1

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої

кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни:

«Комп’ютерні технології в навчальному процесі»

на тему: «СУЧАСНІ ІНТЕРАКТИВНІ ПЕДАГОГІЧНІ

ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ

Студента 4 курсу АПО групи

Галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

Напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта.

Комп’ютерні технології в

управлінні та навчанні»

Загребельного Владислава Володимировича

Керівник к.п.н., доцент Кобися А. П. Національна шкала ____________________

Кількість балів __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії: __________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Віннниця - 2017

2

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І ................................................................................................................... 5

1.1 Поняття і сутність інтерактивних сучасних педагогічних технологій ..... 5

1.2 Переваги і недоліки сучасних інтерактивних педагогічних технологій 13

РОЗДІЛ ІІ ............................................................................................................... 19

2.1 Застосування сучасних технологій у професійній підготовці учнів ...... 19

2.2 Застосування інтерактивних технологій для формування професійних

знань і вмінь учнів професійно-технічних закладів ....................................... 25

ВИСНОВОК ........................................................................................................... 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 33

ДОДАТКИ .............................................................................................................. 37

3

ВСТУП

В сучасних умовах, коли розвиток науки є дуже швидким, знання, які

набуваються традиційним способом, не ціняться, так як вони швидко

втрачають своєї актуальності. Зубрити величезного масиву інформації є не

стільки головним, для використання його протягом всього життя, скільки

уміння працювати з цим масивом, вибирати з нього необхідні знання, уміти їх

групувати й узагальнювати, формувати на його основі щось нове. Сучасне

суспільство потребує спеціалістів високого рівня, всебічно підготовлених, з

високорозвиненими дослідницькими вміннями. Основа таких якостей

закладається на перших кроках освіти. Тому, дуже швидкими темпами

здійснюється розвиток та використання інтерактивних технологій у

навчальному процесі, що надало відповідний поштовх до їх використання,

адже традиційні технології та засоби навчання не відповідають сучасним

вимогам стрімкому розвитку науково–технічного прогресу.

Широкого застосування у формуванні професійних умінь учнів набули

інтерактивні технології. Використання у навчальному процесі інтерактивних

технологій зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його

майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної

передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості компетентності та

компетенції майбутнього працівника.

Прискорення темпу життя, великий потік знань, що впливає на сучасну

людину, потребує від неї вміння швидко знаходити необхідне рішення,

використовуючи для цього пошукові методи, користуючись великою

кількістю різноманітних джерел інформації. У зв’язку з цим, серед

традиційних форм та методів навчання, у педагогічній практиці все частіше

використовуються інтерактивні технології. Ця затребуваність пояснюється

тим, що таке навчання спрямовано на підвищення пізнавальної активності

учнів, посилення діяльнісного підходу в навчанні і реалізацію спільної

діяльності, націленої на кооперативну обробку навчальної інформації з

виробленням нових знань особисто кожним учнем в оптимальному режимі.

4

Інтерактивні технології в навчанні досить швидко були визнані вчителями та

управлінцями дієвим засобом впровадження нових освітніх технологій.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес

відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень

є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє

формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних;

виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва,

взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає

моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне

розв'язання проблем.

Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається

взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,

спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей

учнів.

Мета дослідження: полягає в розгляді ефективності інформаційно–

комунікаційних технологій та засобів навчання в процесі формування вмінь та

навичок учнів ПТНЗ, визначення та аналіз позитивних і негативних наслідків

використання ІКТ в процесі навчання.

Об’єкт: нашого дослідження – використання інтерактивних

інформаційних технологій у навчальному процесі.

Предметом дослідження: є визначення та аналіз рівня знань, умінь та

навичок учнів ПТНЗ.

5

РОЗДІЛ І

1.1 Поняття і сутність інтерактивних сучасних педагогічних технологій

Всім відомо факт, що учні по-різному сприймають нові знання. Раніше

викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер

же, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ),

навчальні заклади отримали можливість подавати нову інформацію таким

чином, щоб задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ, від англ. Information and

communications technology, ICT) – часто використовується як синонім до

інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який

підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій

(телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного

забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних

систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ,

зберігати, передавати та змінювати інформацію [3].

Будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна технологія, оскільки

основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення

інформації.

Використання методів інтерактивного навчання сприяє не лише

вдосконаленню процесу фахової освіти та кращому засвоєнню теоретичного

програмного матеріалу, а й загальному розвитку учнів, наданню кожному з

них оптимальних можливостей для особистісного становлення й

вдосконалення в контексті самовизначення, самореалізації та формування

професійної культури [1, c. 21].

Слово «інтерактивний» походить від англ. «interact» («inter» –

«взаємний», «act» – «діяти») означає здатність до взаємодії, діалогу [4, c. 85].

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної

діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні

умови навчання, за яких кожен, хто навчається, відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у закладах

6

професійної освіти полягає в тому, що навчальний процес відбувається за

умови постійної, активної взаємодії всіх учасників [5, с. 16].

Термін «інтерактивне навчання» почав використовуватись з кінця 90-х

років XX ст. і, на думку науковців, має такі класифікаційні ознаки:

з точки зору філософії – це діалектичний процес;

за орієнтацією на особистісні структури його можна охарактеризувати

як інформаційне й операційне одночасно;

за характером змісту – загальноосвітнє, соціально-психолого-

педагогічне, культуротворче;

за механізмом засвоєння – асоціативно-рефлекторне;

за основним чинником розвитку – соціогенне;

за підходом до особистості – антропоцентричне;

за кооперацією учасників – групове, парне, фронтальне,

індивідуальне;

за організаційними формами – альтернативне традиційному класно-

урочному, інноваційне, за умов якого заняття проводяться в активній формі

проблемної лекції, семінару, брейн-стормінгу, психодрами, диспуту, дебатів,

діалогу, полілогу, прес-конференції, ділових і дидактичних ігор, інсценування,

тренінгів тощо (загалом у діловій та освітній сфері нині використовується

понад 2000 видів інтеракції) [4, с. 88].

Інтерактивність – досить широке поняття, проте ні в якому разі воно не

зводиться лише до можливості спілкування між людьми. Це здатність людини

активно впливати на зміст, зовнішній вигляд і тематичну спрямованість

комп’ютерної програми або електронних ресурсів.

Використовуючи методи інтерактивного навчання у закладах

професійної освіти, доцільно враховувати провідну функцію цих інновацій у

педагогічній взаємодії.

Інтерактивне навчання – це упорядкована взаємодія викладача та учнів,

що спрямована на досягнення визначеної мети. У сучасному розумінні для

інтерактивного навчання характерні такі риси: двобічний характер; спільна

7

діяльність викладача та студентів; керівництво процесом викладачем;

спеціальна організація та різноманітність форм; цілісність та єдність;

мотивація та зв’язок із реальним життям; виховання та розвиток особистості

студентів одночасно з процесом засвоєння нових знань [6, с. 16].

Під інтерактивністю у традиційному навчальному процесі зазвичай

розуміють взаємодію суб’єктів навчання та допомогою безпосереднього

контакту.

У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання:

пасивна – учень виступає в ролі «об’єкта» навчання (слухає й

дивиться);

активна – учень виступає «суб’єктом» навчання (самостійна робота,

творчі завдання);

інтерактивна – inter (взаємний), act (діяти). Процес навчання

здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів [4, c. 88].

До інтерактивних методів навчання у закладах професійної освіти

належать такі методи як: мікрофон, мозковий штурм, займи позицію,

навчаючи - вчуся, робота в парах, робота в трійках, ток-шоу, розігрування

сюжетної задачі, ажурна пилка, коло ідей, акваріум та інші.

М. Кларін, розглядаючи проблеми інтерактивного навчання, стверджує,

що «це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка

включає конкретні цілі, а саме створення комфортних умов навчання, за

допомогою яких учень відчуває свою успішність, власну інтелектуальну

спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання» [2, c. 176].

Ю. Фокін, розглядаючи використання інтерактивних методів навчання,

дає їм таке трактування: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш

широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й один з одним і на

домінування активності учнів у процесі навчання»[2, c. 176].

Сама роль вчителя у навчальному процесі де використовуються

інтерактивні методи навчання, це безпосередньо керування учнівською

8

діяльності для досягнення поставленої мети. Вчитель також розроблює план

уроку (інтерактивні вправи і завдання, в ході яких учень вивчає матеріал).

Отож, основою вивчення навчальних дисциплін з використанням

інтерактивних технологій є завдання і вправи, які виконуються учнями. Варто

відзначити, що інтерактивні завдання і вправи від загальних відрізняються

тим, що виконуючи їх учні не стільки закріплюють вивчений матеріал, скільки

вивчають вже новий.

Для того, щоб організувати навчальний процес з використанням

інтерактивних методів навчання, треба враховувати, що до процесу пізнання

слід залучати всіх учнів навчальних закладів. Колективна діяльність означає,

що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, в ході роботи йде

обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності.

Інтерактивні методи можуть застосовуватися у процесі організації

викладачем таких видів роботи із студентами:

організація тематичних занять;

організація тимчасових творчих колективів для роботи над

навчальним проектом;

формування портфоліо студента;

організація дискусій і обговорень спірних питань, що виникли в

колективі;

для створення освітніх ресурсів (курсів лекцій, тренінгових

матеріалів, дипломних робіт, творчих робіт, аудіо і відеоматеріалів та ін.)

[1, c. 59].

Для вирішення навчальних завдань викладач використовує наступні

форми роботи:

використання кейс-технологій;

проведення відео конференцій, «круглих столів»;

«мозковий штурм»;

дебати;

фокус-групи;

9

ділові і рольові ігри;

case-study (аналіз конкретних, практичних ситуацій);

навчальні групові дискусії;

тренінги;

метод проектів та ін.

Інтерактивне навчання – це навчання, занурене в спілкування. При

цьому «занурене» не означає «заміщене». Інтерактивне навчання зберігає

кінцеву мету і основний зміст навчального процесу. Воно видозмінює форми

– транслюючи на діалогові, тобто включає обмін інформацією, заснованою на

взаєморозумінні і взаємодії. [7, c. 186].

Спілкування – складний, багатоплановий процес встановлення і

розвитку контактів між людьми, який породжений потребами в спільній

діяльності і обміні інформацією, що включає вироблення спільної стратегії

взаємодії, сприйняття і розуміння іншою людиною.

Традиційно виділяють три сторони спілкування:

інформативна (обмін інформацією);

інтерактивна (вироблення стратегії і координації спільних дій

індивідів);

перцептивна (адекватне сприйняття і розуміння один іншого)

[1, c. 61].

Спілкування повноцінне, коли в ньому присутні всі три названі сторони.

Спілкування може проходити як на вербальному, так і на невербальному

рівні [7, c. 189].

П. Ерднієв – припускає, що вчитель за можливості чітко визначає

реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за

допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну

діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному

темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже

засвоєно [25, c. 14].

10

Психологами було встановлено, що в умовах навчального спілкування

спостерігається підвищення точності сприйняття, збільшується

результативність роботи пам’яті, інтенсивно розвиваються такі інтелектуальні

і емоційні властивості особистості як: стійкість уваги, уміння її розподіляти;

спостережливість у сприйнятті; здатність аналізувати діяльність партнера,

бачити його мотиви, цілі уяви (в даному випадку мається на увазі уміння

ставити себе на місце інших). В умовах спілкування активно протікають

процеси самоконтролю, виразніше усвідомлюються «провали» і «сумнівні

місця» (ті частини матеріалу, які ніхто з партнерів не може відтворити). В

процесі спілкування відбувається виховання культури почуттів, емоцій,

розвиток здатності до співчуття, співпереживання, здібностей управління

своєю поведінкою, пізнати самого себе [7, c. 187–188].

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний

процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це

співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де

учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Воно

ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню

атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером

дитячого колективу.

Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих

ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Для інтерактивного навчання характерне досягнення навчальних

досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповіді

на питання «Як навчати? Як створити умови?» [8, c. 13].

Активний тип навчання передбачає застосування методів, які

стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає

«суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з викладачем.

11

Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й

творчі завдання, що розвивають творче мислення, питання учня до викладача

і навпаки.

Неодмінною складовою різноманітних інтерактивних технологій є їх так

звані пасивні методи.

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій

галузі знання. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей,

осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити

її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні

технології.

При застосуванні інтерактивного навчання педагог зустрічається з

певними труднощами. Щоб подолати ускладнення в застосуванні

інтерактивних технологій і перетворити їх слабкі сторони на сильні,

викладачеві треба пам’ятати, що:

– Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя групи,

а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога.

Починати потрібно з поступового використання цих технологій, якщо ви або

учні з ними не знайомі. Можна розробити спеціальний план поступового

впровадження інтерактивних технологій. Краще ретельно підготувати кілька

інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем

підготовлені «ігри».

– На практиці з учнями проводять особливе «організаційне заняття» й

розробляють разом з ними «правила роботи в класі». Після чого налаштовують

учнів на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовують

спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, у малих групах,

мозковий штурм тощо. Коли в учнів з’явиться досвід такої роботи, ці заняття

проходитимуть значно легше, а підготовка не забиратиме багато часу.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише спосіб

створення атмосфери в класі, котра найліпшим чином сприяє співпраці,

12

порозумінню та доброзичливості, дає змогу по–справжньому реалізувати

особистісно орієнтоване навчання.

– Якщо застосування інтерактивних технологій у конкретному класі

веде до протилежних результатів, слід переглянути стратегію й обережно

ставитися до використання таких методів. Можливо, варто обговорити цю

ситуацію з учнями. Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної

підготовки вчителя й учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися,

використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки,

переконувати й бути переконливими й толерантними, розуміти інших, ставити

запитання і відповідати на них [8, c. 16].

Психологи і педагоги усвідомлюють гостру потребу у створенні та

реалізації особистісного підходу до учня як одного з принципів організації

навчально–виробничої роботи у навчальних закладах. Докорінна зміна

освітньої мети переорієнтовує процес навчання на особистість. Особистісно-

зорієнтоване навчання передбачає його організацію на засадах глибокої

поваги до особистості майбутнього кваліфікованого робітника, врахування

особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого

відповідального суб'єкта навчально-виховної взаємодії.

Групова діяльність як вид навчальної діяльності учнів

багатофункціональна, вона включає наступні функції: навчальну,

розвивальну, виховну, організаційну, мотиваційну.

У процесі групової навчальної діяльності учнів показують високі

результати засвоєння знань, формування вмінь перш за все тому, що слабкі

учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20–30% більше, ніж під час

фронтальної роботи. Групова форма роботи на заняттях сприяє досягненню

виховної функції навчання, тому що допомагає формуванню колективізму,

моральних та гуманних якостей особистості. Цьому сприяють і особливості

організації групової роботи, розподіл функцій та обов'язків між учасниками

діяльності, обмін думками, взаємоконтроль і взаємооцінка в процесі навчання

[35, c. 24].

13

Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової форми

роботи, підміняти нею інші форми (індивідуальну, фронтальну) навчання, а

також абсолютизувати її було б великою помилкою. Реальний навчальний

процес має поєднувати різні форми навчальної діяльності.

1.2 Переваги і недоліки сучасних інтерактивних педагогічних технологій

Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних

умов навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою. Саме

використання цієї моделі навчання вчителем на своїх уроках, говорить про

його інноваційної діяльності. Організація інтерактивного навчання передбачає

моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне

вирішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації, проникнення

інформаційних потоків в свідомість, що викликають його активну діяльність.

Зрозуміло, що структура інтерактивного уроку буде відрізнятися від

структури звичайного уроку, це також вимагає професіоналізму і досвіду

викладача. Тому в структуру уроку включаються тільки елементи

інтерактивної моделі навчання – інтерактивні технології, тобто конкретні

прийоми і методи, що дозволяють зробити урок незвичайним і більш

насиченим і цікавим. Хоча можна проводити повністю інтерактивні уроки.

Застосування освітніх інформаційних технологій дозволяє в значній мірі

інтенсифікувати навчальний процес і активізувати учнів.

Педагогічні можливості сучасних комп'ютерно-орієнтованих технологій

навчання, по ряду показників набагато перевершують можливості

традиційних засобів реалізації навчального процесу [15, с. 84].

Використання сучасних комп'ютерно-орієнтованих технологій у

викладанні загальноосвітніх предметів дозволяє підвищити наочність і

ергономіку сприйняття навчального матеріалу, що позитивно відбивається на

навчальній мотивації та ефективності навчання [33, с. 15].

14

Комп'ютерно-орієнтовані технології збагачують процес навчання,

залучаючи до процесу сприйняття навчальної інформації більшість чуттєвих

компонент учня [27, с. 12].

Комп'ютерно-орієнтовані технології інтегрують в собі потужні

розподілені освітні ресурси, вони можуть забезпечити середу формування та

прояви ключових компетенцій, до яких відносяться в першу чергу

інформаційна та комунікативна. Освітні інформаційні технології відкривають

принципово нові методичні підходи в системі загальної освіти [27, с. 35].

Наявні програмні продукти, в тому числі готові електронні підручники і

книги, а також власні розробки, дозволяють вчителю підвищити ефективність

навчання.

Основні риси та переваги інтерактивних технологій навчання:

ІТН дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні

освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез,

оцінка). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, достатньо високий

(більше 50%).

Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі

рішення щодо процесу навчання.

Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає

внутрішнім, це інтерес самого учня.

Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог сильніше

розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор [20, с. 63].

Основні недоліки ІТН:

Засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу.

Кожна ІТН потребує попереднього розгляду і навчання учнів

процедурі. Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення,

часом і ходом навчання. Результати роботи учнів менш передбачувані.

Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя.

Практично відсутні методичні розробки та література з ІТН

[20, с. 113].

15

Використання ІТН – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої

атмосфери в класі, що найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й

доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно

орієнтоване навчання.

ІТН потребують певної зміни всього життя класу. Починайте з

поступового використання цих технологій, якщо ви або учні з ними не

знайомі. Як педагогові, так і учням потрібно до них звикнути.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію [21, с. 113].

Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання

активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського

педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром [21, с. 113].

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній

метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко

повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше.

Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в

голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної

активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі,

ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за

допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних

технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а

16

також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу.

Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з

ними незнайомі. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть

створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще

старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж

часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і

створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на

старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовуйте спочатку

прості інтерактивні – робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо.

Коли у вас і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть

проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб

для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву,

порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати

особистісно–орієнтоване навчання.

Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі

веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й

обережно підходити до її використання. Можливо, варто обговорити цю

ситуацію з учнями ( чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові

ви й учні до їх використання?)

Для ефективного застосування інтерактивного навчання зокрема, для

того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не

перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен

старанно планувати свою роботу, щоб:

дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати,

продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б

учням «ключ» до освоєння теми;

17

під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над

завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись»

виконали його;

на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві)

інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за

підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому

матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з

різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними

завданнями.

Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов

використання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен

попередньо добре підготуватися:

глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий,

наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації,

завдання для груп тощо;

старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж,

ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії

оцінки ефективності заняття;

мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів

випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і

критеріїв оцінки роботи учнів;

передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів,

налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для

нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні

вправи–розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо [7, с. 450].

Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед учнями,

висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати

некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені»

18

для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для

фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший

крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач

відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати «право» не знати

відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого

предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого

боку, після кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як

змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це

послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

19

РОЗДІЛ ІІ

2.1 Застосування сучасних технологій у професійній підготовці учнів

Інтерактивні інформаційні технології – це організація засвоєння знань і

формування певних вмінь та навиків через сукупність особливим способом

організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають у активній взаємодії

учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою

досягнення запланованого результату з використанням сучасної комп’ютерної

техніки чи ІКТ [15, с. 57].

Можна виділити наступні принципи інтерактивного навчання:

Принцип активності. Означає, що для досягнення поставлених цілей

кожен учень повинен брати активну участь у процесі спілкування та активно

взаємодіяти з іншими.

Принцип відкритого зворотнього зв’язку, сутність якого полягає в

обов’язковому висловленні членом чи всіма членами групи думок, ідей чи

заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному використанню

зворотнього зв’язку учасники групи довідуються, як сприймаються іншими

людьми їхня манера спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.

Завдяки цьому принципу відбувається корекція мовлення.

Принцип експериментування припускає активний пошук учнями

нових ідей та шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже

важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до

розвитку творчості й ініціативи особистості.

Принцип довіри в спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну

організацію групового простору в ході проведення занять:

звичайновикористовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по

колуобличчям один до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну

установку і уявлення про те, як повинні проводитися й організовуватися

заняття і яку роль у них повинен грати вчитель.

20

Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне

нав’язати учням своєї думки, а діє разом з ними. В свою чергу, учень має змогу

побувати у ролі організатора, лідера [7, с. 278].

Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід

переконливо засвідчує, що інтерактивні технології сприяють інтенсифікації та

оптимізації навчального процесу.

Вивчення та застосування інноваційних методів навчання надають

можливість викладачам впроваджувати та удосконалювати нові методи

роботи, підвищувати ефективність навчального процесу та рівень знань учнів.

Адже впровадження інноваційних методів значно поліпшує якість

презентації навчального матеріалу та ефективність його засвоєння учнями,

збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію до вивчення

дисципліни, створює умови для більш тісної співпраці між викладачами і

учнями.

Одне з головних завдань для нинішнього викладача – зробити процес

навчання цікавим для учнів, більш наочним, динамічним і сучасним. Це

сприятливо впливає на мотивацію учнів і загальну ефективність освітнього

процесу. І в цьому педагогам прийшли на допомогу мультимедійні та

інтерактивні технології [17, с. 61].

Мультімедіний технології одночасно використовують кілька видів

інформації: графіку, текст, відео, фотографію, анімацію, звукові ефекти,

високоякісні звукові супроводу, відео фрагменти [10, с. 52].

Одним з видів інтерактивних засобів навчання є презентації з

використанням тригерів.

Microsoft PowerPoint – це прикладна програма для створення і

відображеннянаборів слайдів, в яких текст поєднано з графічними об'єктами,

діаграмами, фотографіями, звуковими файлами та анімаційними ефектами

[16, с. 37].

Тригер - засіб анімації, що дозволяє задати умову дії або часу виділеному

елементу. При цьому анімація запускається після клацання [16, с. 43].

21

Тригер в перекладі з англійської означає - спусковий гачок, затвор. За

допомогою тригера можна задати дію будь-якого об'єкта. Причому

послідовність цих дій ми можемо вибирати в залежності від бажання і ситуації.

Відкривати завдання можна в міру його виконання. Клацання лівою кнопкою

миші по об'єкту анімує його, змушуючи виконувати заздалегідь задану дію.

Наявність тригерів значно підвищує інтерактивність презентації [16, с. 45].

Один клік мишею – і вибраний об'єкт (картинка, фігура, окреме слово)

починає рухатися на слайді. Зникає, виїжджає праворуч або ліворуч, змінює

колір – діє за заданим сценарієм.

Розглянемо на прикладі презентації використанням тригерів.

На даному Інтерактивному плакаті є спеціальні кнопки, натиснувши на них

активізується тригер і з’явиться повідомлення які раніше було прикріплене.

Таким чином ми розмістили багату кількість інформації на одному слайді,

яким стало ще зручніше керувати за допомогою кліків на кнопки, які

відповідають даній інформації (Рис. 1)

Рис. 1 Тригер у дії

22

Щоб зробити даний інтерактивним плакат цікавим для учнів, був

створений окремий слайд з вправами для перевірки матеріалу який викладався

протягом уроку. На слайді представлені питання на які учень дає усну

відповідь, після чого натиснувши на саме питання ми маємо змогу побачити

правильну відповідь (Рис. 2)

Рис. 2 Слайд з питаннями

Також існують такі інтерактивні навчальні засоби, як скрінкастинг.

Скрінкаст (від англійського screencast) – це відеозапис того, що

відбувається на моніторі комп’ютера з можливістю додавання звукового

супроводу та коментарів. У деяких випадках використання скрінкастів буває

зручнішим, ніж текстовий опис дій, оскільки у автора з’являється можливість

не лише розповісти, але й показати в реальному часі те, що він хоче донести

до читача[33, с. 14].

Скрінкасти популярні засоби для навчання. Частіше всього їх

розміщують на відеохостингу YouTube. За допомогу скрінкастів учень має

змогу не тільки дізнатись про ту чи іншу вправу, а наглядно побачити, як

виконувати завдання, повторивши за автором. Таким чином є деяка взаємодія

між викладачем та учнем не в реальному часі. Також є можливість переглядати

деякі моменти декілька разів, що є великою перевагою серед інших

інтерактивних засобів навчання.

23

Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) —

сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези,

пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю [32, с. 348].

Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також

утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати

зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та

відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний

об'єкти чи у певній галузі.

Карти знань — це зручна і ефективна техніка унаочнення мислення та

альтернатива звичайному (лінійному) запису. Їх застосовують для

формулювання нових ідей, фіксування та структурування даних, аналізу та

впорядкування даних, прийняття рішень тощо. Цей спосіб має багато переваг

перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від

лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють

взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння

матеріалу [32, с. 349].

Карти знань – досить привабливий інструмент проведення презентацій,

мозкових штурмів, планування свого часу, запам’ятовування великих обсягів

даних, самоаналізу, розробки складних проектів, власного навчання й

розвитку.

Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості:

поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;

генерувати ідеї;

надихнути на пошук рішення;

продемонструвати концепції і діаграми;

аналізувати результати або події;

структурувати роботу (реферат, доповідь);

підбивати підсумки зробленого;

організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;

ефективно структурувати і опрацьовувати дані[32, с. 350].

24

Основні принципи створення карт знань:

об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;

основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від

центрального образу у вигляді ідей;

гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;

ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що

відходять від центральних гілок і так далі;

гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему) [32, с. 350].

Приклади доречного використання карт знань:

наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних

сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови,

словниковий запас);

виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад

геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);

системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового

експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття

підсумків [34, с. 394].

Для прикладу карти знань було використано сервіс MindMeister (Рис.3).

Рис. 3 Карта знань за допомогою сервісу MindMeister

Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення

процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна

25

використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви

роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так

оформити інформацію, що мозок легко її сприйме. Бо карти знань

відображають природний спосіб мислення.

Отже, інтерактивні методи навчання є органічним і суттєвим

доповненням класичних методів. Вони сприяють активізації мислення, знань

та умінь студентів, досягненню високих результатів навчальної діяльності,

здійсненню оперативного зворотного зв’язку. Використання інтерактивних

навчальних елементів, розроблених з використанням комп’ютерно-

орієнтованих технологій дозволяє досягти належного засвоєння матеріалу

усіма учасниками групи, вирішити різні виховні та розвиваючі задачі.

Використання цього методу спонукає викладача до постійної творчості,

самовдосконаленню, професійного та особистого росту і розвитку. В процесі

ознайомлення з тим чи іншим інтерактивним методом, викладач стає

організатором самостійної, навчально-пізнавальної, комунікативної, творчої

діяльності студентів; у нього з'являються можливості для вдосконалення

процесу навчання, розвитку комунікативної компетенції студентів та

цілісного розвитку їх особистості.

2.2 Застосування інтерактивних технологій для формування

професійних знань і вмінь учнів професійно-технічних закладів

Сучасний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій

дозволяє підвищити ефективність процесу професійного навчання і якість

засвоєння навчального матеріалу. Запорукою якісного навчання є пошук

найбільш ефективної структури уроку та його організації. У зв’язку з цим

значна увага приділяється інтерактивним технологіям навчання, що

здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які

реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного

підходу виступають апаратні комплекси (ПК, проектор та сенсорна дошка) і

ППЗ (програмно–педагогічні засоби), які забезпечують можливість організації

26

професійної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Проте, створення

умов для їх розробки, апробації та впровадження досить непросте завдання,

яке потребує вирішення комплексу психолого–педагогічних, організаційних,

навчально–методичних, адміністративних, фінансових, технічних та інших

проблем. [11, с. 1].

Застосування інтерактивних технологій навчання дозволяє організувати

навчальний процес у такий спосіб, що практично більшість учнів буде

заохочена до процесів пізнання і здійснюватиме рефлексію власної

навчально–пізнавальної діяльності через оперативне визначення її

результатів. Ці методи навчання захоплюють, пробуджують в учнів інтерес та

стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Але значною

мірою ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від

стилю роботи конкретного вчителя (у т.ч. мотивація за рахунок комп’ютерної

візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення тощо). [15, с. 18].

Як зазначають науковці і практики, застосування інтерактивних методів

навчання за умов класно-урочної організаційної форми практично неможливе,

або надто складне для реалізації без нових засобів подання навчального

матеріалу, системи моніторингу процесу навчання. Вигідно у цьому плані

вирізняється система професійно–практичної підготовки фахівців у ПТНЗ, яка

реалізована у ході виробничого навчання. Тут можна повноцінно

застосовувати роботу в групах, тренінгові технології, проектні підходи тощо.

Новітні апаратні комплекси, засоби телекомунікацій і ППЗ можуть стати

невіддільними складовими професійної підготовки, забезпечити дійсно новий

рівень подання навчального матеріалу, приходячи на заміну попереднім

технічним засобам навчання.

Умови сучасного світу описуються в даний час як умови відкритого

інформаційного суспільства. Однією зі світових тенденцій у розвитку

сучасного інженерної освіти є поширення електронних і мультимедійних

навчальних засобів. З використанням останніх досягнень науки і техніки

підготовка технічного фахівця – це один із пріоритетних напрямків вищої

27

професійної технічної освіти. На даний момент в навчанні однією з найбільш

важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу – це

застосування сучасних інформаційних технологій. Необхідність задоволення

позначених потреб в умовах неухильно зростаючої інформатизації

навчального процесу вимагає від вузівського викладача знань і умінь в області

застосування новітніх педагогічних технологій, володіння прогресивними

методами і засобами сучасної науки. Тому необхідно оволодівати сучасними

інформаційними технологіями в якості перспективного і своєчасного

направлення підвищення ефективності процесу навчання у вищій школі

[4, c. 12].

Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих процесів

і програмно–технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що

забезпечує збір, обробку, зберігання, передачу і відображення інформації, що

дозволяють на системній основі організувати оптимальну взаємодію між

викладачем і студентом з метою досягнення результату навчання [12, с. 75].

Для початку розглянемо поняття веб-сайт та веб-сторінка, так як ці

об’єкти досліджувались багатьма вченими, тому існує декілька визначень:

Веб-сторінка (англ. Web-page) – інформаційний ресурс, доступний у

мережі World Wide Web, який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай ця

інформація записана у форматі НТМL або ХНТМL і може містити гіпертекст

із навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки [14, с. 40].

Веб-сторінка – складова частина веб-сайту. Може містити текст,

зображення, гіпертекстові посилання на інші сторінки або на інші

сервери [36, с. 25].

Веб-сайт (від англ. website: web – «павутина», «мережа» та site – «місце»,

букв. «місце в мережі») – об’єднана під однією адресою (доменним ім’ям або

IP-адресою) сукупність сторінок, на яких розміщуються документи і матеріали

приватної особи або організації. Веб-сайти в сукупності складають Всесвітню

павутину (WWW). Коли говорять «своя сторінка в Інтернет», то мається на

увазі цілий веб-сайт або особиста сторінка в складі чужого сайту [36, с. 25].

28

Веб-сайт (англ, website, місце, майданчик в Інтернеті), також сайт (англ.

site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних в Інтернеті, які

об'єднані як за змістом,так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як

на одному, так і на кількох серверах [14, с. 42].

Зараз в навчальних закладах більшість учнів вільно користуються

сучасними інформаційними технологіями, це спрощує для них процес пошуку

інформації, обробки її і надання в різних презентативних формах. Тому

використання в проектній діяльності учнів комп'ютера як інструменту творчої

діяльності сприяє досягненню кількох цілей:

підвищення мотивації до самонавчання;

формування нових компетенцій;

реалізація креативного потенціалу;

підвищення особистісної самооцінки;

– розвиток незатребуваних в навчальному процесі особистісних якостей

(наприклад, поетичні, музичні, художні здібності) [19, с. 27].

В даний час в різних сферах діяльності відчувається брак фахівців,

здатних самостійно і в команді вирішувати виникаючі проблеми, робити це за

допомогою Інтернету. Тому робота учнів в такому варіанті проектної

діяльності, як веб-квест, урізноманітнює навчальний процес, зробить його

живим і цікавим. А отриманий досвід принесе свої плоди в майбутньому, тому

що при роботі над цим проектом розвивається ряд компетенцій.

Одним з варіантів застосування інтерактивних технологій в поєднані з

інтерактивними вправа є сервіс LearningApps.

LearningApps.org є додатком Web 2.0 для підтримки навчального

процесу за допомогою інтерактивних модулів. Ці модулі можуть бути

використані безпосередньо в процесі навчання матеріалів, а також для

самостійного вивчення. Платформа відкрита для всіх видів освітніх установ:

дитячого садка, початкової школи, середньої школи, професійно-технічних

училищ, технікумів тощо.

29

LearningApps.org розробляється як науково-дослідний проект Центру

Педагогічного коледжу інформатики освіти PH Bern у співпраці з

університетом г. Майнц і Університетом міста Ціттау (Німеччина) [31, с. 31].

Сервіс LearningApps має зрозумілий користувацький інтерфейс на

різних мовах світу, для вибору потрібної мови необхідно в правому верхньому

кутку вибрати відповідний прапорець.

Сервіс містить 19 типів інтерактивних вправ (шаблонів завдань): від

простого вибору з багатьох – до класичної гри «Хто хоче стати мільйонером»

або кросворду.

При створенні вправ, то завжди можна переглянути його приклади,

виконані іншими учасниками сайту. На вкладці «Всі вправи» можна

переглянути створені іншими учасниками завдання, які розсортовані по

категоріям Ця галерея загальнодоступних інтерактивних завдань щодня

поповнюється новими матеріалами, створеними викладачами різних країн.

Кожна програма буде представлено картинкою. У вибраній категорії додатки

так само можна сортувати. Якщо натиснути на обраної програми, то з'являться

деталі.

Є можливість спільного вирішення учнями деяких видів завдань.

Присутня можливість створення облікових записів для своїх учнів і

використання своїх ресурсів для перевірки їх знань прямо на цьому сайті в

ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального процесу учнів. У

LearningApps.org передбачена можливість підключення до розробки завдань-

додатків учнями.

Можливості сервісу для освітньої діяльності:

для закріплення теоретичних і практичних знань, їх перевірки;

можуть служити зручною оболонкою для організації різних

конкурсних заходів;

для активізації пізнавальної діяльності учнів;

завдання можна створювати і редагувати в режимі он-лайн,

використовуючи різні шаблони;

30

застосування різних типів інтелектуальних інтерактивних завдань;

створення аккаунта для своїх учнів - вчитель може створювати групу

з учнів,

для якої буде збирати "вправи" і запрошувати учнів до роботи.

готові вправи легко вбудовуються в блоги і сайти, можна

використовувати і при роботі офф-лайн;

використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для

пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді

комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних і т.д.);

самонавчання і самоорганізація;

робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,

взаємоконтроль);

вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації,

визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтовувати свій вибір;

навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисті і

захистів проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями) [31, с. 58].

Для прикладу ми обрали тест по темі програмування – Рекурсія.

Тест був створений за допомогою шаблона «Вікторина», який нам

пропоную сервіс при створенні нової вправи, тобто учень який проходить

даний тест має право вибрати тільки одну правильну відповідь, про це нас

попереджає повідомлення, яке з’являєтеся на початку, також цей напис можна

змінити (Рис.1).

Рис.1 Опис завдання

Після вибору відповіді, яка на нашу думку є правильної сервіс нам видає

смайлик, який вказує на те, яка відповідь. Якщо відповідь виявилась невірною,

то смайлик плаче, а якщо вірна, то смайлик посміхається і правильна відповідь

31

підсвічується зеленим кольором, після чого зявляється можливість на перехід

до наступного питання (Рис. 2)

Рис. 2 Вірна та невірна відповідь

Після проходження всіх питання, сервіс видає таке повідомлення, що

«Рішення знайдено», тим самим учень при проходженні тесту мав змогу не

тільки перевірити свої знання, а і навчитись чогось нового, повторити

пройдений матеріал.

32

ВИСНОВОК

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що інтерактивні

технології навчання в поєднанні з інформаційно-комунікаційними

технологіями стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Ця

модель реалізує спілкування в системі учень-вчитель, наявність творчих

(часто домашніх) завдань як обов’язкових. Інтерактивна модель своєю метою

ставить організацію комфортних умов навчання, за умови яких всі учні

активно взаємодіють між собою. Інтерактивна творчість вчителя й учня

безмежна. Важливо тільки вміло направляти її для досягнення поставлених

навчальних цілей.

Використання інтерактивних технологій в навчальному процесі

сприятиме не лише вдосконаленню процесу фахової освіти, а й кращому

засвоєнню теоретичного програмового матеріалу. Інформаційна діяльність

повинна мати не лише прикладний характер (бути умовою успішної

навчальної та наукової роботи), а й мати дидактичне значення – розвивати

певні особистісні якості, вимагати специфічних знань, умінь і навичок.

Методи інтерактивних технологій навчання у закладах професійної

освіти є запорукою оптимізації процесу навчання, допомагає встановити

партнерські стосунки викладача і учня, сприяє демократизації освіти.

Інтерактивні технології поєднують у собі інтегральну реалізацію проблемного

та контекстного методів, діалогічного підходу, активного творчого

спілкування, тобто інноваційні дидактичні засоби, застосування яких суттєво

підвищує ефективність навчання, розвиває творчі здібності

Розглянуті нами інтерактивні засоби є одними з основних, що

використовуються у сучасній освіті. З розвитком інформаційних технологій

зростає і кількість інтерактивних засобів, якими можна користуватись, які

стають невідмінними сервісами при роботі з учнями.

Отже, використання в педагогічному процесі технології інтерактивного

навчання є необхідною умовою оптимального розвитку і тих, хто навчається і

тих, хто навчає.

33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гордійчук Г. Б. Використання методів інтерактивного навчання у

закладах професійної освіти / Г. Б. Гордійчук, С. М. Кирильчук // Сучасні

інформаційні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців: теорія,

методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип. 48. – Київ–Вінниця: ФОП

Тарнашинський О. В., 2017. – 214 с.

2. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе

исследования, игры и дискуссии / М. В. Кларин. – Рига, НПЦ «Эксперимент»,

1995 – 176 с.

3. Інформаційно–комунікаційні технології [Електронний ресурс]. –

Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційно–комунікаційні

_технології.

4. .Сіроштан О. В. Інтерактивні методи навчання в процесі професійної

підготовки майбутніх соціальних працівників / О. В. Сіроштан // Соціальна

педагогіка: теорія та практика. – 2012. – № 1. – С. 85–90.

5. Курышева И. В. Интерактивные методы обучения как фактор

самореализации старшеклассников в учебной деятельности при изучении

естественнонаучных дисциплин: автореферат дис. кандидата педагогических

наук: 13.00.01 / И. В. Курышева // Нижегор. гос. пед. Ун-т. – Нижний

Новгород, 2010. – С. 14–20.

6. Коломієць Н. А. Дидактичні засади застосування інтерактивних

методів навчання молодших школярів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09

/ Н. А. Коломієць // Нац. пед. Ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.: Знання, 2009.

– С. 12-19.

7. Максимюк С. П. Педагогіка: навчальний посібник / С. П. Максимюк.

– К.: Кондор, 2009. – 670 с.

8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

Г. О Сиротенко. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

9. Богданова І. М. Педагогічна інноватика: навч. посібник

/ І. М. Богданова. – Одеса : ТЕС, 2000. – 148 с.

34

10. Гуревич Р. С. Навчально–виховний процес у професійно-технічних

закладах / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко, Ю. В. Бадюк. –

Вінниця: ТОВ фірма « Планер», 2010. – 266 с .

11. Гриценко В. І. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і

перспективи розвитку / В. І. Гриценко // Вісник НАН України. – 2005. –№ 6. –

С. 28–32.

12. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: іноваційний підхід

/ Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко; за ред. Гуревича Р. С. –

Вінниця: ТОВ фірма « Планер», 2012. – 348 с.

13. Гуревич Р.С. Інформаційно–телекомунікаційні технології в

навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навчальний посібник для

студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної

освіти. / Р. С. Гуревич, М. Ю Кадемія. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2005. – 366 с.

14. Сисоєва С. О. Дистанцiйне навчання: проблеми творчого розвитку

учнiв / С. О. Сисоєва // Неперервна професiйна освiта: теорiя i практика: Наук.-

метод. журнал. – 2004. – Вип. 1. – С. 37–45.

15. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным

процессом вуза / Е. Грих // Материалы межрегиональной научно-практической

конференции. – 2002. – С. 74–75.

16. Малтасевич Ю. О. Використання комп’ютерної техніки на уроках

загальноосвітніх дисциплін [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

gremyache.at.ua/load.

17. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання /

О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.

18. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

Г. О. Сиротенко. – X. : Видав. гр. «Основа», 2003. – 144 с.

19. Собко Р. М. Комп’ютерні технології та інтегративні підходи до

навчання / Р. М. Собко, Я. М. Собко // Технологічний підхід у дидактиці.

Модульне навчання професій: Матеріали ІІІ міжнар. наук.–практ. конф., м.

35

Донецьк (16 січ. 2001 р.) /АПН України, Донец. Ін.-т післядиплом. освіти інж.-

пед. працівників. – Донецьк, 2001. – С. 27–28.

20. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології :

навчальний посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К.: КСУМГІ. – 2005.

– 131 с.

21. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному

процесі: [посібник для працівників і студентів педагогічних вищих навчальних

закладів] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2002. –

116 с.

22. Дибкова Л. М. Інформатика і комп’ютерна техніка: навчальний

посібник. Видання 2–ге, перероблене, доповнене / Л. М. Дибкова. – К.:

Академвидав, 2005. – 416 с.

23. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології [посіб.

/ за ред. О. І. Пушкаря]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 696 с.

24. Козакова Г. О. Комп’ютеризовані технології обробки ділової

інформації: навчальний посібник / Г. О. Козакова; [за ред. В. К. Костюка]. –

Київ–Рівне: РДТУ, 2001. – 233 с.

25. Войцещук Л. Є. Інтерактивне навчання – сучасне навчання /

Л. Є. Войцещук // Вісник Запорізького національного університету / Випуск

3. – 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.

ua/portal/natural/Vznu/ped/2011_3/index.htm.

26. Интернет проекты. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://docs.google.com/presentation/d...lide=id.i0.

27. Кулагин В. П. Инфоромационные технологиии в сфере образования

/ В. П. Кулагин, В. В. Найханов, Б. Б. Овезов, И. В. Роберт, Г. В. Ковальцова,

В. Г. Юрасов. – М.: Янус – К, 2004. – 24 с.

28. Педагогічні технології у безперервній професійній освіті / За ред.

Сисоєвої С. О. – К.: Основа, 2001. –246 с.

29. Сікора Я. Б. Використання Інтернет – порталу у вивченні методів

оптимізації / Я. Б. Сікора // Інформаційні технології засоби навчання. – 2013.

– Т. 35. – № 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: irbis–nbuv.gov.ua.

36

30. Концепцiя розвитку професійно-технiчної (професiйної) освiти в

Українi // Освiта України. – 2004. – 20 липня (№ 56–57). – С. 3–5.

31. Кобися А. П. Використання хмарних технологій для створення

освітнього середовища викладача і студента вищого навчального закладу / А.

П. Кобися // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики

навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб.

наук. праць. – Вип. 46. – Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016. – С

32. Кобися А. П. Використання технологій майндмеппінгу у

педагогічній діяльності / А. П. Кобися // Сучасні інформаційні технології та

інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія,

досвід, проблеми : зб. наук. праць. – Вип. 41. – Київ-Вінниця : ТОВ фірма

«Планер», 2015. – С. 346-351. (май мапінг)

33. Кобися А. П. Організація самостійної роботи студентів засобами

хмарних технологій / А. П. Кобися // Науковий часопис НПУ імені М. П.

Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб.

наук. праць / Редрада. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – № 16 (23).

– С. 12-16. ) Скрінкасти (

34. Кобися А. П. Методика застосування комп'ютерної техніки при

викладанні предметів шкільного курсу: навчально-методичний посібник / А.

П. Кобися. – Вінниця: ТОВ Ландо ЛТД, 2015. – 394 с. (будь куди)

35. Африна Е. И. Формирование информационного пространства

современной школы / Е. И. Африна, В. А. Рогозин, А. А. Чеботарев //

Информационные технологии в процессе подготовки современных

специалистов: [межвузовский сборн. науч. труд. ]. – Липецк: ЛГПИ, 1998. –

Вып. 1. – С. 22–28.

36. Кобися В. М. Технології дистанційного навчання: словник-

глосарій / М. Ю. Кадемія, В. М. Кобися. – Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В.,

2016. – 284 с.

37

ДОДАТКИ Додаток А

Рис. А.1. Презентація з використанням тригерів

Рис. А. 2 Презентація з використанням тригерів в режимі презентації

Рис. А. 3 Презентація з використанням тригерів

38

Додаток Б

Рис. Б. 1 Типи інтерактивних елементів в середовищі

Рис. Б. 2 Створення вправи

Рис. Б 3 Готове завдання на Learning Apps