„Довбушеві гори”

(1977) Друга книжка відомого письменника й журналіста присвячена матері автора – Юлії Юріївні, людям рідних Карпат. Відрадно, що він на початку творчого шляху не обирає легких доріг, а підіймається вгору крутими плаями, де на нього чекає відкриття справжніх карпатських тайн. Автор сам верховинець з діда-прадіда й тому дивиться на свої рідні гори замилуваним, але водночас і тверезим поглядом. Він любить свої гори, обожнює їх, але й пам’ятає, що Верховину колись називали „Африкою в центрі Європи”. Зубанич любується оновленням гірського краю і разом із тим ні на хвилину не забуває про боротьбу, про кров, яка була пролита в ім’я сьогоднішнього ясного дня; він благословляє пшеничний хліб на столі верховинця, а в душі тремтить сльоза за тими, що вмерли з голоду в двадцятих і тридцятих роках.„Довбушеві гори” – це книжка про Карпати, про їх людей, про їх красу, про тайну, про казку, про легенду.

„ Полонина ”(1980)

У 1980 році виходить друком лірична сюїта „Полонина”, присвячена Василю Стефановичу – учителю Федора Зубанича. У третій книзі йдеться про життя й побут верховинців на Закарпатті, проблеми господарювання. Усе це осмислює герой повісті – юний горянин Богдан Симканич, перед яким відкрилися безкраї обшири оновленої Верховини. Оповідь схвильована, лірична, щедро пересипана легендами, співанками, віршами, описами народних свят і обрядів.

„Беркут – птах гірський”

(1984)Документальну повість „Беркут – птах гірський” письменник будує на співставленні оригінальних оповідей про людей центру Азії та центру Європи, що на Закарпатті. Виділимо розділи про поета-коломийкаря Олексу Улинця („З коломийкою по світу”), талановитого оповідача Андрія Калина („Калинові казки”), художника Михайла Романишина („Стежка до джерел”), народну співачку із рахівських Квасів Явдоху Чуперчук („Вінок із чужого весілля”), поета й фольклориста Василя Піпаша-Косівського („Лиши по собі спадок”).

„Легенди про Початок і Край світу”(1987)У книжці „Легенди про Початок і Край світу”, присвяченій дітям автора Юлі та Богдану, – документальні оповіді про нашого земляка- композитора Євгена Станковича („Ой піду я межи гори ...”), про письменника й художника Петра Ходанича („А потім була новина”), генерала міліції й літератора Михайла Лялька („З вітром навперейми”), народну співачку Перечина Марію Тирлигу („Співаночки мої, де я вас посію?”), про легендарного листоношу з Тур’їх Ремет Федора Фекету (“Пам'ятник при дорозі”) та інших.

„ Давайте спробую я…”(1990)

У 1990 році Федір Зубанич видає гостро- публіцистичну книгу „Давайте спробую я…”. Це докумен-тальні оповіді про те, як досита нагодувати країну, щоб ми не жили нині, ніби в лихолітній воєнний час. Що треба зробити, аби хлібороб на своїй землі був справжнім госпо-дарем, а не поденником і рабом.

„Писанка на кленовому листку”

(1991)Окремою книжкою „Писанка на кленовому листку” вийшли в 1991 році документальні новели про українців Канади. Серед емігрантів, про долі яких ідеться в книзі, першими до Канади прибули 1891 року на пароплаві „Орегон” селяни з Прикарпаття. Автор розповідає про витоки української еміграції, про перші кроки „прихідців” на нові землі, про відчай і труднощі тих початків, про їхню сьогоднішню роботу і відпочинок. Активні, добрі, сумлінні й працьовиті українці канадського походження люблять свою нову вітчизну, але не забувають Старий Край – свою далеку й рідну материкову Україну.

„ Посеред крику біди”

„З усіх людських чеснот найголовніша – бути людиною”, – стверджує стародавнє єврейське прислів’я. Цією високоморальною думкою перейнята вся благородна і мудра, повчальна і печальна книжка Федора Зубанича „Посеред крику біди”, густозаселена живими і мертвими українцями і євреями. Хто читав і хто ще прочитає цю книжку, той переконається: коли мертві оживають в людській пам’яті, а живі вдруге народжуються, то нині сущі стають розумнішими і благороднішими, а життя – більш гармонійним, повносилим і гуманним. У книжці праведники вивищуються над грішниками, несуть світові душевну красу і високу людяність, незалежно від національної незалежності, рівня культури і освіти. Не в противагу сентенції про те, що краса порятує світ, книжка Ф.Зубанича стверджує: життя на землі, все людство порятують доброта і милосердя, людська порядність.

“Довколосвітня мандрівка у пошуках України”

Уперше в історії нашої країнивідомий український письменникФедір Зубанич здійснив довколо-світню мандрівку саме через найбільшіукраїнські громади різних країн світу.Він приніс на рідну землю правдивіоповіді про наших єдинокровних краян,котрі й по далеких світах не забуваютьсвоєї землі, пісні, мови, традиції рідногонароду.

Видання широко ілюстрованекольоровими і чорно-білимисвітлинами.