Січень 2016 року № 1 (1526)

Ім’я зобов’язує!

Газета Донецького національного університету. Заснована у 1966 р.

ОСВІТА / НАУКА

Креативною ініціативою студентів, ви-пускників та викладачів університету став інтерактивний фотопроект ДонНУ «Україна єдина», присвячений українському патріо-тичному руху на Донеччині та Луганщині. З перших «ланцюгів єдності» почат-ку 1990-х років до Євромайданів Донбасу та Ходи на честь героїв Небесної сотні у Вінниці 2015 року.

Ректор Роман Гринюк, про-ректор Тетяна Нагорняк, виклада-чі та студенти ДонНУ взяли участь в урочистій церемонії покладан-ня квітів до пам’ятника Небесній Сотні та загиблим героям АТО на Європейській площі Вінниці.

Відкрита лекція в корпусі «Кристалу» з темою «Єднання заради Не залежності» доцента Марії Бис­т рої та зворушливі спогади про-

Костянтин Родигін

Д О Н Е Ц Ь К И Й Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е ТВ І Д З Н А Ч И В Д Е Н Ь С О Б О Р Н О С Т І У К РА Ї Н И

Донецький національний університет у Вінниці долучився до все­українських заходів з нагоди Дня Соборності України. Це свято має особливу актуальність сьогодні, коли наша країна переживає су­воре випробування на міцність. У такому контексті історія евакуа­ції До нецького національного університету, що попри страшні во­єнні перипетії зберіг вірність Україні та був гостинно прийнятий Вінницькою громадою, є показовою і символічною. Для нашого ко­лективу соборність України — це, у першу чергу, духовна єдність українців Сходу і Заходу.

ректора ДонНУ, учасника першого «ланцюга єдності» в Києві від Донецька Миколи Удода, учасників донецького Євромайдану продемон-стрували, що «Донбас — це Україна»! Присутні ще раз переконались: Акт Злуки засвідчує усві-

П ерспективная и современная систе-ма образования должна не только вооружать студента знаниями, но и

формировать потребность в непрерывном самостоятельном обучении, умения и на-выки самообразования, а также самосто-ятельный и творческий подход к знаниям в течение всей активной жизни человека. Образование постепенно становится соци-альным институтом, который способен пре-доставлять человеку разнообразные набо-ры образовательных услуг, позволяющих учиться непрерывно, обеспечивать широ-ким массам возможность получения после-вузовского и дополнительного образова-ния. Конечно же, не последнюю роль в этом играют современные технологии и облач-ные сервисы. В одном из предыдущих но-меров «Университетские вести» писали о пятерке лучших онлайн-сервисов для об-разования; сегодня мы расскажем о дистан-ционном образовании в Донецком нацио-нальном университете.

В ДонНУ дистанционное обуче-ние проводится на платформе Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment; модульная объектно-ориен-тированная динамическая обучающая сре-да). Moodle является одним из мировых ли-деров среди систем дистанционного обуче-ния. Он широко известен в мире, имеет бо-лее 60 тысяч инсталляций более чем в 100 странах, переведен на несколько десятков языков. Система хорошо масштабируется: существуют инсталляции, обслуживающие до миллиона пользователей. В университе-те платформа развернута с помощью облач-ных технологий. Участником процесса дис-

образования в тех сферах, где это наибо-лее эффективно — вступительные кампа-нии, повышение квалификации, а также в сочетании с очным обучением. При грамот-ной разработке курсов и правильном их ис-пользовании нивелируются основные ми-нусы дистанционной формы и остаются ве-сомые плюсы — мобильность, доступность, индивидуальный темп и подход, комфорт-ные условия для креативности студентов.

Редакция благодарит начальника отдела дистанционного образования и веб-тех нологий Ивана Викторовича Резниченко за предоставленные мате-риалы

домлення факту, що лише незалежність України є запорукою її успішного майбутнього, а за-

порукою незалежності є наша єдність.Протягом дня коридорами та ауди -

торіями Університету ширився за галь-но український флешмоб «Укра ї на єдина», естафету якого ми прий няли від тернопільської громади. А піс-

ля цього Студентська рада ДонНУ запроси-ла студентів, викладачів та співробітників до перегляду документальної стрічки «Символи нашої волі», присвяченої українській рево-люції, Акту Злуки та Дню Соборності України.

Щиро дякуємо всім, хто не залишив­ся осторонь в цей день. Слава Україні та її народу!

M O O D L E : Д И С ТА Н Ц И О Н Н О Е О БУ Ч Е Н И Е В Дон Н Утанционного обучения может стать каждый обладатель учетной записи в домене donnu.edu.ua.

Всего на сегодняшний день разработа-но 1153 курса для дистанционного обучения. Часть из них находится в доработке и требу-ет изменений, часть — полноценно функци-онирует и соответствует всем необходимым критериям.

Для того, чтобы курс можно было исполь-зовать легально и открыто, его необходимо лицензировать. Для этого сначала необхо-димо провести внутреннее лицензирование (получить положительное заключение кафед-ры о методическом содержании курса, поло-жительное заключение специальной комис-сии на базе учебно-методического совета о технологическом содержании курса), а затем и внешнее (Национальное агентство по обе-спечению качества высшего образования).

С момента переезда в Винницу платфор-ма дистанционного образования Moodle широко используется рядом факультетов в учебном процессе. В 2014–2015 учебном году около 300 студентов обучались с по-мощью курсов, размещенных на Moodle. Наибольшее количество курсов и студен-

тов у факультета математики и информаци-онных технологий, химического, биологи-ческого и физико-технического факультета. Интересно, что у биологического и химиче-ского факультетов развернуты собственные платформы Moodle, поддержка которых осу-ществляется силами факультетов и сторон-ними разработчиками. Отдел дистанцион-ного образования и веб-технологий перенес

на университетскую платформу 25 курсов биологов и 175 кур-сов химиков с сохранением всех элементов курса.

Платформа дистанционно-го образования Moodle позво-ляет вести подробную стати-стику и отслеживать абсолют-но все действия любого пользо-вателя. Наиболее важным пара-метром является частота посе-щений, этот параметр показы-

вает эффективность работы. Пик посещений в 2015 году пришелся на период вступитель-ной кампании — почти 1900 абитуриентов сдавали вступительные экзамены с Moodle. Банк вопросов составлял более 10 000 те-стов и заданий различных областей знаний и уровней сложности.

Кроме учебных курсов для студентов и внешних слушателей, функционируют также курсы повышения квалификации для препода-вателей и сотрудников университета. Занятия проводятся как аудиторно, так и дистанционно — это удобно и перспективно для ДонНУ как современного образовательного центра.

Дистанционное обучение позволяет на-шему университету шагать в ногу со време-нем, находиться в постоянном развитии. Мы используем преимущества дистанционного

Анастасия Рыбальченко

СПРАВКА:Направления формирования перспек-

тивной системы образования, сформули-рованные в Институте информатизации ЮНЕСКО:

• повышение качества образования пу-тем фундаментализации, применения раз-личных подходов с использованием новых информационных технологий;

• обеспечение опережающего характе-ра всей системы образования, ее нацелен-ности на проблемы будущей постиндустри-альной цивилизации;

• обеспечение большей доступнос ти об-разования для населения пла не ты путем широкого использования возможностей дистанционного обучения и самообразо-вания с при ме не ни ем информационных и теле ком му ни кационных технологий;

• повышение творческого начала (кре-ативности) в образовании для подготов-ки людей к жизни в различных социальных средах (обеспечение развивающего обра-зования).

«Університетські вісті» № 1 (1526) 2

http://news.donnu.edu.ua

ОСВІТА / НАУКА

http://news.donnu.edu.uaДО СВЯТА ВІДОМИЙ / НЕВІДОМИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІТАЄМО МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ

«СЛІДАМИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В МЮНХЕНІ»студенти історичного факультету взяли участь у міжнародному молодіжному проекті

22.12.2015

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК «РОДИННИЙ ДІМ»відвідали студенти та викладачі факультету іноземних мов

22.12.2015

ВЕЛИКИЙ ЖИТТЄЛЮБдо роковин смерті Є.С. Отіна

14.01.2016

75 - річчя П О Ч Е С Н О ГО Р Е К ТО РА Дон Н У

Урочисте засі дання Вченої ра ди з нагоди юві лею доктора фі зи­ко­матема тич них наук, про фе сора, академіка Національної ака­демії наук України, Почесного ректора Донецького національного університету, Героя України Володимира Павловича Шевченка від­булося у січні в актовій залі головного корпусу ДонНУ. Голова засі­дання, член­кореспондент НАН України, професор Анатолій Панасо­вич Загнітко привітав Володимира Павловича з 75­річчям, розповів про насичений і плідний життєвий та науковий шлях ювіляра.

Володимир Пав ло-вич Шев ченко наро-дився 5 січня 1941 ро-ку у селі Підгородне на Дніпропетровщині. Освіту здобув у Дні п-ропетровському дер-жавному університе ті за спеціальністю «Ме-ханіка». У цьому ж уні-верситеті навчався в аспірантурі, у 1966 році захистив дисертацію на здобуття науково-го ступеня кандидата фізико-математичних наук, працював на по-садах асистента, доцента кафедри теоре-тичної механіки.

З 1968 року Володимир Пав лович пра-цює в Донецькому університеті. Саме тут відбувається його становлення як про-відного вченого в галузі механіки дефор-мованого тіла, проявляється неабиякий талант педагога, організатора, реформа-тора. Володимир Павлович стає завідува-чем кафедри, деканом математичного фа-культету, у 1982 році захищає докторську дисертацію, а у 1986-му стає ректором уні-верситету.

Протягом двадцяти чотирьох років під керівництвом Во ло димира Павловича Донецький державний (з 2000 року — на-ціональний) університет росте, розви-

Костянтин Родигін

Світлана Первак

вається, стверджується як освітньо-науковий центр, входить до десятка найкращих вишів держави. Нині академік Шевченко є Почесним ректором ДонНУ та очолює кафедру прикладної механіки і комп’ютерних технологій.

На адресу Володимира Пав ловича надійшли численні вітання — від друзів, партнерів, колег та учнів. Надійшло ві-тання від Президента Національної ака-демії наук України, академіка Бориса Євгеновича Патона.

На урочистому засіданні ювіляра осо-бисто привітали рек-тор ДонНУ Роман Федорович Гринюк, декани факультетів та викладачі, серед яких як давні сорат-ники Володимира Пав ловича, так і мо-лоде покоління його вихованців.

Із музичним ві-танням виступив со-ліст Вінницької об-ласної фі лармонії Во-лодимир Пол то раць-кий, виконавши ком-позиції з української та світової класики.

Володимир Пав-лович Шев ченко щи-ро подякував за при-

вітання і зауважив, що «лідер без колекти-ву є неможливим», а розвиток нашої Alma mater є заслугою всієї великої спільноти Донецького національного університету.

Вітання від колективу факультету математики та інформаційних технологій

Першою лунала доповідь проректо-ра з науково-педагогіч ної роботи та міжна-родних зв’яз ків, доктора економічних наук, про фесора Тетяни Вікторівни Орєхової.

Міжнародна діяльність колективу ДонНУ є одним із стратегічних напрямків розвит ку університету. Вона спрямована на інтегра-цію університету та окремих його структур-них підрозділів як у світовий освітній про-стір в цілому, так і в європейський зокрема. Одним із пріоритетних напрямків роботи міжнародних служб ДонНУ є встановлен-ня та розвиток двосторонніх контактів. У звітний період наш університет уклав і від-новив 10 договорів та 3 меморандуми про співпрацю з Британською Радою та вишами таких країн світу, як Великобританія (2 уго-ди), Казахстан (2 угоди), Польща (3 угоди), КНР, Вірменія, Латвія, Словаччина, Молдова. Також 2015 рік характеризується збільшен-ням кількості студентів, викладачів і спів-робітників університету, які взяли участь у програмах мобільності. Чимало наших співробітників відвідували конференції і стажування завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». За пе-ріод проекту 67 студентів і 34 викладачі взя-ли участь у програмах академічної мобіль-ності. У рамках академічної мобільності 22 співробітники ДонНУ пройшли стажування в закордонних ВНЗ.

За сприяння Міжнародного фонду «Відродження» до викладання в ДонНУ долу-чались іноземні та українські лектори: про-фесори з Університету Тулузи Ремі Шовен і Валері Маравель прочитали лекції на хіміч-ному факультеті; професор Познанського економічного університету Ян Полйовчік прочитав лекції з проблем міжнарод-ної економіки на економічному факульте-ті; університет відвідав професор Інституту міжнародних відносин Варшавського уні-верситету Анджей Шептицький і ознайо-мив університетську спільноту зі спецкурсом «Роль Польщі в європейській і євроатлан-тичній інтеграції України»; представники Європейського студентського союзу Мартін Ретельдж і Стела Станчева провели тренінг-семінар з питань розвитку студентського са-моврядування; студентам філологічного та фізико-технічного факультету читали лекції науковці провідних університетів України, се-ред них академік НАН України, доктор техніч-них наук, професор, Директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН Укра їни Володимир Олександрович Ши роков.

З метою розвитку зв’язків між ДонНУ та Університетом Нортумбрії (м. Ньюкасл) від-бувся візит професора Альфредо Москардіні. Під час зустрічі обговорили перспективу по-дальшої співпраці з британським універси-тетом. Професор Москардіні також прочитав лекцію з міжнародної економіки.

Наразі в університеті з візитом також пе-ребувають іноземні лектори з Польщі та США. Тадеуш Маклір (приїхав до нас за «Fullbright Programme») і Любомир Гнатюк працюють на факультеті іноземних мов.

Стратегічним напрямком міжнародного співробітництва ДонНУ є підготовка фахівців для зарубіжних країн. На початок 2016 року на основних факультетах ДонНУ навчаються 80 студентів і 3 аспіранти з 16 країн світу.

Другим питанням на засіданні Вченої Ради слухали директора навчально-прак-тичного обчислювального центру ДонНУ Ярослава Андрійовича Арчакова з допо-віддю «Платформи масових відкритих інтер-активних курсів (МООС): досвід використан-ня та перспективи розвитку».

MOOC — масові відкриті онлайн-курси. Ці курси може проводити будь-який лектор будь-якого університету будь-якому студен-тові; вони передбачають конкретні терміни виконання самостійних та контрольних за-вдань із прослуханого матеріалу та отриман-ня диплому про проходження курсу з кінце-вим балом за весь курс. Ярослав Андрійович також дослідив історію дистанційного від-критого навчання від ХVІІІ століття до сьо-годні. Доповідач представив найпотужніші та найпопулярніші, за своїм аналізом, MOOC-платформи: «Coursera» — налічує приблиз-но 17 мільйонів слухачів 1764 курсів; «edX» – має підписану угоду з Google про спіль-ний розвиток та вдосконалення платформи та користується популярністю у приблизно 5 мільйонів слухачів; «Udacity» — спеціалізу-ється на комп’ютерних курсах, що розрахо-вані як на перше ознайомлення з програма-ми, так і для професіоналів IT сфери. Ярослав Андрійович дав ґрунтовний аналіз світовому тренду щодо використання провідних плат-форм та практики проведення відкритих курсів та лекцій у вишах. Акцентовано ува-гу було на тому, що використання досвіду єв-ропейських університетів у запровадженні практик МООС (у тому числі — і немасових) у діяльності Донецького національного уні-верситету є доцільним та може бути корис-ними для споживачів освітніх та наукових продуктів ДонНУ.

С УЧАСНА ОСВІТА ТА АК А ДЕМІЧНА МОБІЛЬНІС ТЬ У ДонНУ:

С ТАН І ПЕРСПЕК ТИВИЧергове засідання Вченої ради Донецького національного універ­

ситету відбулося 29 січня. Серед питань було заслухано доповіді, що стосуються сучасних форм освіти та міжнародних зв’язків у ДонНУ.

Доповідь проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків,

доктора економічних наук, про фесора Тетяни Вікторівни Орєхової

Доповідь директора навчально-практичного обчислювального центру ДонНУ Ярослава Андрійовича Арчакова

Редакція потужного видання «Юридичний вісник України» підбила підсумки 2015 року

у рейтингу «Позитивні правові події, проблеми, закони, персони, актуальні наукові видання»

та включила до ТОП­5 найкреативніших юристів України ректора Донецького національного університету

Романа ГРИНЮКА. Також до п’ятірки увійшли заступник Генерального прокурора України Давид Сакварелидзе, заступник

Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перший заступник міністра МВС Ека Згуладзе, а також директор юридичної компанії «Lions Litigate» та керівник проекту

«Відкритий Суд» Станіслав Батрин.

З нинішнім ректором ДонНУ

В І ТА Є М О !

3«Університетські вісті» № 1 (1526)

Д О 50 - річчя Х І М І Ч Н О ГО ФА К У Л ЬТ Е Т У Д он Н У

ВІТАЄМООСВІТА / НАУКА НАУКА ВІДОМИЙ / НЕВІДОМИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИДО СВЯТА

Олександр Миколайович Шендрик, декан хімічного факультету, доктор хімічних наук, професор

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ХІМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Сам університет трохи старший за хі-мічний факультет. Університет є правонас-тупником Сталінського педагогічного ін-ституту, який було відкрито у 1937 році з одним історико-філологічним факультетом і штатом викладачів у 20 осіб.

Розпочавши свою діяльність на піку ре-пресій в СРСР, інститут повною мірою від-чув на собі подих часу. Вже у 1938 році се-меро його викладачів, разом з директором, було засуджено. За вироком Військового трибуналу Харківського військового окру-гу зазначалося, що «вони були учасниками Української націоналістичної організації, що готувала збройне повстання з метою відо-кремлення України від СРСР, повалення ра-дянської влади і встановлення капіталістич-ного ладу». Невдовзі директор інс титуту Олександр Васильович Євдокименко по-мер у віці 38 років у «Печерлазі» у вересні 1941 року.

Далі сорокові. Війна…Педінститут евакуюють у жовтні

1941 року до Кунгуру, Пермський край. Розгорнутися там, у першому екзилі, інсти-тут не зміг з причини повної відсутності умов роботи і житла для студентів та викла-дачів. Відтак, був тимчасово закритий. Ця пе-рерва тривала 2 роки і 23 дні — до 23 грудня 1943 року, коли педінститут було поверне-но у Донецьк після звільнення Донбасу від окупації.

Рік 1965 без перебільшення мож-на вважати епохальним для Донбасу. У Донецьку створюється і відкривається

перший в Україні Донецький науковий центр АН УРСР у складі виокремленого з Харківського університету у самостій-ну організацію Донецького державно-го університету, фізико-технічного інсти-туту з сектором хімії, Обчислювального центру, Донецького ботанічного саду та Відділення економіко-промислових до-сліджень Інституту економіки.

Для забезпечення кадрами ви-щої кваліфікації цього конгломера-ту до Донецька запрошуються науко-ві школи на чолі з докторами наук з різ-них регіонів СРСР. Виділяються вели-чезні фінансові і матеріальні ресурси. Забезпечується нечувана підтримка з боку держави. Як приклад, у грудні 1965 на за-гальних зборах АН УРСР для Донецька обирають одномоментно чотирьох ака-деміків: В.І. Архарова (рентгенометалофі-зик), О.О. Галкіна (фізик), Л.М. Литвиненка (хімік), Я.Б. Лопатинського (математик) і десятьох член-корреспондентів: фі-зики — К.Б. Толпиго, математики — П.В. Харламов, Г.Д. Суворов, Й.И. Гіхман, І.І. Данилюк, О.С. Космодаміанський, хімі-ки — С.М. Баранов, Р.В. Кучер, біологи — Ф.Л. Щєпотьєв. Ні до того, ні після історія АН УРСР такого не знала.

Першим ректором університету було призначено академіка Леоніда Ми хай-ловича Литвиненка. На цій посаді він про-був до 1968 року. Потім очолив Донецьке відділення Інституту Фізико-органічної хі-мії імені Л.В. Пісаржевського НАНУ (Київ), яке переросло згодом в Інститут фізико-

Сплили 50 років від того, як у складі Донецького державного (з 2000 року — національного) універси­тету з’явився хімічний факультет. За ці 50 років багато чого змінилося, дещо докорінно, і не лише в універ­ситеті та на факультеті. Сьогодні ми гортаємо сторінки історії хімічного факультету Донецького національ­ного університету. органічної хімії і вуглехімії НАНУ. Останній носить сьогодні ім’я Л.М. Литвиненка. Багато років поспіль Леонід Михайлович був голо-вою Донецького наукового центру.

По відкритті університету в ньому одразу було сформовано шість факультетів: історич-ний, філологічний, математичний, фізичний, біологічний та хімічний. До наявних в універ-ситету корпусів додався ще один, так званий «третій корпус». Нині це будівля колишнього міжнародного факультету в Донецьку, а тоді — 32 школа залізничників, яка переїхала в но-вобудову по вулиці Орєшкова і перетворила-ся на широковідому у Донецьку фізико-мате-матичну школу № 17. У приміщенні тридцять другої школи розмістилися кафедри неорга-нічної та органічної хімії. Частково в цій бу-дівлі було і Донецьке відділення фізико-орга-нічної хімії. У корпусі фізичного факультету в правому крилі першого поверху розмістили-ся кафедра фізичної хімії і відділ радикальних процесів, у лівому крилі — кафедра вуглехімії і хімтехнології. Аналітики зайняли кілька при-міщень на четвертому поверсі.

КАФЕДРИ ФАКУЛЬТЕТУ

Від початку їх було п’ять.Кафедра неорганічної

хімії. Пер ший завідувач — член-кореспондент АН СРСР, доктор хімічних наук, профе-сор М.В. Мо хосоєв.

Кафедру аналітичної хімії створив і до кінця своїх днів очолював професор, акаде-мік АН Вищої школи України, заслужений професор ДонНУ, кавалер ордена «Знак Пошани» І.О. Шевчук. По ньо-му кафедру очолила його уче-

ниця професор А.С. Алемасова. У Вінниці відновленням кафедри за-ймається доцент С.В. Радіо.

Ідеологом, засновником і го-ловою наукової школи кафед-ри органічної хімії був академік Л.М. Литвиненко, але він ніколи не був її завідувачем. Цю посаду обі-ймали доценти А.І. Кириченко, Ю.О. Шаранін, О.С. Савченко, про-фесори М.М. Олійник, С.Л. Богза. На сьогодні обов’язки завідувача кафе-дри виконує д-р хім. наук О.М. Швед.

Засновник і перший завіду-вач кафедри фізичної хімії — ака-демік Р.В. Кучер. Потім кафедрою завідували доцент В.Д. Єнальєв, професори А.М. Ніколаєвський, В.М. Ми халь чук. Зараз ви-конує обов’язки звідувача кафед ри д-р хім. наук, професор Й.О. Опейда.

Першу і єдину в Україні університетську ка-федру з вуглехімії відкрив член-кореспондент

АН УРСР С.М. Баранов. Для Донбасу потре-ба в такій кафедрі була очевидною. Її завід-увачі: професор А.К. Шейнкман, доценти В.П. Марштупа, Ю.М. Зубкова. На жаль, у важ-кі 90-і її розформували.

Трохи складніший шлях кафедри біохімії. Вона була створена як структурний підроз-діл кафедри органічної хімії для забезпечен-ня підготовки біохіміків на хімічному, а не бі-ологічному факультеті. Це був дуже сміливий експеримент, ідея якого належала академі-ку Л.М. Литвиненку і професору Є.Ф. Іваненко. Успішна реалізація цього задуму — беззапере-чна заслуга першого завідувача кафедри бі-охімії професора В.А. Дадалі. Виокремилася кафедра у самостійну тільки у 1976 році, хоча набір на спеціальність «Біохімія» було роз-почато вже в 1965 році. Завідувачами кафе-дри у різні роки були професори В.А. Дадалі, О.Г. Гершиков, О.М. Шендрик, академік НАНУ А.Ф. Попов. Її випускники сьогодні користу-ються підвищеним попитом.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС І РОБОТА НАУКОВИХ ШКІЛ

Оскільки до Донецька перемістилися вже сформовані наукові школи, принци-

пових проблем тут фактично не було, тому вже на початку 70-х все працю-вало.

Більше того, на факультеті було створену першу в університеті спеці-алізовану вчену раду з захисту дис-ертацій, а у 1969 році в ній захище-но дві перші кандидатські дисертації (Ю.М. Зубкова і В.М. Пандакова).

РОЗБУДОВА УНІВЕРСИТЕТУПроект університетського міс-

течка було оприлюднено вже у 1965 році. Будівля хімічного факультету цим проектом не передбачалася, але її було збудовано вже у 1973 році — одразу після побудови голов-ного корпусу університету, який з’явився у 1971. Цікавий історичний факт — один із архі-текторів проекту університетського містечка невдовзі по завершенню будівництва голов-ного корпусу переїхав до Вінниці (інтерв’ю з ним можна прочитати в «Університетських вістях» № 1519 — прим. ред.) і тут забудову-вав як головний архітектор міста мікрорайон Вишенька, де зараз знаходиться головний корпус ДонНУ у Вінниці.

ПІДГОТОВКА І ВИПУСК ФАХІВЦІВХімічні факультети, як правило, мало-

чисельні, оскільки потребують значних ресурсів. Наш до війни був в Україні чи не найбільшим. Хоча в різні періоди своєї іс-торії цей показник сильно змінювався. Так, щорічний випуск денного відділення коли-вався від 48 до 122 осіб, а з 2000 року стабі-лізувався на рівні близько 100 осіб. Ці коли-вання обумовлені лише тим, що до диплому «доходили» не всі, як це часто буває у точ-них і природничих науках.

Хімічний факультет ДонНУ знали в Україні і далеко за її межами як факультет, який готує спеціалістів з двох галузей — хімії і біохімії, а з 2010 вже з чотирьох: хімії, біохімії, аналітич-ної і фізичної хімії. Аналого цьому в Україні не має,а з 2015 року введено ряд нових спеці-

альностей.За весь час існування факультету було

підготовано близько 5000 фахівців за ден-ною, вечірньою (до 1996 року) і прискоре-ною заочною (з 2001 року на контрактній основі) формами навчання. Серед наших випускників налічується більше 30 докто-рів наук (до речі, це найбільший показник серед природничих факультетів універси-тету). Близько 15–20 % випускників здобу-ли ступіньм кандидата наук. Не менше кіль-кох десятків випускників працюють сьогод-ні за фахом у багатьох країнах світу.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ, ЛАБОРАТОРНЕ

І НАУКОВЕ ОБЛАДНАННЯЦе питання за весь час існування факуль-

тету ніколи не виходило з поля зору його де-канів ї завідувачів кафедрами. Значна кіль-кість приладів, які з’явилися на факульте-ті з початку його заснування, просто віджи-ла свій вік, але, починаючи з 2005 року облад-нання суттєво оновилося і станом на 2012 ла-бораторії були добре укомплектовані сучас-ним обладнанням нового покоління, серед якого модернізовані рентгенофазові апара-ти ДРОН-2 і ДРОН-3, цифровий хемілюмінес-центний комплекс, газовий хроматограф з капілярними колонками, рідинний хромато-граф «Shumadzu», високошвидісні діодно-ма-тричні спектрофотометри, атомно-абсорб-ційні і атомно-емісійні спектрометри.

Використання сучасного обладнання, співпраця з науковими та освітніми уста-новами України та зарубіжжя надали змогу суттєво підвищити рівень наукових публіка-цій співробітників факультету. За узагальне-ною у «Scopus» діаграмою щодо ДонНУ на долю хіміків припадає 18 %, а з урахуванням розділу інженерії та матеріалознавства — 25 % від загальної кількості.

ХІМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ДонНУ У ВІННИЦІ

Події, що відбулися в Україні у 2014 р., змусили керівництво університету піти на сміливий крок щодо переведення ДонНУ до Вінниці. На новому місці факультету ба-гато чим допомогли і допомагають випус-кники, небайдужі підприємці та благодій-ні фонди. Результати цієї допомоги і зримі, і масштабні. Третього листопада 2014 року ми увійшли до неопалюваного, абсолютно порожнього приміщення. Сьогодні воно зовсім інше.

За рік факультет отримав нове облад-нання, оснащення для наукових і навчаль-них лабораторій на суму близько 1 млн. 700 тис. грн. З’явилися комп’ютери, віднов-лено корпоративну мережу, в університеті повною мірою розгорнуто хмарні техноло-гії, завдяки яким вдалося, маючи лише осо-бисті ноутбуки, запустити минулої зими на-вчальний процес у дистанційній формі.

Наразі хімічний факультет повністю від-новив навчальний процес, у наукових ла-бораторіях проводять дослідження аспі-ранти, студенти засвоюють знання на прак-тиці, а для цікавих до хімічної науки школя-рів на факультеті проводяться профорієн-таційні зустрічі з демонстрацією дослідів.

Так, нам поки що важко, але, як свідчить наша ж історія, — це не вперше, і ми при-речені на успіх!

Леонід Литвиненко

Кафедра органічної хімії

Кафедра вуглехімії

Кафедра фізичної хімії

Лабораторії хімічного факультету у Вінниці

Кафедра неорганічної хімії

Засновник Донецький національний університет

Головний редактор Анастасія Рибальченко

Верстальник-дизайнер Надія Попова

http://news.donnu.edu.ua

Свідоцтво про реєстрацію ВЦ № 927-285 ПР

від 10 травня 2015 року

Виходить українською та російською мовами.

Безкоштовно. Наклад 500 прим.

Адреса редакції: 21021, вул. 600­річчя, 21, м. Вінниця

Тел. (066) 069­05­87 pr.div@donnu.edu.ua

Передрук матеріалів видання можливий лише з дозволу редакції

газети. Посилання на першоджерело (газету «Університетські вісті») обов’язкове.

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій, а також залишає за собою

право редагувати та скорочувати тексти.

Січень 2016 року № 1 (1526)

Газета Донецького національного університету. Заснована у 1966 р.

http://news.donnu.edu.ua

Д О С В І Д , Я К И Й Н Е М О Ж Н А К У П И Т И З А Г Р О Ш І

«ЕКОНОМІКА, НАУКА, ОСВІТА: ІНТЕГРАЦІЯ ТА СИНЕРГІЯ»Міжнародна науково-практична конференція, Братислава-Відень-Будапешт

25.01.2016

ВИЗНАЧЕНО РЕЗУЛЬТАТИ 1-го ТУРУ КОНКУРСУза програмою «Завтра.UA»

02.02.2016

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ — ВДОСКОНАЛЕННЯ ВСТУП-НИХ ВИПРОБУВАНЬпредставники юридичного факультету взяли участь у практичному семінарі

02.02.2016

Грудень ще ніколи не був таким теплим і сонячним. Ми прибули на автовокзал „Kraków Główny” о шос-тій ранку, після чорнадцятигодин-

ної поїздки в автобусі стояти нога-ми на нерухомій землі — річ при-ємна. Ще після візової перевірки на кордоні, коли стало зрозуміло, що до Кракова можна хоч якось поспа-ти — лишалося шість годин, — сон не йшов. Дорога, освітлена потуж-ними ліхтарями, вилася гладень-кою сірою стрічкою, здавалося, ав-тобус почав їхати обережніше, а на кордоні його ніби хтось полаго-див, і він перестав гарчати, стука-ти і свистіти свої дурнуваті пісень-ки. Довкола дороги степи, вітроге-нератори та дорожні огороджен-ня. Минаючи міста на шляху до не-відомого нам Кракова, ми вже зро-зуміли, що потрапили в якийсь ін-ший вимір — просторовий, часо-вий, культурний.

На вокзалі нас зустріла пані Марія — тернопольчанка, що пра-цює в Кракові на кафедрі украї-ністики. Наступна зупинка „Bursa Jagiellońska” — своєрідний гур-тожиток для студентів і викла-дачів Яґеллонського універси-тету („Uniwersytet Jagielloński w Krakowie”). Трамвайчик за двадцять хвилин доніс нас від найбільшого місцевого торговельного центру „Galeria Krakowska” майже до са-мого гуртожитка. Ключ від кварти-ри підійшов і до дверей під’їзду. На відпочинок після дороги ми виді-лили годину, а потім — в бій.

Мапу ми купили ще на автовок-залі, маю таку традицію. Щоб не гая-ти часу, спершу вирішили відшукати корпус Інституту східнослов’янської філології („Instytut Filologii Wschod-niosłowianskiej”), де мало проходи-ти моє стажування та стажування

Олександра Рубайла. Я займався винятково українською мовою, пан Олександр відвідував також заняття з російської мови.

Дякуючи ко-рисним настано-вам декана філо-логічного факуль-тету Володимира Мозгунова, який свого часу жив і працював у Кракові майже три роки, ми майже за-вжди знаходили потрібне нам міс-це за лічені хвили-ни. Тож така була тактика — спочат-ку розвідка, а вже потім відпочинок.

Чарівне місто просто жерло нашу увагу — кожен куточок, ко-жен магазин і магазинчик, кожна шибка і кожні двері були чимось цікавим і дивовижним; це зараз я вже можу сказати, що Краків про-сто налаштовував нас на хвилю та-ємничості і всього меґанового, на-справді ж там багато досить звич-них для нас речей — ті самі матері-али, ті самі автомобілі, велосипеди, торговельні марки світового рівня, схожі люди. Навіть мова схожа — на день нашого приїзду польською з нас трьох міг говорити лише я, але мої колеги дуже швидко поча-ли розуміти, що кажуть до них, і відповідати. А тоді нам здавалося, що ми в казці, в якій мій улюблений Львів виріс і звідкісь набрався но-вої історії, обріс міфами про дра-конів, напади турків, історіями ко-

хання і перенісся на триста кіломе-трів на Захід, і не просто на Захід, а в Європу.

Центром туристичного крако-ву є, як і у Львові, ринок — „Rynek Główny” — тут є все і нема нічого. Тут шматки історії розчиняються в сучасному, а сучасне розчиняєть-ся у всюдисущному «надсучасно-му» глобалізованого світу. Годі про це й говорити, це можна побачи-ти й у Львові, Ужгороді, Кам’янці-Подільському й інших містах з бага-тою історією більшою або меншою мірою.

Неділя, шосте грудня, като-лицький День святого Миколая („Mikołajki”) — годі й шукати від-критий магазин (окрім супермар-кетів і центру міста), сервісний центр чи перукарню: по-перше,

свято, яке поляки не обходять про-сто цукерками, а, по-друге, неділя — це не лише справжній вихідний, це навіть не день для хатніх клопо-тів; тому містом гуляють натовпи людей — в центрі зазвичай турис-ти, а у віддалених куточках міста мешканці міста — krakowiaki.

Окрім кількох корпусів у цен-трі міста, Яґеллонський універси-тет також має власний кампус в одному зі спальних районів тро-хи далі від центру міста. Тут, крім навчальних корпусів, музеїв, бі-бліотек, лабораторій є також гур-тожитки. Тут є все для академіч-ного життя, якщо маєте бажання — звідси можна не виходити зо-всім. Сади, парки з тренажера-ми простонеба, алеї і супермар-кети заповнюють весь кампус,

що займає три квартали новобу-дов. На кожній будівлі є таблич-ка з написом, коли і ким розпоча-то будівлю об’єкту, скільки трива-ла, скільки коштує і хто є мецена-том. Меценат майже всюди один — Європейський Союз.

Я проходив своє стажування на кафедрі україністики, що належить до Інституту східнослов’янської фі-лології, яка знаходиться, в свою чергу, на філологічному факуль-теті. Відвідував заняття з україн-ської мови, яку викладали полякам як іноземну. Це цікавий досвід як з боку методів вивчення української мови як іноземної, так і просто для мене як українця — не щодня по-бачиш, як іноземці вчать україн-ську мову. Певні лексичні і грама-тичні схожості української і поль-ської, до речі, трохи полегшують завдання для студентів-поляків. Зі мною також стажувався Олександр Рубайло, який відвідував заняття студентів-русистів.

За майже три тижні у Польщі ми встигли попрацювати, відпочити, звикнути до Кракова і засумувати за домівкою водночас — так воно завжди буває у подорожах.

У день повернення кожен із нас розумів — ця подорож дала нам безцінний досвід і навчила по-іншому дивитись на багато ре-чей. Система вищої освіти Польщі, один із найдавніших університе-тів Європи — це те, що варто поба-чити у житті. Європейські цінності стали на декілька кроків ближчи-ми, а європейська освіта — зрозу-мілішою.

Завдяки проекту «Європейський розвиток ДонНУ у Вінниці» студенти та викладачі університету мали змогу відвідати ряд вишів Європи задля стажувань, обміну досві­дом та участі у наукових конференціях.

Так, представники філологічного і біологічного факультетів об’єднаною делега­цією відвідали Яґеллонський університет у Кракові (Польща). До делегації входили асистент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Олександр Рубайло, доцент кафедри фізіології людини і тварини Олег Єрмішев та сту­дент ОКР «Магістр» філологічного факультету Максим Багров, який і поділився своїми враженнями від Польщі з «Університетськими вістями».

Максим Багров

Бібліотека університету у Кракові

Олег Єрмішев у біологічній лабораторії Ягеллонського університету

На кампусі університету

В І ТА Є М Оз присвоєнням вченого звання професора:

— завідувача кафедри неорганічної хімії Георгія Ми хайловича Розанцева;

— в.о. завідувача кафед ри української мови та прикладної лінг-вістики Михайла Олексійовича Вінтоніва;

* * *з присвоєнням вченого звання доцента:

— доцента кафедри конституційного, міжнародного і кримі-нального права Лілію Олександрівну Нікітенко;

— доцента кафедри україн ської філології і культури Олену Вікторівну Антонюк;

— доцента кафедри управління персоналом та економіки праці Клавдію Анатоліївну Тахтарову;

— доцента кафедри маркетингу Вік то рію Геннадіївну Попову;— доцента кафедри педагогіки та управ ління освітою Лілію

Асхатівну Мар тинець;— доцента кафедри загального мовознавства та історії мови

Тетяну Миколаївну Вінтонів.

Адміністрація Донецького національного

університету п о в і д о м л я є

про зміни банківських реквізитів для оплати

за навчання з 1 січня 2016 року:

р/р 31250260100644,МФО 820172,

ЄДРПОУ 02070803Державна казначейська

служба України

Втрачений студентський кви ток на ім’я Бондар Анаста­сії, сту дентки 1 курсу філологіч-ного факультету, вважати не­дійсним.

ДО СВЯТА ОСВІТА / НАУКА ВІДОМИЙ / НЕВІДОМИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ