ДВНЗ «Університет банківськоїubs.edu.ua/images/ProNMZ2019.pdf · 5. Навчально-методичне забезпечення освітньої програми

ДВНЗ «Університет банківської

справи» Система управління якістю ПОЛ СУЯ 2018

Положення про навчально-методичне забезпечення

освітньої програми Стор. 2 з 57

Видання: Чинний з 04.04.2019 Примірник: контрольний

ЗМІСТ

1. Загальні положення ...................................................................................................................... 3

2. Складові навчально-методичного забезпечення освітньої програми ..................................... 5

3. Навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни .................................................. 6

3.1. Робоча програма навчальної дисципліни ............................................................................... 6

3.1.1. Призначення робочої програми навчальної дисципліни ................................................... 6

3.1.2. Структура і зміст робочої програми навчальної дисципліни ............................................ 7

3.1.3. Порядок розроблення та затвердження робочої програми навчальної дисципліни ..... 15

3.1.4. Поточний моніторинг і періодичний перегляд робочої програми навчальної

дисципліни ...................................................................................................................................... 16

3.2. Екзаменаційні білети ............................................................................................................. 17

3.3. Інше навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни .................................... 18

4. Програми усіх видів практичної підготовки ........................................................................... 19

4.1. Структура практичної підготовки здобувачів вищої освіти ............................................... 19

4.2. Види та зміст програм практичної підготовки на першому (бакалаврському) рівні

вищої освіти .................................................................................................................................... 20

4.3. Види та зміст програм практичної підготовки на другому (магістерському) рівні

вищої освіти .................................................................................................................................... 22

4.4. Порядок розроблення та затвердження програм практичної підготовки здобувачів

вищої освіти .................................................................................................................................... 25

5. Матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти ....................... 28

5.1. Рекомендації щодо підготовки методичних матеріалів для проведення підсумкової

атестації у формі кваліфікаційного іспиту .................................................................................. 28

5.2. Рекомендації щодо підготовки методичних матеріалів для проведення підсумкової

атестації у формі кваліфікаційних робіт ..................................................................................... 29

5.3. Порядок оформлення та затвердження методичних матеріалів для проведення

підсумкової атестації ................................................................................................................... 31

5.4. Поточний моніторинг і періодичний перегляд методичних матеріалів для проведення

підсумкової атестації ................................................................................................................... 32

6. Контрольні завдання для оцінювання рівня знань студентів при проведенні акредитації

освітньої програми ......................................................................................................................... 33

7. Розміщення навчально-методичного забезпечення освітньої програми в системі Moodle 34

Додатки ........................................................................................................................................... 36

За загальною редакцією Кузнецової С.А., д.е.н., проф., проректора з навчально-методичної роботи

Університету

Авторський колектив: Кузнецова С.А., д.е.н., проф., проректор з навчально-методичної роботи Університету (розділи 1-3, 4.3,

4.4, 5.3.5.4) Цесаренко С.І., т.в.о. директора центру забезпечення якості освітньої діяльності (розділ 3)

Хмелярчук М. І., д.е.н., проф., завідувач кафедри економіки та інформаційних технологій ЛННІ, (розділ 4)

Козьмук Н. І., к.е.н., доц., завідувач кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін ЛННІ, (розділ 4)

Стороженко О.О., к.е.н., доц., в.о.декана ФБТБ ІБТБ (розділ 4)

Азаренкова Г. М. д.е.н., проф., завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування ХННІ (розділи 5-6)

Гордєєв О.О. к.т.н., доц., завідувач кафедри кібербезпеки та соціальних наук ІБТБ (розділ 7)






1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Це Положення розроблено як складова внутрішньої системи

забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти ДВНЗ «Університет

банківської справи» (далі - Університет). Положенням встановлюються єдині

вимоги до змісту й оформлення навчально-методичного забезпечення освітніх

програм (далі - НМЗ), за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в

Львівському, Харківському, Черкаському навчально-наукових інститутах та

Інституті банківських технологій та бізнесу ДВНЗ «Університет банківської

справи» (далі – інститути).

2. Передбачений Положенням зміст навчально-методичного

забезпечення освітньої програми входить до складу навчальних ресурсів та

методичного інструментарію, що сприяє систематизованому забезпеченню якості

освітньої діяльності та вищої освіти, зокрема через:

побудову наскрізної та інтегрованої внутрішньої системи забезпечення

якості освітньої діяльності та вищої освіти Університет (результати

навчання для навчальної дисципліни співвідносяться із визначеними для

них цілями та загальними результатами освітньої програми, збереження

структурно-логічної послідовності у викладанні навчальних дисциплін за

кожною освітньою програмою);

підвищення ефективності використання праці НПП та оптимізацію

документообігу;

формування адекватних та легкодоступних навчальних ресурсів та

підтримки студентів у навчанні, сприяння мобільності студентів у межах та

між системами вищої освіти, розробку різноманітного студентського

контингенту (такого як студенти з досвідом, заочної форми навчання,

працюючі, іноземні, з особливими потребами);

перехід до студентоцентрованного навчання і гнучких методів навчання і

викладання (зокрема, через підвищення ефективності організації

самостійної та індивідуальної роботи здобувачів вищої освіти );

процедури забезпечення якості для оцінювання результатів навчання,

ретельне обговорення процесів розроблення та реалізації освітніх програм;

публічність та загальнодоступність навчальних ресурсів.

3. Вимоги Положення є обов’язковими для всіх структурних підрозділів

та учасників освітнього процесу в Університету.

4. Положення розроблено відповідно до вимог:

– Закону України «Про освіту»;

– Закону України «Про вищу освіту»;

– Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському

просторі вищої освіти (ESG);






– Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних

умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30.12.2015р.

№1187 (в редакції від 10.05.2018 р.);

– Рекомендацій з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін

у закладах вищої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від

09.07.2018 № 1/9-434) ;

– Положення про організацію освітнього процесу в Університеті;

– інших нормативно-правових документів щодо підготовки здобувачів вищої

освіти.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ДОСТУПНІСТЬ

5. Навчально-методичне забезпечення освітньої програми зберігається в

паперовому та електронному вигляді на відповідній кафедрі та на електронних

ресурсах, доступних здобувачам вищої освіти.

6. Здобувачам вищої освіти має бути забезпечений вільний та зручний

постійний доступ до навчально-методичного забезпечення освітньої програми (з

урахуванням вимог законодавства щодо інформації з обмеженим доступом та

забезпечення об’єктивного поточного та підсумкового контролю).

7. Рекомендовані для використання під час навчання за освітньою

програмою література та інші джерела інформації мають бути доступні

здобувачам освіти на безоплатній основі, зокрема:

– у бібліотеках Університету;

– на електронних ресурсах;

– у визначених у НМЗ відкритих державних реєстрах, інформаційних

системах, базах даних тощо;

– на зазначених у НМЗ зовнішніх електронних ресурсах, що надають вільний

доступ до інформації.

8. Опис навчальної дисципліни наводиться у робочій програмі навчальної

дисципліни і окремо оприлюднюється на зовнішніх електронних ресурсах, що

надають здобувачам вищої світи вільний доступ до інформації, зокрема на сайті

Університету електронна копія доступна здобувачам освіти не пізніше 30

календарних днів до початку навчального семестру.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО

9. Освітні програми, навчальні плани, робочі програми навчальних

дисциплін, програми з усіх видів практичної підготовки (у пропонованому

форматі); методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів

вищої освіти; контрольні завдання для оцінювання рівня знань студентів при

проведенні акредитації освітньої програми не є об’єктами авторського права та

інтелектуальної власності, що випливає із ст. 8 Закону України про авторське

право та суміжні права.

10. Інші складники навчально-методичного забезпечення навчальної






дисципліни можуть бути об’єктами авторського права, якщо вони є творами у

галузі науки, літератури та/або мистецтва, зазначеними у ст. 8 Закону України про

авторське право та суміжні права або у Конвенції про заснування Всесвітньої

організації інтелектуальної власності.

2. СКЛАДОВІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

1. Навчально-методичне забезпечення освітньої програми включає наступні

обов’язкові складові:

Освітня програма;

Навчальний план, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої

освіти;

Навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін (Далі -

НМЗНД) (включає обов’язково - робочі програми навчальних дисциплін та

екзаменаційні білети (у разі, якщо екзамен передбачено навчальним планом));

Програми з усіх видів практичної підготовки;

Методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів

вищої освіти;

Контрольні завдання для оцінювання рівня знань студентів при

проведенні акредитації освітньої програми.

2. Порядок та процедури розроблення, затвердження, моніторингу,

перегляду та закриття освітніх програм та навчальних планів додатково

регламентуються відповідним окремим Положенням Університету.

3. Відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту»

кафедри (групи забезпечення освітньої програми) та інститути Університету

самостійно вирішують питання доповнення складу та змісту НМЗНД з

урахуванням вимог законодавства та цього Положення. При цьому варто

враховувати специфіку Університету, інститутів, галузі знань та/або

спеціальності, конкретної освітньої програми та ін.

4. Відповідальність за НМЗ навчальної дисципліни несе завідувач кафедри,

за якою відповідна навчальна дисципліна закріплена Наказом по інституту (для

ІБТБ – наказом по Університету).

5. Відповідальність за все інше НМЗ освітньої програми несе завідувач

кафедри, що забезпечує провадження освітньої діяльності за відповідною

спеціальністю в Інституті (далі - випускова кафедра).






Таблиця 1

Відповідальні за навчально-методичне забезпечення освітньої програми

№ Складові НМЗ освітньої програми Відповідальні

1 Освітня програма випускова кафедра

2 Навчальний план, за якими здійснюється підготовка

здобувачів вищої освіти випускова кафедра

3 Навчально-методичне забезпечення навчальних

дисциплін

кафедра, за якою відповідна

навчальна дисципліна

закріплена наказом ректора

(директора)

4 Програми з усіх видів практичної підготовки випускова кафедра

5 Методичні матеріали для проведення підсумкової

атестації здобувачів вищої освіти випускова кафедра

6 Контрольні завдання для оцінювання рівня знань

студентів при проведенні акредитації освітньої

програми

випускова кафедра

3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ

ДИСЦИПЛІНИ

3.1. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

3.1.1. Призначення робочої програми навчальної дисципліни

1. Основним документом навчально-методичного забезпечення навчальної

дисципліни є робоча програма навчальної дисципліни.

2. Робоча програма навчальної дисципліни (далі – РПНД) є основним

нормативним документом Університету, який визначає зміст та методи навчання,

послідовність вивчення тем та обсяг, форми та засоби поточного і підсумкового

контролю за кожною навчальною дисципліною.

3. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється лектором/

лекторами1 за можливої участі викладачів, які ведуть практичні, семінарські та

лабораторні заняття (далі - Викладач).

4. РПНД розробляється у повній відповідності до освітньої програми

підготовки фахівців відповідних рівнів вищої освіти та навчального плану.

1 Якщо дана навчальна дисципліна викладається декількома лекторами.






5. Загальний обсяг робочої програми навчальної дисципліни як правило

складає від 5 до 20 сторінок з урахуванням обсягу дисципліни.

6. Для всіх форм навчання розробляється єдина робоча програма

навчальної дисципліни з єдиним тематичним планом, в якому подається розподіл

навчального часу для різних формах навчання за темами дисципліни та видами

занять.

7. Основним призначенням робочої програми навчальної дисципліни є:

– ознайомлення здобувачів вищої освіти та інших учасників освітнього

процесу зі змістом освіти, критеріями та засобами оцінювання результатів

навчання;

– встановлення відповідності змісту освіти освітній програмі та стандартам

вищої освіти під час акредитації;

– встановлення відповідності при зарахуванні результатів навчання,

отриманих в інших закладах освіти (академічна мобільність), за іншими освітніми

програмами, у попередні роки (при поновленні на навчання).

3.1.2. Структура і зміст робочої програми навчальної дисципліни

Структура робочої програми навчальної дисципліни:

Титульна сторінка

Зміст

1. Опис навчальної дисципліни

2. Передумови вивчення

3. Заплановані результати навчання

4. Порядок оцінювання результатів навчання

4.1. Критерії оцінювання

4.2. Засоби оцінювання

4.3. Форми поточного та підсумкового контролю

5. Програма навчальної дисципліни

6. Рекомендовані джерела інформації

6.1. Рекомендована література

6.2. Інформаційні ресурси в Інтернет

Шаблон робочої програми навчальної дисципліни наведено в додатку А.

Титульна та друга сторінки РПНД оформлюються відповідно до зразків, що

наведені в Додатку А (робоча програма навчальної дисципліни, що розробляється

для студентів одного інституту Університету та робоча програма навчальної

дисципліни, що є спільною для навчально-наукових інститутів Університету,

розробляється для студентів декількох освітніх програм/ спеціальностей

Університету).






На другій сторінці вказується (-ються) розробник(-и) Робочої програми

навчальної дисципліни (ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра,

адреса електронної пошти викладача/викладачів). Перша та друга сторінки

Робочої програми навчальної дисципліни роздруковуються з двох сторін одного

аркуша.

1. Опис навчальної дисципліни

1.1. Опис навчальної дисципліни (далі – Опис) – є короткою

характеристикою навчальної дисципліни, з узагальненням інформації наведеної у

відповідних розділах РПНД. Опис розробляється окремо для кожної освітньої

програми. Опис наводиться у робочій програмі навчальної дисципліни і окремо

розміщується на сайті Університету, де розкриваються наступні складові:

1) загальна інформація: код, назва навчальної дисципліни відповідно до

навчального плану, інститут (факультет), кафедра чи інший структурний

підрозділ, який відповідає за дисципліну;

2) назва освітньої програми;

3) мова навчання – зазначаються мови за якими провадиться освітня діяльність

відповідно до освітньої програми;

4) розробник(и) – викладач чи викладачі, які забезпечують викладання

навчальної дисципліни;

5) обсяг дисципліни в кредитах ЄКТС відповідно до навчального плану;

6) статус дисципліни: обов’язкова чи вибіркова. Статус обов’язкових мають

дисципліни, що є обов’язковими хоча б для однієї освітньої програми;

7) мета вивчення дисципліни – стисло зазначається місце навчальної дисципліни

в освітній програмі. Зокрема, можуть бути наведені визначені освітньою

програмою компетентності та програмні результати навчання, для формування

яких використовується ця навчальна дисципліна. Для вибіркових дисциплін

може бути наведено коротке пояснення можливостей та переваг, які надає

вивчення дисципліни ;

8) заплановані результати навчання з дисципліни (вимоги до формування

запланованих результатів наведено в п.3 розділу 3 цього Положення);

9) зміст навчальної дисципліни – розкривається перелік тем, які визначають

зміст навчальної дисципліни (відповідно до п.5 розділу 3 цього Положення);

10) критерії оцінювання результатів навчання (детально в п.4.1 розділу 3 цього

Положення);

11) форми поточного та підсумкового контролю (детально в п.4.3 розділу 3

цього Положення);

12) інструменти, обладнання та програмне забезпечення, використання яких

передбачає навчальна дисципліна (за потребою).

2. Передумови вивчення навчальної дисципліни






Коротко вказуються передумови для вивчення навчальної дисципліни

згідно з логічною послідовністю вивчення компонентів освітньої програми

(наприклад, перелік дисциплін, які мають бути вивчені раніше, перелік раніше

здобутих результатів навчання тощо).

3. Заплановані результати навчання

3.1. Результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення,

погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати,

оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення

освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

3.2.Заплановані результати навчання – письмове формулювання того, що, як

очікується, повинен бути здатним виконувати успішний студент/здобувач освіти

по закінченні модуля/дисципліни/програми.

3.3. В РПНД необхідно сформувати 5-8 результатів навчання для навчальної

дисципліни, які наводяться в таблиці (див. Додаток А табл..1) із зазначенням коду

(РПНД1..) та змісту такого результату.

3.4. Результат навчання повинен включати 5 ключових компонент:

1. Основне дієслово (рекомендується використовувати словник дієслів таксономії

Блума*).

2. Тип результату навчання.

3. Тема або предмет навчання: галузь знань, професійна діяльність, здатність

виконувати, або якась особлива навичка.

4. Стандарт/форма представлення РН.

5. Обсяг/контекст - відображення ширини, глибини та складності навчання

3.5.*Таксономія Блума (афективна сфера).

Знання (Knowledge) – здатність запам’ятати або відтворити факти (терміни,

конкретні факти, методи і процедури, основні поняття, правила і принципи тощо)

без необхідності їх розуміння.

Розуміння (Comprehension) – здатність розуміти та інтерпретувати вивчене.

Це означає уміння пояснити факти, правила, принципи; перетворити словесний

матеріал в, наприклад, математичні вирази; прогнозувати майбутні наслідки на

основі отриманих знань.

Застосування (Application) – здатність використати вивчений матеріал в нових

ситуаціях, наприклад, застосувати ідеї та концепції для розв’язання конкретних

задач.

Аналіз (Analysis) – здатність розбивати інформацію на компоненти, розуміти їх

взаємозв’язки та організаційну структуру, бачити помилки й огріхи в логіці

міркувань, різницю між фактами і наслідками, оцінювати значимість даних.






Синтез (Synthesis) – здатність поєднати частини разом, щоб одержати ціле з

новою системною властивістю.

Оцінювання (Evaluation) – здатність оцінювати важливість матеріалу для

конкретної цілі.

Отримання інформації (Receiving). Характеризує бажання (направленість)

студента отримати необхідну інформацію (уважне вислуховування співбесідника,

чутливість до соціальних проблем тощо).

Зворотна реакція (Responding). Стосується активної участі студента в

навчальному процесі (виявлення інтересу до предмету, бажання висловитися,

зробити презентацію, участь в дискусіях, бажання пояснити та допомогти іншим).

Ціннісна орієнтація (Valuing). Коливається в діапазоні від звичайного

визнання певних цінностей до активної їх підтримки. Приклади: віра в

демократичні цінності, визнання ролі науки в повсякденному житті, турбота про

здоров’я оточуючих, повага до індивідуального та культурного різноманіття.

Улаштування/організація (Organization). Стосується процесів, із якими

стикаються особи, коли необхідно поєднати різні цінності, вирішити конфлікти

між ними, засвоїти певну систему цінностей. Приклади: особа визнає необхідність

балансу між свободою та відповідальністю в демократичному суспільстві, визнає

власну відповідальність за свої вчинки, сприймає стандарти професійної етики,

адаптує свою поведінку до прийнятих системних цінностей.

Охарактеризування (Characterization). На даному рівні особа має

сформовану систему цінностей, що визначає її відповідну послідовну та

передбачувану поведінку. Приклади: самостійність та відповідальність в роботі,

професійна повага до етичних принципів, демонстрація доброї професійної,

соціальної та емоційної поведінки, здорового способу життя тощо.

3.6. Рекомендації викладачам щодо проектування та формулювання

результатів навчання на рівні навчальної дисципліни21.

• Починати опис результату навчання дієсловом дії, за яким іде об’єкт дієслова, а

далі – фраза, яка формує контекст.

• Використовувати лише одне дієслово для опису одного результату навчання.

• Уникати складних речень, за необхідності використовуйте більше, ніж одне

речення для зрозумілості.

• Результати навчання для навчальної дисципліни повинні співвідноситися із

загальними результатами освітньої програми.

• Результати навчання повинні бути видимими та вимірюваними, а також такими,

яким можна дати оцінку.

• Результати навчання повинні бути зрозумілими та досяжними.

2 Fry H., Ketteridge S., Marshall S. A handbook for teaching and learning in higher education// London: Kogan Page,

2000.






• Оцінювання результатів повинне бути зрозумілим для студентів, не надто

деталізованими.

• При формулюванні результатів навчання слід засовувати різні підходи:

• для студентів першого курсу використовувати результати навчання, які

взяті з нижніх рівнів таксономії Блума (наприклад, Знання та їх Розуміння в

когнітивній сфері);

• для студентів другого та наступних курсів, використовувати результати

навчання, які взяті з вищих рівнів таксономії Блума (наприклад,

Застосування, Аналіз, Синтез та Оцінювання).

3.7. Приклад фахового результату навчання за навчальною дисципліною3

1. Студентом продемонстроване знання європейської та світової хронології,

особливо - в період з 1500 року, він здатен описати в синтетичних термінах

основні підходи до вивчення європейських імперій, а також світової та глобальної

історії.

Продемонстр

увати,

описати

знання

європейської та

світової хронології,

особливо - в період з

1500 року

описати в

синтетичних

термінах

основні підходи до

вивчення європейських

імперій, а також світової та

глобальної історії

Дієслово Тип Предмет Стандарт Обсяг/Контекст

2. Сформульовані заплановані результати навчання за навчальною

дисципліною (5-8 результатів) оформлюються у вигляді таблиці (див. Додаток А,

табл. 1) у відповідному розділі РПНД.

Додатково наводиться інформація про співвідношення програмних

результатів навчання за освітньою програмою та результатів навчання за

дисципліною та подаються у вигляді таблиці (див. Додаток А, табл.2).

Для заповнення табл. 2 Додатка А використовується інформація освітньої

програми (Матриця співвідношення навчальних дисциплін та результатів

навчання).

Якщо Робоча програма навчальної дисципліни розробляється для студентів

декількох освітніх програм, то табл. 2 формуються окремо для кожної освітньої

програми.

4. Порядок оцінювання результатів навчання

1. У цьому розділі обґрунтовуються критерії оцінювання, засоби оцінювання

та форми контролю результатів навчання. Зокрема, зазначається максимально

3 Рашкевич Ю.М. Методичні рекомендації щодо опису освітньої програми в контексті нових стандартів вищої

освіти . Режим доступу: https://erasmusplus.org.ua/korysna-informatsiia/korysni-materialy/category/3-materialy-

natsionalnoi-komandy-ekspertiv-shchodo-zaprovadzhennia-instrumentiv-bolonskoho-protsesu.html






можлива кількість балів у підсумковій оцінці із навчальної дисципліни та шкала

оцінювання результатів навчання студентів.

2. Порядок контролю і оцінювання успішності здобувачів вищої освіти, що

унормовує організацію оцінювання знань, умінь та навичок при проведенні усіх

форм контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти додатково

регламентуються відповідним окремим Положенням Університету.

4.1. Критерії оцінювання

1. Критерієм успішного проходження здобувачем освіти оцінювання може

бути досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним

запланованим результатом навчання навчальної дисципліни (див. табл.2).

2. Мінімальний пороговий рівень оцінки варто визначати за допомогою

якісних критеріїв і трансформувати його в мінімальну позитивну оцінку

використовуваної числової (рейтингової) шкали.

Таблиця 2

Шкала переведення балів зі 100-бальної шкали оцінювання в оцінки за

національною шкалою Позначення рангу за

ECTS-рейтингом Сума балів за 100-бальною шкалою

Оцінка за національною

шкалою

4.2. Засоби оцінювання

1. Засобами оцінювання результатів навчання можуть бути:

стандартизовані тести;

наскрізні проекти;

командні проекти;

аналітичні звіти, реферати, есе;

розрахункові та розрахунково-графічні роботи;

презентації результатів виконаних завдань та досліджень;

студентські презентації та виступи на наукових заходах;

розрахункові роботи;

завдання на лабораторному обладнанні, тренажерах, реальних об’єктах

тощо;

інші види індивідуальних та групових завдань.

A 90 – 100 відмінно (5)

B 82 – 89 добре (4)

C 74 – 81

D 64 – 73 задовільно (3)

E 60 – 63

FX 35 – 59 незадовільно (2)

F 1 – 34






4.3. Форми поточного та підсумкового контролю

1. Форма підсумкового контролю за навчальною дисципліною визначена

навчальним планом та освітньою програмою (екзамен, залік).

2. Форми поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач

(лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні, семінарські,

лабораторні, індивідуальні, заняття та заняття в дистанційному режимі), ними

можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна робота, Case study, захист

результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових

робіт, завдань у робочому зошиті та лабораторних робіт, презентація, дискурс,

тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.

3. Приклад розподілу балів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Приклад «Форми контролю результатів навчання студентів за навчальною дисципліною та їх

оцінювання»4

Форми контролю

Максимальна кількість балів

Денна

форма навчання

Заочна (дистанційна)


Поточний контроль:

Ситуаційні завдання (вирішення, презентація, дебати) 3 х 5 балів =

15 балів

3 х 5 балів =

15 балів

Контрольна робота (тести в Moodle) 2 х 5 балів = 10 балів 2 х 5 балів = 10 балів

Презентація та захист індивідуальних (дослідницько-

аналітичних) робіт

1 х 25 балів = 25 балів 1 х 25 балів =

25 балів

Представлення результатів науково-дослідних робіт на

студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо

(до 10 балів) (до 10 балів)

Всього за результатами поточного контролю: 50 50

Підсумковий контроль: екзамен 50 50

Всього 100 100

4. В таблиці 3 зазначається система оцінювання результатів виконання

студентами всіх видів робіт, що передбачені робочою програмою навчальної

дисципліни. Таблиця 3 щорічно переглядається та за необхідності зміни до неї

затверджуються на засіданні кафедри як щорічне оновлення РПНД у вигляді

додатка до РПНД та внесення змін до Опису. Такі зміни не є підставою для

перезатвердження всієї РПНД.

5. Програма навчальної дисципліни

1. У розділі Програма навчальної дисципліни, яка є складовою робочої

програма навчальної дисципліни зазначається:

4 Розподіл балів формується розробником/розробниками Робочої програми навчальної дисципліни.

У таблиці наведено умовний приклад.






1.1. Тематичний план навчальної дисципліни (див. Додаток А, табл.3).

Тематичний план навчальної дисципліни подається в табличній формі, в якій, за

наявності, логічно виокремлюються змістові модулі та визначаються: назви тем

(розділів, підрозділів) із зазначенням обсягів їх вивчення за видами навчальних

занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних,

контактних занять та занять в дистанційному режимі).

1.2. Зміст навчальної дисципліни за темами, де тезово розкривається зміст

кожної теми, у тому числі (за наявності) вказуються теми практичних,

семінарських та лабораторних занять, орієнтовна тематика індивідуальних та/або

групових завдань. За наявності зазначаються змістові модулі, що являють собою

сукупність навчальних елементів програми, що поєднанні за змістом навколо

певного навчального об’єкту.

1.3.Тематичний план навчальної дисципліни містить розподіл навчального

часу для різних форм навчання за темами навчальної дисципліни та видами

занять.

1.4. Кількість тем, як правило, повинна відповідати обсягу лекційних занять,

що передбачено навчальним планом денної форми навчання. Наприклад, для

навчальної дисципліни обсягом 6 кредитів ЄКТС слід передбачати 12 -15 тем.

6. Рекомендовані джерела інформації

1. У розділі наводиться:

1.1) рекомендована література (основна, допоміжна),

1.2) інформаційні ресурси в Інтернет.

2. До переліку можуть бути включені нормативні документи, базові

вітчизняні й зарубіжні підручники та навчальні посібники з урахуванням їх

наявності в бібліотеці Університету, а також довідкові, періодичні видання,

монографії, наукові статті, методичні рекомендації, дистанційні курси,

інформаційні ресурси Інтернету відповідного спрямування тощо.

3. Викладач повинен надавати здобувачам освіти:

– посилання на доступну для них наукову, навчальну та методичну

літературу, а також на електронні ресурси та інші джерела інформації, у тому

числі іноземні та міжнародні, які мають дозвіл власника авторських прав на

вільне використання в освітньому процесі;

– перелік вітчизняних та закордонних фахових періодичних видань

відповідного або спорідненого спеціальності профілю у бібліотеці закладу освіти

(у тому числі в електронному вигляді);

– список доступних для них баз даних періодичних наукових видань

англійською мовою відповідного або спорідненого профілю.

4. Інститути повинні забезпечувати зрозумілі та доступні навчальні ресурси

і підтримку студентів.






5. Для забезпечення якості освітньої діяльності за освітніми програмами

Інститути надають різноманітні ресурси, щоб допомогти студентам у навчанні. Ці

ресурси варіюються від фізичних ресурсів, таких як бібліотеки, навчальне

устаткування та ІТ-інфраструктура, до людської підтримки у формі наставників,

радників та інших консультантів. Роль послуг підтримки має особливе значення у

сприянні мобільності студентів у межах та між системами вищої освіти.

6. Потреби різноманітного студентського контингенту (такого як студенти з

досвідом, заочної форми навчання, працюючі, іноземні, з особливими потребами),

а також перехід до студентоцентрованного навчання і гнучких методів навчання і

викладання, враховуються при розподілі, плануванні та наданні навчальних

ресурсів і підтримки студентам.

7. Підтримка студентів і ресурсне забезпечення можуть бути організовані у

різний спосіб залежно від умов у Інститутів. Поряд з цим, внутрішнє забезпечення

якості гарантує, що всі ресурси відповідають цілям, є загальнодоступними, а

студенти поінформовані про наявність відповідних послуг.

3.1.3. Порядок розроблення та затвердження робочої програми навчальної

дисципліни

1. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється викладачем

(колективом викладачів) кафедри, який (які) забезпечують викладання навчальної

дисципліни відповідно до навчального плану та освітньої програми підготовки

студентів конкретної спеціальності певного освітнього ступеня.

2. Відповідальність за забезпечення навчальних дисциплін Робочими

програмами навчальних дисциплін несе завідувач кафедри, за якою закріплена

наказом по інституту (для ІБТБ – наказом по Університету) відповідна навчальна

дисципліна.

3. РПНД розробляється як окремий документ в паперовій та електронній

формах, обговорюється і схвалюється на засіданні кафедри за участі членів групи

забезпечення освітньої програми спеціальності (далі – група забезпечення),

рішення про що оформлюється відповідним протоколом, зберігається на кафедрі

інституту, а її електронна копія доступна здобувачам освіти за 30 календарних

днів до початку навчального семестру.

4. Якщо робоча програма навчальної дисципліни розробляється колективом

авторів інститутів Університету, вона розглядається на засіданнях відповідних

кафедр. Витяг/витяги з протоколу засідання кафедри щодо схвалення програми

додаються до подання про розгляд РПНД на засіданні Навчально-методичної ради

та/або Вченої ради Інституту.

5. Передбачається обговорення робочих програм навчальних дисциплін

членами груп забезпечення, для яких відповідна дисципліна є обов’язковою, та їх

погодження керівниками цих груп.






6. Перед винесенням Робочої програми навчальної дисципліни на

затвердження, надається електронний варіант документу для погодження з

керівником/ками груп забезпечення (у частині, що стосується вимог відповідності

освітній програмі).

7. Підготовлені науково-педагогічними працівниками Інститутів РПНД, що

належать до:

- спільних – після погодження з Вченими радами інститутів подаються до

Університету керівником групи розробників на розгляд та затвердження

Навчально-методичної ради Університету (за такою ж процедурою,

розглядаються РПНД для ІБТБ);

- вибіркових та обов’язкових, що не належать до спільних – розглядаються

та затверджуються Вченою радою відповідного Інституту.

8. З метою забезпечення прозорості освітньої діяльності кожна РПНД

підлягає рецензуванню. При подані РПНД до неї додаються дві рецензії:

1) науково-педагогічного працівника – члена робочої групи за

спеціальностями при Навчально-методичній раді Університету та/або члена групи

забезпечення відповідної спеціальності з іншого інституту Університету),

2) висококваліфікованого фахівця-практика з відповідної спеціальності.

9. Спільні робочі програми навчальних дисциплін розробляються робочими

групами з підготовки спільних програм, склад яких затверджується наказом

ректора. Голова робочої групи подає на розгляд Навчально-методичної ради

спільну робочу програму навчальної дисципліни.

10. Робоча програма навчальної дисципліни затверджується не рідше ніж:

один раз на два роки – для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня

«Магістр»;

один раз на чотири роки – для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня

«Бакалавр».

3.1.4. Поточний моніторинг і періодичний перегляд РПНД

1. Регулярний моніторинг, перегляд і оновлення РПНД мають на меті

гарантувати, що надання освітніх послуг відбувається на відповідному рівні, а

також створює сприятливе й ефективне освітнє середовище для студентів.

2. Кафедри (групи забезпечення освітньої програми спеціальності) повинні

проводити щорічний моніторинг і періодичний перегляд РПНД, щоб гарантувати

відповідність якості освітньої діяльності та вищої освіти потребам студентів та

суспільства.

3. РПНД підлягає обов’язковому перегляду, оновленню та

перезатвердженню за встановленою п.3.1.3 цього положення процедурою

упродовж двох місяців з дня:






а) затвердження нової освітньої програми, внесення змін до навчального

плану, що стосуються відповідної навчальної дисципліни;

б) спливу відповідно 2/4-х років її останнього затвердження;

в) дати моніторингу, за результатами якого встановлена необхідність

перегляду і перезатвердження програми, зокрема внаслідок отриманих від

здобувачів вищої освіти та інших стейкхолдерів побажань та зауважень.

4. Зміна викладачів, які здійснюють викладання відповідної навчальної

дисципліни не є обов’язковою підставою для перезатвердження РПНД, при цьому

вносяться відповідні зміни до Опису навчальної дисципліни, що розміщений на

офіційному сайті Університету.

5. Зміна у критеріях оцінювання результатів навчання (схема накопичення

балів, які отримують студенти) не є обов’язковою підставою для

перезатвердження РПНД. Такі зміни затверджуються на засіданні кафедри як

щорічне оновлення РПНД у вигляді додатка до РПНД. При цьому вносяться

відповідні зміни до Опису навчальної дисципліни, що розміщений на офіційному

сайті Університету.

6. Зміни у розділі рекомендована література Робочої програми навчальної

дисципліни, не є обов’язковою підставою для перезатвердження РПНД. Такі

зміни, за необхідності, можуть вноситися щорічно до початку нового навчального

року і затверджуватися на засіданні кафедри (як додаток до РПНД), та зберігатися

разом із затвердженою Робочою програмою навчальної дисципліни на кафедрі та

обов’язково оприлюднюватись на офіційному сайті Університету.

3.2. Екзаменаційні білети

1. Екзаменаційний білет – документ на паперовому носії, заповнений з

лицьового боку завданнями та затверджений у встановленому порядку.

2. Екзаменаційний білет складається з 3–5 завдань із зазначенням критеріїв

оцінювання (балів) за кожне виконане завдання. Загальна оцінка визначається як

сума балів за всі виконані завдання (максимально 100 балів).

3. Можливі види завдань:

теоретичне, що потребує повної ґрунтовної відповіді на питання;

теоретичне / практичне, що потребує стислої відповіді / розрахунку

(питання / завдання; задача / приклад; визначення поняття / формули та ін.);

відкриті тести;

закриті тести;

творче / ситуаційне / комплексне;

інші залежно від специфіки навчальної дисципліни та рішення кафедри про

перелік завдань екзаменаційних білетів.

4. Екзаменаційні матеріали складаються на основі робочої програми

навчальної дисципліни і охоплюють її зміст. Повинні цілісно відображати обсяг






теоретичних знань і практичних умінь, що перевіряються, відповідно до змісту

дисципліни та освітнього ступеня.

5. Перелік питань / завдань (далі – Перелік) за темами згідно з програмою

дисципліни формує викладач, який виносить його для обговорення та ухвалення

на засіданні кафедри. На основі сформованого Переліку складаються

екзаменаційні білети, які затверджуються рішенням кафедри і підписуються

завідувачем кафедри. Кількість завдань (від 3 до 5) кожного білета визначає

викладач та затверджує кафедра.

6. Теоретичні і практичні завдання в різних екзаменаційних білетах повинні

бути рівноцінними та орієнтованими на регламент проведення екзамену;

формулювання питань – чітким, зрозумілим, без подвійного тлумачення; кожне

тестове завдання повинно передбачати одну правильну відповідь.

7. Кількість тестових завдань визначає викладач з урахуванням складності

всіх завдань екзаменаційного білета та орієнтовного часу на їх виконання.

8. Творчі / ситуаційні / комплексні завдання повинні мати проблемний

характер та передбачати нестандартне розв’язання на основі застосування

типових методик аналізу і розрахунків.

9. Кількість екзаменаційних білетів повинна перевищувати кількість

студентів групи (не менше як на один).

10. Теоретичні питання і типові практичні завдання, що виносяться на

екзамен з дисципліни, видаються студентам на початку її вивчення і повинні бути

розкриті та виконані під час занять. Зміст білетів не доводиться до відома

студентів.

11. Оновлюються екзаменаційні білети з навчальної дисципліни щороку.

Зразок оформлення екзаменаційного білета з навчальної дисципліни наведено в

Додатку Б3.

3.3. Інше навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни

1. Інші види навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни

можуть визначати Інститут, кафедра (група забезпечення освітньої програми) та

викладач, виходячи із необхідності максимально повного надання здобувачам

освіти всієї інформації та матеріалів, необхідних для успішного вивчення

дисципліни. Зокрема, це можуть бути підручники та навчальні посібники, а також

авторські матеріали, розроблені викладачем:

- інтерактивні (в т.ч. електронні) навчально-методичні посібники;

- методичні вказівки та рекомендації з вивчення навчальної дисципліни:

- до семінарських (практичних) занять;

- до організації самостійної роботи;

- до семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни;

- до лабораторних робіт;






- до індивідуальної роботи.

- індивідуальні завдання;

- збірники ситуаційних завдань (кейсів);

- приклади розв’язування типових задач чи виконання типових завдань;

- комп’ютерні презентації;

- ілюстративні матеріали;

- пакет комплексних контрольних робіт (ККР) (з критеріями оцінювання,

рецензією та зразком еталонної відповіді);

- методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт та їх тематика (у

разі, якщо курсові роботи передбачені навчальним планом);

- інше.

2. Зазначені вище інші види НМЗНД розробляються відповідно до

затвердженої робочої програми навчальної дисципліни і повинні передбачати

логічний послідовний виклад змісту навчального матеріалу, використання

сучасних методів (педагогічних технологій) і технічних засобів навчання, що

дають змогу здобувачам освіти глибоко засвоїти навчальний матеріал і набути

практичних вмінь.

3. Інші види НМЗНД, що підпадають під дію Положення про конкурсний

відбір навчально-методичної літератури для рекомендації до паперового друку в

ДВНЗ «Університет банківської справи», затверджуються в порядку,

передбаченому відповідним Положенням.

4. Інші види НМЗНД, що не підпадають під дію Положення про конкурсний

відбір навчально-методичної літератури для рекомендації до паперового друку в

ДВНЗ «Університет банківської справи», затверджуються в порядку, який

визначає Інститут.

4. ПРОГРАМИ УСІХ ВИДІВ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

4.1. Структура практичної підготовки здобувачів вищої освіти

1. Практична підготовка здобувачів вищої освіти Університету є

невід’ємною складовою освітньої програми підготовки фахівців і спрямована

на формування загальних і фахових компетентностей здобувачів вищої освіти,

закріплення теоретичних знань, а також набуття і удосконалення практичних

навичок і умінь за відповідними освітніми програмами.

2. Практична підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється шляхом

проходження ними практики у фінансово-кредитних установах, підприємствах,

організаціях та інших установах, що забезпечують практичну підготовку, згідно

з укладеними договорами або у навчальних лабораторіях інститутів,

розміщених безпосередньо у приміщенні структурних підрозділів Університету

(інститутах).






3. Загальну організацію практики, контроль за її проведенням здійснюють

відповідальні за організацію і проведення практики, деканати факультетів і

випускові кафедри.

4. Навчально-методичне керівництво і контроль за виконанням

здобувачами вищої освіти програми проходження практики забезпечують

випускові кафедри.

5. Практична підготовка є важливою складовою освітнього процесу та

передбачена в усіх освітніх програмах підготовки здобувачів вищої освіти і

може включати такі види за ступенями вищої освіти:

Освітній ступінь – бакалавр:

• навчальна практика;

• виробнича практика;

• бакалаврський семінар.

Освітній ступінь – магістр Освітній ступінь – магістр (для освітньо-професійних програм):

• переддипломна практика.

Освітній ступінь – магістр (для освітньо-наукових програм):

• науково-дослідницька практика або наукова і педагогічна практика;

• виробнича та переддипломна практика;

• магістерський науковий семінар (за необхідності).

4.2. Види та зміст програм практичної підготовки на першому

(бакалаврському) рівні вищої освіти

4.2.1. Практична підготовка є важливою складовою освітнього процесу на

першому (бакалаврському) рівні та передбачена в усіх освітніх програмах

підготовки здобувачів вищої освіти і включає такі види:

Освітній ступінь – бакалавр:

• навчальна практика;

• виробнича практика;

• бакалаврський семінар.

Зміст, основні завдання, методи та форми проведення усіх видів

практичної підготовки за освітніми програмами визначаються її програмами та

затверджуються відповідними кафедрами.

4.2.2. Навчальна практика здобувачів вищої освіти є складовою

освітнього процесу на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти і

проводиться на 3 курсі (як правило, протягом 6 семестру) згідно вимог

затверджених навчальних планів за відповідними освітніми програмами.

Основна мета навчальної практики – закріпити та поглибити теоретичні

знання здобувачів вищої освіти за відповідною освітньою програмою, здобути

практичні професійні навички із обов’язкових дисциплін блоку фахової






підготовки, сформувати професійні уміння для прийняття самостійних рішень;

виховати потребу систематичного поповнення своїх знань для їх практичного

застосування; підготувати до виробничої практики.

4.2.3. Форми проведення навчальної практики:

• заняття у навчальних лабораторіях інститутів, які проводяться під

керівництвом науково-педагогічних працівників кафедр, згідно затверджених

на кафедрі програм навчальної практики за відповідними освітніми

програмами;

• заняття на базах практики, які проводяться під керівництвом провідних

фахівців фінансово-кредитних установ та інших підприємств і організацій,

згідно затверджених на кафедрі програм навчальної практики за відповідними

освітніми програмами.

Зміст і форми проведення навчальної практики визначаються

випусковими кафедрами.

4.2.4. Виробнича практика здобувачів вищої освіти є ще однією

складовою частиною освітнього процесу на першому (бакалаврському) рівні

вищої освіти і забезпечує адаптацію здобувачів вищої освіти до умов та

характеру майбутньої професії. Проводиться після опанування теоретичної

частини дисциплін блоку «Галузева підготовка» на 4 курсі (як правило

протягом 8 семестру) безпосередньо на підприємствах, в установах,

організаціях. Метою проходження виробничої практики є закріплення і поглиблення

теоретичних знань і практичних навичок, які здобувачі вищої освіти отримали у

процесі навчання.

4.2.5. Бакалаврський семінар є заключною складовою практичної

підготовки здобувачів вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні вищої

освіти і забезпечує підготовку до написання бакалаврської кваліфікаційної

роботи. Проводиться на 4 курсі (як правило, у 7 семестрі) у формі аудиторних

семінарських занять під керівництвом науково-педагогічних працівників

кафедр і забезпечує набуття здобувачами вищої освіти практичних навичок

успішного написання і захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи.

Бакалаврський семінар допомагає студентам не лише отримувати знання

стосовно підходів до написання бакалаврської кваліфікаційної роботи, але

також забезпечує можливість обговорення, обміну думками чи поглядами,

підготовки презентацій з певних розділів бакалаврської кваліфікаційної роботи.

Викладач, який проводить бакалаврський семінар, повинен акцентувати

увагу на необхідності дотримання принципів академічної доброчесності при

написанні бакалаврської кваліфікаційної роботи та забезпечити формування у

студентів компетентностей із академічної доброчесності, а саме: діяти у

професійних і навчальних ситуаціях із позицій академічної доброчесності та

професійної етики; самостійно виконувати завдання; коректно покликатися на

джерела інформації у разі запозичення ідей, тверджень, відомостей;






усвідомлювати значущість норм академічної доброчесності, оцінювати

приклади людської поведінки відповідно до цих; оцінювати приклади людської

поведінки відповідно до норм академічної доброчесності; давати моральну

оцінку власним вчинкам, співвідносити їх із моральними та професійними

нормами та інші.

Під час бакалаврського семінару здобувачі вищої освіти зобов’язані

представити зібраний теоретичний, аналітичний матеріал, методику аналізу, а

також запропонувати шляхи розв’язання поставлених у бакалаврській

кваліфікаційній роботі завдань.

Після завершення бакалаврського семінару здобувач вищої освіти повинен

бути ознайомленим із проблематикою усіх бакалаврських робіт, представлених

на семінарі, а також вміти стисло представити основні завдання, проблеми

власної бакалаврської кваліфікаційної роботи під час її захисту.

4.2.6. Професійний тренінг є одним з різновидів практичної підготовки

здобувачів вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні і спрямований на

закріплення фахових компетентностей, знань, умінь і навичок, що потрібні у

певних спеціальностях та професіях.

Проведення професійного тренінгу передбачає застосування

різноманітних інтерактивних методик його проведення, націлених на

максимальну мобілізацію знань студентів, отриманих за дисциплінами

фахового спрямування, шляхом розв’язання наскрізних тематичних

(професійних) завдань із застосуванням спеціального програмного

забезпечення, використанням різноманітних аудіо та відеоматріалів,

проведення ділових ігор, командної роботи тощо.

Професійний тренінг може проводитись у формі ігрового модулювання

(імітації) професійної ситуації, постановки проблемних ситуацій, розв’язання

конкретних практичних завдань у певній професійній сфері. Така форма

практичної підготовки сприяє професійному становленню та розвитку фахової

майстерності студента, спонукає до глибшого опанування фаху та

самовдосконалення.

Зміст і форма проведення професійного тренінгу визначається

випусковою кафедрою.

4.2.7. Професійний бізнес-кейс є однією з заключних складових

практичної підготовки здобувачів освіти за першим (бакалаврським) рівнем

вищої освіти, що забезпечує поглиблення теоретичних та практичних навичок

за певним фахом шляхом вирішення конкретних завдань - ситуацій (вирішення

кейсів).

Метою професійного бізнес-кейсу є розвиток вміння застосування

теоретичних навиків у конкретних професійних ситуаціях за відповідною

спеціальністю та вибору найбільш ефективних шляхів вирішення проблемних

завдань, складання прогнозів та стратегій розвитку бізнесу із застосуванням






студентом усієї системи отриманих компетентностей та програмних результатів

навчання.

Методики проведення професійних бізнес-кейсів включають проведення

різноманітних форм індивідуальної, групової та колективної роботи, що

передбачають обмін інформацією, розвиток вміння працювати як самостійно,

так і в команді, розвиваючи навички креативного та критичного мислення у

дослідженнях та професійному спілкуванні.

Для цієї освітньої компоненти рекомендується застосовувати існуючи

кейси професійних організацій, провідних компаній відповідної спеціальності.

Зміст і форма проведення професійного бізнес-кейсу визначається випусковою

кафедрою.

4.3. Види та зміст програм практичної підготовки на другому

(магістерському) рівні вищої освіти

4.3.1. Практична підготовка на другому (магістерському) рівні є

важливою складовою освітнього процесу та передбачена в усіх освітніх

програмах з урахуванням специфіки освітньо-професійних та освітньо-

наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти :

Освітній ступінь – магістр (для освітньо-професійних програм):

• переддипломна практика.


• науково-дослідницька практика або наукова і педагогічна практика;

• виробнича та переддипломна практика;

• магістерський науковий семінар (за необхідності).

Освітній ступінь – магістр (для освітньо-професійних програм).

4.3.2. Переддипломна практика є практичною підготовкою здобувачів

вищої освіти освітнього ступеня «магістр», її основною метою є збір та

систематизація матеріалу для підготовки кваліфікаційної магістерської роботи.

Завдання переддипломної практики – всебічне глибоке вивчення одного з

напрямів діяльності підприємства, установи, організації; збір практичних і

статистичних матеріалів для написання магістерської кваліфікаційної роботи,

закріплення й поглиблення набутих теоретичних знань та забезпечення

реалізації прикладних досліджень відповідно до тем кваліфікаційних

магістерських робіт.

Бази переддипломної практики визначаються у залежності від освітньої

програми здобувача вищої освіти та теми кваліфікаційної магістерської роботи.


4.3.3. Науково-дослідницька практика є практичною підготовкою

здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «магістр», основною метою якої є






поглиблення навичок самостійної наукової роботи, розширення наукового

світогляду, дослідження актуальних питань у певній галузі та вміння

пов'язувати їх з обраним теоретичним напрямом кваліфікаційних магістерських

робіт, визначення їх структури та логіки.

Метою науково-дослідницької практики є набуття досвіду самостійної

науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення

теоретичних знань у сфері інноваційної діяльності, підбір фактичного матеріалу

для написання кваліфікаційної магістерської роботи, формування вмінь і

навичок опрацювання наукових та науково-статистичних джерел.

Завдання науково-дослідницької практики :

- вивчення теоретичних джерел за темою кваліфікаційної магістерської роботи;

- визначення стану розробки питань з теми кваліфікаційної магістерської

роботи у вітчизняній та іноземній літературі;

- ознайомлення зі структурою, науковою проблематикою та результатами

наукової роботи провідних дослідників;

- визначення структури та основних завдань наукового дослідження;

- оволодіння методикою обробки та аналізу результатів наукового

експерименту;

- написання наукової статті за темою магістерського дослідження або тез;

- апробація основних теоретичних та практичних положень кваліфікаційної

магістерської роботи (у формі виступів на науково-практичних конференціях).

Науково-дослідницька практика повинна бути максимально наближеною

до напрямів наукових досліджень студента, що навчається за освітньо-

науковою програмою. Під час такої практики надається можливість

використати нові наукові методи та оформити результати досліджень, які

проводить студент. Науково-дослідницька практика надає можливість

магістранту оцінити всю складність науково-дослідницької праці.

4.3.4. Наукова та педагогічна практика є практичною підготовкою

здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «магістр» основною метою якої є

оволодіння певною сукупністю теоретичних знань для успішного викладання у

вищій школі, а також формування та розвиток умінь і навичок самостійного

проведення наукової діяльності. У процесі практики магістранти вчаться:

планувати і проводити семінарські і практичні заняття (за фахом магістранта),

здійснювати психолого-педагогічний аналіз та самоаналіз; планувати і

проводити виховну роботу зі студентською групою; планувати наукову роботу,

узагальнювати отриману у продовж практики інформацію у вигляді наукової

доповіді, статті, есе; презентувати результати наукової роботи на підсумковій

науково-практичній конференції.

Завдання наукової та педагогічної практики:

- застосування сучасних технологій і методів, що сприяють активізації

навчально-пізнавальної діяльності студента;






- вироблення творчого, дослідницького підходу до майбутньої професійної

діяльності;

- формування професійної компетентності викладача вищого навчального

закладу;

- розвиток професійних умінь шляхом залучення магістрів до виконання

навчально-методичної, організаційно-виховної та наукової роботи у

Університеті;

- виховання потреби в педагогічній самоосвіті, вироблення творчого підходу до

педагогічної діяльності.

4.3.5. Виробнича та переддипломна практика для здобувачів

освітнього ступеня «магістр» за освітньо-науковими програмами є складовою

освітнього процесу.

Бази переддипломної практики визначаються у залежності від освітньої

програми здобувача вищої освіти та теми кваліфікаційної магістерської роботи.

Метою такої практики є закріплення і поглиблення набутих теоретичних

знань з фахових дисциплін відповідної освітньої-наукової програми другого

(магістерського) рівня підготовки, набуття практичних навичок щодо

використання методик, прийомів та процедур управління відповідними

напрямами професійної діяльності, а також збір матеріалів для написання

кваліфікаційної магістерської роботи.

У процесі проходження виробничої та переддипломної практики

здобувачі вищої освіти повинні ознайомитися з організаційною структурою

відповідної бази практики, взаємодією її структурних підрозділів, організацією

і методами роботи фахівців.

4.3.6. Магістерський науковий семінар забезпечує оперативну взаємодію

між вченими та магістрантами.

Метою даного семінару є публічне обговорення своєї науково-дослідної

роботи та формування навичок наукових комунікацій у магістрантів.

Виходячи з мети, магістерський науковий семінар вирішує наступні

завдання: формування навичок розробки наукових висновків і науково-

дослідної роботи; публічне обговорення та подання проміжних висновків

досліджень; апробація наукових результатів магістрантами (у формі наукових

доповідей).

Безпосередня участь у магістерському науковому семінарі дозволяє

розвинути такі ключові компетентності та навички:

• здатність володіти вміннями науково-публічної промови;

• здатність обґрунтовувати теоретичну і практичну значущість, а також

актуальність обраної теми дослідження;

• здатність самостійно використовувати і здобувати нові знання та вміння;

• здатність самостійно проводити дослідження відповідно до теми

кваліфікаційної магістерської роботи;






• здатність представляти результати дослідження у вигляді доповіді;

• здатність до самостійного використання і освоєння нових методів

дослідження;

Проект плану магістерського наукового семінару складається з:

• дати і тематики;

• форми проведення;

• розгорнутого плану;

• практичних рекомендацій з підготовки до семінару.

4. 4. Порядок розроблення та затвердження програм практичної

підготовки здобувачів вищої освіти

4.4.1. Оформлення програм практичної підготовки здобувачів вищої

освіти.

1. Зміст та форми усіх видів практичної підготовки визначаються

окремими програмами для кожного виду практичної підготовки, які

розробляються кафедрою (групою забезпечення освітніх програм за

спеціальністю) згідно з навчальним планом для кожної освітньої програми.

2. Програма практичної підготовки за видом (далі - ППП) – це основний

нормативний організаційно-методичний документ, що регламентує зміст і

послідовність проведення практики, методи та обсяги годин проведення

практичної підготовки, види, форми і методи контролю результатів практичної

підготовки та рівня компетенцій, які здобувачі набули під час проходження

кожного виду практики. Загальний обсяг ППП, як правило, складає від 15 до 20

сторінок.

3. Для денної, заочної (дистанційної) форм навчання розробляються єдині

Програми практичної підготовки для кожного виду практики з єдиним

тематичним планом в залежності від форми і виду діяльності підприємства

(місця проходження практики), в якому подається розподіл часу на практичну

підготовку.

4. Основним призначенням Програми практичної підготовки є:

• ознайомлення здобувачів вищої освіти та інших учасників освітнього

процесу зі змістом практичної підготовки, критеріями та засобами оцінювання

результатів практики тощо;

• забезпечення відповідності кількості обсягу (годин) практичної

підготовки студентів з навчальними планами;

• встановлення відповідності при зарахуванні результатів навчання,

отриманих в інших закладах освіти (академічна мобільність), за іншими

освітніми програмами, у попередні роки (при поновленні на навчання).

4.4.2. Порядок оформлення та затвердження Програми практичної

підготовки






1. Структура і зміст Програми практичної підготовки (розробляється

окремо для кожного виду практичної підготовки):

Титульна сторінка

Зміст

1) Передумови проходження практики

2) Заплановані результати проходження практики

3) Оформлення звіту практики

4) Порядок оцінювання результатів проходження практики

a. критерії оцінювання звіту практики

b. критерії оцінювання захисту практики

c. засоби оцінювання

5) Рекомендовані джерела інформації

2. ППП розробляється як окремий документ в електронній та паперовій

формах, обговорюється і схвалюється на засіданні кафедри за участі членів

групи забезпечення, рішення про що оформлюється відповідним протоколом,

зберігається на кафедрі інституту, а її електронна копія доступна здобувачам

освіти не пізніше 30 календарних днів до початку навчального семестру.

3. У разі, якщо ППП розробляється колективом авторів, вона

розглядається на засіданнях відповідних кафедр Інститутів Університету.

Витяг/витяги з протоколу засідання кафедри щодо схвалення Програми

додаються до подання про розгляд ППП на засіданні Навчально-методичної

ради (для ІБТБ) та/або Вченої ради Інституту.

4. Відповідальність за забезпечення освітніх компонентів Блоку

«Практична підготовка» ППП за кожною освітньою програмою несе завідувач

кафедри, що забезпечує провадження освітньої діяльності за відповідною

спеціальністю в Інституті .

5. Перед винесенням ППП на розгляд та затвердження надається

електронний варіант документу для погодження з керівником групи

забезпечення освітніх програм відповідної спеціальності Інституту (у частині,

що стосується вимог відповідності освітній програмі).

6. ППП затверджуються не рідше ніж:

один раз на два роки – для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня

«Магістр»;

один раз на чотири роки – для здобувачів вищої освіти освітнього

ступеня «Бакалавр».

4.4.3. Поточний моніторинг і періодичний перегляд програм

практичної підготовки






1. Регулярний моніторинг, перегляд і оновлення ППП мають на меті

гарантувати, що надання освітніх послуг залишається на відповідному рівні, а

також створює сприятливе й ефективне навчальне середовище для студентів.

2. Кафедри (групи забезпечення освітньої програми спеціальності)

повинні проводити щорічний моніторинг і періодичний перегляд ППП, щоб

гарантувати відповідність потребам студентів та суспільства.

3. ППП підлягає обов’язковому перегляду, оновленню та

перезатвердженню за встановленої цим положенням процедурою упродовж

двох місяців з дня:


плану, що стосуються відповідного виду практичної підготовки;



перегляду і перезатвердження програми практичної підготовки, зокрема

внаслідок отриманих від здобувачів вищої освіти та інших стейкхолдерів

побажань та зауважень.






5. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

5.1. Рекомендації щодо підготовки методичних матеріалів для проведення

підсумкової атестації у формі кваліфікаційного іспиту

1. Кваліфікаційний іспит з фаху може мати комплексний і професійно-

орієнтований характер, що дозволяє поряд з теоретичними знаннями здійснити

перевірку готовності випускника реалізовувати професійні уміння та навички.

2. Структура кваліфікаційного іспиту

1. Вступ.

2. Програма кваліфікаційного іспиту.

3. Структура екзаменаційного білету.

4. Оцінювання кваліфікаційного іспиту.

5. Перелік питань кваліфікаційного іспиту.

6. Приклад типової практичної ситуації.

7. Література.

3. Кваліфікаційний іспит передбачає виконання атестаційних завдань і є

формою кваліфікаційних випробувань щодо об'єктивного визначення рівня

якості освітньої та професійної підготовки випускників Університету.

4. При проведенні кваліфікаційного іспиту (з 4-х дисциплін) питання

екзаменаційних білетів ґрунтуються на робочих програмах навчальних

дисциплін, що включені до екзамену згідно з освітньою програмою.

5. Загальна кількість теоретичних питань, що виносяться на іспит, не може

бути більшою за 60.

6. Питання кваліфікаційного іспиту повинні приблизно пропорційно

представляти ті дисципліни, які входять до комплексного іспиту згідно з

навчальним планом і бути орієнтованими, насамперед, на перевірку системного

бачення здобувачами відповідних проблем (рекомендується використання

модульних та інших варіантів побудови питань).

7. Титульний аркуш екзаменаційних білетів розробляється випусковою

кафедрою та затверджується директором Інституту не пізніше, ніж за 1 місяць

до проведення іспиту (додаток Б)

8. Перелік теоретичних питань екзаменаційних білетів та приклади типових

практичних завдань повинні бути надані здобувачам вищої освіти для

ознайомлення не пізніше ніж за 1 місяць до проведення іспиту.

9. В Університеті використовується, як правило, письмова форма складання

екзаменів (у тому числі тестування). Використання іншої форми потребує

узгодження. Письмова робота здобувача оформлюється відповідною титульною

сторінкою (додаток Б1).

10. Пакети екзаменаційних білетів до кваліфікаційного іспиту включають:

1) титульну сторінку;






2) екзаменаційний білет.

11. Письмові роботи здобувачів з атестації зберігаються на кафедрі 5 років, а

потім знищуються.

5.2. Рекомендації щодо підготовки методичних матеріалів для проведення

підсумкової атестації у формі кваліфікаційних робіт

5.2.1. Загальні положення

1. Підсумкова атестація здобувачів вищої освіти передбачає: за освітнім

ступенем «бакалавр» – захист кваліфікаційної бакалаврської роботи, за

освітнім ступенем «магістр» – захист кваліфікаційної магістерської роботи.

Якість змісту та захисту кваліфікаційних робіт визначає рівень підготовленості,

ступінь придатності випускника до професійної діяльності.

2. З метою надання практичної допомоги здобувачам у підготовці,

оформленні та захисті кваліфікаційних робіт випусковими кафедрами

розробляються відповідні методичні матеріали підсумкової атестації.

Орієнтовний зміст методичних вказівок може бути таким:

1) Титульна сторінка.

2) Зміст.

3) Кваліфікаційна робота: її мета та завдання.

4) Загальні рекомендації щодо виконання кваліфікаційної роботи.

5) Підготовка та виконання кваліфікаційної роботи.

6) Оформлення кваліфікаційної роботи.

7) Підготовка відгуку, рецензії та допуск до захисту кваліфікаційної роботи.

5.2.2. Підготовка до захисту, попередній захист та захист

кваліфікаційної роботи.

1. Науковий керівник зі здобувачем вищої освіти оформлює завдання на

виконання кваліфікаційної роботи.

2. Завдання на виконання кваліфікаційної роботи повинне містити план-

графік її виконання, попередньо затверджений випусковою кафедрою.

3. Кваліфікаційна робота складається із:

- титульної сторінки;

- завдання на кваліфікаційну роботу;

- реферату;

- переліку умовних позначень (за потреби);

- змісту;

- вступу;

- основної частини;






- висновків та пропозицій;

- додатків;

- списку використаних джерел.

4. Подання голові екзаменаційної комісії щодо захисту кваліфікаційної

роботи та рецензія на кваліфікаційну роботу додаються.

5. Рекомендований обсяг кваліфікаційної магістерської роботи 70-80

сторінок, бакалаврської кваліфікаційної роботи – 50-60 сторінок (у т.ч. обсяг

таких складових як вступ, висновки та пропозиції – до 5-6 сторінок). До цього

обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Допускається

відхилення в межах ± 10%.

6. Зміст кваліфікаційної роботи визначається її темою. Титульний аркуш є

першою сторінкою кваліфікаційної роботи і оформлюється відповідно до

вимог, установлених Університетом (додаток Б 2).

7. Завдання на кваліфікаційну роботу (додаток Б4) складається здобувачем

разом з науковим керівником (науковим консультантом), підписується ними та

затверджується завідувачем кафедри.

8. В рефераті – до 1 сторінки – зазначається прізвище та ініціали здобувача,

назва кваліфікаційної роботи, основний зміст та результати дослідження.

Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше

зустрічаються у кваліфікаційній роботі) наводяться у називному відмінку.

Кількість ключових слів – 5-7.

9. Реферат повинен бути написаним українською та однією з іноземних мов

(переважно – англійською).

10. Реферат повинен розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими

словами та передувати змісту (зміст та оформлення мають бути ідентичними)

(додаток Б 5). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також

використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік

умовних позначень може бути поданий у вигляді окремого списку, який

розміщують перед змістом, після реферату та списку ключових слів. Перелік

слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у

правій – їх детальне розшифрування. Якщо у кваліфікаційній роботі спеціальні

терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів,

перелік не складають, їхнє розшифрування наводиться у тексті при першому

згадуванні.

11. Зміст – 1-2 сторінки – кваліфікаційної роботи відображається в плані,

розробленому за допомогою наукового керівника. Матеріал роботи має бути

викладено як єдине ціле в логічній послідовності. Зміст (план) розміщують

безпосередньо після переліку умовних позначень, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів,

пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки та пропозиції;

список використаних джерел; додатки. Навпроти кожної позиції

проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення






матеріалу. У вступі зазначається наукове завдання, що потребує вирішення,

ступінь дослідження теми, її актуальність, мету дослідження в обраному

напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет

дослідження. Для кваліфікаційної магістерської роботи елементами вступу є

наукова новизна, практична значущість роботи. Також для цього виду робіт

вказується апробація результатів досліджень – виступи на наукових

конференціях, публікації результатів дослідження. Обсяг вступу не повинен

перевищувати 3-5 сторінки.

12. Зміст основної частини кваліфікаційної роботи викладають за розділами.

Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти. Її наповнення

визначається випусковими кафедрами залежно від специфіки досліджень за

заявленою освітньою програмою.

13. У висновках та пропозиціях містяться підсумки проведеного

дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх

науково-практичного використання.

14. Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань. Власні

пропозиції автора щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта

дослідження повинні кореспондуватися з висновками. У додатках наводяться

допоміжні матеріали: копії документів, витяги із нормативних актів і

документів, звіти, окремі інструкції/положення/правила, результати

соціологічних опитувань, громіздкі таблиці, рисунки тощо.

15. До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є

посилання. Список складається із нормативних актів, нормативних документів,

вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань,

електронних ресурсів. Вимоги до оформлення списку використаних джерел

наведені в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної

та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні

вимоги та правила складання".

16. Кваліфікаційні роботи здобувачів можуть бути захищені української,

англійською або іншою іноземною мовою .

17. Кваліфікаційна робота оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95

"Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила

оформлення".

5.3. Порядок оформлення та затвердження методичних матеріалів

для проведення підсумкової атестації

1. Методичні матеріали для проведення підсумкової атестації (далі -ММПА)

розробляються як окремий документ в паперовій формі для кожної форми

підсумкової атестації за кожною освітньою програмою.

2. ММПА обговорюється і схвалюється на засіданні кафедри, що забезпечує

провадження освітньої діяльності за відповідною спеціальністю в Інституті за






участі членів групи забезпечення спеціальності, рішення про що оформлюється

відповідним протоколом, зберігається на кафедрі Інституту, а її електронна

копія доступна здобувачам освіти за 30 календарних днів до початку

навчального семестру.

3. Відповідальність за забезпечення ММПА за кожною освітньою

програмою несе завідувач кафедри, що забезпечує провадження освітньої

діяльності за відповідною спеціальністю в Інституті.

4. Перед винесенням ММПА на розгляд та затвердження кафедри, надається

електронний варіант документу для погодження з керівником групи

забезпечення освітніх програм відповідної спеціальності Інституту (у частині,

що стосується вимог відповідності освітній програмі).

5. ММПА затверджуються не рідше ніж:

один раз на два роки – для здобувачів вищої освіти освітнього

ступеня «Магістр»;

один раз на чотири роки – для здобувачів вищої освіти

освітнього ступеня «Бакалавр».

5.4. Поточний моніторинг і періодичний перегляд методичних

матеріалів для проведення підсумкової атестації

1. Регулярний моніторинг, перегляд і оновлення ММПА повинні

гарантувати, що надання освітніх послуг є на відповідному рівні, а також

створює сприятливе й ефективне навчальне середовище для студентів.

2. Випускові кафедри (групи забезпечення освітньої програми

спеціальності) повинні проводити щорічний моніторинг і періодичний перегляд

ММПА, щоб гарантувати відповідність сучасним потребам роботодавців та

інших стейкхолдерів.

3. ММПА підлягає обов’язковому перегляду, оновленню та

перезатвердженню за встановленою цим положенням процедурою упродовж

двох місяців з дня:


плану, що стосуються відповідної форми підсумкової атестації;



перегляду і перезатвердження ММПА, зокрема за отриманими від

екзаменаційних комісій, здобувачів вищої освіти та інших стейкхолдерів

побажаннями та зауваженнями.






6. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АКРЕДИТАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ

ПРОГРАМИ

11.1. Загальні положення

1. Контрольні завдання (далі - КЗ) використовуються з метою:

- оцінювання рівня знань студентів при проведення акредитації освітньої

програми;

- перегляду змісту освітніх програм та навчальних дисциплін,

удосконалення організації освітнього процесу.

2. При розробці КЗ може бути використано два варіанти:

Варіант1. КЗ, які створюють за обов’язковими дисциплінами,

передбаченими освітньою програмою (не менше 2-х дисциплін) за кожним

блоком (блок 1 «Загальна підготовка», блок 2 «Галузева підготовка» та блок 3

«Фахова підготовка»);

Варіант 2. Комплексні контрольні завдання (далі – ККЗ), які створюють за

блоками дисциплін (блок 1 «Загальна підготовка», блок 2 «Галузева

підготовка» та блок 3 «Фахова підготовка») (не менше одного ККЗ для кожного

блоку);

3. Відповідальність за розробку КЗ несе випускова кафедра, яка ухвалює

рішення щодо обрання одного з варіантів. Для формування ККЗ долучаються

кафедри за якими закріплені навчальні дисципліни.

4. КЗ розробляються кафедрами Інституту для чого створюється робоча

група або призначається провідний викладач. Розроблені КЗ розглядаються і

затверджуються на засіданні кафедри (Додаток В – В 1).

6.2. Структура і зміст пакетів комплексних контрольних завдань

1. Пакети КЗ включають:

1) Пояснювальну записку, у якій вказуються:

- мета розробки пакета КЗ;

- кількість варіантів завдань, ступінь охоплення ними змісту

дисципліни;

- особливості розробки завдань у варіантах (теоретична і практична

частини, їх структура);

- можливості застосування комп’ютерної техніки;

- час, необхідний на виконання кожного варіанта.

2) Контрольне завдання.

- Кожне завдання ККЗ повинно розпочинатися словами: Визначити

… Обґрунтувати … Проаналізувати … Дати оцінку … тощо. При їх






вирішенні студент повинен продемонструвати творчу розумову

діяльність.

3) Критерії оцінки виконання КЗ. При розробці критеріїв оцінки за

основу необхідно брати повноту і правильність виконання завдань. Крім цього,

необхідно враховувати здатність здобувача:

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних

ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати й оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані

результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал логічно, послідовно.

4) Еталонні відповіді включаються при наявності в практичній частині

завдань у вигляді текстів, задач.

7. РОЗМІЩЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В СИСТЕМІ MOODLE

1. Розробка та розміщення навчально-методичного забезпечення освітньої

програми в системі Moodle здійснюється відповідно до рекомендацій

методичного посібника «Порядок розроблення та розміщення навчально-

методичного забезпечення в системі Moodle».

2. До видів навчально-методичного забезпечення, які можуть розміщуватись

в системах дистанційного навчання відносяться:

- робоча програма навчальної дисципліни;

- інтерактивні (в т.ч. електронні) навчальні посібники;

- лекційні (презентаційні) матеріали у електронному вигляді для режиму

онлайн;

- відеоролики лекцій, записані заздалегідь для режиму офлайн;

- завдання до практичних (лабораторних) робіт в електронному вигляді;

- критерії, засоби і системи контролю якості навчання (наприклад,

автоматизовані тести з питаннями та варіантами відповідей на них. Для

тестування можливо встановлення обмеження часу – таймеру для

виконання тесту);

- додаткові електроні матеріали – книги, презентації, відео та ін.

3. Усі матеріали можуть бути представлені у форматі MS PowerPoint, MS

Word, PDF та ін.

4. Підготовка іншого навчально-методичного забезпечення навчальної

дисципліни може здійснюватися за двома підходами. Перший підхід передбачає

розробку викладачем авторського НМЗ навчальної дисципліни (або окремих

його складових). Другий підхід полягає у використанні вже готових

розроблених курсів, які можуть надавати фінансові, аудиторські, індустріальні






або технологічні компанії. В деяких випадках такі курси передбачають

підтвердження отриманих знань проходженням сертифікації із отриманням

відповідного документу.

5. Необхідною вимогою для використання навчально-методичних

матеріалів освітньої програми є їх наявність на цифровому майданчику, який

повинен працювати 24 години 7 діб на тиждень. Кожен здобувач вищої освіти

повинен мати постійний доступ до таких матеріалів.

6. Навчально-методичні вимоги до змісту дистанційних курсів, порядок

проведення їх експертизи та сертифікації в інститутах Університету додатково

регламентуються Положенням про розробку та сертифікацію дистанційних

курсів в ДВНЗ «Університет банківської справи».






37

Додаток А Шаблон титульної сторінки робочої програма навчальної дисципліни,

що розробляється для студентів одного інституту Університету

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

_____________навчально-науковий інститут

Факультет ________________________

Кафедра ___________________________________________ повна назва кафедри

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Вченою радою ______________інституту

ДВНЗ «Університет банківської справи»

Протокол № ____ від _____ 20__ р.

Голова Вченої ради ______________ _______

РОБОЧА ПРОГРАМА 5

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

код, назва навчальної дисципліни

рівень вищої освіти _____________________________________________________ перший (бакалаврський) / другий (магістерський)

галузь знань ___________________________________________ шифр і назва

спеціальність

освітня програма

спеціалізація

___________________________________________ код і назва

___________________________________________ назва

___________________________________________ назва

статус дисципліни ________________________________________________ обов’язкова / вибіркова /

(місто) - рік

5 Робоча програма навчальної дисципліни розробляється для студентів однієї освітньої програми






38

Розробник(и):

____________________________________________________________________ вказати авторів: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра, e-mail викладача

ПОГОДЖЕНО:

Керівник групи забезпечення

освітньої програми за спеціальністю

_________________________________

підпис, ініціали, прізвище

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою ______________________________

протокол № _____ від ____________________

Завідувач кафедри _______________________

підпис, ініціали, прізвище

Рецензенти:

____________________________________________________________________ ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи

____________________________________________________________________ ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра

Форма навчання денна, заочна (дистанційна)

вибрати необхідне

Семестр ______….. вказати номер семестру згідно навчального плану

Кількість кредитів ECTS 6 вказати кількість згідно навчального плану

Форма підсумкового контролю екзамен / залік / вибрати необхідне

Мова викладання ______________ вказати мову згідно навчального плану

© автор(и), 20__

© ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ

БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ», 20__






39

Продовження додатка А Шаблон титульної сторінки робочої програми навчальної дисципліни,

що є спільною для навчально-наукових інститутів Університету


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова Навчально-методичної ради


___________________ _______________

від _________ 2018 р., протокол № _

РОБОЧА ПРОГРАМА 6

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

назва навчальної дисципліни

підготовки здобувачів вищої освіти

освітній ступінь «_________»

Галузь знань Спеціальність Освітня програма

20__ рік

6 Робоча програма спільної навчальної дисципліни розробляється для студентів декількох освітніх програм

статус дисципліни _______________________________________________ обов’язкова / вибіркова /






40

Розробник(и):

______________________________________ вказати авторів: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра, e-mail викладача

ПОГОДЖЕНО:

Керівники робочих груп за спеціальностями:

___ _____________ код і назва спеціальності

____________ підпис, ініціали, прізвище ___ _____________ код і назва спеціальності

____________ підпис, ініціали, прізвище





РЕКОМЕНДОВАНО:

Вченою Радою ЛННІ

протокол № __ від ______________________

Вченою Радою ХННІ

протокол № __ від ______________________

Вченою Радою ЧННІ

протокол № __ від ______________________

Рецензенти:

____________________________________________________________________ ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи

____________________________________________________________________ ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра

Форма навчання денна, заочна (дистанційна)


Семестр __________.

вказати номер семестру згідно навчального плану

Кількість кредитів ECTS ___________

вказати кількість згідно навчального плану

Форма підсумкового контролю екзамен / залік /


Мова викладання ______________

вказати мову згідно навчального плану

© автор(и), 20__

© ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ

БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ» 20__

Перша та друга сторінки Робочої програми навчальної дисципліни роздруковуються з двох сторін одного аркуша.






41

Продовження додатка А

Зразок змісту

«Робочої програми навчальної дисципліни»

ЗМІСТ

Стор.

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2. ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ

3. ЗАПЛАНОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

4. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

5. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

6. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ






42

Продовження додатка А Шаблон опису навчальної дисципліни

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ННІ_________________________________ (назва навчально-наукового інституту)

Факультет_________________________________________________ Кафедра ___________________________________________________

(назва кафедри)

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна дисципліна ( код і назва дисципліни за навчальним планом )

1. Офіційна назва

освітньої програми

2. Спеціальність

3. Освітній ступінь (бакалавр, магістр)

4. Обсяг дисципліни в

кредитах ECTS 6 кредитів

5. Статус дисципліни (обов’язкова чи вибіркова)

6. Мета вивчення

дисципліни

7. Очікувані результати

навчання

РНД1.

РНД2.

РНД3.

РНД4.

РНД5.

РНД6.

8. Зміст навчальної дисципліни за темами

1.

2.

…

15.

9. Форми поточного та

підсумкового

контролю

10. Мова навчання (українська /англійська/інша)

11. Критерії оцінювання

результатів навчання (Схема накопичення балів по дисципліні, які отримують студенти)

12. Викладач/викладачі (ПІБ, науковий ступінь, вчене звання)

13. Забезпечення (інструменти, обладнання та програмне забезпечення, використання яких передбачає навчальна дисципліна (за потребою))

Опис навчальної дисципліни розробляється окремо для кожної освітньої програми п. 11-13 – затверджується щороку на засіданні відповідної кафедри та оприлюднюються на сайті






43

Продовження додатка А

2. ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ

3. ЗАПЛАНОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Результатами навчання за навчальною дисципліною є:

Таблиця 1

Код Заплановані результати навчання за навчальною дисципліною

РНД 1

РНД 2

РНД 3

РНД 4

РНД5

….

Таблиця 2

Результати навчання за освітньою програмою та за навчальною дисципліною

Результати навчання за освітньою

програмою

Результати навчання за дисципліною (код)*

Код Зміст Знання Уміння Комунікація Автономність та

відповідальність

РН1. РНД 1 РНД 4

РН… РНД 2

...

*Вказується код навчання за навчальною дисципліною

Якщо Робоча програма навчальної дисципліни розробляється для студентів декількох освітніх

програм, то табл. 2 формуються окремо для кожної освітньої програми.






44

4. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

4.1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

4.2. ЗАСОБИ ОЦІНЮВАННЯ

4.3. ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Таблиця 3 Форми контролю результатів навчання студентів за навчальною дисципліною та їх оцінювання

7

Форми контролю

Максимальна кількість балів

Денна


Заочна

(дистанційна)


Поточний контроль:

Підсумковий контроль:

Всього

7 Форми контролю та розподіл балів обираються розробником/розробниками Робочої програми навчальної дисципліни на власний розсуд.






45

Продовження додатка А 5. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Таблиця 4 5.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва теми

Кількість годин

Денна форма Заочна (дистанційна)

форма

Лек

ції

Пр

акти

чн

і

(сем

інар

ські)

зан

ятт

я

Лаб

ор

ато

рн

і

(ко

нта

ктн

і) з

анятт

я

Інд

ивід

уальн

і за

нятт

я

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

сту

ден

та

Лек

ції

Пр

акти

чн

і

(сем

інар

ські)

зан

ятт

я

Інд

ивід

уальн

і за

нятт

я

Зан

ятт

я в

ди

стан

цій

но

му

реж

им

і

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

сту

ден

та

Змістовий модуль 1

Тема 1.

Тема 2.

Тема….

Змістовий модуль 2

Тема….

Тема….

Усього:

Підсумковий контроль: екзамен, залік

Разом: годин

Кредитів 6

5.2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1

Тема 2

…

Тема 15

6. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

6.1. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

6.2. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ В ІНТЕРНЕТ






46

Додаток Б



Факультет ________________________

кафедра ___________________________________

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Директор __________ навчально-

наукового інституту ДВНЗ

«Університет банківської справи»

______________ _______________ (підпис) (ПІБ)

«_______» ______________ 201__ р.

ПАКЕТ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ

ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ

з навчальних дисциплін: _____________

_____________

______________

______________

Освітня програма __________________

Спеціальність: __________________

Освітній ступінь __________________

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри _________________________

протокол № __ від _______201__ р.

Завідувач кафедри

науковий ступінь, вчене звання __________ (ПІБ )

(Місто) - рік






47

Додаток Б1

Кафедра __________________ __________________________

КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ ІСПИТ З ФАХУ

Освітня програма _______________

Спеціальність: __________________

Освітній ступінь __________________

Група №________________________

Студента________________________

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _________

Варіант 1

Тести: Питання: Завдання: Затверджено на засіданні кафедри___________________________ Протокол №____ від „____” ________________ 20____року Завідувач кафедри __________________ ___________________ (підпис) (прізвище та ініціали) Екзаменатор ______________ _________________ ( підпис) (прізвище та ініціали)

Штамп інституту






48

Додаток Б2

ЗРАЗОК БЛАНКУ


ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

_________________НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

Факультет: ______________________________

Кафедра: ______________________________

Спеціальність: 072 ______________________________ Освітня програма: ______________________________

Група: _______ _________ форма навчання

КВАЛІФІКАЦІЙНА

МАГІСТЕРСЬКА (БАКАЛАВРСЬКА) РОБОТА

на тему:

__________________________________________

здобувача вищої освіти _________________________________

Робота допущена до захисту в ЕК

Завідувач кафедри науковий ступінь, вчене звання

___________________ _______________

(ПБ)

Науковий керівник

науковий ступінь, вчене звання

___________________ _______________

(ПБ)

Місто-рік






49

Додаток Б3

ЗРАЗОК ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКУ



ХАРКІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

Факультет: Управління та фінансових технологій

Кафедра: Фінансів, банківської справи та страхування

Спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування Освітня програма: Фінанси, банківська справа та страхування

Група: 23-Ф-м денна форма навчання

КВАЛІФІКАЦІЙНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

здобувача вищої освіти Іванова Володимира Миколайовича

Робота допущена до захисту в ЕК


д.е.н., професор

___________________ Г.М. Азаренкова

Науковий керівник

к.е.н., доцент

___________________ Н.П. Погореленко

м. Харків 2018 р.






50

Додаток Б4



ХАРКІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

Факультет: Управління та фінансових технологій

Кафедра: Фінансів, банківської справи та страхування

Спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування

Освітня програма: Фінанси, банківська справа та страхування

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування (назва кафедри)

доктор економічних наук, професор

(вчений ступінь, вчене звання)

Г.М. Азаренкова (підпис) (ініціали, прізвище)

«08» травня 2018 р.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Здобувачу Склярову Віталію Олександровичу, денної форми навчання, на підготовку кваліфікаційної магістерської роботи на тему: «МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ». Тему затверджено наказом від « 07 » травня 2018 р. № 54-с

Кваліфікаційна магістерська робота виконується на матеріалах: Законів України

«Про основи національної безпеки України», «Про Раду національної безпеки і

оборони України», «Про Національний банк України», «Про банки та

банківську діяльність», Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу

України та інших, періодичних та літературних джерел, статистичної та

фінансової звітності ТОВ «ЕМГ».

План кваліфікаційної магістерської роботи

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ

Розділ 2






51

АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЕМГ»

Розділ 3

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Об’єкт дослідження: процес забезпечення фінансової безпеки суб’єкта

господарювання.

Предмет дослідження: теоретико-методичні та практичні аспекти забезпечення

фінансової безпеки суб’єкта господарювання, шляхи вдосконалення.

Мета кваліфікаційної магістерської роботи: оцінка теоретичного матеріалу з

тематики організації системи фінансової безпеки та можливі напрями

забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання.

Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для

досягнення поставленої мети:

У розділі 1: визначити теoретикo-суттєву характеристику поняття «фінансова

безпека підприємства» та механізму її управління; проаналізувати

закoнoдавствo України з питань регулювання фінансової безпеки підприємства;

визначити систему та методику оцінювання рівня фінансової безпеки

підприємства; провести технікo-екoнoмічну характеристику ТОВ «ЕМГ»;

У розділі 2: оцінити стан організації фінансової безпеки суб’єкта

господарювання; розробити модель прогнозування в оцінці рівня організації

системи фінансової безпеки;

У розділі 3: дослідити напрями покращення рівня організації системи

фінансової безпеки підприємства; розробити рекомендації щодо механізму

управління фінансової безпеки; оцінити ефективність втілення рекомендацій і

пропозицій; оцінити ефективність втілення рекомендацій і пропозицій.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№

з/п

Назва етапів кваліфікаційної магістерської

роботи

Строк виконання

етапів роботи Примітк

а

1 Вибір здобувачем теми кваліфікаційної

магістерської роботи

29.09.2017

2 Затвердження плану і завдання кваліфікаційної

магістерської роботи

29.09.2017

6 Здача кваліфікаційної магістерської

роботи керівнику

15.11.2018






52

7 Підпис кваліфікаційної магістерської

роботи керівника

16.112018-

28.11.2018

8 Підпис кваліфікаційної магістерської

роботи у нормоконтролера

29.11.2018-

06.12.2018

9 Допуск завідувачем кафедри до захисту

кваліфікаційної магістерської роботи

07.12.2018

10 Захист кваліфікаційної магістерської

роботи

17.12.2018-

30.12.2018

Завдання підготував

науковий керівник

______________

Н.П. Погореленко

«08» травня 2018 р.

Завдання одержав

здобувач

____________

В.О.Скляров

«08» травня 2018 р.






53

Додаток Б5 РЕФЕРАТ

НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ «МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» СКЛЯРОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА

Кваліфікаційна магістерська робота містить …. сторінок, …. таблиць, ….

рисунків, список літератури з ….найменувань, …. додатків.

Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають при

побудові механізму забезпечення стабільності банківської системи.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади

формування та удосконалення інструментарію та діагностики системної

стабільності.

Мета кваліфікаційна магістерської роботи полягає в узагальненні

теоретичних основ організації, розкритті діючої практики із забезпечення

стабільності банківської системи, а також пошуку напрямів удосконалення цієї

роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.

Завданнями кваліфікаційної магістерської роботи є:

- дослідити сутність стабільності банківської системи, її методологічні

основи та механізм забезпечення;

- охарактеризувати організаційно-правове забезпечення стабільності

банківської системи;

- систематизувати та провести аналіз індикаторів фінансової стійкості в

Україні;

- провести моніторинг та діагностику показників стабільності банківської

системи України;

- визначити вплив стійкості банків на фінансову стабільність банківської

системи;

- проаналізувати результативність застосування монетарних інструментів

НБУна відповідність щодо досягнення стратегічних орієнтирів;

- надати оцінку фінансової стійкості ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- розробка рекомендацій з вдосконалення макропруденційних

інструментів забезпечення фінансової стабільності;

- оцінити фінансову стійкість ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою

динамічного індикатора.

За результатами дослідження сформульовані теоретичні та практичні

положення, які доведені автором до конкретних пропозицій щодо

вдосконалення системи забезпечення стабільності банківської системи України.






54

Одержані результати можуть бути використаніпри розробці

методичних основ побудови механізму забезпечення стабільності банківської

системи відповідно до вимог міжнародних стандартів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТАБІЛЬНІСТЬ, БАНКІВСЬКА СИСТЕМА,

СТІЙКІСТЬ БАНКІВ, МОНЕТАРНІ ІНСТРУМЕНТИ.






55

Додаток В




Пакет

контрольних завдань /комплексних контрольних завдань

з дисципліни ______________________

блок (загальна, галузева, фахова/предметна підготовка)

освітня програма __________________

спеціальність______________________

освітній ступінь____________________

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри _________________________

протокол № __ від _______201__ р.


науковий ступінь, вчене звання __________






56

Додаток В1




Навчальна дисципліна_______________________

Блок (загальна, галузева, фахова підготовка)

Освітня програма ___________________________

Спеціальність_______________________________

Освітній ступінь_____________________________

Комплексні контрольні завдання

Варіант ___

Тести:

Питання:

Завдання:

Розглянуто затверджено на засіданні кафедри _____________________

Протокол №__________ від “__” ________ 20__р.

Завідувач кафедри __________________ ___________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

Викладач ___________________ ___________________ ( підпис) (прізвище та ініціали)






57

Додаток Д



Факультет ________________________

кафедра ___________________________________

Освітня програма _______________________________________________________________

Спеціальність___________________________________ Семестр________________________ (назва)

Освітній ступінь________________________________________________________________

Навчальна дисципліна ___________________________________________________________

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № __________ Завдання 1

Завдання 2

….

Завдання n

Затверджено на засіданні кафедри_______________________________________________

Протокол №____ від „____” ________________ 20____року

Завідувач кафедри __________________ ___________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор ___________________ ___________________ ( підпис) (прізвище та ініціали)

Перелік завдань (3-5, із зазначенням критеріїв оцінювання за кожне виконане завдання. Загальна оцінка визначається як сума балів за всі завдання). Можливі види завдань: - теоретичне, що потребує повної, ґрунтовної відповіді на питання; - теоретичне/практичне, що потребує короткої відповіді/розрахунку (питання/завдання; задача/приклад; визначення поняття/формули тощо). - відкриті тести*; - закриті тести; - творче/ситуаційне/комплексне; - приклад, вправа; - інші завдання (залежно від специфіки навчальної дисципліни та рішення кафедри щодо переліку завдань екзаменаційних білетів). Максимальна сума балів – 50.

* кількість тестових завдань визначає викладач із врахуванням складності завдань в цілому за екзаменаційним

білетом та орієнтовним часом на відповіді

Documents

ДВНЗ «Університет банківськоїubs.edu.ua/images/ProNMZ2019.pdf · 5. Навчально-методичне забезпечення освітньої програми