Особливості спілкування в юнацькому віці

Автор: Якименко Ю.В.

У віковій психології, вік старшого школяра (9-11 класи, 15-17 років),прийнято відносити до ранньої юності. Юнацький вік (згідно недостатньо точному, але образному і зрозумілому визначенню багатьох педагогів і психологів) виступає як своєрідна риса між дитинством і дорослістю.

Отже, старший школяр знаходиться ніби на порозі вступу в самостійне трудове життя. Для нього набувають особливої актуальності фундаментальні задачі соціального та особового самовизначення, як визначення себе та свого місця в дорослому світі. Юнака та дівчину повинні турбувати (а чи турбують?) багато серйозних питань: як знайти своє місце в житті, обрати справу у відповідності зі своїми можливостями і здібностями, в чому смисл життя, як стати справжньою людиною та багато інших.

Спілкування старшокласників з однолітками. 

У життєдіяльності старших школярів важлива роль належитьїхньому спілкуванню з

ровесниками.

а) розширення сфери спілкування.

*збільшенні часу на спілкування (три-чотири години в будні, сім-дев'ять годин у вихідні),

*в розширенні соціального простору (серед найближчих друзів старшокласників — учні інших шкіл, училищ, студенти вищих навчальних закладів),

*географії, *в очікуванні спілкування (в активному

пошуку його, постійній готовності до комунікативних контактів);

б) індивідуалізація (вибірковість) спілкування

Свідченням індивідуалізації стосунків є чітке відмежування їх суті від оточення, високі вибірковість у дружбі та рівень вимог до спілкування в парі.

Мотивами неформального спілкування у парі і в групі є пошук найсприятливіших психологічних умов

Однак юнацька комунікативність часто буває егоцентричною, оскільки потреба у самовияві, розкритті своїх переживань домінує над інтересом до почуттів і переживань іншого, що зумовлює взаємну напруженість у стосунках, незадоволеність ними.

взаєморозуміннявзаємодопомогавірність і психологічна близькість

Особливо цінуючи дружбу з дорослими, вони більше потребують усе-таки дружби з ровесниками

Говорячи про дружбу однолітків, маємо на увазі не стільки товариство однакових за віком юнаків і дівчат, скільки людей з однаковим соціальним статусом, потребами тощо - те, що складає юнацьку субкультуру. Для старшокласників важливо, щоб

інші сприймали їх такими, якими вони себе вважають. Очевидно, сучасні неформальні молодіжні течії є способом задоволення цієї потреби.

Спілкування старшокласників з дорослими

За даними досліджень, 85% старшокласників визнають потребу в спілкуванні з дорослими актуальною для себе, з них понад 66% найбажанішими партнерами у спілкуванні вважають батьків.

Юнаки прагнуть бути з дорослими на рівних і хотіли б бачити в них друзів і порадників, а не наставників.

Основною умовою спілкування з дорослими є довіра

За деякими даними приблизно 70% юнаків і дівчат хотіли б бути схожими на своїх батьків

Конфлікти з батьками і вчителями завжди є результатом помилок як дітей, так і дорослих. Вони свідчать про необхідність коригування позиції дорослих стосовно старших школярів.

- зростаюча демократизація взаємостосунків поколінь, розв'язання проблеми автономії дорослих дітей;

-поведінкової (потреба і право юнака

самостійно розв'язувати питання, які стосуються його особисто),

-Емоційної (потреба і право мати

власні прив'язаності)

-моральної і ціннісної автономії (потреба і право на власні

погляди);

- розв'язання проблеми авторитету батьків, взаєморозуміння у стосунках з батьками;

- нерівномірність спілкування, коли за стрімкою інтенсифікацією спілкування настає період спаду інтенсивності спілкування до накопичення нових проблем.

Темами спілкування старшокласників з дорослими є:

! навчання ! вибір майбутньої професії ! міжособистісні стосунки! захоплення ! норми моралі ! минуле, теперішнє і

майбутнє дитини ! атмосфера у сім'ї тощо.

Інтимне спілкування у ранній юності. Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості.

1)можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі;

2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії;

3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною;

4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка;

5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення;

6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси;

7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

Перше кохання також певною мірою є наслідком прагнення молодої людини до емоційного контакту, душевної близькості, до розуміння. Кохання в юнацькому віці, зазвичай, набуває форм симпатії, захоплення, закоханості або ж форму дружби-кохання. У всіх своїх проявах перше кохання - це важливе випробування в юності, яке багато в чому впливає на розвиток особистості юнака.

В ранній юності сильніше порівняно з попередніми віковими етапами, виявляється потреба в самотності. Комунікативна самотність - це спілкування з деяким ідеальним партнером, зі своїм Я, з уявними особами. На самоті юнаки і дівчата програють ролі, які їм недоступні в реальному житті. Вони роблять це в іграх-мріях, переважно рефлексивних і соціальних.

)))) Отже, міжособистісне спілкування на етапі ранньої юності є важливим чинником розвитку особистості. )))) Спілкування з ровесниками характеризується розширенням його сфери. )))) Емоційна прив'язаність у міжособистісних стосунках реалізується у юнацькій дружбі. )))) У сфері інтимних стосунків старшокласники задовольняють свої важливі соціально-психологічні потреби. )))) Основною умовою спілкування з дорослими є довіра.

На все добре!