Тема: Тема: ОсобистоОсобисто знаний знаний ворогамиворогами

У мене в грудях серце б'ється рівно...У мене в грудях серце б'ється рівно...Султане, цісарю, королю, царю!Султане, цісарю, королю, царю!

Ваш гнів довіку не злякає,Ваш гнів довіку не злякає,І ваші милості мене не куплять.І ваші милості мене не куплять.

Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,Про все байдуже Байді Запорожцю...Про все байдуже Байді Запорожцю...

Пантелеймон Куліш

Душу – Богові!Душу – Богові!

Життя – Батьківщині!Життя – Батьківщині!

Серце - людям!Серце - людям!

Честь – нікому!Честь – нікому!

Мета:Мета:

Розкрити образ славетного пращура Розкрити образ славетного пращура Запорізького краю – Байди Запорізького краю – Байди Вишневецького, показати його роль Вишневецького, показати його роль в історії нашої держави;в історії нашої держави;

Розвивати памРозвивати пам`̀ять та зв'язне ять та зв'язне мовлення, вміння аналітично мовлення, вміння аналітично мислити;мислити;

Виховувати любов і повагу доВиховувати любов і повагу до славного батька всіх запорожців.славного батька всіх запорожців.

ЗавданняЗавданняДосліджувати Досліджувати події, вчинки події, вчинки людей,ознайомилюдей,ознайоми--ти наступні ти наступні покоління з покоління з гідними гідними діяннями , які не діяннями , які не повинні бути повинні бути забуті.забуті.

Геродот.Геродот.

Грецька історія в 9–ти книгахГрецька історія в 9–ти книгах

Дмитро Байда- Дмитро Байда- ВишневецькийВишневецький

Народна пісняНародна пісня« Дмитро Байда- Вишневецький»« Дмитро Байда- Вишневецький»А в містечку, славнім БерестечкуА в містечку, славнім БерестечкуЕй, п’є Байда мед та горілочку.Ей, п’є Байда мед та горілочку.Ей, п’є Байда та не день, не два,Ей, п’є Байда та не день, не два,Та не єдину ніченьку і не годиноньку.Та не єдину ніченьку і не годиноньку.Цар турецький к ньому присилає,Цар турецький к ньому присилає,Байду к собі підмовляє?Байду к собі підмовляє?- Ей, ти, Байдо, та славнесенький!- Ей, ти, Байдо, та славнесенький!Будь мені лицар та вірнесенький.Будь мені лицар та вірнесенький.Візьми в мене царівоньку, Візьми в мене царівоньку, Будеш паном на всю Україночку!Будеш паном на всю Україночку!- Твоя, царю, віра проклятая,- Твоя, царю, віра проклятая,Твоя царівна поганая.Твоя царівна поганая. - Ей! – крикнув цар на свої гайдуки, - - Ей! – крикнув цар на свої гайдуки, - Візьміть Байду добре в руки,Візьміть Байду добре в руки,Візьміть Байду і зв`яжіте,Візьміть Байду і зв`яжіте,На гак ребром зачепіте!На гак ребром зачепіте!То за це тебе, наш князю,То за це тебе, наш князю,Ввесь народ славить в піснях.Ввесь народ славить в піснях.Хто за рідний народ гине,Хто за рідний народ гине,Той живе й по сто віках! Той живе й по сто віках!

КрізьКрізь бурхливібурхливі століттястоліття пронеслипронесли українськіукраїнські кобзарікобзарі виплеканувиплекану нана широкихшироких степовихстепових шляхахшляхах піснюпісню--думудуму: :

У Цареграді, на риночку, У Цареграді, на риночку, П'є Байда мед-горілочку...П'є Байда мед-горілочку...

Хто з нас не знає цих слів, хто не вражався мужністю пісенного героя? Хто з нас не знає цих слів, хто не вражався мужністю пісенного героя? Є й ще одна дума, присвячена козацькому отаману, прославленому в Байді, невідома Є й ще одна дума, присвячена козацькому отаману, прославленому в Байді, невідома

широкому читацькому загалу: широкому читацькому загалу: Чого плачуЧого плачуттьь козаченьки? козаченьки?

Чого так голосять? Чого так голосять? Бо щоб з ними оставався Бо щоб з ними оставався

Свого Байду просять. Свого Байду просять. Чого плачуть козаченьки Чого плачуть козаченьки

Такими сльозами? Такими сльозами? Бо вже Байда розпрощався Бо вже Байда розпрощався

З ними молодцями...З ними молодцями... Більше чотирьохсот літ прославляє український народ безстрашного козака Байду, і Більше чотирьохсот літ прославляє український народ безстрашного козака Байду, і майже стільки ж часу постать його прототипа — Дмитра Івановича Вишневецького не майже стільки ж часу постать його прототипа — Дмитра Івановича Вишневецького не

минає уваги істориків.минає уваги істориків.

Загальні відомостіЗагальні відомості

НародивсяНародився 15271527 ПомерПомер 15631563 Стамбул Інші іменаІнші імена БайдаБайда ТитулТитул князькнязь ВіросповіданняВіросповідання

православнийправославний БатькиБатьки Іван Іван

ВишневецькийВишневецький Анастасія ОлізарАнастасія Олізар

БіографіяБіографія

Дмитро Вишневецький народився в 1527 Дмитро Вишневецький народився в 1527 році (імовірно 8 листопада - в день році (імовірно 8 листопада - в день святого Дмитра) і був старшим з чотирьох святого Дмитра) і був старшим з чотирьох синів Івана Михайловича Вишневецького синів Івана Михайловича Вишневецького від його першої дружини Анастасії від його першої дружини Анастасії Семенівни з родини Олізарів. Один дід Семенівни з родини Олізарів. Один дід Дмитра — Михайло, був відомий своєю Дмитра — Михайло, був відомий своєю боротьбою проти татар, другий був боротьбою проти татар, другий був сербським деспотомсербським деспотом

Перша Січ на о. Перша Січ на о. Мала Хортиця, Мала Хортиця,

яка була зведена в яка була зведена в 1556 р.1556 р.

Перші походиПерші походи

У 1548 — 1549 роках під головуванням Бернарда Претвича, У 1548 — 1549 роках під головуванням Бернарда Претвича, Вишневецький взяв участь у походах на Очаків — форпост Вишневецький взяв участь у походах на Очаків — форпост Османської імперії. Бернард Претвич у 1550 році в листі до Османської імперії. Бернард Претвич у 1550 році в листі до великого князя литовського (який був одночасно польським великого князя литовського (який був одночасно польським королем) Сигизмунда II Августа характеризує князя Дмитра королем) Сигизмунда II Августа характеризує князя Дмитра як рішучого та відважного борця з татарами, який має як рішучого та відважного борця з татарами, який має виняткові здібності у воєнній справі. Сигізмунд II Август виняткові здібності у воєнній справі. Сигізмунд II Август призначив Випризначив Вишшневецького старостою міст-фортець Черкас невецького старостою міст-фортець Черкас та Канева. З цього часу оборона від татарських набігів стала та Канева. З цього часу оборона від татарських набігів стала його офіційним обов'язком. Проте Байда сприймає цю задачу його офіційним обов'язком. Проте Байда сприймає цю задачу як власну справу. Він планував створення політичного союзу як власну справу. Він планував створення політичного союзу польсько-литовської держави та Москви для організації польсько-литовської держави та Москви для організації відсічі турецько-кримської агресії. Центром його плана було відсічі турецько-кримської агресії. Центром його плана було закладення фортеці на Низу Дніпра і широке використання закладення фортеці на Низу Дніпра і широке використання козацтва, яке вже тоді перетворилося на значну військову козацтва, яке вже тоді перетворилося на значну військову силу, хоча відомостей про існування козацької организації на силу, хоча відомостей про існування козацької организації на той час нема. Сигизмунд II стримував дії Дмитра, оскільки той час нема. Сигизмунд II стримував дії Дмитра, оскільки формально Крим вважався союзником Великого князівства формально Крим вважався союзником Великого князівства Литовського у боротьбі проти Москви.Литовського у боротьбі проти Москви.

Фортеця на Низу Дніпра — прообраз Фортеця на Низу Дніпра — прообраз майбутньої Січімайбутньої Січі

Незважаючи на попередження Сигизмунда II, Незважаючи на попередження Сигизмунда II, Дмитро Вишневецький у 1553 році на власні Дмитро Вишневецький у 1553 році на власні кошти розпочав будівництво фортеці на острові кошти розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки. Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки. Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі з Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі з татарською агресією. Мала Хортиця за татарською агресією. Мала Хортиця за результатами археологічних та гідро-результатами археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990-2000-х рр. археологічних досліджень 1990-2000-х рр. ототожнюється з островом Байда, ототожнюється з островом Байда, розташованим на захід від острову Хортиця.розташованим на захід від острову Хортиця.

Улітку 1553 році, серед цих заходів, Улітку 1553 році, серед цих заходів, Вишневецький несподівано залишив Малу Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю і з усім своїм військом відправився до Хортицю і з усім своїм військом відправився до Стамбула, де служив султанові Сулейману I Стамбула, де служив султанові Сулейману I півроку. Мотиви цього вчинку неясні. Або півроку. Мотиви цього вчинку неясні. Або Вишневецький, не маючи достатньої підтримки Вишневецький, не маючи достатньої підтримки від уряду, намагався справити на нього від уряду, намагався справити на нього відповідне враження, або він прагнув відповідне враження, або він прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. через нього мати вплив на Кримського хана. Вплив на уряд Великого князівства він таки Вплив на уряд Великого князівства він таки справив — двірскі кола були стривожені, справив — двірскі кола були стривожені, боялися, що Вишневецький наведе турків на боялися, що Вишневецький наведе турків на Україну. Після повернення з Туреччини, Україну. Після повернення з Туреччини, Вишневецький одержав вже формальне Вишневецький одержав вже формальне доручення тримати оборону проти татар у доручення тримати оборону проти татар у заложеній ним фортеці. Проте він і надалі міг заложеній ним фортеці. Проте він і надалі міг розраховувати лише на власні сили. розраховувати лише на власні сили. Будівництво Хортицької фортеці він довершив, Будівництво Хортицької фортеці він довершив, мобілізувавши козаків і селян Канівського та мобілізувавши козаків і селян Канівського та Черкаського староств.Черкаського староств.

Пам'ятник Вишевецькому на Хортиці

Боротьба з татарами і туркамиБоротьба з татарами і турками

Прагнучи об'єднання всіх антитатарських сил, Прагнучи об'єднання всіх антитатарських сил, Вишневецький зав'язав стосунки з московським царем Вишневецький зав'язав стосунки з московським царем

Іваном IV Грозним. Він прохав дати грошей на будівництво Іваном IV Грозним. Він прохав дати грошей на будівництво кам'яної фортеці, крім цього була необхідна допомога кам'яної фортеці, крім цього була необхідна допомога

бойовими засобами та людьми. Іван IV охоче пішов бойовими засобами та людьми. Іван IV охоче пішов назустріч планам Вишневецького, і навесні 1556 р. назустріч планам Вишневецького, і навесні 1556 р.

московський уряд організував похід проти Криму на чолі з московський уряд організував похід проти Криму на чолі з дяком Ржевськии. До московського війська приєдналися дяком Ржевськии. До московського війська приєдналися

близько 300 козаків. Звiсток про особисту участь близько 300 козаків. Звiсток про особисту участь Вишневецького немає, бо він у той час не мав наміру Вишневецького немає, бо він у той час не мав наміру

афішувати свої справжні плани перед татарами та турками. афішувати свої справжні плани перед татарами та турками. Московсько-козацьке військо пішло під Аслам-город (або Московсько-козацьке військо пішло під Аслам-город (або

Іслам-Кермен, тобто твердиня ісламу, поблизу теперішньої Іслам-Кермен, тобто твердиня ісламу, поблизу теперішньої Каховки), та Очаків. Похід тривав до початку літа і був Каховки), та Очаків. Похід тривав до початку літа і був

успішним, ці міста були здобуті. Козаки захопили табуни успішним, ці міста були здобуті. Козаки захопили табуни коней, стада худоби, а також багато полонених і рушили коней, стада худоби, а також багато полонених і рушили назад. Відбивши вогнем з рушниць погоню, очолювану назад. Відбивши вогнем з рушниць погоню, очолювану калгою, вони безпечно дісталися Черкас. Сигизмунд II калгою, вони безпечно дісталися Черкас. Сигизмунд II

виправдовувався перед ханом Девлет-Гіреєм за той похід виправдовувався перед ханом Девлет-Гіреєм за той похід тим, що це була нібито справа московських козаків, а тим, що це була нібито справа московських козаків, а

Вишневецький тут ні до чого. Він навіть намагався Вишневецький тут ні до чого. Він навіть намагався запевнити хана, що Хортицька фортеця буде корисною для запевнити хана, що Хортицька фортеця буде корисною для Криму проти московської експансії, і що Вишневецькому Криму проти московської експансії, і що Вишневецькому доручена ця справа - тримати сторожу на Дніпрі - саме доручена ця справа - тримати сторожу на Дніпрі - саме

через те, що Вишневецький мав добрі особисті стосунки з через те, що Вишневецький мав добрі особисті стосунки з султаном і ханом. Але восени того ж 1556 р. козаки султаном і ханом. Але восени того ж 1556 р. козаки

Вишневецького знову напали на Аслам-город, уже власними Вишневецького знову напали на Аслам-город, уже власними силами. Замок був здобутий, гармати з нього були силами. Замок був здобутий, гармати з нього були

перевезені до Хортицької фортеці. Девлет-Гірей спочатку перевезені до Хортицької фортеці. Девлет-Гірей спочатку спробував домовитись з Вищневецьким, запрошуючи його до спробував домовитись з Вищневецьким, запрошуючи його до себе на службу. Згоди він не одержав і в січні 1557 р. зібрав себе на службу. Згоди він не одержав і в січні 1557 р. зібрав

всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога тривала 24 дні, після чого татари з великими Облога тривала 24 дні, після чого татари з великими

втратами відступили. Вишневецький сповістив Сигизмунда втратами відступили. Вишневецький сповістив Сигизмунда II про свою перемогу і запенив його, що татари не зможуть II про свою перемогу і запенив його, що татари не зможуть нападати на Україну, доки стоїть його фортеця. При цьому нападати на Україну, доки стоїть його фортеця. При цьому

він просив «посилити замок людьми й стрільбою», але він просив «посилити замок людьми й стрільбою», але одержав від великого князя тільки похвалу, обіцянку одержав від великого князя тільки похвалу, обіцянку

жалування та рекомендацію не загострювати відношення з жалування та рекомендацію не загострювати відношення з татарами. Упевнившись в неспроможності правлячих кіл татарами. Упевнившись в неспроможності правлячих кіл

Великого князівства до рішучих дій, Дмитро знову звернувся Великого князівства до рішучих дій, Дмитро знову звернувся до Москви; йому прислали тільки гроші, і при цьому до Москви; йому прислали тільки гроші, і при цьому

запрошували на царську службу. Тим часом, улітку 1557 р, запрошували на царську службу. Тим часом, улітку 1557 р, Девлет-Гірей зібрався з новими силами у похід на Девлет-Гірей зібрався з новими силами у похід на

дніпровський замок. Цього разу з ним ішли турецьке військо дніпровський замок. Цього разу з ним ішли турецьке військо на човнах і молдавська поміч. Фортецю на острові було взято на човнах і молдавська поміч. Фортецю на острові було взято

у повну блокаду, і після тривалої облоги Вишневецький у повну блокаду, і після тривалої облоги Вишневецький змушений був її залишити через нестачу провіанту. Козаки змушений був її залишити через нестачу провіанту. Козаки невеликими групами прокрались крізь турецько-татарські невеликими групами прокрались крізь турецько-татарські

заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Покинута заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Покинута фортеця була зруйнована.фортеця була зруйнована.

Похід в Молдавію.Похід в Молдавію. Зрада і загибель Зрада і загибель

Ще не одужавши як слід, Дмитро Вишневецький втрутився Ще не одужавши як слід, Дмитро Вишневецький втрутився у молдавські усобиці. У 1563 році там піднявся боярський у молдавські усобиці. У 1563 році там піднявся боярський заколот проти тодішнього непопулярного господаря — заколот проти тодішнього непопулярного господаря — узурпатора, так званого Геракліда, або Деспота. Гераклід узурпатора, так званого Геракліда, або Деспота. Гераклід був скинутий, а його місце зайняв керівник заколоту був скинутий, а його місце зайняв керівник заколоту боярин Томжа (Томша). Частина боярства, невдоволена і боярин Томжа (Томша). Частина боярства, невдоволена і Томжею, запросила Вишневецького до себе на Томжею, запросила Вишневецького до себе на господарство. Вишневецький охоче погодився, хоча був господарство. Вишневецький охоче погодився, хоча був на той час хворим і слабким, і швидко вибрався у похід з на той час хворим і слабким, і швидко вибрався у похід з невеликими силами. Але ті бояри, що його запросили, не невеликими силами. Але ті бояри, що його запросили, не дали йому достатньої підтримки. Козаки були розгромлені; дали йому достатньої підтримки. Козаки були розгромлені; частина їх і сам Вишневецький потрапили у полон. Томжа частина їх і сам Вишневецький потрапили у полон. Томжа відправив усіх полонених до Стамбула. За наказом відправив усіх полонених до Стамбула. За наказом султана, Вишневецького і двох його товаришів було султана, Вишневецького і двох його товаришів було страчено, рядових козаків відправлено на галери.страчено, рядових козаків відправлено на галери.

Історичне значення діяльності Історичне значення діяльності ВишневецькогоВишневецького

Козацький літописець XVIII ст. Грабянка назвав його навіть козацьким гетьманом. У джерелах XVI ст. такий титул Вишневецького не зустрічається. Не підтверджується джерелами також тведження про те, що нібито Вишневецький заснував Запорізьку Січ. Зв'язок Дмитрової фортеці з Січчю був лише ідейним. Діяльність Вишневецького лише вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського козацтва. Це просування козацтва на Низ Дніпра і врешті колонизація ним придніпровських степів, утворення козаками организації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької фортеці — справжньої Січі у Запоріжжі . Навіть його останній похід, що скінчився катастрофою у Молдавії, став прологом низки молдавських походів, здійснених козаками у наступні кілька десятиріч; найбільш відомими з них були походи Івана Підкови та Тимоша Хмельницького.

Вшанування пам'ятіВшанування пам'яті

Названий турками Названий турками «найвеличнішим ворогом «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти», Дмитро Блискучої Порти», Дмитро Вишневецький заслужив на Вишневецький заслужив на добру пам'ять нащадків. Деякі добру пам'ять нащадків. Деякі історики ототожнюють історики ототожнюють Вишневецького з героєм Вишневецького з героєм популярної історичної пісні — популярної історичної пісні — козаком Байдою.козаком Байдою.

13 вересня 1997 року Поштою 13 вересня 1997 року Поштою України випущена в обіг України випущена в обіг поштова марка номіналом 20 поштова марка номіналом 20 копійок з зображенням Дмитра копійок з зображенням Дмитра Вишневецького.Вишневецького.

Поштова марка 1997 року

31 березня 1999 31 березня 1999 року Національним року Національним банком України банком України випущено срібну випущено срібну пам'ятну монету, пам'ятну монету, номіналом у 10 номіналом у 10 гривень, присвячену гривень, присвячену князю і козацькому князю і козацькому отаману Дмитру отаману Дмитру Вишневецькому.Вишневецькому.

ПамПам`̀ять про Вишневецькогоять про Вишневецького

Штандарт Штандарт Дмитра Дмитра ВишневецькогоВишневецького - -срібний хрест і золоті срібний хрест і золоті півмісяць і зірка на півмісяць і зірка на малиновому, гарячому полі, малиновому, гарячому полі, — під яким запорожці — під яким запорожці ходили разом з ним у перші ходили разом з ним у перші походи проти степової походи проти степової орди, передався в орди, передався в майбутньому і на знамена майбутньому і на знамена дніпрової вольниці.дніпрової вольниці.

ПамПам`̀ять про Вишневецькогоять про Вишневецького

Прапор Війська Прапор Війська Запорізького – стяг Запорізького – стяг малинового кольору, малинового кольору, традиційно традиційно вважається вважається Козацьким Прапором. Козацьким Прапором. Малиновий колір є в Малиновий колір є в геральдиці кольором геральдиці кольором шляхетності й шляхетності й рицарства, перемоги рицарства, перемоги та відваги.та відваги.

Вулиці, названі на Вулиці, названі на честь Дмитра честь Дмитра Вишневецького є в Вишневецького є в українських містах:українських містах:

ТернопільТернопіль

ЧеркасиЧеркаси

КоломияКоломия

Муза історії КліоМуза історії Кліо

•Перша Січ була Перша Січ була заснована на…….заснована на…….•Рік заснування Січі: Рік заснування Січі: а)1546р.; б) 1556р.; а)1546р.; б) 1556р.; в)1467р.; г) 1765р.в)1467р.; г) 1765р.•Помер Байда в: а) Києві; Помер Байда в: а) Києві; б) Стамбулі; в)Чигирині; б) Стамбулі; в)Чигирині;

г) Варшаві.г) Варшаві.•Похід, в якому козаки Похід, в якому козаки були розгромлені та були розгромлені та зраджені: а) в Стамбул; б) зраджені: а) в Стамбул; б) в Молдову; в) в Брацлав; в Молдову; в) в Брацлав; г) в Черкаси.г) в Черкаси.

  

Військовий інженер фортець

Засновник Запорізької

Січі

Захисник Батьківщини

Авантюрист

Вправний воєначальник

Патріот

Лицар

БайдаВишневецький

Література:Література:

М.Грушевський. Історія України-Русі, у 12 томах. т. VII, М.Грушевський. Історія України-Русі, у 12 томах. т. VII, стор. 114—127стор. 114—127

Д. Яворницький. Історія Запорізьких козаків, у 3-х Д. Яворницький. Історія Запорізьких козаків, у 3-х томах. Том 2-йтомах. Том 2-й

Гайдай Л. «Історія України в особах, термінах, назвах і Гайдай Л. «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях».- Луцьк: Вежа, 2000;поняттях».- Луцьк: Вежа, 2000;

Гетьмани України, Харків, «Промінь», 2007, стор. 13 — Гетьмани України, Харків, «Промінь», 2007, стор. 13 — 21;21;

В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. «Історія України. Неупереджений погляд». Видавнічий «Історія України. Неупереджений погляд». Видавнічий дім Школа. 2007. стор. 93 — 94. ISBN 966-8182-62-6.дім Школа. 2007. стор. 93 — 94. ISBN 966-8182-62-6.

Роботу виконала:Роботу виконала:

Вчитель історії Верньотерсянського НВКВчитель історії Верньотерсянського НВК

Гайворонська Юлія ВікторівнаГайворонська Юлія Вікторівна