БЕЗПЕКА ПРАЦІУ М ІН ІС Т Е Р С Т В А Х І В ІД О М С Т В А Х

Дані про індивідуальні та колективні дози опромінення є одним з основних показників рівня оптимізації радіаційного захисту працівників та радіаційної безпеки джерел іонізуючого випромінювання.

Передаварійна діагностика ергатичних систем є закінченою методичною розробкою і може бути використана у будь-яких галузях промисловості.

*Першим,хто угледів пожежу, був дванадцятирічний школяр Сашко Чернявський. Повідомивши свого батька, хлопчик кинувся на ферму відв’язувати корів.

Чи має право керувати заводом працівник, якого на очах у підлеглих міліція примусово виводить із кабінету і везе в спецавтомобілі у прокуратуру?

Енергети ки п р о п о н ую тьГалузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви­

робничого середовища на підприємствах Міненерго включає нор­мативно-правове забезпечення, організаційні заходи, наукові до­слідження, використання досвіду в галузі охорони праці.

В період активного функціонування галузевого фонду охорони праці (1994-1996 рр.) в Міненерго було здійснено розробки та орга­нізовано виробництво необхідних засобів індивідуального захисту, які до цього не випускалися в Україні, розпочато реконструкцію систем вентиляції, утилізацію небезпечних речовин на електростан­ціях та підстанціях, здійснювалися перегляд та розробка нових нор­мативних документів, проводилася атестація робочих місць.

Після прийняття та введення в дію 20 лютого 1997 р. змін до За­кону України «Про систему оподаткування» надходження коштів у галузевий фонд припинилися. З метою підвищення рівня безпеки виробництва та впровадження заходів з охорони праці, підтримки прикладних наукових досліджень Міненерго внесло у Верховну Раду України проект доповнень до ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування». До вже на­явних 19 пунктів статті 14 «Загальнодержавні податки та збір (обо­в'язкові платежі)» пропонується додати ще два, які стосуються збо­ру в галузевий фонд охорони праці Міненерго України та збору в позабюджетні фонди розвитку науки і техніки.

П рийнято га л у з е в у п р о гр а м уТорік Державна адміністрація залізничного транспорту України

прийняла галузеву програму «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті України на 1997—2006 роки», оскільки проблема екологічної безпеки є дуже актуальною.

За даними вчених, тільки сумарний викид токсичних речовин під час аварій на залізничному транспорті країн — членів Організації співро­бітництва залізниць у 1995—1996 рр. становив майже 13 тис. т.

Вчені констатують, що ми є свідками зародження нових напрямів — екологізації транспортних процесів, перебудови технологій, які по­винні привести до зменшення шкідливого впливу на навколишнє се­редовище. Хоча варто визнати, що бажання змін на краще не зав­жди співпадає з можливостями.

П олегш и ти п рац ю м е ха н іза то р івУкраїнський науково-виробничий інженерний центр з охорони праці

в сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці» Міністерства агропромислового комплексу України на виконання Національної про­грами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого сере­довища на 1996—2000 рр. розробив проект комплексної міжгалу­зевої програми створення безпечних і комфортних умов праці ме­ханізаторів сільськогосподарського виробництва. Проект програми був розглянутий 12 серпня 1997 р. на нараді в Міністерстві промис­лової політики. У вересні комплексна міжгалузева програма з ура­хуванням пропозицій та зауважень була затверджена.

Програма передбачає розробку і уточнення гранично допусти­мих та оптимальних рівнів параметрів виробничого середовища; об­грунтування вихідних вимог до неї; конструювання та організацію спеціалізованого виробництва технічних заходів забезпечення ком­фортних умов праці; розробку та організацію спеціалізованого ви­робництва засобів автоматизації контролю та управління машинами і технологічними процесами; підвищення безпеки обслуговування та ремонту машин і устаткування.

Намічено конкретні заходи, які дають можливість поліпшити якість навчання та періодичного інформаційного забезпечення механізаторівз питань безпечного обслуговування сільськогосподарських машин.

4. Зам. № 0166801 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 Щт

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Я Д Е Р Н А Б Е З П Е К А

Радіац перо

захистАЕС

Майже 50% усієї електроенергії в країні виробляється на атомних елек­тростанціях. Проблеми ядерної енергетики цікавлять не тільки фахівців, але й широке коло читачів журналу. Ми запропонували заступнику на­чальника Д ерж атом інспекції М. БЕРЕЖ Н О М У розповісти про ядерну безпеку і стан охорони праці в галузі.

Ядерна безпека діючих в Україні блоків атом­них електростанцій (А Е С ) і дослідницьких реак­торів, що були збудовані у колишньому Радянсь­кому Со ю зі, уважно вивчалась не тільки національ­ними, але й міжнародними експертами. В Україні на А Е С експлуатуються чотири різновиди реактор- них установок:

реакторні установки типу РБМК на першому та третьому блоках Чорнобильської А Е С , які не ма­ють захисної оболонки (як і реакторна установка четвертого блоку);

дві реакторні установки типу ВВЕР-440 на пер­шому і другом у блоках Рівненської А ЕС ;

дві реакторні установки типу ВВЕР-1000 на пер­шому і другому блоках Південно-Української А ЕС - реактори «малої серії», що передували появі серій­них реакторів ВВЕР-1000;

дев'ять серійних реакторних установок типу ВВЕР-1000 на 1 -6 блоках Запорізької, третьом у блоці Південно-Української, третьому блоці Рівнен­ської і першому блоці Хмельницької А ЕС .

Всі 14 діючих блоків А ЕС відповідно до ст. 89 За­кону України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» до 2000 р. повинні отримати ліцензії регулю ­ючого органу на постійну експлу­атацію. Враховуючи, що в колиш­ньому Радянському Сою зі не про­водився повномасштабний аналіз безпеки блоків А Е С , необхідною умовою отримання цієї ліцензії є надання звітів з аналізу безпеки в регулюючий орган. Ні в кого не­має сумнівів у необхідності вико­нання цієї роботи, і на окремих блоках А ЕС вона почалася, хоч і з запізненням.

Одночасно з проведенням ро­біт з оцінки безпеки блоків А ЕС для отримання ліцензій на постійну їх експлуатацію необхідно викона­ти ще ряд важливих для безпеки робіт, перелік яких був визначений на основі досвіду експлуатації ще в колишньому СРСР, а потім пере­глядався й уточнювався у 1994 р.

Держкоматом ом і Держатомнаглядом України. Всі роботи із цього переліку увійшли до «Програми підвищення безпеки діючих блоків з реакторами ВВЕР-1000, 440», встановлені пріоритети і терміни їх виконання.

Економічне становище в Україні спричинило гост­рий дефіцит фінансових та матеріальних ресурсів, зокрем а у галузі ядерної енергетики. Значною мірою це позначилось і на виконанні «Програми підвищення безпеки...».

Однією із складових безпечної експлуатації А ЕС є показник стану радіаційного захисту, який харак­теризується рівнем опромінення персоналу. Дані про індивідуальні та колективні дози опромінення є одним з основних показників рівня оптимізації раді­аційного захисту працівників та радіаційної безпеки джерел іонізуючого випромінювання. Тому адміні­страція А Е С зобов'язана забезпечувати облік доз опромінення персоналу, розробляти та впроваджу­вати заходи щодо їх зниження.

На сьогодні в Україні граничне значення допусти­мої індивідуальної дози опромінення персоналу ви­значається Н Р Б-76/87 і дорівнює 5 сЗв (або

Схема розташування підприємств ядерно-енергетичної галузі.

26 * ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

0,05 бера) на рік. Але з метою зниження дозового навантаження на персонал до якомога нижчого рівня та більш жорсткого контролю за ситуацією, що складається з радіаційним захистом на станці­ях, для кожної А ЕС України з урахуванням існуючої радіаційної обстановки та досягнутого рівня техно­логії і організації робіт встановлюються власні конт­рольні рівні. У звітному році контрольні рівні на А ЕС дорівнювали: на Рівненській - 4 с З в / р ік ; Запо­різькій — 2 с З в / р ік для ж інок до 40 років та4 с З в / р ік для реш ти персоналу; П івденно-Ук­раїнській — 4,8 сЗв/р ік; Хмельницькій — 3,5 сЗв/р ік; Чорнобильській - 2 с З в /р ік для персоналу, який отримав потенціально небезпечну дозу опромінен­ня (вище 10 сЗв) у 1986-1988 р р ., та 4 сЗв для решти персоналу.

Контроль за опроміненням працівників А Е С У к­раїни включає:

індивідуальний контроль за дозою зовнішнього опромінення з використанням одного або кількох індивідуальних дозиметрів (контроль здійснюється з періодичністю один раз на місяць у підрозділах, де існує ймовірність отримати дозу опромінення вищу ніж 1,5 сЗ в /р ік та один раз на квартал для персо­налу тих підрозділів, які не пов'язані з радіаційно небезпечними роботами);

індивідуальний контроль за надходженням та вмістом радіонуклідів в організмі або в окремому критичному органі людини (контроль здійснюється методом прямого вимірювання гамма-випроміню­вання людини з періодичністю один раз на рік);

контроль за зовнішнім забрудненням шкірного покриву тіла, засобів індивідуального захисту та ефективністю їх дезактивації;

розрахунок дози опромінення, поглинутої криш­таликом ока при проведенні робіт у високих полях слабопроникаючого випромінювання;

розрахунок колективних доз опромінення пер­соналу.

На підставі аналізу звітів про радіаційну безпеку, отриманих з А ЕС , можна зробити висновок, що ве­личини індивідуальних доз опромінення працівників на усіх станціях не перевищували у 1996-1997 рр. як дозові м еж і опромінення, так і контрольний рівень. Індивідуальні дози опромінення більшості персоналу (9 0 -9 7 % ) на А Е С країни не перевищу­ють 0,1—0,5 с З в /р ік . Таке дозове навантаження відповідає розподілу річних доз опромінення пер­соналу на А ЕС Європи.

Частина осіб, у яких рівень річної ефективної дози опромінення перевищує 1,5 сЗ в /р ік , складає: на Хмельницькій А ЕС — 0,62% , Запорізькій — 1,5%, Рівненській — 3% , Південно-Українській - 5 ,9 % , Чорнобильській А Е С — понад 10% загальної кіль­кості персоналу на кожній А ЕС відповідно.

Найбільш критичними за дозами індивідуального опромінення вважаються професії операторів реак- торних цехів, слюсарів ремонтних цехів, дефекто- скопістів лабораторії металів, чергових дозим ет- ристів, робітників ремонтно-будівельних цехів, дез- активаторників, слюсарів та електрозварників цеху централізованого ремонту.

Основними дозоутворю ю чим и операціями на А Е С є ремонтні роботи на парогенераторах, арма­

турі, насосах при проведенні планово-попереджу­вальних робіт (ППР); транспортно-технологічні опе­рації з внутрішньокорпусними установками; відвіду­вання гермозони для усунення порушень у роботі обладнання; ревізія, ремонт та дефектоскопія тру­бопроводів першого контуру.

У табл. 1 наведені значення колективних доз оп­ромінення відносно кількості реакторів, що експлуа­туються на А Е С . Це співвідношення в усьому світі використовується як радіологічний індикатор стану радіаційного захисту. Як видно з наведених даних, Запорізька та Рівненська А ЕС можуть конкурувати за цим показником із закордонними А ЕС .

Таблиця 1Відносні величини колективних доз опромінення

персоналу АЕС (Злюд)

Назва АЕС Типреактора S , сЗв

Л Ю Д /

Чорнобильська РБМК 1683,13Рівненська ВВЕР 163,86Хмельницька ВВЕР 464,31Південно-Українська ВВЕР 388,21Запорізька ВВЕР 116,75Середня для А ЕС Європи PW R,BW R 180,0Середня для А ЕС Америки PW R.B W R 196,0

Левову частку колективної дози опромінення працюючі на А ЕС отримують під час планових та непланових ремонтів. Для різних станцій в Україні вона складає від 45 до 85% усієї колективної дози.

Контроль за вмістом радіонуклідів у організмі робітників станцій показав, що основний «вклад» у дозу внутрішнього опромінення дають Cs-137 та Со-60. Радіонукліди надходять до організму працю­ючих пероральним шляхом. Динаміка надходження залежить від мікроклімату на робочому місці, ха­рактеру та обсягу виконуваних робіт.

Аналіз даних щодо вмісту радіонуклідів в ор­ганізмі працюючих на А Е С показав, що найбільшу кількість радіонуклідів та більш різноманітний їх склад мали працівники цехів централізованого ре­монту та реакторного, які брали безпосередню участь у ремонтних операціях та перевантаженні палива.

У 1996 р. в організмі працюючих на А Е С У к ­раїни не було зареєстровано перевищення допус­тимого рівня вмісту радіонуклідів станційного по­ходження.

Оцінка річного інгаляційного надходження аль- фа-активних ізотопів для працюючих на усіх А ЕС у середньому не перевищувала 0,01 межі річного надходження, а сформована цим надходженням доза дуже незначна порівняно з дозою зовнішньо­го опромінення.

Колективні дози опромінення персоналу є одним із основних показників реалізації принципів A LA R A на А ЕС , оскільки зменшення цих доз (при умові не- перевищення контрольних рівнів індивідуальних доз опромінення) свідчить про процес оптимізації радіа­ційного захисту персоналу на А ЕС .

Поряд з ци*> у світовій практиці одним з показ­

4* ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Відношення щорічної колективної дози опромінення персоналу АЕС до кількості електроенергії, виробленої за рік

Таблиця 2

Б , сЗв/МВтЛ Ю Д . ' '

ЗАЕС ПУАЕС РАЕС ХАЕС ЧАЕС РУ/Й В У/йБез урахування колективної дози за ППР 0,045 0,327 0,211 0,208 - - _

Загальна колективна доза 0,148 0,604

ників оптимізації радіаційного захисту персоналу А ЕС є відношення щорічної колективної дози опро­мінення до кількості виробленої електроенергії у звітному році. У табл. 2 ці показники порівнюються з аналогічними закордонними даними.

Як видно з таблиці, найбільший показник відно­шення колективної дози до виробленої електро­енергії має Чорнобильська А Е С . Перш за все це обумовлено тим, що колективна доза опромінення персоналу ЧАЕС складається з колективної дози без­посередньо персоналу станції та персоналу об'єкта «Укриття», що суттєво впливає на величини усіх по­казників щодо радіаційного захисту персоналу ЧАЕС. На підставі матеріалів, які надійшли до адміністрації ядерного регулювання М інекобезпеки (А Я Р) у1996 р. з Чорнобильської А ЕС , важко визначити ре­альний стан радіаційного захисту персоналу працю­ючих блоків. Враховуючи цей факт, для більш чіткої роботи, адміністрації Ч А ЕС треба робити окремі звіти про стан радіаційного захисту основного і при- командированого персоналу А ЕС , а також основно­

0,365 0,844 2,545 0,32 0,594

го і прикомандированого персоналу об'єкта «Укрит­тя». Це питання можна пов'язати з оформленням ліцензії на експлуатацію об'єкта «Укриття».

На підставі аналізу звітів про радіаційну безпеку А ЕС можна зробити деякі висновки.

Індивідуальні дози опромінення персоналу на всіх А ЕС у 1996—1997 рр. не перевищували допустимих рівнів і мали тенденцію до зниження. Для більшості персоналу значення індивідуальних річних доз зна­ходяться в інтервалі 0,1—0,7 сЗв в основному за ра­хунок зовнішнього опромінення. Нейтронне опро­мінення не перевищує 1% величини зовнішнього опромінення. Надходження радіонуклідів станційно­го походження в організм працюючих мінімальне і не має суттєвого впливу на формування індивіду­альних доз опромінення персоналу.

Радіаційний захист на А Е С України в цілому за­довільний. Але ще не всі резерви використані щодо підвищення його ефективності при виконанні плано- во-попереджувальних ремонтів, які ф орм ую ть до 85% колективної дози опромінення.

Н А У К А - В И Р О Б Н И Ц Т В У

ПЕРЕДАВАРІЙНА ДІАГНОСТИКА ЕРГАТИЧНИХ СИСТЕМ

Процес розвитку техносфери сповнений супе­речностей. Безперервне удосконалення технічних систем, нерівномірність розвитку окремих їх час­тин, розширення функціональної спрямованості та перерозподіл функцій у системі «людина—машина», чи ергатичній системі базується на технічних, соці­альних, економічних та інших суперечностях, що становлять основу розвитку суспільства. Важливою особливістю цього процесу є небезпека, на яку на­ражається суспільство, окремі його структури чи конкретні індивіди внаслідок взаємодії з об'єктами техносфери. Основу цієї небезпеки становлять не­штатні, аварійні ситуації, які можуть виникнути з тим чи іншим ступенем вірогідності у будь-яких ергатич- них системах, незалежно від їх складності та ф унк­ціональної належності.

Задачу запобігання аваріям в ергатичних систе­мах можна розглядати у двох взаємодоповнюючих напрямах: запобіжної, чи передаварійної діагности­ки системи з превентивним усуненням причин аварії та післяаварійних робіт з метою мінімізації шкоди і забезпечення післяаварійного режиму експлуатації системи.

В основі методики передаварійної діагностики ер-

гатичних систем лежать об'єктивні закони роз­витку технічних систем, відповідно до яких вони функціоную ть як у нормальному режимі, так і в аварійній ситуа­ції.

М етодика перед­аварійної діагностики передбачає системний аналіз технічного о б ’єкта та оператора з метою ви­явлення найбільш вірогідних аварійнонебезпечних зон, режимів роботи для наступної корекції чи мо­дифікації.

В основі аналітичного дослідження лежать пошук і розв'язання технічних суперечностей між конфлік­туючими парами елементів, вузлів, підсистем, у тому числі й оператора, системи в цілому та над- системи, які призводять до виникнення аварійних си­туацій. Під технічною суперечністю треба розуміти взаємовиключні вимоги, що висуваються до взає­модіючих частин системи і виникають внаслідок не­рівномірності їх розвитку на різних етапах експлуа-

28 І ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Структуризація ергатичної системи за N конфліктуючих пар

Побудова ф ункціональної діаграми ісікави

і = і + 1 Функціональний аналіз системи

( і = і. 1.....Ы)

Розв’язання прямої задачі підвищення

ідеальності /-Ї конфліктуючої пари

( - )

( * )

Р Е З У Л Ь Т А Т

база даних за типовими ресурсами та небезпечними зонами

Розв’язання оберненої задачі

зниження ідеальності /-Ї конфліктуючої пари

i< N

П Р Я М И Й ІПаспортизація та

використання ресурсів системи

-\ Р Е З У Л Ь Т А Т З В О Р О Т Н И Й |

база знань«Інформаціїфонди(прийоми,ефекти,стандарти)»

база даних за типовими способами посилення шкідливих

( 1 )

Р О З В ’Я З А Н Н Я

і = N

висновок

ефектів

ефектів заПошук шляхів

І! ЦІННИМ Идами ( 2 ) шкідливого ефекту

база даних за типовими засобами маскування шкідливих ефектів

база знань «Інформа­ційні фонди (прийоми, ефекти, стандарти)»

Усуненняшкідливих

ефектівалгоритм

розв'язання технічних задач

Маскушкідлив

вання их явищ

1Г1 Р Е З У Л Ь Т А Т 1 | З В О Р О Т Н И Й І

Блок-схема реалізації м е то ду передаварійної діагно сти ки ергатичних си сте м .

тації цієї системи. Наприклад, нерівномірність роз­витку функцій управління та виконання в системі призводить до виникнення суперечності між ритмі­кою прямих і зворотних зв'язків в управлінні техно­логічним процесом, що в свою чергу є потенцій­ною причиною аварійної ситуації.

Функціональний аналіз ергатичної системи здійс­нюється за допомогою причинно-наслідкової діагра­ми Ісікави, яка дає можливість виявити небезпечні фактори та ефекти в системі і надсистемі, а також виділити конфліктуючі пари елементів, вузлів, час­тин і сформулювати головні технічні суперечності для цих пар.

Розв'язання суперечності в конфліктуючій парі елементів за прямим формулю ванням завдання «Усунути виявлену суперечність» дає можливість використати алгоритм розв'язання технічних задач і одержати при цьому деякі принципово нові рішен­

ня щодо запобігання аварійним ситуаціям в ергатич­них системах.

Проте частіше причини аварійних ситуацій неоче­видні, а самі аварії є результатом поєднання кількох причин. Це утруднює прогнозування аварійних ситу­ацій. Розв'язання таких задач методом передаварій- ної діагностики пов'язане з використанням так звано­го «диверсійного» підходу. Суть його полягає у роз­в'язанні «оберненої» задачі, постановка якої пов'язана з умовами руйнування системи. Вона спрямована на виявлення прихованих причинно-наслідкових зв'язків між окремими частинами ергатичної системи, вклю­чаючи людину як її складову частину, використання ресурсів системи, в т. ч. неявних, пошук шляхів поси­лення конфліктної ситуації та одержання як результа­ту рішення типу «як зруйнувати систему». Використо­вуючи інформацію про механізм руйнування систе­ми, за допомогою існуючого алгоритму розв'язання

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 » 29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

технічних задач можна одержати кінцевий резуль­тат — структуру системи, яка робить неможливим входження її в конкретний аварійний режим.

Особливість методики полягає у використанні ве­ликих масивів аналітичних даних, що групуються в бази даних і є специфічними для систем різного функ­ціонального призначення. Практика підтверджує, що такі бази даних можна цілком уніфікувати для окре­мих галузей промисловості або для груп спорідне­них систем.

Номенклатура баз даних, які використовуються в методиці, включає: типові помилки на різних ета­пах розвитку системи; типові небезпечні зони сис­теми, включаючи надсистему; типові способи шкід­ливого впливу на систему (безпосередні та опосе­редковані); типові результати шкідливої дії на частини ергатичної системи; ресурси системи, що забезпечують появу шкідливих ефектів; типові при­чини появи шкідливих ефектів у системах; типові способи посилення шкідливих ефектів; типові засо­би «маскування» шкідливих явищ у системах зада­ної конфігурації.

Правильне формування баз даних для методики передаварійної дігностики є основою її ефективного застосування. Треба відзначити, що в більшості га­лузей промисловості таких баз даних зараз немає. Для окремих галузей людської діяльності, таких, як космос, оборонна промисловість тощо, їх створен­ням займалися відповідні наукові організації в ко­лишньому С РС Р. В Україні необхідно створювати такі бази даних заново.

Методика передаварійної діагностики містить по­тужний механізм реконструкції системи — алгоритм розв'язання технічних задач і базу знань «Інформа­ційний фонд для розв'язання технічних суперечнос­тей у системах (прийоми розв'язання технічних су­перечностей, банк даних за фізичними, хімічними та ін. ефектами, стандарти для розв'язання техніч­них задач)». Тому методика є конструктивною , тобто дає можливість одержати не тільки рекомен­дації, але й нові технічні вирішення, що унеможлив­люють появу небажаних ефектів і шкідливих явищ у системі, яка вивчається. Алгоритм розв'язання тех­нічних задач має своїм прототипом відомий альт- шуллерівський АРІЗ-85-В*, розширений за рахунок максимального використання методів регулювання структури технічних систем.

Прикладом використання методики передаварій­ної діагностики ергатичних систем є задача про ава­рійне руйнування електрошлакоплавильної печі у киснево-конвертерному цеху одного з найбільших металургійних комбінатів України.

Електрошлакоплавильна піч періодичної дії має подову яму для стікання тугоплавких малорухомих металів внаслідок рафінування шлаку. Фактичний рівень металу в подовій ямі не контролюється і не­відомий. Якщо він досягає рівня стінових водоохо- лодних панелей печі, нижня частина яких знахо­диться на рівні подини, панелі проплавляються, і виникає вибухонебезпечна ситуація. Подібний ви­бух — явище непередбачуване. Вірогідність його виникнення особливо велика при інтенсивному ре­жимі використання печі або в тих випадках, коли хімічний склад завантаж уваного м атеріалу зм і­нюється в широкому діапазоні, і швидкість накопи­чення металу в подовій ямі неможливо прогнозу­вати. Внаслідок вибуху піч, як правило, руйнуєть­ся. Це призводить до тяжких травм, каліцтва, а іноді й до загибелі людей.

Вирішення проблеми можливе через створення системи контролю рівня металу у подовій ямі опо­середкованими методами за відбитою ультразвуко­вою чи високочастотною хвилею, з допомогою дат­чиків, які розміщуються по периметру печі. Вартість системи контролю - кількасот тисяч доларів, а надійність - відносно невисока.

Використаємо метод передаварійної діагностики технічної системи.

Діаграма Ісікави для цієї технічної системи дає можливість виділити основні конфліктуючі пари її частин, які підлягають функціональному аналізові. Як одну з конфліктуючих пар вибрано пару «холо­дильник — високотемпературні важкі донні метали», контакт між якими може призвести до вибуху.

Формулю вання технічної суперечності: рідкий метал повинен постійно накопичуватися в печі, щоб відбувався процес рафінування синтетичного шла­ку, проте шар рідкого металу не повинен досягати рівня холодильника.

Ресурси системи, які мають адекватне функціо­нальне навантаження: шлакова льотка, футеровка подини, шлак.

Оптимальне вирішення проблеми було знайдено за алгоритмом розв'язання оберненої задачі: ство­рити умови для неминучого зруйнування печі вибу­хом при контакті рідкого металу з холодильником. Цього можна досягти, усунувши подову яму з кон­струкції печі і піднявши шлакову льотку вище ниж­нього рівня холодильника. У цьому випадку метал, який зібрався на подині, вже на початку плавки зра­зу вступить у контакт з холодильником і створить вибухонебезпечну ситуацію. Це так званий критич­ний результат — абсолютно нероботоздатна піч.

Створивши абсолютний механізм руйнування об'єкта за допом огою оберненої задачі, можна розв'язати пряму задачу: як усунути дію цього ме­ханізму. Рішення можна прийняти, використовуючи базу знань «Інформаційний фонд. Правила розв'я­зання технічної суперечності у просторі». Треба розташувати за висотою рівень шлакової льотки і нижньої частини холодильника так, щоб перший був нижчий за другий. У цьому разі рідкий метал, що збирається у подовій ямі, ніколи не доторкнеться до холодильника і не створить аварійної ситуації за цією ознакою. Режим роботи печі при цьому не змінюється.

Реалізація такого вирішення пов'язана з пере­міщенням рівня шлакової льотки печі на 100 мм нижче від проектного. Вартість реалізації такого ви­рішення у багато разів менша від усіх інших запро­понованих варіантів, а ефективність — 100%.

Передаварійна діагностика ергатичних систем є закінченою методичною розробкою і може бути використана у будь-яких галузях промисловості, де існують інформаційні бази даних, як прогнозуюча аварійна систем а, що дає можливість одержати технічні рішення, які повністю усувають можливість виникнення аварії. У перспективі можливе створен­ня програмного продукту — машинної версії мето­дики, що дасть можливість різко збільшити її еф ек­тивність і зробити доступною для широкого кола користувачів.

В. В О Л О Ш И Н ,докт. техн. наук,

п р оф есо р(Приазовський державний технічний університет)

*Альтшуллер Г. С . Найти и д ею .- Новосибирск: Наука, 1991. 225 с.

____ ________________________ЗО < ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Т Р И Б У Н А Д Ш Р Ж Ш С П Е К Т О Р А

Можна нерідко почути думку, в тому числі й від спеціалістів

наглядових служб, що недоліки в реалізації державної політики в га­лузі охорони праці трапляються дуж е часто через те, що ще над­то недосконалі, а часом і супе­речливі законодавчі акти. Так, де­які з них хибують на різночитан­ня, неточність формулювань, що утруднює нашу роботу.

Все це так, проте серйозні претензії ми повинні висунути в першу чергу до самих сеое: за­конодавчі акти, які вже прийняті і якими керує­мося в щ о­денній роботі, не завжди і не всіма сумлінно виконуються. В цьому незапе­речні недоліки й наглядових служб: держава доручила їм не тільки пильно стежити за виконан­ням вимог законодавства з питань безпечної життєдіяльності насе­лення, виявляти на місцях і класти їм край (прав для цього дано до­статньо), але й надавати постійну й істотну допомогу в налагодженні на підконтрольних підприємствах і в організаціях дійової системи уп­равління служ бою охорони праці.

Про це йшлося і на розшире­ному засіданні ради теруправлін- ня Комітету по нагляду за охоро­ною праці по Сумській області, яке обговорило результати робо­ти наглядових служб у першому півріччі 1997 р. В його роботі взяв участь і виступив заступник голо­ви Комітету по нагляду за охоро­ною праці А . Сазонов. Учасники засідання у своїх виступах крити­кували не стільки керівників під­приємств та організацій, де вияв­лено порушення, а перш за все аналізували власні недоліки. А їх, чого приховувати, ще немало. Серйозним приводом для такої самокритики оуло й рішення ко­легії Держнаглядохоронпраці від 16 липня 1997 р ., у якому серед інших піддано критиці й теруправ- ління по Сумській області.

Не можна сказати, що інспек­торський склад теруправління від­сиджувався в рооочих кабінетах, рідко бував на підконтрольних під­приємствах і в організаціях, гнув спину над складанням різних дові­док та звітів, на що наша служба досить-таки хибує. Було проведе­но 99 комплексних перевірок, ці­льових - 489, оперативних - 1585. Ними було охоплено 989 підпри­ємств та організацій області. А от ефективність їх ще невисока, хоча виявлено понад 24,5 тис. пору­

шень нормативних актів про охо­рону праці, призупинялася робо­та майже 2 тис. одиниць машин, устаткування та окремих об'єктів, накладено штрафи на 389 посадо­вих осіб. Але є й інший бік справи.

За результатами комплексних перевірок тільки на 4 підприємства (з 989) накладено штрафи, а в органи прокуратури надіслано лише одне подання про притягнен­ня до відповідальності посадової особи. Та й окремі показники на-

щенка, в Краснопільському між- лісгоспі, де стався нещасний ви­падок зі смертельним наслідком з трактористом М. Гончаренком. Виявлено й два приховані нещасні випадки в птахорадгоспі «Мирний» Краснопільського району.

Т ому ми тепер особливу увагу звертаємо на виконавчу дис­

ципліну, в першу чергу — началь­ників інспекцій та їх заступників. Було видано наказ № 5 від 5 серп­ня 1997 р ., в якому передбачено

додаткові захо­ди щодо змен­шення недоліків в роботі інспек­торського скла­ду та теруправ­ління в цілому. Зокрема, згідно з регіональною програмою пе­ред керівниками

підконтрольних підприємств та організацій поставлено вимогу проводити, починаючи з 1 серпня1997 р ., щотижневий аналіз ста­ну охорони праці з участю пред­ставників служб охорони праці ви­конавчих органів місцевої влади, держнагляду за охороною праці та профспілкових організацій. Для уникнення паралелізму при вико­нанні комплексних та групових об­стежень їх графіки тепер склада­ються щомісячно з обов'язковим поданням копії в теруправління. За результатами комплексних обсте­жень проводимо обов'язкове за­слуховування на засіданнях ради теруправління керівників тих під­приємств та організацій, де допу­щено високий рівень аварій та ви­робничого травматизму. І не тіль­ки заслуховуєм о, але й даємо принципову оцінку, неухильно до­держуючись Закону України «Про охорону праці» та інших директив­них документів з цього питання. Матеріали таких звітів в обов'яз­ковому порядку маємо намір пе­редавати в районні та обласну дер­жавні адміністрації й оформляти у вигляді подань до районних та об­ласної прокуратури.

Цілком зрозуміло, що до ін­спекторського складу наглядової служ би області висуватимуться підвищені вимоги, враховуючи су­ворі стягнення з тих, хто, йдучи на повідку недбалих господар­ників, приховує їх негарні діла під час спецрозслідування нещасних випадків зі смертельними наслід­ками.

В. Т А Р А С Е Н К О ,начальник

територіального управління Держ наглядохоронпраці

по Сум ській області

КРИТИКУ ВРАХУВАЛИ, ПРАЦЮЄМОглядової і контрольно-профілак­тичної роботи на одного інспек­тора виявилися значно нижчими, ніж середні по Держнаглядохо­ронпраці.

У п. 4 постанови Кабінету Мі­ністрів України від 15 липня 1997 р. N° 750 «Про додаткові заходи щодо поліпшення роботи з питань охорони праці на виробництві» за­писано: «За підсумками перевірок приймати рішення про доцільність дальшого перебування на посадах керівників підприємств та їх за­ступників». Таке ж формулюван­ня є і в рішенні засідання Націо­нальної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Ка­бінеті Міністрів України від 10 лип­ня 1997 р. Ми ж цього не доби­ваємося, виявляючи часом без­принципність.

Т рапляється, наприклад, що фак­ти нещасних випадків просто

приховуються від розслідування та обліку. А буває ще й гірше. Про нещасний випадок інспектори ді­знаються з повідомлень родичів чи знайомих потерпілих. Інколи ма­теріали спеціальних розслідувань після їх розгляду на засіданні ради теруправління повертаю ться на повторне дорозслідування, бо ко­місія з спецрозслідування не вра­хувала всіх обставин нещасного випадку, пішла на повідку керів­ників підприємств та організацій, які намагалися вину за загибель людини перекласти на самого по­терпілого, щоб уникнути відпові­дальності й чималих матеріальних витрат на відшкодування шкоди сім ї потерпілого.

Так, зокрема, й сталося в КСП «Полісся» Ямпільського району, де загинув електрик О . Гончаров, в АТ «Сумипроект» після загибелі співробітника цієї організації В. Ф е-

ЩгОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 Р 31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Т Р И Б У Н А Д С Р Ж ІН С П Е К Т О Р А

Згідно з Положенням про проведення планово-запобіжно­го ремонту та технічної експлуатації виробничих будівель і споруд підприємств промисловості та будматеріалів на всіх підприємствах незалежно від форм власності повинно бути організовано систематичне стеження за технічним станом і експлуатацією будівель та споруд, забезпечення їх збере­ження шляхом належного догляду за ними, своєчасного та якісного виконання ремонту.

Зазначене Положення передба­чає правила експлуатації та ре­монту виробничих будівель з усі­

ма будівельними конструкціями, санітарно-технічним облаштуван­ням, вертикальне планування те­риторії та автомобільних доріг підприємства, комунікацій водо­проводу і каналізації, теплогазо- постачання та інших споруд.

Згідно з цим Положенням бу­дівлі та споруди повинні не рідше двох разів на рік (весною та во­сени) підлягати технічним оглядам, які проводяться комісією, призна­ченою керівником підприємства. Результати огляду повинні оформ­люватися актом, у якому зазна­чаються заходи та терміни для усунення виявлених дефектів.

Всі технічні та техніко-еконо- мічні відомості про будівлі після їх спорудж ення, реконструкції та ремонту мають бути зосереджені в технічному паспорті, який скла­дається на кожну будівлю та спо­руду, прийняту в експлуатацію. Паспортизація виконується спеці­алізованою організацією . Копії паспортів зберігаю ться в архіві підприємства.

Після зруйнування колишньої владної вертикалі, в умовах еко­номічної нестабільності в народно­му господарстві послабився конт­роль за діяльністю власника, який приватизував чи взяв в оренду підприємство. Одержавши в орен­ду будівлі та споруди, власник екс­плуатує їх, витискаючи з них усе можливе майже до повного зно­су, не думаючи про завтрашній день. Ніяких технічних оглядів екс­плуатованих будівель і споруд ніхто не проводить. Тимчасовим власникам це невигідно з еконо­

мічних причин: ремонт та обслу­говування потребую ть великих витрат. Це призвело до того, що фізичне спрацювання будівель і споруд зараз становить від ЗО до 70 % . Третина з них настільки старі, що становлять небезпеку для працюючих.

У 1997 р. було виявлено перед- аварійний технічний стан буді­

вель сімейного гуртожитку та клу­бу заводу «Більшовик» (генераль­ний директор Я. Савчук): там руй­нуються фронтони, тріснула стіна. На головному підприємстві ВО «Одесабудматеріали» (генераль­ний директор П. Чебоненко) в цеху виготовлення металоконст- рукцій було виявлено порушення перекриттів, через отвори в даху дощова вода потрапляла в при­міщення. Аварійною є будівля ва­гової ЗА Т «Балтський райагробуд» (директор А . Царюк). Тож екс­плуатацію її заборонено, приписа­но розбирання через непридат­ність стін та фундаменту.

В подібному стані й багато інших важливих народногоспо­дарських об'єктів. Допомоги че­кати в більшості випадків нізвідки. В цеху з виготовлення збірного залізобетону ВАТ «Іллічівський за­вод залізобетонних конструкцій», який зараз постачає продукцію для будівельних потреб всіх під­приємств області, покрівля пло­щ ею 15 тис. м2 потребує заміни. Для її ремонту необхідно 220 млн. грн. Керівництво підприємства на чолі з головою правління М. Ам - барниковим безрезультатно звер­талося до регіонального фонду охорони праці з проханням нада­ти допомогу в цьому питанні.

Завдання державного нагляду

за охороною праці в будівництві на сучасному етапі саме в тому й полягає, щоб змусити власника безумовно виконувати Положен­ня щодо організації утримання та ремонту будівель і споруд. Керу­ючись Положенням про Держав­ний комітет України по нагляду за охороною праці (п. 4.19), галу­зевий державний інспектор пови­нен довести до відома власника, що при оформленні договору на оренду останній повинен погоди­ти умови договору оренди в га­лузевій інспекції і встановити кон­троль за їх виконанням.

Керівників усіх згаданих під­приємств запрошували в Одеську державну інспекцію котлонагляду та охорони праці в будівництві для роз'яснення вимог і правил Поло­ження, були обговорені можли­вості для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених порушень. Ре­зультати не змусили себе чекати: вже відремонтовано цех на ВО «Одесабудматеріали», розпочато ремонт гуртожитку та клубу за­воду «Більшовик», ремонтуються й інші об'єкти.

На сьогодні не можна не врахо­вувати економічне становище

з усіма труднощами та пробле­мами. В особливо важкому стані в області перебувають школи та лікарні, яким ніде взяти гроші на ремонт. Наприклад, влітку цього року в підвалі лікарні смт Велико- долинське Овідіопольського райо­ну просіла стіна. Коштів на її від­новлення немає. Звичайно, екс­плуатацію будівлі заборонено до приведення її в порядок...

І все ж планово-запобіжний ремонт - процес обов'язковий. І робити його треба.

Положення про проведення планово-запобіжних ремонтів по­ширюється на всі види власності і в обов'язковому порядку має ви­конуватися власником, який екс­плуатує будівлі та споруди підві­домчого йому підприємства.

Контроль за виконанням за­значених заходів покладається на служ бу охорони праці підприєм­ства (власника, орендаря), бо він є невід'ємною вимогою Положен­ня про службу охорони праці.

В. Г О Р Г О Л Ь ,провідний інспектор

О д е сь к о ї держ авної інспекції котлонагляду та охорони праці

в будівництві

32 * ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98