«АгроПартнер. Украина» №6 (431) от 18.02.2013 г

Издательство «АгроПартнер®» • № 6 (431) • 18.02.13 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua 1

№6 (431) 18 февраля 2013 г.

Издательство «АгроПартнер®» • № 6 (431) • 18.02.13 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua2

Прорыв в зерноочистке *

Уважаемый читатель, прошуизвинение за пафос в названиистатей о ситах и решетах. Сегод�ня, когда политики в борьбе за го�лоса избирателей «насилуют»слово прорыв, который якобысделает страна, если они придутк власти, а на деле все заканчи�вается прорывом их в парламент,то само это слово уже как признакобмана. Но если я убежден, чтозерноочистка и калибровка, в ка�кой бы стране она не проводи�лась, востребует запатентован�ные мной решета, взаменштампуемых во всем мире плос�ких решет, ибо только замена од�ного решета на другое повышаетпроизводительность зерноочи�щающей и калибрующей техникиминимум на 30% (а на некоторыхразмерах отверстий более чем на100%) при принципиальном из�менении взаимодействия просе�иваемого материала с решетами,что, в дополнении к сказанному,повысит качество очистки зернаи отбора высокопродуктивных се�мян, то разреши все�таки назватьэто предложение прорывом.

Если в предыдущей статье наэту тему было показано, как заме�на сита с круглыми отверстиями насито с гексагональными отверсти�

ями улучшают очистку зерна отмелкого сора за счет повышеннойпроницаемости сит, то в этой ста�тье будем говорить о замене плос�ких щелевых решет на решета Фа�деева (Патент Украины №37527,патент России №81660).

Итак, щелевые решета сегодня(рис.1). Основные недостатки.

Технология производства тако�го решета простая – штамп опре�деленной геометрии вырубает вплоском листе отверстия прямо�угольной формы. При этом, выру�бающий пуансон штампа, вытяги�вает металл при резке и образуетна нижней части листа заусеницупо периметру отверстия. Отече�ственные производители такихрешет не удаляют эту заусеницу –сотрется, мол, зерном при рабо�те. Да, сотрется, но сколько зернаэта заусеница успеет порезать(режется защитная оболочка зер�на и зародыша, толщина которой0,1�0,3 мм). Особенно травмиру�ются семянки на машинах, гдеочистка решет производится щет�

ками или, того хуже, скребками(такие машины десятилетиями по�ставлялись в страны бывшегоСССР как зарубежными таки и оте�чественными производителями)(рис. 2). Процесс травмированияпри этом усугубляется еще и тем,

что решето совершает возвратно�поступательные колебания часто�той более 10 гц. В машинах типаБЦС картина по травмированиюеще хуже. «Встреча» зерна с реше�том начинается с удара со скоро�стью около 4 м/с (частота враще�ния барабана 2 об/с), затемцентробежная сила прижимаетзерно к острой кромке отверстияс силой во много раз большей соб�

ственного веса семянки, причем,решето при этом совершает воз�вратно�поступательные колеба�ния высокой частоты в вертикаль�ном направлении (рис. 3) и, вдовершении, крупное зерно в та�ких машинах в начале «потрется»о кромки подсевных решет, а ужепотом проскочит в отверстие сво�его последнего решета. Если при

этом, на застрявшую зерновку, вы�ступающую из отверстия, накатит�ся очищающий ролик, то он вооб�ще может зерновку разрезать.

Низкая проницаемости (отно�сительная доля площади отвер�стия к площади решета) ограничи�вает производительность машин.

Положение зерновки на плос�ком решете – случайное собы�тие, и если случится не так какнадо, то зерно сойдет со «свое�го» решета, на котором должнобыло пройти, на следующее – не«свое» с увеличенным для негоразмером отверстия (рис. 4).

Зерно имеет три размера(рис.5) длину, ширину и толщи�ну. Ответ на вопрос: по какомуиз двух (ширине или толщине)происходит калибровка на плос�ких решетах отдан случайнымсобытиям. В любом случае, дляпросева на таких решетах отвер�стия должны иметь размер неменьше ширины зерновки.

Исследования показывают,что отсутствие на плоских реше�тах разрыхлителей снижает воз�можность проникновения прохо�довых частиц сквозь слой зернак решету. Особенно это негатив�но сказывается при маятниковом

(круговом) колебании рассевов(машины типа БИС, БСХ,Schmidt�seeger и т.п.), где от�сутствуют колебания решет ввертикальном направлении.

Все вышеперечисленные не�достатки устраняются одним ре�шением. Решета Фадеева(рис.6) выполнены из круглыхпроволочек, образующих решет�ку из поперечин и основ. Рассто�яние между поперечинами явля�ется определяющим размеромдля сортирования материала.

Преимущества решет новойгеометрии:

– не травмируют зерно;– проницаемость выше, по

сравнению с плоскими реше�тами, что позволяет поднятьпроизводительность всех су�ществующих ситовых сепара�торов и тех, которые произво�дятся и будут производиться;

– изменяют малоэффективныйвероятностный принцип взаи�модействия зерна с плоскимрешетом на вынужденно�ори�ентируемый, т.е. рельеф решетапринудительно ориентирует зер�но для «примерки» к размеру от�верстия; на таком решете, зернои решето как бы договариваютсядруг с другом. Решето предлага�ет зерновке развернуться в сво�ем движении и примериться посамому малому размеру – толщи�не, то есть то, что зерновке и нуж�но: пройти через отверстие какможно меньшего размера, чтобычерез него не прошел сор.

Это хорошо видно, на примересемян льна. Семянки поворачива�ются и все проходят через щельравную 1,2 мм, а весь сор, крупнееэтого размера сходит с решета(рис. 7). Каналы на таком решете– это щелевые воронки, примыка�емые друг к другу, не имеющие

плоских участков, что постояннопровоцирует частички к свалива�нию в каналы в отличие от плоскихрешет, которые «безразличны» кположению зерна на них.

На решетах предлагаемой гео�метрии, каждая точка касания с

частицей (сор это или зерно) спо�собствует движению частицы котверстию, и ориентируют ее приэтом примериться наименьшимразмером. Таким образом, пред�лагаемые решета принципиальноменяют процесс просеивания – водном случае пропуская частич�ки мелкого сора, разворачивая ихмалым размером к отверстию,а в другом случае задерживаюткрупный сор, пропуская зернопри совпадении его толщиныс величиной отверстия. На та�ких решетах, например, поло�винки бобовых культур прохо�дят со 100% разделением напервых же решетах (рис. 8).

Все вышесказанное, при заме�не традиционных решет на пред�лагаемые, обусловит необходи�мость изменить рекомендации поразмерам решет на всех зерно�очищающих и калибрующих ма�шинах. Уменьшение отверстий нарешетах новой геометрии посравнению с плоскими решетамидля полного прохода зерна разныхкультур зависит от разности раз�меров ширины и толщины зерна.Рекомендуемые размеры на сор�тировочные и подсевные ситаприведены в таблице (рис. 9.).

При этом на сортировочныеситовые корпуса устанавлива�ются решета на 0,2 мм меньшемаксимально возможного раз�мера толщины зерна, а на под�севные – на 0,2 мм больше тол�щины минимально возможногоразмера толщины зерна. Такойпринцип позволяет, практичес�ки, без потерь зерна удалитьмаксимальное количество сора,как крупнее, так и мельче зерна.

При этом варианте с сортиро�вочного решета сойдет весь соркрупнее толщины зерна, а черезподсевные решета пройдут:

– щуплое, давленое, сильно не�доразвитое зерно;

– минеральная примесь (комоч�ки земли, песок и т.п.);

– мелкая органическая примесь(пленки, вегетативные части сор�ных растений, семена дикорасту�щих растений);

– битые и по�врежденные вреди�телями зерна ос�новной культуры;

– вредители и ихличинки, находящи�еся в межзерновомпространстве.

Уважаемый чита�тель, буду рад уз�нать, что ты согла�сишься со мнойотносительно слова«прорыв», ну а еслинет, постараюсь вследующих работахдотянуться до уров�ня твоих ожиданий.

С уважением,к.т.н., доцентФадеев Л.В.

ООО«Спецэлеватормельмаш»

Тел.: (057) 373�80�60,(050) 157�57�40

www.agro.imperija.comE�mail:

[email protected]


Насіння соняшнику селекції АПФ «Флора» � запорука високого урожаю *

Гібриди соняшнику се�лекції АПФ «Флора» (м. Оде�са), автором яких є докторбіологічних наук, професор,нагороджений міжнародноюзолотою медаллю ім. Пусто�войта, Бурлов Віктор Василь�ович, що внесені до Держ�реєстру, після 2002 рокуЗнахідка, Захист, Заклик,Флокс, Фрагмент, Застава,Злата, Аракар вирізняютьсястійкістю до 6�ої та 7�ої (F,G)раси вовчка. Саме ці, абоподібні їм, за цією ознакою,гібриди в найближчий часмають зайняти біля 80% то�варних площ соняшника в Ук�раїні. Основна маса інозем�них та вітчизняних гібридівсоняшнику (біля 95%),стійких до 5�ої (Е) раси, в разіїх використання, стимулюва�тимуть виникнення нових,більш вірулентних рас пара�зита (F,G,H та ін.) та стрімкеїх розповсюдження, що всвою чергу, приведе до ситу�

ацій, що зараз склалася в Ро�стовській області (РФ) та вєвропейському регіоні Туреч�чини. Там основним чинни�ком, що лімітує виробництвосоняшника, є не бур’яни, авовчок, який виробники, че�рез відсутність гібридів,стійких до нових рас парази�та, змушені знищувати шля�хом використання гербіцидів.

Використання гербіцидів єальтернативним шляхом за�хисту соняшнику від уражен�ня вовчком. Така програмазахисту заснована на викори�станні спеціально створенихселекціонерами гібридів со�няшника, рослини яких стійкідо страхових гербіцидівімідазолової групи. Відоманімецька фірма «БАСФ», якає оригінатором гербіцидуімідазолової групи Євро�лайтінг, розробили та з успі�хом втілюють у виробництводоволі ефективну системузахисту посівів соняшнику не

тільки від бур’янів, але й відвовчка. Ця технологія захис�ту соняшника відома під на�звою «Clearfield», що в пере�кладі з англійської означає«чисте поле».

Товарні площі соняшника,де використовуватимутьсягібриди, стійкі до Євролайті�нгу, щорічно збільшувати�муться.

В приватній АПФ «Флора»створений перший вітчизня�ний, стійкий до євролайтінгугібрид Ліміт, що з 2010 рокувипробувався в мережі сор�тодільниць Держслужби Ук�раїни. На відміну від стандар�ту олійність насіння гібридуЛіміт, за даними наших сор�товипробувань, у 2012 роцістановила 48,1%, проти45,7% до стандарту, а врожайолії – 797 кг/га – на 102 кг ви�щий, ніж у стандарту. ГібридЛіміт на відміну від майже всіхіноземних гібридів, насінняяких щорічно імпортується в

Україну, також вирізняєтьсястійкістю до 6�ої (F) раси вов�чка. Сподіваємося, що цей таціла низка створених фірмоюФлора гібридів складатимутьгідну конкуренцію іноземнимгібридам.

Гібриди соняшнику се�лекції АПФ «Флора» вирізня�ються спільними ознаками,мають генетично обумовленустійкість до найвірулентніших720–730 рас несправжньоїборошнистої роси; 6�ої та 7�ої (F,G) рас вовчка, надзви�чайною посухостійкістю тапридатністю для вирощуван�ня за інтенсивними техноло�гіями, толерантністю до загу�щення посівів, високимвмістом олії 50–53%. Опти�мальний урожай насіння за�безпечують при густоті сто�яння рослин соняшника уперіод вегетації (в залежностівід гібриду та регіону вирощу�вання) у межах 55–75 тис. нагектар.


Буряки б’ють рекорди *

Кормовий буряк є відміннимкормом, необхідним для жив�лення всіх видів тварин: коней,великої рогатої худоби, свиней,домашніх птахів і дрібної худо�би. Характеризується дуже ви�сокою врожайністю коренеп�лодів, листя і сухої маси.

У м’ясної худоби кормовийбуряк покращує ефективністьзастосування комбікормів ігарантує смачне, нежирнем’ясо. У харчуванні свиней євідмінним нежирним кормом– заміщає картоплю, яка вик�ликає зайву жирність. У хар�чуванні молочних корів буряк

стимулює вироблення моло�ка і впливає на підвищеннявмісту жиру і білка в молоці.

Коренеплоди містять 75–85% води, 10–15% цукрів, 3–6% протеїну (до 2% перетрав�ного білка), 0,3–0,7% жиру,1–3% клітковини, 12–18% во�

дорозчинних су�хих речовин, віта�міни, володіютьгарною лежкістю.Бадилля згодо�вується в свіжо�му вигляді, ви�користовуєтьсяд л я п р и г о т у �вання трав’яно�го борошна.

Усвідомлюючиважливість цієїкультури, вітчиз�няні та закор�донні селекціо�нери постійно

створюють нові високовро�жайні сорти. Родзинкою2012 року став білоруськийсорт «Лада»,який показаврекордну врожайність – 1720ц/га! Вперше українськимаграріям їх представила ком�панія ТОВ «Арсистем».

«Лада» – високоврожайний

однопаростковий сорт кор�мового буряка селекції НПЦНАН Білорусі із землероб�ства. Відрізняється швидкимростом у початковий період.М’якуш білий, щільний, соко�витий. При збиранні коре�неплід висмикується з неве�ликим зусиллям. Сортмалоквітковий, стійкий доцеркоспорозу весь періодвегетації та до кагатної гнилі– при зберіганні. Здоровий таактивний ріст листя триває досамого збирання. Макси�мальна зареєстрована уро�жайність – 1720 ц/га, збірсухої речовини – 288 ц/га.Вміст цукру – 11–13%. Вмістсухої речовини – 18%. Серед�ня урожайність – 1200 ц/га.

Кормовий буряк сорту«Лада» – однопаростковий(до 90%). Ця особливістьдозволяє зменшити кількістьпосівного матеріалу в 2–3рази (норма висіву сорту«Лада» – всього 4 кг/га) та на�завжди відмовитися від про�ріджування (посів на встанов�леній відстані).

Для захисту посівів від хво�роб, шкідників та несприят�ливих природних умов на�

сіння інкрустується (оброб�ляється комплексом захис�но�стимулюючих речовин).

Нехай родить!

Замовити насінняможна за тел.:

(067)441�83�34.ТОВ «Арсистем»,

м.Київ,вул.Туполєва,17�ж.

e�mail:[email protected]



ЧАСТНЫЕ ОБЪЯВЛЕНИЯ• ЗАКУПАЕМ сою, люпин, МАСЛИЧНЫЕ КУЛЬТУ$

РЫ, отходы масличных культур. ПРОДАЕМ масло,жмых. Тел.: (0562) 38$55$40, (050) 922$42$34.

• Реализуем ЕМКОСТИ Б/У биметаллические, нержа�веющие, эмалированные, металлические. Пищевые; тех�нические; для сыпучих; для жидких удобрений, КАС. 10 ...25, 50, 75 ... 100 куб. м. Тел.: (095) 829�44�15.

• Фирма реализует СИЛОС (кукуруза молочно�воско�вой спелости). Николаевская обл., Николаевский р�н.Моб.: (067) 512�40�37 Сергей.

• Реализуем семена суданки тонкостебельной.Гарантия качества, организация доставки. Тел.: (067)605�32�87.

• Куплю подсолнух (кондитерский, товарный),зерновые. Продам с/х технику б/у. Запчасти СУПН но�вые (эжектор, пластиковые банки под удобрения).Возьму с/х технику под реализацию. Наш сайт:next.uaprom.net. Тел.: (067) 566�16�74.

• ПРОДАМ ПОДШИПНИКИ,САЛЬНИКИ,СТОПОР$НЫЕ КОЛЬЦА, КРЕСТОВИНЫ. Широкий ассортимент.Доставка по Украине. тел.0960285473, 0985363386.

• Компания «Райз» предлагает семена украинскогои импортного производства (Pioneer, Майсадур Семанс,Syngenta, Nuseed Serbia, Терра Вита, Dow AgroSciences,Monsanto, Дикманн ). Средства защиты растений (гер�бициды, фунгициды, инсектициды, протравители, ре�гуляторы роста). Менеджер восточного региона Ка�пуста Максим Петрович. Тел.: (067) 566�16�74.

• Минеральные удобрения: селитра аммиачная, кар�бамид, КАС�32, нитроаммофоска, суперфосфат, сульфо�аммофос, смеси NPK (17:17:17; 20:20:10; 4:20:10),donagrohim.com.ua. Тел.: (050) 087�42�46, (067) 871�31�87.


«Заграва» української селекції *

Президент Національноїакадемії аграрних наук Ук�раїни В.Ф. Петриченковідмічає, що у забезпеченніпродовольчої й енергетич�ної безпеки держави порядіз виробництвом зерна стра�тегічне значення має вироб�ництво олійних культур.

За останні два десятиріччяплощі посіву олійних культурв Україні збільшились від 1,9до 6,8 млн. га, або в 3,6 рази.Виробництво насіння цихкультур у 2011 р. досяглонайвищого рівня за всю істо�рію України – 12,5 млн. т.

У зв’язку з активним розвит�ком олієжирової промисло�вості, потреба якої в сировиніперевищує 10 млн. т, в останніроки відбулося значне роз�ширення площ посівів соняш�нику. Це призвело в багатьохгосподарствах Степу до пору�шення структури науково об�ґрунтованих площ посіву цієїкультури. За оптимального на�сичення сівозмін соняшни�ком (не більше 15%) у бага�тьох випадках його частка вструктурі посівів перевищу�вала 30% (Дніпропетровсь�ка, Запорізька, Кіровог�радська, Луганська області).

Значне перевантаженнясівозмін соняшником спри�чинило низку негативнихявищ: поширення і посилен�ня шкодочинності хвороб ташкідників, зменшення уро�жайності інших культурсівозміни. Тому галузевоюпрограмою «Олійні культури– 2015» передбачено оптим�ізувати площі посіву соняш�нику до рівня 3 млн. га.

Разом з тим галузевоюпрограмою «Олійні культури– 2015» передбачено подаль�ше нарощування виробницт�ва олійних культур до 15 млн.т. Головним напрямком до�сягнення намічених обсягіввиробництва є підвищенняурожайності соняшнику наоснові застосування новихвисокоурожайних та високо�адаптивних гібридів.

Селекціонерами Всеук�раїнського наукового інсти�туту селекції (ВНІС) створе�но ряд високоурожайнихгібридів соняшнику: Соняч�ний настрій, Українське со�нечко, Український F1, Заг�рава, Армагедон та інші.Хочеться привернути увагувиробників до високоуро�жайного і високоадаптивно�

го гібриду Заграва. Гібридмає високий потенціал уро�жайності (52 ц/га), вміст оліїстановить – 50–52 %. Гібридхарактеризується стійкістюдо вовчка та несправжньоїборошнистої роси, високо�та середньотолерантний дофомозу, сірої та білої гнилей.Гібрид Заграва має високустійкість до полягання і доб�ре пристосований до механі�зованого збирання. В зв’яз�ку з високою холодостійкістюгібрид рекомендується дляранніх строків посіву.

Гібрид Заграва характери�зується високою адаптивні�стю. Висока адаптивність –це здатність гібрида давативисокий урожай в різних зо�нах та за різних умов. ГібридЗаграва у 2011 році показаввисоку урожайність всхідних, центральних і захід�них областях України. Так, вСумській області (ПСП «Ко�мишанське», Охтирський р�н) на площі 200 га гібрид давпо 25 ц/га, в Полтавській об�ласті (ФГ «Суворов М.О.») наплощі 100 га – 27ц/га, в Чер�каській області (СВГ «Юлія»,Драбівський район) на площі300 га отримано урожайність

20 ц/га, в Хмельницькій об�ласті (ФГ «Заміхівське 06»,Новоушицький р�н.) на площі50 га урожайність становила25 ц/га, у Запоріжській об�ласті гібрид показав уро�жайність 32 ц/га.

За роки випробування тавирощування у гібрида Заг�рава не помічено будь�якихочевидних недоліків, які бмогли негативно вплинути наурожайність.

Федір Микитович Парій,доктор біологічних наук,

завідувач кафедригенетики,

селекції рослинта біотехнології

Уманського національно�го університету садівництва

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙНАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

СЕЛЕКЦІЇ03022, Україна, м. Київвул. Васильківська, 30

т./ф.: (044) 259�72�15,(050) 440�36�96, (067)

505�47�[email protected]

www.vnis.com.uaПП «Насіннєва

компанія ВНІС»


Documents

«АгроПартнер. Украина» №6 (431) от 18.02.2013 г