Як створити екостежку та провести природничу школу

Методичний посібник «Як створити екостежку та провести природничу школу?»

підготовлений виконавцями проекту Екостежка «Журавлина»: Г. Плотниковою,

А. Сагайдаком, О. Тарасовою та А. Жовтенко за підтримки Програми МАТРА Посоль-

ства Королівства Нідерландів в Україні.

Ми висловлюємо щиру подяку експертам проекту Ю. Кузьменку, С. Панченку,

Ю. Проценку, В. Радченку і В. Ремінному за їхній внесок у проведення природничої

школи «Дивовижний світ»; художниці В. Сердюк за творчий підхід до створення

стендів; студентам лісогосподарського факультету Національного університету біоре-

сурсів і природокористування України О. Аврамчуку, О. Молодану, М. Сиридюку,

їхньому викладачу В. Тищенку та співробітникам регіонального ландшафтного парку

«Міжрічинський» за особисту активну участь у облаштуванні екологічної стежки;

представникам ДП «Остерський військовий лісгосп» та ДП «Остерський лісгосп»,

Краєзнавчого музею в м. Остер, загальноосвітньої школи в с. Морівськ, церкви

св. Миколая в с. Морівськ, сільської ради с. Морівськ, приватного мисливського гос-

подарства ТОВ «СМП «Моровське» та місцевим жителям с. Отрохи та с. Морівськ

за участь у соціологічному опитуванні; а також волонтерам та учасникам природни-

чих шкіл за їхню цікавість та допитливість.

ЗмістЩо таке природнича школа? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

Як підготувати природничу школу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

Заняття природничої школи

Поспілкуйся із птахами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

Поринь у світ комах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Спостерігай за амфібіями та рептиліями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Цікаве про рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

Що таке екостежка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23

Загальні рекомендації для облаштування екологічної стежки . . . . . .24

Приклади об’єктів облаштування екологічної стежки . . . . . . . . . . . .28

Загальні поради для створення інформаційних стендів . . . . . . . . . . . . .48

Заняття з волонтерами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50

Опитування зацікавлених сторін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .52

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

ЩО ТАКЕ ПРИРОДНИЧА ШКОЛА?

М и, люди, всі залежимо від біорізноманітного світу природи, як для задоволен-

ня своїх основних потреб, таких як, наприклад, харчування та медикаменти,

так і для збагачення свого духовного та культурного життя. Сучасний світ тех-

нологій та економічного зростання захоплює розум людини, і вона не дивиться нав-

круги, не усвідомлює значення біорізноманіття в повсякденному житті для кожного

з нас і не розуміє наслідків його втрати.

Тема природничих шкіл не нова, багато ентузіастів у країнах пострадянського про-

стору впроваджує цю ідею в життя. Більшість працює з дітьми в гуртках для юннатів.

Звичайні ж громадяни здебільшого не мають можливості взяти участь у науковому

3

пізнанні природи. У розвинутих країнах, таких як Великобританія та США, громадяни

не тільки пасивно спостерігають за птахами або амфібіями, а й долучаються до

моніторингу, відновлення екосистем та до багатьох інших наукових проектів. Прикла-

дом для нас стала організація «Товариство польових досліджень» (Field Studies

Council (FSC), Великобританія, http://www.field-studies-council.org), яка з 1943 року

заснувала 17 освітніх центрів, де проводять тренінги та освітні програми за різними

напрямками щодо збереження біорізноманіття з людьми різного віку, різних професій

та різних віросповідань.

Завдання природничих шкіл, які ми розпочали, – показати, зацікавити, здивувати

і залучити звичайних громадян незалежно від віку та професії, релігії та переконань

до пізнання неймовірного світу навколо нас, який так потребує уваги та допомоги.

Рекомендації для проведення природничих шкіл у цьому посібнику адресовано гру-

пам ентузіастів, представникам неурядових організацій та природоохоронних тери-

торій і викладачам, які хочуть впроваджувати природничі школи у своїх регіонах. Ми

сподіваємося, що посібник допоможе концептуально та логістично, так як розробле-

ний на основі реального прикладу школи «Дивовижний світ», що була проведена з

15 квітня по 4 червня 2011 року в регіональному ландшафтному парку «Міжрі-

чинський» і включала чотири заняття: «Поспілкуйся з птахами», «Поринь у світ

комах», «Спостерігай за амфібіями та рептиліями» та «Цікаве про рослини».

Методичний посібник

5

Усю підготовку природничої школи можна розділити на п’ять

частин: «Що? Коли і як довго? Де? З ким? і Як?».

Що?Основним етапом є визначення мети та завдань школи. Чого саме Ви хочете до-

сягти? Що і як хочете донести людям? Тут варто подумати над тематикою. Можна,

наприклад, обрати певну групу тварин чи рослин, якщо метою є познайомити учас-

ників з окремими таксонами. Інший варіант – окрема екосистема, наприклад, вод-

ЯК ПІДГОТУВАТИ ПРИРОДНИЧУ ШКОЛУ?

но-болотне угіддя, ознайомлення з його будовою, видовим складом та функціями.

Здебільшого тематика шкіл визначається наявністю експертів та особистими вподо-

баннями організаторів.

Коли і як довго?Коли краще провести школу? Якою буде її тривалість: чи це буде кілька одноден-

них занять протягом кількох місяців чи повний тиждень, де заняття змінюються за те-

матикою? Визначаючи час та тривалість школи, необхідно враховувати:

� період року та доби, погодні умови (чи будуть обрані Вами групи тварин

та рослин активними в той час, коли буде проведена школа; чи зможуть

учасники бути сконцентрованими на занятті за певних погодних умов

(наприклад, дуже жарко чи холодно);

� характер поведінки певних груп тварин (чи будуть вони доступними

людському оку (наприклад, ссавців не так легко побачити, а за птахами

найкраще спостерігати вранці та ввечері), чи не буде заподіяно тваринам

шкоди від природничої школи (наприклад, не варто турбувати тварин

у період розмноження));

� можливість учасників взяти учать у школі (якщо Ви плануєте школу на

тиждень, то чи зможуть взяти участь у ній люди, які працюють або вчать-

ся. Також не завжди доцільно проводити школу під час свят або в робочі

дні, а от вихідні – це гарна ідея);

� можливість і зручність проводити школу для організаторів та експертів.

Після визначення і оголошення дат проведення школи краще не змінювати їх, ад-

же учасники теж мають спланувати свій час заздалегідь. Ми радимо Вам починати

із одноденних-дводенних шкіл, сконцентрованих на одній групі тварин.

Для визначення, що саме Ви будете проводити, необхідно проконсультуватися з

експертом. Наша порада – перед спілкуванням із експертом підготуватися і мати ідею

стосовно того, що Ви бажаєте проводити, але бути гнучким і прислухатися до порад

науковця. Так, експерт може підказати, у який час краще проводити заняття,

на скільки безпечним є поводження із тваринами та рослинами, яким тваринам кра-

ще приділити більше уваги, що робити в разі дощу і т. ін. Лише після спілкування із

експертом варто приймати рішення щодо остаточної програми школи. Приклади про-

грам представлені у додатках В, Е, З та И.

Важливо продумати інтерактивні компоненти занять, які завжди зацікавлюють

більше, ніж просто розповідь, адже учасники зможуть не лише слухати, але й, напри-

6


клад, самостійно визначати тварин та рослини. Приклади інтерактивних вправ пред-

ставлені в описі окремих шкіл.

Де?Місце проведення пов’язане із тематикою. Якщо Ви маєте конкретну тематику, то під

неї варто шукати і місце. Так, школа, присвячена кажанам, проводиться в печерах. Од-

нак, може бути й інший варіант: Ви хочете показати відвідувачам, що цікавого є в пев-

ному регіоні, наприклад, Поліссі. Тоді варто обрати більш-менш типову територію для

Полісся і вже розробляти тематику залежно від території. Обираючи місце проведення

природничої школи, важливо враховувати його доступність: чи зможуть учасники доїха-

ти до місця проведення школи самостійно (якщо транспорт не забезпечений), чи

підтримують ідею природничої школи місцеві господарі території. Наприклад, у цьому

проекті територією для проведення природничої школи був Міжрічинський регіональний

ландшафтний парк, адже організатори були зацікавлені територією Полісся, керівниц-

тво парку підтримало ідею природничої школи, і територія парку знаходилась досить не-

далеко (1,5 години автобусом) від Києва, звідки їхала основна частина учасників.

З ким?Дуже важливо знати, на кого орієнтована природнича школа: на звичайних людей

чи студентів із фахових дисциплін, на молодь чи родини з дітьми, на дорослих чи

дітей? В залежності від цього розробляється програма, і експерт підбирає відповідну

методику проведення заняття.

Крім власне учасників також потрібно подумати, які експерти Вам необхідні, з яких

дисциплін (орнітологія, герпетологія, іхтіологія і т.д.). На нашу думку, дуже важливо,

аби експерт був не лише фахівцем у своїй галузі, але й був зацікавлений у роботі з

людьми, вмів цікаво донести інформацію. Вітається досвід викладання, а особливо

проведення польових занять та тематичних екскурсій.

Як?До питання «Як?» належить багато речей, зокрема, робота з експертами, набір

учасників та логістичні питання (закупівля обладнання, харчів, збір людей, транспорт

та ночівля).

Робота з експертами

Програма школи розробляється ра-

зом із експертом, з яким необхідно мати

хоча б одну зустріч (якщо це можливо) і

кілька телефонних бесід протягом двох

місяців перед заняттям. Однак, домови-

тися з експертом про проведення занят-

тя варто раніше (можна і за півроку), ад-

же експерти, зазвичай, зайняті в період

польових досліджень, які можуть співпа-

7

Як створити екостежку та провести природничу школу?

дати із часом проведення природничої

школи. Крім того, і час заняття (який са-

ме день) залежить від того, чи може ек-

сперт провести заняття в цей час. У ви-

падку, якщо експерт не може взяти

участь у запланованому занятті, він має

забезпечити/порадити іншого науковця,

який зможе його замінити.

На зустрічах із експертами потрібно

обговорити програму, визначити, яке

обладнання потрібне для проведення

заняття, що зможе забезпечити екс-

перт, що варто купити, які інформаційні

матеріали необхідно підготувати. Важ-

ливо пам’ятати, що експерт є фахівцем

у своїй справі, але він не є організато-

ром проекту. Через це суть проекту має

бути донесена Вами, і тоді експерт буде

працювати відповідно до Ваших цілей

проекту.

8


Розповсюдження

інформації

Для того, щоб набрати потрібну

кількість учасників природничої школи,

необхідно вчасно (хоча б за два місяці до

початку) розповсюдити інформацію на

відповідних вебсайтах та в соціальних

мережах. До такої інформації належать

програми, інформація про експертів та

логістичні питання (місце проведення,

забезпечення транспортом і харчуван-

ням, вартість, необхідні речі, які учасники

мають взяти з собою, контакти організа-

торів). За два місяці до початку програма

ще може бути не остаточною, але варто

надати хоча б попередній варіант.

Оголошення

Можна також розклеїти друковані ого-

лошення, наприклад, в університетах, як-

що це необхідно. Текст оголошень має

бути простий, лаконічний і цікавий.

Наприклад:

Увага! Увага! Увага! У квітні розпочинається природнича школа у мальов-

ничому міжріччі Дніпра й Десни в Міжрічинському парку на Поліссі! Чотири

цікавих тренінги для всіх охочих будь-якого віку. Ви зможете дізнатися

багато цікавого про рослини, комах, амфібій, рептилій і птахів від

експертів – знавців своєї справи. Участь у школі – безкоштовна.

Природнича школа проводиться у рамках проекту «Екостежка «Журавли-

на», який виконується «Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля»

у партнерстві із Міжрічинським регіональним ландшафтним парком за

підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Електронна анкета

Для участі у школі учасники мають за-

повнити анкету, яку потрібно поширити

хоча б за два місяці до початку школи,

аби мати місяць на аплікаційний процес і

місяць на обробку результатів та контак-

тування із учасниками. Анкету краще

зробити лаконічною, але в той же час за-

питати ту інформацію, яка є необхідною

для Вас (наприклад, фах та вік учасника,

телефон, електронна пошта) та

розмістити на сайті, присвяченому Вашій

школі і дати посилання на цей сайт

у соціальних мережах, як то facebook,

kontakt, та в інших джерелах, через які

Ви поширюєте інформацію. Для створен-

ня анкети можна використати Google

docs https://docs.google.com, який до-

зволяє зробити різні варіанти електрон-

них бланків. Для природничої школи «Ди-

вовижний світ» ми розробили анкету з

відкритими питаннями та з питаннями

множинного вибору. Приклад анкети

у додатку А. Як тільки учасник реєст-

рується, програма додає дані в таблицю,

яку координатори можуть продивитись

он-лайн та відсортувати в разі не-

обхідності, наприклад, за віком. Такий

спосіб реєстрації дуже полегшує і приш-

видшує обробку анкет.

Аплікаційний процес

та відбір учасників

Дуже важливо визначити, за якими

критеріями будуть обиратися учасники.

Часто виникає ситуація, коли охочих

більше, ніж може взяти участь. На це є

різні причини: кількість місць у авто-

бусі, кількість людей у групі під час

заняття та ін. Так, у цьому проекті на-

давалася перевага тим аплікантам,

які першими заповнили анкету та не

мали фахової освіти. В анкеті необхідно

зазначити, що кількість місць обмеже-

на, а також повідомити учасників,

за якими критеріями проводиться від-

бір. Бажано мати і резервний список на

той випадок, якщо хтось із учасників

відмовиться.

Аплікаційний процес повинен тривати

хоча б один місяць, а після відбору учас-

ників їх варто повідомити електронною

поштою або телефоном орієнтовно за

три тижні до заняття про можливість взя-

ти участь у школі та впевнитися, що їхнє

рішення не змінилося. У разі відмови

учасників буде можливість знайти

заміну. За тиждень до проведення школи

необхідно перевірити ще раз, чи всі змо-

жуть взяти участь у занятті та повідоми-

ти час і місце збору.

Закупівля

обладнання

Разом із експертом потрібно визначи-

ти, яке обладнання необхідно закупити

організаторам і яке може забезпечити

експерт. Приклади обладнання наведені

у описі окремих шкіл. Закупівлю облад-

нання не варто лишати на останній день,

адже можуть бути досить специфічні

речі, які не так легко знайти.

Транспорт

Найкраще, коли є автобус, який забе-

ре учасників від місця збору до місця про-

ведення школи. Для того, щоб усім було

зручно їхати, потрібно розрахувати

кількість місць так, аби усім вистачило.

9


Харчування

На природі завжди приємно смачно

поїсти, але готування їжі не повинно

забирати багато часу. Необхідно визна-

чити відповідальних за харчування, до-

мовитися із місцевим керівництвом, аби

вони підготували дрова, воду та ін.;

скласти меню та закупити потрібні про-

дукти, посуд (не одноразовий, а багато-

разовий – аби можна було використову-

вати в майбутньому) та інші необхідні

речі. Можливий варіант, коли кожен із

учасників везе свою їжу, але це трохи

гірше, адже спільний казан смачної каші

на природі завжди краще поєднує учас-

ників. Також бажано дізнатися, чи є

в учасників особливі потреби стосовно

їжі і відповідно підготуватися (напри-

клад, серед учасників можуть бути веге-

таріанці).

Можна скористуватися і громадським

транспортом, якщо він зручний та їде

у потрібне Вам місце. Усе залежить від

ресурсів, які Ви маєте. У даному проекті

транспорт був забезпечений організа-

торами, що дуже сподобалося учасникам.


Ночівля

Якщо Ви їдете більше, ніж на один

день, необхідно подбати і про ночівлю.

Тут слід звернутися за допомогою до

місцевого керівництва, у розпоря-

дженні якого може бути будиночок для

ночівлі. Можна ночувати і в наметах,

якщо дозволяють погодні умови.

Однак, про умови ночівлі варто

повідомляти учасників заздалегідь, ад-

же це також впливає на можливість

їхньої участі.

Призи

Призами можуть бути значки із зоб-

раженнями тварин та рослин, магніти-

ки із символікою території, де прохо-

дить школа, буклети про територію

та сертифікати про участь. Сертифіка-

ти можна зробити невеликими, але яс-

кравими (формату А6) та роздрукувати

їх на переробленому папері (див. до-

даток Б).

11

ЗАНЯТТЯ ПРИРОДНИЧОЇ ШКОЛИ

Поспілкуйсяіз птахами

Що?Школа була присвячена знайомству учасників із світом птахів Полісся.

Завдання школи:

� познайомити з видами, притаманними для даної території,

� навчити визначати птахів за голосами та зовнішнім виглядом,

� познайомити з різними методами наукових досліджень птахів.

Ідея дуже гарна і корисна. Людям потрібно нагадувати,

що вони є частиною природи, і ми не можемо існувати окремо,

а необхідно природу пізнавати, любити й берегти.

Ю. Кузьменко

Коли і як довго? Заняття відбулося 15-16 квітня і тривало два дні у зв’язку із специфікою обраної

групи, так як основний час активності птахів на світанку та на заході сонця.

Де?Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелець-

кий район, Чернігівська область).

З ким?Був запрошений експерт-орнітолог.

Юрій Кузьменко досліджує сов та інших хижих птахів України, працює

в Інституті зоології ім. Шмальгаузена НАН України, а також працював науко-

вим співробітником Поліського природного заповідника та заступником дирек-

тора з наукової роботи Деснянсько-Старогутського національного природного

парку, де неодноразово брав участь як інструктор у дитячому екологічному

таборі «Деснянські зорі».

Особливих вимог до учасників не було, єдиним обмеженням була кількість людей

у групі, адже дуже велика група розлякувала б птахів. Було встановлено обмеження

в 15 учасників. Однак, на думку експерта, група із 10 чоловік є менш шумною та

мобільнішою.

Як?Учасники були поділені на декілька груп. Групи обумовлювалися бажанням

учасників ночувати в екстремальних умовах та брати участь у ранковій прогулянці

болотом.

Обладнання: біноклі, визначник «Птахи фауни України», Фесенко Г.В. та Боко-

тей А.А. (2002), списки птахів Полісся (див. додаток Г), олівці, польові щоденники,

бахіли.

Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про птахів задля підкрес-

лення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо: Жит-

тя птахів/The Life of Birds (документальний фільм BBC, 1998).

На початку школи учасники були ознайомлені з методами наукових досліджень

птахів. Кожному учаснику був виданий список характерних для даної території видів

(див. додаток Г). Їхнім завданням було відмічати тих, яких вони бачили під час школи.

Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести нефор-

мальне знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її про-

ведення.

12


Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку В):

1. Вечірнє заняття, де учасникам пропонувалося послухати голоси сов.

Основна активність сов припадає на сутінки, тому саме в цей час учасники

вийшли на нічну прогулянку лісом.

2. Ранкове заняття на болоті. Взуті в бахіли, учасники спостерігали за бека-

сами, слухали тетеруків та журавлів.

3. Прохід екостежкою, визначення птахів за голосами та зовнішнім виглядом.

4. Інтерактивне завдання – бьодінг – визначення птахів на швидкість. Учасни-

ки діляться на декілька команд, яким дається завдання протягом години

визначити якомога більше видів птахів, сфотографувавши їх. Перемагає

та команда, яка сфотографує і визначить найбільшу кількість видів.

На думку експерта, для бьодінгу потрібно мати окремий день чи півдня,

також краще, якщо учасники вже мали 1-2 дні на підготовку. Однак, і ско-

рочений варіант заняття (1 година) був цікавим для учасників. Важливо,

аби в командах була однакова і достатня кількість фотоапаратів.

5. Проведення спостереження за міграціями птахів на річці Десна, як ще один

метод наукових спостережень за птахами.

Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат (див. додаток Б)

про участь у школі. Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,

що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Так, у результаті опитуван-

ня ми зрозуміли, що учасники дізналися багато нових фактів про птахів, назви видів,

їх визначення та поведінку, про природу парку в цілому. Також в учасників з’явився

стимул пізнавати природу самостійно. Приклад анкети наводиться у додатку Д.


14

Пориньу світ комах

Що?Школа була присвячена знайомству учасників із комахами Полісся.



� познайомити з різними методами наукових досліджень комах;

� показати методики визначення комах.

Коли і як довго? Одноденне заняття відбулося 14 травня.

Подивіться навколо себе, і Ви побачите комах.

Ю. Проценко

Де?Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козе-

лецький район, Чернігівська область).

З ким?Був запрошений експерт-ентомолог.

Юрій Проценко займається вивченням фауни, поведінки та екології риючих

ос України, працює асистентом кафедри зоології ННЦ «Інститут біології»

Київського національного університету імені Тараса Шевченка та викладає

польові практики для студентів вищезазначеного університету в Канівському

природному заповіднику.

Обмежень у кількості учасників не було, всього взяло участь 15 людей. Однак,

на думку експерта, найефективнішою є група із 7-10 учасників, адже так можливо

усім присвятити достатньо уваги, і ніхто не відволікатиметься та не нудьгуватиме.

Як?Обладнання: визначники комах («Определитель насекомых европейской части

СССР», Мамаев Б.М. та ін. (1972); «Денні метелики України», Ю.Некрутенко та

В.Чиколовець (2005) або інші доступні визначники), олівці, польові щоденники (див.

додаток Є), зображення червонокнижних видів комах (див. додаток Ж), лупи, кюве-

та, пінцети, колекція комах, сачки (повітряні, косильні та гідробіологічні), пастки Бар-

бера та морилки (півлітрові пластикові пляшки з широким горлом, які частково напо-

внені стрічками паперу 20 см х 2 см), фотоапарат.

Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про комах задля підкреслен-

ня тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо: Мікрокос-

мос/Microcosmos: Le peuple de l’herbe (документальний фільм BBC, 1996). За декілька

днів до проведення школи необхідно поставити пастки Барбера. По-перше, це наочно

продемонструє один із методів ловлі комах, по-друге, допоможе побачити учасникам

більшу кількість видів під час школи. Пастками можуть бути півлітрові пластикові

стаканчики, закопані в землю таким чином, що край стаканчика збігається із поверх-

нею землі. Стаканчики розміщуються у розрахунку один на 100 м та ставляться

в різних біотопах. Ми не радимо наливати воду у стаканчики, адже це призведе до за-

гибелі комах.

На початку школи учасники були ознайомлені з науковими методами збору даних.

Кожному учаснику був виданий польовий щоденник, розроблений експертом і ор-

ганізаторами (див. додаток Є), на групу із 3 людей видали лупу та два сачки (повітря-

ний та косильний).

15


Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести неформальне

знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її проведення.

Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку Е):

1. Екскурсія екостежкою парку та знайомство учасників із комахами. Під час

екскурсії учасники власноруч ловили комах, розглядали улови пасток

та займалися фотополюванням.

2. Гідробіологічне заняття: знайомство із безхребетними у водоймі. Експерт

або учасник відловлює безхребетних з водойми гідробіологічним сачком,

а потім вивертає його вміст у кювету, в якій усі учасники можуть побачити

різноманітних тварин. Багаторазове виловлювання гідробіонтів та лов

у різних водоймах дозволяє показати різноманітність водних безхребетних.

На проведення цього заняття мало впливає погода, і проводити його мож-

на навіть під час невеличкого дощу.

3. Визначення комах: учасники знайомляться з методиками роботи з визнач-

никами та намагаються визначити (разом із експертом) власноруч пійма-

них комах.

4. Розгляд колекції комах, привезеної експертом. Бажано, щоб під час прове-

дення школи була заздалегідь підготовлена колекція комах – на випадок

поганої погоди або не численних зборів під час школи. У такому випадку

методики визначення та різноманіття комах можна показати на підготов-

леній колекції.

5. Розгляд та визначення комах на фото.



що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Наприклад, у результаті

опитування нам стало відомо, що учасники дізналися про великий різноманітний світ

комах, про запахи жуків, отруйних павуків, гідрокомах та клопів, і, в цілому, одержа-

ли море позитивних емоцій від екскурсії. Приклад анкет наводиться у додатку Д.


17

Спостерігай за амфібіямита рептиліями

Що?Школа була присвячена знайомству учасників із рептиліями та амфібіями Полісся.



� показати методики визначення рептилій та амфібій,

� познайомити з різними методами наукових досліджень рептилій

та амфібій.

Коли і як довго? Одноденне заняття відбулося 21 травня.

Существа, столь своеобразные по характеру и строению,

должны привлекать к себе внимание каждого мыслящего человека.

Альфред Брем



З ким?Були запрошені експерти-герпетологи.

Віктор Ремінний та Віктор Радченко досліджують поширення, морфологію,

мінливість амфібій та рептилій України, є науковими співробітниками

Національного науково-природничого музею НАН України, мають досвід

у проведенні тематичних екскурсій та польових практик.

Обмежень у кількості учасників не було.

Як?Обладнання: визначники амфібій і рептилій («Земноводные и пресмыкающиеся

фауны Украины: справочник-определитель», Куриленко В.Е., Вервес Ю.Г. (1999) та

«Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн)»,

Писанець Є.М., (2007)) (див. додаток І), олівці, польові щоденники, бінокуляр, лупи,

кювет, чашки Петрі, пінцет, фотоапарат.

Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про амфібій задля

підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо:

Життя з холодною кров’ю/Life in Cold Blood (документальний фільм BBC, 2008). За

декілька днів до проведення школи необхідно поставити пастки (бажано хоча б

5 траншей глибиною 30 см та довжиною 1 м у шаховому порядку), щоб була

можливість показати учасникам під час школи наземних земноводних (сіра ропуха,

часничниця, трав’яна жаба).

На початку школи учасники були ознайомлені з науковими методами збору даних.

Кожному учаснику був виданий польовий щоденник і лупа.



Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку З):

1. Екскурсія екостежкою та знайомство учасників із місцевими рептиліями

та амфібіями.

2. Робота з мікроскопом: учасники визначають пуголовків під бінокуляром.

3. Фотографування та визначення тварин.

4. Розгляд колекції тварин, привезеної експертами.

5. Виїзд на військовий полігон та ознайомлення із тваринами інших біотопів

(вільхові болота, піщані дюни, озера).

18


Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат про участь у школі

(див. додаток Б). Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,

що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Приклад анкет наводиться

у додатку Д. Так, із проведеного опитування нам стало відомо, що деякі із учасників

вперше в житті тримали в руках ящірку та жабу, побачили тритонів, вперше побували

на болотах та навчилися відрізняти різні види жаб.


20

Що?Школа була присвячена знайомству учасників із світом рослин Полісся.


� познайомити з видами та біотопами, притаманними для даної території,

� навчити визначати рослини методом інтерактивних ігор,

� показати, як правильно фотографувати рослини.

Коли і як довго? Одноденне заняття відбулося 4 червня.

Цікаве про рослини



З ким?Був запрошений експерт-ботанік.

Сергій Панченко займається популяційною екологією рослин та геоботані-

кою, працює старшим науковим співробітником НПП «Деснянсько-Старо-

гутський» і є натхненником та одним із головних організаторів екологічного

табору «Деснянські зорі».

Обмежень у кількості учасників не було.

Як?Обладнання: визначник рослин «Растения средней полосы Европейской России»,

И.А. Шанцер (2007), олівці, польові щоденники, лупи, два великих поліетиленових

пакети для збору злаків протягом екскурсії.

Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про рослини задля

підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо:

Невидиме життя рослин/The private life of plants (документальний фільм BBC, 1995).

На початку школи учасники були коротко ознайомлені із рослинністю Полісся.

Кожному учаснику був виданий польовий щоденник, олівець та лупа.



Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку И):

1. Екскурсія екостежкою та знайомство учасників із рослинами. Протягом

екскурсії організатори збирали злаки для інтерактивної гри.

2. Під час обіду було заняття «Визначи чай за рослинами». Зазвичай готуєть-

ся кілька видів чаю у різних казанах із різних рослин, і учасники визнача-

ють, де яка рослина. У нашому випадку був один казан, а в ньому різні

рослини, і учасники визначали їх за смаком.

3. Виїзд на річку Десна та купання, що дуже корисно у спекотну погоду.

4. Гра із злаками «Ботанічні попрохальники». Під час екскурсії інструктор зби-

рає рослини, називає, до якого виду вони належать. Далі кожна рослина

передається на зберігання до одного із учасників. По завершенню екскурсії

кожен має невеличкий букетик. Маршрут пройдено, і час повторити назви

рослини. Кожен розповідає про склад свого букету (колекції) і що цікавого

21


знає про цю рослину. Потім рослини повертаються інструктору, і кожен

із учасників збирає назад букет. Для цього по черзі у інструктора потрібно

попросити будь-яку рослину, яка запам’яталася. «Дайте мені ….», і потріб-

но сказати назву рослини. Якщо назва правильна, рослина переходить

до гравця. Інструктор може схитрити і дати іншу рослину, якщо гравець

її взяв – спроба не зараховується. Можливі різні варіанти гри: учасники

розбиваються на команди, пари і змагаються між собою, «випрошуючи»

рослини один в одного. Перемагає той, хто зібрав найбільшу колекцію.

5. Демонстрація експертом фотоальбомів та атласів рослин та розповідь,

як правильно фотографувати рослини. Нині низка соціальних мереж

та спеціальних проектів дозволяють любителям рослин об’єднуватися

у групи та надають допомогу у визначенні рослин, як це реалізовано,

наприклад, у проекті «Плантаріум» (www.plantariu.ru).



що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Приклад анкет наводить-

ся у додатку Д. Так, у результаті опитування в цій школі нам стало відомо, що учас-

ники дізналися багато цікавого про рослини (їх визначення та оригінальні назви, на-

приклад, нечуйвітер волохатенький), різні види злаків та про природу парку в цілому.


23

Н айперші екологічні стежки виникли в США, як пішохідні маршрути в заповідних

територіях. Потім такі «стежки у природі» стали популярними в Канаді, Європі,

Індії, Японії, Кенії та інших країнах світу. Різноманіття екологічних стежок дуже

велике: довгі, короткі, проходять водними, гірськими, степовими, лісовими, болоти-

стими та іншими місцевостями. Стежки передбачають пішу ходу відвідувачів або пе-

ресування велосипедом, човном, на лижах або верхи. Багато екологічних стежок ма-

ють переважно загальноосвітню мету і розраховані на школярів, студентів та туристів.

Однак, є і тематичні екостежки: зоологічні, ботанічні, географічні, геологічні, історичні

та комплексні ландшафтно-екологічні.

В Україні екологічні стежки почали створювати ще на межі ІХХ та ХХ сторіч, пер-

шою з них можна вважати Штангієвську стежку, що проходила через східний схил

Ялтинської яйли в Криму1. Зараз стежки створюють переважно в межах природоохо-

ЩО ТАКЕ ЕКОСТЕЖКА?

1 Ботанічний сад НЛУУ. Освітня, еколого-пізнавальна діяльність ботанічного саду, шлях доступу:

http://www.botsad.nltu.edu.ua/uk/excursion.html, [доступний 20 червня 2011]

ронних територій, зокрема, у зонах регульованої рекреації. Головним завданням еко-

логічної стежки є показати відвідувачам красу та неповторність живої природи, дати

можливість відчути зв’язок із навколишнім світом краси та усвідомити, що людина є

його частиною. Також, багато маршрутів екологічних стежок прокладені так, щоб охо-

пити максимальне різноманіття ландшафтів та видів рослин і тварин, які знаходять-

ся на тій чи іншій території. Це дає можливість ознайомитися з багатогранністю

форм, звуків та забарвлень, створених природою.

Зазвичай на екологічних стежках є місця для відпочинку та інформаційні стенди, ос-

танні розповідають про природу, культуру та історію певної місцевості. В Україні діє

близько 502 екологічних стежок, які поширюють знання про довкілля серед відвідувачів

та сприяють активному відпочинку в гармонії з природою. Протягом виконання проекту

ми створили екологічну стежку «Журавлина» на території регіонального ландшафтного

парку «Міжрічинський». Прокладеним нами маршрутом проходили екскурсії на заняттях

природничої школи «Дивовижний світ». У цьому розділі Ви зможете ознайомитися із

практичними речами, які можуть Вам стати у нагоді при створенні власної екостежки.

Загальні рекомендації для облаштування екологічної стежкиОблаштування екологічної стежки – досить тривалий і трудомісткий процес. Зви-

чайно, його можна було б доручити професіоналам, проте навряд чи вдасться знай-

ти професійного «оформлювача екологічних стежок». Залучення ж окремо проекту-

вальника, столяра, тесляра, вантажника, водія, будівельника, маляра, краєзнавця,

дизайнера… буде дорого коштувати, при цьому, бажаний ефект не гарантований.

Для тих, хто не боїться працювати своїми руками і береться за таку роботу, мож-

ливо, не маючи великого досвіду, ми підготували рекомендації, покликані, хоча б де-

що, спростити «творчі пошуки».

Перш за все, зауважимо, що процес створення екологічної стежки складається із

цілого ряду робіт, послідовність виконання яких наведено нижче.

Етапи створення екологічної стежки:

1. формування ідеї екологічної стежки;

2. прокладання маршруту в натурі, визначення його протяжності;

3. погодження розміщення стежки із землекористувачами;

4. визначення місць розміщення об’єктів огляду, стендів, містків, вишок,

зупиночних пунктів, попередній огляд стежки експертами (краєзнавцями,

біологами, лісівниками тощо);

5. визначення обсягу й термінів виконання робіт, розрахунок приблизної вар-

тості облаштування екостежки;

6. підбір безпосередніх виконавців робіт;

24


2 І. Іваненко, Г. Парчук. Роль екологічної освіти та виховання у збереженні природно-заповідного фонду України. –

Рідна природа, 2008, № 1, шлях доступу: http://ridnapriroda.com/article.html?id=502, [доступний 20 червня 2011]

7. придбання основних матеріалів та інструментів;

8. попередня підготовка маршруту стежки – розчистка від захаращеності

(прибирання дерев, що впали, обрізання гілок, які заважають проходжен-

ню), прибирання сміття у 100 метровій смузі вздовж стежки тощо;

9. спорудження «стаціонарних» об’єктів огляду, облаштування місць відпочинку;

10. виготовлення і встановлення стендів, табличок, знаків маркування;

11. розробка та виготовлення інформаційних друкованих матеріалів;

12. проведення презентації екостежки;

13. підведення підсумків, написання звітів;

14. догляд за екостежкою та проведення екскурсій.

Основний матеріал, що використовується для облаштування екологічної стежки, –

деревина. Із деревини споруджують інформаційні стенди, бесідки, лавочки, декора-

тивні споруди, містки, дороговкази і знаки маркування. Деревина є доступним, еко-

логічним, недорогим і досить декоративним матеріалом, з яким легко працювати

навіть не надто досвідченим майстрам. І хоча наші предки, будуючи дерев’яні пала-

ци і храми, користувалися переважно сокирою і ручною пилою, ми все ж рекомен-

дуємо завчасно подбати про необхідні інструменти.

Орієнтовний перелік необхідних інструментів:

25


1. Сокира велика

2. Сокира мала

3. Мачете

4. «Піки» (держак із цвяхом на кінці)

для наколювання сміття

5. Коса ручна

6. Мітла

7. Лопата штикова

8. Лопата підборочна

9. Бур ґрунтовий

10.Молоток – 1 кг

11.Молоток – 0,4 кг

12.Молот – 4 кг

13.Струг

14.Бензопила

15.Шуруповерт акумуляторний

16.Дриль електричний

17.Рубанок електричний

18.Ручна електрична циркулярна пила

19.Лобзик електричний

20.Ножівка

21.Кутник

22.Відвіс

23.Рулетка 5 м

24.Лінійка 30 см

25.Рівень 2,0 м

26.Шпагат – 25 м

27.Щітки малярські (різного розміру)

28.Ліхтар

29.Лом

30.Плоскогубці

31.Обценьки

32.Долото

33.Зубило

34.Набір стамесок

35.Киянка

36.Ніж

37.Кельма

38.Відро металеве 10 л

39.Ємності для фарб і пропиток

40.Корито металеве (для цементу,

пропиток тощо)

Кількість інструментів кожного виду залежить від кількості задіяних виконавців і

фінансових можливостей, але принцип «Чим більше – тим краще» тут себе виправ-

довує.

У ході виконання робіт у нас сформувались також деякі думки, які варто взяти до

уваги тим, хто візьметься за подібну справу вперше.

Так, автомобіль підвищеної прохідності (УАЗ, «Нива») з причепом, закріплений за

бригадою виконавців, дуже спростить виконання багатьох робіт. Оскільки підвезення

матеріалів, інструментів та людей доводиться виконувати часто, то оренда трактора або

вантажівки може коштувати більше, ніж всі інші роботи в облаштуванні екостежки.

Розрахунок оплати праці виконавцям робіт в облаштуванні екостежки зручно про-

водити, рахуючи кількість витрачених людино-днів. Кількість людино-днів, що не-

обхідна на спорудження окремих об’єктів екостежки, наведена в описах об’єктів.

Розраховуючи час на виконання окремих видів робіт, слід враховувати окремо час

на завантаження, доставку та розвантаження матеріалів – роботи, що здатні значно

затримувати загальний темп.

Кількість людей, задіяних в облаштуванні стежки, може бути різною, проте найк-

раще себе зарекомендувала робота бригадою із 3-5 чоловік, оскільки люди під час

роботи зазвичай прив’язані до одного об’єкту, автомобіля, бензопили тощо. Велика

група людей є ефективною лише при виконанні нескладних, але масштабних робіт:

прибирання та розчистка стежки, виготовлення і розвішування шпаківень, обробка го-

тових споруд антисептиками тощо.

Планувати облаштування стежки краще всього на початок осені або весну – у цей

час комфортно працювати на природі, не дошкуляють холод чи спека, добре висиха-

ють фарби і пропитки. Влітку ж у лісі заважають кровосисні комахи, а взимку можна

виконувати лише камеральні роботи, працювати над інформаційним наповненням або

виготовленням дрібних елементів у майстерні.

Оскільки більшість об’єктів виготовляються із деревини, наведемо кілька рекомен-

дацій щодо роботи із нею.

Так, деревина сосни на більшій частині рівнинної території України є одним із най-

доступніших і недорогих матеріалів. Вона добре обробляється, має гарний вигляд.

Проте її використання слід обмежити надземними частинами споруд, а для виготов-

лення несучих конструкцій, занурених у ґрунт чи воду, варто застосовувати дуб або

робінію (білу акацію3), деревина яких стійка до гниття.

26


41.Плівка поліетиленова

42.Олівець

43.Драбина 4 м

44.Будівельні козли

45. Граблі

46.Мішки будівельні

47.Спецодяг (рукавички гумові

і робочі, рукавиці будівельні тощо)

48.Лампа паяльна

3 Скрізь далі по тексту вживається просто «акація» для опису типу деревини, хоча правильна наукова назва рослини

робінія.

Якщо ж спорудження об’єктів облаштування екостежки все ж вирішено робити із

соснової деревини, її варто обробити спеціальними антисептиками (їх розчини є

у продажі). Добре зарекомендував себе також «народний» спосіб, коли деревину об-

робляють розчином із відпрацьованої моторної оливи та дизельного палива, проте та-

ким чином можна обробляти лише «сховані від людського ока» поверхні – балки

мостів, нижній бік підлоги тощо. Обробку антисептиками здійснюють, занурюючи

відносно суху деревину в ємність із розчином або наносячи розчин щіткою. Обробка

надто вологої або мерзлої деревини – недоцільна.

Декоративне й водночас стійке захисне покриття створюють за допомогою

спеціальних лазурей для деревини (типу «Pinotex»), але, зважаючи на високу

вартість останніх, їх доцільно наносити лише на відкриті для огляду поверхні, комбіну-

ючи їх із дешевшими антисептиками. Колір лазурі краще обрати темний (тик, вишня,

махагон, горіх), оскільки він маскує кольорові вади несвіжої деревини. Наносять ла-

зур щіткою або валиком на відносно суху і обов’язково стругану поверхню. Викорис-

тання неструганої деревини, у даному випадку, знизить декоративність покриття та

значно підвищить витрату лазурі.

В окремих випадках, коли треба виділити різьблений малюнок або напис, можна

користуватись поєднанням світлих і темних відтінків лазурі для деревини. Викорис-

тання ж звичайних олійних фарб або алкідних емалей слід обмежити, оскільки фар-

бовані покриття під дією атмосферних впливів швидко вигоряють та злущуються, а от-

же потребуватимуть регулярного оновлення.

Кругла деревина (кругляк), як правило, продається або безпосередньо із лісосік,

або із нижнього складу лісгоспів. Купуючи її, слід враховувати необхідність заванта-

ження на транспортні засоби та їхню наявність.

Діаметр круглої деревини завжди вимірюють у верхньому (тоншому) відрізі коло-

ди. Кругляк, як правило, продається не обкорованим. Для подальшого його викорис-

тання або тимчасового зберігання кору необхідно зняти самостійно за допомогою

струга або штикової лопати (сокири, мачете тощо). Процес обкорювання колод до-

сить трудомісткий, відповідно, на нього слід запланувати достатньо часу.

Довжина колод найчастіше може бути 2,0; 3,0; 4,0; 4,5 та 6,0 м. Відповідно,

пиломатеріали теж найчастіше будуть такої ж довжини, що слід враховувати при

плануванні розмірів споруд на екостежці та при «розкроюванні» деревини. Придбати

пиломатеріали найдешевше можна у цехах переробки при лісгоспах або на приват-

них пилорамах.

Пиломатеріали, як правило, продають неструганими, відтак треба мати електрору-

банок для подальшої їх обробки, якщо така запланована.

Об’єм необхідної деревини завжди треба визначати «із запасом», оскільки части-

на її піде на обрізки, щось доведеться вибракувати, як неякісне, через тріщини, по-

шкодження, гнилі тощо.

Купуючи кругляк або пиломатеріали, перевагу завжди слід надавати свіжій дере-

вині, а не сухостійній або тій, що пролежала під дощами (можливо ще й на землі)

27


кілька років. Перед обробкою деревини декоративним або захисним розчином та пе-

ред струганням її бажано дещо підсушити, потримавши кілька днів (а за можливості

й тижнів) на відкритому повітрі. Пиломатеріали можна складати один на одного, ли-

ше проклавши між ними рейки, що забезпечать рух повітря між окремими брусами

чи дошками. Класти деревину безпосередньо на ґрунт вкрай не бажано. Кругляк та

необрізні пиломатеріали обов’язково очищають від кори.

У цьому посібнику ми представили найбільш типові об’єкти, придатні для облаш-

тування екостежок. Крім них, на стежці обов’язково треба облаштувати туалети – на

початку, у кінці маршруту та у місцях тривалого відпочинку. Сміттєві урни на стежці

не влаштовувались, щоб запобігти викиданню сміття на маршруті. Щодо інших

об’єктів облаштування екостежки – кількість їх може залежати від можливостей і

фантазії авторів, тут можна побудувати містки по болоту, підвісні містки, спостережні

вежі, декоративні дерев’яні будиночки, різноманітні землянки, вишки, смуги пере-

шкод, спортивні та дитячі майданчики, природні скульптури та багато іншого.

Приклади об’єктів облаштування екологічної стежки

28


ЗНАК МАРКУВАННЯ МАРШРУТУ

Позначає маршрут на місцевості. Вста-

новлюється через кожні 50-100 м та на

місцях поворотів. На кожному марку-

вальному знаку повторюється символіка

екостежки.

Матеріали (на 50 шт):

1. дошка стругана 25х150 мм –

0,034 м3;

2. брусок 40х20 мм, довжина 1 м –

0,040 м3;

3. пропитка антисептична (для брусків);

4. фарба «Емаль» – 1 л;

5. фарби у аерозольних балончиках

(автоемалі);

6. целулоїд (або тонкий прозорий плас-

тик) 20х30 см – 2 шт.;

7. саморізи 40 мм.

Час на виготовлення і встановлення:

50 шт. – 4 чол./дні (+ час на просушку

фарб).

29


ПОКАЖЧИК ВІДСТАНЕЙ

Позначає напрямок та відстань до певних об’єктів

стежки, населених пунктів, природно-заповідних

об’єктів, урочищ тощо.

Матеріали:

1. дошка стругана 25х150 мм – 0,017 м3;

2. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 20 мм,

довжина 3 м;

3. пропитка антисептична (для стовпа);

4. фарба «Емаль»;

5. коректор канцелярський білий – 1 шт.;


Час на виготовлення: 2 чол./дні (+ час на просуш-

ку фарб).

Корисні поради: написи на попередньо пофарбова-

них дошках легко зробити за допомогою канце-

лярського білого коректора (у вигляді авторучки). Та-

кий напис стійкий до впливу атмосферних опадів і

вигоряння.

СТЕНД ДЛЯ ПРИРОДНИХ ЕКСПОНАТІВ

Призначений для розміщення на ньому цікавих невеликих за розмірами об’єктів, що

не потребують особливих умов зберігання, – колекцій шишок, зразків кори дерев,

грибів-трутовиків, пташиних гнізд, штучних гніздівель, зразків деревини тощо.

Матеріали:

1. дошка необрізна стругана 20х150 мм – 0,04 м3;

2. дошка обрізна стругана 30х200 мм – 0,01 м3;

3. рейка стругана 5х10мм (для виготовлення напису) – 3 м;

4. брусок струганий 40х90 мм – 0,001 м3;

5. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 12-16 см – 0,09 м3;

6. дощечка з емблемою стежки 15х15 см – 1 шт.;

Корисні поради: форма знаку дозволяє економити час та матеріали, оскільки,

вирізаючи хвостовик одного знаку – формуємо «загострений ніс» наступного.

Емблему можна наносити аерозольними фарбами через трафарет, вирізаний із

целулоїду, послідовно накладаючи кольори.

30


7. жердини обкоровані, діаметр 4-6 см – 3-5 шт.;

8. лазур для деревини темна;

9. лазур для деревини світла;

10. цвяхи 70 мм;


12. саморізи 30 мм;


Час на виготовлення: 1,5 чол./дні.

Корисні поради: назву стенду можна «написати», вирізавши букви зі шматочків тон-

кої рейки, після чого їх пофарбувати лазур’ю для деревини в колір, що контрастує із

загальним кольором стенду, і прикріпити дрібними цвяхами. Після встановлення

подібні стенди потребують регулярного нагляду, оскільки незахищені від атмосферно-

го впливу експонати досить швидко псуються або зникають.

31


ПАРТИЗАНСЬКА ЗЕМЛЯНКА АБО ДЗОТ (рос.: Дерево-Земляная Огневая Точка)

Призначена для розповідей про історичні події, пов’язані з війнами, партизанським

рухом, оборонним значенням лісів та боліт. Зовнішні сторони споруди вкриті шаром

землі та замасковані дерном (мохом, лісовою підстилкою), травою та гілками. У пе-

редній стінці є невелике горизонтальне вікно-бійниця (15х40 см) для кулемета.

З боків встановлюють «їжаки» з натягнутим колючим дротом.

Матеріали:

1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 12-16 см – 0,25 м3 (на верти-

кальні стійки);

2. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 14-16 см – 2,6 м3;

3. рубероїд – 1 рулон;

4. дріт колючий – 50 м;



7. цвяхи 70 мм.

Час на виготовлення: 10 чол./днів.

Корисні поради: найкраще облаштовувати землянку чи ДЗОТ там, де є залиш-

ки старих окопів або інших слідів війни. Поруч із спорудою бажано розмістити

певні артефакти (напр. залишки розірваних артилерійських снарядів, бомб тощо). Під

час екскурсії можна демонструвати принесені з собою зразки уніформи, зброї, старі

фото тощо.

32


МІСТОК РИБАЛЬСЬКИЙ

Призначений для ознайомлення із живим світом водойм, проведення занять із

гідробіології, короткочасного відпочинку на березі. Перед входом на місток на землю

кладеться трап довжиною близько 1 м. Бажано розмістити місток так, щоб він через

смугу берегової рослинності (очерет, лози) виходив до чистого плеса.


Корисні поради: спорудження містка доцільно розпочинати, коли рівень води найниж-

чий (серпень-вересень). Антисептичну обробку опор містка проводити категорично не

бажано – для запобігання отруєння водойми. Щоб уникнути складних і точних робіт по

підгонці деталей перил, їх можна скріпити металевими кутниками на саморізах.

Матеріали:

1. дошка 30х150 мм, довжина 4,5 м – 0,165 м3;

2. брусок струганий (для перил) 50х70 мм – 0,056 м3;

3. брус 120х120 мм – 0,1 м3;

4. кругляк (дуб або акація)

обкорований, діаметр 12-16 см

(на опори) – 0,3 м3;

5. пропитка антисептична

(для брусів

і дощок);

6. лазур для деревини

(для брусків перил);

7. кутники металеві – 10 шт.

(для кріплення перил);




33


МІСТОК ЧЕРЕЗ БОЛОТО

Є декоративним елементом ландшафтного дизайну подібно до паркових містків, крім

того, може слугувати для переходу через невелику водойму, потічок, заболочену до-

лину. Перед входом на місток і після виходу з нього на землю кладуться трапи дов-

жиною близько 1 м для запобігання витоптуванню гідрофільної рослинності (напр.

сфагнових мохів). Є зручним місцем для групового фото.

Матеріали:

1. напівкругляк (сосна), діаметр 12-16 см – 0,5 м3;

2. брусок струганий (для перил) 50х70 мм – 0,15 м3;

3. брус 120х120 мм – 0,3 м3;

4. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16 см (на опори) – 0,16 м3;

5. пропитка антисептична (для брусів і напівкругляку);

6. лазур для деревини (для перил);

7. кутники металеві – 10 шт. (для кріплення перил);






Корисні поради: спорудження містка доцільно розпочинати, коли рівень води найниж-

чий (серпень-вересень). Антисептичну обробку опор містка проводити категорично не

бажано – для запобігання отруєння водойми. Щоб уникнути складних і точних робіт по

підгонці деталей перил, їх можна скріпити металевими кутниками на саморізах.

34


БІОТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ КОЗУЛІ

Призначений для ознайомлення із біотехнічними заходами для диких тварин. Ком-

плекс складається із годівниці з сіном, солонця та підставки для кормових віників.

Матеріали:

1. дошка 20х150 мм, довжина (для даху) 0,5 м – 0,05 м3;

2. брусок (для каркасу) 50х50 мм – 0,025 м3;

3. брусок (для ясел) 25х40 мм – 0, 016 м3;


5. кругляк (осика) обкорований, діаметр 24 см, довжина 1,5 м – 1шт.

(для солонця);

6. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 8 см, довжина 1,7 м – 3 шт.;




10. сіль кам’яна – 1,5 кг.

Час на виготовлення: 2 чол./дні.

Корисні поради: антисептичну обробку проводити категорично заборонено – для за-

побігання отруєнню тварин. Для зимової підгодівлі козулі та оленя використовують

сіно та гілкові або кропив’яні віники. Кормові віники треба заготовити у травні-червні,

змочити у солоній воді і висушити в тіні, щоб запобігти вигорянню та опаданню лис-

тя на них. Солонець добре приваблює всіх копитних, а тому важливо слідкувати за

наявністю у ньому солі.

35


ВХІДНА БРАМА

Розміщується на початку стежки або на вході до її окремих ділянок чи об’єктів. Добре

підходить для групового фотографування. Бажано розмістити браму так, щоб обабіч від

неї були певні перешкоди (дерева, чагарники, символічна огорожа). Вивіска із назвою

підвішена на двох ланцюгах, що відходять від неї у протилежних напрямках під кутом 45°.

Матеріали:

1. дошка необрізна 20 мм (для даху) – 0,04 м3;

2. брусок (для каркасу) 50х50 мм – 0,006 м3;

3. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 20 см – 0,75 м3;

4. дошка необрізна стругана 50 мм (для вивіски) – 1 шт.;

5. дошка стругана 25 мм (для напису), довжина 1 м – 1 шт.;




9. пропитка антисептична (для підземних частин);

10. лазур для деревини (темна);

11. лазур для деревини (світла);

12. ланцюг – 2 м.


Корисні поради: напис на вивісці брами можна не вирізьблювати, а зробити за до-

помогою прикріплення об’ємних букв, які вирізані із окремої струганої дошки елек-

тричним лобзиком. Букви доцільно обробити світлою лазур’ю (напр. «орегон»), а са-

му дошку вивіски темною (напр. «червоне дерево»), або навпаки.

36


БЕСІДКА

Розміщується у кінці стежки, бажано у мальовничому

затишному місці, де закінчивши екскурсію, зручно

було б зібрати групу для підведення підсумків,

проведення екологічних занять, дружнього

обіду або просто відпочинку. Розміри

бесідки планують в залежності

від розміру організованих

груп, які будуть відвідува-

ти екологічну стежку.

Бесідка розміром 3х8 м

дає можливість комфорт-

но розмістити до 25 чо-

ловік. У бесідці обов’яз-

ково встановлюють лавки

та стіл.

Матеріали:

1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16-18 см (стійки) – 0,6 м3;

2. кругляк (дуб або акація), діаметр 18-20 см (підкладки під підмостники) – 0,2 м3;

3. кругляк (сосна), діаметр 24-32 см, довжина 0,5 м (підставки для лавок) – 0,3 м3;

4. брус 100х100 мм (верхня обв’язка, балки, підмостники) – 0,7м3;

5. брусок (для каркасу перил) 50х70 мм – 0,13м3;

6. дошка обрізна 20х150 мм, довжина 4,5 м (дах, стіни, фронтони) – 1,75 м3;

7. дошка обрізна 40х150 мм (підлога, крокви) – 1,25 м3;

8. дошка обрізна 20х100 мм (вітрові дошки) – 0,03 м3;

9. дошка обрізна стругана 40х150 мм (перила, лавки) – 0,33 м3;

10. столи (0,6х2,0 м) – 3 шт.; 13. цвяхи 100 мм;

11. цвяхи 200 мм; 14. цвяхи 70 мм;

12. цвяхи 150 мм; 15. цвяхи 50 мм.


Корисні поради: починають роботу із розмітки території під бесідку за допомогою шпа-

гату й кілочків. Слідкують за дотриманням прямих кутів і паралельності сторін, перевіря-

ючи правильність за довжиною діагоналей. Основа для підлоги, перила та верхня

обв’язка виставляються за допомогою рівня. Всі крокви з'єднуються попарно за одним

шаблоном, так щоб кут нахилу даху був близький до 45°. Закріпивши крайні крокви на

торцях бесідки, натягують між ними шпагат, по якому виставляють решту крокв. Покри-

ваючи дах обрізними дошками, напуск верхньої дошки на нижню роблять не менше

2 см (слід враховувати всихання деревини). Стіл краще робити не один суцільний,

а кілька окремих, які можна ставити разом або переміщувати; те ж стосується і лавок.

37


Матеріали:

1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16-18 см (стійки) – 0,8 м3;

2. брус 120х120 мм (стійки вишки, основа під будинком і платформою) – 0,65 м3;

3. брусок (каркасу перил) 50х50 мм – 0,09 м3;

4. дошка обрізна 30х150 мм (підлога вишки та платформи) – 0,3 м3;

5. дошка обрізна 40х150 мм (сходи) – 0,1 м3;

6. дріт сталевий 6 мм (для кріплення стійок вишки до пасинків) – 12 м;

7. будиночок розбірний – 1 шт;

БУДИНОЧОК ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПТАХАМИ

Розміщується дещо осторонь від основного маршруту стежки, на відкритій місцевості

або на узліссі, де можна проводити спостереження за птахами (у місцях концентрації

птахів – біля водойм, на острівці серед боліт, у долині великої річки, біля місць підгодівлі

тощо). Призначений для проведення тривалого спостереження за птахами. Розміри бу-

диночка дозволяють двом спостерігачам знаходитись тут цілодобово.

Будиночок надано Товариством охорони птахів України.

Короткий опис

Будиночок розміром 2,0х1,5 м, з односкатними дахом, вкритий водонепроникним ма-

теріалом (напр. бітумний єврошифер). У передній стіні будинку розміщене велике вікно,

захищене ставнями. Матеріал для стін – шпунтована стругана дошка (можливий ва-

ріант – каркасно-щитова конструкція із дощок з теплоізоляційним та вітронепроникним

матеріалом). Платформа за будиночком розміром 4х2 м. Висота платформи – 1,8 м

над землею. Вишка висотою (до підлоги) 4 м, розміром 1х1 м. Висота перил на вишці,

платформі та сходах – 1 м.

8. бітумний єврошифер «Ондулін» – 4 листи; 12. цвяхи 200 мм;

9. скоби металеві; 13. цвяхи 100 мм;

10. кутники металеві; 14. цвяхи 70 мм;

11. саморізи 45 мм; 15. цвяхи шиферні.

Час на виготовлення: 12 чол./днів (за умови, що будиночок потребує лише складання).

Корисні поради: щоб зекономити кошти, стійки для вишки виготовляють із двох ча-

стин – дубового «пасинка» (нижня частина якого вкопується у землю) та соснового

бруса, що кріпиться до пасинка за допомогою спеціального зарізу, цвяхів та дроту.

Сходи на вишку і платформу роблять пологими із перилами, що не тільки підвищує

зручність, а й додає стійкості усій конструкції. Будиночок закріплюють на основі цвя-

хами і скобами. У будиночку можна зберігати складні стільці для спостереження та

встановити тапчан і примус, що дасть змогу користуватись ним цілодобово.

38


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗНАК

Призначений для розміщення невеликого за розміром інформаційного щита (виготов-

ляється окремо), наприклад: інформаційно-охоронного знаку природно-заповідного фон-

ду, попереджувального оголошення тощо. Розміри знаку можна змінювати відповідно до

розміру інформаційного щита.

Матеріали:

1. дошка стругана 20х200 мм, довжина 0,7 м –

1 шт.;

2. брус струганий 100х100 мм, довжина 3 м –

1шт. (0,3 м3);

3. пропитка антисептична (для підземної частини

бруса);

4. щит інформаційний 0,6х0,6 м – 1шт.;

5. лазур для деревини;

6. кутники металеві – 4 шт. (для кріплення щита);




Час на виготовлення: 0,25 чол./дні (виготовлення

інформаційних щитів не враховано).

Корисні поради: дашок інформаційного знаку ви-

готовляють із однієї широкої дошки, що приби-

вається до зрізаного під кутом верхнього торця

бруса (стійки).

39


Час на виготовлення: 10шт. – 1 чол./день (+ час на просушку фарб).

Корисні поради: прикріплюючи жерстяну табличку до бруска, слід над нею випустити

брусок на 1-1,5 см для того, щоб можна було забивати кілочок у землю, не пошкоджу-

ючи табличку. Бажано, щоб кольори таблички співпадали з кольорами знаків маркуван-

ня. Доцільно розмістити на табличці емблему екостежки.

БОТАНІЧНА ТАБЛИЧКА

Встановлюється біля цікавих рослин –

переважно древ та чагарників або їстівних,

лікарських чи рідкісних видів. Містить на-

зву виду рослини українською, латинською

та англійською мовами.

Матеріали:

1. жерсть оцинкована 20х30 см –

1 шт.;

2. брусок 40х20 мм, довжина 0,6 м –

1 шт.;

3. пропитка антисептична (для брусків);

4. фарба «Емаль» (для фону);

5. фарби олійні/акрилові (для напису

й символіки);


МІСЦЕ ДЛЯ ВОГНИЩА

Для колективного відпочинку біля багаття та приготування похідної їжі в кінці екостежки

(можливо поруч із бесідкою) бажано облаштувати спеціальне місце. Основою для нього

є яма розміром 5х5 м та глибиною 0,4 м, оточена широким земляним валом висотою

0,8 м. У середині ями розміщені лавки у вигляді букви «П», у центрі – обкладене вели-

кими каменями вогнище. Вздовж верхньої частини валу споруджена імпровізована ого-

рожа (плетінь, жердини тощо), що запобігає його витоптуванню і руйнуванню. Внутрішня

поверхня ями позбавлена рослинності та засипана чистим піском. Така конструкція ство-

рює затишне, захищене від вітру і водночас безпечне щодо виникнення пожежі місце.

Поруч із ямою встановлюють односкатний навіс для дров (там же можна тимчасово схо-

вати від дощу кухарське приладдя).

Матеріали (для дров’яного навісу наведено окремо):

1. кругляк (сосна) обкорований (стінки ями під лавками), діаметр 20 см – 0,85 м3;

2. кругляк (акація), діаметр 5 см, довжина 1 м (кілки) – 40 шт.;

3. дошка обрізна стругана 20х150 мм – 0,03 м3;

4. брусок струганий (лавки) 50х50 мм – 0,15 м3;

5. пагони ліщинові, діаметр 1-3 см, довжина 1,5-3,0 м (плетінь) – 200 шт.;

6. камені-валуни, розмір 30-50 см – 0,3 м3;


8. пропитка антисептична;


10. цвяхи 100 мм.


Корисні поради: облаштовуючи місце для вогнища, слід враховувати пожежну не-

безпеку, і не розміщувати його серед заростей високої трави, у сухих соснових лісах

тощо. Лавки краще зробити не суцільними, а із брусків, між якими залишена щілина

3-4 см – така конструкція швидко висихає після дощу і є економічною. Матеріалом

для плетіння слугують довгі відносно рівні пагони ліщини або чагарникових верб, по-

передньо очищені від листя і дрібних гілочок. Щоб легше забити кілок у ґрунт, варто

спочатку пробити у ґрунті отвір ломом. Камені навколо вогнища, якщо вони достат-

ньо великі, цементним розчином можна не скріплювати.

40


41


КАПИЩЕ (ЯЗИЧНИЦЬКЕ СВЯТИЛИЩЕ)

Реконструкція давньо-слов’янського капища має знайомити із традиційними дохристи-

янськими віруваннями наших предків, які тісно пов’язані із розумінням природних явищ

та були основою дбайливого природокористування. Капище являє собою територію, об-

межену символічним ровом, валом та частоколом, має вхідну браму, навпроти якої

розміщені дерев’яні ідоли основних слов’янських богів та жертовник; у центральній час-

тині розміщено стовп із відповідною символікою, на частоколі черепи жертовних тварин.

Матеріали:

1. кругляк (сосна/дуб) обкорований (ідоли, стовп, стовпи брами), діаметр

30-40см – 1,6 м3;

2. камені-валуни (жертовник), розмір 20-50 см – 0,5-1,0 м3;

3. кругляк (сосна) обкорований (частокіл), діаметр 10-16 см – 1,5 м3;

42


4. дошка необрізна обзельна (дах брами) 20х150 мм – 0,04 м3;

5. кругляк (сосна) обкорований (каркас даху брами), діаметр 6 см – 0,01 м3;


7. фарба акрилова золота; 9. цвяхи 70 мм;

8. пропитка антисептична; 10. цвяхи 100 мм.


Корисні поради: для спорудження капища бажано обрати утаємничене місце – на

острівці, на гряді серед болота, в яру, на галявині серед густого лісу тощо. Дерев’яні

елементи, наприклад, фігури ідолів, можна штучно «зістарити», обробивши їх поверхні

полум’ям паяльної лампи. Добре виглядають різьблені на темній деревині орнаменти,

підфарбовані золотою або бронзовою фарбами, але використання декоративних по-

криттів має бути зведене до мінімуму – капище повинно виглядати природно.

Розвішані на частоколі черепи крупних тварин (коня, корови, лося, кабана) значно

підвищать «містичність».

НАВІС ДЛЯ ДРОВ

Односкатний навіс, вкритий необрізними дошками. Призначений для зберігання дров.

Розміщується поруч із місцем для вогнища.

Час на виготовлення:

1 чол./день.

Корисні поради:

подібний навіс, якщо

під ним установити

лавочки, можна вико-

ристовувати, як захист

від опадів чи сонячного

проміння на місцях

короткочасного

відпочинку.

Матеріали:

1. дошка необрізна 20х150 мм – 0,15 м3;

2. брусок 50х70 мм – 0,03 м3;





43


СТЕНД ДЛЯ ФОТОГРАФУВАННЯ

Призначений для розміщення щита (виготовляється окремо) із зображенням людей та

отворами для облич, розміщеними так, щоб двоє людей, ставши зі зворотного боку,

могли сфотографуватися. Сюжет зображення повинен відповідати тематиці екостеж-

ки, або окремого її елементу, наприклад: біля капища – зображення давніх слов’ян,

біля землянки – партизанів.

Матеріали:

1. дошка стругана

20х150 мм – 0,02 м3;

2. брусок струганий

40х90 мм – 0,01 м3;

3. брус струганий

100х100 мм, довжина

3 м – 0,06 м3;

4. щит 1,0х1,65 м, з отвора-

ми для фото – 1 шт.;


(для підземної частини

брусів);



(для кріплення стенду);






Час на виготовлення: 1 чол./день (виготовлення щита для фото не враховано).

Корисні поради: щит, що встановлюється на стенді, виготовляють із оцинкованої

жерсті, закріпленої на каркасі із дерев’яних рейок. Кріплення щита до вертикальних

стійок здійснюють за допомогою металевих кутників і саморізів. Зі зворотного боку

стенду слід розмістити підставку для фотографування дітей маленького зросту.

44


ІНФОРМАЦІЙНИЙ СТЕНД ЗІ СХЕМОЮ І ПРАВИЛАМИ ПОВЕДІНКИ

Призначений для розміщення трьох інформаційних щитів (виготовляються окремо): із

схемою екостежки, правилами поведінки та короткою інформацією про стежку. Вста-

новлюється на початку маршруту. Розміри стенду можна змінювати відповідно до

розмірів інформаційних щитів.

Матеріали:

1. дошка стругана 20х150 мм – 0,05 м3;


3. брус струганий 100х100 мм, довжина

3 м – 0,12 м3;

4. пропитка антисептична (для підземної

частини брусів);

5. щит інформаційний 1,2х0,8 м – 2 шт.;

6. щит інформаційний 1,2х0,97 м – 1 шт.;



(для кріплення стендів);






Час на виготовлення: 2 чол./дні (виготовлення інформаційних щитів не враховано).

Корисні поради: поруч із інформаційними щитами на початку стежки можна встано-

вити лавочки, що слугуватимуть місцем для групових фотографій. Також бажано по-

чаток стежки позначити символічною вхідною брамою або аркою із назвою стежки.

45


ІНФОРМАЦІЙНИЙ СТЕНД

Призначений для розміщення інформаційних щитів (виготовляються окремо). Напо-

внення таких стендів може бути найрізноманітнішими – рідкісні види, що зустрічають-

ся на екостежці, структура природних угруповань, інформація про окремі види рослин

чи тварин тощо. Розміри стенду можна змінювати відповідно до розмірів інфор-

маційного щита.

Матеріали:

1. дошка стругана

20х150 мм – 0,015 м3;

2. брусок струганий

40х90 мм – 0,012 м3;

3. брус струганий

100х100 мм, довжина

3 м – 0,06 м3;

4. щит інформаційний

0,6х0,8 м – 1 шт.;


(для підземної частини

брусів);



(для кріплення стенду);






Час на виготовлення:

1 чол./день (виготовлення інформаційних щитів не враховано).

Корисні поради: інформаційний щит, що встановлюється на стенді, виготовляють із

оцинкованої жерсті, закріпленої на каркасі із дерев’яних рейок. Кріплення щита до

вертикальних стійок здійснюють за допомогою металевих кутників і саморізів, що до-

зволяє легко демонтувати його для оновлення чи заміни.

46


СТЕНД ЗІ СЛІДАМИ ТВАРИН

Призначений для ознайомлення відвідувачів із слідами місцевих видів тварин. Сліди

зображують на бетонній основі стенду, копіюючи реальні розміри і риси відбитків ніг

ссавців і птахів.

Матеріали:

1. цемент – 500 – 50 кг; 2. щебінь фракції 1-2 см – 0,15 м3;

3. пісок; 4. дошка необрізна стругана 20х150 мм – 0,04 м3;

6. вода – за потребою; 6. пляшки скляні – 100 шт.;

7. дошка необрізна стругана 30х200 мм – 0,001 м3;

ЛАВОЧКА

Призначена для облаштування місць короткочасного відпочинку на екологічній

стежці. Встановлюються по 2-4 шт. разом на середині та у кінці маршруту, у особли-

во мальовничих місцях, або у місцях, де запланована тривала зупинка під час екс-

курсії чи групове фотографування.

Матеріали:

1. напівкругляк обкорений (осика), ширина 32-40 см, довжина 2,0 м – 0,13 м3;

2. кругляк (сосна), діаметр 20-30 см – 0,07 м3;

3. пропитка антисептична.

Час на виготовлення: 0,25 чол./дні.

Корисні поради: верхню частину (сидіння) лавочки бажано виготовити із деревини

листяних порід (осика, вільха, дуб), оскільки деревина хвойних, нагріваючись на

сонці, може виділяти липку смолу. При використанні деревини осики обробка анти-

септиком є обов’язковою.

8. рейка стругана 5х10 мм (для виготовлення напису) – 3 м;




12. лазур для деревини темна; 13. лазур для деревини світла;

14. цвяхи 70 мм; 15. саморізи 30 мм;

16. цвяхи 20 мм; 17. саморізи 80 мм.

Час на виготовлення: 4 чол./дні.

Корисні поради: на місці, що готується під бетонну основу, треба зняти верхній шар

ґрунту. Щоб створити необхідний об’єм бетонної частини стенду, у неї можна

вмурувати порожні скляні пляшки (зібрані під час прибирання території, прилеглої до

стежки). Для дотримання правильних розмірів слідів, під час їх виготовлення добре

користуватися прозорою пластиковою лінійкою. Оскільки цемент швидко твердіє, всі

відбитки треба виготовити протягом кількох годин. Для забезпечення відповідної

міцності бетону не бажано допускати його швидкого пересихання (можна його

періодично зволожувати водою та накрити поліетиленовою плівкою).

47


48

Обираючи певний вид інформаційного стенду, потрібно брати такі фактори до уваги:

� погодні умови, в яких будуть знаходитись стенди,

� довготривалість стенду та якість зображення залежно від матеріалу,

� фінансові ресурси.

Варто пам’ятати, що інформаційні стенди перебуватимуть безпосередньо у при-

родному середовищі, якщо ідеться про екостежку. У даному проекті стенди – мальо-

вані на листках оцинкованої жерсті, а не друковані, кріпляться на дерев’яні кон-

струкції, які мають невеликий дах. Дах необхідний, аби зберегти стенд від дощу та

сонця. Крім того, краще встановлювати стенди під деревами і так, щоб на них менше

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИДЛЯ СТВОРЕННЯ

ІНФОРМАЦІЙНИХ СТЕНДІВ

падало сонячне проміння, адже стенди можуть вигоріти. Якщо є можливість, стенд

варто покрити лаком або іншим захисним матеріалом. Однак, у цьому проекті від по-

криття лаком ми відмовилися, адже лак може темніти, і якість зображення через це

погіршується. Після того, як стенди намальовані, варто зробити якісні фотографії зо-

бражень. У випадку, якщо зображення пошкоджене, можна буде ще раз роздрукува-

ти вже, наприклад, на плівці і приклеїти до основи (з цього приводу варто порадити-

ся із спеціалістами).

Іншим варіантом може бути друк зображення на плівці та подальше її приклеюван-

ня до композитного листа, ламінування або покриття площини із зображенням орг-

склом. Друковані стенди так само здатні вигоряти на сонці, внаслідок чого їх потрібно

також розташовувати у затінку під деревами або робити невеликий дах.

У будь-якому випадку, необхідно визначити кількість стендів, які потрібно зробити,

їх формат і розрахувати ресурси, які Ви маєте. Вже маючи цю інформацію, Ви може-

те консультуватися із професійними компаніями, і Вам порадять, як краще зробити.

Ми не радимо переповнювати стенди текстом та зображеннями. Літери мають бу-

ти достатнього розміру, аби люди могли їх читати. Іноді краще зробити стенд більшо-

го розміру, що дозволить збільшити шрифт. Більший стенд можна розмістити вище

за людський зріст над землею, і це також допоможе зберегти стенд від потенційних

пошкоджень, нанесених людиною. Стенди варто наповнювати деяким інтерактивним

матеріалом – чимось таким, що приверне увагу відвідувачів (наприклад, картами,

схемами і т.д.). Якщо говорити про стенди для екостежки, то найголовніше тут – Ва-

ша фантазія, але загальною порадою є включити правила поведінки та схему екос-

тежки. Інші інформаційні стенди зазвичай присвячені тваринам, рослинам, біотопам

та культурно-історичним цінностям, що зустрічаються на маршруті. Важливо також

зазначити на стендах донорів та виконавців проекту. Головне – свої ідеї вдало доне-

сти художникові або дизайнерові. Приклади стендів представлені у розділі «Фото».


50

Що? Школа була присвячена практичній діяльності волонтерів у облаштуванні екостежки.


� познайомити з видами робіт, до яких волонтери можуть долучитися на

екостежці,

� ознайомити волонтерів із природою Полісся.

Коли і як довго? Заняття тривало два дні (2-3 квітня), адже таким чином волонтери мали мож-

ливість не лише працювати, але й відпочити та насолодитися природою.

Де?Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелець-

кий район, Чернігівська область).

ЗАНЯТТЯ З ВОЛОНТЕРАМИ

З ким?Координував роботу волонтерів директор парку, Андрій Сагайдак. Обмежень у

кількості учасників не було, однак, список робіт варто продумати заздалегідь, аби їх

було не забагато (учасники можуть втомитися) і не замало (учасники можуть нудь-

гувати).

Як?Волонтерів можна шукати в університетах, серед дружніх громадських організацій,

а також шляхом соціальних мереж (facebook, kontakt). Процес поширення інформації

схожий на той, що стосується тематичних природничих шкіл. Однак, аплікаційний

процес менш тривалий.

Обладнання: фарби, пензлики, інструменти (граблі, лопати, великі ножі), пакети

для сміття, тканинні рукавиці.

На початку школи учасники були коротко ознайомлені із проектом, екостежкою та

видами робіт, до яких можна долучитися, і поділені на групи згідно з видами робіт.



Під час школи були проведені такі заходи:

1. Нарізування ліщини та створення плетіння біля дружнього вогнища.

2. Фарбування лавочок.

3. Облаштування місця для зберігання дров.

4. Оздоблення військового укріплення хвоєю.

5. Побудова брами на екостежці.

6. Вирізання та фарбування вказівників.

7. Прибирання сміття біля будиночку для відпочинку.

8. Прогулянка ранковим лісом і болотом та спостереження за птахами.

Після завершення школи було проведене опитування, щоб дізнатися, що можна

покращити у роботі з волонтерами на екостежці. Приклад анкет наводиться у додат-

ку Д. Наприклад, із опитування, проведеного нами, ми дізналися, що учасникам

найбільше сподобалися екскурсія на болото, фарбування лавочок та вказівників,

створення плетіння біля вогнища, катання у причепі, презентація про парк, а також

дружня атмосфера, керівництво парку, нові знайомства та їжа. Крім того, волонтери

дізналися і багато нових речей, наприклад: навчилися розрізняти сліди тварин, голо-

си птахів, побачили диких кабанів, були здивовані, що багато тварин люблять сіль;

а також зацікавилися проектом «Екостежка «Журавлина».

51


52

Для того, аби зрозуміти ставлення зацікавлених сторін до парку та перспективи по-

дальшої співпраці, ми провели пілотне опитування із представниками відповідних

установ: ДП «Остерський військовий лісгосп» та ДП «Остерський лісгосп»,

Краєзнавчий музей в м. Остер, загальноосвітня школа у с. Морівськ, церква св. Ми-

колая в с. Морівськ, сільська рада у с. Морівськ, співробітники місцевого магазину

біля с. Морівськ, приватне мисливське господарство ТОВ «СМП «Моровське» у с. От-

рохи та представники рибалок та місцевих жителів с. Отрохи. Опитування було прове-

дене 11-12 березня 2011 року. Так як попередніх уявлень про ставлення різних

зацікавлених сторін до парку не було, ми використовували методику обґрунтованої те-

орії. Дана методика допомагає висунути теорію або гіпотезу на основі бесід-опитувань.

Питання здебільшого відкриті, які допомагають знайти схожі сценарії в розповідях лю-

дей. За додатковою інформацією щодо методики звертайтесь до http://www.ground-

edtheory.com/. Під час опитування за згоди опитуваного варто користуватися диктофо-

ном та занотовувати необхідні речі. До опитування також потрібно підготуватися: об-

рати відповідних учасників та домовитися заздалегідь із ними про зустріч, якщо це не-

обхідно. Результати пілотного опитування наведені у додатку Ї.

ОПИТУВАННЯЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН

Додаток А

Анкета для реєстрації учасникаприродничої школи1. Ім’я та прізвище.

2. Місце проживання та номер мобільного телефону.

3. Ваш вік (підкресліть): 16-26, 27-35, 35-45, більше 45 років

4. Місце роботи або навчання та спеціальність.

5. Коло Ваших зацікавленостей у житті.

6. Чому хочете взяти участь у природничій школі?

7. В якому/их із занять хочете взяти участь?

�«Поспілкуйся із птахами» – 15-16 квітня (з Юрієм Кузьменко)

�«Поринь у світ комах» – 14 травня (з Юрієм Проценко)

�«Спостерігай за амфібіями та рептиліями» – 21 травня

(з Віктором Ремінним та Віктором Радченко)

�«Цікаве про рослини» – 4 червня (з Сергієм Панченко)

8. Чи готові Ви цілий день ходити по лісу?

9. Напишіть особливу або додаткову інформацію про Вас (наприклад,

чи маєте алергію на певний вид тварин/рослин, чи готові ночувати

у спальнику на карематі у будинку, що опалюється та інше).

53

ДОДАТКИ

54


Додаток Б

Сертифікат

Додаток В

Програма заняття «Поспілкуйся з птахами»15 – 16 квітня 2011 року, п’ятниця – субота

18.15 – Збір на станції метро Героїв Дніпра всередині кільця (біля магазину «Алло»)

18.30 – Виїзд

18.30 – 20.00 – Дорога від Києва до Міжрічинського парку. У автобусі:

представлення ЕкоКлубу «Зелена Хвиля» та проекту «Екостежка»,

перегляд фільму про птахів «Життя птахів»

20.00 – Приїзд

20.30 – 21.30 – Вечеря біля вогнища, знайомство та розповідь про місцевих птахів

і ссавців

21.30 – 23.30 – Спостереження за совами вночі

00.00 – 4.30 – Сон (ночівля в будиночку, що не має зручностей, але опалюється,

спати можна на карематі в спальнику)

5.00 – 8.00 – Ранкове спостереження за птахами: слухаємо дроздів-омелюхів,

вільшанок, тетеруків, сірих журавлів, чайок та токуючого бекаса

8.00 – 9.00 – Відпочинок

9.00 – 10.00 – Сніданок

10.00 – 11.00 – Прохід екостежкою: крім птахів, ми зможемо побачити сліди лося

та кабана та боброві хатки

11.00 – 12.00 – Спортивне спостереження за птахами у командах (учасники

діляться на команди по 5 людей і протягом години фотографують

у командах птахів)

12.00 – 13.00 – Визначення птахів, яких учасники сфотографували

13.00 – 14.00 – Обід (куліш, сосиски, печиво та чай (трав’яний))

14.00 – 17.00 – Спостереження за птахами на р. Десна та фотографування

17.00 – 17.30 – Обмін враженнями, вручення сертифікатів та подарунків,

заповнення анкет оцінювання

17.30 – Від’їзд до Києва

17.30 – 19.30 – Дорога до м. Київ

19.30 – Приїзд до м. Київ на станцію метро Героїв Дніпра

Рекомендації до участі у занятті

Заняття проходитиме на відкритому повітрі, тому необхідно бути у зручному одязі

та взутті. Одяг повинен забезпечувати захист від комах. Категорично забороняється

брати із собою на заняття домашніх тварин.

55


CICONIIFORMES Ряд ЛЕЛЕКОПОДІБНІ

Botaurus stellaris Бугай

Egretta alba Чапля велика біла

Ardea cinerea Чапля сіра

Ciconia ciconia Лелека білий

Ciconia nigra Лелека чорний

ANSERIFORMES Ряд ГУСЕПОДІБНІ

Anser albifrons Гуска велика білолоба

Anas platyrhynchos Крижень

Anas crecca Чирок-свистунець

Anas penelope Свищ

Anas querquedula Чирок-тріскунець

Bucephala clangula Гоголь

FALCONIIFORMES Ряд СОКОЛОПОДІБНІ

Milvus migrans Шуліка чорний

Circus aeruginosus Лунь болотяний

Accipiter gentilis Яструб великий

Buteo buteo Канюк звичайний

Aquila pomarina Підорлик малий

Haliaetus albicilla Орлан-білохвіст

Falco subbuteo Чеглок

GALLIFORMES Ряд КУРОПОДІБНІ

Lyrurus tetrix Тетерук

GRUIFORMESРяд

ЖУРАВЛЕПОДІБНІ

Grus grus Журавель сірий

Crex crex Деркач

Fulica atra Лиска

CHARADRIIFORMES Ряд СИВКОПОДІБНІ

Charadrius dubius Зуйок малий

Vanellus vanellus Чайка

Tringa ochropus Чорниш

Tringa totanus Травник

Actitis hypoleucos Перевізник

Gallinago gallinago Бекас

Scolopax rusticola Вальдшнеп

Limosa limosa Веретенник великий

Larus ridibundus Мартин звичайний

Chlidonias niger Крячок чорний

Chlidonias leucopterus Крячок світлокрилий

Chlidonias hybrida Крячок білощокий

Sterna hirundo Крячок річковий

CUCULIFORMES Ряд ЗОЗУЛЕПОДІБНІ

Cuculus canorus Зозуля звичайна

CAPRIMULGIFORMES Ряд ДРІМЛЮГОПОДІБНІ

Caprimulgus europaeus Дрімлюга

Із собою необхідно мати:

� одяг, що вкриває поверхню

всього тіла

� зручне взуття

� змінне взуття

� теплі речі

� спальник та каремат

� перекуси (печиво, вафлі та ін.)

� вода

� серветки

� засоби особистої гігієни

� у разі дощу парасольки, плащ

та гумові чоботи

� засоби від комах

� засіб для сидіння (маленький

карематик)

� фотоапарат

� бінокль, якщо є можливість,

дуже бажано

� ліхтарик

� термос для чаю

56


Додаток Г

Список найпоширеніших видів птахівМіжрічинського парку

STRIGIFORMES Ряд СОВОПОДІБНІ

Asio otus Сова вухата

Strix aluco Сова сіра

COLUMBIFORMES Ряд ГОЛУБОПОДІБНІ

Columba palumbus Припутень

Syreptopelia turtur Горлиця звичайна

APODIFORMESРяд

СЕРПОКРИЛЬЦЕПОДІБНІ

Apus apus Серпокрилець чорний

CORACIIFORMESРяд

СИВОРАКШЕПОДІБНІ

Merops apiaster Бджолоїдка звичайна

UPUPIIFORMES Ряд ОДУДОПОДІБНІ

Upupa epops Одуд

PICIFORMES Ряд ДЯТЛОПОДІБНІ

Picus canus Дятел сивий

Dryocopus martius Жовна чорна

Dendrocopos major Дятел великий строкатий

Dendrocopos leucotos Дятел білоспинний

Dendrocopos minor Дятел малий

PASSERIFORMES Ряд ГОРОБЦЕПОДІБНІ

Riparia riparia Ластівка берегова

Hirundo rustica Ластівка сільська

Lullula arborea Жайворонок лісовий

Alauda arvensis Жайворонок польовий

Anthus trivialis Щеврик лісовий

Anthus pratensis Щеврик лучний

Motacilla flava Плиска жовта

Motacilla alba Плиска біла

Lanius collurio Сорокопуд-жулан

Lanius minor Сорокопуд чорнолобий

Lanius excubitor Сорокопуд сірий

Oriolus oriolus Іволга

Sturnus vulgaris Шпак звичайний

Garrulus glandarius Сойка

Pica pica Сорока

Nucifraga caryocatactes Горіхівка

Corvus cornix Ворона сіра

Corvus corax Крук

Acrocephalus Очеретянка

schoenobaenus лучна

Acrocephalus Очеретянка

arundinaceus велика

Troglodytes troglodytes Волове очко

Sylvia borin Кропив’янка садова

Sylvia communis Кропив’янка сіра

Phylloscopus trochilus Вівчарик весняний

Phylloscopus collybita Вівчарик-ковалик

Phylloscopus sibilatrix Вівчарик жовтобровий

Regulus regulusЗолотомушка

жовтоголова

Ficedula hypoleuca Мухоловка строката

Muscicapa striata Мухоловка сіра

Saxicola rubetra Чекан лучний

Phoenicurus ochruros Горихвістка чорна

Erithacus rubecula Вільшанка

Luscinia luscinia Соловейко східний

Turdus pilaris Дрізд-чикотень

Turdus merula Дрізд чорний

Turdus iliacus Дрізд білобровий

Turdus philomelos Дрізд співочий

Turdus viscivorus Дрізд-омелюх

Aegitalos caudatus Синиця довгохвоста

Remez pendulinus Ремез

Parus palustris Гаїчка болотяна

Parus montanus Гаїчка-пухляк

Parus cristatus Синиця чубата

Parus ater Синиця чорна

Parus caeruleus Синиця блакитна

Parus major Синиця велика

Sitta europaea Повзик

Certhia familiaris Підкоришник звичайний

Passer domesticus Горобець хатній

Passer montanus Горобець польовий

Fringilla coelebs Зяблик

Fringilla montifringilla В’юрок

Spinus spinus Чиж

Carduelis carduelis Щиглик

Pyrrhula pyrrhula Снігур

Emberiza citrinella Вівсянка звичайна

Emberiza schoeniclus Вівсянка очеретяна

Coccothraustes coccothraustes Костогриз

57


Додаток Д

Анкета – оцінювання заняття

1. Як в цілому оцінюєте заняття?

Негативно Задовільно Добре Відмінно

2. Що найбільше сподобалося і не сподобалося?

3. Що нового Ви дізналися?

4. Чи зручно був організований транспорт, проживання та харчування?

5. Чи вчасно була надіслана інформація про заняття?

6. Що потрібно покращити?

7. Чи хотіли б Ви долучитися до подібних занять в майбутньому?

58


Додаток Е

Програма заняття «Поринь у світ комах»14 травня 2011 року, субота


8.15 – Виїзд

8.15 – 10.00 – Дорога від Києва до Міжрічинського парку: представлення

ЕкоКлубу «Зелена Хвиля» та проекту «Екостежка», перегляд

фільму про комах «Мікрокосмос»

10.00 – 10.45 – Приїзд, сніданок (чай, бутерброди) та знайомство

10.45 – 13.00 – Екскурсія екостежкою

На початку екскурсії директор парку Андрій Сагайдак розповідає

коротенько про парк. Під час екскурсії експерт знайомить

учасників із відповідними комахами. Учасники дізнаються,

кого зможуть побачити на занятті, про значення цих комах

для екосистеми та людини, способи впізнавання видів

(візуальний, акустичний, тактильний т.д.), типові інструменти,

які використовуються для дослідження, методи приваблювання

видів (приманки, пастки), рідкісні види та причини зникнення.

13.00 – 14.30 – Обід (куліш, сосиски, печиво та чай (трав’яний))

14.30 – 16.30 – Робота в командах

1) Знайомство із безхребетними у водоймі (разом із експертом)

2) Визначення комах із морилок

3) Розгляд колекції

4) Визначення комах на фотографіях

16.30 – 17.30 – Перегляд фотографій на ноутбуці, обмін враженнями, вручення

сертифікатів та подарунків учасникам, заповнення анкет

оцінювання

17.30 – Від’їзд

17.30 – 19.30 – Дорога до м. Київ


59


Додаток Є

Польовий щоденник

Власник: _______________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

_______________________________

Адреса: ________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

_______________________________

Упорядники: к.б.н. Юрій Проценко,

Анна Плотникова

Природнича школа «Дивовижний світ»

виконується в рамках проекту

«Екостежка» ГО «Український

екологічний клуб «Зелена Хвиля»

у партнерстві з РЛП «Міжрічинський»

за підтримки Програми МАТРА

Посольства Королівства Нідерландів

в Україні.

ГО «Український екологічний клуб

«Зелена Хвиля»

http://ecoclubua.com/

http://www.conservation.in.ua/

Для нотаток

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

Географічне положення

область, район, село, парк,

географічні координати

______________________________

______________________________

______________________________

_______________________________

Дата __________________________

Погодні умови:

хмарність _______________________

сила вітру _______________________

опади __________________________

температура _____________________

вологість _______________________

інше ___________________________

60


61


Homoptera (Рівнокрилі) Lepidoptera (Метелики)

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

Ephemeroptera (Одноденки) Hemiptera (Клопи)

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

Diptera (Комарі і мухи) Odonata (Бабки)

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

Hymenoptera (Перетинчастокрилі) Orthoptera (Прямокрилі)

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

______________

Додаток Ж

Рідкісні види

62


Жук-олень

Lucanus cervus

Махаон

Papіlіo machaon

Мнемозина

Рarnassіus mnemos

Сатир залізний

Neohіpparchіa statіlіnus

Самка Самець

63


Рідкісні види

Бражник Прозерпіна

Proserpіnus proserpіna

Бджола-тесляр звичайний

Xylocopa valga

Джміль моховий

Вombus muscorum

Ванесса чорно-руда

Nymphalіs xanthomelas

Додаток З

Програма заняття «Спостерігай за амфібіями та рептиліями»

21 травня 2011 року, субота


8.30 – Виїзд



фільму про амфібій та рептилій

10.00 – 10.45 – Приїзд, сніданок (чай, бутерброди)

10.45 – 14.00 – Екскурсія екостежкою, фотографування із тваринами та заняття

із гідробіології



учасників із рептиліями та амфібіями. Учасники дізнаються, кого

зможуть побачити на занятті, про значення цих тварин для

екосистеми та людини, способи впізнавання видів (візуальний,

акустичний, тактильний і т.д.), користування визначниками, типові

інструменти, які застосовуються для польових досліджень, методи

збору земноводних (приманки, пастки), рідкісні види та причини

зникнення, загальні правила фотографування амфібій та рептилій.

Біля озера проходить заняття з гідробіології, що включає роботу

з бінокуляром та визначення пуголовків.

14.00 – 15.00 – Обід


1) Розгляд видів, привезених експертом

2) Виїзд на полігон (вільхові ліси, піщані дюни та озера)

18.0 – 18.30 – Вручення сертифікатів та подарунків учасникам, заповнення анкет

оцінювань


18.30 – 20.00 – Дорога до м. Київ


64


Додаток И

Програма заняття «Цікаве про рослини»4 червня 2011 року, субота.


8.15 – Виїзд



тематичного фільму про рослини

10.00 – 10.45 – Приїзд, сніданок (чай, бутерброди) та знайомство учасників

10.45 – 13.30 – Екскурсія екостежкою



учасників із місцевими рослинами. Учасники дізнаються,

що зможуть побачити на занятті, про значення рослин для

екосистеми та людини, способи впізнавання видів (візуальний,

тактильний і т.д.), типові інструменти, які використовуються

для дослідження, рідкісні види та причини зникнення.

13.30 – 14.30 – Польовий обід включно із трав’яним чаєм.


1) Виїзд на річку Десна та купання

2) Гра із злаками «Ботанічні попрохальники»

3) Демонстрація експертом свого фотоальбому та розповідь,

як правильно фотографувати рослини

18.00 – 19.00 – Перегляд фотографій на ноутбуці, обмін враженнями, вручення

сертифікатів та подарунків учасникам, заповнення анкет

оцінювання


19.00 – 20.30 – Дорога до м. Київ


65


Додаток І

Ключ до визначення плазунівЧернігівської області

1 (2)

Тіло вкрите роговим панциром, що складається зі спинної та черевної частин,

які з’єднані між собою.

Ряд Черепахи – Testudines. Черепаха болотяна – Emys orbicularis

2 (1) Тіло вкрите роговою лускою. Ряд Лускаті – Squamata . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

3 (4)Парні кінцівки добре розвинені або можуть бути відсутніми. Повіки рухливі

і вушні отвори більш-менш виражені. Підряд Ящірки – Sauria . . . . . . . . . . . . . .5

4 (3)Парні кінцівки відсутні. Повіки нерухомі. Вушний отвір непомітний.

Підряд Змії – Serpentes . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

5 (6) Парні кінцівки відсутні. Тіло змієвидне. Веретільниця ламка – Anguis fragilis

6 (5)Парні кінцівки добре розвинені. Ряди щитків розташовані паралельно

середній лінії черева. Рід Ящірка – Lacerta . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

7 (8) Хвіст довший за тіло не більше ніж у двічі. Стопа задньої кінцівки коротше голови . . .9

8 (7) Хвіст більше ніж удвічі довший за тіло. Стопа задньої кінцівки довше голови . . .11

9 (10)

Барабанний щиток зазвичай невиражений; біля анальних щитків 1-2 ряди.

Довжина тулуба дорослих тварин не менше, ніж 8 см.

Ящірка прудка – Lacerta agilis

10 (9)

Барабанний щиток добре розвинений. Завжди 2 ряди біля анальних щитків.

Довжина тулуба дорослих тварин не перевищує 7,5 см.

Ящірка живородна – Lacerta vivipara

11 (7)Луска на верхній стороні хвоста без повздовжніх реберець.

Ящірка зелена – Lacerta viridis

12 (13)

Зіниця вертикальна. Хвіст добре відособлений від тулуба, короткий, різко звужений.

Голова між очима вкрита дрібними щитками, що розташовані хаотично.

Рід Гадюка – Vipera. Гадюка звичайна – Vipera berus.

13 (14)Зіниця округла. Тулуб плавно переходить у довгий хвіст, що звужується поступово.

Голова між очима вкрита крупними симетричними щитками.

14 (15) Луски без повздовжніх реберець, гладенькі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16

15 (16)

Луски тулуба з різко вираженими повздовжніми реберцями. З боків голови біля

шиї добре помітні жовті або оранжеві плями.

Рід Вужі – Natrix. Вуж звичайний – Natrix natrix

16 (14)

Черевні щитки по краю черева утворюють добре виражене ребро. Міжщелепний

щиток у вигляді витягнутого кута сильно заходить між носовими щитками.

Рід Мідянка – Coronella. Мідянка звичайна – Coronella austriaca

66


Додаток Ї

Результати опитування зацікавлених сторінСтавлення до парку

В цілому, ставлення лісгоспів до парку негативне. Зокрема, парк створює пробле-

ми: зменшення рубок, збільшення віку дерев для рубки на 20 р. та документації. Так,

у випадку вибіркових рубок на території парку погодження проходить через три струк-

тури (парк, Держуправління ОНПС в Чернігівській обл. та управління лісового госпо-

дарства), тоді як у випадку суцільних рубок погодження відбувається лише з уп-

равлінням лісового господарства. Крім того, представники лісгоспу вважають, що

є несумісними розміщення танків на військовому полігоні, що територіально знахо-

диться всередині парку, і охорона природи в цілому, а також нестача коштів погіршує

виконання парком своїх завдань.

В інших зацікавлених сторін ставлення є більш позитивним. Так, представники

школи, церкви, сільської ради, приватного мисливського господарства та місцевого

населення вважають, що парк потрібний для збереження природи та екопроствітньої

діяльності. Представники рибалок та магазину не знають про парк.

Парк і місцеве населення

Представники лісгоспів вважають, що парк не створює можливостей для відпочин-

ку для місцевого населення, адже люди відпочивають по всій території. У той же час,

парк створює обмеження для місцевого населення у використанні природних ре-

сурсів. Однак, представники школи, церкви та місцевого населення вважають, що для

населення парк потрібний і великих обмежень не створює (стосовно збору ягід та

грибів і відпочинку). Представники приватного мисливського господарства вважають,

що на території парку обмежуються рибальство і полювання, однак, місцеві жителі не

розуміють важливості цих обмежень і їх порушують.

Заняття місцевого населення

Місцеві жителі працюють у галузі лісового господарства, у школах, лікарнях та на

заводі, де виробляють пресоване паливо (палети), а також займаються сільським

господарством (вирощуванням овочів та випасанням худоби), рибальством, полюван-

ням, збором ягід та грибів. Раніше були поширені ремесла (лозоплетіння та сіткоп-

летіння), однак, вони вимирають, адже молодь тягнеться до цивілізації. Крім того, ре-

месла є важкою працею, а прибутку великого не приносять.

Проблеми в даному регіоні

� Багато суцільних вирубок, що стимулюється ринком та попитом із-за кор-

дону (Білорусія, Росія, Туреччина, Йорданія та ін.). Не існує сертифікації

67


лісів (очевидно, ринок її не стимулює), яка була пілотно використана

у Добрянському лісгоспі. До сертифікованих лісів дуже високі вимоги (охо-

рона фауни, стале використання та ін.). На впровадження сертифікації не-

обхідні додаткові кошти, яких немає.

� Пожежі знищують ліс.

� Наявність поруч заводу, на якому виробляють пресоване паливо (палети).

На заводі відбуваються серйозні викиди, що погіршує стан здоров’я місце-

вого населення та знижує привабливість території для туристів та дачників

із інших міст.

� Негативний вплив приїжджих киян, які не дбають про природу.

� Молодь від’їжджає до більших міст.

Співпраця

� Проведення круглого столу із зацікавленими сторонами.

� Поєднання екскурсій у парку із екскурсіями у краєзнавчому музеї, поши-

рення інформації в Інтернеті про музей в м. Остер.

� Створення шкіл по ремеслам та збиранню лікарських трав, а також

спільних релігійно-природничих шкіл разом із церквою.

� Проведення конкурсів та екскурсій на природничі тематики серед школярів.

� Створення шкільного гуртка для догляду за вольєром із тваринами,

що створюється на території парку.

� Можливість працювати у парку, якщо буде створений національний природ-

ний парк на основі регіонального ландшафтного парку.

� Охорона рибних ресурсів, боротьба із браконьєрством та зариблення

р. Десна (дуже багато риби було знищено електричними вудочками

та газом).

� Проведення чищення русла ріки Десна та укріплення берегів.

� Вирішення та привернення уваги громадськості до проблеми твердих побу-

тових відходів.

� Проведення роботи із киянами, а також із місцевими жителями та дачни-

ками щодо засмічення території.


Приклади інформаційних стендів


Стенд «Ярусність лісу»

Стенд для фотографування

із давніми слов'янами

Стенд «Схема екостежки»


Фотографії із занять природничої школи

Екскурсія болотом, ЗАНЯТТЯ «ПОСПІЛКУЙСЯ ІЗ ПТАХАМИ»

Гідробіологія

Розгляд колекції

ЗАНЯТТЯ «ПОРИНЬ У СВІТ КОМАХ»


Фотографії із занять природничої школи

ФотографуванняРозгляд колекції

ЗАНЯТТЯ «СПОСТЕРІГАЙ ЗА АМФІБІЯМИ ТА РЕПТИЛІЯМИ»

Розповідь про рослинністьГра «Ботанічні попрохальники»

ЗАНЯТТЯ «ЦІКАВЕ ПРО РОСЛИНИ»


Фотографії із облаштування екостежки

Заняття з волонтерами, створення плетіння

Заняття з волонтерами, фарбування лавочок та вказівників

Методичний посібник «Як створити екостежку та провести природничу школу?»

підготовлений виконавцями проекту Екостежка «Журавлина»: Г. Плотниковою,

А. Сагайдаком, О. Тарасовою та А. Жовтенко за підтримки Програми МАТРА Посоль-

ства Королівства Нідерландів в Україні.

Ми висловлюємо щиру подяку експертам проекту Ю. Кузьменку, С. Панченку,

Ю. Проценку, В. Радченку і В. Ремінному за їхній внесок у проведення природничої

школи «Дивовижний світ»; художниці В. Сердюк за творчий підхід до створення

стендів; студентам лісогосподарського факультету Національного університету біоре-

сурсів і природокористування України О. Аврамчуку, О. Молодану, М. Сиридюку,

їхньому викладачу В. Тищенку та співробітникам регіонального ландшафтного парку

«Міжрічинський» за особисту активну участь у облаштуванні екологічної стежки;

представникам ДП «Остерський військовий лісгосп» та ДП «Остерський лісгосп»,

Краєзнавчого музею в м. Остер, загальноосвітньої школи в с. Морівськ, церкви

св. Миколая в с. Морівськ, сільської ради с. Морівськ, приватного мисливського гос-

подарства ТОВ «СМП «Моровське» та місцевим жителям с. Отрохи та с. Морівськ

за участь у соціологічному опитуванні; а також волонтерам та учасникам природни-

чих шкіл за їхню цікавість та допитливість.

Documents

Як створити екостежку та провести природничу школу