Вплив Магдебурзького

права на розвиток Сміли:

становлення, особливості

впровадження, сучасний стан

У XVIII ст.. Сміла була власністю польського магната Станіслава Любомирського.(із 1744р.) У зв’язку з психічною хворобою він 12 листопада 1770 р. зрікся своїх володінь на користь синів - Александра, Юзефа, Михайла та Ксаверія. Смілянщина дісталась Михайлові, але згодом він продав її своєму братові Ксаверію Любомирському.

Власники Сміли

Станіслав Любомирський

Герб Любомирських

Напади гайдамаків продовжувались і їх збройні виступи спостерігались протягом 1768-1780рр., то польська шляхта пішла на деякі поступки і 11 березня 1773р. князь Любомирський придбав привілей польського короля на Магдебурзьке право для Сміли.

Придбання «Привілею» для Сміли

Гайдамаки

Станислав Август Понятовский польський король

Кодекс Магдебурзького права

Тоді і з’явився герб Сміли: у червоному полі золоті літери «XL». Це вензель власника міста Ксаверія Любомирського. Герб затверджений 11 березня 1779р.

Ксаверій Любомирський віддав наказ розмістити на міському гербі Сміли перші літери власного імені та прізвища – «X»(Xavier) та «L» (Lubomirski).

Перший герб Сміли

Для актів виконавчої влади використовували печатку на червоній подушечці з ініціалами Ксаверія Любомирського

Печатка

Місту, згідно Магдебурзького права,надавалась вольність обирати 2-х кандидатів на щорічного бургомістра та по життєвого війта. На посаду війта обирали шляхетну особу, яка очолювала місцеве самоврядування( посада аналогічна сучасній посаді мера). За свою службу війт брав частину податків і судових виплат. Свою владу війт ділив з міською радою , головою якої був бургомістр.

Бурмістр (пер. «Голова громади») - вищий керівник міста з адміністративною та судовою владою в містах з Магдебурзьким правом,голова магістрату містаБурмістр був головою міської ради, а вибирали його члени ради зі свого середовища. У повноваження бурмістра входило:- керування фінансовими справами, повсякденною діяльністю міської ради ( забезпечення економічного і соціального розвитку міста). У Смілі бурмістра обирали щорічно

Міське самоврядування

МАГІСТРАТ

ЛаваСуд в кримінальних

справах

ВІЙТЧлени ради обиралися

довічна

РадаАдміністративний

орган та суд у цивільних справах

БУРМІСТРПосада могла бути

спадковою, персонально наданою

або виборною

Війт

МАГІСТРАТ

ЛаваСуд в кримінальних

справах

ВІЙТЧлени ради обиралися

довічна

РадаАдміністративний

орган та суд у цивільних справах

БУРМІСТРПосада могла бути

спадковою, персонально наданою

або виборною

Ілюстрація до оповідання Тургенєва А.І. «Бурмістр». Художник П.П.Соколов.

Жити за Магдебурзьким правом означало бути цілком самостійним. У справи такого міста, котрому надавалось це право, не могла втрутитись ніяка влада: все управління і суд покладалися на власні ВИборні власті, за законами, запозиченими в Німеччині. Такими законами являлось «Саксонське зерцало» згідно нього міщани вважалися вільними, вони мали право власності в місті, платили податки в міську скарбницю, виставляли ополчення. Для міщан це мало певний зиск так, як вони звільнялись від залежності, суду феодалів, підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Але смілянські міщани хоч і отримали право самосуду, залишалися в залежності від власника Любомирського і у випадку порушення власником привілеїв, що випливають з Магдебурзького права, міщанам надавалось право скаржитись на ноьго в королівський, асесорський суд.

Права міщан

Жити за Магдебурзьким правом означало бути цілком самостійним. У справи такого міста, котрому надавалось це право, не могла втрутитись ніяка влада: все управління і суд покладалися на власні ВИборні власті, за законами, запозиченими в Німеччині. Такими законами являлось «Саксонське зерцало» згідно нього міщани вважалися вільними, вони мали право власності в місті, платили податки в міську скарбницю, виставляли ополчення. Для міщан це мало певний зиск так, як вони звільнялись від залежності, суду феодалів, підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Але смілянські міщани хоч і отримали право самосуду, залишалися в залежності від власника Любомирського і у випадку порушення власником привілеїв, що випливають з Магдебурзького права, міщанам надавалось право скаржитись на ноьго в королівський, асесорський суд.

Права міщан

Українські міщани

Згідно «Привілею» місцевим жителям заборонялося вироблення пива, куріння, горілки. Осілим євреям у місті дозволялося займатися ремеслами, торгівлею, посередницькою діяльністю

Статус міського самоврядування до деякої міри поліпшував добробут міста. Тричі на рік у місті відбувалися ярмарки. Вони приносили У дні річних або храмових свят у Смілі відбувалися великі ярмарки і тричі на тиждень - базари. В містечко привозилось товару на 15 тис. крб., а продавалося на 13 тис. крб. На базарах у Смілі було 800-1000 селян, 350-500 дворян, духовенства, купців і дрібних торговців. Головними предметами торгівлі були бакалійні товари, зерно, мед, борошно, полотно, гончарні вироби, залізо-скоб'яні товари, тощо . Смілі чималий прибуток , але левова частка його, на жаль, осідала в кишенях можновладця Любомирського. Останній не турбувався про благоустрій міста. За словами О.О. Бобринського навіть у центрі міста будинки нагадували велетенські дерев'яні бараки.

Добробут міста

Ярмарка

Єврейські поселення в Смілі

За Магдебурзького права

Сучасний стан

Магістрат містаВходить міська знать та заможні міщани

Міська радаДепутати обрані жителями міста на основі загального, рівного, прямого виборного права шляхом таємного голосування на чотири роки

Війт- -керівник міського

управління; обирається пожиттєво серед шляхетних осіб

Міський голова (мер міста)-керівник міського управління; очолює виконавчий орган влади та головує на її засіданнях; обирається серед жителів міста на основі загального, рівного, прямого виборного права шляхом таємного голосування на чотири роки

Бургомістр- помічник війта; обирається серед шляхетних осіб щорічно

Заступники мера- Помічники мера; обирається серед шляхетних осіб на чотири роки

Міщани виконували загальнодержавні повинності та сплачували податки, які встановлювалися місцевою адміністрацією:- утримання міської адміністрації і

варти королівського війська;- сплата грошових податків у міську

скарбницю.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності;затверджують програми соціально – економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно – територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції( згідно Конституції України стаття 143)

Таким чином, можна зробити висновок , що принципи самоврядування набуті при Магдебурзькому праві залишаються, в деякій мірі і сьогодні. Отже історична оцінка поширення Магдебурзького права, його ролі і значення в Україні не могла і не може бути однозначною. Хоча німецьке право не відіграло тієї ролі для українських міст, що на Заході, однак воно сприяло виділенню міського населення в окремий суспільний стан. Вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою в органи самоврядності українських міст, Магдебурзьке право стало одним із важливих чинників культурно – правового зближення України із Західною Європою, створило правову основу становлення і розвитку самоврядування.

Висновок