Туристичний журнал "Робінзон" №12

Слово редактора

3

Не Олів’є єдиНим…ви тримаєте в руках святковий

спецвипуск кулінарної школи «ро-бінзона». але не шукайте в ньому традиційних новорічних рецептів чи майстер-класів. «робінзон», перш за все, це подорожі, подорожі за новими враженнями, за новими друзями, і за новими смаками також. але як у кож-ної господині борщ смакує по-своєму, так і в кожній країни окремий регіон, окреме місто чи містечко також ма-ють свій власний особливий смак. І в першу чергу, завдяки неймовірному міксу людей, націй, що мешкають в окремій країні та вважають її своєю Батьківщиною.

татари в Підляшші дотримуються татарських звичаїв, ходять до мечеті, готують татарські смаколики і пиша-ються тим, що вони jesteśmy Polakami! У Фрібурзі, міксуючи німецьку, фран-цузьку кухні, мови, традиції, швей-царці святкують традиційний день Подяки – Бенішон. люблін просто не можна уявити собі без цибуляжів, які походять з єврейської кухні. а найсмачніша кава, виявляється, не у львові, а в Ужгороді. Принаймні, так вважають ужгородці. І навіть за автор-ство традиційної на Сильвестр юшки з сочевиці можуть посперечатись Сло-ваччина, Угорщина та Німеччина.

Світ настільки різноманітний та неймовірний, що обмежувати себе рамками традиційності, усталеності, стабільності – втрачати величезну по-рцію нових вражень, нових друзів, но-вих емоцій, нових знань, втрачати зна-чну частину своїх можливостей, свого власного, не схожого на інших, шляху в житті. ризикуйте, творіть, експери-ментуйте… і не тільки на кухні.

варто по максимуму скористати-ся можливостями, які дає рік Синьої дерев’яною кози – тварини доброї, щедрої та прихильної до творчих по-шуків. коза з радістю буде піджив-лювати ваші творчі пориви, так що вмикаємо креативність – і вперед! а до святкового столу кулінарна школа «робінзона» запропонувала вам низку регіональних смаколиків зі своїх по-дорожей, якими можна урізноманіт-нити традиційний олів’є.

З Новим роком вас та Різдвом Христовим! Миру, любові, достатку та здоров’я вам і вашим близьким!

Антоніна ЛоМАчук

Стиль роБІНзоНа

4

БеНішОН: деНь ПОдяки

ПО-фріБурзькі

Мабуть, поступово гуляння прийняли такий розмах, що 1747 року влада Фрібурга відокремила Бенішон від храмового свята, аби змен-шити кількість вихідних днів та пов’язаних з ними заворушень. за-кон про Бенішон доповнили у XIX столітті, регламентувавши розклад святкових днів: друга неділя вересня для південної частини кантону та друга неділя жовтня для верхньої, гірської частини. Полегшена ре-приза Бенішона, рекротцон (від франкопровансальського «recrotzon», «ще раз»), відзначається, за традицією, в четверту неділю вересня на рівнині та в третю неділю жовтня - у передгір’ях альп Фрібурга. різ-ниця в розкладі пояснюється сільськогосподарським календарем: обидві дати збігаються з головними подіями осені, початком жнив на рівнині та поверненням худоби з літніх гірських пасовищ.

з часом свято втратило своє релігійне значення, залишилася фоль-клорна та гастрономічна складові. традиційне меню Бенішона гідно пера рабле, який оспівав славні бенкети Гаргантюа та Пантагрюеля. Бо той, хто відзначає збір урожаю по повній програмі, повинен во-лодіти чималим апетитом та витривалим шлунком - за традицією, за столом проводять близько шести годин, якщо не більше!

Починається святковий обід з Cuchaule, регіональної бріоши з аро-матом шафрану, яку подають з вершковим маслом та солодкою гір-

чицею Бенішон, відомої у Фрібурзі не менше, аніж діжонська. Наступний етап - яловичий бульйон з овочами та грінками.

Якщо для мешканців Фрібурга Бенішон – таке ж священне свя-то, як і Грюйєр, то за межами Швейцарії про це фольклорне свята мало кому відоме. Спробуємо розібратися. Традиція Бенішона за-родилася в Середньовіччі, і дуже скоро стала невід’ємною частиною регіонального святкового календаря. Назва свята, «bénichon», по-ходить від «bénédiction», що означає «благословення» або «подяка». Бенішон спочатку був саме Днем Подяки – висловленням подяки матінці-природі та Богу за зібраний урожай. Про релігійні основи звичаю свідчить і той важливий факт, що спочатку він збігався зі святом освячення парафіяльного храму. Після церковної служби торжества тривали про-тягом трьох днів, від неділі до вівторка: столи ломилися від страв, а танці та ігри тривали з ночі до ранку.

Солодка гірчиця Бенішон

Фото fribourgregion.ch


5

www.myswitzerland.com

Меренге з подвійним кремом Грюйер


6

www.fribourgregion.ch

Його, у свою чергу, змінює рагу з ягня-

ти, приготоване за особливим традиційним рецептом з гарніром з картопляного пюре і груш Ботці (особливий Фрібургський сорт), які відварюють у солодкому сиропі з кори-цею. але і на цьому список головних страв не закінчується, бо місце на столі надається копченому окосту, усіляким ковбасам, са-войській капусті, зеленій квасолі та карто-плі. Покінчивши з усіма м’ясними виробами, можна перейти до солодкого.

Парад десертів починаються з асорті регіо-нальних сирів, за ним слідує подвійний крем Грюйер у супроводі знаменитих меренг та фруктів. але захоплюватися ними дуже дов-го не варто, бо треба ще вмістити в себе спе-ціальні оладки Бенішона, вафельні трубочки, анісове печиво та ще кілька регіональних со-лодощів. закінчивши з усіма ласощами, мож-

на нарешті-таки встати з-за столу, щоб продовжити свято в танцях та розвагах.

з часом консистенція страв і склад святкового обіду еволюціонували. крім того, варіюється меню і по регі-онах, кожен з яких прикрашає його власними кулінар-ними шедеврами. Природно, сьогодні навряд чи чийсь


7

www.swiss.com

шлунок зможе витрима-ти середньовічні обсяги обіду, а тому святкувати Бенішон пропонується в скороченому варіанті меню. тим не менш, ця народна традиція зали-шається незмінною лан-кою культурного і сус-пільного життя Фрібурга. Якщо повністю зводити її до їжі, значить, залишити без уваги глибокий зміст: зібратися з друзями та рідними навколо стола, аби розділити момент те-пла та радості.

www.myswitzerland.com


8

2 кг м’яса ягняти, 50 мл олії, 100 г дрібно на-кришеної цибулі, 1 зуб-чик часнику, 50 г бо-рошна, 700 мл червоного вина, сіль та перець, 150 г родзинок.

Шматочки м’яса для рагу обсмажити в олії на гарячій сковороді. зли-ти жир. додати цибулю, часник та гарненько об-смажити, потім додати червоне вино, трохи води і залишити на середньому вогні мліти протягом го-дини. додати приправи, родзинки і тушкувати ще годину. Подавати на стіл з картопляним пюре та грушами Ботці.

РАГу З ЯГНЯТи З ГРуШАМи БоТці

1 кг борошна, 500 мл теплого молока, 100 г верш-кового масла, 120 г цукру, 1 ч. л. солі, мелений шаф-ран, 20 г дріжджів, яєчний жовток.

розвести дріжджі в молоці, додати цукор і дати йому розтанути. засипати борошно і шафран в мис-ку, покласти туди масло, порізане на шматочки, до-дати молоко з дріжджами та сіль. вимісити тісто і

ФРіБуРГСькА БРіоШ

«CuChaule»

дати йому піднятися в теплому місці близько 2 годин. виліпити круглі хлібці і залишити їх на деку в про-холодному місці. Перед тим, як поставити в духовку, обмазати бріоши яєчним жовтком з дрібкою шафрану і випікати до готовності.


9

40 маленьких груш сорта Ботці, ½ л біло-го вина, 1 кг коричневого цукру, 1 паличка кориці.

вирізати у груш вічко, залишивши гілочки, і ретельно помити. Приготувати сироп з цукру, вина й кориці. Покласти груші в каструлю, за-лити водою. варити фрукти протягом 30-45 хвилин, перевіряючи готовність. Груші пови-нні стати м’якими. вийняти фрукти та прива-рити сироп, потім полити ним груші. Подава-ти з рагу з ягняти, по 2-3 груші на порцію.

15 яєць, ½ склянки цукру, ½ склянки вершків, 1 склянка бі-лого вина, 1 склянка кірша, сіль, борошно, скільки візьме.

збити яйця до міцної піни з цу-кром, додати вершки, біле вино, кірш, сіль та борошно. вимісити тіс-то і гарненько вибити його (близько 10 хвилин), щоб воно стало пові-тряним. залишити підніматися на кілька годин. Потім виліпити куль-ки вагою 40-50 грам. розкачати кож-ну кульку як най тонше, смажити у фритюрі, на вершковому або рос-линному маслі. Готові оладки обси-пати цукром.

ГРуШі БоТці

оЛАДки БеНіШоНА

1 л подвійного крему Грюйер, 650 г цукру, 700 мл білого вина або 500 мл вина та 200 мл води, 100 мл кірша, близько 900 г бо-рошна, сіль.

змішати подвійний крем та вино, додати цукор і дати йому розтанути. збити вінчиком отри-ману масу. додати сіль, борошно та вимісити до отримання глад-кого тіста. залишити на одну-дві години. додати кірш в останній момент. випікати в вафельниці і відразу ж згортати в трубочки. дати трубочкам охолонути, збе-рігати в металевій коробці для пе-чива, щільно закритою.

ВАФеЛьНі ТРуБочки

УкраїНа forewer!

10

ДВі екСПеДиціЇ ВРАЖеНь«Мистецькі експедиції» – культурологічний про-

ект, що поєднує не тільки джерела – саму країну. її схід і захід, південь і північ. Музику та образотвор-че мистецтво. Побудувати «комунікативні коридори» для об’єднання маленьких та великих міст в різних куточках України – його основна мета. Перша екс-педиція проекту, який започаткували дві небайдужі панянки з києва – людмила Гарарук (студія ювелір-ного дизайну HArArUK) та Ірина олійник (мисте-цтвознавець, кандидат філологічних наук), відбулась в вересні. Художники, музиканти, фотографи, журна-лісти зібрались разом, щоб краще пізнати та з’єднати своєю творчістю таку різноманітну країну. Маршрут подорожі «Шляхами національної еліти: від києва до Глухова» пройшов через козелець, крути, Мотронів-ку, Батурін. Після подорожі художники створюють серію картин-вражень, що мандрує далі, в наступну подорож. таки собі художньо-емоційні стрічки, що зв’язують міста країни в один візерунок.

друга експедиція проекту – від києва до Ужгоро-да. творча ідея киянок знайшла підтримку і допомогу ще однієї чарівної жінки в Ужгороді – керівника бу-тік-отелю «Примавера» Мирослави роман. а закар-паття подарувало кілька днів чудової золотої осені та безліч вражень.

МіСТо НА коРДоНівсю різноманітність та унікальність нашої батьків-

щини краще бачиш, подорожуючи маленькими міс-

ШЛЯХи «МиСТецькиХ екСПеДицій». ЗАкАРПАТТЯ

Наш світ невпізнанно змінився за останній рік. і в цьому новому світі вкрай потрібні джерела натхнення для подальшого життя та творчості – музика, мистецтво, література, подорожі. ужгородский замок

ірин

а Л

озни

ця, ф

ото

авто

ра


11

ШЛЯХи «МиСТецькиХ екСПеДицій». ЗАкАРПАТТЯ

течками. так склалося, що знаходячись на кордоні практично чотирьох країн (Словаччина і зовсім поряд – Угорщина, Польща та румунія), Ужго-род залишається звичною транзитною зупинкою українців перед виїздом до Європи. а містечко за-слуговує на більш уважне знайомство.

Напрочуд гарні його вузькі звивисті вулички на крутих пагорбах, розкидані містом корпуси Ужго-родського університету в загадкових історичних будівлях, старовинні костели і церкви, затишні сквери, невеликі кафе та ресторанчики. І головне місце тяжіння – Ужгородський (Унгварський) за-мок, що височіє над містом.

Прикордонний Ужгород за буремні століття бачив та пережив багато. київська русь, Угор-ське королівство, 360-річне правління італійських аристократів другетів, Габсбургська австрія, знов Угорщина, а на початку ХХ сторіччя – Чехосло-вацька республіка. Нам пощастило зустрітись і поспілкуватись з людиною, яка знає про це, ма-буть, краще за всіх. доктор історичних наук Сер-гій Федака, що викладає в Ужгородському універ-ситеті та пише книжки не тільки історичні, став нашим гідом по місту та передмістям.

Горянська Ротонда

Розпис Горянської Ротонди


12

Його неспішні розповіді супроводжу-вали нас під час прогулянки від Ужго-родського замку вниз – до річки Уж. І далі, упродовж золотої від осіннього листя набережної до найстарішого в міс-ті кам’яного пішохідного моста, який з’єднує театральну площу та площу Пе-тефі на лівому березі. трохи далі моста – яскрава будівля міської філармонії, це колишня синагога, побудована на почат-ку ХХ століття в популярному на той час неомавританському стилі.

На околиці міста знаходиться Горян-ська ротонда – одна з найстаріших ар-хітектурних пам’яток України, побудо-вана приблизно в Х-ХІ столітті. в XIV столітті церква була добудована, а на її стінах з’явилися фрески художників італійської школи джотто. зараз це ді-юча греко-католицька церква. вразили молитвослови, що лежали майже на всіх лавах церкви, – з печаткою на кожному, що це є власністю Горянської ГкЦ, та да-тою видання: Ужгород, 1925 рік. Майже століття люди моляться по цим моли-товникам. Інший вимір.

уЖГоРоД МиСТецькийУ приміщенні закарпатського музею

ім. Йосипа Бокшая відбулась виставка картин київських художників, написа-них за результатами «Мистецької екс-

НабережнаХрестовоздвиженський собор


13

педиції» від києва до Глухова. там же, в залі музею пройшов чудовий виступ національного камерного ансамблю «київські солісти». Слід зауважити, що кількість подій культурного жит-тя закарпаття трохи менша за кількість днів року. в той самий час в Ужгороді розпочався XIV фестиваль класич-ної та сучасної музики «Музичне сузір’я за-карпаття». концерти фестивалю проходили одночасно на кількох площадках – в філармо-нії, в музичному учили-щі, замку Сент-Міклош та двох художніх гале-реях. а в старовинних під-валах «Совине гніздо», що знаходяться в самому цен-трі міста, почалось свято молодого вина «закарпат-ське божоле». але це потре-бує окремої розповіді.

Ви знаєте, що найкращу каву в Україні готують саме в Ужгороді? А тих ужгород-ців, які не вміють готува-ти добру каву, висилають в

Галичину? Мабуть, тому скрізь в місті кава дуже смачна. А чи чули ви про ужгородського кондитера Валентина Штефаньо? Його маленька казкова кав’ярня з тістечками, кожне з яких – витвір мис-тецтва і зовні, і за смаком, має стати обов’язковим місцем відвідин для турис-тів. Не кажучи про ціни, які приємно здивують, як

кондитерська Штефаньо

Невицький замок

Бограч


14

що не вразять. І це стосується всіх кафе і ресторан-чиків. За 20-30 гривень ви можете скоштувати не-забутній бограч в хлібній тарілці. А хліб буде такий смачний, що залишити його не з’їденим неможливо.

ЗАМки Як ТеМА ДЛЯ ПоДоРоЖіза 12 км на північ від Ужгорода знаходиться Неви-

цький замок – місце мальовниче та, як на мене, міс-тичне. він був споруджений на пагорбі над річкою Уж на початку ХІІ сторіччя, знищений монголо-татарами, перебудований кілька разів, остаточно – в XVI ст. а в 1644 році захоплений та зруйнований вже в останній раз. з того часу ці загадкові руїни не відновлювались.

закарпатські замки – це окрема тема для подоро-жі, на досить невеликій території їх більше десяти. в 40 км від Ужгорода знаходиться Мукачеве – друге за значенням місто закарпаття. Його головна туристич-на принада – замок «Паланок», що існує від XIV сто-

ліття. він зберігся набагато ліпше, ніж всі інші зам-ки області. Мукачевський замок знаходиться на горі, й якщо у вас є вільна година, краще йти до нього не поспішаючи від самого центру міста. так ви побачите всі мальовничі краєвиди, що відкриваються не лише зі стін замку, а й на підйомі до нього. Мукачеве – ча-рівне містечко зі своїм неповторним настроєм та сма-ком. тут, як і в багатьох містах закарпаття, спокійно розмовляють кількома мовами, в тому числі доволі складною, але дуже мелодійною угорською. а які гар-ні панянки «за 70» звично йдуть на недільну службу до своїх церков. Це обов’язково треба побачити.

Редакція дякує організаторам проекту «Мистець-ки експедиції» Людмилі Гарарук та ірині олійник, а також гостинним ужгородцям Мирославі Роман, Ва-силю ільницькому та Віктору Теличко. А окрема по-дяка – Анні Архиповій за запрошення до прес-туру.

СМак роБІНзоНа

16

Люблін – мальовниче старовинне місто, розташо-ване на чотирьох пагорбах. Щоправда, історія Лю-бліна набагато давніша, ніж його стародавні будин-ки. Під час пожежі 1575 року місто згоріло вщент. Хроніка тих часів повідомляє, що «Ядвіга під час смаження пляцків спричинила пожежу». Тож на місці згарища запрошені італійські майстри звели нове місто у стилі Ренесансу.

але повернемось до Ядвіги. Чи знаєте, що то за пляцки смажи-ла неуважна пані? Ну, не зовсім пляцки, і не зовсім смажила. Пані Ядвіга пекла цибуляжі – дуже смачні пиріжечки з цибулею та маком. Пропоную вам разом з кулінарною школою «робінзона» пригодувати ці люблінські сма-колики та слідом за пиріжковим ароматом прогулятись любліном. тільки будьте уважними! Не спа-літь місто вдруге!

люблінський цибуляж – кру-глий пиріжечок з начинкою з ци-булі та маку, він є символом та регіональним продуктом люблін-ського воєводства. їх із задоволен-ням їдять і дорослі, і діти. їх пред-

ставляють на різноманітних ярмарках та фестивалях, в

з арОматОм циБуляжів

тому числі – і на закордонних. для цибуляжів нам зна-добиться гарний настрій, зручне взуття, улюблена фо-токамера, дві доби вільного часу та певні продукти.

Для тіста:• 50 г свіжих дріжджів або 25 г сухих• 1 ложка цукру• 500 г борошна• 1 склянка теплого молока


17

• 1 яйце• 60 г вершкового масла• сільДля начинки:• 2 великі цибулини• 3 ложки маку• 2 ложки олії• сільПочинаємо готувати. Цибулю чистимо та наріза-

ємо півкільцями, ошпарюємо окропом та проціджу-ємо. Гарячою вимішуємо з маком, сіллю та олією. Швиденько перекладаємо до скляної банки, щільно закриваємо. Начинка має гарно охолонути, до вечо-ра. а потом ще добу вистоятись у холодильнику.

але перший аромат вже просочився у кватирку і кличе нас на прогулянку любліном. І почнемо ми її від краківської брами. Цій поважній пані вже по-над 650 років! І весь цей час вона виконували свою основну функцію – пов’язувала старе місто з ді-ловою частиною любліна. від неї починався шлях до кракова, через браму везли товари на Старий

ринок, вона першою вітала численних гостей міста. І тепер краківська брама – архітектурний символ любліна. Якщо краківська брама – парадний в’їзд до старого міста, то Міська – виводить до Підзамчого та на замкову гору. Брамі зробили «пластичну опера-цію» і вона виглядає набагато молодшою за свої 650 років, більше двохсот років і не даси! У минулому ці ворота були символічною межею між християн-ським та єврейським любліном. останній вже не іс-нує. а от єврейські традиції живуть в місті і понині. до речі, цибуляжі також мають єврейське коріння.

зі старого міста через Міську браму ми вийдемо на міст, за яким височіє псевдоготичний замок. Назвати люблінський замок замком в повному розумінні цьо-го слова дуже важко. від справжнього замку, побудо-ваного в XVI столітті королем казимиром великим, залишився тільки донжон та каплиця Святої трійці. Хоча в тому, старому замку, відбувались знакові для Польщі, та й України, події. тут вінчався на царство владислав Ягайло. тут на засіданні сейму підписали люблінську унію, яка поклала початок новій державі речі Посполиті, що об’єднала королівство Польське та велике князівство литовське. Храм занесений до Списку спадщини ЮНеСко завдяки тому таки вла-диславу Ягайло. влаштувавшись у кракові, король запросив погостювати там свою матір. а шлях лежав через люблін. оскільки мати була православною, аби догодити їй, він замовив руським майстрам розписа-ти готичну каплицю барвистими фресками у візантій-ському стилі. Після чого і «розцвіли» на стрілчастих склепіннях православні лики. а взагалі-то люблін завжди стояв на перехресті світів, і в його іс-торії переплелися долі поляків, росіян, україн-


18

ців, євреїв, італійців, французів, греків, голландців та англійців. Неоготична будівля, яка зараз височіє на замковому пагорбі, була побудована в 1824-1826 ро-ках для в’язниці, якою й залишалась протягом 128 ро-ків. тут сиділи польські революціонери, які бороли-ся проти російської імперії, комуністи, що боролись проти буржуазної Польської республіки, учасники польського опору нацистам, а потім борці проти ко-муністичного режиму. 1954 року в’язницю закрили. отакі метаморфози історії.

Після чудової прогулянки зазирніть до будь-якого ресторанчику та поласуйте регіональною кухнею. Не гребуйте моєю порадою! Нам знадобляться сили, ми будемо дивитись на люблін з висоти пташиного польоту. точніше, з висоти тринітарської башти. Це найвища споруда любліна, 64 метри у висоту. вежу збудували на місці воріт в будівлі, і зараз вона візу-ально розділяє місто на дві частини. тринітарська вежа або башта Святої трійці спочатку була нижчою та не мала дзвіниці.

архітектор кораццо в XIX столітті збудував дзвіни-цю, і тоді вежа стала не тільки дзвіницею кафедраль-ного собору, що поряд з нею, але й оглядовим май-данчиком міста. І нам саме туди, на цю башту, звідки люблін видно як на долоні. Повірте, ця панорама варта тих зусиль. І пам’ятайте, цибуляжі – не надто дієтична страва. то ж спортивні вправи не завадять.

тільки будьте уважними, коли будете підходити до башти. допитливий турист, задерши голову, може ви-падково перечепитись за камінець нещастя. І борони вас Боже доторкнутися до нього. кажуть, колись у стародавні часи, цей камінь виконував роль пла-хи на міському ринку: на ньому рубали голо-ви засуджених злочинців. однак після того, як стратили несправедливо засудженого, камінь став приносити біду. Хто б до нього не торкався – отримував «сто і одне нещастя».

І, аби лихо оминуло нас,


19

про всяк випадок, зайдемо до кафе-дрального собору. Цікаво, що санк-туарій собору, який єзуїти звели на межі XVI – XVII століть, став першою ластівкою бароко в Польщі. І хоча піз-ніше фасад храму перебудували вже у неокласичному стилі, зберіглося ба-рокове оздоблення інтер’єрів. звер-ніть увагу на іконостас – він викона-ний у XVII столітті з рідкісної породи ліванського грушевого дерева. а серед

образів виділяється лик Чорної Мадонни – список знамени-тої ікони Матки Боски Ченстоховської.

Надвечір, коли засвітять ліхтарі, коли люблінський замок завдяки вдалому освітленню буде наче плинути у темному


20

мороці, коли роман-тика ночі оповине старе місто, просто прогуляйтесь Ста-рувкою. зазирніть до затишних ресто-ранчиків, послухай-те музиків на вулиці, просто доторкніться долонями до старо-винного каміння. вберіть в себе всю чарівність люблін-ською ночі – кажуть, люблін створений для любощів….

а за добу поверта-ємось до приготуван-ня наших цибуляжів. Свіжі дріжджі роз-водимо у половині теплого молока, до-даємо цукор, 2 лож-ки борошна. залишаємо, щоб тісто підійшло. Сухі дріжджі вимішуємо відразу з борошном. розчиняємо вершкове масло з рештою молока. до опари вливає-мо тепле молоко з маслом та потрошки додаємо бо-рошно з сіллю, ретельно вимішуючи. Яйце збиваємо виделкою і додаємо до тіста, залишивши 1 ложку на змащування країв цибуляжів. тісто треба вимішува-ти хвилин 10-15, так, щоб відставало від рук. тепер залишаємо його у теплому місці на годину-півтори,

аби гарно підросло.І поки воно підходить, у

нас є час, аби зазирнути на ринкову площу любліна, де вишикувались дивовижні будиночки. від класициз-му до маньєризму, від ре-несансу до бароко – всіх

кольорів – рожеві, червоні, блакитні, коричневі, із за-гадковими башточками, ліпними прикрасами та не-ймовірними розписами – на це все можна дивитися, не відриваючи очей. У деяких із цих будинків прохо-дять реставрації, і у віконниці вставлені... фотографії. І це справжні зображення, які знайдені в одній з ту-тешніх квартир. звичайно, їх відретушували та збіль-шили. тут відчувається живе минуле цього міста.

а нас очікують цибуляжі. тісто декілька раз обми-наємо та розділюємо на 14 -15 частини. кожну частину розкачуємо на коржик діаметром близько 10 см, роз-кладаємо на змащене олією деко. краї коржів мастимо збитим яйцем. розкладаємо цибулю з маком. залиша-ємо, щоб цибуляжики відстоялись (30 – 60 хвилин).

І наприкінці нашого майстер-класу, коли цибуля-жики будуть відстою-ватись, не по-


21

лінуйтесь зазирнути до Piwnica «Pod fortuna». аби там ще раз побачити люблін, але вже мультимедій-ний. та чудові розписи на склепіннях. тільки не за-бувайте – Piwnica польською – лише погріб, льох. а не то, що ви подумали…

Печемо цибуляжі у духовці близько 20-25 хвилин до золотистого кольору. Подаємо з вершковим мас-лом та під звуки «люблінського хейнала» – музично-

го позивного, який щодня лунає з балко-на Нової ратуші. Цій мелодії понад 400 років, автор її неві-домий, а от ім’я тру-бача, який виконує її, очевидно, має шанси потрапити до історії та стати легендою. Щодня о 12 годині люблінець онуфрій кошарний виходить на балкончик ра-туші, аби сповісти-ти своїх земляків: життя триває. Пану

онуфрій 80 років, і 17 із них він виконує хейнал – день у день, без відпусток та заступ-ника. а ми будемо ласувати цибуляжами.

Смачного! І нових смачних подорожей з «робінзоном».

Подорож відбулась в рамках проекту «Східноєвропейські перлини: створення та про-сування продуктів міського культурного туризму в тран-скордонному просторі», який виконується Туристичною асоціацією Івано-Франківщи-ни за співфінансування Євро-пейського Союзу в рамках Про-грами транскордонного співробітництва.

здоров’Я роБІНзоНа

22

Асоціація виробників питних і мінеральних вод україни підтримала фестиваль «BeST FOOD FeST & healTh», в рамках якого пройшла лекція відомого дієтолога - Наталії Самойленко. експерт розповіла про те, як правильно харчуватися, а також про важ-ливість води в структурі правильного харчування.

Як відомо, тіло людини, починаючи з 12-місячного віку, на 60% складається з води (тіло ново-народженої дитини - на 80%, плід на 12 тиж-ні після зачаття - на 90%). таке процентне співвідношення просто не може не вплива-ти на життєдіяльність людського організму.

Система здорового харчування і пра-вильного споживання води - це основа здоров’я кожного з нас. для гарного само-почуття необхідно постійно підтримувати правильне співвідношення між втратами та надходженнями як вуглеводів, вітамінів і мінералів, так і води в організмі. таким чином, в системі правильного харчуван-ня важливо підтримувати водний баланс, оскільки вода виконує не тільки функції транспортування поживних речовин до клітин, а й функції регулювання, очищення і відновлення процесів в організмі.

так, вода просто необхідна для нормаль-ного функціонування нирок. вона сприяє виведенню токсинів з орга-

НА ФеСТиВАЛі «BeST FOOD FeST

& healTh»

дієтОлОги Нагадали ПрО важливість вОди в структурі ПравильНОгО харчуваННя

нізму. Підтримання водного балансу також важливо для функціонування серця - вода бере участь у нор-малізації артеріального тиску. Нормальний рівень гідратації необхідний для правильного функціону-вання мозку, м’язової системи і суглобів. вода допо-магає зменшити навантаження на суглоби і сприяє правильному функціонуванню м’язів.

таким чином, варто відзначити, що роль води в

здоров’Я роБІНзоНа

23

організмі людини дуже складно переоцінити, а особливо - роль у системі здорового харчуван-ня, оскільки вода полегшує засвоєння їжі, вона сприяє розчиненню поживних речовин, щоб вони могли всмоктуватися в кров і транспорту-ватися до клітин.

На основі даного факту фахівці з асоціації виробників мінеральних та питних вод України спільно з дієтологом Наталією Самойленко ство-рили свою інтерпретацію «Піраміди харчуван-ня», в основі якої знаходиться вода.

«Для нормальної життєдіяльності здорова лю-дина має щодня випивати не менше 1,5 л природ-ної води. У свою чергу, частка споживання овочів, фруктів та зернових повинна становити при-близно 40% щоденного споживання їжі, оскільки організм потребує вітамінів та мікроелементів. Щоденне споживання м’яса, молочних продуктів і риби має бути регулярним і складати приблизно 15% денного раціону. І тільки 2-3% всього денного раціону здорової людини повинні становити жири та солодощі», - стверджує Наталія Самойленко.

«Відомо, що вода є одним з найважливіших по-живних компонентів для підтримки життя. На жаль, жителі України дуже мало знають про воду та її роль в організмі людини, і часто не сте-жать за своїм водним балансом, що, в свою чер-гу, відображається на здоров’ї. Тому Асоціація виробників мінеральних та питних вод України підтримує і розвиває культуру споживання при-родної мінеральної води, що сприятливо впливає на здоров’я українців» - коментує Оксана Бамбура, Голова Ради Асоціації.

калеНдар

24

Жодний новорічний стіл в Словаччині не обходиться без супу із сочевиці. Подають його десь близько третьої години Сильвестру – но-ворічної ночі. Як на мене, дуже вчасно. Після першого алкогольного та м’ясного удару по печінці близько дванадцятої, після веселих танців та феєрверків на морозі так приємно повернутись до святкового столу та зігрітись густим поживним супчиком – символом до-статку та здоров’я.

У Словаччині кажуть, що саме він приносить в оселю гроші: маленькі круглі зернята сочевиці за формою нагадують монетки. І вперше на сто-рінках «робінзона» - у кулінарній школі – мате-ріал виходить російською мовою. Саме у такому варіанті його нам запропонувала пані любіца алушицова, ди-ректор Представництва Словацького управління по туризму в росії та країнах СНд.

отож, інгредієнти:Новый год без чечевицы, как царевич без царицы!Перед тем, как суп варить, чечевицу замочить.Подготовить чеснока. в суп еще нужна мука.Сладкий перчик не забыть. лук жаренный положить.

и нужна сметаны ложка.Ну а соль – совсем немножко.

кОрОлева НОвОрічНОгО стОлу

калеНдар

25

Спосіб приготування:воду с чечевицы слейте, чистой жидкости налейте,Покрошите чеснока, вот и суп варить пора! до кипенья доведите, за огнем всегда следите.а пока наш суп кипит, блюдо рядышком стоит.Мы в него муку кидаем и водою заливаем,Хорошенечко мешаем и в наш супчик добавляем.Про сметану не забыть – ложку смело положить.лук нарезать, подсолить, в сковородку уложить,в золотистом масле жарить, перца красного добавить.

Подача на стіл:Суп в тарелку наливаем, луком сверху посыпаем.Новогодний суп готов - из царицы всех бобов!деньги в дом она несет – ешьте супчик в Новый год.С хлебом мягким подавайте, всех знакомых угощайте!

Бажаємо усім читачам журналу «Робінзон» СМАчНоГо!..та супу з сочевиці у кожну оселю –

як символу миру, достатку та здоров’я!

МаЙСтер-клаС

26

У крушнянах є чудова туристична атракція, якою не гребував навіть принц Чарльз – при-йняти участь у майстер-класі з виготовлення національної татарської страви, а потім трісну-ти від тих татарських смаколиків. тріснути, бо вчасно зупинитись просто не можливо. а татар-ська гостинність пані джанет може сперечатись

з рідною українською, хоча я вже давно казала, що наша гостинність – то зна-

ПерекачуємОПерекачевНік

«кулінарна школа «Робізона» отрима-ла черговий майстер-клас у Польщі, у су-сідньому з нами Підляшші, де зустрілись три культури, три країни, три народи – литовці, поляки та білоруси. Хоча чому тільки три? Свою часточку привнесли і німці, і українці, і євреї, і, навіть, татари. Так, так. у Підляшші живуть татари, які називають себе польськими. На жаль, ще у ХVі столітті вони втратили рідну мову, але і нині збереглись їх традиції, релігія, культура та кухня.


27

ряддя тортур та зброя масового знищення. Ми готували перека-чевнік – страва з тіста та м’яса, яку зазвичай татари пекли тільки на великі релігійні свята – Байрами.

для приготуван-ня цієї традиційної татарської страви нам знадобляться борошно найвищого ґатунку, яйця, мас-ло, м’ясо, цибуля та спеції. Головний се-крет – приготування тіста. Саме тут видно рівень майстерності кухаря. тісто готують з борошна, яєць, води та солі. за щільністю, як на вареники. воно повинно бути дуже

пластичним, гарно розкату-ватись. тому не лінуйтесь, вимішуйте ретельно!

тісто залишаємо «відпочи-ти», а тим часом готуємо чисті рушники чи лляні серветки та дві качалки, для грубої та тон-кої розкатки тіста. М’ясо… ви можете узяти будь-яке, на ваш смак. але зважайте, що татари – мусульмани, тому свинина буде недоречною. Ми готували перекачевник з м’ясом індички. Посічіть його на міленькі шматочки. Цибу-лю накришіть півкільцями. Спеції, прянощі та сіль додай-те за смаком та бажанням.

Повертаємось до тіста. Його треба розділити на 8 частин, і кожну розкачати у тонкий пласт. аби перека-чевнік вийшов вдалим, роз-качувати тісто треба дуже тонко: спочатку грубою ка-чалкою, потім – тонкою, а на останок – розтягувати тісто руками. Чим тонше тісто, тим смачніша страва. тіль-ки постарайтесь не порва-ти. Ми старались, але пані джанет потім прийшлось трошки підправляти за «по-мічниками». до речі, розтя-гувати тісто краще «на вазі», і не пальцями, а кулачками. так і пальцями на прорвеш, і побачиш на світло, наскіль-ки тонким виходить пласт. кажуть, для віденського штрудля розкачувати тісто треба так тонко, аби через нього можна було прочита-ти новини в газеті. Не знаю, що до новин, але своїх колег-журналістів я бачила повз той пласт добре. аби пласти

не склеїлись між собою, пані джанет перекладає їх чистими рушниками. важливо, аби останній пласт тіста, який потім стане нижнім, вийшов так само тонким, але без розривів та дірочок.

тепер розтопіть мас-ло. «обов’язково верш-кове, маргарин не підходить,


28

- за уважує господиня юрти. – Перекачевнік – страва свят-

кова, тому заощаджувати на продуктах не варто». У нас усе готово для чародійства, інакше це не на-

звеш. Починаємо «перекачувати» перекачевнік. На стіл, гарно присипаний борошном, дуже обережно та ніжно кладемо пласт розкоченого тіста та щедро зма-щуємо його розтопленим маслом. таким чином скла-даємо усі 8 пластів. верхній також гарно змащуємо маслом. У нас вийшла імпровізована «слойка».

викладаємо на тісто м’ясо з цибулею та спеціями, рівномірно розподіляючи його поверхнею, трохи від-ступивши від країв.

Найделікатніша частина приготування перекачев-ніка. обережно, лагідно та ніжно скачуємо тіс-то у рулет, заліплюємо краї.

тепер рулет закручуємо у спіральку та обе-режно кладемо до форми чи казанка, змаще-ного розтопленим маслом.

рештою масла за-ливаємо перекачев-нік у казанку так, аби воно майже по-кривало тісто. І ста-вимо казанок до печі чи духовки десь го-дини на 3-4. за цей час тісто наповнить-


29

ся маслом, м’ясо залишиться м’яким та соковитим, а ззовні утвориться хрумка скоринка.

дістаньте готовий перекачевнік з духо-вки, дайте йому охолонути, і тільки після того витягуйте його з казанка. І приго-щайте друзів, розповідаючи їм про гос-тинність татар, що живуть у Польщі, але пам’ятають про своє коріння.

Страва виходить досить масною, тому прихильникам дієт я би

порадила… не читати цей урок «кулінарної школи «Робінзона».

Наступного разу ми приготуємо щось більш дієтичне. А тим, хто готовий ризикнути своєю фігурою заради

знайомства з кулінарними традиціями наших добрих сусідів – СМАчНоГо!

НовиНи роБІНзоНа

30

вигідний роумінг тревелсім

для зимових подорожей

№12(72) 2014 рокуЖуРНАЛ

для справжніх мандрівників

Головний редактор:антоніна ломачук (+38 050) 443-17-46

[email protected]

Дизайн:василь Саулко

Над номером працювали:Богдана зелінська

денис СабадовськийІрина лозниця

олена БондаренкоІгор ломачук

вікторія линник

Відділ реклами: (+38 050) 375-90-15

[email protected]@ukr.net

Журнал зареєстровано Міністерством юстиції

серія кУ 336-032 від 28.10.2006засновник та видавець

ФоП ломачук а. в.

Адреса редакції:02166, м. київ

пр-т лісний, 35, оф. 135www.robinzon.kiev.ua

кольороподіл та друк:тов «Інтертехнологія»вул. Сім’ї Сосніних, 3

044 237 66 64044 502 41 79

Наклад: 10 000 примірниківПеріодичність: щомісяцярозповсюдження: безкоштовно

за рекламну інформацію відповідає рекламодавець.

відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен,

інших відомостей несуть автори.

Спілкуватись всього по $0,25 за хв. гарантує покупка двох Тревел-Сімок, завдяки вигідному мережевому тарифу. цей тариф дійсний на всі вихідні дзвінки з номерів ТревелСіМ (з території країн з без-коштовними вхідними).

абоненти тревелСіМ Україна, що відвідують європейські країни, а також туреччину, Єгипет, таїланд, китай, росію, мають можливість користуватись послугою «акційні СМС» та надсилати класичні пові-домлення за ще більш вигідними тарифами, від $0,10!

зменшити затрати на роумінг в Європі можна, підключивши послу-гу Пакетні Євродзвінки – тариф на вихідні дзвінки лише $0,25 за хв. (з 2-ої хв. розмови).

Потрібен постійний доступ до мережі Інтернет? замовляйте GPrS-пакети від $1,00 необмежену кількість разів, самостійно обираючи кількість необхідного обсягу послуги та термін її дії.

а також абсолютно безкоштовні Інтернет-дзвінки зі Skype та Viber на тревелСімку.

Деталі на сайті: w.TravelSiM.uaПриємних мандрів! Залишаємось завжди на зв’язку!

Documents

Туристичний журнал "Робінзон" №12