«П'ять шляхів до серця дитини»

Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні

навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки

насамперед мають частіше нагадувати собі таке:

1. Перед вами — діти.

2. Вони поводяться як діти.

3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.

4. Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей,

незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть

упевненість у собі і мою підтримку.

Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини.

Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

• дотик;

• слова заохочення;

• час;

• подарунки;

• допомогу.

Дотик — один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки

життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по

голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково

важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою

любов за допомогою ніжних дотяків, поцілунків, цим можна сказати набагато

більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона

зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому

що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, шо кожна похвала має бути

обгрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити

спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від

дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені буде

приємно, коли ти...»

Якшо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною.

Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона аж ніяк не є доказом

батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки,

заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час — це ваш подарунок дитині. Ви нібито кажете їй: «Ти потрібна

мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме

з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж

бути забутим. Проводити час разом — значить віддати дитині свою увагу

сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім'ї різноманітні: читання казок,

бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі

тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте

не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а передусім

— своїй дитині.

Подарунок є символом любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки

дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб

відкупитися від дитини. Діти, які отримують такі подарунки, починають

думати, що любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що річ

не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю

подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо

намагаєтесь підкупити її — це хабар. Справжній подарунок дається не в

обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні

подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати

з дітьми, особливо якщо то одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх

можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно:

польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки тощо. Головне —

придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство — це професії, й дуже нелегкі. З

вами укладено контракт принаймні на 18 років; і робочий день у вас

ненормований. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними

проханнями. Завдання батьків — почути ці прохання й відповісти на них.

Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється

любов'ю. Якшо батьки бурчать і сварять дитину, така допомога її не радує.

Допомагати дітям — не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми

дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо

навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої

любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова

заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

(З книжки Гері Чепмената Росе Кемпбел «П 'ять шляхів до серця дитини

Як можна допомогти дитині добре

поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять

з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й

іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що

найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби

діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

1.Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи

поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.

2.Змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та

небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати

дітей за їхню природну цікавість.

3.Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого Ви від них

очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

4.Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги

віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш

терпимими до маленьких та хворих дітей.

5.Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш

результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення.

Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими

використовуйте тактику переключення уваги.

6.Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може

здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені

бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або

постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих

проблем емоційногохарактеру. Покарання не допомагають дитині

виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

7.Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що

вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли

дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та

збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

8.Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з

дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити

вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.Це

попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме,

що Ви її постійно контролюєте.

9. Діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд України

зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних

Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких

є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та

навмисного приниження.

10 порад

батькам першокласника

Вже залишається менше місяця перед новим етапом в житті вашої дитини,

коли він піде перший раз в перший клас. Від того, наскільки безболісно

станеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-

нелюбов вашого чада до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи.

1. НЕ НАПИХАЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо

насідатимете на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у

нього негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки,

порешать нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій,

непримусовій формі. Крім того, дошкільникам поважно по кілька разів

читати одні і ті ж книжки. Вони, взнаючи "матеріал", прагнуть підказати

розповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він допустив неточність.

Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютне нескладно вже на

першому уроці висловити свою "дорослу" думку.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО

ЖИТТЯ

Поважно сформувати у майбутнього школяра позитивне відношення до

школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнений, що в школі цікаво, тоді

неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня,

великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього

частіше розповідайте своєму чаду забавні історії зі свого шкільного життя.

3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати:

"Читай, а то двійки мені приноситимеш". Поважно акцентувати увагу

дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться

нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті гарних оцінках, які

взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ

Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося

дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові

будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не стоїть при маляті також

обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або

канцтоварів.

5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ

Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді

вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Хай

маля саме вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим

малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу

- дайте їх дитині, аби він звик до нових для нього речей. Хай він збирає

портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді

прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не

викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.

Добре також сходити з дитиною у вибрану школу, якщо ви ще цього не

зробили. Погуляйте біля школи. Так маля швидше звикне до нового місця.

6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ

Хай всі іграшки вашого чада підуть в перший клас, а найулюбленіша стане

вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти

за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на

зміні (15-хвилинні "уроки" повинні чергуватися з п'ятихвилинними

"змінами").

7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового

розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше десяти вечори,

вставав в 7-8 ранку. Дуже поважно сформувати у маляти уявлення про те,

що за чим потрібно робити вранці і увечері. Для цього добре

використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна

прикріпити папірці, писати, малювати. Спершу спробуйте наочно

пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати

одяг (трусики, маечку, шкарпеточки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці

дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці.

Напередодні першого вересня виконуйте цей ритуал, граючи. Хай дитина

збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За

допомогою малюнків можна змалювати і уранішній розпорядок:

умиваємося, одягаємося, їмо, чистимо зуби, одягаємося в шкільну форму,

чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще

зрозуміти, як будується його день.

8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ

Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не

розбирається, котра година, навчите його цьому. Багатьом діткам легко

орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що

означає чверть години, півгодини, через годину Повісьте в дитячій

великий годинник (будь-які, головне, аби дитина могла взнавати по ним

час). Під час читання, гри або їди можна поставити годинник на стіл і

звернути увагу дитини на те, в скільки почалася дія і в скільки воно

закінчилося.

9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР

У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати,

коли вирішить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних

законів дитині буде важко в 1-м класі. Аби розвинути в маляті уміння

підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки

ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього

залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні

ігри, - це спокійне відношення до програшу.

10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ

Хороша гра на уважність: всім роздається однаковий текст, засікається час

і потрібно якомога більше і швидше знайти і викреслити букв "с".

Проводити "заняття" спочатку по 10 хвилин, назавтра 15, довівши час

"уроку" до тієї тривалості, яка буде в школі. Тоді дитину так не лякатимуть

безконечні півгодини занять. Ще можна почастіше грати в "Відвернися і

назви". Розкладіть на столі іграшки і дайте дитині поглянути на стіл

протягом 1-ої хвилини. Потім він відвертається і називає іграшки, лежачі

на столі. Ускладнюйте завдання: додайте іграшки, скорочуйте час на

запам'ятовування. Можна замінити іграшку інший - дитина, обернувшись,

повинна розповісти, що змінилося

.

Батькам на замітку

Якщо:

дитину постійно критикують, вона учиться ненавидіти;

дитину висміюють, вона стає замкнутою;

дитину хвалять, вона учиться бути шляхетною;

дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

дитина росте в докорах, вона вчиться жити з відчуттям провини;

дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

дитина живе в розумінні та дружелюбності, вона вчиться знаходити

любов у цьому світі.

Мами на вибір

Психологи виділяють чотири типи мам:

Тривожна мама - їй завжди щось здається. Навіть якщо для малюка не існує

жодної загрози, вона вся у тривогах. їй здається, що без неї її дитині ніяк не

обійтися. Вона метушиться, її поведінку важко передбачити.

Тужлива мама - цім ніколи нічого не подобається: ні її статус у

суспільстві, ні становище в сім'ї, ні стосунки з чоловіком. Дитина для неї

обуза. Вона нервова і дратівлива, їй страшно потрапляти "під руку".

Впевнена у собі, владна мама - це та, яка, швидше за все, ще до

народження дитини намітила план її виховання і нізащо від нього не

відступить. Вона нав'язує свої вимоги, ігнорує думку дитини, а дитячий

бунт завжди карає. Одне слово, вона "завжди права".

Спокійна, врівноважена мама сприймає свою дитину такою, якою вона

є. Вона все знає про свого малюка і вчасно приходить йому на допомогу.

Вона уважна до найменших подробиць життя дитини, врівноважена,

висуває реальні вимоги до дитини.

Дорогі мами, "приміряйте" на себе ці визначення і будьте при цьому

якомога об'єктивнішими. І якщо ви побачили себе не в дуже привабливому

світлі, подумайте, що можна змінити у ваших стосунках з дитиною.

Адже стиль вашого спілкування позначається на здоров'ї дитини і формує

її характер.

Робіть!

Втішайте свою дитину.

Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте.

Коли дитина з вами розмовляє, слухайте співчутливо й уважно.

Визначте чіткі та тверді умови для дитини.

Не скупіться на нагороду — похвалу чи поцілунок.

Не втрачайте почуття гумору.

Проблеми «батьків і дітей» немає там, де дружать і мають спільні заняття.

Не робіть!

Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже все зрозуміли, не

відвертайтесь, поки дитина не закінчить розповідати.

Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова. Не вимагайте

одразу дуже багато.

Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так! Перероби!».

Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід

цього робити при інших людях.

Не треба встановлювати для дитини дуже багато правил: вона перестане

звертати на них увагу. Не перестарайтесь, створюючи дитині дуже багато

стимулів або вражень.

10 кроків,

щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з

основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов

допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної

гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина . Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються

на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі

мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми

будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це

розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли

батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом

батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість

батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при

кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і

зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були

дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами

чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину . Сподівайтеся, що дитина

поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть

її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого.

Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що

стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати

дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому.

Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини.

Малі діти почуватимуться більш

безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх

дотриманні, намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих

правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного

дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає

надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння,

приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення.

Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на

дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин,

порахуйте до десяти і заспокойтеся.