В номере: Школьные новости – 2

Как молоды мы были – 3

Письма маме – 4

Улицы, на которых мы живем – 5

Профессии будущого – 6

Проба пера – 7

Поразмышляем - 8

Клуб путешественника – 9

Хобби-клуб – 10-12

Навесні природа пробуджується від

зимового сну. Поступово сходить

сніг та земля надовго лишається

чорною та голою. Тільки-но

теплішає, звідусіль починає

пробиватися молода яскраво-зелена

трава, на деревах набухають бруньки

та згодом перетворюються на

маленькі листочки. На водоймах

швидко тане лід. Весняне небо

зазвичай чисте, блакитне, і по ньому

швидко пливуть сніжно-білі

хмаринки. А згодом починається

справжня краса.

Усюди розпускаються квіти-

проліски, фіалки, кульбабки,

тюльпани… Весняний сад – це

чарівне місце! У дрібних

ароматних квіточках стоять дерева,

аж здається, що вони закутані в

легкий пахучий туман. Особливо

мені до душі, коли розквітають

персики та груші: їхні рожеві

квітки виділяються з-поміж інших

дерев. Навесні все навколо

наповнюється кольорами, звуками,

запахами, і мені стає весело на

душі…. Адже скоро літо!

Оробець Наталія, 8-Б клас

Якби у мене з’явилася можливість

щось змінити у світі, я, напевне,

зробив би, щоб у кожної людини

з’явилась совість. У декого цей

внутрішній радник виховується з

дитинства. Але часто людині

нікому підказати, як робити

правильно, нікому їх пожурити.

Тому я і хотів би їм подарувати

совість. Тоді всі брехуни

перестануть брехати, і всі будуть

робити добрі вчинки.

Залєвський Федір 3-В

Они учились в нашей школе

Родился Витя Кременюк в

Одессе 13 декабря 1940 г. Его отец–

Александр Ефимович Кременюк-

военно-морской офицер,

участвовал в обороне Севастополя,

взятии Новороссийска, был тяжело

ранен в десантной операции под

Керчью и скончался от ран в ноябре

1943г.

Как сын погибшего

офицера, Витя Кременюк был

принят в Одесскую английскую

спецшколу-интернат. После завершения учѐбы в

1957 году Виктор поступает в

Московский институт

международных отношений. В 1968 году он защищает

кандидатскую диссертацию, и

вскоре его приглашают в

Институт США и Канады

Академии наук СССР (ИСК АН).

Там Виктор стал изучать

политику США в развивающихся

странах. В 1980 г. в возрасте 40 лет – по

тем временам немыслимо рано –

он защитил докторскую

диссертацию. Тогда же ему была

присуждена Государственная

премия СССР. В 1990 г. выпускник нашего

интерната становиться первым в

СССР профессором политологии

– до тех пор политология как

направление подготовки и

научная специальность в стране

не существовали. Не удивительно, что в

течение последних 30 лет В.А.

Кременюка как признанного

эксперта постоянно приглашают

для участия в работе профильные

зарубежные научные центры. Пусть удача и здоровье

сопровождают его на дальнейшем

жизненном пути!

Иванов Александр, 10-А класс

2 Школьные новости РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Наша встреча с ветеранами С каждым годом все меньше и меньше ветеранов доживает до дня

Великой Победы. Выпускников 16-ой артшколы осталось двое:

Полищук

Матвей

Лазаревич и

Львовский

Михаил

Леонидович.

Наш 8-Б решил

организовать

теплую, по-

домашнему,

встречу с

нашими

дорогими

ветеранами.

Традиционно ветераны приходят в школу в 11 часов дня. У входа их

встретили наши мальчики и вместе с ними оправились в музей 16 – ой

артшколы. Мы услышали рассказы об учебных буднях «спецов», об

их боевых буднях. Они были чуть- чуть старше нас нынешних, когда

началась война. Их патриотизм, героизм, желание защищать свою

родину – это чему мы должны учиться, пока такие герои еще живы.

После беседы в музее, мы пригласили ветеранов в свой (22)

кабинет. Там нас ждало приятное чаепитие. Там мы задавали разные

вопросы нашим ветеранам, а они с удовольствием на них отвечали.

Это живая история, которую нельзя забывать. Хочется сказать, что

история – это люди и время. Не забывать людей – это значит не

забывать время, а не забывать время – это значит не забывать людей.

Давайте вместе не забывать то страшное время и не забывать наших

настоящих героев. Хомякова Анастасия. 8-Б класс

Українкою я народилася…

Поучаствовав в

конкурсе, хочу

написать несколько

слов. Если честно, это

был мой первый опыт

участия в конкурсах

такого типа. Задания

были очень

интересными.

Например, в первом

конкурсе, мы

представляли

известных украинских

женщин, которые

внесли большой вклад в развитие Украины. Готовясь к конкурсу и

слушая выступления участниц, я узнала много нового.

Мне очень помогала моя команда поддержки. Их было всего

трое: Алиса Федотова, Юля Голодняк, Лера Бабенко, но я была

уверена, что девочки не подведут. Так и выщло.

Несмотря на то, что в конкурсах все участницы обычно

соперничают, но мы, наоборот, подружились. Я считаю, что Наташа

Оробец справедливо выиграла. По правде, я очень рада за нее. Она

это заслужила. Кротенко Настя, 8-В класс

РАДАР Как молоды мы были, как верили в себя 3 № 8-9 (78-79) 11.04.2016 Как молоды мы были и верили в себя.

В который раз 8-Б класса встречается с

выпускниками 16-ой ОСАШ - каждый раз это

незабываемые встречи, потому что чувствуешь

прикосновение к истории. 7 апреля, в светлый

праздник Благовещения, мы встретились в очередной

раз с Львовским Михаилом Леонидовичем –

выпускником 1944 года.

Мы в процессе общения с ним узнали, что

Михаил Леонидович является жертвой Холокоста. И

тогда мы задумали свой краеведческий проект

«история, которая говорит со мной», ведь ветеранов

той страшной войны из года в год становится все

меньше и меньше. А насколько важно изучать

историю на рассказах живых свидетелей. Рассказы ветерана, документы которые он нам показывал, – это

бесценный исторический источник. Михаил Леонидович рассказал нам, как за первые пять дней

оккупации, с 16 по 19 октября 1941 года, было уничтожено 10% еврейского населения Одессы. Также мы

узнали, что массовые расстрелы были в селе Дальник под Одессой.

Михаил Леонидович по своей гражданской специальности был инженером–строителем. Он нам

рассказал, что, когда начали застраивать Черемушки, на углу улиц Филатова и Космонавтов были

обнаружены массовые захоронения. В ходе изучения этого факта историки доказали, что это также места

расстрелов евреев во время немецко-румынской оккупации.

Общение с ветеранами 16-ой ОСАШ - это всегда интересно, познавательно. Мы восхищаемся их

молодостью духа и верой в себя, несмотря на трагические эпизоды их жизни.

Хомякова Анастасия, 8-Б класс

Історія, яка говорить зі мною.

В цьому навчальному році наш клас обрав для краєзнавчого проекту серйозну тематику, яка присвячена

трагічним подіям Голокосту в місті Одеса. Голокост – це цілеспрямований геноцид єврейського населення

під час Другої світової війни. Одеса, в який до війни 45% населення були євреями, також пережила

Голокост.

Актуальним наш проект є тому, що

молоде покоління не знає, що таке

Голокост, і це тягне за собою процес

втрати памяті. Під час роботи над

проектом 8-Б клас відвідав музей

Голокосту в нашому місті. Ми хочемо

сказати, що він знаходиться на вулиці

Мала Арнаутська 111, можливо хтось

зацікавиться цією темою і відвідає цей

музей.

Для нас цінність проекту полягала в тому,

що ми під час роботи над проектом,

зустрічались з «Живою історією»,

жертвою Голокосту - Львівським

Михайлом Леонідовичем. Для нас є дуже

цінними такі зустрічі, тому що розповіді

ветерана війни не прочитаєш в жодній книзі. Михайло Леонідович розповів про історію Голокосту своєї

родини – німці вбили його рідного братика, якому було один рік, та маму. Також він показав нам

документи, в яких він визнаний Німеччиною жертвою Голокосту.

Ми зрозуміли, що Голокост треба засуджувати, як неприйнятне для суспільства явище, тому що ніхто не

має права позбавляти людей життя. Місержи Ліза, 8-В клас

Правка: просим считать правильным указание класса 6-А для автора статьи «EXPERIENCE OF A

LIFETIME» Константина Кулеши

Дорога матусю! Вчора переглянула фотоальбомы,

натрапила на цікаве фото: я на фотографії

сиділа за авто у сукеночці в горошок з

пляшкою від ранкової порції морозива.

Я там щиро посміхаюсь, чемно

дивлюсь у кадр, як казала мені ти, мамо. Я

вдячна тобі за цей та багато інших спогадів

з мого дитинства. Я тебе дуже люблю, і ти

про це знаєш. І знаю, що ви мене з татом

також любите.

Оробець Наталя, 8-Б клас

4 Листи до матусі РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Великою вдячністю і любов’ю сповнені рядки

листів до матусі учасниць конкурсу

«Українкою я народилася…»

Дорога матусю! Я б хотіла тобі подякувати за

все, що ти мені робила, за твої безсонні ночі. Твоя

підтримка для мене дуже важлива. По життю ти

саме дороге, що в мене є. Матусю, я так тебе

люблю. Я пам’ятаю, що в дитинстві ми з тобою

цілими днями разом сиділи й говорили. На жаль,

зараз не так багато часу, але я ніколи не забуваю.

Ти є моїм авторитетом. Я завжди пишаюся, коли

говорю твоє ім’я. Ти така ніжна, як ні одна інша

мати. Ти найцінніше, що в мене є. Я тебе дуже

кохаю, матусю!

Тарасюк Анна, 7-Б клас

Аня уявили собі, як пройшов деякий час,

Аня закінчила школу і поїхала вчитися у

інше місто.

Лист любові до матусі

Люба, мила моя матусю! Я так давно не

бачила тебе. Мені так багато хочеться

тобі розказати. Вечорами я згадую про

найщасливіші миті в житті з тобою. Я

так скучила за тобою. В мене все гаразд,

почуваю себе нормально, не хворію. Не

хвилюйся, їм добре. До речі, ми скоро

зустрінемося! А як ти себе почуваєш?

Як у тебе справи? Поки я тут, ти

повинна піклуватися про себе сама. Я

тебе дуже люблю. Не сумуй….

Посміхнись! Ти для мене була, є і будеш

найкращою подругою, порадницею та

співрозмовником.

Люблю тебе.

З любов’ю, твоя донечка Анна

Кульчицька (8-В)

Ти народила мене

Мамо, люба моя мамо! Змалку ти

мене виховувала, навчила всьому,

що я знаю, всіх наук. За твоєю

допомогою я пізнала дивовижний

світ. Твої золоті руки, ясні очі,

чарівна посмішка навіки

зостанеться зі мною. Як тебе не

любити? Рідна моя ненька, добра,

лагідна, ніжна. Ти в мене єдина.

Така щира, щедра. Ти мов сонечко

серед ясних днів, освічуєш моє

життя. Підтримуєш у самі важкі

часи. Люблю тебе.

Кротенко Настя, 8-А клас

Матуся – ти єдина людина, яку я люблю настільки міцно. Ти захисник мій єдиний, який

завжди зі мною. Я довіряю лише тобі. Ти ніколи не зрадиш, ти підтримуєш, ти віриш в мене, коли

ніхто не вірить. Ти скарб, поданий мені Богом. Мати, ти в мене одна. Ти найрідніша людина

усього мого життя. Будь, будь ласка, завжди зі мною. Я тебе люблю.

Антонюк Анастасія, 7-А клас

РАДАР Вулиці, на яких ми живемо… 5 № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Такою незвичайною виявилась презентація краєзнавчого проекту «Я – одесит!» учнів 3-Г класу.

Можна любити рідне місто і віршами! Дякуємо вам!

Одеса рідна, хто ти

для нас?

Багато у собі ти так

ховаєш.

Ми знаємо твій

профіль і анфас,

Ти у тінях акацій

спочиваєш.

Чи знаєте ви рідне

місто так, як ми?

Пройдемося вулицями,

неначе книги

сторінками.

Ми познайомимо вас с

місцями, де ми живемо,

А ви історії оці, будь ласка, вивчіть разом з нами.

В Одесі музику писав,

Для творів мелодії складав,

Письменник і композитор український,

Петро Іванович Ніщинський.

Названий проспект на честь Кобзаря,

Цього поета знаєте ви і я.

Художник, поет, за свободу борець,

Тарас Шевченко – великий митець.

Цікава вулиця неподалік сховалась,

Раніше малофонтанська вона звалась.

Одного разу Миколай, російський цар, транзитом

Поїхав у країну Францію з візитом.

А щоб всі пам’ятали, куди їздив володар,

Ім’я для вулиці придумали - Французький

бульвар.

В Угорщині є місто – побратим,

Багато років ми вже дружимо із ним.

Сегед – це місто, то ж назва нескладна,

Сегедська вулиця називається вона.

У місці нашому у засланні

Провів письменник цей свої найкращі дні.

«В Одессе пыльной» добре Пушкіну так було,

І Пушкінська свого героя не забула.

Колонія німецька серед міста стала,

Веселе селище, - історія говорить.

Люстдорфською дорогою цю вулицю прозвали.

Веселий кожен, хто

дорогою цією ходить.

Провулок хоч

маленький, та відомий,

Усім нам добре він

знайомий.

Ім’я героя носить він,

Матросова провулок,

він такий один.

А моїй рідній вулиці

ім’я подарував

Військовий маршал,

що Одесу добре знав.

Із армією все своє

життя зв’язав,

Це – маршал Говоров, і хай би кожен пам’ятав!

Топонімічна загадка – ну звідки така назва?

Ніхто не знає, знизує плечима.

Для звірів мала б бути установа,

І назву Зоопаркова ця вулиця отрима.

Сміливі і відомі чоловік і жінка,

Їх імена лунають досі дзвінко.

Це перші космонавти, вже знаєте про кого мова?

Гагарін Юрій й Валентина Терешкова.

Біля вокзалу церква височіє,

Своїм верхів’ям дістає неба блакить.

На честь цілителя Пантелеймона

Пантелеймонівська вулиця ім’ям звучить.

А моя вулиця садами переповнена,

Розкішні дерева там тінь дають.

В зелений колір вулиця одягнена,

Тому її Садовою зовуть.

Ми дякуємо вам за вашу увагу,

Яку ви приділили зараз нам.

Для вас, можливо, це місця на карті,

Але для нас – домів священний храм.

Та ви не думайте, що ці вірші ми вкрали!

Ми всі разом їх дружно написали!

Ми так хотіли з вами розділити

Любов, що у душі не загасити.

Плекайте рідну неньку, як мале джерельце.

Любіть Одесу, зберігайте її в серці!

Учні 3-Г класу

6 Профессии будущего РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Виртуальний адвокат.

Профориентация – это очень важно. Мы должны знать не только про традиционные профессии, но и

про новые профессии, которые вызваны it-технологиями. Виртуальный адвокат-это новая специальность

ХХI столетия. Я узнала, что сейчас юридические услуги можно оказывать через интернет. При этом

адвокат может жить и работать в одной стране, а оказывать услуги адвоката в другой стране, на основе

законодательства той страны, откуда его клиент. Профессия «виртуальный адвокат» - это многогранная

профессия, которая включает в себя несколько наук: право, психология, знание иностранных языков,

информационные технологии.

Виртуальный адвокат должен быть специалистом во всех основных отраслях права: семейное, морское,

уголовное, международное, хозяйственное право. Хотелось бы сказать, что эта профессия сегодня

особенно актуальна, так как услугами виртуального адвоката могут пользоваться люди в отдаленных

районах, где нет адвокатских контор, либо люди с ограниченными возможностями.

Макаренко Татьяна. 8-Б класс

Модератор – профессия будущего.

Во время подготовки к неделе профориентации я познакомилась с новой профессией – модератор.

Изучив материал, который есть в интернете, я поняла, что это действительно профессия будущего.

Сегодня без интернета невозможно себе представить нашу жизнь. Модератор в ней занимает очень важное

место - это координатор сайтов и интернет-ресурсов. Представитель этой профессии должен обладать

такими личностными качествами, как интеллектуальность, внимательность, коммуникабельность,

компетентность. Интересно то, что модератор – это профессия, которая не требует специального

образования. Достаточно знать хорошо компьютер и быть информированным в теме конкретного сайта

или интернет – ресурса. Я считаю, что сегодня, когда существует огромный спрос на создание сайтов,

профессия модератора очень актуальна. Луцкер Александра. 8-Б класс

Сетевой юрист.

Я заинтересовался профессиями будущего, и когда Елена Михайловна предложила изучить более

глубоко это направление, я с удовольствием согласился. Я вытянул профессию «сетевой юрист». Что я для

себя выяснил? Сетевой юрист – это специалист, который занимается формированием правового

взаимодействия в Сети. Одна из основных задач сетевого юриста – разработать систему правовой зашиты

человека и его собственности в интернете. Сейчас, когда даже бизнес может быть сетевым, именно

сетевой юрист обслуживает весь этот бизнес. Мне кажется, что эта профессия предполагает очень

высокий профессионализм и ответственность, так как нужно учитывать, что есть интернет – пиратство.

Задача сетевого юриста – защитить бизнес от негативного вмешательства. Думаю, за такими профессиями

будущее. Бабчинский Ярослав. 8-Б класс

ИТОГИ СБОРА МАКУЛАТУРЫ НА 24 МАРТА

Всем спасибо за участие! До новых встреч! Тем временем на вырученные деньги высажены

коллекционные тюльпаны и новые кусты роз, которые будут радовать всех нас своим цветение!

Клас Кіл-ть кг Клас Кіл-ть кг Клас Кіл-ть кг

1-А 127 4-Б 20 8-А 144

1-Б 166 4-В 53 8-Б 50

1-В 81 4-Г 97 8-В 40

2-А 46 5-А 125 9-А 105

2-Б 152 5-Б 132 9-Б 15

2-В 157 5-В 125 10-А 346

3-А 228 6-А 80 10-Б 35

3-Б 51 6-Б 20 11-А

3-В 563 6-В 50 11-Б

3-Г 172 7-А 15

Всього : 3300 кг

РАДАР Проба пера 7 № 8-9 (78-79) 11.04.2016

А ось як радіють весні учні 3-В класу… Щороку кожна жива істота на землі чекає

весну, бо з її приходом все навкруги радіє, оживає

та квітне. Вся природа прокидається від зимового

сну та оновлюється. Дуже приємно дивитися на те,

як починає пробиватися молода яскраво зелена

трава, на деревах та кущах набухають бруньки,

розпускаються квіти…

Але весна не забуває й про людину. Люди на

вулицях також змінюються! Вони одягаються більш

яскраво, більше усміхаються, більш поважно

ставляться один до одного. Я дуже люблю весну,

тому що весна – це початок нового життя, нових

вражень та гарного настрою, а також за те, що саме

у першому весняному місяці

у мене День Народження!!!

Залєвський Федір

Наступила дуже гарна

весна. Задзвеніли струмочки,

заспівали пташки, розквітли

квіти, позеленіли ліса, і все

вкрилося зеленою ковдрою.

Берізки вдяглися у сережки,

верби вкрилися білими

котиками. Все навкруг

зелене, молоде. З вирію

линуть пташки. Ой, і гарна

весна. Біда Валерія

Нарешті прийшла довгоочікувана весна.

Навколо стало сонячно і радісно. З’явилися перші

весняні квіти: фіалки, кульбабки. Весело щебечуть

пташки. Вони в’ють гніздечка для своїх сімей.

Білим цвітом буяють абрикоси, сливи. Пройшли

теплі дощі з блискавками і грозами. Зазеленіло все

навкруги. На душі стало радісно і тепло. Весна

крокує весело і жваво. Сичова Стефанія

Наступає весна, і все прокидається. Ласкаве

сонечко кличе одразу на вулицю. День стає

довшим. Неможливо всидіти дома, хочеться садити

квіти та бігти у поле. Адже весна днем красна та

рік годує. Войтенко Аріна

Весна – це дуже гарна і тепла пора року. Я

хочу вам сказати, що у весні є дуже багато плюсів.

Наприклад, розпускаються бруньки на деревах,

розцвітають дуже гарні ранні квіти: проліски,

конвалії та інші.

Я люблю весну за те, що є весняні канікули, і я їду

до своєї бабусі, яку я дуже люблю. У бабусі я

багато граюся, бігаю на вулиці.

У бабусиному садку на абрикосах вже почали

розцвітати білі квіточки. А ще на кущах аґрусу вже

є перші маленькі зелені листочки. Піть Роберт

Ромашка и роза Однажды на поляне выросла очень красивая роза, у нее были переливающиеся на солнце лепестки,

тоненький, стройненький стебелек, и она была очень горда тем, какой она родилась. Роза с гордостью

разглядывала свои лепестки. И она была одна такая красивая среди всех остальных, поэтому она решила

вырасти где-то с краю, чтоб никто не мешал. И у этой красотки было много свободного пространства.

- Ах! Какая я красивая! Я, наверное, самая красивая в этом мире! – постоянно повторяла она, но ей было

очень скучно на полянке, одной, без друзей.

И вот через несколько дней рядом с ней появилась обычная ромашка. И она хотела подружиться с

розой.

- Здравствуйте, прекрасная роза!

- Да как ты, обычная белая ромашка, смеешь

разговаривать с самой красивой на земле розой?

- Извините… Я только хотела…

- Я не понимаю, как только ты здесь появилась, ты

посмотри на себя! Что это за ужасные лепестки!? А этот

толстый, неопрятный стебель!?

- Извините, если я вам как-то нагрубила или что-то не то

сказала, но мне просто очень скучно самой на этой

одинокой поляне!

- Да что ты о себе возомнила? – продолжала пылать

гордыней роза. – Ты думаешь, что такая красивая роза,

как я, должна разговаривать с обычной ромашкой? Ты

хоть представляешь, что после этого будет!? Что обо мне подумают?

Ромашка еще долго пыталась подружиться с розой, но у нее не получалось. И это очень расстроило

ромашку, она обиделась и засохла.

Роза снова осталась без друзей, и ей снова стало скучно на этой одинокой поляне.

Ермоленко Маша, 4-В класс

8 Поразмышляем РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Как быть хорошим другом

Чтобы быть хорошим другом, не нужно классно одеваться или быть очень умным. Достаточно знать

некоторые вещи о дружбе и о людях, с которыми вы дружите.

Чтобы быть хорошим другом надо уметь понимать своих сверстников. Нужно уметь слушать их, но не

надо во всем соглашаться, многих это будет раздражать, нужно иметь собственное мнение. Нельзя все

время жадничать, нельзя быть эгоистичным, таких людей никто не любит. Нужно уметь сдерживать

эмоции, не кричать, не лезть в драку и не обзываться. Нельзя подводить друзей, если пообещал - сделай

это или не обещай. Если будете соблюдать эти "правила", то у вас все получится!

Но нельзя забывать что есть и плохие "друзья". Такие "друзья" будут пользоваться вами, а вы будете

на все соглашаться, только ради того, чтобы угодить этому человеку. Кто-то может даже шантажировать и

манипулировать вами. Так что не стоит рассказывать свои секреты кому попало. Те, кто вам грубят, уж

точно не друзья. И если человек ясно дает понять что не хочет иметь с вами ничего общего, не стоит к

нему навязываться. Некоторые люди будут "дружить" с вами только тогда, когда им что-то от вам нужно, а

в других случаях вы им безразличны.

Прежде чем заводить друзей, нужно смотреть, с кем вы пытаетесь подружиться. Нужно учиться

распознавать друзей с детства, чтобы во взрослой жизни у вас все было благополучно в отношениях.

Берегите себя, не забывайте что ВЫ - индивидуальность. Лазаренко Даша, 6-А класс

Поразмыслим о смысле жизни

Люди всегда задумывались о смысле жизни, и никто до сих пор не знает, в чем он заключается. Я - не

исключение. Мне кажется, что смысл жизни не может быть постоянным. У кого-то это учеба, у кого-то

семья, дети. Смысл жизни - это цель, которую вы хотите достигнуть в этот момент. Когда вы ее

достигнете, у вас появится новая цель, новый смысл жизни. В этом он и заключается. Ведь каждая цель -

это желание, стремление, хотение чего-то. Это как мечта. И у каждого смысл жизни такой, какой он

захочет.

Лазаренко Даша, 6-А класс

Кохання юної графині.

Коли я прокинулась сьогодні вранці, сонце сяяло не так яскраво,

пташки співали сумну пісню, і все було сірим та похмурим. Мені

наснився дивовижний сон. Я подорожувала в часі, переживала

справжню історію кохання графині.

Йшло ХІV століття. Середньовічне місто було оточено високими

стінами з могутніми баштами. Вулиці дуже вузенькі. У центрі міста

розташувався величезний замок. Його хазяйкою була дуже красива,

доброзичлива та благородна жінка – графиня Мелізанда. До неї писав

листи загадковий поет. Графиня була закохана у кожний вірш, у

кожний рядок, у кожне його слово.

Вони ніколи не бачились, але його вірші не залишали ії байдужою.

Мелізанда вірила, що якось вони обов’язково зустрінуться. Вірші

поета давали ій нове життя, у кожному рядку новий ковток. Кожен день вона прокидалась і ніби бачила

його статут у себе за вікном.

Гойдались дерева, розквітали квіти, пташки співали мелодію весни. У той день вже близько, день коли

вони зустрінуться. Якби хтось знав, що станеться. Графині прийшла вісточка, що її милий, щоб побачити

ії, вирушив у морський похід. Але, насправді, він захворів і його ледь живим привезли у порт. Як тільки

Мелізанда дізналась, прибігла на корабель до свого кохання. Він був щасливий, і вона була щаслива, що

цей день настав, вони нарешті зустрілися. «О, мій милий, лиш тебе я все життя кохала, Ніби я тут коло

тебе, ми разом назавжди. Але смерть нас розлучила. Що тепер робити, як тепер жити без тебе, мій

коханий…?» Поет помер у неї на руках, і з того часу для неї дерева не гойдалися, квіти не цвіли, пташки

вже більш не співали…

Цей сон запам’ятається мені на все життя. Сон про кохання на відстані. Це зразок того, як люди багато

років назад висловлювали своє кохання у листах, у віршах, іноді навіть ніколи не зустрівшись. Недарма

середньовіччя славиться героїчним епосом та любовною лірикою, і цей час можна вважати

найромантичнішим. Даша Уваєва, 8-Б клас

РАДАР Клуб путешественника 9 № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Полезное Солотвино

Солотвино находится далеко в

Закарпатской области, по пути после Рахова. И

находится тоже на берегу реки Тиса, через нее

здесь есть даже пешеходный мост, который ведет

в Румынию. От экскурсовода мне стало известно,

что это небольшой город и известность ему

принесли природные запасы соли и соленые

озера, которые там находятся. Название

Солотвино появилось в 20-м веке, а ранее, когда

эта территория входила в составе государства

Австро-Венгрии, называлась Солотвина.

Экскурсовод рассказала, что соль добывали здесь

еще до нашей эры, во

времена Римской

империи. Но почему

здесь находится соль?

Оказалось, что в

доисторические годы

здесь было древнее

Карпатское море. В 18

веке, во время Австро-

Венгрии, здесь стали

добывать соль в

шахтах, и это было

очень трудоемко. Вся

наша группа очень

хотела попасть на

территорию соляной

шахты, но оказалось, что они все уже не

работают и сейчас затоплены. Но можно

искупаться в полезных соляных озерах. Эти озера

и соляные шахты посещали многие, в том числе и

очень знатные и именитые люди, которые

проходили лечение от ряда болезней. Как

оказалось, с 2000-х годов, на территории

Солотвино стала происходить экологическая

катастрофа. Причина была в том, что добыча

соли велась очень интенсивно, но стал

подниматься уровень подземных вод, которые

стали затапливать поселок, что стало опасно.

Наша группа увидела лишь заброшенные

территории бывших соляных шахт. Но, наконец-

то, мы подъехали к озерам. Самым большим

озером Солотвино считается Кунигунда, хотя его

глубина до 8 метров, но площадь 800 метров.

Нам рассказали, что вода этого озера и, вообще

озер, Солотвино, очень соленая и очень

целительная, даже более, чем вода в знаменитом

Мертвом море! Желающие, в том числе и я,

прошли к берегу озера и стали купаться. Вода в

озере, действительно, очень

соленая, пахнет йодом и, когда в

нее ныряешь, то под водой

ничего не видно. Купающихся -

очень много!!! Когда я вышел из

воды и постоял немного на

солнце, то почувствовал, что

тело покрыто коркой соли.

Потом мы пошли на два других

озера. Вода в них была

прозрачная, но еще более

соленая. Но в четвертое озеро,

которое мы посетили, было

вообще необычное. Вода в нем

была очень соленая, и можно

было плавать в любой позе, и не

тонуть. Но в этом озере лучше не нырять, т.к. она

раздражает глаза и нос. Мне очень понравилось

купаться в Солотвинских озерах. Но больше

всего мне понравились сувениры из соли,

которые продаются рядом. Можно купить и

лампы из соли, и вазы, и просто кусочки соли

разной формы. Мне понравилось Солотвино и

возможность покупаться в различных озерах.

Всем советую побывать тут, тем более что это

многим полезно. Ковалев Игорь, 5-В класс

Почему Декабрь 12-й месяц?

У многих возникает вопрос: «Почему декабрь 12-й месяц?»

Так вот, у него тоже был этот вопрос.

Честно говоря, когда-то давно Декабрь был первым месяцем. Он очень гордился этим. Январь и

Февраль ему поначалу не завидовали, потому что сами его выбрали. Но вскоре все 11 месяцев стали ему

завидовать и перестали уважать. И тогда Ноябрь сказал:

-Раз я – последний месяц, то по правилам я должен заменить декабрь.

- А почему не я? - спросил Февраль.- Ну и что, что я третий. Может, я тоже хочу быть первым, и

чтоб меня все уважали!?

Потом и март вступил за свое, и апрель, и май… И зависть подхватила всех, кроме января. Он один

сидел спокойно и вспомнил, что люди Нового года ждут. И пока все спорили, он вступил на первое место,

а декабрь стал последним. Вот с тех пор декабрь – последний месяц.

Ермоленко Маша, 4-В класс

10 Хобби-клуб РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Детское ориентирование в Одесских катакомбах 2016.

Эти каникулы у меня начались с 25-х ежегодных соревнований в

Одесских катакомбах, которые проводит Одесский спелеоклуб

«Поиск» под эгидой Комиссии Украинской спелеологической

Ассоциации «Дети и пещеры». В этом году местом проведения

выбрали село Холодная балка. Самое интересное, что место

проведения держится в секрете до самого дня начала

соревнований. В этом году было много детских команд. Были

дети из Киева и Каховки, всего около 40 человек.

Детская часть состояла из трех этапов.

Этап первый – топосьемка выделенного участка.

Этап второй – фотоориентирование на местности с картой.

Нужно было пройти всю карту, найти и отметить определенные рисунки. Еще по всему маршруту

разложили мягкие игрушки с буквами на бумажке, их тоже надо было находить и брать себе по одной с

каждой игрушки. Это как бонусы для уменьшения времени.

Этап третий – тоже ориентирование по карте, но уже без

рисунков и игрушек. Надо было пройти по карте весь

маршрут и отметить разными фломастерами точки (КП). Если

приходишь правильно, то находишь диск и фломастер на

веревочке. Все разного цвета, так что схитрить нельзя.

Такие соревнования проводить очень интересно и

полезно, потому что

требуется внимание,

ловкость, умение

ориентироваться в

незнакомом месте по

карте, умение работать в

команде.

Соревнования проходят каждый год в последние выходные марта и

участником может стать каждый, кто хочет испытать себя и узнать,

что-то новое и интересное. Я был уже три раза и всем советую.

Ткач Андрей, 5-В класс

Біла ворона

Білі ворони дуже рідке явище у природі. Саме про людину, риси якої не такі, як у більшості, кажуть «як

біла ворона».

Важливо людині, про яку так кажуть, не сторонитися інших, не ображатися на них, а зрозуміти свою

унікальність, несхожість на інших людей, навчитися ці слова сприймати як комплімент.

Вовк у овечій шкурі.

Та кажуть про лицемірну людину, яка виглядає привітною та відкритою, а насправді має злі наміри.

Еолова арфа

За старогрецькими міфами, Еол - повелитель вітрів. У переносному значенні - вітер.

Із ім'ям Еола пов'язана легенда про Еолову арфу, струни якої звучать від подиху вітру. У переносному

вживанні - душа людини, яка відзивається на всі враження життя.

Зарити талант (скарб) у землю

Євангельська притча розповідає про раба, який, одержавши від свого пана срібну монету (талант), закопав

її в землю замість того, щоб пустити в обіг і одержати прибуток.

У переносному значенні "зарити талант в землю" - не використати наявних можливостей; загубити

обдаровання.

Крылатые выражения

РАДАР Хобби-клуб 11 № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Сестра Саша

Саша! Саша! Сашенька!

Ты моя милашенька!

Сестра! Сестра! Сестренка!

Говори со мной ты громко,

И громче всех ты отвечай,

Придем домой – попьешь ты чай.

А не устала ль ты с дороги?

Не промочила ли ты ноги?

Ведь я о тебе волноваться должна-

Потому что ты мне очень важна!

Станева Вероника, 4-Г класс

«Вовчик та семеро козенят» – казка навиворіт

В темнім лісі,

В чорних хащах

Стоїть хатка на мохах.

В хатці жив маленький сірий

Вовчик – добрий, просто

«Ах!»

Поруч з вовчика будинком

Була хатка козенят,

Козенята непривітні,

Всіх аж семеро малят.

Мати в них - стара та сіра,

Кожен ранок, кожен день

Йшла по їжу і щоразу

Залишала тих дітей.

Козенята ті нечемні,

Тільки мати за поріг,

Намагалися вовку

Скоїть шкоду, щоб не зміг

Вовчик навіть погуляти,

Перешкоджували шлях.

Вовк – сміливий, але дуже

Він боявся козенят:

То вони хвоста притиснуть,

Насміхаючись над ним,

То зламають йому двері,

вікна б’ють, ламають дім.

Вовчик плаче, що сусіди

Так знущаються над ним.

Ось одного разу влітку

Мати вийшла, як завжди,

Вовк сидить в своєму будинку

І очікує біди.

Цього дня малі бешкети

Прописали собі план -

З’їсти вовка як конфетки

Захотіли – злющі – «Ням!»

Обхітрили вони вовка,

Завітали в його дім.

І непрошені ті гості

Пов’язали вовка в нім.

Вовок турчався, випинався

Та не зміг від них втекти:

Та, як правило, їх більше,

Не уникнеш тут біди.

Та прийшла коза раптово,

Зрозуміла, щось не так,

Лиш маленьке козенятко

Розповіло план «захват».

Мать схвильовано, швиденько

Поспішило в вовчий дім

Та побачила там діток,

Все жахливо було в нім.

Коза-мати розгубилась

Та, зібравшись з усіх сил,

Розв’язала вона вовка,

Вибачившись за синів.

Потім вовка запросила

В гості на наступний день.

Помирила, подружила

Вовчика й своїх дітей.

Нерозлучні стали й дружать

С отих під і по цей день

Родина Ступницької Насті, 4-Г клас

Мої улюблені тварини Моя улюблена свійська тваринка - хом’ячок. Вона дуже притка. Її колір може бути сірий,

золотистий або сіро – рудий. Ця тваринка любить їсти моркву, яблуко та інші овочі і фрукти. Вона може

жити від 1 до 5 років. Ніколаєва Дар’я, 3-В клас

Я дуже полюбляю їздити влітку з батьками на ранчо «Дядюшки Бо». Там є моя улюблена тваринка,

це кролик Кося. Вона дуже пухнаста. Колір шерсті в неї білий з коричневими плямами. Очі великі та карі.

Вона полюбляє їсти сіно, моркву, капусту та корм. Вуха в неї довгі, вона дуже шустра. Хвостик куций,

біленький. Я дуже люблю свою Косю. Якименко Ілля, 3-В клас

Мені подобаються шиншили. В них пушиста шерсть, вони гарні, теплі, дуже швидкі, вони трішки

схожі на білочок. В мене є одна шиншила – це хлопчик, його звуть Дюдик, а ще в мого брата є шиншила

тільки дівчинка, її звуть Дюдя. Я їх дуже люблю. Балабан Вероніка, 3-В клас

Є цікаві факти про пухнастих тварин – кроликів. Найбільший приплід, принесений кролицею, за

історією спостереження зоологів склав 24 малят. У висоту кролик може стрибнути аж на 1 метр, у

довжину до 3 метрів та досягти швидкості до 56 км\год. Зуби кролика постійно ростуть, вони їх стирають,

коли гризуть їжу. Зір кроликів охоплює 360 градусів, вони бачать все спереду і ззаду. Вони можуть жити 19

років. Кліменко Валерія, 3-В клас

Мені дуже подобаються собаки. Собаки виконують багато видів робіт для людей: полюють,

охороняють, служать в поліції та військах, допомагають пасти худобу, а також є поводирями для сліпих. А

ще собаки – найвідданіші тварини. Усе це зробило їх найкращими друзями людини.

Лебеденко Максим, 3-В клас Мені дуже симпатичні кролики. У них м’яке, пухнасте хутро і такі смішні, довгі вуха. Кролики

полюбляють капусту, моркву та зелень, тому у них дуже ніжне м’ясо. Із кролячого хутра шиють шапки,

шубки та прикрашають ним одяг. Кролики невибагливі, тому їх можна тримати навіть удома.

Кухар Єлізавета, 3-В клас

Газета Одеської школи - інтернату № 2 м. Одеса-44, пр. Гагаріна, 6. Тел.: 776 11 21

Засновники газети: Газета виходить з лютого 2007 року

Зюзько В., Коваленко М., Чистякова К. Е-mail: radar09@ukr.net Тираж 300 примірників

Сторінка газети на шкільному сайті: http://odsint2.com/page/32

12 Хобби-клуб РАДАР № 8-9 (78-79) 11.04.2016

Новости футбола

Сегодня я расскажу про соперника ФК ‖Шахтѐр‖ в Лиге

Европы -португальскую ―Брагу‖ – спортивный клуб, ведущий

свою историю еще с 1921 года. «Брагу» занимает 3 место в

Чемпионате Португалии.

Для статистики‖- по состоянию на 06.04.2016 Донецкий

―Шахтѐр‖ занимает 21-ое место в рейтинге УЕФА, в то время,

как ―Брага‖ занимает 37-ое.

‖Командные рекорды и достижения‖-

Чемпионат Португалии

Серебряный призѐр (1): 2009/10

Бронзовый призѐр (1): 2011/12

Кубок Португалии

Обладатель (1): 1966

Финалист (4): 1977, 1982, 1998, 2015

Кубок португальской лиги

Обладатель (1): 2013

Суперкубок Португалии

Финалист (3): 1982, 1998

Европейские титулы

Кубок УЕФА / Лига Европы УЕФА

Финалист (1): 2011

Кубок Интертото

Обладатель (1): 2008

Майстренко Никита, 8-В класс

Бумбокс Бумбокс — украинская фанк-, хип-хоп- и рок-

группа. Образована в 2004 году в Киеве вокалистом

группы «Графіт» Андреем Хлывнюком и гитаристом

группы «Тартак» Андреем «Муха» Самойло. В основном

песни группы исполняются на украинском языке.

Состав: Андрей Хлывнюк — вокал, тексты, Андрей

Самойло — гитара, Валентин Матиюк — диджей, Денис

Левченко — бас-гитара, Александр Люлякин — ударные,

Павел Литвиненко — клавиши. Группа Бумбокс также

выступала с такими известными группами, как Океан Ельзы, 5'NIZZA и другими. Также эта группа скоро

будет выступать в Одессе во Дворце Спорта - 19 апреля. ВСЕ НА БУМБОКС!!!

Марчук Артем, 7-Б класс

Немного о сопернике

- Папа, тебя опять к директору

вызывают...

- Так! Прогулял? Нагрубил?

Разбил окно? Взорвал кабинет

химии?

- Не знаю, папа... Это ведь твой

директор звонил...

И снова анекдоты:

На уроке арифметики

преподаватель спросил

ученика:

- 20 человек за 8 часов скосили

целое поле. За сколько часов 50

человек скосят то же самое

поле? Подумай хорошенько,

прежде чем ответить.

. Ученик подумал.

- Если 20 человек скосили

поле, - ответил он, - то 50

человек не могут скосить его

во второй раз…

- Что означает словосочетание

«видимо-невидимо»?

- Это когда барахлит

телевизор!

На уроке истории учительница

спрашивает:

- Дети, кто такой Спартак?

- «Спартак» - чемпион! – отвечают

дети.

- Петров, почему ты так плохо

учишь английский язык?

- А зачем?

- Как зачем? Ведь на этом языке

говорит половина земного шара!

- И разве этого мало?