агрохімічний аналіз

Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00«Час для бізнесу». Створення умов для

розвитку підприємництва у сільській місцевості Волинської області України та Люблінського воєводства Польщі шляхом

диверсифікації сільськогосподарського виробництва»

Агрохімічний аналіз Агрохімічний аналіз та його застосування в овочівництві та його застосування в овочівництві

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”

ВОЛИНСЬКА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИВОЛИНСЬКА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ„„ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”

Зінчук М.І., к. с. г. наук, Зінчук М.І., к. с. г. наук, директордиректор Волинської філіїВолинської філії ДУ„ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”ДУ„ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ”

Неоднорідність ґрунтових умов полів

Берестечко


Берестечко


Фрагмент модельного поля в с. Романів Луцького району

Волинської області

Картосхема агровиробничих груп експериментального

поля

Вибір елементарних ділянок для відбору зразків ґрунтів за рель’єфом

Вибір елементарних ділянок для відбору зразків ґрунтів за рель’єфом

Вибір елементарних ділянок для відбору зразків ґрунтів за розміщенням сільськогосподарських культур

Картосхема вмісту

рухомих форм фосфору

Відбір зразків буром

Схеми відбору зразків

Змішані зразки використовують для лабораторного аналізу

Базові результати аналізу

1. Елементи живлення – доступні форми азоту, фосфору та калію

2. Кислотність – рН та гідролітична кислотність

3. Мікроелементи – цинк, мідь, марганець, бор, кобальт, молібден

Застосування результатів аналізу ґрунтів для розрахунку

потреби у добривах на запланований врожай

1. Результати агрохімічних аналізів елементів живлення у ґрунті

2. Винос елементів живлення вирощуваних рослин з урожаєм

3. Коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту, мінеральних та органічних добрив

Порядок розрахунку доз добрив на запланований врожай

Крок 1: за результатами аналізу розраховуємо запаси поживних речовин у ґрунтах на 1 га:

- за даними лабораторії маємо:N – 9 мг/100 г ґрунту; Р - 12 мг/100 г; К - 6 мг/100 г ґрунту

- обраховуємо запаси поживних речовин за формулою: GX = (R/100)x3900

- отримуємо: GN = (9/100)х3900 = 351 кг/га

GР = (12/100)х3900 = 468 кг/га

GК = (6/100)х3900 = 234 кг/га


Крок 2: Розраховуємо винос речовин на запланований врожай (приклад для картоплі)

- плануємо врожай 300 ц/га;- з довідника вибираємо значення виносу

поживних речовин (кг) 1 ц основної продукції:

N – 0,5 кг\ц; Р – 0,2 кг/ц; К - 0,8 кг/ц- перемноживши значення планованої

врожайності на значення виносу, отримуємо:VN = 300х0,5 = 150; VР = 300х0,2=60; VК=300х0,8= 240 кг/га


Крок 3: розраховуємо кількість поживних речовин, які рослина може взяти з грунтових запасів:

- з довідника вибираємо коефіцієнти (k) використання рослинами поживних речовин з ґрунту %(для картоплі): N-21; Р-9; К-30;

- розраховуємо кількість поживних речовин, які будуть використані рослиною з ґрунту за формулою: х = GX x k/100

N=351х21/100=74кг/га; Р=468х9/100=42 кг/га; К=234х30/100=70 кг/га


Крок 4: визначаємо нестачу елементів живлення для отримання запланованого врожаю картоплі:

- різниця між значеннями кроку 2 та 3:

N = 150-74 = 76 кг/га;

Р = 60-42 = 18 кг/га;

К = 240-70 = 170 кг/га


Крок 5: визначаємо кількість елементів живлення, які будуть використані з органічних добрив (плануємо 30 т/га перепрілого гною) :

- з довідника беремо вміст елементів живлення у перепрілому гної (%):

N – 0,66; Р – 0,43; К – 0,75%- з довідника беремо значення коефіцієнтів

використання NPK з гною: N-27; Р-35; К-55

- розраховуємо: N=0,66х27=18 кг/га Р = 0,43х35=15 кг/га К = 0,75х55 = 41

кг/га


Крок 6: визначаємо кількість елементів живлення, які необхідно компенсувати за рахунок мінеральних добрив:

- різниця між кроком 4 та 5:

N = 76 – 18 = 58 кг/га;

Р = 18 - 15 = 3 кг/га;

К = 170 – 41 = 129 кг/га діючої речовини

- * перерахунок на фізичну вагу добрив проводять згідно вказаного маркування на тарі мінеральних добрив.

Оптимізація кислотності ґрунту

Культура* рН Культура* рН

Картопля 5,0—5,5 Капуста 6,5—7,4

Буряки: Огірки 6,4—7,0

цукрові 7,0—7,5 Цибуля 6,4—7,9

столові 6,2—7,5 Помідори 6,3—6,7

Морква 5,5—7,0 Горох 6,0—7,0

Доза СаСО3 =1,5хНгПриклад: Доза СаСО3 =1,5х2,3 = 3,5 т/га

* перерахунок на фізичну вагу вапняку проводять згідно вмісту діючої речовини СаСО3 .

Контроль живлення рослин у ході вегетації

Хімічна діагностика (листова та тканинна)

При хімічній діагностиці визначають загальний вміст елементів живлення у всій рослині або в її листках та вміст неорганічних з’єднань (нітратів, фосфатів, сульфатів, калію та ін.) в тканинах для проведення якої використовують свіжовідібрані проби цілих рослин або їх частин (стебел, листків).

Відбір зразків для листової діагностикиПеріод відбору Індикаторний орган Спосіб відбору

Картопля

До бутонізації Вся рослина 20 рослин

Цвітіння 4-5 лист 20 рослин

Капуста білокачанна

Розетка 4-5 лист зверху 20 листків

Початок зав’язування Верхні листки під кочаном 5-15 листків

Огірок

5-7 листок Великі листки 50 листків

Зав’язування плодів Великі листки 50 листків

Помідори

Початок цвітіння Листки 5-го ярусу 50 листків

Збирання врожаю Листки плодових пагонів 50 листків

Цибуля

3-4 неділя зеленого листка 3-й лист зверху 30 листків

Коренеплоди

4 лист Вся рослина 30-40 рослин

6-8 лист 3-4 листок знизу 30-40 рослин

Запрошуємо до співпраці

Наша адреса:43010 м. Луцьквул. Глушець,49тел. 78-59-45, 78-59-47, тел./факс 78-32-92, e-mail: [email protected]

mailto:[email protected]





Documents

агрохімічний аналіз