СПІЛКУВАННЯСПІЛКУВАННЯКлюч до вдалогоКлюч до вдалого

шлюбушлюбу

СПІЛКУВАННЯКлюч до вдалогошлюбу

Г. Норман Райт

Львів • Видавництво “Свічадо” • 2012

Серія заснована у 2007 році

ПРАКТИЧНИЙ ПУТІВНИКДО ЩАСЛИВИХ СТОСУНКІВ

Титул оригіналу: Communication. Key to your Marriage.

УДК 173.3 ББК 88.56 Р 18

З англійської переклала Тетяна РоманикХудожнє оформлення Мар’яна Пелех

Видавництво спирається на “Український правопис. Проєкт найновішої редакції”

Інституту української мови НАН України, 1999

Райт Норман Г.Р 18 Спілкування : Ключ до вдалого шлюбу. Практичний путівник до

щасливих стосунків / Г. Норман Райт / З англ. пер. Т. Романик . – Львів : Свічадо, 2012. – 224 с. (серія “Любов. Подружжя. Сім’я).

ISBN 978-966-395-602-2

Відомий американський християнський консультант, автор ба га-тьох порадників-бестселерів Г. Норман Райт аналізує манери спіл-ку вання чоловіків та жінок, радить, як налагодити міцні по дружні зв’яз ки та навчитися долати конфлікти у сім’ї. Незалежно, чи ви одружені багато років, чи лише готуєтеся до по-друж нього життя, ця книжка допоможе вам зрозуміти одне одного на новому, глибшому рівні.

УДК 173.3ББК 88.56

© Copyright 2000 by H. NORMAN WRIGHT Originally published in the U.S.A. by Regal Books,

A division of Gospel Light Publications, Inc. Ventura, CA 93006 U.S.A.

All rights reserved © Видавництво “Свічадо”, українське видання, 2012

ISBN 978-966-395-602-2ISBN 978-966-395-237-6 (серія)

ЗМІСТ

Розділ 1. Подружні сподівання .......................................................................7Розділ 2.

Що таке шлюб? ..............................................................................16Розділ 3.

Що робить шлюб тривалим? .........................................................35Розділ 4.

Спілкування – це ключ ..................................................................52Розділ 5.

Кращі сторони спілкування...........................................................68Розділ 6.

Дар слухання ..................................................................................81Розділ 7.

Чи справді чоловіки з Плутону, а жінки із Сатурну? ..................99Розділ 8.

Як щодо характерних рис? ..........................................................125Розділ 9.

Різні способи отримання інформації ..........................................143Розділ 10.

Різні способи прийняття рішень .................................................158Розділ 11.

Основні причини гніву ................................................................179Розділ 12.

Ключ до вирішення конфліктів ...................................................201Додаток

Шкала задоволення ......................................................................217

7

ПОДРУЖНІ СПОДІВАННЯ

Р О З Д І Л 1

Чому ви одружилися? Чи можете пригадати час, коли ваше життя бу ло сповнене мрій, сподівань і надій на майбутнє? Яку роль у цих мрі ях і надіях відігравав шлюб? Чого ви очікували від шлю бу? Мож-ливо, ваша відповідь включає одне або декілька з таких тверджень:

• Я хотів розділити своє життя з кимось.• Я хотів, щоб хтось допоміг мені стати щасливим.• Я хотів провести своє життя з людиною, котру люблю і кот ра лю бить мене.

• Я хотів заповнити свій будинок тим, чого в ньому не ви-ста ча ло.

• Я хотів бути відданим Богу і любити ту людину, котру Він мені призначив.

• Я не хотів залишитись самотнім, особливо у літньому віці. Шлюб був цією гарантією.

Усе це є додатковими перевагами шлюбу, але ніщо з цього не є достатньо переконливим, щоб стати його основою.

Багато людей вступають у подружні стосунки, не розуміючи, що це зобов’язання на решту свого життя. Тому пари часто від чу ва-ють розчарування і труднощі упродовж свого сімейного життя.

Багато письменників дали визначення «християнському шлю-бові». Вейн Овтс зауважує: «Шлюб – це угода про віддану любов, ка яття і прощення».

8

Девід Огсбургер дає визначення шлюбу, передусім запитуючи: «Чи шлюб є особистою справою двох закоханих людей, чи це при-все людне укладення угоди?». Відтак продовжує: «Ні тим, ні ін-шим. Це щось інше. Зовсім інше!».

Загалом, християни не вважають, що шлюб, передусім, є зо бов’язувальною, законною чи суспільною угодою. Христи-яни розуміють шлюб як обітницю, дану перед Богом і в при сутності приятелів-християн. Ця обіцянка є довго три ва-лою не через страх перед законом, а через те, що вона була да на і не є обмеженою умовами. Вона є серйознішою, міц ні-шою і тривалішою, ніж будь-яка законна угода.1

Деякі психологи, сімейні консультанти і духовні особи вва-жають, що шлюб – це контракт, і чимало людей легко з цим пого-джу ється. Але чи це справді так?

У кожному контракті є певні умови. Контракт між двома сто-ронами – чи це товариства, чи окремі особи – включає в себе до-тримання кожною своєї частини угоди. Це і є умови (якщо ви ви-конуєте їх, то й інша людина має робити це). У подружжі і під час самого чину вінчання немає умов. Присягаючи, ви не говорите: «Я кщо чоловік любитиме свою дружину, то дружина дотри му ва-ти меться умов контракту» чи «Якщо дружина коритиметься чоло-ві кові, то він виконуватиме умови контракту». Шлюб – це не об-ме жена умовами обітниця, яку двоє людей дають одне одному.

У кожному контракті є пункти про можливості відмови від виконання зобов’язань угоди. У цих пунктах сказано, що коли од-на зі сторін угоди не дотримується своїх зобов’язань, то друга також звільняється від своїх. Якщо одна людина не виконує своєї час тини угоди, то інша може відмовитися від цієї угоди. У по-дружньому житті немає таких пунктів.

Отож, якщо шлюб – це не контракт, тоді що це? Це зо бо в’я зан ня, не обмежене умовами, яке чоловік та жінка беруть на усе життя.

9

ЩО РОБИТЬ ШЛЮБ ТРИВАЛИМ?

Зобов’язання кожен розуміє по-своєму. Для декого міцність зо бов’язання змінюється залежно від їхнього емоційного чи фі-зич ного ста ну. Слово «зобов’язуватися» означає здійснювати, ви-конувати. Воно оперте не лише на почуттях – це обітниця. Це при ватна обіцянка, яку ви також можете давати привселюдно. Її по трібно виконувати до кінця, незважаючи на пере шко ди. Це те все, що одна людина віддає іншій. Це ризиковано, але воно робить жит тя довершеним.

Зобов’язання вимагає від вас покинути вашу дитячу мрію бути безумовно прийнятим вашим партнером і очікувати, що він за до-віль нить усі ваші потреби і компенсує усі ваші дитячі роз ча ру-вання . Це означає, що ви повинні бути готовими до того, що ваш парт нер час від часу розчаровуватиме вас. Ви маєте навчитись прий ма ти це і не використовувати як причину для розірвання сто сунків.

Імовірно, щоб найкраще пояснити зобов’язання, його можна при рівняти зі стрибком з допомогою еластичного тросу (банджі-джампінг). Якщо ви коли-небудь стрибали, то знаєте, що перший зроб лений крок з платформи потрібно довести до кінця. Часу на роз думи чи зміну рішення – немає. Немає і дороги назад.

Один друг поділився зі мною тим, що робить його шлюб три-валим. Він сказав: «Норме, кожен із нас дав обітницю одне одно му і подружньому життю. Коли нашої взаємної обіцянки ставало не-достатньо, то саме обітниця подружньому життю утримувала нас разом».

Для декого зобов’язання перед іншим до смерти видається ідеалістичним. Вони беруть його на себе тоді, коли їм це підхо-дить, і при цьому не відчувають незручности. Але коли з’являють-ся певні проблеми, зобов’язання стають неактуальними.

Зобов’язання – більше, ніж підтримка; це більше, ніж про дов-жу вати миритися з не надто вдалим вибором подружнього парт-нера. Зобов’язання – це вклад, робота над тим, щоб стосунки

10

зроста ли. Це не просто сприймання і терпіння негативних сторін свого партнера, це праця над тим, щоб змі-нити його. Це означає бути вір ним комусь, незалежно від обс та вин. Як приклад, про по нуємо істо рію однієї дру жини.

У 1988 мені діягностували вірус Епштейна-Барра (синдром хро ніч-ної втоми). Це дуже вплинуло на моє активне, сповнене емо цій жит-тя. Мій чоловік, Келлі, завжди був по руч зі мною. Він став моїм поміч-ником упродовж цих років адаптації. Піклувався про нашу сім’ю, коли я не мала сил цього робити. Підтриму-вав мене під час депресії, включаючи тих десять днів у лікарні. Наполягав на тому, що мені потрібно відпочи-вати, навіть якщо це на кладає на ньо го ще більший тягар. Оплачував будь-яке обна дій ливе лікування, не-зва жаючи на ціну. Він для мене біль-ше, ніж чоло вік, він мій найкращий друг – друг, котрий є ближчим за будь-якого іншого члена сім’ї. Ко ли я познайомилась із ним, він став мо-їм лицарем у блискучих шатах і до -во дить це впродовж чотирнадцяти з по ловиною років нашого по друж-ньо го життя. Інколи кажу йому, що він є моїм спасінням, тому що не уяв ляю, що я робила б, якби не його си ла. Я не знаю, чи перебувала б із

З о б о в ’ я з а н н я –

б і л ь ш е ,

н і ж п і д т р и м к а ;

ц е б і л ь ш е , н і ж

п р о д о в ж у в а т и

м и р и т и с я з н е

н а д т о в д а л и м

в и б о р о м

п о д р у ж н ь о г о

п а р т н е р а .

З о б о в ’ я з а н н я –

ц е в к л а д ,

р о б о т а н а д т и м ,

що б с т о с у н к и

з р о с т а л и .

11

Господом, якби не його підбадьо рен ня. Пізнання його стало най-кра щим досвідом мого життя.

Коли життя змінюєтьсяУ сімейному житті завжди будуть успіхи і невдачі. Будуть ве ликі змі ни – деякі передбачувані, інші такі, що з’являються не очі ку-вано і несуть за собою як можливість удосконалитись, так і ри-зик. Багато шлюбів розпадається, тому що люди часто ігнорують той неминучий факт, що стосунки і вони самі змінюються.

Одна жінка розповіла про свій ріст і ризиковані ситуації у шлю бі:

Позаяк ми одружені п’ятдесят років, то можете лише уяви-ти, скільки змін нам довелось пережити: три війни, оди над-цять президентів, політ на місяць, перехід від ґрунтових до ріг до автострад. Хоча ці зміни довкола були великими, осо бисті зміни, які, завдяки Богові, відбулися всередині нас, були ще більшими. На той час ми не розуміли, як Бог ке рує нашим життям, але сьогодні, оглядаючись назад, усві-дом люємо, що наш шлюб є школою розвитку характеру. Бог використав мого чоловіка у моєму житті, а мене – у йо-го, щоб зробити нас ще більше схожими на Христа. Отож, які уро ки ми взяли для себе з того, як Бог використовує шлюб, щоб змінити нас? Їх багато. За п’ятдесят років по-дружнього жит тя ми зрозуміли, що відмінності вдоско на-люють нас, проб леми об’єднують, а служіння скріплює.

По-перше, Бог використав наші відмінності й численні труд нощі, щоб допомогти нам розвиватись, зростати. Пер-шою та кою великою проблемою було те, що після одру жен-ня нас очікувала тривала розлука. Наші стосунки поча лись у во єн ний час: ми зустрілись у церкві, зустрічались два мі-ся ці й після тритижневих заручин побрались, а вже за два мі ся ці після одруження розлучились на два роки, позаяк Джи м і під час Другої світової війни було скеровано у

12

країни, що на півдні Тихого океану. Коли він повернувся, ми були абсолютно чужими одне одному, але одруженими!

Як би ви поводились у цій ситуації?Наступні слова однієї жінки відображають довічний вияв

любови і відповідальности.

Сцени з реального життя не схожі на сцени з кіно. Мій чоло-вік був надто високим для лікарняного ліжка, його ноги ви-ступали з-під покривала. Я вчепилась за них так, ніби це мог ло врятувати йому життя. Трималась за них так міцно, що якщо б мені не вдалося втримати його від падіння зі стрім кої скелі, то ми полетіли б обоє. Саме таким пеклом бу ла палата інтенсивної терапії.

Здавалося, що увесь світ перетворився на ніч: холодну і чор ну. Не було місця, куди ти хотів би піти. Лікарі на ма га-лись бути привітними. Їх очі говорили: «Від нас нічого не за лежить. Ми зробили усе, що могли».

Медсестра з легким ямайським акцентом поклала мені на плечі рожеву ковдру. Хтось шепнув: «Це справа лише кіль кох хвилин».

Лише кілька хвилин, щоб сказати одне одному те, що ми за були сказати. Лише кілька хвилин, щоб переосмислити усе наше спільне життя. Чи достатньо добре ми любили од-не одного?3

БОЖІ ПЕРСПЕКТИВИ НА ШЛЮБ

Що Боже слово говорить про шлюб? Книга Буття 2, 18-25 вчить нас, що шлюб був Божою ідеєю і у Нього було декілька намірів.

Тоді сказав Господь Бог: «Не добре чоловікові бути самому; со творю йому поміч, відповідну для нього». І сотворив Гос-

13

подь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів під небесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось. І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звірові польовому, але для чо ловіка не знайшлося помочі, йому придатної . Тоді Гос-подь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом. Потім з реб-ра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і при вів її до чоловіка. І чоловік сказав: «Це справді кість від мо їх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка». Так-то полишає чоловік свого бать-ка й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним ті л ом. А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та (одне од ного) не соромилися.

ТовариствоБог створив шлюб для товариських стосунків. Як відмітив Джон Міл тон: «Самотність було першим, що Бог назвав недобрим». Са-мот ність та ізоляція не узгоджуються з Божими творчими наміра-ми. Бог створив чоловіка, щоб він жив з іншими людьми і тією ін шою першою стала жінка.

Коли Бог сказав, що недобре чоловікові бути самотнім, Він мав на увазі, що це було недобре під різними оглядами.

Це було недобре фізично; не було партнера.Це було недобре емоційно; не було з ким поділитись думка ми.Це було недобре духовно.

ПовнотаБог також створив шлюб для повноти. Жінка мала стати «по міч-чю, подібною до нього» (вірш 18). Жінка допомагає чоловікові, щоб його (і її) життя було повним. Вона заповнює порожні місця. Во на розділяє з ним його життя і спонукає до ширшого кон так ту за допомогою потягу, який між ними є. Вона єдина, хто може

14

стати надійним товаришем. Подружні партнери є насправді здійс-нен ням Божого наміру повноти чи цілісности у житті.

СпілкуванняБог мав намір, щоб товариство і повнота у шлюбі переросли у спіл кування, позаяк двоє людей діляться щодня сенсом свого жит-тя. Як зазначає Дуайт Смол: «Серцем подружнього життя є його сис тема спілкування... Але жодна пара не починає свого подруж-ньо го життя з високорозвинутого спілкування. Це те, що потрібно вдос коналювати впродовж усього їхнього спільного життя».4 Від-чуття задоволення у товаристві й відчуття повноти розвива ють ся тоді, коли чоловік і дружина вчаться розмовляти відкрито і з ро -зумінням. Андре М. Ороіс стверджує, що щасливий шлюб – це дов га розмова, яка завжди видається надто короткою. Якою є ва-ша думка щодо цього твердження?

Коли ви обмінялись подружніми присягами, слова «покидати» і «бути вірними» стали частиною вашого життя. Чи ви розуміли ці слова? Покидати – означає відмовитись від одних стосунків пе ред тим, як будувати нові. Це не означає, що ви повинні ігно ру-вати своїх батьків. Ідеться про розрив зв’язку з ними і взяття на се бе відповідальности за свою половину.

Бути вірним – означає об’єднатися. Коли чоловік об’єднується зі своєю дружиною, це означає, що вони стають одним тілом. Цей тер мін є чудовим коротким описом єдности, повноти і міцности, які, згідно з Божим наміром, мають бути у шлюбі. Тут ідеться про не звичайну єдність – абсолютну близькість упродовж усього жит-тя, яку символізує статева єдність.

Колись я чув чудовий опис виразу «бути вірним». Якщо ви три-маєте грудку темно-зеленої глини в одній руці і грудку світло-зе-леної в іншій, то можете чітко відрізнити два відтінки кольору. Од нак коли ви зліпите ці дві грудки докупи, то, на перший погляд, ви просто побачите грудку зеленої глини. Коли ви оглянете грудку ближ че, то побачите чіткі окремі лінії темно-зеленої і світло-зеле-ної глини.

15

Це картина ваших подружніх стосунків. Ви обоє змішані разом так, що виглядаєте як одне, хоча кожен із вас є окремою осо бис-тістю. Але зараз ви маєте подружню особистість, яка існує у вас обох.

Християнський шлюб є чимось більшим, ніж з’єднанням двох людей. Він також включає третю особу – Ісуса Христа, котрий на дає сенсу, провадить і керує стосунками. Коли Він головує у шлюбі, то тоді й лише тоді цей шлюб є християнським.

Як ви після одруження поводились, покидаючи своїх батьків? Як ви стали одним тілом зі своїм подружнім партнером, об’єднав-шись, і, водночас, залишаючись індивідами? Чому б не поговорити про це?

ЯКИМ Є ВАШ ПЛАН?

Пригадайте час, коли ви ще не були одруженими.1. Яким ви уявляли ваше подружнє життя? Чи воно виявилось

та ким, як ви очікували?2. Чи ви зі своїм подружнім партнером мали різні уявлення

про шлюб? Як ви виявили ці відмінності? Чи відкрито роз-мовляли про них?

3. Я очікував, що шлюб змінить мій спосіб життя...4. Я вважаю, що мій чоловік (дружина) сподівався, що я

буду...5. Я очікував(ла), що моя дружина (чоловік) буде більш...

Примітки 1. David Augsburger Cherishable and Marriage (Skottdale, Penn.: He rald Press,

1971), с. 16 2. Rebecca Cutter, When Opposites Attract (Nev York: Dutton, 1994), с. 189. 3. Barbara Ascher, “Above All, Love”, Redbook (February 1992). 4. Dwight Harvey Small, After You’ve Said “I Do” (Grand Rapids, Mich.: Fle-

ming H. Revell, 1968), сс. 11, 16.

16

ЩО ТАКЕ ШЛЮБ?

Р О З Д І Л 2

Якщо хтось запитав би вас «То що це таке шлюб?», що ви відповіли б? Розгляньмо декілька факторів, які роблять шлюб тим, чим він є:

Шлюб – це подарунок.

Шлюб – це можливість навчитися любити.

Шлюб – це подорож, під час якої ми часто стоїмо перед ви-бо ром, за який відповідальні.

Шлюб побудований на обіцянці спілкуватися. Ми маємо на вчитися розмовляти мовою наших партнерів.

На шлюб часто впливають невирішені проблеми минулого – більше, ніж ми це усвідомлюємо.

Шлюб – це заклик до служіння.

Шлюб – це заклик до дружби.

Шлюб – це заклик до страждання.

Шлюб – це процес удосконалення. Це можливість, щоб Бог змінив нас на таких, якими Він нас хоче бачити.

Шлюб – це не випадок, це спосіб життя.

Шлюб означає близькість у всіх сферах: духовній, інтелекту-аль ній, соціяльній, емоційній та фізичній.

17

У цьому розділі розглянемо чотири випадки: шлюб як по-дарунок, як заклик до служіння, як близькі стосунки і як процес удос коналення. Подумайте про кожен із цих випадків у ваших по д-ружніх стосунках. Якою є ваша думка про шлюб і що у шлюбі ма-тиме прямий вплив на спілкування між вами і вашим парт не ром?

ШЛЮБ ЯК ПОДАРУНОК

Що ви думаєте про твердження, що ви можете бути найкращим по дарунком для вашого партнера або що ваш партнер може бути най кращим подарунком, який ви коли-небудь отримували?

Подарунок – це річ, яку ви обираєте ретельно й уважно. Його ме та – принести радість і задоволення іншій людині; це виявлення гли боких почуттів того, хто його дарує. Подумайте про турботу і зу силля, які ви докладаєте, обираючи подарунок. Ви думаєте над тим, що може потішити одержувача, що принесе задоволення, щас тя чи підбадьорення. Хочете подарувати щось, що покаже лю-дині всю глибину ваших почуттів і те, як багато ця людина озна-чає для вас.

Прагнучи, щоб цей подарунок був особливим і важ ли вим, ви по чинаєте шукати його у різних крамницях, роз гля даючи і відкла-да ючи речі, поки одна з них не приверне вашої ува ги і ви не зро-бите свого вибору. Ви загортаєте подарунок. Роз ду муєте над тим, як найкраще піднести його людині, щоб ще біль ше посилити її радість.

Обираючи цей особливий подарунок, ви відчуваєте хви лю ван-ня і вагання. Ви не просто даруєте якусь річ, а витрачаєте свій час та енергію. Найчастіше цінуються не найдорожчі подарунки, а ті, що відображають зацікавленість особи, котра дарує, у ба жан нях і прагненнях іншої людини.Ви є подарунком для вашої половини. Якщо взяти до уваги цей

факт, то як вам потрібно поводитись, щоб ваш подружній партнер від чув, що він отримав особливий подарунок? Як ви, як подару-

18

нок, можете піднести дух вашого партнера і змінити його чи її по гляд на життя?

Якою є ваша реакція, коли ви отримуєте особливий подарунок, який тішить вас? Пригадайте себе у дитинстві. Чи можете ви зга-дати найзахопливіший і найособливіший подарунок, який ви коли-небудь отримували? Чи можете пригадати ваші думки і почуття у цей момент? Як ви поводились із цим подарунком? Чи були обережні з ним, щоб не пошкодити його? Певно, ви з особ-ливою увагою ставились до цього подарунку.

Якщо ваша дружина чи чоловік є особливим подарунком для вас, то як ви поводитесь із цим цінним даром? Чи проявляєте ви особ-ливу турботу до вашого партнера, увагу, чи опікуєтесь ним і ша ну-єте його? Чи ваш партнер відчуває, що є подарунком для вас?

Ми даруємо подарунок як вияв любови і прихильности, неза-леж но від того, чи його заслужила людина, чи ні.

ЯК НА ВАШУ ДУМКУ?

1. Яким був найкращий матеріяльний подарунок, що вам його коли-небудь дарувала дружина чи чоловік?

2. Яким був найкращий нематеріяльний подарунок, що йо-го вам коли-небудь дарував ваш партнер?

3. Який подарунок ви хотіли б подарувати вашому чоло ві-ко ві чи дружині?

4. Що оцінив би ваш партнер?

ШЛЮБ – ЦЕ СЛУЖІННЯ

Шлюб – це заклик до служіння. Це не дуже популярна ідея, і вона не є першорядною в переліку пріоритетів для більшости шлюбів. Ми більше хотіли б, щоб служили нам, а не ми. Подивімось, які вказівки дає християнському шлюбові Святе Письмо:

19

Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в лю бові, коли є якась спільність духа та якесь серце і ми-лосердя, то завершіте мою радість; думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. Не робіть нічого пі до впливом суперечки чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; майте на увазі ко-ристь не власну, а радше інших. Плекайте ті самі думки в со бі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив се бе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до лю дини. Подобою явившися як людина, Він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної (Фили-п’ян 2, 1-8).

Ісус добровільно вирішив стати рабом. Він ставить наші інте-ре си вище від своїх. Так само апостол Павло говорить нам «ко ри-тися один одному у Христовім острасі» (Ефесян 5, 21).

Зверніть увагу на одну важливу думку: ми ніколи не повинні ви магати, щоб наш партнер був нашим слугою чи виконував чіткі вка зівки Святого Письма. Якщо відчуваємо, що хочемо вимагати цьо го, чи хоча б згадуємо про це, то це означає, що нас більше ці-кавить задоволення власних бажань, аніж служіння. Якщо чо ловік вимагає від своєї дружини, щоб вона ставилась до нього, як до голови сім’ї, то, відверто кажучи, він втратив своє головування! У Ефесян 5, 22-25 сказано, що якщо чоловік хоче бути головою сім’ї, то він має любити свою дружину, як Христос полюбив Церк ву і віддав своє життя за неї. Це називається жертовною любов’ю – служінням.

Хто кому підкоряється?Грецьке слово «коритися» з Ефесян 5, 21 – hupotasso. Воно та кож перекладається як «підпорядковуватися» і в Новому Завіті вжи-вається декілька разів. Активна форма цього дієслова є війсь ко-вим терміном. Цей термін означає підпорядкування, яке базується

212

ПОЧАТОК ПЕРЕМИР’Я

Інколи конфлікти марнують час і ува гу пари. Пара витрачає свою енер гію, розмірковуючи над конф-лік том. Якщо ви почнете помічати від мінності під час проведеного ра-зом часу, то усе може змінитися. Звер-тайте увагу на те, що ви робите по-ін шому, порівняно з тим, коли ви наодинці. Це може стати ключем, який вам потрібен, щоб зменшити сварки у майбутньому.

Звертайте увагу на те, як конфлікт завершуєтьсяЧасто, коли я розмовляю з парами про їхні конфлікти, вони звертають увагу на те, що створює конфлікт. Але мене цікавить, як він завер шу-єть ся. Те, хто розпочав його, може не бути таким важливим, як чому і як він завершується. Якщо ви ви яви те те, що спонукає до перемир’я, то змо-жете використовувати це в май бут-ньому. Якщо ви перекидаєте свою ува гу на кінцеві події кон флік ту, за-мість початкових, то можете з’ясу-вати, чому і як розпочався кон флікт.

Встановлюйте, де виникають кон фліктиЄ певні кроки, які можуть ро зірва-ти коло конфлікту у подруж ньо му

Ч а с т о п а р и

з в е р т а ю т ь у в а г у

н а т е , що

с т в о р ю є

к о нфл і к т .

Те , х т о р о з п о ч а в

й о г о , м ож е н е

б у т и т а к и м

в а ж л и в и м , я к

ч о м у і я к в і н

з а к і н ч у є т ь с я .

Я кщ о м и в и я в и м о

т е , що с п о н у к а є

д о п е р е м и р ’ я ,

т о з м о ж е м о

в и к о р и с т о в у в а т и

ц е у

м а й б у т н ь о м у .

213

житті. По-перше, з’ясуйте, де більшість ваших конфліктів ви ника-ють. Чи це відбувається в одному місці? За обіднім столом? В ав-томобілі? У спальні? З’ясуйте, де виникають конфлікти і змі ніть місце. Нехай вашим правилом буде починати дискусії у різ них місцях.

Одна пара домовилась, що як тільки у них починатиметься кон флікт, вони підуть у ванну і продовжать його там. Зазвичай, вони починали сміятися, що допомагало вирішувати проблему.

Встановлюйте, коли виникають конфліктиНаступним кроком є виявити, коли виникає конфлікт. Як тільки ви це з’ясуєте, домовтеся не обговорювати проблему в цей час. Ба гато пар відкрили для себе, що корисно планувати час обго во-рення проблем, які, на їхню думку, можуть перерости у кон флікт. Деякі пари навіть розробляють структуру з правилами, як, на-приклад, встановлення таймера (ви не можете говорити більше 30 секунд), перефразування вголос того, що сказав партнер, три-мання за руки під час розмови.

Встановлюйте, як знівелювати конфліктОдна пара купила дві пари кумедних окулярів з носом. Як тіль ки вони почули, що назріває конфлікт, обоє одягали ці окуляри. Це постійно ламало шаблон проходження конфлікту.

Інша пара виробила звичку передбачати кожного вечора, чи день буде вдалим, чи ні. Під вечір вони розповідали одне одному, яким був день. Завдяки цьому передбаченню, імовірність доброго дня була більшою.6

Кроки до розв’язання конфліктуМожливо, ви вирішили, що хотіли б використовувати розв’язання як свій стиль керування конфліктом, але вас цікавить, що для цьо-го потрібно робити. Ось план, який вам допоможе рухатись у нап рямі до розв’язання. Ці пропозиції діятимуть, якщо ви при ді-лятимете час, докладатимете зусилля і будете наполегливими.

214

Оскільки конфлікт стосується процесу спілкування, і ці ці поняття не можна розділити, багато пропозицій є головними принципами спіл кування. Вони не обов’язково перераховані у порядку зростан-ня важливости.Говоріть прямо і особисто до іншої людини. Не припускайте,

що інша людина знає, що ви думаєте чи відчуваєте. А якщо щось і знає, то припустіть, що він чи вона знає дуже мало, і ви вперше об-говорюєте цю проблему. «Хто другого картає, здобуде з часом біль- ше ласки, ніж той, що леститься язиком» (Приповідки 28, 23).Будьте чесними у своїх висловлюваннях і запитаннях. Засто-

совуйте Ефесян 4, 15. 23 як у висловлюваннях, так і у запитаннях. Чи має ваш партнер свободу ділитись чесними відповідями під час запитань, які ви ставите, навіть якщо ви не погоджуєтесь з від повіддю? Якщо ви відчуваєте, що запитання вашого партнера має подвійний смисл чи прихований мотив, відповідайте лише на за питання по суті. Не намагайтесь вловити цю хитрість чи пе ре-хитрити свого партнера.Змінюйте свої запитання на висловлювання. Дуже часто один

із учасників конфлікту почувається ніби на допиті.Зосереджуйтесь на бажаних сподіваннях або на позитивних

змі нах, а не на невдачах, недоліках або тому, чого ви хочете уник-ну ти. Це допомагає вам бути обізнаним у тому, що є приємним і ко рисним для іншої людини. Хочете вірте, а хочете ні, легше по-чати поводитись по-новому, ніж відмовитись від старої по ведінки. Не просіть вибачення за свої почуття і потреби.

Коли ви ділитесь своїми бажаннями, то подавайте своє про-хання як перевагу, а не як необхідність.

Якщо ви не відчуваєте любови з боку партнера, то почніть ви-являти свою любов партнерові. Якщо ви почнете виявляти лю-бов, ваш партнер зможе більше проявляти свою любов до вас. Як що ж ні, то все гаразд, ваш вчинок любови може задовольнити деякі ваші потреби і може бути проявом любови Христа. Робіть «Я» висловлювання, замість «ти» і діліться своїми по-

чуттями, які є зараз, а не були у минулому.

215

Обирайте найкращий час. «Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане до речі» (Приповідки 15, 23).Визначте проблему. Як ви визначаєте проблему і як це робить

ваш партнер? Ви можете запропонувати призупинити розмову і точ но записати те, що намагаєтесь вирішити.Визначте, у чому ви погоджуєтесь навзаєм, а в чому ні під час

конфлікту. Спочатку поділіться з іншою людиною, у чому ви одностайні, а тоді запитайте її чи його, у чому він чи вона з вами не погоджується. Прояснити ситуацію допоможе записування цього.

Далі – найскладніша частина. Визначте свій внесок у проблему. У більшість із конфліктів свій внесок роблять двоє людей. Якщо ви берете на себе частину відповідальности за проблему, інша особа бачить ваше бажання до взаємодії і, ймовірно, буде відкритішою до дискусії.

Наступний крок – висловити позитивно, яка поведінка, на ва-шу думку, може допомогти; виявіть бажання запитати його чи її думку. Коли ваш партнер ділитиметься з вами, будьте відкри ти-ми до його чи її почуттів, спостережень і пропозицій.

ЯКИМ Є ВАШ ПЛАН?

1. Який із п’яти способів вирішення конфліктів вико рис то-вуєте ви?

2. Що ви робитимете по-іншому в майбутньому, щоб ви-рішувати конфлікти здоровішим способом?

3. Як би ви хотіли, щоб ваша половина молилась за вас на-ступного тижня?

Примітки 1. James G. T. Fairfield, When You Don’t Agree (Scottdale, Penn.: Herald Press,

1977), с. 18.

216

2. Dwight Harvey Small, After You’ve Said “I Do”(Grand Rapids, Mich.: Fleming H. Revell, 1968), с. 130.

3. Там само, с. 139. 4. Gladys Hunt, Honey for a Child’s Heart (Elgin, Ill.: David C. Cook Publishing

Co., 1977). 5. David and Vera Mace, We Can Have Better Marriages if We Really Want Them

(Nashville, Tenn: Abingdon Press, 1974), сс. 88-90. 6. Michele Werner-Davis, Divorce Busting (New York: Summit Books, 1992),

сc. 1-36, 149, 150, 159, 160, адаптовано.

217

ШКАЛА ЗАДОВОЛЕННЯ

Д О Д А Т О К

ІнструкціїДайте відповіді на наступні 11 запитань. Потім заповніть Шкалу За доволення. Після того, як ви обоє виконаєте ці два завдання, обе ріть час, коли зможете залишитись наодинці й поділитись сво-їми відповідями. За один раз, звісно, ви не обговорите усього, для цього потрібно дві або три зустрічі. Переконайтесь, що ви зо-середжуєтесь на тому, чого хочете, і що можете зробити для май-бут нього.

1. Опишіть, скільки важливого часу ви проводите разом як пара і коли ви це робите.

2. Опишіть п’ять вчинків чи завдань, які робить ваш парт-нер і які ви цінуєте.

3. Назвіть п’ять характерних рис свого партнера, які ви ці-ну єте.

4. Як часто ви підбадьорюєте чи підштовхуєте свого парт-нера до вчинків чи якостей, описаних у пунктах 2 і 3?

5. Вкажіть чотири важливих прохання, які ви висловлюєте сво єму партнерові. Як часто ви це робите? Якою є реак-ція вашого партнера?

218

6. Згадайте чотири прохання, які ваш партнер зазвичай має до вас. Як часто він, чи вона їх робить? Якою є ваша реакція?

7. Що ви цінуєте найбільше у спілкуванні вашого парт нера?

8. Як ви проявляєте свою любов до вашого партнера?

9. Як ваш партнер проявляє свою любов до вас?

10. Що було одним із найбільш яскравих досвідів у вашому шлюбі?

11. Які особисті й подружні моделі поведінки ви хотіли б змінити у собі?

ШКАЛА ЗАДОВОЛЕННЯ

ІнструкціїВикористовуйте Х, щоб позначити ваш рівень задоволення у кож-ному елементі ваших стосунків, перерахованому нижче. 0 = від-сутність задоволення; 5 = посереднє задоволення; 10 = чудово, фан тастично, найкраще.

Обведіть кружечком, яким є, на вашу думку, рівень задоволення ва шого партнера на цей час.

1. Наша щоденна особиста взаємодія одне з одним

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2. Наша любляча, романтична взаємодія

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

219

3. Наші сексуальні стосунки

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

4. Частота нашого сексуального контакту

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

5. Моя довіра партнерові

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

6. Довіра мого партнера до мене

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

7. Глибина нашого спільного спілкування

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

8. Як добре ми спілкуємось мовою одне одного

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

9. Спосіб поділу домашньої роботи

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

10. Спосіб прийняття рішень

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

11. Спосіб вирішення конфліктів

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

220

12. Пристосування до відмінностей одне одного

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

13. Кількість проведення вільного часу разом

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

14. Наскільки якісним є цей спільно проведений вільний час

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

15. Кількість окремо проведеного вільного часу

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

16. Наше спілкування з друзями як пари

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

17. Спосіб, яким ми підтримуємо одне одного у важкі часи

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

18. Наша духовна взаємодія

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

19. Наше духовне життя

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

20. Рівень нашої фінансової забезпечености

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

21. Як ми керуємо грошима

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

22. Стосунки мого партнера з моїми родичами

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

23. Мої стосунки з родичами мого партнера

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Оберіть три пункти, бал яких дорівнює 3 або менше і скажіть, що потрібно для того, щоб ваш рівень задоволення у цих сферах був вищим. Обговоріть також, як ви працюєте над цими проблемами.

серія “Любов Подружжя Сім’я”

Науково-популярне видання

Г. Норман РайтСпілкування

Ключ до вашого шлюбуПрактичний путівникдо щасливих стосунків

Літературний редакторІванна Рижан

Богословський редакторТереза Ференц

Технічний редакторЮрій Пелех

Підписано до друку 25.08.12. Формат 60x84/16. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 13. Ум. фарбовідб. 13,5.

Обл.-вид. арк. 6,6.

ТзОВ Видавництво “Свічадо”(Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004)

79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22.Тел.: (032) 235-73-09, тел./факс: (032) 240-35-08

e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com

Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у ПП «Коло» (cвiдоцтво серiя ДК №498 від 20.06.2001 р.) вул. Бориславська, 8, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100