14

1

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців

вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «ВИКОРИСТАННЯ ІКТ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

Студента 4 курсу, групи АПО

Галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

Напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта

(Комп’ютерні технології)»

Лазнюка Дмитра Сергійовича

Керівник: доц. Гордійчук Г.Б.

Національна шкала____________________

Кількість балів:_____ Оцінка: ЕСТS____

Голова комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Члени комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Вінниця 2017

14

2

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У

ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ ................................................................................................................... 5

1.1Інформаційно-комунікаційні технології, їх класифікація ............................ 5

1.2 Технології веб-2.0, їх класифікація .................................................................................... 5

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ................................................................................ 15

РОЗДІЛ 2 ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-

КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ................ 16

2.1 Використання сучасного програмного забезпечення для

покращення начального процесу ................................................................................................................. 16

2.2 Використання комп’ютерно-орієнтованих навчальних засобів з

метою візуалізації навчального матеріалу ......................................................................................... 24

2.3 Використання веб-технологій і on-line сервісів у освітній діяльності

з метою підвищення мотивації до навчання ..................................................................................... 28

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ .................................................................................. 37

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................................ 40

14

3

ВСТУП

Актуальність проблеми. Розвиненість і досконалість методів і засобів

інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) створюють реальні можливості

для їхнього використання в системі освіти. Саме завдяки ІКТ людство одержує

реальні можливості побудови відкритої освітньої системи, що дозволяє

кожному обирати свій власний напрям навчання. Нові технології одержання

знань із використанням ІКТ дозволяють підвищити організацію навчального

процесу й ефективність його в цілому.

Нині можливості ІКТ досить широкі і вони можуть успішно

застосовуватися у різних предметних галузях: математиці, фізиці, інформатиці,

технологічній освіті, літературі, музиці тощо. Проте основною перевагою

навчання із застосування ІКТ є забезпечення можливості творчого розвитку,

вибору альтернатив навчання. Здебільшого комп’ютерні інформаційні джерела

добре ілюстровані, інтерактивні, викликають інтерес і зацікавленість учнів,

змушуючи їх в ігровій формі знаходити відповіді на досить складні питання.

Отже, проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій в

освітній діяльності є досить актуальною. Тому нами було обрано тему

дослідження: «Використання ІКТ в освітній діяльності».

Мета дослідження – визначити та теоретично обґрунтувати шляхи

використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності.

У відповідності до мети дослідження, у роботі вирішуються такі

завдання:

1. Класифікувати інформаційно-комунікаційні і web-технології.

2. Окреслити шляхи використання комп’ютерно орієнтованих засобів,

сучасного програмного забезпечення, web-технологій і online-сервісів в освітній

діяльності.

3. Розробити електронний навчально-методичний комплекс, що містить

матеріали, розроблені з допомогою вище названих програм, засобів і сервісів.

Об’єкт дослідження – освітня діяльність.

Предмет дослідження – використання ІКТ в освітній діяльності.

14

4

Для розв’язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження були

застосовані такі дослідні методи:

- теоретичні методи: теоретичний аналіз, порівняння й узагальнення

наукової та методичної літератури, аналіз, синтез, порівняння, систематизація

навчальної діяльності, прогнозування можливих форм її реалізації;

- емпіричні методи: узагальнення педагогічного досвіду,

спостереження.

14

5

РОЗДІЛ 1

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У

ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ

1.1 Інформаційно-комунікаційні технології, їх класифікація

Широке розповсюдження персональних комп’ютерів, забезпечення

якісного і постійного доступу до мережі інтернет створило попит на

інформаційно-комунікаційні технології, які нині використовуються в усіх

сферах нашого життя. Саме слово інформація – це абстрактне поняття, що

походить від латинського слова «informatio», тобто роз'яснення, просвіта.

Інформаційні технології (ІТ) - сукупність методів і програмно-технічних

засобів, об'єднаних в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, обробку,

зберігання і відображення інформації з метою зниження трудомісткості її

використання, а також для підвищення її надійності і оперативності[3, с.9].

Доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування,

висока швидкість обробки даних, зручний пошук і зведення в єдине ціле

розрізнених шматочків інформації – цим можна охарактеризувати еру

інформаційно-комунікаційних технологій.

Основоположником ІТ в Україні й у колишньому Радянському Союзі став

В. М. Глушков, засновник всесвітньовідомого Інституту кібернетики НАН

України, що носить зараз його ім'я [1, с.78-83].

У залежності від того, з якою метою використовується ІКТ, Т.Б. Захарова

виділила такі види інформаційної діяльності [2]:

- пошук інформації;

- представлення інформації;

- передача інформації;

- обробка інформації;

- перетворення;

- збереження;

- систематизація, класифікація;

14

6

- використання інформації.

Інформаційні технології (ІТ) – це сукупність методів і програмно-

технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує збір,

обробку, зберігання і відображення інформації з метою зниження

трудомісткості її використання, а також для підвищення її надійності і

оперативності [3].

Концепція інформаційних технологій була додана до елементу

комунікації і виникла у 1980-ті роки. Наразі ІКТ включають апаратні засоби

(комп’ютери, сервери тощо) та програмне забезпечення (операційні системи,

мережеві протоколи, пошукові системи тощо). У сучасному світі інформаційно-

комунікаційні технології є важливою і невід’ємною частиною держави, бізнесу

та приватного життя.

Оскільки навчально-виховний процес передбачає обмін інформацією, усі

педагогічні технології – інформаційні.

На думку Кадемії М. Ю., необхідно виокремити поняття «комп’ютерна

технологія навчання» яке не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна

технологія», тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше,

ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних

технологій у сфері освіти. Це поняття включає увесь комплекс прийомів,

методів, способів і підходів, цілей інформатизації освіти, що забезпечують їх

досягнення.

Основним засобом інформаційних технологій, які використовуються в

сфері освіти, є персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних

пристроїв [4].

Винайдення комп’ютера, і всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет

якісно змінило багато аспектів людського життя. Не оминули ці зміни також і

системи освіти. Процес підготовки до занять в сучасних навчальних закладах в

більшій мірі здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційних

технологій.

Процес проведення занять у школах можна урізноманітнити з допомогою

ІКТ. Завдання педагога полягає в тому, щоб застосовувати все різноманіття

14

7

видів інформаційно-комунікаційних технологій, не обмежуючись

застосуванням тільки мультимедійних засобів.

Доцільно, на наш погляд, виділити три основні класи технологій [5]:

1. Виробничі – спрямовані на оптимізацію процесів у сфері матеріального

виробництва товарів і послуг та їх суспільного розподілу.

2. Інформаційні – призначені для раціональної організації процесів, що

протікають в інформаційній сфері суспільства, включаючи науку, культуру,

освіту, засоби масової інформації та інформаційні комунікації.

3. Соціальні – орієнтовані на раціональну організацію соціальних

процесів.

Роберт І.В. пропонує таку класифікацію засобів ІКТ за способом

використання в діяльності вчителя [6]:

як засіб навчання, що удосконалює процес викладання;

як інструмент пізнання навколишньої дійсності і самопізнання;

як засіб розвитку особистості студента;

як об’єкт вивчення у курсі інформатики;

як засіб інформаційно-методичного забезпечення і керування

навчально-виховним процесом;

як засіб комунікацій;

як засіб автоматизації процесів обробки результатів експерименту та

управління;

як засіб автоматизації процесів контролю, корекції, результатів

навчальної діяльності, тестування і психодіагностики;

як засіб організації інтелектуального дозвілля тощо.

Проте ІКТ можна класифікувати і за іншими ознаками. Так, Воронкін О.

С. [7] пропонує класифікацію засобів ІКТ за методичним призначенням (рис.

1.1).

14

8

Рисунок 1.1. Класифікація засобів ІКТ за Воронкіним О. С.

Особливістю інформаційно-комунікаційних технологій є те, що їх

використання спрямоване на оптимізацію інформаційних процесів, а отже, на

удосконалення навчальних методик. Викладач повинен вміти застосовувати

наявні в його арсеналі засоби і методи, вдало включаючи їх до навчального

процесу. Не останню роль відіграє економія часу викладача, який він може

присвятити поглибленню власних знань, чи раціоналізації уроку, підвищуючи

ефективність засвоєння учнями матеріалу.

Саме економія часу, який витрачається на втілення педагогічної

технології можна використовувати як певний критерій ефективності ІКТ.

На думку Кадемії М. Ю., можна виділити такі основні шляхи

застосування ІКТ в освіті [8]:

створення інформаційних середовищ навчальних закладів;

створення педагогічних програмних засобів (ППЗ);

застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час

здійснення проективного і дослідницького навчання;

14

9

застосування мультимедійних засобів навчання;

розробка дистанційних курсів;

застосування інформаційних технологій в управлінні навчальним

закладом;

використання мережі Інтернет із метою пошуку інформації, розробки

програмно-методичного забезпечення навчальних закладів,

професійного і психологічного консультування;

створення веб-сайтів навчальних закладів;

здійснення профорієнтаційної роботи в закладах освіти;

розробка і використання контролюючих програмних продуктів;

створення електронних бібліотек, медіатек тощо.

1.2 Технології Web 2.0, їх класифікація

Останнім часом широкого розповсюдження набули web-технології.

І.Ю. Корольова дає таке визначення поняттю Web-технології: це

парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних [9].

Web 1.0 – технології, які забезпечили користувача можливістю

здійснювати пошук, перегляд і копіювання інформації (рис. 1.2)

Рис. 1.2. Технології Web 1.0

Web 2.0 – поняття, яким користуються для позначення технологій та

послуг інтернету, точніше його частини – всесвітньої павутини, відомої також

14

10

як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття

інтернету користувачами. Термін було запроваджено у 2004 видавництвом

О'Рейлі (англ. O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій

під назвою «Web 2.0», - МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP

Technology).Web 2.0 перетворює інформаційні мережі в соціальні. Зближення

мережевих комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме у

Web 2.0. Мережі, що фактично є соціальним оператором, діють за допомогою

нових комунікативних моделей, які встановлюють контроль над усіма її

суб'єктами [11, с.84].

Особливого значення набуває нині використання мережевих соціальних

сервісів, як програмного засобу з метою спілкування та взаємодії людей за

допомогою набору стандартних послуг (рис. 1.3).

Рисунок 1.3. Технології Web 2.0

Web 3.0 за визначенням Джейсона Калаканіса – це високоякісний контент

і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній

платформі Web 2.0. Дане формулювання є характеристикою нового мережевого

культурного феномену, на відміну від інших дефініцій, які за аналогією з

терміном Web 2.0 базують його на деяких мережевих технологіях.

Виходячи із визначення технологій Web 3.0, можна виокремити такі їх

види:

1. Smart-технології.

14

11

2. Web-Syndication.

3. Second Life.

4. Хмарні технології.

5. Геосервіси тощо.

Варто зазначити, що інструменти Web 2.0 насправді використовуються в

навчальному середовищі. Вони можуть включати в себе інструменти для

презентації, дослідження, роботи в групах, аудіо, відео, слайд-шоу, зображень,

музики, малювання та графічної обробки зображень, текстові редактори, а

також програми-органайзери, ментальні карти, інтерактивні вправи і тести.

Нові інструменти розробляються постійно, тому важливо бути в курсі новітніх

напрямків у галузі освіти, щоб не відставати від технологій, котрі настільки

міцно закріпились в нашому житті та житті учнів.

З метою підвищення зацікавленості учнів до навчання та реалізації

освітніх завдань використовують такі ресурси:

1. MindMeister, MindDomo,Mind42 – сервіси для створення ментальних

карт (карт знань).

2. Padlet – інтерактивна дошка.

3. LearningApps.org – сайт для створення інтерактивних вправ.

4. Glogster – соціальна мережа, завдяки якій можна створювати

інтерактивні плакати.

5. Word Art Creator (раніше Тagul ) – сервіс для створення «хмар тегів»

тощо.

Коротко охарактеризуємо ці сервіси.

LearningApps є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у

навчальних закладах різних типів. Це конструктор для розробки інтерактивних

завдань із різних дисциплін для застосування на уроках і в позакласній роботі.

Сервіс LearningApps надає можливість отримання коду з метою

розміщення інтерактивних завдань на сторінках сайтів або блогів викладачів та

учнів.

Ментальні карти – це спосіб відображення інформації графічним та

візуальним способами.

14

12

Це, свого роду, схема, на якій відображають слова, ідеї, завдання, або

інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.

Суть побудови ментальної карти полягає у тому, щоб за допомогою

зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина,

наочно зобразити цілісну картину знань про предмет вивчення, розгляду.

Існує досить широкий спектр он-лайн сервісів для створення карт знань.

Найпоширеніші з них: FreeMind, Bubbl.us, Mindmeister.

Google Forms – це сервіс, який дозволяє створювати тестування, анкети,

та опитування різного типу.

Форма Google автоматично прив’язується до однойменної електронної

таблиці. З її допомогою можна легко і швидко планувати заходи, складати

опитування та анкети.

Блог – це Web-сайт, основний вміст якого – записи. Блоги дозволяють

відвідувачам залишати відгуки про публікацію, що робить блоги середовищем

мережевого спілкування.

Блог, як технологію ведення в Інтернеті власного щоденника, слід

віднести до асинхронних мережних сервісів.

Blogger – сервіс для ведення блогів, який дозволяє зберігати на своєму

хостингу не тільки програмне забезпечення, а і безліч інформації:

записи,малюнки, коментарі, відео та ін.

Сайт – це один із найзручніших інструментів для презентації результатів

будь-якої діяльності.

А.В. Хуторський дає таке визначення поняттю освітній сайт: це цілісна,

концептуально обґрунтована та структурно побудована система, яка об’єднує

взаємопов’язані між собою Web-сторінки, зміст яких підкорено спільній ідеї та

зображено в конкретних цілях і задачах кожної з них [14, с.24].

Він виокремлює ряд складових сучасного персонального викладацького

сайту:

самопрезентація автора (особиста інформація, фото);

зміст педагогічної діяльності (розробки занять, матеріали до занять,

методичні матеріали, роботи студентів та ін.);

14

13

форма оберненого зв’язку (форум, гостьова книга);

посилання на інші корисні ресурси мережі.

На впровадження хмарних технологій позитивно вплинули безкоштовні

додатки сервісу Google, а саме: Gmail-пошта, GoogleDrive – безкоштовне

хмарне сховище даних, сумісне з Диском; Google- документи; Google-

презентації; Google Forms; Google-сайти тощо.

Використання Web-технологій у викладацькій діяльності може мати

багато переваг для вчителя, підтримуючи навчальні цілі та покращуючи

навчальні можливості учнів. Інструменти Web 2.0 стають все більш

поширеними в навчальних закладах, але можуть здатися дратівливими для

вчителів, які не впевнені у своїх технологічних можливостях. Хоча ці

інструменти, як правило, призначені для надзвичайно зручного використання

людьми з різним рівнем підготовки, і мають простий для сприймання

інтерфейс. Що робить їх використання простим навіть для людей, котрі не

працювали в подібних програмах раніше.

Інструменти для створення і підтримки навчального Web-середовища –

це інструменти для вчителів, які дозволяють створити віртуальне середовище,

за допомогою якого можна урізноманітнити навчальний процес та забезпечити

доступ учнів до навчальних матеріалів поза класом.

Віртуальне навчальне середовище (англ. Virtual Learning Environment -

VLE) – це свого роду віртуальний клас, захищений паролем, тому приєднатися

можуть ті, хто навчається в певному класі. Викладач може відкрити доступ

учням на свій розсуд. Це середовище дозволяє учителю та студентам

виконувати різні завдання та функції. Вчитель може використовувати це

навчальне середовище в Інтернеті для надання інтерактивних завдань своїм

учням, надання доступу до навчальних ресурсів, що, в свою чергу, стимулюють

інтерес студентів до певної теми, відкривати доступ до серверу в якості місця

для зберігання, куди студенти можуть завантажити свою роботу, стежили за

успіхами студентів, а також, створювати чати для обговорення різних тем

студентами та викладачами.

14

14

Можна назвати такі основні інструменти віртуального навчального

середовища:

інструмент керування класом. У багатьох VLE є вбудовані спеціальні

інструменти управління. Студентські акаунти дозволяють студентам

виконувати роботу в режимі он-лайн. Автоматичні повідомлення на електронну

пошту та текстові повідомлення у системі можуть використовуватись, щоб

нагадати студентам терміни здачі робіт, час проведення екскурсій та про

необхідність виконання і зміст домашніх завдань;

інструменти для тестування та створення тестів. Деякі VLE містять

інструменти, що дозволяють створювати он-лайн тести та інтерактивні вправи.

Викладач може використовувати ці інструменти для контролю знань студентів,

і надання можливості студентові самостійно перевірити свій рівень;

інструменти для електронного навчання. Вони дозволяють вчителям

створювати інтерактивні навчальні матеріали, а потім зберігати їх в режимі он-

лайн. Деякі із таких засобів включають в себе: інтерактивні робочі аркуші і

завдання, які використовують інтерактивні та мультимедійні матеріали.

Через певні причини можна вважати, що Web 2.0 – це ідеальне

середовище для викладачів, тому школи та навчальні заклади, які просувають

майбутнє, працюють над тим, щоб зробити Web-технології частиною своєї

практики. Ця нова освітня технологія суттєво змінила освітній ландшафт у XXI

столітті, тому що враховує, як студенти підходять до навчання, як педагоги

підходять до викладання, а також, як педагоги взаємодіють один з одним та

навчаються. Іншими словами використання технологій Web 2.0 показує, що

комп’ютеризація навчального процесу несе таку кількість вигод, що це значно

перевищує витрати, необхідні для впровадження їх в навчальний заклад.

14

15

Висновки до 1-го розділу

З появою комп’ютера, Інтернету та, зокрема, того, що ми називаємо Web

2.0, світ безперечно змінився. Використання ІКТ у повсякденному житті

зробило наше життя комфортнішим. А використання ІКТ у навчанні дало нам

можливість підняти традиційне навчання на якісно новий рівень, що наразі ми

можемо спостерігати.

Останні кілька десятиліть комп’ютери поступово закріплялись як

повноцінний інструмент для навчання. Це підтверджується переходом від

технології Web 1.0 до Web 2.0, і створенню на основі цих технологій нової

генерації Web-контенту - Web 3.0. Також, яскраво видно використання он-лайн

технологій в освітній діяльності на прикладі дистанційної освіти, коли

пройшовши курс навчання за допомогою персонального комп’ютера і

спеціалізованих програмних он-лайн та оф-лайн засобів, людина отримує

повноцінний документ державного зразка, який підвереджує її освіту.

І надалі процес інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в

освіту буде лише поглиблюватись. Окрім уже загальновизнаних сервісів, таких

як LearningApps, Mindmeister, Blogger, Prezi та інших, щодня з’явлються кілька

нових програмних засобів спеціально для використання з метою удосконалення

навчального процесу. Вони допомагають учням легше сприймати нову

інформацію, краще запам’ятовувати і не лише відтворювати в майбутньому те,

чого їх навчили, а й творчо підходити до поставлених завдань і вирішувати їх

креативно і найбільш ефективно.

14

16

РОЗДІЛ 2

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Використання сучасного програмного забезпечення для покращення

начального процесу

На даний момент розроблено безліч програмних додатків призначених

спеціально для використання з навчальною метою. Їх можливо

використовувати як самостійно, при підготовці до занять, так і в аудиторіях.

Так як неможливо в одній роботі охопити все різноманіття даних

програм, ми розглянемо декілька найбільш відомих і зручних у використанні

студентами.

Adobe Photoshop Elements від Adobe Systems, Inc. - це спеціальна версія

для студентів програми Adobe Photoshop - відомого професійного інструменту

цифрової обробки зображень. Вона дозволяє навіть недосвідченим

користувачам працювати з фотографіями, вирівняти і обрізати зображення,

видаляти ефект червоних очей, виправляти надмірно-експоновані області,

налаштовувати тональність і колір, а потім підготувати редаговані зображення

для друку, надсилання електронною поштою, або Web-публікації.

В Adobe Photoshop Elements збережено весь необхідний

функціонал, який може знадобитись звичайному користувачеві. Для більш

професійних користувачів повна версія Adobe Photoshop відкриває можливості

графічної обробки які обмежені лише фантазією майстра.

Як приклад можна навести банер розроблений в Adobe Photoshop

спеціально для використання в електронному навчально-методичному

комплексі "Графічні редактори":

14

17

Рисунок 2.1 Приклад роботи в Adobe Photoshop: банер ЕНМК "Графічні

реактори"

Sensavis - мультимедійний інструмент візуалізації для спільного

навчання. Sensavis пропонує поглиблене навчання для різних наукових

дисциплін, що дозволяє маніпулювати та досліджувати наприклад Сонячною

системою або людським тілом. Дана програма дозволяє дослідити процес чи

об'єкт із середини, виконувати дії над ним, переглядати хід процесу в

прискореному чи сповільненому часі і багато іншого. Ви можете досліджувати

різні предмети з таких областей, як біологія, хімія, машинобудування та

геометрія.

Рисунок 2.2 Використання програми Sensavis для демонстрації будови

людини під час доповіді

14

18

Часто виникає потреба проілюструвати певний процес чи метод

вирішення задачі. Іноді потрібний матеріал можна знайти в мережі Інтернет,

але якщо відповідних мультимедійних матеріалів не існує, доведеться

створювати їх самому. Для цього можна скористатись програмою Macromedia

Flash.

Adobe Flash (колишня назва - «Macromedia Flash») - мультимедійна та

програмна платформа використовувана для авторської розробки векторної

графіки, анімації, ігор і насичених інтернет-додатків, які можна переглядати,

програвати чи виконувати в Adobe Flash Player.

Сфера використання Flash різна, це можуть бути ігри, веб-сайти,

презентації, банери і просто мультфільми. При створенні продукту можна

використати медіа, звукові та графічні файли, можна створювати інтерактивні

інтерфейси та повноцінні веб-програми із використанням PHP та XML.

Flash-Файли мають розширення .swf і для перегляду вимагають наявності

Adobe Flash Player, що може бути встановлений як плагін у браузер. Flash Player

поширюється безкоштовно через сайт Adobe. Вихідні файли з розширенням .fla

створюються в середовищі розробки Macromedia Flash, а потім компілюються в

зрозумілий для Flash Player формат — .swf [1]

Рисунок 2.3. Приклад застосування Macromedia Flash для створення

ілюстраційної анімації "Ханойска вежа"

Дуже часто в навчальних закладах технічної направленості потрібно

проводити об’ємні складні розрахунки. Звичайний калькулятор не зможе

справитись із такою задачею, тому було створено професійний математичний

пакет Mathcad.

14

19

Mathcad — математична система автоматичного проектування

(Mathematical Computer Aided Design) розроблена фірмою MathSoft, яка стає все

більш доступною із розвитком обчислювальної техніки.

Використання програми Mathcad дозволяє розвантажити студента від

безлічі громіздких розрахунків, які неможливо запам’ятати, а тому вони є

марними. Mathcad – це система комп’ютерної алгебри, інструмента який

дозволяє зосередити усю увагу і зусилля студента на вивченні та засвоєнні

матеріалу, замість проводити обчислення вручну. В Mathcad інтегровані засоби

символьної математики, тобто обчислення не чисел а формул, що дозволяє

вирішувати задачі аналітично, а не тільки численно. Це досягається завдяки

вбудованому символьному процесору, який фактично є системою штучного

інтелекту.

Перевагою Mathcad перед іншими програмами є його універсальність. Він

об’єднує в одному робочому листі текст, обчислення, і графічні можливості.

Якщо всі значення змінних відомі, то для розрахунку потрібно підставити їх у

формулу. В програмі для цього використовують вбудований оператор

обчислення. В ході обчислень в формулу автоматично підставляються значення

змінних і функцій, які були задані попередньо. При зміні значення любої

змінної при розрахунку вручну, необхідно перераховувати всі наступні

формули, яких може бути кілька десятків. Це інколи потрібно при підборі

підходящого значення змінної, найоптимальнішого варіанту. В Mathcad, при

зміні будь-якої формули на робочому листі, автоматично відбувається

перерахунок всіх слідуючих за нею формул.

Рисунок 2.3. Приклад

використання Mathcad

для оформлення курсової

роботи з "Теоретичних

основ електротехніки".

14

20

У сучасній навчально-методичній роботі значну і все більшу роль займає

комп'ютерне моделювання і, в зв'язку з цим, все більшого значення набувають

абстрактні математичні методи, реалізовані на сучасних ЕОМ з використанням

різних прикладних програм.

Студенти можуть використовувати в своїй навчальній практиці програму

Electronics Workbench (EWB) яка дозволяє:

- Створювати принципову електричну схему пристрою,

- Проводити розрахунок статистичного режиму по постійному струму,

- Розраховувати частотні характеристики і перехідні процеси,

- Проводити оцінку рівня внутрішнього шуму і граничної чутливості,

- Проводити багатоваріантний аналіз, включаючи статистичний аналіз за

методом Монте - Карло,

- Представляти дані в зручній формі,

- Нарощувати бібліотеку компонентів

Основу системи програми становить текстовий формат PSPACE, який є

найбільш відомою модифікацією програми схемотехнічного моделювання

Space, і був розроблений в Каліфорнійському Університеті в 70-х роках

[15, с.3].

Програма Electronics Workbench (далі EWB) є продуктом фірми Interactive

Image Technologies і призначена для схемотехнічного представлення і

моделювання аналогових, цифрових і аналогово-цифрових елементів,

компонентів і ін. Пакет включає в себе засоби редагування, моделювання і

віртуальні інструменти тестування електричних схем, а також додаткові кошти

аналізу моделей. Особливістю програми є наявність контрольно–

вимірювальних приладів, за зовнішнім виглядом і характеристиками

наближених до їх промисловим аналогам. Програма проста для сприйняття і

14

21

досить зручна в роботі. Вона гідно відрізняється від аналогічних програм

простим і легко освоюваних інтерфейсом.

Рисунок 2.4. Проведення аналізу електричної схеми при написанні дипломної

роботи з дисципліни "Теоретичні основи електротехніки".

Сайт є одним із найзручніших інструментів для презентації результатів

будь-якої діяльності. Для розробки Web-сайтів та електронних навчально-

методичних комплексів необхідно використовувати спеціалізоване програмне

забезпечення. До такого можна віднести Microsoft SharePoint, Microsoft

FrontPage, Adobe Dreamweaver та інші. Всі вони дозволяють відносно просто

створювати повноцінні Web-сайти навіть без знання мови розмітки HTML.

14

22

Так як практичний додаток курсової роботи розроблено в Adobe

Dreamweaver, розглянемо детальніше саме цей HTML-редактор.

Adobe DreamWeaver відноситься до категорії WYSIWYG-редакторів і

має дуже багато переваг: зручний інтерфейс, настроювання будь-яких опцій,

підтримка великих проектів, можливість закачування файлів через FTP

(стандартний протокол, призначений для передачі файлів по TCP-мереж),

підтримка SSI (нескладна мова для динамічного «збирання» веб-сторінок на

сервері з окремих складових частин) і багато чого іншого. Для роботи в цій

програмі не потрібно досконально знати HTML (у цьому і полягає перевага

технології WYSIWYG — що бачу, те й одержую).

Проте DreamWeaver на кілька кроків випереджає інші редактори, що

використовують технологію WYSIWYG, у першу чергу завдяки тому, що

генерує «чистий» HTML-код. DreamWeaver дозволяє позбутися однотипної

роботи при створенні сторінок (наприклад, верстка тексту) за допомогою

використання опції «Запис послідовності команд» (записується послідовність

вироблених вами команд, після натискаєте, наприклад, CTRL+P, DreamWeaver

відтворює їх усі у тій самій послідовності).

14

23

Рисунок 2.5. Головна сторінка електронного навчального-методичного

комплексу "Графічні редактори" розроблена в програмі Adobe DreamWeaver

14

24

2.2 Використання комп’ютерно орієнтованих навчальних засобів із

метою візуалізації навчального матеріалу

Одним із засобів формування інформаційного освітнього

середовища в вищих навчальних закладах, зокрема, педагогічному

університеті є створення електронних навчально-методичних комплексів

із усіх дисциплін, що вивчаються.

Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) – це

інформаційний освітній ресурс, який використовується з метою викладу

структурованого навчального матеріалу дисципліни, забезпечення

поточного контролю, проміжної атестації, а також управління

пізнавальною діяльністю студентів у процесі реалізації освітніх програм

ВНЗ [16, с.5].

На думку Кобисі А. П., основна мета створення ЕНМК – надати

студентам повний комплекс навчально-методичних матеріалів для

здійснення самостійного індивідуального вивчення дисципліни.

ЕНМК призначені для вивчення дисципліни від початку до кінця

відповідної навчальної програми, передбачають всі види навчальної

діяльності: одержання інформації, практичні заняття, контроль знань

студентів та ін..

14

25

Рисунок 2.6. Електронний навчально-методичний комплекс " Основи

автоматизованого проектування складних об’єктів і case-систем"

Тест - це короткочасне, технічне випробування, що проводиться в

рівних для всіх випробовуваних умовах, що мають вид завдання,

вирішення якого піддається кількісному обліку і служить показником

ступеня розвитку до даного моменту відомої функції у даного

випробовуваного[17, с.30].

Ми погоджуємось із Шахіною І. Ю. у класифікації тестів, що за

спрямованістю тести бувають різних типів:

- тест досягнень,

- тести здібностей,

- тести особистості,

- тести креативності,

- тести проективні,

14

26

- тести критеріально-орієнтовані.

Рисунок 2.7. Класифікація тестів

За допомогою тестів досягнень отримують інформацію про рівень

засвоєння деякого навчального матеріалу.

Тести здібностей призначені для того, щоб отримати відомості про розвиток

деяких індивідуально-психологічних властивостей і особливостей особистості.

Критеріальні тести не уточнюють відмінностей в результатах діяльності

тестованих, а показують –– чи досягли вони такого рівня, який відповідає

певним вимогам і цілям. Основна характеристика критеріальних тестів полягає

в тому, що вони є засобом вимірювання і оцінки досягнень учнів відповідно до

цілей і завдань, сформульованих в державних та інших документах, що мають

обов'язковий характер.

Також є тести з вибором відповідей і тести з конструктивними

відповідями.

Тести з вибором відповідей вимагають вибору одного або декількох

відповідей певного значення істинності з сукупності відповідей, що

представляються. Що стосується тестів з конструктивними відповідями, то

вони передбачають побудову відповіді самим випробовуваним на підставі

прикладеної до тесту інструкції.

Викладачам і досі складно створювати завдання для контролю знань учнів. У

наш час цю проблему можна розв’язати за допомогою Контрольно-

14

27

діагностичної системи TEST-W. Вона призначена для перевірки знань

тестуванням на комп'ютері.

Вихідний тест може мати будь-яку кількість питань (рекомендується від 30

до 50 і більше). З вихідного тесту методом випадкового вибору послідовно

виводиться задана кількість питань (наприклад, 25). Таким чином, кожен учень

одержує свій відмінний від сусідів набір питань, що забезпечує

індивідуалізацію і об'єктивність оцінки. На кожне питання тесту пропонується

5 варіантів відповідей, серед яких від одного до трьох вірних. Учню потрібно

вказати правильні, на його думку відповіді і перейти до наступного питання.

Час відповіді на тест обмежений. Рекомендується проводити тестування на

протязі 10-15 хвилин для кількості питань 20-25.

Пакет програми складається з:

- діагностуючої оболонки Test-w;

- редактора тестів Editor;

- конвертера Tst2Txt;

- файлу налаштувань test.ini;

- папкок з тестами з окремих предметів або тем.

Щоб встановити пакет досить скопіювати виконувані файли з диску або

іншого джерела до окремої папки, яку потрібно попередньо створити

(наприклад, з назвою TEST). Тести краще зберігати в окремих папках з назвами

предметів всередині основної папки.

Також можна скористатись освітнім сервісом WEB-test конструктора -

«Майстер-тест» (http://master-test.net). Це безкоштовний сучасний Інтернет-

сервіс, який надає можливість легко створювати онлайн-тести, використовуючи

сучасні Інтернет-технології.

Для Он-лайн-тестування на комп’ютер користувача не потрібно

встановлювати ніяких додаткових програм.

Викладачу, що створює тест, окрім знань із дисципліни, необхідно мати

лише початкові навички використання ПК та застосування Web-технологій.

Під час роботи з програмою викладач може вводити тексти завдань і

варіантів відповідей із вказуванням правильних, обирати колір тексту і фону

14

28

майбутнього документу.

Під час формування тесту є можливість вставки графічних зображень.

Ефективність on-line-тестування полягає в тому, що його учень може

пройти вдома, а вчитель – контролювати кількість перезапусків та результат;

учень має можливість подумати і правильно прийняти рішення, при цьому

уникаючи підглядати в результати інших учнів.

2.3 Використання Web-технологій і On-line-сервісів у освітній діяльності

з метою підвищення мотивації до навчання

Зручність навчання за допомогою онлайн технологій важко переоцінити.

І найяскравішим прикладом цього може бути одночасний доступ студентів до

практичного необмеженої кількості інформації. Доступ до Інтернет-з'єднання

дозволяє інтерактивне оволодіння знаннями і дослідженнями. Деякі функції та

можливості інтернету надають можливість для впровадження нових, потужних

методик навчання.

Згідно до Статті 55 Закону України “Про освіту”: ”Педагогiчнi та

науково-педагогiчнi працiвники мають право на вiльний вибiр форм, методiв,

засобiв навчання та виявлення педагогiчної iнiцiативи” [19].

Це дає можливість викладачу застосовувати в повній мірі всі ті

технологічні досягнення сучасності, які на його думку підвищать ефективність

навчання і зацікавлять студентів в досягненні результату. Сьогодні все частіше

онлайн навчання інтегрується в традиційне. Воно доповнює його, даючи

можливість усім студентам в рівній мірі оволодіти предметом, в залежності від

їхнього рівня та здібностей. Також в деяких випадках такий підхід дозволяє

“відставшим” студентам наздогнати навчальний процес, що може бути

необхідно в разі хвороби або пропуску заняття з іншої причини. Такий підхід

спрямований на досягнення найвищої ефективності, що було б неможливо при

класичному підході. Онлайн засоби можуть застосовуватися як під час заняття,

наприклад для пояснення певної теми, так і в позанавчальний час для

виконання домашнього завдання студентами, або поглиблення їхніх знань.

14

29

Сьогодні в більшості викладачів є власний Web-сайт або блог, на якому вони

розміщені навчальні матеріали, такі як: лекції, лабораторні, методичні

матеріали, тести та ін. Такий підхід отримує позитивні відгуки від студентів,

адже опрацювавши колекцію вдома на занятті можна зосередитись на суті, а не

на механічному занотовуванні матеріалів.

Як приклад можна використати освітнє середовище з вивчення однієї із

тем логічного програмування: http://ito.vspu.net/ENK/2015-

2016/lpbd/Styd_rob_17/Lasnyk/index.html. Наведений сайт розроблений для

поглибленого вивчення теми “Списки та операції над ними” у середовищі

Турбо Пролог. Ресурс виконано в мінімалістичному дизайні, щоб не

відволікати увагу від наповнення. На сайті міститься вичерпна теорія, приклади

вирішення деяких типових задач із логічного програмування, інтерактивні

плакати, ментальні карти та багато іншого. Теоретичний матеріал взятий із

ресурсу http://ito.vspu.net/ENK/2015-2016/lpbd/index.htm, де можна отримати

вичерпну інформацію про всі тонкощі предмету “ Логічне програмування”.

Як пише ресурс Вікіпедія: ”Логічне програмування — парадигма

програмування, а також розділ дискретної математики, що вивчає методи і

можливості цієї парадигми, засновані на виведенні нових фактів з даних фактів

згідно із заданими логічними правилами. Логічне програмування засноване на

теорії математичної логіки. Найвідомішою мовою логічного програмування є

Prolog, що є за своєю суттю універсальною машиною виводу, що працює в

припущенні замкнутості системи фактів.”[20]

Приклади програм наведено у форматі зображення, із кодом програми та

результатом виконання. Це дає можливість студентам перевірити правильність

виконання їхніх програм. На сайті наведено перелік посилань на інші ресурси із

логічного програмування, як українською мовою, так і іншомовних.

Як пише інтернет-ресурс osvita.ua: “Інтерактивний плакат — це

електронний освітній засіб нового типу, який забезпечує високий рівень

задіювання інформаційних каналів сприйняття наочності навчального процесу.

Він органічно інтегрується в класно-урочну систему. У цифрових освітніх

ресурсах цього типу інформація представляється не відразу, вона розвертається

14

30

залежно від дій користувача, який управляє нею відповідними кнопками.

Плакат за своєю суттю — це засіб надання інформації, тобто основна його

функція — демонстрація матеріалу” [21].

Тобто інформація видається не просто у вигляді зображення, а як певна

схема, яка відповідає на дії користувача, відображаючи графіку, текст, звук.

Такий підхід дозволяє поліпшити запам'ятовування, підвищити цікавість

студентів до матеріалу який вони вивчають, збільшити ефективність їх дії

самостійної роботи. Висока інтерактивність, простота використання,

зрозумілий інтерфейс, груповий та індивідуальний підхід дозволяє подати

навчальний матеріал у вигляді логічно завершених фрагментів.

Рис. 2.8. Інтерактивні плакати

Класифікують інтерактивні плакати за формою і змістом. В залежності

від об'єму вони бувають однорівневі та багаторівневі. Як правило однорівневий

плакат складається із робочої області і набору інтерактивних елементів, в той

час як багаторівневий - складається із певних частин, де на першому рівні

міститься меню. За допомогою цього меню користувач отримує доступ до

інших компонентів плакату. При цьому кожен із наступних компонентів може

містити однорівневий, або багаторівневий плакат.

Створення плакату відповідальний процес і тому потрібно Спочатку

визначити тему, мету і завдання плаката. Потім зібравши мультимедійні

14

31

матеріали і придумавший структуру майбутнього плаката можна приступати до

пов'язування елементів та розташування їх. Інтерфейс інтерактивного плаката

повинен бути якомога простішим і функціональнішим. Не останню роль грає

правильний підбір кольорів і розташування елементів.

Інтерактивний плакат можна використовувати як при повторенні вже

пройденого матеріалу так і при знайомстві із новим. Якщо організувати

навчальний процес так, щоб студенти самі створювали інтерактивні плакати це

дозволить ще краще закріпити пройдений матеріал. Доступ до інтерактивних

плакатів надається цілодобово завдяки створення і збереження їх на

спеціалізованих сайтах.

У Web-сайті із логічного програмування використано інтерактивні

плакати створенні на ресурсах Glogster, Prezi, та Google презентації.

Вікіпедія пише: ”Мапа думок або Ментальна карта (англ. Mind) - діаграма

на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані

радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для

генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і як

допоміжний засіб під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття

рішень, та написання документів.

Ця діаграма становить собою деревовидну структуру (також з можливими

зв'язками між гілками) і подає семантичні або інші зв'язки між фрагментами

інформації. Завдяки поданню цих зв'язків в радіальній, нелінійній формі, вона

сприяє підходу в стилі мозкового штурму до будь-якого організаційного

завдання, усуваючи необхідність створення детальної концептуальної системи

14

32

перед початком роботи.”

Рис. 2.9. Ментальні карти

В ментальних картах є деякі центральний об'єкт, так звана відправна

точка. Із цієї точки розходяться в різні сторони гілки які ведуть до слів, ідей,

завдань, понять чи інших елементів пов'язаних із певною темою. Створення

ментальних карт кропіткий процес під час якого необхідно опрацювати велику

кількість інформації, відсортувати її, і далі викласти у вигляді діаграми, в якій

гілки-з'єднання ведуть від центрального ядра до блоків інформації, від яких в

свою чергу також можуть розходитися гілки до наступних блоків.

В основі ментальних карт лежать асоціативні процеси запам’ятовування,

які відносяться до радіантної техніки мислення, де відпраною точкою є

центральний об’єкт. Звідси - нескінченна кількість можливих комбінацій

асоціацій, які можна пов’зати із центральним об’єктом. Такий спосіб запису

інформації дозволяє оновлювати і доповнювати карту знань новою

інформацією, що забезпечує вільний ріст.

Британський психолог Тоні Бьюзен наводить такі поради із техніки

створення ментальних карт:

1. “Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і

паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими,

загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми

повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по

гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об'єктів.

14

33

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово

містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу

мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і

економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня

важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це

допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми

малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з

малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього

місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти

використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не

змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати” [22].

Рис. 2.10. Рекомендації по створенню ментальних карт

Загалом використання карт знань В навчальному процесі можна

охарактеризувати так: ментальні карти якнайкраще підходять для застосування

у будь якому навчальному закладі. Вони можуть бути пристосовані до безлічі

завдань, які вирішуються під час засвоєння і повторення інформації. Їхня

гнучкість дозволяє розкрити будь-яку тему, розглянути питання із нового

14

34

ракурсу, привернути увагу до деяких ключових моментів, які виникають при

вивченні тої чи іншої теми.

Не менш важливою є перевірка і контроль рівня знань. тестовий спосіб

перевірки знань - досить простий і ефективний засіб контролю. Він дозволяє

швидко і доволі якісно перевірити, рівні засвоєння певної теми навіть

безпосередньо після її вивчення. наразі значення тестування все більше зростає

З розвитком технологій і все більшою доступністю Інтернет зв'язку

можна перевести тестування на онлайн рівень. Це дозволить автоматизувати І

оптимізувати систему контролю. Переваги онлайн-тестування очевидні:

1. Висока швидкість опрацювання результатів

2. Можливість опитувати відсутніх в НЗ студентів

3. На порядок виший захист від злому і підробки результатів

4. Менша потреба контролю зі сторони вчителя.

Створення комп’ютерних тестів достатньо складний процес. Для якого

потрібен хоча б невеликий досвід програмування. Але є достатньо багато

інтернет-сервісів для створення тестів, якими можуть користуватися навіть не

професіонали. Найбільш поширені сьогодні це:

Online Test Pad – конструктор тестів http://onlinetestpad.com/ru-

ru/Main/TestMaker.aspx

Майстер-Тест – створення онлайн тестів http://master-test.net/uk

Сервіс для створення тестів для сайту – http://test.fromgomel.com/

Simpoll – конструктор опитувань і форм зворотного зв’язку

http://simpoll.ru/

LearningApps - Інтерактивні вправи, цікаві і зручні як для викладача, так

і для студента.

Це тільки маленька частина від всіх тестів які можна використовувати в

навчальному процесі.

Зупинимось детальніше на останньому сервісі. Ось що пишуть на

сайті LearningApps: “LearningApps.org є сервісом Web 2.0 для підтримки

процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних

модулів. Ці модулі можуть використовуватись безпосередньо як навчальні

14

35

ресурси або для самостійної роботи. Метою роботи є створити

загальнодоступну бібліотеку незалежних блоків, придатних для повторного

використання та змін. Блоки (вони називаються Вправами) не включені в жодні

конкретні сценарії чи програми, тому вони не розглядаються як цілісні уроки

чи завдання, натомість їх можна використати у будь-якому доречному

методичному сценарії.” [23].

Рис. 2.11. Приклади он-лайн тестів

Після реєстрації на даному ресурсі викладачу доступний власний кабінет

у якому він може створювати тести на свій розсуд відповідно до навчального

плану. Ці тести будуть доступні у будь-який час із будь-якого комп'ютера.

студентам необхідно лише посилання. В той же час викладач може легко

контролювати результат учня. Також можливо використовувати будь-який із

відкритих тестів іншого автора.

Ідея використання інтерактивних тестів полягає у перевірці і закріпленні

знань в ігровій формі. Це сприяє формуванню пізнавального інтересу студента.

Сервіс Learning Apps доступний п'ятьма мовами. Перевірка правильності

відбувається миттєво. Даний сервіс дає можливість будь-якому викладачу

створити цікаві інтерактивні завдання які можна використовувати під час

вивчення теми.

14

36

Окремо варто виділити додатки Google. Цей онлайн-сервіс надає

користувачам наступні можливості: обмін інформацією і документами,

виконання спільних проектів у групах, доступ до них у будь-який час та багато

іншого. Для доступу до цих та інших можливостей необхідний аккаунт Google.

Через аккаунт можна синхронізувати всю роботу як на різних комп’ютерах з

одним користувачем, так і кількох користувачів одночасно. Сервіси Google

можуть бути корисні для індивідуальної і спільної діяльності, так як вони

орієнтовані на взаємодію людей в режимі онлайн.

Викладач може організувати навчальне середовище на основі сервісів

Google. В такому випадку від викладача потребується вдосконалення

професійних навичок в галузі хмарних технологій. При організації навчального

середовища на Google сервісах викладач повинен досконало вивчити прийоми і

способи роботи із Google документами презентаціями таблицями формами на

хмарному сховищі даних.

Як вже було зазначено вище для роботи із додатками Google потрібен

аккаунт. Можна створити аккаунт пошти Gmail і автоматично отримати доступ

до всіх сервісів. Розказав що на одному із занять як пройти процедуру

реєстрації в Google, викладач дає можливість студентам в майбутньому

використовувати всі переваги данного аккаунта. Одночасно з цим він

полегшить собі роботу із ресурсами які будуть створювати його учні.

Для роботи на будь-якому комп'ютері необхідне місце де будуть

зберігатися робочі файли. Так і Google надає нам таке місце.

Google Диск - це хмарне сховище даних яке дозволяє користувачам

зберігати свої дані на серверах в хмарі і надавати доступ до них іншим

користувачам. Привіт рації аккаунта кожному користувачу безкоштовно

надається 15 Гб простору Для зберігання будь-яких даних.

На сервісі Google Docs є весь необхідний функціонал для створення

редагування і форматування текстових документів. Він є своєрідним аналогом в

Microsoft Office Word. Google Docs дозволяє значно спростити роботу з

документами. Цьому сприяє і віддалена робота з текстовими документами, і

14

37

можливість вибірково надавати доступ декільком користувачам. Це дає нам

можливість максимально оптимізувати роботу із документами.

При одночасній роботі декількох користувачів над одним документом ми

можемо бачити хто які правки вніс в нього і одразу обговорити їх у чаті. Можна

також створити правила для користувачів, коли одним буде надано більший

доступ ніж іншим.

Висновки до 2-го розділу

Отже як ми можемо бачити на даному етапі розвитку комп'ютерної

техніки можна значно спростити і покращити навчальний процес.

Застосування різноманітних прикладних програм на зразок Adobe

Photoshop, Macromedia Flash, Mathcad допоможе створювати дидактичні та

мультимедійні матеріли, а використання Adobe Dreamweaver - в створенні Web-

сайтів та електронних навчально-методичних комплексів.

Це позитивно відобразиться на якості знань студентів. Зручність,

мобільність, інформативність, доступ у будь-який час і з будь-якої точки

планети, одночасна робота групи над проектом - це далеко не весь список

переваг якими володіють он-лайн засоби навчання по відношенню до

традиційних. Можна з упевненістю сказати що розвиваючи далі цей напрямок

можна досягти ще вищих результатів навчання. Звичайно, варто зазначити, що

повністю відмовитися від традиційних догм навчання неможливо, але введення

онлайн-складової в процес навчання має значно більше переваг ніж недоліків.

Матеріали презентовані в параграфі 3, розділу 2 висвічені в публікації

"Підвищення якості професійної підготовки з допомогою on-line засобів" [20].

14

38

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В усіх сферах життя використовуються інформаційно-комунікаційні

технології. Серед класифікацій ІКТ нам найбільш імпонує класифікація ІКТ за

способом використання в діяльності вчителя:

як засіб навчання, що удосконалює процес викладання;

як інструмент пізнання навколишньої дійсності і самопізнання;

як засіб розвитку особистості студента;

як об’єкт вивчення у курсі інформатики;

як засіб інформаційно-методичного забезпечення і керування

навчально-виховним процесом;

як засіб комунікацій;

як засіб автоматизації процесів обробки результатів експерименту та

управління;

як засіб автоматизації процесів контролю, корекції, результатів

навчальної діяльності, тестування і психодіагностики;

як засіб організації інтелектуального дозвілля тощо.

Web-технології: це парадигма, що передбачає віддалену обробку та

зберігання даних.

Web-технології можна класифікувати так:

1. Web 1.0

a. Електронна пошта

b. Форум

c. Аудіо-, відео чат

d. Засоби IP-телефонії

e. Платформи для мережевих ресурсів

2. Web 2.0

a. Блоги, сайти, мікроблоги

b. ВікіВікі

c. Сервіси для зберігання фото, відео, презентацій

d. Контактні сервіси

14

39

3. Web 3.0

a. Smart-технології.

b. Web-Syndication.

c. Second Life.

d. Хмарні технології.

e. Геосервіси тощо.

Як преконує аналіз літератури з проблеми дослідження ІКТ можна

використовувати метою візуалізації, підвищення мотивації,

Нами розроблено Електронний навчально-методичний комплекс

"Графічні редактори" засобами Adobe Dreamweaver в якому наведено

графічні матеріали та використано моливості програм Adobe Photoshop,

CorelDraw, Adobe Illustrator та інші.

14

40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабак В. Фундаментальна підготовка в сучасному університеті: традиції та

перспективи / В.Бабак, Е.Лузік // Вища освіта України. – 2003. – №1. – С.78-83.

2. Захарова Т.Б. Профильная дифференциация обучения информатике на старшей

ступени школы / 1997р. - 212 с.

3. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. /

Вінниця, ТОВ «Планер». – 2011р. – с. 9

4. Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр Інформаційно-комунікаційні

технології в професійній освіті майбутніх фахівців //Львів – 2015 – с.43-45

5. Інформаційні системи і технології в маркетинговій сфері [Електронний ресурс].

– Режим доступу до ресурсу : https://su0.ru/UMpK

6. Роберт И.В., Самойленко П.И. Информационные технологии в науке и

образовании / 1998р. —178 с

7. Воронкін О. С. Фасетна класифікація інформаційно-комунікаційних технологій

навчання студентів вишів / О. С. Воронкін // Інформаційні технології – 2015 :

зб. тез II Української конференції молодих науковців (м. Київ, 28–29 травня

2015). – К. : Київський університет імені Бориса Гринченка, 2015. – С. 16–18.

8. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. /

Вінниця, ТОВ «Планер». – 2011р. – с. 24

9. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://informatika.udpu.org.ua/?page_id=1923.

10. Бэн Фрэйн Использование SVG для достижения независимости от разрешения

- 2 издание / Бэн Фрэйн / Санкт-Петербург: Питер, 2017. - С. 175-204.

11. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. /

Вінниця, ТОВ «Планер». – 2011р. – с.81-93

12. Технології Web 2.0 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу :

https://su0.ru/T1c8

14

41

13. Литвинова С. Г. Хмарні технології в управлінні дошкільними навчальними

закладами / С. Г. Литвинова // Информационно-компьютерные технологии в

экономике, образовании и социальной сфере Выпуск 8. – Симферополь : ФЛП

Бондаренко О.А.. – 2013. – С. 99-101.

14. Хуторской А.В. Интернет в школе. Практикум по дистанционному обучению /

Хуторской А.В. / М.: ИОСО РАО, 2000. – с.24

15. Резников Б.Л. Схемотехническое моделирование в учебном процессе /

Резников Б.Л. / Москва, 2005 – с.3-8

16. Кобися А. П. Створення та наповнення інформаційного освітнього середовища

/ А. П. Кобися // Сучасні інформаційні технології дистанційного навчання:

матеріали для слухачів за заг. ред. О. В. Шестопалюка, М. Ю. Кадемії. –

Вінниця: ВДПУ, 2015. – c.

17. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. /

Вінниця, ТОВ «Планер». – 2011р. – с. 30

18. Uses of Computers in Education https://su0.ru/MC5D

19. Закон України “Про освіту”, стаття 55.

20. https://uk.wikipedia.org - Логічне програмування

21. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/38576/ - інтерактивний

плакат.

22. https://sites.google.com/site/kartyrozumu/ - Поради Тоні Бьюзена. Концепція

ментальних карт.

23. https://learningapps.org/about.php - Інтерактивні вправи.

24. Шахіна І. Ю., Лазнюк Д. С. - Підвищення якості професійної підготовки з

допомогою on-line засобів // Суми – 2017р.