МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 314.727

НІКОЛАЙЧУК МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна

економіка і політика

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:

д.е.н., проф. Нижник В.М.

Хмельницький – 2005

1

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................... 2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ МІГРАЦІЙ

СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ .................................................................... 9

1.1. Генезис та еволюція поглядів на мотиваційні аспекти міграцій

населення ..................................................................................................... 9

1.2. Особливості міграційної поведінки за рівнем дії факторів мотивації . 20

1.3. Принципи аналізу та методологія оцінки міграційних мотивів ........... 39

Висновки до першого розділу .......................................................................... 50

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА І АНАЛІЗ МОТИВАЦІЙНИХ ПЕРСПЕКТИВ

МІГРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ .............. 53

2.1. Причини міграцій та аналіз джерел формування

внутрішньорегіональних потоків руху сільського населення .............. 53

2.2. Структура системи мотиваційної поведінки міграцій сільського

населення ................................................................................................... 68

2.3. Системні соціально-економічні зміни, як фактори демографічного

розвитку ..................................................................................................... 94

Висновки до другого розділу ......................................................................... 104

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙ

СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ................................................................ 107

3.1. Завдання, принципи і методологія побудови механізму

регулювання міграцій ............................................................................. 107

3.2. Складові елементи механізму оптимізації міграційних потреб і

мотивів населення ................................................................................... 119

3.3. Механізм регулювання міграційної поведінки в системі

структурних соціально-економічних змін сільського господарства . 140

Висновки до третього розділу ....................................................................... 160

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 162

ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................... 165

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...….179

2

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі соціально-

економічного розвитку України та її окремих територій особливої уваги

заслуговує регулювання міграційних процесів сільського населення. Це викликано

двома причинами, серед яких компенсування міграцією втрат демографічного

потенціалу за рахунок природного руху населення та тенденцією збільшення

внутрішньообласних переміщень у міграційному обміні через поглиблення

процесу урбанізації.

Особливої уваги регулювання міграційної поведінки населення потребує

на етапі посилення та домінування транзитивних тенденцій у соціально-

економічному розвитку країни з характерним руйнуванням усталених міграційних

потоків, поведінки потенційних мігрантів, зміною відношення населення до

факторів зовнішнього середовища, порушенням послідовності та зміною ролі

складових формування міграційної поведінки.

Окреме місце у зміні підходів до управління міграціями посідає

демократизація суспільства, лібералізація законодавства, вільне пересування за

межі держави, відміна інституту прописки та загальна відмова від командно-

адміністративного втручання у міграційні процеси сільської місцевості.

Недосконалість регуляторних заходів вимагає докорінної переоцінки

політики управління міграціями сільського населення. Мінливе зовнішнє

середовище, опосередковане якісними категоріями, вносить додаткові вимоги до

кількісного дослідження явища переміщення населення та вибору системи

показників. Широкий спектр різноманітних факторів зовнішнього міграційного

середовища та особистості, ускладнений різними проблемами, силою впливу,

реакцією мігрантів у демократичному, соціально-орієнтованому суспільстві, до

яких додаються особливості галузевої структури аграрних територій, сільського

способу життя, матеріально-технічного забезпечення, побутового обслуговування,

вимагає поглибленого вивчення основ і джерел міграційної поведінки та побудови

механізму регулювання міграційних процесів сільського населення.

3

Окремі напрями регулювання міграційних процесів розроблені в

дослідженнях С. Бандура, Д. Богині, С. Вовканича, О. Воробйова,

А. Гавришевського, М. Долішнього, Б. Довжук, Т. Драгунової, Ю. Євсюкова,

Т. Заславської, А. Здравомислова, С. Злупка, Л. Корель, Е. Лібанової,

О. Малиновської, В. Мойсеєнка, В. Нижника, О. Овчиннікової, В. Онікієнка,

В. Перевєдєнцева, Т. Петрової, М. Пітюлича, С. Пирожкова, І. Прибиткової,

Л. Рибаковського, Л. Семів, В. Сонцева, А. Стасяка, В. Стешенко, З. Фільрозе,

О. Хомри, М. Шабанової, В. Ядова та ін. В них обґрунтовано причинно-наслідкові

концепції, проте не приділено достатньої уваги питанням управління

міграційними процесами у сільській місцевості.

Тому дослідження проблеми створення ефективного механізму

регулювання міграційних процесів сільського населення є актуальним науковим

завданням, яке вимагає теоретичного, методологічного та практичного вирішення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація

є складовою частиною робіт, виконаних згідно з планом науково-дослідних робіт

Хмельницького національного університету в межах теми "Управління трудовими

ресурсами в сучасних умовах господарювання" (затверджена на засіданні

науково-технічної ради університету, протокол №2 від 28 грудня 1996 р.) та в

межах теми "Дослідження стану виробничого, соціального, економічного та

рекреаційного потенціалів м. Хмельницького", за напрямом "Дослідження

міграційних потоків із сільської місцевості у м. Хмельницький" (відкрита наказом

№13-КМ від 4 жовтня 2004 р.), номер державної реєстрації ДР 0105U000726.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка

теоретичних положень і методичних основ побудови механізму регулювання

міграційних процесів сільського населення для підвищення ефективності

управління міграціями за критерієм зниження витрат обмежених суспільних

ресурсів, попередження ризиків утворення негативних наслідків.

Для досягнення поставленої мети в ході підготовки дисертації необхідно

було вирішити такі основні завдання:

4

- дослідити стан та особливості здійснення регуляторної політики у сфері

сільських міграцій за умов змін соціально-економічних основ суспільного

розвитку;

- обґрунтувати необхідність побудови механізму регулювання

міграційних процесів сільського населення на засадах управління мотивами

поведінки особи-мігранта;

- розширити визначення поняття системи міграційної поведінки, як

ключового поняття регулювання руху населення;

- удосконалити методологічний апарат дослідження міграційних процесів

сільського населення;

- виявити особливості переміщення сільського населення та встановити

роль суспільних соціально-економічних перетворень;

- сформувати структуру системи міграційної поведінки, перелік ключових

елементів, визначити їх роль у реалізації міграційних намірів особи;

- розробити модель механізму регулювання міграційних процесів

сільського населення.

Об’єктом дослідження є процеси та закономірності міграційної поведінки


Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні

напрями регулювання міграційних процесів сільського населення.

Методи дослідження. За теоретико-методологічну основу дослідження

взято наукові положення, розроблені українськими та зарубіжними дослідниками

з методики демографічних досліджень, аналізу міграцій та соціально-

економічного розвитку територій.

У ході проведення дисертаційного дослідження використані такі методи:

теоретичного обґрунтування – для визначення наукових підходів та

методологічних основ дослідження міграційної поведінки населення; системних

досліджень – для класифікації факторів зовнішнього міграційного середовища за

силою їх впливу на поведінку мігранта, оцінки взаємозв’язку міграційної

5

поведінки з факторами соціально-економічного розвитку, а також для аналізу ролі

та місця системних структурних суспільних перетворень у міграційному процесі;

регіонального підходу – для визначення напрямів оптимізації регуляторного

втручання у міграційні процеси територій; статистико-математичні – для

кореляційного аналізу впливу міграційних факторів на поведінку сільського

населення та моделювання їх взаємодії; порівнянь – для обґрунтування схожих

наслідків впливу соціально-економічних змін у європейських країнах та Україні

на поведінку трудових мігрантів; сегментування цільової аудиторії – для

вироблення рекомендацій щодо управління міграційними групами; оперативного

аналізу – для оцінки обсягів міграцій; трендового аналізу – для аналізу

міграційних тенденцій.

За фактологічну основу дослідження обрано первинні статистичні

матеріали Хмельницького обласного управління статистики, Держкомстату

України, дані поточних статистичних обстежень, матеріали періодичних та

Інтернет видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці

інноваційних підходів до регулювання міграційної поведінки сільського

населення, які ґрунтуються на засадах урахування міграційних мотивів особи, що

сприяє більш ефективному перерозподілу людських ресурсів у процесі

механічного руху населення.

Найсуттєвіші результати дослідження, які містять наукову новизну,

полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано необхідність регулювання міграційних процесів на основі

врахування мотивів переміщення особи, що дає можливість перетворити стихійну

поведінку населення на керований міграційний процес;

- виявлено вплив міграційних факторів на поведінку мігранта через

показники-індикатори зміни зовнішнього міграційного середовища, завдяки чому

відстежуються приховані переміщення населення та усуваються недосконалі

6

елементи статистичного обліку;

- обґрунтовано закономірності поведінки особи у стихійно сформованій

системі мотивації міграцій, що пояснює доцільність здійснення регуляторного

втручання з метою раціоналізації перерозподілу людських ресурсів;

- побудовано механізм регулювання міграційних процесів сільського

населення на основі оптимізації факторів зовнішнього середовища, потреб

мігрантів та суб’єктивних елементів системи сільських переміщень, а також

інституційна модель даного механізму;

- розроблено напрями здійснення регуляторного втручання через політику

пасивного та короткотермінового регулювання рухомості, збалансування факторів

зовнішнього середовища та у випадку адміністративного втручання – у міграційні

зв’язки сільського населення, які формують регуляторну систему;

удосконалено:

- методологічний апарат аналізу факторів стихійної поведінки сільських

мігрантів через використання кореляційно-регресійного аналізу для дослідження

структури та переліку ключових елементів зовнішнього міграційного середовища,

що дає можливість прогнозувати перспективи змін у міграційних процесах

сільського населення;

отримали подальший розвиток:

- систематизація та класифікація факторів міграційної поведінки особи на

основі впливу зовнішнього середовища, сформованого одночасною дією

соціально-економічних та демографічних процесів, соціально-побутових умов,

політики працезабезпечення; факторів особистості, сформованих характером,

менталітетом, психологією, соціологією групи, навичками, цілями, очікуваннями,

активністю та волею особи; визначення чинників суб'єктивного характеру,

розглянутих крізь призму сприйняття, досвіду, знань та вмінь;

- обґрунтування взаємодії елементів зовнішнього середовища у системі

факторів різних порядків за силою впливу на мотив до міграцій, що дало

можливість визначити місце та роль окремих факторів у міграційному процесі;

7

- обґрунтування принципів, методів та напрямів регулювання міграційної

поведінки сільського населення, за допомогою яких визначено межі

регуляторного втручання.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі

дисертаційного дослідження результати являють собою методичні та практичні

рекомендації щодо побудови механізму регулювання міграційних процесів

сільського населення, а саме: визначено перелік ключових елементів регуляторної

політики органів місцевого самоуправління при одночасному зниженні витрат на

управління міграціями та внесено пропозиції щодо впорядкування стихійного

переміщення сільського населення (акт №01/18-51, від 24.03.2005); запропоновано

здійснити підвищення ефективності управління міграціями за рахунок відмови від

нераціональних регуляторних заходів (акт №13-01/539, від 21.03.2005); проведено

оцінку кількості переміщень у Хмельницькій області, структури міграцій за

видами та формами (акт №17/26, від 18.03.2005); запропоновано напрями

раціонального перерозподілу продуктивних сил Подільського регіону на основі

сформованих міграційних намірів (акт №13-01/539, від 21.03.2005); обґрунтовано

можливість появи кризових ситуацій та їх уникнення через наявні закономірності

міграційної поведінки сільського населення Хмельниччини (акт №01/18-51, від

24.03.2005); запропоновано інституційну модель регулювання міграційних

процесів сільського населення Хмельниччини (акт №17/26, від 18.03.2005);

отримані наукові, методологічні та практичні результати використовуються у

викладанні навчальних дисциплін "Розміщення продуктивних сил та регіональна

економіка", "Економіка праці" та "Державне регулювання економіки".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною

науковою роботою, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні

засади і практичні рекомендації щодо побудови механізму регулювання

міграційних процесів сільського населення. Наукові положення, результати,

висновки і рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором

особисто.

8

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та

рекомендації проведених досліджень оприлюднені, обговорені та схвалені на

таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях:

"Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки"

(м. Хмельницький, 13-15 травня 1998 р.), "Сучасні інформаційні та

енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини" (м. Харків, 24-28

листопада 1999 р.), "Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття:

досягнення, проблеми, перспективи" (м. Хмельницький, 21-23 квітня 2000 р.),

"Україна на шляху до Європейського Союзу: прогнозування та реалізація

політики пріоритетів в інноваційно-інвестиційній та соціально-трудовій сферах"

(м. Хмельницький, 23-24 вересня 2004 р.), "Управління людськими ресурсами:

проблеми теорії та практики" (м. Київ, 25-26 квітня 2005 р.), "Мотивація

інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті

інтеграції України до ЄС" (м. Хмельницький, 18-21 травня 2005 р.), "Політика

демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи у західному регіоні

України" (м. Львів-Моршин, 1-2 грудня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових

праць у фахових виданнях загальним обсягом 3,9 др. арк., з яких особисто автору

належать 3,8 др. арк., 4 наукові праці – в інших виданнях загальним обсягом 0,9

др. арк. одноосібно.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація за структурою

складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і

додатків. Роботу виконано на 243 сторінках машинописного тексту, що містить 28

таблиць (1 з них на 1 повній сторінці), 45 рисунків (7 з них на 7 повних сторінках),

список використаних джерел із 161 найменування (на 13 сторінках), 9 додатків (на

65 сторінках).

9

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ

МІГРАЦІЙ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

1.1. Генезис та еволюція поглядів на мотиваційні аспекти міграцій

населення

Міграція населення досліджується протягом тривалого періоду

вітчизняними та іноземними вченими, серед яких В. Гавришевський 9,

Т. Заславська 36, В. Іонцев 41, В. Мойсеєнко 62, В. Перевєдєнцев 96,

Т. Петрова 98, І. Прибиткова 105, Л. Рибаковський 114, А. Стасяк 127,

О. Хомра 147 та багато інших вчених і практиків. Розроблений понятійно-

дослідницький апарат у достатній мірі дає можливість вдосконалювати та

регулювати міграційні процеси на сучасному етапі соціально-економічного

розвитку країни. Попри всю дослідженість та розроблений інструментарій,

підходи до регулювання міграційної поведінки населення зводяться до

причинно-наслідкових концепцій. Тобто, поведінка мігранта є наслідком ряду

причин, які з'явились у минулому, хоча суті механізму психологічно-

ментального вибору серед ряду альтернатив не встановлюється. Наявних

концепцій управління міграціями населення цілком достатньо за умов

стабільності суспільного розвитку з можливістю екстраполяції тенденцій, які

досліджені у минулому, на майбутні періоди. Але швидкі темпи суспільного

розвитку, поглиблення глобалізації та науково-технічного прогресу ставлять

під сумнів тотальне використання існуючого інструментарію регулювання

міграцій і на перший план виводять потребу у дослідженні психологічно-

ментальних чинників міграційної поведінки особи. Для України наслідки

глобалізації підкріплюються зміною суспільних формацій і соціально-

економічного розвитку. Психологічно-ментальну складову поведінки особи

слід розглядати як систему внутрішніх та зовнішніх чинників впливу, які

неперервні у часі незалежно від бажання мігранта.

Проблема міграційної активності особистості – проблема суб'єктивного

10

реагування особистості на вплив біосоціального середовища. Акцентуючи

увагу на аналізі джерел активності особи, слід поставити запитання: які

спонукальні психологічні сили змушують людину ставити перед собою ту або

іншу мету міграції і домагатися її втілення? Відповівши на це запитання, можна

зазирнути до анатомії діяльності людини й поведінки, найінтимніших сторін

життя особистості, іншими словами, до її мотиваційної сфери.

Йдеться про явище, яке посідає досить суттєве місце в міграційній

психології людини. У прагненні з'ясувати причини міграційної поведінки

завжди присутнє те, що називається мотивом міграції – спонукальною основою,

яка приводить до його здійснення.

Більшість дій людини має цільовий – мотиваційний характер.

Наприклад, людина змінює роботу, місце проживання, починає або кидає

навчання, залишає сім'ю тощо. За спроби зрозуміти й пояснити цей вчинок

неминуче постає питання: які ж були чинники цього, чим особа керувалася,

який мотив (або мотиви) її вчинку? Особа вдається до дії тому, що поставила

перед собою якусь конкретну мету: змінити свій спосіб життя, досягти успіху в

якій-небудь галузі, подолати власні недоліки, забезпечити собі добрий

заробіток тощо. Але не кожна мета, яка виникає перед особою, стає тим, що

підштовхує до дії. Лише мета, яка має для мігранта привабливу силу, може

протягом певного часу життя спрямовувати її психічну активність, роздуми. В

людини з'являється досить сильна внутрішня потреба в дії, виникає могутня

спонука, яка й приводить її до здійснення переїзду.

На початку дослідження є природнім припущення, що міграційна

поведінка спільноти має історично сформовані передумови. Історичний екскурс

обмежений минулим століттям дає можливість виділити п’ять етапів у

відмінностях міграційної поведінки сільських жителів визначених за критерієм

свободи пересування.

Перший етап характеризується вивільненням частини сільських жителів

після ліквідації кріпосного права, внаслідок чого відбувалась міграція

11

безземельних селян у міста та села інших регіонів імперії, що значно

підсилилось із реалізацією Столипінської аграрної реформи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Головні характерні етапи міграційної поведінки сільського населення

Етапи Періоди

існування

Причини зародження

етапу Характерні риси

1. Ліквідація

кріпосного права,

Столипінська

аграрна реформа

1850-1929

роки

Ліквідація кріпосного

права, утворення групи

безземельних селян

Диференціація селянства,

переселення вільних селян, в

інші регіони Російської

Імперії. Переселення вільних

безземельних селян з

Австро-Угорської імперії до

США, Канади, Бразилії,

Аргентини тощо

2. Колективізація

сільського

господарства

1930-

1960-і

роки

Обмеження прав та свобод

людини, зокрема свободи

пересування. Голодомор,

командно-адміністративне

управління

Штучне обмеження свободи

пересування, заборона

переїзду до міст

3. Паспортизація

селян

1960-

1990-і

роки

Отримання свободи

пересування, лібералізація

стримування трудових

ресурсів села

Зародження та розквіт

соціально-побутової,

маятникової трудової та

економічної сезонної

міграцій

4. Здобуття

незалежності

України

1991-2004

року

Отримання населенням

повних прав та свобод,

погіршення економічного

стану

Сезонні міграції за кордон з

метою отримання доходу у

1991-1993 рр. від реалізації

побутових товарів та від

праці з 1993 року

5. Демократичні

перетворення в

Україні

з 2005

року

Демократизація

суспільних відносин,

революційний характер

перетворень, розгляд

питань вступу до ЄС

Пом’якшення митного

законодавства,

міжрегіональні угоди

А. Слюсаренко та ряд інших істориків схильні рахувати, що внаслідок

аграрної реформи на початку минулого століття значно поглибився процес

диференціації селянства. Незалежне селянство масово переселялося в інші

регіони імперії. Сотні тисяч українських селян переселялися на Середнє

Поволжя, Північний Кавказ, у Сибір та на Далекий Схід. З 1906 по 1912 роки з

України в інші регіони імперії переселилося більш як 3 млн. селян [120, с. 32].

Аналогічні тенденції міграційного руху, але значно раніше за термінами,

12

спостерігалися у Західній Україні, де відміна кріпосного права відбулася

раніше. Аграрно орієнтована Україна вступила в етап індустріального розвитку

і вивільнені трудові ресурси сільської місцевості поглинались промисловими

підприємствами сходу та центру.

Початком другого етапу необхідно рахувати колективізацію сільського

господарства (1929 рік) [120, с. 259]. Штучне, силове вирішення земельного

питання призвело до виникнення голоду серед сільських жителів. Їх відтік у

міста стримувався відсутністю паспортизації та примусовим утриманням у

колективних господарствах. На другому етапі існування добровільної міграції

було припинене як явище. Переміщення сільських жителів у міста стало

можливим лише за умови участі в індустріальному будівництві, військовій

службі та партійній діяльності.

Третій етап пов’язаний з паспортизацією сільських жителів у 60-70-х

роках і пожвавленням міграційних потоків у міста в результаті відносної

лібералізації політики стримування трудових ресурсів сільської місцевості [120,

с. 450-454]. Ця подія стала початком виникнення такого явища як соціально-

побутова, маятникова-трудова та інших видів міграцій населення.

Четвертий етап – здобуття незалежності України, встановлення

демократичних принципів, прав та свобод особи, подолання стримуючої ролі

прописки громадян за місцем проживання, та її відміна.

П’ятий етап логічно простежується на основі революційних змін

суспільного розвитку кінця 2004 – початку 2005 року з перспективою

демократизації, прозорості процесів державного регулювання, економічного

піднесення та вступу до ЄС.

Визначеній періодизації історичних етапів міграційної поведінки та

міграційної політики держави у працях науковців-демографів не приділяється

належна увага. Вона здійснена нами вперше на основі гіпотетичної можливості

перетворення мотиву міграції у конкретні дії мігранта.

Таким чином, за відсутності в сучасних умовах адміністративного,

13

штучного впливу держави на поведінку мігранта його наміри

підпорядковуються системі зовнішніх та внутрішніх чинників, а ключовим

елементом дослідження має стати мотив поведінки.

З точки зору соціальної економіки, мотив (від лат. moveo – рухаю) –

матеріальний або ідеальний предмет, який спонукає і спрямовує на себе

поступки або діяльність, і заради якого вони здійснюються [122, с. 76].

Джерелом спонукальної сили мотиву виступають потреби. Діяльність завжди

має мотив ("невмотивована" діяльність це та, мотив якої прихований від самого

суб'єкта або від спостерігача). Більше того, діяльність може мати відразу

декілька мотивів (тобто бути полі-мотивованою), тоді вона спрямована на

задоволення одночасно декількох потреб. Свідомий або несвідомий вибір

мотиву у такій ситуації – це вибір напрямку діяльності, визначений

актуальними потребами, а також можливостями та обмеженнями, закладеними

в ситуації (рис. 1.1).

Функції

Визначення

Форма

Потреби

мігранта

Зовнішнє

середовище

Мотиви міграції сільського населення

1. Спонукання

2. Спрямування

діяльності

3. Змістоутворююча

1. Характеру

пізнавальних

процесів

2. Структури змісту

3. Пам’яті

4. Мислення

1. Емоційне

забарвлення

об’єктів та явищ

2. Відображення

особистого змісту

об’єктів та явищ

Ефективність

діяльності

Усвідомлення

мотиву

Контроль над

власними

діями

Рис. 1.1. Міграційна природа мотиву

14

Ситуація може сприяти або протидіяти реалізації мотивів, а в окремих

випадках навіть нав'язати вибір мотиву. Властивостей мотиваційної діяльності

набуває предмет, що відповідає найбільш актуальним потребам суб'єкта і є

цілком досяжним. Крім функції спонукання і спрямування діяльності, мотив

виконує також змістоутворюючу функцію, повідомляючи особистий зміст меті,

структурним одиницям діяльності (діям, операціям), а також обставинам, що

сприяють або протидіють реалізації мотиву. Від того, яким мотивом

спонукається діяльність, нерідко залежить її ефективність і якісні особливості

протікання. Мотив також визначає характер пізнавальних процесів і структурує

зміст сприйняття, пам'яті, мислення тощо. Сам мотив як правило, не

усвідомлюється: він може проявлятись в емоційному забарвленні тих або інших

об'єктів або явищ, у формі відображення їх особистого змісту. Усвідомлення

мотиву являє собою спеціальну задачу нерідко усвідомлення мотиву

підміняється мотивацією - раціональним обґрунтуванням дій, що не відображає

дійсних стимулів особи. Чим повніше і точніше особа усвідомлює свої мотиви,

тим сильніший його контроль над власними діями [114, с. 76].

Дослідники міграційної поведінки здебільшого констатують обов'язкову

наявність мотиву міграції та не придають йому уваги, як явищу, інколи

ототожнюючи мотиви з факторами. Наприклад, О. Хомра приходить до

висновку, що формою прояву дії факторів є мотиви поведінки людей

(міграційні мотиви) [147, с. 108]. В даному випадку він розглядає причину, як

конкретну потребу суб'єкта у чомусь, а мотив, як обґрунтування рішення

усунути причину одним із можливих шляхів, тобто в міграційному мотиві

відбувається опредмечування причин міграції: мотиви – ширше, причини –

глибше. У визначенні явища мотиву міграції О. Хомра опускає значення

суб'єктивізму та акцентує увагу на механізмі перетворення факторів у мотиви.

Дане трактування, на наш погляд, потребує конкретизації, оскільки не всі

наявні фактори є причиною появи мотиву в силу психологічних особливостей

сприйняття навколишнього середовища мігрантом.

15

З цього приводу І. Прибиткова відзначає, що міграційні мотиви, - це

психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення особистих цілей

особистого економічного, соціального й психологічного характеру через зміну

місця проживання [105, с. 235]. В цьому руслі погляди І. Прибиткової на мотив

міграції виражені дещо узагальнено. Намагання повністю охопити особливості

явища призвело до невідображення механізму його формування та реалізації.

В. Перевєдєнцев при порівнянні факторів більшою мірою здійснює їх

позиціонування з приводами та мотивами, коли пише, - "задача полягає в тому,

щоб знайти та виділити такі причини міграційних явищ, які були б з однієї

сторони, достатньо загальними та глибокими, з іншої - специфічними саме для

міграцій населення. Такі причини можна назвати факторами міграції. Це значно

більш глибокі причини, ніж приводи, тобто конкретні найближчі причини

переселення, або мотиви – суб'єктивне усвідомлення деяких більш або менш

"поверхневих" причин" [96, с. 106].

В ході дослідження Л. Корель, як і В. Перевєдєнцев, під мотивом

розуміє суб'єктивне відношення особи до своїх вчинків, усвідомлення ним

причин, що викликали дію. Також, дослідники констатують двоїстий характер

мотиву, в якому з однієї сторони проявляється внутрішня сутність особистості

(система її установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів), з іншої –

вимоги середовища, відображені у свідомості індивіда характером існуючої

ситуації [43, с. 33].

Дослідження В. Ядова та А. Здравомислова стимулів міграційної

поведінки наштовхнуло їх на висновки, що мотив є суб'єктивною стороною

потреби, внутрішньою спонукою до міграцій [158, с. 39]. В цьому їх підтримує

Т. Заславська [36, с. 33].

Порівняння приведених думок дає можливість зробити ряд висновків.

По-перше, більшість демографів розглядають міграційні мотиви, як правило, з

різних точок зору, які доповнюють одна одну. По-друге, підкреслюється

суб'єктивний характер явища, що описується.

16

Обґрунтування мотивації міграцій потребує чіткого визначення даного

явища. Переглянуті характеристики демографів спонукають до висновку, що

мотив міграції це – форма прояву дії факторів суб'єктивно сприйнятих особою,

що спонукають її до досягнення власних цілей через здійснення акту

переміщення. Як і будь-які явища мотиви міграції мають свої властивості. До

них слід віднести: двоїсту природу мотиву; суб'єктивний характер мотиву;

мотив, заснований на потребі (рис. 1.2).

Двоїсту природу мотиву підкреслюють майже всі демографи, що

звертались до цього явища. Загальне сприйняття мігранта відбувається у

вигляді двох полярних частин, одна з яких – внутрішній світ особи, якому

характерні структура особистості, потреби особи, життєвий досвід, світогляд,

характер, ментальність та ін., а інша – зовнішнє середовище життєдіяльності,

що діє у випадку вагомості фактора міграції.

Передумови

суб’єктивізму

Властивості мотиву міграції сільського населення

Двоїста

природа

Суб’єктивний

характер

Заснування на

потребі

Внутрішній світ

особи

1. Структура

особистості

2. Життєвий

досвід

3. Світогляд

4. Менталітет

5. Характер

Зовнішнє


життєдіяльності

Соціально-

психологічні

особливості

особи 1. Інтереси

2. Наміри

3. Ціннісні

орієнтири

Форма досягнення

дисбалансу між

середовищем існування

та потребами 1. Розбалансованість

потреб та середовища

2. Зміна середовища

1. Виховання

2. Навчання

3. Праця

4. Творчість

Рис. 1.2. Прояв властивостей мотиву міграцій

1. Праце-

забезпечення

2. Соціальне


3. Побутові

умови

4. Матеріальне


5. Економічна

кон’юнктура

17

Наші висновки підтверджуються Л. Корель, яка констатує що "в мотиві

знаходять вираження і проявляються з однієї сторони, внутрішня сутність

особистості, з іншої – вимоги середовища, відображені у свідомості існуючої

ситуації" [43, с. 19].

В свою чергу підтвердженням двоїстої природи мотиву є також

висновок В. Перевєдєнцева, який пише: "Фактори міграції можна поділити на

дві групи: 1) ті, що знаходяться на стороні особи, індивіда – фактори

суб'єктивні, і 2) ті, що знаходяться на стороні "світу" - об'єктивні" [96, с. 106].

Мотиви тут виступають похідними поняттями від факторів, а тому в

конкретному випадку навмисне нами ототожнюються з факторами.

З цього ж приводу В. Ядов і А. Здравомислов пишуть: "В якості

зовнішнього стимулу завжди виступає зміна обставин або умов діяльності; в

якості внутрішнього - реакція на ці зовнішні обставини" [158, с. 38].

Суб'єктивний характер мотиву ґрунтується на соціально-психологічних

особливостях основного об'єкту формування мотиву – особи-мігранта.

Т. Заславська в ході дослідження спостерігає закономірність, яка полягає в

тому, що "... в одних і тих самих умовах, при наявності тієї ж інформації про

умови життя на новому місці і про умови переїзду відношення різних індивідів

до міграції, як правило, є різним". І тут вона робить висновок: "Це обумовлене

впливом, що здійснює на погляди, відносини та поведінку людей індивідуальна

структура особистості, тобто перш за все характер потреб, інтересів, намірів і

ціннісні орієнтири особистості" [36, с. 33].

Суб'єктивне сприйняття факторів міграції закладається у особливостях

життєдіяльності особи у процесі виховання, навчання, праці, творчості тощо.

Вплив на сприйняття міграційних факторів здійснюється через призму

адекватності реакції особи на наявні стимули, що підтверджується згадуваними

вище поглядами В. Перевєдєнцева на проблему формування мотиву [96, с. 106].

Важливим складовим елементом механізму мотивації міграцій є потреби

мігранта. Потреби становлять основу мотиваційної сфери поведінки

18

особистості, являють собою динамічно-активні стани особистості, що

виражають її залежність від конкретних умов існування та породжують

діяльність спрямовану на зняття цієї залежності [109, с. 386]. Прояв

властивостей мотивів заснованих на потребах виявляється у формі досягнення

відповідності між середовищем існування і вимогами індивіда. З чого

необхідно зробити ряд висновків. По-перше, збалансованість між потребами та

здатним їх задовольнити середовищем не призводить до появи міграційних

намірів. По-друге, розбалансованість потреб та середовища породжують

мотивацію до міграції або зміни середовища, вибір між якими здійснюється на

основі критерію складності виконання порівнюваних дій. По-третє, зміна

середовища або потреб особи породжують міграційні мотиви.

На основі властивостей мотивації міграцій слід виділити чотири групи

факторів.

Перша – це фактори особистості, які є складовою частиною двоїстої

природи мотиву. По своїй суті фактори особистості виступають у формі

ментально-психологічних особливостей людини, а тому, область їх

дослідження лежить у вивченні психології людини, та соціології груп. На

даному етапі розвитку наук про людину як суб'єкт міграційного процесу,

фактори особистості достатньо повно досліджені навіть на рівні навчально-

методичних дисциплін, а тому вдаватися до додаткового дослідження в рамках

даної наукової роботи немає потреби. Слід звернути увагу на роботи

Т. Кудріна, В. Українського та В. Рибалка [109, с. 383-509]. Високий рівень

дослідженості в даній області відмічено також у роботах демографів, серед

яких Т. Заславська [36, с. 138-164], О. Хомра, Л. Рибаковський та ін.

Зауважимо, що використовувати накопичений дослідницький потенціал, в

міграційній складовій особистості необхідно виключити такі чинники, як

психологія, менталітет, соціологія групи, наміри особи, ціннісні орієнтації,

очікування, активність, цілі, діяльність, пізнавальні процеси, воля, навички

тощо (рис. 1.4).

19

Друга група – фактори зовнішнього середовища. На відміну від першої

групи факторів зовнішнє середовище зазнає постійних динамічних змін, тому

його дослідження є набагато складнішим процесом і набутий досвід не завжди

придатний до використання у майбутньому. Усвідомлення наявності постійних

динамічних змін вимагає ретельного дослідження даної складової

мотиваційного механізму.

Третя – група факторів суб'єктивного характеру. Суб'єктивізм, як

зазначалось вище, присутній завжди у людських стосунках. Його використання

можливе в контексті адекватності сприйняття. В свою чергу адекватне

сприйняття розглядається нами в площині нормального психологічного стану,

тобто відсутності відхилення у психологічному розвитку та власне через

поняття суб'єктивності. Рівень суб'єктивності у судженнях особи обернено

пропорційний набутому досвіду, знанням та вмінням. Найвищий рівень освіти,

досвіду, вмінь дає найнижчу частку суб'єктивності у мотиві міграції,

1. Фізіологічні

потреби

2. Потреби у

навчанні

3. Культурні

потреби

4. Потреби

захисту

5. Потреби

самовдоскона-

лення

6. Потреби

самореалізації

1. Адекватне

сприйняття

2. Досвід

3. Знання

4. Вміння


кон’юнктура

2. Працевлаштова-

ність

3. Соціально-

побутові умови

4. Кар’єрне

зростання

5. Екологія

6. Політична

стабільність

7. Демографічні

процеси

8. Злочинність

1. Характер

2. Менталітет

3. Психологія

4. Соціологія

групи

5. Ціннісні

орієнтири

6. Очікування

7. Активність

8. Цілі

9. Воля

10. Навички

Фактори формування мотиву міграції сільського населення

Фактори


Фактори

зовнішнього

середовища

Фактори

суб’єктивного

характеру

Фактори

потреб

мігранта

Рис. 1.4. Фактори формування мотиву мігранта

20

найнижчий – найвищу частку суб'єктивності.

Четверта група – фактори потреб мігранта. Потреби мігранта становлять

основу мотиваційного механізму, який виступає відносно потреб надбудовою.

За своєю суттю потреби динамічно змінюються на протязі всієї історії розвитку

людини, про що свідчить порівняння соціально-побутової складової мотиву у

60-х та 90-х роках, необхідних знань у 60-х та 90-х роках, транспортного

сполучення тощо.

З чотирьох груп факторів, друга група найменш досліджена і

представляє собою найбільший інтерес за кількістю сценаріїв можливого

розвитку мотиваційного поля міграційної поведінки.

1.2. Особливості міграційної поведінки за рівнем дії факторів мотивації

Визнання зовнішніх факторів ключовим елементом становлення мотиву

міграції потребує в процесі дослідження конкретизувати моделі його поведінки.

Проблематика дослідження ролі фактора у формуванні намірів мігранта не

нова, дослідники міграційної поведінки в минулому задавались запитанням з

цього приводу, хоча чіткої відповіді про місце конкретного фактора у акті

переміщення до цього часу не існує. Наприклад, В. Перевєдєнцев пише:

"відомо, що між факторами зовнішнього впливу та намірами мігранта існує

залежність, але відповідь на роль конкретного фактора у поведінці мігранта не

відома" [96, с. 46]. Аналіз наукових праць середини-кінця минулого століття

дає можливість стверджувати, що сукупність вагомих факторів мотиваційного

механізму мігранта являє собою мотиваційний клубок, дія якого на даний

момент не досліджена.

Особливість дії мотиваційного клубка полягає у наявності великої

кількості факторів, які підсилюють або протидіють один одному з різною

силою. На практиці пряму дію факторів міграції в системі мотивації дослідити

не вдавалось, і через те пропонується використати індикативні показники

21

факторів мотиваційного клубка (від слова "індикатор" – показник змін), де

динамічна поведінка факторів відзначається змінами граничних параметрів

показника, що досліджується. Сила впливу фактора визначається порядком

індикатора, відповідно до якого, за критерієм впливу та можливості

протистояти йому мігрантом, нами виділені індикатори першого, другого,

третього та четвертого порядків.

Гіпотеза існування факторів різного порядку висувалась

В. Перевєдєнцевим, але не набула широкого використання та подальшого

розвитку. В дослідженні факторів міграції В. Перевєдєнцев відмічає "причини

зовсім не однорівневі і лінійні, а мають складну структуру, обумовленість та

підлеглість, що є причинами різних порядків" [96, с. 105]. Ця гіпотеза цілком

співпадає з нашим баченням предмету дослідження. В даному випадку причина

розглядається нами як більш вузьке поняття ніж фактор і є його частиною.

Уявлення про фактор міграції, як обов'язкову форму впливу на мотиви

мігранта, у вигляді кривої за умови неперервності, де існування фактора не

завжди призводить до прийняття рішення про міграцію, а лише у певній точці

кривої – межі, що приводить до якісних змін у намірах, визначає цю точку як

причину міграції, яка чітко уявляється особою і реєструється у статистичній

звітності.

Група найвпливовіших факторів характеризується індикатором першого

порядку і визначає мотиви поведінки особи-мігранта у процесі здійснення

переміщення, протидія яким з боку мігранта є неможливою або малоймовірною

у міру закономірностей існування фактора. Наприклад, екологічна катастрофа в

Чорнобильській радіоактивній зоні, де індикатором виступає рівень

радіоактивної забрудненості або військові дії, де індикатором виступає їх

інтенсивність, тривалість, кількість жертв та інше (рис. 1.5).

До групи індикаторів другого порядку відносяться фактори міграційної

поведінки особи, які відзначаються наявністю альтернативного вибору, та

можливості протидії з боку мігранта. Наприклад, непрацевлаштованість

22

потенційних мігрантів, де індикатором виступає співвідношення кількості

працівників та вакансій відповідних кваліфікацій та розрядів, або шлюбність

потенційних мігрантів, де індикаторами виступають кількість осіб шлюбного

віку та гранична схильність до шлюбів з партнерами з інших міграційних зон.

Індикатори третього порядку характеризуються відсутністю

визначального впливу на мотиви особи щодо здійснення переїзду. Вони

здійснюють вплив лише на характер та особливості переїзду і створюють

емоційне забарвлення міграціям. Наприклад, витрати на здійснення переїзду, де

індикатором виступає ціна квитка, тривалість та відстань переїзду, де

індикатором виступає кількість пересадок.

До індикаторів четвертого порядку відносяться фактори, які не

здійснюють впливу на формування мотивів міграції та характер переміщення, і

в перспективі можуть перейти до груп факторів першого, другого або третього

Міграційна поведінка

Структура міграційної поведінки

Індикатори – похідні показники від факторів

Фактори

першого

порядку

Фактори

другого

порядку

Фактори

третього

порядку

Фактори

четвертого

порядку

Протидія з боку

мігранта

неможлива

Альтернатива

вибору,

можливість

протидії з боку

мігранта

Відсутність

визначального

впливу на

мотиви мігранта

Вплив фактора

відсутній

Надзвичайні

ситуації

Працевлашто-

ваність,

соціально-

побутове


Погодні умови,

витрати на

перевезення

Рис. 1.5. Фактори зовнішнього середовища за силою впливу на

мотив мігранта

23

порядків.

Належність факторів до індикаторів визначеного порядку немає

постійного характеру, тобто індикатори в системі взаємодії мотиваційного

механізму мають можливість переходити порядком вище та порядком нижче із

зміною впливу на міграційні наміри особи. Встановлення приналежності

факторів до груп індикаторів дає можливість розкласти вектори напрямів

впливу факторів та з допомогою моделей міграційного впливу факторів

розрахувати обсяги перспективного переміщення мігрантів за формулою:

i

j

ma c1 2 nb d m

Y f ( x ) f ( x ) ... f ( x ) , (1.1)

де, nf ( x ) - модель впливу n-го фактора;

а, b, с, d...n – граничні межі прояву фактора.

Функція міграцій за факторами визначається як однією моделлю в

критичних межах індикатора, так і декількома моделями за умови їх належності

до індикаторів першого, другого та третього порядків, після зміни порядку

відповідного індикатора. Залежність між цільовою досліджуваною функцією та

фактором мотиваційного механізму будується на основі рядів динаміки, а за

умови неможливості використання динамічних рядів з допомогою регресійного

аналізу, методів математичної індукції, аналогії та іншого доступного

аналітико-математичного апарату. Таким чином, розрахунки обсягів

міграційного обміну спрощуються до встановлення критичних меж індикаторів,

за якими фактор, що досліджується, змінює свою поведінку та вплив на

формування мотивів міграції. Ускладнення у розрахунках з'являються коли на

практиці окремі фактори залишаються недослідженими і важко встановити

межі змін властивостей індикаторів. Тому існує потреба у проведенні

експертних оцінок, додаткових досліджень тощо.

Встановлення динамічних процесів міграційного поля відбувається

через визначення взаємодії та впливу індикаторів першого, другого та третього

порядків. В основу описання покладено намагання охопити всі можливі

24

альтернативні варіанти взаємодії факторів аналогічних та різних порядків.

Взаємний вплив факторів доцільно розглядати через вектори їхньої

спрямованості (дії), серед яких можливе існування двох напрямків взаємодії:

протилежної, коли фактори протидіють один одному, та одного напрямку, коли

фактори підсилюють один одного. Для спрощення описування розмістимо

вектори у лінійній системі координат.

З точки зору управління мотивами міграцій населення, за складністю

взаємодії факторів досить цікавими є обидва випадки. Закономірності впливу

факторів протилежної дії розглядаються нами в системі порядків індикаторів.

Взаємодія протилежних факторів першого і другого порядків за природою

порядків факторів відбувається на користь факторів першого порядку (табл.

1.2). Тобто, мотив міграції відповідає впливу факторів першого порядку.

Таблиця 1.2.

Наслідки взаємодії факторів різних порядків протилежної дії

Фактор першого

порядку

Фактор другого

порядку

Фактор третього

порядку

Фактор четвертого

порядку

1 2 3 4 5

Фактор

першого

порядку

Катастрофічний

вплив на

мігранта

Домінування

фактора першого

порядку, зведення

мотиваційної

пружини фактора

другого порядку



порядку, фактор

третього порядку

не проявляється




четвертого порядку


Фактор

другого

порядку

Взаємна

компенсація

факторів, зведення

мотиваційної

пружини


фактора другого

порядку, негативне

емоційне

забарвлення за

рахунок фактора







Фактор

третього

порядку

Взаємно

нівелюють один

одного

Взаємодія факторів

не позначається на

діях мігранта

Фактор


порядку




Очевидним є той факт, що попри нівелювання факторів другого порядку

вони існують на протязі формування мотиву під впливом фактора першого

25

порядку. Тобто, не виключена дія на мотиви міграцій фактора другого порядку

в перспективі, після зникнення впливу фактора першого порядку.

Нівелювання фактора нижчого порядку фактором вищого порядку

збільшує потенціал фактора нижчого порядку, що по аналогії з фізикою

пружного тіла можна охарактеризувати як мотиваційну пружину. А

нівелювання слід охарактеризувати як зведення мотиваційної пружини

потенційної міграції.

В динаміці міграційної поведінки населення реалізація накопиченого

міграційного потенціалу фактора другого порядку, як правило, відбувається за

декількома сценаріями. По-перше, за умови раптового зникнення впливу

фактора першого порядку відбувається раптова реалізація потенціалу фактора

другого порядку ("пружина вистрілює"). Мотиваційне поле змінюється різко,

різко змінюється вид, характер, чисельність, напрямки міграції, поведінка

мігрантів тощо (табл. 1.3). Сила міграційного потоку, розмір міграційної хвилі,

тривалість сплеску міграційної хвилі відповідають силі зведення мотиваційної

пружини. Прикладом слугує міграція сільських жителів до міських поселень

після видачі паспортів у 60-70-х роках минулого століття. Фактором першого

порядку стримуючої дії було обмеження свободи пересування, а фактором

стимулюючої дії другого порядку соціально-побутові, трудові, економічні та

інші чинники.

Таблиця 1.3.

Наслідки зведення мотиваційної пружини

Зникнення фактора Прояв фактора другого порядку

Першого

порядку

Раптове Мотиваційне поле змінюється різко. Кардинально змінюється вид,

характер, чисельність, напрямки міграції, поведінка мігрантів тощо

Поступове

Мотиваційне поле змінюється поступово, обернено-пропорційно

до зниження сили фактора, що звів мотиваційну пружину.

Відбувається поступова зміна видів міграцій, чисельності

міграційних груп. Сплеск міграційної хвилі розтягується на

тривалий період

Другого порядку Фактор втратив актуальність під час дії фактора, що домінував.

Вплив фактора не проявляється, міграційний потенціал втрачено

26

По-друге, поступове зникнення впливу фактора першого порядку. Тобто

має місце перехід фактора першого порядку до розряду факторів другого,

третього або четвертого порядків. Мотиваційне поле змінюється поступово,

обернено-пропорційно зниженню впливу фактора першого порядку. Відповідна

швидкість і зміни видів міграцій, чисельності міграційних груп, розмірів

міграційної хвилі. Тривалість сплеску міграційної хвилі розтягується у часі.

По-третє, за період визначення мотиву поведінки факторами першого

порядку, фактори другого порядку можуть втратити актуальність і зникнути як

такі. Тобто має місце явище переходу фактора другого порядку до групи

факторів третього або четвертого порядків. В такому випадку а ні раптове, а ні

поступове зникнення фактора першого порядку не призводить до зміни мотиву.

А фактор другого порядку не є ключовим мотиваційним фактором, і відповідно

його зникнення ніяк не позначається на мотиваційному полі, незважаючи на

попереднє зведення мотиваційної пружини.

Сценарії реалізації факторів третього порядку, як такі, за умов

збереження природи їхнього утворення не мають ніякого значення при

зникненні факторів першого та другого порядків. Вони виступають факторами

третього порядку до інших факторів першого та другого порядку за умов

зникнення інших факторів цих груп. Лише перехід факторів третього порядку

до факторів першого або другого порядків змінюють їх вплив на формування

ключового фактора мотиваційного поля. Очевидно, між факторами першого та

третього порядків у зведенні мотиваційної пружини можна провести аналогію.

Але сила зведення порівняно з факторами першого порядку є незначною і не

може стримати вплив фактора другого порядку. На практиці це відбувається у

незначному коливанні міграційних хвиль, які на фоні розміру міграційних

хвиль, стимульованих факторами другого порядку, є непомітними.

Протидія факторів третього порядку факторам першого порядку не

можлива, оскільки сила впливу факторів першого порядку на мотив міграційної

поведінки не дає підстав говорити про будь-яку роль факторів третього порядку

27

у формуванні мотиваційного механізму в сенсі його протидії факторам першого

порядку.

Взаємодія факторів різних порядків у формуванні мотиваційного

механізму міграційної поведінки є неповною без вступу у взаємний вплив

факторів рівних порядків. У такому випадку протилежна дія таких факторів

компенсує один фактор іншим. За умови протилежного спрямування впливу

факторів першого порядку відбувається взаємне компенсування, яке має

декілька варіантів виникнення можливих наслідків динаміки розвитку

мотиваційного поля. В першу чергу, за наявності двох факторів першого

порядку різної сили визначальним у формуванні мотиваційного поля є фактор,

сила якого більша в середині групи даного порядку. За умов рівнозначної сили

взаємне компенсування відбувається в часовому відрізку до зниження сили

одного з факторів, або його зниження в силу існуючих закономірностей

формування. На практиці протидія факторів першого порядку викликає у

мігрантів наміри до здійснення переїзду які є компромісними по відношенню

до обох факторів, тобто повністю не відповідають кожному з них.

Протидія факторів другого порядку передбачає наявність декількох

ключових мотивів у мотиваційному полі, наслідком чого є вибір особи з

наявних альтернатив. У разі рівнозначної сили впливу факторів на формування

мотиваційного поля визначальне значення має наявність третього фактора

другого порядку, який підсилює силу впливу одного з двох протилежних, або

наявність фактора третього порядку. Порядок останніх факторів не визначає

пріоритетність вибору одного з факторів протилежної дії.

Протидія факторів третього порядку має виключно компенсуюче

значення і за умов рівносильної протидії їх вплив зводиться до нуля. За умови

невідповідності сили протидії двох факторів третього порядку, фактор сила

якого менша частково компенсує вплив фактора більшої сили.

Формування мотиваційного поля відбувається за іншими сценаріями за

умови однакового напрямку дії факторів. Взаємодія факторів першого та

28

другого порядку однакового напрямку характеризується домінуванням фактора

першого порядку у формуванні мотиваційного поля (табл. 1.4).

Таблиця 1.4.

Наслідки взаємодії факторів різних порядків однакової спрямованості

Фактор першого

порядку

Фактор другого

порядку

Фактор третього

порядку

Фактор четвертого

порядку

Фактор

першого

порядку

Зростання сили

впливу факторів

не

спостерігається,

оскільки вони

вже здобули

максимального

значення



порядку, зниження

потенціалу фактора

другого порядку

Виключне

домінування


порядку. Фактор


ніякою мірою не

проявляється





ніякою мірою не

проявляється

Фактор

другого

порядку

Підсилюють один

одного



порядку,

позитивне

емоційне

забарвлення за

рахунок фактора


та його сприяння

реалізації мотиву

міграції






Фактор

третього

порядку

Підсилюють

емоційне

забарвлення від

міграцій




Фактор


порядку




Сила впливу фактора першого порядку значно перевищує силу впливу

фактора другого порядку, і при однаковому напряму дії наміри здійснити

переміщення стимульовані факторами першого порядку викликають міграцію

осіб стимульованих факторами другого порядку, при яких фактор другого

порядку не проявляється через властиві йому індикатори. Зникнення або

зниження впливу фактора першого порядку супроводжується проявом

індикаторів факторів другого порядку, проте сила впливу фактора другого

порядку знижується завдяки значному відтоку потенційних мігрантів

29

стимульованих фактором першого порядку, і як наслідок зниження міграційної

хвилі.

Взаємодія факторів другого та третього порядку однакового напрямку

характеризується домінуванням мотиву сформованого фактором другого

порядку. Вплив фактора третього порядку проявляється у прискоренні

здійснення переміщення та спрощенні реалізації намірів мігранта.

Взаємодія факторів першого та третього порядку одного напряму дії, як і

у випадку протилежних напрямів дії відзначається домінуванням факторів

першого порядку і відсутністю будь-якого впливу факторів третього порядку.

Існування факторів одного напряму дії на однаковому часовому

проміжку призводить до підсилення впливу одне одного. Загальна сила впливу

факторів дорівнює сумі сил факторів.

Динамічний стан функціонування мотиваційного механізму міграційних

процесів на практиці вкрай рідко зустрічає існування спрощеної системи

приведеної нами у взаємодії факторів одного та різних порядків.

Присутність будь-якого фактора не можна вважати постійним явищем, і

на зміну одному приходять інші фактори, відбувається підсилення і

компенсування факторів одне одним що в лінійній системі координат варто

виразити через коливання сили факторів (рис. 1.7).

Поведінка факторів четвертого порядку не впливає на формування

мотиваційного поля мігранта до моменту їх переходу до групи факторів

першого, другого та третього порядків. Через те вони цікавлять нас виключно з

точки зору можливої перспективної належності до груп ключових факторів.

Необхідно зазначити, що видима універсальність впливу ключових

факторів міграції на наміри особи переміщення не зберігається в

універсальності видів та форм міграції. У дослідженні більшості науковців

виділяється закономірність наявного виду міграції та причин, що спонукають

схилитися до нього. На нашу думку, природа цього явища ґрунтується на

мінімальних можливостях задовольнити існуючу потребу. Так,

30

непрацевлаштованість жителів села спонукає їх до маятникових міграцій до

найближчих праценадлишкових міст та сіл (рис. 1.8). Аналогічним чином

характеризується сезонна міграція за відсутності навчальних закладів.

Низький рівень доходів спонукає населення до сезонного

заробітчанства, а невпевненість у майбутньому або незадоволення забезпечення

культурного життя, соціально-побутової сфери – до постійних міграцій у міські

поселення. На фоні вказаних мінімальних можливостей задоволення потреби

необхідно виділити і наявність елемента стримування міграційних намірів.

Наприклад, переїзд на постійне місце проживання у праценадлишковий регіон

дасть можливість реалізувати потребу у праці, але наявність елемента

стримування міграційних намірів у формі власного житла, господарства та

нажитих речей схиляють особу саме до маятникової міграції.

Фактор І

порядку

надзвичайні

ситуації, аварія

на ЧАЕС

Фактор ІІ порядку з мікровпливом,

сформованим динамікою фактора ІІІ порядку

безробіття, економічна криза, соціально-

побутові умови, забезпечення школами,

закладами культури та освіти, медичне

обслуговування, злочинність

Рис. 1.7. Динамічна система формування мотиваційного поля

ключовими факторами міграції

Фактор ІV

порядку

технологічні

зміни ведення


господарства,

інтеграція до ЄС

31

Розглянуті нами сценарії поведінки факторів описують механізм їх

взаємодії та формування мотиву міграції, і в силу своєї універсальності не

стосувались до цих пір конкретних видів факторів.

Фактори міграції населення у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях є

досить типовими і через те можна констатувати відсутність розходжень у

підходах до їх визначення. Розходження відмічаються виключно у назвах

окремих факторів, що не змінює їх суті у описуванні різними авторами. Так,

В. Перевєдєнцев у своїх працях досліджує вплив природних, економічних,

демографічних, етнічних, соціально-психологічних факторів та спеціалізації

Соціально-

побутова

Трудова

Економічна

З метою

навчання

З метою

кар’єрного

росту

За сімейним

обставинами

Екологічна

Джерело

формування

Різниця у

доходах

Відсутність

місць

прикладання

праці

Структура

населення

Моногалузева

структура


Соціально-

побутове


Фактори

Економічні

Трудові

Демографічні

Соціально-

побутові

Види міграцій

Техногенне


Екологічні

Постійна

Маятникова

Сезонна

Форми міграцій

Рис. 1.8. Види та форми міграцій населення, джерела та фактори їх


32

поселень [96, с. 117-131]. На ці ж фактори вказує Т. Заславська, і додає

адміністративно-правові, організаційні, та соціально-економічні [36, с. 59-62].

Крім того вона поділяє фактори міграції сільського населення на групи, серед

яких: некеровані суспільством природно-географічні фактори-умови;

безпосередньо некеровані, але опосередковано регульовані фактори-умови; та

безпосередньо керовані суспільством фактори-регулятори.

За певної умовності запропонована структура груп може

прирівнюватись до груп порядків факторів, що досліджуються нами, де

некеровані суспільством фактори ототожнюватимуться з факторами першого

порядку, опосередковано-регульовані ототожнюються з факторами другого

порядку, а керовані суспільством – є факторами третього порядку. Відмінність

полягає у двох головних моментах. По-перше Т. Заславська розглядає

аналізовані групи факторів з точки зору керованості державою, а ми – з точки

зору можливості протистояння мігранта впливу цих факторів (рис. 1.9).

По-друге, одним із ключових підходів у концепції порядків факторів, є

можливість їхнього переходу між порядками, що не допускається у

Некеровані суспільством

фактори-умови Фактори першого порядку

Безпосередньо некеровані але

опосередковано регульовані

фактори-умови

Безпосередньо керовані

фактори-регулятори

Фактори другого порядку

Фактори третього порядку

Фактори четвертого

порядку

=

=

=

Рис. 1.9. Співвідношення порядків факторів з рівнем їх керованості

33

класифікації Т. Заславської. Тобто, в обох випадках наявні принципові

розходження, що робить неможливим використання запропонованої авторкою

класифікації у рамках даного дослідження.

Зазначений у працях Т. Заславської та В. Перевєдєнцева перелік

зовнішніх факторів, з нашої точки зору, в умовах Хмельницької області, і навіть

в умовах держави набуває дещо спрощеного вигляду. В першу чергу, це

пов'язано з відносно невеликими розмірами досліджуваного регіону та

моноетнічними особливостями суспільного розвитку. Наприклад, природні

фактори для України втрачають свою актуальність із-за розташування регіону

та держави в цілому в одній кліматичній зоні, а з урахуванням південного

берега Кримського півострова – у двох. Тобто, значного диференційованого

підходу в даному випадку, який обов'язково використовується у державах з

різними кліматичними зонами, такими, як Канада, США, Російська Федерація,

Китай або Чилі неможе бути, оскільки клімат однаково впливає на всіх

мігрантів. Аналогічним чином втрачає свою актуальність і етнічний фактор.

Україна є моноетнічною державою з перевагою корінного населення –

українців. Відношення до національних меншин завдяки толерантності

корінного населення не відрізняється від відношення до українців.

На відміну від двох приведених вище, місце інших факторів уявляється

нами по іншому. Економічний фактор відіграє одну з ключових ролей.

Особливість його дії полягає у намаганні мігранта отримувати більшу

економічну вигоду за рахунок здійснення переміщення. У сільських міграціях

економічний фактор проявляється за умов відчутної різниці між розмірами

отримуваного сукупного доходу у сільській місцевості та містах [154, с. 119]. З

впевненістю можна стверджувати, що вплив зазначеного фактора

інтенсивніший при значній диференціації доходів, і навпаки, низька різниця

між розмірами отримуваного доходу зменшує стимули до переміщення.

Близьким, з нашої точки зору, до економічних є трудові фактори. В

приведених вище класифікаціях він окремо не виділяється, але за складністю

34

утворення та вагою у мотиваційному механізмі заслуговує на окрему увагу.

Особливість трудового фактора полягає у місці прикладання праці. Специфіка

його прояву визначається структурою співвідношення між пропозицією робочої

сили та структурою робочих місць. Інтегральний показник – структурні

розбіжності, породжують у мігранта мотив до переміщення у місця потенційної

праці. Широкий вплив трудового фактора проявляється в Україні через

існування маятникової міграції до робочих місць у містах. Близькість між

економічною та трудовою міграцією виявляється через взаємне перетворення

однієї в іншу, і навпаки, та часто відсутністю чіткої межі між ними.

Демографічні фактори відіграють значну роль у міграційній поведінці за

рахунок їх визначальної ролі у формуванні міграційного потенціалу регіону.

Наприклад, сільські поселення з перевагою населення старшого віку не здатні

породити значної міграційної хвилі до міст з метою подальшого навчання та

отримання вищої освіти. Перевага розселення у формі міських поселень не

сприяє становленню соціально-побутової міграції. Структурна перевага осіб

жіночої статі, за інших незмінних умов, не спонукає до переважної міграції

чоловіків у структурі мігрантів за сімейними обставинами [9, с. 121].

До числа факторів, що визначають міграційний потенціал слід віднести

також і спеціалізацію поселень виділену В. Перевєдєнцевим [96, с. 127], хоча

його вплив у зв'язку з незначною диференціацією сільських поселень

незначний.

Перелік причин міграційної активності сільських жителів не

обмежується збільшенням доходів сім'ї, отриманням роботи, настанням

навчального віку, за минулі 20-30 років до числа факторів що спричинили

масові міграції населення відносять і намагання підвищення соціального

статусу за рахунок кар'єрного та професійного зростання [115, с. 37]. Як

правило професійне зростання у сільській місцевості обмежується відсутністю

розгалужених бізнесових та державних організацій і орієнтацією продуктивних

сил на одну галузь економіки – сільське господарство. Тому, міграція у міста

35

ставала єдиним можливим шляхом задоволення такого роду намагань.

Виділені фактори мотиву міграції переважали у 70-80-х роках минулого

століття, і гіпотетично зазнали змін у 90-х роках минулого та на початку нового

століття. Загальною причиною спаду міграційної активності сільських мігрантів

за найбільш вагомими до цього факторами стала загальна криза економічної

системи та зниження кількості наявних та потенційно можливих у перспективі

робочих місць. Для Хмельницької області, як і держави загалом, де основним

джерелом доходів переважної кількості сільських мігрантів є заробітна плата

отримувана на робочих місцях, їх скорочення породило новий фактор-

обмеження. Тобто, має місце процес "зведення мотиваційної пружини"

описаний вище. Економічна криза, як тимчасове явище, зникає, поновлюється

вплив соціально-побутових, трудових та економічних факторів, та зведення

мотиваційної пружини не проходить безслідно. Наслідки економічної кризи для

мотиваційного механізму ще необхідно дослідити.

Окремо постає запитання про час зародження міграційної хвилі, під

якою розуміємо масовий рух населення спричинений бурхливим розвитком

сільського господарства області [128, с. 234]. Формування міграційної хвилі

може відбуватись за рахунок факторів першого та другого порядків. На нашу

думку, питання визначення часу появи міграційної хвилі за фактором першого

порядку слід ототожнювати з запасом витривалості сільських жителів, а саме

запасами палива та енергії, запасами одягу, стійкості до руйнувань житла та ін.,

що можна охарактеризувати резервом витривалості до дії фактора першого

порядку. Імовірно, що використання такого роду резерву відбудеться виключно

за умови протидії аналізованому фактору фактора аналогічного порядку

протилежної дії.

Період використання внутрішніх резервів потенційних мігрантів

назвемо передміграційною затримкою, тобто час між появою впливу фактора та

початком міграції або міграційним лагом.

Подальший розгляд механізму мотивації міграцій, приводить до

36

висновку про закономірність появи явища піку міграцій, ототожненого з

найбільшим розміром міграційного переміщення за визначений період в межах

міграційної хвилі [114, с. 134]. Явище піку міграцій, в контексті пояснення

резерву витривалості, бачиться нами через неоднакові запаси витривалості

окремих учасників міграційного процесу. Особи з низьким запасом – мігрують

першими, особи з високим – останніми. Основна маса мігрантів, які мають, як

правило, середній резерв витривалості породжують пік міграційної хвилі,

розмір якої в силу кількісного співвідношення між окремими групами в

середині міграційної хвилі, залежить від структури потенційних мігрантів

визначеної за критерієм витривалості.

За принципом логіки міграційної поведінки, допускається наявність

двох основних типів піку міграцій, явного, яскраво вираженого, та не явного, з

відсутністю міграційного піку (рис. 1.10).

Явний тип міграційних піків характеризується нерівномірним

розподілом осіб за резервом витривалості, а неявний навпаки – рівномірним

розподілом запасів.

Припускаємо, що на практиці, на основі визначеної можливості

розподілу резерву витривалості, зазначені на рис. 1.10 типи зустрічаються

а) явний б) неявний

Рис. 1.10. Типи міграційних піків

12647

13458

16789

18654

19876

16248

13568

12000

13000

14000

15000

16000

17000

18000

19000

20000

21000

1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977

7360728073236538

75577063651363896739

5000

7000

9000

11000

13000

15000

17000

19000

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

37

досить рідко, а реально міграційна хвиля характеризується рядом піків

переміщення, які можуть чергуватися з відсутністю піку міграції.

Значущість явища стійкості людини до зовнішніх стимулів вимагає

охарактеризувати та виділити в окремий елемент понятійного апарату аналізу

міграцій поняття резерву витривалості. Резерв витривалості, в нашому

розумінні, ототожнений з запасом витривалості, являє розмір матеріальних

запасів потенційного мігранта та його домашнього господарства, який дає

змогу забезпечити йому допустимий рівень життєдіяльності.

Відсутність резервів витривалості породжує появу міграційних намірів,

а неможливість їх реалізувати може стати фатальною для людини, або

середовища, що її оточує, що підтверджується реальними подіями 32-33 років

минулого століття. Штучно здійснюваний голодомор призвів до відсутності

продуктів харчування у сільського населення України, яке намагалося

переїхати до міст або інших регіонів "Сталінської держави", але обмеження

переміщення здійснюване воєнізованими загонами керованими централізовано

призвело до 8 млн. чоловік жертв голодомору [120, с. 42].

Характерний міграціям, спровокований факторами першого порядку,

резерв витривалості за своєю природою є відносно незначним, з низькою

імовірністю поновлення за неперервної дії фактора. В протилежному випадку

він перетворюється в альтернативу до міграційних стимулів, а фактор першого

порядку переходить у розряд факторів другого порядку.

Із зроблених висновків поведінки міграційних факторів першого

порядку, існує наслідок який проявляється у формі впливу на поведінку

мігранта лише на етапах формування рухомості та переміщення особи. Вплив

факторів першого порядку на етапі приживання новоселів незначний або

взагалі відсутній. Таким чином, для переміщення за факторами першого

порядку доцільно використовувати спрощену модель механізму мотивації

міграцій, який включає два розглянутих етапи. Третій етап, приживання

новоселів, стає відправною точкою (першим етапом – формування рухомості)

38

наступних міграційних намірів.

Механізм мотивації міграцій за факторами другого порядку, на відміну

від механізму за факторами першого порядку, охоплює вплив на всіх трьох

стадіях. Результати, існуючих на даний час, досліджень трактують вплив

факторів на етапах здійснення міграцій в ракурсі, що не враховує класифікацію

впливу зовнішнього середовища за порядками факторів. Головним чином,

демографи сходяться на думці, що особа здійснює вибір між альтернативами

створеними факторами початкової та кінцевої точок міграцій [61, с. 247].

Початкова точка міграцій – це місце формування рухомості особи, в якому

незадоволення власним становищем переростає в намір здійснення переїзду. На

відміну від факторів першого порядку, проблема не постає настільки гостро,

тому не вимагає негайного реагування, і необхідне ще щось, за ради чого

мігрант схилиться до думки про потребу переміщення [64, с. 134]. Додатковим

стимулом переміщення стають потенційні можливості отримати додаткову

вигоду у кінцевому місці переміщення [2, с. 64]. В такому випадку має місце

факт виштовхування мігранта, а фактори під впливом яких реалізуються

міграційні наміри, отримали назву факторів виштовхування, про що

засвідчують публікації Л.Л. Рибаковського, Л.В. Корель та В.І. Заславської

[115, с. 16; 43, с. 270; 61, с. 341]. Поряд з факторами виштовхування у трудових

міграціях широко розповсюдження набули фактори притягання, механізм дії

яких на прикладі Західного Сибіру дослідила М.А. Шабанова [154].

За висновками авторки, міграції здійснюються навіть за сприятливих

умов проживання. Основною причиною їх здійснення є усвідомлення

потенційними мігрантами привабливих перспектив у місці кінцевого

перебування. Зі сказаного вище можна зробити два припущення: здійснення

переїзду за факторами виштовхування за відповідної умови приживання

сподіванням мігранта, тобто міграції за факторами притягання можливі за

відповідності зовнішнього середовища потенційного місця проживання

сподіванням кращої перспективи.

39

1.3. Принципи аналізу та методологія оцінки міграційних мотивів

Прогнозування, принципи аналізу та дослідження механічного руху

населення – ключові питання наукових робіт з міграційної політики.

Важливості даним питанням на сучасному етапі розвитку науки додає

переважне панування згадуваних на початку роботи причинно-наслідкових

концепцій та домінування кількісної складової у прогнозно-аналітичних

дослідженнях.

Перелік невідпрацьованих методик аналізу доповнюється відсутністю

комплексного підходу до аналізу природи мотиву міграції, недосконалістю

математичного моделювання, надмірного використання методів аналогій та

рядом інших причин, що стають перепонами у досягненні бажаного результату

міграційної політики. Очевидно, компенсувати недоліки окремих елементів

аналізу міграційних намірів особи можливо за рахунок комплексного

методичного забезпечення всіх етапів дослідження та управління міграціями,

тому на початку пошуку методологічного забезпечення задамося метою

визначення розроблених та напрацьованих інструментів аналізу з

встановленням їх місця у задачах дослідження.

Кінцевим результатом створення методологічного забезпечення

гіпотетично стає відповідь на ключові запитання стосовно міграційних намірів

особи, серед яких: стан міграційного поля, кількість та сила впливу зовнішніх

факторів на мігранта; реакція особи на міграційні стимули; тривалість дії

факторів та їх поведінка; розмір стимульованої факторами міграційної хвилі,

розмір зворотної міграційної хвилі; вид, інтенсивність, стійкість міграцій тощо.

Логічна послідовність елементів дослідження мотиваційного механізму

мігранта на першому етапі має включати дослідження факторів зовнішнього

впливу, факторів особистості, суб'єктивного впливу та потреб мігранта (рис.

1.12). На другому етапі здійснюється моделювання поведінки складових

мотиваційного механізму та визначення сценаріїв дій мігранта внаслідок

40

так Досягнуто

достатньо високого

рівня дослідження

Моделювання складових елементів мотиваційного механізму

Дослідження зовнішніх міграційних факторів

Дослідження факторів особистості

Дослідження суб'єктивного впливу

Дослідження потреб мігранта

ні

Встановлені моделі з

високою імовірністю

розвитку сценаріїв

Визначення інструментів управління мотиваційним механізмом

Результати досягнуто

так

так ні

ні

Причини

Кінець Зміни

мотиваційного

поля

Рис. 1.12. Логічна схема методів дослідження мотивації міграційних

намірів сільського населення

41

реакції на модельовані зміни. Третій етап полягає у підборі ефективних

інструментів управління елементами мотиваційного механізму. Кожен

наступний елемент є продовженням попереднього. Перехід між елементами

відбувається за умов досягнення поставлених на етапі цілей.

На основі логічної схеми дослідження мотиваційних методів поетапно

розглянемо методологію встановлення поведінки мігранта.

Думки більшості дослідників з приводу дослідження міграційної

поведінки сходяться на наявності двох альтернативних методів. Наприклад,

О. Хомра рахує, що "... важко віддати перевагу якому-небудь підходу до

дослідження факторів міграції населення: прямому – шляхом теоретичного

обґрунтування та аналізу, або опосередкованому, на основі пізнання мотивів та

причин міграції населення, тому, що при прямому підході складно виміряти дію

факторів, а при опосередкованому перешкоджає відсутність методичного

забезпечення" [147, с. 109].

В. Перевєдєнцев дещо по іншому називає ці ж методи, від чого їх суть

не змінюється. В своїй роботі він пише "широко використовуються два методи

визначення причин переселення, точніше – причин під впливом яких у

переселенців виникає бажання змінити місце проживання. Перший –

порівняння об'єктивно існуючих різниць в умовах життя населення різних місць

і різниць в протіканні міграційного процесу в цих місцях (рис. 1.13). Другий –

встановлення причин переселення за допомогою фіксації думок самих

переселенців щодо причин зміни місць проживання" [96, с. 108].

Обидва напрямки дослідження, при всіх позитивних та негативних

сторонах їх використання, вживались на практиці та мають право на життя.

Головна причина, що визначає наше відношення до вибору на користь одного з

двох методів полягає у значному впливі на показники міграції соціально-

економічної кризи, що розпочалась в кінці минулого століття. По суті дилема

зводиться до можливості отримання статистичних або інших видів даних, які б

відповідали дійсному стану речей, що неможливо, з однієї сторони, з причин

42

відсутності фіксування окремих видів статистичних даних, а, з іншої сторони,

надмірним суб'єктивізмом у соціологічних опитуваннях під впливом

актуальних тимчасових соціальних факторів. Тому, вибір одного або іншого

методу дослідження мотиваційної поведінки в кожному конкретному випадку

здійснюється нами за критерієм отримання достовірних соціологічних та

статистичних даних.

На попередньому етапі дослідження необхідно визначити міграційний

потенціал регіону або міграційної групи. Розрахунок міграційного потенціалу

ґрунтується на встановленні кількості потенційних мігрантів та власне понятті

потенційного мігранта. Існує безліч трактувань та характеристик, за якими

жителів сільської місцевості можна віднести до потенційних мігрантів. У

спрощеному вигляді вони зводяться до особи, що потенційно готова здійснити

акт переміщення, але ще не здійснила його із-за відсутності причини міграції

[106, с. 232]. Ми ж розглядаємо потенційних мігрантів з точки зору впливу

мотиваційного механізму, і відносимо до них все населення за виключенням

осіб нездатних, та в силу розвитку продуктивних сил стримуваних від міграцій.

Чисельність потенційних мігрантів доцільно розраховувати за формулою:

Метод Прямий Опосередкований

Теоретичне обґрунтування

та аналіз

На основі пізнання мотивів

та причин міграцій населення

Шляхи

реалізації

Порівняння об’єктивно-

існуючих різниць умов

життя населення різних

місць і різниць у

протіканні міграційного

процесу в цих місцях

Встановлення причин

переселення за допомогою

фіксації думок самих

переселенців щодо причин

зміни місць проживання

Мотив міграції сільського

населення

Рис. 1.13. Методи дослідження мотивів міграцій сільського населення

43

Мп Чг Чм , (1.2)

де, Мп – чисельність потенційних мігрантів, чол.;

Чг – чисельність міграційної групи, чол.;

Чм – чисельність осіб групи, що не здійснює переїзду, чол.

Міграційна група, як і група потенційних мігрантів, на нашу думку, за

впливом зовнішнього середовища відноситься до поліфакторних систем

створених мотиваційною системою, явище якої розглядалось вище. Сукупність

міграційних переміщень наявних та потенційних знаходиться під впливом

різних факторів. Широта охоплення (кількість осіб, для яких наявні фактори є

важливими) визначає розмір груп мігрантів у середині міграційного потоку,

через те міграційні потоки доцільно визначати за факторами стимулювання

переселення. Низька широта охоплення свідчить про велику кількість факторів

мотиваційного механізму. Це випливає з концепції порядків факторів, згідно з

якою відсутність факторів першого та другого порядків дає можливість

проявитись факторам нижчого порядку, і навпаки, фактори першого та другого

порядків зменшують прояв факторів нижчих порядків.

Нескладна, з точки зору теоретичного обґрунтування, методика

розрахунку міграційного потенціалу регіону, на практиці зустрічає перепони у

отриманні достовірних статистичних даних. Якщо, наприклад, визначити

розмір груп трудових мігрантів нескладно за формою статистичної звітності

"М-10, по талонах вибуття із сільської місцевості", то причини соціальної,

економічної та інших видів міграції у даній статистичній звітності просто не

вказуються. Недоліки статистичної звітності у дослідженні і регулюванні

міграційної поведінки населення відмічаються багатьма демографами [38, с.

16]. У нашому випадку, слід зазначити політичні причини, а саме заперечення

раніше наявності соціально-побутової та інших видів міграції населення. В

кінці свого існування командно-адміністративна система визнала соціально-

побутову, економічну та інші види міграцій сільського населення, і навіть

приймала заходи по їх регулюванню у формі будівництва житла у сільській

44

місцевості, газифікації, телефонізації сільських поселень тощо. У статистичній

звітності змін на користь фіксації причин переїзду не відбулося.

Для отримання такої інформації необхідно спочатку з'ясувати причини

поділу міграційного потоку на групи мігрантів за факторами міграцій. На

практиці поділ спільноти на групи здійснюється у маркетингово-збутовій

діяльності [10, 11]. Він здобув назву "сегментація ринку" – виділення цільових

груп споживачів за спільними ознаками, що визначають поведінку особи в

групі і групи загалом. В основі сегментації ринку, як і в основі мотиву міграції

лежать потреби людини [97]. Тому, між сегментацією ринків та поділом

мігрантів на групи можна провести аналогію, а в основу виділення міграційних

груп за факторами необхідно покласти поведінкові ознаки їх потреб (табл. 1.5).

Групування відбувається за такими головними ознаками: географічна,

психологічна, поведінкова, соціально-демографічна, економічно-трудова.

Наступним етапом визначення розміру міграційних груп є усвідомлення

дій мігрантів на момент реєстрації статистичної звітності. Очевидно, що

стримування міграційних потоків супроводжувалося намаганням оминути їх, і

мігранти за соціально-побутовою ознакою, мігранти з потребою власної

самореалізації, або будь-які інші у такому випадку зазначали у статистичних

документах розмите трактування "за сімейними обставинами" та інші. Таким

чином, важливим показником є не обсяги міграції за причинами переїзду, а

загальний обсяг міграцій.

Для визначення обсягів міграцій за окремими факторами

використовуємо регресійно-кореляційний аналіз. Регресійно-кореляційний

аналіз показує рівень зв'язку між обсягом міграції та чинниками зовнішнього

середовища. На відміну від статистичних даних з механічного руху населення,

показники кількості навчально-виховних, культурних, оздоровчих та інших

закладів відображаються точно і слугують індикаторами факторів за умови

підтвердження тісного зв'язку з обсягом переміщення. Тісний зв'язок між

індикатором та обсягом переміщення підтверджує домінування відповідного

45

Таблиця 1.5.

Ознаки групування сільських мігрантів Ознаки Типові групи

1 2

1. Географічна:

- регіон; Західна, Центральна, Східна, Південна, Північна Україна

- області та райони; Згідно адміністративного поділу територій

- міста; З населенням до 20 тис. чол.,

100-150 тис. чол.,

150-250 тис. чол.,

250-500 тис. чол.,

500-1000 тис. чол.,

понад 1 млн. чол.

- густота населення; Міська місцевість, сільська місцевість, приміська зона

2. Психологічна:

- тип особи; Новатори, ранні послідовники за новаторами, бажаючі

поступати "як всі", консерватори

- спосіб життя; "Спартанці", життєлюби, естети, традиціоналісти

3. Поведінкові ознаки:

- привід для міграції; Звичайна нерозважлива поїздка, особливий випадок

- отримувана вигода; Поліпшення соціально-економічного становища,

покращення соціально-побутового забезпечення,

збільшення доходів, кар’єрне зростання, навчання тощо

4. Соціально-демографічні:

- вік; Молодь, дорослі у працездатному віці, дорослі старші

працездатного віку

- статус мігранта; Потенційний мігрант, мігрант у минулому, мігрант,

сезонний мігрант

- розмір сім’ї; 1,2,3 і більше чол.

- склад сім’ї (кількість дітей); 0,1,2,3 і більше

- етап життєвого циклу; Молоді одинаки, молоді без дітей, молода сім’я з однією

дитиною, сім’я з дітьми, сім’я без дітей

- освіта; Початкова, неповна середня, середня, середня спеціальна,

неповна вища, бакалавр, вища, магістри, кандидати та

доктори наук

- рід занять; Особи розумової (творчої) праці, технічні спеціалісти,

посадові особи, управлінці середньої ланки, керівники

вищої ланки, кваліфіковані робітники, різноробочі,

фермери, пенсіонери, студенти, домогосподарки,

безробітні

5. Економічно-трудові:

- працезабезпечення; Безробітні, потенційні безробітні, приховані безробітні,

працевлаштовані

- рівень доходів; До 250 грн./місяць.

250-500 грн./міс.

500-1500 грн./міс.

1500-5000 грн./міс.

понад 5000 грн./міс.

46

індикатору фактора. Набір домінуючих факторів стає основою для розрахунку

міграційного потенціалу груп за факторами міграції, які в свою чергу

вимагають індивідуального підходу до кожної з груп.

Для визначення обсягу міграції за факторами встановлюємо їх місце у

загальній структурі. З цією метою будуємо багатофакторну модель міграції.

n n

0 i i j ji 1 j 1

Y A A X ... A X

, (1.3)

де, Y – середній рівень міграції населення;

Хі, Xj – рівень індикаторів факторів міграцій;

А0, Аi, Аj – параметри моделі;

п – кількість періодів дослідження.

Параметри моделі знаходяться, наприклад, методом найменших

квадратів, або іншим аналогічним математичним методом.

У майбутньому можливі зміни як у факторах, так і у параметрах, але,

оскільки модель використовується на кінець періоду при розрахунку обсягу

міграції за окремими факторами, інші фактори приймаємо незмінними. Тоді,

i i iY( x ) A X та j j jY( x ) A X , (1.4)

де, Y(xj), Y(xj) – обсяг міграції відповідно за хі, та xj факторами.

Незначне відхилення свідчить про високу питому вагу включених у

модель факторів.

Y Y Y( x ) min , (1.5)

де, Y(x) – загальний обсяг переміщення за ключовими факторами.

Наше бачення методичних підходів до визначення обсягів та важливих

елементів механічного руху населення відрізняється від більшості існуючих

підходів до цього часу. В першу чергу, різниця полягає у намаганні демографів

включити у дослідження всю сукупність елементів мотиваційного механізму та

отримати на його основі інтегральний показник. Так, Т. Петрова розглядає

механізм міграційної поведінки через модель "складних" факторів та

47

показників, що комплексно впливають на переміщення населення [98, с. 83].

Ми ж, навпаки, розглядаємо міграційну поведінку як систему складових за

факторами, з метою визначення їх особливостей та місця у міграційному

обміні.

Наступний етап, після встановлення обсягів та структури міграційних

потоків, - визначення розмірів міграційного потенціалу за факторами міграції.

На нашу думку, він засвідчує вагомість досліджених ключових міграційних

факторів і розраховується за кожним включеним у дослідження фактором за

формулою 1.2. Зазначена процедура розрахунку не дає чіткої відповіді на

питання обсягів потенційної міграції, головним чином, через труднощі у

встановленні чисельності осіб групи, що не здійснюють переміщення (Чм). В

такому випадку доцільно використати аналітичну оцінку можливого значення

Чм. Наприклад, чисельність трудових мігрантів визначаємо, як різницю між

пропозицією робочої сили (Чг) та попитом на неї (Чм).

Дослідження мотивів міграції через переважну орієнтацію на зовнішні

рушійні фактори, на нашу думку, буде неповним без визначення ролі факторів

особистості, до яких нами віднесено власне фактори особистості, фактори

суб'єктивного впливу та фактори потреб мігранта (рис. 1.3). На відміну від

зовнішніх факторів стимулювання міграційної поведінки виражених

кількісними показниками, фактори особистості проявляються через якісні

показники. Тому, характерні для них особливості не слід ототожнювати з

аналогічним проявом зовнішніх факторів.

Дослідження факторів особистості в роботах демографів, хоча і

зустрічається, але переважно здійснюється у контексті впливу на них зовнішніх

чинників. Вони, як правило, складають значну частину соціально-

демографічних досліджень, що здійснюються через опитування [105]. Існують

й інші підходи. Наприклад, Т. Петрова узагальнила фактори особистості разом

із зовнішніми міграційними факторами у моделі "складних" факторів [98, с. 72].

З точки зору повноти кінцевого результату дослідження мотиву міграції

48

визначення ролі факторів особистості, нами передбачається доцільність

використання двох напрямків. Перший – здійснюється на основі наявних

ключових міграційних груп (на основі "сегментації" мігрантів), через

визначення характерних особистих факторів для мігрантів за зовнішніми

факторами. Встановлення притаманних міграційним групам особистих

факторів можливе з використанням результатів попередніх наукових

досліджень, набутого досвіду або методом експертних оцінок. Перевага такого

підходу полягає у відносній простоті отримання результату. Недоліком є їхня

низька точність та оцінка через якісні показники.

Другий підхід у наукових джерелах нам не зустрічався. Його суть

полягає у необхідності виразити якісні зміни факторів особистості через

кількісні показники. Для цього достатньо знати параметри максимального та

мінімального відхилення, та встановити масштабування досліджуваного

фактора. Зміни у приведеній системі координат, таким чином, оцінюються

кількісно, і через те є можливість описаний нами методологічний апарат

аналогічно застосувати до зовнішніх міграційних факторів. Переваги другого

напрямку дослідження факторів особистості полягають у подоланні недоліків

першого підходу. Недолік полягає у можливості отримання помилок, які будуть

закладені на етапі масштабування, та високій трудомісткості відносно першого

підходу.

Очевидно, що обидва методологічні підходи визначення впливу

факторів особистості можуть використовуватись як альтернативні, так і

взаємодоповнювати один одного залежно від цілей дослідження.

Дослідження статичної складової мотиваційного механізму

продовжується дослідженням поведінки міграційних факторів у процесі

динамічних змін зовнішнього середовища, тобто перспективного моделювання,

або прогнозування міграційної поведінки. Як і в дослідженні механічного руху

населення, у його прогнозуванні на даному етапі розвитку є великий обсяг

напрацювань. Так, Т. Петрова погоджується з оцінкою інших учених і

49

констатує наявність близько 150 різних методів прогнозування, з яких на

практиці використовують в якості основних 15-20 [98, с. 93]. До числа методів,

які найбільш використовуються відносять екстраполяційні, економіко-

математичні, структур, коефіцієнтів, демографічних таблиць, трудового

балансу, функцій міграції, експертних колективних оцінок тощо [98, с. 94-95].

З точки зору окреслених задач та мети дослідження, а саме аналізу

впливу факторів, доцільно використовувати факторні моделі, які є різновидом

економіко-математичного методу прогнозування. За своєю суттю фактори

спонукання міграційних груп значною мірою диференційовані (в

протилежному випадку вони ототожнюються), і потребують індивідуального

підходу у побудові моделей-прогнозів. Отже, кількість моделей міграції

дорівнює кількості міграційних груп за факторами міграції. Природа фактора

уявляється нам, як явище, що не може існувати відособлено і виникає та зникає

під впливом різного роду чинників, через пізнання яких доцільно досліджувати

поведінку факторів. Взявши за основу "природу поведінки" можна встановити

елементи впливу на фактори. Подальше дослідження відбувається з

використанням розробленого методологічного апарату суспільних,

економічних, технічних, природних та інших наук.

Усвідомлення поведінки факторів має дати відповіді на два основних

запитання, серед яких: стан фактора у перспективі та екстремуми зміни

порядків факторів, іншими словами, рівень фактора, за яким відбуваються

якісні зміни моделі його поведінки (впливу). Прогнозована модель, таким

чином, має вигляд:

1

2

3

( ),

( ),

( ),

i i p

i t i p

i i t

f x x x

Y f x x x x

f x x x

, (1.6)

де: Y – цільова функція (обсяг міграції);

f(x) – функція впливу фактора;

i – індекс і-го фактора;

50

1, 2, 3 – порядок факторів;

хр, хt - межі зміни порядків факторів.

Порівняння отриманих розрахункових результатів з необхідними

значеннями параметра, що досліджуються стає основою визначення

інструментів управління елементами мотиваційного механізму.

Рівняння 1.6. являє собою універсальну розрахункову модель, що може

використовуватись не лише у прогнозуванні обсягу міграцій сільського

населення, а й показників похідних від нього, таких наприклад, як

інтенсивність, зниження міграційного потенціалу тощо. Таким чином,

закладено методологічну базу подальшого аналізу сільських міграцій.

Висновки до першого розділу

На основі наукових підходів у першому розділі проведено аналіз

попередніх досліджень демографів і зроблено висновок щодо формування

мотиваційного механізму міграцій населення:

1. Встановлено, що міграція населення – історично сформоване

суспільне явище, ключовим елементом якого є одиничне переселення засноване

на мотиві поведінки особи. Мотив опосередковує вплив факторів зовнішнього

середовища та призводить до прийняття рішення про переміщення.

2. Визначено, що міграційний мотив це – форма прояву дії факторів

суб'єктивно сприйнятих особою, що спонукають її до досягнення власних цілей

через здійснення акту переміщення. На основі хронологічних етапів розвитку

міграційних процесів проаналізовані причини та характерні риси міграційної

поведінки сільського населення.

3. Досліджено, що в процесі існування міграційний мотив

характеризується такими властивостями, як: двоїста природа, суб'єктивний

характер та заснування на потребах. Отримано висновок, що двоїста природа

мотиву міграцій викликана одночасним існуванням внутрішнього світу особи

51

та зовнішнього середовища життєдіяльності. Суб’єктивний характер

викликаний соціально-психологічним особливостями особистості, а дисбаланс

між середовищем існування та потребами свідчать про заснування мотиву на

останніх. Набуті властивості мотиву визначають групи факторів, що формують

поведінку мігранта.

4. Встановлено фактори впливу на мотив, серед яких: фактори

зовнішнього середовища сформовані одночасною дією соціально-економічних

процесів, соціально-побутових умов, демографічних процесів, політики,

працезабезпечення; фактори особистості сформовані характером, менталітетом,

психологією, соціологією групи, навичками, цілями, очікуваннями активністю

та волею; фактори суб'єктивного характеру розглядаються через призму

сприйняття, досвіду, знання, вмінь; потреби мігранта – першооснова утворення

міграційного мотиву, ключовими елементами яких є фізіологічні, культурні

потреби, а також потреби навчання, самореалізації та захисту.

5. Фактори міграційної поведінки знаходяться в процесі постійних

динамічних змін і впливають один на одного як в середині групи так і поза її

межами. Закономірності появи наслідків динамічної поведінки зовнішнього та

внутрішнього середовища запропоновано аналізувати через поняття порядків

факторів. Доведено існування факторів першого порядку, що не піддаються

регуляторному впливу, факторів другого порядку, які є об’єктом управління

міграціями та факторів третього і четвертого порядків, що не мають впливу на

прийняття рішення про міграцію, і тому не можуть бути об’єктом

регуляторного впливу. Отримані позитивні висновки з приводу можливості

зміни порядків факторів.

6. Для дослідження сили та дії факторів запропоновано використовувати

індикатори – похідні від факторів, виражені через загальноприйняті статистичні

показники. На відміну від факторів, індикатори характеризують конкретну

величину, не мають абстрактного вираження, підлягають статистико-

математичному опрацюванню та кількісному аналізу.

52

7. Досліджено характер та наслідки взаємодії факторів різних та одного

порядків. Обґрунтовано, що регулювання міграційних процесів через мотиви

поведінки особи принесе позитивний результат за умов управління факторами

другого порядку та одночасної відсутності факторів вищого – першого порядку.

8. Показано існування явища мотиваційної пружини у формі

накопичення міграційного потенціалу, який утворюється в процесі взаємодії

факторів зовнішнього середовища та реалізується через появи піків

переміщення сільського населення. Досліджено силу мотиваційної пружини та

механізм її дії.

9. Конкретизовано існування відповідності між соціально-побутовими,

економічними, трудовими, демографічними та екологічними факторами та

видами і формами породжуваних ними міграцій. На основі закономірностей

утворення міграційних потоків встановлено існування мотиваційного

механізму міграційної поведінки населення.

10. Запропоновано процедуру аналізу мотиваційного механізму міграцій

населення, яке відбувається в три етапи: 1) дослідження міграційних факторів;

2) моделювання складових елементів мотиваційного механізму; 3) визначення

інструментів управління елементами мотиваційного механізму. Проаналізовані

методи дослідження мотивів міграцій сільського населення.

11. Створено математичну модель сільських міграцій у формі суми

функцій індикаторів факторів міграцій з обмеженнями, вихід за межі яких

свідчить про якісні зміни у механізмі міграційної поведінки сільського

населення.

12. Подальше дослідження вимагає аналізу причин та джерел

формування внутрішньорегіональних потоків руху населення, структури

системи мотиваційної поведінки міграцій населення та ролі системних

соціально-економічних змін у демографічних процесах регіону.

53

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА І АНАЛІЗ МОТИВАЦІЙНИХ ПЕРСПЕКТИВ

МІГРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

2.1. Причини міграцій та аналіз джерел формування

внутрішньорегіональних потоків руху сільського населення

Високий людський потенціал сільської місцевості обумовлює

важливість міграційної складової формування населення області. Показники

розподілу населення України за ознакою місця проживання дають можливість

умовно визначити дві групи регіонів, серед яких, перша – адміністративні

одиниці з орієнтацією на промисловість, друга – регіони переважання

сільського господарства (додаток А).

За питомою вагою сільського населення, до числа аграрно-орієнтованих

регіонів відноситься Хмельницька, Вінницька, Закарпатська, Івано-

Франківська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Таким чином,

географічно регіон, що досліджується знаходиться у зоні розташування

перерахованих областей. З огляду на розміщення Хмельницької області,

доцільно припустити, що міграційні процеси з явним притяганням населення до

промислових центрів за її межами набувають дещо іншого характеру. Відстань

до промислових центрів виступає фактором стримування міжобласних

переміщень, а наміри особи реалізуються у межах досліджуваної

адміністративної одиниці.

Обсяги міграційного руху населення за останнє десятиріччя носили

нерівномірний характер. Статистичні дані свідчать про зниження активності

мігрантів за чисельністю прибулих у міста області на кінець аналізованого

періоду (додаток Б).

На початок десятиріччя навпаки, міграційні хвилі зазнали піднесення.

Наявні дослідження визначають причиною пожвавлення механічного руху

населення розпад Радянського Союзу, внаслідок якого населення, що мігрувало

за часів його існування з етнічних територій поверталось на свою батьківщину

54

[62, с. 64-67]. У 1994-1996 роках чисельність прибулих у міста області, як

показано в таблиці В.1 додатку та на рис. 2.1, хоча і знижується, але є вищою за

природній рівень, визначений у минулому.

0

5000

10000

15000

20000

25000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

чол.

0,00

10,00

20,00

30,00

40,00

50,00

60,00

70,00

%

Прибулі в міські поселення, чол.

Питома вага прибулих до міст з меж області у загальній кількості прибулих до міст,

%

Рис. 2.1. Обсяги міграцій у міста Хмельницької області

Спад міграційної активності не відбувається раптово. Зниження

чисельності прибулих за причиною розпаду СРСР компенсувалось збільшенням

хвилі механічного руху населення з конфліктних та економічно-кризових

регіонів новоутворених держав.

Дане твердження посилюється тим, що показник чисельності прибулих

до сільської місцевості мав аналогічну тенденцію, де початок періоду мав

позитивне значення показника сальдо механічного руху населення (табл. В.2,

рис. 2.2), не характерний останнім десятиріччям для сільської місцевості.

Очевидно, друга хвиля міграцій здійснювалась під впливом факторів

першого порядку, зокрема військових конфліктів, що загрожували життю

мігрантів, та економічної кризи, через поглиблення якої особа не здатна

забезпечити фізіологічні норми існування.

Протидія факторів першого та другого порядків, яка описана у першому

розділі, відбувається на користь фактора першого порядку, цим, на нашу думку,

пояснюються зміни у аналізованих статистичних показниках як у сільських, так

і у міських поселеннях.

55

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

чол.

0,00

10,00

20,00

30,00

40,00

50,00

60,00

70,00

%

Прибулі в сільську місцевість, чол.

Питома вага прибулих до сільської місцевості з меж області у загальній кількості

прибулих до сільської місцевості, %

Рис. 2.2. Обсяги міграцій до сільської місцевості Хмельницької області

Попри однакові тенденції міграційної поведінки прибулих для сільських

та міських поселень, слід відмітити явну різницю у масштабах явища, де на

протязі всього періоду чисельність прибулих до міст перевищує чисельність

прибулих до сіл області (табл. В.3, рис. 2.3), а середньорічний розмір

перевищення прибулих до міст над прибулими до сіл становить 7448 чол.

0

5000

10000

15000

20000

25000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Чисельність пибулих до міст, чол.

Чисельність прибулих до сільської місцевості, чол.

Рис. 2.3. Чисельність прибулих до міст та сільської місцевості

Хмельницької області

56

Обсяги переміщення населення в межах області знаходяться під

впливом відмінних від описаних зовнішніх факторів. Такий висновок витікає за

невідповідності тенденцій між показниками загальної чисельності прибулих до

міст і прибулих до міст з меж області (табл. В.1) та чисельності прибулих з меж

та поза меж області до сільської місцевості (табл. В.2).

Порівняння показників за роками періоду, що аналізується, свідчить про

зниження чисельності прибулих в середині періоду. Поведінка показника

ідентична етапам виникнення та подолання економічної кризи у державі із

затримкою 1-2 роки. Так, на початок періоду чисельність прибулих у міста з

меж області становила 9484 чол. (табл. В.1.), у 1996 році досягнуто

мінімального значення – 7771 чол., а у 2003 році показник перевищив рівень

1993 року. Зміна чисельності прибулих з меж області у сільські поселення

відповідно у 1993 році становить – 6170 чол., у 1999 році – 4234 чол., у 2001

році – 6960 чол., у 2004 році – 5714 чол. (табл. В.2, рис. 2.4).

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Чисельність прибулих до міст з меж області, чол.

Чисельність прибулих до сільської місцевості з меж області, чол.

Рис. 2.4. Чисельність прибулих до міст та сільської місцевості з меж


57

На нашу думку, умови та фактори міграційної поведінки в межах області

є ідентичними, тому вплив економічної кризи однаково позначається на

активності переселенців, що підтверджується динамікою показників прибуття з

меж області. Економічний спад, що тривав до 1996-1997 років відбився

зниженням кількості прибулих з меж області. Перманентне економічне

зростання 1997-1999 років супроводжувалося зростанням активності прибулих

до міст. Активність прибулих до сільських поселень у 1999 році навпаки

знижується, що цілком відповідає історично сформованим намаганням

мігрувати до міських поселень [9, 16, 18-25, 154].

Після 1999 року відновлення історично сформованих міграційних

потоків припиняється (рис. 2.4). Навпаки, тенденції набувають ознак

характерних етапу кризи, коли коливання кількості прибулих до сільських та

міських поселень були майже ідентичними. Таким чином, можна зробити

висновок про негативний вплив економічних спадів на чисельність прибулих в

регіоні з його меж. Очевидно, має місце негативний вплив економічного

фактора другого порядку, за якого мігрант надає перевагу залишатись на

попередньому місці, оскільки ризик втрат через зміну місця проживання

зростає.

На початок аналізованого періоду вибуття з міст за межі області

відбувалось за факторами аналогічними прибуттю за її меж, а саме міграція на

батьківщину та етнічно близькі території прибулих в минулому за системою

розподілу спеціалістів з вищою освітою (табл. В.4, рис. 2.5).

До середини дев'яностих років "перерозподільна міграційна хвиля"

зникає, а її місце займає хвиля економічних переселенців, вибуття яких з

Хмельницької області відбувається під впливом несприятливих економічних

умов, серед яких: рівень доходів, загальне скорочення робочих місць, високий

рівень інфляції, що співпадає з поглядами Е.М. Лібанової, О.В. Позняка та ряду

інших демографів з приводу причин зовнішньої міграції з України [40, 102].

Попри схожість тенденцій, обсяги вибуття значно нижче за обсяги прибуття.

58

0

5000

10000

15000

20000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

чол.

0,00

10,00

20,00

30,00

40,00

50,00

60,00%

Вибуло з міських поселень, чол.

Питома вага вибулих з міст в межі області у загальній кількості вибулих з міст, %

Рис. 2.5. Чисельність вибулих з міських поселень Хмельницької області

Активізація міграції по вибуттю відбувається у 2000-2004 роках. При

чому чисельність вибулих у 2004 році нижче за чисельність вибулих у 1993

році на 2769 чол. (18628-15859). Зростання питомої ваги вибулих з міських

поселень в межі області, відмічене у цей період, свідчить про визначальну роль

внутрішньообласного міграційного обміну у чисельності вибулих з міських

поселень (рис. 2.5). Зниження питомої ваги вибулих в межі області на фоні

зниження кількості вибулих з міст, підтверджує це припущення.

Оскільки в першому десятиріччі періоду, має місце вплив факторів

другого порядку, то природнім є його дія на чисельність та характер процесу

вибуття мігрантів з сільських поселень, які схожі на здійснені характеристики

прибуття у міські та сільські поселення і вибуття з міст Хмельницької області

(табл. В.5, рис. 2.6).

Проте, на відміну від прибуття та вибуття з міських поселень, вибуття з

сільської місцевості за розглянутий період має стійкий показник питомої ваги

вибулих з сільської місцевості у межах області у загальній кількості вибулих з

сільської місцевості, який становить 61,79% при розходженні за весь період між

максимальним та мінімальним значенням 8,68% (66,61-57,93 (табл. В.5)). По

прибуттю у міські поселення цей показник відповідно становив 23,22% (64,15-

40,93 (табл. В.1)), по прибуттю у сільські поселення – 20,6% (66,26-45,66 (табл.

59

В.2)), по вибуттю з міських поселень – 19,98% (55,16-35,18 (табл. В.4)). Отже,

61,79% вибулих із сільської місцевості орієнтовані на переміщення у межах

області, за рахунок чого сільська місцевість отримала статус міграційного

донора, а міські поселення області – статус реципієнта у внутрішньо обласних

міграціях.

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

чол.

0,00

10,00

20,00

30,00

40,00

50,00

60,00

70,00

%

Вибуло з сільської місцевості, чол.

Питома вага вибулих з сільської місцевості в межі області у загальній кількості вибулих

з сільської місцевості, %

Рис. 2.6. Чисельність вибулих із сільської місцевості Хмельницької

області

Підтвердженням зробленим висновкам слугують статистичні дані,

приведені у додатку Г, де за 1993-2004 роки міграційні втрати міських поселень

становлять лише 4859 чол., на фоні втрат сільської місцевості у 19097 чол.

За умов існування замкнутої міграційної системи у межах регіону, з

обмеженою кількістю елементів, коли втрати сільської місцевості є одночасним

приростом чисельності населення міст, і навпаки, втрати міст – є міграційним

приростом сільських поселень, втрати міст у механічному русі населення

компенсувались за рахунок притоку сільських жителів. Негативне міграційне

сальдо внутрішньообласних міграцій сільської місцевості на користь міських

60

поселень спостерігається у всіх роках, за виключенням 2000 року (додаток Г,

рис. 2.8).

-5000

-4500

-4000

-3500

-3000

-2500

-2000

-1500

-1000

-500

0

500

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Сальдо міграції по сільській місцевості, чол.

Сальдо міграції по сільській місцевості за рахунок внутріобласного обороту, чол.

Рис. 2.8. Міграційний приріст населення сільських поселень


Необхідно відмітити, що донорські стосунки сільської місцевості області

склалися як на користь міських поселень, так і на користь інших регіонів.

Найбільші втрати – 82,64% (-15781/(-19097)*100%), відбулись на

користь міст регіону.

В свою чергу, міські поселення також "втрачали населення" у

міграційному обміні. Зниження чисельності жителів міст відбувалось на

користь інших регіонів, а приріст за рахунок сільських жителів лише частково

компенсував міграційні втрати. Таким чином, область слід віднести до числа

міграційних донорів.

На перший погляд, позитивне значення міграційного обміну на користь

сільських поселень у 2000 році є випадковим, без утворення тенденції до

продовження явища в майбутньому, де спостерігається негативне сальдо

внутрішньообласного обміну. Погляди демографів з цього приводу

розходяться, тому досить важко однозначно трактувати отриманий

статистичний результат [8, 12, 25, 28]. На нашу думку, в силу динамічних змін

у соціально-економічних відносинах області, трактування результатів міграцій

61

необхідно здійснювати з їх прив'язкою до конкретних економічних подій.

Гіпотетично, потреби мігранта включають сукупність ряду необхідних

елементів життя особи, серед яких: фізіологічні (харчування, відпочинок),

житлові, праці, тощо. Ключовим елементом для мігранта, як правило, стає

праця, оскільки саме вона дає змогу задовольнити всі інші потреби людини на

сучасному етапі розвитку суспільних відносин в Хмельницькій області. З 1994

по 1996 роки відмічене зниження втрат сільської місцевості на користь міст

області, оскільки саме в цей період на фоні гіперінфляційних процесів

з'являється масове явне та приховане безробіття (табл. Е.39) [56, 63, 79, 81].

-3000

-2000

-1000

0

1000

2000

3000

4000

5000

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Сальдо міграції по міських поселеннях, чол.

Сальдо міграції по містах за рахунок внутріобласного обороту, чол.

Рис. 2.9. Міграційний приріст населення міських поселень Хмельницької

області

Фінансова стабілізація 1996-1998 років стала основою первинного

економічного зростання та стабілізації на ринку праці області, внаслідок чого

попит на робочу силу міст компенсувався пропозицією праці сільських

мігрантів, оскільки загальна криза сільського господарства – головного

споживача робочої сили поза міськими поселеннями, створила

незбалансованість між потребою аграрної галузі та розвитком продуктивних

сил села. В першу чергу, це негативний вплив, стимульований невизначеністю

62

прав власності на землю та обмеженими можливостями користування нею.

Економічне зростання 1999-2000 років, яке вперше немало у своїй основі

монетарних факторів, призвело до збільшення кількості робочих місць у

сільських поселеннях, через те логічним виглядає отриманий у 2000 році

результат внутрішньообласного міграційного обміну. Відсутність будь-яких

додаткових заходів (наступних кроків), після стимулювання виробництва в

агропромисловому комплексі (АПК) у наступних періодах супроводжувалась

відновленням орієнтирів на прикладання праці у містах області та

невиправданням сподівань сільських жителів на відновлення виробничих

відносин у галузі, що сприяло поверненню до попередніх масштабів

міграційних втрат сільської місцевості.

Додатковим аргументом підтвердження гіпотези на користь зовнішніх

міграційних факторів притоку населення у сільську місцевість є позитивне

значення показника сальдо міграцій, яке компенсувало втрати сільських

поселень на користь міст області на початку аналізованого періоду.

Аналогічним чином, але з негативним результатом, відбувається вплив

зовнішніх міграційних факторів на кінець періоду, де чисельність мігрантів за

межі області перевищує чисельність внутрішньообласних переміщень.

Загалом з двох джерел формування чисельності населення області,

визначених демографами [6, 38, 44], альтернативою механічному руху є

природній рух населення. З свого боку природній рух населення є потужним

джерелом формування міграційного потенціалу, але на нашу думку, його вплив

на міграційні процеси відбувається з тривалою міграційною затримкою. Після

народження особа стає пасивним учасником міграцій у якості члена сім'ї, де

рішення про здійснення переміщення приймають батьки неповнолітнього.

Неповнолітній стає об'єктом впливу міграційних факторів, дія яких

відбувається з урахуванням потреб сім'ї, та неповнолітнього мігранта зокрема:

наявність дитсадка, школи тощо. Набуття статусу повнолітнього, яке

відбувається через 16 років після народження, перетворює особу на

63

повноцінного учасника міграційних процесів (з моменту самостійного

прийняття рішення про переміщення).

Поряд з характерним зниженням чисельності сільських поселень за

рахунок механічного руху населення, показники природного руху 1993-2004

років свідчать про нездатність населення до розширеного самовідтворення для

компенсації негативного сальдо міграційного обміну з містами (табл. 2.1) [5, 6,

8, 9, 26, 30, 36]. Причина полягає у відсутності приросту населення. У сільській

місцевості відмічена стійка тенденція до збільшення негативного значення

природного приросту населення.

Таблиця 2.1.

Природний приріст населення Хмельницької області (чол.) 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Кількість

народжених,

всього 17876 16805 16389 15903 14721 13833 12883 12359 12005 12072 12251 12647

в т. ч.

в сільській

місцевості 8226 7945 7790 7453 7022 6792 6455 6143 5807 5795 5485 5422

в міських

поселеннях 9650 8860 8599 8450 7699 7041 6428 6216 6198 6277 6766 7225

Кількість

померлих,

всього 23392 23541 23592 23925 23940 22701 22441 22591 23095 23068 23441 23060

в т. ч.


місцевості 16278 16327 15973 16341 16328 15384 14994 15027 14999 15282 15443 15189

в міських

поселеннях 7114 7214 7619 7584 7612 7317 7447 7564 8096 7786 7998 7871

Природний

приріст

населення,

всього -5516 -6736 -7203 -8022 -9219 -8868 -9558 -10232 -11090 -10996 -11190 -10413

в т. ч.


місцевості -8052 -8382 -8183 -8888 -9306 -8592 -8539 -8884 -9192 -9487 -9958 -9767

в міських

поселеннях 2536 1646 980 866 87 -276 -1019 -1348 -1898 -1509 -1232 -646

Щорічно у сільській місцевості перевищення смертності над

народжуваністю в середньому становить 8936 чол. За умов збільшення обсягів

природної плинності населення, компенсація міграційного потенціалу

64

сільських поселень видається малоймовірною (табл. 2.2). Іншими словами, в

перспективі потенціал сільських міграцій знижується.

Таблиця 2.2.

Покриття міграційних втрат сільських поселень Хмельницької області (чол.) 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

1. Сальдо

механічного

руху

населення

сільської

місцевості 454 -1400 -746 -897 -1380 -2144 -4520 -626 -881 -1973 -1989 -2995

2. Природний

приріст (+)

(зниження (-))

чисельності

сільських

поселень -8052 -8382 -8183 -8888 -9306 -8592 -8539 -8884 -9192 -9487 -9958 -9767

3. Втрати від

природного і

механічного

руху

населення -7598 -9782 -8929 -9785 -10686 -10736 -13059 -9510 -10073 -11460 -11947 -12762

Оскільки наявний природний приріст у містах Хмельницької області на

початку періоду змінюється на зниження чисельності за рахунок природного

руху, то причини і передумови виникнення такого роду тенденцій є спільними.

Особливої уваги заслуговують причини зниження міграційного

потенціалу за рахунок природного руху населення як складової його

формування. Негативне значення показника природного приросту населення у

сільській місцевості в декілька разів перевищують значення цього показника у

містах за на порядок вищої смертності у сільських поселеннях.

Проблема високої смертності у сільській місцевості не нова, її виявлено

ще у 70-х - 80-х роках минулого століття [60, с. 142]. Причини перевищення

аналізованого показника над середнім по Хмельницькій області та показником

у міських поселеннях полягає у структурній незбалансованості вікових груп

населення у наявних типах поселень. Так на 1.01.2005 року сільська місцевість

характеризувалася високою питомою вагою осіб пенсійного та передпенсійного

віку (рис. 2.10) [137, с. 268].

65

Рис. 2.10. Розподіл постійного населення Хмельницької області за віком

на 1.01.2005 р., тис. чол.

У містах області, навпаки, дана вікова група є найменш чисельною.

Внаслідок чого статистичні органи реєструють високий рівень смертності у

сільській місцевості.

На даному етапі аналізу слід звернути увагу на явище, якому дослідники

міграцій не приділяють уваги, але від розуміння місця якого залежить

повноцінність результатів досліджень механізму здійснення міграцій, і їх

мотивацій зокрема. Суть явища, на наш погляд, ключового у сучасному

міграційному обміні "село – місто" полягає у тому, що в основу будь-яких

переміщень лягає можливість задоволення потреб особи в перспективі.

-80,0 -60,0 -40,0 -20,0 0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0 120,0

до 1 року

1-4

5-9

10-14

15-19

20-24

25-29

30-34

35-39

40-44

45-49

50-54

55-59

60-64

65-69

70 і старші

міське сільське

80,0 60,0 40,0 20,0

66

Оскільки суспільний розвиток регіону на сучасному етапі визначає доходи від

праці як єдине, або прирівняне до нього, джерело задоволення потреб, основу

всіх міграційних хвиль та груп складає населення працездатного віку. Разом з

основною групою, в якості пасивних мігрантів приймають участь неповнолітні

члени їх сімей. Частка осіб пенсійного віку у міграційному обміні незначна.

Зважаючи на обставини, разом із міграцією осіб працездатного

відбувається переміщення жінок фертильного віку, та знижується

народжуваність у сільській місцевості з характерним процесом старіння

сільського населення. Таким чином, високий рівень смертності у сільських

поселеннях є лише симптоматичним елементом глибокої проблеми втрати

потенціалу сільських міграцій. Слід відмітити, що поряд із "вимиванням" в ході

переміщень жінок фертильного віку, наступне покоління потенційних сільських

мігрантів народжується вже у містах та не відноситься до міграційних груп,

тому, що мета – кінцева точка міграцій ними вже досягнута при народженні у

сім'ї в минулому мігрантів.

Міграційна політика у Хмельницькій області в минулому зводилась до

стримування сільського населення у межах сільських поселень. Дослідження

літературних джерел дає привід для припущення про існування однобічного

підходу до формування міграційної політики в останній період. Головною

умовою її творення була потреба забезпечення сільськогосподарського

комплексу дешевою робочою силою. Від початку існування тоталітарного

режиму і до падіння командно-адміністративної системи відтік сільського

населення сприймався як негативне явище [18-24, 30, 64], яке за умов

неефективного функціонування АПК сприймалось за головний чинник

руйнування галузі.

Суттєва різниця, яка визначає принципи становлення міграційної

політики, полягає у тому, що тоталітарний режим визначає особу-мігранта як

робочу силу – носія трудових зобов'язань перед режимом ототожненим з

суспільством та державою. Наслідком існування такого підходу стало

67

ігнорування права на вільне пересування і права на працю у формі "прописки

громадян", та отримання можливості працювати за місцем проживання

("прописки"). Використання приведених інструментів, з точки зору теоретиків

тоталітарного управління, мало стати важелем стримування втрат сільського

населення. Проте, в наслідок використання не природних суспільному розвитку

методів, міграція набула прихованої форми неконтрольованого відтоку

населення у міста. Спроби стримування сільського населення від міграцій в 70-

80-х роках минулого століття здійснювались шляхом покращення соціальної

сфери села та наближення умов життя до міських [64, 108, 114, 128, 154]. Огляд

робіт демографів наштовхує на думку, що покращення соціальної сфери як

інструмент управління міграціями був опрацьований на теоретичному рівні, і

вимірювання соціального або економічного ефекту не проводилось [19-24].

Сучасний етап суспільного розвитку, особливо акцент на

демократизацію визначає людину як найвищу цінність із забезпеченням

головних прав і свобод. Всі інші потреби (держави, економіки, політики)

відходять на другорядні місця. Тому, неприродне стримування сільських

жителів від переміщення у міські поселення відходить з міграційної політики

разом з відмовою від тоталітарної системи.

Існує гіпотетичне порівняння ефекту від міграцій на теоретичному рівні

за окремими вигодами для особи. Серед ефектів це – рівень освіти, медичного

обслуговування, забезпечення працею, соціально-побутове забезпечення,

культурний розвиток, рівень доходів, тощо, схиляють нас до беззаперечного

висновку про сприятливіші умови життя у містах порівняно з сільською

місцевістю. Додатковим аргументом на користь хибності політики стримування

міграцій село-місто став історичний розвиток суспільства (передових

демократичних країн), результатом якого є зменшення чисельності сільських

жителів до рівня 2 – 8% від загальної чисельності громадян.

Очевидно, зміна принципів формування міграційної політики в

найближчій перспективі визначить характер механічного руху населення

68

області, який, на наше переконання, за останнє десятиріччя утворювався

хаотично без будь-якого цілеспрямованого управління.

2.2. Структура системи мотиваційної поведінки міграцій сільського

населення

Практичне дослідження такого суспільного явища як механічний рух

населення досить складне за своєю суттю з кількох причин: по-перше, вплив

зовнішнього середовища носить багатогранний характер, з вираженням у формі

великої кількості соціальних, економічних, демографічних та інших показників,

дослідження яких є трудомістким [30, с. 40]. По-друге, постійних змін зазнає

внутрішнє середовище і позитивна реакція на міграційні чинники в минулому

не гарантує аналогічної реакції в перспективі. По-третє, статистичні матеріали

у тривалому періоді обліковують показники, що не порівнюються. По-четверте,

комплексне дослідження неможливе за обмеження у фінансових ресурсах. В

силу існування перерахованих та інших причин повноцінне дослідження, як

правило обмежувалось комплексом окремих проблем.

Завдання, поставлене перед нами, навпаки вимагає всеохоплюючого

комплексного дослідження, яке визначить місце та роль окремих елементів

мотиваційного механізму.

Набутий до цього часу досвід аналізу міграційної поведінки сільських

жителів, в першу чергу, виділяє соціально-побутову, трудову та економічну

міграції, а також міграцію з метою подальшого кар'єрного росту, яка набуває

форми переміщення молоді з метою навчання [8, 9, 16, 25, 33]. У свою чергу,

дослідники вказують, що визначені види міграцій сформовані відповідними

факторами, що цілком відповідає нашому баченню проблеми. Оскільки,

визначна роль зовнішніх факторів у формуванні мотивів міграції не викликає

сумнівів, і встановлено відповідність між видами міграцій та факторами, що їх

провокують, на даному етапі дослідження проведемо систематизацію

69

отриманих у Хмельницькому обласному управлінні статистики даних та даних

опублікованих статистичних джерел [67, 68, 131-137].

За основу утворення груп визначення домінантних факторів необхідних

для подальшого дослідження, розглянутих у першому розділі, візьмемо

методику, аналогічну до кластерного аналізу, який використовується для

систематизації статистичних даних [160, 161]. Окремі показники об'єднуються

у загальні групи з найбільш притаманною ознакою (додаток Д). Наявні

показники-індикатори за факторами виштовхування згруповано у шістнадцять

груп, які визначають сферу їх використання. Наступне групування зводить

отримані показники у фактори, що стимулюють відповідні види міграцій. Серед

них: соціально-побутові, трудові, економічні та кар'єрного росту, аналіз яких

вже проводився демографами для сільських поселень у сімдесятих-дев'яностих

роках минулого століття. На нашу думку, до виділених слід додати також

демографічний фактор. Він не є звичайним фактором у розумінні стимулюючої

ролі і впливає на механічний рух населення через міру відтворення

міграційного потенціалу сільської спільноти.

Також, слід відмітити відсутність у минулому достатньої уваги до

показників охорони навколишнього середовища та рівня злочинності, що

імовірно відбувалось через ігнорування екологічних проблем та питань рівня

злочинності або приховування незадовільного рівня зазначених показників.

Проте, як показує практика подолання наслідків Чорнобильської аварії,

зазначені фактори є важливими у формуванні міграційних намірів.

Окрему увагу слід приділити факторам-каталізаторам, які за своєю

природою не можуть стати причиною міграцій. В ході дослідження до

каталізаторів віднесено транспортно-інформаційне забезпечення. Подорож

заради подорожі є безглуздою для пересічного громадянина. Її існування в

минулому, наприклад, для циган, в силу високого рівня освоєння територій

виключає цей фактор з числа стимуляторів. В свою чергу, розвинена

транспортна мережа знижує число перепон на шляху мігранта, а інформаційне

70

забезпечення сприяє зниженню числа прийнятих помилкових рішень та

ефективнішому освоєнню навколишнього середовища кінцевого пункту

перебування.

На завершальному етапі систематизації даних групи показників за

видами міграції слід об'єднати у єдину групу, яка ототожнюється нами з

факторами виштовхування сільських мігрантів і практично являє мотиваційний

клубок описаний у першому розділі.

З урахуванням різної природи міграції стимульованої факторами

виштовхування та притягання для факторів притягання проводимо аналогічну

систематизацію, в якій відбувається групування показників-індикаторів

розвитку міських поселень (додаток Д).

Проведення кластерного аналізу в перспективі дає можливість з однієї

сторони структурувати наявну систему факторів та визначити вид міграцій

ними стимульований, а з іншого – дає відповідь на питання "зміни яких сторін

життя спільноти призвели до появи міграційних намірів".

На наступному етапі аналізу, коли відомо належність індикатора до виду

міграцій необхідно визначити його вагомість, тобто порядок індикатора

(фактора). З цією метою порівняємо поведінку показника міграцій сільського

населення з показниками, які демографи ототожнюють з факторами

зовнішнього середовища за допомогою кореляційного аналізу.

В контексті впливу зовнішнього середовища, демографічний розвиток

Хмельницької області простежується через показники природного приросту

населення та чисельності учнів випускного (одинадцятого класу) (табл. Е.1).

Визначені показники-індикатори другого порядку дають можливість

припустити, що міграція сільського населення відбувається у міру досягнення

частиною населення – цільовою досліджуваною аудиторією певної межі, яка

започатковує новий етап життєвого циклу мігранта. Категорія населення, що

підпадає під ознаки випускників шкіл, вперше набуває прав повноцінного члена

суспільства та здійснює власний вибір щодо здійснення переміщення. В силу

71

специфіки суспільного розвитку сільської общини, перед мігрантом стоїть

альтернатива: подальше навчання або пошук робочих місць (рис. 2.11).

12345678

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8

*Умовні позначення (вісі X та Z)

1- Чисельність вибулих з сільських поселень 5- Природній приріст населення

2- Середньорічна чисельність населення 6- Кількість шлюбів

3- Народжуваність 7- Кількість розлучень

4- Смертність 8- Учні 11 (випускного) класу

Рис. 2.11. Тіснота зв’язку між обсягами міграцій до міст та динамікою

демографічних індикаторів факторів виштовхування

Відсутність мультиколінеарності свідчить про належність

досліджуваних індикаторів до різних факторів системи мотивації міграцій.

З іншої точки зору чисельність вибулих із сільських поселень практично

ніколи не відповідає чисельності прибулих до міст області, в силу існування

міжобласного міграційного обміну та міграційних потоків "село-село". Тому,

дослідження міграційних факторів, як виняток, вимагає порівняння індикаторів

виштовхування з чисельністю прибулих у міста області (табл. Е.3, рис. 2.12).

72

12345678

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність прибулих до міських поселень 5- Природній приріст населення

2- Середньорічна чисельність населення 6- Кількість шлюбів

3- Народжуваність 7- Кількість розлучень

4- Смертність 8- Учні 11 (випускного) класу


демографічних індикаторів факторів притягання

Між динамікою показника чисельності прибулих до міст області та

природнім приростом чисельності населення сільських поселень існує прямий

зв'язок, про що свідчить показник множинної кореляції R=0,728 (табл. Е.4). При

цьому тісний зв'язок чисельності вибулих з сільських поселень виявлено з

чисельністю випускників загальноосвітніх шкіл першого третього ступенів, що

одночасно можна ототожнювати з віком вступу у доросле життя (R=0,628).

Тіснота зв'язку між чисельністю прибулих до міст області та

чисельністю учнів одинадцятого (випускного) класу значно нижче від

аналогічного показника за чисельністю вибулих із сільських поселень

(множинний R=0,328), що відносить його до індикаторів третього порядку та

73

підтверджує припущення про орієнтацію майбутніх студентів на міграції за

межі області в силу слабкого розвитку інфраструктури вищої та професійно-

технічної освіти досліджуваного регіону (п. 2.1).

Демографічна складова не єдиний фактор стимулювання міграційних

процесів у сільських поселеннях, вона є лише елементом великої сукупності

факторів, серед яких слід виділити: розвиток системи закладів культури,

забезпечення дошкільними та шкільними установами, системи вищої та

професійно-технічної освіти, медичного обслуговування, розвиток

профілюючих галузей економіки, забезпечення житлових та побутових умов,

розвиток комунікацій та галузі зв'язку, стан економіки тощо.

Серед факторів виштовхування кореляційний аналіз не показує

існування залежності між включеними показниками зайнятості населення та

чисельністю вибулих із сільських поселень (табл. Е.6).

На відміну від факторів виштовхування, фактори притягання

визначають чисельність населення зайнятого в економіці, як чинник

міграційної активності (табл. Е.8, рис. 2.13).

Поряд з чисельністю населення, зайнятого в економіці існує обернений

вплив з боку рівня безробіття, як елемента міського способу життя. Порівняно з

сільськими поселеннями, праця у містах є чи не єдиним джерелом доходів для

існування. У сільській місцевості навпаки, праця існує лише як одне з

додаткових джерел доходу на рівні з домашнім підсобним господарством, і

безробіття у сільському господарстві не може вагомим чином впливати на

міграційні процеси.

Чисельність населення, зайнятого в економіці, та безробіття у міських

поселеннях взаємопов'язані, обернені за розміром явища з рівнем кореляції -

0,953 (табл. Е.8). За правилами проведення кореляційного аналізу

мультиколінеарні показники відкидаються, з яких залишаємо показник з

найвищим рівнем тісноти зв'язку – чисельність населення зайнятого в

економіці.

74

12

34

1

2

3

4

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність прибулих до міських поселень 3- Попит на робочу силу

2- Чисельність населення зайнятого в економіці 4- Безробіття


індикаторів зайнятості факторів притягання

Розвиток системи культури області на період дослідження, як і на

протязі всього часу проведення демографічних досліджень [51, 65], одним із

ключових вад сільської місцевості визначає низький рівень організації дозвілля.

Порівняння інфраструктури системи культури у сільській місцевості та містах,

та якісного її наповнення для сільських жителів стає предметом мрій. Якісне

наповнення культурного життя у сільських та міських жителів в корені

відрізняється в силу існування об'єктивних причин концентрації населення

навколо умовного населеного пункту, транспортного сполучення, бюджетних

ресурсів адміністративної одиниці, рівня доходності господарських операцій в

сфері культури тощо.

Перевірка на кореляцію факторів культурного життя сільських поселень

та міграційної активності сільських мігрантів не виявила тісної залежності від

75

факторів забезпечення культурної складової сільського життя (табл. Е.10).

Отримані результати суперечать уявленням, що існували до цього часу, згідно з

якими, особа на рівні з іншими потребами намагається забезпечити культурну

сторону власного життя. З іншої сторони, отримані результати є цілком

природнім відображенням переважання впливу економічних, трудових та

соціально-побутових факторів, а стосовно культурних факторів відбувається

зведення мотиваційної пружини міграційних намірів сільського населення.

Поряд з факторами впливу на цільових мігрантів, у сільській місцевості

та містах Хмельницької області, досить вагоме місце займають фактори

формування міграційних намірів з безпосереднім впливом на неповнолітніх

членів сімей через систему закладів шкільної освіти та дошкільного виховання

(рис. 2.14).

1234567

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність вибулих з сільських поселень 5- Кількість шкіл

2- Дитячі садки 6- Кількість учнів

3- Кількість місць у дитячих садках 7- Кількість вчителів

4- Кількість дітей у дитячих садках


індикаторів шкільної освіти та дошкільного виховання

факторів виштовхування

76

Безпосередній вплив на членів сімей мігрантів здійснює забезпечення

сільських територій дитячими садками (з коефіцієнтом кореляції 0,764),

чисельність дітей у дитячих садках (0,738), забезпечення територій школами

(-0,817) та вчителями (-0,835) (табл. Е.14).

Перераховані індикатори впливу на сільську міграцію з різним рівнем

корелюють між собою, а тому в їх основі лежить одне суспільно-демографічне

явище.

Для індикаторів притягання, які приводять диференціацію між

забезпеченням сільської місцевості та міст шкільними і дошкільними закладами

вагомими є показники кількості дитячих садків у містах (0,502), кількості дітей

у дитячих садках (0,693) та кількості вчителів (-0,890) (рис. 2.15).

1234567

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність прибулих до міських поселень 5- Кількість шкіл

2- Дитячі садки 6- Кількість учнів

3- Кількість місць у дитячих садках 7- Кількість вчителів

4- Кількість дітей у дитячих садках


індикаторів шкільної освіти та дошкільного виховання

факторів притягання

77

Очевидно, що від'ємне значення коефіцієнта кореляції для шкільної

освіти свідчить про обмеження з боку закладів системи освіти в формуванні

міграційних потоків.

Різниця у системі шкільних та дошкільних закладів полягає у

обов'язковості відвідування перших та добровільних засадах у виборі

відвідування чи невідвідування других. В силу обов'язкового характеру

відвідування шкільних навчальних закладів показник зв'язку між індикаторами

впливу шкільного навчання та чисельністю мігрантів значно вищий ніж між

обсягом міграції та індикатором дошкільного виховання. Значна частина

потенційних мігрантів відмовляється від відвідування дітьми дошкільних

закладів.

Заклади системи професійно-технічної освіти розташовані як у сільській

місцевості так і у містах, їхня відмінність від закладів шкільної та дошкільної

освіти полягає у відсутності прив'язки до територій, де на визначену

чисельність жителів припадає одна школа, або дитячий садок. Розміщення

професійно-технічних закладів освіти обумовлене спеціалізацією територій, або

концентрацією підприємств за галузевою ознакою. Таким чином, частина

сільських жителів орієнтованих на отримання професійно-технічної освіти

змушена тимчасово змінити місце проживання в силу відсутності в їх

поселеннях закладів професійно-технічної освіти. Вищі навчальні заклади

регіону розташовані виключно у містах області, міграції до них відбуваються за

напрямком "село-місто".

Проведена перевірка на кореляційну залежність факторів

виштовхування до числа вагомих факторів відносить чисельність учнів

професійно-технічних училищ (ПТУ) (0,556), чисельність прийнятих до ПТУ

(0,720) та чисельність підготовлених у ПТУ (0,632) (табл. Е.18). Між

перерахованими показниками існує мультиколінеарна залежність. Індикатори

роботи системи закладів вищої освіти не корелюють з показником чисельності

міграцій з сільських поселень (рис. 2.16).

78

123456789

1

4

7-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність вибулих з сільських поселень

2- ПТУ

3- Кількість учнів ПТУ

4- Прийнято до ПТУ

5- Підготовлено спеціалістів у ПТУ

6- Число Вищих навчальних закладів (ВНЗ)

7- Чисельність студентів денної форми навчання ВНЗ

8- Кількість осіб прийнятих на денну форму навчання ВНЗ

9- Чисельність випускників денної форми навчання ВНЗ


індикаторів професійно-технічної та вищої освіти факторів

виштовхування

Природні припущення щодо стимулів, що здійснювались системою

медичного забезпечення у дослідженнях набувають оберненої залежності, де

зростання рівня медичного забезпечення сільського населення призводить до

зниження кількості намірів переїзду у місця з кращими умовами медичного

забезпечення. Індикатором залежності рівня міграційної активності сільських

жителів від медичного забезпечення у сільських населених пунктів є

чисельність лікарів усіх спеціальностей, коефіцієнт кореляції якого становить

-0,617 (табл. Е.22).

79

За факторами притягання обсяг прибулих до міст області корелює з

показником кількості лікарів усіх спеціальностей (-0,827), числом лікарняних

закладів (0,502) та кількістю лікарняних ліжок (0,587) (рис. 2.17).

12

34

56

1

3

5-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність прибулих до міських поселень 4- Кількість лікарняних закладів

2- Чисельність лікарів усіх спеціальностей 5- Кількість лікарняних ліжок

3- Чисельність середнього медичного персоналу 6- Кількість амбулаторних поліклінічних

закладів


індикаторів медичного забезпечення факторів притягання

Кореляційний аналіз показників медичного забезпечення свідчить про

парадоксальну ситуацію. За результатами аналізу можна дійти висновку, що

збільшення чисельності лікарів усіх спеціальностей призводить до зростання

чисельності міграцій. Але, на перший погляд, суперечливі висновки мають

закономірне підґрунтя створене рівнем урбанізації регіону та побудовою

системи медичного забезпечення. Медичні заклади сконцентровані в центрах

адміністративних одиниць та обслуговують одночасні сільських та міських

80

жителів. Різниця в рівневі обслуговування обумовлена відстанню між

сільськими поселеннями та районним центром, існуванням регулярного

транспортного сполучення, телефонного зв'язку тощо.

Інша причина порушення закономірності – режим зайнятості сільських

жителів, який зменшує час, що потенційний мігрант може приділити для

власного медичного обстеження. Таким чином, звернення у медичні заклади

відбувається у випадку важкої хвороби або тимчасової втрати працездатності, а

збільшення лікарів, наприклад, дільничних, призводить до зростання кількості

контактів населення з медпрацівниками та усвідомлення переваг

медобслуговування у містах, внаслідок чого і відбувається зниження

чисельності мігрантів поряд із зростанням чисельності медпрацівників.

Серед індикаторів притягання існує мультиколінеарність між всіма

вагомими факторами, що свідчить про існування однакових передумов впливу

медичного забезпечення на міграційну поведінку.

Вагомим чинником у системі факторів мотиваційного клубка є вплив

розвитку сільського господарства, як основної сфери зайнятості сільських

жителів. З цієї точки зору виробничий потенціал сільського господарства

опосередковано визначає рівень зайнятості сільського населення, здатність

утримання домашнього підсобного господарства тощо.

Проведений кореляційний аналіз міграцій та індикаторів потенціалу

сільського господарства виявив достатній рівень коефіцієнта кореляції за

показником обсягу продукції сільського господарства R=0,501 (табл. Е.26).

Залежності міграційної активності від показників продуктивності

сільського господарства не виявлено (табл. Е.28).

Потенціал та продуктивність сільського господарства характеризується

виключно факторами виштовхування, які визначають наміри міграційно-

активного сільського населення долучитись до господарства міських поселень.

На відміну від потенціалу та продуктивності сільського господарства,

розвиток житлового господарства з однієї сторони на думку більшості авторів

81

[64] завдяки більшій площі сільських жител більш привабливий у сільських

поселеннях, з іншої точки зору недолік малих житлових площ міст

покривається за рахунок вищого рівня їх благоустрою та зручностей

помешкань. Тому, незважаючи на більші розміри площ сільських помешкань,

відбувається відтік населення у міста. При чому, слід чітко усвідомлювати, що

якість забезпечення соціально-побутових умов життя значною мірою

визначається масштабами їх використання, що з самого початку закладає

неможливість наближення якості жител у сільських поселеннях до міських

умов. Підтвердженням цього є результати кореляційного аналізу факторів

виштовхування розвитку житлового господарства (табл. Е.30, рис. 2.18).

12

3456

1

3

5-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6


1- Чисельність вибулих з сільських поселень

2- Забезпечення населення житлом

3- Житловий фонд

4- Кількість населених пунктів, які мають водогін

5- Кількість населених пунктів, які мають каналізацію

6- Кількість населених пунктів які постачаються природним та зрідженим газом


індикаторів житлового забезпечення факторів виштовхування

82

Показник чисельності вибулих з сільських поселень корелює з

показником житлового фонду (-0,781) та кількістю населених пунктів, які

мають водогін (-0,702). Усі значущі показники корелюють між собою, що

свідчить про їх формування під впливом одного явища. Тому в подальших

дослідженнях опираємося на один з індикаторів, наприклад, житловий фонд,

оскільки рівень кореляції для нього найвищий.

Слід відмітити, що за отриманими показниками стоїть явище відтоку

сільських жителів у міста при одночасному покращенні побутового

обслуговування, що суперечить уявленням про соціально-побутову міграцію

сформованим до цього часу. Проте, формування міграцій стає зворотною

стороною впливу соціального розвитку сільських поселень. Його логіка полягає

в тому, що потенційні мігранти не вживаючи сучасних соціально-побутових

благ нездатні у повному обсязі оцінити їх переваги. У такому випадку, з

урахуванням нездатності повною мірою досягнути рівня соціально-побутового

забезпечення міських поселень, сільські мігранти, оцінюючи отримані побутові

послуги, мігрують з метою їх більш якісного використання у містах.

На відміну від складної системи формування міграційних намірів у

сільській місцевості, вплив факторів притягання має чітку обернену залежність,

коли, наприклад, відсутність житла у містах не дає змоги закріпитися у них

новоприбулим сільським мігрантам. Наявні статистичні матеріали свідчать, що

існує високий рівень коефіцієнта кореляції за індикаторами забезпечення

житлом (-0,565), житлового фонду (-0,718), кількості населених пунктів, які

мають водогін (-0,627) та кількості населених пунктів, які мають каналізацію

(-0,599). Тобто, простежується чітка єдність впливу на міграційні наміри з

одного боку факторів виштовхування та факторів притягання з іншого. Зокрема

фактори притягання переходять з факторів четвертого порядку у розряд

факторів другого порядку лише у випадку можливості усвідомити переваги

використання соціально-побутових умов сучасного розвитку цивілізації.

Реалізація міграційних намірів стає можливою за умов забезпечення

83

мінімальних фізіологічних потреб у містах, наприклад у їжі. В свою чергу,

залежність міграційних намірів сільського населення здійснює вплив як на

міграції за факторами виштовхування, так і за факторами притягання. Так,

притягання мігрантів у міста за умов легкого доступу до продуктів харчування

посилюється через зникнення потреби займатися натуральним господарством

та власним забезпеченням потреби у харчуванні.

Дефіцит продуктів харчування призводить до переорієнтації міських

жителів на утримання дачних ділянок, земельних наділів, а для сільських

жителів стає фактором стримування намірів здійснити переміщення. З іншої

сторони, зростання обсягів виробництва продуктів харчування призводить до

зменшення доходів сільських сімей в результаті зниження споживання

вироблення ними продуктів і як наслідок зростання економічної міграції.

Кореляційний аналіз впливу показників виробництва продуктів

харчування свідчить про існування прямої залежності між індикаторами

факторів виштовхування та чисельності вибулих з сільських поселень. Зокрема,

відмічена кореляція для показників виробництва ковбаси на одну особу (0,526),

виробництва молока на одну особу (0,770), виробництва хліба на одну особу

(0,700) (табл. Е.34, рис. 2.19).

З досліджених індикаторів виштовхування мультиколінеарність

спостерігається за всіма приведеними показниками. З чого доцільно

припустити, що сценарії впливу виробництва найбільш використовуваних

продуктів першої необхідності та продуктів, вживання яких вимагає високого

та середнього рівня доходу, схожі між собою. Більш того, в силу низьких

доходів, вплив факторів виштовхування за показниками виробництва продуктів

першої необхідності вищий за вплив виробництва інших продуктів харчування.

За факторами притягання опосередкований вплив виробництва

продуктів харчування спостерігається через індикатори виробництва м’яса на

одну особу (0,605), виробництва ковбаси на одну особу (0,796), виробництва

молока на одну особу (0,949), виробництва цукру на одну особу (0,555) та

84

виробництва хліба на одну особу (0,913). Перераховані показники корелюють

між собою і в подальшому можуть бути досліджені через один з індикаторів

поведінка якого ототожнюється з усією групою факторів.

12345678

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність вибулих з сільських поселень 5- Виробництво цукру на одну особу

2- Виробництво м'яса на одну особу 6- Виробництво хліба на одну особу

3- Виробництво ковбаси на одну особу 7- Виробництво круп на одну особу

4- Виробництво молока на одну особу 8- Виробництво макаронних виробів на одну

особу


індикаторів виробництва продуктів харчування факторів

виштовхування

Виробництво продуктів харчування у значній мірі визначається

економічною кон’юнктурою. Проте її вплив ніяким чином не відображається на

формуванні міграційних намірів у кореляційному аналізі, де показник тісноти

зв’язку індексу споживчих цін як за факторами виштовхування, так і за

факторами притягання не перевищує 0,5 (табл. Е.38). На нашу думку, отримані

85

результати формуються однаково для міських та сільських поселень, тому

ігноруються потенційними мігрантами.

Інший вагомий чинник у формуванні низького рівня показника полягає у

високій динаміці економічної кон’юнктури у 1992-1995 роках, коли внаслідок

інфляційних процесів структура економіки зазнала докорінних змін, та в силу

існуванні передміграційних лагів, з’явилась неадекватна міграційна реакція. На

практиці, реалізація міграційних намірів сформованих економічною

кон’юнктурою наштовхується на нові міграційні фактори знову нею

сформовані, які протистоять реалізації установок мігрантів.

Економічна кон’юнктура здійснює також вплив на виробництво

промислових товарів. Для сільських поселень формування міграційних намірів

через виробництво промислових товарів реалізується у факторах притягання,

оскільки промислове виробництво розташоване у містах області. Тобто,

міграції здійснюються з метою отримання додаткових вигод від використання

промислових товарів. Показники отримані в ході кореляційного аналізу

свідчать про тісний зв’язок між чисельністю прибулих з сільських поселень та

виробництвом тканин на одну особу (0,898), виробництвом трикотажних

виробів на одну особу (0,954), виробництвом взуття на одну особу (0,921),

виробництвом фарфорового посуду на одну особу (0,817). Включені у аналіз

індикатори корелюють між собою, що свідчить про вплив на їх поведінку

одного і того ж спільного для факторів притягання за виробництвом

промислових товарів явища.

Гіпотетично розвиток транспортної мережі Хмельницької області стає

запорукою реалізації міграційних намірів. До цього часу існує думка, що

розвинена транспортна система призводить до появи значних міграційних

потоків [103, с. 96]. Проте, ми схильні рахувати, що її вплив реалізується

неоднаково для прилеглих до міст та віддалених сільських поселень. Причина

диференціального впливу транспортної системи полягає у використанні

транспорту жителями прилеглих сільських поселень з метою приїзду до міць

86

праці, та формуванні таким чином маятникової міграції. Становлення стійких

маятникових потоків можливе лише за рахунок достатнього використання

транспортної мережі. Для віддалених сільських поселень, в силу прикладання

праці за місцями проживання, розвиток транспортної мережі немає актуального

значення і формується сезонна та постійна міграції.

Результати кореляційного аналізу впливу показників транспортної

системи та зв’язку свідчать про кореляцію чисельності вибулих з сільських

поселень за показниками кількості автомобілів (-0,538), перевезення пасажирів

(0,586) та довжини залізничних колій (0,694) (табл. Е.44). Обернена залежність

обсягів міграційного переміщення від кількості автомобілів підтверджує нашу

думку про формування маятникової міграції за рахунок розвитку транспортної

системи. Перераховані індикатори впливу факторів виштовхування корелюють

між собою.

З числа факторів притягання спостерігається зв’язок чисельності

прибулих з сільських поселень та кількості автомобілів (-0,790), перевезення

пасажирів (0,822) та довжини залізничних колій (0,881). Усі перераховані

індикатори корелюють між собою (рис. 2.20).

Суміжна з трудовою – економічна міграція дає суперечливу картину,

коли зростання середньомісячної заробітної плати (коефіцієнт кореляції 0,512)

та середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві (коефіцієнт

кореляції 0,647) призводить до зростання чисельності мігрантів з сільських

поселень (табл. Е.48). Причина полягає у згадуваній вище взаємній

інтегрованості міських та сільських ринків праці, відсутності чітко

сформованих меж між ними.

На відміну від факторів виштовхування, за факторами притягання

кореляція досліджуваних показників відсутня, що дає підставу говорити про те,

що переміщення економічно активного населення сільських поселень у міста

області відбувається з метою працевлаштування, а рівень доходів не має

значення.

87

1234567

1

3

5

7

-1

-0,8

-0,6

-0,4

-0,2

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

0,8-1

0,6-0,8

0,4-0,6

0,2-0,4

0-0,2

-0,2-0

-0,4--0,2

-0,6--0,4

-0,8--0,6

-1--0,8


1- Чисельність прибулих до міських поселень 5- Довжина автодоріг

2- Кількість автомобілів 6- Щільність шляхів сполучення (авто)

3- Перевезення пасажирів 7- Кількість телефонних номерів

домашнього користування у містах 4- Довжина залізничних колій


індикаторів транспортного забезпечення факторів притягання

На етапах переміщення та приживання новоселів наміри мігрантів

зазнають впливу з боку рівня злочинності. Оскільки система соціально-

економічних зв’язків на селі та господарського забезпечення функціонування

підприємств і домашніх господарств досить одноманітна порівняно з міськими

поселеннями, правопорушення тут набувають досить специфічних форм.

Зокрема привалюють злочини проти приватної власності та хуліганство. В

першу чергу це злочини проти приватної власності, які стосуються власності на

землю та отримані в результаті розпаювання частки колективного майна

сільськогосподарських підприємств.

Серед показників рівня злочинності використаних в ході кореляційного

аналізу за факторами виштовхування відмічений зв’язок з числом

88

зареєстрованих злочинів (-0,616), злочинами проти приватної власності

громадян (-0,732) та часткою молоді до 30 років у чисельності засуджених

(0,737) (табл. Е.52).

За факторами притягання відмічений зв’язок з числом зареєстрованих

злочинів (-0,800) та злочинами проти приватної власності громадян (-0,850).

Екологічний стан поряд з перерахованими вище факторами здійснює

вплив на міграційні наміри особи. Про це свідчить показник коефіцієнта

кореляції, де зокрема існує зв’язок між чисельністю вибулих з сільських

поселень та кількістю джерел викидів шкідливих речовин (-0,600) та обсягом

шкідливих викидів (0,616) (табл. Е.56). Оскільки показники з високою тіснотою

зв’язку корелюють між собою, їх формування відбувається за рахунок одного

явища.

За факторами притягання чисельність прибулих з сільських поселень

корелює з обсягами споживання води (0,545), обсягом скинутих стічних вод

(0,620), кількістю джерел викидів шкідливих речовин (-0,818) та обсягами

шкідливих викидів (0,848).

Таким чином, проведений кореляційний аналіз дає змогу визначити

фактори, під впливом яких відбувається формування міграційних намірів

жителів сільських поселень та, на основі кластерного аналізу, встановити види

міграцій спровокованих ними, а головне – визначити механізм формування

міграційних намірів.

На основі індикаторів з високим рівнем кореляції нами побудована

схема механізму формування міграційних намірів приведена на рис. 2.21 із

зроблених попередньо висновків про визначальне місце змін у провокуванні

міграційних намірів нами відображені зміни у факторах міграційної поведінки,

які в свою чергу серед досліджуваних індикаторів приведених у додатку Б,

знайшли відображення у вагомих факторах, серед яких за факторами

виштовхування до індикаторів зовнішнього середовища віднесено: природний

приріст населення, чисельність населення зайнятого в економіці, попит на

89

Зміни у факторах міграційної поведінки

1. Високий міграційний потенціал сільських поселень

2. Географічний центр аграрно-орієнтованого регіону

3. Розпад СРСР, падіння тоталітарного режиму, зміна соціально-економічного розвитку, конфлікти на

теренах СНД, економічна криза

4. Формування міграційних лагів

5. Економічні спади, цикли, депресії

6. Існуванні замкнутої міграційної системи

7. Вікова структура населення

8. Зниження міграційного потенціалу за рахунок природного зменшення населення

9. Статева структура населення

10. Особливості формування груп жінок фертильного віку

11. Зведення міграційної пружини через стримування міграцій при СРСР

12. Існування прихованих форм міграцій

Фактори формування міграційної поведінки

Фактори зовнішнього середовища

Другого порядку

Третього

порядку

Четвертого

порядку

Виштовхування

1. Природний приріст населення

2. Чисельність населення зайнятого в

економіці

3. Попит на робочу силу

4. Забезпечення території вчителями

5. Чисельність прийнятих в ПТУ

6. Чисельність лікарів усіх

спеціальностей

7. Обсяги продукції сільського


Притягання

1. Чисельність

населення зайнятого

в економіці

2. Забезпечення

території вчителями


прийнятих в ПТУ


лікарів усіх


Фактори потреб мігранта

Другого порядку

Третього

порядку


порядку

Виштовхування

Потреба у харчуванні

Притягання

Потреба у харчуванні

Фактори суб’єктивного характеру

Фактори особистості

Хаотично сформоване міграційне поле

Мотив міграції

Рис. 2.21. Механізм формування міграційних намірів

Прийняття рішення про міграцію

90

робочу силу, кількість вчителів, чисельність прийнятих до професійно-

технічних училищ (ПТУ), кількість лікарів усіх спеціальностей, обсяги

продукції сільського господарства, довжина залізничних колій,

середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві, кількість населених

пунктів, які мають водогін, зареєстровано злочинів, обсяги шкідливих викидів;

за факторами притягання відмічено природний приріст населення, чисельність

населення зайнятого в економіці, кількість вчителів, прийнято до ПТУ,

кількість лікарів усіх спеціальностей, кількість населених пунктів, які мають

водогін, довжина залізничних колій, злочини проти приватної власності,

шкідливі викиди; серед потреб мігрантів за факторами виштовхування

встановлено високий рівень індикатора середньої кількості відвідань

кіносеансів, виробництво м’яса на одну особу, виробництво молока на одну

особу; за факторами притягання кількість відвідань кіносеансів, виробництво

молока на одну особу, виробництво трикотажних виробів на одну особу.

Очевидно саме перераховані індикатори в силу сучасних тенденцій

життєдіяльності пересічних громадян стають відображенням факторів, що

здобувають актуальність для мігранта. Таким чином, перераховані індикатори-

фактори становлять основу формування механізму мотивацій міграцій з боку

зовнішнього середовища. Регуляторна політика в області управління

міграціями не знайшла відображення у мотиваційному механізмі. Фактори

мотивації міграцій утворюють хаотично сформоване міграційне поле, яке

породжує мотив міграції та призводить до прийняття рішення про неї.

Аналогічний механізм діє і у випадку приживання новоприбулих

мігрантів. Невиправдання їх очікувань, як встановлено у першому розділі

породжує нову або зворотну міграційну хвилю.

Механізм формування мотивів міграції характерний і процесу

переміщення, що в першу чергу можливо для розтягнутого у часі процесу

міграцій. Зокрема при комплексній дії міграційних факторів реалізація намірів

мігрувати розтягується на цілі покоління, коли, наприклад, покращення

91

соціально-побутових умов батьками, що мігрували у районні центри,

продовжується у міграціях з метою кар’єрного росту, яка реалізується

переїздом дітей у обласні центри та столицю разом з навчанням у вищих

навчальних закладах (ВНЗ).

Групування результатів кореляційного аналізу свідчить, що в

аналізованому періоді відбувалась соціально-побутова міграція, представлена

індикаторами сфери розваг, дитсадків та шкіл, медичного забезпечення та

житлових умов; трудова міграція представлена індикаторами зайнятості

населення; економічна міграція представлена індикаторами продуктивності

сільського господарства, потенціалу сільського господарства, виробництва

продуктів харчування, виробництва промислових товарів, доходів населення;

міграції з метою кар’єрного зростання представлені індикаторами навчання;

формування міграційного потенціалу представлене демографічними

індикаторами; інші види міграцій представлені індикаторами злочинності та

охорони навколишнього середовища; присутні також каталізатори міграцій

представлені індикаторами транспорту та зв’язку (додаток Д).

Для факторів притягання характерними були соціально-побутова

міграція представлена індикаторами сфери розваг, дитсадків та шкіл,

медичного забезпечення, житлових умов; трудова міграція представлення

індикаторами зайнятості населення; економічна міграція представлена

індикаторами виробництва продуктів харчування, виробництва промислових

товарів та доходів населення; міграції з метою кар’єрного росту представлені

індикаторами навчання; інші види міграцій представлені індикаторами

злочинності та охорони навколишнього середовища. Відбувається також

формування факторів-каталізаторів притягання представлених індикаторами

транспорту та зв’язку.

На основі отриманих результатів та зроблених вище висновків на

даному етапі дослідження необхідно побудувати модель формування

мотиваційного механізму міграцій населення (рис. 2.22).

92

Потреби сільського мігранта

Базові потреби:

харчування, одяг,

сон, відпочинок

Соціальні:

спілкування,

товариство

Трудові:

праця,

зайнятість

Вищі:

культура,

навчання,

інформація

Зовнішнє середовище життєдіяльності сільського населення

Соціальний

розвиток

Суспільна

демократія

Економічні

процеси

Забезпечення

працею


навчальними закладами


дозвіллям

Спосіб

розселення

Глобалізація


процеси

Галузева спеціалізація

територій

Фактори зовнішнього середовища сільських міграцій

Першого порядку Другого порядку

Фактори особистості сільських жителів

Притягання:

Зайнятість у містах


шкільної освіти

Система

професійно-

технічної освіти

Медичне


Виштовхування:


Забезпечення шкільної

освіти вчителями

Система професійно-

технічної освіти

Медичне забезпечення

Економічні процеси

Характер

Суб’єктивізм

Менталітет Ціннісні

орієнтації

Навички

Очікування Психологія

Воля

Соціологія

групи

Активність

Результат взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища

Катастроф-

фічний

вплив


фактора ІІ

порядку

Утворення

міграційного

потенціалу

Зміна

порядків

факторів

Взаємне

посилення

факторів


фактора І

порядку

Сти

хій

но

сф

ор

мо

ван

е м

оти

вац

ійн

е п

оле

Здійснення переміщення сільським мігрантом

Види міграцій сільського населення

Соціально

-побутова Економічна З метою кар’єрного

зростання Екологічна З метою

навчання Трудова

Форми сільських міграцій

Постійна Сезонна Маятникова

Рис. 2.22. Система міграційної поведінки сільського населення

Суспільні

соціально-

економічні зміни

господарювання

в АПК

Інтеграція до ЄС

Екологія

Біженці

Третього порядку

Кліматичні

умови

Розмір витрат на

переміщення

Транспортне

сполучення


порядку

93

Приведена модель узагальнює всі розглянуті елементи механізму

формування мотивів міграцій населення. В ній ключове місце займають

потреби мігранта виражені через базові потреби у харчуванні, одягу, сні,

відпочинку; соціальні потреби у спілкуванні, товаристві; потреби у праці; вищі

потреби у самовдосконаленні, навчанні, культурному розвитку.

Потреби є першоджерелом зародження мотивів. Їх дія опосередковано

через фактори особистості у формі характеру, менталітету, активності,

суб’єктивізму, психології, соціології групи, волі, ціннісних орієнтацій, навичок

та очікування визначають відношення особи до змін зовнішнього середовища,

здійснення вибору на користь подальшого проживання чи здійснення переїзду в

інше місце.

Окрему групу елементів моделі формування мотиву до міграцій

становлять фактори зовнішнього середовища структуровані за критерієм

здатності мігранта до протистояння їх впливу. Використання факторів першого

порядку у моделі носить статистичний характер, оскільки висновки зроблені в

ході аналізу показали некерованість та здатність обмежити їх негативні

наслідки виключно за рахунок адміністративного втручання.

Об’єктом безпосереднього впливу є фактори другого порядку.

Регулювання міграційних процесів на основі мотивів поведінки мігрантів

відбувається за рахунок управління цими факторами за умови відсутності

впливу фактора першого порядку.

Фактори третього та четвертого порядку заслуговують на меншу увагу в

запропонованій моделі оскільки не здійснюють визначального впливу на

поведінку мігрантів. Врахування їхнього впливу необхідне для встановленні

імовірності зміни порядків факторів та зародження передумов для зміни

міграційної поведінки.

Головна позитивна риса запропонованої моделі формування мотивів

полягає у чіткій процедурі встановлення існування окремих видів міграцій на

основі результату взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього

94

середовища. У моделі виділено соціально-побутову, трудову, економічну,

екологічну міграції, а також переміщення з метою навчання кар’єрного росту

тощо. Модель також регламентує основні форми міграцій, до яких віднесено

постійне, маятникове та сезонне переміщення.

Приведена модель сформована хаотично, тому на наступному етапі

дослідження стоїть завдання пошуку інструментів її регулювання.

2.3. Системні соціально-економічні зміни, як фактори демографічного

розвитку

На сьогодні соціально-економічний розвиток сільської місцевості, як і

всієї держави ознаменований масштабними трансформаціями у сфері способів

виробництва, господарювання, життєдіяльності суспільства і окремих видах

державного управління. Розглянуті, попередньо, фактори та закономірності

ніякою мірою не стосувались факторів четвертого порядку, а переважно

обмежувались факторами першого та другого порядків. Між тим, будь-які

значні зміни теоретично сприяють появі нових неіснуючих до цього часу

сценаріїв розвитку демографічної ситуації. Зокрема, на нашу думку, слід

приділити увагу наслідкам господарсько-економічних перетворень. В першу

чергу, суспільні перетворення у сільській місцевості позначаються на

виробничому потенціалі аграрної галузі та сфери прикладання праці сільських

жителів, що потенційно слугують факторами формування міграційних намірів.

Провідну роль праці серед численних наукових публікацій відводить і

Т. Заславська [36, с. 86]. Хоча, нами не сприймається визначальна роль праці,

як нам здається, вона є вагомим елементом поряд із соціальними,

економічними, демографічними джерелами поведінки міграційних факторів.

Очевидно, найближчим часом розвиток продуктивних сил набуде рис

одного з факторів міграційної активності сільських жителів. Для усвідомлення

вагомості продуктивних сил необхідно звернутись до історичних особливостей

розвитку сільських поселень та порівняти закономірності їх становлення.

95

Історично для країн з ринковою економікою, головною перевагою яких

вважається свобода вибору та лібералізм форм підприємництва, характерний

перехід від екстенсивного розширення виробництва до інтенсивного його

зростання, який відбувся у середині минулого століття, і супроводжувався

скороченням енергоємності, матеріало- та трудомісткості

сільськогосподарського виробництва (рис. 2.23).

Наслідок, у формі реакції сільських жителів, не забарився, і вчені

відмічали масові міграції до міських поселень. За період з кінця сорокових до

початку сімдесятих до міських поселень переїхало по окремих країнах Європи

близько 10 820 тис. чол. [159].

Україна із перетвореннями в сільському господарстві отримала

передумову, яка свідчить про наявність аналогічних чинників потенційної

трудової активності сільських жителів. Відмінності у впливі на мотиваційний

механізм описуваного фактора у порівнюваних державах та Україні, в першу

чергу, полягає у часових обмеженнях. У Західних розвинених економіках

технологічна революція зайняла від 15 до 30 років і носила еволюційний

Екстенсивне ведення сільського господарства

Інтенсивне сільськогосподарське виробництво

Зниження

Матеріало-

місткості

Енерго-

місткості

Трудо-

місткості

Вивільнення робочої сили

Трудова міграція

Рис. 2.23. Наслідки зміни способів виробництва

96

характер, в міру посилення якого активізувався міграційний обмін. Для України

і Хмельницької області, зокрема, переважно орієнтованої на сільське

господарство, технологічні зміни відбуваються у скачкоподібній формі, яка

одномоментно в короткі терміни здатна вивільнити значну частину трудових

ресурсів регіону. Тобто, має місце спрацювання "мотиваційної пружини"

штучно зведеної на протязі минулих 40-50-и років насильним утриманням

трудових ресурсів сільської місцевості.

Слід відмітити, прецедент реалізації мотиваційних намірів економічно

активної частини жителів сільських поселень вже існує на прикладі Польщі.

Відомі польські дослідники А. Стасяк та А. Гавришевський сходяться на думці,

що масова міграційна активність сільського населення включала різні фактори,

від соціальних до економічних, поряд з якими реформи сільського господарства

грали вагому роль у включенні трудового фактора в систему ключових

елементів мотивації міграцій.

Безумовно, перенесення наявного історичного досвіду інших країн без

урахування місцевих особливостей підвищує імовірність отримання

помилкових висновків, тому в ході дослідження слід детально з'ясувати

поведінку елементів мотиваційного механізму. Історичні форми ведення

сільського господарства закладені на Україні у дев'ятнадцятому столітті. Їх

чітке трактування здійснене А. Чаяновим у "Теорії виключної живучості

селянського господарства" [152, с. 116]. Цінність поглядів А. Чаянова для

предмету дослідження полягає у поясненні механізму стійкості сільських

жителів проти впливу факторів трудової міграції, та визначенні умов, за яких

зміна зовнішнього середовища призведе до активності потенційного мігранта.

Основу селянського господарства, яке ми ототожнюємо з сільською

сім'єю, складає натуральне виробництво. На відміну від бізнесових структур,

метою діяльності яких є отримання прибутку, селянське господарство в

основному орієнтується на виробництво товарів для власного споживання, і

лише надлишки виробленого ідуть на обмін або продаж. Виробнича система

97

селянського господарства орієнтована виключно на власні сімейні внутрішні

ресурси. За умов конкуренції з бізнесовими структурами на початку минулого

століття селянські господарства незалежно від змін зовнішнього середовища

існування залишались стійкими. Основа стійкості селянського господарства

закладена у ціноутворенні на його продукцію, в якій собівартість залишалась на

найнижчому рівні, оскільки праця членів сім'ї не включалась у неї. Власність на

землю та засоби виробництва виключала потребу у витратах на купівлю будь-

чого у сторонніх виробників з метою включення у процес виробництва. В

результаті цього, витрати селян на виробництво були мінімальними або взагалі

були відсутніми.

Таким чином, науково-технічна революція кінця дев'ятнадцятого –

початку двадцятого століття не мала кардинального впливу на міграцію

сільських жителів, що мали у своєму розпорядженні засоби виробництва та

земельні ділянки в масштабах здатних забезпечити тогочасну пересічну сім'ю.

Колективізація села проведена Й. Сталіним у двадцятих-тридцятих

роках двадцятого століття зламала систему селянських господарств, а

міграційні наміри сільських жителів придушувались воєнізованими загонами

[120, с 172]. Відродження принципу низького ціноутворення відбулося після

відміни заборони на приватну власність громадян, яка набула форми дозволу

утримання домашнього господарства сільських жителів. Основи стійкості

сільських жителів до зовнішніх міграційних факторів зазнали видозмін. Суть їх

полягала у зменшенні кількості членів пересічної сім'ї з семи-десяти чоловік на

початку двадцятого століття до чотирьох-п'яти у шістдесятих-сімдесятих роках.

Відмічені зміни знизили кількість робочих рук сільської сім'ї. Натомість,

позитивний вплив для розвитку домашнього господарства мав катастрофічний

рівень безгосподарності державних керівників у галузі. Домашні господарства

мали необмежений доступ до сировинних ресурсів. Прикладом стало

розкрадання кормів вироблених колективними господарствами для вирощення

тварин у домашньому господарстві селян. Тобто, має місце принцип

98

ціноутворення виділений А. Чаяновим, за яким у виробництво закладаються

мінімальні витрати та, за будь-яких умов селянину вигідно реалізувати власну

продукцію.

Суттєвих змін зазнає розглянута система при ліквідації низької

ефективності та безгосподарності колективних сільгосппідприємств, яка

теоретично заснована на розвитку ринкових відносин та встановленні

приватної власності на землю і засоби виробництва. Намагання підвищити

ефективність сільськогосподарських підприємств неминуче призведе до

скорочення втрат від крадіжки майна домашніми господарствами.

У такому випадку, існування селянських господарств можливе

виключно за рахунок купівлі жителями сільської місцевості засобів та

предметів праці. Реалізація цих умов перетворює селянське господарство у

сільськогосподарське підприємство малих розмірів, яке нездатне виграти

цінової конкуренції із-за програшу на масштабах та рівні механізації

виробництва.

Побудований нами гіпотетичний ланцюжок залежностей призводить до

вивільнення значної частини сільських жителів та унеможливлює

самозайнятість, як явище подолання безробіття у сільській місцевості, з

подальшим зростанням міграційного потенціалу.

Логічна схема міграційної поведінки працездатних сільських жителів

приведена на рис. 2.24.

Проведення в дію описаного механізму або хаотичне підвищення рівня

продуктивності праці у сільській місцевості призводить до переходу факторів

четвертого порядку у розряд факторів другого порядку за умов низької

ефективності галузі та у розряд факторів першого порядку за умов ефективної

роботи агропромислового комплексу.

Максимально-можливий міграційний потенціал сільської місцевості,

при чисельності економічно активного населення сільських поселень області

241,7 тис. чол. у 2004 році, складає 229,34 тис. чол. [137, с. 310], та досягненні

99

найвищого рівня розвиту продуктивних сил, що відповідає показнику США, у

2% зайнятих в галузі сільського господарства [112, с 167]. Проте, досягнення

високого рівня продуктивності, принаймні найближчим часом, завдання досить

важке, і на практиці не реалізовувалось, хоча з огляду на наявність головної

передумови – родючих чорноземів, теоретично можливе. З огляду на це,

доцільно припустити можливість досягнення вивільнення трудових ресурсів

зайнятих у сільській місцевості на рівні інших передових у галузі

агропромислового комплексу держав, таких наприклад як держави Західної

Європи, де середній показник зайнятості у галузі складає 8,1%. У дослідженні

теоретично допускаємо рівень зайнятості між 2% та 8,1%, і всі подальші

розрахунки проводимо в зазначених межах.

Орієнтовані межі зайнятих у сільській місцевості розраховуємо як

питому вагу працівників галузі у загальній чисельності економічно активного

населення області. Чисельність економічно активного населення області у 2004

році за даними обласного управління статистики становить 617,8 тис. чол. [137,

с. 284]. Тоді, зайнятість, за умов реалізації впливу досліджуваного фактора,

опиниться в межах від 12,36 тис. чол. (617,8*2%/100%) до 50,04 тис. чол.

(617,8*8,1%/100%). І вивільнення породить потенційну міграцію в обсягах

ні

так

Впровадження новітніх технологій

Вивільнення трудових ресурсів

Ефективне ведення

сільського господарства

Самозайнятість або міграція

з сільської місцевості

Міграція з сільської

місцевості

Рис. 2.24. Логічна схема стимулювання міграційних намірів

факторами науково-технічного прогресу

100

відповідно при 2% зайнятості 229,34 тис. чол. (241,7-12,36), при 8,1% - 191,66

тис. чол. (241,7-50,04).

Досить важко встановити яким чином буде протікати породжувана

факторами науково-технічного прогресу (НТП) міграція сільських працівників.

Сценаріїв може бути декілька, тому наші припущення будуються за принципом

логіки міграційної поведінки, з побудовою міграційних меж.

Описування сценаріїв генерації міграційних намірів, до цього часу,

переважно проводилось на основі факторів виштовхування. Але, це не єдині

фактори, що впливають на мігранта як в процесі зародження міграційних

намірів, так і на етапах здійснення переміщення. Складовим елементом

взаємодії факторів, в даному випадку, є етапи міграційного переміщення. Їх

описання досить вдало здійснено Л.Л. Рибаковським та рядом інших авторів

[115, с. 31-69]. Загалом демографи сходяться на думці, що існує три головних

етапи здійснення міграцій, серед яких: початковий – формування міграційної

рухомості; основний – переселення; заключний – приживання новоселів. На

етапах здійснення міграцій на особу впливають різного роду фактори.

Наприклад, на етапі формування рухомості перевага спостерігається з боку

факторів виштовхування, а на етапі переселення – з боку факторів притягання

[114, с. 153]. Хоча межі впливу факторів різного роду можуть бути досить

умовними.

В першу чергу умовність відноситься до факторів другого порядку,

особливості якого полягають у виборі між альтернативами початкового та

кінцевого пунктів міграції (1.2). У випадку існування факторів першого

порядку, згідно його особливих властивостей (1.2), вплив мають фактори

виштовхування, характерні початковій точці міграції. Така різниця, в цілому

визначає диференційований характер між протіканням міграцій сформованих

факторами різних порядків.

За великим рахунком, мігранту під впливом факторів першого порядку

не має значущої різниці кінцевий пункт перебування, основу мотиву становить

101

намагання подолати незадовільний вплив зовнішнього середовища. Яскравим

прикладом цього твердження є міграція після аварії на Чорнобильській атомній

електростанції, де головною метою особи було переміщення з зони

екологічного забруднення [151, с. 23]. До такої ж думки приходить колектив

авторів під керівництвом Е.М. Лібанової [54, с. 62].

Яким же чином реалізується сценарій вимушеної міграції економічно

активного населення Хмельницької області (за фактором першого порядку –

НТП)? Як вказано нами вище, причиною трудової міграції економічно

активного сільського населення є відсутність джерел доходів у сільській

місцевості, наслідком чого стає неспроможність забезпечення нормальних умов

життя потенційних мігрантів. На відміну від "Чорнобильського фактора",

імовірність переходу НТП у розряд факторів першого порядку є низькою,

оскільки модернізація галузі потребує тривалого часу, за який НТП

реалізований у факторі другого порядку знизить та зведе до мінімуму потенціал

трудової міграції спровокованої фактором першого порядку. Альтернативою,

що призведе до появи фактора першого порядку може стати прийняття

законодавчого або нормативного акту, який стане причиною зведення

мотиваційної пружини, а їх відміна спричинить зміну порядків факторів.

На сучасному етапі розвитку міграцій у регіоні поряд із збільшенням

ролі лібералізації міжнародних відносин у формуванні міграційних намірів

сільського населення, зростає вплив євроінтеграційних процесів. Їх характерна

особливість полягає у відсутності чітко виражених перспектив, внаслідок чого

потенційні мігранти не мають можливості планувати власний переїзд. З точки

зору предмету дослідження, стрижнем впливу євроінтеграційних перспектив

України є положення про вільний рух робочої сили на рівні з рухом ресурсів та

капіталу в межах Європейського Союзу [40, с. 103-106]. Тому за силою впливу

цього фактору, який заслуговує на окреме дослідження, і за багатогранністю

прояву – на виділення у окремий фактор, який назвемо євроінтеграційним.

На рівні наукових досліджень єдиної думки про міграційні наслідки

102

євроінтеграційних процесів також не існує. В публікаціях останніх років можна

чітко відстежити паралельне висловлення часто полярних думок, які

коливаються від побоювання втрат трудового потенціалу регіону та держави в

цілому за рахунок так званого явища "відтоку умів", характерного більшості

країн що розвиваються, які здатні інвестувати у становлення

висококваліфікованих кадрів, проте не в змозі їх утримати через високий рівень

бідності [2, 7, 8, 12, 13, 14, 17], до оцінки позитивних наслідків від трудової

міграції за кордон, яка стає додатковим джерелом міжнародних трансферів та

надходження валюти, що характерне для таких донорів робочої сили як

Туреччина, Іспанія, Португалія та ряду інших держав [31, 41, 46, 57, 58, 59].

Логічною виглядає думка, що міграційні наслідки євроінтеграційних

процесів визначаються місцем України у них. Нинішній акцент приділяється

трьом імовірним позиціям, серед яких: роль повноправного члена Європейської

спільноти; роль сірої, буферної зони; ролі дружнього сусіда та асоційованого

члена на етапах вступу до Європейського Союзу. Тобто, від позиції України

головним чином залежить становлення порядку міграційного фактора. При

вступі у Європейський Союз, фактор четвертого порядку перейде у розряд

фактора притягання другого порядку, що впливає на мігрантів, які намагаються

покращити власні економічні позиції, соціально-побутові умови тощо. Статус

сірої, буферної зони навпаки спровокує появу фактора обмеження першого

порядку. Теоретично прості механізми формування факторів впливу на

міграційні наміри населення, на нашу думку, не здатні знайти відповідного

відображення в утворенні міжнародних потоків руху робочої сили. Серед

численних причин низького мотиваційного потенціалу євроінтеграційного

фактора міграційної поведінки є реалізація намірів мігрувати до країн єврозони

до цього часу. Її характерною ознакою була нелегальна міграція, в наслідок якої

сила зведення мотиваційної пружини значно нижча за силу мотиваційної

пружини внутрішньорегіональної потенційної міграції.

Приховані міграційні потоки викривили показники статистичної

103

звітності, за якими офіційний рівень міграцій з Хмельницької області за кордон

становив у 2004 році (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Розміри закордонних міграційних потоків, чол.

Рік Кількість прибулих Кількість вибулих Сальдо міграції

1993 1875 1326 549

1994 1647 1304 343

1995 1397 1298 99

1996 1264 1268 -4

1997 1098 1247 -149

1998 864 1256 -392

1999 679 1198 -519

2000 681 1264 -583

2001 684 1267 -583

2002 674 1288 -614

2003 662 1295 -633

2004 642 1302 -660

Аналогічний висновок про заниження реальних обсягів переміщень

роблять А. Єпіфанов, Л. Кривенко, С. Кривенко та ряд інших вчених, на думку

яких на території єврозони нелегально проживають від 1,3 до 5 млн. іноземців

[31, с. 165]. Ряд інших дослідників, серед яких М. Стасюк та В. Крючковський

оцінюють чисельність лише українських трудових мігрантів від 1 до 7 млн.

чоловік [126, с. 40]. В той же час, перевищення реальних обсягів трудових

міграцій над офіційними відбувається у 70-100 разів [126, с. 42]. Тобто

чисельність трудових міграцій за кордон з Хмельницької області гіпотетично

може становити від 90,65 до 129,5 тис. чол.

Реальний стан міграційного обміну з державами Європейського Союзу

ставить перед нами ряд запитань, серед яких головне полягає у тому, чи зросте

чисельність мігрантів до країн єврозони. Гіпотетично можливі дві

альтернативні ситуації: обмеження в’їзду через відмову Україні у вступі до

Євросоюзу та отримання повної свободи пересування за умов прийняття до

нього.

Практика регулювання міграційних процесів Італії, Іспанії, Португалії та

104

інших держав міграційних донорів показала, що очікування значних

міграційних зрушень не виправдовуються. Головна причина цього полягає у

тому, що при в ступі до Європейського Союзу необхідно виконати вимогу про

наближення соціально-економічного стану потенційного члена євроспільноти

до загальних стандартів. Наближення до стандартів життя розвинених країн

нівелює різницю у отримуваних доходах та потребу здійснення переміщення.

Протягом 1966-1970 років Італію залишило близько 250 тис. чол. У 1976-1980

роках, коли у Західній Європі спостерігалась тенденція до зменшення розриву в

економічному зростанні між Португалією, Іспанією і Італією та більш

багатшими країнами – Францією та Німеччиною, міграційне сальдо в Італії

було позитивним [126, с. 42].

Отже, з впевненістю можна стверджувати що штучні адміністративні

обмеження нездатні припинити потік трудових мігрантів до Європейського

Союзу. Фактори трудової міграції реалізовувались на протязі 1991-2004 років і

міграційний потенціал знижувався, а на його фоні не відбувалось формування

мотиваційної пружини. Відтак, відмова Україні у вступі до Європейського

Союзу не призведе до значних змін у міграційних процесах. Вступ до

Євросоюзу навпаки призведе до появи зворотної міграції в Україну та

позитивного сальдо міжнародного міграційного обміну.

Наслідки вступу України до Європейського Союзу проявляться у ще

вищому рівні лібералізації внутрішніх ринків та їх наближенні до стандартів

розвинених країн. Це в свою чергу посилить вплив лібералізаційних факторів

на розвиток ринку трудових ресурсів сільської місцевості та їх відтоку у міста

області.

Висновки до другого розділу

На основі сформованих теоретичних засад проведено аналіз

статистичних матеріалів і зроблено висновки щодо причин міграцій, джерел їх

105

формування, структури системи міграційної поведінки та ролі соціально-

економічних змін у механізмі формування міграційних процесів у сільській

місцевості:

1. Встановлено, що міграційний потенціал сільської місцевості

знаходиться на високому рівні, він забезпечується значною часткою сільських

жителів у загальній чисельності населення аграрних територій. В структурі

демографічного потенціалу сільських поселень велику частку становить особи

пенсійного та передпенсійного віку. Це свідчить: по-перше, про значне

демографічне навантаження на працездатне населення з однієї сторони; по-

друге, про чітку структурованість сільських переміщень, де частка трудових

мігрантів нижча ніж у містах.

2. В результаті аналізу, отримано висновок, що частка працездатної та

молодшої за працездатний вік міграційних груп сільського населення

опосередковано знижуються через "відтік" жінок фертильного віку та

народження нового покоління в якості міських жителів.

3. Досліджено, що географічне розміщення аграрно-орієнтованих

регіонів стало запорукою переважання внутрішньообласних переміщень, в яких

включено дві третини мігрантів, над міжрегіональними та міжнародними.

Тому, у формуванні сільських міграцій домінують внутрішньорегіональні

фактори.

4. Відмічено, що сільська місцевість є міграційним донором як для

внутрішньообласних переміщень так і переміщень за межі областей. Найбільша

міграційна хвиля в межі сільської місцевості області за аналізований період

відмічена у 1993-1995 роках за рахунок повернення корінних жителів з держав

СНД та міграцій з районів локальних конфліктів.

5. Визначено, що відбувається втрата міграційного потенціалу сільської

місцевості за рахунок негативного сальдо природного приросту сільського

населення та зниження за попередні десятиліття частки жінок фертильного віку

у загальній чисельності населення сільських поселень.

106

6. Встановлена залежність сільських міграцій від економічних процесів

у регіоні, зростання безробіття та ризиків сільських поселень викликаних

галузевою орієнтацією на сільське господарство.

7. Використання групування та кореляційного аналізу дало змогу

виділити основні індикатори факторів виштовхування другого порядку, серед

яких: природній приріст населення, чисельність населення зайнятого в

економіці, попит на робочу силу, забезпечення територій вчителями,

чисельність прийнятих до ПТУ, чисельність лікарів усіх спеціальностей, обсяги

продукції сільського господарства; та притягання: чисельність населення

зайнятого в економіці, забезпечення території вчителями, чисельність

прийнятих до ПТУ, чисельність лікарів усіх спеціальностей.

8. На основі факторів зовнішнього середовища побудовано модель

мотиваційного механізму міграцій сільського населення ототожнена з хаотично

сформованими міграціями.

9. Системні структурні соціальні зміни стають передумовою появи

міграційної хвилі з сільських поселень. Причина появи міграційної хвилі

полягає у лібералізації господарської діяльності та зовнішньоекономічних

відносин сільськогосподарських підприємств, які продукують технологічні

зміни у виробництві та вивільнення економічно-активного населення.

10. Досліджено, що євроінтеграційні процеси не призведуть до

зростання відтоку сільського населення за межі України. Навпаки, поглиблення

інтеграції у світове господарство призводить до зростання показників

соціально-економічного розвитку та повернення трудових мігрантів на постійне

місце проживання.

11. Подальше дослідження потребує з’ясування завдань, принципів та

методології побудови механізму регулювання міграцій, складових елементів

механізму оптимізації міграційних потреб і мотивів населення, засобів

регулювання міграцій в системі техпроцесів сільського господарства.

107

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙ

СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

3.1. Завдання, принципи і методологія побудови механізму регулювання

міграцій

Саморегульований міграційний механізм сформувався на протязі

тривалого періоду існування спільноти та зазнавав впливу з боку системи

розселення, транспортної мережі регіону, соціально-економічного розвитку. На

період дослідження до найменших дрібниць відшліфовані елементи мотивації

міграцій проявились у стійких намірах переміщення населення. Головна

тенденція – зростання чисельності міського населення за рахунок переїзду

сільських жителів має історичний характер і проявляється через існування

соціально-побутової, економічної, трудової та інших видів міграцій.

Визначальне місце у становленні міграційного мотиву має зовнішнє

середовище, яке опосередковано через узгодження з потребами особи

відтворює його у функціях, визначенні, формах та проявляється у властивостях.

Прояв мотивів міграції через властивості виявляє змогу до констатації

ще одного явища. За весь історичний період дослідження міграцій демографи

зустрічаються з потребою чіткого визначення ролі та механізму впливу мотивів

міграції. Одні, з причин неможливості отримати чіткої відповіді, філігранно

обходять явище механізму мотивації міграцій та створюють причинно-

наслідкові теорії, інші зазначають що "... розробка теорії міграційної поведінки

передбачає отримання відповідей на цілий ряд принципових запитань, не

зрозуміла до кінця роль та місце різних факторів, що обумовлюють ту чи іншу

поведінку, по різному складається механізм прийняття рішення по конкретному

поведінковому рішенню" [17, с. 148].

Пошук шляхів створення концепції пояснення механізму прийняття

рішення про міграцію, та компонентів відповідальних за формування

міграційної поведінки вимагає відповіді на питання:

1. Що являє собою міграційна поведінка і відносно якого суб'єкта вона

108

може розглядатись?

2. Які регулятори міграційної поведінки?

3. Чому при однаковому складі компонентів, що впливають на

формування установки на міграцію, в одних випадках вона

перетворюється в реальну поведінку, а в інших ні?

4. Які компоненти можуть змінюватись в результаті здійснення

управлінських рішень [149, с. 28]?

Відповіді на ці запитання частково або цілком знайдені демографами, і

завдання полягає у визначенні механізму формування мотивів міграції, які

гіпотетично в ході дослідження прояснять суть поставлених запитань.

Вдаючись до пошуку відповіді на питання механізму міграційної поведінки

особи, зазначимо наявність у демографів стійкого уявлення про те, що окремі

елементи мотиву здійснюють у процесі взаємодії обопільний вплив, розуміння

природи якого являє вагомий інструмент управління мотивами сільського

мігранта (рис. 3.1).

1. Регуляторні заходи

2. Сформований

мотиваційний механізм

1. Фактори зовнішнього


2. Опосередкована

політика держави

Управління мотивами сільського мігранта

Пасивне

(відсутність)


Активне

(цілеспрямоване)


Хаотично

сформоване

мотиваційне

поле (мотив

міграції)

Цілеспрямовано

сформоване

мотиваційне

поле

Рис. 3.1. Форми управління мотивами мігранта

Механізм

стимулювання

мігрантів до

переміщення + =

109

Управління мотивами мігранта в контексті міграційної політики

держави набуває двох форм, структурованих нами за наявністю

цілеспрямованого втручання, серед яких: хаотично сформоване мотиваційне

поле, яке ототожнюється з мотивом міграції, і характеризується відсутністю

цілеспрямованого управління з метою впливу на наміри особи (опосередкована

регуляторна політика держави виступає як елемент хаотичного впливу); та

цілеспрямовано сформоване мотиваційне поле покликане спонукати особу до

досягнення поставлених державою цілей. Різницю між формами встановлення

мотивів міграції становить механізм стимулювання мігрантів до здійснення

акту переміщення. За багатогранністю та складністю утворення механізму

формування мотиву міграції, його необхідно піднести до рангу явища, окремі

елементи якого опрацьовані Ю. Євсюковим [30, с. 66-70], О. Хомрою [147, с.

132-147], Т. Заславською [36, с. 55-67], Л. Рибаковським [114, с. 163-182] та

іншими вченими.

Визначення поняття механізму мотивації міграцій на момент

дослідження не існує, і дається нами вперше. Отже, мотиваційний механізм

міграцій населення – це система елементів управління мотивом з метою

оптимізації їх впливу на міграційну поведінку особи.

Механізм мотивації міграцій ідентичний формуванню мотиву міграції,

за винятком наявності у першого елемента цілеспрямованого державного

управління, орієнтованого на досягнення поставленої мети, що свідчить про

тотожність таких властивостей як двоїста природа, суб'єктивний характер та

заснування на потребах у обох явищах. Визначені властивості виступають

основою формування мотиву міграції, і їх використання в якості основи

інструментарію регуляторної політики у механічному русі населення стає

цілком логічним.

Оскільки використання мотиваційного механізму у якості регуляторного

впливу не викликає сумнівів, на етапі побудови стійкої системи стимулювання

переміщення необхідно обґрунтувати область його використання та об’єктивні

110

обмеження державного втручання у історично сформовані міграційні процеси.

Постає питання завдання, принципів і методології побудови механізму

регулювання міграцій мотивацію потреб та дій.

Механізм мотивації міграцій нездатний стати універсальним засобом

управління намірами особи. Результати аналізу попередніх розділів свідчать

про придатність до регулювання з допомогою механізму мотивації міграцій

лише факторів другого порядку. Фактори першого порядку нерегульовані за

своєю природою. Регульовані фактори третього порядку не здійснюють

визначального впливу на міграційні наміри і тому не представляють інтерес для

регуляторної політики.

Завдання регуляторних заходів чітко простежуються у новітній історії

управління міграціями (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Завдання та періодизація регулювання міграцій

№

п/п

Етапи

міграційної

політики

Період Вид

міграцій

Форми

міграцій

Порядок

міграційних

факторів

Завдання регулювання

міграцій

Причина

зародження

міграційного


1 2 3 4 5 6 7 8

1. Колективізація



1929-33

рр. - - 1

Стримування населення

в межах сільських

поселень

Голод, втрата

засобів до

існування

2. Індустріалізація 1930-36

рр. Трудова Постійна 1, 2

Забезпечити

індустріальні центри

робочою силою

Голод, втрата

засобів до

існування

3. ІІ Світова війна

1939-45

рр.

Вимушена

(на час

військових

дій)

Тимчасова 1

Збереження

промислового


Очікування

жертв та

руйнацій

4. Визвольні рухи в

Західній Україні 1945-54

рр. Вимушена

Постійна,

маятникова 1

Уникнення

переслідування

комуністичного режиму

(завдання з боку УПА)

Переслідування

з боку

комуністичного

режиму

5. Соціально-

побутова міграція

З 1955-

р.

Соціально-

побутова Постійна 2

Стримування сільського

населення для

забезпечення сільського


трудовими ресурсами

(завдання з боку

держави). Покращення

соціально-побутових

умов (завдання з боку

населення)

Незадовільне

соціальне та

побутове


порівняно з

міськими

поселеннями

6. Освоєння цілини

та ін. територій

СРСР

1955-80

рр.

Економічна,

трудова

Постійна,

сезонна

2 Освоєння цілинних

територій та їх


трудовими ресурсами

Приховане

безробіття,

низькі доходи

111

Продовження табл. 3.1.

1 2 3 4 5 6 7 8


З 1970

р. Економічна Сезонна 2

Покращення

економічного стану


населення)

Низькі доходи

8. Трудова

З 1970

р. Трудова Маятникова 2

Перерозподіл трудових

ресурсів (завдання з

боку держави).

Працевлаштування


населення)

Приховане

безробіття

9. Екологічна 1986-89

рр.

Вимушена,

екологічна Постійна 1

Евакуація населення з

зони аварії на ЧАЕС

Аварія на

ЧАЕС

10. Етнічна 1985-93

рр. Вимушена Постійна 1

Повернення на етнічні

території (завдання з

боку переселенців)

Військові

конфлікти,

розпад СРСР


1988-96

рр. Економічна

Разова,


Покращення

економічного стану


населення)

Зниження

доходів

населення на

фоні зростання

інфляції та

товарного

дефіциту

12. Трудова

З 1995

р. Трудова

Сезонна,


Пошук місця

прикладання праці


населення)

Високе явне та

приховане

безробіття

Завдання поставлені на окремих етапах міграційної поведінки сільського

населення корінним чином відрізняються між собою. Простежується залежність

поставлених завдань від ролі державної регуляторної політики у формуванні

міграційних потоків. Зокрема зведений нами у таблиці 3.1 вибірковий

історичний екскурс за періодизацією міграційних потоків свідчить про

постановку державою завдання збереження та перерозподілу трудових

ресурсів. Єдиний випадок постановки завдання захисту населення з допомогою

переселення мав місце після екологічної аварії на ЧАЕС.

Населення в ході реалізації міграційних намірів переслідує мету

покращення власного життєвого рівня, через що для потенційних мігрантів

актуальним було завдання поліпшення власного соціально-побутового

забезпечення при виникненні та долучені до соціально-побутової міграції,

поліпшення матеріального становища при економічній міграції та отримання

засобів до існування при трудовій міграції.

112

Протиріччя поставлених завдань вирішуються на користь мігрантів. У

випадку силового вирішення міграційного питання з боку держави протиріччя

реалізуються на її користь.

Таким чином, практика регулювання міграцій свідчить про виконання

поставлених завдань у випадку збігання інтересів держави (суб’єкта

регуляторної політики) та учасників міграцій.

Важливе місце у постановці завдання відіграє порядок факторів.

Оскільки, як з’ясовано раніше, регулюванню за допомогою механізму мотивації

міграцій піддаються лише фактори другого порядку, через те й завдання до

побудови мотиваційного механізму необхідно ставити відповідні.

З точки зору двох протилежних регуляторних напрямків міграційної

політики постановка завдання вимагає вибору стримування чи стимулювання

міграцій (рис. 3.2).

Створення умов

проживання

Завдання побудови механізму регулювання мотивації

сільських міграцій

Стримування

міграцій

Стимулювання

міграцій

Покращення соціально-побутових

умов

Створення робочих місць

Підвищення доходів населення

Створення інформаційного

образу

Сприяння

переміщенню

Розвиток системи маятникової

міграції

Організація робочих

місць

Створення житлових

умов

Інформаційне


Регулярне транспортне

сполучення



Рис. 3.2. Завдання побудови механізму регулювання мотивації

сільських міграцій

113

В свою чергу постановка завдання супроводжується його подальшою

конкретизацією у створенні умов проживання при стримуванні мігрантів,

базовими завданнями яких є: покращення соціально-побутових умов, створення

робочих місць, підвищення доходів населення та створення інформаційного

образу переваг відмови від міграцій.

Конкретизація завдання стимулювання міграцій реалізується у виборі

сприяння та організації переміщення, базовим завданням яких є: організація

робочих місць, в точці залучення трудових ресурсів, створення соціально-

побутових умов та інформаційного забезпечення міграцій. Альтернативою до

сприяння та організації переміщення є розвиток системи маятникової міграції

базовим завданням якої є: створення регулярного сполучення та інформаційне

забезпечення розвитку системи маятникових міграцій.

На практиці дерево постановки завдання характеризується існуванням їх

великої сукупності водночас. На базовому рівні завдання механізму мотивації

міграцій тотожні обраним напрямкам регулювання. Постановка завдання

досить складна частина роботи з формування механізму мотивації міграцій, від

якої залежить вибір напрямку регулювання, регуляторних інструментів,

ефективність регуляторних заходів та можливість досягнення запланованого

результату. На нашу думку, для підтримання високого рівня ефективності

процесу постановки завдання слід дотримуватись ряду принципів, які одразу

обмежать вибір недоцільних завдань.

Принципи формування мотиваційного механізму міграцій населення

відображають закономірності суспільного розвитку і покликані на ранніх

етапах започаткування регуляторної політики знизити імовірність її невдач.

На основі результатів попередніх розділів до головного принципу слід

віднести непорушність прав людини. Дотримання принципу поваги до особи-

носія міграційних відносин базується на сучасних концепціях демократичного

розвитку суспільства, згідно яких людина має право на життя, працю, приватну

114

власність та цілу низку інших прав [99, с. 98]. Дотримання прав людини

вимагають міжнародні правові норми, серед яких Гельсінська конвенція по

правах людини. У вітчизняному законодавстві права людини прописані у

Конституції України [99, с. 158] та у законах, серед яких Закон України "Про

громадянство України" [99, с. 65], Закон України "Про зайнятість населення"

[34, с. 75], Закон України "Про підприємства та підприємництво в Україні"

тощо.

Групу суспільних доповнює принцип наслідування закономірностей

суспільного розвитку (рис. 3.3).

Практика регулювання демографічних процесів відмічає утворення

негативних наслідків протиприродного впливу на міграції. Яскравим

прикладом цього є спроба асиміляції українців через розселення на території

СРСР, коли після розпаду імперії утворились великі міграційні потоки

українців на етнічні території.

Основу соціальних становить принцип обов’язкового соціального

ефекту. Необхідність його врахування продиктована намаганнями мігрантів

Принципи формування механізму регулювання сільських міграцій

Суспільні Соціальні Економічні Управлінські Психологічні Міграційні

Непоруш-

ності прав

людини

Наслідуван-

ня законо-

мірностей

суспільного

розвитку

Обов’язко-

вого

соціального

ефекту

Загальної

суспільної

економії

Тривалого

економіч-

ного ефекту

Мінімаль-

ного фінан-

сування

Управління

факторами

ІІ порядку

Врахування

суб’єктив-

ного

характеру

поведінки

мігранта

Закономір-

ності



потоків

Рис. 3.3. Принципи формування механізму регулювання сільських

міграцій

115

покращити власне життя. Неврахування цього принципу у 80-х роках минулого

століття призвело до значних капітальних втрат на будівництво житла у

сільській місцевості, що не дало змоги зупинити соціально-побутову міграцію.

Окрему групу у формуванні механізму мотивації міграцій становлять

економічні принципи. Серед них, принцип загальної суспільної економії,

дотримання якої призводить до економії витрат на міграції та їх перерозподіл

на суспільний розвиток. Наприклад, зниження транспортних витрат сільських

школярів призводить до зростання їх матеріального забезпечення, доступності

підручників та шкільного приладдя.

Принцип тривалого економічного ефекту слугує доповненням до

попереднього та орієнтує на відмову від негайного результату. Концентрація

населення на незначних географічних територіях стає запорукою інтенсифікації

суспільних відносин та розвитку науково-технічного прогресу [127, с. 124], що

на ранніх етапах міграцій не простежувалось, коли ставилось завдання

збереження трудового потенціалу сільських поселень.

Низький рівень ефективності регулювання міграційних процесів

головним чином пов’язаний з високими витратами на його здійснення. Витрати

на соціологічні дослідження, утримання регуляторного апарату, розробка

державних програм здійснення регуляторних заходів лягають тягарем на

регуляторну політику. При реалізації регуляторних заходів постає дилема

"високі витрати – ефективна політика" чи "низька ефективність при низьких

витратах". Це говорить на користь використання принципу мінімального

фінансування при виборі механізму мотивації міграцій в якості регуляторних

інструментів замість звичайних заходів управління міграціями.

Основу управлінських принципів становить управління лише факторами

другого порядку, оскільки фактори першого порядку некеровані, а третього

порядку – не здійснюють визначального впливу на міграційну поведінку.

Прийняття рішення про здійснення переміщення має двоїсту природу

впливу з однієї сторони факторів зовнішнього середовища, а з іншої - факторів

116

особистості ототожнених нами раніше з прийняттям рішення під впливом

внутрішніх суб’єктивних чинників. Це пояснює випадки різної міграційної

реакції особи на однакові регуляторні стимули та вимагає врахування принципу

суб’єктивного характеру поведінки людини.

До числа принципів побудови механізму мотивації міграцій доцільно

включити ті, що описують закономірності формування міграційних потоків.

Наприклад, типову реакцію населення на регуляторні заходи з урахуванням

психологічних та ментальних особливостей, етапу життєвого циклу та сімейних

традицій можна охарактеризувати через структуризацію міграційних потоків.

Як правило, на початкових етапах до міграційного руху включаються

"новатори" (табл. 1.5) та "ранні послідовники за новаторами". Основна група –

"ті що бажають діяти як всі" реагують пізніше. Останніми на дії держави

реагують "консерватори". Використання цього принципу вимагає врахувати

факт, що найбільш сталими носіями міграційних відносин є "особи, що

бажають поступати, як всі". Структурне співвідношення між групами має

значення: 16% - "новатори та їх ранні послідовники", 68% - "ті, що бажають

поступати як всі", 16% - "консерватори". Реалізація міграційної політики за

вказаними принципами орієнтує державу саме на найбільшу групу, оскільки

тимчасова реакція "новаторів" супроводжується їх новою реакцією на зміни

регуляторних інструментів.

Дотримання принципів реалізації механізму мотивації міграцій значно

спрощує методологію його побудови через ототожнення перерахованих

принципів з обмеженнями, які на початкових етапах регулювання міграцій

знижують імовірність помилок, кількість хибних рішень та використання

неадекватних регуляторних інструментів.

Початкові етапи побудови механізму мотивації міграцій докладно

викладені у першому розділі. З методологічної точки зору доцільно виділити

два етапи формування мотивів до міграцій. Перший етап методологічно

характеризує дослідження існуючих та потенційних міграцій (рис. 3.4).

117

Рис. 3.4. Структурно-технологічна схема дослідження та

регулювання сільських міграцій

ІІ етап: Методологія управління механізмом

мотивації міграцій

І етап: Методологія дослідження

мотиваційного механізму

Аналіз міграційних тенденцій

Встановлення носіїв міграційних відносин

Дослідження

зовнішніх


факторів


потреб

мігранта


суб’єктивного

впливу


факторів


Регресійно-кореляційний аналіз

Встановлення домінантних факторів

Моделювання складових елементів мотиваційного механізму

Географічні:

- регіон

- область та

район

- міста

- густота

населення

Психологічні:

- тип


- спосіб життя

Поведінкові

ознаки:

- привід для

міграцій

- отримувана

вигода

Соціально-

демографічні:

- вік

- статус мігранта

- розмір сім’ї

- склад сім’ї

- етап життєвого циклу

- освіта

- рід занять

Ознаки

Вибір регуляторних інструментів формування міграційних мотивів

Індикативне планування

через врахування у

перспективних планах,

бюджетному

регулюванні, розвитку

промисловості (політика

пасивного регулювання)

Короткотермінове

регулювання

рухомості (PR-

технології,


суб’єктивними

факторами)

Збалансування

факторів



Перспективне


міграційним

середовищем через

освіту, виховання

(суспільний

розвиток)

Економічно

-трудові:

- працеза-

безпечення

- рівень

доходів

118

По суті методологія управління мотивами міграційної поведінки

передбачає втручання у сформований механізм з метою корегування його

впливу на міграційні наміри. Для досягнення мети регулювання на першому

етапі за результатами аналізу першого розділу передбачено аналіз міграційних

тенденцій, який включає дослідження зовнішніх міграційних факторів,

факторів особистості, факторів суб’єктивного впливу та потреб мігранта,

проведення регресійно-кореляційного аналізу з метою встановлення залежності

поведінки мігрантів від стану міграційних факторів, встановлення домінуючих

факторів; моделювання складових елементів мотиваційного механізму;

конкретизація носіїв міграційних відносин за географічними, психологічними,

поведінковими та соціально-демографічними ознаками.

Наступний етап, на відміну від уже описаного в першому розділі,

передбачає безпосереднє втручання у тенденції формування мотиваційного

механізму. За ступенем втручання у сформований мотиваційний механізм, на

нашу думку, слід виділити три види заходів, серед яких: 1) пасивна регуляторна

політика, що не передбачає втручання у механізм мотивації міграцій та

орієнтована на отримання даних для врахування в програмах розвитку регіону з

метою запобігання негативних наслідків їх дії на міграційні процеси;

2) політика коригування кризових явищ у міграційних процесах, що передбачає

втручання у механізм мотивації міграцій з метою згладжування деструктивного

впливу міграційних факторів та цілеспрямованого управління на рухливість

населення; 3) утворення механізму мотивації міграцій з початковим

спрямуванням на організовані міграційні потоки.

Подальше методологічне забезпечення розкривається у інструментах

стимулювання міграційних намірів. Серед них: індикативне планування,

оперативне втручання, мотивація населення через управління міграційними

факторами та перспективне управління міграційним середовищем.

119

3.2. Складові елементи механізму оптимізації міграційних потреб і мотивів

населення

Державна політика в області регулювання сільських міграцій покликана

реалізовуватись через систему нормативно-правових актів та державних

програм. В ході проведення дослідження ми дійшли до висновку, що сучасний

етап характеризується відсутністю будь-яких програм та регуляторних заходів

нормативно-правового характеру. Натомість в історії міграційної поведінки

така практика використовувалася у регулюванні сільських міграцій в

минулому, про що свідчить зроблена нами у п 1.1. періодизація сільських

міграцій за критерієм свободи пересування.

На думку більшості дослідників, до числа яких відноситься і О. Піскун,

на сучасному етапі, внаслідок тривалої ізоляції від загальносвітових тенденцій

міграційне право в Україні лише починає розвиватися і на нинішньому етапі

перебуває у стадії еволюційного становлення власних інститутів і норм права

99, с. 210-223. Основними джерелами міграційного права в Україні є

Конституція України; закони; укази Президента України; постанови Кабінету

Міністрів України; міжнародні договори, укладені Україною і ратифіковані

Верховною Радою України; підзаконні акти міністерств і інших центральних

органів державної виконавчої влади України.

Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституція

України вперше визначила конкретний предмет провадження міграційного

права – регулювання міграційних процесів. У п. 10 першої частини Статті 92

закладено ключове для становлення міграційного права в Україні положення,

де зафіксовано, що "засади демографічних та міграційних процесів"

визначаються виключно законами. Загалом Конституція значно розширила

правове поле регулювання міграційних процесів. Статті Конституції України

зафіксували загальновизнані у міжнародному праві демократичні принципи,

норми і стандарти у сфері міграційного права. Дуже показовою у цьому є стаття

120

33, де кожному, хто на законних підставах перебуває на території України,

гарантується дотримання спеціального принципу міграційного права – свободи

пересування, вільного вибору місця проживання, тощо.

Становлення інститутів міграційного права в Україні пов'язане з

розробкою та прийняттям Верховною Радою України XII скликання протягом

1991-1994 років цілого пакету законодавчих актів.

Чільне місце у пакеті міграційного законодавства належить Закону

України "Про громадянство України". Законом встановлено, що громадянство

України визначає постійний правовий зв'язок особи і Української держави,

який знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах та обов'язках. Відповідність

Закону принципам міжнародного права засвідчує наявність у ньому

загальновизнаних демократичних норм. Преамбула Закону відповідає статті 15

Загальної Декларації прав людини.

На фоні зниження ролі провідного відомства в області управління

міграційною поведінкою населення, простежується чітка тенденція надання

пріоритету зовнішній міграції над внутрішньою, коли остання взагалі не

знаходить відображення у нормативно-правовому регулюванні.

Пріоритет на користь регулювання зовнішньої міграції цілком

виправданий з точки зору лібералізації стосунків з іншими державами, коли

останні відстоюють власні інтереси та вимагають нормалізації міграційного

законодавства, контролю за нелегальною міграцією, припинення транзиту

нелегальних мігрантів з інших держав тощо. Проте, аналіз обсягів міграцій,

проведений нами у п. 2.1, вимагає визначення пріоритетів у регулюванні саме

за внутрішньою міграцією представленою напрямками "село-місто" та "село-

село". Оскільки обсяг постійної внутрішньої міграції значно перевищує

постійні закордонні переміщення, то і наслідки від них здійснюють на кілька

порядків вищий вплив на соціально-економічний стан регіону, і прогалини у

нормативно-правовому регулюванні слід сприймати як недоліки роботи

відповідних державних органів та організацій.

121

Таким чином, низький законодавчо-нормативний вплив на міграційні

процеси сприяє хаотичному формуванню мотиваційного механізму міграцій

населення. З іншої точки зору, існує опосередкований вплив нормативно-

правового регулювання областей життя людини, досліджений нами в ході

аналізу у другому розділі, які мають статус фактороутворюючих сфер

суспільного розвитку. Тобто, незважаючи на відсутність цілеспрямованого

державного управління міграціями, держава здійснює опосередкований вплив

на мотив мігранта, сила якого значно перевищувала в минулому недолугі

спроби надати міграціям організованої форми.

Слід відмітити, що навіть за умов відсутності чітких сформованих

стратегій розвитку держави та регіону існує можливість управління

міграційними намірами населення через формування механізму мотивації

міграцій. У спрощеній формі для його використання достатньо напрацьованої

нами у першому та другому розділах методики визначення впливу

фактороутворюючих сфер міграції через систему похідних від факторів

індикаторів. Їх дослідження дає змогу визначити наслідки прийняття

законодавчого чи підзаконного акту, та за умов негативного впливу провести

корегування або повну його відміну.

Запропоновану систему індикаторів доцільно виділити в окремий

інструмент пасивного управління міграціями через їх включення у

перспективні плани розвитку регіону. Головна перевага включення

індикативних інструментів до перспективних планів регіональної політики

полягає у наглядному попередженні наслідків запланованих дій,

демоекономічного розвитку, розвитку продуктивних сил тощо. Оскільки метою

використання індикаторів стають прогнози розвитку міграційного середовища,

з впевненістю можна стверджувати, що ефективність прогнозів залежить від

включення індикаторів до найширшого кола сфер суспільного життя та

утворення системи моніторингу міграційних намірів.

Подальше формування мотиваційного механізму міграційних процесів

122

сільського населення можна розглядати у вузькому та широкому розумінні.

Управління міграціями у вузькому розумінні включає набір регуляторних

інструментів корегування впливу міграційних факторів на наміри особи до

здійснення переміщення. Широке розуміння побудови механізму мотивації

міграцій населення слід розглядати у формі глобального процесу динамічного

розвитку середовища особистості, відповідно до якого відбувається

корегування міграційних тенденцій з метою досягнення поставленого завдання

перерозподілу окремих груп трудових ресурсів та населення в цілому.

Вибір інструментів регуляторної політики здійснюємо на основі

побудованої нами моделі формування мотиваційного механізму міграцій

населення (рис. 2.22). Першою і загальноприйнятою для використання стає

політика пасивного управління намірами мігранта (рис. 3.5).

Альтернативою до пасивних заходів є політика активного управління

міграційною поведінкою, яка передбачає безпосереднє втручання у

мотиваційний механізм, вищу ефективність отримуваних результатів та

порівняно високими витратами на регулювання. В свою чергу активне

управління утворене з груп короткострокових та довгострокових регуляторних

інструментів.

Різниця між короткостроковими та довгостроковими інструментами

розкривається через вплив на міграційний процес. Короткострокові регуляторні

Управління механізмом мотивації

міграцій

Політика пасивного управління

міграційною поведінкою

Політика активного управління

міграційною поведінкою

Моніторинг змін міграційних

факторів Короткотермінові

інструменти

Довготермінові

інструменти

Рис. 3.5. Види управління міграційними намірами особи

123

інструменти орієнтовані на досягнення тимчасових цілей стримування чи

стимулювання міграційної активності та не призводять до зміни якісного стану

механізму мотивації міграцій. Їх використання у формі тимчасового втручання

необхідне за умов неузгодженості міграційного потенціалу з можливостями

реципієнта до прийому новоселів чи трудових мігрантів.

До короткотермінових засобів впливу на міграційну поведінку належать:

інформаційне забезпечення та супроводження переміщення; PR та реклама

сільського/міського способу життя; транспортне забезпечення, зв’язок та їх

тарифікація (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Короткотермінові засоби впливу на міграційну поведінку населення Регуляторний інструмент Переслідувані цілі

1. Інформаційне

забезпечення і

супроводження

1. Досягнення рівноваги між соціальною, трудовою та віковою

структурами міграційної групи та здатністю реципієнта до

прийому.

2. Тимчасове стримування міграційної групи через створення

суб’єктивної думки про безперспективність/перспективу

переїзду

2. PR та реклама 1. Формування образу мігранта.

2. Створення суб’єктивної думки про перспективи проживання

та праці у містах

3. Транспортне

забезпечення, зв’язок та

їх тарифікація

1. Стримування/стимулювання міграцій за окремими

напрямками через відсутність/існування транспортного

сполучення.

2. Формування постійної/маятникової міграцій через

інтенсивність транспортного сполучення.

3. Формування інформаційного між особистого спілкування

Для подолання негативного впливу факторів першого порядку

допускається адміністративне втручання у формі тимчасового стримування чи

стимулювання міграцій. Проте, не слід використовувати ці інструменти на

тривалий період, оскільки це: по-перше, не дасть позитивного ефекту; по-друге,

призведе до трагічних наслідків при силовому втручанні [120, с. 425-439].

Використання перерахованих інструментів ґрунтується на принципах

мінімальних фінансових витрат на регуляторні заходи, суб’єктивного характеру

сприйняття особою навколишнього середовища, дотримання прав людини.

Група довготермінових інструментів формування механізму мотивації

124

міграцій населення більш різностороння і ставить за мету якісні зміни

механізму мотивації міграційної поведінки. Якісні зміни відбуваються у

формуванні трьох груп факторів, серед яких: фактори потреб мігранта, фактори

особистості та фактори зовнішнього середовища. Висновки зроблені за

результатами дослідження у першому розділі свідчать про існування глибокого

коріння у становленні перерахованих груп факторів. Тому, поряд з

оперативним втручанням, яке отримало назву використання короткострокових

інструментів, досягнення якісних змін у складових перерахованих груп

факторів можливе лише за рахунок безпосереднього управління цими

складовими. Слід відмітити, що серед складових потреб мігранта та факторів

особистості чітко простежується перелік елементів, вплив на які неможливий

(табл. 3.3).

Таблиця 3.3.

Керованість факторів особистості та потреб мігранта Фактор Керованість Засоби управління, характер керованості

1 2 3

1. Фактори потреб

1.1. Базові потреби:

харчування, одяг,

сон, відпочинок,

захист життя

Умовно

керовані

через

задоволення

мінімальних

потреб

Зниження задоволення потреб нижче за критичний

рівень стримує наміри до міграцій. Їх задоволення

призводить до зникнення намірів мігрувати

1.2. Соціальні:

спілкування,

товариства

Керовані Обмеження соціальних потреб за рахунок

спілкування та товариства викликає потребу до

міграцій з метою її задоволення. Задоволення

соціальних потреб робить неактуальним міграційні

наміри

1.3. Праця Керовані Праця використовується як джерело отримання

доходів для існування. Наявність робочих місць при

достатньому рівні оплати праці не призводить до

виникнення міграцій. Безробіття стає передумовою

виникнення трудової міграції

1.4. Вищі:

культура, навчання,

самовдосконалення

Керовані Впливають на рухомість населення, виникають після

задоволення базових, соціальних потреб та

працезабезпечення. Задоволення на початкових

етапах основних потреб дає ефект зниження намірів

до міграцій, але пізніше при виникненні вищих

потреб відбувається сплеск міграційної активності і

переслідується мета переміщення до місць

задоволення останніх

125

Продовження табл. 3.3.

1 2 3

2. Фактори особистості

2.1. Характер Некеровані Формуються з народження людини та на думку

психологів не змінюється на протязі її життя

2.2. Активність Керовані Залежить від виду діяльності, характеру праці, віку,

статі тощо

2.3. Менталітет Умовно

керовані

Формування менталітету відбувається на основі

головних рис характеру та суспільно-соціальних

відносин

2.4. Психологія Умовно

керовані

Формується на основі соціальної структури

суспільства та місця в ній особистості

2.5. Суб’єктивізм Керовані Виникає під впливом наявних в особи знань, вмінь

професійного та життєвого досвіду. Зростання

освіченості населення за ефективних інформаційних

потоків зводить фактор суб’єктивного впливу до

мінімального рівня

2.6. Соціологія

групи

Керовані На рівні міграційної когорти управління відбувається

через актуалізацію питання лідерства, групової

поведінки, довіантів, психології групи

2.7. Ціннісні

орієнтації

Керовані Формується індивідуально у кожної особи на протязі

тривалого процесу виховання та становлення

особистості. При входженні у малу соціальну групу

можуть змінюватись через втрату актуальності або

тиск групи на окремих її членів

2.8. Воля Умовно-

керовані

Подібно до активності формується разом з

психологією, менталітетом та ціннісними

орієнтирами

2.9. Навички Керовані Формуються на основі здобутих знань та вмінь

екстрапольованих на життєвий та професійний досвід

особи

2.10. Очікування Керовані Особливий вид стану особи утворений на основі

сподівань отримати вигоду в кінцевому пункті

міграції та сукупності характеру, ментальності,

суб’єктивізму та ціннісних орієнтирів. Піддається

управлінню через керованість суб’єктивним

ставленням особи до міграції

Згруповані у таблиці 3.3. фактори особистості визначають відношення

особи та міграційної групи до факторів потреб та одночасно екстраполюються у

відношення до впливу факторів зовнішнього середовища. Впевненість

психологів та соціологів про керованість перерахованих факторів особистості

[109, с. 145-148] сприймаються нами з пересторогою, оскільки управління ними

побудоване на таких процесах, як навчання, отримання досвіду, дорослішання,

126

виховання, які для отримання очікуваного результату вимагають тривалого

часу здійснення управлінських заходів. Тому, надання для них назви

інструментів довготермінового характеру цілком виправдане строками

отримання якісного результату у формуванні механізмів мотивації міграцій.

З огляду на складність становлення факторів особистості можна

стверджувати, що управління ними розтягується на строк від десяти до

двадцяти років. Тобто до двох міжпереписних періодів (демографічних

періодів). Таким чином, управління довготерміновими міграційними

інструментами слід проводити з особливою обережністю, за умов існування

потреби у формі прогнозованих корінних змін у міграційній поведінці під

впливом соціальних, економічних чи глобальних зрушень. Неврахування

строкових особливостей управління механізмом мотивації міграцій через

фактори особистості та потреб мігранта призводить до двох негативних

наслідків: 1) відбувається зведення мотиваційної пружини і зазначений

інструмент перетворюється з регуляторного засобу на джерело генерування

міграційних намірів [85, с. 58]; 2) на час завершення якісних змін окремих

елементів мотиваційного механізму за тривалий період відбувається втрата

актуальності поставленого завдання і на перший план виходить потреба

подолати наслідки неадекватної реакції міграційних груп на нові стимули з

боку факторів зовнішнього середовища [85, с. 59].

Управління зовнішнім середовищем досить складне через

багатогранність природи його формування та вимагає великого обсягу

суспільних ресурсів, що, як правило, визначає відмову від впливу на

формування цих елементів. Управління зовнішнім середовищем, на нашу

думку, доцільно поводити через запропоновану систему моніторингу в

контексті політики пасивного впливу на механізм формування мотивів до

міграцій.

Таким чином, на основі результатів дослідження другого розділу (рис.

2.13) та зроблених висновків про можливість і доцільність формування

127

механізму мотивації міграцій можна побудувати схему здійснення заходів

оптимізації впливу факторів на міграційну поведінку особи (рис. 3.6).

На перерахованих інструментах активне втручання в механізм мотивації

міграцій не обмежується. До його числа має право на включення ряд ринкових

інструментів, які дають змогу подолати негативні наслідки міграційних

процесів пов’язані з кризою ринку праці соціального та економічного

забезпечення тощо. Принцип використання ринкових можливостей полягає у

відмові від концепцій, що констатують існування перелічених переважно

негативних наслідків сільських міграцій для міських поселень у формі

Інструменти оптимізації міграційної поведінки населення

Елементи моделі мотиваційного

механізму міграцій населення

Потреби мігранта

Фактори зовнішнього середовища

Фактори особистості

Результат взаємодії потреб,

факторів особистості та

зовнішнього середовища

Здійснення переміщення

Види міграцій

Форми міграцій

Рис. 3.6. Схема включення заходів оптимізації поведінки населення

до моделі формування мотивів міграції

Моніторинг змін факторів


Використання довготермінових

інструментів впливу на

формування потреб та

особистісних характеристик

мігранта

Використання

індикаторів-похідних

показників змін факторів


Підвищення керованості

мігрантів через навчання

та виховання

Управління факторами другого

порядку на основі результатів

взаємодії потреб мігранта,

факторів особистості та

зовнішнього середовища з

використанням

короткотермінових регуляторних

інструментів

Формування міграційних

намірів особи через

зниження/підвищення

суб’єктивних висновків

про перспективи переїзду

з використанням реклами

PR та інформаційного


Використання короткотермінових

регуляторних інструментів

впливу на мігранта в ході


Регулювання через

транспортне

забезпечення, зв’язок та

їх тарифікацію

Формування складної системи

механізмів подолання негативних

наслідків міграційних процесів з

допомогою використання

ринкових інструментів

працевлаштування, соціального

та економічного забезпечення

Організація ринків

нерухомості,

комунального

господарства, праці,

розвиток інвестицій та

інновацій

128

зростання безробіття, соціального навантаження на бюджети міст, нестачі

житла тощо. Використовуючи зарубіжний досвід регулювання ринкової

економіки, в основу доцільно поставити людину – споживача соціальних благ.

З цієї точки зору зростання чисельності населення та його концентрація у

містах призводить до зростання попиту на товари та послуги. За ефективної

інвестиційної політики через ефект мультиплікатора зростання попиту

перетворюється на підвищення виробництва та зайнятості новоприбулих

трудових ресурсів при одночасному соціальному забезпеченні, завантаженні

комунального господарства, забезпеченні житлом, працею тощо.

Проведене до цього часу дослідження спрямоване на встановлення

універсальних складових елементів механізму мотивації міграцій та не

стосується внутрішньої міграційної політики в регіоні через її відсутність на

державному рівні у формі затверджених програм управління міграційними

потоками. Відсутність чітко сформульованих прерогатив демографічної

політики не дає змоги відповість на ряд ключових питань:

1) Яка мета регуляторних заходів?

2) Які пріоритети міграційного регулювання, стимулювання чи

стримування сільських міграцій?

3) Яких груп населення вони стосуються?

4) Які інструменти доцільно використовувати?

На нашу думку, головна причина відсутності внутрішньої міграційної

політики в регіоні полягає у невизначеності стратегії розвитку держави та

сільської місцевості зокрема. В наслідок цього місцеві органи влади та

потенційні мігранти не мають чітких інформаційних сигналів про перспективу

сільських поселень і не здатні планувати своє міграційне майбутнє, тому саме

визначення стратегії розвитку сільської місцевості стає передумовою

ефективної внутрішньої міграційної політики.

На основі чітко встановлених цілей розвитку сільських поселень

розробляються програми управління окремими сферами міграцій та

129

міграційною поведінкою в цілому, які передбачають мету, засіб реалізації,

міграційні групи населення, початкові та кінцеві пункти переміщення, обсяги

міграцій, структуру міграції, існування міграційних хвиль, зворотної та

рееміграції, суспільні витрати, суспільний ефект, точки дотику з суміжними до

міграційної політики сферами тощо.

Для ефективної реалізації програм управління внутрішньою міграцією

розробляється законодавчо-нормативна база на державному та регіональних

рівнях міграційної політики.

Безпосередньо в ході реалізації програм слід проводити контроль

виконання окремих етапів та досягнення проміжних цілей, після чого

приймається рішення стосовно необхідності коригування програм управління

міграціями та засобів їх реалізації.

На заключному етапі проводиться ревізія міграційної політики яка стає

підставою для розробки нових стратегій розвитку регіону.

Слід відмітити, що навіть за умов відсутності чітких сформованих

стратегій розвитку держави та регіону існує можливість управління

міграційними намірами населення через формування механізму мотивації

міграцій. У спрощеній формі для його використання достатньо напрацьованої

нами у першому та другому розділах методики визначення впливу

фактороутворюючих сфер міграції через систему похідних від факторів

індикаторів. Їх дослідження дає змогу визначити наслідки прийняття

законодавчого чи підзаконного акту, та за умов негативного впливу провести

корегування або повну його відміну.

Регуляторна політика в області міграційних процесів регіону носить

суперечливий характер. Дослідження проведені у першому та другому розділах

показали відсутність цілеспрямованого впливу на сільські міграції та внутрішні

міграційні процеси. На нашу думку, до числа вагомих причин відсутності

розуміння впливу міграційних процесів на розвиток регіону стає відсутність

системи статистичної звітності, яка повною мірою відображала б всю глибину

130

досліджуваного явища. Невідомі масштаби та конкретні фактори окремих видів

міграцій. Для подолання цього недоліку, на основі досягнутих результатів

досліджень нами запропонована методика вимірювання обсягів та структури,

встановлення видів та форм міграцій, яка становить наукову новизну у

дослідженні міграцій.

Проблема існування прихованих видів міграцій не нова. Вона пов’язана,

як з нездатністю статистично відобразити всю повноту соціальних,

економічних, демографічних процесів, так і свідомим приховуванням

мігрантами реальних причин та факту свого переїзду.

Запропонована методика бере за основу поняття про вплив на міграції

факторів зовнішнього середовища, потреб та факторів особистості. Оскільки

відображення у статистичній звітності показників розвитку зовнішнього

середовища, на відміну від показників міграцій, має точне значення, їх

використання дає можливість відобразити усю складність формування та дії

мотиваційного механізму міграцій населення.

На цьому етапі відпрацьованих нами методик достатньо для

дослідження характеру міграційної поведінки та наслідків запланованих змін

зовнішнього середовища за показниками індикативних планів. Для розробки

індикативних параметрів міграцій використовуються статистичні показники

затверджені у якості обов’язкової звітності.

Розробка індикативних програм міграцій здійснюється поступово. На

першому етапі визначаються статистичні показники, які відображають зміни

зовнішнього середовища (рис. 3.7).

На другому етапі з допомогою регресійно-кореляційного аналізу

встановлюється перелік вагомих для мігрантів факторів (з високим

коефіцієнтом кореляції).

На третьому етапі з допомогою систематизації даних визначається вид

міграцій спровокований вагомими міграційними факторами.

На четвертому етапі на основі сегментації сукупності мігрантів за

131

характерною для окремих елементів ознакою встановлюється група мігрантів

втягнутих у кожен з видів міграцій.

На п’ятому визначають вплив міграційного поля на соціально-

економічний та демографічний стан в регіоні, ринок праці тощо.

На шостому етапі приймається рішення про доцільність реалізації

розроблених планів та методи подолання негативних наслідків.

Таким чином, запропонований підхід являє свого роду політику

пасивного управління мотиваційним механізмом міграцій населення, за основу

якої прийняте відстеження змін міграційних намірів в силу прояву нових

тенденцій у фактороутворюючих сферах суспільного розвитку, соціально-

економічних та демографічних процесах і встановлені таким чином ступеня їх

впливу на стан сільських та міських поселень, їх економіку, соціальну сферу

тощо.

1. Визначення переліку індикаторів зміни факторів зовнішнього


2. Проведення кореляційного аналізу з встановленням вагомих

показників

3. На основі систематизованої структури показників зовнішнього

міграційного середовища визначається вид потенційних міграцій

4. На основі сегментації населення визначаються групи мігрантів

залучені до окремих видів міграцій

5. Оцінка впливу зміни міграційного поля на соціально-економічний,

демографічний стани та працезабезпечення

6. Прийняття рішення про доцільність реалізації розроблених планів та

шляхів подолання негативних наслідків

Рис. 3.7. Етапи врахування міграційних наслідків розвитку регіону

132

Пасивна політика управління міграційними намірами, з точки зору

області її поширення, доцільна, на нашу думку, за умов природного розвитку

суспільних процесів. Іншими словами, найбільший ефект від пасивного

управління мотивами міграцій має місце за відсутності зведеної мотиваційної

пружини описаної у п. 1.2.

Природний розвиток передбачає найменше втручання у роботу

механізму мотивації міграцій чим визначає головні переваги цього підходу.

Серед них:

- по-перше, практично не відбувається утворення такого явища, як

мотиваційна пружина, оскільки в мотиваційному механізмі міграцій

населення (пасивне управління) відсутні штучні інструменти

управління міграціями;

- по-друге, фінансові та суспільні витрати знаходяться на відносно

низькому рівні, оскільки державні установи задіяні у управлінні

міграціями виступають у ролі статистів, а не активних суб’єктів

управління.

У випадку існування значних суспільних, економічних чи галузевих

зрушень постає питання про вжиття активної політики управління механізмом

мотивації міграцій. Передумовою її використання ми рахуємо існування

зведеної мотиваційної пружини або зміни еволюційного розвитку

скачкоподібними зрушеннями у фактороутворюючих, суміжних з міграцією

областях, коли саморегульована система, наприклад ринок, не здатна

еволюційним способом подолати кризу або розв’язати вагому проблему

переходу від одного до іншого етапу суспільного розвитку.

За своєю природою активне втручання у механізм мотивації міграцій

набагато складніше завдання і тому його доцільно використовувати лише у

виключних випадках докорінної зміни механізму мотивації міграцій за рахунок

управління факторами особистості та потреб мігранта.

Формальний поділ на природні міграційні процеси та докорінні зміни

133

механізму міграційної поведінки на практиці реалізується через утворення

передкризових процесів у областях суспільного життя причетних до

переміщення сільського населення. Тому, логічним виглядає намагання оцінити

міграційні перетворення через систему критеріїв побудованих на базі

параметрів відхилення від нормального рівня. На практиці нормальний рівень

задається оптимальним, нормативним чи еталонним значенням. Ознакою

негативних наслідків зрушень у міграційній поведінці є перевищення порогу

еталона, за яким приймається рішення про заходи регуляторної політики

спрямовані на оптимізацію впливу міграційних процесів на соціально-

економічну, суспільну, політичну, екологічну сфери тощо. В свою чергу

механізм оптимізації потреб і мотивів населення складається з системи вхідних

та вихідних елементів, регуляторних інструментів корегування відхилення

фактичного рівня від значення порогу еталона та зворотного зв’язку (рис. 3.8).

Процес трансформації факторів мотивації у наміри особи до міграцій

описаний попередньо і регулювання здійснюється згідно закладених у ньому

принципів. Наслідки, у формі відхилення фактичного значення індикаторів

суспільного розвитку від порогу еталона, викликані міграційними процесами є

підставою для реалізації регуляторної політики. На цьому етапі ключову роль

відіграє методика оцінки порогу еталона. З точки зору формування політики

управління міграціями за поріг еталона доцільно прийняти значення в якому

міграційні процеси виступають факторами якісних змін та стають причиною

кризових ситуацій.

На основі аналізу поведеного у п. 2.3 встановлені індикатори факторів

формування міграційної поведінки сільського населення, за якими для факторів

виштовхування доцільно встановити поріг еталона для природного приросту

населення, кількості вчителів, чисельності студентів прийнятих до ПТУ,

чисельності лікарів усіх спеціальностей, обсягів продукції сільського

господарства, обсягів житлового фонду, середньомісячній заробітній платі у

сільській місцевості та обсягів шкідливих викидів (табл. 3.4). Для факторів

Рис. 3.8. Механізм регулювання міграційних процесів сільського населення

Некерований міграційний процес

Моніторинг


факторів

Еталон В- Еталон В+

Продовження

попередніх тенденцій,

відсутність зміни

порядків факторів

Політика пасивного

управління міграціями

Завдання збереження

стабільності

міграційних процесів

Попередження дій, що призводять до

розбалансування системи

Закони,

нормативні акти

Регіональний

рівень

У межах еталона "В-"~"В+"

Загальнодержавний

рівень

За межами

еталона

"В-"~"В+"

Транспортне

забезпечення,

зв’язок та їх

тарифікація

PR та реклама

сільського/

міського способу

життя


забезпечення і

супроводження



суспільним

розвитком

Міжнародні

відносини

Політика

активного


міграціями

Управлінські

завдання

Короткотермінове

регулювання

рухливості

Збалансування

факторів зовнішнього


Розвиток системи

відношення суспільства

до міграцій

Фактори І

порядку

Масштабні

структурні

зміни


середовища,

зміна порядків

факторів

Фактори ІІ

порядку

Адміністративне

втручання

Навчання

Розбалансованість


системи

Завдання

перебудови

механізму


населення

Виховання

Збалансованість міграційної системи

Галузева

політика

Нормативні

акти

Програми

регіонального

розвитку Розбалансованість міграційної системи, вихід за межі еталона В-~В+

Керований міграційний процес

Збалансованість


системи

Створення

робочих місць

Розвиток

малого

підприєм-

ництва

Трудова,

економічна

За видами міграцій

Соціально-

побутова

Розвиток

самозай-

нятості

Соціальне


безробітних

Організація

ринків

нерухомост

і Організація

комуналь-

ного

обслуго-

вування

Розбалансованість


системи

Збалансованість


системи

134

135

притягання до перелічених індикаторів додається чисельність населення

зайнятого в економіці.

Таблиця 3.4.

Пороги еталона індикаторів застосування регуляторної політики

Індикатор наслідків міграційних

процесів

Принципи встановлення меж еталона

Нижній поріг Верхній поріг

1 2 3

Для сільської місцевості

Природній приріст населення Збереження простого

відтворення -

Кількість вчителів Критичний рівень необхідного


Безробіття серед

вчителів

Прийнято до ПТУ Забезпечення сільського

господарства спеціалістами


сільських спеціалістів

Чисельність лікарів усіх


Критичний рівень необхідного

забезпечення Безробіття серед лікарів

Продукція сільського господарства Мінімальний запас продуктів

для забезпечення економічної

безпеки

Обсяг продуктів, що не

призводить до кризи

перевиробництва

Житловий фонд Мінімальна кількість житла,

необхідна для забезпечення

нормальних умов проживання

-

Середньомісячна заробітна плата в

сільському господарстві

Мінімальний рівень заробітної

плати необхідний для

відтворення трудових ресурсів

Збереження принципів

оплати праці

Шкідливі викиди -

Максимально-

допустима концентрація

Для міст

Природній приріст населення Збереження простого

відтворення -

Чисельність населення зайнятого в

економіці

Допустимий рівень

демографічного навантаження -

Кількість вчителів Критичний рівень необхідного



вчителів

Прийнято до ПТУ Забезпечення спеціалістами


спеціалістів

Чисельність лікарів усіх


Критичний рівень необхідного

забезпечення Безробіття серед лікарів

Житловий фонд Мінімальна кількість житла,

необхідна для забезпечення

нормальних умов проживання

-

Шкідливі викиди -

Максимально-

допустима концентрація

В таблиці окремо прописані принципи, на основі яких встановлюються

межі еталона. Загалом дослідження належності еталона отримало назву

136

моніторингу міграційних факторів. Перетинання порогів еталону є підставою

для запровадження управлінських дій з боку регуляторних органів, що

здійснюють розробку заходів з усунення негативних відхилень (рис. 3.8).

Принципово розробка заходів з усунення негативних відхилень стає

елементом механізму регулювання, який придає спрямованої дії хаотично

сформованому мотиваційному механізму міграцій населення. Він покликаний

згладити негативні наслідки від реалізації надмірного міграційного потенціалу

та запобігти його неконтрольованому формуванню.

Реалізація міграційної політики здійснюється кількома напрямками,

серед яких: політика пасивного управління, адміністративне втручання,

короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком та

збалансування факторів зовнішнього середовища.

Політика пасивного управління ґрунтується на попередженні дій, що

здатні призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, які

проводяться на загальнодержавному та регіональному рівнях. Головна перевага

політики пасивного управління полягає у відносно низьких витратах на

регулювання, не сприяння створенню міграційного потенціалу та мотиваційної

пружини міграційної поведінки, збереженні еволюційного розвитку

міграційних процесів.

Адміністративне втручання у механізм міграційної поведінки сільського

населення доцільне виключно у випадку існування фактора першого порядку

ототожненого з появою надзвичайних ситуацій та передбаченого у якості

вимушеного заходу у випадку загрози для життя сільського населення, у формі

вивозу за межі зони надзвичайної ситуації. Використання цього інструменту за

відсутності надзвичайних ситуацій неможливе через обмеження з боку

принципів регулювання міграційної поведінки.

Поява факторів другого порядку чи завдання зміни міграційної

поведінки сільського населення вимагають використання складних

регуляторних інструментів, серед яких за результатами проведеного аналізу

137

обґрунтованим є використання інструменту управління суспільним розвитком,

збалансування факторів зовнішнього середовища та короткотермінове

регулювання рухомості.

Завдання розвитку системи відношення суспільства до міграції

покликане через навчання та виховання сприяти підвищенню керованості

поведінки та рухомості сільського населення. При явному позитивному

наслідку, використання інструменту управління суспільним розвитком дає

позитивний ефект через один чи два міжпереписних періоди, тому його слід

віднести до заходів довготермінового регулювання.

Альтернативою та додатком до управління суспільним розвитком є

політика збалансування факторів зовнішнього середовища, яка для досягнення

мети регулювання використовує заходи зі створення робочих місць, організації

ринків нерухомості, розвитку малого підприємництва, організації комунального

обслуговування, розвитку самозайнятості, соціального забезпечення тощо.

Перевагою використання інструментів збалансування факторів зовнішнього

середовища передбачається їх висока ефективність, яка супроводжується

великими суспільними витратами у вигляді комерційних проектів та

обмеженням використання бюджетних ресурсів. З іншої сторони, недоліком

цього підходу є зведення мотиваційної пружини міграційної поведінки та

формування нового міграційного потенціалу з подальшим розбалансуванням

механізму міграційної поведінки та появою нових міграційних потоків.

Для підвищення ефективності регуляторної політики передбачено

здійснення короткотермінового регулювання рухомості через інформаційне

забезпечення і супроводження переміщення, PR та рекламу сільського/міського

способу життя, транспортне забезпечення, зв’язок та їх тарифікацію.

Здійснення короткотермінового регулювання рухомості доцільне за умов

недосягнення управлінням суспільним розвитком та збалансуванням факторів

зовнішнього середовища повноцінного запланованого регуляторного впливу.

Його тривале використання, наприклад у вигляді реклами, яка не відповідає

138

дійсному стану речей, може призвести до неадекватної реакції сільського

населення тому, доцільне як тимчасове доповнення до попередніх інструментів.

Слід відмітити, що кожен з описаних інструментів механізму

регулювання міграційних процесів сільського населення використовується

одночасно з іншими, доповнює їх та дає змогу подолати негативні наслідки від

управлінських дій.

На інституційному рівні за безпосереднє усунення негативних відхилень

відповідають органи державного управління приведені на рис. 3.9. На

місцевому рівні регуляторна політика здійснюється через підпорядковані

комітету у справах національностей та міграцій та міністерству праці і

соціальної політики міграційної служби та управління соціальної політики.

Інституційна модель механізму регулювання міграційних процесів

сільського населення складається з чотирьох функціональних систем:

моніторингу, управління, законодавчо-нормативного та науково-

методологічного забезпечення. Ефективність проведення моніторингу

міграційних процесів забезпечують два державних органи: управління

статистики та комітет у справах національностей та міграцій. Роль управління

статистики полягає у зборі статистичних даних про поведінку міграційних

факторів. Комітет у справах національностей та міграцій проводить аналіз

міграційних тенденцій та розробку міграційної політики.

Одночасно комітет у справах національностей та міграцій належить до

системи управління, в якій безпосередньо займається регулюванням

міграційних процесів на загальнодержавному та через міграційну службу на

рівні регіонів. До системи управління міграціями належать також профільні

міністерства задіяні у реалізації політики пасивного регулювання міграційними

процесами через попередження наслідків негативного впливу програм

галузевого та загальноекономічного розвитку, Кабінет міністрів та Президент

України.

Президент та Кабінет міністрів України відносяться до системи

139

Рис. 3.9. Інституційна модель механізму регулювання міграційних

процесів сільського населення

Система законодавчо-нормативного забезпечення

Система моніторингу

Система управління

Еталон В+ Еталон В+

Фактори міграційної поведінки


статистики

Комітет у справах

національностей та

міграцій

2. Статистична звітність

Профільні міністерства

Міністерство праці та

соціальної політики

Міністерство економіки

Профільні галузеві

міністерства

Міністерство екології та

природних ресурсів

Міністерство внутрішніх

справ

Кабінет Міністрів України

Об’єкт регулювання -

мігрант

Президент України

Верховна Рада України



3.

Ан

аліз

міг

рац

ійн

их

пр

оц

есів

, р

озр

об

ка

міг

рац

ійн

ої

по

літ

ики

4. Законодавча ініціатива

5. Законодавче


Система науково-

методологічного


РНБО

Профільні інститути

НАНУ

Інститут

регіональних

досліджень

5.

Зак

он

од

авч

е за

без

печ

енн

я

1.

Ро

зро

бка

фо

рм

звіт

но

сті

7.

Нау

ко

ве

та м

ето

до

ло

гіч

не

об

ґру

нту

ван

ня

8. Управління

міграціями

8.

Мо

ніт

ор

ин

г

міг

рац

ій

Регіональний рівень

Міграційна служба

Управління соціальної

політики

Керований міграційний процес

7.

Рек

ом

енд

ації

з м

ігр

ацій

но

ї п

оліт

ики

в р

егіо

нах

140

законодавчо-нормативного забезпечення, здійснюють видачу указів та постанов

в області міграційного регулювання, використовують право законодавчої

ініціативи для правового регулювання міграційних процесів.

На регіональному рівні регулювання відбувається через міграційну

службу та управління соціальної політики при державних обласних

адміністраціях, які одночасно через систему зворотного зв’язку здійснюють

рекомендації з підвищення ефективності регуляторних заходів та перспективної

міграційної політики.

Складність механізму регулювання міграцій вимагає включення в

інституційну модель закладів системи науково-методологічного забезпечення

регуляторної політики, що покликані дослідити та науково обґрунтувати

особливості міграційної поведінки сільського населення, її вплив на економічну

безпеку держави та доцільність використання конкретних регуляторних

інструментів.

Саме такий напрямок регулювання попередньо можна спрогнозувати

для сучасного періоду розвитку Хмельницької області, стан та перспективи

зміни якого розглядаються нами на основі показників демографічного,

соціального, економічного розвитку через призму докорінних змін у ведені

господарської діяльності в агропромисловому комплексі, продовженні

реформування економічних відносин та суспільних інститутів.

3.3. Механізм регулювання міграційної поведінки в системі

структурних соціально-економічних змін сільського господарства

Сучасний етап міграційної поведінки сільського населення

характеризується відсутністю у системі мотиваційних факторів індикаторів

першого порядку. Результати проведеного аналізу показали наявність цілого

ряду факторів, які у 1999-2004 роках формували механізм мотивації міграцій

сільського населення. Індикатори факторів другого порядку приведені у

таблиці 3.5 та 3.7 перевірені на кореляцію та свідчать про високу тісноту

141

зв’язку між ними, чисельністю вибулих з сільської місцевості та чисельності

прибулих до міських поселень.

Здійснення регуляторних заходів потребує поряд з урахуванням

фактороутворюючих тенденцій визначення перспектив поведінки механізму

мотивації міграцій населення. Для забезпечення ефективності втручання у

мотиваційний механізм ми екстраполювали тенденції відображені у

індикаторах зовнішнього середовища (табл. 3.5, 3.7).

Таблиця 3.5.

Фактори формування механізму мотивації міграцій сільського населення

(індикатори виштовхування)

Роки

Чи

сельн

ість

ви

були

х з

сіл

ьсь

ки

х

посе

лен

ь, чол.

Уч

ні

11 (

ви

пуск

ного

) клас

у, чол.

Кіл

ькіс

ть в

чи

телів

, чол.

Кіл

ькіс

ть д

ітей

у д

итя

чи

х с

адках

,

чол.

При

йн

ято д

о П

ТУ

, ти

с. ч

ол.

Чи

сельн

ість

лік

арів

усі

х

спец

іальн

ост

ей, чол.

Про

дукц

ія с

ільсь

кого

госп

од

арст

ва,

млн

. гр

н.

Жи

тлови

й ф

он

д, ти

с. м

2.

Ви

роб

ни

цтв

о м

олока

на

од

ну о

соб

у, л.

До

вж

ин

а за

ліз

ни

чн

их к

олій

, км

.

Сер

едн

ьом

ісячн

а за

роб

ітн

а п

лат

а в

сіл

ьсь

ком

у г

осп

од

арст

ві,

грн

./ч

ол.

Зар

еєст

рован

о з

лочи

нів

Від

сото

к м

олод

і д

о 3

0 р

оків

у

чи

сельн

ост

і за

суд

жен

их

Шкід

ли

ві

ви

ки

ди

, ти

с. т

он

.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

1991 11241 5015 11348 17713 12,5 4977 1710,8 17786,7 77,3 765 148 6142 54,8 106,1

1992 10359 4684 11863 15360 12,7 5045 1750,3 17759,9 54,7 765 319 7366 55,1 87,0

1993 9478 4277 12139 13872 10,6 5148 1787,6 17762,8 33,8 740 139 8576 52,9 67,0

1994 8596 4090 12523 13401 8,3 5147 1559,1 17893,3 24,0 740 144 8870 52,5 52,3

1995 8019 3913 12599 12546 7,9 5384 1467,0 18075,0 15,5 740 112 10579 49,0 54,4

1996 7395 4083 12819 11350 8,9 5448 1378,6 18156,2 8,4 740 74 9948 49,6 31,4

1997 7423 3769 12461 10873 8,5 5459 1292,3 18196,8 8,3 740 88 9483 47,7 26,7

1998 7902 4262 12165 10628 7,8 5247 1116,6 18172,6 9,2 740 81 9826 50,0 23,7

1999 9224 4373 12017 10371 8,4 5442 1053,7 18146,2 6,2 740 88 10206 52,2 22,5

2000 8352 4922 12083 10531 8,4 5392 1192,7 18119,7 5,0 740 93 10026 53,7 18,4

2001 9047 5095 12282 10670 7,9 5453 1443,6 18066,7 6,9 740 118 8796 54,5 18,7

2002 9111 5174 12028 11315 8,5 5453 1220,7 18050,2 10,5 738 125 8537 57,5 22,3

2003 9376 5186 11687 11821 8,3 5428 1168,4 18025,0 11,6 738 133 11585 55,8 18,0

2004 9508 5206 11539 11975 8,1 5412 1398,7 18019,6 11,9 738 188 10256 54,6 20,4

2005 10950 6020 11659 13350 9,4 5427 1393,9 17894,8 27,9 731 211 9425 55,7 21,3

2006 11871 6468 11743 14506 10,1 5437 1476,3 17802,7 38,5 723 251 9048 54,7 21,8

2007 12914 6964 11926 15853 10,9 5455 1574,1 17696,3 50,8 712 297 8596 53,0 21,7

2008 14079 7508 12227 17392 11,8 5483 1687,4 17575,8 65,0 698 348 8070 50,3 20,7

2009 15367 8100 12662 19121 12,8 5524 1816,1 17441,0 81,0 681 405 7471 46,7 18,5

2010 16777 8740 13247 21041 14,0 5579 1960,4 17291,9 98,7 659 467 6797 41,9 14,9

142

У нижній частині таблиці розміщені прогнозні дані з 2005 до 2010 року.

Показники формування міграційних тенденцій відрізняються від аналогічних

показників у 1991-2004 роках. Чисельність вибулих з сільських поселень на

кінець прогнозованого періоду зросте до 16777 чол. та стане максимальним за

весь період з 1991 до 2010 року. Зростання чисельності сільських мігрантів

цілком логічне з точки зору перспективного розвитку транспортної мережі,

спрощення механізму переїзду у міста та поглиблення загальної лібералізації

демографічної політики. Досить логічне пояснення являє інтерпретацію

показників розрахованих статистико-математичними методами, тому ми не

орієнтуємось на ствердну відповідь та допускаємо імовірність існування інших

причин зростання міграційної активності населення. В подальшому

зосереджуємось на рівні отриманих прогнозів, без їх обов’язкової інтерпретації.

Показники житлового фонду, довжини залізничних колій,

зареєстрованих злочинів, частки молодіжної злочинності та обсягів шкідливих

викидів знижуються. Чисельність прийнятих студентів до ПТУ, продукція

сільського господарства, виробництво молока на одну особу, середньомісячна

заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах та ряд інших

показників навпаки зросли.

Зміна тенденцій окремих індикаторів позначилась на тісноті їх зв’язку з

прогнозованим показником чисельності вибулих з сільських поселень та

передбачується зміна порядків факторів. Тіснота зв’язку кількості вчителів

(коефіцієнт кореляції) знижується до 0,1828, чисельності лікарів усіх

спеціальностей до 0,3009, відсотка молоді до 30 років у чисельності засуджених

до -0,4017, а обсягів шкідливих викидів до -0,149 (табл. 3.6).

Перераховані показники переходять у розряд факторів третього та

четвертого порядків і згідно висновків отриманих у першому розділі втрачають

актуальність у становленні міграційних намірів сільського населення. На фоні

зниження числа факторів включених у механізм мотивації міграцій,

відбувається зростання тісноти зв’язку за показниками, що залишились. Тобто,

143

Таблиця 3.6.

Тіснота зв’язку факторів мотивації міграцій (індикатори виштовхування)

1991-2003 роки 1991-2010 роки

Учні 11 (випускного) класу 0,628409 0,958738

Кількість вчителів -0,83497 0,182779

Кількість дітей у дитячих садках 0,737793 0,912176

Прийнято до ПТУ 0,720077 0,839705

Чисельність лікарів усіх спеціальностей -0,61742 0,300861

Продукція сільського господарства 0,501486 0,706951

Житловий фонд -0,78113 -0,94402

Виробництво молока на одну особу 0,770334 0,897932

Довжина залізничних колій 0,694242 -0,81591

Середньомісячна заробітна плата в сільському

господарстві 0,647382 0,94116

Зареєстровано злочинів -0,61565 -0,64728

Відсоток молоді до 30 років у чисельності засуджених 0,737137 -0,40168

Шкідливі викиди 0,616057 -0,149

прогнозується поглиблення кристалізації окремих факторів, яка в перспективі

призводить до зростання чутливості до них мігрантів та чіткої структурованості

міграційних потоків.

Прогноз здійснений за факторами притягання шляхом екстраполяції

тенденцій у минулому на перспективу приведений у табл. 3.7. Згідно

отриманого прогнозу чисельність прибулих до міських поселень на кінець

прогнозованого періоду – 2010 рік зросте до 14216 чол. Поряд із повторенням

тенденції прогнозів чисельності вибулих з сільських поселень, чисельність

прибулих до міст підтверджує притаманність мігрантам у Хмельницькій

області загальносвітового характеру зростання чисельності населення міст за

рахунок зменшення сільського населення.

Прогнозовані в перспективі тенденції призводять до зрушень у тісноті

зв’язку між факторами притягання та зміни порядків факторів. Чисельність

населення зайнятого в економіці, кількість вчителів у міських поселеннях та

довжина залізничних колій втрачають актуальність і переходять у розряд

факторів третього порядку. Обсяги житлового фонду міських поселень

144

Таблиця 3.7.

Фактори формування механізму мотивації міграцій сільського населення

(індикатори притягання)

Роки

Чи

сел

ьн

ість

при

були

х д

о

міс

ьки

х п

осе

лен

ь, чол.

При

род

ній

пр

иріс

т

нас

елен

ня, чол.

Чи

сел

ьн

ість

нас

елен

ня

зай

нято

го в

екон

ом

іці,

чол.

Кіл

ькіс

ть в

чи

телів

, ч

ол.

При

йн

ято д

о П

ТУ

, ти

с. ч

ол.

Чи

сельн

ість

лік

арів

усі

х

спец

іальн

ост

ей, чол.

Жи

тлови

й ф

он

д, ти

с. м

2.

Ви

роб

ни

цтв

о м

олока

на

од

ну о

соб

у, л.

Ви

роб

ни

цтв

о т

ри

кота

жн

их

ви

роб

ів н

а од

ну о

соб

у, од

.

До

вж

ин

а за

ліз

ни

чн

их к

олій

,

км

.

Злочи

ни

проти

при

ват

ної

влас

ност

і гр

ом

адян

Шкід

ли

ві

ви

ки

ди

, ти

с. т

он

.

1991 11074 -7008 704612 7363 12,5 4977 11125,8 77,3 3,5 765 2063 106,1

1992 9810 -7274 679241 7782 12,7 5045 11373,6 54,7 2,4 765 2633 87,0

1993 8546 -8052 679234 8070 10,6 5148 11621,4 33,8 0,9 740 3049 67,0

1994 7282 -8386 641135 8540 8,3 5147 11933,4 24,0 0,5 740 3275 52,3

1995 6739 -8183 565998 8661 7,9 5384 12642,1 15,5 0,2 740 3722 54,4

1996 6389 -8888 522270 9202 8,9 5448 12973,2 8,4 0,0 740 3686 31,4

1997 6513 -9306 478541 8766 8,5 5459 13168,0 8,3 0,0 740 3158 26,7

1998 7063 -8592 466571 8809 7,8 5247 13377,6 9,2 0,0 740 3353 23,7

1999 7557 -8539 448098 8829 8,4 5442 13483,2 6,2 0,0 740 3902 22,5

2000 6538 -8884 426976 8920 8,4 5392 13588,8 5,0 0,0 740 3945 18,4

2001 7323 -9192 397763 9218 7,9 5453 13702,7 6,9 0,1 740 3398 18,7

2002 7280 -9487 368550 9022 8,5 5453 13886,9 10,5 0,1 738 3158 22,3

2003 7360 -9958 366120 9064 8,3 5428 13986,0 11,6 0,0 738 3145 18,0

2004 7510 -9767 308808 9010 8,1 5412 13997,1 11,9 0,1 738 3112 20,4

2005 8818 -9766 305490 9193 9,4 5427 13971,7 27,9 0,9 737 2628 30,7

2006 9646 -9823 287771 9358 10,1 5437 13930,0 38,5 1,5 739 2275 38,7

2007 10600 -9865 271688 9593 10,9 5455 13854,2 50,8 2,1 745 1871 48,5

2008 11679 -9890 257242 9910 11,8 5483 13744,2 65,0 2,8 754 1417 60,0

2009 12885 -9899 244432 10321 12,8 5524 13600,1 81,0 3,5 769 912 73,2

2010 14216 -9891 233259 10839 14,0 5579 13421,8 98,7 4,4 792 357 88,2

переходять у розряд факторів четвертого порядку (табл. 3.8). Дія інших

ключових факторів притягання механізму мотивації міграцій нехарактерна

процесам прогнозованим для факторів виштовхування.

За чисельністю населення зайнятого в економіці, кількістю вчителів у

міських поселеннях, чисельністю лікарів усіх спеціальностей та розміром

житлового фонду намітилось зниження тісноти зв’язку з чисельністю прибулих

до міських поселень. Для інших індикаторів навпаки прогнозується зростання

тісноти зв’язку.

145

Таблиця 3.8.

Тіснота зв’язку факторів мотивації міграцій (індикатори притягання)

1991-2004 роки 1991-2010 роки

Природній приріст населення 0,728126 -0,194484

Чисельність населення зайнятого в економіці 0,613156 -0,37307

Кількість вчителів -0,89047 0,471988

Прийнято до ПТУ 0,900971 0,930738

Чисельність лікарів усіх спеціальностей -0,8271 0,103229

Житловий фонд -0,71801 -0,04398

Виробництво молока на одну особу 0,948779 0,971665

Виробництво трикотажних виробів на одну особу 0,95401 0,97161

Довжина залізничних колій 0,881013 0,859231

Злочини проти приватної власності громадян -0,84954 -0,96691

Шкідливі викиди 0,848185 0,746325

Попри прогнозування явних змін, критичних перетворень у механізмі

мотивації міграцій сільського населення не намітилось. На користь цього

свідчить кілька ознак: 1) фактори першого порядку не проявляються; 2) лише

чотири індикатори за факторами виштовхування з тринадцяти та чотири з

одинадцяти за факторами притягання змінили порядок у мотиваційному

механізмі. Отже, нагальної потреби у втручанні у систему факторів

зовнішнього середовища не існує, а негативні наслідки від корегування впливу

міграційних мотивів здатні перевищити позитивний ефект через зведення

мотиваційної пружини, отримання мігрантами невірного сигналу до міграції від

штучно утвореного та швидкоплинного фактора, тощо.

Занепокоєння викликає факт появи в перспективі великої міграційної

хвилі спровокованої змінами у технологічних процесах сільськогосподарського

виробництва, та вивільнення понад 80% економічно активного населення

сільських поселень. Докладне дослідження переходу фактора четвертого

порядку у розряд факторів другого порядку, проведене у п. 2.3 другого розділу,

показало імовірність виникнення міграційного потоку розміром від 191,66 тис.

чол. до 229,34 тис. чол.

Високий міграційний потенціал сільських поселень утворений через

146

зведення у минулому мотиваційної пружини завдяки високій частці

немеханізованої праці у сільському господарстві. Перед прийняттям рішення

про регулювання міграційної поведінки виникає потреба описання суб’єкта

міграцій та одночасно об’єкта управління. Для цього нами конкретизовані

групові та індивідуальні ознаки носіїв міграційних відносин.

Прогнозована потенційна міграція орієнтована в першу чергу на осіб

працездатного віку. Проте, слід передбачити обов’язкове включення до

міграційних груп і інших категорій сільського населення, що головним чином

пов’язане з суміщенням віку економічно-активного населення з

репродуктивним періодом. Тобто, реальна міграційна хвиля збільшується на

число дітей у сім’ях потенційних трудових мігрантів і складе 340,74 тис. чол., з

яких 111,4 тис. чол. неповнолітні члени сімей потенційних мігрантів (табл. 3.9).

Таблиця 3.9.

Вікова структура потенційних міграційних потоків Чисельність групи, тис. чол. Питома вага групи, %

Все населення 370,5 100

в тому числі у віці, років

0-4 29,2 7,88

5-9 38,0 10,26

10-14 44,1 11,91

15-19 10,1 2,72

20-29 53,6 14,46

30-39 73,8 19,93

40-49 64,7 17,47

50-59 42,2 11,39

60-70 14,7 3,98

із загальної кількості населення у віці:

молодшому за працездатний 111,4 30,05

економічно-активне населення 259,2 69,95

Вікова структура імовірної міграції лише на 69,95% складається з

економічно-активного населення сільських поселень, які слід зменшити на

рівень зайнятості в сільському господарстві ринкової економіки з передовими

технологічними засобами виробництва (від 2 до 8,1%).

147

У загальній структурі міграційного потоку економічно-активного

населення з членами сімей частка осіб пенсійного та передпенсійного віку

становить 11,39% у групі сільського населення 50-59 років та 3,98% у групі 60-

70 років (рис. 3.10).

7,88%

10,26%

2,72%

14,46%19,93%

17,47%

11,39%3,98%

11,91%

0-4 5-9 10-14 15-19 20-29 30-39 40-49 50-59 60-70

Рис. 3.10. Вікова структура потенційних міграційних потоків

На основі структурованості потенційної міграції слід зробити висновок

про те, що описаний у п. 2.3 вплив системних соціально-економічних змін,

виділений у окремий фактор, в основі свого прояву містить характерні ознаки

трудової міграції з загальною чисельністю потенційних трудових мігрантів від

151,5 тис. чол. до 189,7 тис. чол.

Оскільки виділена група потенційних мігрантів молодших

працездатного віку прив’язана до батьків, то навіть за неналежності її членів до

носіїв трудових відносин, їх міграційна поведінка продиктована мотивацією

старших членів родини відбувається за закономірностями протікання трудових

міграцій.

Припущення про негативні наслідки міграції переважної більшості

економічно-активного населення сільських поселень до міст Хмельницької

148

області ґрунтується на очікуванні одночасного переміщення всіх потенційних

мігрантів. Історичний досвід виключає таку можливість. Переміщення

відбувається в кілька хвиль прив’язаних до характеру реалізації намірів

трудових мігрантів. На першому етапі дії трудового мігранта мотивовані

пошуком місць прикладання праці для отримання засобів до існування з

ігноруванням потреби у постійному проживанні в місцях праці. Найбільша

група трудових мігрантів сільської місцевості включається у маятникові

міграції з регулярним прибуттям на роботу та поверненням після закінчення

робочого дня [48, с. 153]. Група мігрантів з віддаленим місцем проживання

мігрує з меншою частотою, затримується на тривалий термін у містах та

організовується навколо тимчасового житла разом з паралельним існуванням

постійного у сільських поселеннях. Невід’ємною формою трудових міграцій,

яка доповнює маятникову є сезонна міграція, що проявляється в утворенні

тимчасових потоків пов’язаних з сезонністю сільськогосподарського

виробництва, переробкою цукрових буряків, баштанних культур тощо [43, с. 9].

Утворення трьох міграційних потоків невипадкове і за формою

реалізації з однієї сторони прив’язане до факторів виштовхування, які

формують міграційний потенціал, а з іншої до факторів притягання

конкретизованих у наявності вільних робочих місць, сезонності та галузевої

спеціалізації міст, структури ринку праці, стадій економічного циклу тощо.

Закономірності маятникового та сезонного руху трудових мігрантів,

досліджені в минулому, мають цілком чітке статистичне обґрунтування у

міграційних факторах Хмельницької області. Трудова та сумісна з нею

економічна маятникові міграції в основі мають потребу пошуку робочих місць

та додаткових доходів [56, с. 65; 80, с. 46-48]. Житлове забезпечення для осіб,

що знаходяться в пошуках роботи не має пріоритетного значення, тому вони

задовольняються мінімальним фізіологічним забезпеченням. Отримання

постійного помешкання сільським жителям у міських поселеннях при сучасних

цінах на нерухомість є малоймовірним. Тому, явище постійної трудової міграції

149

нехарактерне для фактора системних структурних змін у сільському

господарстві Хмельницької області.

Чисельність міграційних груп, що можуть бути прийняті, можна оцінити

за показником плинності кадрів на галузях економіки характерних ринку праці

міст області. Постійний рух на нетіньовому ринку праці має рівномірний

розподіл на протязі 2000-2004 років. У 2004 році в Хмельницькій області

кількість працевлаштованих з числа незайнятого населення складає 28388 чол.,

на які можуть претендувати сільські мігранти. Включення у перерозподіл

міського ринку праці для сільських жителів ускладнюється їх низькою

кваліфікацією та спеціалізацією на немеханізованій ручній праці. Таким чином,

потенційні мігранти претендують на робочі місця та місця, які не потребують

професії і спеціальності. Кількість робочих місць на легальному ринку праці за

які зростає конкуренція з боку сільських працівників за даними 2004 року

складе 18747 чол. (додаток К).

Робочі місця що вимагають високої кваліфікації, досвіду роботи та

спеціалізованих знань для даної групи мігрантів на перших етапах

конкурентної боротьби з працівниками міст недоступні.

Попри очевидний програш на якості робочої сили, сільські працівники

здатні реалізовувати наміри працевлаштування через ціновий конкурентний

фактор. За рахунок нижчого рівня заробітних плат у сільській місцевості

маятникові мігранти здатні задовольнитись більш скромними заробітками ніж

міські жителі. У 2000-2004 роках заробітна плата у сільському господарстві та

мисливстві Хмельницької області була найнижчою і становила у 2000 році

92,58 грн./чол. на місяць з подальшим зростанням у 2004 році до 187,8 грн./чол.

на місяць (додаток Л). Виключення становить лише готельне та ресторанне

господарство у 2000-2001 роках. Нижчий за середній темп зростання заробітної

плати в сільському господарстві свідчить про очевидну привабливість робочих

місць у містах для сільських працівників навіть за відсутності впливу фактора

системних структурних перетворень у сільському господарстві. Це

150

підтверджується роботами ряду вчених та дослідженнями маятникової міграції

населення у Хмельницькій області [118, с. 148].

Поряд з включенням мігрантів до конкуренції на офіційному ринку

праці значна їх частина орієнтована на зайнятість на тіньовому ринку праці,

зокрема неофіційному сегменті з надання послуг населенню.

Отримані показники та результати аналізу проведеного у другому

розділі свідчать, що сукупність факторів формування мотиваційного механізму,

серед яких безальтернативність виникнення безробіття через структурні

зрушення у технологічному процесі сільськогосподарського виробництва,

зниження самозайнятості через непривабливість сільськогосподарської

діяльності для домашніх господарств та відсутність засобів для купівлі житла у

містах провокують домінування саме маятникових переміщень (рис. 3.11).

Результати аналізу п. 2.2 показали, що механізм появи міграцій

викликаний реформуванням сільського господарства.

Безпосередньою метою сучасного етапу економічних відносин стає

підвищення ефективності діяльності підприємств в АПК реалізоване через

вдосконалення господарського механізму сільськогосподарських виробників та

заміни технологій. Вплив реформування АПК відбувається через два

взаємонезалежних наслідки. З однієї сторони використання нових технологій

скорочує частку ручної немеханізованої праці [127, с. 142], після чого

відбувається скорочення кількості робочих місць та зростання безробіття. З

іншої сторони підвищення ефективності господарювання підприємств

призводить до скорочення безкоштовних ресурсів для домашніх господарств

[140, с. 75], що супроводжується зростанням витрат, отриманням збитків від

домашніх господарств та відмови від них. Зниження самозайнятості у домашніх

господарствах призводить до зростання безробіття. Таким чином, зниженню

технологічного безробіття протидіє тенденція до зниження самозайнятості,

через яку загальний рівень безробіття у сільських поселеннях у зв’язку з

втратою інтересу до домашніх господарств лише зростає. Тобто, має місце

151

Реформування сільського


Скорочення ручної немеханізованої

праці

Зниження кількості робочих місць

Безробіття через системні структурні

зміни у сільському господарстві

Підвищення ефективності діяльності

сільськогосподарських підприємств

Вдосконалення технологічних процесів

у сільському господарстві

Перевищення витрат домашніх

господарств над доходами

Відмова від домашнього господарства

Безробіття через скорочення

самозайнятості

Пошук нових


Відсутність достатніх доходів для

придбання житла

Скорочення обсягів безкоштовних

ресурсів для домашніх господарств

Бажання знайти роботу в

інших населених пунктах

Маятникова міграція Зростання напруги на

ринку нерухомості

Заняття ніш некваліфікованої

робочої сили та робітничих

професій на міських ринках праці

Існування надмірного

потенціалу трудових міграцій

Обмеження

кількості вільних


Входження на

тіньовий ринок праці

Зниження самозайнятості

серед міських жителів Безробіття серед

жителів міст

Зниження доходів

міських жителів

Зниження платоспроможності

домашніх господарств

Нездатність покрити

комунальні платежі Криза комунального


Зниження вартості робочої

сили робітничих професій

Непривабливість

професійного

навчання

Оцінка переваг міського

способу життя Зміна постійного місця

проживання

Зростання

трудового


міст

Економія на

масштабах витрат

на освіту та

охорону здоров’я

Зниження

тиску на

екологію за

межами міст

Зростання

ефективності

використання

трудових ресурсів

Рис. 3.11. Наслідки системних структурних змін у технологічному

процесі сільськогосподарського виробництва

Умовні позначення:

- ключові етапи

- міжетапні якісні зміни - негативні наслідки

- позитивні наслідки

152

взаємне підсилення факторів виштовхування другого порядку.

Зростання безробіття в сільськогосподарському виробництві тотожне

поширенню цього явища у сільській місцевості через її моногалузеву

спеціалізацію [92, с. 157]. Міжгалузеве перетікання робочої сили тотожне до

переміщення безробітних у міста області. Однак на етапі міграції надлишку

робочої сили у кінцевому пункті перебування на особу впливає фактор-

обмеження у формі відсутності достатньої кількості засобів для придбання

житла та переїзду на постійне місце проживання. Існування саме цього

фактора-обмеження надає міграціям економічно-активного населення сільської

місцевості маятникової форми.

Наступний етап здійснення міграцій характеризується безпосереднім

контактом з середовищем кінцевого пункту перебування.

З огляду на проведені попередні прогнози розміру міграційної хвилі та

якості трудових ресурсів, міські поселення нездатні прийняти таку кількість

трудових мігрантів. Існування надмірного трудового потенціалу та обмеження

кількості вільних робочих місць штовхає мігрантів шукати роботу на тіньовому

ринку праці, ототожненого з незафіксованим у статистичній звітності його

сегментом. Внаслідок збільшення пропозиції трудових ресурсів на

неофіційному ринку праці передбачається висока імовірність зниження

самозайнятості та зростання безробіття.

Таким чином, позитивні процеси на сільському ринку праці, що

супроводжуються одночасним покращенням соціального забезпечення

мігрантів, для міських жителів обертаються ускладненнями ситуації з

працезабезпеченням та зростанням соціальної напруги через зниження доходів і

платоспроможності домашніх господарств.

Попри існування соціального загострення, сучасні вітчизняні та

зарубіжні науковці сходяться на позитивних наслідках концентрації робочої

сили у містах [92, с. 158]. Прояв позитивних наслідків набуває широкого

розмаху після тривалого періоду існування стійкої маятникової міграції, яка

153

завершується усвідомленням переваг міського способу життя. Після цього

міграційна поведінка особи характеризує завершення етапу маятникових

трудових міграцій та включення до постійного соціально-побутового руху

населення у формі переселення до міст.

Отримання позитивного ефекту від концентрації економічно-активного

населення у містах Хмельницької області відбувається за чотирма головними

напрямками (рис. 3.11):

1. Зростання трудового потенціалу міст;

2. Зростання ефективності використання трудових ресурсів;

3. Економія на масштабах витрат на освіту та медицину;

4. Зниження тиску на екологію за межами міст.

Найбільш вагомим та одночасно суперечливим для міст області на

сучасному етапі міграційної поведінки населення є зростання трудового

потенціалу міст, оскільки саме цей процес при явних позитивних наслідках у

кризовий період призводить до зростання безробіття серед міських жителів.

Показовий характер зростання трудового потенціалу міст простежується

на прикладі даних по чисельності населення Хмельницькій області за 1980-2000

роки (табл. 3.12).

Таблиця 3.12.

Чисельне співвідношення населення сільських та міських поселень


Наявне населення на

початок року

Чисельність населення, тис. чол.

Всього в містах в сільських поселеннях

1980 1555,8 573,8 982,0

1985 1535,4 655,4 880,0

1990 1522,6 733,9 788,7

1995 1517,0 777,6 739,4

2000 1460,6 775,5 685,1

Не менш важливим для всього регіону є збільшення ефективності

сільських трудових ресурсів у містах області. Співвідношення обсягів

виробництва у містах та селах з чисельністю економічно-активного населення

свідчить про вищий рівень ефективності в перших (табл. 3.13).

154

Узагальнений спрощений розрахунок показує імовірне зростання обсягів

виробництва за рахунок ефективнішого використання трудових ресурсів, що

мігрують до міст у розмірі 3,81 тис. грн. на кожного мігранта.


Ефективність використання трудових ресурсів (обсяг виробництва на

одну особу з числа економічно-активного населення), тис. грн.

Рік у містах у сільській місцевості

2001 12,11 9,77

2002 10,29 9,68

2003 13,67 8,95

2004 15,63 8,06

Можливий приріст обсягів виробництва однієї особи

за рахунок міграцій сільського населення, тис.

грн./чол. 3,81

Зростання соціальної ефективності розвитку регіону від міграцій

сільського населення до міст області відбувається також через економію на

освіту та медичне обслуговування за окремими неосновними в цих сферах

витратами та їх перенесенням безпосередньо на освіту та медицину.

Переміщення населення до міст області здатне знизити тиск на екологію

сільської місцевості через зниження побутових відходів та їх централізовану

утилізацію у міських поселеннях [78].

Таким чином, попри негативну оцінку сільських міграцій у минулому,

коли переїзд до міст сприймався виключно як втрата трудового потенціалу

сільського господарства, у приведених наслідках результат міграцій носить

позитивний характер. Проте концентрація на позитивних результатах залишає

неповними обставини переїзду через негативні тимчасові наслідки у зростанні

напруги на ринку нерухомості міст, виникненні кризи комунального

господарства та втрати привабливості професійного навчання.

Криза на ринку нерухомості виникає через відсутність житла для

новоприбулих. По суті нестача житла здатна стримувати обсяги міграцій,

спровокувати зведення мотиваційної пружини та перетворити постійну

міграцію на маятникову.

155

Зростання пропозиції некваліфікованої та професійно-технічної робочої

сили на ринку праці міст знижує її вартість та викликає втрату інтересу до

професійно-технічного навчання.

Найбільші негативні наслідки для міських поселень проявляються у

тиску на соціальну інфраструктуру та зокрема на комунальне господарство.

Механізм вразливості комунального господарства включає послідовні якісні

зміни, які починаються через вищу конкурентоспроможність за ціною сільської

робочої сили на сегментах некваліфікованого ринку праці (табл. 3.11).

Результатом конкуренції сільських та міських працівників стає

зростання безробіття серед останніх, яке супроводжується зниженням обсягів їх

доходів та здатності сплачувати рахунки за використане тепло, воду,

електроенергію, газ тощо.

Оскільки переважна частина сільських працівників проживає у

гуртожитках, некомфортабельних житлах або є маятниковими мігрантами, то

компенсувати втрати комунального господарства за рахунок зростання їх

доходів не вдасться.

Гіпотетично виникнення кризи комунального господарства явище

тимчасове, тому, що логічним завершенням маятникової форми переміщення

стає постійна міграція та прийняття сільськими мігрантами міського способу

життя, в результаті якого вони переходять в коло клієнтів комунальних служб

та стають повноправними споживачам їх послуг.

Стосовно перших двох негативних наслідків, на нашу думку, не слід

приймати спеціальних регуляторних заходів. Перевищення попиту на житло

над пропозицією стимулює зростання цін на нього та розвиток житлового

будівництва, коли тимчасове негативне явище перетвориться на стійкі

позитивні тенденції будівництва на ринку нерухомості та збільшення кількості

робочих місць будівельних професій. Аналогічним чином відбувається

регулювання освітніх вподобань абітурієнтів професійно-технічних закладів та

природні зрушення у кваліфікаційно-професійній структурі трудових ресурсів.

156

Третій негативний наслідок навпаки вимагає втручання. Для чого існує

кілька причин:

- зростання збитків комунального господарства, які необхідно

покрити з міського бюджету;

- втрата фінансових ресурсів на відновлення зношених основних

фондів та інноваційний розвиток;

- стагнація та розвал комунального господарства.

Оскільки першопричина кризи комунального господарства лежить у

міграційній площині утвореній у формі надмірного навантаження на ринок

праці міст, то регуляторні заходи обов’язково повинні носити

попереджувальний характер. Розробка перспективних планів розвитку міст

повинна враховувати міграційні прогнози та їх вплив на зміну індикативних

показників включених у перспективні плани (рис. 3.12).

Окремим елементом системи заходів подолання негативного впливу

міграцій на комунальну сферу міст стає інформаційне забезпечення процесів

становлення міграційних намірів та здійснення акту переміщення.

Використання цього інструменту доцільно завдяки суб’єктивному фактору

формування мотиву та наміру до міграцій, коли опосередкований вплив

Попереджувальні

Включення прогнозів міграцій у

індикативні плани розвитку міст

Інформаційне забезпечення, PR -

технології

Регулювання механізму мотивації міграцій в процесі здійснення переміщення

Регулювання розвитку транспортної

системи та транспортного

забезпечення міграцій

Розширення можливостей

прийняття мігрантів у містах

Рис. 3.12. Система заходів оптимізації впливу міграцій "село-місто"

на розвиток комунального господарства міст

157

зовнішнього середовища не завжди виражається адекватною реакцією на нього

потенційними мігрантами. На етапі становлення наміру до переїзду необхідне

інформаційне забезпечення, яке повною мірою сформує адекватну реакцію

населення на міграційні стимули, що відповідають структурному

співвідношенню між кількісними та якісними параметрами міського ринку

праці та пропозицією мобільних сільських трудових ресурсів.

Попереджувальні заходи в силу тимчасового характеру гіпотетичної

кризи комунального господарства орієнтовані на короткостроковий період та

ототожнюються з пасивними заходами. Голова перевага пасивного впливу на

механізм мотивації міграцій полягає у низьких витратах на їх здійснення,

нездатності порушити природній перебіг міграцій та зведення мотиваційної

пружини. З іншого боку, за наявних переваг пасивних інструментів

регуляторного впливу їх дія на особу обмежена і нездатна реалізовувати

поставлені завдання на етапі здійснення переїзду та приживання новоселів.

До числа активних заходів доцільно включити регулювання розвитку

транспортної системи та транспортного забезпечення міграцій і розширення

можливостей прийняття мігрантів у містах. Дія першого інструмента достатньо

проста у сприйнятті. Вона полягає у інтенсифікації транспортного сполучення

для збільшення кількості маятникових мігрантів та зниження інтенсивності

сполучення для орієнтації на постійний переїзд у міста.

Нарощення міграційного потенціалу міст навпаки складне за

структурою та механізмом дії. Ускладнення в його реалізації з’являється при

одночасному існуванні фактора виштовхування в сільських поселеннях та

низькій здатності міст до прийому мігрантів через відсутність житла,

несформований ринок праці, психологічну відмінність поведінки сільських

мігрантів від жителів міст тощо.

В контексті поставленої проблеми негативних наслідків для

комунального господарства, джерелом небезпеки залишається відсутність

постійного житла для новоприбулих, через яке різко знижуються доходи від

158

комунальних послуг. Тому, заявлена складність впливу міграцій на економіку

міста вимагає використання особливих активних заходів з побудови

саморегульованої системи, окремі елементи якої через сукупну взаємодію

згладжують негативні наслідки. На наш погляд приклади такого роду систем

існують на сучасному етапі в Україні у формі довгострокового кредитування

житла. Їх головна цінність для міст полягає у перенесенні необхідних витрат на

третю сторону – інвестора в будівництво (рис. 3.13) [79, с. 13-17].

Існування інвестора вирішує проблему забезпечення житлом мігранта

через перенесення витрат на нього з подальшим зняттям цих витрат з міського

бюджету. У приведеній схемі витрати на будівництво житла покриваються за

рахунок інвестора, яке належить йому на правах власності. Мігрант отримує

житло на правах користування на тривалий період і вирішує для себе проблему

втрати часу та енергії в щоденних переміщеннях.

Слід зазначити, що використання запропонованої системи подолання

кризи комунального господарства можливе лише на розвинутому ринку

нерухомості міст з обов’язковим елементами будівельної інфраструктури та

інвестиційного сектора економіки. На час проведення дослідження з

впевненістю можна стверджувати про існування основних елементів ринку

нерухомості у м. Хмельницькому та їх зародженні у двох великих містах,

Кам’янці-Подільському та Шепетівці, на яких припадає 45,84% будівництва

житла в області у 2004 році (табл. 3.14). Наведені цифри налаштовують на

Мігрант Будівельна компанія

Житло

Інвестор Наймання житла або

купівля в розстрочку

Право

власності

Будівництво

Інвестиції в

будівництво

Рис. 3.13. Механізм забезпечення житлом новоселів

159

думку про перетворення м. Хмельницького, Кам’янця-Подільського та

Шепетівки на головних реципієнтів механічного руху економічно-активного

населення за факторами системних соціально-економічних змін у регіоні.


Будівництво житла м2 загальної площі

Адміністративні

одиниці

2001 2002 2003 2004

м2 % м

2 % м

2 % м

2 %

м. Хмельницький 62243 35,62 68544 34,15 70482 29,04 84658 29,50

м. Кам'янець-

Подільський 2170 1,24 18450 9,19 24555 10,12 30534 10,64

м. Шепетівка 4626 2,65 4421 2,20 12411 5,11 16354 5,70

По області 174755 100,00 200702 100,00 242719 100,00 286934 100,00

Запропоновані регуляторні інструменти нездатні замінити і лише

доповнюють один одного в силу різної природи реалізації, дії, отримуваного

ефекту тощо. Застосування прогнозів розвитку міграцій у перспективних

планах покликане виключити можливість виникнення негативних наслідків від

дій місцевих органів управління на міграційну поведінку особи. На нашу думку

використання цього елемента регуляторної політики обов’язкове в системі

моніторингу міграційних намірів.

Ключовим регуляторним інструментом управління міграційною

поведінкою економічно-активного населення за фактором системних

соціально-економічних змін є розширення здатності реципієнта до прийому

новоселів. Саме ця регуляторна система здійснює якісні перетворення у

механізмі мотивації міграцій.

Використання інформаційного та транспортного інструментів доцільно

здійснювати з метою регулювання інтенсивності міграційних потоків без

здійснення якісних змін у мотиваційному механізмі з урахуванням здатності

реципієнта до прийому новоселів. Готовність до прийому передбачає

стимулювання постійних міграцій, неготовність – їх стримування.

160

Висновки до третього розділу

На основі теоретичних засад та результатів попереднього дослідження

запропоновано систему інструментів регулювання міграційної поведінки

населення через здійснення впливу на механізм мотивації міграцій:

1. Серед завдань управління міграційною поведінкою населення

виділено регулювання напрямів та потоків переміщення населення з допомогою

механізму мотивації міграцій.

2. До понятійного апарату демографічних досліджень додано визначення

мотиваційного механізму міграцій населення, яке розглядається як система

елементів управління мотивом з метою оптимізації їх впливу на міграційну

поведінку населення.

3. Запропоновано дотримуватись і розроблені соціальні, економічні,

управлінські та міграційні принципи для формування механізму регулювання

сільських міграцій та ефективної реалізації міграційної політики і суспільні

принципи – обмеження втручання у життя особи. Таким чином, механізм

регулювання міграцій виключає прийняття спонтанних неконструктивних

регуляторних заходів та силового втручання у особисте життя особи-мігранта.

4. Для впливу на мотиваційний механізм запропоновано

використовувати пасивні інструменти, у якості попередження негативних

наслідків регулювання соціально-економічного розвитку та активні, з метою

змін потреб та факторів особистості мігранта.

5. Запрограмоване залучення пасивних інструментів шляхом включення

до прогнозів розвитку регіону індикаторів міграційного поля та на їх основі

визначення впливу перспективних змін на мотиви особи до здійснення

переміщення.

6. Закладені активні інструменти управління мотивами особи покликані

здійснити якісні зміни у формуванні мотиваційного механізму міграцій

населення в довготерміновому періоді та знизити суб’єктивний чинник у

161

сприйнятті мігрантом факторів зовнішнього середовища.

7. Результати проведеного аналізу дали змогу запропонувати схему

включення заходів оптимізації поведінки населення до моделі формування

мотивів населення, з докладним зазначенням елемента об’єкта регулювання та

інструментів оптимізації міграційної поведінки населення.

8. За висновками аналітичних досліджень побудований механізм

регулювання міграційних процесів сільського населення та зазначені установи,

предмет регуляторної діяльності та види регульованих ними міграцій.

Запропоновані критерії реалізації регуляторних заходів.

9. Прогноз формування факторів зовнішнього середовища не виявив

змін, які радикальним чином впливають на міграційні процеси в регіоні в

перспективі. Проте, існує висока імовірність переходу фактора четвертого

порядку соціально-економічних та технологічних перетворень у сільській

місцевості на фактор другого порядку та спричинення міграційної хвилі

трудових ресурсів до міст області у розмірі близько 95% від чисельності

економічно-активного населення сільських поселень.

10. Різка зміна тенденцій міграційної поведінки населення стає

запорукою прояву кризових явищ у соціальній сфері міст, комунальному

господарстві, структурних зрушень у вподобаннях абітурієнтів професійно-

технічних навчальних закладів тощо.

11. Для подолання прогнозованих кризових процесів запропоновано

використовувати інструменти пасивного регулювання міграційної поведінки у

сукупності з короткотерміновими регуляторними заходами направленими на

зниження впливу суб’єктивного чинника мотивації діяльності особи. Окрема

роль виділена ринковим інститутам. З їх допомогою потенційних мігрант

перетворюється з джерела загроз для міських поселень на об’єкт економічного

зростання.

162

ВИСНОВКИ

За результатами проведених автором досліджень у дисертаційній роботі

запропоновані нові підходи до побудови механізму регулювання міграційних

процесів сільського населення.

Проведення дослідження дає змогу зробити такі основні висновки:

1. Сучасний стан міграційної поведінки сільського населення

характеризується відсутністю цілеспрямованого регуляторного втручання з

боку держави. Переміщення набувають стихійного саморегульованого

характеру з опосередкованим впливом держави через: соціально-економічну

політику; управління соціальним забезпеченням, зайнятістю населення,

галузями економіки; регіональну політику. Через специфічний еволюційний

тип міграційних переміщень вітчизняна практика ще не застосовує досвід

розвинених країн у цій сфері. Тому заслуговують на увагу пропозиції

дисертанта щодо задіяння системи механізмів регулювання міграційних

процесів на засадах урахування мотивів особи – мігранта.

2. На основі розроблених методичних підходів до аналізу обсягів і

оцінки структури сільських міграцій виявлені такі їх тенденції:

- відбувається втрата міграційного потенціалу сільських поселень,

яка частково компенсує міграційний потенціал міст;

- міграційні процеси негативно впливають на структуру сільського

населення, ведуть до втрати трудового потенціалу сільських

територій;

- висока динаміка міграційних втрат сільських поселень

опосередковано знижує обсяги природного відтворення сільського

населення, оскільки основними суб’єктами міграційних переміщень

є жінки фертильного віку.

3. Політика управління міграціями є недосконалою через те, що в період

суспільних змін застосовувати традиційні методики регулювання міграцій без

163

урахування соціально-психологічних, ментальних, ціннісних особливостей

міграційних груп не можна. Без цього має місце: неадекватна реакція населення

на регуляторні дії; низький рівень досягнення запланованих результатів

управління переміщеннями сільського населення; загальна неефективність

демографічного адміністрування. Тому для подолання цього недоліку

регулювання міграцій слід здійснювати на засадах управління мотивами

поведінки особи - мігранта.

4. Для регуляторного втручання у міграційні процеси територій на

засадах управління мотивами поведінки мігранта дисертант пропонує

використовувати поняття: мотив міграції та система міграційної поведінки.

Мотивом міграції є форма прояву дії факторів, суб’єктивно сприйнятих особою,

що спонукають її до досягнення поставлених цілей через здійснення

переміщення. Системою міграційної поведінки виступає сукупність потреб

особи, зовнішнього середовища життєдіяльності, які в процесі своєї взаємодії,

опосередковано через фактори особистості, формують стихійні міграції.

Результатом взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища

є домінування окремих з них із подальшим визначенням видів та форм міграції


5. З метою побудови адекватного механізму регулювання міграцій та

усунення недоліків статистичного обліку в дисертаційній роботі

запропоновано:

- методику дослідження міграційних процесів сільського населення,

яка охоплює: систематизацію та групування міграційних факторів

зовнішнього середовища; аналіз тісноти зв’язку між виявленими

факторами та поведінкою населення; обґрунтування вибору

регуляторних заходів;

- підхід, який визначає силу та напрям дії факторів міграції, пояснює

роль кожного з них та визначає інструменти управління

переміщеннями;

164

- введення поняття передміграційних лагів з поясненням затримки

реакції особи на міграційні стимули та забезпеченням планування у

часі реалізації регуляторних заходів.

6. Управління міграціями сільського населення запропоновано

здійснювати з допомогою механізму регулювання міграційних процесів, який

використовує:

- політику пасивного управління - попередженні дій, що здатні

призвести до розбалансування системи міграційної поведінки, з

метою запобігання утворенню додаткового міграційного потенціалу

та збереження еволюційного розвитку міграційних процесів;

- адміністративне втручання у систему міграційної поведінки

сільського населення з метою уникнення ситуацій, що становлять

загрозу для життя населення;

- управління суспільним розвитком через навчання та виховання з

метою підвищення керованості поведінки та рухливості сільського

населення;

- збалансування факторів зовнішнього середовища через створення

робочих місць, організації ринків нерухомості, розвиток малого

підприємництва, соціальне забезпечення;

- короткотермінове регулювання рухливості для підвищення

ефективності регуляторної політики через інформаційне

забезпечення міграцій.

7. Практичне використання отриманих у дисертаційному дослідженні

результатів полягає у запровадженні розробленого механізму регулювання

міграцій з метою надання керованості стихійним переміщенням сільського

населення, що засвідчують відповідні акти впровадження в діяльність

виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницького обласного

центру зайнятості, Відділу міграційної служби у Хмельницькій області.

165

ЛІТЕРАТУРА

1. Алымов А.Н. Региональные проблемы экономического и социального

развития/ А.Н. Алымов, Ф.Д. Заставный.- К.: Наукова думка, 1982.- 299с.

2. Батрак А. Ученые пакуют чемоданы/ А.Батрак, С.Конищев,

К.Мокрецов// Энергия: Экономика. Техника. Экология. - 2003.- №7.- С.

63-67.

3. Бацукіна Т.В. Аналіз організації громадських робіт на ринку праці

Хмельницької області// Вісник Технологічного університету Поділля.

Економічні науки. - 2002.- №2,Ч.1.- С. 136-139.

4. Бацукіна Т.В. Розробка прогнозної моделі стану безробіття у

Хмельницькій області// Вісник Технологічного університету Поділля.

Економічні науки. - 2001.- №1,Ч.2.- С.28-31.

5. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. - М.: Статистика, 1975.

- 264 с.

6. Варданян Р.А. Особенности естественного движения населения в

странах Восточной Европы и СНГ// Народонаселение. - 2002.- №3.- С.

108-115.

7. Васильченко B.C., Ерасов В.В., Крыжановский Б.И., Оникиенко В.В.

Конверсия, рынок, труд. - К.: НЦ ЗРП, 1994. - 216 с.

8. Воробьева О.Д. Проблемы и противоречия современной миграционной

политики России// Проблемы прогнозирования. - 2002.- №5.- С. 114-128.

9. Гавришевський А. Современная миграция из села в город в Польше.

Миграция и урбанизация населения. / Под. ред. А.У. Хомры. – К.:

Наукова думка, 1991. – 262 с.

10. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – К.: Основи, 2002. – 386 с.

11. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.:Основи,1994. – 240 с.

12. Гетьманчук О. Секретна зброя української євроінтеграції// Галицькі

контракти. - 2004.- № 30.- С. 23.

166

13. Глущенко Г. Денежные переводы мигрантов как фактор экономического

развития// Общество и экономика. - 2004.- №9.- С. 181-207

14. Глущенко Г. Неофициальные денежные переводы мигрантов// Общество

и экономика.- 2004.- №3.- С. 154-175.

15. Горелов Н.А. Экономика трудовых ресурсов: Учеб. пособ. для студентов

экономич спец. вузов. - М.: Высшая школа, 1989. - 208с.

16. Григорчук М.О. Особистість як суб'єкт міграційної політики в Україні/

М.О. Григорчук, І.Д. Мацюк. – К.: Наукова думка, 1986. – 176 с.

17. Дахно І.І. Міжнародна економіка: Навчальний посібник/ І.І.Дахно,

Ю.А.Бовтрук. - К.: МАУП, 2002.- 216с.

18. Демографическая политика. - К.: Наукова думка, 1982. - 351 с.

19. Демографические исследования. Вып. 17. - К.: Наукова думка, 1993 -

178с.

20. Демографические исследования. Вьш.16. - К. Наукова думка. 1993 -158

с.

21. Демографические процессы в СССР. - М: Наука, 1990. - 211 с.

22. Демографический ежегодник СССР 1990.- М.: Финансы и статистика,

1990. - 639с

23. Демографическое развитие Украинской ССР. - К.: Наукона думка, 1987 -

254 с.

24. Демографічні дослідження. Вип.1.- К.: Наукова думка, 1970.- 240 с.

25. Довжук Б. Трудова міграція населення Тернопільської області:

кількісний та географічний аспекти, наслідки і проблеми// Економіка та

держава. – 2004.- №5.- С. 16-19.

26. Долішній М.І., Злупко СМ., Бандур С.І. та Ін. Соціально-трудовий

потенціал: теорія і практика (у двох частинах). / Від. ред. М.І.Долішній,

С.М.Злупко, - Київ: Наук, думка, 1994. - Час. 1. – 263 с.

27. Долішній М.І., Злупко С.М., Бандур С.І. та Ін. Соціально-трудовий

потенціал: теорія і практика (у двох частинах). / Від. ред. М.І.Долішній,

167

С.М.Злупко. – К.: Наук, думка, 1994. - Ч.2. - 211 с.

28. Драгунова Т. Ретроспективний аналіз основних показників міграційних

процесів у м. Києві// Україна: аспекти праці. – 2003. - №6.- С. 38-44.

29. Драгунова Т. Управління міграційними процесами великих міст//

Україна: аспекти праці. - 2004. - №5.- С. 35-39.

30. Евсюков Ю.М. Методы регулирования миграций из села в город.

Миграционная подвижность населения. / Под. ред. Б.С. Хорева и

В.М.Моисеенко. – М.: Статистика, 1974. – 160 с.

31. Епифанов А. Межстрановая миграция населения и европейский рынок

труда в контексте интеграциооных процессов/ А.Епифанов, Л.Кривенко,

С.Кривенко// Вісник ТАНГ.- 2001.- №18.Ч.1.- С. 161-167.

32. Завгородня Т.П. Дослідження зовнішніх міграційних переміщень

населення за допомогою стохастичних моделей/ Т.П. Завгородня,

О.Р.Овчиннікова// Вісник Технологічного університету Поділля.

Економічні науки. - 2003.- №6.Ч.2.- С. 36-46.

33. Загробская А.Ф. Миграция, воспроизводство и уровень образования

населения. - К.: Наука, 1982.- 175с.

34. Закон України "Про зайнятість населення" / Закон України, т.1.- К: Ін-т

законодавства, 1996. - С.252-268.

35. Закон України про біженців/ Ред. О.О. Лазарева. - Офіційне видання. -

К.: Парламентське вид-во, 1998.- 12с.

36. Заславская Т.И. Методические проблемы изучения миграции сельского

населения. Статистика миграции населения. / Отв. ред. Т.В. Рябушкин. –

М.: Статистика, 1973. – 368 с.

37. Заставний Ф.Д. Географія України. У 2-х книгах: Навчальний посібник. -

Львiв: Свiт, 1994.- 472с.

38. Заяць Т.А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили /

РВПС України НАН України; Від. ред. С.І.Бандур - К: Ленліт, 1997. –

151с.

168

39. Здоров'я та відтворення народу України. - К.: Здоров'я, 1991. - 154 с

40. Зовнішні трудові міграції населення України. /За ред. Е.М.Лібанової,

О.В.Позняка. – К.: Основи, 2002. – 186 с.

41. Ионцев В.А. Мировые миграции. - М.: Знание, 1992.- 64с.

42. Коков В. Как управлять миграцией в России// Экономист. - 2002.- №2.-

С. 75-82.

43. Корель Л.В. К вопросу о связи между постоянной и сезонной миграцией

сельских жителей в города. / Автореф. дис. на соискание научн. степени

к.э.н. – М., 1970. – 48 с.

44. Корчак-Чепурковский Ю.А. Избранные демографические исследования.

-М.: Статистика, 1970. - 387 с.

45. Кравчук Н.С. Проблема нелегальної міграції та незаконного

транспортування людей в Україні: масштаби, наслідки, шляхи

вирішення// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні

науки. - 2003.- №1,Ч.2.- С. 32-35.

46. Красинец Е.С. Страны Восточной Европы и СНГ на рубеже веков:

перемены в динамике, структуре и миграции населения//

Народонаселение. - 2002.- №3.- С. 96-107.

47. Кулик Л. Стан ринку праці в I кварталі 2004 року// Подільські вісті. -

2004.- № 59.- С. 2.

48. Купалова ГЛ. Ринок робочої сили в аграрному секторі економіки

України (теоретичні та практичні проблеми). - К.: ІАЕ, 1995 . - 234 с

49. Курман М.В. Актуальные вопросы демографии. Демографические

процессы в СССР в послевоенный период.- М.: Статистика, 1976.- 220с.

50. Курс демографии / Под ред. А.Я. Боярского. - М.: Финансы и статистика,

1985. - 391 с.

51. Куценко В.И. Регинальные особенности развития социально-культурной

сферы. - К.: Наукова думка, 1984. - 224 с.

52. Куценко В.И. Сфера воспроизводства здоровья населения: социально-

169

экономический и региональный аспект. - К.: Наукова думка, 1994. - 221 с.

53. Леденева Л. Научные и миграционные планы молодежи (на примере

МГУ им М.Ломоносова)/ Л.Леденева, Е.Некипелова// Alma mater.- 2003.-

№7.- С.16-23.

54. Лібанова Е.М. Ринок праці (соціально-демографічні аспекти). - К.: ДЦЗ,

1996. - 132 с.

55. Макух А. Українські канадці в переписі 2001 року// Українська

культура. - 2003.- №6.- С. 16.

56. Макуха С. Міграція: тенденції та засоби регулювання. //

Підприємництво, господарство і право. – К. – 2002. -№4. – С. 70-72.

57. Малиновська О. Європейський досвід впливу на міграційні процеси //

Юридичний вісник. – Одеса. - 2002. -№4. – С. 124-130.

58. Малиновська О. Управління міграціями: деякі висновки з європейського

досвіду// Збірник наукових праць Української Академії державного

управління при Президентові України. - 2003.- №2.- С. 446-453.

59. Метальникова В. Свои среди чужих, чужие среди своих// БОСС.- 2004.-

№2.- С. 22-25.

60. Миграционная подвижность населения в СССР. - М.: Статистика, 1974.-

160 с.

61. Миграция сельского населения. / Под ред. Т.И. Заславской. – М.:

"Мысль", 1970. – 348 с.

62. Моисеенко В.М. Динамика миграционной активности населения в

современной России// Вестник Московского университета. Сер. 6,

Экономика.- 2001.- №4.- С.64-84.

63. Москаль Г. Міграційні процеси - справа тонка// Голос України.- 2003.-

№ 173.- С. 7.

64. Москвин Д.Д. Население СССР: вопросы миграции (экономико-

статистический обзор тенденций 60-х – 80-х годов). – М.: Наука, 1991. –

160 с.

170

65. Мосьондз С. Роль міграції в розвитку українського суспільства//

Підприємництво, господарство і право. - 2003.- №5.- С. 72-76.

66. Надьон О. Міжнародна жіноча міграція: соціальний та правовий

аспекти// Право України.- 2004.- №3.- С. 29-33.

67. Народне господарство Хмельницької області 1994 рік: статистичний

щорічник. – Хмельницький, 1995. – 422 с.

68. Народне господарство Хмельниччини 1991-1995 роки: статистичний

щорічник. – Хмельницький, 1996. – 450 с.

69. Народное хозяйство СССР в 1990г: Статистический ежегодник. - М.:

Финансы и статистика, 1991.- 752с.

70. Народонаселение зарубежных стран/ Глав. ред. Валентей Д.И. - М.:

Статистика, 1974.- 95с.

71. Народонаселение и экономика.- М.: Экономика, 1967.- 187с.

72. Народонаселение стран мира: Справочник/ Под ред.: Урланиса Б.Ц.,

Борисова В.А.- 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1983.-

447с.

73. Нижник В.М. Закономірності та принципи регіонально-інтегрованої

системи регулювання трудових відносин // "Управління організацією:

регіональні аспекти". Матеріали X міжнародної науково-практичної

конференції. 12-13.04.2002 р. - К., 2002. - С 211-213.

74. Нижник В.М. Затрати і результати праці в транзитивній економіці. -

Хмельницький: Поділля, 2000. - 359 с.

75. Нижник В.М. Моделювання регіональних соціально-економічних

систем: проблеми, перспективи застосування // Вісник Тернопільської

академії народного господарства. - 2002. - №6.

76. Нижник В.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка:

Навчальний посібник. – Хмельницький: ХДУ, 2003. - 327 с.

77. Нижник В.М. Соціально-економічне регулювання трудових відносин в

регіоні // Україна: аспекти праці. - №4. — 2002. — 6 с.

171

78. Нижник В.М., Приступа М.І. Економічні, соціальні та демографічні

особливості екологічно несприятливих районів Хмельниччини //

Регіональна економіка. - 2000. - №2. - С.169-172.

79. Ніколайчук М.В., Торгова Л.В. Деякі аспекти планування трудових

ресурсів підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля.

Спеціальний випуск: економічні науки. Ч.2. – 1998. - №6. – С. 13-17.

80. Ніколайчук М.В. Перспективи міграційної політики у сільській

місцевості// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології

життєзабезпечення людини ("СЕТ-99"). – м. Харків. – 1999. С.46-51.

81. Ніколайчук М.В. Людські ресурси сільськогосподарських підприємств:

проблеми формування, тенденції, фактори // Экономика третьего

тысячелетия. Том 2. Микроэкономика: проблемы, тенденции,

перспективы. Материалы ІІІ международной конференции молодых

ученых-экономистов. г. Донецк. – 2000. – С.155-156.

82. Ніколайчук М.В. Мотивація міграцій населення в контексті соціально-

демографічної політики регіону //Вісник Технологічного університету

Поділля. Ч.2. Економічні науки. Спеціальний випуск з нагоди

Міжнародної конференції "Гуманітарні науки на рубежі третього

тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи".–2000.-№6.– С.208-213.

83. Ніколайчук М.В. Навчальні заклади регіону в системі факторів міграцій

населення //Вісник Східноукраїнського національного університету. –

2001. - №8. – С.57-59.

84. Ніколайчук М.В. Мотивація міграцій сільського населення в контексті

розвитку регіонального ринку праці // Соціальні пріоритети ринку праці в

умовах структурної модернізації економіки. Том 2. – м. Київ. – 2000. –

С. 73-79.

85. Ніколайчук М.В. Зовнішні міграційні фактори в мотиваційному

механізмі руху населення //Вісник Технологічного університету Поділля.

Т.2. Економічні науки. – 2004. - №3. – С. 57-60.

172

86. Ніколайчук М.В. Системні соціально-економічні зміни, як фактор

розвитку міграційних процесів сільських поселень Хмельницької

області// Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.1. Т.1.

Економічні науки. – 2004. - №4. – С.190-195.

87. Ніколайчук М.В. Оцінка факторів зовнішнього середовища в системі

сільських міграцій// Вісник Технологічного університету Поділля.

Економічні науки. - 2004.- №6, - С. 38-42.

88. Овчиннікова О.Р. Механізм організації дослідження міждержавних

трудових міграційних переміщень населення// Вісник Технологічного

університету Поділля. Економічні науки. - 2004.- №3,Ч.1.- С. 170-174.

89. Овчиннікова О.Р. Моделі і методи для організації досліджень

потенційної міграції населення: Автореф. дис-ції на здобуття наук.

ступеня к.е.н. Спец.08.03.02-економіко-математичне моделювання. -

Хмельницький: ТУП, 2003.- 20с.

90. Овчиннікова О.Р. Моделі і методи для організації досліджень

потенційної міграції населення: Дисертація на здобуття наук. ступеня

к.е.н. Спец.08.03.02-економіко-математичне моделювання. -

Хмельницький: ТУП, 2003.- 259с.

91. Овчиннікова О.Р. Оцінка міграційних переміщень населення за

допомогою методу аналізу ієрархій// Вісник Технологічного університету

Поділля. Економічні науки. - 2003.- №5,Ч.2,Т.2.- С.247-250.

92. Олексійчук О.П. Формування трудового потенціалу Хмельницької

області // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні

науки. - 2001.- №1,Ч.2.- С.157-158.

93. Орешкин В. Россия и международная миграция трудовых ресурсов//

Мировая экономика и международные отношения. - 2004.- №3.- С. 74-80.

94. Основы теории народонаселения: Учебное пособие/ Д.И.Валентей,

В.И.Козлов, Н.В. Панкратьева, Т. Петров; Под ред. Валентея Д.И.- 3-е

изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1986.- 376с.

173

95. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами: Навчальний посібник/

Г.В.Осовська, О.В.Крушельницька. - К.: Кондор, 2003.- 224с.

96. Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения.- М.: Наука,

1975.- 230с.

97. Петрова І.Л. Сегментація ринку праці: теорія і практика регулювання. -

К.: Таксон, 1997. - 290 с

98. Петрова Т.П. Механизм миграционного обмена: методы исследований. –

К.: Наукова думка, 1992. – 164 с.

99. Піскун О.І. Основи міграційного права: Підручник. – К.: Леся. Лтд.,

1998. – 360 с.

100. Пирожков С.И. Демографические процессы и возрастная структура

населения.- М.: Статистика, 1976.- 134с

101. Пирожков С.И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. -К.:

Наукова думка, 1992. - 180 с.

102. Позняк О. Масштаби зовнішніх трудових міграцій населення України//

Україна: аспекти праці. - 2002.- №6.- С. 37-40.

103. Позняк О. Трудові міграції в Україні: сучасний стан, проблеми,

перспективи// Україна: аспекти праці. - 2001.- №8.- С. 43-47.

104. Праця в Хмельницькій області 2003: Статистичний збірник. -

Хмельницький: Гол. упр. статист., 2004.- 144 с.

105. Прибиткова І. Трудові мігранти у соціальній ієрархії українського

суспільства: статусні позиції, цінності, життєві стратегії, стиль і спосіб

життя// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003.- №1.- С. 109-124.

106. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів вузів. - К.:

АртЕк, 1997.- 256с.

107. Прибиткова І. Реінтеграція раніше депортованих в Криму: інститут

громадянства та права людини.//Проблеми міграції. – 2000. - №2. С. 27-

108. Проблемы повышения эффективности использования рабочей силы в

СССР/ Отв. ред. Маневич Е.Л.- М.: Наука, 1983.- 280с.

174

109. Психологія. / За ред. Ю.Л. Трофімової. – К.: Знання, 2000. - 640 с.

110. Пузирний В. Правові аспекти регулювання праці біженців в Україні//

Підприємництво, господарство і право. - 2004.- №2.- С. 17-19.

111. Ринок праці області за січень - серпень 2003 р.// Подільські вісті. - 2003.-

№125.- С.2.

112. Розвиток людини. Звіт ООН. – К.: Просвіта, 1994. 260 с.

113. Рофе А.И. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для

труда: Учебное пособие/ А.И. Рофе, Б.Г. Збышко, В.В. Ишин; Под ред

А.И.Рофе. - М.: МИК, 1998.- 160с.

114. Рыбаковский Л.Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика -

М.: Наука, 1987. - 200 с.

115. Рыбаковский Л.Л. Региональный анализ миграций - М- Статистика 1973.

- 159 с.

116. Сєрова І. Національна політика світових країн по протидії нелегальній

міграції у сучасний період// Підприємництво, господарство і право. -

2003.- №1.- С. 103-106.

117. Сєрова І. Система та функції міжнародних організацій відносно протидії

нелегальній міграції// Підприємництво, господарство і право. - 2003.-

№6.- С. 113-117.

118. Скальський В.В. Зайнятість та динаміка заробітної плати в період

переходу до ринку на прикладі Хмельницької області// Вісник

Технологічного університету Поділля. Соціально-гуманітарні науки. -

2001.- №4.- С.145-150.

119. Слєпко І.І. Тенденції формування попиту на молодіжному ринку праці

Хмельниччини// Вісник Технологічного університету Поділля.

Економічні науки. - 2003.- №4,Ч.1,Т.2.- С. 188-191.

120. Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І. та ін. Новітня історія України (1900-2000). –

К.: Вища школа, 2000. – 610 с.

121. Соцiально-економiчна географiя свiту: Навчальний посібник. Загальна

175

частина/ За ред. Кузика С.П. - Тернопiль: "Пiдручники&посiбники", 1998.

- 254с.

122. Социологический словарь. – М. 1986. – 298 с.

123. Соціально-економічна географія України: Навчальний посібник/ За ред.

Шаблiя О.I. - Львів: Світ, 1994.- 608с

124. Стандрійчук В. Спільно долаємо безробіття// Проскурів. - 2004.- №15-

16.- С.3

125. Старцун В.І. Дослідження проблем жіночого ринку праці Хмельницької

області// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.

- 2003. - №4,Ч.1,Т.2.- С. 195-197.

126. Стасюк М. Вплив міграційних процесів на основні демографічні

показники в Україні/ М.Стасюк, В.Крючковський// Україна: аспекти

праці. - 2004.- №5.- С. 40-45

127. Стасяк А. Анализ обусловленности и последствий миграции из села в

город в Польше. Миграция и урбанизация населения. / Под. ред. А.У.

Хомры. – К.: Наукова думка, 1991. – 262 с.

128. Статистика миграции населения.- М.: Статистика, 1973.- 365c.

129. Статистика населения с основами демографии: Учебник/

Г.С.Кильдышев, Л.Л.Козлова, С.П.Ананьева, И.Иванов.- М.: Финансы и

статистика, 1990.- 312с.

130. Статистика: Учебник/ Под ред. Струмилина С.Г.- М.: Статистика, 1969.-

568с.

131. Статистичний збірник основних показників соціально-економічного

розвитку Хмельницької області за 1999 рік. / Під заг. ред.

В.В.Скальського. – Хмельницький, 2000. – 272 с.

132. Статистичний збірник основних показників соціально-економічного

розвитку Хмельницької області за 1998 рік. / Під заг. ред.


133. Статистичний щорічник України 2000. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.:

176

Основи, 2001. – 468 с.

134. Статистичний щорічник Хмельницької області за 1997 рік. / Під заг. ред.

В.В. Скальського. – Хмельницький, 1998. – 464 с.







138. Стеценко С.П, Швець В.Г. Статистика населення. - К: Вища школа,

1993. - 463 с

139. Торгова Л.В. Розвиток зовнішніх міграційних процесів в Україні/

Л.В.Торгова, В.М. Полозова. - Хмельницький, 1997// Управління

трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку. - 1997.- Ч.2.-

1997.- С.272-273.

140. Труд в демопроцессе. - К.: Наукова думка, 1990. - 263 с.

141. Тюрюканова Е.В. Теневая занятость мигрантов в Москве//

Народонаселение. - 2001.- №4.- С.56-69.

142. Україна. Людський розвиток. Звіт. 1996. - Київ, ПРООН, 1996. - 110 с.

143. Україна. Людський розвиток. Звіт. 1997. - Київ, ПРООН, 1997. - 96 с.

144. Фильрозе З. Очерк потенциальной демографии. - М.: Статистика, 1975. -

216с.

145. Хмельниччині 60 років. Статистичний збірник. / Під заг. ред.


146. Хоменко А.П. Семья и воспроизводство населення. - М.: Статистика.

1980. - 223 с

147. Хомра А.У. Воспроизводство населения: Территориально-

организационный аспект. – К.: Наукова думка, 1990. - 276 с.

148. Цапенко И. "Ренесанс" экономической миграции на западе// Вопросы

177

экономики.- 2002.- №11.- С. 108-121.

149. Цапенко И. От иммиграционного контроля к управлению

миграционными процессами// Мировая экономика и международные

отношения. - 2001.- №10.- С. 23-33.

150. Ціщик Р.В. Аналіз впливу міграційних процесів на демографічну

ситуацію в регіоні// Наукові записки. - 2003.- №2,вип.12.- С. 21-23.

151. ЧАЕС десять років по тому. – К.: Наука, - 1997. – 162 с.

152. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды/ Ред. кол. сер.:

Абалкин Л.И. (пред.) и др. - М.: Экономика, 1989.- 492с.

153. Чорноус Г. Варламова Г. Прогнозування процесів міграцій населення в

Україні. // Банківська справа. – К. – 2002. - №4. – С. 28-34.

154. Шабанова М.А. Сезонная и постоянная миграция в сельском районе:

комплексное социально-статистическое исследование. – Новосибирск.:

Наука. Сибирское отделение, 1991. – 216 с.

155. Штемпель Д. Население мира в 2000 году/ Пер. с нем. Бахметовой Г.Ш.;

Науч. ред. Кваша А.Я.- М.: Мысль, 1988.- 206с.

156. Экономическая статистика: Учебник/ Под ред. Ю.Н. Иванова. - М.:

ИНФРА-М, 1998.- 480с.

157. Юнусов А. Миграция населения постсоветского Азербайджана//

Мировая экономика и международные отношения. - 2002.- №1.- С. 98-

106.

158. Ядов В.А., Здравомыслов А.Г. Человек и его работа. – М.: "Мысль",

1967. – 240 с.

159. http://kovalevsky.webs.com.ua/theory/theory.htm

160. http://www.statsoft.com

161. http://www.statsoft.ru

http://kovalevsky.webs.com.ua/theory/theory.htm

http://www.statsoft.com/

http://www.statsoft.ru/

Documents

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ