39
СЕРЕДНЬОВІЧНА СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ ФІЛОСОФІЯ Характерні риси Характерні риси середньовічного середньовічного світогляду. світогляду. Філософія – Філософія – служниця служниця богослов'я? богослов'я? Чи можна Чи можна осмислити осмислити догмати догмати віровчення. віровчення. Докази існування Докази існування Бога. Бога.

філософія середніх віків2

  • Upload
    -

  • View
    203

  • Download
    2

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: філософія середніх віків2

СЕРЕДНЬОВІЧНА СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯФІЛОСОФІЯ

СЕРЕДНЬОВІЧНА СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯФІЛОСОФІЯ

Характерні риси Характерні риси середньовічного середньовічного світогляду.світогляду.

Філософія – Філософія – служниця служниця богослов'я?богослов'я?

Чи можна Чи можна осмислити догмати осмислити догмати віровчення.віровчення.

Докази існування Докази існування Бога.Бога.

Характерні риси Характерні риси середньовічного середньовічного світогляду.світогляду.

Філософія – Філософія – служниця служниця богослов'я?богослов'я?

Чи можна Чи можна осмислити догмати осмислити догмати віровчення.віровчення.

Докази існування Докази існування Бога.Бога.

Page 2: філософія середніх віків2

Римська імперія ІІ ст.н.е.Римська імперія ІІ ст.н.е.

Page 3: філософія середніх віків2

Візантійська імперія 550 р.Візантійська імперія 550 р.Візантійська імперія 550 р.Візантійська імперія 550 р.

Page 4: філософія середніх віків2

Середні вікиСередні віки Середні вікиСередні віки

Хронологічні рамки :Хронологічні рамки :

Від загибелі Від загибелі рабовласницькоїрабовласницької Римської імперії –Римської імперії – ІV ст.ІV ст.

по по 1640-60 р1640-60 рр. – р. – ХVІІ ст.ХVІІ ст.

Англійську Англійську буржуазнубуржуазну революцію. революцію.

Page 5: філософія середніх віків2

Християнство – віра подвижниківХристиянство – віра подвижниківХристиянство – віра подвижниківХристиянство – віра подвижників

Page 6: філософія середніх віків2

Вибір віриВибір віри

Page 7: філософія середніх віків2

Духовне падіння РимуДуховне падіння Риму

Page 8: філософія середніх віків2

Падіння РимуПадіння Риму410 рік410 рік

«Голос застревает в моём горле, и пока я диктую, «Голос застревает в моём горле, и пока я диктую, рыдания прерывают моё изложение. Город, рыдания прерывают моё изложение. Город, который захватил весь мир, сам оказался который захватил весь мир, сам оказался захвачен; более того, голод предшествовал мечу, захвачен; более того, голод предшествовал мечу, и только немногие из горожан уцелели, чтобы и только немногие из горожан уцелели, чтобы стать пленниками.»стать пленниками.» богослов богослов ИеронимИероним

«Голос застревает в моём горле, и пока я диктую, «Голос застревает в моём горле, и пока я диктую, рыдания прерывают моё изложение. Город, рыдания прерывают моё изложение. Город, который захватил весь мир, сам оказался который захватил весь мир, сам оказался захвачен; более того, голод предшествовал мечу, захвачен; более того, голод предшествовал мечу, и только немногие из горожан уцелели, чтобы и только немногие из горожан уцелели, чтобы стать пленниками.»стать пленниками.» богослов богослов ИеронимИероним

Page 9: філософія середніх віків2

1640-60 1640-60 р. р. Англійська Англійська

буржуазнабуржуазна революціяреволюція

Битва при НейсбіБитва при Нейсбі Битва при НейсбіБитва при Нейсбі

Карл ІКарл ІКарл ІКарл ІКарл ІІКарл ІІКарл ІІКарл ІІ

Page 10: філософія середніх віків2

Молитва Сонцю у піфагорійцівМолитва Сонцю у піфагорійців

Page 11: філософія середніх віків2

Індивідуальність античності та Індивідуальність античності та особистість середньовіччяособистість середньовіччя

Page 12: філософія середніх віків2

СкульптураСкульптура та ікона та ікона

Page 13: філософія середніх віків2

Епоха Абсолютної Епоха Абсолютної особистостіособистості Середньовічний Середньовічний

феодалізм є феодалізм є культурою, що культурою, що побудована на побудована на абсолютизації чистої абсолютизації чистої ідеї, або чистого духу, ідеї, або чистого духу, на абсолютизації на абсолютизації особистісного буття.особистісного буття.

Особистість – Особистість – внутрішній образ, що внутрішній образ, що розкривається у розкривається у взаємодії з зовнішнім взаємодії з зовнішнім світом.світом.

Page 14: філософія середніх віків2

Особистість – вперше Особистість – вперше відкрита в Середньовіччівідкрита в Середньовіччі

Особистість –Особистість – відсутня в античну відсутня в античну епоху.епоху.

Особистість –Особистість – вічний образ, що вічний образ, що породжує історію, а не циклічний породжує історію, а не циклічний коловорот речовини.коловорот речовини.

Особистість –Особистість – вказує яким чином вказує яким чином діє людина, природним чи діє людина, природним чи надприродним “каким образом?” надприродним “каким образом?”

(Воля, розум, почуття – мають надприродне (Воля, розум, почуття – мають надприродне походження і виписують людський образ)походження і виписують людський образ)

Індивідуальність –Індивідуальність – неповторна неповторна маска, яку можна і потрібно маска, яку можна і потрібно міняти, як душа змінює тіла за міняти, як душа змінює тіла за законом природної циклічностізаконом природної циклічності

Page 15: філософія середніх віків2

Принципи ієрархії середньовіччяПринципи ієрархії середньовіччя

С.в. – культура чистої С.в. – культура чистої особистості, особистості, підпорядкування тут не підпорядкування тут не духовне, а тільки фізичнедуховне, а тільки фізичне, , та й фізично не повне; та й фізично не повне; духовно кріпак і його духовно кріпак і його сеньйор вільний і рівний сеньйор вільний і рівний перед Богом.перед Богом.

С.в. – культура чистої С.в. – культура чистої особистості, особистості, підпорядкування тут не підпорядкування тут не духовне, а тільки фізичнедуховне, а тільки фізичне, , та й фізично не повне; та й фізично не повне; духовно кріпак і його духовно кріпак і його сеньйор вільний і рівний сеньйор вільний і рівний перед Богом.перед Богом.

Підлеглий не є рабПідлеглий не є раб, тим , тим більше не є рабом «по більше не є рабом «по природі», а є тільки кріпак.природі», а є тільки кріпак.

Page 16: філософія середніх віків2

Незалежність особистості від світуНезалежність особистості від світу Буттю особистості, а також і Буттю особистості, а також і

її волі не заважає ніяка її волі не заважає ніяка матеріальна залежністьматеріальна залежність. .

Особистість нічого й звільняти, Особистість нічого й звільняти, тому що, тому що,

по-першепо-перше,, вона і без того вільна вона і без того вільна (тому що справжня свобода (тому що справжня свобода особи є воля не матеріальна, а особи є воля не матеріальна, а духовна), а духовна), а

по-другепо-друге,, її і неможливо її і неможливо звільнити (тому що звільнити (тому що людськими зусиллями не дано людськими зусиллями не дано перебороти первісний гріх, що перебороти первісний гріх, що є задачею всієї світової є задачею всієї світової історії). історії).

Page 17: філософія середніх віків2

Свобода по духу, а не по плотіСвобода по духу, а не по плотіСвобода по духу, а не по плотіСвобода по духу, а не по плоті

Дійсне середньовічне, неліберальне християнство ніколи і не обіцяло матеріального звільнення, вважаючи останнє шкідливою і наївною, мрією.

Дійсне середньовічне, неліберальне християнство ніколи і не обіцяло матеріального звільнення, вважаючи останнє шкідливою і наївною, мрією.

Згідно зі своїм ученням Згідно зі своїм ученням церква могла купувати і церква могла купувати і продавати кріпаків, продавати кріпаків, розуміючи, що вона торгує не розуміючи, що вона торгує не самою людиною, але лише її самою людиною, але лише її прикріпленням до землі.прикріпленням до землі.

Page 18: філософія середніх віків2

Совість тільки в одному Совість тільки в одному випадку може бути випадку може бути невільною — це коли вона невільною — це коли вона затемнена, тобто коли затемнена, тобто коли вона не судить з погляду вона не судить з погляду абсолютної особистісноїабсолютної особистісної, , а судить з погляду а судить з погляду безособової матеріїбезособової матерії та та речі. речі.

Совість тільки в одному Совість тільки в одному випадку може бути випадку може бути невільною — це коли вона невільною — це коли вона затемнена, тобто коли затемнена, тобто коли вона не судить з погляду вона не судить з погляду абсолютної особистісноїабсолютної особистісної, , а судить з погляду а судить з погляду безособової матеріїбезособової матерії та та речі. речі.

Але саме Але саме християнство в цьому християнство в цьому відношенні зробило відношенні зробило людину вільною, людину вільною, відкривши їй досвід відкривши їй досвід абсолютного-абсолютного-особистісного буття. особистісного буття. Отже, максимальна Отже, максимальна воля, яка можлива, воля, яка можлива, уже людині дана. уже людині дана.

Всі інші «волі» є Всі інші «волі» є тільки нове тільки нове знеособлення і знеособлення і поневолювання, є поневолювання, є тільки поклоніння тільки поклоніння сатані.сатані.

Але саме Але саме християнство в цьому християнство в цьому відношенні зробило відношенні зробило людину вільною, людину вільною, відкривши їй досвід відкривши їй досвід абсолютного-абсолютного-особистісного буття. особистісного буття. Отже, максимальна Отже, максимальна воля, яка можлива, воля, яка можлива, уже людині дана. уже людині дана.

Всі інші «волі» є Всі інші «волі» є тільки нове тільки нове знеособлення і знеособлення і поневолювання, є поневолювання, є тільки поклоніння тільки поклоніння сатані.сатані.

Неможна звільнити совістьНеможна звільнити совість

Page 19: філософія середніх віків2

Гроші – не самоцільГроші – не самоцільОсновна особливість

докапіталістичного способу мислення — це робити тільки те, що необхідно для життя.

Для Для Хоми АквінськогоХоми Аквінського економічне життя існує в міру економічне життя існує в міру добування необхідних засобів добування необхідних засобів існування відповідно існування відповідно положенню людини в положенню людини в суспільстві. суспільстві.

Гроші не могли мати тут самостійного значення. Гроші не могли мати тут самостійного значення. Вони існують тільки для того, щоб їх витрачати. Вони існують тільки для того, щоб їх витрачати.

Оперувати грішми — це брудне заняття, Оперувати грішми — це брудне заняття, аморальне заняття, і шляхетний сеньйор їх нехтує.аморальне заняття, і шляхетний сеньйор їх нехтує.

Гроші не могли мати тут самостійного значення. Гроші не могли мати тут самостійного значення. Вони існують тільки для того, щоб їх витрачати. Вони існують тільки для того, щоб їх витрачати.

Оперувати грішми — це брудне заняття, Оперувати грішми — це брудне заняття, аморальне заняття, і шляхетний сеньйор їх нехтує.аморальне заняття, і шляхетний сеньйор їх нехтує.

Page 20: філософія середніх віків2

Відсутність прогресуВідсутність прогресуВизнання матеріальної Визнання матеріальної

залежності людини в її залежності людини в її земному житті вело також земному житті вело також до слухняності перед до слухняності перед історично сформованими історично сформованими установами. установами.

По вченню Хоми По вченню Хоми Аквінського, кожен повинен Аквінського, кожен повинен жити відповідно своєму жити відповідно своєму станові. станові.

З цього боку З цього боку феодалізм є феодалізм є завжди традиціоналізм і завжди традиціоналізм і відсутність ідеї прогресу. відсутність ідеї прогресу. Це дуже стабільна і Це дуже стабільна і споглядальна система.споглядальна система.

Page 21: філософія середніх віків2

Надто складне господарство Надто складне господарство заважає бути людиноюзаважає бути людиною

С.в. свідомість спрямована в С.в. свідомість спрямована в особистісні глибини; і відсутність особистісні глибини; і відсутність розвинутої господарської діяльності, розвинутої господарської діяльності, нерозвиненість розуму і примітивність нерозвиненість розуму і примітивність техніки і всього культурного життя техніки і всього культурного життя цьому тільки сприяли. цьому тільки сприяли.

Феодальна людина не тому не мала Феодальна людина не тому не мала розвиненої техніки, що вона була розвиненої техніки, що вона була забита релігією, але тому, що вона не забита релігією, але тому, що вона не покладалась на зовнішній прогрес, покладалась на зовнішній прогрес, метою була внутрішня робота метою була внутрішня робота націлена на спасіння своєї душі. націлена на спасіння своєї душі.

С.в. свідомість спрямована в С.в. свідомість спрямована в особистісні глибини; і відсутність особистісні глибини; і відсутність розвинутої господарської діяльності, розвинутої господарської діяльності, нерозвиненість розуму і примітивність нерозвиненість розуму і примітивність техніки і всього культурного життя техніки і всього культурного життя цьому тільки сприяли. цьому тільки сприяли.

Феодальна людина не тому не мала Феодальна людина не тому не мала розвиненої техніки, що вона була розвиненої техніки, що вона була забита релігією, але тому, що вона не забита релігією, але тому, що вона не покладалась на зовнішній прогрес, покладалась на зовнішній прогрес, метою була внутрішня робота метою була внутрішня робота націлена на спасіння своєї душі. націлена на спасіння своєї душі.

Page 22: філософія середніх віків2

Наука і Наука і техніка – не техніка – не

ведуть до ведуть до духовної духовної

цілісностіцілісності

Наука і Наука і техніка – не техніка – не

ведуть до ведуть до духовної духовної

цілісностіцілісності

У С.в. мало прогресувала наука У С.в. мало прогресувала наука і люди були неписьменні, не знали і люди були неписьменні, не знали дійсної медицини і санітарії і при дійсної медицини і санітарії і при кожній епідемії мерли як мухи, кожній епідемії мерли як мухи, проте це не означає, що вони були проте це не означає, що вони були гірше сучасного культурного гірше сучасного культурного європейця, дурніші нього і нижчі європейця, дурніші нього і нижчі нього. нього.

Але це було тому, що наука не Але це було тому, що наука не потрібна цілісній особистості, що потрібна цілісній особистості, що грамотність в абетці — справа грамотність в абетці — справа занадто маленька для глибин занадто маленька для глибин духовного життя особистості, що духовного життя особистості, що вмирати в хворобах, убогості і вмирати в хворобах, убогості і бруді не тільки не заважає бруді не тільки не заважає порятунку душі, але скоріше порятунку душі, але скоріше сприяє йому, тому що цим сприяє йому, тому що цим розвивається в людині свідомість розвивається в людині свідомість її незначущості і, отже, її незначущості і, отже, смиренність перед абсолютноюсмиренність перед абсолютною особистістю.особистістю.

У С.в. мало прогресувала наука У С.в. мало прогресувала наука і люди були неписьменні, не знали і люди були неписьменні, не знали дійсної медицини і санітарії і при дійсної медицини і санітарії і при кожній епідемії мерли як мухи, кожній епідемії мерли як мухи, проте це не означає, що вони були проте це не означає, що вони були гірше сучасного культурного гірше сучасного культурного європейця, дурніші нього і нижчі європейця, дурніші нього і нижчі нього. нього.

Але це було тому, що наука не Але це було тому, що наука не потрібна цілісній особистості, що потрібна цілісній особистості, що грамотність в абетці — справа грамотність в абетці — справа занадто маленька для глибин занадто маленька для глибин духовного життя особистості, що духовного життя особистості, що вмирати в хворобах, убогості і вмирати в хворобах, убогості і бруді не тільки не заважає бруді не тільки не заважає порятунку душі, але скоріше порятунку душі, але скоріше сприяє йому, тому що цим сприяє йому, тому що цим розвивається в людині свідомість розвивається в людині свідомість її незначущості і, отже, її незначущості і, отже, смиренність перед абсолютноюсмиренність перед абсолютною особистістю.особистістю.

Page 23: філософія середніх віків2

Коротка формула світоглядуКоротка формула світоглядуКоротка формула світоглядуКоротка формула світоглядуДосвід абсолютної особистості є досвід певного Бога, Досвід абсолютної особистості є досвід певного Бога, що носить певне ім'я, єдине на всю вічність і що носить певне ім'я, єдине на всю вічність і абсолютно незбагненне.абсолютно незбагненне.

Досвід абсолютної особистості є досвід певного Бога, Досвід абсолютної особистості є досвід певного Бога, що носить певне ім'я, єдине на всю вічність і що носить певне ім'я, єдине на всю вічність і абсолютно незбагненне.абсолютно незбагненне.

Оскільки божество Оскільки божество мислиться як абсолютна мислиться як абсолютна даність, вище людини і вище даність, вище людини і вище самого світу, то весь світ і самого світу, то весь світ і людське може бути тільки тим людське може бути тільки тим чи іншим його проявом, а чи іншим його проявом, а істина філософія, оскільки вона істина філософія, оскільки вона є любов до мудрості є – є любов до мудрості є – богослов'ябогослов'я. .

Звідси основний напрямок Звідси основний напрямок людської думки – це людської думки – це богослов'я. Патристика.богослов'я. Патристика.

Живопис отут повинний Живопис отут повинний бути іконописом, архітектура бути іконописом, архітектура повинна бути храмовим повинна бути храмовим будівництвом, музика — будівництвом, музика — церковною, культовою церковною, культовою музикою, поезія — музикою, поезія — богослужінням. богослужінням.

Page 24: філософія середніх віків2

Головний продукт Головний продукт виробництва – вічна душавиробництва – вічна душа

Головний продукт Головний продукт виробництва – вічна душавиробництва – вічна душа

Продуктом виробництва тут є тільки особистість і душа, а Продуктом виробництва тут є тільки особистість і душа, а під додатковою вартістю слід розуміти входження цієї душі з під додатковою вартістю слід розуміти входження цієї душі з тимчасового буття у вічне. тимчасового буття у вічне.

Середньовіччя трактує своє виробництво як порятунок Середньовіччя трактує своє виробництво як порятунок душі і цій меті підпорядковує всю свою життєву практикудуші і цій меті підпорядковує всю свою життєву практику. .

Продуктом виробництва тут є тільки особистість і душа, а Продуктом виробництва тут є тільки особистість і душа, а під додатковою вартістю слід розуміти входження цієї душі з під додатковою вартістю слід розуміти входження цієї душі з тимчасового буття у вічне. тимчасового буття у вічне.

Середньовіччя трактує своє виробництво як порятунок Середньовіччя трактує своє виробництво як порятунок душі і цій меті підпорядковує всю свою життєву практикудуші і цій меті підпорядковує всю свою життєву практику. .

Середньовічне Середньовічне християнство в християнство в загальному стоїть загальному стоїть не на не на ідеалістичній або ідеалістичній або романтично-романтично-матеріалістичній, матеріалістичній, але на чисто але на чисто виробничій виробничій позиції.позиції.

Середньовічне Середньовічне християнство в християнство в загальному стоїть загальному стоїть не на не на ідеалістичній або ідеалістичній або романтично-романтично-матеріалістичній, матеріалістичній, але на чисто але на чисто виробничій виробничій позиції.позиції.

Page 25: філософія середніх віків2

Захід та східЗахід та східЗахід та східЗахід та схід

Page 26: філософія середніх віків2

Специфічні риси філософствуванняСпецифічні риси

філософствування

Біблія “Книга книг”, сама істинна і сама давня

Екзегетика – мистецтво правильно трактувати і пояснювати положення Заповіту.

Критерієм істинності вважалась відповідність духу і букві Біблії.

Ієрархія авторитетів: тексти Євангелій, тексти апостольських послань, біблейських пророків, вчителів і отців церкви.

Page 27: філософія середніх віків2

ПАТРИСТИКА. І – ПАТРИСТИКА. І – VIVI ст. ст.ПАТРИСТИКА. І – ПАТРИСТИКА. І – VIVI ст. ст.Климент ОлександрійськийКлимент Олександрійський

(150 – бл.215) – (150 – бл.215) – ““прокласти міст” між християнською віроюпрокласти міст” між християнською віроюі грецькою філософією, і грецькою філософією, пояснити співвідношення між віроюпояснити співвідношення між віроюі знанням. і знанням. Оріген Оріген (бл. 185 – 214) – (бл. 185 – 214) – спроба критичного аналізу Біблії, спроба критичного аналізу Біблії, трактуючи її алегорично (метод екзегетики).трактуючи її алегорично (метод екзегетики). 4 ст. 4 ст.

Василій Великий, Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Богослов, Григорій Нісський,Григорій Нісський,Іоан ЗлатоустІоан Златоуст

дискусії того часудискусії того часу про Святу Трійцю, про особистість Спасителя про Святу Трійцю, про особистість Спасителя

Климент ОлександрійськийКлимент Олександрійський (150 – бл.215) – (150 – бл.215) –

““прокласти міст” між християнською віроюпрокласти міст” між християнською віроюі грецькою філософією, і грецькою філософією, пояснити співвідношення між віроюпояснити співвідношення між віроюі знанням. і знанням. Оріген Оріген (бл. 185 – 214) – (бл. 185 – 214) – спроба критичного аналізу Біблії, спроба критичного аналізу Біблії, трактуючи її алегорично (метод екзегетики).трактуючи її алегорично (метод екзегетики). 4 ст. 4 ст.

Василій Великий, Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Богослов, Григорій Нісський,Григорій Нісський,Іоан ЗлатоустІоан Златоуст

дискусії того часудискусії того часу про Святу Трійцю, про особистість Спасителя про Святу Трійцю, про особистість Спасителя

Page 28: філософія середніх віків2

Августин Блаженний Августин Блаженний (354 – 430 рр.)(354 – 430 рр.) Проблема віри та розумуПроблема віри та розуму

Віру до Бога проявляється Віру до Бога проявляється у волі людини. у волі людини.

Воля дозволяє наслідувати Воля дозволяє наслідувати у житті того, кого вона у житті того, кого вона почитає – Христа. Тому почитає – Христа. Тому воля і віра, які ведуть воля і віра, які ведуть людину по життю, людину по життю, набагато вищі за розум, набагато вищі за розум, який схильний до який схильний до помилок. помилок.

Час стає не циклічний, а Час стає не циклічний, а має початок і кінецьмає початок і кінець

Page 29: філософія середніх віків2

Теологія АвгустинаТеологія АвгустинаБог у концепції Августина є Бог у концепції Августина є

абсолютне і найвище буття. Він не абсолютне і найвище буття. Він не просто дав початок світу, але й увесь просто дав початок світу, але й увесь час підтримує і зберігає його, а отже, час підтримує і зберігає його, а отже, творить і керує ним безпосередньо. творить і керує ним безпосередньо.

Визначити понятійно сутність Бога, Визначити понятійно сутність Бога, за Августином, нереально, тому що за Августином, нереально, тому що жодна назва чи мовний вираз не жодна назва чи мовний вираз не можуть її відтворити. можуть її відтворити.

Про Бога можна швидше сказати Про Бога можна швидше сказати те, чим він не є, аніж те що є. Правда, те, чим він не є, аніж те що є. Правда, він допускає, що певні атрибути Бога, він допускає, що певні атрибути Бога, які зберігається у Його сутності ми які зберігається у Його сутності ми все ж можемо окреслити. Головні все ж можемо окреслити. Головні серед них: Великий, Благий, серед них: Великий, Благий, Всеблагий, Істинний, всемогутній, Всеблагий, Істинний, всемогутній, Всезнаючий. Всезнаючий.

Бог у концепції Августина є Бог у концепції Августина є абсолютне і найвище буття. Він не абсолютне і найвище буття. Він не просто дав початок світу, але й увесь просто дав початок світу, але й увесь час підтримує і зберігає його, а отже, час підтримує і зберігає його, а отже, творить і керує ним безпосередньо. творить і керує ним безпосередньо.

Визначити понятійно сутність Бога, Визначити понятійно сутність Бога, за Августином, нереально, тому що за Августином, нереально, тому що жодна назва чи мовний вираз не жодна назва чи мовний вираз не можуть її відтворити. можуть її відтворити.

Про Бога можна швидше сказати Про Бога можна швидше сказати те, чим він не є, аніж те що є. Правда, те, чим він не є, аніж те що є. Правда, він допускає, що певні атрибути Бога, він допускає, що певні атрибути Бога, які зберігається у Його сутності ми які зберігається у Його сутності ми все ж можемо окреслити. Головні все ж можемо окреслити. Головні серед них: Великий, Благий, серед них: Великий, Благий, Всеблагий, Істинний, всемогутній, Всеблагий, Істинний, всемогутній, Всезнаючий. Всезнаючий.

Page 30: філософія середніх віків2

Три способи доказу буття БогаТри способи доказу буття Бога ПершийПерший знали уже греки. Світ знали уже греки. Світ

представлений як градація представлений як градація ступенів досконалості, а світ у ступенів досконалості, а світ у його красі, гармонії і порядку міг його красі, гармонії і порядку міг бути створений тільки істотою, яка бути створений тільки істотою, яка сама є вищою досконалістю та сама є вищою досконалістю та мудрістю.мудрістю.

ДругийДругий теж відомий грекам, теж відомий грекам, називається “згода людства” і називається “згода людства” і полягає в тому, що влада істинного полягає в тому, що влада істинного Бога така, що від розумних істот її Бога така, що від розумних істот її не можна ні приховати, ні не можна ні приховати, ні применшити чи зігнорувати применшити чи зігнорувати повністю. Вони врешті-решт, її повністю. Вони врешті-решт, її збагнуть і визнають. збагнуть і визнають.

ТретійТретій доказ ґрунтується на доказ ґрунтується на розрізнені ступенів блага, його розрізнені ступенів блага, його градації, коли ми йдемо від градації, коли ми йдемо від нижчого і поступово приходимо до нижчого і поступово приходимо до вищого блага або ж до Бога. вищого блага або ж до Бога.

Page 31: філософія середніх віків2

АнтропологіяАнтропологія

Акт волі передує акту Акт волі передує акту пізнання та знання. пізнання та знання. Найвищим виявом волі є Найвищим виявом волі є віра, до того ж, у віра, до того ж, у Августина йдеться не Августина йдеться не просто про волю, а про просто про волю, а про свободу волі.свободу волі.

Свобода з'являється, Свобода з'являється, коли воля уникає зла і коли воля уникає зла і спрямовується до Бога. спрямовується до Бога.

Свобода – це прагнення Свобода – це прагнення до Абсолюту, яким є Бог до Абсолюту, яким є Бог

Акт волі передує акту Акт волі передує акту пізнання та знання. пізнання та знання. Найвищим виявом волі є Найвищим виявом волі є віра, до того ж, у віра, до того ж, у Августина йдеться не Августина йдеться не просто про волю, а про просто про волю, а про свободу волі.свободу волі.

Свобода з'являється, Свобода з'являється, коли воля уникає зла і коли воля уникає зла і спрямовується до Бога. спрямовується до Бога.

Свобода – це прагнення Свобода – це прагнення до Абсолюту, яким є Бог до Абсолюту, яким є Бог

Душа наділена трьома головними Душа наділена трьома головними атрибутами від самого початку людського атрибутами від самого початку людського існування: існування: пам’яттю, розумом і волею. пам’яттю, розумом і волею.

Page 32: філософія середніх віків2

Зло не має свого Зло не має свого власного буттявласного буття

Зло не має свого Зло не має свого власного буттявласного буття

Зло не існує, реально його можна Зло не існує, реально його можна трактувати лише як відсутність добра.трактувати лише як відсутність добра. Тобто метафізичною основою зла слід Тобто метафізичною основою зла слід вважати недосконалість, вважати недосконалість, незавершеність, неповноту буття незавершеність, неповноту буття всього існуючого. всього існуючого.

Причиною неповноти є творення Причиною неповноти є творення світу Богом “з нічого”, а також світу Богом “з нічого”, а також людська воля, яка є свободою. Саме у людська воля, яка є свободою. Саме у процесі вільного вибору людина процесі вільного вибору людина здійснила гріхопадіння, бо пішла здійснила гріхопадіння, бо пішла проти волі Бога. проти волі Бога.

Зло є “уникненням” добра, отже Зло є “уникненням” добра, отже воно знаходиться не в людині, що воно знаходиться не в людині, що вийшла із рук творця, а стало вийшла із рук творця, а стало можливим у часі внаслідок свободи можливим у часі внаслідок свободи волі, можливості вільного людського волі, можливості вільного людського вибору. вибору.

Без допомоги людина не може Без допомоги людина не може вибратись з цієї ситуації. вибратись з цієї ситуації.

Зло не існує, реально його можна Зло не існує, реально його можна трактувати лише як відсутність добра.трактувати лише як відсутність добра. Тобто метафізичною основою зла слід Тобто метафізичною основою зла слід вважати недосконалість, вважати недосконалість, незавершеність, неповноту буття незавершеність, неповноту буття всього існуючого. всього існуючого.

Причиною неповноти є творення Причиною неповноти є творення світу Богом “з нічого”, а також світу Богом “з нічого”, а також людська воля, яка є свободою. Саме у людська воля, яка є свободою. Саме у процесі вільного вибору людина процесі вільного вибору людина здійснила гріхопадіння, бо пішла здійснила гріхопадіння, бо пішла проти волі Бога. проти волі Бога.

Зло є “уникненням” добра, отже Зло є “уникненням” добра, отже воно знаходиться не в людині, що воно знаходиться не в людині, що вийшла із рук творця, а стало вийшла із рук творця, а стало можливим у часі внаслідок свободи можливим у часі внаслідок свободи волі, можливості вільного людського волі, можливості вільного людського вибору. вибору.

Без допомоги людина не може Без допомоги людина не може вибратись з цієї ситуації. вибратись з цієї ситуації.

Page 33: філософія середніх віків2

СХОЛАСТИКАСХОЛАСТИКА СХОЛАСТИКАСХОЛАСТИКА АлкуінАлкуін (730 –804) (730 –804) “Діалектика”. “Діалектика”. Іоанн Скот ЕріугенаІоанн Скот Еріугена (810 – (810 –

877)877) – створив першу цілісну – створив першу цілісну філософську систему, отець філософську систему, отець схоластичної філософії. схоластичної філософії.

АлкуінАлкуін (730 –804) (730 –804) “Діалектика”. “Діалектика”. Іоанн Скот ЕріугенаІоанн Скот Еріугена (810 – (810 –

877)877) – створив першу цілісну – створив першу цілісну філософську систему, отець філософську систему, отець схоластичної філософії. схоластичної філософії.

Ансельм КентерберійськийАнсельм Кентерберійський (1033 – 1109),(1033 – 1109),

Сформулював Сформулював онтологічний доказ онтологічний доказ буття Бога:буття Бога: поняття (ідея) Бога як поняття (ідея) Бога як Абсолюту перебуває у нашій Абсолюту перебуває у нашій думці, а отже, мусить також думці, а отже, мусить також існувати в дійсності (позиція існувати в дійсності (позиція реалізму). реалізму).

Телеологічний доказ:Телеологічний доказ: усе створене усе створене має свою останню і найвищу має свою останню і найвищу причину. Ця причина і є суттю причину. Ця причина і є суттю існуючого, ми ж називаємо її існуючого, ми ж називаємо її БогомБогом

Ансельм КентерберійськийАнсельм Кентерберійський (1033 – 1109),(1033 – 1109),

Сформулював Сформулював онтологічний доказ онтологічний доказ буття Бога:буття Бога: поняття (ідея) Бога як поняття (ідея) Бога як Абсолюту перебуває у нашій Абсолюту перебуває у нашій думці, а отже, мусить також думці, а отже, мусить також існувати в дійсності (позиція існувати в дійсності (позиція реалізму). реалізму).

Телеологічний доказ:Телеологічний доказ: усе створене усе створене має свою останню і найвищу має свою останню і найвищу причину. Ця причина і є суттю причину. Ця причина і є суттю існуючого, ми ж називаємо її існуючого, ми ж називаємо її БогомБогом

Page 34: філософія середніх віків2

РосцелінРосцелін (1050 – 1122), представник (1050 – 1122), представник номіналізму: лише одиничні речі мають номіналізму: лише одиничні речі мають реальний онтологічний статус реальний онтологічний статус роди і роди і видивиди не є речами, це спільні назви, не є речами, це спільні назви, тобто слова, абсолютизує чуттєвий тобто слова, абсолютизує чуттєвий момент пізнання. момент пізнання.

П’єр АбелярП’єр Абеляр (1079 – 1142) доводить (1079 – 1142) доводить необхідність логіки (діалектики) у необхідність логіки (діалектики) у теології, саме логіка стає визначальним теології, саме логіка стає визначальним засобом усіх богословських диспутів. засобом усіх богословських диспутів. Відома його формула – “пізнати і Відома його формула – “пізнати і зрозуміти”, навіть наводить слова із Св. зрозуміти”, навіть наводить слова із Св. Письма “хто швидко вірить, легко Письма “хто швидко вірить, легко помиляється”.помиляється”.

РосцелінРосцелін (1050 – 1122), представник (1050 – 1122), представник номіналізму: лише одиничні речі мають номіналізму: лише одиничні речі мають реальний онтологічний статус реальний онтологічний статус роди і роди і видивиди не є речами, це спільні назви, не є речами, це спільні назви, тобто слова, абсолютизує чуттєвий тобто слова, абсолютизує чуттєвий момент пізнання. момент пізнання.

П’єр АбелярП’єр Абеляр (1079 – 1142) доводить (1079 – 1142) доводить необхідність логіки (діалектики) у необхідність логіки (діалектики) у теології, саме логіка стає визначальним теології, саме логіка стає визначальним засобом усіх богословських диспутів. засобом усіх богословських диспутів. Відома його формула – “пізнати і Відома його формула – “пізнати і зрозуміти”, навіть наводить слова із Св. зрозуміти”, навіть наводить слова із Св. Письма “хто швидко вірить, легко Письма “хто швидко вірить, легко помиляється”.помиляється”.

Page 35: філософія середніх віків2

Тома Аквінський (1225 – 1274) Тома Аквінський (1225 – 1274) Проблема розуму і віри.Проблема розуму і віри. Розрізняє те, що підвладне розуму і Розрізняє те, що підвладне розуму і

відкривається тільки вірі, а тому відкривається тільки вірі, а тому розмежовує два роди істин – істини розмежовує два роди істин – істини розумні та істини надрозумні. розумні та істини надрозумні.

А тому філософія і теологія отримують А тому філософія і теологія отримують свій самостійний автономний статус, свої свій самостійний автономний статус, свої завдання та цілі. завдання та цілі.

Робить висновок про те, що істини Робить висновок про те, що істини розуму й істини надрозумні реально розуму й істини надрозумні реально мають найвищу основу – Бога, який мають найвищу основу – Бога, який власне і є їх спільним джерелом, тобто власне і є їх спільним джерелом, тобто вони сходяться в єдиній точці – пізнанні вони сходяться в єдиній точці – пізнанні Бога. Бога.

Проблема розуму і віри.Проблема розуму і віри. Розрізняє те, що підвладне розуму і Розрізняє те, що підвладне розуму і

відкривається тільки вірі, а тому відкривається тільки вірі, а тому розмежовує два роди істин – істини розмежовує два роди істин – істини розумні та істини надрозумні. розумні та істини надрозумні.

А тому філософія і теологія отримують А тому філософія і теологія отримують свій самостійний автономний статус, свої свій самостійний автономний статус, свої завдання та цілі. завдання та цілі.

Робить висновок про те, що істини Робить висновок про те, що істини розуму й істини надрозумні реально розуму й істини надрозумні реально мають найвищу основу – Бога, який мають найвищу основу – Бога, який власне і є їх спільним джерелом, тобто власне і є їх спільним джерелом, тобто вони сходяться в єдиній точці – пізнанні вони сходяться в єдиній точці – пізнанні Бога. Бога.

Page 36: філософія середніх віків2

У “Сумі теології” формулює 5 У “Сумі теології” формулює 5 доказів буття Бога, які ще доказів буття Бога, які ще називає шляхами сходження називає шляхами сходження до розуміння Бога. Вплив до розуміння Бога. Вплив Аристотеля очевидний, Аристотеля очевидний, зокрема перші три містять зокрема перші три містять засади принципу причинності, засади принципу причинності, які були йому відомі. які були йому відомі.

У “Сумі теології” формулює 5 У “Сумі теології” формулює 5 доказів буття Бога, які ще доказів буття Бога, які ще називає шляхами сходження називає шляхами сходження до розуміння Бога. Вплив до розуміння Бога. Вплив Аристотеля очевидний, Аристотеля очевидний, зокрема перші три містять зокрема перші три містять засади принципу причинності, засади принципу причинності, які були йому відомі. які були йому відомі.

1) “доказ від руху”. Все, що рухається мусить мати причину, а 1) “доказ від руху”. Все, що рухається мусить мати причину, а отже повинен бути першодвигун, який є початком необхідним отже повинен бути першодвигун, який є початком необхідним та непорушним. Такою діючою причиною є Бог. та непорушним. Такою діючою причиною є Бог.

2) основується на трактуванні суті поняття “діюча причина”. 2) основується на трактуванні суті поняття “діюча причина”.

1) “доказ від руху”. Все, що рухається мусить мати причину, а 1) “доказ від руху”. Все, що рухається мусить мати причину, а отже повинен бути першодвигун, який є початком необхідним отже повинен бути першодвигун, який є початком необхідним та непорушним. Такою діючою причиною є Бог. та непорушним. Такою діючою причиною є Бог.

2) основується на трактуванні суті поняття “діюча причина”. 2) основується на трактуванні суті поняття “діюча причина”.

Докази Докази буття Богабуття Бога

Page 37: філософія середніх віків2

3) зі співставлення понять можливості і необхідності. У світі існують речі, які можуть бути, а можуть і не бути, але повинно існувати щось таке, буття якого є необхідним.

4) за ступенем досконалості. Повинні десь існувати найвища досконалість, добро і краса. Ними може бути наділений лише Бог.

5) теологічний. Світ побудований на розумних засадах і в ньому тотально реалізовано принцип доцільності, який не є випадковим, а виявляє Боже втручання у світ, керування ним.

3) зі співставлення понять можливості і необхідності. У світі існують речі, які можуть бути, а можуть і не бути, але повинно існувати щось таке, буття якого є необхідним.

4) за ступенем досконалості. Повинні десь існувати найвища досконалість, добро і краса. Ними може бути наділений лише Бог.

5) теологічний. Світ побудований на розумних засадах і в ньому тотально реалізовано принцип доцільності, який не є випадковим, а виявляє Боже втручання у світ, керування ним.

Докази буття Бога Докази буття Бога

Page 38: філософія середніх віків2
Page 39: філософія середніх віків2

Страстний четвер

Страстний четвер