Журнал "Public" (січень 2014) #6

ВІТАЮ ВАС, ДРУЗІ!

Ми раді знов зустрітись із вами після свят у тому ж складі. Хоча ні, нас значно побільшало і це безпереч-но приємна новина!

Не будем вдаватися у подробиці минулого року, згадувати, наскільки він був складним/насиченим/яскравим тощо. Варто від-мітити тільки те, що саме у 2013-му з’явився журнал, який ви зараз відкрили на своєму моніторі.

З’явився він насамперед тому, що потрібен нам. Ко-жен текст, кожне фото чи картинка відібрані, ніби для себе - тільки найкраще із можливого. Та ми знаємо, що тільки справжній Читач може оцінити результати нашої праці і вдячні вам за проведений із нами час.

Тож залишаймось у 2014-му році не менш ща-сливими від нашої з вами дружби, пам’ятаймо про толерантність і виваженість у всьому, що відбувається навколо. Будьмо натхнен-ними і наполегливими - тіль-ки тоді у новому році перед нами будуть відчинені всі потрібні двері.

Приємного вам читання!

ВІД РЕДАКЦІЇ

PUBLICІнформаційно-розважальневидання | Випуск 6.

Закарпатська обл., м. РахівE-mail:[email protected]/newpublicmagazinefacebook.com/publiccomuaтел. +38 (066) 74 60 490

Редакція не завжди поділяє дум-ки авторів. Відповідальність за достовірність поданої інфор-мації несуть автори матеріалу та рекламодавці. У номері ви-користано авторські матеріали та матеріали з відкритих дже-рел.

Опубліковані в журналі матері-али можуть передруковуватись

тільки з письмової згоди редак-ції. Редакція залишає за собою право редагувати та скорочува-ти матеріали.

Рубрика «Відеофакт» містить ви-гадані події, які не мають нічого спільного з нашими реаліями. Всі співпадіння випадкові.

ФОТО ОБКЛАДИНКИ: ЭЛЕОНОРА ГРИГОРЬЕВА

ВІТАЛІЙ УРБАНпро Міжнародний чемпіонат, жіночий боксі майбутніх чемпіонів України

ТОП-5 ПОДІЙ2013 РОКУАналіз основних подій 2013 року на Рахівщині за версією читачів жур-налу Public

НА ПОРОЗІ ЩЕ ОДНОГО НОВОГО РОКУУ цю особливу ніч збирались всі рідні та близькі. У молитві дякували за подарова-не життя, за отриману родину, за рік про-житий у мирі та злагоді та просили бла-гополуччя на наступний рік.

ПАРИЗЬКИЙТОРТНеймовірно смачний та простий у приготуванні тортик

ст. 72 ст. 56

ст. 46

ст. 8

ТОП-5

Подій

10 ВЕРШИН, ЯКІ ПІДКОРЯТЬ ВАШЕ СЕРЦЕПобувавши в українських Карпатах хоч раз, у Вашій пам’яті назавжди лишаться

їх вершини. Свіже повітря, альпійські луки, кришталево чиста вода – це те, що Ви неодмінно зустрінете на карпатських висотах.

ПРАЗЬКИЙНОВИЙ РІК ЧИ ДИКІ УКРАЇНЦІЗА КОРДОНОМДіло йшло до Нового року, і, як годиться, за старою тради-цією, поставало питання: де його провести, як, і з ким?...

ст. 68

ст. 24

ст. 54

ст. 44

ст. 17

ДОРОГІ, ШАНОВНІ, ЛЮБІ ЧИТАЧІ ЖУРНАЛУ PUBLIC!

Від щирого серця вітаю Вас з Новим Роком та з Різдвяними святами! Нехай Ваше життя буде чарівною казкою не дивлячись ні нащо! Хай Ваші серця будуть завжди сповнені любов’ю рідних, теплотою друзів, а життя світлим майбутнім. Щиро бажаю здо-ров’я, щастя, здійснення всіх ба-жань, впевненість у завтрашньо-му дні. Ніколи не переставайте мріяти, адже мрії завжди стають реальністю. Наполегливо ідіть до своєї мети, як би це важко не зда-валось, повірте воно того варте. Шановні колеги, Вам бажаю творчої наснаги, журналістської впертості та головне – терпіння для подальших творчих здобут-ків та смак нових досягнень!

З повагою,Вікторія ПОЛЯНЧУК ;-)

Шановні читачі журналу «PUBLIC» та

співробітники!

Вітаю Вас із новоріч-ними святами. Зичу Вам міцного здоров’я, творчих натхнень, здійснення Ваших про-фесійних планів, осо-бистих бажань та усіх мрій і задумів. Нехай Різдво та Новий Рік принесуть Вам тільки добробут, благополуч-чя, родинне тепло та злагоду, щирих друзів та партнерів, шани і любові від рідних та близьких Вам людей, щасливих та яскравих подій і всього самого найкращого!

Женя КЛІМКО

6 | PUBLIC | СІЧЕНЬ 2013

УСІХ ЧИТАЧІВ І ТВОРЦІВ ЖУРНАЛУ

«PUBLIC» ВІТАЮ З НОВИМ 2014

РОКОМ!

Нехай цей рік принесе мир, злагоду і благополуччя на рідну Україну! Щоб всі надії і сподівання здійснилися! Хай Бог нам посилає силу, терпіння та мудрість… Бажаю всім світлого майбутнього.

З повагою,Павло МАРІНЕЦЬ

СІЧЕНЬ 2013 | PUBLIC | 7

Дорогі читачіжурналу PUBLIC!

Прийміть мої сердечні вітання та найкращі побажання з Новим

роком та Різдвом Христовим! Від усієї душі зичу Вам вели-

кого людського щастя, міцного здоров’я,

добра і радості, вірних друзів. Нехай Новий

рік принесе достаток і добробут Вашим сім’ям

та здійснення найза-повітніших мрій та

прагнень. Нехай Ваше життя буде насиче

такими же смачними і солодкими подіями,

які ми пропонуємо Вам на сторінках нашого

журналу!З НОВИМ РОКОМ!

Діана МАРІОНДА

Дорогі читачі!

Від щирого серця вітаю Вас та вашу родину з Різдвом Христовим!Зичу Вам міцного здоров’я, творчих на-тхнень, здійснення Ваших професійних планів, особистих ба-жань та усіх мрій та задумів. Нехай Різдво Христо-ве принесе Вам тільки добробут, благополуч-чя, родинне тепло та злагоду, щирих друзів, шани та любові від рід-них та близьких Вам людей, щасливих та яскравих подій та усьо-го самого найкращого!Бажаю Вам рясних бла-годатей у Новому 2014 році!З повагою Агнеса ЗАН

Ну ось у свої володіння вже і вступив новий 2014 рік.Хочу побажати аби цьогоріч кожен із Вас повірив у різдвяну казку, повірив у те, що чудеса існують. І не-хай ця віра наповнить Ваші серця любов’ю теплом та щастям. Да-руйте його оточуючим і отримуйте насолоду, а ще побільше посмі-хайтеся у цьому році й тоді жодні негаразди вам будуть не страш-ні. З Новим роком та Різдвом Христовим. Із вірою в українців та Україну та найщирі-шими побажаннями читачам та працівника журналу PUBLIC!

Юлія БУБЛЕЙ

Рік 2013 став історією, у наступному – нові звершення та перемо-ги. Попереду багато творчої роботи, яка безумовно осягне тру-дові будні успіхом.Від щирого серця дя-кую Вам за чудовий журнал, який вніс яскравість у життя на-шого інтернет життя :), за яскраві фото та ціка-ві, оригінальні статті. Бажаю Вам та Вашим родинам міцного здо-ров’я, гармонії, добро-буту та незгасимого натхнення і звичайно оптимізму у вашій пра-ці!

З НОВИМ РОКОМТА РІЗДВОМ

ХРИСТОВИМ!

Моріка ЗАН

МІСЦЯ

6 | PUBLIC | ГРУДЕНЬ 2013

НА ПОРОЗІ ЩЕ ОДНОГО

НОВОГО РОКУ


ГРУДЕНЬ 2013 | PUBLIC | 7

агато подарунків, зелена ялинка

одягнута в барвисті прикраси,

святковий стіл…У поспіху всі наповнюють

келихи шампанським, запалюють бенгальські вогні та гучно, хором ведуть відлік останніх хвилин року і дзвінким сміхом вітають прийдешній! І ось, перші секунди нового року, лунають побажання, в серці сподівання на краще життя…

Новий рік по істині одне з найулюбленіших свят, звичайно і одне з незабутніх, адже як говорять у народі «як зустрінеш рік новий, так його

і проведеш». Тому кожний спішить зустріти його якомога цікавіше, веселіше, щоб новорічні гуляння згадувались весь рік. Однак, не слід забувати, що з давніх-давен – це свято вважається родинним! І в цю особливу ніч збирались всі рідні та близькі. У молитві дякували за подароване життя, за отриману родину, за рік прожитий у мирі та злагоді та просили благополуччя на наступний рік. Але час біжить, цінності змінюються, і разом з ним змінюється істинне розуміння свята Нового Року…

•


АВТОР: АГНЕСА ЗАН

Б


ТРАДИЦІЇ

вято Нового року сягає часів давніх народів, які від-значали початок відродження при-

роди, а святкування припада-ло навесні, у березні місяці. Отже, яку ціль має це свято для християн?

У Європі Новий рік часто називають Сильвестр. Впер-ше урочисто його святкували в 999 році у Римі, коли папою був Сильвестр ІІ. На поро-зі вже 1000 рік, римляни та жителі інших міст Європи 31 грудня з великим побоюван-ням чекали кінця світу. Од-нак, день минув, і страх пов’я-заний з настанням судного дня виявився безпідставним,

люди почали веселитись. Тоді Сильвестр ІІ перший раз в історії уділив новорічне бла-гословення «URBI ET ORBI», що у перекладі «МІСТУ ТА СВІТУ». Відтоді кожного року Святіший Отець благословляє усіх вірників.

ЕКСКУРСВ ІСТОРІЮ

С


ожне свято несе в собі свою загадку. Загадкою саме новорічних та

різдвяних свят є ялинка. Погодьтеся, що неабиякої радісної атмосфери нашому святкуванню придає саме яскрава, зелена красуня. Вдивляючись в кольорові вогники які мерехтять мов діаманти, ми неначе пере-носимося в інший світ – світ казки. Про ялинку існує безліч легенд. Згідно однієї з найпопулярніших, одно-го разу ватажок німецької Реформації Мартін Лютер у ясний і морозний святве-чір ішов додому через ліс. Раптом він звернув увагу на ялинку, крізь лапи якої красиво сяяли зірки. Це справило на Лютера таке враження, що вдома він поставив ялинку для своєї сім’ї і прикріпив до її гіло-чок свічки. Вогники свічок нагадували йому зірки на небі.

Інша історія свідчить, що першими новорічну ялинку придумали гуни: ялинка у них вважалась священним деревом. Цю традицію, якій уже більше 5 000 років вони принесли в Європу.

Слід також знати, що ялинка вважається симво-лом перемоги над смертю, захищає людей від злих ду-хів та від поганого настрою і думок.

ІСТОРІЯЗЕЛЕНОЇ КРАСУНІ

К

новорічну ніч дорослі мріють р е а л і з у в а т и свої плани та задуми у

прийдешньому році, а малеча шепоче під носик кілька або

ж кільканадцять новорічних бажань :-) Важливо зрозуміти, з ким і як зустрічати це свято, адже новорічна ніч є хорошою можливістю подяки, вибачення, прославлення та побажань перед Тим, Хто є Автором нашого життя. Важливим є лише поставити собі питання: чого саме я прагну, і який сенс має Новий Рік для мене? Пам’ятайте, що

в новому році Ми отримуємо в подарунок чисту книгу з 365 сторінками. Кожного дня ми будемо змагатись у боротьбі між добром і злом, відповідатимемо за життя, за слово написане у нашій книзі. І тут, вже від нас самих залежить, яку ми історію напишемо за цей час. Новий Рік – можливість розпочати все спочатку.

У


ТАЄМНИЧЕ МАЙБУТНЄ

НОВОГО РОКУ


країна здавна сла-виться народними звичаями та тради-ціями. Загальнові-домо, що стільки

свят, як в Україні, майже ніде нема. Так ми відсвяткували Різдво Христове римо-като-лицьких вірян, відтак гучно провели старий рік, зустріли прийдешній, нещодавно від-святкували православне Різд-во. І тут вже знову свято - Ста-рий Новий Рік :-)

Старий Новий Рік – ще один привід для святкування укра-їнцям і головоломка для іно-земців. Адже для них це свято ну геть незрозуміле. Хоча пе-ребуваючи на теренах України,

туристи радісно відзначають його з нами, хоч і не розуміючи суті.

Отож, з історичних джерел нам відомо, що раніше Ста-рий Новий рік святкували за старим стилем, тобто за Юлі-анським календарем. Але, після встановлення нового літочислення в 1918 році, дата святкування змістилась, і, як наслідок, в ніч з 13 на 14 січня, вже за новим стилем, почали відзначати Старий Новий рік. В Україні ця подія іде пліч-о-

пліч з церковними святами Меланки та Василя.

Після розпаду Радянського Союзу традиція святкування Старого Нового року зберег-лась у Росії, Білорусії, Вірменії, Латвії, Молдові, Казахстані,

Узбекистані, і, звісно в Грузії та в слов’янів ближнього та даль-нього зарубіжжя.

Старий Новий рік співпадає зі святом Меланки та святого Василія, тому веселе, гучне та незабутнє. Традиційно цього вечора готують ситну вече-рю і саме звідси пішла назва


____________________________

ЩО ЦЕ ЗА СВЯТО І ЗВІДКИ ВОНО

ПРИЙШЛО?____________________________

СТАРИЙ НОВИЙ РІК

____________________________

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ

____________________________

АВТОР: ВІКТОРІЯ ПОЛЯНЧУК

У

Щедрий вечір. Якщо вже пере-ходити до традицій, то, пове-черявши, родина зазвичай іде миритися до родичів та сусідів, залагодити якийсь конфлікт, якщо він виник, аби у Новий рік піти в мирі та злагоді. Слід відзначити, що за стіл повин-ні сідати всі члени родини і обов’язково в чистому одязі. Досить кумедним є і ось така традиція: хлопці, що напередо-дні отримали «гарбуза», тобто відмову від одруження, в цю ніч з надією знову відправля-лись свататись :-) Важливо, щоб дівчина була вдома.

От дівчата, котрі не стали ще на весільний рушничок, мають можливість ворожити. До при-кладу, під подушку ставиться гребінець та промовляються такі слова: «Суджений мій ря-джений, розчеши мені голову». Хлопець, що приснився, стає судженим.

Вранці 14 січня прийнято ще-

друвати «Сієм, сієм, посіваєм – з Новим роком Вас вітаєм…» для багатого урожаю.


СТАРО-НОВО-РІЧНІ

Першого дня Старого Нового року до хати повинен зайти чоловік, це до удачі.

Не годиться 14 січня сміття з хати виносити, бо разом з ним виносите і щастя з дому!

Щоб гарно велося і у багатстві жилося, в Ще-дрий вечір потрібно їсти свинину.

Рибні та курячі страви не рекомендується, бо щастя відпливе та полетить від Вас!

Щоб спритним бути у житті, корисно їсти м’ясо зайця.ПР

ИКМ

ЕТИ

Існує дуже багато традицій, всіх і не запишеш і не запам’ятаєш, але якщо ми прислухаємося хоча б до цих, то, можливо, всі наші бажання і справді здійсняться ;-)

10 | PUBLIC | ГРУДЕНЬ 2013


По

дії

ра

йо

ну

1-31

гр

уд

ня

20

13

ПОДІЇкщо відкинути політичні перипетії, до яких частково долучились і жителі Рахівського району, то грудень 2013-го був не вельми насичений подіями.

Почався місяць із культурного заходу – містами області прокотилась хвиля презентації книги-монографії молодого мистецтвознавця Романа Пилипа. Видання на більш ніж 400 сторінках, тиражоване 500 екземплярами розповідає про типологію закарпатської вишивки та її особливості у етнографічних групах бойків, гуцулів, лемків та волинян, її зв’язок з побутом, звичаєвістю, світоглядом та естетикою місцевого населення, демонструючи композиційні схеми, карти, старовинні світлини, фото з реконструкцією одягу різних етнографічних районів краю. Праця корисна, адже систематизувати ті надбання, які досягались споконвіків надзвичайно важко. Проте, сам захід, як кажуть, «на любителя».

Далі – більше, адже вже за кілька днів закарпатська преса повідомила про підведення підсумків 2-го етапу конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою та зразкового громадського порядку». Чомусь до участі у відборі зареєструвалось тільки п’ять сіл Закарпаття - Біла Церква (Рахівський район), Поляна (Свалявський), Стрипа (Ужгородський), Кострино (Великоберезнянський) та Яноші (Берегівський). Комісія оцінювала села за різними ознаками, зокрема рахували рівень витрат позабюджетних коштів на благоустрій, подивились впровадження тут енергозберігаючих технологій, цікавились станом вулично-дорожньої мережі, ситуацією із роздільним збиранням сміття, технологіями його переробки, станом водопровідно-каналізаційних мереж. За цими критеріями переможцем стала Поляна. Рахівський район, який представляло село Біла Церква, отримав заслужене друге місце. Слід зазначити, що села «нижнього» куща Рахівщини, заселені переважно румунами, здавна славляться своєю любов’ю до пишних та ошатних будівель, дворів та зовсім не шкодують для цього грошей. Тут діє, як правило, принцип – має бути краще, вище і дорожче, ніж у сусіда.

Наступна подія так само стосується території району, його населених пунктів. На початку грудня оголосили про фінальну стадію розробки Схеми планування території Рахівського району. Тут варто тільки зазначити, що дана схема покликана впорядкувати ситуацію із земельними ділянками як в межах населених пунктів, так і за їх кордонами. Головне, що дає схема – можливість розширити межі сіл району і тим самим вирішити давню проблему узаконення місцевих самобудів.

Я


Двічі з початку зимового сезону водії, що рухались по трасі «Мукачево - Рогатин - Львів» через Рахівський район, відчули, що таке снігова лавина. В селах Костилівка та Ділове на початку та в кінці місяця сталися два снігових зсуви, через які рух по трасі було зупинено. Наслідки, звичайно ж, оперативно ліквідували. Залишається тільки сподіватись, що подумають і про першопричини цих зсувів та усунуть і їх.

Спортивний Рахів у грудні торжествував. Вперше в районі та і на всьому Закарпатті пройшов міжнародний турнір з… боксу! І хто б міг подумати, що серед горян є прихильники не тільки гірських лиж, а й бійцівського виду спорту? Участь у турнірі, який тривав 3 дні, взяли понад 100 учасників з України, Росії, Білорусі, Молдови та Німеччини. Організація змагань, звичайно, «хромала», але як на перший раз, то все пройшло доволі пристойно. Досить багато серед переможців було закарпатців, рахівчан - Микола Кокирч (кат. 56 кг) виборов

1 місце, Петро Бандусяк (кат. 59 кг) опинився на 2-му. Серед юніорів переможцями стали Василь Никоряк та Денис Сурдук, 3-тю сходинку зайняли вихованці Ясінянської ДЮСШ Дмитро Гоцуляк та Михайло Поп’юк. Серед дорослих переможцем змагань став майстер спорту з боксу Юрій Томашук. Інтерв’ю Public із головним ідейним натхненником та організатором турніру Віталієм Урбаном ви можете прочитати у цьому ж номері журналу.

Кінець місяця приніс приємну звістку для жителів Рахова, постійно доїжджаючих мешканців навколишніх сіл, «базарників» і головне – відпочивальників. 26 грудня у місті помпезно відкрили нове приміщення залізничного вокзалу. Відтепер подорожуючим не потрібно буде мерзнути на вулиці під пероном і купляти квиток у маленькій будці в сусідньому дворі, а можна буде насолодитись майже європейським комфортом. Майже – тому що робили українські будівельники, які десь шматок труби зекономили, десь бруківку криво постелили. Ну українці ж.

Нагадаємо, вокзал був збудований ще у ХІХ столітті, перебудовувався у другій половині ХХ-го, реконструкція почалась у 2008 році. Побажаємо Укрзалізниці наступні ремонти проводити частіше.

Ну і в розпал зимового сезону, не зважаючи на плюсову температуру за вікном і майже повну відсутність снігу, нагадаємо вам, наші читачі про безпеку. Міцніше тримайтесь за лижі та сноуборди, не нехтуйте шоломами та іншим захистом, слухайтесь досвідчених інструкторів. Не знаючи броду – не лізьте у воду і не вештайтесь горами – сильні тумани та мінлива погода принесуть не тільки загрозу вашому життю і здоров’ю, а й клопіт рятувальникам :-)


Різдво Христове – це свято Любові, адже го-ловне послання цього свята є відповідь Бога на драму людства, що шу-кає справжнього миру.

Маленьке юдейське міс-течко Вифлеєм, стало свідком великої події, на-родження Дитятка Ісуса. Це народження радикально змінило історію людства і надало йому нового зна-чення. Отже, у світлі віри, це

Дитя – спасіння людства і світу. Таїнство Різдва є про-роцтвом миру для кожної людини. Пророцтвом, яке зобов’язує християнина до-класти зусиль до того, щоб подолати драматичні ситу-ації, часто невідомі і прихо-вані, конфлікти в тому кон-тексті, в якому вони живуть. Щоб повсюди стати знаряд-дям і вісниками миру, щоб нести любов туди, де панує ненависть, прощення, де існує зневага правди, де помилки, де смуток. На від-міну від всіх подій у нашо-

му житті, які приходять і ми-нають, залишаючи по собі більш або менш тривалий спомин, Різдво є тією поді-єю, яка повинна відбувати-ся кожного дня. Тільки тоді наше християнство буде живим і дієвим, коли в серці того, хто зве себе християни-ном, буде живий Христос.

«Христос народжується – Славімо Його!» Ця все-ленська прослава, що лунає єдиним багатого-лоссям неба і землі, наче показує, що у таїнстві во-плочення Сина Божого,

____________________________

РАДІСТЬ РІЗДВА____________________________


СВІТ ЗАВМЕР В ОЧІКУВАННІ ДИВА...

Святкове очіку-вання та приго-тування до свят є надвечір’я Різд-

ва, саме в цей вечір по-осо-бливому чекаєш на появу Тієї Зірки, світло якої дві тисячі років тому зупини-лось над стайнею вифлеєм-ською, світло якої допомо-гло пастухам, пізніше трьом мудрецям знайти бажаного Царя-Месію, дитинку, яка лежала в яслах, яка стала Світлом Світу!

С

РЕЛІГІЯ

небесна і божественна дій-сність поєднується з люди-ною, з її історією, минулим, сучасним і майбутнім. У цьому таємничому поєд-нанні в особі новонародже-ного Ісуса, Бога і людини, відбувається обмін дарами між ними: Творець відкри-ває повноту свого вічного життя людині, а життя люди-ни вповні відкривається Бо-гові, стає простором Його присутності та діяння. Ось чому славити новонарод-женого Спасителя - озна-чає насамперед відкрити

Його присутність у нашо-му житті. Зустрічаючи Сина Божого, який в людському тілі прийшов на світ, ми ви-знаємо, що сам Бог захотів увійти в життя кожного з нас, аби на себе взяти всі наші провини, недуги, болі й не-гаразди, а нам дарувати своє вічне блаженство та щастя.

Різдвяний період – це пе-ріод колядок, який прино-

сить радість. Час Різдва – це коли людина радіє від змін, це інший дух – добра, ми-лосердя, любові. Це допо-магає подолати клопоти та пережити проблеми й тур-боти. Колядки мають у собі щось надзвичайне, чого не мають інші пісні. Вони пози-тивно впливають на людину і допомагають переносити різні труднощі. Під час спі-ву колядок є нагода заду-матись про те, що близько пов’язане з Богом, те, для чого він прийшов на Землю.

Різдвяний час – є такожСІЧЕНЬ 2014 | PUBLIC | 21

____________________________

КОЛЯДКИ____________________________

АВТОР: АГНЕСА ЗАН


часом, коли люди збираються разом. Атмосфера колядок і Божого народження вчить лю-дину жити Божими правдами. Колядка передає велику таєм-ницю народження Спасителя, тому дуже важливо колядувати і вдома, і у храмі. Блаженний Папа Йоан Павло ІІ закликав: « Щоб усі, у всьому світі співали колядки, роздумуючи над тим, про що в них йдеться, про їхній зміст, і щоб знаходили в них правду про любов Бога, який для нас став людино.»

Наблизити та пригадати по-дії, які відбувались понад дві тисячі років тому у Вифлеє-мі, допомагають нам сценки прослави маленького Ісусика, які показують у храмах діти та дорослі. Театралізовані поста-нови дають змогу наочно по-бачити різдвяну євангелізацію. Різдвяні вертепи, встановлені у храмах та біля них засвідчу-ють події всім, хто спостерігає красу стайні та насамперед спонукає бачити не тільки гар-не оформлення та дизайн, а відчути суть та місію її. Тому, що вони нагадують нам істо-рію та наштовхують до думок, як би ми вчинили будучи на місці пастухів чи мудреців, чи слідували б ми Зірці, яка вказує шлях до Спасителя?

Чи відбувається щось, що мало б зворушити наші сер-ця? Свято Різдва Христового є не просто цікавою подією в наших сірих буднях, а щось більше, щось таємничіше. Це, що зближує людей, вселяє віру, надію в наші серця, наповнюю-чи добротою, милосердям, лю-бові до ближнього. Саме в цю таємничу ніч Різдва приходить

____________________________

РІЗДВЯНІ ВЕРТЕПИ____________________________

____________________________

СВІТЛО ТВОЄЇ ЗІРКИ____________________________

до нас Любов в особі дитятка Ісуса, серце для якої ми повинні відкрити та прийняти. Саме в ці дні кожен із нас шукає щось особливе, щось неймовірне.

Дві тисячі років, з року в рік, Дитя приходить до кожної людини, аби дати зрозуміти людству, що йому даровано зустріч з ним обличчя в обличчя і не боятися цієї зустрічі.

З таємниці Тієї ночі виникло нове життя для людства,

тому що Бог увійшов в нашу історію як людина ставши одним із нас. Важливо, щоб ми допустили народження Ісуса у наших стосунках, котрий є сама - Любов, а різдвяна зірка освітить нам дорогу до нашого майбутнього в його особі.

Нехай ця різдвяна радість підбадьорить і скріпить Вас у щоденній праці та дарує єдність та злагоду у Ваших родинах!

•


ПОДОРОЖІ

КАРПАТСЬКИХ ВЕРШИН,

ЯКІ ПІДКОРЯТЬ

ВАШЕ

10С

ЕРЦ

ЕПобувавши в українських

Карпатах хоч раз, у Вашій пам’яті назавжди лишаться їх вершини. Свіже повітря, альпійські луки, кришталево чиста вода – це те, що Ви неодмінно зустрінете на карпатських висотах.

Пропонуємо до Вашої уваги топ-10 вершин Карпат. Варто згадати, що 9 з них розташовані на Чорногірському хребті, і лише одна поза його межами.

Брецкул (Брескул)


Брецкул (Брескул)Першою в списку є

гора Брецкул. Висота – 1911 м. Знаходиться вона поряд Говерли. Гора має куполоподібну форму, що дає припущення про гуцульське походження назви (набряклий або випуклий). Однією з цікавинок відвідання вершини, буде те, що поряд знаходиться однойменне озеро.

Фото: Игорь Лужанов


Туркул

Як і Брескул, гора належить до масиву Чорногори. Висота – 1933 м. Розташована на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Вершина гори має трикутну форму, з неї відкривається дивовижний краєвид на Чорногірський хребет. Поряд з горою розташоване одне з найвідоміших карпатських озер – Несамовите.

Фото: Андрій Майовський




Піп Іван Мармароський – це єдиний та найвищий у нашому огляді представник Мармароського масиву. Висота гори – 1936 м. Розташована вона в Рахівському районі Закарпатської області на заповідній території. Вершина нагадує трикутник та має круті схили. Мармароський масив – це своєрідні українські Альпи. Тутешні гори не схожі на решту Карпат. Тут багато скелястих виступів, рідкісних рослин та справді дикої природи.

Фото: © fotosutra.com

Менчул – гора розташована на межі Закарпаття та Івано-Франківщини. Висота – 1998 м. Схили Менчула пологі. За радянських часів неподалік гори знаходився пам’ятник парашутистам – розвідникам.

Цікавий факт Кілька років тому, одна з громадських організацій Івано-Франківська проводила набір волонтерів, щоб штучно збільшити гору на 2 метри. Чим закінчилась акція невідомо.


Фото: Олег Антошків




Гора Ребра розташована по середині Чорногірського хребта. Висота – 2001 м. Являється найнижчою вершиною з Карпатських двохтисячників. По вершині гори проходив польсько-словацький кордон, про що і досі свідчать рештки дротів, окопів, стовпчиків. На схилах зростає чимало червонокнижних рослин. Назва гори достеменно невідома, але скоріше за все з’явилась завдяки своїм схилам, які нагадують ребра.



Наступна гора - це Гутин Томнатик. Висота вершини – 2016 м. Знаходиться вона в Рахівському районі, що на Закарпатті. Є частиною Карпатського біосферного заповідника. Поряд знаходиться найбільш високогірне озеро України Бребенескул.





Петрос – одна з найбільш відвідуваних вершин Карпат. Висота – 2020 м. Має досить круті схили з скельними виступами. Розташована біля гір Говерла та Шешул. В зимовий період має лавинонебезпечний характер.

Фото: U-235


Піп Іван Чорногорський - одна з найвищих карпатських гір. Висота вершини – 2028 м. Лежить, як і більшість гір на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Дуже популярна серед туристів. На вершині розташовані руїни старовинної обсерваторії Білий Слон (являється найвищою спорудою в Україні). Минулого року початись роботи з її реставрації. Відносно недалеко знаходиться, ще один цікавий туристичний об’єкт – озеро Марічейка.

Фото: Мартынюк Владимир




Петрос – одна з найбільш відвідуваних вершин Карпат. Висота – 2020 м. Має досить круті схили з скельними виступами. Розташована біля гір Говерла та Шешул. В зимовий період має лавинонебезпечний характер.

Бребенескул – друга за висотою вершина Карпат. Висота – 2032 м. Схили гори круті та кам’янисті. Часто на них дуже довго лишається сніг. В котловині між г. Бребенескул та г. Гутин Томнатик розташоване озеро Бребенескул. Надзвичайно цікава гора в плані туристичного об’єкту.

Фото: Алексей Медведев


Говерла – найголовніша вершина України. Її висота складає 2062 м. над рівнем моря. Один з найпопулярніших туристичних об’єктів у Карпатах. Назва у перекладі з угорської мови значить – «Снігова гора». Саму ж назву часто використовують для найменування організацій, клубів, товарів, тощо. На вершині встановлений монумент та закладено капсули із землею всіх областей України. Взимку на Говерлі бувають лавини.

Відвідавши таку десятку Карпатських вершин, Ви неодмінно набудете чудової фізичної форми та збагатитесь духовно!



ЖИВІКАРПАТИ

(«ЦЕ ЦІКАВО: Тваринний світ Карпат»)#Карпати #Carpathians #тварини #animals

◄ в середньому вовк рідко буває важчий за 50 кг◄ спілкуються вовки за допомогою міміки, ви-разних рухів та поз◄ зазвичай у вовчій сім’ї 5-6 вовчат◄ вовки із задоволенням їдять ягоди◄ для пересування часто вовк використовує до-роги, стежки, лижню.

ВОВК ЗВИЧАЙНИЙ(CANIS LUPUS L.)


ТОП-5

Подій

ТОП-5


Подій


18.08

Напередодні Дня незалеж-ності України жителі і гості Рахова мали можливість насо-лодитися виступами мегапопу-лярних гуртів – позитивного і драйвого DZIDZIO, поп-рок-гурту «Лама» та вінницького колективу «ТІК».

Запалив публіку своїми жар-тами та запальною музикою Дзідзьо, який виступав пер-шим. Наступною порадува-

ла своїми піснями Наталія Дзеньків – фронтвумен гурту «Лама». Вінницький колектив «ТІК» («Тверезість і Культура») наостанок порадували вико-нанням своїх хітів «Олені» та «Вчителька».

Загалом, атмосфера під час концерту була просто неймо-вірною, емоції зашкалювали. Глядачі танцювали, співали ра-зом з артистами. Завершилося

свято потужним феєрверком. Саме за це подія набрала май-же 33% голосів користувачів соціальних мереж та однознач-но стала ТОП-подією для Ра-хівщини у 2013 році.

1DZIDZIO, ЛАМА, ТІК

ТОП


2

7-8.09

На другому місці серед гран-діозних подій за кількістю на-браних голосів опинився XIV фестиваль-ярмарок «Гуцуль-ська бриндза», який 7-8 ве-ресня пройшов на Рахівщині та вже набув міжнародного розмаху. Серед тисяч гостей з інших районів, областей та навіть країн свято відвідали офіційні делегації з України, Румунії, Угорщини, Словаччи-ни, Польщі тощо.

Перший день фестивалю був присвячений творчості, відбу-лась виставка картин худож-ників Рахівщини та презента-ція книги Івана Доробана для гостей району. Подію відвідало чимало шанувальників худож-

нього мистецтва та фотографів Івано-Франківська, Львова та інших міст.

8 вересня початок святку-вання традиційно відзначився урочистою ходою представни-ків міст, сіл та селищ району у гуцульському одязі, з троїсти-ми музиками, трембітами та народними танцями.

Офіційне відкриття фести-валю відбулось в природному амфітеатрі Буркут. Старт фес-тивалю дали найкращі вівчарі району, запаливши традицій-ну полонинську ватру. Після закінчення офіційної частини жюрі фестивалю провело огляд виставок населених пунктів, конкурси на кращих: трембі-

таря, сопілкаря, коломийкаря та змагання по приготуванню гуцульських страв. На ярмарці гості могли придбати десятки видів сиру та інших продуктів, оригінальні гуцульські напої, національний одяг, скуштува-ти народні страви, спробувати себе у ролі трембітаря, вівчаря та долучитись до народних гу-лянь.

Концертна програма фести-валю була представлена народ-ними співочими і танцюваль-ними колективами Рахівщини. Участь у гала-концерті взяв і народний артист України, спі-вак та композитор Іван Попо-вич.

Гуцульська бриндзя


Поїздка на #євромайдан

Public: Скільки (хоча б при-близно) жителів Рахівщини відвідало Євромайдан?

Василь: Я б хотів сформулю-вати трохи по-іншому: скіль-ки ще відвідають?! Майдан стоїть, і повинен стояти до перемоги! Назвати навіть при-близну цифру, скільки людей з Рахівщини відвідало, напевно, неможливо. Одні люди при-їжджають, інші їдуть додому, потім знову приходять, постій-но відбувається ротація. Гадаю, що людей 400-500 з Рахівщини вже побувало на майдані. Це мало як для західноукраїн-ського регіону з населенням близько 90 тисяч людей. Та ж Коломийщина має найбільше наметове містечко, після Льво-ва звичайно.

Public: Як добиралися і чи були труднощі із добиранням до Києва?

Василь: Особисто я, разом із дружиною та другом, їхав влас-ним автомобілем. Перед цим, за декілька днів, виставив пост у соцмережах, що планую їхати на Євромайдан і є вільні місця. Жодна людина не зголосилася! Труднощів із добиранням не було це 100%, автобуси їздять, потяги курсують, є тільки про-блеми з мотивацією у людей :-)

Вже на Майдані зустрів рахів-ських хлопців, які з Праги спе-ціально приїхали, щоб взяти участь в цих історичних подіях.

Public: Вас зустрічали чи ви просто приєднались до інших людей?

Василь: Ми весь час самоор-ганізовувались. Першого разу приїхали до Києва самі, там по-знайомились із студентами зі Львова, після подій вночі з 29 на 30 листопада, на жаль, втра-тили з ними зв’язок. Наступно-го разу, коли їхали, вже був ве-ликобичківський та рахівський намети, до них і приєдналися.

Public: Чи гуртувались окре-мо закарпатські євромайданів-ці, підтримували одне одного?

Василь: Так, звичайно! Вже 30 листопада на Михайлівській площі почав формуватися кістяк мітингувальників з Ра-хівщини та Закарпаття, у нас є гарні фото саме з того дня.

Євромайдан як подія, яка об’єднала спільною ідеєю сотні тисяч українців, став однозначно однією із найважливіших тем як в Україні, так і закордоном. Не залишились осторонь і жителі району, які побували на Майдані Незалежності та на власні очі побачили, як тво-

риться нова історія нашої держави. Public поспілкувався із одним з учасників #Євромайдану та #Автомайдану, Василем.

#

3


А 2-го грудня у центрі Май-дану Незалежності, за сценою, вже стояв наш намет, його по-ставив активіст родом з Верх-нього Водяного, який вже ба-гато років підтримує зв’язок з усіма закарпатцями у Києві.

Public: Яка атмосфера зустрі-ла на Майдані і які перші вра-ження?

Василь: Настрої та атмос-фера у різні відрізки часу була різною. Спочатку, коли ми приїхали і стояв так званий студентський майдан, атмос-фера наївною була чи що. Всім миру, добра, «той, хто скаче - за ЄС!», різкі гасла не вигукуєм, на провокації не піддаємся і т.п. Після 30 листопада у по-вітрі вже запахло більш ради-кальними настроями. Потім знову пішло все на спад, аж до штурму барикад 12 грудня.

Public: Чи важко було стояти і скільки провели часу на Май-дані?

Василь: Важко не було, на Майдані завжди можна чимось цікавим зайнятись, записатись в самооборону, піти волонте-ром на кухню, сходити на ці-каві лекції до Відкритого Уні-верситету Майдану. Весь час з’являються нові цікаві люди, з якими приємно проводити дискусії, які морально підтри-мають, та запросять до себе до-дому погрітись, переночувати, прийняти душ. Я був присут-ній на Майдані близько трьох тижнів, маю надію, що ще не-одмінно поїду!

Public: Що найбільше за-пам’яталось із подій на Майда-ні Незалежності та інших лока-ціях в Києві?

Василь: Напевно, найбільше

запам’ятались події 1-2 груд-ня, коли відбувалась спроба штурму АП і ми досить близь-ко були до епіцентру подій. От тоді дійсно атмосферу було не передати. Хоча пізніше, після аналізу, ставлення до тих подій кардинально змінилося. Також ми брали участь у автомайдані.

Public: Що основного Ви по-черпнули для себе із подій на Майдані та які висновки зро-били?

Василь: Існують ще в нашій країні люди - порядні, розум-ні люди, громадяни. І я впев-нений, вони здатні змінювати нашу країну на краще не тільки стоячи на Майдані. А от у всіх нинішніх політиках розчару-вався, але про це вже не тут :-)


4

14.12

14 грудня на мальовничому гірськолижному курорті ого-лосили відкриття зимового сезону 2013-2014. Цьогоріч Дра-гобрат порадував відпочиваль-ників новими підйомниками і готелями, які проінспектували представники adrenalin.com.ua.

Для початківців та дітей ТК «Журавель» відновив роботу свого тарілкового мультилі-фта довжиною 200 м. Новий крючків мультиліфт відкрили і на ТК «Притулок Драгобрат», довжина його 100 м. ТК «Вер-шина Карпат» замінив крючко-виймультиліфт на «тарілочки» та продовжив підйомник до загальної довжини становить 250 м.

На нижній базі бугельного витягу ВЛ -1000 ТК «Драго-брат», біля кафе «Курятня»,

зробили ще один вхід, який дозволить підвищити рівень обслуговування туристів і зменшить черги. Хорошими новинами порадували і люби-телів катання по цілині - ТК «Журавель» придбав ще один ратрак для фрірайд-турів на Драгобраті.

Крім того, в урочищі вид-но багато нових фундаментів. Сподіваємось, конкуренція стане поштовхом для знижен-ня цін та підвищення якості сервісу.

Готель «Марина» побудував нову баню і встановив на ву-лиці чан з водою. Тепер після катання можна буде відпочити в гарячій воді під зоряним кар-патським небом.У меню готе-лю «Добош» з’явилися смажені жаб’ячі ніжки і контрабандне чеське пиво для гурманів. А ще

на Драгобраті в минулому році шалений сезон грибів, отже, взимку гостей пригощатимуть смачною карпатською гриб-ною юшкою.

На відкриття сезону завітала знімальна група телеканалу «Тиса 1», яка поспілкувалась із власниками туристичних комплексів та місцевими ря-тувальниками. Головна порада від них – «ставши на лижі, ви вже відповідаєте самі за себе і за оточуючих». Снігу на мо-мент відкриття було не так вже й багато, проте від жодного з відпочивальників журналісти не почули негативного відгуку про відпочинок на Драгобраті. Напевно, карпатське повітря і справді додає якоїсь ейфорії та підіймає настрій.

Драгобрат. Відкриття сезону


513.12

Вісім дерев’яних церков Карпатського регіону України внесені до Списку об’єктів світової спад-щини ЮНЕСКО. 13 грудня сертифікати представ-никам храмів західної України вручив заступник міністра культури України Віктор Балюрко. У червні 2013 року на 37-ій сесії Комітету Всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі розгля-нули питання включення 16 дерев’яних церков Карпат до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Серед них 8 українських та 8 польських церков.

«Врученням сертифікатів про занесення до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО об’єктам дерев’яного сакрального зодчества Львівської, Закарпатської та Івано-Франків-ської областей завершився чотирирічний укра-їнсько-польський проект. Він відбувся завдяки спільній роботі двох держав та територіальних

громад», – зазначив Віктор Балюрко.Сертифікат на Струківську церкву отримав на-

чальник відділу культури Рахівської райдержад-міністрації Володимир Шепета. В кінці грудня відбулась урочиста передача Сертифікату на де-рев’яну церкву Ясінянській громаді.

До переліку сакральної спадщини ЮНЕСКО також увійшли: дерев’яна церква св. Михаїла у селі Ужок Закарпатської області; дерев’яна цер-ква Святого Юра у Дрогобичі, церква Святого Духа в селі Потелич Жовківського району, цер-ква Собору Пресвятої Богородиці у селі Матків Турківського району, церква Святої Трійці в Жовкві Львівської області; церква Різдва Бого-родиці у селі Нижній Вербіж та церква Святого Духа у Рогатині Івано-Франківської області.

Струківська церква - в ЮНЕСКО



ВІДЕОФАКТ


СМАЧНО


Не кожна господиня любить випікати, тим паче листові коржі, але ми впевнені, що спробувавши цей десерт, він неодмінно стане Вашим улюбленим, адже листи робляться надзвичайно легко.

ТОРТ «ПАРИЖСЬКИЙ»


Для коржів потрібно:

3 столові ложки меду,150 гр. цукру,3 столові ложки олії (або шматочок масла),180 мл. гарячої води,500 гр. муки1 чайна ложка соди.

1


2

Мед, цукор, олію (масло), воду, перемішати і поставити на вогонь. Коли ця суміш закипить, знімаємо з вогню та додаємо борошно,після чого змішуємо з содою та помішуємо міксером.

4


5

Тісто ділимо на 6-7 частин, розкатуємо і випікаємо кожен корж при тем-пературі 180° С до золотистого кольору. Коржі повинні бути тоненькі, але тісто не повинно рватися.

3


6


Для приготування крему потрібно:

масло – 250 гр.;молоко – 600 мл. ;яйця – 3 шт.;мука - 1 ст. ложка;цукор – 1 стакан;ванільний цукор – 1 пачка, або есенцію 3-4 краплі;ліскові горішки – 100 гр. помелених.


Яйця розтерти з цу-кром, змішати з мукою, розвести холодним мо-локом та поставити на вогонь, помішувати і до-вести до загустіння. Далі, зняти з вогню, остудити, додати горіхи та ваніль-ний цукор (есенцію).

Коли крем майже охо-лов, поставте масло і добре вимішайте міксе-ром. Змащувати коржі краще теплим кремом, коли вони пропитаються кремово-горіховою на-чинкою, то просто тануть в роті.

Смачного !

7

9


9


8

10

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ АВТОРІВ ТА РЕКЛАМОДАВЦІВ »» [email protected] | +38 066 74 60 490

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ АВТОРІВ ТА РЕКЛАМОДАВЦІВ »» [email protected] | +38 066 74 60 490

іло йшло до Нового року, і, як годиться, за старою тради-цією, поставало

питання: де його провести, як, і з ким?... на це одвічне питан-ня була лише одна відповідь: не так, як завжди. Питання не вирішувала наявна шенгенська віза, а от питання з ким до ос-таннього було відкритим.

…Бажання вирватися в незвичність від рутини було настільки всеохоплюючим, що вже і з ким, і конкретно де, було не настільки важливим. Одно-думців з візою було обмаль, од-нак врешті знайшлися такі від-чайдухи і компанія до поїздки була сформована. Як годиться, за кордон ніби в сусіднє місто, і мова зараз не піде ні про від-сутність загальнообов’язкової для всіх (окрім, виявилося, нас) страховки, ні про заборо-ну експорту м’ясних продуктів, яких, звісно, турботливі мами позапаковували з домашніх за-пасів – щоб діткам їсти що на чужині було… На щастя, при-кордонники були не такі вже прискіпливі, втомилися за рік і таки правилами дозору знех-тували. Не запитали про мету поїздки, і, що головне, про зво-ротній квиток, якого, до речі, ще й не було. Епічності історії додавало обмеження в часі, а отже, окрім традиційних свят-кувань та походів по магазинах,

непогано було би ще роздобути хоч надію на повернення…

Але про все по порядку. Пер-ше враження від поїздки (як і від кожної закордонної) лягло на плечі прикордонників. Але чи то така їхня доля, чи то так їм і треба, а кордон було подо-лано досить швидко, за якісь дві (! наступного разу візьму для цього книжку) години.

Комфорт транспорту – тема окрема з огляду на те, що всі (або майже всі) вихідці з країн колишнього СРСР пам’ятають (може навіть десь на генетич-ному рівні) його відсутність і завжди (або майже завжди) готові ним пожертвувати в ім’я благородної мети… І заодно трішки зекономити. Певна річ, про подібне можна було би не згадувати, та де вже, якщо не-милостиві водії пропонують саме такий комфорт без жод-них поправок на його якість. Навіть спеціальна подушка для спання в неприродному сидя-чому положенні не посприяла жагучому після напружено-го трудового тижня бажанню спати. Словом, виспатись до-рогою виявилось настільки ж міфічною мрією, як, скажімо, зустріти в Празі справжнього Діда Мороза (десь же він му-сить бути справжнім!!)…

Але от нарешті важка до-рога подолана, пункт призна-чення досягнуто і майже все гаразд.


АВТОР: ОЛЬГА ПАНТЮХОВА

ПРАЗЬКИЙНОВИЙ РІК ЧИ ДИКІ УКРАЇНЦІ ЗА КОРДОНОМ

Д

ЗА КОРДОНОМ



От тільки спати, спати, спа-ти…

Розповідь доведеться про-довжити рівно за кілька годин, оскільки і мої супутники-від-чайдухи, і камера, що могла би щось зняти на предмет чи не проспали ми нічого цікавого, дружно спала з нами.

Сон – він і в Празі сон, і, на-певно, серед науковців, що до-сліджували специфіку даного процесу, були і вихідці із Пра-ги, тому зупинятись на цьому не буду, кому цікаво – питайте в них, дослідників. Така їх доля. Так їм і треба.

Нашою ж долею нарешті ста-ло омріяне святкування Ново-го року в Празі. Треба сказати, за деяких умов практично всі люди поводяться однаково. Очевидно, новорічних заку-півель це стосується перш за все – черги в супермаркетах/магазинах, скидки, скидки, просто неймовірні скидки, пе-редноворічний настрій всього живого в радіусі кількох кіло-метрів, повернення додому, що нагадує подвиг і особливо виправдовує прийдешній рік коня (ваговоза), а також ща-сливі зауваження на зразок куди ти дивився/дивилась. Останніх, втім, практично не було. Приготувавши у подруги традиційний салат Олів’є та контрабандну українську шин-ку, ми оперативно створили святкову атмосферу в домівці, навели марафет і після сим-волічного застілля вирушили брати Прагу. Але не довго ви-стачило нашої відваги – до-їхавши на трамвайчику о 23-й годині (от у кого треба вчи-тись розв’язувати транспорт-ні проблеми!) до зупинки на проспекті Мустек – ми опини-лися в самому центрі воєнних дій…. всюди постріли петард, феєрверки і майже суцільна димова завіса… всі мої уявлен-ня про цивілізованих євро-пейців танули як випадковий

сніг в Сахарі. Долаючи квест у пошуках головної ялинки мі-ста ми чули звідусіль щасливі нетверезі вітання (у порядку частоти): англійською, росій-ською, чеською, французькою і навіть корейською. На Ста-роместській площі з головною ялинкою Праги чеські націо-нальні традиції з величезним успіхом полягли, затьмарені українськими хороводами навколо ялинки, гімном, що нарешті стає національним, та запальними коломийками – на нещастя чи то розвагу всіх ін-ших туристів і місцевих - ми віднайшли групу українських туристів і поспівали україн-ських народних. За сукупністю всього цього, а також за щасли-вими нетверезими писками українців можна було виявити майже стовідсотково, що таки Новий рік вдався. Втім, про нетверезі писки не певна. Чи то чехи мають схожі традиції, чи то сила-силенна інших ту-ристів, але, як годиться, тве-резих можна було порахувати на пальцях. Здається, навіть на двох. Нам (тверезим), звіс-но, співчували, але співчувати насправді треба нетверезим. Спостерігати за ними – то було справді щось.

Втім, про похмільний син-дром і що чим правильно «за-кусювати», читайте в наступ-ному матеріалі!

•



ВІТАЛІЙ УРБАНпро Міжнародний чемпіонат, жіночий бокс і майбутніх чемпіонів України

Нещодавно в м. Рахів пройшов перший на Закарпатті Міжнародний турнір з боксу, участь у якому взяли понад 100 учасників - представники 12 областей України, Росії, Білорусі, Молдови та Німеччини. Подія подарувала не тільки порції адреналіну та кубки переможців учасникам,

а й масу вражень глядачам, які відвідали поєдинки. Public запросив на чашку запашного карпатського чаю головного організатора турніру, директора Рахівської ДЮСШ Віталія Урбана.

СПОРТ


Public: Як з’явився бокс у Вашому житті? За руку до секції привела мама чи самі вирішили займатись?

Віталій: Секції боксу в Рахові ніколи не було і тому я вступив до Київського інституту фізичної культури опановувати гірські лижі. Там з 1992 року я почав займатись боксом і за 4 роки виконав норматив майстра спорту, став призером на всеукраїнському рівні, був у збірній України. У той час у мене були чудові тренери, такі як наприклад Анатолій Климанов – дворазовий чемпіон Європи, чемпіон СРСР та призер Чемпіонату світу.

Через травми з 1999 року із професійним спортом довелось зав’язати і я повернувся до Рахова.

Public: Важко було покидати столицю?

Віталій: Після 12 років життя в Києві, звичайно. Але тут часто почали звертатись батьки із проханням тренувати їхніх дітей. При місцевій спортшколі не було секції боксу, тому довелось влаштуватись на 0,25 ставки тренера по… волейболу. І так потихеньку до чотирьох існуючих видів спорту в школі додався ще один – бокс. Зараз такі секції працюють не тільки у Рахові, а й у Ясінях та Великому Бичкові. Моєю мрією був справжній ринг хоча б у місті. Зараз він у нас є, щоправда через невелике приміщення його довелось власноруч переробляти.

Хороший ринг нам для проведення першого

міжнародного турніру в Рахові позичили івано-франківські друзі, причому зовсім безкоштовно. Такого в Закарпатській області практично немає.

Public: Якщо не бокс, які ще види спорту могли б стати популярними на Рахівщині?

Віталій: Гандбол, бо це видовищний ігровий вид. У нас є хороші спеціалісти, які поки мають запал і бажання виховувати талановитих спортсменів. У області взагалі тільки п’ять команд, які грають на обласних чемпіонатах. Але це тільки в планах, зараз чимало нюансів, які не дозволяють відкрити новий напрям.




Public: Як Ви ставитесь до жіночого боксу?

Віталій: Ставлюсь позитив-но, бо є чудові спортсменки. Але сам я з дівчатами та жін-ками не працюють, адже це зовсім інший підхід та специ-фічна робота. Тут і фізіологія, і психологія разом взяті. Напри-клад, ти виховуєш спортсмен-ку, вкладаєш у її професійний ріст, а вона каже: „Я не хочу більше займатись, я закоха-лася” (сміється). З хлопцями в цьому плані простіше. Хоча з іншого боку в Україні щодо жіночого боксу поки незначна конкуренція.

Є, звичайно, серед хлопча-ків діти і з складним характе-ром, але тут спорт стає для них способом перевиховання. Тре-нування, змагання, виступи, знову тренування і у них зовсім не лишається часу тинятися по вулицям і займатись дурниця-ми.

Public: А яких основних «заповідей» треба до-тримуватись, аби бути справжнім спортсменом, зокрема боксером?

Віталій: Ну перш за все це режим, якщо є він, то є і резуль-тат. Режим – це і правильне харчування, регулярні заряд-ки. Кілька разів перевіряв, чим виконують мої спортсмени ранкові пробіжки. Прокинувся о пів на шосту, прибіг у парк, - точно, всі як один на місці.

Далі обов’язково наполегли-вість і дисциплінованість.


Public: Ми б хотіли розвія-ти один поширений міф: чи правда, що боксери не розу-міють жартів?

Віталій: Дивлячись на себе і на своїх вихованців я б так не сказав. З ними точно не заску-чаєш.

Public: Не переживаєте, що Ваші спортсмени мо-жуть використовувати на-вички не за призначенням?

Віталій: Це виключено. Наші тренування виховують не тіль-ки тіло, а й характер. Бокс пе-редусім це засіб самооборони і використовувати силу та вмін-ня наліво й направо на вулиці

суворо заборонено. Справжні спортсмени показують себе на рингу – там після бою виходять вже і всі емоції, накопичені на тренуваннях. Особливо, коли перемагають, тоді радість, адреналін аж зашкалюють. Сам за них інколи ще більше радію, але стараюсь сильно не показувати, аби не розслабля-лись (сміється).

Public: Вертаючись до першого на Закарпатті Міжнародного турніру з боксу: що було найважче у його проведенні?

Віталій: Скоріш за все – знай-ти фінансування, адже крім

матеріально-технічного забез-печення турніру потрібно було розселити учасників не тільки з України, а й з-за кордону.

Public: Які плани в роботі на найближчий період?

Віталій: Напевно найбажані-ші – виховати чемпіонів Украї-ни або хоча б призерів. А пре-тендентів доволі багато. І ми вже надто багато вклали своїх коштів, часу, сил і душі, щоб зу-пинятись на досягнутому. Тому колесо крутиться далі, а ми продовжуємо працювати і ви-ховувати майбутніх чемпіонів.

•

Documents

Журнал "Public" (січень 2014) #6