Затверджено - kymu.edu.ua...ЗНАТИ: • основні хімічні поняття та закони хімії; • основні класи неорганічних

ПЗВО «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Затверджено Вченою радою КиМУ

протокол №__7_ від 27 лютого 2020 року

Введено в дію наказом

президента КиМУ № 029 від 27 лютого 2020 року

ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ НА НАВЧАННЯ

ЗА ОСВІТНЬО – ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ «ФАРМАЦІЯ»

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 226 «ФАРМАЦІЯ.ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»

ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 22 «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я»

ЗА ПЕРШИМ (БАКАЛАВРСЬКИМ) РІВНЕМ

НА 2 КУРС

Київ – 2020

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Метою вступного випробування з таких дисциплін, як «Хімія» та «Медична біологія» (у формі тестових завдань) є – з'ясування рівня загального розвитку абітурієнтів, виявлення рівня засвоєння понять, законів, теорій, а також обізнаності, вміння робити логічні висновки, осмисленого використання знання для формулювання суджень.

Структура фахового вступного випробування: випробування складається з 60 тестових завдань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ХІМІЯ»: Вступник повинен ЗНАТИ:

• основні хімічні поняття та закони хімії; • основні класи неорганічних сполук, їх класифікацію та фізичні і хімічні

властивості; • типи хімічного зв’язку: йонний, ковалентний полярний, ковалентний

полярний, водневий, металічний, пептидний; • будову атома , розташування електронів в атомі в залежності від місця в ПСЕ

; • класифікацію розчинів; • характеристику та основні фізичні і хімічні властивості металічних та

неметалічних елементів; • назви сполук за міжнародною класифікацією ІЮПАК; • залежність властивостей органічних сполук від їх будови.

ВМІТИ: • характеризувати будову та властивості елементів та утворених ними сполук в

залежності від місця в періодичній системі елементів Д. І. Мендєлєєва; • складати окисно-відновні реакції з використанням методу електронного

балансу; • класифікувати рівняння за різними ознаками; • розв’язувати задачі за рівняннями хімічних реакцій; застосовувати формули

для визначення маси, об’єму, кількості речовини, і т. д ; • записувати і розпізнавати структурні і електронні формули органічних сполук; • характеризувати властивості органічних сполук; • обчислювати масову частку речовини в розчині; • складати молекулярні, повні та скорочені йонні рівняння реакцій обміну між

розчинами електролітів; • використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач різного типу.

Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ»: Вступник повинен ЗНАТИ:

• Сутність, фундаментальні властивості, атрибути та рівні організації життя; • Поділ клітин і розмноження організмів; • Генетичний апарат клітини; • Сучасний стан досліджень генома людини; • Клонування клітин і організмів; • Біологію ембріонального та постембріонального розвитку людини; • Закономірності спадковості та закономірності успадкування ознак; • Закономірності мінливості; • Генетичне успадкування груп крові за антигенною системою АВ0; • Генетичне успадкування резус-фактора; • Механізми розвитку резус-конфлікту; • Механізми генетичного визначення статі; • Класифікацію мутацій і мутагенних факторів; • Механізми виникнення та принципи діагностики спадкових хвороб; • Методи визначення спадкових хвороб; • Елементи екології людини; • Біологічні основи паразитизму; • Трансмісивні та природно-осередкові захворювання.;

ВМІТИ: • Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають

внаслідок антропогенних змін у навколишньому середовищі. • Визначати прояви загальнобіологічних законів у ході онтогенезу людини. • Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на

молекулярнобіологічному та клітинному рівнях організації живого. • Застосувати знання фенотипового прояву для пояснення механізмів

виникнення спадкових хвороб людини. • Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в

обґрунтуванні закономірностей онтогенезу людини. • Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних

захворювань і визначити заходи профілактики інвазійних хвороб.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ

Рейтингові оцінки у балах визначаються за національною шкалою та шкалою ECTS у відповідності до кількості правильних відповідей таким чином:

Кількість

правильних відповідей

Коефіцієнт засвоєння

Оцінка у балах

Оцінка за шкалою

ECTS

Оцінка за національною

шкалою 60 100% 100 А відмінно

59 98% 98 А відмінно






53 88% 88 В добре

52 87% 87 В добре

51 85% 85 В добре

50 83% 83 В добре

49 82% 82 В добре

48 80% 80 С добре

47 78% 78 С добре

46 77% 77 С добре

45 75% 75 С добре

44 73% 73 D задовільно




40 66% 66 E задовільно



ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

для абітурієнтів, які вступають на навчання до Київського міжнародного університету за освітньо-професійною программою «ФАРМАЦІЯ»

зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

ХІМІЯ

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди, основи, кислоти, солі. Класифікація, фізичні та хімічні властивості. Поширення в природі, значення. Поняття про амфотерні сполуки. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І.Мендєлєєва. Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Будова атома: ядро і електронні оболонки. Склад атомних ядер. Протонне число. Нуклони. Ізотопи. Будова електронних оболонок атома. Характеристика елементів малих та великих періодів за їх місцем в періодичній системі та будовою атома. Хімічний зв'язок і будова речовини. Поняття про електронегативність елементів. Ковалентний зв'язок. Йонний зв'язок. Кристалічні решітки. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою. Розчини. Розчин та його компоненти. Значення розчинів. Поняття про дисперсні системи. Теплові ефекти, що супроводжують розчинення речовин. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння. Хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів. Реакції обміну, заміщення, сполучення, розкладу. Оборотні і необоротні реакції. Окисно - відновні реакції. Тепловий ефект реакцій. Швидкість хімічних реакцій, залежність швидкості хімічних реакцій від різних чинників. Неметалічні елементи. Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини. Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену, Карбону, Сульфуру та Фосфору. Поширення неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію. Основні фізичні та хімічні властивості неметалів. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії амоніаку і гідроген хлориду. Солі амонію. Якісна реакція на йони амонію та хлорид-іону. Оксиди неметалічних елементів. Сульфатна кислота і сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів. Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі. Ортофосфатна кислота. Якісна реакція на ортофосфат-іон. Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти, їх поширення в природі, застосування. Якісна реакція на карбонат-іон. Силікатна кислота. Силікати природні та штучні. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання. Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах. Роль хімії в розв’язанні продовольчої проблеми. Роль хімії у медицині та фармації. Металічні елементи.Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів. Металічний зв’язок, металічні кристалічні ґратки. Загальні фізичні властивості металів. Лужні, лужноземельні елементи та

Магній. Хімічні властивості металів. Основний характер їх оксидів та гідроксидів. Якісні реакції на йони Na+, K+, Ca2+. Фізичні та хімічні властивості алюмінію. Амфотерні властивості алюміній оксиду і алюміній гідроксиду. Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хiмічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ). Порівняння властивостей сполук металічних і неметалічних елементів з Гідрогеном і Оксисеном. Корозія металів, види корозії, захист від корозії. Застосування алюмінію, заліза та їх сплавів. Розвиток металургійних виробництв в Україні та світі. Біологічна роль елементів. Застосування металів у медицині і фармації. Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення (зменшення). ОРГАНІЧНА ХІМІЯ. Теорія хімічної будови органічних сполук. Ізомерія. Класифікація та номенклатура вуглеводнів.Органічні речовини в живій природі. Рівні структурної організації органічних речовин. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова. Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів. Вуглеводні. Природні джерела вуглеводнів. Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація. Вуглеводні: алкани, алкени, алкіни, алкадієни, арени; хімічні властивості та застосування. Насичені вуглеводні. Молекулярні, електронні та структурні формули метану та його гомологів. Ізомерія. Фізичні та хімічні властивості. Ненасичені вуглеводні. Фізичні та хімічні властивості. Природні джерела органічних речовин. Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання. Нафта. Склад, властивості нафти. Продукти перегонки нафти, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину. Кам’яне вугілля, продукти його переробки. Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Поняття про альтернативні види палива. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки. Оксигеновмісні органічні сполуки: спирти, феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи. Оксигеновмісні органічні сполуки: спирти, феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи. Класифікація, ізомерія, номенклатура, фізичні властивості. Спирти. Властивості та значення спиртів. Поняття про карбонові кислоти , їх властивості та значення. Вуглеводи (глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза). Фізичні та хімічні властивості, поширення в природі. Білки: склад і будова. Властивості білків. Хімічні властивості спиртів, фенолів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів. Якісні реакції на функціональні групи. Нітрогеновмісні сполуки: аміни, амінокислоти, білки. Нітрогеновмісні сполуки: аміни, амінокислоти, білки. Аміни як органічні основи. Синтез органічних сполук різних класів. Промисловий органічний синтез. Генетичний зв’язок між класами неорганічних і органічних сполук. Хімія і життя. Органічні речовини як основа сучасних матеріалів. Пластмаси, синтетичні каучуки, гума, штучні й синтетичні волокна, будівельні матеріали. Хімія та їжа. Хімія та побут. Жири, білки, вуглеводи, вітаміни як компоненти їжі, їхня роль в організмі. Харчові добавки, Е-числа. Побутові хімікати. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні миючі засоби. Органічні розчинники, їх застосування. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин у побуті. Хімія та здоров’я. Лікарські препарати. Поняття про

синтетичні лікарські препарати. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління. Значення хімії для розвитку медицини, фармації, біо- та нано- технологій.

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини, що вивчає

закономірності спадковості, мінливості, індивідуального та еволюційного розвитку і морфо фізіологічної та соціальної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Сучасний етап розвитку загальної та медичної біології. Місце біології в системі медичної освіти. Сутність життя. Форми життя, його фундаментальні властивості й атрибути.

Структурно-функціональна організація еукарітичної клітини. Хімічний склад клітини: макро- та мікроелементи. Вода, значення водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини. Органічні сполуки – вуглецевмісні речовини живих організмів. Цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми – мембранні та не мембранні, призначення і принципи функціонування. Включення в клітинах, їхні функції. Ядро – центральний інформаційний апарат клітини. Структура інтерфазного ядра. Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Хроматин: еухроматин, гетерохроматин. Методи вивчення структури та функціонування клітини. Клітина як відкрита система. Асиміляція ти дисиміляція. Клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип компарментації. Рецептори клітин. Транспорт речовин крізь плазмолему. Організація потоків речовини й енергії в клітини. Етапи енергетичного обміну. Енергетичне забезпечення клітини, АТФ. Розподіл енергії.

Каріотип: морфофункціональна характеристика і класифікація хромосом людини. Правила хромосом. Хромосомний аналіз. Ядерце як похідне хромосом, роль в утворенні рибосом. Ідіограма. Молекулярні основи спадковості.

Ген як одиниця генетичної функції. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК. Генетичний код, його властивості.

Організація потоку інформації у клітині. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг. Трансляція (ініціація, елонгація, термінація).

Клітинний цикл. Спроби поділу клітини: амітоз, мітоз. Ендомітоз, політенія. Зміни клітин та їхніх структур під час мітотичного (клітинного) циклу (інтерфази і мітозу). Ріст клітин. Фактори росту. Мітотична активність тканин. Порушення мітозу, соматичні мутації. Мейоз, його біологічне значення. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин. Генетика:предмет і завдання, етапи розвитку; основні терміни і поняття генетики. Принципи гібридологічного аналізу. Зчеплене успадкування. Особливості успадкування груп зчеплення. Хромосомна теорія спадковості. Механізми кросинговеру, цитологічні докази, біологічне значення . Генетичні карти хромосом. Методи картування хромосом людини. Мінливість, її форми та прояви на організмовому рівні: фенотипові та генотипові мінливість. Модифікації та норма реакції. Тривалі модифікації. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Комбінативна мінливість, її джерела. Мутаційна мінливість у людини й її фенотипові прояви. Класифікація мутацій: генні, геномні,хромосомні аберації.

Класифікація спадкових хвороб людини. Моногенні молекулярні хвороби людини, що зумовлені зміною молекулярної структури гена. Популяційно-статистичний метод.

Особливості репродукції людини в зв’язку з її біосоціальною суттю. Розмноження як механізм забезпечення генетичної безперервності в ряді поколінь. Гаметогенез. Запліднення в людини – відновлення диплоїдного набору хромосом, збільшення різноманітності генів у нащадків. Онтогенез: типи, періоди, етапи. Етапи ембріонального розвитку людини. Диференціювання на молекулярногенетичному, клітинному та тканинному рівнях. Природжені вади розвитку. Класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні, гаметопатії, бластопатії, ембріопатії, фетопатії. Періоди постембріонального розвитку людини. Процеси росту та диференціювання в постнатальному періоді індивідуального розвитку людини. Особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини в зв’язку з її біосуціальною суттю. Вступ в медичну паразитологію. Походження й еволюція паразитизму. Принципи класифікації паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна. Морфологічна адаптація паразитів.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактикалямбіозу, сечостатевого трихоманозу, лейшманіозів і трипаносомозів. Медична географія, морфо функціональні особливості, цикл розвитку малярійних плазмодії і токсикоплазми. Шляхи зараження, лабораторна діагностикатапрофілактика викликаних ними захворювань.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактики фасціольозу, опісторхозу, дикроцеліозу, парагонімозу. Збудники метагонімозу, нанофієтозу. Кров‘яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини. Молюски, ракоподібні, хордові – проміжні хазяїни гельмінтів.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактика теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу. Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу. Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу, анкілостомозу, некаторозу.

Принципи і зміст основних макро- і мікрогельмінтоскопічних методів дослідження фекалій, води, грунту та ін. Особливості будови яєць сисунів стьожкових і круглих червів – паразитів людини. Вчення К.І. Скрябіна про дегельмінтацію, девастацію та знезараження навколишнього середовища від яєць та личинок гельмінтів.

Особливості морфології, живлення та розмноження павукоподібних. Отруйні павукоподібні (скорпіони, павуки). Медичне значення кліщів як збудників захворювань людини. Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.

Комарі, мухи, москіти, їхнє медичне значення. Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб людини Трансмісивні та природно-осердкові гельмінтози.

Еволюція основних систем органів хребетних. Онтофілогенетично зумовлені природжені вади розвитку людини.

Структура та функції біосфери. Основні положення вчення В.І.Вернадського про організацію біосфери. Сучасні концепції біосфери. Ноосфера. Людство як активна геологічна сила. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах. Екологія людини. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ. Фактори середовища. Єдність організму й середовища. Види екосистем. Проникнення людини в біогеоценози, формування антропоценозів. Антропогенна міграція елементів. Лікарські речовини в ланцюгах живлення. Екологічне прогнозування . здорове(комфортне). Нездорове (дискомфортне). Ексримальне середовища. Адекватні й неадекватні умови середовища. Адаптація людей до екстремальних умов. Вплив антропогенних чинників довкілля на здоров’я населення. Характеристика отруйних для людини рослин і тварин.

ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

для абітурієнтів, які вступають на навчання до Київського міжнародного університету за освітньо-професійною программою «ФАРМАЦІЯ»

зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

ОРІЄНТОВНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Визначте останнє слово у формулюванні закона Авогадро. В однакових об’ємах різних газів за одних і тих самих умов міститься однакова кількість… А. йонів B. молекул C. атомів D. електронів 2. Наслідком, що випливає із закону збереження маси речовини, є А. можливість складання структурних формул речовин B. можливість складання рівнянь хімічних реакцій C. з’ясування причин залежності властивостей речовин від будови D. виявлення будови речовин 3. Визначте хімічний елемент, який в сполуці з Оксигеном має найнижчу валентність. А. P2O5 B. СО2 C. СaO D. N2O3 4. Хімічний елемент із загальним числом електронів 12 утворює оксид А. R2O B. R2O3 C. RO D. RO2 5. Визначте порядковий номер елемента Х, що утворює речовину складу Х2O3 з відносною молекулярною (формульною) масою 102. А. 14 B. 13 C. 17 D. 18 6. Визначте рядок, який містить символи хімічних елементів лише із сталою валентністю, що дорівнює II. А. O, Ba, C, Ca B. C, Pb, Cu, Zn C. O, Ba, Zn, Mg D. Ca, Fe, C, Ni 7. Розташуйте газуваті речовини в ряд за збільшенням відносної густини за повітрям

А. CO B. CO2 C. NO D. NO2 8. Позначте схему реакції заміщення А. Н2О2→ Н2О + О2 B. Н2О2 + Cl2 → НCl + О2 C. Н2О + CaO → Ca(OH)2 D. KОH + HNO3 → KNO3 + H2O 9. У реакції з якою речовиною Гідроген є окисником А. киснем B. бромом C. кальцієм D. сіркою 10. Укажіть рядок, у якому формула вищого оксиду та його гідрату відповідає елементу з числом протонів 17 А. R2O3 та H3RO3 B. RO2 та H2RO3 C. RO та R(OH)2 D. R2O7 та HRO4 11. Укажіть атом елемента ІІІ періоду, який в основному стані має максимальне число неспарених електронів А. Фосфор B. Сульфур C. Нітроген D. Аргон 12. Укажіть правильне визначення ізотопів А. нукліди одного хімічного елемента B. нукліди різних хімічних елементів C. прості речовини одного хімічного елемента D. прості речовини різних хімічних елементів 13. Вкажіть тип кристалічної ґратки амоніаку А. атомна B. молекулярна C. ковалентна D. йонна 14. Укажіть рядок сполук, у яких ступінь окиснення Сульфуру однакова А. H2S; SO2; K2SO4 B. H2SO4; SO3; Na2SO4 C. Na2S; H2SO3; Na2SO3 D. K2S; MgSO3; CaSO4 15. Хімічним зв’язком у кристалах хлоридів елементів головної підгрупи першої групи періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва є А. ковалентний полярний B. йонний C. ковалентний неполярний

D. металічний 16. Укажіть сполуку з йонним зв’язком А. H2 B. HF C. NaF D. H2O 17. Серед зазначених формул визначте сполуку з ковалентним неполярним зв’язком, яка відома під назвою «паливо майбутнього» А. CO2 B. Н2S C. Н2 D. CaCl2 18. Поясніть, чому натрій хлорид розчинний у воді, але погано розчинний у толуені А. Натрій хлорид і вода є неполярними речовинами, проте толуен є полярним розчинником B. Натрій хлорид і вода є полярними речовинами, проте толуен є неполярним розчинником C. Натрій хлорид утворює стійку хімічну речовину з водою, проте з толуеном хімічно не взаємодіє D. Натрій хлорид зазнає незначного гідролізу у водному середовищі, але не зазнає гідролізу у толуені 19. Укажіть хімічну формулу сильного електроліту А. H2SO4 B. H2SO3 C. Cu(OH)2 D. H2CO3 20. Визначте подані пари йонів, які не можуть знаходитись одночасно в розчині А. Na+ i SO4

2– B. Ba2+ i PO4

3–

C. Na+ i Cl– D. K+ i OH– 21. Укажіть схему реакції йонного обміну у водному розчині, під час якої утворюється осад А. AgNO3 + KCl → B. NaNO3 + KCl → C. H2SO4+К2CO3 → D. H3PO4 + KOH → 22. Позначте стан гібридизації атома Карбону в алкінах А. sp B. s2p C. sp2 D. sp3 23. Позначте назву алкену, відносна молекулярна маса якого 42 А. бутен B. пропен

C. пентан D. гексен 24. Позначте реакцію, що відбувається за правилом Марковнікова А. СН2 = СН – СН3 + HCl B. СН2 = СН– СН = СН2 + HCl C. СН3 – СН = СН– СН3 + HCl D. СН2 = СН2 + HCl 25. Визначте схему рівняння реакції, в результаті якої утвориться етанол А. C2H6+Br2→; B. C2H5OH + HBr→; C. C2H4+H2O→; D. C2H2+H2O→. 26. Визначте речовину «X», що відповідає схемі перетворень: CH4 →X → CH3OH А. дихлорометан; B. хлорометан; C. трихлорометан; D. тетрахлорометан. 27. Укажіть послідовність типів хімічних реакцій, що відповідають перетворенням 1 і 2 за схемою: СН3─СН2Cl → СН3─ СН2─ОН → СН2= СН2 А. гідроліз, гідрування; B. гідроліз, дегідратація; C. дегідратація, гідрування; D. дегідрування, гідроліз. 28. Укажіть формулу глюкози А. C12H22O11 B. C6H12O6 C. C6H5OH D. C2H5OH 29. У процесі додавання водного розчину невідомої органічної речовини до свіжеотриманого купрум(II) гідроксиду одержано розчин блакитного кольору. Під час нагрівання розчину утворюється осад червоного кольору. Визначте цю органічну сполуку. А. гліцерол B. глюкоза C. сахароза D. фруктоза 30. Вкажіть реагент, за допомогою якого можна відрізнити мурашину кислоту від оцтової А. натрій B. аміачний розчин аргентум(І) оксиду; C. магній D. магній оксид 31. У крові хворого виявлено низький рівень альбумінів і фібриногену. Знижен-ня активності яких органел гепатоцитів печінки найбільш вірогідно спричиняє це явище?

А. Агранулярного ендоплазматичного ретикулуму В. Мітохондрій С. Гранулярного ендоплазматичного ретикулуму D. Комплексу Гольджі 32. Клітину лабораторної тварини піддали надмірному рентгенівському опро-мінюванню. У результаті утворилися білкові фрагменти в цитоплазмі. Яка органела клітини візьме участь у їх утилізації? А. Лізосоми В. Комплекс Гольджі С. Рибосоми D. Ендоплазматичний ретикулум 33. За допомогою шпателя зроблено зішкріб зі слизової рота людини. У незруй-нованих епітеліальних клітинах забарвленого мазка добре видно овальні ядра, неоднакові за розмірами. Яким шляхом відбувався поділ цих клітин: А. Шизогонія В. Амітоз С. Мітоз D. Мейоз 34. В яких клітинах протягом життя не спостерігається мітоз і кількісний вміст їх ДНК залишається постійним? А. У м’язових (гладеньких) В. В епідермісі С. У нейронах D. У остеобластах 35. При всіх формах розмноження (статеве та нестатеве) елементарними дис-кретними одиницями спадковості є: А. Один нуклеотид В. Один ланцюг молекули ДНК С. Одна пара нуклеотидів D. Один ген 36. Під час постсинтетичного періоду мітотичного циклу порушено синтез біл-ків-тубулінів, які беруть участь у побудові веретена поділу. Це може призвести до порушення: А. Розходження хромосом В. Спіралізації хромосом С. Деспіралізації хромосом D. Тривалості мітозу 37. Для вивчення локалізації біосинтезу білка в клітинах миші увели мічені амінокислоти аланін та триптофан. Біля яких органел буде спостерігатися на-копичення мічених амінокислот? А. Клітинний центр В. Комплекс Гольджі С. Лізосоми D. Рибосоми

38. Внаслідок впливу гамма-випромінювання ділянка ланцюга ДНК поверну-лася на 180 градусів. Яка з перелічених видів мутацій відбулася в ланцюгу ДНК? А. Реплікація В. Транслокація С. Дуплікація D. Інверсія 39. На практичному занятті студенти вивчали забарвлений мазок крові миші з бактеріями, фагоцитованими лейкоцитами. Яка з органел клітини завершує пе-ретравлення цих бактерій? А. Рибосоми В. Лізосоми С. Гранулярний ендоплазматичний ретикулум D. Мітохондрії 40. У клініці для лікування інфаркту міокарда пацієнту уведено ембріональні стовбурові клітини, одержані шляхом терапевтичного клонування в цього ж пацієнта. Як називається цей вид трансплантації? А.Гетеротрансплантація В.Ізотрансплантація С.Ксенотрансплантація D.Аутотрансплантація 41. При обстеженні букального епітелію чоловіка виявлений статевий хроматин. Для якої хромосомної хвороби це характерно? А. Хвороба Дауна В. Трисомія за Х-хромосомою С. Синдром Шерешевського-Тернера D. Синдром Клайнфельтера 42. У каріотипі матері 45 хромосом. Встановлено, що це пов’язано з транслокацією 21-ї хромосоми на 15-у. Яке захворювання вірогідніше за все буде у дитини, якщо каріотип батька нормальний? А. Синдром Дауна В. Синдром Патау С. Синдром Клайнфельтера D. Синдром Едвардса 43. У дитини зі спадково зумовленими вадами одразу ж після народження спостерігався характерний синдром, який називають «крик кішки». При цьому у ранньому дитинстві малюки мають «нявкаючий» тембр голосу. Під час дослідження каріотипу цієї дитини виявлено: А. Додаткову У-хромосому В. Додаткову 21 хромосому С. Додаткову Х-хромосому D. Делецію короткого плеча 5 хромосоми 44. При обстеженні юнака з розумовою відсталістю виявлено євнухоподібну будову тіла, недорозвиненість статевих органів. У клітинах слизової оболонки порожнини рота – статевий хроматин. Який метод генетичного дослідження слід застосувати для уточнення діагнозу?

А. Клінічно-генеалогічний В. Цитологічний С. Популяційно-статистичний D. Дерматогліфіку 45. При визначенні групи крові за системою АВ0 аглютинацію еритроцитів досліджуваної крові викликали стандартні сироватки I та III груп і не викликала сироватка II групи. Які аглютиногени є в цих еритроцитах? А. А В. В С. С D. А та В 46. При обстеженні у хворого встановлений діагноз алькаптонурії. Дефіцитом якого фермента зумовлена ця патологія? А. Оксидази гомогентизинової кислоти В. Фенілаланінгідроксилази С. Тирозинази D. Тироксингідроксилази 47. При диспансерному обстеженні хлопчику 7-ми років встановлено діагноз дальтонізму. Батьки здорові, кольоровий зір нормальний. Але у дідуся по материнській лінії така ж аномалія. Який тип успадкування цієї аномалії? А. Рецесивний, зчеплений зі статтю В. Домінантний, зчеплений зі статтю С. Автосомно-рецесивний D. Автосомно-домінантний 48. У жінки 32-х років з безсимптомним перебігом хвороби вдруге народилася мертва дитина з вираженою мікроцефалією. Про яку хворобу першочергово слід подумати лікареві? А. Бруцельоз В. Сифіліс С. Токсоплазмоз D. Гістоплазмоз 49. При яких групах крові батьків за системою резус можлива резус-конфліктна ситуація під час вагітності? А. Жінка Rh-, чоловік Rh+ (гомозигота) В. Жінка Rh+, чоловік Rh+ (гомозигота) С. Жінка Rh+, чоловік Rh+ (гетерозигота) D. Жінка Rh-, чоловік Rh- 50. Встановлено, що аглютинація еритроцитів крові реципієнта викликали стандартні сироватки І та ІІ груп і не викликали – сироватка ІІІ груп і антирезусна сироватка. Кров якої групи за системами АВ0 і резус можна переливати пацієнту? А. 0, α, β, (І) Rh+ В. А, β, (ІІ) Rh- С. АВ (IV), Rh- D. В, α (ІІІ) Rh-

51. У лабораторії при мікроскопії мокротиння хворого на пневмонію випадково виявлені личинки. При аналізі крові виявлена еозинофілія. Який гельмінтоз можна передбачити ? А. Аскаридоз В. Ентеробіоз С. Трихоцефальоз D. Парагонімоз 52. У дитини спостерігається нічний свербіж у ділянці відхідника, розлади травлення різного ступеня тяжкості. На поверхні фекалій виявляються світлі черви двох розмірних груп: 9-12 мм та 3-4 мм. Який паразит присутній в організмі? А. Enterobius vermicularis В. Strongiloides stercoralis С. Asсaris lumbricoides D. Tubifex tubifex 53. До лікарні потрапив хворий із Східного Сибіру зі скаргою на біль у печінці. У фекаліях знайдені яйця у довжину до 30 мкм, які за формою нагадують насіння огірків. Який попередній діагноз можна поставити хворому? А. Гіменолепідоз В. Дикроцеліоз С. Теніаринхоз D. Опісторхоз 54. Мати виявила у 5-річної доньки на періанальних складках білих “черв’ячків”, які викликали в доньки свербіж та неспокій, і доставила їх лабораторію. Виявлені білі гельмінти 1,5-1,0 см завдовжки, ниткоподібної форми, з загостреними кінцями, у деяких вони закручені. Який діагноз можна поставити? А. Аскаридоз В. Ентеробіоз С. Дифілоботріоз D. Теніоз 55. До гастроентерологічного відділення поступив хворий із запаленням жовчних шляхів. У порціях жовчі виявлено рухомі найпростіші грушоподібної форми, двоядерні, з опорним стрижнем – аксостилем. Яке протозойне захворювання діагностується у хворого? А. Амебна дизентерія В. Балантидіаз кишковий С. Амебіаз кишковий D. Лямбліоз 56. У хворої дитини періодично з’являються рідкі випорожнення, іноді біль у ділянці живота, нудота, блювання. Зі слів матері, одного разу в дитини з блювотними масами виділився гельмінт веретеноподібної форми, розміром 20 см. Причиною такого стану може бути: А. Аскаридоз В. Трихінельоз С. Дракункульоз

D. Анкілостомідоз 57. Через кілька днів після споживання копченої свинини у хворого з’явилися набряки обличчя та повік, шлунково-кишкові розлади, різке підвищення температури, м’язовий біль. В аналізі крові різко виражена еозинофілія. Яким гельмінтом могла заразитися людина через свинину? А. Волосоголовець В. Анкілостома С. Гострик D. Трихінела 58. За даними ВООЗ, на малярію щорічно на Землі хворіють приблизно 250 млн. осіб. Ця хвороба трапляється переважно у тропічних і субтропічних областях. Межі її розповсюдження співпадають з ареалами комарів роду: А. Кулекс В. Мансоніа С. Флеботомус D. Анофелес 59. Хворий скаржиться на біль у ділянці печінки. При дослідженні жовчі, отриманої під час дуоденального зондування, виявлені жовтуваті яйця овальної форми, звужені до полюсів, на одному з полюсів знаходиться кришечка. Розміри цих яєць найменші серед яєць усіх гельмінтів? Який найбільш вірогідний діагноз? А. Дифілоботріоз В. Теніарінхоз С. Ехінококоз D. Опісторхоз 60. Відпочиваючи на дачі, хлопчик знайшов павука з наступними морфологічними особливостями: довжина – 2 см, кулясте черевце чорного кольору, на спинному боці якого видно червоні плямочки у два ряди, чотири пари членистих кінцівок вкриті дрібними чорними волосками. Визначте дане членистоноге: А. Каракурт В. Кліщ С. Тарантул D. Фаланги

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Хімія 1. Левітін Є.Я. Загальна та неорганічна хімія. — Х.: Вид-во НФаУ, 2000. — 464 с. 2. Гомонай В.І., Мільович С.С. Загальна та неорганічна хімія: Підручник.– Вінниця: Нова книга, 2016.– 448с 3. Неорганічна хімія: Практикум: Навч. посіб. для мед. ВНЗ І – ІІІ рів. акред. Рекомендовано МОЗ/Н. П. Гирина, І. В. Туманова. – К. 2012. – 176 с. 4. Практикум з загальної та неорганічної хімії: навч. посіб. / Під ред. Є.Я. Левітін, Р.І. Клюєва, А.М. Бризицька. — Х.: Вид-во НФаУ, 2001. — 120 с. 5. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. — К. — Ірпінь, 1998. 6. Медична хімія: підручник / В.П. Музиченко, Д.Д. Луцевич, Л.П. Яворська; за

ред.Б.С. Зіменковського. — К.: Медицина, 2010. — 496 с. 7. Медична хімія Підручник (3-е видання) / Под. ред. В.А. Калибабчук. — К.: Медицина, 2018. — 336 с.

Медична біологія

1.Пішак В. П. Медична біологія: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / В. П. Пішак [та ін.]; ред. В. П. Пішак, Ю. І. Бажора. – Вінниця: Нова книга, 2009.– 608 с. іл.

2. Слюсарєв А. О. Біологія: підруч. для студ. мед. спец. ВУЗів / А. О. Слюсарев, С. В. Жукова; пер. з рос. В. О. Мотузного. – К.: Вища школа, 1992. –422 с.

3. Пішак В. П. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики: практикум / В. П. Пішак, О. І. Захарчук. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.

4. Основи медичної генетики: підручник / [ В. П. Пішак, І. Ф. Мещишин, О. В. Пішак, В. Ф. Мислицький. ] – Чернівці, 2000. – 248 с. 5. Ковальчук Л. Є. Паразитологія людини: навчальний посібник / Л. Є. Ковальчук, П. М. Телюк, В. І. Шутак. – Ів.-Франківсь : Лілея, 2004. 6.Кулікова Н. А. Медична генетика: підруч. для студ. вищ. мед. закл. / Н. А.

Кулікова, Л. Є. Ковальчук. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 183 с. 7.Бажора Ю. И. Основы медицинской паразитологии учеб. пособие к практ.

занятиям длястудентов 1 курса / Ю. И. Бажора, Л. Г. Кириченко, А. В. Шевеленкова [и др.]; Одес. гос. мед.ун-т. - Одесса: ОГМУ, 2001. – 175 с.

ПЗВО «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Затверджено Вченою радою КиМУ

протокол №__7_ від 27 лютого 2020 року

Введено в дію наказом

президента КиМУ № 029 від 27 лютого 2020 року

ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ НА НАВЧАННЯ

ЗА ОСВІТНЬО – ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ «ФАРМАЦІЯ»

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 226 «ФАРМАЦІЯ.ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»

ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 22 «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я»

ЗА ПЕРШИМ (БАКАЛАВРСЬКИМ) РІВНЕМ

НА 3 КУРС

Київ – 2020

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма укладена відповідно до вимог складових галузевого стандарту вищої освіти України з підготовки фахівця зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» на базі програм для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Програма регламентує зміст вступного фахового тестування з дисциплін:

- фармакологія; - технологія ліків; - організація та економіка фармації; - фармацевтична хімія; - фармакогнозія.

Вибір дисциплін відповідає вимогам атестаційного контролю теоретичних знань студентів-випускників вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» при проведенні комплексного кваліфікаційного екзамену. Метою вступного випробування є з'ясування рівня загального розвитку абітурієнтів, виявлення рівня засвоєння понять, законів, теорій, а також обізнаності, вміння робити логічні висновки, осмисленого використання знання для формулювання суджень з даних дисциплін.

Структура фахового вступного випробування: випробування складається з 60 тестових завдань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ФАРМАКОЛОГІЯ» Вступник повинен ЗНАТИ:

• класифікацію та номенклатуру лікарських засобів; • механізми дії, фармакодинаміку, показання, протипоказання, побічну дію,

порівняльну характеристику лікарських засобів та умови раціонального їх застосування.

ВМІТИ: • перевіряти правильність виписаного рецепта; • перевіряти дози отруйних та сильнодіючих лікарських засобів у рецепті; • працювати з міжнародною та торговою номенклатурою лікарських засобів,

розподіляти препарати за фармакологічними групами; • знаходити в довідковій літературі нові лікарські засоби у відповідних

фармакологічних групах та проводити їх порівняльну характеристику з відомими вітчизняними та зарубіжними аналогами;

• проводити взаємозаміну лікарського препарату на аналогічний, дозволений до відпускання без рецепта лікаря;

• давати рекомендації хворим з раціонального застосування лікарських засобів (лікарська форма, шлях та режим введення та ін.);

• давати інформацію хворому про можливу побічну дію лікарського засобу; • визначати протипоказання для призначення препарату з урахуванням його

побічної дії; • застосовувати на практиці основні принципи фармацевтичної опіки.

Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКІВ» Вступник повинен ЗНАТИ:

• структуру та основний зміст Державної Фармакопеї України (ДФУ) з доповненнями;

• основні діючі накази та інші нормативні документи МОЗ України щодо приготування, випробування, маркування та зберігання ліків;

• класифікацію ліків за формами та фізико-хімічними властивостями лікарських і допоміжних засобів;

• теоретичні основи технології різних за формою ліків; • основні правила введення лікарських речовин у лікарські форми; • принципи застосування засобів малої механізації; • номенклатуру лікарських засобів промислового виробництва, їх загальну

характеристику, умови зберігання. ВМІТИ:

• використовувати нормативну, довідкову, навчальну та наукову літературу для вирішення професійних задач;

• готувати робоче місце, робочий посуд та відпускну тару, допоміжні матеріали; • дотримуватися санітарно-протиепідемічного режиму роботи; • дотримуватися правил техніки безпеки під час експлуатації приладів та

апаратів; • дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з отруйними,

сильнодійними лікарськими засобами, лікарською рослинною сировиною; • здійснювати розрахунки: перевірки разових і добових доз отруйних і

сильнодійних лікарських засобів; кількості лікарських засобів у різних ліках (порошках, мікстурах, супозиторіях тощо) залежно від способу прописування; об’єму розчинника у водних розчинах; ізотонічної концентрації розчинів для ін’єкцій, інфузійних розчинів та очних крапель; кількості ізотонуючого компонента; кількості основи для приготування лікарських засобів для місцевого застосування (мазей, супозиторіїв);

• виявляти несумісні поєднання лікарських речовин у різних за формою ліках, вирішувати питання щодо приготування та відпуску лікарських форм, враховуючи сумісність інгредієнтів;

• оцінювати якість приготовлених ліків;

• забезпечувати належне маркування та зберігання готових до відпуску ліків. Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ» Вступник повинен ЗНАТИ:

• основні етапи розвитку історії розвитку фармації; • принципи фармацевтичної етики та деонтології; • основні нормативні документи з питань охорони здоров’я, функціонування

аптечних (фармацевтичних) підприємств різних форм власності і господарювання;

• організацію діяльності аптечних закладів; • порядок постачання аптечних установ; • особливості забезпечення населення лікарськими засобами в сучасних умовах; • правила виписування та порядок приймання рецептів; • правила відпуску лікарських засобів з аптек; • порядок здійснення контролю якості лікарських засобів в Україні; • основні принципи організації системи фармацевтичної інформації; • основні поняття фармакоекономіки; • порядок здійснення внутрішньогосподарського обліку та звітності; • порядок проведення інвентаризації; • порядок нарахування заробітної плати; • сутність основних економічних показників торгівельної діяльності аптеки.

ВМІТИ: • користуватися нормативною, довідковою, навчальною та науковою

літературою для вирішення професійних задач; • використовувати фармацевтичну інформацію в професійній діяльності; • організовувати свою роботу на посадах, які можуть займати фармацевти в

аптеках та аптечних складах (оптових фармацевтичних фірмах); • здійснювати відпуск лікарських засобів населенню, лікувально-

профілактичним та іншим закладам; • дотримуватися норм фармацевтичної етики та деонтології під час виконання

своїх посадових обов’язків; • здійснювати приймання рецептів; • контролювати якість лікарських засобів під час їх приймання, зберігання,

виготовлення та відпуску; Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ» Вступник повинен ЗНАТИ: • Джерела та способи добування лікарських засобів. • Порядок організації державного контролю якості лікарських засобів.

• Порядок забезпечення контролю якості лікарських засобів, що виробляються в аптеках. Види внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів.

• Специфічні особливості фармацевтичного аналізу. • Охорона праці при виконанні фармацевтичного аналізу. • Методи дослідження лікарських засобів: фізичні, фізико-хімічні, хімічні,

біологічні. • Випробування лікарських засобів на чистоту та граничний вміст домішок.

Загальні зауваження, яких необхідно дотримуватись при визначенні домішок. • Особливості аналізу субстанції та лікарського препарату. Якісний і

кількісний експрес-аналізи. ВМІТИ:

• користуватись законодавчими актами і нормативно-технічними документами, що регламентують якість лікарських засобів (ДФУ, АНД, накази, інструкції тощо);

• проводити контроль якості субстанцій та готових лікарських засобів; • виконувати внутрішньоаптечний контроль якості лікарських засобів; • володіти методиками якісного і кількісного експрес-аналізу; • експлуатувати прилади інструментальних методів аналізу (рефрактометр, рН-

метр та ін.); • оцінювати якість ліків за результатами аналізу; • оформляти документально результати контролю лікарських засобів; • забезпечувати належні умови зберігання лікарських засобів.

Вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни «ФАРМАКОГНОЗІЯ» Вступник повинен ЗНАТИ:

• основні поняття фармакогнозії; • характеристику сировинної бази ЛР (дикорослих, культивованих); • організації заготівлі ЛРС, основні заготівельні організації та їх функції; • систему раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів ЛР; • загальні правила заготівлі ЛРС, способи сушіння, пакування, маркірування,

транспортування та зберігання; • систему стандартизації ЛРС; • основні відомості про поширення і місце зростання ЛР, що застосовуються в

науковій медицині; • вплив географічних та екологічних факторів на продуктивність ЛР; • методики проведення аналізу цілої та подрібненої лікарської рослинної

сировини, зборів; • документальне оформлення результатів аналізу ЛРС, юридичне значення

фармакогностичного аналізу; • морфолого-анатомічні ознаки ЛР і ЛРС, дозволених до застосування в

медичній практиці, можливі домішки;

• основні групи БАР природного походження та їх фізико-хімічні властивості; • основні способи і форми застосування ЛРС у медицині та фармацевтичній

практиці; • правила техніки безпеки під час роботи з ЛР і ЛРС.

ВМІТИ: • визначати за морфологічними ознаками лікарські рослини у живому вигляді та

гербарних зразках; • визначати ідентичність ЛРС різних морфологічних груп у цільному, різаному

та порошкованому вигляді; • користуватись аналітично-нормативною документацією; • уміти заготовляти, сушити, стандартизувати та зберігати ЛРС; • розпізнавати домішки ботанічно близьких рослин при заготівлі, прийманні та

аналізу сировини; • проводити аналіз ЛРС.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ

Рейтингові оцінки у балах визначаються за національною шкалою та шкалою ECTS у відповідності до кількості правильних відповідей таким чином:

Кількість

правильних відповідей

Коефіцієнт засвоєння

Оцінка у балах

Оцінка за шкалою

ECTS

Оцінка за національною

шкалою 60 100% 100 А відмінно







53 88% 88 В добре

52 87% 87 В добре

51 85% 85 В добре

50 83% 83 В добре

49 82% 82 В добре

48 80% 80 С добре

47 78% 78 С добре

46 77% 77 С добре

45 75% 75 С добре








ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ для абітурієнтів, які вступають на навчання до Київського міжнародного

університету за освітньо-професійною программою «ФАРМАЦІЯ» зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

ФАРМАКОЛОГІЯ 1. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ З РЕЦЕПТУРОЮ Визначення фармакології як науки, її місце в системі медичної освіти. Основні розділи фармакології: загальна та спеціальна фармакологія. Основні наукові напрямки у розвитку фармакології. Поняття про лікарські препарати. Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта. Основні етапи історії фармакології (Гіппократ, Клавдій Гален, Авіценна, Парацельс). Розвиток вітчизняної фармакології (О.П. Павлов, І.П. Нелюбін, С.П. Боткін, О.І. Черкес, Г.Е. Батрак, Ф.П. Тринус, Я.Б. Максимович тощо). Шляхи пошуку нових лікарських засобів. Шляхи введення ліків в організм. Фармакокінетика ліків. Фармакологічний ефект. Механізм дії ліків. Види дії лікарських засобів на організм. Види фармакотерапії. Негативна дія ліків на організм. Особливості дії лікарських засобів при повторному введенні (звикання, кумуляція, залежність). Комбінована дія лікарських засобів. Несумісність ліків. Чинники, що впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських засобів. Принципи дозування ліків для дітей та людей похилого віку. Класифікація лікарських засобів.

2. СПЕЦІАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

2.1. Лікарські препарати, що впливають на нервову систему

2.1.1. Лікарські препарати, що впливають на аферентну іннервацію: - Місцеві анестетики (тетракаїну гідрохлорид, прокаїн, бензокаїн, лідокаїну гідрохлорид, тримекаїн, ультракаїну гідрохлорид, бупівакаїн). Порівняльна характеристика дії препаратів при різних видах анестезії. - В’яжучі засоби (танін, вісмуту субцитрат, кора дуба, шавлія лікарська тощо). Фармакодинаміка, показання до застосування. - Обволікаючі та адсорбуючі засоби (крохмаль, насіння льону, корінь алтеї лікарської, ентеросгель, активоване вугілля, альмагель, діосмектит). Дія. Застосування. - Подразнювальні засоби (розчин амоніаку, препарати ментолу, гірчичники, перцевий пластир, олія терпентинова очищена та ін.). Місцева і рефлекторна дія. Показання до застосування.

2.2. Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію

2.2.1. Лікарські засоби, що діють у ділянці холінергічних синапсів. Основні відомості про еферентну іннервацію. Поділ еферентних нервів на холінергічні та адренергічні. Поняття про холіно- та адренорецептори. Класифікація лікарських засобів, які впливають на еферентну іннервацію. - М-холіноміметики (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин). Механізм дії. Вплив на розмір зіниці ока, серце, секреторні органи, тонус м’язів. Показання до застосування. Побічні дії. - Н-холіноміметики (цититон). Особливості дії, застосування. Токсична дія нікотину. Шкідливість паління для організму. Лікарські препарати, що полегшують відвикання від паління (табекс, нікоретте). - Антихолінестеразні засоби (неостигміну метилсульфат, галантаміну гідробромід, фізостигміну саліцилат, армін ). Механізм дії. Порівняльна характеристика окремих препаратів. Показання до застосування. Токсичність фосфорорганічних сполук (ФОС). Допомога в разі отруєння (дипіроксим, ізонітрозин, алоксим). - М-холіноблокатори (атропіну сульфат, препарати беладони, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, метацин, іпратропію бромід, тропікамід, пірензепін). Вплив на м-холінорецептори та центральну нервову систему. Гостре отруєння атропіном, допомога при отруєнні. Порівняльна характеристика препаратів. Показання до застосування. - Н-холіноблокатори: гангліоблокатори (гексаметонію бензосульфонат, азаметонію бромід, димеколін, пахікарпіну гідройодид, трепірію йодид ). Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії; міорелаксанти (тубокурарину хлорид, піпекуронію бромід, векуронію бромід, меліктин, суксаметонію йодид ). Механізм дії, застосування, профілактика ускладнень.

2.2.2. Лікарські засоби, що діють у ділянці адренергічних синапсів. Поняття про адренорецептори, їх класифікація на α і β. - Адреноміметики. Класифікація за дією на адренорецептори: α-адреноміметики (норепінефрин, фенілефрину гідрохлорид, нафазолін, ксилометазолін, оксиметазоліну гідрохлорид, тетризолін); β-адреноміметики (сальбутамол, кленбутерол, фенотерол, добутамін); α,β-адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид). Механізм дії. Застосування. Побічні дії. - Антиадренергічні засоби. Класифікація: α-адреноблокатори (дигідроерготамін, дигідроерготоксин, фентоламін, доксазозин, теразозин, празозин, пророксан, ніцерголін); β-адреноблокатори (пропранолол, талінолол, атенолол, метопролол, бісопролол, бетаксолол); симпатолітики (резерпін). Механізм дії. Застосування. Фармакодинаміка. Побічні дії.

2.3. Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

2.3.1. Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему. Основні відомості про будову та функції центральної нервової системи (ЦНС). Класифікація лікарських засобів, що діють на ЦНС. Засоби для наркозу. Поняття про наркоз. Стадії наркозу. Види наркозу. Премедикація. - Засоби для інгаляційного наркозу (ефір для наркозу, фторотан, діазоту оксид, енфлуран, ізофлуран). Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика. - Засоби для неінгаляційного наркозу (тіопентал-натрій, пропанідид, натрію оксибутират, кетаміну гідрохлорид). Порівняльна характеристика. Спирт етиловий. Місцева дія. Застосування в медичній та фармацевтичній практиці. Вплив на ЦНС та організм в цілому. Гостре отруєння спиртом етиловим, допомога. Хронічне отруєння (алкоголізм хронічний). Лікування хронічного алкоголізму (апоморфін, тетурам). Снодійні засоби. Сон, його значення. Причини безсоння. Класифікація снодійних засобів: похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал); похідні бензодіазепіну (нітразепам); снодійні засоби різних хімічних груп (зопіклон, золпідем, доксиламін, бромізовал тощо). Порівняльна характеристика снодійних засобів. Гостре отруєння, допомога. Протисудомні засоби: - Протиепілептичні засоби (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, етосуксимід, натрію вальпроат, клоназепам). Поняття про епілепсію. Основні принципи фармакотерапії епілепсії. Механізм дії засобів. Застосування їх при різних видах епілепсії. - Протипаркінсонічні засоби (тригексифенідил, леводопа, селегілін, амантадин, наком, мадопар). Поняття про хворобу Паркінсона, паркінсонізм. Класифікація протипаркінсонічних засобів за механізмом дії. Механізм дії даних препаратів, застосування, побічні дії. Анальгетики. Поняття про біль. Види болю. Класифікація анальгетиків. - Наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, кодеїн, етилморфіну гідрохлорид, тримеперидин, фентаніл, трамадол тощо). Механізм дії. Показання до застосування. Побічні дії. Вплив наркотичних анальгетиків на ЦНС, функцію шлунка. Звикання. Лікарська залежність (наркоманія, токсикоманія). Профілактика наркоманії. Гостре отруєння. Мета призначення налоксону при гострому отруєнні. Поняття про нейролептанальгезію. - Ненаркотичні анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби (парацетамол, метамізол натрію, цитрамон, баралгетас, кислота ацетилсаліцилова, фенілбутазон, диклофенак натрію, кетопрофен, ібупрофен, мелоксикам,

індометацин, целекоксиб, німесулід та ін.). Механізм протизапальної, жарознижувальної та анальгезуючої дії. Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії. Психотропні засоби пригнічувальної дії. Класифікація психотропних засобів. - Седативні засоби (броміди, препарати валеріани, персен, трава собачої кропиви, новопасит, кардіофіт). Вплив на ЦНС. Механізм дії, показання до застосування. - Транквілізатори. Класифікація, номенклатура лікарських засобів (діазепам, феназепам, мезапам, гідазепам, гідроксизин, мебікар, алпразолам, лоразепам). Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічні ефекти, протипоказання. - Нейролептики (хлорпромазин, дроперидол, галоперидол, перфеназин, левомепромазин, сульпірид). Загальна характеристика групи. Вплив на психічну (вищу нервову) діяльність. Класифікація, номенклатура. Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні ефекти, протипоказання.

2.3.2. Лікарські засоби, що збуджують центральну нервову систему - Антидепресанти. Класифікація, номенклатура: трициклічні (амітриптилін); інгібітори моноамінооксидази (ніаламід, піразидол); селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (флуоксетин, сертралін); рослинні препарати (гіперицин). Фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні дії. - Ноотропні засоби (пірацетам, гамма-аміномасляна кислота, піридитол, пантогам, фенібут, натрію оксибутират). Механізм дії, фармакодинаміка, застосування, побічні дії. - Загальнотонізуючі засоби (адаптогени): настоянки та рідкі екстракти (женьшеню, лимонника, заманихи, родіоли рожевої, елеутерокока, левзеї, ехінацеї), сапарал, пантокрин, цитрулін. Механізм дії. Застосування. - Психостимулятори (мезокарб, кофеїн-бензоат натрію). Особливості впливу на психічну діяльність, серцево-судинну систему. Показання до застосування. - Аналептики (камфора, нікетамід, бемегрид, етимізол, кофеїн-бензоат натрію, цититон, сульфокамфокаїн). Пряма та рефлекторна дія на дихальний і судиноруховий центри. Застосування. Побічні дії.

2.4. Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання

2.4.1. Протикашльові лікарські засоби. Загальна характеристика групи. Класифікація, номенклатура: наркотичні (центральні) протикашльові засоби (кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид); ненаркотичні протикашльові засоби (глауцин, окселадину цитрат, бутамірату цитрат, лібексин, тусин плюс та інші). Фармакодинаміка, показання до застосування.

2.4.2. Відхаркувальні лікарські засоби. Класифікація, номенклатура (трава термопсису, алтемікс, мукалтин, пертусин, трипсин кристалічний, бромгексин,

амброксол, ацетилцистеїн тощо). Фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні дії.

2.4.3. Лікарські засоби для лікування бронхіальної астми. Основні відомості про бронхіальну астму, її причини, види. Класифікація засобів за механізмом дії, їх номенклатура: - Бронхолітики: адреноміметики (сальбутамол, фенотерол, адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид); м-холіноблокатори (атропіну сульфат, іпратропію бромід); спазмолітики міотропної дії (амінофілін, теофілін). - Протиалергічні лікарські засоби (натрію кромоглікат, кетотифен). - Глюкокортикостероїди (мазипредон, беклометазону дипропіонат). Порівняльна характеристика. Показання до застосування. 2.4.4. Лікарські засоби, що призначаються при набряку легень.Номенклатура (гексаметоній, маніт, фуросемід, амінофілін, кисень, спирт етиловий, антифомсилан). Мета призначення даних препаратів при набряку легень

2.5. Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему.

2.5.1. Кардіотонічні лікарські засоби. - Серцеві глікозиди. Загальна характеристика. Фармакодинаміка. Класифікація, номенклатура: препарати наперстянки (дигітоксин, дигоксин, ланатозид); препарати горицвіту (трава горицвіту весняного, адонізид); препарати строфанту (строфантин ); препарати конвалії (корглікон). Особливості дії. Показання до застосування. Порівняльна характеристика серцевих глікозидів. Гостре та хронічне отруєння серцевими глікозидами. Допомога. - Неглікозидні кардіотонічні засоби (амринон, мілринон, добутамін). Механізм дії. Застосування.

2.5.2. Протиаритмічні лікарські засоби. Види та причини аритмій. Класифікація, номенклатура протиаритмічних засобів. - Засоби для корекції тахіаритмій: мембраностабілізатори (хінідину сульфат, прокаїнамід, морацизину гідрохлорид тощо); β-адреноблокатори (пропранолол та ін.); блокатори кальцієвих каналів (верапаміл); засоби, що відновлюють іонну рівновагу (калію хлорид, аспаркам); інгібітори реполяризації (аміодарон). Порівняльна характеристика. Механізм дії. Застосування. - Засоби для корекції брадиаритмій: м-холіноблокатори (атропіну сульфат); адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, добутамін). Порівняльна характеристика. Механізм дії. Застосування.

2.5.3. Гіпохолестеринемічні лікарські засоби. Основні відомості про атеросклероз. Загальна характеристика групи. Класифікація, номенклатура: - засоби, що вливають на обмін ліпідів (ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, фенофібрат, ципрофібрат);

- антиоксиданти (токоферолу ацетат, рутин, кислота аскорбінова, метіонін, кислота глютамінова); - ангіопротектори (пірикарбат); - антиагреганти (тиклопідин, кислота ацетилсаліцилова); - засоби інших груп (кислота нікотинова, лінетол). Фармакодинаміка. Показання до застосування.

2.5.4. Лікарські засоби, які впливають на мозковий кровообіг. Класифікація, номенклатура: блокатори кальцієвих каналів (німодипін, флунаризин, цинаризин); α-адреноблокатори (дигідроерготамін, дигідроерготоксин, ніцерголін); препарати, які містять екстракт гінкго білоба, алкалоїди барвінку (гінкго білоба екстракт, вінпоцетин); комбіновані препарати (інстенон); засоби різних груп (пентоксифілін, ксантинолу нікотинат, пірацетам). Особливості дії. Застосування.

2.5.5. Антиангінальні лікарські засоби. Поняття про ішемічну хворобу серця. Антиангінальні засоби, їх класифікація, номенклатура. - Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання (гліцерил тринітрат нітрогліцерин, сустак, нітронг,нітрогранулонг, нітродерм, нітромазь; ериніт, ізосорбід динітрат, ніфедипін, амлодипін, верапаміл). - Засоби,що знижують потребу міокарда в кисні (атенолол, метопролол, бісопролол, пропранолол). - Засоби, які підвищують постачання міокарда киснем ( валідол, дипіридамол). - Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії (триметазидин, мілдронат, інозин). Порівняльна характеристика антиангінальних засобів їх застосування.

2.5.6. Лікарські засоби, що застосовуються при інфаркті міокарда: наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, тримеперидин); протиаритмічні (лідокаїну гідрохлорид, прокаїнамід); антикоагулянти (гепарин, надропарин кальцію); фібринолітичні препарати (стрептокіназа); антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрел); інші групи. Мета призначення даних препаратів.

2.5.7. Антигіпертензивні лікарські засоби.Гіпертонічна хвороба. Причини виникнення. Класифікація антигіпертензивних засобів, їх номенклатура. - Нейротропні засоби (клонідину гідрохлорид, метилдофа, моксонідин, резерпін, гексаметонію бензосульфонат, азаметонію бромід, теразозин, доксазозин, пропранолол). - Антагоністи кальцію (ніфедипін, амлодипін). - Периферичні вазодилятатори (гідралазин, нітропрусид натрію). - Міотропні спазмолітичні засоби (бендазол, папаверину гідрохлорид, дротаверину гідрохлорид).

- Інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл, периндоприл, раміприл). - Блокатори рецепторів ангіотензину II (вальзартан, ірбесартан, лозартан калію, кандесартан). - Сечогінні засоби (гідрохлортіазид, фуросемід та інші). - Комбіновані засоби (адельфан, норматенс, тенорік, тонорма, каптопрес, капозид, лозап плюс та інші). Порівняльна характеристика гіпотензивних засобів.

2.6. Лікарські засоби, що впливають на функцію нирок

2.6.1. Сечогінні засоби. Класифікація, номенклатура: салуретики (гідрохлортіазид, клопамід, фуросемід, кислота етакринова, ацетазоламід); калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, тріамтерен); осмотичні діуретики (маніт); сечогінні засоби рослинного походження (листя брусниці, трава хвоща польового, бруньки березові, листя мучниці, листя ортосифону, канефрон, нефрофіт та ін.). Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії, протипоказання.

2.6.2. Засоби, що підвищують виведення сечової кислоти та конкрементів (алопуринол, бензобромарон, цистенал, спазмоцистенал, оліметин). Поняття про подагру. Фармакодинаміка лікарських засобів для лікування хворих на подагру. Застосування.

2.6. Лікарські засоби, що впливають на міометрій. Класифікація, номенклатура: засоби, що посилюють ритмічні скорочення міометрію (окситоцин, пахікарпіну гідройодид та інші ); засоби, що підвищують тонус міометрію і виявляють кровоспинну дію (ергометрину малеат, метилергометрин, котарніну хлорид та ін.); засоби, що знижують тонус і скорочувальну активність міометрію (фенотерол, сальбутамол); рослинні препарати (трава грициків звичайних, настоянка листя барбарису). Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії, протипоказання.

2.7. Лікарські засоби, що діють на кровотворення, на систему згортання крові та фібриноліз. Основні уявлення про анемію. Види анемії.

2.7.1. Лікарські засоби, які впливають на еритропоез (фероплект, фероплекс, тардіферон, феро-градумет, ферковен, ферум-лек, жектофер, коамід, ціанокобаламін, кислота фолієва). Порівняльна характеристика препаратів. 2.7.2. Лікарські засоби, які впливають на лейкопоез (натрію нуклеінат, тималін, левамізол, меркаптопурин, циклофосфамід та інші). Порівняльна характеристика препаратів. Уявлення про систему зсідання крові, фібриноліз, агрегацію тромбоцитів.

2.7.3. Гемостатичні засоби. Препарати (тромбін, фібриноген, кальцію хлорид, менадіон, етамзилат). Порівняльна характеристика гемостатичних засобів.

2.7.4. Антифібринолітичні засоби (кислота амінокапронова, кислота амінометилбензойна, кислота транексамова). Механізм дії, фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії.

2.7.5. Антикоагулянти: антикоагулянти прямої дії ( гепарин, надропарин кальцію, еноксапарин натрію, ревіпарин натрію, далтепарин натрію, гепаринова мазь); антикоагулянти непрямої дії (феніндіон, аценокумарол). Фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні дії.

2.7.6. Антиагреганти. Препарати ( кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол, тиклопідин, клопідогрел ). Механізм дії, фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії.

2.7.7. Фібринолітичні засоби (фібринолізин, стрептокіназа, альтеплаза). Механізм дії. Застосування.

2.8. Лікарські засоби, що впливають на функції органів травлення.

2.8.1. Лікарські засоби, що впливають на апетит - Засоби, що підвищують апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, деревій звичайний, інсуліни). - Анорексигенні засоби та засоби, що зменшують вагу тіла (фепранон, орлістат та інші).Особливості дії, застосування.

2.8.2. Лікарські засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка. Поняття про гастрит, виразкову хворобу шлунка. - Засоби, що призначаються при недостатній секреції залоз шлунка (пепсин, кислота хлороводнева, ацидин-пепсин, абомін, сік шлунковий натуральний, плантаглюцид). - Засоби, що застосовуються при надмірній секреції залоз шлунка та виразковій хворобі шлунка: м-холіноблокатори (атропіну сульфат, пірензепін); блокатори Н2-рецепторів (ранітидин, фамотидин); інгібітори Н+-К+-АТФ-ази (омепразол, лансопразол, пантопразол); антацидні препарати (натрію гідрогенкарбонат, магнію оксид, алюмінію гідроксид, альмагель, альмагель А, фосфалюгель, маалокс); антихелікобактерні засоби (метронідазол, хелікоцин); інші противиразкові засоби (вісмуту субцитрат, вікаїр, мізопростол, гастрофіт, сукральфат). Фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні дії.

2.8.3. Лікарські засоби, що застосовують при порушенні секреції підшлункової залози. Поняття про панкреатит. - Засоби замісної терапії ( панкреатин, панзинорм форте, фестал, мезим-форте, дигестал, ензистал та ін.). Дія, застосування - Антиферментні засоби (апротинін, пантрипін та ін.). Дія. Застосування.

2.8.4. Гепатотропні лікарські засоби

- Жовчогінні засоби. Класифікація, номенклатура, дія, показання до застосування: холеретичні засоби (холосас, алохол, фламін, холагол, холензим, оксафенамід); холекінетичні та холеспазмолітичні засоби (магнію сульфат, атропіну сульфат, дротаверину гідрохлорид). - Холелітолітичні засоби (кислота урсодезоксихолева та ін.). - Гепатопротектори. Класифікація, номенклатура (силібінин, есенціале, гепабене, тіотриазолін). Дія, показання до застосування.

2.8.5. Блювотні та протиблювотні лікарські засоби. Класифікація та номенклатура блювотних лікарських засобів: центральної дії (апоморфіну гідрохлорид); рефлекторної дії (препарати блювотного кореня, еметин, міді сульфат, цинку сульфат). Дія, застосування. Класифікація та номенклатура протиблювотних лікарських засобів (етаперазин, трописетрон, метоклопрамід). Фармакодинаміка, показання до застосування.

2.8.6. Проносні та протипроносні лікарські засоби. Класифікація, номенклатура: - Проносні лікарські засоби (корені ревеня, кора крушини, листя сени, сенаде, регулакс, олія касторова, фенолфталеїн, ізафенін, бісакодил, натрію пікосульфат, натрію сульфат, магнію сульфат, морська капуста, масло вазелінове, олія мигдалева та інші). Особливості застосування окремих лікарських засобів. - Протипроносні лікарські засоби (лопераміду гідрохлорид, діосмектит). Особливості дії. Застосування.

2.9. Лікарські засоби, що впливають на тканинний обмін, на імунітет. Засоби для лікування алергічних захворювань.

2.9.1. Гормональні та антигормональні препарати. Гормональні препарати гіпофіза. Джерела отримання гормональних препаратів. Класифікація. Антигормональні препарати. - Препарати передньої частки гіпофіза: кортикотропін, гонадотропін хоріонічний. Дія, застосування. -Препарати задньої частки гіпофіза: окситоцин, десмопресин. Дія, застосування. Препарати гормону паращитовидних залоз. (Дигідротахістерол). Дія. Застосування. Побічні дії. Засоби, що впливають на функції щитовидної залози - Гормональні препарати (левотироксин-натрій, трийодтироніну гідрохлорид). - Антитиреоїдні препарати та препарати йоду (тіамазол, калію йодид). Фармакодинаміка. Застосування. Побічні дії. Гіпоглікемічні засоби. Поняття про цукровий діабет. -Інсуліни. Класифікація, номенклатура: інсулін ліспро, інсулін людський середньої тривалості дії (хумодар Б), інсулін гларгін, інсуліни свинячі короткої, середньої та

тривалої дії дії (монодар, монодар Б, монодар ультралонг). Фармакодинаміка, застосування. Побічні дії. -Пероральні гіпоглікемічні засоби: похідні сульфонілсечовини (карбутамід, толбутамід, глібенкламід, гліквідон); бігуаніди (метформін); інші (акарбоза). Вплив на вуглеводний обмін. Застосування. Побічні ефекти. Гормональні препарати кори надниркових залоз. Препарати глюкокортикостероїдів та мінералокортикостероїдів (мазипредон, метилпреднізолон, тріамциналон, дексаметазон, беклометазону дипропіонат, флунізолід, будезонід, гідрокортизон, флуоцинолону ацетонід, тріамцинолону ацетонід, мометазону фуроат, ауробін, дермозолон, мікозолон, синалар-Н, дезоксикортикостерону ацетат). Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні ефекти, протипоказання. Препарати жіночих статевих гормонів - Естрогени: стероїдні (естрон, естрадіол, етинілестрадіол); нестероїдні (гексестрол, диместрол). - Гестагени: прогестерон, алілестренол та ін. Особливості дії, показання до застосування. - Гормональні протизаплідні (контрацептивні) препарати: ригевідон, логест, антеовін, три-регол, тризистон та ін. Механізм дії. Схема застосування. Препарати чоловічих статевих гормонів. Номенклатура, дія, застосування (тестостерону пропіонат, тетрастерон та ін.). Анаболічні стероїдні засоби (нандролону деканоат, метиландростендіол). Фармакодинаміка, показання до застосування, побічні дії.

2.10. Вітамінні препарати Загальна характеристика вітамінів та їх значення для організму. Авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз. Класифікація, номенклатура: - Препарати жиророзчинних вітамінів (ретинолу ацетат, ергокальциферол, токоферолу ацетат, менадіон). Особливості дії, застосування. - Препарати водорозчинних вітамінів (тіаміну хлорид, рибофлавін, піридоксину гідрохлорид, кислота нікотинова, ціанокобаламін, кислота аскорбінова, рутин). Особливості дії. Застосування. Побічні ефекти. - Полівітамінні препарати: геровітал, дуовіт, піковіт, візивіт та ін.). Застосування їх для профілактики захворювань та лікування.

2.11. Лікарські засоби, що впливають на обмін речовин, на імунітет. Лікарські засоби для лікування алергічних захворювань.

2.11.1. Біогенні стимулятори. Препарати (екстракт алое рідкий, ФІБС, апілак, плазмол та інші). Дія, показання до застосування.

2.11.2. Ферментні лікарські засоби (гіалуронідаза, трипсин кристалічний тощо). Особливості дії, застосування. 2.11.3. Амінокислоти, їх застосування ( церебролізин та інші ).

2.11.4. Препарати для парентерального харчування. Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини. Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини (поліглюкін, реополіглюкін, розчин натрію хлориду, розчин Рінгера-Локка, розчини ―Дисоль, ―Трисоль та інші, гемодез-Н ). Порівняльна характеристика даних засобів. Засоби для парентерального харчування (амінокровін, глюкоза та інші).

2.11.5. Лікарські засоби, що впливають на імунні процеси - Імуностимулятори (продигіозан, тималін, левамізол, натрію нуклеїнат, метилурацил, препарати інтерферону, ехінацея пурпурова). Дія. Застосування. - Імунодепресанти (азатіоприн, цитостатичні засоби, глюкокортикостероїди). Дія. Застосування.

2.11.6. Лікарські засоби для лікування алергічних захворювань. Поняття про алергійні реакції. Роль гістаміну в алергійних реакціях. Класифікація, номенклатура: антигістамінні засоби (дифенгідрамін, лоратадин, прометазин, хлоропірамін, мебгідролін, клемастин, квифенадин, ципрогектадин та ін.). Порівняльна характеристика; мембраностабілізатори (кетотифен та інші); глюкокортикостероїди (будезонід та ін.). Фармакодинаміка, показання до застосування.

2.12. Лікарські засоби для лікування інфекційних захворювань

2.12.1. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Загальна характеристика. Бактеріостатична та бактерицидна дія. Класифікація. Група галогенів та галогеномістких сполук (хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат, розчин йоду спиртовий, йодонат, йодинол, трийодметан, йоддицерин, повідон-йод). Окисники (розчин перекису водню, калію перманганат, бензоїлпероксид). Кислоти та луги (кислота борна, натрію тетраборат, кислота саліцилова, розчин амоніаку). Солі важких металів (ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, коларгол, ксероформ, дерматол, цинку сульфат). Барвники (діамантовий зелений, етакридину лактат, метиленовий синій). Група фенолу (фенол чистий, резорцин, трикрезол). Похідні нітрофурану (нітрофурал, фурапласт, фуразидин). Дьогті, смоли, продукти переробки нафти (дьоготь березовий, іхтіол, вінізоль). Альдегіди та спирти (розчин формальдегіду, лізоформ, гексаметилентетрамін, спирт етиловий). Детергенти (мило зелене, декаметоксин).

Засоби інших груп (хлорофіліпт, бензилбензоат та інші). Фармакодинаміка. Особливості застосування окремих засобів. Гостре отруєння солями ртуті. Перша допомога.

2.12.2. Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Історія хіміотерапії. Особливості хіміотерапевтичних засобів. Класифікація. Антибіотики. Історія відкриття антибіотиків. Принципи антибіотикотерапії. - Природні пеніциліни (бензилпеніциліну натрієва і калієва сіль, феноксиметилпеніцилін, біциліни-1, біцилін-5). - Напівсинтетичні пеніциліни (оксацилін, клоксацилін, ампіцилін, амоксициліну тригідрат, карбеніцилін, пенамецилін, ампіокс, амоксиклав ). - Цефалоспорини (цефазолін, цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон, цефпіром, цефепім). - Карбапенеми (іміпенем-циластатин, меропенем). - Макроліди та азаліди (еритроміцин, медікаміцин, джозаміцин, рокситроміцин, кларитроміцин, азитроміцин). - Хлорамфеніколи (левоміцетин). - Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, канаміцину сульфат, гентаміцину сульфат, амікацину сульфат). - Тетрацикліни (тетрациклін, метацикліну гідрохлорид, доксицикліну гідрохлорид). - Лінкозаміди (лінкоміцину гідрохлорид, кліндаміцин). - Глікопептиди (ванкоміцин). - Фузидини (кислота фузидієва). - Поліміксини (поліміксину В сульфат). -Антибіотики інших груп (рифампіцин). Механізм дії, фармакодинаміка, застосування, побічні дії. Поняття про засоби для лікування дисбіозу. Синтетичні хіміотерапевтичні засоби - Сульфаніламідні засоби (сульфаніламід, сульфатіазол, сульфадимідин, сульфаетидол, сульфакарбамід, сульфацетамід, сульфаметоксипіридазин, сульфаметоксипіразин, фталілсульфатіазол, ко-тримоксазол). Механізм дії, фармакодинаміка, застосування, побічні дії, принципи дозування сульфаніламідних засобів. - Похідні нітрофурану ( фуразолідон, фурадонін, фуразидин ). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії. - Похідні 8-оксихіноліну та 4-хінолону (нітроксолін, кислота оксолінієва ). Фармакологічна характеристика. - Похідні нафтиридину (кислота налідиксова). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії. - Фторхінолони ( ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин ). Механізм дії, фармакодинаміка, застосування, побічні дії.

Протитуберкульозні засоби. Загальна характеристика засобів. Принципи фармакотерапії. Препарати (ізоніазид, фтівазид, флуренізид, натрію пара-аміносаліцилат, кальцію -бензамідосаліцилат, стрептоміцину сульфат, рифампіцин, етамбутол, етіонамід, флориміцину сульфат, капреоміцин, етіонамід, тіоацетазон, пасоміцин). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії. Протисифілитичні засоби. Препарати (препарати пеніциліну, тетрациклін, еритроміцин, бійохінол, бісмоверол та інші засоби). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії даних препаратів. Протипротозойні засоби. Протималярійні засоби (хініну гідрохлорид, квіноцид, примаквін, прокваніл, хлоридин, хлорохін, мефлохін, фансидар). Протиамебні засоби (метронідазол, еметину гідрохлорид, хініофон, хлорохін). Протилямбліозні засоби (метро-нідазол, амінохінол ). Засоби для лікування трихомонозу (метронідазол, трихомонацид). Протилейшманіозні засоби (солюсурмін, глюкантим). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії протипротозойних засобів. Протигрибкові засоби. Препарати (ністатин, амфотерицин В, амфоглюкамін, мікогептин, гризеофульвін, клотримазол, кетоконазол, міконазол, флуконазол, біфоназол, ітраконазол,тербінафін, нітрофунгін, ундецин та інші). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії даних препаратів. Протигельмінтні засоби. Препарати (піперазину адипінат, левамізол, мебендазол, альбендазол, пірантел, екстракт чоловічої папороті густий, кора гранатника, насіння гарбуза, ніклозамід, дитразину цитрат, хлоксил, празиквантель). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії даних препаратів. Противірусні засоби. Препарати (інтерферони, арбідол, ремантадин, оксолін, ацикловір, озельтамівір). Фармакодинаміка, застосування, побічні дії даних препаратів.

2.13. Протипухлинні лікарські засоби. Діагностичні лікарські засоби. Радіопротектори та засоби,що сприяють виведенню радіонуклідів.

2.13.1. Протипухлинні лікарські засоби. Основні відомості про пухлини. Загальна характеристика протипухлинних засобів. Принципи лікування. Токсичність. Класифікація, номенклатура: - алкілуючі сполуки (циклофосфан, тіофосфамід); - антиметаболіти (меркаптопурин, метотрексат, фторурацил); - алкалоїди (колхамін, вінбластин, вінкристин, доцетаксел); - антибіотики (брунеоміцин, доксорубіцин); - гормональні та антигормональні препарати (фосфестрол, флутамід); - ферментні препарати (L-аспарагіназа). Фармакодинаміка. Показання до застосування.

2.13.2. Діагностичні лікарські засоби. Радіопротектори та засоби, що сприяють виведенню радіонуклідів. Діагностичні засоби: барію сульфат для рентгеноскопії, індігокармін, білігност, магневіст та інші. Мета призначення даних засобів. Радіопротектори та засоби, що сприяють виведенню радіонуклідів: цистаміну дигідрохлорид, мексамін, батилол. Фармакодинаміка та застосування препаратів.

2.14. Ускладнення лікування лікарськими засобами. Основні принципи фармакотерапії в разі гострих отруєнь лікарськими засобами Причини ускладнень лікування лікарськими засобами. Профілактика ускладнень. Основні принципи допомоги при гострих отруєннях лікарськими засобами. Антидотна терапія.

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКІВ

Загальна частина

1.1. Основні терміни і поняття в технології ліків. Біофармація. Фармація як розділ медицини. Визначення технології ліків як наукової та навчальної дисципліни та її зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація ліків за агрегатним станом, шляхами введення та способом застосування, за дозуванням та ступенем дисперсності, способом виробництва. Біофармація. Фармацевтичні чинники. Аптечне та промислове виробництво ліків, взаємозв’язок між ними, сучасний стан та перспективи розвитку. Професійно-деонтологічні принципи роботи фармацевта.

1.2. Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Основні напрями нормування виробництва ліків. Випробування. Державна фармакопея України (ДФУ, 2001), загальні статті та монографії. Накази МОЗ України, інформаційна та довідкова література. Нормування складу прописів лікарських препаратів. Рецепт, його значення. Структура рецепта, правила оформлення його. Отруйні, сильнодіючі, наркотичні лікарські препарати. Поняття про дози.

1.3. Дозування в технології ліків. Охорона праці при роботі з засобами малої механізації для дозування за масою та об’ємом. Дозування за масою. Види терезів, їх будова. Метрологічні властивості терезів. Гирі і важки. Державна метрологічна система мір і ваги. Правила зважування на рецептурних та ручних терезах. Дозування за об’ємом. Вимірювальні прилади: бюреткова система, мірний посуд. Правила відмірювання. Дозування рідин краплямиДогляд за приладами для відважування і відмірювання. Засоби малої механізації для приготування та фасування твердих і рідких лікарських препаратів.

Технологія ліків аптечного та заводського виробництва

2. Тверді ліки

2.1. Порошки для зовнішнього та орального застосування. Охорона праці під час приготування порошків з отруйними, наркотичними, психотропними речовинами та прекурсорами. Порошки, їх характеристика. Класифікація та способи прописування порошків. Перевірка доз отруйних або сильнодіючих лікарських засобів. Загальна технологія приготування порошків. Особливості приготування порошків: недозованих; дозованих з лікарськими препаратами: виписаними в рівній кількості; виписаними в різній кількості; з різними фізико-хімічними властивостями; рідинами. Приготування порошків із сильнодіючими, отруйними, наркотичними лікарськими препаратами. Дозування. Зберігання порошків у паперових та медичних капсулах. Випробування. Маркування.

2.2. Збори. Таблетки. Драже. Гранули. Капсули. Збори, їх класифікація. Способи прописування. Загальні правила приготування дозованих і недозованих зборів. Способи введення лікарських препаратів. Зберігання. Таблетки. Драже. Мікродраже. Гранули. Визначення. Класифікація. Одержання. Вимоги ДФУ. Зберігання. Лікарські засоби для орального застосування подовженої, повторної та підтримуючої дії.

2.3. Ліки з рідким дисперсійним середовищем. Розчини. Класифікація за: медичним застосуванням; типом дисперсної системи; складом; природою розчинника. Розчинники, які застосовуються для приготування рідких ліків: вода очищена, її одержання, умови та терміни зберігання, випробування; неводні розчинники (спирт етиловий, гліцерин, олії, димексид тощо). Вимоги до них. Характеристика. Загальна характеристика справжніх розчинів. Поняття про розчинність. Чинники, що впливають на розчинність. Позначення концентрації розчинів та їх прописування. Перевірка доз спискових речовин у мікстурах. Загальні стадії приготування справжніх розчинів. Водні розчини. Масооб’ємний спосіб приготування. Особливі випадки. Концентровані розчини для бюреткової системи та їх використання. Стандартні рідини: кислота хлористоводнева, перекис водню, розчин алюмінію ацетату основного, розчин формальдегіду, розчин аміаку, кислота оцтова, розчин калію ацетату. Розведення їх в умовах аптек. Неводні розчини: гліцеринові, олійні, водно-димексидові. Особливості їх приготування. Спиртові розчини. Розведення спирту етилового. Особливості приготування, зберігання, маркування. Техніка безпеки рід час роботи з ним. Неводні розчини заводського виробництва. Номенклатура. Загальна характеристика. Розчини високомолекулярних сполук. Визначення, характеристика. Приготування розчинів обмежено та необмежено набухаючих сполук: желатину, крохмалю, пепсину, метилцелюлози, екстрактів. Колоїдні розчини. Визначення. Властивості. Приготування розчинів захищених колоїдів: коларголу, протарголу, іхтіолу. Ароматні води, їх одержання. Краплі. Класифікація та перевірка доз спискових

лікарських препаратів у краплях. Особливості приготування. Краплі заводського виробництва.

2.4. Суспензії. Визначення. Характеристика. Умови утворення. Способи приготування суспензій. Приготування суспензій дисперсійним методом з гідрофільних та гідрофобних лікарських засобів. Стабілізація суспензій. Приготування суспензій конденсаційним методом: хімічною взаємодією та заміною розчинника.

2.5. Емульсії. Визначення. Характеристика. Типи емульсій. Емульгатори. Технологія олійних емульсій. Технологія насіннєвих емульсії. Введення лікарських засобів в емульсії. Зберігання. Випробування. Маркування.

2.6. Настої, відвари, слизи. Охорона праці при роботі з апаратурою для приготування настоїв та відварів. Визначення. Характеристика. Теоретичні основи процесу екстрагування з лікарської рослинної сировини. Апаратура, що використовується в технології водних витяжок. Чинники, що впливають на якість водних витяжок. Загальна технологія водних витяжок. Особливі випадки приготування водних витяжок. Фітопрепарати промислового виробництва. Екстракти-концентрати промислового виробництва. Настоянки, екстракти. Номенклатура максимально очищене них фітопрепаратів. Соки свіжих рослин. Фітопрепарати промислового виробництва. Визначення. Класифікація. Одержання. Стандартизація. Зберігання. Випробування. Маркування.

2.7. М’які ліки для місцевого застосування. Лініменти. Мазі. Пасти. Лініменти (рідкі мазі). Визначення. Характеристика. Класифікація. Загальні правила приготування лініментів: гомогенних; гетерогенних; комбінованих. Зберігання. Випробування. Маркування. Мазі, їх визначення. Характеристика. Класифікація. Допоміжні засоби для мазей. Вимоги до них. Класифікація. Біофармацевтичні аспекти мазей. Загальна технологія мазей. Приготування гомогенних, гетерогенних, комбінованих мазей. Лікувально-косметичні мазі. Пасти. Класифікація. Особливості приготування. Зберігання. Випробування. Маркування. Лініменти, мазі, пасти промислового виробництва.

2.8. Ліки для ректального та вагінального застосування. Пластирі. Гірчичник. Лікарські препарати для ректального та вагінального застосування. Визначення. Прописування. Допоміжні препарати, вимоги до них. Розрахунки кількості основи залежно від методу приготування та форми. Технологія лікарських препаратів ректального і вагінального застосування методами викачування, виливання, пресування. Правила введення лікарських препаратів до супозиторних основ. Зберігання. Випробування. Маркування. Ректальні та вагінальні лікарські препарати заводського виробництва. Пластирі. Гірчичники.

2.9. Ліки для парентерального застосування. Ін’єкційні розчини. Лікарські засоби для парентерального застосування. Визначення. Класифікація за ДФУ. Асептика. Забезпечення асептичних умов відповідно до вимог чинних нормативних документів. Стерилізація. Методи стерилізації. Апаратура для стерилізації, правила роботи з нею. Розчинники. Вода для ін’єкцій. Вимоги ДФУ. Одержання. Апаратура. Випробування. Зберігання.Неводні розчинники. Характеристика. Вимоги НТД до лікарських засобів, тари та допоміжних матеріалів. Ін’єкційні розчини. Характеристика. Вимоги ДФУ. Біофармацевтичні аспекти технології розчинів для ін’єкцій. Загальна технологія ін’єкційних розчинів в умовах аптек. Стабілізація ін’єкційних розчинів. Особливості приготування розчинів для ін’єкцій з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських засобів та об’єму. Ізотонічність. Розрахунки ізотонічних концентрацій за допомогою ізотонічного еквівалента за натрію хлоридом, іншими методами. Випробування. Маркування. Зберігання. Терміни придатності. Ліки для ін’єкцій промислового виробництва. Загальна характеристика. Подовження фармакологічної дії ін’єкційних ліків.

2.10. Інфузійні ліки. Класифікація. Характеристика. Розчини для внутрішньовенних інфузійних вливань. Вимоги до них. Інфузійні лікарські засоби промислового виробництва. Загальна характеристика. Приготування розчинів Рінгера і Рінгера-Локка.

2.11. Очні ліки. Біофармацевтичні аспекти очних ліків. Очні краплі, розчини, вимоги НТД до них. Особливості технології очних крапель в умовах аптеки. Випробування, маркування, зберігання, термін придатності очних крапель. Очні мазі. Допоміжні засоби для очних мазей, вимоги до них. Технологія очних мазей. Випробування, маркування, зберігання, терміни придатності очних мазей. Очні ліки промислового виробництва. Пролонгування дії очних ліків.

2.12. Ліки для новонароджених та дітей віком до 1 року. Характеристика. Вимоги діючих нормативних актів. Особливості приготування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року, випробування, маркування, відпуску та зберігання.

2.13. Ліки з антибіотиками. Антибіотики, виписування їх у рецептах. Вимоги до антибіотиків з врахуванням особливостей їх дії. Особливості технології ліків з антибіотиками відповідно до їх фізико-хімічних властивостей. Маркування ліків з антибіотиками. Зберігання. Номенклатура ліків з антибіотиками.

2.14. Фармацевтичні несумісності. Поняття про несумісності. Класифікація несумісностей. Визначення. Види. Характеристика. Утруднені випадки в екстемпоральній рецептурі, шляхи їх подолання. Нераціональні поєднання лікарських засобів у лікарських формах. Дії аптечного працівника з приймання рецептів та відпуску ліків, що містять несумісні та нераціональні поєднання лікарських засобів.

2.15. Основи технології гомеопатичних ліків. Гомеопатія як напрямок в медицині. Історія виникнення та розвитку гомеопатії. Роль і значення гомеопатії в сучасній медицині. Принципи гомеопатії. Основні нормативні документи з питань приготування гомеопатичних ліків. Прописування рецептів на гомеопатичні ліки. Основні гомеопатичні препарати. Особливості розведення (потенціювання) основних гомеопатичних препаратів. Власна технологія гомеопатичних ліків. Тритураці (есенції, тінктури). Лікарські засоби твердої консистенції. Гранули. Рідкі лікарські засоби. Розчини. Краплі. М'які лікарські засоби. Мазі. Супозиторії.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ

1. Організаційна структура та регламентація діяльності аптечних закладів. Охорона праці та вимоги до санітарії при роботі в аптечних закладах.

1.1. Організація діяльності аптек. Вступний інструктаж з охорони праці. Історія розвитку фармації. Міжнародні стандарти регулювання різних видів фармацевтичної діяльності ( GPP –належна фармацевтична практика). Законодавчі акти України, які регламентують фармацевтичну діяльність у галузі забезпечення лікарськими засобами населення. Поняття про ліцензування. Поняття про фармацевтичну допомогу та фармацевтичну послугу. Умови здійснення роздрібної реалізації. Аптека як заклад охорони здоров’я, торгово-виробниче підприємство та суб’єкт підприємницької діяльності, її завдання та функції. Аптека як суб’єкт страхових відносин у системі охорони здоров’я й фармації. Типи та види аптек. Спеціалізація аптечних закладів. Організаційна структура аптеки. Вимоги до розміщення та складу приміщень аптеки. Санітарні вимоги до прибирання приміщень аптеки. Вимоги до техніки безпеки і особистої гігієни персоналу при роботі в аптеках. Штат аптеки. Матеріальна відповідальність аптечних працівників, її юридична основа та документальне оформлення. Вступний інструктаж з охорони праці.

1.2. Організація забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення стаціонарних хворих. Охорона праці та виробнича санітарія при виготовленні лікарських засобів. Міжлікарняна та лікарняна аптеки, їх завдання, функції. Структура, обладнання та оснащення приміщень. Асептичний блок. Охорона праці та виробнича санітарія при виготовленні лікарських засобів. Виписування та відпуск лікарських засобів і товарів медичного призначення. Документальне оформлення відпуску медичних виробів та лікарських засобів у відділення лікарень. Таксування вимог-накладних та їх облік, формування

замовлень за вимогами лікувально-профілактичних закладів. Організація роботи аптеки лікувально-профілактичного закладу.

1.3. Організація постачання аптечних закладів. Охорона праці при роботі з наркотичними, психотропними, отруйними та сильнодіючими засобами. Основні напрямки розвитку системи постачання аптек в умовах сучасного фармацевтичного ринку України. Умови здійснення оптової реалізації лікарських засобів. Поняття про належну практику дистрибуції ( GDP ). Джерела надходження товарно-матеріальних цінностей до аптеки. Аптечний склад, його організаційна структура, обладнання приміщень. Вимоги до розміщення та складу приміщень аптечного складу. Основні завдання та функції аптечного складу. Штат. Відділи складу. Приймальний відділ, його завдання та функції. Приймання товару за кількістю, якістю та вартістю. Особливі випадки приймання товару. Порядок здійснення вхідного контролю якості лікарських засобів, що надходять на склад. Організація праці оперативних відділів аптечного складу. Порядок зберігання товару на складі, контроль за термінами зберігання медичних товарів. Поводження з зіпсованими фармацевтичними товарами. Запобіжні заходи з охорони праці під час зберігання і роботи з вибуховими, вибухонебезпечними, легкозаймистими і горючими товарно-матеріальними цінностями. Особливості зберігання наркотичних, отруйних речовин, психотропних лікарських засобів та прекурсорів. Охорона праці при роботі з наркотичними, психотропними, отруйними та сильнодіючими засобами. Облік руху товарів у відділах складу. Експедиційний відділ, його завдання. Комплектація замовлень. Відпуск товару зі складу. Особливості відпуску наркотичних, отруйних та психотропних лікарських засобів. Організація доставки товарно-матеріальних цінностей. Оформлення супровідних документів.

2. Державна система забезпечення якості лікарських засобів і виробів медичного призначення. Структура Державної системи контролю якості лікарських засобів. Основні завдання Державного фармакологічного центру МОЗ України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів. Поняття про належну лабораторну практику. Нормативні документи, які регламентують вимоги до якості лікарських засобів. Організація роботи лабораторій з контролю якості лікарських засобів: завдання, організаційна структура, оснащення, штат.

II. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АПТЕКИ З ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ

3. Організація роботи відділу запасів. Охорона праці в процесі зберігання окремих груп лікарських засобів. Відділ запасів та його функції. Приміщення та обладнання відділу. Складання заявок-замовлень та виписування товару з аптечного складу та від інших постачальників. Організація приймання товару в аптеці. Супровідні документи. Організація вхідного контролю якості при роздрібній

реалізації: перевірка сертифікатів якості, аналітичних паспортів та протоколів аналізів на препарати, що надходять в аптечні заклади. Первинний облік надходження товарно-матеріальних цінностей. Особливості отримання отруйних, наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, порядок їх обліку. Правила зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення. Приміщення та їх обладнання для зберігання товарних запасів. Матеріальна кімната, порядок розміщення товару. Вимоги до техніки безпеки і виробничої санітарії при зберіганні лікарських засобів. Контроль за строками придатності. Документи обліку лікарських засобів згідно зі строками зберігання. Правила зберігання барвних та пахучих речовин, лікарської рослинної сировини, перев’язувальних матеріалів та гумових виробів. Особливі вимоги зберігання до вогне- та вибухонебезпечних засобів, легкозаймистих та легкогорючих речовин. Запобіжні заходи з безпеки під час зберігання і роботи з вибуховими, вибухонебезпечними, легкозаймистими і горючими товарно-матеріальними цінностями. Зберігання отруйних, наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин та прекурсорів, безпека праці під час їх зберігання. Відпуск товарів в інші відділи аптеки, дрібно роздрібну мережу та лікувально-профілактичним закладам. Внутрішньоаптечна заготовка, її значення . Порядок проведення лабораторно-фасувальних робіт, їх облік. Дооцінка та знижка, їх документальне оформлення.

III. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЦЕПТУРНОГО ТА БЕЗРЕЦЕПТУРНОГО ВІДПУСКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

4. Організація роботи аптеки з рецептурою. Рецептурно–виробничий відділ, його завдання та функції. Штат відділу. Оснащення приміщення та робочого місця для приймання рецептів та відпуску лікарських засобів. Рецепт та його значення в сучасних умовах. Структура рецепта. Законодавчі акти, що регламентують рецептурний відпуск. Загальні правила виписування рецептів. Форми рецептурних бланків та їх оформлення. Особливості виписування та оформлення рецептів на лікарські засоби які містять наркотичні, психотропні, отруйні, сильнодіючі лікарські засоби та прекурсори. Перелік категорій населення, які мають право на пільгове забезпечення лікарськими засобами. Загальний порядок приймання рецептів. Порядок відпуску лікарських засобів по рецептам з аптек та їх структурних підрозділів. Облік рецептів виписаних з порушенням вимог. Права та обов’язки фармацевтичного фахівця при відпуску лікарських засобів по рецептам що виписані з порушенням вимог. Термін зберігання рецептів в аптеці. Визначення вартості індивідуальних лікарських засобів. Загальні правила таксування рецептів на індивідуальні лікарські засоби. Особливості таксування різних лікарських форм(порошків, рідких та м’яких лікарських форм, ліків що виготовляють в асептичних умовах) Тариф, його сутність, порядок визначення при таксуванні рецептів. Облік амбулаторної рецептури. Рецептура та її структура. Методи

реєстрації рецептів на лікарські засоби індивідуального виготовлення. Облік екстемпоральної рецептури. Особливості реєстрації та обліку рецептів на лікарські засоби, що відпускають безоплатно та на пільгових умовах. Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптечних установах. Організація виготовлення та забезпечення контролю якості ліків в аптечних умовах. Оснащення асистентської кімнати. Організація та оснащення робочих місць для виготовлення ліків за індивідуальними прописами. Загальні вимоги до виробництва(виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки. Особливості виготовлення ліків з наркотичними, психотропними, отруйними лікарськими засобами та прекурсорами. Вимоги до техніки безпеки і виробничої санітарії при виготовленні лікарських засобів. Організація внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів. Комплекс заходів щодо забезпечення належної якості ліків, виготовлених в умовах аптеки, його складові. Характеристика видів внутрішньоаптечного контролю. Особливості внутрішньоаптечного контролю лікарських засобів що виготовляють в асептичних умовах. Оцінка якості ліків аптечного виробництва. Правила оформлення до відпуску виготовлених в аптеці лікарських засобів та їх відпуск.

5. Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів. Організація роботи аптеки для забезпечення реалізації лікарських засобів без рецептів та інших груп товарів аптечного асортименту. Сутність концепції відповідального самолікування і її реалізація в сучасних умовах. Законодавчі акти що регламентують безрецептурний відпуск в Україні. Поняття про препарати безрецептурного відпуску (ОТС-препарати), критерії віднесення препаратів до безрецептурних. Фармацевтична опіка, її сутність і роль в реалізації концепції відповідального самолікування. Організація фармацевтичної опіки. Організація діяльності аптечних пунктів. Інформаційне забезпечення реалізації лікарських засобів. Організаційна структура фармацевтичної інформації. Законодавчі акти України, що регламентують рекламну діяльність в фармацевтичній галузі, основні вимоги до рекламування лікарських засобів. Назви лікарських засобів (міжнародна непатентована, торговельна, патентована). Поняття про мерчандайзинг. Санітарно–просвітницька робота в аптеках як чинник підвищення санітарних знань населення.

IV. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ АПТЕК

6. Організація обліку в аптечних закладах.

6.1. Ведення обліку надходження та витрат товарно-матеріальних цінностей. Значення вивчення ринкової економіки у підготовці фахівців фармацевтичної галузі. Основні поняття фармакоекономіки, її структура, взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Поняття про облік. Види обліку. Основні принципи та вимоги до ведення первинного обліку. Рух товарно-матеріальних цінностей в аптечних закладах. Облік операцій з надходженням та вибуття товарів аптечного

асортименту. Розвиток системи постачання на фармацевтичному ринку України. Документообіг за первинним обліком надходження товару до аптеки. Перевірка відповідності фактичної наявності товару супровідним документам. Облік надходження товару: в сумі, за терміном придатності та предметно-кількісно. Особливості обліку надходження отруйних, наркотичних та психотропних ЛЗ та етилового спирту. Види реалізації товару, її структура та облік, документальне оформлення. Поняття про оптову та роздрібну торгівлю. Облік роздрібної та оптової реалізації ЛЗ за рецептами, без рецептурний відпуск, реалізація у дрібно-роздрібній мережі та відпуск ЛЗ безкоштовно та на пільгових умовах. Інші види витрат товару та їх документальне оформлення: ведення обліку витрат медичних товарів на господарчі потреби, першу медичну допомогу. Ведення обліку тари,лікарської рослинної сировини, допоміжного матеріалу ,малоцінних та швидкозношуваних предметів.

6.2. Облік обігу грошових коштів. Характеристика роботи аптеки як торгівельного підприємства. Організація грошового обігу та обліку руху грошових коштів. Облік руху готівкових грошових коштів. Основні завдання обліку грошових коштів. Характеристика прибуткових та видаткових касових операцій, їх документальне оформлення. Організація роботи касира: його обов’язки при проведенні готівкових розрахунків. Форми розрахункових документів. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій. Ведення книги обліку розрахункових операцій; розрахункової книжки. Порядок здачі виручки аптеки. Інвентаризація каси. Матеріальна відповідальність касира.

6.3. Основні поняття системи оплати праці фармацевтичних фахівців. Форми та системи оплати праці, основні поняття про форму заробітної плати. Облік праці. Розрахунок середньооблікової чисельності працівників, його значення при визначенні продуктивності праці в аптечних установах. Порядок обчислення різних видів виплат. Розрахунки допомоги за соціальним страхуванням. Оплата відпусток. Види утримань з доходу громадян, їх розрахунок.

6.4. Внутрішньогосподарська звітність аптек. Значення внутрішньогосподарської звітності аптечних закладів. Види звітності. Структура "Звіту про фінансово-господарську діяльність". Порядок складання товарного звіту структурних підрозділів аптеки.

6.5. Інвентаризація. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, її головні завдання, види та терміни її проведення. Загальний порядок проведення інвентаризації. Обов’язки та порядок роботи інвентаризаційної комісії. Документальне оформлення проведення інвентаризації. Розрахунок природних витрат. Особливості інвентаризації ЛЗ, які підлягають предметно-кількісному обліку. Підведення підсумків інвентаризації.

V. ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПЛАНУВАННЯ

7. Основи економічного аналізу та планування торгівельно-фінансової діяльності аптек.

7.1. Характеристика та аналіз товарообігу, торгівельних накладень, товарних запасів. Товарообіг як основна економічна категорія у торгівельній діяльності аптечних закладів. Види товарообігу, аналіз та планування. Індекс цін, його значення у плануванні товарообігу у випадку зміни цін. Характеристика та класифікація товарних запасів. Аналіз та планування товарних запасів. Збільшення суми товарних запасів в аптеці за рахунок різних господарських операцій. Етапи розрахунку нормативних запасів. Визначення необхідного обсягу придбання товарів. Поняття про товарообіговість, її вплив на рентабельність. Торгівельні накладення – основне джерело формування доходу аптек. Розрахунок рівня торгівельних накладень.

7.2. Характеристика та аналіз витрат, прибутку та рентабельності. Структура загальних витрат аптечних закладів. Особливість витрат для аптек, які здійснюють виробничу функцію. Чинники, які впливають на розмір та суму витрат аптечного підприємства. Прибуток як результат торгово-фінансової діяльності аптек і фармацевтичних фірм. Операційний, балансовий та чистий прибуток. Значення рентабельності для оцінки ефективності функціонування ринку, конкурентоспроможності. Чинники що впливають на показники прибутку та рентабельності аптечного підприємства.

ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ

1. Загальна фармацевтична хімія

1.1. Предмет і зміст фармацевтичної хімії. Значення фармацевтичної хімії для синтезу й аналізу лікарських засобів. Хімічна класифікація лікарських засобів. Організація державного контролю якості лікарських засобів.

1.2. Фармацевтичний аналіз. Охорона праці при виконанні фармацевтичного аналізу. Методи дослідження лікарських засобів: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні. Випробування лікарських засобів на чистоту та граничний вміст домішок. Якісний та кількісний експрес-аналізи.

2. Лікарські засоби неорганічної природи

2.1. Лікарські засоби похідні елементів VІІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва. Лікарські засоби галогенів та їх сполук. Кислота хлористоводнева. Натрію і калію хлориди, броміди, йодиди.

2.2. Лікарські засоби похідні елементів VІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва. Лікарські засоби сполук Оксисену та Сульфуру. Фармакопейні препарати води. Вода очищена, вода для ін’єкцій. Натрію тіосульфат.

2.3. Лікарські засоби похідні елементів ІV групи періодичної системи Д.І.Менделєєва. Лікарські засоби сполук Карбону та його сполук. Порівняльна характеристика карбонатів і гідрокарбонатів. Натрію гідрокарбонат.

2.4. Лікарські засоби похідні елементів ІІІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва. Лікарські засоби сполук Бору. Кислота борна. Натрію тетраборат.

2.5. Лікарські засоби похідні елементів ІІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва. Лікарські засоби сполук Магнію, Кальцію, Цинку. Магнію сульфат гептагідрат. Кальцію хлорид гексагідрат. Цинку сульфат гептагідрат.

3. Лікарські засоби органічної природи

3.1. Загальна характеристика лікарських засобів органічної природи. Класифікація. Залежність фізичних і хімічних властивостей речовин та їх фізіологічної дії від складу і будови молекул. Особливості методів аналізу органічних лікарських засобів.

3.2. Лікарські засоби спиртів та альдегідів аліфатичного ряду. Етанол. Гексаметилентетрамін.

3.3. Лікарські засоби - похідні карбонових кислот та амінокислот аліфатичного ряду. Натрію цитрат. Натрію гідроцитрат. Кальцію глюконат. Кислота глутамінова.

3.4. Лікарські засоби - похідні ароматичних кислот, фенолокислот. Кислота бензойна. Натрію бензоат. Кислота саліцилова. Натрію саліцилат. Кислота ацетилсаліцилова.

3.5. Лікарські засоби - похідні ароматичних амінів, аміду сульфанілової кислоти. Парацетамол. Сульфаніламід, сульфацетамід-натрій, фталілсульфатіазол, норсульфазол.

3.6. Лікарські засоби - похідні ароматичних амінокислот. Бензокаїн. Прокаїну гідрохлорид (новокаїн), тетракаїну гідро хлорид.

3.7. Лікарські засоби гетероциклічних сполук. Похідні фурану: нітрофурал (фурацилін), фурасемід. Похідні піразолу: метамізолу натрієва сіль (анальгін). Похідні піролу: пірацетам. Похідні піридину: ізоніазид, фтивазид.

3.8. Лікарські засоби групи алкалоїдів. Лікарські засоби алкалоїдів. Похідні тропану: атропіну сульфат. Похідні імідазолу: пілокарпіну гідрохлорид. Похідні бензилізохіноліну та фенантренізохіноліну: папаверину гідрохлорид, морфіну гідрохлорид, кодеїн, кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид. Кофеїн. Кофеїн-бензоат натрію. Теобромін. Теофілін.

3.9. Лікарські засоби з групи вуглеводів. Глюкоза.

3.10. Лікарські засоби з групи вітамінів. Вітаміни аліфатичного ряду. Кислота аскорбінова.

3.11. Лікарські засоби з групи антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів. Пеніциліни. Бензилпеніциліну калієва і натрієва солі. Цефалоспорини. Левоміцетин. Гентаміцину сульфат. Канаміцину моносульфат.

ФАРМАКОГНОЗІЯ

1. Загальна частина

1.1. Вступ. Заготівля ЛРС. Охорона праці при заготівлі отруйної ЛРС. Визначення фармакогнозії як науки. Основні поняття, терміни фармакогнозії. Науково-практичний зв’язок фармакогнозії з іншими фармацевтичними дисциплінами. Завдання сучасної фармакогнозії. Аналітично-нормативна документація (АНД).

Історія розвитку фармакогнозії: основні етапи розвитку, діяльність видатних лікарів і вчених старовини, перші рукописні медичні праці ХІ—ХVI ст. Розвиток фармакогнозії на Галичині. Значення робіт вчених: Н.М. Максимовича-Амбодіка, І.О. Двигубсьного, О.П. Нелюбіна, В.О. Тихомирова, Г. Драгендорфа, Н.Ф. Ментіна, А.Ф. Гаммерман та ін.

Джерела постачання ЛРС: дикорослі ресурси України, культивовані ЛР, імпортна ЛРС, біотехнологія лікарських рослин. Основи раціонального природокористування. Терміни, поняття, закони екології. Нормативно-правові акти України щодо використання та охорони рослинного світу. Культивування ЛР. Фактори впливу на процес накопичення БАР. Визначення запасів ЛРС методами пробної облікової ділянки, проекційного покриття, модельної гілки, куща, дерева. Основні заходи з охорони лікарських рослин. Загальні правила збирання ЛРС. Значення фази розвитку ЛР у заготівлі ЛРС. Календар збирання ЛРС. Підвищення продуктивності заготівлі сировини за допомогою засобів малої механізації. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів згідно з вимогами АНД: бруньок, кори, трави, листя, квіток, пуп’янок, плодів, насіння, підземних органів. Охорона праці при заготівлі отруйної ЛРС. Первинне оброблення (стандартизація) зібраної сировини перед сушінням. Організація заготівлі ЛРС в аптеці.

1.2. Сушіння, стандартизація, пакування, маркування, транспортування, зберігання ЛРС. Сушіння ЛРС. Способи сушіння ЛРС. Загальні правила сушіння та заходи щодо активізації процесу сушіння. Температурний режим сушіння. Типи сушарень. Стандартизація висушеної ЛРС (сортування, досушування, зволоження, подрібнення, брикетування, гранулювання). Пакування, маркування,

транспортування ЛРС. Вимоги до тари, види тари, способи пакування ЛРС. Маркування тари з ЛРС. Транспортування упакованої сировини. Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах. Вплив фізичних і хімічних факторів на старіння та зберігання ЛРС. Терміни зберігання ЛРС. Шкідники ЛРС. Методика визначення ступеня ураження ЛРС шкідниками згідно з аналітично-нормативною документацією.

1.3. Аналіз ЛРС. Охорона праці при проведенні аналізу ЛРС. Завдання аналізу ЛРС (ідентичність, доброякісність, чистота). Види аналізів: макроскопічний, мікроскопічний, мікрохімічний, люмінесцентний, хімічний якісний та кількісний, гістохімічний, фітохімічний, фізико-хімічний, біологічний. Поняття про радіоактивність ЛРС. Послідовність і техніка проведення макроскопічного аналізу (зовнішні ознаки, розміри, колір, запах, смак). Охорона праці при проведенні аналізу ЛРС. Методика проведення мікроскопічного аналізу (підготовка ЛРС до мікроаналізу, виготовлення тимчасового мікропрепарату, вивчення мікро ознак ЛРС під малим та великим збільшеннями).

1.4. Комплексний товарознавчий аналіз ЛРС. Етапи його проведення. Перший етап ТА — приймання ЛРС до аптеки. Зовнішній огляд товару, визначення ідентичності (тотожності) ЛРС, доброякісності, чистоти. Другий етап ТА — відбір середньої проби. Пакування і маркування середньої проби. Третій етап ТА — аналіз середньої проби. Відбір і дослідження аналітичних проб № 1, № 2, № 3 згідно з вимогами АНД.

2. Спеціальна частина

2.1. Полісахариди. Загальна характеристика. Загальна характеристика слизу, камеді, пектинових речовин, клітковини, крохмалю. Алтея лікарська, мати-й-мачуха (підбіл), подорожник великий, ламінарія, льон, ехінацея пурпурова, цикорій дикий.

2.2. Вітаміни. Загальна характеристика. Шипшина корична та собача, горобина звичайна. Нагідки лікарські, кропива дводомна. Кукурудза звичайна, калина звичайна, грицики звичайні, обліпиха крушиноподібна, смородина чорна, суниця лісова.

2.3. Жирні олії. Ферменти і фітогормони. Загальна характеристика жирних олій. Маслина європейська, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, рицина звичайна, соняшник однорічний, льон звичайний, шоколадне дерево. Загальна характеристика ферментів і фітогормонів. Чорнушка домаська, кавун, динне дерево (папайя).

2.4. Вивчення ЛР у природі. Приймання ЛРС літньої заготівлі.

2.5. Ізопреноїди. Ефірні олії. Загальна характеристика. М’ята перцева. Шавлія лікарська, евкаліпт кулястий та прутовидний, валеріана лікарська. Сосна звичайна,

береза бородавчаста, аїр тростинний, оман високий, ромашка лікарська та зелена, полин гіркий. Багно звичайне, аніс звичайний, фенхель звичайний. Чебрець плазький, материнка звичайна. Деревій звичайний, ялівець звичайний, меліса лікарська, арніка гірська, хміль звичайний, коріандр посівний, тополя чорна, кмин звичайний, любисток лікарський.

2.6. Іридоїди. Загальна характеристика монотерпенових глікозидів. Бобівник трилистий, золототисячник малий, кульбаба лікарська. 5

2.7. Лігнани. Ксантони. Загальна характеристика лігнанів. Елеутерокок колючий, лимонник китайський, розторопша плямиста. Загальна характеристика ксантонів. Звіробій плямистий. Солодушка альпійська.

2.8. Глікозиди. Глікозиди кардіотонічної дії. Загальна характеристика глікозидів. Загальна характеристика глікозидів кардіотонічної дії. Наперстянка пурпурова, шерстиста, великоквіткова. Горицвіт весняний, конвалія звичайна, морозник червонуватий.

2.9. Сапоніни. Загальна характеристика сапонінів. Синюха блакитна.Деякі відомості про ЛР: астрагал шерстисто квітковий, солодка гола, женьшень, аралія маньчжурська, заманиха висока, діоскорея ніппонська, ортосифон тичинковий, якірці сланкі, астрагал шерстистоквітковий.

2.10. Похідні антрацену. Загальна характеристика антраценопохідних. Крушина ламка. Жостір проносний. Звіробій звичайний, касія гостролиста, ревінь тангутський, алое деревовидне.

2.11. Прості феноли, їх похідні. Фенологлікозиди. Загальна характеристика фенолів та їх похідних. Фенологлікозиди. Загальна характеристика фенологлікозидів. Мучниця звичайна, брусниця звичайна., родіола рожева.

2.12. Кумарини та хромони. Загальна характеристика кумаринів і хромонів. Буркун лікарський, гіркокаштан звичайний, кріп запашний, пастернак посівний, смоковниця звичайна, віснага морквоподібна (амі зубна).

2.13. Флавоноїди. Флавоноїди. Загальна характеристика. Глід кривавочервоний і колючий, хвощ польовий. Кропива собача п’ятилопатева, липа серцелиста, пижмо звичайне, фіалка триколірна і польова, цмин пісковий, сухоцвіт багновий, череда трироздільна, гірчак перцевий, гірчак почечуйний, спориш, волошка синя, гінкго дволопатеве, бузина чорна, вовчуг польовий, софора японська, золотушник звичайний, ерва шерстиста, акація біла, чай, горобина чорноплідна.

2.14. Дубильні речовини. Загальна характеристика дубильних речовин. Родовик лікарський, гірчак зміїний. Перстач прямостоячий, вільха чорна та сіра, бадан товстолистий, чорниця звичайна, черемха звичайна.

2.15. Алкалоїди. Загальна характеристика алкалоїдів. Беладонна звичайна, блекота чорна. Дурман звичайний, чистотіл звичайний, раувольфія зміїна, барвінок малий, мак снодійний, термопсис ланцетоподібний, ефедра хвощова, ріжки житні (спориння), барбарис звичайний, катарантус рожевий, софора товстоплідна, мачок жовтий, перець стручковий, глечики жовті.

2.16. ЛР та ЛРС, які містять різні групи БАР. Каланхое перисте, чага, очиток великий, живокіст лікарський, левзея сафлороподібна, квасоля звичайна, гірчиця сарептська, малина звичайна, омела біла, часник городній, цибуля городня, лопух великий, парило звичайне. Біологічно активні харчові добавки з ЛРС.

2.17. ЛС тваринного походження. Короткі відомості про методи добування, лікарські властивості й застосування продуктів життєдіяльності медоносної бджоли та змій, п’явки, бодяги, риб’ячого жиру, жовчі медичної.

ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ для абітурієнтів, які вступають на навчання до Київського міжнародного

університету за освітньо-професійною программою «ФАРМАЦІЯ» зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

ОРІЄНТОВНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ФАРМАКОЛОГІЯ

1. У хворого гіперхромна В12-дефіцитна анемія. Препарат якого вітаміну йому слід призначити? A Цианокобаламін B Рибофлавін C Вікасол D Тіаміну хлорид E Ретинолу ацетат 2. Хворому на гіпертонічну хворобу було призначено петльовий діуретичний засіб швидкої дії, що викликав виразну гіпокаліємію. Визначте цей препарат. A Спіронолактон B Манніт C Фуросемід D Амілорид E Триамтерен 3. Вкажіть препарат, що має аналептичну та психостимулюючу дію: A Кофеїн-бензоат натрію; B Прозерин; C Діазепам; D Корглікон; E Диклофенак-натрій. 4. До якої фармакологічної групи належить противиразковий препарат фамотидин ? A Н2 - гістаміноблокатор B М-холіноміметик C М-холінолітик D Н-холінолітик E Спазмолітик міотропної дії 5. Назвіть препарат, що знижує частоту і силу серцевих скорочень: A Добутамін B Амлодипін C Атропіну сульфат D Анаприлін E Адреналіну гідрохлорид

6. Лікар прописав хворому на бронхіальну астму препарат з групи гормонів кори наднирників. Вкажіть цей препарат. A Атропіну сульфат B Лоратидин C Диклофенак-натрію D Сальбутамол E Преднізолон 7. На аптечний склад надійшли анальгетики. Вкажіть, до якого із цих засобів може розвинутись медикаментозна залежність? A Налоксон B Кислота ацетилсаліцилова C Промедол D Диклофенок-натрій E Парацетамол 8. Лікар з метою діагностичної ендоскопії ввів хворому міорелаксант деполяризуючого типу дії. Вкажіть цей препарат. A Дитилін B Морфіну гідрохлорид C Кофеїн-бензоат натрію D Метопролол E Лоратидин 9. Який препарат при передозуванні наркотичним анальгетиком слід застосовувати в якості антидоту для зняття пригнічення дихального центру? A Кордіамін; B Налоксон; C Етимізол; D Камфора; E Нашатирний спирт. 10. Хворій для лікування алергічного дерматиту після укусів бджіл призначено лоратадин. Який механізм протиалергічної дії препарату? A Пригнічення Н1-гістамінових рецепторів B Пригнічення Н2-гістамінових рецепторів C Блокада Д4-лейкотрієнових рецепторів D Зменшення вивільнення лейкотрієну E Антисеротонінова активність 11. У пацієнта з’явились герпетичні висипання. Який засіб необхідно призначити? A Клотримазо B Гентаміцин C Ацикловір л D Бензилпеніцилін E Бісептол 12. Хворому з нирковою колькою в комплексну терапію долучено спазмолітик з групи М-холіноблокаторів. A Прозерін B Атропін

C Галантамін D Дитилін E Бензогексоній

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКІВ

13. В аптеку надійшов рецепт на порошки, до складу яких входить кислота аскорбінова і натрію гідрокарбонат. Вкажіть процес, який відбувається між інгредієнтами: A Адсорбція B Окислення C Відволожування D Утворення осаду E Розшарування 14. Провізор-технолог отримав рецепт на приготування лікарської форми для дитини віком 5 років з вмістом сильнодіючої речовини. Яким із принципів він повинен керуватися при перевірці дози препарату? A Диференціювати дозу в залежності від віку або маси дитини; B Взяти 1/2 дози дорослого; C Взяти 1/4 дози дорослого; D Взяти 1/12 дози дорослого; E Взяти 3/4 дози дорослого. 15. Фармацевт приготував очні краплі з пілокарпіну гідрохлоридом і розчином адреналіну гідрохлориду. Вкажіть особливість введення розчину адреналіну гідрохлориду: A Додають в первую чергу B Додають після розчинення сухих речовин C Додають до половинної кількості розчинника D Додають після стерилізації асептично E Додають після ізотонування 16. Фармацевт приготував розчин глюкози. Вкажіть допоміжну речовину для доізотонування розчину: A Натрію сульфіт B Натрію хлорид C Натрію бісульфіт D Натрію саліцилат E Натрію бензоат 17. Яку кількість основи потрібно використати, для приготування препарату за прописом: Rp.: Anaesthesini 0,1 Xeroformii 0,5 Olei Cacao 2,4 ut fiant suppositoria numero 10. Da. Signa. По 1 свічці на день ректально A 36,0 B 25,0

C 30,0 D 24,0 E 40,0 18. Для приготування мазей використовують ліпофільні основи. Вкажіть ліпофільний компонент основ, який відноситься до вуглеводнів. A Спермацет. B Есилон-4. C Парафін D Комбіжир. E Фітостерин. 19. В аптеці необхідно приготувати лінімент Розенталя за наступним прописом. Візьми: Йоду 1,0 Калію йодиду 2,0 Парафіну 20,0 Спирту етилового 70% 20 мл Хлороформу 130,0 Вкажіть оптимальний спосіб розчинення йоду при виготовленні такого лініменту. A У розрахованій кількості води очищеної розчиняють калію йодид, в одержаному насиченому розчині калію йодиду розчиняють йод, додають спирт етиловий 95% B Розчиняють йод у спирті етиловому 70% C У спирті етиловому 70% розчиняють калію йодид, в одержаному насиченому розчині розчиняють йод D Розчиняють йод у хлороформі E Йод додають в кінці до готового лініменту 20. Фармацевт настоює протягом 30 хвилин водний витяг із лікарської рослинної сировини і проціджує його негайно після зняття інфундирки з водяної бані. Вкажіть для якої лікарської рослинної сировини характерна наведена технологія: A Листя сени B Корінь алтеї C Кореневища з коренями валеріани D Кора дуба E Квіти ромашки 21. Фармацевт готує 100,0 олійної емульсії. Вкажіть кількість олії, необхідної для приготування при відсутності вказівок лікаря: A 30,0 B 20,0 C 10,0. D 15,0 E 50,0 22. Фармацевт готує суспензію з гідрофобною речовиною. Вкажіть таку речовину. A Магнію оксид

B Цинку оксид. C Ментол. D Вісмуту нітрат основний. E Біла глина. 23. Фармацевт приготував лікарський препарат за прописом. Вкажіть оптимальний варіант технології: Rp.: Sol. Protargoli 0,3% - 10 ml Glycerini 1,0 D.S. Для промивання. A Протаргол розтирають у ступці з гліцерином і додають воду. B Гліцерин розчиняють у воді і додають протаргол. C Розчиняють протаргол у підставці і додають гліцерин. D У флакон відважують протаргол, розчиняють у воді, додають гліцерин. E У флакон послідовно відважують гліцерин, воду, протаргол. 24. При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, використовують спирт етиловий. Коли міцність спирту етилового не зазначена, то використовують ____% спирт: A 92% B 50% C 75% D 90% E 98%

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ

25. Протягом робочого дня фармацевт готує лікарські форми. Яка з них потребує проведення повного хімічного контролю? A Розчин етонію 2% для зовнішнього застосування B Розчин глюкози 40% для ін’єкцій C Мікстура Павлова D Лінімент протизапальний E Мазь проти чесотки 26. У кінці місяця аптека отримала товар з аптечного складу. У якому документі повинні бути відображені результати вхідного контролю товарно-матеріальних цінностей, що надійшли в аптеку? A Реєстрація роздрібних оборотів B Реєстр виписаних вимог-накладних C Реєстр лікарських засобів, які надійшли до суб’єкта господарювання D Товарний звіт E Бухгалтерський баланс 27. Аптека отримала ліцензію на право оптової реалізації лікарських засобів. Назвати операцію з відпуску товару, яка відноситься до оптової реалізації. A Відпуск ліків хронічним хворим. B Відпуск безрецептурних лікарських засобів. C Відпуск готових лікарських засобів. D Відпуск товарів установам з метою подальшого комерційного використання.

E Відпуск екстемпоральних лікарських форм. 28. В аптеці при зберіганні товарів дотримуються певних принципів. Який принцип розміщення не можна використовувати для лікарських засобів. A За лікарськими формами B За фармакологічними групами C За токсикологічними групами D За фізико-хімічними властивостями E За алфавітом 29. Аптека отримала 10 кг настойки глоду, що була розфасована по 80 мл. У якому документі буде відображена дана операція? A журнал лабораторно-фасувальних робіт B Квитанція на замовлені ліки C Зведений реєстр D Касова книга E Рецептурний журнал 30. В аптеку надійшов рецепт для виготовлення екстемпоральної лікарської форми. Вкажіть документ, що використовується для визначення вартості рецепта. A Сертифікат (паспорт) аналізу B Товарний звіт C Сертифікат (паспорт) якості D Приходний касовий ордер E Прайс роздрібних цін на лікарські речовини 31. Інваліду дитинства лікар виписав рецепт на фенобарбітал. Вкажіть необхідні форми рецептурних бланків, що мають бути оформлені: A На рецептурному бланку Ф-1 B На двох рецептурних бланках Ф-1 C На рецептурному бланку Ф-3 D На рецептурних бланках Ф-1 та Ф-3 E На двох рецептурних бланках Ф-3 32. В міську аптеку надійшов рецепт на етиловий спирт. Яку кількість спирту можна відпустити хворому на цукровий діабет безоплатно? A 50 гр. на місяць B 150 гр. на місяць C 100 гр. на місяць D 200 гр. на місяць E Не нормується 33. Хто несе відповідальність за здоров’я пацієнта у практиці відповідального самолікування? A Лікар B Пацієнт C Фармацевт D Компанія-виробник препарату E Керівник підприємницької структури, що володіє роздрібною точкою реалізації цих препаратів

34. Згідно чинного законодавства всі приміщення в яких приймаються, зберігаються, контролюються та відвантажуються лікарські засоби відносяться до виробничих приміщень. Яке з приміщень не відноситься до виробничих? A Торговий зал; B Асистентська кімната; C Матеріальна кімната для зберігання лікарських трав; D Матеріальна кімната лікарських засобів; E Асептичний блок. 35. Спеціалісти фармації повинні періодично проходити курси підвищення кваліфікації. Як часто це має відбуватися. A Один раз на п’ять років; B Один раз на три роки; C Один раз на чотири роки; D Один раз на два роки; E Один раз на сім років. 36. При складанні заліку з практики студенту задане питання «Яка система включає сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи та терміни сплати податків і платежів податкового характеру, і потрібні державі для виконання її функцій?» A Статистична B Облікова C Податкова D Звітності E Оплати праці


37. Кількісний вміст якої з наведених субстанцій лікарських речовин можна визначити методом нітритометрії тільки після попереднього гідролізу? A бензокаїн B норсульфазол C стрептоцид розчинний D дикаїн E прокаїну гідрохлорид 38. Яка реакція, згідно вимог ДФУ, використовується для ідентифікації субстанції бензокаїну: A Діазотування з наступною взаємодією з лужним розчином бета-нафтолу B Кислотного гідролізу C Осадження солями кальцію D Осадження важкими металами E Взаємодія з амоніачним розчином аргентум нітрату 39. Для ідентифікації резорцину провізор-аналітик сплавляє однакові кількості резорцину і калій гідрофталату. Після одержання оранжево-жовтого сплаву, його охолодження та додавання розчину натрій гідроксиду і води провізор-аналітик спостерігає утворення:

A Осаду білого кольору B Червоної флуоресценції C Коричневого забарвлення D Зеленої флуоресценції E Осаду зеленого кольору 40. Амінокислоту валін згідно вимог ДФУ ідентифікують методом ТШХ. Для проявлення хроматограми використовують розчин наступного реактиву: A бромціану B нінгідрину C 2,4-динітрохлорбензолу D 2,4-динітрофенілгідразину E концентрованого амоніаку 41. Для кількісного визначення солей кальцію, магнію, цинку використовують метод: A Ацидиметрії B Алкаліметрії C Комплексонометрії D Гравіметрії E Аргентометрії 42. У контрольно аналітичній лабораторії необхідно підтвердити наявність лактози як допоміжної речовини у складі таблеток. Яким з перелічених реактивів можна визначити лактозу? A Мідно-тартратний реактив (реактив Фелінга) B Натрію гідроксид C Конц. сульфатна кислота D Розчин амоніаку E Барію хлорид 43. До складу якого лікарського препарату входить тіазольне кільце A етазол B стрептоцид C сульгін D норсульфазол E сульфадимезин 44. При конденсації заміщених малонових ефірів з сечовиною утворюються похідні: A піридазину B піримідину C піразолу D піридину E піразину 45. У фармакопейному препараті “Aether anaestheticus” за ДФУ не допускається домішка пероксидів. Які реактиви слід використовувати провізору-аналітику для їх виявлення? A Розчин крохмалю з калію йодидом B Розчин крохмалю з калію тетрайодмеркуріатом C Розчин крохмалю з калію бромідом

D Реактив Маркі E Реактив Люголя 46. Сечовину в розчині гідропериту ідентифікують за допомогою біуретової реакції. Яке забарвлення при цьому з'являється ? A Блакитне B Зелене C Фіолетове D Жовте E Чорне 47. Ідентифікацію магнію пероксиду проводять за допомогою реакції утворення надхромових кислот. Яке забарвлення при цьому спостерігається? A Зелене B Червоне C Синє D Чорне E Жовте 48. При проведенні фармацевтичного аналізу препарату Фенолу [Phenolum], його тотожність визначають реакцією з: A барію хлоридом; B арґентуму нітратом; C феруму [ІІІ] хлоридом; D калію фероціанідом; E амоніаку оксалатом;


49. На аналіз надійшла лікарська рослина з родини Гречкових. При макроскопічному дослідженні встановлено: рослина трав'яниста, листки ланцетоподібні з червоною плямою, наявні плівчасті розтруби, що вкриті притисненими волосками. Суцвіття верхівкове, густа колосовидна китиця. Рослину діагностовано як: A Гірчак перцевий. B Гірчак почечуйний C Спориш звичайний. D Гірчак зміїний. E Гречка звичайна. 50. Представники родини Solanaceae широко використовуються в медичній практиці як алкалоїдовмісні рослини. Який із представників родини є джерелом для напівсинтетичного отримання кортикостероїдних гормональних препаратів? A Datura Stramonium B Atropa belladonna C Solanum tuberosum D Hyoscyamus niger E Solanum laciniatum

51. Кореневища з коренями оману накопичують ефірну олію та полісахариди. Якісна реакція з ạ-нафтолом і концентрованою сірчаною кислотою підтверджує наявність: A ментолу B крохмалю C інуліну D тимолу E фосфоліпідів 52. Для визначення тотожності квітів цмину піскового до витяжки з ЛРС додали порошок магнію і концентровану HCI. Спостерігали появу червоного забарвлення, що свідчить про наявність A Полісахаридів B Флавоноїдів C Дубильних речовин D Алкалоїдів E Вітамінів 53. Запаси підземних органів дикорослих ЛР визначають методом: A облікових ділянок B проективного покриття C на око D модельних екземплярів E геодезичним способом 54. Для визначення чистоти ефірної олії в пробірку з м’ятною олією додали етанол і спостерігали помутніння. Які домішки містить м’ятна олія? A ацетон B жирну олію C фенол D етилацетат E диетиловий ефір 55. Промисловою сировиною для отримання таніну є ЛРС: A Folium Cotini coggygriae B Rhizomata Bistortae C Rhizomata et radix Sanguisorbae D Fructus Viburni E Rhizomata Bergeniae 56. Вкажіть, що роблять з ЛРС після її заготівлі: A Пакують B Сушать C Маркірують D Доводять до стандартного стану E Проводять первинну обробку сировини 57. Лікарська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовується як проносний засіб. Вкажіть, що є неприпустимими домішками цієї рослини? A Кора крушини B Листки жостеру проносного C Квіти жостеру

D Плоди крушини вільховидної E Кора жостеру 58. Корінь алтею містить від 10 до 20% полісахаридів. Основною умовою сушіння є температурний режим, який повинен бути: A 45-600С B 10-150С C 80-900С D 100-1200С E 85-950С 59. Рослинний препарат “Корглікон” застосовується як кардіотонічний засіб при захворюваннях серцево-судинної системи. Рослинною сировиною для його одержання є A листя евкаліпту B листя наперстянки пурпурової C листя жовтушника сірого D листя конвалії майської E листя дурману 60. Рослинний препарат “Плантаглюцид” застосовується як репаративний засіб при виразковій хворобі. Рослинною сировиною для його виготовлення є A Листя наперстянки B Листя мучниці C Листя подорожника великого D Листя конвалії E Листя красавки

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ФАРМАКОЛОГІЯ Аксакова В.В., Зупанець І.А., Безугла Н.П. Фармакологія. — Х.: Видавництво

НФаУ “Золоті сторінки”, 2003. — 502 с. Казанюк Т.В., Нековаль І.В. Основи фармакології та загальної рецептури. —

К.: Здоров’я, 2003. — 240 с. Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія: підручник. — К.: Медицина, 2011.

— 520 с. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: підручник. — Тернопіль:

Укрмедкнига, 2003. — 740 с. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях: навч. посіб. — Х.: Видавничий

центр ХАІ, 2009. — 112 с. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту:

підручник-довідник. — Х.: Видавничий центр ХАІ, 2006. — 480 с. Дроговоз С.М. Фармакологія-сіто! (Фармакологічна логіка: підручник). — Х.:

Видавництво “СІМ”, 2009. — 232 с. Фармацевтична опіка: курс лекцій / І.А. Зупанець, В.П. Черних, С.Б. Попов та

ін. / За ред. І.А. Зупанця, В.П. Черниха. — Х.: Фармітек, 2006. — 536 с. Машковский М.Д. Лекарственные средства — 16 изд., перераб., испр. и доп.

— М.: Новая волна: Издатель Умеренков, 2010. — 1216 с. Чекман І.С. Фармакологія. — К.: Вища шк., 2001.

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКІВ Державна Фармакопея України / ДП “Науково-експертний фармакопейний

центр”. — 1-е вид. — Х.: PIPER, 2001; Доп. 1-е. — 2004; Доп. 2-е. — 2008; Доп. 3-е. — 2009; Доп. 4-е. — 2011.

Марчук О.С., Андрощук Н.Б. Технологія ліків: навч. посіб. — К.: Медицина, 2008.

Методичні рекомендації. Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних лікарських засобів в умовах аптек / Під ред. акад. АНТКУ проф. О.І. Тихонова і проф. Т.Г. Ярних. — К.: МОЗ України, 2005.

Методичні рекомендації. Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек / Під ред. акад. АНТКУ проф. О.І. Тихонова і проф. Т.Г. Ярних. — К.: МОЗ України, 2005.

Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. — Х.: Прапор, 1995.

Технологія ліків: навч. посіб. / О.С. Марчук, Н.Б. Андрощук. — К.: Медицина, 2008. — 488 с.

Технологія ліків: навч. посіб. / О.І. Тихонов, П.А. Логвін, С.О. Тихонова, О.В. Мазулін, Т.Г. Ярних, О.С. Шпичак, О.М. Котенко; за ред. О.І. Тихонова. — Х.: НФаУ; Оригінал, 2009.

Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Вінниця: Нова книга, 2007.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ Громовик Б.П. Організація роботи аптек. -Вінниця: Нова книга, 2005. — 272 с. Громовик Б.П., Терещук С.І. Практикум з організації та економіки фармації.

— Вінниця: Нова книга, 2004. — 447 с. Немченко А.С., Котвіцька А.А., Панфілова Г.Л. та ін. Організація

фармацевтичного забезпечення населення: навч. посіб. — Х.: Авіста — ВЛТ, 2007. — 488 с.

Немченко А.С. Основи економіки та системи обліку у фармації. — Х.: Вид-во НФаУ “Золоті сторінки”, 2005. — 503 с.

Терещук С.І., Новикевич А.М., Чухрай І.Л. Система бухгалтерського обліку в аптеках: навч. посіб. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 280 с.

Вершкова І.В., Крикля В.В. Правила таксування рецептів. Методичні рекомендації з предмету “Організація і економіка фармації”. — Х.: Вид-во НФаУ, 2003. — 48 с.

Кузнєцов В., Маханько О. Усе про облік та організацію аптечних установ. — Х.: Фактор, 2006. — 472 с.

Довідник екстемпоральної рецептури / За ред. О.І. Тихонова. — К.: Моріон, 1999. — 496 с.

Панфілова Г.Л., Немченко А.С., Немченко О.А. Організація фармацевтичної допомоги населенню в умовах медичного страхування: монографія. — Х., 2009. — 228 с.


Державна Фармакопея України / Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Харків.: PIPEГ, 2001. — 556 с. — Доповнення 1. — 2004. — 520 с. — Доповнення 2. — 2008. — 620 с.

Медична хімія: підручник / В.П. Музиченко, Д.Д. Луцевич, Л.П. Яворська; за ред. Б.С. Зіменковського. — К.: Медицина, 2010. — 496 с.

Медицинская книга: учебник / Под. ред. В.А. Калибабчук. — К.: Медицина, 2008. — 400 с.

Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010. — 352 с.

Прокопенко Т.С., Проценко Р.О. Фармацевтична хімія. — Х.: Вид-во НФАУ, 2002. — 142 с.

Фармацевтична хімія: навч. посіб. / За заг. ред. П.О. Безуглого. — Вінниця: Нова книга, 2006. — 552 с.

Фармацевтична хімія: підручник / Г.П. Ніжник. — К.: Медицина, 2010. — 352 с.

Фармацевтичний аналіз: навч. посіб. / П.О. Безуглий, В.О. Грузько, С.Г. Леонова та ін.; За заг. ред. П.О. Безуглого. — Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. — 240 с.


Бобкова І.А., Варлахова Л.В., Маньковська М.М. Фармакогнозія: підручник. —

2-е вид., перероб. та доп. — К.: Медицина, 2010. Бобкова І.А. Фармакогнозія. Посібник для практичних занять: навч. посібник.

— 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Медицина, 2010. Державна Фармакопея України / Державне підприємство “Науково-

експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Х.: РІРЕГ, 2001. Державна Фармакопея України / Державне підприємство “Науково-

експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Доп. 2. — Х.: Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”.

Державна Фармакопея України / Державне підприємство “Український науковий фармацевтичний центр якості лікарських засобів” — 1-е вид. — Доп. 3. Х.: Держ. підприємство “Український науковий фармацевтичний центр якості лікарських засобів”. ГФ ХІ. — М.: Медицина, 1987.

Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії. — Х.: Вид-во НФаУ, 2000.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзинського. — К.: Головна редакція енциклопедії України.

Практикум по фармакогнозии: учеб. пособие / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; под общ. ред. В.Н. Ковалева. — Х.: Изд-во НФаУ; Золотые страницы.

Documents

Затверджено - kymu.edu.ua...ЗНАТИ: • основні хімічні поняття та закони хімії; • основні класи неорганічних