РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО …ndi-fp.nusta.edu.ua/report/communication/20161124150112.pdf · інституту УЕО в Україні. Матеріали,

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Університет державної фіскальної служби України

Науково-дослідний інститут фіскальної політики Науково-дослідний центр митної справи

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РАМКОВИХ СТАНДАРТІВ

БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШЕННП МІЖНАРОДНОЇТОРГІВЛІ ВМО

simplificationfacilitation

Збірник наукових праць науково-практичної Інтернет-конференції

(м. Хмельницький-м. Ірпінь, 15 вересня 2016року)

м. Хмельницький - 2016

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Університет державної фіскальної служби України Науково-дослідний інститут фіскальної політики

Науково-дослідний центр митної справи

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РАМКОВИХ СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ

ТОРГІВЛІ ВМО


(м. Хмельницький-м. Ірпінь, 15 вересня 2016 року)

Хмельницький - 2016

УДК 339.543 ББК 67.911.221.5

Редакційна колегія: Пашко П.В., д.е.н., професор (голова); Тарангул Л.Л., д.е.н., професор (заступник голови); Мельник В.М., д.е.н., професор (заступник голови); Бережнюк І.Г., д.е.н., доц; Нагорічна О.С., к.пед.н., с.н.с.; Несторишен І.В., к.е.н., доц.; Туржанський В.А., к.е.н., доц.

Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі ВМО:Збірник наукових праць науково-практичної Інтернет-конференції (м. Хмельницький-м. Ірпінь, 15 вересня 2016 року). - Хмельницький: НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики УДФСУ 2016. - 60 с.

У збірнику представлено доповіді, які були подані на науково-практичну Інтернет- конференцію «Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі ВМО». Розміщені у збірнику тези доповідей присвячені висвітленню актуальних питань здійснення митної справи, зокрема: сучасним аспектам формування безпечного міжнародного ланцюга постачання, історичним передумовам виникнення та розвитку інституту УЕО, міжнародному досвіду функціонування інституту УЕО, світовій практиці та особливостям взаємного визнання статусу УЕО, європейському досвіду щодо митних спрощень економічним операторам при переміщенні товарів уповноваженими товаровідправниками та уповноваженими товароотримувачами, а також перспективам удосконалення вітчизняного правового регулювання інституту УЕО в Україні.

Матеріали, включені до збірника, можуть бути корисними як для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, так і практиків та фахівців митної справи.

Видання схвалено Вченою радою НДІ фіскальної політики УДФСУ (протокол № 5 від 13.10.2016)

Організаційний комітет науково-практичної Інтернет-конференції «Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі ВМО» не завжди поділяє думку учасників конференції.

У збірнику максимально точно збережена орфографія, пунктуація та стилістика, які були запропоновані учасниками конференції.

Повну відповідальність за достовірність та якість поданого матеріалу несуть учасники конференції та їх наукові керівники.

УДК 339.543 ББК 67.911.221.5

Наукове видання

4,12 умовн.-друк. арк. Об’єм файлу - 0,9 МЬ.

Науково-дослідний центр митної справи Науково-дослідний інститут фікальної політики, 2016

©Колектив авторів, 2016

2

ЗМІСТ

Бережнюк І. Г., Несторишен І. В., Колесник В. Т., Долгий О. А.Суб’єкти і нормативні та організаційні аспекти формування безпечного міжнародного ланцюга постачанняНагорічна О.С., Пунда О.О., Царенко В.І.До питання імплементації митного законодавства ЄС

Туржанський В.А.Нормативно-правове регулювання та особливості надання статусу уповноваженого економічного оператора в ЄС Кримчак Л. А., Рудніченко Є.М.Сучасні тенденції формування економічної безпеки підприємств при здійсненні зовнішньоекономічної діяльностіПрус Л. Р.Взаємне визнання - знак якості національної програми УЕО

Годованець О. В.Уповноважений економічний оператор: очікування та механізмиконтролюЗадорожнюк Н. О.Перспективи запровадження інституту уповноваженого економічного оператора в УкраїніДорофеєва Л. М.Пріоритет європейських стандартів діяльності уповноваженого економічного оператораГавловська Н. І.Трансформація відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності: сучасні реалії Вербицька Г. Л.Інститут уповноваженого економічного оператора: досвід країн ЄС

Теплий А. І., Очерет А. Ю., Несторишен І. В.Новації в митному законодавстві України щодо спрощення митних формальностей для економічних операторів Жиленко В. В.Система електронного обміну попередньою інформацією на прикладі українсько-білоруської співпраціМажула О. В.Уповноважений економічний оператор - проблеми та перспективи впровадження в Україні

5

7

8

11

14

16

18

19

21

23

24

27

29

3

Ільченко В. О.Роль міжнародних організацій у впровадженні програми уповноваженого економічного оператораПриходченко Д.Є.Розробка інструментарію поглибленого аналізу зовнішньоекономічної діяльності економічних операторів Бережнюк І. І.Пост-митний контроль в системі забезпечення безпеки держави та спрощення митних процедурЛюбченко Н. Л.Інститут УЕО як необхідна передумова розвитку глобальної логістики

Бабенко Б. І., Решетніков Ю. М., Шершиньов С. С.Безконтактний митний контроль - приорітетний напрям забезпечення безпеки та полегшення торгівліРуда Т. В.Європейські підходи до надання спрощень економічним операторам у сфері зовнішньоекономічної діяльності Попель С. А.Економіко-правова сутність поняття «митна вартість товарів»

Коновалов Ю. О.Питання забезпечення безпеки міжнародних ланцюгів поставок

Медвідь Ю. О.Аспекти визначення критеріїв та умов при наданні митних спрощень підприємствам ЗЕД в Україні Корнійчук О. О.Спрощення процедур міжнародної торгівлі через механізм взаємноговизнання програм УЕОАвтори

31

33

35

38

39

42

44

47

49

51

56

4

Бережнюк І.Г.Хмельницька митниця ДФС

Несторишен І.В.Науково-дослідний центр митної справи

Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України

Колесник В.Т.здобувач наукового ступеня кандидата наук з

з державного управління Долгий О.А.

Науково-дослідний інститут фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України

СУБ’ЄКТИ І НОРМАТИВНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО МІЖНАРОДНОГО ЛАНЦЮГА

ПОСТАЧАННЯ1. Вимоги щодо підвищення рівня безпеки міжнародної торгівлі зумовлюють

актуальність кардинального переосмислення нормативних та організаційних підходів і принципів щодо її забезпечення. Це, в свою чергу, примушує держави розробляти нові інструменти забезпечення національної безпеки в сфері зовнішньоекономічної діяльності. До першочергових завдань за таких умов слід віднести необхідність удосконалення прикордонного та митного контролю в умовах ефективної співпраці як на національному, так і на міжнародному рівні митних адміністрацій, інших правоохоронних та контролюючих органів, а також бізнес-спільноти. Враховуючи наведене вище, урядами країн, Світовою організацією торгівлі (далі - СОТ), Всесвітньою митною організацією (далі - ВМО) та іншими міжнародними організаціями сформовано єдині вимоги та розроблено пропозиції щодо запровадження безпечного «інтегрованого управління ланцюгом постачання» на національних рівнях. Зокрема, в Україні цей напрям діяльності забезпечується й науково-дослідним інструментарієм [1]. Базові принципи та вимоги до запровадження інтегрованого управління ланцюгом постачання визначено міжнародними конвенціями, рекомендаціями і стандартами, а також методичними вказівками ВМО (англ. - World Customs Organization, WCO) - міжнародної міжурядової організації, членами якої є митні адміністрації більше 180 країн світу, в тому числі й Україна. Робота ВМО сконцентрована у сфері розробки міжнародних інструментів, конвенцій з питань класифікації товарів, митної вартості, правил походження товарів, митних зборів, безпеки ланцюга постачання товарів, спрощення процедур міжнародної торгівлі, боротьби з правопорушеннями в митній сфері та незаконним переміщенням контрафактної продукції (захист прав інтелектуальної власності), а також боротьби з корупцією. Особливу увагу ВМО приділяє програмам інституціонального розвитку, метою яких є надання підтримки при проведенні реформ та модернізації митних служб.

2. Концептуальні засади безпекоорієнтованого інтегрованого управління ланцюгом постачання товарів визначено Рамковими стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі ВМО (далі - Рамкові стандарти безпеки ВМО) [2]. А саме: Стандартом 1 «Комплексне управління ланцюгом постачання товарів». Відповідно до цього Стандарту, митні адміністрації повинні дотримуватись комплексних процедур митного контролю, передбачених в Рекомендаціях ВМО для митних органів з інтегрованого управління ланцюгом постачання - Customs Guidelines on Integrated Supply Chain Management (далі - Рекомендації ІУЛП) [3]. Вимоги стосовно митного контролю підкріплені також відповідними інструментами ВМО. Це Рекомендації щодо розроблення національного законодавства, що регулює збір і передачу митної інформації; Типова двостороння

5

угода і Міжнародна конвенція про взаємне адміністративне сприяння в митних питаннях (Йоганнесбурзька конвенція). В рамках цієї співпраці митні адміністрації повинні домовлятися про взаємне визнання результатів контролю/ огляду, а також програм для уповноважених економічних операторів. Вагомий внесок у забезпечення стабільності на кожному етапі ланцюга постачання внесла Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), що розробила стандарт ISO 28002:2011 «Системи менеджменту безпеки ланцюга постачання. Забезпечення стійкості в ланцюзі постачання. Вимоги та настанови щодо застосовування» (англ. - Security management Systems for the supply chain -- Development of resilience in the supply chain -- Requirements with guidance for use) [4]. Цей Стандарт пропонує повну і систематичну процедуру попередження збоїв, захисту, підготовки, зниження масштабу наслідків, реагування, безперервності операцій і відновлення. Загальні критерії, що можна вбудувати в систему менеджменту, можуть застосовуватися для створення, реалізації, моніторингу, огляду, підтримки та підвищення стійкості організації до зовнішніх впливів з метою планування, здійснення і прийняття рішень під час і після інцидентів в ланцюзі постачання. Щодо ефективного функціонування міжнародного ланцюга постачання, відмітимо ще внесок, який здійснили: Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), одна з п ’яти регіональних комісій ООН, що відіграє провідну роль в області спрощення процедур торгівлі шляхом розробки рекомендацій, стандартів та інших інструментів підтримки у світі, а також СЕФАКТ ООН, дочірній міжурядовий орган Комітету з торгівлі ЄЕК ООН, діяльність якого координується спеціальним бюро. У роботі цього органу беруть участь експерти міжурядових організацій, органів державного управління окремих країн, а також представники ділових кіл. СЕФАКТ ООН має глобальний мандат на розробку рекомендацій та стандартів ООН в області спрощення процедур торгівлі. Зазначені установи розробили Еталонну модель міжнародного ланцюга постачання («International Supply Chain Reference Model»). Вона описує процеси, учасників та документи, що використовуються в міжнародній торгівлі, основні процеси та учасників міжнародного ланцюга постачання. Ланцюг постачання забезпечує можливість придбання, перевезення та оплати товарів з дотриманням нормативних вимог, зміцнюючи тим самим безпеку торгівлі.

3. Отже, спираючись на результати проведеного дослідження, зазначимо, що митний контроль і оцінювання ризиків є постійним спільним процесом забезпечення безпеки ланцюга постачання, що починається в момент підготовки вантажів експортером, з постійною перевіркою цілісності вантажів, із недопущенням невиправданого дублювання заходів контролю. Основним вектором подальшої роботи вітчизняних фахівців з митної справи, науковців та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в досліджуваній сфері є спільне напрацювання положень та рекомендацій щодо подальшої імплементації міжнародних стандартів функціонування безпечного міжнародного ланцюга постачання у вітчизняне законодавство. Особливо актуальним у сучасних умовах у цьому контексті є обговорення та доопрацювання проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016) [5] за напрямами: реалізація елементів концепції «уповноважений ланцюг постачання товарів», удосконалення функціонування інституту уповноваженого економічного оператора в Україні, запровадження системи попереднього інформування про переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон тощо.

Список використаних джерел1. Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в контексті

імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі

6

ВМО : попередній звіт про науково-дослідну роботу / [І. В. Несторишен,О. А. Долгий та ін.] - Хмельницький : Науково-дослідний центр митної справи, 2016. - ____с. (державний реєстраційний № 0116U003660).

2. SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Global Trade / World Customs Organization, 2015. - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/ en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/safe_package.aspx

3. Руководство для таможенных органов по интегрированному управлению цепочкой поставок / Пакет SAFE ВТамО / Руководство ИУЦП (GIZ GmbH) «Содействие региональному экономическому сотрудничеству в Центральной Азии» Всемирная таможенная организация - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/~/ media/950560B6F48147A5885BD1251709A8EE.ashx

4. Security management systems for the supply chain - Development of resilience in the supply chain - Requirements with guidance for use. - [Electronic resource]. URL : http://www.iso.org/iso/home/search.htm?qt=28002%3A2011+&sort=rel&type=simpl e&published=on

5. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей : проект Закону України : реєстраційний № 4777 від 03.06.2016 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc2_5_1_J?ses=10009&num_s=2&num=4777&date1=&date2=&name_ zp=&out_type=&id=

Нагорічна О.С., Пунда О.О., Царенко В.І.Науково-дослідний центр митної справи


ДО ПИТАННЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЄСВідповідно до встановленого КМУ Плану Імплементації Регламенту (ЄС)

№ 952/2013, однією з ключових умов для ефективного функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є формування законодавства, яке надасть найбільш сприятливі умови для торгових операторів. Із цього виникає необхідність максимально можливого наближення положень національного законодавства до законодавства ЄС у сфері торгівлі, митного та податкового законодавства. У рамках виконання Плану імплементації планується здійснення нормотворчих заходів, які дозволять забезпечити відповідність положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи положенням Регламенту (ЄС) № 952/2013.

Зазначений процес є частиною розгорнутої в Україні кампанії з масштабної імплементації до національної правової системи положень міжнародно-правових актів та європейського законодавства (на сьогодні Урядом схвалено 118 планів імплементації щодо впровадження у національне законодавство 159 актів права ЄС).

Тривалий час для позначення цього процесу в літературі зазвичай використовується термін “імплементація ” (від англійського “implementation” здійснення, запровадження в життя) [1].

Водночас, у юридичній літературі описано різні способи імплементації, такі як: трансформація, відсилання, інкорпорація, легітимація, адаптація, рецепція [2].

Порівняльно-правовий аналіз текстів чинних Митного кодексу України та Регламенту (ЄС) № 952/2013 з використанням методів структурно-семантичного аналізу, та граматичного тлумачення норм права дозволяє стверджувати, про вибір такого різновиду імплементації як - адаптація (наприклад, очікуваний кінцевий

7

http://www.wcoomd.org/

http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/~/

http://www.iso.org/iso/home/search.htm?qt=28002%3A2011+&sort=rel&type=simpl

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/

результат - розроблений проект Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо імплементації положень Регламенту (ЄС) № 952/2013)”). Таким чином, пропонується вводити норми Регламенту (ЄС) № 952/2013 частинами, гармонізуючи їх з положеннями національного законодавства.

Водночас, у результаті проведеного аналізу норм положень Регламенту (ЄС) № 952/2013 можливо зробити висновок про доцільність застосування такого різновиду імплементації як рецепція, що дозволить більш ефективно забезпечити відповідність національного законодавства митному законодавству ЄС.

Традиційно під рецепцією вчені розуміють один із зовнішніх проявів імплементації у вигляді точного відтворення у внутрішньодержавних актах формулювань міжнародно-правових актів. У кінцевому варіанті - в результаті рецепції відбувається точне запозичення міжнародно-правових норм з можливою їх трансформацією. А в іншому випадку правові елементи адаптуються до національних умов з урахуванням особливостей правової культури, цінностей, усталеного праворозуміння, що склалися в цій правовій системі [3].

Однак, здійснюючи рецепцію Регламенту (ЄС) № 952/2013 варто пам’ятати, що це елемент системи юридичних норм, що сформувалися у зв’язку з утворенням і функціонуванням Європейських Співтовариств і Європейського Союзу, діючих і застосовуваних у межах їхньої юрисдикції на основі й у відповідності з установчими договорами і загальними принципами права. Відтак проблемні питання, що пов’язані з імплементацією митного законодавства ЄС у законодавство України шляхом рецепції закладені в самій природі джерел правових норм ЄС (велика роль норм моралі, правового звичаю та вплив на їх формування рецепції правових норм Стародавнього Риму, системи прецедентного права Великобританії).

Таким чином, обираючи шлях адаптації митного законодавства до законодавства ЄС, отримуємо у відносно короткий строк модернізований МКУ з урахуванням національних особливостей системи правовідносин та усталеного праворозуміння, але при цьому не буде вирішено проблему повної імплементації відповідного законодавства та необхідності постійного уточнення змісту статей законодавства.

З іншого боку, обираючи шлях рецепції митного законодавства ЄС, ми отримуємо у відносно короткий строк новий МКУ з повною відповідністю законодавству ЄС. Але при цьому виникне проблема узгодження нового МКУ, що не враховує національних особливостей системи правовідносин та правотворення, з іншими галузевими нормативно-правовими актами України.

Список використаних джерел1. Куц О.М. Про особливості тлумачення терміну «імплементація» / О.М.

Куц // Часопис Київського університету права. - 2010 . - №2. - С.133-138.2. Войченко С.В. Поняття та форми імплементації у сучасному міжнародному

праві / С.В. Войченко // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - С.363-3693. Войченко С.В. Поняття та форми імплементації у сучасному міжнародному

праві / С.В. Войченко // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - С.368.

Туржанський В. А.Науково-дослідний центр митної справи


НОРМАТИВНО-ПРАВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ СТАТУСУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В ЄС

В процесі реформування державної митної справи в Україні необхідно переймати європейський досвід, що передбачає оптимізацію персоналу, форм митного контролю та взаємодії митниці з суб’єктами господарювання. Саме така

8

оптимізація в багатьох країнах світу успішно реалізована шляхом запровадження інституту УЕО. Інститут УЕО робить залучення митниці мінімальним і зазвичай дистанційним, дозволяє використовувати принцип мовчазної згоди, здійснювати перевірку документів після випуску товарів, тобто пост-митний контроль, що значно скорочує потреби нарощувати штат митниці за умов росту товаропотоків.

Нормативно-праве регулювання інституту УЕО в ЄС регламентується такими основними законодавчими актами:

- Митний кодекс ЄС (далі - МК ЄС) [1]. МК ЄС був прийнятий Європейським Парламентом 09.l0.2013 як Регламент ЄС 952/2013. Він набув чинності 30.10.2013, хоча більшість його положень застосовуються з 01.05.2016;

- Делегований Регламент ЄС 2015/2446 (далі - ДР ЄС) [2]. ДР ЄС був прийнятий 28.07.2015 як Делегований Регламент ЄС 2015/2446. ДР ЄС доповнює та розширює статті МК ЄС. З моменту прийняття двічі був змінений ДР ЄС;

- Іплементаційний Регламент ЄС 2015/2447 (далі - іР ЄС) [3]. ІР ЄС прийнято 24.11.2015 як Регламент ЄС 2015/2447. Даний ІР ЄС дозволяє забезпечити однакові умови реалізації МК ЄС і узгодженого застосування процедур усіма країнами- членами ЄС;

- Делегований регламент з перехідними положеннями про інформаційні технології [4]. Делегований регламент з перехідними положеннями про інформаційні технології прийнятий 17.11.2015 як Регламент ЄС 2016/341. Даний Регламент встановлює перехідні правила для економічних операторів і митних органів до моменту модернізації/розробки відповідних ІТ-системи для створення повністю електронного митного середовища з 2020 року;

- Робоча програма з розробки та впровадження інформаційних систем [5] прийнята 11.04.2016 та взаємодоповнює Делегований регламент з перехідними положеннями про інформаційні технології;

- Компедіум УЕО [6];- Компедіум програм УЕО [7].МК ЄС визначено типи сертифікатів, критерії для надання статусу, процедура

отримання, призупинення та анулювання інституту УЕО. Статтею 38 МК ЄС визначено такі типи сертифікатів УЕО:

- УЕО С, що передбачає митно-правові спрощення - надається економічним операторам, які прагнуть отримати доступ до спрощених процедур при митному оформлені;

- УЕО S, щодо надійності та безпеки - надається уповноваженим операторам, які прагнуть полегшити умови щодо надання забезпечення сплати митних платежів при ввезені/вивезені і транзиті товарів;

При цьому статтею 33 ІР ЄС передбачено поєднання сертифікатів УЕО С та УЕО S.

Для надання статусу УЕО, ст. 39 МК ЄС та ст. 24-28 ІР ЄС визначені такі критерії для суб’єкта ЗЕД (економічного оператора-заявника), які відображені на рис. 1

Процедура отримання сертифікату УЕО в країнах ЄС здійснюється таким чином. Відповідно до ст. 16 пар. 1 МК ЄС, ст. 30 пар. 1 ІР ЄС після прийняття митним органом заяви на отримання сертифікату УЕО, протягом 7 робочих днів здійснюється реєстрація даної заяви у електронній системі EDV підтримка зв’язку через контактний пункт від УЕО. Після цього протягом 30 днів країни-члени ЄС можуть висловити свою позицію щодо надання статусу УЕО заявнику.

У разі потреби вдаються до консультацій. Процедура консультування може тривати протягом 80 днів. Такі консультації є обов’язковими (ст. 31 пар. 2 ІР ЄС), якщо:

9

Ґ л

КритеріїДЛЯ

отримання сертифікату УЕО в ЄС

V _________ у

z:z_=>z:=>z:=>z:

- належне дотримання оподаткування;

митного законодавства та правил

- дотримання задовільної системи ведення комерційної та транспортної документації;

- підтвердження фінансової платоспроможності;

- наявність практичних стандартів компетенції та професійної кваліфікації, безпосередньо пов’язаних з їх діяльністю (для сертифікатів УЕО С);

- дотримання стандартів безпеки та надійності в міжнародному ланцюзі поставок (для сертифікатів УЕО Б).

Рисунок 1 - Критерії для отримання сертифікату уповноваженого економічного оператора відповіднодо ст 39 МК ЄС та ст. 24-28 ІР ЄС

- заявка на статус УЕО подана відповідно до ст. 12 (1) ДР ЄС митному управлінню країни-члена ЄС, де знаходиться головна бухгалтерія економічного оператора;

- заявка на статус УЕО подана відповідно до ст. 27 ДР ЄС митному управлінню країни-члена ЄС, де у кандидата є постійна юридична адреса;

- частина обліку та документації необхідної для отримання статусу УЕО знаходиться в країні-члені ЄС;

- кандидат на отримання статусу УЕО має складські приміщення в іншій країні-члені ЄС.

За результатами консультування щодо висловлення позиції країнами- членами ЄС можливі такі наслідки (ст. 31 пар. 3 ІР ЄС):

1) жодних зауважень не надходить від країн-членів ЄС - критерій визнають усі інші країни-члени ЄС;

2) позитивний відгук від країни-члена ЄС - передбачає видачу сертифікатаУЕО;

3) негативний відгук від країни-члена ЄС - передбачає відхилення заяви на отримання сертифікату УЕО (в окремих випадках економічні оператори висловлюють свої зауваження);

4) суперечливі моменти з’ясовують через контактний пункт УЕО;У разі необхідності, за вимогою економічного оператора, терміни

проведення консультацій можуть бути продовженні. Тому на практиці проміжок часу від прийняття заяви до оформлення сертифікату УЕО може тривати 120 днів або ж більше. Після погодження усіх консультаційних процедур, протягом 5 днів здійснюється підготовка та видача сертифіката УЕО.

Після надання сертифіката УЕО здійснюється моніторинг дотримання критеріїв із залученням митних органів (ст. 23 пар. 5 МК ЄС та ст. 35 ІР ЄС). За результатами моніторингу можливе відкликання або часткове відкликання сертифіката УЕО (ст. 28 пар. 3 МК ЄС, ст. 24 ІР ЄС), а також повне анулювання сертифікату УЕО (ст. 28 МК ЄС).

Список використаних джерел1. Regulation (EU) No 952/2013 Of The European Parliament And Of The

Council of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code, available at: http:// eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2013:269:0001:0101: EN: PDF.

2. Commission Delegated Regulation (EU) 2015/2446 of 28July 2015, available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1460964615220&uri=CELEX:32015R2446.

10

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/

3. Commission Implementing Regulation (EU) 2015/2447 of 24November 2015, available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32015R2447.

4. Commission Delegated Regulation (EU) 2016/341 of 17 December 2015 supplementing Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council as regards transitional rules for certain provisions of the Union Customs Code where the relevant electronic systems are not yet operational and amending Delegated Regulation (EU) 2015/2446, available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/NL/ TXT/?uri=OJ:L:2016:069:TOC.

5. Commission Implementing Decision (EU) 2016/578 of 11 April 2016 establishing the Work Programme relating to the development and deployment of the electronic systems provided for in the Union Customs Code, available at: http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32016D0578.

6. Guidelines, Approved by the CCC-GEN (AEO subsection) on 11 March 2016], available at: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/customs/ policy_issues/customs_security/aeo_guidelines_en.pdf

7. Compendium of AEO programmes, 2016, available at: http://bit.ly/1TBVAb9

Кримчак Л.А., Рудніченко Є.М.Хмельницький національний університет

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІСучасні умови господарювання, що характеризуються невизначеністю

та нестабільністю, несуть безліч факторів, які, як правило, чинять руйнівний вплив на економіку більшості країн. І ситуація, в якій знаходиться сьогодні економіка України, свідчить про неспроможність вітчизняних суб’єктів господарювання відповідати всім викликам сучасності. Інтеграція у світове господарство вимагає від держави вирішення невідкладних проблем, зокрема і тих, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш актуальними та такими, що потребують негайного вирішення є наступні проблеми: низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції, висока енерго- та матеріаломісткість галузей народного господарства, недостатній рівень інвестування в промисловість України, відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій в промисловість, висока залежність вітчизняного експорту від динаміки міжнародних товарних ринків та ін.

Сьогодні розвиток зовнішньоекономічної діяльності є важливою умовою становлення ринкової економіки. Проте з розвитком та поглибленням ЗЕД вітчизняні підприємства зіштовхуються зі все більшою кількістю факторів, що загрожують їх економічній безпеці.

Стає очевидним, що сучасних умовах економічна безпека вітчизняних підприємств є головною запорукою їх успішної діяльності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках. Забезпечення економічної безпеки - це складний процес розробки та впровадження організаційно-економічних заходів щодо попередження, виявлення та усунення всіх можливих загроз. Крім того, в умовах глобальної трансформації світового господарства зовнішньоекономічна безпека підприємства набуває все більшого значення.

Аналіз сучасної наукової літератури свідчить про певні розбіжності у поглядах вітчизняних науковців щодо визначення сутності економічної безпеки ЗЕД вітчизняних підприємств.

Розглядаючи економічну безпеку ЗЕД підприємств з точки зору захищеності,

11

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/NL/

http://eur-lex

http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/customs/

http://bit.ly/1TBVAb9

О. Швиданенко визначає її як “особливий стан системи, який забезпечує захищеність її елементів і зв’язків від деструктивного впливу внутрішніх і зовнішніх чинників материнської держави і країни - реципієнта” своючергу М. Домашенко дає наступне визначення: “економічна безпека ЗЕД підприємства - це стан найбільш ефективного використання його ресурсів для стабільного функціонування на міжнародному ринку та здатність протистояти впливу небезпечних факторів зовнішнього й внутрішнього середовищ з метою забезпечення ефективних взаємовідносин суб’єктів господарської діяльності як на території України, так і за її межами” [2]. Як здатність реалізувати стратегічні інтереси підприємства на основі використання можливостей зовнішнього середовища та взаємодії із суб’єктами зовнішнього середовища визначають економічну безпеку ЗЕД О.Маслак, Д. Пирогов та Н.Гришко [3].

Основним завданням економічної безпеки ЗЕД є попередження, виявлення та відповідне реагування на загрози та виклики зовнішнього середовища. Так, приміром, ще одним викликом для вітчизняних підприємств стала втрата традиційних ринків збуту своєї продукції та пошук нових ринків.

Аналізуючи динаміку вітчизняного експорту товарів (рис.1), варто зазначити те, що частка експорту до країн СНД значно зменшилась в 2015р. проти 2011р. Проте втрата ринків СНД протягом останніх років частково компенсувалася переорієнтацією експорту, хоч і незначним, в бік Європейського Союзу

Рисунок 1. - Динаміка експорту товарів до країн світу [4]Найбільші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Італії та

Польщі - по 15,2% від загального обсягу експорту до країн ЄС, Німеччини - 10,2%, Іспанії - 8,0%, Угорщини та Нідерландів - по 7,0% [4].

В загальній структурі експорту товарів відбулись як кількісні зміни, що видно з рис. 1., так і зміни серед головних країн-партнерів (рис.З та рис.4).

Рисунок 2. - Експорт товарів до основних країн- Рисунок 3. - Експорт товарів до основних країн- партнерів за І кв. 2014р. партнерів за І кВ. 2016р.

12

Порівнюючи дані рис.2 та рис.3, видно, що відбулось значне зменшення обсягів експорту товарів до Російської Федерації (за І кв. 2014р. - 20 % від загального обсягу, за аналогічний період 2016 р. - 8,4%) на противагу Китаю, до якого спостерігається збільшення експорту вітчизняної продукції (за І кв. 2014р. та І кв. 2016 р. - відповідно 5,5% та 7,6% від загального експорту за дані періоди) [4].

Необхідно зазначити, що за останні роки Китай зміг продемонструвати високі темпи економічного зростання (які в кризовий період - 2008-2009 рр. суттєво не зменшились). Сьогодні дана країна відіграє все більш вагому роль в світовій економіці. Україні вдалося зберегти обсяги експорту товарів на ринкиКитаю, хоча за 2015 р. і відбулось певне скорочення.

Рисунок 4. - Динаміка експорту товарів до Китаю [4]При цьому, експорт зосереджувався навколо трьох товарних груп: рудних

копалин, насамперед залізної руди (60,1%), олійно-жирової продукції (13,6%) та зернових (13,8%).

Враховуючи товарну структуру експорту вітчизняної продукції до Китаю, а також те, що Україна збільшила виробництво сільськогосподарської продукції, Китай може стати стратегічно важливим партнером для України, а вихід на китайський ринок - одним із важливих завдань зовнішньоекономічної політики нашої держави.

Отже, пошук нових стратегічних партнерів, альтернативних ринків збуту та розширення присутності на існуючих ринках може стати одним із способів забезпечення економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств засвідчує наявність значних проблем, вирішення яких є важливою умовою інтеграції у світове господарство.

Зміна вектору зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання викликана впливом негативних факторів зовнішнього середовища. Зменшення руйнівного впливу таких факторів залежить від економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Адже забезпечення останньої є запорукою стабільного та ефективного функціонування як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку.

Таким чином, питання зовнішньоекономічної безпеки вітчизняних підприємств є сьогодні досить актуальним. Саме тому воно потребує подальших більш детальних досліджень.

Список використаних джерел1. Швиданенко О.А. Зовнішньоекономічна безпека підприємства в умовах

13

глобалізації /О.А.Швиданенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : кпеи. kiev.ua>data^publication/main/ua^shvudanenko.

2. Домашенко М.Д. Аналіз наукових підходів до визначення поняття економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств/М.Д. Домашенко// Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - №3. Т 1. - С. 167-172.

3. Маслак О., Пирогов Д., Гришко Н. Оцінка економічної безпеки підприємства при зовнішньоекономічній діяльності/ О. Маслак, Д. Пирогов, Н. Гришко//Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. - 2012. - №3 (74). - С.163-169.

4. Дані Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2011/zd/ztt/ztt_u/ztt1211_u_ bez.htm.

Прус Л.Р.Науково-дослідний центр митної справи


ВЗАЄМНЕ ВИЗНАННЯ - ЗНАК ЯКОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ УЕО

Одним з основних завдань сприяння успішному застосуванню Рамкових стандартів, зокрема з точки зору країн, що розвиваються, є забезпечення взаємного визнання УЕО, сертифікованих різними митними адміністраціями. У більш довгостроковій перспективі взаємне визнання статусу УЕО буде мати найважливіше значення для забезпечення того, щоб оператори, які відповідають критеріям, встановленими Рамковими стандартами, і отримали статус УЕО в своїй країні, могли користуватися реальними вигодами і брати участь у міжнародній торгівлі на рівних умовах у всіх країнах угоди, виходячи з принципів GATS (Генеральна угода про торгівлю послугами).

У світовій практиці існування УЕО свідчить про найвищий рівень довіри митних органів відносно учасників ЗЕД. І це партнерство приносить користь обом сторонам. З огляду на, що інститут УЕО в Україні задекларовано у 2012 р., його практична реалізація так й не розпочалася. Але фахівці ДФС України, Міністерства фінансів України намагаються виважено і всебічно підійти до створення в Україні повноцінної і ефективної системи УЕО, в тому числі з огляду на особливості фіскальної функції органів доходів і зборів України. Природно, що учасники ЗЕД повинні отримувати суттєві переваги, які б стимулювали до отримання цього статусу. Оператори повинні відчути сприяння їх діяльності не тільки за рахунок отримання спрощень, але й завдяки постійній взаємодії з органами доходів і зборів, яке в подальшому дозволить уникнути окремих проблемних ситуацій на практиці.

Відповідно до Рамкових Стандартів взаємне визнання УЕО є механізмом, розробленим митними адміністраціями для підтвердження відповідності та авторизації УЕО, а також результатів митного контролю та іншими механізмами, які можуть застосовуватися з метою усунення або скорочення надмірності або дублювання при підтвердженні відповідності та авторизації УЕО.

Зокрема, якщо будь-яка держава вирішить реалізувати програми акредитації економічних операторів (зокрема УЕО), взаємне визнання цих операторів не передбачено. Це означає, що торговельна компанія, що є уповноваженим оператором в одній державі, не вважатиметься такою в інших державах. Оскільки умов взаємного визнання немає, економічним операторам доведеться проходити процедури акредитації в усіх країнах, де вони здійснюють

14

http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2011/zd/ztt/ztt_u/ztt1211_u_

свій бізнес. Отже, автоматичного взаємного визнання не існує, застосування Рамкових Стандартів, включаючи УЕО, вимагає як мінімум двосторонніх угод між торговими партнерами.

Окрім цього, взаємне визнання програм УЕО дозволяє розвивати міжнародну торгівлю одночасно з досягненням безпеки в контексті інтегрованого управління ланцюгом товарів, національні економіки держав та має надавати переваги на рівні «митна служба - митна служба», а також на рівні «митна служба - торгова організація» (табл. 1).

Таблиця 1 - Переваги взаємного визнання статусу/програм УЕОРівень Перевага

Світової торгівлі • глобалізація безпеки ланцюга поставок і стандартів дотримання вимог;• зниження регуляторного навантаження міжнародного торгового обігу;• підвищення результативності торгівлі

Держави • підвищення конкурентоспроможності (особливо в умовах протекціонізму), в т.ч. й за рахунок активізації експорту;• одночасне створення умов для спрощення зовнішньої торгівлі з підвищенням ефективності митного контролю;• залучення суб’єктів ЗЕД до міжнародних безпечних ланцюгів поставок

Митноїадміністрації

• подальший розвиток інституту УЕО;• підвищення ефективності визначення об'єктів для перевірки вантажів високої категорії ризику;• прискорення оформлення вантажів низької категорії ризику;• зниження навантаження на митні органи;• покращення системи управління ризиками

Суб’єкта ЗЕД • покращення ділової репутації за рахунок забезпечення участі УЕО в формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів відповідно до вимог Рамкових стандартів ВМО;• підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності за рахунок:• скорочення часу та витрат, пов'язаних з транскордонними митними формальностями в зв'язку з пріоритетним оформленням товарів;• зниження витрат і часу затримки за допомогою пріоритетного огляду, якщо вантаж відібраний для перевірки, що сприяє доставці товару точно в термін;• підвищення рівня прогнозованості і точності переміщення товарів з власної території на територію торгового партнера з одночасним підвищенням конкурентоспроможності бізнесу;• зниження рівня крадіжок і розкрадання вантажів завдяки підвищенню рівня безпеки двостороннього ланцюга поставок;• взаємні або співставні переваги від дотримання вимог кожного разу, як надаються рівноцінні програми.

При формуванні інституту УЕО варто концептуально дотримуватися можливості застосування УЕО спрощень незалежно від національної

15

приналежності учасника ЗЕД. Разом з тим треба розуміти, що зберігається «принцип резидентства» навіть в умовах можливості застосування спеціальних спрощень не дозволить застосовувати всюди, зокрема, певні спрощення. Більш того, до глави 2 щодо УЕО Митного кодексу України доцільно включити норму, що дозволить ДФС України спільно з митними адміністраціями держав - торгових партнерів України проводити переговори про взаємне визнання УЕО. Така можливість створює для учасників ЗЕД, насамперед експортерів, потенційно додаткові привілеї, пов’язані з можливістю отримання спрощень в країні призначення або транзиту, якщо з такою будуть укладені відповідні угоди.

Годованець О.В.Тернопільський національний економічний університет

УПОВНОВАЖЕНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ОПЕРАТОР: ОЧІКУВАННЯ ТА МЕХАНІЗМИ КОНТРОЛЮ

Швидке оновлення теорії та практики управління державною митною справою, побудова нових концепцій і моделей митного адміністрування зумовили необхідність оптимізації процесу здійснення митного контролю у напрямку забезпечення спеціальних спрощень для суб’єктів ЗЕД. Важливим у даному контексті стало реформування діяльності митниць у напрямку налагодження їх взаємодії з бізнес структурами. Першочерговим кроком у формуванні державно-приватного партнерства стало запровадження моделі уповноваженого економічного оператора (УЕО), у країнах, які використовують положення Рамкових стандартів, що забезпечують не стільки проведення фактичних заходів до випуску товарів у вільний обіг, скільки передбачають різний характер контролю на етапі після випуску товарів на митну територію держави.

В Україні запровадженню інституту УЕО передує розробка Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей), який покликаний формально ввести у дію механізм надання спеціальних спрощень у здійсненні митних процедур окремим суб’єктам ЗЕД. Однак, світовий досвід свідчить про забезпечення даним інститутом транспарентності механізму митного регулювання ЗЕД і врахування інтересів суб’єктів господарювання з метою усунення причин існування можливих адміністративних бар’єрів, неефективного впливу митних органів на зовнішньоекономічну активність.

Загалом, інститут УЕО функціонує у вигляді окремого блоку, агрегату галузі економіки чи права, і характеризується усталеними правовими нормами об’єднаними у стійку групу сформованих суспільних відносин. Він формує окрему підсистему митної системи держави, у силу меншої автономності ніж окремі галузі, а в деяких випадках за рахунок регулювання вузької ділянки суспільних відносин [1, с. 105]. Виділення УЕО у категорію самостійного інституту обумовлено специфікою відносин у різних сферах суспільного життя та існуючими механізмами регулювання зовнішньої торгівлі окремої держави чи групи країн.

Головним пріоритетом у запровадженні інституту УЕО є розвиток повноцінної системи взаємодії митних органів і суб’єктів ЗЕД, прискорення та спрощення митних процедур, а також приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних норм і стандартів у сфері державної митної справи. Даний інститут для України є новим, а тому його ефективність, у контексті реалізації надання спеціального статусу і пільгового режиму у здійсненні митних процедур, важко оцінити.

Практика взаємодії між бізнесом і державою через інститут УЕО довела свою ефективність у процесі розвитку конкурентного середовища та створення

16

сприятливого клімату довіри. Підтверджена довіра держави до суб’єкта господарювання в одній із країн відкриває йому зелене світло в інших країнах, що приєдналися до співпраці УЕО та домовилися про взаємну акредитацію. Така практика існує з 2005 р., відколи низка провідних економічних гравців світу уклала угоду щодо Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі ВМО. Згідно з цією угодою і була запроваджена концепція УЕО [2].

Оскільки в Україні інститут УЕО мав лише декларативний статус, тому важливо у процесі реформування державної системи митного регулювання в Україні враховувати європейський досвід, який передбачає застосування спрощених форм митного контролю, що сприяють активізації взаємодії митних органів з суб’єктами ЗЕД. Саме така оптимізація в багатьох країнах світу успішно реалізована шляхом введення інституту УЕО [3, с. 160].

Існуюча ймовірність виникнення ризиків і невизначеності у національному митному просторі зумовила недовіру з боку органів центральної виконавчої влади відносно суб’єктів ЗЕД, що знайшло своє відображення у випрацювані бюрократичного порядку надання статусу УЕО. Головним чином, механізм набуття статусу передбачає документальне підтвердження відповідності підприємства встановленим критеріям надійності та їх оцінки митними органами протягом невизначеного терміну часу. Крім того, суб’єкт ЗЕД не матиме можливості отримувати дозволи на окремі спрощення. Це положення поширюватиметься на такі категорії УЕО як «уповноважений вантажоодержувач» і «уповноважений вантажовідправник».

Зміна правил здійснення контролю за переміщенням товарів через митний кордон зумовлює запровадження нових понять у національну митну практику. До них віднесено «моніторинг відповідності критеріям до УЕО» та «пост-митний контроль». Моніторинг відповідності умовно поділений на моніторинг з боку митниці за місцезнаходженням УЕО і самостійний моніторинг підприємства умовам та критеріям надійності.

Пост-митний контроль, як форма перевірки документів після випуску товарів у вільний обіг, може бути здійснений виключно за результатами застосування СУР, ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів у вільний обіг. Як вірно відмітили фахівці з податкового права - ініціювання пост-митного контролю не можливе під час здійснення митного оформлення, оскільки це суперечить змісту наступного контролю [4], як окремої стадії митного контролю.

Відтак, запровадження інституту УЕО - важливий крок у наближенні національних митних правил до світових норм і стандартів, а усунення окремих колізій, бюрократичних перешкод в отримані суб’єктом ЗЕД статусу УЕО, дозволить побудувати та реалізувати виважений та чіткий механізм функціонування окремої підсистеми митної системи України.

Список використаних джерел1. Алексеев С. С. Собрание сочинений: в 10 томах. Специальные

вопросы правоведения / С. С. Алексеев. - М.: Статут, 2010. - Т. 2. - 471 с.2. Паламарчук Т. Уполномоченные экономические операторы: кто они и

зачем нужны [Електронний ресурс] / Т. Паламарчук. —Режим доступу: http:// www.epravda.com.ua/rus/columns/2016/04/4/587604/.

3. Несторишен И. Концептуализация института уполномоченных экономических операторов: международный опыт и перспективы его внедрения в таможенное законодательство Украины / И. Несторишен, В. Туржанський // Таможенный научный журнал «Таможня». - 2016. - № 1. - С. 147-165.

4. Інститут уповноваженого економічного оператора: аналіз запропонованих змін [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://taxlink.ua/ua/news/institut- upovnovazenogo-ekonomichnogo-operatora-analiz-zaproponovanih-zmin.htm.

17

http://www.epravda.com.ua/rus/columns/2016/04/4/587604/

http://taxlink.ua/ua/news/institut-upovnovazenogo-ekonomichnogo-operatora-analiz-zaproponovanih-zmin.htm

http://taxlink.ua/ua/news/institut-upovnovazenogo-ekonomichnogo-operatora-analiz-zaproponovanih-zmin.htm

Задорожнюк Н.О.Одеський національний політехнічний університет

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В УКРАЇНІ

Інтеграція України в сучасне міжнародне ринкове середовище передбачає необхідність адаптування митного законодавства до норм і стандартів ЄС та створення сприятливих умов для ефективної співпраці суб’єктів ЗЕД із митними органами як України так й інших держав. Одним з найважливіших кроків для здійснення митного інтегрування в європейське середовище є надання статусу уповноваженого економічного оператора (УЕО) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності. Тому визначення перспектив запровадження інституту УЕО в Україні є надзвичайно актуальним питанням.

Головною метою запровадження інституту УЕО є зменшення фінансових та часових витрат, пов’язаних з обслуговуванням ланцюга поставок при забезпеченні безпеки зовнішньоекономічної діяльності. Поставлена мета здійснюється завдяки: стандартизації та сертифікації бізнес-процесів зовнішньоекономічної діяльності; використанню сучасних технологій логістики та управління ланцюгами поставок.

Питанням, пов’язаним з організацією та удосконаленням діяльності УЕО присвятили свої праці такі науковці, як: Білоус-Осінь Т.І., Сергійчик В., Терещенко С.С. [1-3] та інші. Однак особливої уваги потребує визначення перспектив запровадження інституту УЕО в Україні,що обумовлює необхідність проведення даного дослідження.

Відповідно до термінології Митного союзу УЕО - це визначена категорія осіб, що користується довірою митних органів, якій надається можливість користуватися спеціальними спрощеними процедурами.

Основними завданнями запровадження інституту УЕО на митній території Митного союзу є такі:

- забезпечення безпеки міжнародних ланцюгів поставок держав-учасниць Митного союзу в межах реалізованої системи управління ризиками для підвищення ефективності митного регулювання;

- відповідність міжнародним нормам - Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі, прийнятим Всесвітньою митною організацією (червень 2005 р.);

- сприяння підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур, яке пов’язане з введенням спеціальних спрощених процедур, що скорочують терміни і умови митного оформлення на єдиній митній території [2].

Митним кодексом України передбачено можливість надання підприємствам статусу УЕО (ст. 12-18) однак це потребує прийняття відповідних змін у законодавстві країни та їх впровадження у практичну діяльність митної та фіскальної сфер.

Відповідно до термінології Митним кодексом України УЕО - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам отримання сертифіката УЕО та має право користуватися спеціальними спрощеннями [4].

Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митною службою шляхом видачі сертифіката УЕО та включення його до відповідного Єдиного реєстру. Підприємству може бути видано сертифікати УЕО: на спрощення митних процедур; на спрощення митних процедур та на забезпечення надійності та безпеки [1].

УЕО - це концепція, спрямована на забезпечення збалансованості посилення вимог безпеки для несертифікованих учасників торгівлі при одночасному спрощенні вимог для чесних гравців. При цьому сертифікати УЕО стають

18

вигідними як для трейдерів, так і для митної служби.Статус УЕО дає можливість учасникам зовнішньої торгівлі отримати низку

переваг, що зумовлені введенням спеціальних спрощених процедур, преференцій та партнерських взаємовідносин з митницею, що скорочують терміни і умови митного оформлення на єдиній митній території [2].

Перевагами статусу УЕО для операторів є: спрощені процедури оформлення; довіра з боку митної служби; проведення митного постаудиту не частіше одного разу на 30 місяців; забезпечення репутації надійного партнера; скорочення термінів поставок; відповідність всім встановленим вимогам і стандартам; рекомендації щодо 67 покращення своєї діяльності. Перспективами запровадження УЕО для митних органів є: підвищення рівня ефективності роботи митної служби; зменшення тривалості операцій; посилення контролю щодо більш ризикових об’єктів; формування партнерських взаємозв’язків між митною службою та підприємницьким сектором; відповідність встановленим нормам міжнародних стандартів; підвищення якості митного постаудиту завдяки тощо.

Перспективами запровадження інституту УЕО є:- поліпшення економічних й адміністративних умов для митного оформлення

товарів українськими експортерами та імпортерами, що дозволить максимізувати використання вигод, які дає українським виробникам EUDCFTA;

- покращення митної політики в Україні, підвищення її ефективності за рахунок наближення до міжнародних вимог;

- надання українським підприємствам статусу УЕО на базі прийнятих у міжнародній практиці критеріїв стане ефективним інструментом боротьби з корупцією.

Таким чином, запровадження інституту УЕО, виходячи зі світової практики в міжнародній торгівлі, дозволить значно наблизити законодавство Україні до стандартів ЄС, зменшити бар’єри для міжнародної торгівлі і підвищити конкурентоспроможність українських підприємства-експортерів.

Список використаних джерел1. Білоус-Осінь Т.І. Концепція уповноваженого економічного оператора в

митному законодавстві : автореф. дис. ... к. ю. н. : 12.00.07 / Т.І. Білоус-Осінь. - Одеса, 2015. - 23 с.

2. Сергійчик В. Актуальні питання запровадження інституту уповноваженого економічного оператора: закордонний досвід / В. Сергійчик // Юридичний вісник. - 2013. - № 2. - 166-172.

3. Терещенко С.С. Міжнародні стандарти щодо статусу уповноваженого економічного оператора / С.С. Терещенко, Г.Д. Симонова, Г.О. Хабло // Митна безпека. Серія «Економіка». - 2010. - № 2. - С. 71-80

4. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-УІ [Електронний ресурс]: Закон України. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.

Дорофеєва Л.М.Закарпатська митниця ДФС,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ПРІОРИТЕТ ЄВРОПЕЙСЬКИХ с т а н д а р т ів д ія л ь н о с т і

УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРАВектор розвитку вітчизняного митного законодавства однозначно вказує на

необхідність впровадження новацій, що виходять із норм міжнародного права. У повній мірі відноситься це і до підняття на значно вищий щабель взаємовідносин митних органів і бізнес спільноти, яка очікує від української митниці європейських підходів до організації та здійснення митних формальностей, у тому числі

19

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

перенесення акцентів з позицій домінування (імперативності) у відносинах на партнерство, яке передбачає створення комфортних та необтяжливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти ЗЕД, які практично формують до половини дохідної частини Державного бюджету України, вимагають якнайшвидшої реалізації задекларованого в Угоді про асоціацію з ЄС спрощення для ведення бізнесу та Стратегічного плану євроінтеграції. Одним із елементів формування відносин нової якості між митними органами та підприємцями має стати впровадження інституту уповноваженого економічного оператора, заснованого на принципах заохочення доброчесності та спрощення законної торгівлі.

Започаткування вказаного інституту пов’язують, насамперед, з Міжнародною конвенцією 1973 року «Про спрощення та гармонізацію митних процедур»[1] передбачає спеціальні процедури для уповноважених осіб (юридичних), які у повній мірі відповідають ряду критеріїв, сформованих митними адміністраціями, у тому числі бездоганну попередню діяльність в сфері переміщення товарів через кордон та прозору систему ведення бухгалтерської та комерційної документації. За таких умов, Конвенція дозволяє митним органам здійснювати випуск товарів при представленні значно меншого обсягу інформації, необхідної для ідентифікації товарів; проводити очищення товарів на об’єктах декларанта або в іншому місці, погодженому митною службою; максимально використовувати автоматизовані системи та попередню інформацію щодо прибуття вантажу та впроваджувати програм аналізу ризиків.

Метою запровадження інституту УЕО називають зниження витрат на обслуговування ланцюга поставок при забезпеченні безпеки зовнішньоекономічної діяльності [2]. Такий ефект може бути досягнутий, насамперед, завдяки мінімізації витрат коштів та часу суб’єктів ЗЕД при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, оптимізації ланцюга поставок. В умовах постійно зростаючого обсягу експортно-імпортних операцій ефективність ланцюга поставок виступає обов’язковою умовою конкурентоспроможності суб’єктів світового ринку.

Термінологія Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі містить поняття «інтегрованого управління ланцюгами поставок». Суб’єктом такої діяльності по наближенню, згуртуванню та утворенню взаємозв’язків ( інтегратором) - має стати конкретна організація, яка візьме на себе зобов’язання по управлінню ланцюгами поставок. Європейський досвід ілюструє, що якісно таке управління здатні забезпечувати лише спеціалізовані організації, які оперують достатніми ресурсами (фінансовими, технологічними, інформаційними) та кваліфікованим персоналом, що дозволяє формувати раціональне переміщення товарів через митні кордони. Вказані функції беруть на себе уповноважені економічні оператори. Важливим елементом є уніфікація вимог до логістичних інформаційних систем управління та організації їх діяльності, включаючи єдиний формат митної інформації, не лише достатній для проведення зовнішньоекономічної операції, а й придатний для електронного обміну.

На сучасному етапі необхідним є розроблення стандартів діяльності вітчизняних УЕО, які б відповідали вже запровадженим в ЄС вимогам до таких спеціалізованих суб’єктів, оскільки наявність суттєвої різниці не дозволить в подальшому нашим підприємствам отримати визнання такого статусу на території Євросоюзу та вийти на європейський ринок. Недотримання міжнародних стандартів замість кроку вперед може стати передумовою для розвитку корупційних схем ухилення від митного оформлення через пільги для окремих підприємств.

Спрощення процедур при переміщенні товарів через кордон однаково позитивне як для суб’єктів ЗЕД, так і для митних органів, проте створення

20

переваг для УЕО має поєднуватись із надійністю та не допускати недобросовісної конкуренції. Тому надзвичайно важлива роль при обговоренні законопроектів має бути відведена бізнесовим структурам, а після запровадження в Україні інституту уповноваженого економічного оператора - громадському контролю за його діяльністю.

Список використаних джерел1. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур

від 18.05.1973 року // Офіційний вісник України. - 2011. - № 18. - Ст. 727.2. Сергійчик В. Актуальні питання запровадження інституту уповноваженого

економічного оператора: закордонний досвід// Юридичний вісник. - 2013/2. - с. 166-172.

Гавловська Н.І.Хмельницький національний університет

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ

Зважаючи на кардинальну зміну пріоритетів у зовнішньоекономічній політиці України - практично повне розірвання соціально-економічних відносин з Російською Федерацією та переорієнтацію на країни Європейського Союзу - існує об’єктивна необхідність у формуванні нових підходів до взаємодії з іноземними партнерами та забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств- суб’єктів ЗЕД.

В сучасних умовах господарювання вітчизняні підприємства вимушені шукати нові ринки збуту і нових партнерів для розвитку своєї діяльності за межами країни. При цьому формуються нові умови ведення бізнесу, які передбачають виникнення значної кількості факторів негативного впливу і потребують превентивних заходів від менеджменту підприємства. Фактичний досвід взаємодії вітчизняних промислових підприємств з іноземними партнерами дозволяє констатувати неоднозначне відношення до «чистоти» ведення бізнесу у багатьох країнах (у тому числі і Європейських). Тому беззаперечно відносити Європейських партнерів до «абсолютно безпечної» категорії партнерів не зовсім доцільно. Стабільність інституційного середовища багатьох європейських країн на сьогодні не забезпечує абсолютну безпеку суб’єктам господарювання, оскільки глобальні соціально-економічні процеси суттєво впливають на економічне становище більшості країн і переважно цей вплив є дестабілізуючим. Навала мігрантів з Сирії та інших країн, терористичні атаки, санкції по відношенню до Росії - все це у комплексі формує негативний тренд розвитку економіки Європи і дестабілізацію курсу євро по відношенню до інших іноземних валют. Ринки Європи стають ще більш складними з позиції виходу на них для суб’єктів іноземних держав, у тому числі і за рахунок цілеспрямованого захисту національних товаровиробників урядами європейських країн. Заходи тарифного і нетарифного регулювання характерні для багатьох країн і систематично розглядаються урядами для захисту національних інтересів, в першу чергу, для активізації чи сповільнення зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, Європейські ринки доволі насичені високотехнологічними товарами і з вітчизняною продукцією виходити на них доволі проблематично, тому більшість продукції, що експортується до країн Європи має сировинний характер і є низько технологічною. Хоча деякі галузі і сьогодні є конкурентоспроможними на будь-яких ринках за рахунок специфічності своєї продукції і конкурентоспроможності за ціною. Про це свідчать доволі значні обсяги експорту продукції, хоча і спостерігається негативна тенденція у зв’язку із нестабільністю соціально-політичної ситуації у країні.

21

Слід відмітити, що у 2014 та 2015 роках існує позитивне загальне сальдо зовнішньої торгівлі, і становить: у 2014 році - 3356,2 млн.дол.США та у 2015 році - 4064,5 млн.дол.США, окрім того відмічається позитивна тенденція, що проявляється у зростанні загального сальдо у 2015 році в порівнянні з 2014 роком на 21,1% [1].

Однак необхідно зазначити, що існують і негативні фактори, які формуються на макрорівні та провокують реакцію суб’єктів мікрорівня і економічна криза посилюється. Так до основних факторів негативного впливу макрорівня на активність суб’єктів ЗЕД необхідно віднести:

1. Ведення військових дій на території країни. Є одним з головних дестабілізуючих факторів (особливо у промисловості). Внаслідок військових дій зруйновано значну частину підприємств та промислової інфраструктури східних областей України. При цьому деякі підприємства були монополістами у виробництві певних видів продукції, аналогів якої немає в країні і країнах- сусідах. А це призводить до понаднормових витрат вітчизняних промислових підприємств різних галузей, або взагалі до відмови від виробництва частини номенклатури продукції. У сьогоднішніх умовах іноземні партнери надзвичайно обережно відносяться до можливості розвитку бізнесу в Україні та інвестування у розвиток промислового сектору. Деякі іноземні компанії, що втратили свої активи в Україні, операції з українськими контрагентами вважають надризиковими.

2. Непрозора і недосконала політика НБУ (у тому числі при забезпеченні стабільності національної грошової одиниці). Лише за 2015 рік втрати інвесторів за рахунок девальвації гривні і негативних курсових різниць при оцінці інвестованого капіталу становила більше 6 млрд. дол. США, що при загальному обсягу інвестицій у розмірі більше 3,6 млрд. дол. за 2015 р. є вкрай негативним явищем особливо для пошуку нових партнерів вітчизняними суб’єктами ЗЕД. Крім того обов’язковий продаж вітчизняними підприємствами іноземної валюти, отриманої від зовнішньоекономічних операцій, призвів до зростання тінізації бізнесу і зменшення рівня фінансової безпеки вітчизняних суб’єктів ЗЕД.

3. Постійні трансформаційні процеси у фіскальній сфері (наявність суперечностей у нормативних документах та розподілі основних функцій між виконавцями на місцях). Неузгодженість взаємодії елементів вітчизняного інституціонального середовища найбільш гостро проявляється у фіскальній сфері, де нормативно задекларована дерегуляція бізнесу перетворюється у фактичне посилення фіскального впливу на суб’єктів господарської діяльності (у тому числі і суб’єктів ЗЕД), що провокує конфлікти як між фіскальними органами і бізнесом, так і у середині самої фіскальної системи.

4. Нестабільність у забезпеченні ресурсами суб’єктів господарювання різних рівнів. Значні проблеми у енергетичній сфері, виведення з вітчизняного ринку активів фінансових компаній, відсутність на ринку вітчизняної сировини і матеріалів, призводить до проблем вчасного і якісного виконання замовлень вітчизняними промисловими підприємствами і дотримання обумовленої з партнерами цінової політики. Все це дестабілізує процес забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання і потребує організаційно-економічних заходів та механізмів протидії негативним явищам і тенденціям.

5. Недовіра іноземних партнерів до вітчизняного інституціонального поля та бізнес-середовища. Враховуючи вищеперераховані негативні фактори і тенденції розвитку соціально-економічної ситуації в Україні, більшість вітчизняних підприємств-суб’єктів ЗЕД почали розглядати як потенційно- небезпечних. Це призводить до ускладнення активізації зовнішньоекономічної діяльності (особливо за відсутності ефективних реформ в економіці).

Враховуючи наявні реакції іноземних бізнес-партнерів, більшість вітчизняних

22

підприємств також певним чином реагують на існуючий стан економіки і соціуму. Відповідно, наведені фактори обумовлюють негативну реакцію вітчизняних підприємств-суб’єктів ЗЕД. Така ситуація призводить до ще більшого загострення проблем у вітчизняній економіці і формування довготривалого негативного тренду її розвитку. Відповідно актуалізується питання економічної безпеки вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що потребує подальших ґрунтовних досліджень.

Список використаних джерел1. Зовнішньоторговельний баланс України у 2015 році [Електронний

ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu /menu_u/zed. htm

Вербицька Г.Л.Національний університет «Львівська політехніка»

ІНСТИТУТ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА:ДОСВІД КРАЇН ЄС

Зростання зовнішньоторговельного обороту між країнами веде до збільшення товарів та транспортних засобів, що переміщується через митні кордони. У таких умовах виникають складнощі, пов’язані з роботою митниці, як контролюючого органу, а також суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, який планує скоріше доставити свій товар до покупця. Ці завдання обумовили пошук нової моделі роботи сучасної митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Пошуком цієї моделі були зайняті експерти та провідні спеціалісти Всесвітньої митної організації (ВМО) та країн Європейського простору.

Нова стратегія ВМО спрямована на активізацію транснаціонального товарообміну шляхом спрощення митних процедур, відмови від невиправданих «фізичних» перевірок товарних партій та скорочення операційних витрат, пов’язаних з «економічними операторами». ВМО рекомендує митним адміністраціям послуговуватись в своїй діяльності основними засадами Рамкових стандартів безпеки та сприяння міжнародній торгівлі (прийнятим в червні 2005 р.) та встановлювати партнерські відносини з бізнес-співтовариством щодо забезпечення безпечності і надійності функціонування міжнародного ланцюга поставок товарів [2].

Поняття «уповноважений економічний оператор» за термінологією Рамкових стандартів означає учасника зовнішньоекономічної діяльності, діяльність якого схвалена митною адміністрацією як така, що відповідає нормам ВМО або стандартам забезпечення безпеки ланцюга поставки товарів. До поняття «уповноважений економічний оператор» включають, зокрема, виробників, імпортерів, експортерів, брокерів, перевізників, консолідаторів, посередників, операторів портів, аеропортів, терміналів, інтеграційних операторів, складських операторів, дистриб’юторів.

У січні 2008 р. було введено зміни до Митного Кодексу Європейського Союзу, відповідно до яких сертифікат уповноваженого економічного оператора визнається всіма членами союзу. У тому ж самому році було прийнято Програму УЕО ЄС. Вона передбачає надання двох різних сертифікатів - стосовно спрощення митних процедур або стосовно надійності та безпеки, однак вони можуть бути й об’єднані [3].

Для отримання статусу УЕО підприємство має відповідати певним критеріям (умовам) (визначено Рамковими стандартами, Митним кодексом ЄС), серед яких, наприклад такі: відповідна репутація перед митним органом; наявність відповідної системи управління торговою та транспортною звітністю, яка дає можливість здійснювати митний контроль; використання відповідних стандартів

23

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu

безпеки; належна платоспроможність тощо.Статус УЕО дає можливість підприємству користуватися певними

спрощеннями. При цьому загальні положення (тези, напрямки) щодо спрощень для УЕО визначені Рамковими стандартами (Митним кодексом ЄС - для країн ЄС), а конкретний перелік спрощень визначається з урахуванням національних особливостей кожною країною окремо (в окремих регламентах). Серед загальних спрощень Рамковими стандартами встановлюються, зокрема, такі: надання обмеженого обсягу інформації, необхідної для здійснення митного оформлення вантажів; прискорення митного оформлення товарів, що не належать до ризикових; зменшення кількості заходів щодо перевірки вантажів, пріоритет під час митного оформлення (першочергове оформлення); знижений обсяг та інтенсивність фізичного і документального контролю товарів та транспортних засобів; УЕО має право вирішити питання з митними органами щодо здійснення контролю товарів і транспортних засобів поза зоною митного контролю на територіях УЕО; спрощений порядок заповнення попередніх декларацій (зменшений обсяг інформації) тощо. Отже, УЕО - це економічний оператор (підприємство), до якого не застосовуються ті чи інші митні процедури, або який працює за окремим порядком.

Серед країн ЄС система функціонування уповноваженого економічного оператора досить поширена та відображає ступінь економічного розвитку держави. Так, у Німеччині видається близько 25% від усіх наданих сертифікатів уЄС, у Нідерландах - 15%, у Швеції - 10%, у Франції - 9%, в Італії - 8%, у Великобританії - 7% [1]. Наданню статусу УЕО передує обов’язкова перевірка підприємства митним органом (не тільки перевірка поданих документів, але й перевірка безпосередньо на підприємстві. Під час перевірки з’ясовується, чи існує на підприємстві внутрішній контроль, чи може підприємство самостійно виявити неправильні чи незаконні операції, крім того, перевіряється фінансовий стан підприємства протягом трьох років, що передують перевірці, виконання стандартів надійності, безпеки та ін.

Список використаних джерел1. Білоус-Осінь Т.І. Процес становлення уповноваженого економічного

оператора як суб’єкта митного права: міжнародний досвід / Т.І. Білоус-Осінь // Адміністративне право і процес. - 2014. - № 2(8). - С. 181-189.

2. Рамочные стандарты безопасности и облегчения мировой торговли: июнь, 2005 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www. ligazakon. ua/ juritprof.

3. Терещенко С.С. Міжнародні стандарти щодо статусу уповноваженого економічного оператора / С.С. Терещенко, Г.Д. Симонова, Г.О. Хабло // Митна безпека. Серія «Економіка». - 2010. - № 2. - С. 71-80.

Теплий А. І., Очерет А. Ю. Державна фіскальна служба України

Несторишен І.В. Науково-дослідний центр митної справи


НОВАЦІЇ В МИТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ЩОДО СПРОЩЕННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ

ОПЕРАТОРІВСьогодні в Україні фахівцями-практиками з митної справи, учасниками

зовнішньоекономічної діяльності та науковцями відбувається активне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних

24

формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016), яким передбачено надання суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри; закладення передумов для майбутнього визнання статусу уповноважених економічних операторів, що надається митними органами України, органами країн ЄС, та участь українських УЕО у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів відповідно до вимог Рамкових стандартів безпеки і полегшення міжнародної торгівлі ВМО (далі - Рамкові стандарти безпеки ВМО); підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринку [1]. Проте, зазначеним законопроектом передбачено також запровадження інституту попереднього інформування (подання короткої ввізної декларації) з метою забезпечення органів доходів і зборів достовірними даними про товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон, розширення переліку форм митного контролю, а саме ст. 336-3371 законопроекту передбачено можливість здійснення митного контрою шляхом перевірки документів після випуску товарів (пост-митний контроль) тощо. Запропоновані норми відповідають вимогам Рамкових стандартів безпеки і полегшення міжнародної торгівлі ВМО [2], Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі (о. Балі, 2013 р.) [3], Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом [4], якими передбачено застосування принципу диференціації учасників ЗЕД щодо здійснення митних формальностей шляхом створення інституту УЕО та подання попередньої електронної інформації з метою оцінювання ризику при перетині митного кордону товарів та транспортних засобів комерційного призначення. Отже, законопроектом передбачено істотні зміни не лише стосовно УЕО, але й цілого комплексу питань щодо функціонування системи митного регулювання. Тож зупинимось на основних новаціях зазначеного законопроекту.

1. Вдосконалення функціонування інституту УЕО в Україні. Відмітимо, незважаючи на прийняття в 2012 р. МКУ, яким запроваджено інститут УЕО, реальних кроків щодо надання спеціальних спрощень суб’єктам ЗЕД не було здійснено, що підтверджується відсутністю в Україні виданих сертифікатів УЕО. Зокрема, на відміну від чинного МКУ, законопроектом передбачено: уточнення термінології, зокрема, «уповноважений економічний оператор »,«принцип мовчазної згоди»; статус УЕО; спеціальні спрощення, які можуть надаватися УЕО; дозвіл на користування спеціальним спрощенням; умови виконання критеріїв до УЕО; надання статусу УЕО; моніторинг відповідності підприємства критеріям УЕО; призупинення дії сертифіката УЕО; анулювання сертифіката УЕО; статус уповноваженого вантажоодержувача; статус уповноваженого вантажовідправника; процедура випуску товарів за місцезнаходженням; спрощена митна декларація; самостійне накладення пломб спеціального типу тощо. Запропоновані зміни розроблені з метою формування дієвого механізму функціонування УЕО в Україні відповідно до Рамкових стандартів безпеки ВМО [5].

2. Запровадження інституту попереднього інформування (подання «entry summary declarations» (ENS)). Основні принципи системи попереднього інформування були закладені ще в 1999 році в рамках оновленої Кіотської конвенції [6]. Крім того, процедуру попереднього інформування передбачено Рамковими стандартами безпеки та спрощення світової торгівлі ВМО (SAFE). Зокрема, Стандартом 6 «Попередня електронна інформація» передбачено, що для забезпечення адекватної оцінки ризику, митна адміністрація повинна своєчасно вимагати попередню електронну інформацію щодо вантажів чи контейнерних відправлень [2]. Ст. 191, ст. 1941, 1942 законопроекту передбачено необхідність подання короткої ввізної декларації, форма якої та перелік відомостей, що до неї вносяться залежно від засобу та способу переміщення товарів через митний кордон України, наявності сертифіката уповноваженого економічного оператора,

25

розробляється з урахуванням вимог митного законодавства Європейського Союзу та затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від засобів та способів переміщення товарів через митний кордон України коротка ввізна декларація повинна подається із дотриманням таких строків:

1) у випадках перевезення товарів морським, річковим транспортним засобом:

а) при перевезенні товарів у контейнерах — не пізніше, ніж за 24 години до навантаження контейнера на судно;

б) при перевезенні товарів без застосування контейнерів (насипні, наливні товари тощо) — не пізніше, ніж за 4 години до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України;

2) у випадках перевезення товарів повітряним транспортним засобом:а) для перевезень тривалістю чотири години і більше — не пізніше, ніж за 4

години до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України;б) для перевезень тривалістю менше чотирьох годин — не пізніше моменту

вильоту повітряного судна;3) у випадках перевезення товарів залізничним транспортним засобом — не

пізніше, ніж за 2 години до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України;

4) у випадках перевезення товарів автомобільним транспортним засобом - не пізніше, ніж за 1 годину до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України.

3. Розширення переліку форм митного контролю. Зазначеним законопроектом передбачено можливість застосування посадовими особами органами доходів і зборів митного контролю шляхом перевірки документів після випуску товарів (пост-митний контроль) - перевірка документів, відомості про які зазначено у митній декларації, за якою здійснено випуск товарів, або перевірка документів, на підставі яких було здійснено випуск товарів. Пост-митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів.

4. Використання принципу «мовчазної згоди». Принцип «мовчазної згоди» (для уповноважених вантажоодержувачів (ст. 1021) та уповноважених вантажовідправників (ст. 1022) передбачена можливість набуття підприємством у визначених випадках права на здійснення щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідних дій без отримання відповідного дозволу органу доходів і зборів за умови, якщо таким підприємством здійснено в установленому порядку митні формальності, необхідні для отримання такого дозволу, але органом доходів і зборів у встановлений згідно із законодавством з питань державної митної справи строк не надано заборони щодо здійснення таких дій.

5. Процедура випуску товарів за місцезнаходженням. Така процедура може використовуватися для декларування та випуску в заявлений митний режим товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, якому видано дозвіл на користування цим спеціальним спрощенням.

6. Самостійне накладення пломб спеціального типу. Уповноваженому економічному оператору, що отримав сертифікат “на спрощення митних процедур”, може надаватись дозвіл на самостійне накладення пломб спеціального типу на товари, окремі вантажні місця чи транспортні засоби комерційного призначення для забезпечення ідентифікації товарів.

Відмітимо, що 4 липня 2016 р. Головним науково-експертним управлінням було підготовлено висновок, який містить 15 зауважень до законопроекту, проте,

26

відмічено, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Отже, зазначені новації для вітчизняного митного законодавства носять досить рішучий та кардинальний характер, що дозволить одночасно за рахунок формування системи міцної довіри між митницею та економічними операторами побудувати ефективну систему митного контролю, яка б враховувала інтереси як бізнесу (щодо спрощення митних формальностей), так і державних контролюючих органів (щодо забезпечення національної безпеки).

Список використаних джерел1. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу

України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» : проект [SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Global Trade / World Customs Organization, 2015. - [Electronic resource]. URL: http:// www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/safe_package.aspx

2. Agreement on Trade Facilitation [Угода про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/ article?art_id=246581344

3. Несторишен І.В. Концептуализация института уполномоченных экономических операторов: международный опыт и перспективы его внедрения в таможенное законодательство Украины / И В. Несторишен, В. А. Туржанський // Таможенный научный журнал ТАМОЖНЯ - 2016. - № 1. - С. 147-165

4. International convention on the simplification and harmonization of customs procedures (as amended). / World Customs Organization. - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/conventions/pf_ revised_kyoto_conv.aspx

Жиленко В. В.Державна фіскальна служба України

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ОБМІНУ ПОПЕРЕДНЬОЮІНФОРМАЦІЄЮ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОЇ

СПІВПРАЦІ28 серпня 2004 року Державною митною службою України і Державним

митним комітетом Республіки Білорусь був підписаний Протокол про обмін інформацією про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України і Республіки Білорусь.

Підписання Протоколу було обумовлено необхідністю своєчасного обміну інформацією з метою запобігання порушенням митних законодавств держав Сторін, а також удосконалювання і прискорення митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і Республіки Білорусь.

Дія Протоколу поширюється на обмін інформацією про товари і транспортні засоби, оформлені у митному відношенні одним з митних органів держав Сторін і таких, що переміщуються через митний кордон України і Республіки Білорусь.

В травні 2013 року Міжнародною організацією з міграції розпочато впровадження проекту «Підтримка у створенні Електронної системи обміну попередньою інформацією між митними адміністраціями Білорусі та України (PRINEX). Впровадження зазначеного проекту розпочато за підтримки Європейського Союзу в рамках Флагманської ініціативи «Інтегроване управління кордонами» програми ЄС «Східне партнерство».

З метою технічної реалізації проекту PRINEX розроблено та впроваджено Автоматизовану інформаційну систему попереднього обміну інформацією < ^ Ш Е Х иА» (АІС < ^ Ш Е Х иА»).

27

http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/safe_package.aspx

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/

http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/conventions/pf_

АІС «PRINEX UA» призначена для автоматизації інформаційного обміну з Державним митним комітетом Республіки Білорусь відомостями щодо переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон Республіки Білорусь і України.

Метою впровадження АІС «PRINEX UA» є:- спрощення законного переміщення товарів і транспортних засобів через

спільний кордон України та Білорусі;- збільшення ефективності митних процедур на всіх прикордонних пунктах

пропуску спільного кордону за допомогою використання попередньої інформації, що веде до скорочення часу перетину кордону;

- зменшення кількості незаконних транскордонних переміщень товарів і транспортних засобів;

- зниження митних правопорушень в результаті застосування системи електронного обміну інформацією, мінімізація впливу людського фактору і, відповідно, зменшення ймовірності прояву корупції.

АІС «PRINEX UA» забезпечує:- передачу і прийом електронних оповіщень, повідомлень і підтверджень

між ДМК Республіки Білорусь і ДФС України в режимі реального часу цілодобово ( 24/7/365 );

- формування та оперативний обмін нормативно-довідковою інформацією в електронному вигляді;

- протоколювання та ведення історії всіх подій, пов’язаних з прийомом, обробкою і передачею електронної інформації;

- цілісність переданої електронної інформації.Відповідно до узгодженої ДФС та ДМК РБ інформації, обміну підлягають

наступні відомості: загальна інформація про пропуск вантажу, інформація про перевізника, інформація про транспорт та ін. Зазначені дані можуть використовуватися як додаткове джерело інформації з метою нівелювання ризику порушення митних правил.

Проведення аналізу результатів митного оформлення шляхом співставлення інформації, отриманої в рамках проекту PRINEX, та відомостями, зазначеними в модулі «Журнал пункту пропуску» АСМО «Інспектор» є доцільним у разі необхідності встановлення ризиків порушення митних правил у зв’язку з недоставленням та недекларуванням вантажу, перевірки достовірності заявлення відомостей про товари та транспортні засоби, а також встановлення недоліків, які виникають під час обміну інформацією в рамках проекту PRINEX, з метою подальшого їх усунення.

Таким чином, впровадження в експлуатацію системи обміну попередньою інформацією митних органів України та Республіки Білорусь дозволяє удосконалити систему управління ризиками, а також відкриває нові можливості для збільшення ефективності протидії митним правопорушенням.

Разом з тим, такий аналіз є трудомістким у зв’язку з необхідністю в окремих випадках здійснювати перевірку «в ручному режимі» та потребує від співробітника, що здійснює аналіз, спеціальних навичок, зокрема, знання декларативної мови програмування SQL, вміння здійснювати обробку даних в таблицях EXCEL тощо.

Для збільшення ефективності використання системи сторонам проекту PRINEX, на наш погляд, доцільно забезпечити:

- використання системи зчитування номерних знаків в пунктах пропуску;- удосконалення алгоритмів формато-логічного контролю інформації для

підвищення достовірності інформації, що передається, а також мінімізації впливу на процеси митного контролю ненавмисних помилок під час введення даних про номера транспортних засобів, їх VIN-кодів тощо;

28

- створення механізмів обміну інформацією на регіональному та центральному рівнях (гарячих ліній, help-desk та ін.).

Мажула О.В.Київська міська митниця ДФС

УПОВНОВАЖЕНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ОПЕРАТОР - ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Кінець ХХ - початок ХХІ століття ознаменувався значним розвитком зовнішньоторговельних процесів, розширенням партнерських відносин між країнам, зростанням попиту та пропозиції на імпортну продукцію, розподілом сфер впливу, появою нових торговельних шляхів, об’єднанням відокремлених національних економічних систем в єдину глобальну економіку. У результаті виникла потреба не лише потреба у впровадженні додаткових заходів безпеки, застосуванні нових методів боротьби з незаконним переміщенням товару та захистом прав як виробника так і споживача, але й у зростанні довіри між головними учасниками ринкового процесу - підприємствами (учасниками ЗЕД) та державою. На міжнародному рівні відбувається постійний моніторинг та дослідження товарних потоків, здійснюється аналіз ризикових операцій, удосконалюється нормативно-правова база, що у свою чергу сприяє розвитку прозорості та відкритості економічних операцій.

Так, зокрема, Рамковими стандартами ВМО у 2005 році впроваджено поняття «уповноваженого економічного оператора» (далі - УЕО). Під даним терміном розуміють учасника зовнішньоекономічної діяльності, діяльність якого отримала схвалення митною адміністрацією, як така, що відповідає нормам ВМО чи стандартам забезпечення безпеки ланцюгу поставки товарів УЕО та включають, зокрема: виробників, імпортерів, експортерів, брокерів, перевізників, консолідаторів, посередників, операторів портів, аеропортів, терміналів, інтеграційних операторів, складських операторів, дистриб’юторів [1]. Саме Рамковими стандартами передбачено розвиток та захист системи митної безпеки, сприяння імпортно-експортним операціям, підвищення довіри між державою та бізнесом. Використання статусу УЕО надає змогу спростити митні процедури, зменшити часовий поріг проходження митного контролю, мінімізує взаємозв’язок із митницею в процесі здійснення митного контролю та оформлення товарів. Підприємства країн-членів Євросоюзу, США активно використовують статус УЕО, оскільки це надає змогу мінімізувати фінансові затрати та скоротити час доставки товару до кінцевого споживача продукції.

Україна, у свою чергу, як держава, що активно інтегрується у світовий економічний процес також здійснює заходи щодо впровадження уповноваженого економічного оператора. На сьогодні, статус УЕО регламентується Митним кодексом 2012 року [2] та постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 447 «Про затвердження Порядку застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору» [3].

Статтею 12 Митного кодексу України [2, ст.12] визначено, що уповноважений економічний оператор - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим статтею 14 цього Кодексу, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до статті 15 цього Кодексу.

Однак, на жаль, по цей день надання статусу УЕО не є можливим. Перш за все це пов’язано із відсутністю законодавчого врегулювання процедури надання підприємствам статусу УЕО. На сьогодні статус УЕО є альтернативою «білим» та «зеленим» спискам підприємств-учасників ЗЕД в Україні. Це у свою чергу надасть змогу державі відокремити сумлінних платників податків та забезпечити

29

їм сприятливі умови для ведення господарської діяльності, нарощування виробничих потужностей та розширення сфери підприємницької діяльності.

Впровадження статусу уповноваженого економічного оператора в Україні надасть змогу учасникам ЗЕД мінімізувати фінансові витрати, зменшити час на проведення процедур митного контролю, зменшити кількість дозвільних документів на продукцію, які необхідно отримати від компетентних органів, самостійно обирати та змінювати маршрут руху з метою прискорення транспортних перевезень.

Для держави впровадження УЕО дозволить мінімізувати роль людського фактору в процесі митного оформлення, зменшить корупційну складову, покращити відпрацювання логістичних маршрутів руху товарів, розвинути співпрацю з митними органами зарубіжних країн, створити сприятливе середовище для залучення іноземних інвестицій.

Неприйняття Верховною Радою України змін до існуючого законодавства унеможливлює повну та всебічну імплементацію Рамкових стандартів ВМО в функціонуванні держави. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України» не був прийнятий у лютому 2016 року. Водночас зміни, що планувалися внести також не у повній мірі відображають процедуру набуття статусу УЕО, зокрема:

- не визначено, що саме за група підприємств-резидентів має право на отримання такого статусу;

- як саме відбуватиметься взаємодія між державою та підприємствами в процесі обліку груп товарів, що будуть перетинати державний кордон;

- потреба у наявності сучасної інформаційної системи, що дозволить швидко отримувати інформацію від суміжних національних служб та іноземних держав, аналізувати логістичну схему маршруту, аналізувати усі можливі ризики, які пов’язані з цим;

- платоспроможність підприємства по виконанню своїх зобов’язань перед контрагентами та державою;

- наявність досконалої системи аналізу та обліку усіх операцій на підприємстві;

- вибір оптимальної існуючої моделі імплементації УЕО та залучення провідних світових фахівців, що мають досвід по даному напрямі;

- періодичність отримання статусу УЕО та можливість його подовження після проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Отже, застосування статусу УЕО надасть змогу державі уніфікувати процедури митного контролю, виділити в окрему категорію підприємства, які здійснюють сумлінну зовнішньоекономічну діяльність, зменшить час простою транспорту на кордонах, зменшить навантаження на посадових осіб та підвищить роль постаудиту.

Список використаних джерел1. Рамкові стандарти ВМО - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://

friedman.com.ua/files/RAM_ST_RUS.pdf , вільний - дата звернення 10.09.2016 - Заголовок з екрану. - с.10

2. Митний кодекс України із змінами та доповненнями [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T124495.html , вільний - дата звернення 10.09.2016 - Заголовок з екрану

3. Постанова КМУ від 21.05.2012 № 447 «Про затвердження Порядку застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ l a w s / s h o w / ^ ^ ^ - ^ вільний - дата звернення - 10.09.2016 - Заголовок з екрану.

30

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T124495.html

http://zakon4.rada.gov.ua/

Ільченко В.О.МП «Мостиська» Львівської митниці ДФС

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВПРОВАДЖЕННІ ПРОГРАМИ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА

Прискорені темпи глобалізації та її впливи обумовили зростання посиленої уваги до питань безпеки, зокрема в сфері міжнародної торгівлі. Сьогодення кинуло глобальні виклики міжнародним організаціям. Найпотужніші з них, передусім Всесвітня митна організація (www.wcoomd.org), Всесвітня торговельна організація (http://wto.in.ua/?lang=en&get=14), Європейська економічна комісія ООН (http://www.unece.org/info/ece-homepage.html), Всесвітній банк (http://www. worldbank.org/) об’єднали свої зусилля, ресурси і потенціал задля забезпечення безпеки і спрощення міжнародної торгівлі. Так, зважаючи на те, що вже з 70-х років 20-го століття митні органи деяких країн розпочали приділяти посилену увагу забезпеченню безпеки в рамках міжнародного ланцюга постачань, міжнародні організації на глобальному рівні розробили низку спеціальних програм, спрямованих на посилення безпеки в світовому контексті.

Так, Рамкові стандарти безпеки та полегшення міжнародної торгівлі (wco-safe.htm), розроблені Всесвітньою митною організацією (ВМО) [1], є найпотужнішим інструментом, глобальним окремим стандартом для Уповноваженого економічного оператора (УЕО), під яким розуміється будь-яка юридична особа, залучена до міжнародного руху товарів та визнана національним митним органом або від його імені такою, що відповідає стандартам безпеки ВМО або аналогічної системи постачань [2]. ВМО визначила об’єкти інституту УЕО і до цієї категорії віднесла, зокрема, виробників, імпортерів, експортерів, брокерів, перевізників, консолідаторів, торговельних посередників, операторів портів, аеропортів і терміналів, інтегрованих операторів, склади і дистриб’юторів.

За методикою імплементації інституту УЕО, яку теж було розроблено ВМО й запропоновано митним адміністраціям для впровадження, митні органи зобов’язані надати певні пільги установам, які отримали статус УЕО. Важливим аспектом у реалізації зазначеної програми ВМО вважало партнерство “митниця - бізнес”. Стандарт 6 Розділу ІІ Рамкових стандартів безпеки заохочує співробітництво між митними органами та учасниками торгівлі. Проте зазначений стандарт віддавав пріоритет безпеці, а не полегшенню торгівлі, що створило дилему: у певних випадках учасники міжнародної торгівлі докладали значних зусиль, щоб отримати статус УЕО, а втім, митні органи не надавали носіям статусу УЕО значних пільг в аспекті спрощення процедур торгівлі, тим самим підвищуючи торгові збитки. Саме цим, на думку Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), пояснюється досить-таки повільне впровадження програм УЕО на глобальному рівні [2].

Отже, потребувалася подальша розробка глобальних інструментів для впровадження стандартів безпеки. ВМО було підготовлено й закріплено в Розділі 5 Рамкових стандартів спеціальні методичні вказівки щодо імплементації УЕО [3]. Їх головною метою було надання митним адміністраціям практичних методичних рекомендацій щодо створення програми УЕО на національних рівнях. Зазначені методичні вказівки ВМО пропонують поетапний підхід до реалізації програми УЕО. Всього пропонується дев’ять етапів, у тому числі пропедевтичний етап, аналіз, пілотна реалізація, оцінка, початок здійснення інших пілотних проектів, остаточне впровадження системи УЕО.

Зважаючи на різний рівень розвитку митних служб в різних країнах світу, а через те й різний практичний досвід, без сумніву важливим слід розглядати надання ВМО у додатку до Методичних вказівок ще й переліку можливих міроприємств щодо адаптації під національні потреби й імплементації програми УЕО.

31

http://www.wcoomd.org

http://wto.in.ua/?lang=en&get=14

http://www.unece.org/info/ece-homepage.html

http://www

Важливим кроком, на наше переконання, стало партнерство “ВМО - бізнес”, одним з плідних результатів якого слід визнати План пільг для УЕО [4]. Зазначені пільги передбачають скорочення кількості інспекцій і пріоритет при їх проведенні, взаємне визнання програм УЕО, якими послуговуються митні адміністрації різних країн, пом’якшені вимоги щодо безпеки та гарантій, прискорений випуск товарів, а також попереднє оформлення, спрощені процедури, пріоритетне обслуговування у випадку надзвичайних ситуацій. Незважаючи на те, що завдяки добровільній участі в програмі УЕО Уповноважені економічні оператори користуються певними пільгами, статус УЕО не завжди передбачає наявність доступу до спрощених процедур. Тому ВМО пропонує об’єднати програму УЕО з програмою Уповноважені суб’єкти торгівлі (http://tfig.unece.org/RUS/ contents/mutual-recognition.htm). Слід зазначити, що зазвичай Уповноважених суб’єктів торгівлі та Уповноважених економічних операторів розрізняють на основі визначення, наведеного в Рамкових стандартах безпеки ВМО [1]. Шляхом об’єднання цих двох програм, на думку ВМО, митні адміністрації мають змогу добитися скорочення надмірності щодо кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зі статусами на фоні збільшення кількості учасників обох програм. Наприклад, програма УЕО Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/taxation_ customs/customs/policy_issues/customs_security/aeo/index_eahtm) надає двачітко визначених статуси УЕО та один змішаний статус: “УЕО - Спрощення” (забезпечує доступ до спрощених процедур) і “УЕО - Безпека” (забезпечує більш низьку категорію ризику і скорочує кількість перевірок).

Міжнародні організації об’єднують свої зусилля не тільки в аспектах розробки інструментів, але й в підготовці основи для їх просування. Передусім, йдеться про створення глобальних інформаційних та освітніх ресурсів, які пропонують ВМО (the WCO Customs Learning and Knowledge Community / CLiCK [5], WCO Framework of Principles and Practices on Customs Professionaiism [6]), ЄЕК ООН (Trade Facilitation Implementation Guide / TFIG [7]) тощо. Безумовно, надання вільного доступу до зібраних в один глобальний інформаційний ресурс рекомендацій і стандартів, практичних керівництв і методичних рекомендацій, кращих практик і ситуаційних досліджень тощо, дає змогу митним органам нарощувати свій потенціал, послуговуючись на національних рівнях запропонованими можливостями просування міжнародних інструментів безпеки і спрощення світової торгівлі.

Таким чином, роль міжнародних організацій на сьогоднішньому глобалізаційному етапі розвитку суспільства виявляється в декількох найважливіших моментах. По-перше, вони є тим люстерком, яке віддзеркалює глобальні виклики цивілізації. По-друге, вони переважно є першими, хто приймає на себе ці виклики, що полягає в зобов’язаннях щодо розробки, пілотування та просування глобальних інструментів, зокрема безпеки та полегшення міжнародної торгівлі. По-третє, вони підтримують на глобальному та регіональному рівнях взаємодію між митними органами та партнерські взаємовідносини між митницею і компаніями. По-четверте, вони сприяють імплементації програм (наприклад, WCO Columbus Programme) [8] інституційного розвитку митних служб у світовому масштабі, пропонуючи їх для адаптації під національні потреби вже апробовані інструменти.

Список використаних джерел1. SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Global Trade / World

Customs Organization, 2011. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www. wcoomd.org/.../topics/facilitation/instrument-and-tools/...

2. Уполномоченный экономический оператор (УЭО) / Практическое руководство по упрощению процедур торговли. - [Електронний ресурс] - Режим

32

http://tfig.unece.org/RUS/

http://ec.europa.eu/taxation_

доступу: http://tfig.unece.org/RUS/contents/wco-aeo-guidelines.htm3. Методические указания по УЭО. - [Електронний ресурс] - Режим

доступу: http://www.wcoomd.org/~/wco-aeo-guidelines.htm4. План льгот для УЭО. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://

www.wcoomd.org/~/media/WCO/Public/Global/PDF/Topics/Facilitation/Instruments- and-tools/Tools/Safe_Package/safe_package_VI.ashx?db=web

5. The WCO Customs Learning and Knowledge Community / World Customs Organization, 2008. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: clikc.wcoomd.org/

6. WCO Framework of Principles and Practices on Customs Professionalism / World Customs Organization, 2014. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: clikc.wcoomd.org/

7. Trade Facilitation Implementation Guide / United Nations Economic Commission for Europe. 2012. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: tfig.unece. org/

8. WCO Columbus Programme / World Customs Organization, 2006. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.wcoomd.org/...programmes/ cb_columbus_programme...

Приходченко Д. Є.Державна фіскальна служба України

РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПОГЛИБЛЕНОГО АНАЛІЗУ ЗОВНІШ НЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ

ОПЕРАТОРІВСьогодні посадові особи органів доходів і зборів з метою здійснення

аналізу зовнішньоекономічних операцій, зокрема з метою виявлення можливих правопорушень, окрім АСМО «Інспектор» використовують інші надзвичайно ефективні інструменти обробки інформації. Проте, робота з такими інструментами потребує значного досвіду та специфічних навиків у сфері інформаційних технологій.

Наприклад, автоматизований відбір зовнішньоекономічних операцій підприємств, що почали здійснювати імпорт товарів протягом останнього тижня, здійснюється одним запитом в утиліті SQL Server Management Studw. При цьому, тривалість відпрацювання такого запиту за умови, що він не перевантажений значним обсягом вихідних даних, не перевищуватиме однієї хвилини. Разом з тим, написання такого запиту потребує знання мови структурованих запитів SQL та передбачає:

- відбір всіх кодів ЄДРПОУ підприємств, що здійснювали імпорт товарів з початку року, та дати оформлення першої митної декларації для кожного з таких підприємств;

- відокремлення з отриманого масиву лише тих підприємств, для яких оформлення першої митної декларації відбулось протягом останнього тижня;

- підстановку отриманого переліку підприємств як таблиці в інший запит та вибірку даних щодо імпортних операцій лише для підприємств з такого переліку.

Із використанням сучасного інструментарію відбір імпортних митних декларацій (як попередніх, так і додаткових), що оформлені протягом однієї доби та мають ознаки використання «товарів прикриття», здійснюється лише протягом п’яти-десяти секунд. Протягом ще близько хвилини такі декларації приводяться у вигляд, зручний для їх подальшого аналізу.

Але, при всій зручності та швидкості такої можливості її реалізація потребує, знову ж таки, написання SQL-запиту на вибірку з використанням великої кількості функцій, групування даних та підзапитів.

Приведення отриманої вибірки до вигляду, зручного для здійснення

33

http://tfig.unece.org/RUS/contents/wco-aeo-guidelines.htm

http://www.wcoomd.org/~/wco-aeo-guidelines.htm

http://www.wcoomd.org/~/media/WCO/Public/Global/PDF/Topics/Facilitation/Instruments-and-tools/Tools/Safe_Package/safe_package_VI.ashx?db=web

http://www.wcoomd.org/~/media/WCO/Public/Global/PDF/Topics/Facilitation/Instruments-and-tools/Tools/Safe_Package/safe_package_VI.ashx?db=web

http://www.wcoomd.org/...programmes/

аналізу масиву даних, здійснюється за допомогою макросу, написаному на мові програмування Visual Basic for Applications. Довжина коду такого макросу перевищує 600 строк.

Так само, потребують розробки форм і звітів у MS Access, написання SQL-запитів та/або макросів і випадки, коли необхідно, наприклад, встановити «імпортерів-мігрантів», дослідити динаміку імпорту або експорту певної групи товарів, виявити вантажні транспортні засоби, які часто переміщуються через митний кордон України порожніми.

Для зазначених вище та багатьох інших завдань, що можуть поставати перед посадовими особами органів доходів і зборів під час здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, спільним є те, що вони в тій чи іншій мірі можуть бути автоматизовані та передбачають використання конкретного алгоритму відбору та обробки інформації з бази даних.

З урахуванням наведеного, на даний момент надзвичайно актуальним є питання створення програмного продукту, який дозволить здійснювати автоматизований відбір даних митного оформлення за наперед заданими критеріями та їх аналіз не маючи специфічних навиків у сфері інформаційних технологій.

З цією метою пропонуємо створити на базі АСМО «Інспектор» новий інструмент, який дозволить в будь-який момент часу здійснювати перевірку митних декларацій на предмет наявності особливостей, що можуть свідчити про ризики порушення законодавства України з питань державної митної справи. Такий інструмент не генеруватиме додаткові форми митного контролю та матиме виключно інформаційний характер. Умовно назвемо зазначені особливості сигналами можливих порушень митних правил (сигнали ПМП).

За основу сигналів ПМП доцільно взяти затверджений Державною фіскальною службою України Перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - Перелік індикаторів ризику).

У затвердженому Переліку індикаторів ризику кожному індикатору присвоєно бал (числове значення від 5 до 30). Дані бали визначені експертним шляхом та відображають вагомість конкретного індикатора в контексті ризику можливих правопорушень.

Доцільно також доповнити перелік можливих сигналів ПМП використовуючи електронні профілі ризику. З цією метою необхідно дати експертну оцінку вагомості таких профілів ризику в контексті можливих правопорушень та присвоїти кожному профілю бал за аналогією з Переліком індикаторів ризику.

В результаті поєднання частини Переліку індикаторів ризику з електронними профілями ризику буде отримано єдиний перелік сигналів ПМП, який буде основою для функціонування нового інструменту.

Кожний сигнал ПМП в даному переліку матиме свій код, опис, бал та передбачатиме застосування автоматизованого алгоритму перевірки митної декларації на предмет наявності в ній такого сигналу ПМП.

Для функціонування запропонованого інструменту необхідно створити в базі даних АСМО «Інспектор» дві таблиці.

Перша з них буде довідковою (класифікатором) та міститиме наступні колонки: код сигналу ПМП; опис сигналу ПМП; бал сигналу ПМП; дата внесення запису до класифікатора; дата видалення запису з класифікатора.

Друга таблиця включатиме інформацію, яка вміщуватиме дані про наявні сигнали ПМП по митній декларації загалом та по задекларованих в ній товарах окремо. Така таблиця може містити наступні колонки: ідентифікатор декларації;

34

ідентифікатор запису; дата та час запису інформації; номер товару; код сигналу ПМП; сума балів.

Алгоритм заповнення останньої таблиці повинен бути влаштований таким чином, щоб виключалося одночасне внесення кількох сигналів ПМП, один з яких включає в себе інші. Для підрахунку загальної кількості балів використовуватиметься сума балів лише унікальних сигналів ПМП.

Можливість здійснення посадовими особами ДФС аналізу зовнішньоекономічних операцій суб’єктів господарювання із використанням нового інструменту забезпечиться шляхом внесення відповідних змін до діючих в АСМО «Інспектор» модулів «Розширений пошук ВМД», «В роботі», «Оформлені», «Припинені», «Анульовані», «Попередні ВМД».

В першу чергу, новий інструмент буде надзвичайно актуальним в роботі аналітичних таргетингових груп (центрів) при здійсненні ручного націлювання з метою управління ризиками. На даний момент таргетинг здійснюється посадовими особам ДФС із використанням розробленого на базі АСМО «Інспектор» модуля «Попередні ВМД». Наявність інформації про сигнали ПМП та загальну суму балів по попереднім митним деклараціям суттєво пришвидшить та частково автоматизує процеси відбору об’єктів контролю, визначення обсягів контролю та внесення відповідних зауважень із використанням вказаного модуля.

Окрім таргетингу система сигналів ПМП може ефективно використовуватись з метою вирішення низки завдань, що можуть поставати перед посадовими особами під час здійснення системного аналізу зовнішньоекономічної діяльності. Можливість здійснення пошуку митних декларацій по наявних у них сигналах ПМП суттєво спростить відбір даних за конкретними критеріями.

Розробка запропонованого інструменту не потребуватиме залучення додаткових коштів та внесення змін до чинного законодавства.

Бережнюк І.І.Київська митниця ДФС

ПОСТ-МИТНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ТА СПРОЩ ЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР

Сьогодні у вітчизняному митному середовищі відбувається активне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016), яким передбачено реалізацію у митному нормативно-правовому просторі істотних трансформацій революційного характеру [1]. Відмітимо, що зазначеним законопроектом передбачається вдосконалення не лише існуючих в чинному Митному кодексі України положень [2] (наприклад, таких як інститут уповноваженого економічного оператора, уточнено строки переробки товарів за межами та на митній території України, тощо), але й введення нових понять та інструментів, які до цього часу були відсутні у вітчизняному митному законодавстві, але активно використовуються у міжнародній митній практиці. До таких новацій можна віднести:

- запровадження інституту попереднього інформування, відповідно до якого передбачено необхідність подання економічними операторами короткої ввізної декларації - інформації, що надається особою до органів доходів і зборів у встановленій формі та у визначений строк, про намір ввезти, у тому числі з метою транзиту, товари на митну територію України;

- введення до вітчизняної митної практики таких категорій як «уповноважений вантажоодержувач» та «уповноважений вантажовідправник», які можуть відповідно отримувати на відповідному об’єкті (будівлі, споруді, відкритому або закритому майданчику чи іншому місці) товари, які переміщуються до такого

35

об’єкта у митному режимі транзиту, або декларувати та відправляти з відповідного об’єкта (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця) товари у митному режимі транзиту в умовах максимальних спрощень;

- об’єктивізація в Митному кодексі України категорії «пост-митний контроль», під яким розуміється перевірка документів, відомості про які зазначено у митній декларації, за якою здійснено випуск товарів, або перевірка документів, на підставі яких було здійснено випуск товарів.

Зауважимо, що в іноземній та вітчизняній літературі немає єдиного визначення категорії «пост-митний контроль», а зустрічаються наступні терміни: «post-customs audit», «post-customs control», «post-clearance audit», «postclearance control», «post-entry audit» [3]. Однак, не зважаючи на різноманітність категоріального визначення, сутність усіх понять зводиться до того, що під цим цієї формою митного контролю розуміють зведення до мінімуму «пропускних» митних процедур та здійснення митного контролю шляхом подальшої поглибленої документальної' перевірки суб’єкта ЗЕД після факту митного оформлення товарів та транспортних засобів.

Необхідність запровадження пост-митного контролю передбачена багатьма міжнародними документами Всесвітньої митної організації (далі - ВМО). Зокрема, в Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (1975 р.) (далі - Кіотська конвенція) вказується на необхідності використання «контролю на основі методів аудиту» (audit-based control) - сукупність заходів, за допомогою яких митна служба переконується у правильності заповнення декларацій на товари та достовірності зазначених у них даних, перевіряючи наявні у причетних до декларування осіб відповідні книги обліку рахунків, документи, облікову документацію та комерційну інформацію [4]. Крім того, Стандартом 6.6 Конвенції наголошується, що система митного контролю повинна містити у собі контроль на основі методів аудиту. Додамо, у 2012 р. ВМО розробила Рекомендації з пост- митного аудиту (ПТА) (Guidelines for post-clearance audit (PCA)), якими визначено, що здійснення аудиту після проходження митного кордону дозволяє скоротити кількість контрольних заходів, здійснюваних на кордоні і під час прибуття товарів, залишивши тільки ті, які дійсно необхідні для визначення випуску товарів. Це може сприяти значному підвищенню доходів до державного бюджету, оскільки виникає можливість більш комплексного і цілісного оцінювання відомостей, необхідних для розрахунку податків і митних зборів [5].

В європейському митному законодавстві, а саме в ст. 48 чинного Митного кодексу ЄС використовується категорія «контроль після випуску» (post- release control), який передбачає, що для цілей митного контролю, митні органи можуть перевіряти точність і повноту інформації, що міститься в митній декларації та інших передбачених законодавством ЄС документах достовірність і точність підтверджуючих документів, що дозволяє перевіряти рахунки декларанта та інші документи, які стосуються переміщення товарів. Такий контроль може здійснюватися в приміщенні власника товару або представника власника, будь-якої іншої особи, які прямо або опосередковано беруть участь в зовнішньоекономічних операціях [6].

В Україні процес становлення і розвитку системи митного пост-аудиту можна зобразити наступними етапами [3]:

1) 1991-1998 роки - відсутність будь-якої контрольної функції митних органів за зовнішньоекономічними операціями після митного оформлення товарів і транспортних засобів;

2) 1998-2003 роки - прийняття МКУ 2002 року, яким на законодавчому рівні виокремлено митний аудит як окрему форму митного контролю, а також створення Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту як окремого спеціалізованого

36

митного управління;3) 2004-2011 роки - етап становлення, протягом якого сформовано базові

умови для функціонування та розвитку системи митного аудиту, організовано кадрове, інформаційне, частково методичне та інше забезпечення митного аудиту.

4) 2012 рік - прийняття нового МКУ № 4495-VI, в який включено окремі норми документів, що регламентували порядок організації та здійснення митного аудиту, але які з набранням чинності кодексу втратили чинність;

5) 2012-2013 роки - створення Міністерства доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової та Державної митної слуЖб України.

6) 2014-до сьогодні - створення Державної фіскальної служби України, в результаті чого відбулась ліквідація в структурі територіального митного органу підрозділів митного аудиту та одночасне створення таких підрозділів в структурі Головних управлінь ДФС, що призвело до повного руйнування існуючої системи пост-митного контролю.

Відмітимо, створення єдиної, наскрізної системи контрою та моніторингу за зовнішньоекономічними операціями від моменту надходження першої інформації про товар та його реалізації кінцевому споживачу було головними аргументами об’єднання податкової та митної служби. На нашу думку, особливо актуальним є питання повернення системи митного аудиту до митниць, оскільки більша частина аспектів, які перевіряються під час митного аудиту відносяться до виключної компетенції митниць та потребують наявності фахових знань з митної справи (перевірка митної вартості, правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, країни походження тощо). Спрощення митних формальностей та мінімальне втручання посадових осіб органів доходів і зборів під час перетину митного кордону та митного оформлення (наприклад, обмеження кількості митних оглядів) повинні компенсуватись вибірковими контролюючими заходами після митного оформлення, що є загальносвітовою практикою. В той же час, в Україні розподіл двох складових процесу забезпечення дотримання митного законодавства (митне оформлення - митний блок, пост-митний контроль - податковий блок) призвів до розбалансування системи митного контролю, тобто зумовив певне «відставання» контролю від спрощень.

За таких умов, набуває особливої актуальності прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016), яким об’єктивізується на рівні Митного кодексу України ще одна форма митного контролю - пост-митний контроль, що здійснює орган доходів і зборів за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів.

Список використаних джерел1. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу

України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» : проект [Митний кодекс України : кодекс [Формування системи митного аудиту в Україні : монографія; за заг. ред. О.М. Вакульчик. - Хмельницький : ПП Мельник А.А., 2014. - 208 с. - (Митна справа в Україні. Том 25)

2. International convention on the simplification and harmonization of customs procedures (as amended). / World Customs Organization. - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/conventions/pf_ revised_kyoto_conv.aspx.

3. Guidelines for post-clearance audit (PCA) - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/en/topics/enforcement-and-compliance/instmments-and- tools/~/media/0A6E3DCDE47E41F2A71B757596ABAA97.ashx

37


http://www.wcoomd.org/en/topics/enforcement-and-compliance/instmments-and-tools/~/media/0A6E3DCDE47E41F2A71B757596ABAA97.ashx

http://www.wcoomd.org/en/topics/enforcement-and-compliance/instmments-and-tools/~/media/0A6E3DCDE47E41F2A71B757596ABAA97.ashx

4. REGULATION (EU) No 952/2013 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code - [Electronic resource]. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=O J:L:2013:269:0001:0101:EN:PDF

Любченко Н.Л.Хмельницький національний університет

ІНСТИТУТ УЕО ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ЛОГІСТИКИ

Успішне функціонування у міжнародному торговельному просторі сьогодні неможливе без активного впровадження концепції, постійного розвитку функцій, методів та інструментів глобальної логістики. Глобалізація чинить вплив фактично на усі сторони суспільно-економічного життя, що приводить до формування великої кількості транснаціональних компаній, які використовують глобальні логістичні ланцюги. Тому для підвищення конкурентоспроможності необхідна гнучкість і динамічність, тобто швидка адаптація підприємств до мінливих умов ринкового середовища й попиту на їх продукцію, зокрема й у міжнародному аспекті. При цьому повинні скорочуватись усі часові фази життєвого циклу виробів (логістичного циклу); час на науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки; час постачання сировини та матеріалів; терміни виробництва, обробки замовлень, дистрибуції готової продукції та ін.

Формування ринкових відносин і посилення конкуренції в нинішніх умовах спричиняють трансформацію глобальних логістичних систем, що виявляється у таких явищах, як:

- зростання швидкості, збільшенні інтенсивності та складності матеріальних і інформаційних потоків, особливо в експортно-імпортних операціях. Ускладнюються фінансові взаємовідносини міжнародних логістичних посередників;

- скороченні кількості ланок глобальних логістичних ланцюгів і каналів. Зменшується кількість організаційно-економічних відносин у глобальних логістичних системах, але зростає їх складність;

- зменшення надійності логістичних ланцюгів, позаяк скорочуються або майже зникають матеріальні запаси у виробництві та глобальних дистрибуційних мережах;

- підвищення вимог до інформаційних систем, оскільки зростає потреба у протяжності каналів зв’язку, використанні різних мов і підтримці гнучкості логістичних процесів [1].

Однак на розвиток глобальної логістики неабиякий вплив мають існуючі торговельні, фінансові, митні (митний контроль і формальності під час перетину кордону) бар’єри, зумовлені різними причинами, зокрема й політичними, різницею в економічному та соціальному рівнях розвитку країн та ін.

Активізація зовнішньоекономічної діяльності українського бізнесу, зростання участі українських перевізників у ланцюгу транскордонних поставок, інтеграція у систему глобальної логістики змушує українську митницю вдатися до докорінної модернізації. Інакше в сучасних умовах буде неможливо впоратися з потоком вантажів, гарантувавши при цьому бізнесу хоча б мінімальний комфорт перетину кордону та дотримання часових стандартів.

Попри передбачений законодавством час митного оформлення вантажів до чотирьох годин, за даними Світового банку, уже зараз експортні формальності в Україні тривають в середньому 26 годин. Імпорт може вимагати вдвічі більше часу на митні формальності, хоча в країнах ЄС на це йде не більше дев’яти годин [2].

38

http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=O

Впровадження інституту уповноваженого економічного оператора (далі - УЕО) в практику регулювання взаємовідносин митних органів з учасниками зовнішньоекономічної діяльності має сприяти відповідності митного законодавства України Рамковим стандартам безпеки і полегшення світової торгівлі, прийнятим Всесвітньою митною організацією.

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур прямо пов’язане з введенням спеціальних спрощених процедур, що скорочують терміни і умови митного оформлення на єдиній митній території. Безперечно, обов’язковою умовою конкурентоспроможності суб’єктів міжнародного та глобального ринку є ефективність ланцюга поставок як забезпечення процесів міжнародної технологічної інтеграції, реалізація стійких технологічних ланцюгів і каналів доставки. Мета запровадження інституту УЕО полягає в зниженні витрат на обслуговування ланцюга поставок при забезпеченні безпеки зовнішньоекономічної діяльності.

Запровадження подачі перевізником короткої ввізної декларації - ENS - до моменту ввезення товарів в Україну, за міжнародною практикою, даватиме можливість порівняти дані декларанта і перевізника. Цей інструмент оцінки ризиків до прибуття товарів та істотного прискорення процедури оформлення вантажів, визначається інформацією, що надається особою до органів доходів і зборів у встановленій формі та у визначений строк, про намір ввезти, у тому числі з метою транзиту, товари на митну територію України

Інститут УЕО робить залучення митниці мінімальним і зазвичай дистанційним, дозволяє використовувати принцип декларативної згоди, здійснювати перевірку документів після випуску товарів, тобто пост-митний контроль, що значно скорочує потреби нарощувати штат митниці за умов росту товаропотоків.

Запровадження до підприємств, які відповідають сформованим у Митному кодексі критеріям, спеціальних умов проходження митного оформлення та контролю митної вартості, дозволить користуватися спрощеними процедурами митного оформлення та створить конкурентні переваги для підприємств шляхом скорочення грошових і часових витрат і, таким чином, сприятиме їх становленню як повноцінного учасника глобального логістичного ланцюга.

Список використаних джерел1. Васильців Н.М. Передумови та тенденції розвитку глобальної логістики

// [Електронний ресурс] URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7652/1/38.pdf2. Паламарчук Т Уповноважені економічні оператори: хто вони і навіщо

потрібні // Економічна правда [Електронний ресурс]. URL: http://www.epravda. com.ua/columns/2016/04/4/587604/

Бабенко Б. І., Решетніков Ю. М.Науково-дослідний центр митної справи


Ш ершиньов С. С.Державна фіскальна служба України

БЕЗКОНТАКТНИЙ МИТНИЙ КОНТРОЛЬ - ПРИОРІТЕТНИЙ НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШ ЕННЯ ТОРГІВЛІ

Питання спрощення та безпеки легальної торгівлі протягом багатьох років стоїть на першому місці порядку денного ОБСЄ.

«Україна, взявши курс на євроінтеграцію, зобов’язалася здійснити ряд реформ у ДФС» [1-5]. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС було розроблено законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України, в т.ч. щодо

39

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7652/1/38.pdf

http://www.epravda

уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей при здійсненні митного контролю (далі - МК) [2-3; 4, ст. 4.29]. Цим законопроектом також передбачено спрощення та вдосконалення процедури митного оформлення товарів [4, ст. 4.23; 5]. На сьогоднішній день питання спрощення й безпеки легальної торгівлі є ключовими факторами економічного розвитку держав [6].

Пришвидшення та здійснення митних процедур між митними органами та бізнесом забезпечується інструментами міжнародних конвенцій ВМО (Кіотська конвенція) та Європейської економічної комісії ООН про спрощення, гармонізацію та умови проведення контролю вантажів на кордоні, які вступили у силу з 1974 р. та 2000 р. відповідно [7-8]. У відповідь на зміни, які відбулися в світовій торгівлі, з 1999 р., в Кіотську конвенцію було внесено зміни, і на сьогодні вона відома як переглянута Третя Кіотська конвенція.

Оскільки до неї приєдналося більшість активно залучених до міжнародної торгівлі країн, вона стала міжнародним правовим актом що регулює сучасні митні правила і процедури. Тобто усі товари, включаючи і транспортні засоби (далі - вантажі), які ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї, підлягають митному контролю (далі - МК) з максимальним використанням системи управління ризиками (що базується на системі оцінки ймовірності недотримання законодавства учасниками ЗЕД). Постає необхідність використання інформаційних технологій (далі - ІТ) для електронізації обміну комерційною інформацією як альтернатива вимогам представлення письмових документів. Рекомендується митним службам застосовувати безконтактний МК та залишати в себе отримані дані (в т.ч. такі як день, рік, час, номери вантажної декларації та транспортних засобів, зображення предметів вмісту доглянутих вантажів, іншу відеоінформацію) з метою використання її в митних цілях, а за необхідності обмінюватися такою інформацією за допомогою відповідного програмно- апаратного комплексу синхронізації та передачі даних з рентгенотелевізійних систем (далі - РТС) митниць ДФС (далі - ПАК СПД), зокрема до центрального комплексу збору та обробки інформації (далі - ЦКЗ ОІ); створення умов централізованого зберігання архівних даних, отриманих з кожної РТС митниць ДФС, резервування, та при необхідності їх використання для прийняття відповідних рішень тощо.

Слід зазначити, що застосування ІТ у митній справі України та створення відповідного середовища розпочалося ще з 1992 року з часів становлення ДМСУ та побудови багатофункціональної інтегрованої автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАі С), яка працює з 2005 року і використовується для митного оформлення товарів на всій митній території країні. Але на сьогодні, ЄАІС ще не повністю відповідає світовим вимогам, зокрема в розділі автоматизованого оформлення товарів АСМО «Інспектор» (Automated system of customs clearance «Inspector») і потребує розробки додаткової автоматизованої інформаційної системи синхронізації й передачі конфіденційних даних з кожної (далі - РТС) до ЦКЗ ОІ, яка також на сьогодні не існує [3, п. 23; 7, стор. 74 - 75, 80, 86 - 87].

АСМО «Інспектор» - підсистема ЄАІС [9]:- розроблялася з 1996 по 2007 для автоматизації процесу митних процедур

структурними підрозділами митниць ДФС, що відповідають за МК та митне оформлення і з 01.07.07 була запроваджена по всій митній системі України [5, п.21; 53];

- контролюється, підтримується та оновлюється центральною адміністрацією митного відомства в ДФС;

- відкрита для доступу відповідними посадовими особами митницям ДФС, пов’язаних з ЄАІС;

- розроблена на базі архітектури клієнт-сервер через Microsoft Windows 98

40

/ МЕ / 2000 / ХР / 2003) застосовуючи критерії оцінки ризиків щодо імпортних, експортних і транзитних товарів на основі критеріїв селективності для вантажних митних декларацій та інших документів, що подаються декларантами, брокерами і т. п., щоб передбачати додаткові перевірки і фізичні огляди на ті вантажі, які того потребують;

- використовується для автоматизованої підтримки технології митного оформлення, прийнятої в митному органі, яка ґрунтується на нормативних документах ДМСУ (з 2013 р. - Міндоходів та з травня 2014 р. - ДФСУ);

- дозволяє персоналу митниць ДФС, включаючи центральний апарат, мати контрольований доступ до даних як центрального, так і місцевого рівнів, які можуть їм знадобитися для виконання своїх повноважень;

- включає в себе модуль з автоматизованого управління та аналізу ризиками (використовується з початку 2008 р.);

Виконує такі завдання:• автоматизує підтримку митного оформлення відповідно до підходів і

нормативних актів ДФС;• забезпечує введення (попередню реєстрацію електронних копій ВМД) і

формато-логічний контроль електронних копій документів (розміщення в черзі до оформлення в підрозділі митного оформлення), необхідних даних для митного оформлення та перевірки ВМД згідно з критеріями системи ризиків;

• ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення (електронні копії МД, зображення предметів вмісту вантажів, відеоматеріали та інші документи, задіяні в процесі митного оформлення тощо);

• обмін інформацією з іншими підрозділами митного органу із застосуванням криптографічного захисту інформації;

• формування інформації з метою подальшого введення її до центральної бази даних (далі - ЦБД) ЄАі С (з 2013 р. - ДМСУ з травня 2014 - ДФС України) тощо.

Висновок.У даному матеріалі представлено проміжні результати дослідження шляхів

можливого використання зарубіжного досвіду митних систем розвинутих держав ВМО в контексті:

організації інтегрованої системи (програмно - апаратного комплексу синхронізації та передачі даних), який поєднає діючі системи РТС митниць ДФС, з можливістю передавати зображення в електронному виді до центрального комплексу збору та обробки інформації;

організації національної інтерактивної довідкової бази даних, відсканованих зображень об’єктів вмісту вантажів та транспортних засобів, отриманих за допомогою митних РТС, які дозволять персоналу митниць ДФС, включаючи центральний апарат, мати контрольований доступ до цих даних, котрі можуть їм знадобитися для виконання своїх повноважень - в процесі обміну цими даними, у візуальних он-лайн порівняннях з аналогічними зображеннями, отриманих іншими митницями ДФС.

Отже, удосконалення інтегрованої систем ЄАІС в цілому та створення відкритої інтерактивної довідкової бази даних зображень, отриманих з РТС митниць ДФС сприятиме етапному просуванню України до створення сучасної власної інформаційної системи і буде передумовою для інтеграції України у світову інформаційну спільноту.

Список використаних джерел1. Роман Насіров: Реформування митниці передбачає імплементацію ряду

стандартів ЄС : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zp.sfs.gov.ua/ media-ark/news-ark/print-247917.html

41

http://zp.sfs.gov.ua/

2. Угода про асоціацію між Україною та ЄС (Ратифікована Україною 16.09.2014) : [Електронний ресурс] : Закон [прийнятий ВР України від 16.09.2014 N 1678-VÏÏ]. Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T141678. html

3. Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом : Розпорядження (План заходів...) [прийнято КМ України від 17.09.2014 р. №847]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/847-2014-%D1%80

4. Митний Кодекс України : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// sfs.gov.ua/mk/

5. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення та вдосконалення процедури митного оформлення товарів : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aSNewsDic. getNews?dat=13072016&num_c=541298

6. Передовая практика на пунктах пересечения границы: содействие торговле и транспорту (Справочник ОБСЕ - ЕЭК ООН) : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.osce.org/m/eea/99872?download=true

7. Конвенція про гармонізацію Європейської економічної комісії ООН : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/997_674

8. Исследование процедур таможенного оформления в портах Одессы и Ильичевска : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eubam.org/ru/ pubhcations/odessa-and-illichfvsk-port-study-2015/

9. Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України [Електронний ресурс] : наказ Державної митної служби України від 04.11.2010 № 1341. - Режим доступу : http://sfs.gov.ua/baneryi/ mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitmtsya/62603.html

Руда Т.В.Науково-дослідний центр митної справи


ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ ДО НАДАННЯ СПРОЩ ЕНЬ ЕКОНОМІЧНИМ ОПЕРАТОРАМ У СФЕРІ ЗОВНІШ НЬОЕКОНОМ ІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Європейська практика надання спрощень економічним операторам передбачає надання привілеїв при здійсненні митних процедур не лише суб’єктам ЗЕД, що отримали статус уповноважених економічних операторів (УЕО), але й іншим учасникам митних правовідносин, які відповідають критеріям, визначеним митним законодавством в ЄС. Варто зазначити, що до моменту доповнення в 2005 році Митного кодексу ЄС (далі - МК ЄС) статтею 5 а, що передбачала впровадження інституту УЕО порядок надання спрощених процедур уже діяв. Основними такими спрощеними процедурами були ті, що наведені у статтях 260, 263, 269, 272, 276, 277, 282, 283, 313а, 313Ь, 324а, 324е, 372, 454а, 9 ^ Імплементаційних положень Митного кодексу ЄС, введених у дію Регламентом Європейської Комісії №2454/93, які в узагальненому вигляді передбачали спрощення за наступними напрямами:

- процедури спрощеного декларування («спрощене декларування», «здійснення митних формальностей за місцезнаходженням товарів»);

- транзитні спрощення («застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії», «звільнення від необхідності дотримання передбаченого маршруту», «самостійне накладення пломб спеціального типу»);

- надання спеціальних статусів: «уповноваженого вантажовідправника»

42

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T141678

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/

http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aSNewsDic

http://www.osce.org/m/eea/99872?download=true


http://eubam.org/ru/

http://sfs.gov.ua/baneryi/

і «уповноваженого вантажоодержувача».Відповідні привілеї надавались та надаються, в частині діючих статей МК

ЄС, за результатами аналізу ризиків на підставі попередньої інформації про товари і транспортні засоби, які переміщуватимуться через митний кордон, що надається як перевізником шляхом подачі до ввезення / відправки товарів короткої ввізної / вивізної декларації, так і митними органами країни відправлення. Таким чином, інші підприємства, що не набули статусу УЕО також мають право на отримання дозволу митного органу щодо застосування спрощених процедур (після обов’язкової перевірки виконання умов, передбачених для кожного окремого спрощення).

Логічного продовження та певної модифікації митні спрощення набули у Митному кодексі ЄС, прийнятого Регламентом 952/2013, що вступив у дію 1 травня 2016 р.

Так, п. 17 МК ЄС (Регламент 952/2013) передбачає спрощення законної торгівлі та боротьби із шахрайством шляхом впровадження простих, швидких та стандартних митних процедур і процесів через формування простого та безпаперового оточення для митниці та економічних операторів, спрощення митного законодавства й надання дозволів на використання сучасних інструментів та технологій й заохочувати однакове застосування законодавства та модернізованого підходу до митного контролю, допомагаючи, таким чином, забезпечити основу для ефективних та простих процедур митного оформлення. Митні процедури мають бути об’єднанні або приведені у відповідність, а їх кількість скорочена до такої, яка є економічно обґрунтованою, з огляду на підвищення конкуренції в бізнесі [2]. Окрім того, у п. 18 МК ЄС зазначається, що законослухняні та такі, що заслуговують довіри, економічні оператори повинні, як «уповноважені суб’єкти господарювання» мати можливість в максимально можливому ступені скористатися широким застосуванням заходів спрощення, та, зважаючи на аспекти безпеки, отримати переваги від зниження рівня митного контролю. Таким чином, вони можуть скористатися статусом УЕО [2].

Також новим МК ЄС, а саме п. 47 визначено пріоритетність швидкого митного оформлення, коли економічний оператор заздалегідь надав інформацію, необхідну для проведення контролю законності, що ґрунтується на ризику. До того ж, з метою надання спрощень учасникам ЗЕД та забезпечення належного рівня контролю товарів, що ввозяться або вивозяться із території ЄС, повинні бути вироблені єдині правила подання інформації економічними операторами із врахуванням відповідних положень щодо захисту даних між митними органами та іншими закладами, що беруть участь у цьому контролі. Ці заходи контролю повинні бути узгодженими задля того, аби економічний оператор подавав інформацію лише один раз [2].

Нововведенням МК ЄС є те, що відповідно до п. 20 в інтересах спрощення ведення бізнесу, економічні оператори повинні мати право на призначення свого представника для здійснення митних процедур та комунікацій з митними органами. Проте, право представництва повинно бути захищене відповідно до законодавчої бази хоча б однієї із країн-учасниць ЄС. Крім того, митний представник, який відповідає критеріям для отримання статусу УЕО, повинні мати право надавати свої послуги в країні-учасниці, крім тієї, яка надала цей статус. Як правило, митний представник повинен бути визнаний на митній території ЄС. Окрім того, МК ЄС передбачено, що з метою збалансування митних інтересів економічним операторам надано право на апеляцію митних рішень.

Відповідно до ст. 199 МК ЄС митні органи можуть надавати дозвіл будь-якій особі на розміщення товарів у митний режим на основі спрощеної декларації, яка може не містити окремих відомостей та супровідних документів, визначених

43

чинним законодавством [2].Одним із спрощень, передбачених, МК ЄС (Регламент 952/2013, ст. 95)

передбачено надання комплексної гарантії за умови дотримання суб’єктами ЗЕД наступних вимог: наявність реєстрації на митній території ЄС; економічні оператори мають історію дотримання вимог митного та податкового законодавства; вони регулярно використовують відповідні митні режими, або відомі митним органам як такі, що мають можливість виконати свої зобов’язання стосовно режимів [2].

До того ж, МК ЄС передбачено заходи спрямовані на сприяння оформленню митних декларацій на товари, які відповідають різним підзаголовкам тарифу. Якщо партія складається з товарів, які відповідають різним підзаголовкам тарифу, і поводження з кожним з таких товарів відповідно до його тарифного підзаголовку для цілей оформлення митної декларації спричинить значний обсяг роботи та витрат, непропорційних сумі імпортних мит, що мають бути сплачені, то митні органи, за запитом декларанта, можуть погодити стягнення імпортних мит з усієї партії на основі тарифного підзаголовку товарів, з яких має бути сплачене імпортне або експортне мито за найвищою ставкою [2].

Таким чином, узагальнюючи здійснений аналіз, варто зазначити, що у європейському митному законодавстві визначено низку митних спрощень. Які передбачені не лише для УЕО, але й для інших категорій економічних операторів, що беруть участь у зовнішньоекономічних операціях. Такі заходи спрямовані не лише на забезпеченні полегшення здійснення міжнародної торгівлі, покращення бізнес-клімату, але й формування прошарку суб’єктів господарювання, які діють відповідно до законодавчо визначених норм й користуються високим рівнем довіри з боку митних органів.

Список використаних джерел1. REGULATION (EEC) No 2454/9 of 2 July 1993 [Electronic resourse]. —

Mode of access : http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/customs/ procedural_aspects/general/regulation_2454_93_en.pdf.

2. REGULATION (EU) No 952/2013 OF THE EUROPEAN PARLIAMENTAND OF THE COUNCIL of 9 October 2013 [Electronic resourse]. — Mode of access: http:// eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2013:269:0001:0101:EN:PDF.

Попель С.А.Науково-дослідний центр митної справи


ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «МИТНА ВАРТІСТЬТОВАРІВ»

Дослідженням питань, пов’язаних з визначенням, контролем та коригуванням митної вартості, займається чимало як українських, так і зарубіжних вчених. Проте, незважаючи на велику кількість наукових праць із цієї тематики, варто відзначити, що сьогодні не існує єдиного підходу до визначення сутності поняття «митна вартість товару». Це зумовлює необхідність проведення подальших досліджень із метою уточнення сутності даної категорії.

Варто зауважити, що поняття «митна вартість товарів (Customs valuation)» в світовій економічній думці з ’явилося порівняно не давно, широкого використання воно набуло на початку ХХ століття.

Вперше визначення категорії «митна вартість товарів» було включено в Конвенцію про створення уніфікованої методології, що була підписана в Брюсселі 15 грудня 1950 р. і набрала чинності 28 липня 1953 р.

Так, відповідно до Конвенції митна вартість товарів сприймалася як

44

http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/customs/

нормальна ціна товару (тобто ціна, що укладається між взаємонезалежними продавцем і покупцем за умови повної конкуренції відкритого ринку), визначена за умови СІФ у місці перетинання митного кордону країни - імпортера товару. Таке визначення базується на зрозумілій концепції, згідно з якою митна вартість - це ціна товару, за яку відповідно до певних умов оцінюваний товар буде продану.

У межах Токійського раунду багатосторонніх торгівельних переговорів під егідою ГАТТ у 1979 р. було підписано Угоду про застосування статті VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей». У цій угоді митна вартість товару визначалась як ціна, яку фактично сплачена або яка підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країни імпорту і скоригована з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до цієї ціни.

Угодою визнавалося, що митна оцінка повинна якнайповніше базуватися на фактичних цінах на оцінювані товари, які зазвичай вказуються в рахунку-фактурі. Ця ціна з деякими уточненнями відома як ціна угоди. Для переважної більшості імпортованих товарів вартість угоди збігатиметься з митною вартістю. З огляду на це використання ціни угоди імпортованих товарів є першим і найважливішим методом із згаданих в Угоді.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII ГАТТ від 1994 року митна вартість товарів є контрактною, тобто фактично сплаченою ціною або такою, що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. Причому в Угоді митна вартість імпортних товарів означає вартість товарів для цілей стягнення адвалерних мит на імпортні товари [1].

В Україні дане поняття почало використовуватися лише 23 роки тому. Саме тому, необхідним є проведення аналізу наукової літератури в контексті вивчення підходів до визначення поняття «митна вартість товарів».

Основні підходи до визначення зазначеного поняття, запропоновані науковцями, представлені у табл. 1.

Отже, проаналізувавши визначення поняття «митна вартість», представлені у табл. 1, можна зробити висновок, що дана категорія має досить глибокий зміст, складну структуру і двоїсту природу, зокрема: економічну (величина, що використовується в митному оподаткуванні, як база нарахування митних платежів та є реально сплаченою або підлягає сплаті за товар) та правову (правова категорія, яка характеризує товар як предмет економічних та зовнішньоторговельних операцій.).

Таблиця 1. - Підходи до трактування поняття «митна вартість товарів»у науковій літературі

Автор Визначення

М.М. Каленський [1]

Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до Митного Кодексу

А.Н.Козирін [2, с. 124]

Митна вартість - це особливий різновид вартості, у визначенні якої, крім продавця та покупця, бере участь і третя сторона - митний орган.

С.С. Терещенко [3]

Митна вартість - це ціна, що реально сплачена або підлягає сплаті за товар у разі його продажу до країни-імпортера за виконання встановлених умов.

45

Продовження таблиці 1.

О.А. Стріжова [4]Митна вартість - різновид вартості товарів,

що використовується в економічних та зовнішньоторговельних цілях.

А.Д. Войцещук [5, с. 8]

Митна вартість - це складне комплексне поняття, яке містить систему взаємовідносин між покупцем, продавцем і спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфері зовнішньоекономічних відносин з приводу обчислення вартості товару, що переміщується через митний кордон України, та зумовлене рівнем захисту державних інтересів та національних товаровиробників.

О.П. Гребельник [6]

Митна вартість - це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетинання митного кордону України, тобто, коли виконано усі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його за її межі.

В.І. Дудчак [7]

Митна вартість - це вартість товару, яка використовується з метою митного обкладання, тобто як вихідна розрахункова база (основа) для обчислення адвалорних митних платежів (мита, акцизу, ПДВ і зборів за митне оформлення

І. Бураковський [8, с. 34].

Митна вартість - одна з головних категорій тарифного регулювання, за допомогою якої може відбутися прискорення або сповільнення лібералізації торгівлі, зростання економічного та соціального добробуту країни

Джерело: узагальнено автором на основі [1-8]Список використаних джерел

1. Каленський М.М. Митна вартість імпортних товарів: моногр. / Каленський М.М., Войцещук А.Д., Бережнюк І.Г. - К.: 2005. - 224 с.

2. Козырин А. Н. Комментарий к закону РФ «О таможенном тарифе» / А. Н. Козырин. - М. : Легат, 1997. - 277 с.

3. Терещенко С.С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед спец. навч. закл. - К.: АТ «Август», 2001. - 422 с.

4. Стрижова О.А. Правовое регулирование таможеной стоимости: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юр. наук: спец. 12.00.14 «Административне право, фінансове право, информационное право». - Москва, 2008. - 27 с.

5. Войцещук А.Д. Фінансові оцінки та контроль митної вартості товарів: автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг кредит». - Тернопіль, 2005. - 20 с.

6. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: моногр / Гребельник О.П. — К., 2001. - 488 с.

7. Дудчак В.І. Митна справа: навч. посіб. / Дудчак В.І., Мартинюк О.В. - К.: КНЕУ 2002. - 310 с.

8. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі / І. Бураковський. - К.: Основи, 2001. - 241 с.

9.46

Коновалов Ю. О.Науково-дослідний центр митної справи


ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ МІЖНАРОДНИХ ЛАНЦЮ ГІВПОСТАВОК

Уряди країн по всьому світу протягом багатьох років займаються розробкою і реалізацією ініціатив, які призначені для захисту міжнародних ланцюжків поставок від терористичних та інших загроз, одночасно сприяючи законній торгівлі. Багато з цих ініціатив передбачають акредитацію членів міжнародного торгового співтовариства щодо безпеки ланцюгів постачання [1].

Безпека ланцюгів постачання і управління логістикою насамперед залежить від повноти та точності даних наданих авторизованими та сумісними компаніями. Серед учасників ланцюгів постачання і логістики найважливішу роль в боротьбі з транскордонною злочинністю та тероризмом відіграють митниці. Митна експертиза товарів, підкріплена за рахунок використання сучасних інформаційних систем, а також ефективна оцінка ризиків, має важливе значення для виявлення нелегальних товарів, таких як наркотики, вибухові речовини, елементи ядерної та хімічної зброї та інше.

Одним з найбільш важливих компонентів Митного кодексу Європейського союзу є статус Уповноваженого економічного оператора (далі - УЕО). Його мета полягає в наданні економічним операторам статусу низького ризику, коли мова йде про дії з митними органами в рамках ЄС.

Безпека ланцюгів поставок завжди була важливим питанням для всіх хто в ньому приймає участь: транспортні компанії, митні органи, приймаючої компанії та інші. У другій половині ХХ-го століття, майже всі товари перевірялись митницями. Проте, через значне збільшення потоку товарів і глобалізацію торгівлі контролювати всі товаропотоки стало неможливо. Роль митниць в світі змінилася і на теперішній час направлена на використання сучасних методів аналізу ризиків і подальшого контролю, тим самим знижуючи тиск на УЕО.

Одним з головних завдань усіх зацікавлених сторін в безпеці ланцюга поставок є визначення ризику в потоці товарів. Тому, необхідно управляти ризиками, щоб знати ризики, з якими вони стикаються, і їх можливий вплив на діяльність сторін ланцюга поставок. Метою управління ризиками є концентрація уваги на діяльність по контролю ризиків, а не на випадково обраних аспектах або імпортних деклараціях. Тому митні органи, з метою перевірки управління ланцюгами постачання й виявлення потенційних ризиків, повинні оцінювати процеси, процедури, адміністрування, тощо. Крім того необхідно оцінити адміністративну організацію компанії та її систему внутрішнього контролю [2].

Сьогодні в світі існує багато різних стандартів, які надають рекомендації для забезпечення безпеки ланцюгів постачання. В сучасному світі безпека ланцюгів постачання стала основною проблемою, особливо через загрози терористичних нападів. На нашу думку можна виділити такі основні чинники, що впливають на збільшення забезпечення безпеки ланцюгів поставок:

- глобалізація світової торгівлі (вільного переміщення людей, товарів та інформації);

- збільшення попиту бізнесу на побудову ефективного ланцюга постачань;- зростання терористичних загроз.В останні кілька років урядові організації та бізнес середовище проявляють

зацікавленість щодо підвищення рівня безпеки в рамках ланцюга поставок в світовій торгівлі. Сьогодні різні міжурядові і приватні організації займаються питаннями розробки відповідних стандартів.

47

Однією з найбільш відомих є Всесвітня митна організація (ВМО), яка розробила Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі (далі - Рамкові Стандарти). Основною метою Рамкових Стандартів є заохочення до укладення угод про співробітництво між митними адміністраціями і іншими урядовими організаціями, що допоможе урядам забезпечити інтегрований менеджмент і контроль за кордонами. За допомогою запровадження необхідних заходів на національному рівні, Рамкові Стандарти нададуть можливість урядам розширити повноваження і обов’язки митних адміністрацій у цій сфері.

Рамкові стандарти надають певні можливості, як для митниць так і для бізнесу:

1. Для митниць. Одна з головних цілей Рамкових Стандартів - створення мережі домовленостей та угод між митними адміністраціями для прискорення цільного руху товарів у безпечному міжнародному ланцюзі постачання. Такі мережі домовленостей та угод, серед іншого, забезпечать здійснення обмінів своєчасною і точною інформацією, яка дозволить митним адміністраціям вдосконалити на практичній основі застосування методу аналізу та оцінки ризиків. Наявність згаданих мереж, не тільки поліпшить здатність митних адміністрацій у визначенні ризикованих вантажів, але й надасть можливість митним адміністраціям вдосконалити здійснення контролю всього міжнародного торговельного ланцюга постачання і більш ефективно розподілити наявні у митних адміністрацій ресурси. Ці домовленості та угод зміцнять співробітництво між митними адміністраціями і дозволять здійснювати контроль на більш ранніх стадіях руху товарів у міжнародному торговельному ланцюзі постачання, наприклад, у тих випадках, коли митна адміністрація країни ввезення звертатиметься з запитом до митної адміністрації країни вивезення про проведення відповідного контролю вантажів у її інтересах. Рамкові Стандарти також передбачають взаємне визнання, за певних обставин, результатів контролю. Застосування Рамкових Стандартів дозволить митним адміністраціям отримати ширше і цілісніше розуміння функціонування міжнародного торговельного ланцюга постачання і створить можливості для уникнення дублювання та запровадження невмотивованих вимог при митному контролі вантажів.

2. Для бізнесу. Рамкові Стандарти, поряд з іншим, створює умови для забезпечення безпеки міжнародної торгівлі при спрощенні та вдосконаленні її процедур. Такий підхід дозволяє продавцям та покупцям прискорити міжнародний рух товарів. Рамкові Стандарти враховують сучасні міжнародні моделі виробництва та розповсюдження товарів. Уповноважені оператори міжнародної торгівлі та перевізники отримають свої вигоди, які, наприклад, полягатимуть у прискоренні процедур митного контролю товарів на основі скорочення кількості вантажів, що підлягатимуть безпосередньому фізичному огляду. Це, у свою чергу, призведе до заощадження часу і витрат. Однією із основних цілей Рамкових Стандартів є запровадження єдиного набору міжнародних стандартів, що сприятиме гармонізації і передбачуваності вимог з боку митних адміністрацій різних країн. Наявність єдиного набору міжнародних стандартів у цій сфері дозволить діловим колам уникати виділення надмірних ресурсів для досягнення відповідності різним вимогам, які запроваджуються на національних рівнях [3].

Список використаних джерел1. Review of accredited operator schemes: an Australian study [Електронний

ресурс] / D.Widdowson, B. Blegen, M. Kashubsky, A. Grainger // World Customs Journal. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://worldcustomsjoumal.org/ Archives/Volume%208,%20Number%201%20(Mar%202014)/04%20Widdowson_et_ al.pdf.

48

http://worldcustomsjoumal.org/

2. Erceg A. Influence of authorized economic operators on supply chain security [Електронний ресурс] / Aleksandar Erceg // Business Logistics in Modern Management. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://econpapers.repec.org/ article/osibulimm/v_3a14_3ay_3a2014_3ap_3a93-l0l.htm.

3. Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі [Електронний ресурс] // Асоціація митних брокерів України - Режим доступу до ресурсу: http://ambu.org.ua/files/ram_standart.html.

Медвідь Ю.О.Науково-дослідний центр митної справи


АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ТА УМОВ ПРИ НАДАННІ МИТНИХ СПРОЩ ЕНЬ ПІДПРИЄМСТВАМ ЗЕД В УКРАЇНІ

Запровадження та надання підприємствам зовнішньоекономічної діяльності митних спрощень є складовою сприяння міжнародної торгівлі. Враховуючи значну кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють міжнародну торгівлю, різноманітність зовнішньоекономічних операцій та необхідність збереження належного рівня митної безпеки, загальноприйнятними є підходи щодо надання спрощень підприємствам, які відповідають встановленим критеріям та умовам.

Як показує практика, надання митницею підприємствам спрощень здійснюється при дотриманні таких основних умов як тривалість та регулярність здійснення зовнішньоекономічної діяльності, стан розрахунків з бюджетом і за зовнішньоекономічними операціями, вид господарської діяльності, високий рівень дотримання законодавства та ін.

Зокрема при запровадженні спрощень в Україні відповідно до положень наказу ДМСУ, Мінекономіки, ДПАУ від 07.07.1999 №411/488/357 критеріями, яким мали відповідати підприємства були: реєстрація в Україні резидентом-платником податку на додану вартість, податку на прибуток, акцизного збору; здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом принаймні двох років, що передують моменту проведення оцінки підприємства; прибутковість протягом двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства; відсутність простроченої заборгованості за зовнішньоекономічними операціями та заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів протягом двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства; відсутність порушень митного, податкового, у тому числі й валютного, законодавства, та відсутність застосування до підприємства спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» протягом двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства [1].

З прийняттям наказу ДМСУ, Мінекономіки, ДПАУ від 11.08.2004 №590/296/468 надання спрощень здійснювалося за умов дотримання критеріїв, серед яких [2]: підприємство перебуває на обліку в митному органі як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності та провадить таку діяльність на регулярній та постійній основі протягом принаймні двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства; підприємство є імпортером товарів і сплачує податки та збори виключно в грошовій формі чи є експортером власної продукції; керівники та інші працівники підприємства не мали протягом двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства, порушень законодавства України з питань митної справи під час виконання ними трудових обов’язків; підприємство дотримується вимог МКУ щодо обмеження в роботі, яка пов’язана зі здійсненням контролю за роботою близьких родичів посадових осіб відповідного митного органу; підприємство уклало угоду з ДМСУ про

49

http://econpapers.repec.org/

http://ambu.org.ua/files/ram_standart.html

надання посадовим особам митних органів прав безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, до підприємства не застосовано спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; підприємство не має податкового боргу зі сплати податків і зборів до бюджету; за наявності простроченої дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними операціями підприємством ужито заходів до її погашення; відсутні факти проведення податковими органами розслідування щодо підприємства.

Дещо нові підходи щодо оцінки підприємств при наданні їм митних спрощень було запроваджено наказом ДМСУ від 10.08.2009 №735. Оцінка підприємства на предмет надання відповідного рівня митних спрощень здійснювалася за встановленими критеріями шляхом присвоєння визначеної кількості балів у разі дотримання певного критерію (критерії кількості оформлених вантажних митних декларацій та обсягів переміщення підприємством товарів у гривневому еквіваленті, критерії виду господарської діяльності, тривалості здійснення зовнішньоекономічної діяльності, рівня дотримання митних правил та ін.). При цьому оцінка відповідності підприємства встановленим критеріям могла проводитися при дотриманні підприємством наступних умов: посадові особи підприємства не притягалися до кримінальної відповідальності за порушення митних правил та не притягувалися у зв’язку з виконанням ними трудових обов’язків до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 331, 336, 340, 345, 348 - 355 МКУ протягом одного року, що передує даті здійснення оцінки діяльності підприємства; підприємство не перебуває на обліку в органі державної податкової служби за місцем реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності, що працює за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності; до підприємства протягом одного року, що передує здійсненню оцінки його діяльності, не застосовано спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; підприємство не має на момент здійснення оцінки його діяльності непогашених податкових зобов’язань, виявлених митними органами за результатами перевірок; підприємство протягом одного року, що передує здійсненню оцінки його діяльності, не було виключене з Реєстру підприємств, до товарів і транспортних засобів яких установлено спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення [3].

Із запровадженням в Україні інституту уповноваженого економічного оператора право на спрощення надано підприємствам, які отримали сертифікат уповноваженого економічного оператора. Ряд умов, дотримання яких надає право на спрощення митних процедур, зокрема щодо тривалості здійснення зовнішньоекономічної діяльності, відсутності заборгованості зі сплати митних та податкових платежів, відсутності фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, наявності спеціальної системи обліку товарів були визначені в МКУ 2012 року. При цьому встановлено такі критерії оцінки підприємства як: 1) дотримання положень законодавства України, у тому числі з питань державної митної справи; 2) система звітності та обліку товарів, транспортних засобів; 3) платоспроможність; 4) відповідність стандартам безпеки.

Список використаних джерел1. Про затвердження критеріїв оцінки та порядку визначення підприємств

- резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння [Електронний ресурс]: наказ [виданий Державною митною службою України, Міністерством зовнішніх економічних

50

зв’язків і торгівлі України, Державною податковою адміністрацією України 07.07.1999 року, №411/488/357]: - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/z0492-99.

2. Про затвердження критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може застосовуватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення [Електронний ресурс]: наказ [виданий Державною митною службою України, Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України, Державною податковою адміністрацією України 11.08.2004 №590/296/468]: - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z10n-04.

3. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення [Електронний ресурс]: наказ [виданий Державною митною службою 10.08.2009 року №735]: - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0813-09.

Корнійчук О.О.Науково-дослідний центр митної справи


СПРОЩ ЕННЯ ПРОЦЕДУР МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМ ВЗАЄМНОГО ВИЗНАННЯ ПРОГРАМ УЕО

Запровадження програм уповноважених економічних операторів (далі - УЕО) на національних рівнях відповідно до міжнародних стандартів, що ґрунтуються на положеннях переглянутої Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур [1], Рамкових стандартах безпеки та спрощення міжнародної торгівлі ВМО [2] та інших міжнародних конвенціях і угодах, передбачає наступне їх взаємне визнання на міждержавному рівні. Відмітимо, взаємне визнання (Mutual Recognition) УЕО - це механізми, розроблені митними органами для взаємного визнання результатів підтвердження відповідності та авторизації УЕО, а також результати митного контролю та інші механізми, які можуть застосовуватися з метою усунення або скорочення надлишковості або дублювання контрольних заходів при підтвердженні відповідності та авторизації УЕО. Взаємне визнання є найбільш важливим заходом щодо спрощення процедур торгівлі шляхом мінімізації втрат часу на перевірку і повторне підтвердження відповідності в процесі реалізації заходів, направлених на взаємне визнання програм УЕО між різними країнами, чи об’єднаннями країн. Кінцевою метою цього є підписання багатосторонньої угоди про взаємне визнання для недопущення створення нових бар’єрів в торгівлі. З метою максимізації переваг і вигод від таких угод ВМО розробила Рекомендації щодо розроблення угоди про взаємне визнання з метою надання допомоги країнам в процесі реалізації таких програм [3].

Як свідчить інформація Компендіуму програм УЕО за 2016 р., останні два роки характеризуються значним зростанням кількості угод про взаємне визнання програм УЕО у світі [4]. У Компендіумі програм УЕО наведена оновлена інформація про програми УЕО станом на березень 2016 р, розроблених відповідно до Рамкових стандартів ВМО. Крім того, деякі митні адміністрації ввели різні програми УЕО відповідно до Угоди Світової організації торгівлі зі сприяння торгівлі [5]. Узагальнена інформація про кількість діючих угод та тих, які плануються до впровадження наведено в табл. 1 - табл. 3.

51


http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z10n-04

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0813-09

Таблиця 1. - Укладені угоди про взаємне визнання програм УЕО

Дата Країна Дата КраїнаЧервень

2007 Нова Зеландія - США Липень2013 Корея - Китай

Травень2008 Японія - Нова Зеландія Жовтень

2013 Китай - Гонконг, КитайЧервень

2008 Канада - США Листопад2013 Індія - Гонконг, Китай

Червень2008 Йорданія - США Грудень

2013 Ізраїль - Тайвань*Червень

2009 Японія - США Лютий2014 Гонконг, Китай - Корея

Липень2009 ЄС - Норвегія** Березень

2014 Корея -МексикаЛипень

2009 ЄС - Швейцарія ** Травень2014 ЄС - Китай

Липень2010 Канада - Японія Червень

2014 Гонконг, Китай - СінгапурЛипень

2010 Канада - Корея Червень2014 Корея - Туреччина

Липень2010 Канада - Сінгапур Червень

2014 Малайзія - ЯпоніяЛипень

2010 ЄС - Японія Червень2014 США - Ізраїль

Липень2010 Корея - Сінгапур Жовтень

2014 США - МексикаЛипень

2010 Корея - США Грудень2014 США - Сінгапур

Січень2011 Андорра - ЄС** Березень

2015 Ізраїль - КореяТравень

2011 Японія - Корея Квітень2015

Корея - Домініканська республіка

Червень2011 Корея - Нова Зеландія Червень

2015 Гонконг, Китай - ТаїландЧервень

2011 Японія - Сінгапур Жовтень2015 Індія - Південна Корея

Травень2012 ЄС - США Листопад

2015 Швейцарія - НорвегіяТравень

2012 ЄС - Тайвань * Грудень2015

США - Домініканська республіка

Червень2012 Китай - Сінгапур

Таблиця 2. - Угоди про взаємне визнання, які плануються до впровадження

Країни Країни

Бразилія - Корея Таїланд - Корея

Китай - Японія Коста Ріка - Мексика

ЄС - Канада Китай - США

52

Канада - Мексика

Продовження таблиці 2.

Гонконг, Китай - Малайзія

Канада - Ізраїль Гонконг, Китай - Японія

Малайзія - Таїланд Гонконг, Китай - ЄС

Нова Зеландія - Сінгапур Нова Зеландія - Китай

Норвегія - Швейцарія Таїланд - Сінгапур

США - Бразилія США - Індія

Китай - Ізраїль США - Перу

Китай - Швейцарія США - Уругвай

Китай - Казахстан Швейцарія - Японія

Сербія - Туреччина Китай - Бразилія

Австралія - Нова Зеландія Казахстан - Туреччина

Гонконг, Китай - Тайвань * Казахстан - Кореяи Члени Агадірської угоди

(Йорданія, Туніс, Єгипет і Марокко)

За таких умов, особливо актуальним набуває питання внесення змін до чинного Митного кодексу України, а саме прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016) [6], оскільки, не дивлячись на існування в чинному МКУ норм щодо функціонування УЕО, жодного суб’єкта ЗЕД з таким статусом не зареєстровано. З метою формування дієвого механізму надання суб’єктам ЗЕД статусу УЕО пропонується якнайшвидше прийняття зазначеного законопроекту, в якому п.12 ст. 12 передбачено, що органи доходів і зборів України згідно з умовами міжнародних договорів України на взаємній основі можуть визнавати документи, що підтверджують статус економічних операторів іноземних держав, аналогічний або подібний до статусу уповноваженого економічного оператора.

Таблиця 3. - Кількість угод взаємного визнання між країнамиРегіон ВМО Країна Підписано У переговорах

Америка і країни Карибського басейну

Бразилія 0 2Канада 4 3

Коста Ріка 0 1Домініканська

Республіка 2 0

Мексика 2 2

Перу 0 1Уругвай 0 1

США 10 5

53

Продовження таблиці 3.Близький схід і

Північна Африка Йорданія 1 0

Південно-східна Азія

Китай 4 6

Гонконг, Китай 5 4

Індія 2 1

Японія 7 3

Корея 10 3

Малайзія 1 1

Нова Зеландія 3 3

Сінгапур 6 2

Таїланд 1 3

Європа

Андорра 1 0

ЄС 7 2

Ізраїль 3 2

Казахстан 0 2

Норвегія 2 1

Сербія 0 1

Шотландія 2 2

Туреччина 1 1Список використаних джерел

1. International convention on the simplification and harmonization of customs procedures (as amended). / World Customs Organization. - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/conventions/pf_ revised_kyoto_conv.aspx.

2. SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Global Trade / World Customs Organization, 2015. - [Electronic resource]. URL: http://www.wcoomd.org/ en/topics/facilitation/instrument-and-tools/tools/safe_package.aspx

3. Руководство по разработке соглашения/договора о взаимном признании . [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.wcoomd.org/en/topics/ facilitation/instrument-and-tools/tools/~/media/4E6442916A3A4685AB43C7B5B8C9 80D5.ashx.

4. Compendium of AEO programmes, 2016. - [Electronic resource]. URL: http:// bit.ly/1TBVAb9

5. Nestoryshen I. Conceptualization institute of authorized economic operators: international experience and prospects of its implementation in the customs legislation of Ukraine / I. Nestoryshen V Turzhanskyi // Customs Scientific Journal CUSTOMS - 2016. - № 1. - С. 41-57

6. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних

54


http://www.wcoomd.org/

http://www.wcoomd.org/en/topics/

формальностей» : проект [ розроблено КМУ, реєстраційний № 4777 від 03.06.2016]. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59320

55

http://w1.c1.rada.gov.ua/

АВТОРИ

Бабенко Борис Іванович - к .т .н , д о ц ен т , н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ень о р га н іза ц ій н о -п р а в о в о го за б е зп е ч е н н я м и т н о ї б е зп ек и Н а у к о в о - д о сл ідного ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Бережнюк Іван Григорович - д-р екон . на ук , доц., н а ч а л ь н и к Х м е л ь н и ц ь к о ї м и т н и ц і Д ер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Бережнюк Іван Іванович - н а ч а л ь н и к в ід д ілу м и т н о г о о ф о р м ле н н я 1 м и т н о го п о с т а « С в я т о ш и н » К и їв с ь к о ї м и т н и ц і Д Ф С

Вербицька Галина Любомирівна - канд . екон . на ук , доц., д о ц е н т ка ф ед р и м ен ед ж м ен т у і м іж н а р о д но го п ід п р и є м н и ц т в а Н а ц іо н а л ь н о го у н ів е р с и т е т у « Л ь в ів с ьк а п о л іт е х н ік а »

Гавловська Наталія Іванівна - канд . екон . н а ук ,д о ц ., доц. ка ф ед р и м ен ед ж м ен т у Х м е л ь н и ц ь к о г о н а ц іо н а л ь н о го у н ів е р с и т е т у

Годованець Олександр Віталійович - канд . екон . н а ук , доц., доц. ка ф ед р и п о д а т к ів і ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и Т ер но п ільсько го н а ц іо н а л ь н о го еко н о м іч н о го у н ів е р с и т е т у

Долгий Олександр Андрійович - д о к т о р н а у к з держ авного у п р а в л ін н я , проф есор го л о в н и й н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к Н Д І ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У Д Ф С У

Дорофеєва Лілія Максимівна - канд . юр. н а ук , д о ц ен т , н а ч а л ь н и к ю р и д и ч н о го в ід д ілу З а к а р п а т с ь к о ї м и т н и ц ї Д Ф С

Жиленко Валентина Віталіївна - го л о в н и й д ерж авний ін с п е к т о р в ід д ілу а н а л іт и ч н о -п о ш у к о в о ї р о б о т и т а п р о т и д ії м и т н и м п р а в о п о р у ш е н н я м Д е п а р т а м е н т у б о р о т ь б и з м и т н и м и п р а в о п о р у ш е н н я м и Д е р ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Задорожнюк Наталія Олексіївна - канд . екон . на ук , доц., доц. ка ф ед р и е к о н о м іч н и х с и ст ем і у п р а в л ін н я ін н о в а ц ій н и м р о з в и т к о м О деського н а ц іо н а л ь н о го п о л іт е х н іч н о г о у н ів е р с и т е т у

Ільченко Валентин Олександрович - д ерж авний ін с п е к т о р В М О № 4 М П « М о ст и сь к а » Л ь в ів с ь к о ї м и т н и ц і Д ер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Колесник Володимир Тимофійович - зд о б у в а ч н а ук о в о го с т у п е н я к а н д и д а т а н а у к з держ авного у п р а в л ін н я

Коновалов Юрій Олександрович - н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ень м іж н а р о д но го досвід у т а м и т н о ї е к с п е р т и з и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а уко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

56

Корнійчук Олеся Олександрівна - м о л о д ш и й н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ення п р о б лем м и т н о ї п о л іт и к и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів ер си т ет у дер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Кримчак Людмила Анатоліївна - а с п ір а н т , Х м е л ь н и ц ь к и й н а ц іо н а л ь н и й у н ів е р с и т е т

Любченко Наталія Леонідівна - канд . екон . на ук , д о ц , доц. ка ф ед р и п іс л я д и п л о м н о ї е к о н о м іч н о ї о с в іт и і п р а в а Х м е л ь н и ц ь к о г о н а ц іо н а л ь н о го у н ів е р с и т е т у

Мажула Олена Василівна - го л о в н и й дер ж а вн и й ін с п е к т о р в ід д ілу м и т н о - т а р и ф н о го р е г у л ю в а н н я у п р а в л ін н я а д м ін іс т р у в а н н я м и т н и х п ла т еж ів т а м и т н о -т а р и ф н о го р е г у л ю в а н н я К и їв с ь к о ї м іс ь к о ї м и т н и ц і Д е р ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Медвідь Юрій Олександрович - н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ення п р о б лем м и т н о ї п о л іт и к и Н а уко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї сп р а ви Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів ер си т ет у дер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Нагорічна Ольга Степанівна - канд . педаг. на ук , с.н.с., з а с т у п н и к д и р е к т о р а з н а у к о в о ї р о б о т и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и - н а ч а л ь н и к Н а у ко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и У н ів ер си т ет у дер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Несторишен Ігор Васильович - канд . екон . на ук , доц., п р о в ід н и й н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ення п р о б лем м и т н о ї п о л іт и к и Н а у к о в о - д о сл ідного ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Очерет Андрій Юрійович - н а ч а л ь н и к в ід д ілу д е к л а р у в а н н я т о в а р ів У п р а вл ін н я д е к л а р у в а н н я т а м и т н и х р еж и м ів Д е п а р т а м е н т у о р га н із а ц ії м и т н о го к о н т р о л ю т а о ф о р м ле н н я Д е р ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Попель Сергій Анатолійович - канд . екон . н а ук , н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ень м іж н а р о д но го досвід у т а м и т н о ї е к с п е р т и з и Н а уко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а уко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Пунда Олександр Олегович - канд . юр. на ук , доц., за в ід у в а ч в ід д ілу дослідж ення п р о б лем м и т н о ї п о л іт и к и Н а уко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї сп р а ви Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів ер си т ет у дер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Приходченко Дмитро Євгенович - го л о в н и й д ерж авний ін с п е к т о р в ід д ілу а н а л іт и ч н о -п о ш у к о в о ї р о б о т и т а п р о т и д ії м и т н и м п р а в о п о р у ш е н н я м Д е п а р т а м е н т у б о р о т ь б и з м и т н и м и п р а в о п о р у ш е н н я м и Д е р ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

57

Прус Людмила Романівна - канд . екон . на ук , доц., за в ід у в а ч в ід д ілу дослідж ень м іж н а р о д но го досвід у т а м и т н о ї е к с п е р т и з и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Руда Тетяна Василівна - канд . екон . на ук , с.н.с., п р о в ід н и й н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ень м іж н а р о д но го досвід у т а м и т н о ї е к с п е р т и з и Н а у к о в о - д о сл ідного ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Рудніченко Євгеній Миколайович - д-р екон . н а ук , доц., проф есор ка ф ед р и м ен ед ж м ен т у Х м е л ь н и ц ь к о г о н а ц іо н а л ь н о го у н ів е р с и т е т у

Решетніков Юрій Михайлович - н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ень о р га н іза ц ій н о -п р а в о в о го за б е зп е ч е н н я м и т н о ї б е зп е к и Н а уко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Теплий Андрій Ігорович - н а ч а л ь н и к в ід д ілу по р о б о т і з У ЕО У п р а вл ін н я м и т н и х р еж и м ів Д е п а р т а м е н т у о р га н із а ц ії м и т н о го к о н т р о л ю Д е р ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Туржанський Віталій Анатолійович - канд . еко н . на ук , доц., с т а р ш и й н а у к о в и й с п ів р о б іт н и к в ід д ілу дослідж ення п р о б лем м и т н о ї п о л іт и к и Н а у ко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а уко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Царенко Володимир Іванович - канд . юр. на ук , доц., за в ід у в а ч в ід д ілу дослідж ень о р га н іза ц ій н о -п р а в о в о го за б е зп е ч е н н я м и т н о ї б е зп е к и Н а уко в о -д о сл ід н о го ц е н т р у м и т н о ї с п р а в и Н а уко в о -д о сл ід н о го ін с т и т у т у ф іс к а л ь н о ї п о л іт и к и У н ів е р с и т е т у д ерж авно ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

Шершиньов Сергій Сергійович - з а с т у п н и к н а ч а л ь н и к а в ід д ілу о п е р а т и в н о го суп р о во д ж ен н я т е х н іч н и х с и ст ем к о н т р о л ю Д е п а р т а м е н т у м а т е р іа л ь н о го за б е зп е ч е н н я т а р о з в и т к у ін ф р а с т р у к т у р и Д ер ж а вн о ї ф іс к а л ь н о ї служ би У кра їни

58

ДЛЯ НОТАТОК

Наукове видання

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В КОНТЕКСТІ

ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РАМКОВИХ СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ВМО


(м. Хмельницький-м. Ірпінь, 15 вересня 2016 року)

Відповідальні редактори Несторишен І.В., Туржанський В.А.

Технічне редагування Корнійчук О.О., Медвідь Ю.О.

Макет і верстка Миронов О.В.

Сторінка конференції на Facebook.com https://www.facebook.com/events/202184203511223/

https://www.facebook.com/events/202184203511223/

Documents

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО …ndi-fp.nusta.edu.ua/report/communication/20161124150112.pdf · інституту УЕО в Україні. Матеріали,