Upload
-
View
71
Download
2
Embed Size (px)
Citation preview
Телефон: (805342)96240
39112 с. Хорішки
Козельщинського району
Полтавської області
О л е с ь Г о н ч а р
Хорішківська ЗОШ І-ІІІ ст.
О л е с ь Г о н ч а р
Наша адреса: 39112 с. Хорішки
Козельщинський район
Полтавська область
Телефон 8 05342 96240
Косарик
Дмитро
Михайлович
(Коваленко)
Гордість нашого краю.
Краєзнавчі матеріали
Хорішківської
загальноосвітньої шко-
ли І-ІІІ ступенів імені
М.В.Остроградського
Повними кавалерами орденів Слави стали:
Денис Федорович Вітер, уродженець с.Загребля, постійно
проживав у с. Висока Вакулівка;
Михайло Микитович Кравченко з Юрок.
Народилася 1972 р. с. Хорішки Козельщинського райо-
ну. 1989 р. – закінчила з відзнакою Хорішківську серед-
ню школу ім. М.В.Остроградського. У 1994 р. закінчила
історичний факультет ПДПІ ім. В. Г. Короленка. Канди-
дат історичних наук, доцент кафедри історії і культуро-
логії Харківської національної академії міського госпо-
дарства. Має понад 50 публікацій у вітчизняних і
зарубіжних виданнях. Член Російської Асоціації
істориків Першої світової війни. Нагороджена Дипло-
мом управління Верховного комісара ООН у справах
біженців; Грамотою Державного комітету у справах
національностей та міграцій в Україні.
Стеценко
Володимир
Дмитрович
Випускник Хорішківської середньої шко-
ли, поет- пісняр, член Спілки композиторів
України, лауреат Міжнародної літератур-
но-мистецької премії імені Григорія Ско-
вороди та премії імені Василя Симонен-
ка, людина, за свою плідну мистецьку
діяльність, має чимало нагород Мініс-
терства освіти та культури України.
Жванко
Любов
Миколаївна
Матвієнко
Павло
Іванович
Народився 1946 р. в селі Приліпка. Закінчив
Хорішківську школу, Полтавський держав-
ний педагогічний інститут ім.
В.Г.Короленка. Працював учителем, дирек-
тором Козельщинської середньої школи,
ректором Полтавського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти імені
М.В.Остроградського. Кандидат педагогіч-
них наук, доцент, Відмінник освіти України.
Остроградський Михайло
Михайлович
Народився у 1870 році в селі Пашенівка і з
М.В.Остроградським, відомим математиком, є близь-
ким родичем. У 1887 році навчався у Морському
корпусі. У 1890 - офіцер на Чорноморському флоті.
1901-1906 рр. старший офіцер канонерських човнів
“Запорожець” та “Кубанець”, 1906 - командир міноно-
сця “Жуткий”. Був командуючим флотом і заступни-
ком Міністра морських справ Української Народної
республіки контр-адмірал. Герой Першої Світової
війни і національно-визвольної революції 1917-1921
рр. Вимушений залишитися в еміграції в Румунії.
Помер у 1923 році.
Народився в селі Федорівка Глобинського району. Коли
батька погнали на Першу світову війну, Дмитро залиши-
вся старшим у сім’ї. Будучи школярем, складав епігра-
ми, писав листи від однокласників на фронт. У 20-х
роках навчався в Хорішківській середній школі. У бу-
дьонівці подарованій Андрієм Головко з'явився з пери-
ферії в редакції Харківської “Селянської правди”. З
благословення Остапа Вишні та Павла Тичини незаба-
ром, у 1922 р. побачив на її сторінці свій друкований
первісток. Відрядження на навчання в агрошколі, педа-
гогічні вищі курси, армія, спілка революційних селянсь-
ких письменників “Плут”. З роками набував ідейного і
мистецького гарту.
МИХАЙЛО
ВАСИЛЬОВИЧ
ОСТРОГРАДСЬКИЙ
(12 (24) вересня 1801, С. Пашені-
вка – 1 січня 1862, Полтава) – ви-
датний український математик,
п о х о д и в і з к о з а ц ь к о -
старшинського роду Остроградсь-
ких. Світ знає його дослідження з
теорії чисел, алгебри, теорії ймовір-
ностей та варіаційного числення.
Член-кореспондент Паризької Ака-
демії наук, Російської, Туринської,
Римської, Американської акаде-
мій, почесний доктор Київського,
Московського, багатьох інших
університетів. ЮНЕСКО у 2001 році
внесла вченого до переліку видат-
ВІКТОР
ПАВЛОВИЧ ПРОТОПОПОВ
(22 жовтня 1880 р., с. Юрки –
29 листопада 1957 р., Київ) –
видатний російський, українсь-
кий та радянський психіатр,
академік АН УРСР. Його ім’я
належить до плеяди великих
учених нашої країни, що про-
клали нові шляхи в науці. Люди-
на високої цілеспрямованості і
нестримного пориву до творчої
праці, увесь свій талант, винят-
кову енергію і знання присвя-
тив служінню медицині.
АНДРІЙ
ВАСИЛЬОВИЧ ГОЛОВКО
(3 грудня 1897, с. Юрки — 5 грудня 1972,
Київ) — український письменник, критик.
На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано
його твори «Бур'ян» (1966) та «Пилипко»
(1964). Твори А. Головка перекладалися
російською, болгарською, німецькою, поль-
ською, словацькою, угорською, чеською та
іншими мовами. Лауреат Державної премії
УРСР ім. Т.Шевченка (1969) за перші дві
книги роману «Артем Гармаш». Нагородже-
ний орденом Леніна і різ-
ними медалями.
(1851, с. Хорішки – 30 листопада
1931, Полтава) – хоровий диригент,
педагог, громадський діяч, випускник
Полтавської духовної семінарії. Біль-
ше 50 років працював вчителем
співів і керував хорами в навчальних
закладах Полтави. Зробив чимало для
популяризації української пісні. Ви-
вчив багатьох диригентів і оперних
солістів.
ІВАН
МИКОЛАЙОВИЧ РІЗЕНКО
АНДРІЙ
ДАНИЛОВИЧ
СКАБА
(12 грудня 1905, с.
Хорішки – 26 черв-
ня 1986, Київ) —
український радян-
ський партійний і
державний діяч,
історик. Дійсний
член АН УРСР.
Н а г о р о д ж е н и й
орденами Леніна,
Трудового Черво-
ного Прапора,
«Знак Пошани»,
медалями.
ІВАН
АНДРІЙОВИЧ
МИЛЕНЬКИЙ
(1922 в с. Юрки ). За відмінне виконан-
ня бойових завдань командування і
проявлені при цьому мужність і відвагу
29 червня 1945 р. повітряному стрілку-
радисту 566-го Сонячногірського Черво-
нопрапорного ордена Кутузова штурмо-
вого авіаційного полку 277-ї Красно-
сельської Червонопрапорної орденів
Суворова і Кутузова штурмової авіацій-
ної дивізії старшині І. А. Миленькому
присвоєно звання Героя Радянського
Союзу. Нагороджений орденами Леніна,
Червоного Прапора, Червоної Зірки,
Слави III ступеня, медалями.
ОЛЕСЬ
ТЕРЕНТІЙОВИЧ
ГОНЧАР
(3 квітня 1918) У 1921 році
переїхав в село Суха Кобеляцького
району Полтавської області. З
1925 року вчився у рідному селі,
потім у селі Хорішках. У 1933 році,
після закінчення семирічної шко-
ли в селі Бреусівка Козельщинсь-
кого району, працював у редакції
районної газети "Розгорнутим
фронтом".
Олесь Гончар – видатний пись-
менник, великий майстер слова,
чиї твори вже сьогодні заслужено
вважаються радянською класи-
кою. Як і всьому "поколінню Брян-
ських" – тим, кому на початок
війни було десь 20-25 років. Гон-
чару судилося в житті пройти важ-
кими фронтовими шляхами, за-
знати й гіркоти відступу та пора-
зок, і біль втрат, і радість Перемо-
ги. Трудом і зусиллями цього поко-
ління підвелася Вітчизна з руїн,
утвердила мир на землі, скорила
атом, послала своїх синів у Кос-
мос. Шлях Олеся Гончара – типо-
вий для цього покоління.
Олесь Гончар по праву назвали
великим Українцем, совістю нації,
подвижником її духовного відро-
дження.
Щедра талантами рідна Хорішківська земля