Телефон: (805342)96240

39112 с. Хорішки

Козельщинського району

Полтавської області

О л е с ь Г о н ч а р

Хорішківська ЗОШ І-ІІІ ст.

О л е с ь Г о н ч а р

Наша адреса: 39112 с. Хорішки

Козельщинський район

Полтавська область

Телефон 8 05342 96240

Косарик

Дмитро

Михайлович

(Коваленко)

Гордість нашого краю.

Краєзнавчі матеріали

Хорішківської

загальноосвітньої шко-

ли І-ІІІ ступенів імені

М.В.Остроградського

Повними кавалерами орденів Слави стали:

Денис Федорович Вітер, уродженець с.Загребля, постійно

проживав у с. Висока Вакулівка;

Михайло Микитович Кравченко з Юрок.

Народилася 1972 р. с. Хорішки Козельщинського райо-

ну. 1989 р. – закінчила з відзнакою Хорішківську серед-

ню школу ім. М.В.Остроградського. У 1994 р. закінчила

історичний факультет ПДПІ ім. В. Г. Короленка. Канди-

дат історичних наук, доцент кафедри історії і культуро-

логії Харківської національної академії міського госпо-

дарства. Має понад 50 публікацій у вітчизняних і

зарубіжних виданнях. Член Російської Асоціації

істориків Першої світової війни. Нагороджена Дипло-

мом управління Верховного комісара ООН у справах

біженців; Грамотою Державного комітету у справах

національностей та міграцій в Україні.

Стеценко

Володимир

Дмитрович

Випускник Хорішківської середньої шко-

ли, поет- пісняр, член Спілки композиторів

України, лауреат Міжнародної літератур-

но-мистецької премії імені Григорія Ско-

вороди та премії імені Василя Симонен-

ка, людина, за свою плідну мистецьку

діяльність, має чимало нагород Мініс-

терства освіти та культури України.

Жванко

Любов

Миколаївна

Матвієнко

Павло

Іванович

Народився 1946 р. в селі Приліпка. Закінчив

Хорішківську школу, Полтавський держав-

ний педагогічний інститут ім.

В.Г.Короленка. Працював учителем, дирек-

тором Козельщинської середньої школи,

ректором Полтавського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти імені

М.В.Остроградського. Кандидат педагогіч-

них наук, доцент, Відмінник освіти України.

Остроградський Михайло

Михайлович

Народився у 1870 році в селі Пашенівка і з

М.В.Остроградським, відомим математиком, є близь-

ким родичем. У 1887 році навчався у Морському

корпусі. У 1890 - офіцер на Чорноморському флоті.

1901-1906 рр. старший офіцер канонерських човнів

“Запорожець” та “Кубанець”, 1906 - командир міноно-

сця “Жуткий”. Був командуючим флотом і заступни-

ком Міністра морських справ Української Народної

республіки контр-адмірал. Герой Першої Світової

війни і національно-визвольної революції 1917-1921

рр. Вимушений залишитися в еміграції в Румунії.

Помер у 1923 році.

Народився в селі Федорівка Глобинського району. Коли

батька погнали на Першу світову війну, Дмитро залиши-

вся старшим у сім’ї. Будучи школярем, складав епігра-

ми, писав листи від однокласників на фронт. У 20-х

роках навчався в Хорішківській середній школі. У бу-

дьонівці подарованій Андрієм Головко з'явився з пери-

ферії в редакції Харківської “Селянської правди”. З

благословення Остапа Вишні та Павла Тичини незаба-

ром, у 1922 р. побачив на її сторінці свій друкований

первісток. Відрядження на навчання в агрошколі, педа-

гогічні вищі курси, армія, спілка революційних селянсь-

ких письменників “Плут”. З роками набував ідейного і

мистецького гарту.

МИХАЙЛО

ВАСИЛЬОВИЧ

ОСТРОГРАДСЬКИЙ

(12 (24) вересня 1801, С. Пашені-

вка – 1 січня 1862, Полтава) – ви-

датний український математик,

п о х о д и в і з к о з а ц ь к о -

старшинського роду Остроградсь-

ких. Світ знає його дослідження з

теорії чисел, алгебри, теорії ймовір-

ностей та варіаційного числення.

Член-кореспондент Паризької Ака-

демії наук, Російської, Туринської,

Римської, Американської акаде-

мій, почесний доктор Київського,

Московського, багатьох інших

університетів. ЮНЕСКО у 2001 році

внесла вченого до переліку видат-

ВІКТОР

ПАВЛОВИЧ ПРОТОПОПОВ

(22 жовтня 1880 р., с. Юрки –

29 листопада 1957 р., Київ) –

видатний російський, українсь-

кий та радянський психіатр,

академік АН УРСР. Його ім’я

належить до плеяди великих

учених нашої країни, що про-

клали нові шляхи в науці. Люди-

на високої цілеспрямованості і

нестримного пориву до творчої

праці, увесь свій талант, винят-

кову енергію і знання присвя-

тив служінню медицині.

АНДРІЙ

ВАСИЛЬОВИЧ ГОЛОВКО

(3 грудня 1897, с. Юрки — 5 грудня 1972,

Київ) — український письменник, критик.

На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано

його твори «Бур'ян» (1966) та «Пилипко»

(1964). Твори А. Головка перекладалися

російською, болгарською, німецькою, поль-

ською, словацькою, угорською, чеською та

іншими мовами. Лауреат Державної премії

УРСР ім. Т.Шевченка (1969) за перші дві

книги роману «Артем Гармаш». Нагородже-

ний орденом Леніна і різ-

ними медалями.

(1851, с. Хорішки – 30 листопада

1931, Полтава) – хоровий диригент,

педагог, громадський діяч, випускник

Полтавської духовної семінарії. Біль-

ше 50 років працював вчителем

співів і керував хорами в навчальних

закладах Полтави. Зробив чимало для

популяризації української пісні. Ви-

вчив багатьох диригентів і оперних

солістів.

ІВАН

МИКОЛАЙОВИЧ РІЗЕНКО

АНДРІЙ

ДАНИЛОВИЧ

СКАБА

(12 грудня 1905, с.

Хорішки – 26 черв-

ня 1986, Київ) —

український радян-

ський партійний і

державний діяч,

історик. Дійсний

член АН УРСР.

Н а г о р о д ж е н и й

орденами Леніна,

Трудового Черво-

ного Прапора,

«Знак Пошани»,

медалями.

ІВАН

АНДРІЙОВИЧ

МИЛЕНЬКИЙ

(1922 в с. Юрки ). За відмінне виконан-

ня бойових завдань командування і

проявлені при цьому мужність і відвагу

29 червня 1945 р. повітряному стрілку-

радисту 566-го Сонячногірського Черво-

нопрапорного ордена Кутузова штурмо-

вого авіаційного полку 277-ї Красно-

сельської Червонопрапорної орденів

Суворова і Кутузова штурмової авіацій-

ної дивізії старшині І. А. Миленькому

присвоєно звання Героя Радянського

Союзу. Нагороджений орденами Леніна,

Червоного Прапора, Червоної Зірки,

Слави III ступеня, медалями.

ОЛЕСЬ

ТЕРЕНТІЙОВИЧ

ГОНЧАР

(3 квітня 1918) У 1921 році

переїхав в село Суха Кобеляцького

району Полтавської області. З

1925 року вчився у рідному селі,

потім у селі Хорішках. У 1933 році,

після закінчення семирічної шко-

ли в селі Бреусівка Козельщинсь-

кого району, працював у редакції

районної газети "Розгорнутим

фронтом".

Олесь Гончар – видатний пись-

менник, великий майстер слова,

чиї твори вже сьогодні заслужено

вважаються радянською класи-

кою. Як і всьому "поколінню Брян-

ських" – тим, кому на початок

війни було десь 20-25 років. Гон-

чару судилося в житті пройти важ-

кими фронтовими шляхами, за-

знати й гіркоти відступу та пора-

зок, і біль втрат, і радість Перемо-

ги. Трудом і зусиллями цього поко-

ління підвелася Вітчизна з руїн,

утвердила мир на землі, скорила

атом, послала своїх синів у Кос-

мос. Шлях Олеся Гончара – типо-

вий для цього покоління.

Олесь Гончар по праву назвали

великим Українцем, совістю нації,

подвижником її духовного відро-

дження.

Щедра талантами рідна Хорішківська земля