3

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців

вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: «Методика професійного навчання»

на тему: ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ

РОБІТНИКІВ

Студента 4 курсу, групи АПО

Спеціальності: 015 Професійна освіта

(Комп’ютерні технології)

Герасименка Вадима Вікторовича

Керівник:.к.п.н. доц. Люльчак С. Ю.

Національна шкала____________________

Кількість балів:_______

Оцінка: ECTS ______

Голова комісії________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Члени комісії_________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Вінниця 2019

4

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................... Ошибка! Закладка не определена.

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В

ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ...................... Ошибка! Закладка не определена.

1.1.Основні категорії мережевих технологій та їх класифікаціяОшибка!

Закладка не определена.

1.2.Мета та зміст навчання мережевих технологійОшибка! Закладка

не определена.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

Ошибка! Закладка не определена.

2.1.Переваги та недоліки використання мережевих технологій в

освітній діяльності ...................................... Ошибка! Закладка не определена.

2.2.Реалізація професійної підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників засобами мережевих технологійОшибка! Закладка не

определена.

ВИСНОВКИ ......................................... Ошибка! Закладка не определена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛОшибка! Закладка не

определена.

ДОДАТКИ ............................................. Ошибка! Закладка не определена.

5

ВСТУП

Академік В. Биков стверджує, що інформатизація освіти є революцією

в освіті, адже функціонування освітньої галузі спрямовано не просто на

формування носія знань, а на творчу особистість, яка вміє застосовувати

набуті знання та вміння, працювати з інформаційними ресурсами для

успішної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто, для

інноваційного розвитку суспільства. Також інформатизація суспільства

спрямована на розв’язання актуальних завдань, серед яких особливе місце

займає проблема реалізації відкритої мережевої освіти як на світовому рівні,

так і в окремо взятих країнах та регіонах. Інтерес науковців та вчителів-

практиків до явища відкритої освіти пов’язано з новими освітніми

можливостями застосуванням інформаційно-комунікаційних мережевих

технологій, зокрема: гнучкість організації навчального процесу

(здійснюється варіативне застосування просторово-часових характеристик

навчального процесу: доступність учнів до навчання, незалежно від місця їх

перебування і в зручний час), поглиблення демократизації (забезпечення

рівного доступу до освіти для всіх учасників навчального процесу незалежно

від соціального, матеріального стану, стану здоров’я, расових, національних,

гендерних ознак), розширення джерельно-інформаційної бази навчально-

6

дослідницьких проектів, індивідуалізація навчання (освітня діяльність

реалізується на основі врахування індивідуальних особливостей учнів

шляхом конкретизації змісту, методів і засобів навчання, активізації

самостійної діяльності) тощо.

Інформатизація освіти сприяла поглибленню інтересу до використання

мультимедійних та мережевих технологій у навчально-виховному процесі з

метою покращення якості освіти. Швидке отримання даних інформації,

електронні підручники, методичні посібники, електронні форми перевірки

якості знань (електронний іспит, тестування тощо), відносяться до переваг

учнів, що сьогодні навчаються. Тому учні постійно можуть зв’язуватися з

вчителем за допомогою e-mail, Skypе, Telegram і можуть в будь-який час

отримати необхідну консультацію. Також, підвищилася зацікавленість

науковців і вчителів до можливостей, що надають мережні технологій

відкритої освіти для інформатизації закладів професійно-технічної освіти.

Проблеми пов’язані з інформатизацією освіти були важливим

напрямом публікацій: В. Бикова, О. Булін-Соколової, А. Гуржія, Ю.

Запорожченко, О. Спіріна, М. Шишкіної та ін. Різні можливості застосування

мережевих технологій відкритої освіти у своїх працях досліджували

українські та зарубіжні вчені, зокрема: А. Веліховська, О. Висоцька, О.

Захарова, М. Лещенко, В. Моісеєв. Аналізуючи наукову літературу,

визначено, що проблемам інформатизації та мережевих інформаційних

технологій присвячено значна кількість публікацій, проте, ще залишається

багато проблем, що потребують дослідження і розв’язання.

Актуальність дослідження обумовлена потребою освоєння прийомів

роботи з інформаційними мережевими технологіями, що не викликає в даний

час сумнівів, оскільки ми живемо і працюємо в період переходу на нові

освітні стандарти, в яких досить серйозна увага приділяється оволодінню

учнями навичками дослідницької діяльності, формуванню їх інформаційної

культури, а також розвитку навчального співробітництва. [16]

7

Мета курсової роботи полягає в аналізі стану використання мережевих

технологій у процесі професійної підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників та обґрунтуванні важливості використання у навчально-

виховному процесі технологій відкритої дистанційної освіти, а також в

розгляді мережних технологій, що доцільно застосовувати під час реалізації

професійної підготовки учнів ЗПТО. [1]

Завданнями дослідження є:

визначити місце і роль мережевих технологій у процесі

професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників;

проаналізувати методичні можливості застосування мережевих

технологій в освітній діяльності;

розглянути та проаналізувати переваги й недоліки мережевих

технологій;

визначитись які веб-ресурси мережевих технологій доцільніше

застосовувати в процесі професійної підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників;

Об’єкт дослідження – використання мережевих технологій у процесі

професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників.

Предметом дослідження являється аналіз сучасного використання

мережевих технологій у процесі професійної підготовки майбутніх

кваліфікованих робітників.

8

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В

ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

1.1. Основні категорії мережевих технологій та їх класифікація

Все починалося у 1957 року. У США було створене Агентство

перспективних розробок (ARPA). Одна з проблем, над якою працювало

агенство, полягала у тому, що було необхiдно об’єднати роботу

дослiдницьких установ, розкиданих по територiї США. Необхiдна була чiтка,

налагоджена система, яка б дозволяла рiзним дослiдницьким центрам

координувати свою роботу, обмiнюватись iнформацiєю за принципом

«кожний з кожним». У сiчнi 1969 року вперше на декiлька хвилин було

запущено систему, яка зв’язала мiж собою чотири комп’ютери в рiзних

кiнцях США. А вже через рiк нова iнформацiйна система розпочала роботу.

Природно, що її назвали Arpanet.

У 1973 роцi через Arpanet вперше «поспiлкувалися» комп’ютери рiзних

країн. Інтенсивний розвиток мережних технологій пов'язаний з появою в

1960-х роках великих обчислювальних машин, або мейнфреймів (mainframe)

серії IBM 360. 14 квiтня 1998 року вiдбувся святковий «запуск» нової мережi,

яку назвали Інтернет.

Поява персональних комп'ютерів та необхідність обміну інформацією

між користувачами істотно прискорили розвиток мережевих технологій.

Невдовзі з'явилась потреба об'єднання комп'ютерних систем не лише у межах

однієї установи чи фірми, але й у масштабах регіону, країни та всього світу.

Потребу у спільному інформаційному просторі сьогодні відчувають не лише

науковці й бізнесмени, а й велика кількість користувачів домашніх

комп'ютерів. Обмін повідомленнями електронної пошти, розклад руху

транспортних засобів, прогноз погоди, доступ до наукової, довідкової,

художньої інформації та багато інших послуг має змогу отримувати

користувач персонального комп'ютера, під'єднаного до глобальної мережі.

9

Однозначної трактовки понять ―інформаційні технології‖, ―мережеві

технології‖ в науці сьогодні не існує, що зумовлено бурхливим розвитком

самих інформаційних технологій та їх зростаючою значимістю для реалізації

інноваційних освітніх технологій та розв’язання прикладних задач фахівцями

різних областей.

Як правило, інформаційні технології визначаються як системи збору,

накопичення, зберігання, пошуку, обробки та подання інформації

(І. Богданова, Б. Дерешко, С. Лукьянов, Є. Машбіц, А. Ракітов).

М.Л. Жалдак визначає інформаційну технологію як сукупність методів

та технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передачі та

представлення інформації, яка розширює знання людей та розвиває їх

можливості по управлінню технічними та соціальним процесами.

В ―Національній програмі інформатизації‖ України під

―інформаційною технологією‖ в предметній області сфери освіти розуміють

―цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів з

використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу

швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження

даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування‖

[2].

Терміном ―сучасна інформаційна технологія‖ або ―нова інформаційна

технологія‖ позначається інформаційна технологія на базі персональних

комп’ютерів, комп’ютерних мереж та телекомунікаційних засобів, що

передбачає одержання, накопичення, охорону та передачу інформації різних

форм.

Поряд з цими поняттями використовується також поняття

―телекомунікаційні технології‖, під якими розуміють мережеві технології, що

використовують локальні мережі й глобальну мережу Інтернет у

синхронному й асинхронному режимах часу для різних освітніх цілей.

10

Приведене вище розкриття суті поняття ―інформаційних технологій‖

характеризує його більше з технічної точки зору. У разі використання

інформаційних технологій у сфері професійної освіти поняття

―інформаційних технологій‖ потребує уточнення та наукового

обґрунтування.

Нові інформаційні технології в професійній освіті – це освітні

технології з використанням комп’ютерів. Оскільки технологія є процесом

одержання будь-якого продукту шляхом використання доцільних технічних

засобів, педагоги під освітніми технологіями мають на увазі певні способи

навчання, в яких основне навантаження щодо реалізації функції навчання

виконує засіб навчання під управлінням людини (В. Журавський, В. Кудін,

О. Падалка, О. Пєхота, А. Ракітов, З. Самчук, Ю. Сурмін та ін.).

Останнім часом отримав розповсюдження термін ―електронне

мережеве навчання‖, який означає процес навчання в електронній формі

через мережу Інтернет або Інтранет з використанням освітніх інформаційних

технологій на базі систем управління навчанням.

Під електронним мережевим навчанням, як стверджує В.В. Бублик,

розуміють ―сукупність методів, форм і засобів самостійного, але

контрольованого засвоєння певного масиву знань за допомогою

спеціалізованого інформаційно¬освітнього мережевого середовища.

Інформаційно-освітнім мережевим середовищем електронного навчання є

системно-організована сукупність засобів передачі даних, інформаційних

ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного забезпечення,

орієнтованим на задоволення освітніх проблем користувачів‖ [3].

Під терміном «мережеві технології» в педагогіці розуміють модель

навчання, побудовану на використанні ресурсів і можливостей Інтернету, що

забезпечує засвоєння учнями знань, умінь і навичок, а також розвиває в них

пізнавальні можливості.

11

Сучасні мережеві технології переважно сприймаються як інтерактивне

―електронне навчання‖, яке на сьогодні є розширенням поняття ―дистанційне

навчання‖ та означає різні форми та способи навчання на основі мережевих

інформаційних технологій. Впровадження мережевих технологій в освітню

систему традиційного професійного навчання доповнює, удосконалює,

розвиває її за рахунок створення мобільного інформаційно-освітнього

середовища та супроводжується появою нових форм навчання і понять, які їх

позначають. [4].

Сучасний етап в історії розвитку Інтернету називають Веб 2.0.

Користувачі Інтернет, які розвивають інформаційний простір, є основним

джерелом створення, обробки й поширення інформації. Веб 2.0

характеризується тим, що користувачі взаємодіють між собою завдяки

відповідним інструментам, вони створюють інформацію, обмінюються нею,

спільно оцінюють.

Карта-знань «Сервіси Web 2.0»

Веб 2.0 передбачає активну участь людей у наповненні мережі

матеріалами, в обміні своїми навичками й уміннями. Серед різноманітних

способів класифікації сервісів Веб 2.0 найбільш простою є класифікація за

способом використання:

мережеві щоденники;

спільний пошук інформації;

спільне зберігання закладок;

12

спільне зберігання медіафайлів: фотографії, схеми, малюнки;

презентації, відео, документи, аудіо записи;

спільне редагування документів, електронних таблиць;

колективне редагування гіпертекстів (ВікіВікі).

Питанням еволюції мережевих веб-технологій і їх використанню в

освіті й науці присвячені роботи вітчизняних дослідників В.Ю. Бикова, М.І.

Жалдака, Н.В. Морзе, С.О. Семерікова, О.В. Співаковського, О.М. Спіріна та

ін., зарубіжних науковців Т. Бернерс Лі (Tim Berners Lee), О. Кемпісато

(Oswald Campesato), К. Нільсона (Kevin Nilson), Т. О’Рейллі (O’Reil ly, Tim),

Д. Харіса (Daniel Harris) та ін.

Веб-технологія — це поняття, яким користуються у разі позначення

низки мережевих технологій і сервісів Інтернету [17, с. 19]. Т. О’Рейллі

зазначає, що Веб-технологія — це методика проектування систем, які

шляхом врахування мережевої взаємодії стають кращими залежно від

збільшення їх користувачів [17, с. 19].

Слід зазначити особливості існуючих Веб-технологій для подальшого

їх аналізу щодо необхідності у професійній діяльності вчителів. Дослідники

(Т. Бернерс Лі, О. Кемпісато, К. Нільсон, Т. О’Рейллі, Д. Харіс)

виокремлюють такі Веб-технології як Веб 1.0, Веб 2.0, Веб 3.0 і пророкують

їх подальший розвиток (Веб n.0).

Так, Т. Бернерс Лі поняття Веб 1.0 розглядає як «Інтернет тільки для

читання». Ця технологія дозволяє шукати і читати дані і відомості в мережі.

Вона надає мало шляхів для взаємодії з користувачами і їх участі у

наповненні Інтернету новими ресурсами [18, с. 48]. Прикладами Веб 1.0

можуть бути такі сайти як http://ukr.net— новини; http://games.ua — ігри та ін.

Веб 2.0 надає можливість користувачам взаємодіяти і публікувати свої

контенти в мережі Інтернет [18, с. 13–48]. Ця технологія забезпечує, перш за

все, інтерактивність мережі.

13

Т. О’Рейллі [19] виокремлює подані нижче основні відмінності

зазначених Веб-технологій.

Сайти Веб 1.0 є статичними. Вони містять ресурси, які можуть бути

корисними, але не надають можливостей для відвідувача повернутися до цих

ресурсів пізніше. Прикладами можуть бути особисті веб-сторінки, які

пропонують відомості про власника сайту, що ніколи не змінюються.

Прикладом технології Веб 2.0 може бути блог або MySpace, де власники

можуть часто оновлювати свої відомості й дані.

Сайти Веб 1.0 не є інтерактивними. Відвідувачі можуть тільки

відвідувати ці сайти, вони не можуть впливати або сприяти оновленню

ресурсів на сайтах. Більшість організацій мають сторінки профілю для того,

щоб відвідувачі могли їх тільки переглядати, але не мали змоги їх змінювати

або додавати до них коментарі, у той час як сайти Веб 2.0, наприклад Вікі,

дозволяють відвідати ресурс і внести до нього зміни.

Додатки Веб 1.0 є приватною власністю. Згідно правилам Веб 1.0,

компанії розробляють програмні додатки, які дозволяють користувачам

скачати ресурс, але не дозволяють бачити, як працює додаток або змінити

його. Додаток Веб 2.0 є відкритим вихідним кодом програми. Користувачі

можуть бачити, як працює додаток і вносити зміни або навіть створювати

нові програми, засновані на більш ранніх версіях цих програм. Наприклад,

Netscape Navigator був власним веб-браузером епохи Веб 1.0, а Firefox епохи

Веб 2.0 надає розробникам всі інструменти, необхідні для створення нових

додатків Firefox.

Термін Веб 3.0 був запропонований Дж. Калаканісом (Jason Calacanis)

[20]. Він трактує це поняття як високоякісний контент і сервіси, які

створюються професіоналами на базі технологічної платформи Веб 2.0. Його

пояснення виникнення Веб 3.0 полягає в положенні, що оскільки Веб 2.0 —

технологічна платформа, яка дозволяє на її основі створювати ряд сервісів,

з’явилося багато одноманітних ресурсів, що, відповідно, девальвує цінність

14

більшості з них. Тому на зміну технологічній платформі Веб 2.0 покликана

прийти третя — культурна версія Веб, яка дозволить рецензувати і відбирати

цікаві і корисні контенти. Виникнення Веб 3.0 дослідники Т. Джефрі (Jeffrey

T. Pollock), М. Ватсон (Mark Watson) та ін. [21; 22] пов’язують із появою так

званих «хмарних обчислень» (англ. cloud computing).

Хмарні обчислення [23] характеризують як підтримку формування і

використання мережних віртуальних майданчиків, що є ситуаційною

складовою логічної мережної інфраструктури інформаційно комунікаційної

мережі з тимчасовою відкритою гнучкою архітектурою, яка за своєю

будовою і часом існування відповідає персоніфікованим потребам

користувача (індивідуальним і груповим). Відзначається, що основна ідея

хмарних обчислень «міститься в наданні послуг із віддаленого використання

програмного забезпечення, програмних платформ, даних та взагалі всієї

обчислювальної системи замість створення її копій у користувачів, як у

традиційних системах» [24].

1.2. Мета та зміст навчання мережевих технологій

Цілі кожної навчальної дисципліни визначаються загальними освітніми

які необхідні фахівцеві певної галузі [5]. Стратегічна мета навчання

мережевих технологій майбутніх кваліфікованих робітників закладів

професійно-технічної освіти відповідно до [6] полягає в тому, щоб

сформувати в учнів уміння користуватися засобами комп’ютерних

інформаційних мережевих технологій.

Опираючись на інформацію з пункту 1.1 зазначимо, що мережеві

технології Веб 1.0 використовуються, наприклад, для роботи користувачів з

електронними бібліотеками в режимі онлайн-читання літератури. Безумовно,

наступні, відповідно до прогресу, мережеві технології значно розширюють

можливості користувачів, а саме дозволяють:

15

створювати веб-сайти (наприклад, за допомогою сервісу Google

Sites);

вести календар, робочий графік, складати навчальні плани та ін.

(наприклад, за допомогою сервісу Google Calendar);

створювати документи різних форматів і редагувати їх сумісно з

іншими учасниками навчального процесу (наприклад, за допомогою сервісу

Google Document (Додаток F. Скріншот веб-сервісу Google Docs під час

створення одного з етапів веб-квесту для учнів );

користуватися електронною поштою із захистом від спаму

(наприклад, за допомогою сервісу Google mail (Gmail));

створювати 3D-моделі (наприклад, за допомогою сервісу

SketchUp); вести щоденники навчальних проектів (наприклад, за допомогою

сервісу Blogger);

створювати фотоальбоми, редагувати фотографії, працювати з

програмами редагування графічних файлів сумісно з іншими учасниками

навчального процесу (наприклад, за допомогою сервісу Picasa);

аналізувати відвідування сайтів, блогів тощо (наприклад, за

допомогою сервісу Google Analytics);

перекладати веб-сторінки з різних мов (наприклад, за допомогою

сервісу Google translate).

Зазначимо, що Веб-технології включають такі основні блоки як

інструменти, до яких можна віднести сервіси Веб 2.0, 3.0 та ін.; методи,

наприклад, методи дистанційного навчання і Веб-квест; архіви відомостей і

даних, які загалом концентруються в електронних бібліотека та ін. Нижче

представлені основні складові Веб-технології.

З огляду на необхідність Веб-технологій у навчанні, Дж. Харт (Jane

Hart, 2009) [25, с. 14–16], консультант соціального навчання і засновник

Центру навчання і продуктивності технологій (Centre for Learning and

16

Performance Technologies), пропонує модель соціального навчального

середовища (Social learning environments), до якої включає такі елементи:

соціальні мережі (Social networking), що знаходяться у центрі

моделі, оскільки забезпечують можливість створення і побудови онлайн-

відносин учасників навчання (наприклад, Facebook — www.facebook.com,

LinkedIn — www.linkedin.com);

взаємозалежні контенти (Tagging content), які пов’язані між

собою за змістом (наприклад, сервіси Web 2.0);

соціальні закладки (Social bookmarking), які забезпечують

функціональність для фізичних осіб та зберігання і посилання на ресурси в

Інтернеті (наприклад, www.delicious.com, www.diigo.com);

файлообмінники (File-sharing), які підтримують створення,

зберігання та / або спільне використання файлів всіх форматів учасниками

навчання (наприклад, сайти для обміну відеозаписами, як YouTube —

www.youtube.com і Vimeo — www.vimeo.com;

сайти для обміну зображеннями, як Flickr — www.flickr.com і

Photobucket — www.photobucket.com;

сервіс для створення ментальних карт. www.mindmeister.com

(Додаток А. План-конспект уроку з використанням ментальної карти)

сайти для створення й обміну презентаціями, як Slideshare —

www.slide share.com і Prezi — www.prezi.com;

сайти для обміну скрінкастами учасників навчання, як

Screencast.com — www.screencast.com і Screen Toaster —

www.screentoaster.com);

спілкування з іншими (Communicating with others), а саме,

користувачі можуть контактувати один з одним як у реальному часі за

допомогою сервісів, що дозволяють обмінюватися миттєвими

повідомленнями, наприклад, чати, електронна пошта, форуми та ін.

17

(наприклад, Skype — www.skype.net, Dimdim — www.dimdim.com, Yahoo

Mail —mail.yahoo.com);

співпраця з іншими (Collaborating with others), а саме, користувачі

можуть працювати і вчитися разом як синхронно, так і асинхронно, спільно

створювати документи, презентації, карти та ін. (наприклад, Bubbl.us —

www.bubbl.us, Wetpaint — www.wetpaint.com, Etherpad — www.etherpad.com,

Udutu — www.udutu.com);

блоги (Blogging), які забезпечують підтримку у проведенні

навчальних проектів, обмін матеріалами і їх коментування учасниками

навчання, регулярне повідомлення новин, даних та інструкцій (например,

WordPress — www.wordpress.com, Google Blogger — www.blogger.com);

(Додаток B. Скріншот вчительского блогу під час редагування віджету

«Список сторінок»)

підкасти (Podcasting), які дозволяють розміщувати аудіо і

відеоматеріали для підтримки навчального процесу у вільному доступі в

мережі (наприклад, Itunes —www.apple.com/itunes, Audacity —

audacity.sourceforge.net; RSS-канали (RSS feeds), які дозволяють

користувачам підписатися на блоги, новини, підкасти та інші канали, щоб

тримають у курсі нових дій і кроків у процесі навчання (наприклад, Bloglines

—www.bloglines.com);

мікроблоги (Microblogging), які дозволяють користувачам

відправляти, отримувати і відповідати на короткі повідомлення відповідно до

певних кроків і подій, що відбуваються у процесі навчання, в їх мережі

(наприклад, Twitter — www.twitter.com).

Нижче зображена модель соціального навчального середовища Дж.

Харта, яка була описана. Зазначимо, що вищезгадані технології активно

впроваджуються в навчальний процес загальноосвітнього навчального

закладу.

18

Модель соціального навчального середовища Дж. Харта

Для аналізу необхідності цих Веб-технологій у професійній діяльності

вчителів філологічної спеціальності, слід виокремити такі основні напрямки

щодо їх використання: дослідження, створення дидактичних матеріалів,

співробітництво і комунікація; публікація особистих робіт, ведення

дистанційного навчання.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

2.1. Переваги та недоліки використання мережевих технологій в

освітній діяльності

Останнім часом інформаційні технології стали складовою частиною

сучасного світу. Отже, нині якісне викладання предметів не може

здійснюватися без використання можливостей, які надають комп’ютерні

технології та Інтернет. Вони допомагають учителю швидко перевірити

19

знання учнів, краще подати матеріал, зробити його більш цікавим та

підвищити інтерес учнів до навчання з певного предмета. Учитель має

можливість отримувати найновішу інформацію, спілкуватися з колегами в

усьому світі, учнями та батьками.

Володіння комп’ютерними технологіями визначає сьогодні

кваліфікацію спеціаліста будь-якої сфери діяльності, що потребує

відповідного рівня інформаційної культури. Тому одним із завдань сучасного

педагога є необхідність використання різноманітних педагогічних технік у

поєднанні з мережевими технологіями. Таке вміле поєднання може змінити

сутність освітнього процесу, зробити його більш адресним та актуальним,

забезпечити підготовку учнів до життєдіяльності в електронному

інформаційному середовищі в умовах глобалізації суспільства.

Якщо в кінці XX століття освітні мережі були спрямовані переважно на

накопичення, аналіз, поширення інформації, обмін досвідом між освітянами

однієї країни, проведення спільних проектів, то сьогодні, використовуючи

новітні можливості й технології мережі Інтернет, зусилля педагогів більше

спрямовані на поступове формування єдиного інформаційного освітнього

простору [11]. Тому перехід, який відбувається останнім часом, від

традиційної методики викладання предметів до викладання із застосуванням

мережевих технологій є невідворотним.

Мережеве навчання зараз особливо посилено досліджується та

розвивається. Переваги мережевого навчання зрозумілі: аудиторна і

платформна незалежність. Мережеве навчальне програмне забезпечення

може використовуватися по всьому світу тисячами учнів, студентів, учителів

які мають будь-який вид комп'ютера, підключеного до Інтернету. Тисячі

програм мережевого навчання та інших освітніх програм стали доступні в

Інтернеті за останні роки.

20

Питання використання мережевих технологій нового покоління в освіті

досліджували Н. Балик, Є. Патаракин, О. Логинова, Є. Кулик, А. Забарна, Д.

Іванченко.

Безпосереднє застосування комп’ютерних мереж у сфері освіти

пов’язане з розробкою новітніх освітніх і навчальних програм, застосуванням

Інтернет-технологій у навчальному процесі, створенням електронних

бібліотек, довідково-інформаційних систем, систем менеджменту в освіті,

автоматизацією та інформаційним супроводженням документів про освіту,

використанням спеціалізованих банків даних і знань, дистанційним

навчанням [12].

Великий інтерес зараз представляє глобальна комп’ютерна мережа

Інтернет. Інтернет – це об’єднання комп’ютерних мереж з різними типами та

класами комп’ютерів і мережевого обладнання. Інтернет – це потужний засіб

телекомунікації, зберігання та надавання інформації, ведення електронного

бізнесу та дистанційного навчання.

Оскільки мережеві технології надають можливість педагогам

організувати процес навчання, а учням – навчатися безвідносно щодо

положення в часі і просторі, можна стверджувати про створення умов для

розвитку освітньої моделі «навчання будь-де і будь-коли». У межах цієї

концепції учень насправді перетворюється на центр освітнього процесу

завдяки можливості вільно вибирати час, місце й форму навчальної

діяльності. Із цієї позиції ефективне застосування Інтернету та мережевих

технологій у навчальному процесі може бути певною компенсацією в разі

збільшення обсягу знань і зменшення часу на їх здобуття та засвоєння [11].

Можливості, які відкривають мережеві технології перед учасниками

педагогічного процесу:

відкритість та загальний доступ до величезної кількості

матеріалів, доступних усім користувачам;

21

можливість навчання в слушний для себе час, у зручному місці і

темпі;

оперативність доступу до спільної інформації;

створення власного навчального віртуального змісту;

простота розміщення власної інформації та легкість її

оновлення;

обмін досвідом з учасниками мережевої спільноти, набуття

навичок роботи з представниками різних культур.

Крім інструментів, методів та джерел відомостей і даних, мережеві

технології надають нові можливості для:

1) забезпечення вільного доступу до навчальних матеріалів завдяки

соціальним сервісам і технологіям у хмарі;

2) забезпечення комунікації між учасниками процесу навчання, що

дозволяє здійснювати обмін професійним досвідом, методичними ресурсами

та ін. і сприяти персоналізації навчального процесу;

3) сприяння створенню інноваційних засобів навчання;

4) сприяння вдосконаленню особистих досягнень вчителів і учнів

завдяки участі в певних навча льних проектах;

5) сприяння підвищенню мотивації до навчан ня учнів й

удосконаленню професійної діяльності вчителів;

6) сприяння розвитку ключових компететностей, зокрема когнітивних

навичок, самонавчанню, реалізації особистісного потенциалу учнів та

вчителів. Так, сучасні інформаційно-комунікаційні системи будуються на

нових технологіях, які дозволяють швидко орієнтуватися й поширювати

відомості й дані для підтримки навчання через мережу Інтернет. Серед цих

технологій слід особливе місце відвести хмарним обчисленням. Вони

дозволяють колективно розв’язувати проблеми, що виникають у процесі

навчання, а саме, сумісне редагування документів (наприклад, за допомогою

сервісу Google Document), обговорення навчальних проектів (наприклад, за

22

допомогою Google mail, Blogger, Google Cloud Connect, Google Drawings та

ін.), ведення семінарів (вебінарів) та Веб-конференцій (наприклад, за

допомогою Google Wave, Google Groups та ін.), супроводження

дистанційного навчання (наприклад, за допомогою Google Wave, Google

Groups, Gmail, Google Sites (Додаток E. Скріншот веб-сервісу Google Sites

(Гугл Сайти) в режимі редагування), Blogger та ін.), створення форм та

завдань ((Google Forms) Додаток C. Скріншот веб-сервісу Google Forms (Гугл

Форми) під час редагування одного з завдань контрольної роботи для учнів. )

Хмарні сервіси Google

Крім описаних Веб-технологій, на наш погляд, важливими стають

фахові електронні видання як основні архіви наукових відомостей і даних.

Вони є одним із шляхів професійного розвитку і взаємодії вчителів, їх

саморозвитку і самонавчанню. Так, наприклад, учителі можуть ділитися

своїм досвідом щодо використання ІКТ у професійній діяльності в фаховому

електронному журналі «Інформаційні технології і засоби навчання«

23

Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України

(http://journal.iitta.gov.ua).

Мережеві технології має безперечні плюси. В звичайних сервісах

користувач, за своєю суттю, є пасивним споживачем послуг. Концепція

мережевих технологій передбачає активну діяльність користувачів, що

орієнтована на участь в створенні контенту ресурсу. В процесі розвитку

сервісу враховується досвід і думка користувачів даного сервісу. Це робить

мережеві ресурси більш інтерактивними і надає користувачам свободу

самовираження.

Але при використанні мережевих технологій власник сайту стає

орендарем сервісу і/або дискового простору у певної сторонньої компанії.

Залежність, що виникає при цьому, формує ряд недоліків нових сервісів:

Залежність сайтів від рішень сторонніх компаній, залежність

якості роботи сервісу від якості роботи багатьох інших компаній.

Слабка пристосованість нинішньої інфраструктури до виконання

складних обчислювальних завдань в браузері.

Вразливість конфіденційних даних, що зберігаються на сторонніх

серверах, для зловмисників (відомо про випадки розкрадання особистих

даних користувачів, масові зломи облікових записів блогів).

2.2. Реалізація професійної підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників засобами мережевих технологій

Бурхливий розвиток телекомунікаційних технологій, зокрема мережі

Інтернет, та мультимедіа в останні роки не тільки сприяло появі підвищеного

інтересу до використання комп'ютерів у навчальному процесі, але і зумовило

появу системи освіти нового покоління - комп'ютерного дистанційної освіти.

Мережева освіта, як один з видів дистанційної, являє собою швидко

мінливу і поки багато в чому гіпотетичну область соціально-економічного

розвитку, погано піддається прогнозуванню, що припускає важливість оцінки

24

альтернативних технологій та всілякий підігрів інтересу громадськості та

фахівців до цієї області.

Основна проблематика мережевої освіти включає в себе питання

розвитку нових технологічних схем, модернізацію методичних ресурсів та

розвиток інфраструктури.

Найбільш яскравий приклад - інформаційні технології, що міняють

програмно-технічні платформи через півтора-два роки. У цих умовах

класична форма очного навчання стає лише частиною загального освітнього

інструментарію, причому все меншою частиною. Зовні непомітно, але

безперервно зростає непряма участь в освітньому процесі електронних

засобів масової інформації, а в останні роки - і загальнодоступних

комп'ютерних мереж та сервісів.

Використання мережевих інформаційних технологій надає засоби для

постійного зворотного зв’язку між викладачем та учнем, між учнями,

кардинально змінюючи суть традиційного навчання. Таке поєднання

технологій – освітньої інформаційної технології з дистанційною мережевою,

реалізоване на базі комп’ютерних мереж та мережі Інтернет, необхідно

розглядати як ―мережеву технологію‖ навчання. Ефективність формування

професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників засобами

мережевих технологій істотно залежить від програмного забезпечення чи

веб-сервісів, яке обране для їх реалізації.

Однією з мережевих технологій є блог. Блог (від англ. blog, web blog)

«мережевий журнал або щоденник подій) – це вебсайт, до змісту якого

регулярно додаються записи, зображення або мультимедіа. За авторським

складом блоги можуть бути особистими, груповими або громадськими

(відкритими). Для блогів характерна можливість публікації коментарів

відвідувачів. Ведення блогу надає можливості звичайному користувачеві

додавати й змінювати записи, публікувати їх в Інтернеті.

25

Блоги можуть бути використані в навчальному процесі з різною

метою:

як джерело навчальної інформації, що попередньо опубліковано

вчителем;

зберігання посилань на важливі сайти Інтернету;

організація дискусій (семінарів) за темами навчальної програми;

організація дистанційного навчання;

розміщення такої інформації, як домашні завдання, пропущені

уроки, проекти та інше; для спілкування з батьками.

Блог учителя може містити навчальні плани, конспекти уроків, корисні

посилання на важливі ресурси Інтернету, додаткову інформацію з предмета,

навчальні відео. Навчальні проекти учнів також можуть бути у форматі

блогів. Особливо доцільно використовувати блоги-проекти під час

індивідуальних дослідницьких робіт. Головним завданням створення блогів є

розвиток самостійної дослідницької діяльності учнів з визначеної теми.

Блоги є досить популярними не лише в галузі освіти. Це зумовлено

певними перевагами блог-технологій. Перша – пов’язана з тим, що

публікувати інформацію в Інтернеті за допомогою блогів досить легко,

створення нового посту зводиться до набирання його тексту у відповідному

полі та відправки його на сервер натисненням кнопки. Після цього пост

зберігається на сервері, який автоматично формує веб-сторінки, різні

посилання, додає стиль форматування тощо. Друга причина – це миттєва

поява опублікованої інформації в Інтернеті. Третя – наявність безкоштовних

блогових платформ. Четверта – зручність. П’ята – інтерактивність.

Такі характеристики блогів, як мобільність і доступність визначають їх

провідну роль під час створення інформаційного суспільства, реалізації

свободи слова, у боротьбі за права людини у світі й просто у комунікації та

обговоренні будь-яких ідей між людьми.

26

Саме наявність безкоштовних платформ для розміщення блогів,

зробила їх популярними в галузі освіти, адже навчальний матеріал, що

зазвичай розміщується на блогах, є досить об’ємним, тому розташування їх

на платних платформах потребувало б значного фінансування. [15]

Однією із таких платформ є сервіс Blogger від компанії Google.

Blogger — сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який

користувач може завести свій блог, не вдаючись до програмування і не

турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення.

Приклад одного з варіантів вигляду блогу на платформі Blogger

Wikiwiki (wikiwiki – походить з гавайської «швидко-швидко») –

соціальний сервіс, що дозволяє користувачеві змінювати структуру і зміст

веб-сторінки, за допомогою інструментів, представлених самим сайтом.

Найбільш відомим Вікі-сайтом є Вікіпедія [14] – це відкрита

багатомовна онлайнова енциклопедія, наповнення якої здійснюється

спільними зусиллями великої кількості користувачів.

27

Скріншот однієї з сторінок вікі-сайту «Wikipedia»

Для створення Wiki-середовища необхідне спеціальне програмне

забезпечення (двигун Wiki), простий у своїй функціональності, у зв’язку з

тим, що всі дії з оброблення змісту виконуються користувачем уручну.

Використання Вікі на уроках можливе при роботі з термінами.

Завдання може полягати у виборі поняття з багатьох визначень. Учитель

може обрати одне визначення терміну й декілька інших визначень. Учні

реєструються зі своїх комп’ютерів у системі Вікі, вивчають, редагують і

пропонують своє бачення термінів із запропонованих та опублікованих у

Wiki. Ураховуючи те, що публічне редагування в середовищі Wikiwiki

зберігається, учасники навчального процесу одержують можливість

аналізувати перебіг усього заняття. Критерієм якості цього заняття є

активність учасників і зміст повідомлень. Учні розвивають аналітичне

мислення, оволодівають новими можливостями Інтернету.

Під час створення колективного навчального матеріалу також можна

використовувати Вікі. Учитель розміщує фрагмент теоретичної частини

навчального тексту, учні редагують його. Наслідком цієї роботи є

28

колективний модернізований текст навчального матеріалу. Критерієм оцінки

даного заняття є активність учнів у групі та зміст коментарів.

У позаурочний час середовище Wikiwiki можна використати у

створенні електронної газети на певну тематику. На відміну від паперової

газети над створенням електронної можуть працювати кілька учнів

одночасно незалежно один від одного. Така газета матиме не тільки текст, а й

малюнки, фото, відео.

Для проведення консультацій та поглибленого вивчення предмету в

позаурочний час доцільно використовувати вебінари. Вебінар – це

технологія, що дозволяє відтворити умови спільної форми організації

навчання, а саме семінарського, лабораторного занять, лекцій,

використовуючи засоби аудіо-, відеообміну даними. Перевагою такої форми

роботи є те, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях.

Таким чином, створюється віртуальна «аудиторія», яка об'єднує всіх

учасників. Вебінар – це віртуальний семінар, організований за допомогою

Інтернет-технологій, що має головну ознаку семінару: доповідач – слухачі,

які ставлять питання та обговорюють їх. Вебінари урізноманітнюють

педагогічну діяльність учителів, активізують самостійну навчальну роботу

учнів у позаурочний час [11].

Великої популярності серед учнів та вчителів набули соціальні

відеосервіси. Серед них – YouTube – сервіс, що надає послуги розміщення

різноманітних відеоматеріалів та можливість усім охочим додавати,

переглядати й коментувати їх. Завдяки простоті й зручності використання

YouTube став найпопулярнішим місцем для розміщення відеофайлів. На

сайті можуть бути представлені професійні та аматорські фільми і кліпи за

різною тематикою. У навчальному процесі матеріали з YouTube можуть

ефективно використовуватися під час вивчення предмету. Варто зазначити,

що програмами з багатьох предметів передбачено розгляд великої кількості

29

питань, повноцінне вивчення яких без відеоматеріалів стає дуже

проблематичним або нецікавим.

Скріншот одного з каналів на сервісі YouTube, що містить навчальні

відоматеріали на тему «Тривимірне моделювання»

Широке використання сучасних комп'ютерних технологій, у першу

чергу – технологій глобальної мережі Інтернет на сучасному етапі є одним із

найперспективніших напрямів розвитку системи освіти.

Швидкий доступ до матеріалу, зручність і гнучкість гіпертекстового

представлення інформації, розташованої в різних регіонах і країнах, висока

оперативність оновлення й інші переваги Інтернет-технологій дозволили

достатньо швидко упровадити їх у практику багатьох освітніх закладів

України. Тому одним із завдань сучасної освіти є виховання особистості, яка

вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі. Із стрімким

розвитком мережі Інтернет навчальний процес у закладах освіти якщо й не

перейшов повністю у віртуальність, то займає там усе більше місця, стаючи

передумовою унікального навчального простору [13]. Використання

30

мережевих технологій у навчанні дає можливість учителю формувати

особистий навчальний простір.

Сьогодні існує велика кількість програмних засобів та веб-сервісів для

організації мережевого навчання, які по різному здійснюють управління

навчальним процесом. Це викликає потребу їх стандартизації.

Системи управління контентом (CMS – Content Management Systems).

Дозволяють створювати каталоги інтерактивних графічних, звукових,

аудіо-відео, текстових й інших навчальних матеріалів, зберігати їх та

маніпулювати ними. Такі системи доцільно застосовувати в тих випадках,

коли над створенням курсів працює велика кількість викладачів, яким

необхідно використовувати ті самі фрагменти навчальних матеріалів у різних

курсах. Однак такі системи скоріше підходять для створення Web-сайтів,

порталів з розміщеними на них освітніми матеріалами.

Системи управління навчанням (LMS – Learning Management Systems, в

україномовній термінології СДН – системи дистанційного навчання).

Дозволяють реалізовувати функції управління навчанням, мають елементи

управління процесом навчання. Автоматизують представлення навчального

контенту потрібним студентам в потрібний час, контроль використання

навчальних ресурсів, адміністрування окремих слухачів і груп, організацію

взаємодії з викладачем, звітність і т.д. Системи такого типу представляють

собою платформу для розгортання електронного навчання, але в ряді

випадків можуть використовуватися і для адміністрування традиційного

навчального процесу.

Системи управління навчальним контентом (LCMS – Learning Content

Management Systems). Відносяться до нового класу систем.

На відміну від LMS, реалізують, перш за все, завдання керування

змістом навчальних програм, а не процесом навчання, і орієнтовані не на

учнів, а на розроблювачів, фахівців з методологічного компонування курсів і

керівників проектів навчання.

31

Останнім часом границя між системами LCMS та LMS стирається. З

наявних систем для організації електронного мережевого навчання з метою

формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих

робітників найбільше підходять системи управління навчанням (LMS) та

системи управління навчальним контентом (LCMS). Оскільки саме вони

дозволяють найбільш оптимально реалізувати електронне навчання та

відповідають існуючим світовим освітнім стандартам і специфікаціям.

Наявність стандартів та специфікацій для LMS/LCMS систем дає можливість

імпортувати та експортувати навчальні матеріали, створювані у різних

системах електронного навчання.

Слід також зауважити, що П.С. Якушевим, А.В. Носуленко був

зроблений аналіз системи управління навчання Moodle [7]. Проведений ними

аналіз інформаційних систем показав, що найбільший інтерес серед

OpenSource систем представляє Moodle. Відмінна особливість проекту

Moodle полягає в тому, що довкола нього сформувалося найбільш активне

міжнародне мережеве співтовариство розробників і користувачів, які

діляться досвідом роботи на платформі, обговорюють проблеми, що

виникають, обмінюються планами й результатами подальшого розвитку

середовища. Система Moodle має широкий набір можливостей для

повноцінної реалізації процесу мережевого навчання: різні опції формування

та представлення навчального матеріалу, об’єднання його у рамках

дистанційного курсу, перевірки знань, контролю успішності, моніторингу

навчальної діяльності, спілкування.

За допомогою Moodle у різних країнах світу, включаючи Україну,

створені тисячі LMS систем навчального призначення з розміщеними на них

навчальними курсами.

32

Скріншот системи Moodle під час створення онлайн-завдань для учнів

Система була спроектована в 1999 році доктором педагогічних

наук Мартіном Дугіамосом, який підтримує її до цього часу [8]. Усі основні

опції системи розроблялися з орієнтацією на педагогіку конструктивізму

(соціального конструктивізму), яка передбачає активне залучення учнів в

процес формування знань та взаємодії між собою, що сприяє формуванню їх

активності як риси особистості та всього комплексу ключових компетенцій, а

особливо комунікативної та інформаційної складових професійної

компетентності майбутніх кваліфікованих робітників [9].

Зростаючий акцент на активному навчанні, зосередженому навколо

студента робить інформаційне середовище Moodle досить перспективним для

розв’язання задачі формування професійної компетентності майбутніх

фахівців у разі впровадження в систему вищої професійної освіти мережевих

освітніх технологій. Більш того, це робить майже революцію в освітній теорії

та практиці. В освіті, зосередженій навколо студента, студенти залучені до

активного дослідження, є по¬справжньому активними та розвивають

розуміння області знань через цікаві та складні заходи, що допомагають

розв’язувати поставлені проблеми.

33

У результаті зробленого аналізу освітніх можливостей систем

електронного навчання було виявлено, що для розв’язання задачі

формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих

робітників засобами мережевих технологій найбільш широкі можливості

надає інформаційне середовище Moodle. Це потребує подальшої розробки

дослідження психолого-педагогічних умов формування професійної

компетентності у разі використання цієї системи як платформи для

впровадження мережевих технологій та розробки відповідного методичного

забезпечення з опорою на принципи конструктивізму у термінах

компетентністного підходу.

34

ВИСНОВКИ

У сучасній світовій педагогічній практиці використовуються

різноманітні мережеві технології з метою збагачення навчальної діяльності.

Педагоги застосовують практично весь спектр наявних мережевих сервісів і

ресурсів з метою організації навчально-виховного процесу:

традиційні соціальні мережі й соціальні мережі освітнього

спрямування;

блоги і вікі-сторінки (сайти);

десктопні програми, призначені для створення мережевого

контенту;

освітні сайти, онлайнові словники й енциклопедії;

онлайнові програми, призначені для створення як мережевого,

так і звичайного контенту;

онлайнові сервіси для спільної роботи над контентом;

сервіси для здійснення миттєвих повідомлень, комунікації

засобами аудіо і відео;

мережеві сервіси зберігання й обміну даними;

мережеві комплекси, що включають як комунікаційні й соціальні

служби, так і сервіси для публікації, збереження й обміну матеріалами;

створення власних мережевих ресурсів (сайтів);

комплексні інтерактивні онлайнові рішення, спрямовані на

організацію і всебічне забезпечення навчальної діяльності (віртуальні

навчальні середовища);

мережеві сервіси моніторингу і керування реальними об’єктами;

онлайнові ігри, ігрові середовища і симулятори;

пошукові системи;

контент, призначений для поширення і відтворення за допомогою

мобільних пристроїв.

35

Спираючись на розглянутий досвід з інтеграції інформаційно-

комунікаційних технологій до навчальної діяльності, можна визначити

основні напрямки використання мережевих ресурсів і сервісів в освітній

сфері:

пошук релевантної інформації;

забезпечення вільного доступу до навчальних ресурсів і послуг;

організація групової (колективної) навчальної діяльності;

обмін даними і матеріалами в навчальних цілях;

спільне опрацювання даних і робота з матеріалами освітнього

спрямування;

уможливлення комунікації між суб’єктами освітнього процесу;

поширення (оприлюднення) результатів (продуктів) навчальної

діяльності;

оцінювання результатів (продуктів) навчальної діяльності;

забезпечення суб’єктів освітнього процесу різноманітними

інструментами для самостійного створення мережевих ресурсів навчального

призначення і відповідного контенту.

Оскільки мережеві технології надають учням і педагогам можливість

реалізації перелічених вище функцій безвідносно до положення в часі і

просторі, можна стверджувати про створення умов для розвитку освітньої

моделі «Навчання будь-де і будь-коли» [10]. У рамках даної концепції учень

дійсно стає центром освітнього процесу завдяки можливості вільного вибору

часу, місця і форми навчальної діяльності. Успішність ІКТ-збагачених

навчальних проектів, розроблених учителями, свідчить про те, що сучасні

мережеві інформаційно-комунікаційні технології здатні забезпечити

технологічний бік вирішення даного питання.

Багато згаданих у даній курсовій роботі мережевих ресурсів і сервісів, а

також десктопних програм мережевого спрямування локалізовані

українською і російською мовами і є безкоштовними. Тому вітчизняні

36

педагоги мають нагоду вивчення й апробації досвіду із збагаченням

навчально-виховного процесу мережевими інформаційно-комунікаційними

технологіями.

Опираючись на матеріали курсової роботи можна зробити висновки:

1. У процесі професійної підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників мережеві інформаційні веб-технології відіграють не абияку роль;

Сучасні мережеві технології дозволяють розв’язувати низку дидактичних

питань, а саме: збирання й опрацювання відомостей і даних, необхідних для

підтримки навчального процесу; створення і зберігання текстів; надання

можливостей щодо колективного редагування текстів; формування бази

навчально-методичного і наукового забезпечення; надання можливостей

щодо організації індивідуально-творчої і колективної діяльності учнів.

2. Методичні можливості застосування мережевих технологій в

освітній діяльності це нові перспективи удосконалення навчального процесу.

З одного боку, це обумовлює вимоги до технічного забезпечення закладів, з

іншого, дає суттєвий поштовх до зміни змісту діяльності вчителя,

використання ними нових методів, форм і засобів навчання та ін. Сучасні

інформаційно-комунікаційні технології, зокрема Веб-технології, надають

універсальні можливості для організації й підтримки професійної діяльності

вчителів і навчального процесу.

3. Розглянувши переваги та недоліки використання мережевих

технологій в освітній діяльности, можна бути абсолютно впевненими в

доцільності їх застосування в процесі підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників.

4. В залежності від завдання, яке ставить перед учнями педагог,

можна обрати спосіб реалізації професійної підготовки засобами мережевих

технологій. Нині існує велика кількість веб-сервісів, які надають можливості

для організації й підтримки професійної діяльності вчителів і навчального

37

процесу. Доцільно використовувати як сервіси Веб 1.0, так і відомі сервіси

Веб 2.0 для систематизації й покращення навчального процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Яцишин А. В. Мережні технології відкритої освіти як важлива

складова інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів / А. В.

Яцишин // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2015. – № 1 (44) – С.

22-23.

2. Закон України ―Про національну програму інформатизації‖ від

04.02.1997 №74/98-ВР // NET LAW.BIZ. – режим доступу: http:/ /net -

law.biz/?ln g= ru&dir= 2.1&a rticle= 1 3 (15.10.2009).

3. Богомолов В.А. Обзор бесплатных систем управления обучением

/ В.А. Богомолов // Образовательные технологии и общество. – 2007. – Т. 10.

– №3. – С. 439 – 460.

4. Бублик В.В. Електронне навчання в Україні і світі. Ретроспектива

і перспектива / В.В. Бублик, О.К. Закусило, В.П. Шевченко // Теорія і

методика навчання інформатики та математики: Збірник наукових праць.

Bun. 3. / під ред. І.П. Аносова та ін. – Мелітополь: МДПУ, 2004. – С 10 – 27.

5. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин :

пособ. для препод. / С. Ф. Артюх [и др.].; ред. С. Ф. Артюх. – Х. : УІПА,

2001. – 210 с.

6. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна

характеристика бакалавра напряму підготовки 6.010100 Професійне

навчання. Комп’ютерні системи та мережі. Напряму підготовки 0101

Педагогічна освіта / [Коваленко О.Е, Лобунець В.І., Тарасюк А.П. та ін. ]. –

Офіц. вид. – К. : МОН України, 2004. – 39 с.

7. Миненков Г.Я. Трансформация университета и учебный процесс:

Методическое пособие для преподавателей / Г.Я. Миненков. – Минск: ЕГУ,

2004. – 164 с.

38

8. Якушин А.В. Использование LMS в учебном пр оц ессе пед

агогическо го вуза / А.В. Якушин // Современные информационные

технологии и ИТ-образование: Сборник докладов научно-практической

конференции / под ред. В.А. Сухомлина, отв. ред. Е.Н. Никелина. –

М.: МАКС пресс, – 2006. – С. 189 – 193.

9. Бублик В.В. Електронне навчання в Україні і світі. Ретроспектива

і перспектива / В.В. Бублик, О.К. Закусило, В.П. Шевченко // Теорія і

методика навчання інформатики та математики: Збірник наукових праць.

Bun. 3. / під ред. І.П. Аносова та ін. – Мелітополь: МДПУ, 2004. – С 10 – 27.

10. Innovative Education Forum 2010 – Cape Town, South Africa. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.partnersinlearningnetwork.com/communities/9f403d7810d04fbf8c9da

888725dd 7c4/Pages/default.aspx. – Заголовок з екрана.

11. Десятов Д.Л. Використання мережевих технологій у навчанні

історії. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 111 с.

12. Згуровський М. Інформаційні мережеві технології в науці та

освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:

http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/informatsiyni_merezhevi_tehnologiyi_v_nautsi_t

a_osviti.html

13. Балик Н.Р. Організація особистого освітнього простору засобами

Інтернет офісу Google [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:

http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/16/13.pdf

14. Електронна енциклопедія «Вікіпедія» [Електронний ресурс]. –

Режим доступу до ресурсу: http://wikipedia.org

15. Шахіна І. Ю. Основні аспекти використання блог-технологій в

освітній сфері [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:

https://bit.ly/2YNZiK4

39

16. Шевченко Л. С. Використання Веб-технологій в навчальному

процесі: основні тенденції та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим

доступу до ресурсу: https://bit.ly/38DWyDG

17. Андронатій П.І., Котик В.В. Комп’ютерні технології в освітніх

вимірюваннях: навчально-методичний посібник. — Кіровоград: Лисенко

В.Ф., 2011. — 144 с.

18. Daniel Harris. Web 2.0 Evolution Into the Intelligent Web 3.0: Web

2.0 Evolution Into the Intelligent Web 3.0: 100 Most Asked Ques tions on

Transformation, Ubiquitous Connectivity, Network Com puting, Open Technolog.

Lulu.com, 2008. — 148 р.

19. O’Reilly, Tim (2007): What Is Web 2.0: Design Patterns and Business

Models for the Next Generation of Software. Published in: International Journal of

Digital Economics, No. 65 (March 2007) — P. 17–37.

20. Jason Calacanis.Web 3.0, the «official» definition [Електронний

ресурс]. — Режим доступу : http://calacanis.com/2007/10/ 03/web-3-0-the-

official-definition/. — Назва з екрану

21. Jeffrey T. Pollock. Semantic Web For Dummies. John Wiley & Sons,

2009. — 384 р

22. Mark Watson. Scripting Intelligence: Web 3.0 Information Gath ering

and Processing Apresspod Series. Expert’s Voice in Open Source. Books for

professionals by professionals. Published in: Springer, 2009. — 392 р.

23. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТаутсорсінг та нові

функції ІКТпідрозділів навчальних закладів і наукових установ / В.Ю. Биков

// Інформаційні технології в освіті. — 2011. — №10. — С. 18–23

24. Кудін А.М. Створення систем підтримки прийняття рішень для

управління захистом інформації у хмарних обчислювальних системах

[Електронний ресурс] / А.М. Кудін //Технічні науки. 2010. №54. Режим

доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal//soc_gum/znpnapv_vtn/2010_54/10kamh

os.pdf — Назва з екрану.

40

25. Learning technologies. Speaking the language of business. Issue

November 2009. — 124 p. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.learningtechnologies.co.uk — Назва з екрану

41

ДОДАТКИ

Додаток А

ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Група Курс Дата

Професія: Електромеханік з ремонту та обслуговування.

Тема програми: Монтаж вузлів та блоків ПЕОМ.

Тема уроку: Підбір деталей та їх підготовка до монтажу.

Мета уроку

- навчальна: удосконалити та систематизувати уміння та навички учнів,

дотримання правил безпеки праці та організації робочого місця при роботі з деталями

ПЕОМ.

- розвиваюча: навчити учнів правильно підбирати деталі для подальшого монтажу.

Розвинути творчу індивідуальність.

- виховна: розвити в учнів уміння аналізувати виробничу ситуацію, формувати

потребу у здобутті знань, їх застосування, зокрема і в повсякденній практичній діяльності,

життєвих ситуаціях виховання відповідального ставлення до програмного та апаратного

забезпечення в тому числі і робочого обладнання, забезпечення знань та навичок

раціонального використання електроенергії та технічних ресурсів.

Очікуваний результат: засвоєння учнями практичного матеріалу та вміння

правильно застосовувати прилади та пристрої, вивчені на уроці.

Тип уроку: урок вдосконалення вмінь та формування навичок.

Вид уроку: аналіз, пояснення та вивчення конкретних ситуацій, виконання

індивідуальних практичних робіт.

Методи: бесіда, аналіз конкретних ситуацій, інтерактивні.

Дидактичне забезпечення: роздатковий матеріал, інструкційні карти, презентація.

Матеріально-технічне забезпечення: роздатковий матеріал, деталі ПК.

Міжпредметні зв’язки: Спеціальна технологія ремонту, охорона праці.

Список основної та додаткової літератури:

1. Правильний підбір комплектуючих для ПК [Електронний ресурс]. – Режим

доступу:

http://procomputer.su/problema-vybora/98-pravilnyj-podbor-komplektuyushchikh-dlya-pk

2. Онлайн-конструктор ПК з повною сумісністю деталей [Електронний

ресурс]. – Режим доступу:

https://gaming.edelws.ru/constructor/

3. Правильний вибір материнської плати з сокетом для процесора

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://soberisam.com/build/

4. Онлайн конфігуратор ПК [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://hyperpc.ru/gaming-pc/configurator

42

ХІД УРОКУ І. Організаційна частина: (2 хв.)

Привітання, запис в журналі

1.1. Перевірка присутності учнів, їх зовнішнього виду.

1.2. Перевірка готовність учнів до уроку.

ІІ. Вступний інструктаж:

Повідомляю тему та мету уроку.

Перевірка правил ОП.

2.1. Актуалізація знань учнів (10 хв.)

Повторення попереднього матеріалу;

Повторення правил техніки безпеки (інструкції №154), пожежної та

електробезпеки.

Фронтальна бесіда на практичну тематику з аналізом конкретних робочих

ситуацій.

2.2. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Досконалі знання з безпеки праці, організація робочого місця. Досконалі знання

теорії з роботы ПК.

2.3. Пояснення нового матеріалу та способів виконання практичних дій: (20 хв.)

Ментальна карта «Архітектура персонального комп’ютера»

43

Правильний підбір комплектуючих для ПК

Більшість знають про те, що в мінімальний склад абсолютно звичайного

системного блоку входять процесор, материнська плата, відеокарта, оперативна пам'ять,

жорсткий диск, корпус з блоком живлення і інші менш значущі складові. І швидше за все

нікому не потрібно пояснювати, як важливий правильний підбір комплектуючих для ПК.

Коли і чому потрібно збирати новий комп'ютер

Всі ці комплектуючі взаємодіють один з одним, і стабільно працюють до тих пір,

поки щось не вийде з ладу. Як видно з практики, велика частина комп'ютерного заліза

(залізо - комплектуючі комп'ютера) розрахована на тривалий час роботи. В результаті

необхідність складання нового ПК з'являється не через будь-якої поломки, а через те, що

внутрішня складова системного блоку неминуче застаріває і вже не справляється з

сучасними завданнями.

Якщо взяти робочий системний блок 10-ти річної давності, то він і сьогодні буде

виконувати свої функції, однак ви відразу відчуєте колосальну різницю між дідусем, і

свіжої заміною. Справа не в фізичному старінні комплектуючих, тут всьому провиною є

технічний прогрес, адже майже щороку з'являються більш продуктивні складові.

Немає сенсу постійно виробляти оновлення комп'ютерної системи, через досить

ємних грошових витрат. У зв'язку з цим, як правило збірка, призначена для ігор,

проводиться з перспективою на кілька років вперед, а якщо мета збірки комп'ютер для

виконання офісних завдань, то термін його використання має збільшитися ще на довший

термін служби, але тут ніяк не обійтися без правильного вибору комплектуючих для

комп'ютера. Інформація про те, як вибрати комп'ютер так само буде дуже корисною, а в

чомусь навіть і схожою.

Актуальний підбір комплектуючих для ПК на сьогоднішній день

44

Вибір процесора для майбутнього комп'ютера

Процесор - це початкова ланка, то від чого варто відштовхуватися при складанні

нового комп'ютера в першу чергу, незалежно від подальшого призначення

комп'ютера. Тільки після того як обраний конкретний процесор можна і далі

продовжувати вирішувати питання комплектуючими: з материнською платою і

оперативною пам'яттю і т.д.

Поглянувши на процесорний асортимент, вам відразу кинуться в очі два

конкурента Intel і AMD. Якщо поверхово розібратися в тестах і оглядами вибору між цими

торговими марками, дозволено прийти до невеликого висновку: процесори Intel хороші в

плані продуктивності, а AMD краще в ціновому сегменті.

Вибір процесора AMD

Якщо взяти ідентичні по частоті і кількості ядер два процесора різних виробників,

то тут з більшою ймовірністю вийде переможцем саме Intel. Адже у них добре реалізована

структура CPU, на розробку якої пішли роки. AMD менш продуктивні як здається на

перший погляд, але якщо порівнювати їх трохи по-іншому, а саме за ціною і

продуктивності, то AMD в середньо ціновому сегменті зазвичай більш продуктивні.

Звичайно ж вибирати між тим чи іншим виробником - це питання більше

філософський, так як фанати завжди підтримують одного з цих конкурентів. Для початку

необхідно ознайомитися з провідними рішеннями від AMD.

Дані центральні процесори на сьогоднішній день роблять під socket (тип роз'єму)

AM3 +, які мають три серії моделей FX з 4-ох, 6-ти і 8-ми ядрами і вартості цих технічних

рішень відповідно різні. Ці процесори стануть відмінним бюджетним рішенням для

сучасних ігор. При цьому кількість ядер буде впливати на кращу багатозадачність, що

зараз не маловажно. Але тут фактор на користь Intel - більшість нинішніх комп'ютерних

ігор адаптовані під чотирьох ядерні процесори.

Як актуальне дешеве доповнення для оновлення комп'ютера на сьогодні будуть 4-

ох ядерні процесори AMD Athlon c socket FM2 і з socket AM3 AMD Athlon X4. Але ці

процесори не мають інтегрованого графічного ядра, що досить значимо, адже для

офісного комп'ютера покупка відеокарти буде зайвою тратою, тому ці моделі для збірки

45

перспективного ігрового комп'ютера краще не використовувати. Якщо ви бажаєте

інтегроване відео, що вважається оптимальним для користувача або офісного комп'ютера,

то вам варто придивитися на процесори з socket FM2 / FM2 +.

Найбільш НЕ дорогим і сучасним рішенням від AMD будуть процесори серії FX

4100 - 4350. FX4XXX позиціонує більше як гарна платформа для домашнього комп'ютера,

свого часу як FX6XXX (FX6100 - 6350) непогано буде проявляти себе як бюджетний

ігровий комп'ютер, який має розгінний потенціал. Звичайно для більш високої

продуктивності можна вибрати процесори FX 8xxx і 9xxx серії, продуктивність яких

вважається найкращою у виробника.

Вибір процесора Intel

У процесорів від Intel система вибору трохи простіше. Процесори останнього

будуть оптимальним рішенням збірки сучасного комп'ютера, мають сокет 1150 і

незалежно від ціни, всі ці процесори оснащені вбудованим графічним ядром, а

завершальній серію модельного ряду, як і у процесорів з роз`єму 1155 тут завершує Intel

Core i7. Він має 4 ядра і технологію hyper threading (8 потоків). У молодшій моделі Intel

Core i3 (2 ядра, 4 потоку) реалізовано все найнеобхідніше для стабільної роботи при

досить ресурсномістких завданнях.

Старша модель розрахована зовсім на всі випадки життя, починаючи від високо

вимогливих ігор і закінчуючи кодуванням і обробкою відео. Що стосується Intel Core i3 -

це початковий ігровий варіант, ну або мінімальний варіант для бюджетного ігрового

комп'ютера. Золотою серединою продуктивного комп'ютера буде Intel Core i5, тут нічого

зайвого, чесні 4 ядра. Для офісних комп'ютерів, існують ще дві серії двоядерних моделей -

Pentium і Celeron. Процесор Pentium більше підходить для будинку, так як він трохи

производительней, а значить і дорожче, а Celeron хоч і підходить для не дуже

ресурсномістких завдань таких як перегляд фільмів і прослуховування музики, веб

серфінг і соціальні мережі, але його продуктивності буде явно хоч і не скрізь, але не

вистачати.

Материнська плата

Після довгого визначення з вибором такого комплектуючого для ПК як процесора,

настав час задуматися про материнську плату. Спочатку подивіться на сокет попередньо

обраного процесора, потім за цими параметрами почніть підбирати материнську

плату. Роз'єм материнки і CPU повинен збігатися в обов'язковому порядку. При підборі

даного виду комплектуючих варто звернути увагу на чіпсет (впливає на багато,

наприклад, на максимально підтримувану частоту ОЗУ, наявність SATA 3 і USB 3.0),

46

кількість роз'ємів ( USB , SATA, PCI, DDR, DVI / VGA для інтегрованого відео) , форм-

фактор (габарити плати) і виробника.

Рекомендованими виробниками тут виступають Gigabyte, Asus і MSI, деякі моделі

материнських плат інших виробників насправді можуть бути навіть і продуктивніше і не

менш надійними, наприклад, як ASRock. Ці ж фірми-виробники добре зарекомендували

себе і в виробництві відеокарт. А ось виробників, комплектуючих тих же материнської

плати і відеокарти зовсім не обов'язково купувати однієї марки. Материнських плат у

продажу безліч, а ось яку вважати за краще вам - це індивідуальний підхід.

Відеокарта

Відеокарта необхідна комп'ютера не тільки для виведення зображення на

монітор. Вона ще відповідає за обробку тієї самої графіки, особливо це стосується

тривимірних розваг. Сьогодні для того що б комфортно грати на мінімальних настройках,

потрібно вибрати відеокарту вже точно не менше продуктивну ніж Nvidia GeForce 730 або

AMD Radeon R7 240. Середній оптимальний варіант GeForce 760/770. Якщо є бажання

довгий час насолоджуватися високими або ультра настройками, готуйтеся розщедритися

на GeForce 790 або AMD Radeon R9 270 290X, а може навіть і GeForce GTX 980. Тут не

варто втрачати голову, найкращим комп'ютер завжди у вас не буде і те, що сьогодні варто

+1999 $ завтра вже буде коштувати 299 $, хоча різниці між продуктивністю і

функціональності моделей можна навіть і не помітити.

Що стосується інтегрованого відео, тут все набагато простіше просто. Графічний

процесор вже вбудований виробником в CPU. Він як раз буде працювати замість

відеокарти, а пам'ять ОЗУ буде використовувати для виконання функції відеокарти. В

налаштуваннях BIOS є можливість самостійно виділити доступну пам'ять під інтегроване

відео. Максимальний допустимий виділяється обсяг залежить від можливостей

материнської плати (можна уточнити в інструкції або на офіційному сайті виробника).

Оперативна пам'ять

Для комфортної роботи сьогодні мінімальним обсягом є 4 ГБ оперативної

пам'яті. Це стосується офісних комп'ютерів і збірок для простих завдань. Ігровому ПК

бажано мати 8 ГБ, ну або при великому бажання 16 ГБ, які можуть не використовуватися,

вирішувати вам. Тут важливо приділити увагу вибору планок оперативної пам'яті з

необхідною частотою. Купувати ОЗУ з максимальною частотою - не потрібно, тут

потрібна та, яка одночасно підтримується материнською платою і процесором. Добре

47

спеціалізуються в даному питанні такі фірми як Corsair, Goodram, Kingston, Silicon Power,

Transcend.

Ще важливим фактом є двоканальний режим роботи притаманний більшості, якщо

не всіх сучасних материнських плат. Він додає продуктивність більш ніж на 15%. Як

цього добитися? Дуже просто. Купуйте два однакових модуля оперативної

пам'яті. Наприклад, 2 планки по 2 ГБ кожна (4 ГБ ОЗУ) або по 4 ГБ (8 ГБ ОЗУ), зазвичай в

магазинах вже продаються набори, укомплектовані планками пам'яті однієї партії. Жорсткий диск і твердотільний накопичувач

Ось ми і підійшли впритул до користувальницької пам'яті. Всі знають

призначення жорсткого диска , саме на ньому зберігається вся інформація. Але це не

говорить про можливості установки операційної системи тільки на нього. Сьогодні HDD

накопичувачі залишаються хорошими пристроями зберігання інформації, але для

отримання більшої віддачі від комп'ютера під розділ для ОС вже досить багато окремо

купують SSD, з ємністю від 120 ГБ. Технологія SSD показала себе з позитивного боку в

плані швидкодії. Якщо на твердотільний диск встановити все системне ПО, то ви відчуєте

істотну різницю між самим звичайним HDD і SSD . Комп'ютер стане грузиться лічені

секунди, миттєво будуть відкриватися всі програми, і ви назавжди забудете про тимчасові

зависаниях.

А що стосується жорсткого диска, то він до сих пір залишається актуальним в плані

накопичення даних. Вигідно купувати HDD з об'ємом від 1 ТБ, так як виходить дешевше

вартість 1 ГБ пам'яті. Що стосується механіки, швидкість обертання шпинделя у всіх

стандартна, 7200 оборотів в хвилину. Просто менше вибирати не варто, якщо звичайно не

проводиться оновлення ноутбука, та й в них SSD вже не вважається новизною.

Обсяг буфера вінчестера бажано мати не менш 32 МБ. Важливим моментом ще

вважається виробник. Сьогодні вони майже всі однакові. При правильному підборі

комплектуючого ПК, такого як HDD слід придивитися до давно існуючим на ринку

виробникам Western Digital і Seagate, саме на них рекомендовано орієнтуватися, хоча це

не обов'язкове правило якого варто дотримуватися, навіть серед цих виробників

попадається шлюб, хоч і з меншою ймовірністю.

Корпус і блок живлення

48

Якщо придивитися до асортименту корпусів, то можна звернути увагу на наявність

блоку живлення, що поставляється в комплекті. Такий БП дозволено взяти тільки в разі

використання комплектуючих з низьким енергоспоживанням і то не менше ніж

400W. Такий блок годувань звичайно підійде для складання офісного комп'ютера з

інтегрованим графічним адаптером ну або для деяких збірок комп'ютера для будинку.

У вас ігрова збірка з відеокартою? Тоді зайдіть на сайт виробника, подивіться

рекомендовану потужність БП для бажаної відеокарти, накиньте в запас 100-150W і

купите якісний блок живлення. Ні в якому разі не підключайте то харчування, що було в

комплекті, існує ризик спалити сам блок та інші комплектуючі. Справа в тому, що такі БП

не відповідають заявленій потужності, при цьому їх якість в основному залишає бажати

кращого. Орієнтуйтеся на якісне харчування від Cooler Master або Chieftec ну, або як

мінімум FSP і аналоги. Вони не тільки надійні, але і оптимальні в плані роз'ємів. У них

збільшена кількість портів для живлення SATA і інших пристроїв, а також довше самі

дроти. Для більш правильного розуміння того, про що йде мова, ознайомтеся зі

статтею: як вибрати корпус для комп'ютера .

Ці переваги особливо потрібні для ігрової складання комп'ютера, в іншому випадку

можна придбати моделі з дешевше. Що стосується корпусу - вибрати можна будь-який,

орієнтуючись на форм-фактор і свій смак, не варто забувати про хорошу продувке, адже

зазвичай дуже потужні комп'ютери, особливо після розгону дуже добре нагріваються.

Інші комплектуючі

Останнім етапом залишаються інші комплектуючі персонального

комп'ютера. Сюди відносяться DVD привід, інші адаптери, тюнери і т.д. Тут у кожного

індивідуального переваги. Однак до сих пір в актуальності залишається оптичний привід ,

так як останнім часом набирають популярність Blu Ray, хоч і не користуються величезним

попитом. А деякі спеціально купують привід тільки заради установки ОС і драйверів,

напевно, не знаючи про можливості завантажувальної флешки . Якщо ви приймете

рішення купити привід, то кращий за якістю швидше Asus і Nec, ймовірність поломки

досить низька, хоча насправді тут як пощастить.

Наведена коротка інформація виявиться корисною при підборі комплектуючих для

майбутнього комп'ютера. Однак після складання списку бажаного заліза, якщо не

володієте достатнім досвідом, для утримання додаткового походу в магазин для обміну не

тих комплектуючих, краще порадитися з фахівцем. Такий фахівець може знаходиться і в

магазині. Професіонали вкажуть вам на помилки, які може зробити новачок. Можливо,

навіть порекомендують щось більш гідне.

Після 100% переконання в правильному підборі комплектуючих і в їх сумісності,

купуйте їх та приступайте до збірки. В інтернеті є безліч відео оглядів, як це

робиться. Вони дуже допоможуть вам у вирішенні даної задачі. Крайній випадок - віддати

49

залізо фахівцю, і він збере все до купи, зазвичай збірка входить в безкоштовний бонус

після покупки. 2.4. Закріплення нового навчального матеріалу (перелік питань та завдань, повторення

показаних операцій декількома учнями)

1. Які основні компоненти системного блоку ПК.

2. Як правильно обрати жорсткий диск?

3. Як правильно обрати відеокарту?

4. Як правильно обрати процесор?

5. Як правильно обрати материнську плату?

6. Як правильно обрати оперативну пам’ять?

2.5. Демонстрація виконаного завдання. Доведення вимог до виконання

практичного завдання.

2.6. Попереднє оцінювання учнів. Оголошення та коментування оцінок за вступний

інструктаж

ІІІ. Поточний інструктаж.

1. Формування умінь та навичок у процесі самостійної роботи учнів.

2. Обхід учнів з ціллю: - надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;

- перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог

безпеки праці;

- індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів

робочих місць учнів;

- збір даних на кожного учня: правильність і раціональність методів їх роботи,

самостійність, творча активність, використання на практиці технічних знань тощо;

- здійснення підсумкового контролю;

- приймання та оцінка робіт.

IV. Заключний інструктаж. 1. Аналіз умінь учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на

уроці.

2. Розбір неточностей, загальних помилок, зазначення шляхів їх попередження:

аналіз додержання правил охорони праці, організації робочих місць; розглянути випадки

витрати робочого часу, браку, аналіз їх причин; повідомлення оцінок; повторення

теоретичного матеріалу; виконання технічних розрахунків; вивчення інструкційних

карток; самостійна розробка технологічних процесів.

3. Порівняльний аналіз виконаних робіт та їх оцінювання (вказує на кращі роботи).

V. Домашнє завдання:

- повторення теоретичного матеріалу;

- вивчити або занотувати основні характеристики основних компонентів ПК;

Майстер в/н Герасименко Вадим Вікторович

50

Додаток B

Скріншот вчительского блогу для учнів під час редагування віджету

«Список сторінок»

Додаток C

Скріншот веб-сервісу Google Forms (Гугл Форми) під час редагування одного

з завдань контрольної роботи для учнів

51

Додаток E

Скріншот веб-сервісу Google Sites (Гугл Сайти) в режимі редагування

Додаток F

Скріншот веб-сервісу Google Docs (Гугл Документи) під час створення

одного з етапів веб-квесту для учнів.