ПЛАСТ

Олександр Тисовський (псевдо Дрот) – один із засновників Пласту

В 2016 році виповниться 130 років від дня народження одного із засновиків

Пласту Олександра Тисовського

9 серпня 1886 року у селі Бикові (тепер – Мостиський район Львівщини)

народився Олександр Тисовський (псевдо "Дрот") – один із основоположників

Пласту, організації молоді, яка служила українському народові з 1912 року.

Видатного українця його сучасники називали педагогом за покликання та

згадували як людину, що славилася своєю великою любов'ю до молоді.

Вважаючи, що школа навчає, але не виховує, видатний педагог розробив

виховну систему, яка мала цілий ряд своїх особливостей, що робили її

унікальною та відрізняли від більшості скаутських організацій світу. Принцип

системи полягав у тому, щоб через працю над собою йти до розвитку та

гартування свого характеру. Ключовим елементом у вихованні молоді, за

Тисовським, були і досі є ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання

свого обов'язку. Головну увагу він покладав на самовиховання при допоміжній

ролі виховника в Пласті. Саме це стало поштовхом до заснування позашкільної

організації молоді, яка давала їй те, чого не здатна була дати школа.

Олександр Тисовський з 1911 до 1939 року викладає природознавство в

Академічній гімназії Львова. Саме в Академічній гімназії він в 1911 році

організовує пластовий гурток, з яким 12 квітня 1912 року проводить першу

Пластову присягу. Ця дата вважається датою заснування Пласту.

В часи Першої світової війни Тисовський склав слова Пластового Обіту

(Пластовий Обіт – це урочиста пісня, яку традиційно співають пластуни і

пластунки після складання Пластової присяги). Пластовий Обіт 19 грудня

1916 року вперше виголосила як присягу тодішня 1 чота пластового полку

(тепер куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного у Львові на своїх перших

чотових (курінних) сходинах.

В 1939 році д-ра Тисовського призначено професором зоології Українського

державного університету ім. І. Франка у Львові, згодом – деканом факультету

(1939-1941).

Олександр Тисовський також є автором книжечки "Пласт" (1913) та підручника

"Життя в Пласті" (1921, 1961, 1969).

З приходом радянської влади на Західну Україну в 1939 році всi українськi

органiзацiї були забороненi, в тому числi й Пласт. Колишнi пластуни стали

одними з перших жертв масових репресій.

З початком Другої світової війни діяльність Пласту припинилася. Тисовський у

співпраці з Українським центральним комітетом безуспішно намагався

відновити пластові організації. В 1944 році разом з дружиною він емігрував в

Австрію до Відня. В той нелегкий час емігрувала за кордон також велика

частина свідомих українців. Організація Пласт починає діяти на нових місцях

поселення українців за межами України. Починаючи з 1950 року Український

Пласт розгорнув активну дiяльнiсть в Австралiї, Аргентинi, Канадi,

Великобританiї, США, Нiмеччинi. Заснувалися пластовi осередки в Бразилiї та

Тунiсi. Поодинокi осередки почали дiяти у Францiї, Iспанiї, Iталiї, Португалiї.

Тисовський продовжував відігравати провідну роль у Пласті й в післявоєнний

період.

Ювілейна міжнародна пластова зустріч в Канаді. 1957 р. (Дрот по середині)

Помер видатний українець 29 квітня 1968 року у Відні, де з 1944 року

перебував у еміграції.

Друг Олександр Тисовський

РОЗПОВІДЬ

ХТОСЬ ІНШИЙ

- Загін! Шикуйсь! – скомандував Коник. Комашки вишикувалися в рядок

біля вулика. Після обіду вони вирушали в далекий похід. А тепер всі мали

підготуватися, спакувати свої речі в рюкзаки. Коник явно був чимось

стурбований:

- З великим сумом мушу повідомити вам про те, що наша спільнота

втратила дуже хороших людей: пана та пані Хтось-Інший. Сім'я Хтось-

Інший жила з нами багато років, вони робили найважливішу роботу. Коли

потрібно було зробити щось складне, підготувати щось в школі або

попрацювати вдома, їхнє ім'я було у всіх на вустах: «Хай хтось інший це

зробить!» Вони завжди брали все на мандрівку («Хай хтось інший візьме

казан»), готували всі забави («Хай хтось інший пише сценарій»).

Пан та пані Хтось-Інший були прекрасними помічниками, але насправді

вони такі ж, як і ми. І розуму мають стільки ж, і сил. Вони робили все

якнайкраще, але ми завжди хотіли від них більшого. Ми мусимо визнати, що

подружжя Хтось-Інший не могло зробити всього, чого ми від них чекали.

Запала глибока тиша. Бджілка кліпала очима, ось-ось мала заплакати. Їй

було дуже шкода подружжя:

- І…З ними, певно, сталося щось жахливе!

- Нам буде дуже важко замінити їх, - продовжував Коник. – І зараз ми

повинні подумати, як жити без них далі. Вони залишили нам гарний

приклад для наслідування.

Усі, крім Бджілки, вже не могли втриматися від сміху. А Бджілка ще більше

рознервувалась, ніяк не могла второпати, чому всі сміються.

- Ну, молодець, Конику. Ти так вдало розіграв перед ними «трагічну»

сценку замість того, щоб у котрий раз повчати і сварити всіх, - сказав

Равлик.

- То з Хтось-Іншим усе гаразд? – розгублено запитала Бджілка.

- Звичайно гаразд! – відповіли всі хором.

- Від сьогодні вони змінили своє ім'я. Тепер їх звати «Я»! – сказав Коник.

Чи не так? Хто хоче нести казан?

- Я! Я! Я! – залунало навколо.

Проте казан зник. Його схопила Бджілка і понесла до свого рюкзака.

Здається, вона щось зрозуміла…

ДАВАЙ ПОГРАЄМО

Гра «Концерт»

Виховник дає кожному новакові назву якогось звіряти чи птаха, чий

голос він повинен наслідувати. На знак виховника новаки дають

концерт, наслідуючи голоси даних звірят. На черговий знак всі

стараються записати звірят, яких вони впізнали. Вислід точкується, і

виграє новак, який відгадав найбільше точок.

СУПЕР МАЙСТЕРКА

Закладка для книжки – олень (орігамі)

Новорічна гірлянда-ялиночка (з паперових форм від мафінів)

Новорічні ліхтарики

Новорічний запашний віночок

ХТО ЩО МОЖЕ

Цікаві факти про українську мову

Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. Цікавим фактом про

українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На

мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю

мовою світу.

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на

цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною

літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається

з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів

«дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.

А вони можуть…

В середньому, діти сміються близько 400 разів на день, а дорослі – близько 15

раз в день.

Венеpа – єдина планета Сонячної системи, яка обертається пpоти годинникової

стрілки.

Акула – єдина риба, яка може моргати обома очима.

Найменша країна світу: Ватикан, її площа становить 44 га, а населення - менше

тисячі чоловік.

Найвища людина у світі Роберт Першинг Уодлоу. Його ріст у 22 роки становив

2 м 74 см.

Раз на рік в Гондурасі настає сезон рибних дощів. Між травнем і липнем в небі

виникає темна хмара, виблискують блискавки, гримить грім, і 2-3 години ллє

сильний дощ. Як тільки він припиняється, на землі залишаються сотні живих

риб.

Найвищою горою в сонячній системі є «Олімп». Знаходиться вона на Марсі і

має висоту 27 км.

ПІСЕНЬКА Вифлеємський Вогонь Миру – це міжнародна щорічна скаутська акція до

святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню,

запаленого на місці народження Ісуса Христа. По Україні святий Вогонь

поширюють пластуни. Вони багато років поспіль перебирають на кордоні

Вифлеємський Вогонь від польських скаутів й передають його українській

громаді, церквам, заносять його до лікарень, притулків, шкіл, щоб кожен міг

відчути тепло Вифлеємської зірки.

Пісня Вифлеємського Вогню

Миру

В небі зірка спалахнула,

В серці іскра промайнула –

Десь народився Господь.

З меду і з полину, у блаженну днину

Я вітатиму Його.

Хай співає небо, я іду до Тебе,

Я вітатиму Його.

Приспів:

Вогонь любові, вогонь добра,

Неси у світлі ліхтаря

Хай знає кожен Божий дім –

Ми понесем вогонь, даруючи любов

Усім.

Місячне проміння стукає у шибку,

Тихо кличе нас у даль.

Серце звеселяє, душу зігріває

Миті сонячний розмай.

Сила твого серця

Хай в ділах озветься

І воскресне на устах!

Приспів.

Янголи співають,

Бога звеселяють.

Щастя будять у серцях.

Радість світ єднає,

Небо нам співає

І освітлює той шлях!

Ніжністю дитина

Щира і невинна

Нас веде у майбуття!

Приспів.

ЗДОГАДАЙСЯ – ВІДГАДАЙСЯ Для кмітливих новаків і новачок, та їхніх батьків

Стоїть корито,

Повне води налите.

***

Через воду він проводить,

А сам з місця вік не сходить.

***

Хоч не літак, а крилатий,

Без крил не може працювати.

***

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна.

***

З небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан.

***

Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає?

***

У нашої бабусі

Сидить дід в кожусі,

Проти печі гріється,

Без води умиється.

***

Щоб мені кудись дійти,

Треба всю її пройти.

Бере початок від порога

Далека чи близька…

*** На одній нозі танцюю,

Зовсім я не байдикую.

Ти мене лиш накрути –

Та в таночок знов пусти.

***

Де у полі квітне гречка,

Стоїть хатка невеличка.

Ти зустрінеш там родину,

Що працює без упину.

***

Уночі понад водою

Білий дим пливе рікою.

Тільки сонечко засяє –

Білий дим кудись тікає.

***

Плине він, біжить, минає,

Нам його не вистачає.

Щойно осінь – вже зима,

Ось він був, а вже – нема.

***

Запах, колір – все відмінне,

Посміхнешся неодмінно.

Як серединку кусати,

Скривить так, що й не впізнати.

***

Знизу вгору, потім вниз

Чудо-віз мене привіз.

Без руля і без коліс

Тягне вгору – потім вниз.

ПОСМІХАЄМОСЯ - Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше робити уроки.

- Чому?

- Мені досить і тих помилок, котрі я роблю сам.

***

- Тату, коли я виросту, то буду полярником.

- Дуже добре, синку.

- Я вже зараз хочу готуватись до цього.

- Як же?

- А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

***

Мама черепаха

В серпні перший раз

Проводжала сина

В школу, в перший клас.

А чому це в серпні?

Ясно нам чому:

Щоб не запізнитись

На урок йому!

***

- Що ти робиш, Оленко? - запитує п’ятирічну дівчинку старша сестра.

- Пишу листа своїй подружці Катрусі.

- Та невже? Але ж ти не вмієш писати.

- Дарма, - відказує Оленка. - Катруся ж не вміє читати.

***

- Іванку, в тебе мокрий чуб. Ти знову без дозволу купався.

- Я впав, мамо.

- Не мели дурниць – одяг на тобі сухий.

- Я знав, ти розсердишся, якщо я його намочу. І перед тим як падати, роздягся.

***

- Ну, Петрику, тобі вже три роки, - каже тітка малому. – Ти вже вмієш добре

розмовляти?

- Авжеж, тітонько, вмію. Але тепер, коли я навчився добре розмовляти, мені

щодня говорять, щоб я тримав язик за зубами!

Джмелика ростять:

Редактор – с. Віта Дідик;

Медошукачі – с. Віта Дідик, с. Дарина Біль, с. Оксана Яцківська,

с. Оксана Василик, б. Володимир Поліщук, б. Андрій Кузишин.

Здогадайся відгадайся: (ставок, міст, вітряк, калина, хмари, шипшина,

кіт, дорога, дзиґа, вулик, туман, час, лимон, ескалатор).