Численні листи Лесі Українки зберігалися у Численні листи Лесі Українки зберігалися у приватних осіб. Десятки її листів як сімейні приватних осіб. Десятки її листів як сімейні реліквії берегли родичі О.Кобилянської в реліквії берегли родичі О.Кобилянської в Чернівцях, у професора Ф.Колесси і 100 Чернівцях, у професора Ф.Колесси і 100 листів зберігалися в академіка листів зберігалися в академіка А.Ю.КримськогоА.Ю.Кримського.

Значну кількість листів зібрала її сестра Ольга Значну кількість листів зібрала її сестра Ольга Петрівна Косач – Кривинюк. Ольга Косач у 1930-ті Петрівна Косач – Кривинюк. Ольга Косач у 1930-ті роки готувала на основі листів біографічну працю роки готувала на основі листів біографічну працю “Хронологія життя і творчості Лесі Українки”. У “Хронологія життя і творчості Лесі Українки”. У сестри також збереглися копії листів до сестри також збереглися копії листів до М.П.Драгоманова та його родини. Зараз понад 50 М.П.Драгоманова та його родини. Зараз понад 50 копій листів до М.П.Драгоманова і його родини копій листів до М.П.Драгоманова і його родини зберігається у відділі рукописів Інституту зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка.літератури ім. Т.Г.Шевченка.

Відома дослідниця життя і творчості Лесі Українки Відома дослідниця життя і творчості Лесі Українки М.Д.Деркач зберегла копії 28 листів до М.Д.Деркач зберегла копії 28 листів до Драгоманова. Разом з копіями Ольги Косач-Драгоманова. Разом з копіями Ольги Косач-Кривинюк та Деркач до 1939 року було зібрано 230 Кривинюк та Деркач до 1939 року було зібрано 230 листів, з яких лише 30 було опубліковано.листів, з яких лише 30 було опубліковано.

Слід знати, що епістолярна спадщина письменниці Слід знати, що епістолярна спадщина письменниці зазнала великих непоправних втрат. Повністю зазнала великих непоправних втрат. Повністю зникли листи до Сергія Мержинського, уже в 1920 зникли листи до Сергія Мержинського, уже в 1920 роках було відомо про загибель листів до роках було відомо про загибель листів до Л.Старицької( тільки 3 листа було опубліковано Л.Старицької( тільки 3 листа було опубліковано 1913 р.), близько 100 листів зберігалося в академіка 1913 р.), близько 100 листів зберігалося в академіка Кримського,з них опубліковано лише 10. Кримського,з них опубліковано лише 10.

Ці втрати є тим більш прикрим, що вказані адресати Ці втрати є тим більш прикрим, що вказані адресати були найближчими, найщирішими друзями й були найближчими, найщирішими друзями й однодумцями поетеси, і вони, безперечно, містили однодумцями поетеси, і вони, безперечно, містили такі відомості, якими вона не ділилась більше ні з такі відомості, якими вона не ділилась більше ні з ким.ким.

Михайло Петрович ДрагомановМихайло Петрович Драгоманов(1841-1895)(1841-1895)

Це український публіцист, історик, Це український публіцист, історик, філософфілософ, , економіст, літературознавець, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.фольклорист, громадський діяч.

Один із організаторів "Старої громади" у Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895).університету (1889–1895).

Брат Олени Пчілки, дядько Лесі УкраїнкиБрат Олени Пчілки, дядько Лесі Українки ..

Листи Лесі Українки до Листи Лесі Українки до М.П.ДрагомановаМ.П.Драгоманова

«Я лицем і подобою, здається, мало змінилась, хіба що не така біла, як була, «Я лицем і подобою, здається, мало змінилась, хіба що не така біла, як була, характер мій, я сама це бачу, якийсь скритний, хоч мені й самій це не характер мій, я сама це бачу, якийсь скритний, хоч мені й самій це не подобається, завжди я стараюсь бути якось щиріше, вільніше, але бачу подобається, завжди я стараюсь бути якось щиріше, вільніше, але бачу сама, що все не так виходить, як би я хотіла: в мене виходить жарт сама, що все не так виходить, як би я хотіла: в мене виходить жарт тоді, коли я хочу говорити поважно, а коли я хочу говорити щиро, то це тоді, коли я хочу говорити поважно, а коли я хочу говорити щиро, то це теж якось не так виходить, і від сього усього я не можу відчепитись теж якось не так виходить, і від сього усього я не можу відчепитись навіть при розмові з мамою і Мішею, а вже з другими, то нічого й казати; навіть при розмові з мамою і Мішею, а вже з другими, то нічого й казати; я, по правді сказавши, й тепер трохи дивуюсь, що мені так легко я, по правді сказавши, й тепер трохи дивуюсь, що мені так легко пишеться до Вас, Ви своїм листом якось привернули мене до себе ще пишеться до Вас, Ви своїм листом якось привернули мене до себе ще більше, ніж перше, бо перше я таки трохи боялась писать до Вас, а тепер більше, ніж перше, бо перше я таки трохи боялась писать до Вас, а тепер я бачу, що [Ви] з мене б не посміялись, якби я що й не дуже то дотепно я бачу, що [Ви] з мене б не посміялись, якби я що й не дуже то дотепно написала, бо Ви знаєте, що я не стільки вчилась, скільки б хотіла, та й написала, бо Ви знаєте, що я не стільки вчилась, скільки б хотіла, та й тепер не можу як слід своєю наукою зайнятись, не дуже багато читала, тепер не можу як слід своєю наукою зайнятись, не дуже багато читала, то що з мене й сподіватись можна»то що з мене й сподіватись можна»

Любі мої родичі! Любі мої родичі! Пишу до вас, як обіцялась, сьогодні. Мамі вчора було дуже недобре: великий жар був, Пишу до вас, як обіцялась, сьогодні. Мамі вчора було дуже недобре: великий жар був,

ломило руки й ноги й боліла голова, так що мама думала вже, чи не тиф у неї, і була ломило руки й ноги й боліла голова, так що мама думала вже, чи не тиф у неї, і була дуже неспокійна, але сьогодні їй далеко лучче, лихорадкадуже неспокійна, але сьогодні їй далеко лучче, лихорадка пройшла, ломоти нема, і сама пройшла, ломоти нема, і сама вона спокійніша далеко, ніж вчора, тільки голова ще болить. Папа вчора привіз мамку, вона спокійніша далеко, ніж вчора, тільки голова ще болить. Папа вчора привіз мамку, і мала вже перестала кричати, а то було вже цілий день, майже без перестанку і мала вже перестала кричати, а то було вже цілий день, майже без перестанку плакала. Мама сьогодні не може сама писать і казала, щоб я вже, як там знаю, плакала. Мама сьогодні не може сама писать і казала, щоб я вже, як там знаю, написала. Ви вже простіть мене, що я, може, не зовсім-то гладко пишу, я це знаю написала. Ви вже простіть мене, що я, може, не зовсім-то гладко пишу, я це знаю сама, і якби не прийшлось тепер, то, може б, я ніколи не зважилась писать до вас, хоч сама, і якби не прийшлось тепер, то, може б, я ніколи не зважилась писать до вас, хоч мені й дуже хотілось озватись до вас словом. Кілька раз, як ви присилали мені книжки, мені й дуже хотілось озватись до вас словом. Кілька раз, як ви присилали мені книжки, мене брала охота написать вам що-небудь, та все якось не виходило нічого, але мене брала охота написать вам що-небудь, та все якось не виходило нічого, але тепер, коли вже раз почала, то, коли вам те буде інтересно, писатиму часто. тепер, коли вже раз почала, то, коли вам те буде інтересно, писатиму часто.

Книжки ваші я всі прочитала, і вони мені дуже сподобались, збираюсь навіть дещо Книжки ваші я всі прочитала, і вони мені дуже сподобались, збираюсь навіть дещо перекладати. Найбільше мені згодився словар, бо я почала переводити «Одіссею» і вже перекладати. Найбільше мені згодився словар, бо я почала переводити «Одіссею» і вже переложила дві рапсодії, але тепер мусила все залишити, бо часто слабувала, і всі мені переложила дві рапсодії, але тепер мусила все залишити, бо часто слабувала, і всі мені толкують, що я повинна жити ростинним життям, я стараюсь, але все не можу толкують, що я повинна жити ростинним життям, я стараюсь, але все не можу зовсім обернутись в ростину. зовсім обернутись в ростину.

Дуже прошу вас, коли можете достать, то пришліть мені французький переклад драми Дуже прошу вас, коли можете достать, то пришліть мені французький переклад драми Толстого «Власть тьмы», страшенно цікаво, як вона може виходить у французькому Толстого «Власть тьмы», страшенно цікаво, як вона може виходить у французькому перекладі. перекладі.

Треба спішити кінчать, а то спізнюсь із своїм листом. Будьте здорові. Щиро цілую Ліду, Треба спішити кінчать, а то спізнюсь із своїм листом. Будьте здорові. Щиро цілую Ліду, Радочку, Зорю. Радочку, Зорю.

Про мамине здоров’я писатиму, аж поки не поправиться настільки, що могтиме сама Про мамине здоров’я писатиму, аж поки не поправиться настільки, що могтиме сама писать. писать.

Сергій МержинськийСергій Мержинський

І все ж геніальна поетеса була жінкою, яка пізнала красу кохання й І все ж геніальна поетеса була жінкою, яка пізнала красу кохання й тягар смерті. У 1901 році шлях її проліг до Белорусії. Там помирав тягар смерті. У 1901 році шлях її проліг до Белорусії. Там помирав від сухот чоловік, якого кохала Леся. Його звали Сергій від сухот чоловік, якого кохала Леся. Його звали Сергій Мержинський.Мержинський.

Знову настовала ніч. Утомлена жінка сиділа біля постелі помираючого. Знову настовала ніч. Утомлена жінка сиділа біля постелі помираючого. Він, як завжди, нервувався. Він кожний день чекав листа, від коханою Він, як завжди, нервувався. Він кожний день чекав листа, від коханою

жінки. І сьогодні вона знову буде його читати, ковтаючи сльози.жінки. І сьогодні вона знову буде його читати, ковтаючи сльози.Леся кохала, а він – ні. Леся ставала багатшою цією любовЛеся кохала, а він – ні. Леся ставала багатшою цією любов’’юю, вона ніби , вона ніби

дихала нею. Вона знала, що це найбільше, найяскравіше кохання в її дихала нею. Вона знала, що це найбільше, найяскравіше кохання в її житті. Було боляче, але вона жила.житті. Було боляче, але вона жила.

Лист до Сергія МержинськогоЛист до Сергія Мержинського

«Твої листи завжди пахнуть зів«Твої листи завжди пахнуть зів’’ялими ялими трояндами, мій бідний, зівтрояндами, мій бідний, зів’’ялий квіте! Легкі, ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже,створений для мене. Як можна, щоб я друже,створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?»»

Милая мамочко! Милая мамочко! Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили? Мені зробили Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили? Мені зробили

операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я

от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе я чула, що от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе я чула, що коло мене говорили, а болісті не чула, і як руку чикали, не запримітила. коло мене говорили, а болісті не чула, і як руку чикали, не запримітила.

Прокинулась – голова крутиться, – і клініка і усе, мов мені приснилося, а Прокинулась – голова крутиться, – і клініка і усе, мов мені приснилося, а студенти несуть мене до кроваті. Зовсім дивовижа! Першії сутки рука дуже студенти несуть мене до кроваті. Зовсім дивовижа! Першії сутки рука дуже боліла, а тепер зовсім не болить. Як перев’язували перший раз, то аж мука, а боліла, а тепер зовсім не болить. Як перев’язували перший раз, то аж мука, а сьогодні ось тільки перев’язали і вже нічого, не пекло, не щипало, й не боліло. сьогодні ось тільки перев’язали і вже нічого, не пекло, не щипало, й не боліло. Лежу я в большій хаті, де ще 3 жінки. Дві вже оперовані, а в третьої киста. Лежу я в большій хаті, де ще 3 жінки. Дві вже оперовані, а в третьої киста.

Поки не було в мене лихорадки, то все нічого, а тепер усе турбує: і те, що Поки не було в мене лихорадки, то все нічого, а тепер усе турбує: і те, що часом чути, як роблять операції, і біготня студентів, і ночні звуки, і часом чути, як роблять операції, і біготня студентів, і ночні звуки, і

стогноти. стогноти. Мене тут дехто не забув, і папа, і Марія Михайлівна завше пробувають; були Мене тут дехто не забув, і папа, і Марія Михайлівна завше пробувають; були Катря Трегубова, Анна Іванівна сама і з Шурою, Житецька, Оля Махно. Вона Катря Трегубова, Анна Іванівна сама і з Шурою, Житецька, Оля Махно. Вона

жалкувала, що Ліля не приїхала, «її, – каже, – певне, не пустили!» жалкувала, що Ліля не приїхала, «її, – каже, – певне, не пустили!» Сьогодні в мене вже лихорадки нема, може, що рука піджива. Я ще руки не Сьогодні в мене вже лихорадки нема, може, що рука піджива. Я ще руки не

бачила і не знаю, як вона порізана, папа каже, щоб не дивилась. бачила і не знаю, як вона порізана, папа каже, щоб не дивилась. Обо мні не журіться, самі добре пробувайте та Марочку бережіть, – я скоро Обо мні не журіться, самі добре пробувайте та Марочку бережіть, – я скоро

до Вас прибуду і всіх поцілую. до Вас прибуду і всіх поцілую.

25 липня 1907 року Леся Ураїнка одружилася з Климентієм Квіткою – 25 липня 1907 року Леся Ураїнка одружилася з Климентієм Квіткою – українським фольклористом. Тепер настала її черга бути коханою. І вона, українським фольклористом. Тепер настала її черга бути коханою. І вона, знаючи вартість справжньої любові, не завдавала прикростей ні чоловікові, знаючи вартість справжньої любові, не завдавала прикростей ні чоловікові, ні рідним. ні рідним.

А через 6 років ще молода жінка померла, так і не відчувши щастя взаємної А через 6 років ще молода жінка померла, так і не відчувши щастя взаємної любові. любові.

Листи Лесі Українки є цінним джерелом для Листи Лесі Українки є цінним джерелом для вивчення її біографії, творчості, літературно-вивчення її біографії, творчості, літературно-естетичних і політичних поглядів. Її листи – це естетичних і політичних поглядів. Її листи – це першоджерело для вивчення суспільно-першоджерело для вивчення суспільно-політичної думки та революційної боротьби в політичної думки та революційної боротьби в Україні. Листування серед інших видів творчості Україні. Листування серед інших видів творчості займає осібне місцев в спадщині займає осібне місцев в спадщині письменниці.Через листування вона письменниці.Через листування вона підтримувала не тільки звпідтримувала не тільки зв’’язки з язки з рідними, а з рідними, а з цілим літературним світом. Але на жаль, листи цілим літературним світом. Але на жаль, листи до Лесі Українки майже не збереглисядо Лесі Українки майже не збереглися.