1

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТАКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

1. Цей Закон визначає правовий статус, організаційні, фінансові та правові засади діяльності Державного фонду соціокультурного розвитку України (далі – Фонд).

2. Метою цього Закону є сприяння розвитку соціокультурної та гуманітарної сфер держави шляхом створення правових передумов для заснування Фонду, що забезпечуватиме реалізацію державних та громадських соціальних, культурних і гуманітарних ініціатив, та здійснення ним діяльності.

3. Відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і функціонуванням Фонду, його участю у соціальному та культурному розвитку України, а також у питаннях сприяння соціальним, культурним та гуманітарним ініціативам держави та громадян, регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) соціокультурна сфера – це правовідносини, що складаються в соціальній та культурній сферах, та процес виробництва відповідних благ;

2) соціокультурний розвиток – розвиток правовідносин та процесу виробництва відповідних благ соціокультурної сфери;

3) гуманітарна сфера – це правовідносини, що складаються у процесі всебічного розвитку людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод в етнонаціональній, соціальній, культурній та інших сферах;

4) політика в гуманітарній сфері – це напрям державної політики відповідно до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», що передбачає визначення та закріплення системи цілей і засобів їх досягнення в етнонаціональній, культурній, соціальній та інших сферах,

2

що спрямовані на всебічний розвиток людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод. Цілями гуманітарної політики є консолідація нації та національних меншин, усіх соціальних груп на засадах гуманізму, всебічного розвитку людини та забезпечення їх соціальних, культурних, гуманітарних та інших потреб;

5) державна соціокультурна політика – це напрям державної політики, який базується на визнанні розвитку соціокультурної сфери одним з основних факторів самобутності, безпеки та розвитку Українського народу – громадян України всіх національностей. Основними принципами державної соціокультурної політики України проголошуються принципи соціальної відповідальності держави, плюралізму, відкритості, децентралізації, деідеологізації та сприяння саморозвитку культури та громадянина;

6) соціальна відповідальність суб’єктів господарювання – відповідальне ставлення суб’єктів господарювання до споживачів своєї продукції, працівників, партнерів, а також активна соціальна позиція суб’єктів господарювання, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем та направленості на подолання (компенсацію) соціально шкідливих наслідків від діяльності суб’єктів господарювання. Соціальна відповідальність суб’єктів господарювання реалізується шляхом сплати ними до Фонду внеску соціальної відповідальності або у спосіб спрямування до Фонду згідно з Бюджетним кодексом України частини сплаченого до державного бюджету виробниками та імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів акцизного податку;

7) соціально шкідливі види господарської діяльності – види господарської діяльності, які призводять до поширення та розвитку соціальних хвороб (алкоголізм, лудоманія тощо). Соціально шкідливими видами господарської діяльності в Україні визнаються виробництво й ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також гральний бізнес – діяльність із випуску та розповсюдження лотерей (в тому числі електронних лотерей та лотерей у мережі Інтернет), крім благодійних лотерей, букмекерська діяльність, а також діяльність казино (у тому числі інтернет-казино) та ігрових залів, у яких розташовані ігрові автомати або електронні лотерейні термінали самообслуговування.

8) суб’єкт соціально шкідливого виду господарської діяльності – суб’єкт, діяльність якого згідно з цим Законом віднесена до соціально шкідливих видів господарської діяльності;

9) внесок соціальної відповідальності – особлива форма здійснення соціальної відповідальності суб’єктів соціально шкідливого виду господарської діяльності, яка полягає у здійсненні на регулярній основі цільового відрахування (внеску) до Фонду, що спрямовується на виконання зобов’язань держави щодо забезпечення належних умов людського розвитку та задоволення соціальних, культурних та гуманітарних інтересів громадян. Цільові відрахування, які надходять у вигляді внеску соціальної

3

відповідальності, використовуються Фондом для фінансування реалізації громадських та державних соціально корисних та значущих проектів, спрямованих на розвиток охорони здоров’я, соціального захисту, культури та мистецтва, освіти та науки, фізичної культури та спорту, відповідно до встановленого цим Законом порядку.

10) соціально корисний та значущий проект – це проект у сфері охорони здоров’я, соціального захисту, культури та мистецтва, освіти та науки, фізичної культури та спорту, реалізація якого сприятиме всебічному розвитку людини та забезпеченню її соціальних, культурних, гуманітарних та інших потреб, а також запобіганню поширення та розвитку соціальних хвороб;

11) ініціатор проекту – фізична чи юридична особа, що вносить пропозицію Фонду про реалізацію соціально корисного та значущого проекту. Ініціатором проекту також може бути правління Фонду;

12) Реєстр соціально корисних та значущих проектів – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про соціально корисні та значущі проекти, запропоновані Фонду для реалізації, та їх ініціаторів.

Стаття 3. Основні принципи соціокультурного та гуманітарного розвитку

Основними принципами соціокультурного та гуманітарного розвитку в Україні є:

1) гуманістична спрямованість соцікультурної політики;2) прозорість прийняття рішень щодо підтримки соціальних,

культурних та гуманітарних ініціатив;3) орієнтація на примноження людського капіталу і розвиток людини

шляхом синергії соціальних, культурних та гуманітарних ініціатив;4) рівність умов кожної людини для повної реалізації її

здібностей, таланту, всебічного розвитку;5) пріоритетність прав людини та громадянських свобод;6) збереження та популяризація культурної спадщини та

національного надбання України;7) демократичність стандартів побудови міжкультурних, міжетнічних

та міжрелігійних відносин та їх здійснення на засадах принципу «єдності у різноманітті»;

8) лібералізація та децентралізація соціальної, культурної та гуманітарної сфери;

9) примноження та урізноманітнення форм соціального та культурного життя;

10) поєднання державного нагляду і громадського самоврядування в питаннях соціокультурного та гуманітарного розвитку.

4

Розділ II. ПРАВОВИЙ СТАТУС ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

Стаття 4. Правовий статус Фонду

1. Фонд є державною установою, що виконує спеціальні функції у сфері соціокультурного розвитку України, здійснює компенсацію негативного впливу соціально шкідливих видів господарської діяльності на громадян шляхом реалізації соціально корисних та значущих проектів.

2. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його оперативному управлінні.

3. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в державних банках України.

4. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

5. Фонд має печатки із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства України.

6. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України та діє на підставі положення про Фонд яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Місцезнаходження Фонду – місто Київ.

8. Фонд має право відкривати регіональні представництва.

9. Органи державної влади не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

10. Керівними органами Фонду є наглядова рада та правління Фонду.

Стаття 5. Завдання, функції та повноваження Фонду

1. Основним завданням Фонду є всебічне сприяння людському розвитку громадян України шляхом забезпечення реалізації соціально корисних та значущих проектів.

5

2. Спеціальними завданням Фонду є допомога у формуванні та реалізації прозорої та гуманістичної державної політики в соціокультурній та гуманітарній сферах, а також сприяння компенсації шкоди та усуненню негативних впливів соціально шкідливих видів господарської діяльності на громадян України.

3. На виконання своїх завдань Фонд: 1) сприяє виконанню конституційних обов’язків держави щодо

гарантування права людини на всебічний розвиток та задоволення соціокультурних та гуманітарних потреб;

2) вносить пропозицій щодо забезпечення формування державної соціокультурної та гуманітарної політики;

3) сприяє формуванню міжнародного позитивного іміджу України;4) взаємодіє з органами державної влади, а також із представниками

громадянського суспільства з питань забезпечення умов для соціального, культурного та гуманітарного розвитку громадян;

5) вносить центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо вдосконаленні законодавства у соціокультурній та гуманітарній сферах.

6) сприяє зменшенню негативного впливу соціально шкідливих видів господарської діяльності;

7) визначає критерії відбору та затверджує Порядок здійснення Фондом конкурсного відбору соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Фонду, та моніторингу їх виконання;

8) здійснює експертний відбір, управління, фінансування, моніторинг та контроль виконання соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких забезпечується за підтримки Фонду;

9) одержує та аналізує звіти про виконання проектів, що реалізовані за рахунок коштів Фонду;

10) здійснює оцінку досягнення результативних показників соціально корисних та значущих проектів, що реалізовані за рахунок коштів Фонду;

11) забезпечує прозоре та ефективне використання коштів, отриманих із передбачених цим Законом джерел фінансування Фонду;

12) здійснює реєстрацію соціально корисних та значущих проектів, для реалізації яких може надаватися підтримка Фонду, і веде Реєстр соціально корисних та значущих проектів в установленому правлінням Фонду порядку;

13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування Фонду;

14) здійснює інші функції та повноваження відповідно до чинного законодавства.

Стаття 6. Підзвітність Фонду

6

1. Фонд підзвітний Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та народу України.

2. Підзвітність Фонду означає делегування та відкликання Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та громадськістю своїх представників в наглядову раду Фонду.

3. Фонд до 1 липня наступного за звітним року подає Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України річний звіт разом з висновком Рахункової палати про результати проведеної перевірки (аудиту), а також оприлюднює їх на офіційному сайті Фонду.

Стаття 7. Звітність Фонду

1. Щорічно до 1 червня наступного за звітним року Фонд складає та подає на розгляд Наглядової ради звіт про діяльність Фонду за звітний рік, перелік проектів, що реалізувалися у звітному році за підтримки Фонду, та детальну інформацію про такі проекти, річну фінансову звітність, висновок Рахункової палати про результати проведеної перевірки (аудиту).

2. Раз на три роки достовірність фінансової звітності Фонду підтверджується аудиторською фірмою, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту та визначається наглядовою радою Фонду.

Стаття 8. Склад та порядок формування Наглядової ради Фонду

1. Наглядова рада Фонду складається з п'ятнадцяти осіб – трьох представників від Президента України, двох представників Верховної Ради України поточного скликання, двох представників Кабінету Міністрів України, чотирьох представників громадських об’єднань та асоціацій, основним видом діяльності яких є діяльність, пов’язана із соціокультурним розвитком, трьох представників громадських об’єднань та асоціацій, основним видом діяльності яких є соціально шкідлива господарська діяльність (по одному від кожного виду соціально шкідливого бізнесу) та голови правління Фонду (за посадою).

2. Делегувати представників до складу наглядової ради Фонду мають право громадські об’єднання та асоціації, які діють не менше трьох років у відповідній сфері, і діяльність яких є активною (впродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше ніж декілька разів на рік, громадські заходи щодо проблем, які існують у відповідній сфері: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо).

7

3. Представники громадських об’єднань та асоціацій обираються шляхом проведення відкритого конкурсу у порядку, визначеному у Положенні про Фонд.

4. Наглядову раду Фонду очолює голова, який щорічно обирається наглядовою радою Фонду з числа її членів. Головою наглядової ради Фонду не може бути обраний голова правління Фонду.

5. Члени наглядової ради Фонду здійснюють свої функції на громадських засадах.

Стаття 9. Повноваження наглядової ради Фонду та голови наглядової ради Фонду

1. Наглядова рада Фонду здійснює такі повноваження:

1) затверджує концепцію розвитку Фонду та план його діяльності;

2) затверджує регламенти наглядової ради та правління Фонду;

3) затверджує річний кошторис витрат Фонду та зміни до нього;

4) призначає на посаду та звільняє з посади голову правління Фонду;

5) затверджує персональний склад правління Фонду за поданням голови правління Фонду;

6) погоджує персональний склад Ради експертів Фонду;

7) погоджує Порядок здійснення Фондом конкурсного відбору соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Фонду, та моніторингу їх виконання;

8) погоджує рішення правління Фонду щодо реалізації за підтримки Фонду соціально корисних та значущих проектів, вартість яких перевищує 10 млн гривень, а також соціально корисних та значущих проектів, ініціатором яких є Правління Фонду;

9) звертається до Рахункової палати щодо проведення щорічної перевірки (аудиту) діяльності Фонду;

10) раз на три роки визначає аудиторську фірму, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту, для проведення аудиторської перевірки Фонду;

8

11) затверджує річний звіт Фонду;

12) виконує інші повноваження, визначені Положенням про Фонд.

2. Голова наглядової ради Фонду здійснює такі повноваження:

1) організовує засідання наглядової ради Фонду та головує на них;

2) розподіляє обов’язки між членами наглядової ради Фонду;

3) здійснює інші повноваження і функції відповідно до регламенту наглядової ради Фонду.

3. Порядок роботи наглядової ради Фонду визначається регламентом наглядової ради Фонду.

Стаття 10. Правління Фонду

1. Правління Фонду є постійно діючим виконавчим та розпорядчим органом Фонду, здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

2. Правління Фонду складається з семи членів. Голова правління Фонду та його заступники входять до складу правління Фонду за посадою. Інших членів правління Фонду призначає (з числа керівників структурних підрозділів Фонду) голова правління і затверджує наглядова рада Фонду.

3. Голова правління Фонду має двох заступників, яких він призначає та звільняє своїм наказом, за погодженням з наглядової радою Фонду.

4. Порядок організації роботи та проведення засідань правління Фонду визначається його регламентом.

Стаття 11. Повноваження Правління Фонду

1. Правління Фонду здійснює такі повноваження:

1) приймає рішення про реалізацію соціально корисних та значущих проектів, які рекомендовані до розгляду радою експертів Фонду;

2) подає на затвердження наглядовій раді Фонду річний звіт Фонду;

3) подає на погодження наглядовій раді Фонду рішення правління Фонду щодо реалізації за підтримки Фонду соціально корисних та значущих

9

проектів, вартість яких перевищує 10 млн гривень, а також соціально корисних та значущих проектів, ініціатором яких є Правління Фонду;

4) звертається до голови наглядової ради Фонду з пропозицією про проведення позачергового засідання наглядової ради Фонду;

5) скликає чергові та позачергові засідання Ради експертів Фонду;

6) розробляє регламент правління Фонду та подає його на затвердження наглядовій раді Фонду;

7) затверджує положення про Раду експертів та визначає персональний склад Ради експертів за погодженням з наглядовою радою Фонду;

8) визначає критерії відбору та затверджує за погодженням з наглядовою радою Фонду Порядок здійснення Фондом конкурсного відбору соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Фонду, та моніторингу їх виконання;

9) готує, приймає та подає на затвердження наглядовій раді концепцію розвитку Фонду.

Стаття 12. Склад та порядок формування Ради експертів Фонду

1. Наглядова рада Фонду за поданням голови правління Фонду погоджує персональний склад Ради експертів Фонду у кількості п'ятнадцяти осіб.

2. Положення про Раду експертів та порядок створення проектних груп затверджується Правлінням Фонду.

Стаття 13. Працівники Фонду

1. На працівника Фонду поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції".

2. Працівником Фонду не може бути особа, яка:

1) визнана у встановленому порядку недієздатною;

2) має не зняту або не погашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

10

3) безпосередньо підпорядкована близьким їй особам. При цьому терміни "безпосереднє підпорядкування" і "близька особа" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".

3. Особа, яка претендує на зайняття посади у Фонді, подає декларацію у порядку, визначеному Законом України "Про запобігання корупції".

4. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади у Фонді проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто, у порядку встановленому Законом України "Про запобігання корупції".

5. Працівник Фонду зобов’язаний подавати щороку декларацію у

порядку, визначеному Законом України "Про запобігання корупції".

Стаття 14. Проектна діяльність Фонду

1. Основною формою здійснення діяльності Фондом є діяльність, пов'язана з реалізацією соціально корисних та значущих проектів.

2. Фонд здійснює експертний відбір, управління, фінансування, моніторинг та контроль виконання соціально корисних та значущих проектів відповідно до розробленого та затвердженого Правлінням Фонду Порядку здійснення Фондом конкурсного відбору соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Фонду, та моніторингу їх виконання.

3. Правління Фонду має право самостійно ініціювати соціальні корисні та значущі проекти, однак їх відбір здійснюється на загальних засадах, а остаточне рішення щодо них приймає Наглядова рада.

4. Обов’язковою умовою підтримки Фондом реалізації соцільно корисного та значущого проекту є його співфінансування на рівні не менше, ніж 33 відсотки з інших джерел, ніж кошти Фонду, крім випадку, якщо ініційований правлінням Фонду або фізичною чи юридичною особою соціально корисний та значущий проект визнано Радою експертів, правлінням та наглядовою радою пріоритетним, або таким, що має стратегічне значення для суспільства, він може бути профінансований Фондом стовідсотково.

5. Обов’язковою умовою завершення будь-якого соціально корисного та значущого проекту, що реалізовано за підтримки Фонду, є публічна презентація результатів виконання проекту, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту у відкритому доступі.

11

Стаття 15. Внутрішній та зовнішній аудит

1. Для забезпечення проведення внутрішнього аудиту у Фонді створюється окремий структурний підрозділ, підпорядкований безпосередньо Голові правління Фонду.

Підрозділ внутрішнього аудиту регулярно інформує голову та інших членів правління про результати проведених аудиторських перевірок.

2. Щорічна перевірка (аудит) діяльності Фонду за зверненням наглядової ради Фонду здійснюється Рахунковою палатою.

3. Проведення аудиту фінансової звітності Фонду здійснюється один раз на три роки аудиторською фірмою, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту та визначається нагладовою радою Фонду. Одна й та сама аудиторська фірма не має права проводити такий аудит більше ніж три рази підряд.

Розділ ІІІ ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КОШТІВ ФОНДУ

Стаття 16. Джерела формування коштів Фонду

1. Джерелами формування коштів Фонду є:

- надходження у вигляді внеску соціальної відповідальності, штрафних санкцій та пені, що стягуються відповідно до законодавства України;

- кошти державного бюджету, спрямовані згідно з Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України на відповідний рік на надання фінансової підтримки Фонду за рахунок частини сплаченого до державного бюджету виробниками та імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів акцизного податку;

- кошти державного бюджету, спрямовані згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік на надання фінансової підтримки Фонду на поворотній основі;

- кошти місцевих бюджетів, спрямовані згідно з Бюджетним кодексом України та рішеннями про місцевий бюджет на відповідний рік на надання фінансової підтримки Фонду;

- благодійні внески, гранти, технічна допомога у грошовій або не грошовій формі;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

12

Стаття 17. Порядок сплати внеску соціальної відповідальності та відповідальність за його порушення

1. Суб’єкти соціально шкідливих видів господарської діяльності, крім тих, що згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, перераховують внесок соціальної відповідальності на рахунок Фонду у державному банку України.

Розмір внеску соціальної відповідальності становить не менше, ніж десять відсотків від чистого прибутку, одержавного за звітний рік.

Суб’єкти соціально шкідливих видів господарської діяльності, крім тих, що згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують внесок соціальної відповідальності щомісячно до 20 числа рівними частинами у розмірі 1/12 суми внеску соціальної відповідальності за звітний рік. При цьому дванадцятимісячний період для сплати внеску за звітний рік визначається з березня поточного року по березень наступного року включно.

Розрахунок внеску соціальної відповідальності за звітний рік та розміру щомісячних платежів подається суб’єктами соціально шкідливих видів господарської діяльності, крім тих, що згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, та до Фонду до 10 березня року, наступного за звітним.

Державний банк, у якому відкрито рахунок Фонду для зарахування коштів внеску соціальної відповідальності, повідомляє Фонд не пізніше двох банківських днів про перераховані кошти.

Інформація про загальну суму надходжень внеску соціальної відповідальності розміщується на офіційному сайті державного банку, у якому відкрито рахунок Фонду, а також на офіційному сайті Фонду.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, здійснює контроль за сплатою внеску соціальної відповідальності на рахунок Фонду у державному банку України (далі - орган контролю).

У випадку порушення встановленого законом порядку нарахування та сплати внеску соціальної відповідальності до суб’єктів соціально шкідливих видів господарської діяльності застосовуються штрафні санкції та пеня.

13

Пеня нараховується на суму заборгованості внеску соціальної відповідальності (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості боргу або на день її (її частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний банківський день прострочення у її сплаті.

Штрафні санкції у вигляді накладення штрафу застосовуються органом контролю у разі:

неподання або несвоєчасного подання суб’єктами соціально шкідливих видів господарської діяльності, крім тих, що згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, розрахунку внеску соціальної відповідальності за звітний рік та розміру щомісячних платежів, у розмірі 1 000 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;

сплати внеску соціальної відповідальності у розмірі, нижчому ніж підлягає сплаті відповідно до порядку, встановленого цим Законом, - у розмірі 25 відсотків суми заниження внеску.

3. У разі неперерахування внеску соціальної відповідальності в строк, що перевищує 10 банківських днів від дати, визначеної частиною ХХ цієї статті, Фонд має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у тій сфері, до якої належить суб’єкт соціально шкідливого виду діяльності, щодо позбавлення його документів дозвільного характеру у відповідній сфері господарської діяльності (ліцензії, дозволу, спеціального дозволу, сертифікату, патенту, свідоцтва, висновку тощо). У разі, якщо протягом 10 календарних днів з дати звернення Фонду до відповідного центрального органу виконавчої влади внесок соціальної відповідальності не було сплачено, Фонд має право звернутися до суду щодо припинення діяльності такого суб’єкта господарювання та/або накладення арешту на його майно та рахунки до сплати внеску соціальної відповідальності та пені за час прострочення його сплати.

Стаття 18. Джерела формування майна Фонду

1. Майно Фонду формується з:

1) рухомого та нерухомого майна, закріпленого за Фондом на праві оперативного управління;

2) майна, придбаного за рахунок коштів Фонду.

14

Стаття 19. Розпорядження коштами Фонду

1. Кошти Фонду можуть використовуватися Фондом виключно для:

1) реалізації соціально корисних та значущих проектів, визначених у встановленому цим Законом порядку;

2) забезпечення поточної діяльності Фонду, виконання покладених на Фонд функцій та повноважень в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого наглядовою радою Фонду.

2. Фонд спрямовує кошти на реалізацію соціально корисних та значущих проектів (за виключенням коштів, що спрямовуються на утримання Фонду) у такій пропорції:

20 відсотків на проекти із розвитку культури та мистецтв;

20 відсотків на проекти, пов’язані із пошуком, відновленням, збереженням та популяризацією культурної спадщини;

20 відсотків на проекти із розвитку фізичної культури та спорту;

10 відсотків на проекти, направлені на стимулювання та розвиток туризму;

10 відсотків на проекти у сфері освіти та науки;

10 відсотків на проекти у сфері соціальної підтримки і захисту;

10 відсотків на проекти у сфері охорони здоров’я.

Визначений цією статтею розподіл може бути змінений за рішенням наглядової ради Фонду у випадку недостатньої кількості відібраних в установленому порядку соціально корисних та значущих проектів за певним напрямом.

3. Під час конкурсного відбору та затвердження в установленому порядку соціально корисних та значущих проектів обов'язково враховуються інтереси територіальних громад населених пунктів, у яких або поблизу яких передбачається реалізація таких проектів та забезпечується збалансований підхід до розвитку соціокультурного ландшафту країни.

Розділ ІV. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ

Стаття 20. Гарантії здійснення повноважень Фонду

15

1. Втручання центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об'єднань громадян та представників у діяльність Фонду забороняється, крім випадків, передбачених Законом.

2. Фонд у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з Верховною Радою України, органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами та організаціями.

Стаття 21. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності органів Фонду

1. Фінансування поточної діяльності та матеріально-технічне забезпечення Фонду здійснюються за рахунок коштів, визначених цим Законом, у обсязі, що не перевищує 5% річних надходжень до Фонду з усіх джерел.

Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей закон набирає чинності у п'ятиденний строк з дня його опублікування, крім статей ХХХ, які набирають чинності з 1 жовтня 2015 року (щодо сплати внеску соціальної відповідальності, щодо втрати чинності абзацу п'ятого частини четвертої "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону тощо).

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Установити, що для цілей статті ХХ (сплата внеску соціальної відповідальності) цього Закону першим звітним роком вважається 2015 рік.

4. Внести такі зміни до Закону України "Про державні лотереї в Україні" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 76, стор. 53, стаття 3068):

частину першу статті 3 викласти в такій редакції:

"1. Принцип державної монополії на запровадження лотерей полягає у:

16

забороні запровадження та проведення на території України будь-яких лотерей, крім державних, які проводяться операторами лотерей, що одержали право на їх проведення, у порядку, визначеному цим Законом;

використанні фінансових ресурсів, отриманих від суб’єктів господарювання, що провадять лотерейну діяльність в Україні, у вигляді внеску соціальної відповідальності, на реалізацію громадських та державних соціальних, культурних та гуманітарних ініціатив (проектів) з метою належного забезпечення людського розвитку.";

пункт 8 статті 15 "Прикінцеві та перехідні положення" визнати, таким, що втратив чинність"

5. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект

закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо надання Фонду державної фінансової підтримки на поворотній основі в обсязі, достатньому для забезпечення діяльності Фонду у 2015 році, та на умовах їх повернення Фондом до Державного бюджету України не пізніше 365 дня з дати їх надходження на рахунок Фонду у державному банку.

забезпечити прийняття Положення про Фонд та інших нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

2) до 1 жовтня 2015 року забезпечити створення умов для повноцінного функціонування Державного фонду соціокультурного розвитку України.