань державних закупівель та проблемні питання його застосування).

Інша точка зору вказує на те, що «основними позитивними результатами змін, що запроваджуються в Україні протягом 2008-2010 рр. у сфері держзакупівель, є зростання рівня конкуренції у цій сфері та поступове відновлення довіри до неї у потенційних учасників торгів, яке було втрачено за часів існування Тендерної палати.

Деякі експерти вказують на те, «що насьогодні замовники закупівель все частіше надають перевагу саме конкурентним процедурам. Протягом останніх 3 років, наводячи статистику, частка конкурентних процедур у загальній структурі закупівель за державні кошти у кількісному виразі зросла з 91,2 % до 97,6 %, а у вартісному виразі – з 52 % до 71,9% за конкурентними процедурами1. Ця динаміка свідчить про могутній потенціал для ефективного витрачання та заощадження державних коштів, які за своєю суттю є коштами платників податків» (виступ колишнього заступника міністра економіки України Олександра Сухомлина на конференції «Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель України зі стандартами ЄС»).

Реальна ситуація у сфері закупівель у одного учасника вказує на те, що законодавство не передбачає розвиток конкуренції, хоча цей принцип є задекларованим у Законі «Про державні закупівлі». До антимонопольного комітету надходять скарги, які стосуються непрозорих вимог замовників та

18 18

недостатніх умов обґрунтування процедури закупівлі у одного учасника. Все це впливає на монополізованість ринку державних закупівель та недостатність умов для розвитку конкуренції. 1 Джерело:

4. Корупційна чутливість державних закупівель.

4.1. Корупційні «больові точки» закупівель.

“Корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей…”. (витяг із Закону України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI “Про засади запобігання і протидії корупції”).

Незалежні юридичні експерти не погоджуються із тим, що процедура закупівлі у одного учасника є прозорою та дозволяє проводити тендерні торги за більш спрощеною системою. Так, зокрема експерти виділяють основним недоліком таких торгів невизначені чітко умови кваліфікації виконавців та розвиток монополістичних структур. Так, юристи відмічають, що на разі критерії – «здійснення підготовки до Євро-2012 та відсутність конкуренції» є непрозорими та не є деталізованими, що дозволяє здійснювати монополістичну діяльність у сфері робіт, товарів та послуг у державних закупівлях. Виходячи з практики, найбільш характерною рисою державних закупівель є неправомірне використання процедури закупівлі в одного учасника, а, крім того, зловживання правом оскарження дій замовника. «У першому випадку вигоду може отримати чиновник, який погоджується на позаконкурсну закупівлю, а в другому - скаржник, який буде прагнути отримати "відкат" за відкликання скарги. Незважаючи на нові обмеження, встановлені Законом

щодо недопущення змови при проведенні торгів, узгоджені дії учасників торгів повністю викорінити навряд чи вдасться», вказує незалежна юридична газета.

Ще одним недоліком є збереження норми про те, що умови договору, укладеного за результатами закупівлі, не можуть змінюватися. З одного боку, це виключає недобросовісний характер змови переможця торгів і замовника, а з іншого боку існують товари, ціна яких може істотно коливатися в залежності від сезону, наприклад, продукти харчування.

4.2. Замовники та учасники .

Найбільш характерними порушення у сфері державних закупівель, є корупційні розкрадання коштів. Згідно із проаналізованих джерел ЗМІ, вони становлять 988 мільйонів гривень2.

В межах моніторингу було проаналізовані журналістські розслідування таких інформаційних порталів – Тиждень.UA, газета «Наші Гроші», інформаційний портал Укрінформ, газета «Украинская правда». Результати досліджень у сфері державних закупівель наступні:

«Прикладів потенційних зловживань у цій сфері чимало - повідомляє газета Тиждень.Ua. «Зокрема, відома з публікацій у ЗМІ компанія «Альтком» лише 2011 року отримала від комунальних та державних підприємств підряди загальною вартістю 6,435 млрд грн, як правило, за процедурою закупівлі в одного учасника. Кілька місяців тому Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (ЄДРПОУ: 00153117), яке є одним з дочірніх підприємств Нацiональної акцiонерної компанiї «Нафтогаз України», придбало у Сінгапурі плавучу бурову установку, ввезло на відповідних умовах «Інкотермс» на митну територію України та провело монтаж обладнання. Загальна митна вартість становила $400 млн.3, тоді як експерти

2 Джерело:

21 21

зазначають, що установку можна було купити за $250 млн.4». Інакше кажучи, на одній такій платформі втрачено понад мільярд гривень коштів державного корпоративного сектору.

Протягом більш ніж двох з половиною років тривала реконструкція НСК «Олімпійського» – доки тривала реконструкція головного стадіону країни – його кошторис зріс у 2,5 рази. Точна вартість реконструкції становить 585 мільйонів доларів США, тобто 7 тисяч доларів за місце5. За такі кошти всі крісла на трибунах можна було б зробити не пластиковими, а масажними з окремою плазмовою панеллю для кожного глядача та міні-баром.» - Українська правда. «За вартість так званої "реконструкції" НСК "Олімпійського" можна було б побудувати близько 30 тисяч квартир соціального житла».

«У Львові, Харкові та Донецьку (злітні) смуги, згідно документів, спорудили на півкілометра довшими, ніж це передбачено нормами, в тому числі в самій Європі. Якщо максимально необхідна смуга для найбільшого в світі пасажирського літака Airbus A380 становить 3,2 км, то в Україні споруджують майданчики довжиною в 3,8-4 км. Кожний зайвий кілометр – це більше 400 мільйонів гривень відмитих коштів. Рівно стільки ж передбачено в проекті бюджету на 2012 рік на соціальний захист безробітних» - повідомляє «Украинская Правда».

«Під приводом підготовки до футбольного чемпіонату влада викупила приватні землі навколо Львівського аеропорту на суму 15,9 мільйонів гривень. Це при тому, що в Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357, що має обліковий код 0226072466, подібні витрати взагалі не були передбачені. 3 Митний кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-IV (митна вартість товарів - статті 259 та 266 Митного кодексу України), Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI (митна вартість товарів - глави 8 та 9, стаття 57 Глави 9 Митного кодексу України), 4 Джерело: 5 Джерело:

Тим часом КМДА придбала 1 625 квитків на ЄВРО 2012 за 3 мільйони гривень. За ці ж гроші можна було б придбати 20 тисяч футбольних м’ячів по 150 гривень, або по одному м’ячу для кожної школи України» - Украинская Правда.

«Лише за тиждень парламентарі внесли до Закону «Про здійснення державних закупівель» зміни та передбачили, що процес держзакупівлі товарів, робіт і послуг під ЄВРО-2012 визначається окремим законом України від 19 квітня 2007 року № 962-V «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні». Відповідно до пункту 1 статті 5.1, «закупівля товарів, робіт і послуг за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу може здійснюватися за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Уповноваженим органом у сфері закупівель, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів».

Остання редакція пункту 1 статті 5.1 закону України від 19 квітня 2007 року № 962-V встановлювала, що держзакупівлі під ЄВРО-2012 можуть здійснюватися за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Уповноваженим органом у сфері закупівель (Міністерство економіки) – Украинская Правда.

«Згоду на такі дії надає спеціально уповноважений орган – Національне агентство з підготовки ЄВРО-2012. Саме ця структура стала центром корупційних зловживань протягом останніх трьох років напередодні футбольного чемпіонату».

ЗМІ та преса вчасно реагують на появу корупційних діянь у сфері державних закупівель. Проаналізовані джерела ЗМІ та результати журналістських розслідувань вказують на розвиток корупційних схем у сфері державних закупівель і однією із основних причин вбачають у недоліках та прорахунках нинішнього законодавства. Результати розслідувань вказують на великі суми грошей, які проходять через корупційні схеми, та

могли б бути використані у інший спосіб,за цільовим призначенням. На разі, тема розкрадання коштів державного бюджету при підготовці до Євро 2012 є досить актуальною та вичерпно висвітленою у джерелах ЗМІ.

4.3. Ефективність механізмів державного та громадського контролю.

Державний контроль здійснюється, відповідно до статті 7 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, такими органами як Уповноважений орган, тобто Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна казначейська служба України, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба статистики України, в межах своїх повноважень.

Відповідно до абзацу 11 пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону України від 1 червня 2012 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», окремими законами визначалися особливості здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг у рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Закон України від 19 квітня 2007 року № 962-V «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та Закон України від 5 червня 2009 року № 1474-VI «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших законодавчих актів України» містили статтю 5.1, внесену Законом України N 2462-VI від 08.07.2010 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 2995-VI. Відповідно до пункту 1 статті 5.1, «закупівля товарів, робіт і послуг за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні

фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу може здійснюватися за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Уповноваженим органом у сфері закупівель, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів».

Але незалежні експерти вказують на сумнівну ефективність контролю за ефективним проведенням торгів одного центрального органу виконавчої влади, який є і замовником державної цільової програми і розпорядником коштів деяких з бюджетних програм.

Відповідно до статті 9 закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про державні закупівлі», громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону. Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України "Про об'єднання громадян" , "Про звернення громадян" і "Про інформацію".

Функції громадського контролю щодо здійснення державних закупівель є досить обмеженими та стосуються лише доступу до публічної інформації. Зважаючи на це, на думку експертів, «усунення громадськості від участі у контрольних функціях у сфері державних закупівель містить низку ризикових факторів, що негативно впливають на її існування, обмежують основні принципи здійснення державних закупівель – добросовісну конкуренцію та недискримінацію учасників; призводять до втрати державними контролюючими та правоохоронними органами суттєвих важелів запобігання корупційних проявів та зловживань з державними коштами; обмежують прозорість здійснення закупівель через зменшення кількості документів, що оприлюднюються замовниками торгів, можливість усім зацікавленим суб’єктам безперешкодно отримувати інформацію про оголошення торгів та про їх результати».

Не зважаючи на все вищезгадане, громадськість має важелі впливу на платіжно-кредитні та на цінові відносини між

розпорядниками та одержувачами коштів, також як і контролю саме через доступ до публічної інформації. Так, зокрема, своєчасна реакція на не опублікування інформації, яка підлягає дії Закону «Про державні закупівлі» може стати підставою звернення до органів слідства та прокуратури. Також, громадськість має право на інформацію щодо обґрунтування процедури закупівлі у одного учасника, у випадку, якщо у учасників торгів виникають сумніви щодо прозорості визначення переможця торгів.

5. Доступність інформації щодо державних закупівель

5.1. Аналіз відгуків щодо державних закупівель до Євро-2012 у ЗМІ

Джерела: сайт «Україна-2012», «Київ-2012», «Укрєвроінфрапроект», «Наші гроші», «Украинская правда», «Укрінформ», «Тиждень.Ua» та ін.).

0

1

2

3

4

5

6

7

8

кількістьвідгуків

позитивні

негативні

нейтральні

При аналізі ЗМІ медіа, перше, що привертає до себе увагу –

велика кількість негативних відгуків у статтях та повідомленнях щодо прозорості проведення конкурсних торгів для підготовки фінальної частини футбольного чемпіонату Євро-2012 (ЧЄ). Так, зокрема, в пресі лунають звинувачення органів влади та органів, що займалися підготовкою до ЧЄ в Україні, у корупції. Такі звинувачення, насамперед, лунають з боку опозиції, журналістів

та представників громадського контролю. Дійсно, із проаналізованих 13-ти джерел інформації (видання «Наші гроші», програма телеканалу «1+1» «Гроші», телепередачі каналу TВi, газета «Українська правда», газета «Тиждень.Ua», інтернет-портал Finance.Ua, офіційний сайт «Укрєвроінфрапроект», сайти Київської міської держадміністрації, Львівської, Київської, Харківської, Донецької обласних державних адміністрацій, сайт Кабінету Міністрів України) 6 джерел висвітлюють процедуру проведення закупівель із негативним забарвленням. Хотілося б спочатку розібратися із поняттями відкритих торгів (розділ IV Закону України № 2289-VI), які є основною процедурою закупівлі відповідно до частини 1 статті 20, та всіх інших процедур торгів, як і деяких законодавчих аспектів, які можуть сприяти спекуляціям у проведенні торгів з підготовки до Євро-2012.

Так, «відкриті тендери в Україні проводяться часто. Набагато частіше, ніж встигають про це повідомляти ЗМІ. Тому ті, хто приймає участь в тендерах, отримують інформацію з інтернет-джерел, головним з яких є портал «Державні закупівлі України». Відкритий тендер – це тендер, в якому можуть брати участь будь-які фірми та організації, всі постачальники, які діють відповідно до законодавства, та які відгукнулися на оголошення про проведення тендера. Претендентів може бути безліч, і це загострює конкуренцію, що, врешті-решт, вигідно замовнику. Чим більше пропозицій, тим більше можливостей вибрати найбільш вигідну. Але відкритий тендер є вигідним не лише для замовника, а й для постачальників, тобто здобувачів. Адже у такому тендері можуть брати участь представники не лише великого, а й середнього та малого бізнесу. Такі тендери – це реальний шанс дати поштовх розвитку своєї компанії, навіть якщо її робота тільки почалася. Відкриті тендери можуть проводитися і державою (підприємствами, структурами, організаціями), і приватними компаніями. Відкриті тендери проводяться на будівництво та ремонтні роботи, закупівлю товарів, банківські послуги – на що завгодно в рамках чинного законодавства. Відкриті тендери можуть проводитися замовником, або

організатором, уповноваженим замовником. Головним документом тендера є тендерна документація, яка може бути платною. Відповідно до цієї документації оформляються заявки на участь у тендері, регламентується процедура проведення торгів, вимоги до закупівель і так далі. Відкритий тендер відбудеться, тільки якщо подано не менше трьох заявок на участь у торгах, і це, на думку багатьох претендентів і замовників, ускладнює ситуацію»6. Тобто відкриті торги – процедура, за якої замовник товарів, робіт та послуг має змогу провести конкурс серед бажаючих та спроможних виконавців, які відповідають кваліфікаційним вимогам замовника. Процедура відкритих торгів в Україні, згідно даних джерел, відбувається часто. Але це правило не розповсюджується на проведення торгів щодо закупівлі товарів та послуг на підготовку та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні, де переважно застосовується процедура закупівлі у одного учасника (розділ VIII Закону України № 2289-VI). На противагу відкритим тендерам, процедура закупівлі в одного учасника, крім випадків, передбачених частиною першою статті 39 Закону України № 2289-VI, відповідно до частини другої статті 39 ЗУ, «застосовується замовником як виняток у разі: закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

– відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;

– нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у

6 Джерело: .

29 29

встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

– якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;

– потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

– закупівлі товарів на товарних біржах; – закупівлі товарів у разі припинення господарської

діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами;

– необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором».

Таким чином, згідно ЗУ зловживати процедурою закупівель в одного учасника не варто, і проводити її потрібно за особливих обставин. Про ризики проведення процедури закупівлі в одного учасника писали, зокрема, журналісти «Лівого берега»: «Корупційна загроза полягає у значному розширенні можливості закупівель в одного учасника. Її можна застосовувати у випадках особливих соціально-економічних обставин, які унеможливлюють дотримання термінів проведення. Що за такі обставини – ніде не визначено, а враховуючи, що в Україні соціально-економічна криза – явище поширене, застосовувати її можна у більшості випадків. За таких умов (наперед визначена) компанія подає свою пропозицію, і якщо вона відповідає вимогам, то отримує перемогу в тендері. Погоджувати таку процедуру з Мінекономрозвитку уже не потрібно (що несе певний позитив), але «відкатна» схема, як і раніше, спрацьовує. Якщо у 2010 році в Україні процент закупівель в одного учасника був близько 20% (у

Європі 7–10%), то зараз можна очікувати, що цей відсоток становитиме 30–50%. Тобто, при загальному бюджеті держзакупівель у 200 млрд. гривень, втрати у 30 млрд. – ще доволі оптимістичний прогноз. За певних умов вони можуть сягати і 70 млрд.».

У 2010 році було значно спрощено процедуру державних закупівель до ЧЄ. Так, «1 серпня 2010 року набув чинності Закон України від 5 червня 2009 року № 1474-VI «Про внесення змін до законів України «Про здійснення державних закупівель» та від 19 квітня 2007 року № 962-V «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» щодо забезпечення здійснення заходів з проведення та підготовки в Україні організації фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». Закон № 2462-VI був прийнятий Верховною Радою 8 липня 2010 року. Він вносить зміни, що встановлюють спеціальний спрощений режим державних закупівель товарів, робіт і послуг за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Незважаючи на спрощений режим застосування процедури закупівлі в одного учасника, незмінними залишилися вимоги законодавства щодо підготовки необхідних документів для цієї процедури та їхнього оприлюднення на офіційному веб-порталі державних закупівель».

Таким чином, державні закупівлі до ЧЄ передбачали переважну закупівлю в одного учасника, що, на думку спеціалістів, надало можливості розвитку корупції у цій сфері. Якщо аналізувати сферу державних закупівель при підготовці до ЧЄ, то основний акцент необхідно зробити саме на процедурі закупівлі в одного учасника, оскільки така процедура проводилась частіше, аніж процедура відкритих торгів. Законодавство у сфері державних закупівель при підготовці до ЧЄ, яке у 2010 році помітно спростило процедуру закупівель, тим

самим «відкидаючи» процедуру конкурентних торгів, стало приводом для масових журналістських розслідувань щодо розподілу державних коштів під час підготовки та проведення ЧЄ в Україні.

5.2. Висвітлення інформації на офіційних сайтах зацікавлених сторін

Спочатку – про офіційні джерела інформації щодо підготовки до ЧЄ та державних замовників робіт з підготовки до ЧЄ. Перше, що хочеться відмітити – це те, що доступ до інтернет-видання «Офіційного вісника державних закупівель» ускладнений. Так, зокрема, у «Віснику державних закупівель» має розміщуватися інформація щодо процедури проведення торгів, уся інформація, визначена у законі щодо обґрунтованості проведення торгів, інформація про замовника та підрядника державних закупівель, у тому числі – з підготовки до ЧЄ. Але, на жаль, таку інформацію з офіційного сайту (tender.me.gov.ua.) дізнатися можуть лише представники організацій, що є замовниками послуг, товарів чи робіт або потенційними учасниками торгів. Для того, аби дізнатися про процедуру проведення торгів та її результати, на сайті необхідно зареєструватися, інформація при реєстрації наступна: «Користувачами веб-порталу є: замовники закупівель (розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлі за державні кошти в порядку, визначеному Законом України); потенційні учасники торгів, які отримують доступ до інформації про закупівлі шляхом реєстрації у системі та є користувачами послуг системи. Якщо Ви – потенційний учасник торгів та бажаєте стати користувачем веб-порталу, ви можете зареєструватися в режимі on-line. Реєстрація надає можливості пошуку інформації про закупівлі. Реєстрація – безкоштовна. Реєстрація замовників здійснюється згідно документа «Порядок подання замовниками інформації для публікації в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» через веб-портал з питань державних закупівель: https://tender.me.gov.ua/EDZFrontOffice/content/reglament_for_customer.pdf.

Таким чином, будь-який бажаючий дізнатися про процедуру торгів та її прозорість в режимі онлайн не матиме такої можливості. Окремим пунктом є висвітлення такої інформації на форумі державних закупівель, де учасники торгів (замовники або виконавці) мають можливість отримати відсканований файл із результатами торгів. Але, на жаль, такі файли призначені лише для ознайомлення і в них не висвітлена інформація щодо обґрунтування процедури закупівлі. Дані форуму є частковими і не відображають визначеної у законодавстві інформації про процедури торгів.

Наступним пунктом аналізу є висвітлення інформації на офіційних сайтах органів влади – ЛОДА та КМДА, які були замовниками робіт у підготовці до Євро-2012. Варто зазначити, що інформація, яка подається на сайтах щодо проведення торгів та державних закупівель, є неповною або взагалі відсутня. Так, на сайті ЛОДА інформація, яка стосується Євро-2012 – це підготовлений туристичний буклет та інформація про об’єкти Євро-2012 у Львові та області.

«Львівська область – одна з чотирьох областей України, які готуються приймати гостей та учасників чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012". Це покладає на регіон великі зобов’язання щодо створення до початку чемпіонату сучасної розвинутої європейської інфраструктури сервісу.

Найбільш вагомі інвестиційні проекти з розбудови транспортної інфраструктури, модернізації медичної сфери, спортивних закладів, а також ряд соціальних проектів уже введені до відповідної Державної цільової програми.

В області реалізується Регіональна програма з підготовки та проведення у Львові Євро-2012. Ця програма визначає весь комплекс завдань та проектів, запланованих до реалізації в рамках підготовки області до фінальних змагань чемпіонату Європи з футболу.

Основні інвестиційні проекти Регіональної програми: – Реконструкція митних переходів (Мостиська–Медика,

Рава-Руська–Гребенне, Краковець–Корчова); – Будівництво нових переходів на польській стороні

(Будомєж–Грушів, Долгобичув-Угринів);

– Реконструкція та будівництво транспортних коридорів і доріг (Краковець–Львів–Броди, Рава-Руська–Жовква–Львів, Мостиська–Львів);

– Реконструкція міжнародних і загальнодержавних транспортних вузлів (реконструкція міжнародного аеропорту «Львів», будівництво та реконструкція комунальних доріг і автовокзалів міста);

– Будівництво основного стадіону для проведення фінальних ігор чемпіонату, реконструкція трьох існуючих стадіонів у м. Львові;

– Будівництво та реконструкція готелів відповідно до вимог проведення чемпіонату;

– Підготовка об’єктів культурної спадщини, облаштування та відкриття нових туристичних маршрутів;

– Створення розважальної та відпочинкової інфраструктури (СПА-центрів, кінотеатрів, розважальних центрів і т. д.);

– Pеорганізація системи місцевого транспортного сполучення, комунального транспорту, стоянок та іншої внутрішньої транспортної інфраструктури Львова».

Жодної інформації щодо проведення торгів та державних закупівель немає. Зате є посилання на виконавчий орган у підготовці до ЧЄ у Львові та області – ДП «Західєвроінфрапроект». Згідно із законом, на сайтах замовника та виконавця має розміщуватися наступна інформація. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника забезпечує публікацію у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу, відповідно до статті 10 цього Закону, інформацію про застосування процедури закупівлі в одного учасника, яка повинна містити: найменування та місцезнаходження замовника; адресу веб-порталу Уповноваженого органу, на якому розміщується інформація про закупівлю, відповідно до статті 10 цього Закону; адресу веб-сайту, на якому додатково розміщується інформація замовника про закупівлю (у разі наявності); найменування, кількість товару

і місце його поставки, вид робіт та місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; реєстраційний рахунок замовника, відкритий в органах Державної казначейської служби України (у разі здійснення закупівлі за рахунок бюджетних коштів). Обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника повинно містити: умови застосування процедури закупівлі; посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. (Закон України «Про державні закупівлі»). Але, на жаль, офіційної веб-сторінки ДП «Західінфрапроект» в Інтернеті немає. Таким чином, говорити про прозорість висвітлення інформації щодо проведення тендерів та державних закупівель до ЧЄ на сайті ЛОДА та основного замовника ДП «Західінфрапроект» неможливо – інформація на сайті відсутня.

Що ж стосується сайту КМДА, то варто зазначити, що інформація про проведення конкурсних торгів також відсутня.

Замовником послуг та виконання робіт у Києві був також НСК «Олімпійський» (http://nsc-olimpiyskiy.com.ua/ua/). Міст-кість – 70 050. Місць для неповносправних – 150. Паркомісць – 248. Відкриття – 8 жовтня 2011 року. Замовник будівництва – Державне підприємство НСК «Олімпійський».

Генеральний проектувальник – компанія GMP (Німеччина). Генеральні підрядники – Акціонерне товариство

Холдингова компанія "Київміськбуд", ТОВ «АК Інжинірінг», ТОВ «Завод Мастер-Профі Україна». Реконструкція НСК «Олімпійський» тривала 3 роки. При цьому 65% робіт виконано в період із березня 2010 року. Щоб здати об’єкт вчасно, будівельникам довелося працювати у три зміни. Роботи розпочались у 2008 році. Інформацію щодо проведення торгів і закупівель протягом 2008-2011 років на офіційному сайті знайти не вдалось. Є лише річний план закупівель на 2012 рік, який неможливо відкрити. Нагадаємо, інформація щодо замовника державних закупівель, виконавця та процедури торгів з

обґрунтуванням згідно ЗУ «Про державні закупівлі» має розміщуватись на офіційному сайті замовника.

Не відзначається повнотою інформації про торги і сайт львівської «Арени»: є лише одне повідомлення про оголошення конкурсу – ні результатів, ні процедури не описано.

Таким чином, основною інформацією, яка висвітлена на офіційних сайтах обласних адміністрацій приймаючих міст ЧЄ, офіційних сайтів замовників є лише вартість робіт, основні замовники та підрядники. Таке висвітлення інформації суперечить ЗУ «Про державні закупівлі» та обмежує доступ громадян до відомостей про процедуру торгів до ЧЄ, чим може спричинити висновки про непрозорість процедури закупівлі в одного учасника та розповсюдженість корупційних схем, про що свідчать результати журналістських розслідувань, які ми розглянемо далі.

5.3. Результати журналістських розслідувань

Не новиною буде те, що вартість будівництва і реконструкції об’єктів, доріг, аеропортів за 4 роки збільшувалась у 2–2,5 рази, звісно – із поправкою на зростання курсу долара. Але в той же час, за словами експертів «Наші гроші», статистика зростання вартості виконання робіт вражає:

2008

(уряд Тим

ошенко

)

2010

Колесников

2012

Колесников

Приріст

у доларах

США

НСК «Олімпійський», Київ. У 2010-ому в число генпідрядників увішло «АТК Інжиніринг»

1500,00 $300,00

3005,98 $375,75

4710,32$588,79

+96%

Стадіон у Львові. У 2010-му фірму-виконавця «Азовінтекс» змінив «Альтком»

637,50 $127,50

1649,02$206,13

2944,69$368,08

+188%

Стадіон у Харкові. Структури 362,10 708,80 783,68 +35%

Ярославського $72,42 $88,60 $97,96

«Донбас-арена». Ахметов завершив будівництво стадіону до призначення Колеснікова віце-прем’єром

1210,00 $242,00

3080,00$385,00

3080$385,00

+59%

Аеропорт «Бориспіль». Без донецьких генпідрядників, в 2011 році аеропорт очолив родич Колесникова

2856,87 $571,37

3231,87$403,98

6774,22$846,78 +48%

Аеропорт «Донецьк». Від початку реконструкцію здійснював «Альтком»

1193,65 $238,73

4724,93$590,62

6972,73$871,59 +265%

Аеропорт «Львів». У 2010-му компанію «Азовінтекс» змінив «Альтком»

778,69 $155,73

2332,12$291,52

4603,81$575,47 +269%

Аеропорт «Харків» Від початку роботи виконував «Альтком» і структури Ярославського

684,90 $136,98

1620,36$202,55

2231,27$278,90 +103%

Вочевидь, таке зростання цифр потребує детального

пояснення, навіть із поправкою на курс долара США. За словами експерта «Наші гроші», початок історії ведеться із реконструкції НСК «Олімпійський», коли була процедура відкритих торгів. «На реконструкцію НСК було прийнято безліч заявок з різних кінців світу, але «азійська компанія подала свою заявку, скажімо так, дешевшу, ніж пропонували місцеві групи, і тодішнє Міністерство молоді та спорту під керівництвом Юрія Павленка тоді ледь не на вуха стало, щоб вигадати причину, як би цих азіатів відсторонити від тендеру.

Таким чином, «неприйнятність» процедури відкритих торгів було змінено процедурою закупівлі в одного учасника. З 2008 року по кінець 2009 року, поки уряд Тимошенко ще мав вплив на цю всю історію, реконструкція НСК «Олімпійського» подорожчала з 1,4 мільярда до 2,1 мільярда гривень. Фактично подорожчання навіть не відбулося, оскільки відбувся стрибок курсу долара, тому це був перерахунок. Хоча в гривнях виглядає

суттєво – стадіон подорожчав у півтора рази. Але що відбувалося далі? І тут усім членам Партії регіонів чи представникам, які розповідають байки про те минуле, я скажу просту річ: після 2010 року реконструкція НСК «Олімпійського» подорожчала більш ніж удвічі. Тобто це вже чисто історія появи фірми «АК Інжиніринг» серед генпідрядників реконструк-ції стадіону і історія появи Бориса Колеснікова в кріслі віце-прем’єра з питань Євро-2012.

Єдине розумне пояснення тому, зі слів експерта Юрія Ніконова, – уряд Тимошенко прийняв неправильне стратегічне рішення: НСК «Олімпійский» одразу треба було зносити, а не реконструювати.

За словами експертів, процедура відбору виконавців або ж проведення торгів для виконання робіт до Євро-2012 з початку підготовки до середини 2012 року поступово зменшувала повноваження різних учасників, і із прозорої з часом може стати взагалі закритою процедурою. У 2008 році, за словами експерта «Наші гроші» Юрія Ніконова, коли було помічено велику кількість бажаючих компаній та фірм прийняти участь у підготовці до ЧЄ, а точніше – у виконанні робіт, процедура проведення тендера змінила характер і стала більш монополізованою – закупівля в одного учасника, хоча така процедура була передбачена законодавством у сфері підготовки ЧЄ. У пресі неодноразово звучали звинувачення щодо неправомірних виключень із числа конкурсантів на тендер, появи нових вимог, яких не було озвучено під час оголошення конкурсу і т. д. Але, на думку експерта з тендерних закупівель Юрія Ніконова, – далі окремих звинувачень справа не пішла, публічно ніхто дії не оскаржував. «Усі проковтнули пігулку. І змирились». У пресі навіть прозвучали оцінки та підсумки закордонних політичних діячів щодо прозорості процедури закупівель до Євро-2012. Так, депутат німецького бундестагу Віола фон Крамон звинуватила УЄФА у тому, що не стежила за прозорістю розподілу замовлень під час підготовки до Євро-2012, а також за фінансову катастрофу, яку чемпіонат незабаром принесе Україні. “Якщо робити загальні висновки для України, я би сказала так: болісне пробудження ще прийде… У такій країні, як Україна,

частину доходів отримала група фаворитів президента Віктора Януковича. Ось чому фатальним є те, що УЄФА не вимагала прозорості під час будівництва стадіонів та інфраструктури. Не було проведено тендерів. Спорту не цікаво, чому проекти йшли до одних і тих же компаній, члени яких були пов’язані з урядом. Цьому сприяло терпіння УЄФА. Тому вона частково відповідальна за фінансову катастрофу, яку створив для бюджету України чемпіонат», – зазначила депутат бундестагу (газета «Тиждень.Ua», http://tyzhden.ua/News/55157).

Тема державних закупівель за процедурою закупівлі в одного учасника досить детально висвітлена у програмі «Знак оклику» на телеканалі ТВі. Так, за словами журналістів, під час підготовки стадіону «Львів», «Донецьк» та прилеглих територій тендер виграє одна донецька фірма «Альтком», яка загалом під час підготовки до ЧЄ виконала робіт на суму 6,5 млд. грн. У 2007 році «Шляхове будівництво «Альтком» (ЄДРПОУ: 32794511) стало генпідрядником будівництва злітно-посадочної смуги Донецького аеропорту. На той час загальна вартість проекту становила 972 мільйонів гривень. Але в квітні 2010 Кабмін затвердив скоригований комплексний проект будівництва та титулу злітно-посадкової смуги. Ціна робіт зросла в два рази і склала 1,823 мільярда гривень.

«Повідомляється, що «Дорожнє будівництво «Альтком» нібито виграло тендер на будівництво смуги в Донецьку, але у відкритих джерелах не вдалося знайти жодної згадки про іншу структуру, яка складала їм конкуренцію на конкурсі.

У серпні 2009 уряд Тимошенко дозволив визначити без тендеру виконавця робіт з реконструкції терміналу Донецького аеропорту. А вже у вересні 2009 цим переможцем також був визнаний «Альтком» – зокрема, ТОВ «Альтком Інвестбуд» (ЄДРПОУ: 32794569).

На той момент найбільшим проектом підприємства «Шляхове будівництво Альтком» була участь у реконструкції дороги Київ–Харків–Довжанський. Ця компанія стала переможцем тендера разом з турецькою фірмою «Онур» і ВАТ «Південьзахідшляхбуд».

ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» отримало замовлення на проведення робіт на 45 кілометрах дороги. Сума контракту, укладеного в лютому 2010, склала 600 000 000 гривень», – повідомляє «Українська правда».

Віце-прем’єр міністр Борис Колєсніков з приводу перемоги фірми «Альтком» у процедурі державних закупівель з підготовки ЧЄ у своєму інтерв’ю «Українській правді» від 19.01.2011 зазначає: «Вони («Альтком») стають переможцями тендерів із одним учасником на тих об’єктах, які потребують негайного будівництва. Коли ми потрапили у часовий цейтнот на темі Євро-2012, то одразу сказали: «Ми будемо самі обирати підрядників». А часовий цейтнот дійсно був, зважаючи на терміни виконання робіт у підготовці до ЧЄ, велика частка робіт виконувалась чи не в останні терміни. Хоча така ситуація зовсім не означає, що у короткі терміни роботу зможе виконати лише «Альтком». На ринку будівництва, як зазначає експерт тендерних закупівель Юрій Ніконов, «існує багато потужних будівельних компаній». Колишній керівник «Укравтодору» Вадим Гуржос зазначає, що під час його керівництва компанія «Альтком» не виявляла блискучих успіхів, інколи і програвала тендери.

Євро-2012 закінчилось, але в ЗМІ з’явилась звістка про подальше проведення торгів та тендерів до Євро-2012. Як би це дивно не звучало, але проведення тендерів до підготовки фінальної частини чемпіонату Євро-2012 все ще триває, причому за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника. Липень 2012, видання «Наші гроші»: «Військова частина 3078 внутрішніх військ МВС України 27 червня уклала низку угод на придбання військового обладнання на 105,86 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель». Придбано снайперські гвинтівки, бронежилети, тепловізори, автобуси «Богдан», автомобілі «Урал», устаткування для скелелазів, моторні човни, обладнання для водолазів тощо (весь перелік з цінами додається). Найбільше придбано шоломів – 900 штук, бронежилетів і тактичних ліхтариків – по 800 штук. Найбільші підряди на суму 48,59 млн грн. отримало ТОВ «Тактичні системи» Костянтина Хуршудяна. Решту коштів отримають ще 11 компаній. Торги проведено за неконкурентною процедурою

закупівлі в одного учасника, оскільки обладнання придбано «з метою якісного виконання завдань, які покладені на внутрішні війська щодо забезпечення охорони громадського порядку та безпеки під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, супроводження вищих посадових осіб України та іноземних держав, оснащення та модернізації матеріально-технічного забезпечення внутрішніх військ МВС України Національним агентством з питань Євро-2012». Процедура закупівлі була розпочата 18 червня, тобто через два тижні після початку Євро-2012».

Наступне повідомлення, видання «Наші гроші»: «Альтком» заднім числом отримав півмільярда на 14

кілометрів євродороги біля Лубен. Служба автомобільних доріг у Полтавській області 11

червня уклала низку угод на реконструкцію кількох ділянок дороги Київ – Харків – Довжанський в обхід м. Лубни на загальну суму 476,20 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» отримає 4,86 млн грн. за реконструкцію чотирикілометрової ділянки.

Решту 471,34 млн грн. з державного бюджету отримає ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».

Зокрема, роботи на ділянці 197+000 – км 202+000 коштуватимуть 148,34 млн грн., ділянка 202+000 – км 207+000 коштуватиме 159,72 млн грн., ділянка 207+000 – км 210+000 коштуватиме 140,78 млн грн. і будівництво мосту через р. Сула (км 204+965) – 22,50 млн грн. Середня вартість одного кілометра склала понад 33 млн грн.

Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, оскільки роботи велись в рамках держпрограми з підготовки до Євро-2012.

В обґрунтуванні закупівлі повідомляється, що угоди укладено на роботи в рамках скоригованої проектно-кошторисної документації. Первинні угоди з «ШБ «Альтком» нібито були укладені «у попередні роки». Разом з тим в «Віснику

державних закупівель» немає жодних даних про такі угоди, починаючи з 2008 року», – повідомляють «Наші гроші».

Інше повідомлення за результатами журналістських розслі-дувань видання «Наші гроші» щодо проведення торгів з підготов-ки до Євро-2012 також має негативне забарвлення та виявляє не-відповідність тендерному законодавству. «Служба автомобіль-них доріг у Львівській області 29 травня уклала угоду з ТОВ «Онур Констракшн Інтернешнл» на поточний середній ремонт семикілометрової ділянки дороги М-10 Львів–Краковець (км 62+736 – км 70+036) вартістю 54,37 млн грн. Про це йдеться у «Віснику державних закупівель», – інформує портал «Наші гроші».

Вартість поточного ремонту становить близько 7,5 млн грн за 1 км. Дорогу ремонтують в рамках підготовки до Євро-2012, тому торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника. Разом з тим обґрунтування закупівель на сайті «ВДЗ», всупереч вимогам тендерного законодавства, відсутнє.

Це вже третій підряд на ремонт різних ділянок траси М-10, який з серпня 2011 року Служба автодоріг віддала компанії «Онур». Раніше турецькій фірмі дали 54,58 млн грн на ремонт ділянки 8+348 – км 34+300 і 148,15 млн грн за ділянку 34+300 – км 62+736. Таким чином, «Онур» за дев’ять місяців отримав підряди на загальну суму 257,11 млн грн за поточний ремонт 70 кілометрів дороги Львів – Краковець.

Ця дорога, що поєднує Львів з прикордонним Краковцем, має загальну довжину 84,4 км. Її почали будувати в рамках підготовки до Євро-2012 менше ніж два роки тому. В жовтні 2010 року підряд на її будівництво вартістю 1,42 млрд грн отримало ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». В січні 2011 року голова Львівського автодору Петро Шпитак заявив, що орієнтовна вартість будівництва дороги сягає 4 млрд грн.

Служба автомобільних доріг у Донецькій області уклала низку угод на ремонт доріг на загальну суму 107 млн. 960 тис. гривень. Згідно з повідомленням у «Віснику держзакупівель», будівельні роботи замовлені в межах підготовки до Євро-2012,

тому торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, передають «Наші гроші».

Основна частина підрядів стосується автомобільної дороги Слов’янськ–Донецьк–Маріуполь.

Як повідомляли «Коментарі», раніше в рамках підготовки до Євро-2012 Нацагентство з питань підготовки та проведення чемпіонату «заднім числом» закупило послуги з установки та заміни знаків маршрутного орієнтування з дублюючими написами латинськими буквами на автодорогах державного значення в Донецькій області. Сума закупівлі – 4,41 млн. гривень. Крім того, за тиждень до старту Євро-2012 Нацагентство здійснило закупівлю послуг з підготовки стюардів.

І, нарешті, найсвіжіша угода, яку уклали для підготовки та проведення фінальної частини Євро-2012. «ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» 6 липня уклало угоду з фірмою «Ілляшев та партнери» на послуги з юридичного супроводу організації та залучення запозичення під державні гарантії. Як повідомляють «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель», вартість угоди склала 500 тисяч гривень. Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі «в одного учасника», оскільки юридична фірма залучається на виконання Держпрограми підготовки до Євро-2012, яка звільняє від необхідності відкритих торгів, йдеться у повідомленні. Як відомо, сам чемпіонат завершився 1 липня. Разом з тим, в обґрунтуванні закупівлі не повідомляється, яке запозичення здійснює чи здійснило ДП «Фінансування інфраструктурних проектів», для якого було найнято юридичну фірму. ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» було створено наказом Нацагентства з підготовки та проведення Євро-2012 7 вересня 2010 року».

Таким чином, Євро-2012 закінчилось, а закупівля обладнання, послуг для підготовки фінальної частини ЧЄ все ще триває. Триває за процедурою неконкурентної закупівлі в одного учасника, згідно із законодавством до підготовки ЧЄ.

Однозначно питання процедури закупівлі послуг для підготовки Євро-2012 набули великого резонансу у ЗМІ, тривають жваві обговорення і дискусії (причому, судячи з

аналізу, односторонні – влада спростування чи коментарі надає неохоче). Кожне третє повідомлення ЗМІ стосується процедури неконкурентних торгів та процедури закупівлі в одного учасника, і ці повідомлення мають негативне забарвлення. Адже влада, оголошуючи проведення Євро-2012 часом чи не найбільших досягнень, інвестицій у розвиток економіки, не зазначає, яким коштом це обійшлось для пересічного громадянина України.

Чи виправдовують себе витрати на Євро-2012? Це питання цікавить і експертів, і представників громад-

ського контролю, і громадян України, і, зрештою, представників влади.

У ЗМІ неодноразово звучали повідомлення влади, що проведення Євро-2012 – це лише початок великого інвестиційно-го проекту, вкладення грошей в інфраструктуру, якою корис-туватимуться громадяни України й іноземці. Вочевидь, передбачається збільшення туристичного потоку з іноземних країн та великі прибутки у майбутньому.

Але, на сьогодні, ні експерти, ні представники влади не називають фактів, які б свідчили про прибутковість проведення Євро-2012 в Україні. «На підготовку до ЧЄ було витрачено $ 5 000 000 000, прибуток – $ 1 000 000 000». Про це розповів віце-прем’єр-міністр – міністр інфраструктури Борис Колесніков в інтерв’ю італійському виданню «Il Sole 24 Ore», текст якого наводить інформаційний центр «Україна-2012».

Оцінку будівництву об’єктів до ЧЄ надає експерт видання «Наші гроші»: «Великі інфраструктурні об’єкти дорожчали швидше, ніж будувалися. «В останні роки бюджет зріс у рази. Кошторис реконструкції Львівського аеропорту спочатку скла-дав 20 000 000 млн., а став 400 000 000 млн. євро. Закопують гро-ші – освоюють бюджети. Загалом у Євро-2012 вклали 40 000 000 млн. грн. – звітує влада. Опозиція: «З державної кишені на цю програму потрачено 80 000 000 000 млрд грн. Громадські конт-ролери нарахували ще більше – сума перевищує 100 000 000 млрд гривень. Таким чином, кожен українець віддав від 1 до 3 000 гри-вень, і це ще тільки початок, зважаючи на численні кредити уряду».

Газета «Тиждень.Ua» повідомляє, що «остаточну вартість реконструкції стадіону, який прийняв фінал європейської першості, Борис Колесніков, віце-прем’єр, міністр інфраструктури і фактично відповідальний за проведення Євро-2012 в Україні, оцінив у 4,5–4,6 млрд грн. $570–585 млн. зіставні з витратами лондонського «Арсеналу», який побудував у 2006 році Emirates Stadium на 60 тис. місць за £390 млн (4,86 млрд грн). Але за ці гроші англійці не тільки звели стадіон, а й цілковито реконструювали прилеглі квартали. У 2005-му до чемпіонату світу з футболу мюнхенські клуби «Баварія» і «Мюнхен 1860» спорудили розраховану на 70 тис. місць Аllianz Arena за €340 млн (близько 3,74 млрд грн). Борис Колесніков неприховано нервує, коли роблять такі порівняння, утім, наводить аргумент на користь більшої вартості «Олімпійського» – згадані об’єкти були зведені до світової економічної кризи. Не зовсім переконливо, зважаючи, що криза спричинила падіння цін на будівельні матеріали і робочу силу». Ще один доказ того, що витрати на будівництво об’єктів були колосальними та не виправдовують своєї вартості.

Ні державні підприємства, ні бізнес-структури не виправдали своїх сподівань на планований прибуток під час проведення ЧЄ, хоча офіційні повідомлення влади стверджували протилежне. Візьмемо до прикладу, пасажиропотік швидкісних потягів «Хюндай». Навіть зробивши поправку на те, що українські дороги виявилися нерийнятними для корейських потягів, що призводило до збоїв у роботі, пасажиропотік на цих потягах був невиправдано малим. Провідники швидкісного потягу «Хюндай» в інтерв’ю телепередачі «Гроші» на каналі «1+1» говорять про те, що «навіть у дні матчів насиченість пасажирами була невисокою. Наразі заповнюваність потягів сягає 40%». Таким чином, виправданість витрат на швидкісні потяги «Хюндай» залишається під питанням.

Влада ж вважає проведення ЧЄ великим вкладом у розви-ток економіки. Зокрема, віце-прем’єр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, зазначив, «що організація Євро-2012 стала стратегічною інвестицією і перемогою України, і прове-дення чемпіонату виправдане. Також він підкреслив, що всі інвес-

тиції в Євро-2012 створюють стимули для зростання економі-ки», – повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики. –Україні потрібно робити капітальні вкладення. Особливо, якщо бізнесу складно здійснювати довгострокові інвестиції. Завдяки Євро-2012 ми побудували стадіони, аеропорти, багато доріг, створили нові робочі місця».

В свою чергу віце-прем’єр Колесніков заявив, «що Україна може повернути вкладені гроші. Він планував, що мінімальна виручка на туризмі складе 1,3-1,5 млрд доларів. А інфраструктурні об’єкти, побудовані до Євро-2012, будуть експлуатуватись і далі, то ж інвестиції в них виправдані. Тут варто також нагадати, що НБУ розраховував отримати від проведення чемпіонату $1 млрд, тоді як, наприклад, в аналітичній групі Da Vinci AG вважали, що Україна отримає близько $800 млн. Чиї розрахунки виявились правильними – покаже час», – підсумовує Finance.Ua.

Незалежні експерти також підбивають підсумки проведен-ня Євро-2012 в Україні. «За словами старшого аналітика Міжнародного центру прикладних досліджень Ільдара Ґазізуллі-на, економічний вплив уже відбувся – це інвестиції, які робилися протягом останніх двох-трьох років, запозичення, зростання державного боргу. Тому зараз буде переважно негативний наслідок, оскільки треба буде повертати ці борги, треба шукати гроші на покриття дефіциту бюджету», – повідомляють Finance.Ua (http://news.finance.ua/ua/~/5/2012/07/03/282761). «То-му, в принципі, я думаю, що позитивні наслідки переважно в минулому. Подивимось зараз, чи запрацюють на повну готелі та, наприклад, аеропорти. Для того, щоб аеропорти, які були побудовані, приносили користь країні, необхідно лібералізувати регулювання авіапростором: нарешті укласти угоду «Відкрите небо», пустити лоукостерів, бюджетні авіалінії. Якщо це відбудеться, то аеропорти запрацюють і від цього буде корисний ефект. Щодо туристичного сектору. Зараз важко сказати, чи буде розвиватись у нас туристичний сектор. У світі криза, для туристичного бізнесу не найкращі часи. В принципі, у нас завжди не вистачало готелів, тому тут невеликий позитивний ефект буде, бо вже є готелі, що є передумовою для

зростання туристичного сектору. Хоча, очевидно, це обме-жується великими містами, а у нас головні туристичні регіони – Захід і Південь, а там, на жаль, готелів до Євро-2012 не будува-лось. Тому і тут можна сказати, що наслідки для туристичного сектору будуть невеликими, хіба тільки припустити, що іноземці, які приїхали до Києва, Харкова, Донецька і Львова захочуть повернутись до України», – зазначив Газізуллін.

На думку заступника голови правління Комітету громадського контролю ЧЄ-2012 Тетяни Тимошенко, «з точки зору економіки Євро-2012 був провальним проектом від початку: модель підготовки до Євро-2012 не була розроблена за бізнес-планами, не були прораховані прибутки, повернення інвестицій».

Звичайно, варто зазначити, що спортивні події не є прибутковими самі по собі і не мають метою отримання прибутку. Водночас, необхідно також критично оцінювати, чи були витрати на проведення такої події в Україні обґрунтованими та виправданими? Чи можна було обійтися більш дешевими, але не менш якісними, варіантами?

Журналістські розслідування, зокрема видання «Наші гроші» та «Української правди», стосувались також визначення обґрунтованості вартості закупок. Таким чином, згідно висновків, велику частку товарів та послуг можна було б придбати дешевше, провівши процедуру відкритих торгів та активніше залучаючи приватний бізнес. Наприклад, видання «Наші гроші» оприлюднило список найбільш невиправданих витрат при підготовці до Євро-2012, серед якого:

– будівництво та облаштування Рівненського гуртожитку та підготовка кадрів – перукарів, офіціантів, барменів – на суму 47 млн грн (питання обґрунтованості цієї суми та чи дійсно стали у нагоді послуги навченого персоналу залишилося відкритим);

– розробка ескізів нової форми для працівників митної служби вартувала 238 тис. грн.;

– вартість пересувних туалетів у м. Донецьку становила 400 000 гривень (по $ 50 000);

– 5,5 млн. грн. було витрачено на електронні перекладачі для півтори тисячі міліціонерів для полегшеної комунікації з іноземцями.

– дороговкази та таблички у м. Києві були закуплені по 7000 грн. за штуку, хоча могли б вартувати дешевше, наприклад по 50, якби були закуплені та підготовлені раніше.

Обґрунтованість таких витрат не є виправданою: експерти зазначають, що можна було без таких витрат обійтися. Цей список можна продовжувати, але і без того зрозуміло, що, вочевидь, за такими великими цифрами стоїть не реальна вартість витрат, а щось інше. Причому реальних фактів на спростування цієї інформації або ж на підтвердження обґрунтованості вартості таких витрат від офіційних представників влади так і не прозвучало.

Більш детальні розслідування вартості закупок до ЧЄ лише підтверджують необґрунтованість деяких витрат.

Видання «Наші гроші»: «ДП «Укрмедпроектбуд» 11 травня уклало угоду з ТОВ «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» на придбання 20 реанімобілів класу С вартістю 17 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель». Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, оскільки реанімобілі придбано в рамках підготовки до Євро-2012, до якого залишилось менше одного місяця. Вибір постачальника не пояснюється взагалі. Завод «ЛАЗ» Ігоря Чуркіна минулого року почав співпрацю з французьким концерном «Рено» з виробництва карет швидкої допомоги на базі автомобіля Renault Master. Віце-прем’єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков обіцяв придбати до 400 «швидких», які виробляються на потужностях Дніпродзержинського автозаводу «ЛАЗу». Раніше Колесніков пролобіював «ЛАЗ» монопольним постачальником комунального пасажирського транспорту для міст, що приймають Євро-2012. Вартість реанімобілів від «ЛАЗу», який є безпосереднім виробником, становила 850 тис. грн. Разом з тим, в грудні Міністерство охорони здоров’я уклало угоду з посередницькою компанією «Горал», пов’язаною з Емілем Фісталєм, на придбання 50 реанімобілів класу С також по 850 тис. грн.». Телепередача «Гроші» каналу «1+1» повела власне розслідування про подальшу долю «швидких». Так, у таксопарку м. Києва

віднайшли 200 нових машин швидкої медичної допомоги, які були закуплені до ЧЄ, але вже 2 місяці стоять у парку.

«За рахунок підготовки до Євро-2012 столична влада мала намір підвищити і рівень охорони здоров’я. Зокрема, був запланований ремонт приймальних відділень Олександрівської лікарні, міських лікарень № 12 та № 18, Київського міського центру крові. «Менше ніж за рік до початку чемпіонату гроші виділено, але тендери не завершено, кошториси подекуди завищено в рази, більшість запланованих робіт досі не розпочато», – розповів в інтерв’ю «Тижню.Ua» депутат Київради Олексій Давиденко. – Водночас 5,5 млн грн виділено на закупівлю міського мобільного госпіталю, незважаючи на те що такі госпіталі вже є в міністерств оборони, охорони здоров’я та надзвичайних ситуацій. Київ чогось вирішив закупити свій, при цьому сума чітко зафіксована, але немає ні кошторису, ні переліку ліків та обладнання, – розповів пан Давиденко. – Це означає, що «асортимент» об’єкта не відповідатиме потребам столиці, а підганятиметься під бюджет», – повідомляє «Тиждень.Ua».

Наступне журналістське розслідування стосується порівняння вартості поліграфічних видань до ЧЄ, підготовлених Київською та Львівською МДА.

«Головне управління комунального господарства Київської міськдержадміністрації 4 травня уклало угоду з ТОВ «Балтія-друк» на виготовлення різних карт і путівників загальним накладом 56 тис екземплярів на суму 1,60 млн грн. В табличці наводимо повний перелік замовленої поліграфії. Зверніть увагу на наклади путівників для іноземців – від 500 до 2000 штук. І це в той час, як влада розраховує на прибуття до України взагалі і Києва зокрема сотень тисяч туристів. Торги було проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника.

10 популярних маршрутів, англійською мовою 2000 шт. 10 популярних маршрутів, українською мовою 1000 шт. 10 популярних маршрутів, російською мовою 1000 шт. 10 популярних маршрутів, німецькою мовою 2000 шт. 10 популярних маршрутів, французькою мовою 500 шт. 10 популярних маршрутів, італійською мовою 500 шт. 10 популярних маршрутів, іспанською мовою 500 шт.

10 популярних маршрутів, польською мовою 1000 шт. 10 популярних маршрутів, шведською мовою 500 шт. 10 популярних маршрутів, китайською мовою 500 шт. Художній альбом “Київ”, англійською мовою 200 шт. Художній альбом “Київ”, українською мовою 800 шт. Художній альбом “Київ”, російською мовою 200 шт. Путівник по Києву, англійською мовою 1000 шт. Путівник по Києву, російською мовою 1000 шт. Путівник по Києву, українською мовою 1000 шт. Картоблок відривний, 100 арк. 2000 шт. Картосхема «Київ туристичний» (туристичні маршрути, музеї, театри, виставки, галереї) (англійською мовою)

30000 шт.

Картосхеми дизайнерські 10000 шт.

«Головним управлінням комунального господарства передбачено виготовлення рекламної-інформаційної друкованої та сувенірної продукції про місто Київ з урахуванням нового логотипу та нового слогану міста Києва, але станом на 12.04.2012 року вказаний конкурс не завершено… Тому вирішено здійснити випуск продукції з урахуванням частини логотипу приймаючого міста», – повідомляється в обґрунтуванні закупівлі.

Львівське комунальне підприємство «Агенція з підготовки м. Львова до чемпіонату Європи з футболу 2012» 11 травня за результатами відкритих торгів уклало низку угод на друк путівників, карт та іншої поліграфічної продукції загальним накладом 224 тис. екземплярів на загальну суму 229 тис. грн.

Назва продукції Тираж Загальна вартість, грн.

Путівник «Запрошуємо до Львова 2012» 40 тис. 38960 Путівник вболівальника 70 тис. 136100 Карта вболівальника УЄФА Євро-2012тм 80 тис. 24400 Листівка приймаючого міста 20 тис. 1900 Видання про події у місті на час чемпіонату

60 тис. 27400

Тобто львів’яни, які в 2008 році одночасно з киянами дізнались, що в Україні буде Євро-2012, змогли провести відкриті торги, та ще й дозволили собі оприлюднити дані про вартість різних путівників – близько 1-3 гривень.

У київському ж випадку вартість окремих видань не оприлюднена. Тому орієнтуємось на загальну вартість закупівлі – 1,6 млн грн., поділену на загальний тираж різних путівників – 56 тис. екз. І за результатами неконкурентної закупівлі отримуємо середню вартість одного примірника – майже 29 гривень», – повідомляють «Наші гроші».

Як зазначав експерт видання «Наші гроші» Юрій Ніконов, на питання завищеної вартості продуктів до Євро-2012 у влади «відмовки» майже однакові – «Ви не зрозуміли, це ціна не за 1 штуку, а за кілограм (за ящик)», – чи їм подібні».

Наступне розслідування та аналіз «ВДЗ», проведене виданням «Наші гроші», – щодо участі одного учасника у закупівлі товарів та послуг на громадське харчування у м. Львові. Знову ж таки, процедура торгів – закупівлі в одного учасника.

«Навіть охоронників обладнання для фаст-фудів на львівський стадіон постачатимуть кияни. ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові» 4 травня уклало угоду з ТОВ «Євростандарт-сервіс» (ЄДРПОУ: 37815959) на виконання будівельно-монтажних робіт зі встановлення устаткування, меблів та інвентарю для приміщень громадського харчування стадіону по вул.Стрийській – Кільцевій дорозі в м. Львові. Вартість угоди склала 8,62 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, що обґрунтовується стислими термінами до початку Євро-2012. Перший матч у Львові буде зіграно 9 червня. Нагадаємо, київське підприємство «Євростандарт-сервіс» також постачало обладнання вартістю 9,87 млн грн. для закладів громадського харчування на НСК «Олімпійський» у Києві. 10 травня ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові» також уклала угоду на охорону стадіону з ТОВ «Київська варта» (ЄДРПОУ: 37471624) вартістю 680 тис. грн.

Ця ж компанія недавно отримала підряд на охорону київського стадіону «Олімпійський».

Нагадаємо, голова постійної комісії з фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Яромир Самагальський повідомив, що у Львові місцевий бізнес брав мінімальну участь у підготовці до проведення Євро-2012 – фірми, що будували об’єкти інфраструктури, були з Києва та Донецька», – повідомляє видання «Наші гроші».

Наступний аналіз тендера до ЧЄ у «ВДЗ» видання «Наші гроші» стосується вартості дороговказів у м. Києві. В даному повідомленні вказується на непрозорість обґрунтування процедури закупівлі в одного учасника та завищену вартість товарів, закуплених до ЧЄ у м. Києві.

«У Попова бісяться з жиру на темі Євро-2012 – купили 120 дороговказів за 1,8 мільйона (27 квітня 2012). Головне управління комунального господарства Київської міськдержадміністрації 19 квітня уклало угоду з ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» (ЄДРПОУ: 23729459) на виготовлення та встановлення туристичних вказівників на загальну суму 1,83 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Замовлено встановлення 50 туристичних стендів (пілон) несвітлових, 50 вказівників, 5 інформаційних табличок та 15 настінних табличок. Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, що обґрунтовується необхідністю термінового встановлення вказівників до початку Євро-2012. Однак жодних даних щодо місць встановлення, зовнішнього вигляду вказівників, вибору підрядника та обґрунтування ціни управління КМДА не повідомляє.

Засновниками ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» є Едуард Шестєріков, Марина Литвинова та Владислав Пащинський. Останніми днями на перонах окремих станцій Київського метрополітену з’явились інформаційні стенди приблизно 2х2 метри без підсвітки та інших високотехнологічних елементів. Нагадаємо, раніше до Євро-2012 Харківський метрополітен замовив інформаційні таблички зі світодіодами по 8,5 тис. грн. та 5 тис. грн. без світодіодів, в Донецьку замовили встановлення простих металевих дороговказів по 9 тис. грн.

Причини та обставини, якими керувався замовник під час обрання процедури закупівлі в одного учасника:

Міською цільовою програмою підготовки та проведення у м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу передбачено виготовлення та встановлення у м. Києві інформаційних стендів, вказівників українською, англійською та іншими мовами».

Інше розслідування видання «Наші гроші» стосується обґрунтованості вартості створення служби «112» під час проведення ЧЄ. У повідомленні вказується, що створення служби «112» могло б обійтися державі на 139 млн грн. дешевше.

Балога заплатить американцям 369 мільйонів за початок створення «112», проігнорувавши дешевих українців (20 квітня 2012). Міністерство надзвичайних ситуацій України 12 квітня уклало угоду з ТОВ «Х’юлетт-Пакард Ю.Ей» (ЄДРПОУ: 36529877) на послуги з науково-дослідних конструкторських робіт по створенню дослідного зразка програмно-апаратного комплексу системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Вартість угоди склала 368,56 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Торги проведено за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника, що обґрунтовується необхідністю вкластись у стислі терміни до Євро-2012. Як повідомляв міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога, в травні будуть відкриті пункти екстреного виклику «112» в Києві, Донецьку, Харкові та Львові, де пройдуть футбольні матчі.

Перед вибором підрядника МНС зверталось до ТОВ «БМС Консалтинг» та ТОВ «Siemens Enterprise Communications». Представництво міжнародної корпорації не надало свою цінову пропозицію. Українська компанія запропонувала виконати роботи за 240 млн грн. Однак МНС обрало пропозицію, дорожчу на 139 млн грн. Пояснень цього вибору в обґрунтуванні закупівлі нема.

Нагадаємо, Віктор Балога в інтерв’ю «Дзеркалу тижня. Україна» повідомив, що американська компанія «Hewlett-Packard» була обрана переможцем, оскільки вона запропонувала «найкращі рішення».

Таким чином, підсумовуючи результати журналістських досліджень, можна виділити наступне:

– процедура закупівлі в одного учасника була часто непрозорою, не дотримувалися вимоги законодавства щодо висвітлення інформації про учасників, замовників, пов’язаних осіб, зокрема у «Віснику державних закупівель»;

– у тендерах із закупівель в одного учасника неодноразово перемагала компанія «Альтком», причому обґрунтуванням виконання робіт часто ставало «виконання роботи у короткий термін», хоча про початок підготовки до ЧЄ було оголошено ще у 2008 році;

– процедура закупівлі в одного учасника, яка була визначена законодавством як пріоритетна під час підготовки до ЧЄ у 2010 році, призвела до непрозорості визначення переможців;

– більшість витрат на виконання робіт купівлі товарів та послуг для проведення ЧЄ були необґрунтовано високі, ті ж самі товари та послуги можна було б придбати за нижчу ціну і вони б не були менш якісними;

– незалежні фінансові експерти зазначають, що прибутків (принаймні, під час проведення ЧЄ) Україна так і не отримала. Натомість, чисельні кредити держави можуть вартувати у май-бутньому для пересічного громадянина від 1 до 3 тисяч гривень;

– за 4 роки (2008–2012) правління двох урядів за кошторисом витрат вартість будівництва стадіонів та об’єктів до ЧЄ виросла у 2-2,5 рази. Причому основним обґрунтуванням зросту вартості витрат за уряду Тимошенко було підвищення курсу долару, а за головування «Укрєвроінфрапроекту» Колеснікова – неправильне стратегічне рішення у будівництві попереднього уряду;

– процедура закупівлі в одного учасника, яка була пріоритетною у державних закупівлях до ЧЄ була радше корупційною схемою, аніж спрощеною системою державних закупівель. Неподання інформації згідно із ЗУ «Про здійснення державних закупівель», відсутність спростувань щодо необґрунтованості витрат в офіційних джерелах влади, неоднозначні та стандартні відповіді з приводу непрозорих

тендерів дали можливість сформувати висновок про зловживання у сфері закупівель до ЧЄ.

6. ВИСНОВКИ

Стаття 1 Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми» поділяє останні на:

– загальнодержавні, які затверджуються відповідно до Конституції України Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, згідно статті 16 Закону України від 18 березня 2004 року,

– інші, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням державних замовників, згідно статті 17 Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV.

Отже, державні цільові програми, які виконуються в межах бюджетних програм, які фінансують видатки на підготовку і проведення Євро-2012, відносяться до категорії «інші».

Характер конкурентної або неконкурентної, цінової або нецінової процедури закупівель повинен визначатися результативними показниками бюджетних програм, в межах яких виконуються державні цільові програми, визначення яким надане ч. 5 ст. 20 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI: «Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку». Станом на дату виходу цього дослідження, примірний перелік результативних показників бюджетних програм визначався наказом Міністерства фінансів України № 15 від 14.01.2011 року, що замінив результативні показники бюджетної програми, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536. Відповідно до частини п’ятої статті 20 Бюджетного кодексу України, визначалися:

– показники затрат, – показники продукту, – показники ефективності, – показники якості. У сфері будівництва (КФКВК 0443) розділено: – бюджетні програми, пов’язаними з функціонуванням

апаратів органів державної влади, – бюджетні програми, які забезпечують реалізацію

державної політики, Методичні рекомендації щодо визначення результативних

показників бюджетної програми, що розроблені відповідно до положень статей 32, 47, 111 Бюджетного кодексу України та застосовуються головними розпорядниками коштів державного бюджету, було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.10.2009 року № 1252.

Відповідно до проаналізованих джерел, нова редакція Закону «Про державні закупівлі» поглибила корупцію у сфері державних закупівель. Так, зокрема, з початку прийняття нової редакції Закону було розглянуто 3 тис. постанов про порушення антикорупційних кримінальних справ7. «За період підготовки до Євро-2012 змагальність та добросовісна конкуренція поступово зменшується, процедура закупівлі в одного учасника все частіше використовуються під час вибору постачальника товарів, підрядника робіт та надавача послуг за бюджетні кошти. За законом така процедура повинна здійснюватись лише у виняткових випадках» – повідомляють експерти. Згідно з висновками Рахункової палати України8, «у 2010-му вартість договорів, укладених поза конкурентною процедурою, сягнула майже 63% загальної вартості всіх придбаних державою товарів, робіт і послуг. За її підрахунками, середня вартість закупівлі, здійсненої в 2010-му на конкурсній основі, становила 1,5 млн. грн, а проведеної не на конкурентній основі – 51 млн. грн. За 2011-й рік висновків Рахункової палати ще немає. Але є дані Державної служби статистики, згідно з якими за перші три квартали загальна сума коштів (фактичні видатки) у звітному

7 Джерело:

57 57

періоді за укладеними договорами із закупівлі товарів, робіт і послуг становила 72,618 млрд грн, із них за процедурою закупівлі в одного учасника – 25,782 млрд грн – (за відомостями газети «Тиждень.Ua». Наявність невизначених критеріїв обґрунтування створює умови для закупівлі у певних сферах в одного і того ж виконавця, без наявності достатніх підстав, встановлених розділом VIII Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, що суттєво впливає на корумпованість державних закупівель.

Одним із проблемних питань у сфері законодавства, що регулює державні закупівлі, є невизначеність кваліфікаційних критеріїв (регулюються статею 16 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI), яким має відповідати виконавець/одержувач коштів – переможець закупівель, що проводяться за конкурсними неціновими чи ціновими процедурами. Так, зокрема, закладені у частині другій статті 16 поняття наявності матеріально-технічної бази, наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, не є чітко визначеними на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Термін «фінансова спроможність», що посилається на форми бухгалтерської звітності, затверджені наказами Міністерства фінансів України, не враховує можливості суб’єктів господарювання залучати додатковий запозичений капітал або збільшувати власний капітал у фінансовій діяльності для покриття поточних операційних та інвестиційних витрат. Вимога «наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» позбавляє установу, яка хоче вперше взяти участь у конкурсі, такої можливості. Таке формулювання критеріїв породжує значні проблеми як для замовників, так і для учасників, адже згідно зі статтею 29 Закону, «замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям». За висновками експертів, «з одного боку, замовник завжди може вимагати таких документів, які небажаний учасник надати не зможе, і на цій підставі відхилити його пропозицію, тим самим надаючи перевагу певному, «обраному», учаснику. З іншого боку, будь-який повноважний орган при перевірці може 8 Джерело:

звинуватити замовника у недостатності документів, що вимагалися для підтвердження кваліфікації, і на цій основі поставити під сумнів легітимність проведених торгів».

Висновки щодо застосування процедури закупівлі у одного учасника

Основними перевагами процедури закупівлі у одного учасника є:

– встановлення специфіки здійснення державних закупівель з урахуванням приватизаційних процесів, які відбуваються, та специфіки закупівель для природних монополій;

– чітка визначеність документів для подачі на участь у тендері.

Серед недоліків процедури закупівлі в одного учасника можна назвати:

– непрозорість визначення критеріїв обрання одного учасника;

– відсутність одного уповноваженого органу при прийнятті рішень;

– унеможливлення розвитку конкуренції серед учасників торгів;

– спрощена процедура подачі документів, нечітка визначеність кваліфікаційних характеристик виконавців – переможців торгів, відповідно до законодавчого акту;

– державні органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері держзакупівель, не мають права втручатися в проведення процедур закупівель;

– скорочена кількість документації про держзакупівлі, яка повинна бути оприлюднена в обов’язковому порядку, зокрема документація конкурсних торгів, а також протоколи розкриття конкурсної документації.

Застосована в ході підготовки до Євро-2012 процедура закупівлі в одного учасника є значно спрощеною у порівнянні із процедурою проведення торгів серед багатьох учасників та сприяє розвитку монополістичного ринку у сфері державних закупівель і корупційних схем.

Доступність інформації щодо державних закупівель

Відповіді на публічні запити до органів державної влади, відповідальних за проведення та підготовку до Євро-2012, не є вичерпними та не містять запитуваної інформації. Деякі із запитів було отримано протягом 28 днів, що є порушенням Закону «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, проведений моніторинг дозволив зробити такі висновки.

Процедура закупівлі в одного учасника під час підготовки та проведення Євро-2012 стала приводом до зловживань з боку влади. Переможцями конкурсу ставали одні і ті ж компанії та фірми. Це, за словами громадських експертів, спичинило корупцію у сфері державних ЧЄ. Щодо офіційних повідомлень влади з приводу спростувань у звинуваченні у корупції під час проведення ЧЄ, то варто сказати, що повідомлень підкріплених фактичними даними не прозвучало.

Деякі фахівці вказують на те, що саме постанова КМУ від 2 червня 2010 р. № 389 «Про доповнення пункту 7 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921, додала «товари, роботи і послуги, які закуповуються Національним агентством з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу для здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» до числа таких, що виключають зазначені закупівлі з регулювання профільною постановою КМУ.

Висвітлення інформації щодо проведення торгів на офіційних сайтах замовників та виконавців залишається незадовільним. Моніторинг цих сайтів показав, що жодної інформації щодо тендерів згідно із законодавством там немає.

На офіційні запити ЗУМЦ «Нова Журналістика» щодо закупівель товарів та послуг до основних замовників не отримано задовільних відповідей. Інформація у листах-відповідях висвітлена неповно, одержання відповідей значно перевищували терміни, передбачені законодавством.

Доступ до сайту «Вісник державних закупівель» обмежений, тому представникам громадськості майже

неможливо дізнатись інформацію щодо процедури торгів та державних закупівель. Навіть якщо доступ до «ВДЗ» вдалось отримати, видання іноді нехтує представленням повної інформації, що свідчить про невідповідність нормам Закону.

Механізм отримання інформації щодо державних закупівель у сфері підготовки до Євро-2012 у цілому не налагоджений. Доступ до інформації щодо процедури проведення торгів у сфері підготовки до ЧЄ суттєво обмежувався, починаючи з 2008 року, і до 2012 року взагалі став закритим для більшості представників громадськості, причому – на законодавчому рівні.

Процедура громадських розслідувань продовжується. Про зловживання у сфері закупівель за процедурою закупівлі в одного учасника до ЧЄ з боку влади вже заявили представники опозиції, ЗМІ, громадського контролю. Офіційних спростувань інформації від влади так і не було озвучено.

ДОДАТКИ:

1. Список нормативних актів 1. Конституція України від 28.06.1996 р., затверджена Законом

України № 254к/96-ВР (пункт 8 частини першої статті 92). 2. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-

VI. 3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7

грудня 1984 року № 8073-X (стаття 164-14). 4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV

(розділ ІІ, глави 52, 53 розділ ІІІ, в якому підрозділом 1 є договірні зобов’язання).

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI (митна вартість товарів – глави 8 та 9, стаття 57 глави 9 Митного кодексу України).

7. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III (статті 210, 211).

8. Закон України від 1 червня 2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель».

9. Закон України від 3 лютого 2011 року № 2995-VI «Про внесення змін до законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні».

10. Закон України від 8 липня 2010 року № 2462-VI «Про внесення змін до законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» щодо забезпечення здійснення заходів з проведення та підготовки в Україні організації фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

11. Закон України від 18.03.2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми».

12. Закон України від 23 березня 2000 року № 1602-III «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України».

13. Закон України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».

14. Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-XII «Про об'єднання громадян» (чинний до 31 грудня 2012 року).

15. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

16. Закон України «Про інформацію». 17. Указ Президента України «Про рішення Ради національної

безпеки і оборони України від 27 березня 2009 року «Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм».

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 № 710, постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 768 «Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007 – 2011 роки».

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357 «Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

20. Постанова КМУ від 31 січня 2007 р. № 106 «Про затвердження порядку розроблення та виконання державних цільових програм».

21. Постанова КМУ від 26 квітня 2003 р. № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету».

22. Постанова КМУ від 9 жовтня 2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

24. Постанова КМУ від 28 липня 2010 року № 666.

25. Постанова Кабінету Міністрів України № 668 від 28 липня 2010 р. «Про затвердження Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника» (зміни внесено Постановою Кабінету Мініcтрів України № 1247 від 27 грудня 2010 р., скасовано Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 р. № 1325).

26. Постанова Кабінету Міністрів України № 773 від 28 липня 2010 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

27. Наказ Міністерства економіки України від 31.07.2007 р. № 250 «Про затвердження порядку обліку державних цільових програм».

28. Наказ Мінекономіки від 20.05.2011 № 444 «Про присвоєння облікових кодів державним цільовим програмам, що діють».

29. Наказ Міністерства економіки України від 24.06.2010 № 742 «Методичні рекомендації щодо проведення оцінки економічної і соціальної ефективності виконання державних цільових програм».

30. Наказ Міністерства економіки України № 916 від 26.07.2010 р. «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів».

31. Наказ Міністерства економіки України № 919 від 26.07.2010 р. «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів».

32. Наказ Міністерства економіки України № 921 від 26.07.2010 р. «Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі».

33. Наказ Міністерства економіки України № 922 від 26.07.2010 р. «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель».

34. Наказ Міністерства економіки України № 925 від 27.07.2010 р. «Про затвердження Типового договору про закупівлю».

35. Інструкція до Наказу Мінекономіки вiд 27.07.2010 № 925 «Щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти».

36. Наказ Міністерства економіки України № 932 від 28.07.2010р. «Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель».

37. Наказ Міністерства економіки України від 04.12.2009 № 1367 про затвердження Порядку обміну інформацією між виконавцями державних цільових програм та координації цієї роботи

38. Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України).

39. Наказ Міністерства фінансів України вiд 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету».

40. Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету».

41. Наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».

42. Наказ Міністерства фінансів України від 30.09.2011 р. № 1223 «Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету».

43. Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету».

44. Наказ Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів».

45. Наказ Державного казначейства України від 09.08.2004 року № 136 «Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України».

46. Наказ Державного казначейства України від 14.09.2010 № 330 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків».

47. Наказ Держкомстату України вiд 09.11.2011 № 290 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-торги (квартальна) «Звіт про проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти».

48. Наказ Держкомстату України вiд 12.11.2010 № 457 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень № 1-торги та № 1-держзамовлення».

49. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. № 97. Державний класифікатор «Класифікація форм власності» (КФВ), розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».

50. Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 № 822. Державний класифікатор ДК 016 «Державний класифікатор продукції та послуг».

51. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» за № 97 від 28.05.2004. Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання»,

52. Накази Держбуду України від 05.11.99 № 270, від 12.03.2001 № 52 від 22.02.2002 № 41 від 11.03.2002 № 48 від 06.12.2002 № 92 від 10.03.2004 №41 Наказ Мінбуду України від 28.02.2006 № 55. ДБНД.2.3-1-99-ДБН Д.2.3-39-

99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування з доповненнями». ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування» та ВБН Г.1-218-530:2006 «Класифікація робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування».

53. Накази Держбуду України від 05.11.99 № 270, від 11.03.2002 № 48, від 06.12.2002 № 92. Наказ Мінбуду України від 28.02.2006 № 55. Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування (з доповненнями). ДБНД. 1.1-3-99.

54. Накази Держбуду України від 14.09.2000 № 201, від 06.12.2002 № 92.

55. Наказ Мінбуду України від 28.02.2006 № 55. 56. Вказівки щодо застосування ресурсних елементних

кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (з доповненнями). ДБНД. 1.1-4-2000.

57. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17.08.2000 № 507. Державний класифікатор ДК 018:2000 «Державний класифікатор будівель та споруд».

58. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)».

59. Рішення Київської міської ради від 15.07.10 № 1273/4711 «Про затвердження Міської цільової програми підготовки та проведення у місті Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (зі змінами, зазначеними у рішеннях Київради: від 14.10.10 № 81/4893; від 17.02.11 № 10/5397; від 23.06.11 № 258/5645 ).

60. Рішення Львівської обласної ради від 19 травня 2011 року № 132 «Про затвердження Програми забезпечення організаційної підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у Львівській області».

61. Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (щороку).

62. Програма соціально-економічного розвитку м. Києва (щороку).

2. Копії відповідей на запити в органи державної влади та місцевого самоврядування. 3. Постанова від 22 лютого 2008 р. № 107 «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». 4. Постанова від 14 квітня 2010 р. № 357 «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».