Із досвіду роботи ЗДНВР Сівер Т.Г.

Виступ на тему: «Проведення експертизи уроку»

Відвідування й аналіз уроків – один із багатьох посадових обов’язків шкільного

адміністратора – директора , завуча. На даному етапі розвитку шкільної освіти

здійснюється впровадження нового Державного стандарту початкової та базової середньої

освіти, що пропонує поступовий перехід від традиційної класно-урочної системи

(репродуктивної, монологічної) до особистісно-зорієнтованої (діалогічної, креативної),

тому зараз у навчально-виховному процесі найчастіше використовується принципово

нова типологія уроків. При класичному навчанні основною формою експертизи був аналіз

уроку за стандартною схемою, яку ми і зараз використовуємо при відвідуванні уроків, це

дає можливість зібрати інформацію про діяльність учнів і вчителя на різних етапах уроку.

З чого ж починається експертиза? Будь-яка діяльність повинна бути чітко

спланованою, тому під час складання плану проведення експертизи уроків я спираюся на

план роботи школи і вношу в нього зміни, згідно з потребами НВП, що виникають. Так,

наприклад, у вересні експертизі підлягає діяльність молодих та малодосвідчених вчителів.

Зараз, у лютому 2014 року, згідно з планом ВШК буде досліджуватися стан викладання

російської мови.

Після визначення об’єкта та предмета експертизи, складається експертна група –

директор школи – Драгун Л.І, ЗДНВР – Сівер Т.Г., ЗДНМР – Скиртач І.О., керівник МО

вчителів філології – Балюк Л.В., вчитель – методист – Клименко Л.В., практичний

психолог – Луганська І.В.. слід зазначити, що від складу експертної групи та всебічного

аналізу НВП залежить реальна методична допомога. До експертизи готуються всі члени

експертної групи та вчитель-предметник: вивчається картотека науково-методичного

забезпечення вчителя (за якою програмою вчитель працює, які методики використовує

тощо). Потім вивчається розклад уроків з даного предмета, визначається хто з експертів і

коли може відвідати урок. (на мою думку присутність всіх членів експертної групи на

уроці може призвести до зайвої знервованості як вчителя так і учнів, що обов’язково

вплине на хід заняття). Складається графік відвідування уроків.

Наступний етап роботи: повідомлення вчителю про час і мету відвідування уроку і

якщо вона не зрозуміла вчителю – слід детально її роз’яснити, щоб потім не виникали

конфліктні ситуації під час аналізу результатів роботи. Наприклад:

«Шановна Вікторія Володимирівна! У рамках внутрішньошкільного контролю з

24.02.2014 року по 14.03. 2014 року буде проведено вивчення стану викладання російської

мови.

Мета: ознайомлення з системою роботи вчителя (оцінка оптимальності вибраної

структури уроку, виходячи з заявленої теми, поєднання прийомів навчання з поставленою

метою уроку, урахуванням вікових особливостей учнів, обсягом і змістом одержуваної

інформації, робота з понятійним апаратом предмета, розвиток монологічної мови учнів

тощо).

На уроках будуть присутні: директор школи – Драгун Л.І, ЗДНВР – Сівер Т.Г.,

ЗДНМР – Скиртач І.О., керівник МО вчителів філології – Балюк Л.В., вчитель – методист

– Клименко Л.В., практичний психолог – Луганська І.В .

Уроки будуть відвідуватися за графіком:

Дні

класи

24.02

03.03

25.02

04.03

26.02

05.03

27.02

06.03

28.02

07.03

Примітки

5-А 3 урок 1 урок

5-Б 5 урок 3 урок

6-А 3 урок 1 урок

9-А 1 урок 6 урок

9-Б 2 урок 4 урок

10-Б 4 урок

Прошу Вас визначитися з типом уроків, їх цілями, завданнями, структурою»

Такі повідомлення даються або в усній або в письмовій формі. Зрозуміло, що

можуть вноситися зміни до даного графіку, але повідомлення знімає зайву напругу з

вчителя і орієнтує його на конкретні питання що будуть перевірятися.

Наступний крок – постановка мети з якою експерт буде йти на урок. Наприклад:

організація самостійної роботи, реалізація принципу «вчити учнів учитися» або

ефективність використання ТЗН на уроці. Щоб педагог розбирав урок у рамках

поставленої мети, треба заздалегідь обговорити з ним тему, мету, тип і хід кожного уроку і

в залежності від цього внести корективи в схему аналізу уроку. (додаток 1)

Готуються технологічні карти уроку (програма експертизи), анкети для співбесід з

вчителем, план самоаналізу уроку. (додаток 2)

Найчастіше використовується комплексний аналіз уроку, де виділяються такі

напрямки:

- Аналіз виконуваних учителем завдань;

- Аналіз виховного впливу уроку;

- Аналіз педагогічних можливостей і особливостей діяльності вчителя;

- Аналіз діяльності учнів на уроці.

Експерти можуть аналізувати урок як повністю так і окремі його етапи,згідно з

метою відвідування та по завершенні уроку обов’язково проводиться вчителем

самоаналіз уроку. В нашій школі він здійснюється за базовою схемою (додаток 3)

Але ефективність навчання визначається не тим, що хотів дати вчитель, а тим, що

одержали учні під час уроку. Тому при оцінці уроку треба враховувати рівень

вирішення всіх його основних завдань.

Аналіз і самоаналіз уроку завжди спрямований на зіставлення висунутих

загальноосвітніх, виховних і розвиваючих цілей із досягнутими результатами. Ціль

аналізу полягає у виявленні методів і прийомів організації діяльності вчителя й учнів

на уроці, які приводять або не приводять до позитивних результатів. Основним

завданням при цьому є пошук резервів підвищення ефективності роботи педагога й

учнів. Найчастіше у практиці роботи проводиться повний аналіз уроку бо саме він дає

найповнішу картину уроку. Рідше проводиться аспектний та короткий аналіз уроку.

Під час аналізу уроку намагаюся з’ясувати для себе: сподобався мені урок чи ні;

реалізовані мета і завдання відвідування; до якого висновку необхідно підвести в ході

аналізу уроку вчителя. Намагаюся визначити: за що треба похвалити вчителя та учнів і

які недоліки були в роботі педагога, про що треба обов’язково сказати, навіть якщо це

виходить за рамки мети відвідування. Складаю план розмови так, щоб активна роль

належала вчителю, а я тільки направляла бесіду в потрібне мені русло.

Після аналізу, надаються висновки та пропозиції (в усній та письмовій формі).

Завжди намагаюся сформулювати конкретні пропозиції щодо усунення педагогом

виявлених у ході аналізу недоліків і вказати час для їх реального виправлення, а потім

обов’язково потрібно здійснити повторну перевірку: як було виправлено помилки.

Результати експертизи обов’язково розглядаються на засіданнях ШМО або на

педрадах; за результатами перевірки пишеться довідка про стан викладання предмета

або видається наказ по школі.

І наприкінці хочу нагадати принцип, що лежить в основі процедури аналізу уроку:

«Принцип поваги й довіри до людини» (за Ю.Конаржевським) Цей принцип висуває

цілу низку вимог: поважати особисту гідність людини, визнавати за нею відповідні

права та можливості; поважати людину в інших; надавати вчителеві, коли це можливо,

свободу вибору; створювати атмосферу довіри на основі взаємоповаги; поважати

людину, але проявляти до неї досить високу вимогливість; заохочувати досягнення й

особистий внесок кожного в справу школи; гарантувати кожному вчителеві й учневі

захищеність у колективі. Вимоги добре відомі, але не секрет, що від гарної теорії до

повсякденної практики буває дуже далеко.

ДОДАТОК 1

Системний аналіз уроку

1. Загальна оцінка уроку:

• урок досяг мети;

• досяг частково;

• не досяг мети.

При необхідності дається оцінка реалізації принципів навчання.

2. На основі самоаналізу уроку вчителем керівник оцінює знання вчителем свого класу,

бачення ним місця уроку в системі інших уроків.

3. Аналіз і оцінка правильності вибору триєдиної дидактичної мети (ТДМ).

4. Оцінка типу уроку, його структури, виділення головного етапу, на якому в основному

визначався успіх (невдача) у досягненні мети уроку.

5. Оцінка кожного етапу уроку, виходячи з рівня рішення на кожному етапі ТДЗ через аналіз

її взаємозв’язку зі змістом, методами й формами організації діяльності учнів.

Ціль — співвіднести запланований учителем результат з реальним і визначити причини

успіху або невдачі.

6. Оцінка правильності вибору методів навчання й, насамперед, до4іную чого характеру

діяльності учнів (репродуктивного, частково-пошукового, дослідницького), визначення

відповідності методу навчання цьому характеру діяльності, а виходить, змісту й завданню

етапу, реалізація основних функцій і методів навчання.

7. Оцінка вибору форм організації навчально-пізнавальної діяльності, їхньої адекватності

методам навчання, навчальному змісту й ТДЗ етапу.

8. Розкриття й оцінка взаємозв’язку рішення дидактичних завдань на кожному етапі з

дидактичними завданнями інших етапів і з’ясування впливу кожного етапу на досягнення

дидактичної мети уроку.

9. Логічне узагальнення й відповідь на питання, що сприяло досягненню теми і мети

уроку або гальмувало: бажано, по можливості, показати, як розвивалася увага учнів,

інтерес до змісту й процесу навчання, почуття боргу й відповідальності.

10.Формулювання конкретних пропозицій (що прочитати, над чим

працювати тощо), визначення (якщо буде потреба) строку повторної

зустрічі для бесіди або часу відвідування уроку.

Такий докладний аналіз потрібний, коли:

1. Іде навчання цій методиці.

2. Вивчається кращий досвід.

3. У випадку конфлікту з учителем.

4. Керівник хоче показати можливості уроку.

Системний аналіз — один із шляхів виявлення резервів уроку, подолання формалізму в

оцінці праці вчителя.

(За Ю. А. Конаржевським)

ДОДАТОК 2

Технологічна карта уроку

Навчальний предмет____________________________________________

Тема уроку____________________________________________________

Мета уроку____________________________________________________

Тип уроку_____________________________________________________

Завдання уроку_________________________________________________

Школа _____________________ Клас_____________________________

Учитель ______________________________________________________

Дата__________________________________________________________

№ Етап уроку Дидактичне завдання етапу

1 Організаційний Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному

конкретному етапі уроку

2 Перевірка домаш-

нього завдання

Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями

домашнього завдання, ліквідувати визначені недоліки в

засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і

практичного характеру

3 Всебічна перевірка

ступеня засвоєння

змісту навчального

матеріалу

Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і

недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та

весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та

самоосвіти

4 Підготовка учнів до

активного й усвідом-

леного засвоєння

навчального матеріа-

лу

Організувати і спрямувати навчально-пізнавальну діяльність

учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація

раніше засвоєних знань та вмінь, їх об'єктивізація). Активізація

навчально-пізнавальної діяльності учнів

5 Засвоєння нового

матеріалу

Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-

наукових (терміни, поняття, правила, закони, теорії, факти

тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-

наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань. Виробити відповідні

уміння інтелектуального і практичного характеру. Закріпити в

системі спеціально організованої діяльності інтелектуального і

практичного характеру ті знання і вміння, які необхідні для

самостійної роботи над новим матеріалом

6 Перевірка розуміння

і корекція засвоєння

учнями нового мате-

ріалу

Перевірити розуміння учнями суттєвих ознак, елементів знань,

що засвоюються, структурно функціональних зв'язків і логічних

стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що

її потребують

7 Підбиття підсумків

уроку

Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності.

Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього

класу та окремих учнів

8 Інформація про до-

машнє завдання, ін-

структаж про його

виконання

Повідомити учням зміст домашнього завдання, пояснити

методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі

помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання

домашнього завдання

ДОДАТОК 3

Зразкова пам'ятка для самоаналізу уроку вчителем

1. Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів за даними педконсиліуму? Які

особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?

2. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попередніми, на що в них опирається?

Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? У чому специфіка цього уроку? Який його тип?

3. Які завдання зважувалися на уроці:

• освітні;

• виховні;

• завдання розвитку?

Чи була забезпечена їхня комплексність? Взаємозв'язок? Які завдання були головними, стрижневими? Як

ураховані в завданнях особливості класу, окремих груп школярів?

4. Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділене

місце в уроці для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання тощо? Чи

раціонально був розподілений час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні зв'язки між етапами уроку?

5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) робився головний акцент на уроці й чому?

Чи обране головне, істотне?

6. Яке сполучення методів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Дати обгрунтування вибору

методів навчання.

7. Яке сполучення форм навчання було вибрано для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідний

був диференційований підхід до учнів? Як він здійснювався й чому саме так?

8. Як організований був контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і методах

здійснювався? Чому?

9. Як використовувався на уроках навчальний кабінет, які засоби

навчання? Чому?

10. За рахунок чого забезпечувалася висока працездатність школярів протягом усього уроку?

11. За рахунок чого на уроці підтримувалася гарна психологічна атмосфера, спілкування? Як був

реалізований виховний вплив особистості вчителя?

12. Як і за рахунок чого забезпечувалося на уроці й у домашній роботі школярів раціональне використання

часу, попередження перевантаження школярів?

13. Запасні методичні «ходи» на випадок непередбаченої ситуації.

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то як і чому? Коли вчитель планує

заповнення нереалізованого?

Самоаналіз уроку вчителем

1. Дати коротку характеристику класу, виділити групи учнів із різним рівнем оволодіння програмним

матеріалом.

2. Охарактеризувати тему уроку: ступінь складності взагалі й труднощі для даного класу або окремих

учнів.

3. Обгрунтувати постановку теми і мети уроку, тип і його структуру.

4. Виділити головний етап і дати його повний аналіз, ґрунтуючись на реальні результати (РР) навчання на

уроці.

5. Показати, як інші етапи працювали на головний етап.

6. Дати оцінку успішності досягнення теми і мети уроку, обгрунтувати показники РР.

7. Намітити перспективи вдосконалення своєї діяльності.

Зразкові питання для самоаналізу

1. Чи була досягнута мета уроку?

2. Як були використані виховні можливості навчального матеріалу з метою всебічного розвитку

особистості учнів?

3. Чи всі учні працювали на уроці і як вони працювали?

4. Як використовувався час уроку? Чи мала місце втрата часу на уроці й що було її причиною?

5. Які знання засвоїли учні, які вміння закріпили?

6. Які були недоліки в ході уроку й чому?

7. Які зміни в структуру і зміст уроку вніс би вчитель, якби його довелося повторити?

Алгоритм підготовки до відвідування уроку керівником школи: 1.Відповідно до мети, завдань , плану ВК визначити для відвідування конкретний урок чи

систему уроків (учитель, предмет, клас, тема ).

2.Конкретизувати мету відвідування уроку.

3.Розробити конкретну програму спостереження уроку відповідно до визначеної мети

відвідування.

4.Ознайомитися з програмою, пояснювальною запискою до неї, переглянути підручник,

інструктивно-методичні матеріали.

5.Ознайомитися з результатами педагогічного консиліуму певного класу (реальні

навчальні можливості учнів, індивідуальні особливості дітей, стан успішності тощо ).

6.Ознайомитися за журналом з темою попереднього уроку, змістом і характером

домашнього завдання.

7.Переглянути свої записи спостереження і аналізу раніше відвіданих уроків (які давалися

вчителю рекомендації , індивідуальні методичні завдання ).

8.Визначити характер своєї участі у перевірці ЗУН (питання для бесіди, тексти

контрольних робіт, теми творів, тести, анкети тощо ).

9.Вирішити , кого і з якою метою при потребі взяти з собою на урок

(заступника, голову ШМО, вчителя-наставника, стажиста, класного керівника, шкільного

психолога тощо ).

10.Підготувати все необхідне для фіксації ходу уроку та його аналізу.

Орієнтовна схема аналізу уроку нетрадиційного типу: 1.Готовність учителя та учнів до уроку (зовнішня).

2.Внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку.

3.Організаційні дії вчителя (за необхідності).

4.Планування вчителем і повідомлення учням завдань уроку.

5.Актуалізація знань і способів діяльності учнів.

6.Які методи проблемного навчання використовував учитель (пошукові, дослідні,

проблемний виклад).

7. Застосування проблемних методів у навчанні школярів.

8. Співвідношення діяльності вчителя та діяльності учнів.

9. Обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і

продуктивних самостійних робіт.

10.Урахування вчителем рівнів актуального розвитку учнів і зони найближчого їх

розвитку.

11. Способи підвищення в учнів позитивної мотивації.

12. Постановка вчителем проблемних питань, створення проблемних ситуацій, показ їх

розв'язання.

13.Володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій.

14.Дотримання правил постановки навчальної проблеми.

15.Використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково-пошукової

роботи з ним.

16.Відповідність підбору наочних посібників вимозі проблемного навчання.

17.Розвиток спеціальних і загальних навчальних умінь учнів.

18.Наявність в учнів пізнавальних умінь: формулювання проблеми, висування та

обґрунтування гіпотези, знаходження шляхів доведень (спростування) гіпотези, перевірки

правильності її розв'язання.

19.Уміння учнів здійснювати логічні операції.

20.Розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожному етапі уроку (що це доводить).

21.Утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їх причини. Як їх

усунуто.

ЛИСТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКИ УРОКУ

Школа ____________________________________Перевіряючий ____________________

Дата _________________Клас _________Учнів у класі ___________На уроці _________

Прізвище, ім”я та по батькові вчителя __________________________________________

Предмет ___________________________________________________________________

Тема ______________________________________________________________________

Мета ______________________________________________________________________

Вимоги до діяльності

вчителя

добре Задо

віль

но

Неза

довіль

но

Вимоги до праці учня добре Задо-

вільно

Неза-

довіль

но

1.Початок уроку Увага учнів на різних

етапах: на початку

2.Повторення та перевірка

знань

В середині

3.Теоретичний рівень

викладу:

а) науковість

В кінці

б)логічність 2.Активність учнів під

час опитування

В) систематичність Під час вивчення

Г)послідовність Під час закріплення

Д)доступність 3.Інтерес до теми

4.Розкриття теми 4.Міцність знань

5.Відбір матеріалу Умінь

6.Організація уваги учнів Навичок

7.Виховний бік уроку 5.Самостійність

міркувань

8.Використання

ТЗН,наочності дидактичного

матеріалу

6.Ставлення до

вчителя

9.Індивідуальний

підхід

7.Культура праці

10.Емоційність розповіді 8.Мовлення

11.Педагогічний такт 9.Запитання до

вчителя

12.Мовлення 10.Самоконтроль

13.Розрахунок часу 11.Дисципліна

А)готовність до уроку

14.Організація самостійної

роботи:

а/зміст

б/методика

Б)під час уроку

15.Об”єкивність В)під час самостійної

роботи

16.Домашнє завдання Г)під час пояснення

17.Пропозиції та поради Д)під час оголошення

домашнього завдання

18.Думка вчителя, який

проводив урок

реакція на дзвінок

Учительський фах перевіряючого ______________ педстаж ______________

Підпис перевіряючого__________________________________________________________

Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку

Психологічний аналіз - це вивчення виконання психологічних вимог до уроку

(забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвиваючого типу).

1. Організація пізнавальної діяльності учнів.

Як на уроці були створені умови для продуктивної праці мислення та уяви.

(Існують різні види мислення: активне, самостійне, творче). Активне може і не

бути самостійним. Самостійне — це не завжди творче. Творче ж мислення

обов'язково буде і активним, і самостійним. Творча праця неможлива без

продуктивної діяльності уяви. Створення нових образів — кінцевий результат

діяльності уяви. Уява називається відтворювальною тоді, коли вона відтворює в

образах картини за описом, кресленням, схемою, картою і т. д. Творча уява

породжує явища, в котрих втілюються замисли та моделі нових суспільне цінних

предметів.

Як домагався вчитель потрібної вибірковості, осмисленості, цілісності сприйняття

учнями вивчаючих предметів.

Як учитель використовував у своїй праці переконання, навіювання.

Як домагався вчитель зосередженості та стійкості уваги учнів.

Що робив учитель для більш успішного запам'ятовування матеріалу учнями та які

особливості довільного, механічного і смислового запам'ятовування виявились у

школярів на уроці.

Які прийоми залучення і підтримки уваги та розвитку уважності на уроці.

Які форми роботи використав учитель для актуалізації в пам'яті учнів раніше

засвоєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (індивідуальне

опитування, співбесіда з класом, вправи та ін.).

2. Організація діяльності мислення та уяви учнів на уроці в процесі формування знань і

вмінь.

Як учитель використав відтворювальну та творчу уяву під час викладення нового

матеріалу.

На якому рівні формувались знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень,

понять, узагальнюючих образів, «відкриттів», виведених формул тощо.

За допомогою яких прийомів учитель домагався активності й самостійності

мислення учнів: система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні

проблемно-евристичного розв'язування задач, використання задач з недостатніми

та зайвими даними, організація пошукової, дослідницької праці на уроці,

індивідуальної, парної, групової і колективної форм праці тощо.

Якого рівня розуміння домагався вчитель від учнів: описового, порівняльного,

узагальнюючого, оціночного, проблемного. Як керував учитель формуванням

переконань та ідеалів.

Алгоритм аналізу уроку з інформатики

1. Загальні відомості: дата, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя. Тема

навчальної програми, тема уроку. 2. Дотримання техніки безпеки й санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером. 3. Структура уроку. Основні етапи уроку, призначення й тривалість. Поєднання

самоврядування й керування вчителем. Індивідуальна, парна, групова й спільна робота класу. Етапи повторення й закріплення матеріалу, способи.

4. Мета, яку намітив учитель на урок, її досягнення. 5. Порівняння змісту уроку з матеріалом шкільного підручника. 6. Оцінка змісту уроку з погляду загальнодидактичних принципів:

• науковість — урахування новітніх досягнень в інформатиці на уроці (поняття

виконавця, синтаксичні діаграми, доказ правильності алгоритмів тощо); • наочність — використання графічної інформації, таблиць виконання алгоритмів,

запису текстів із відступами; • послідовність — логічна стрункість матеріалу, що викладається, відсутність пропусків

у викладі, циклічність вивчення складних понять; • зв'язок із практикою — прикладні завдання, орієнтація змісту на вимоги життя в

комп'ютерному суспільстві. 7. Методи діяльності вчителя на уроці. Залучення учнів до підго-

товки засобів для уроку. Підготовка обчислювальної техніки на початку уроку (або до нього). Вільне володіння вчителя матеріалом. Момент відповіді на актуальні питання (по ходу уроку або наприкінці). Індиві- дуалізація навчання — різні рівні завдань, залучення сильних учнів для допомоги слабким тощо. Прийоми вчителя для утримання уваги, дії при виявленні помилки на дошці, у програмі, у звіті.

8. Методи формування й закріплення інтересу до матеріалу. Стимулювання розумової діяльності учнів. Джерело завдань (з підручника, іншої літератури, винахід учителем по ходу уроку). Інші відомі й нестандартні методи навчання, використані на уроці.

9. Робота учнів на уроці. Ступінь інтересу до досліджуваного матеріалу. Активність і самостійність учнів. Засвоєння — засвоєння змісту дій за ПК. Доступність — стандартність термінології, урахування рівня підготовленості класу, виділення рівнів засвоєння.

10. Ефективність навчання — насиченість навчального часу, відсутність стороннього матеріалу, оптимальність вибору ПС. Взаємини вчителя й учнів: авторитарні, ліберальні, співробітництво. Організованість і дисциплінованість учнів на уроці — ставлення до обчислювальної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з комп'ютером. Уміння самостійно опановувати знаннями за допомогою довідкового матеріалу, комп'ютера, підручника.

11. Зворотній зв'язок. Система контролю знань у даного вчителя. Використання комп'ютера для перевірки знань — контролюючі програми, самоконтроль запуском програми, взаємоконтроль із товаришем. Об'єктивність оцінки знань. Критерії оцінок даного викладача (чи відомі вони учням?). Можливість автоматизації такої системи контролю. Оцінка трудомісткості типового домашнього завдання (виконайте самі й визначте час).

12. Виховний ефект уроку. Риси характеру й особливості особистості вчителя, які можуть слугувати орієнтиром для учнів. Виховні методи й прийоми.

13. Висновки.

• виконання плану уроку; • досягнення цілей уроку; • особливо цікаве й повчальне на уроці; • що справило на уроці найбільше враження; • які зміни доцільно внести при повторному проведенні уроку на цю саму тему; • оцінка уроку.

Схема аналізу уроків ознайомлення з навколишнім світом і

природознавства в початкових класах.

1. Доведення до свідомості учнів теми, мети та завдань уроків.

2. Підготовка обладнання.

3. Наявність класного календаря природи з відповідним позначенням індивідуальних

учнівських щоденників, або зошитів спостережень, чи перевіряються вчителем ці зошити?

4. Чи відповідає зміст уроку навчальній програмі? Де проводиться урок?

5. Як використовуються виховні можливості теми, матеріали періодичної преси, де

висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті та наголошуються на відповідальності

громадян за порушення правових природоохоронних норм? Екологічне виховання на уроці.

6. Як діти доглядають за кімнатними рослинами і спостерігають за їх розвитком і ростом?

7. Чи є в класі живий куточок?

8. Як використовуються пізнавальні можливості теми?

9. Яке місце займають практичні роботи? їх цілеспрямованість? Чи дотримуються правил по

техніці безпеки?

10. Чи викликає учитель в учнів потребу думати, робити висновки, узагальнення, встановлювати

причинно-наслідкові зв'язки?

11. Чи використовується на уроках краєзнавчий матеріал?

12. Чи використовуються методи притаманні природничим наукам: проведення спостережень,

дослідів, демонстрування натуральних об'єктів? Чи не замінюються вказані види роботи

читанням оповідань, поясненням вчителя?

13. Яка роль самостійної роботи з підручником, при визначенні істотних ознак природних

об'єктів?

14. Чи організовуються спостереження і залучення учнів до самостійного пошуку знань? Чи

використовуються завдання на порівняння, аналогія, класифікація, виділення головного,

встановлення причинно-наслідкових зв'язків?

15. Чи вдало використано підручник, дидактичний матеріал, тези, унаочнення. Робота учнів в

зошитах.

16. Чи виконується мінімум обов'язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми?

17. Дозування часу, прийоми стимулювання діяльності учнів.

18. Роль і місце групових та індивідуальних форм, диференціація навчання з точки зору

характеру, складності матеріалу, урахування особливостей учнів.

19. Об'єктивність оцінювання знань, умінь і практичних навичок, мотивація оцінок.

20. Результативність уроку.

21. Продуманість домашнього завдання, форми його перевірки. Чи практикуються цікаві і

нестандартні завдання? Чи виконуються опорні пам'ятки - плани, індивідуальні картки,

письмові перевірні роботи, кросворди, ребуси тощо?

З аналiзом ознайомлений (пiдпис)

Схема аналізу уроку з української мови у початкових класах

1. Організація уроку.

- організація учнів для роботи, наявність фронтальної та самостійної роботи;

- обладнання уроку, раціональна організація робочого місця вчителя та учнів;

- час, відведений на усну або письмову роботу на уроці.

2. Мета уроку: як у процесі навчання на уроці органічно поєднується навчання та виховання

з розвитком пізнавальних здібностей учнів.

3. Зміст уроку

- якою мірою матеріал уроку відображає основні завдання навчання української мови

школярів;

- чи проводиться на уроці робота з усіма розділами програми (звуки й букви, слово,

речення, зв’язне мовлення);

- як проводиться робота над мовними явищами:

а) звуко - буквеним аналізом слів;

б) вимовою слів;

в) словом та його значенням;

г) реченням;

- які види самостійної роботи переважають на уроці:

а) використання вправ з підручника;

б) робота над деформованим текстом;

в) переписування з аналізом;

г) творча робота та ін..;

- чи проводиться лексична робота:

а) багатозначність слів;

б) добирання синонімів, антонімів;

в) логічні вправи;

- чи проводиться робота зі слухового письма, розвитку орфографічної зіркості,

дотримання норм обсягу письма;

- робота над каліграфією.

4. Домашнє завдання.

Технологічна карта спостереження уроку з використанням ІКТ

«_________ »______ _ 20 _ рік

Предмет ______________________ клас ________________________

Учитель ______________ . _________________________________________

Мета контролю: ефективність використання ІКТ.

Тема уроку:_____________________________________________________ _

Мета уроку: ____________________________________________________ Тип уроку: комбінований ; засвоєння нових знань ; вироблення навичок і вмінь ; узагальнення і

систематизації знань ; практичного застосування знань, навичок і вмінь; контролю й корекції знань,

навичок і вмінь.

Комп’ютерне обладнання: комп'ютери ( шт.), мультимедійний проектор , інтерактивна дошка

Програмні засоби: • універсальні ___________________________________________________ ;

• педагогічні програмні засоби __________________________ __________ ;

• адаптовані програмні засоби __________ _________________________ ;

• електронні енциклопедії, довідники ________________________________

• авторські програми __________________________________________ __;

• ресурси мережі Інтернет _________________________________________ ;

• дотримання ліцензійних вимог.

Завдання уроку з використанням ІКТ: навчити учнів застосовувати комп'ютерну техніку для

вирішення навчальних завдань ; виробляти навички роботи з інформацією ; здійснювати пошук, відбір,

опрацювання, аналіз інформації, будувати логічні зв'язки, робити висновки; використовувати

комп'ютерну техніку як наочний засіб; використовувати комп'ютерну техніку як засіб контролю.

Функції комп'ютерної техніки: наочний посібник; тренажер; засіб підвищення пізнавальної

активності , засіб діагностики та контролю.

Методика використання ІКТ: використання електронних ресурсів як джерела додаткової інформації;

адаптована ; авторська.

Методи викладання: інформаційно-повідомлювальний; пояснювальний; стимуляційний;

спонукальний; проблемний; інструктивний.

Методи навчання: виконавчий; репродуктивний; частково-пошуковий; пошуковий; творчий.

Характеристичні параметри використання ІКТ Оцінка

1. Актуальність використання ІКТ:

• для даного уроку;• для навчально-виховного процесу загалом

2. Дотримання принципів навчання:

• науковість;

• доступність;

• наочність;

• проблемність;

• самостійність учнів;

• активність учнів;

• системність і послідовність;

• урахування індивідуальних особливостей учнів;

• диференціація;

• свідомість, стійкість засвоєння знань, умінь і навичок;

• зв'язок теорії з практикою, навчання з життя;

• єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання

3. Ефективність використання ІКТ:

• індивідуалізація процесу навчання;

• диференціація процесу навчання;

• контроль учнівських знань;

• само- та взаємоконтроль знань;

• тренування та самопідготовка учнів у процесі засвоєння нового навчального матеріалу;

• вивільнення навчального часу на уроці;

• підвищення якості засвоєння навчального матеріалу;

• посилення мотивації до навчання;

• розвиток образного мислення;

• розвиток інформаційної культури учнів;

• розвиток критичного мислення;

• уміння працювати в групах

4. Наявність електронного домашнього завдання:

• раціональність пропонованих видів роботи;

• відповідність завдання меті навчання;

• готовність виконання д/з учнями;

• достатність та доступність пояснення

5. Дотримання техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог:

• відповідність обладнання, навчального і технічного оснащення приміщення санітарно-

гігієнічним нормам;

• інструктаж з охорони праці;

• наукова організація праці вчителя та учнів з погляду ергономіки ;

• дозування часу роботи за комп'ютером з урахуванням віку;

• наявність пауз з гімнастичними вправами

Для того щоб зробити висновок про якість відвідуваного уроку, використовуючи методику

системного підходу до його аналізу, треба застосувати коефіцієнт для оцінювання реалізації

кожної вимоги до уроку:

«0» — вимогу не виконано; «1» — вимогу виконано частково; «2» — вимогу цілком виконано. Пропозиції, зауваження, висновки: час аналізу уроку необхідно, по-перше, вирішити, чи

необхідно було використовувати комп'ютерну техніку на даному уроці. Це залежить від обраної

педагогом методики, тому необхідно оцінити обґрунтованість і правильність вибору методів, прийомів,

засобів навчання, їх відповідність змісту навчального матеріалу, поставленим завданням уроку,

навчальним можливостям класу, відповідність методичного апарату уроку кожному його етапу і

завданням активації учнів.