1

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально–науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої

кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА з методики професійного навчання

на тему: «СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У

ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ

ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО–ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

Студента 4 курсу АПО групи

Галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

Напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта.

Комп’ютерні технології в

управлінні та навчанні»

Загребельного Владислава Володимировича

Керівник к.п.н., ст.викладач Люльчак С. Ю. Національна шкала ____________________

Кількість балів __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії: __________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Віннниця – 2018

2

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І ................................................................................................................. 5

1.1 Поняття і сутність сучасної педагогічної технології ............................ 5

1.2 Специфічні риси та ознаки сучасних педагогічних технологій ....... 11

РОЗДІЛ ІІ .............................................................................................................. 14

2.1 Інтерактивні технології у професійній підготовці учнів закладів

професійно–технічної освіти, як один із видів сучасних педагогічних

технологій. ......................................................................................................... 14

2.2 Застосування інтерактивних технологій для формування

професійних знань і вмінь учнів закладів професійно–технічної освіти

.............................................................................................................................. 20

ВИСНОВОК ......................................................................................................... 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 29

ДОДАТКИ ............................................................................................................. 33

3

ВСТУП

Найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є

підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного й

морального здоров'я. Вирішення цієї проблеми передбачає психолого–

педагогічне обґрунтування змісту й методів навчально–виховного процесу.

Сьогодні заклади професійно–тезнічної освіти готові впроваджувати

сучасні педагогічні технології, популярними серед яких е комп'ютерне та

дистанційне навчання, навчання із залученням інтерактивних методик,

навчання за технологією тренінгу.

Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до

гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань – до вміння

оперувати знаннями, від "одноразової" освіти – до безперервної, від поточної

організації навчання – до індивідуальної. Нова парадигма освіти обумовила

оновлення фахової освіти. Цей процес є особливо актуальним у зв'язку з

кардинальними змінами в освіті, що відбуваються в країнах ближнього і

дальнього зарубіжжя.

Педагоги, психологи, методисти фахових дисциплін відчувають

потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації

особистісного підходу до студента. Саме такий підхід є одним із

найважливіших принципів організації навчально–виховної роботи.

Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у

центрі навчального процесу знаходиться викладач, а студенти мовчки

сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на

семінарських і практичних заняттях, виконують кон­трольні завдання,

складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули

у процесі навчання.

Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових

дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчан­ня,

перетворивши його на суб'єкт. Студент стає співавтором лекції,

семінарського заняття тощо. Підхід до учня, який знаходиться у центрі

4

процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до

активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л.

Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш.

Амонашвілі та ін. Він полягає насамперед у підви­щенні навчально–виховної

ефективності занять, і як наслідок – у значному зростанні рівня реалізації

принципів свідомості, актив­ності та якості знань, умінь і навичок, які набули

учні. У працях зарубіжних педагогів цей новий підхід має назву "навчання за

методом участі "[ІЗ], "кооперативне навчання" [25], коли створю­ється

можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргу­ментування

власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розу­мінню навчального

матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Інтерактивне навчання у

вищій школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які

сформувалися у викладачів.

Мета дослідження: полягає в розгляді ефективності сучасних

педагогічних технологій та засобів навчання в процесі формування вмінь та

навичок учнів ЗПТО, визначення та аналіз рис та ознаку використання ІКТ в

процесі навчання.

Об’єкт: нашого дослідження – використання сучасних педагогічних

технологій у навчальному процесі на прикладі інтерактивних технологій.

Предметом дослідження: є визначення та аналіз рівня знань, умінь та

навичок учнів ЗПТО

5

РОЗДІЛ І

1.1 Поняття і сутність сучасної педагогічної технології

Визначень поняття "педагогічна технологія" існує багато. Наведемо

деякі з них.

Технологія – це сукупність прийомів, застосовуваних у якому–небудь

справі, майстерності, мистецтві (Тлумачний словник).

Педагогічна технологія – сукупність психолого–педагогічних

установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів,

способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно–

методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).

Педагогічна технологія – це опис процесу досягнення планованих

результатів навчання (І. П. Волков).

Педагогічна технологія – це продумана у всіх деталях модель спільної

педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення

навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для

учнів і вчителя (В. М. Монахов).

Педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування і

визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням

технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням

оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).

Найбільш прийнятним представляється таке розуміння педагогічних

технологій. Педагогічні технології – система способів, прийомів, кроків,

послідовність виконання яких забезпечує вирішення завдань виховання,

навчання і розвитку особистості вихованця, а сама діяльність представлена

процедурно, тобто як певна система дій; Розробка та процедурне втілення

компонентів педагогічного процесу у вигляді системи дій, що забезпечує

гарантований результат. Педагогічна технологія служить конкретизацією

методики.

Поняття "педагогічна технологія» може бути представлене трьома

аспектами:

6

1) науковим: педагогічні технології – частина педагогічної науки,

вивчає і розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектує педагогічні

процеси;

2) процесуально–описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей,

змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання;

3) процесуально–дієвим: здійснення технологічного (педагогічного)

процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і

методологічних педагогічних засобів.

Таким чином, педагогічна технологія функціонує як науки, що

досліджує найбільш раціональні шляхи навчання; в якості системи способів,

принципів, застосовуваних у навчанні; в якості реального процесу навчання

(Г. К. Селевко).

В основі технологій освіти і виховання лежить ідея повної керованості

навчально–виховним процесом, проектування та відтворюваності навчає і

виховного циклів.

Педагогічна технологія розробляється під конкретний педагогічний

задум, в основі лежить певна ідея автора. Технологічний ланцюжок

педагогічних дій, операцій і комунікацій вибудовується строго відповідно до

цільових установками, мають форму конкретного очікуваного результату.

Органічною частиною педагогічної технології є діагностичні процедури, що

містять критерії, показники та інструментарій вимірювання результатів

діяльності.

Педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування і

визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням

технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завданням

оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).

Педагогічна технологія – це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти,

способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все,

що знаходиться між метою і результатом(за Підласим І.П.).

7

Педагогічна технологія – продумана у всіх деталях модель спільної

педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього

процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителя (за

Монаховим В.М.).

Сутність і місце педагогічної технології в освітньому процесі

ілюструється схемою.

В освітній практиці педагогічна технологія використовується на трьох

рівнях:

загальнопедагогічний – охоплює цілісний педагогічний процес в

регіоні, навчальному закладі, на певному щаблі навчання. У цьому випадку

пед. технологія – синонім педагогічної системи;

частнометодичний (предметний) – сукупність методів і засобів для

реалізації певного змісту в рамках одного предмета, класу, вчителі.

локальний – технологія окремих складових освітнього процесу

(оцінювання, формування понять, самостійна робота тощо)

Структура педагогічної технології (за Сєлєвко Г.К.)

Назва технології (вона має відображати принципову ідею застосованої

системи, віддзеркалювати основний напрямок модернізації освітнього

процесу).

Концептуальна частина (короткий опис провідних ідей, гіпотез,

принципів технології, що сприяє її розумінню, побудові і функціонуванню).

Особливості змісту (об'єм і характер змісту освіти; дидактична

структура навчальної програми, плану, навчального матеріалу).

Процесуальна частина (особливості застосування методів і засобів,

організаційні форми освітнього процесу, управлінські аспекти, категорія

дітей на яких розрахована технологія).

Програмно – методичне забезпечення (навчальні плани і програми,

посібники, дидактичний матеріал, ТСО та ІКТ, діагностичний

інструментарій)

Критерії технологічності:

8

концептуальність (опора на певну наукову базу, що сприяє

досягненню цілей);

системність (педагогічна технологія повинна мати всі ознаки

системи: логіку, взаємозв'язок, цілісність);

керованість (можливість планування, варіювання і корекції

педагогічного процесу)

ефективність ( ефективність за результатами і оптимальність за

витратами);

відтворюваність (можливість повторення в подібних умовах)

Щоб впевнено почувати себе на ринку праці, педагогу необхідно

знання трьох найбільш узагальнених видів технологій (за Підласим І.П.):

продуктивної (предметно орієнтованої): у центрі – навчальний

предмет, і процес будується "від предмета";

щадної (особистісно орієнтованої): у центрі – учень, і процес

будується "від учня";

технології співробітництва (партнерства): рівноцінними визнаються і

учень, і предмет – процес здійснюється і "від учня", і "від предмета".

Цілі процесу при кожній технології різні, а відтак, вони закінчуються

створенням різних продуктів. Якщо процес направляється "від предмета", то

створюваний продукт не тотожний тому, що отримується, якщо процес

направляється "від особистості". Залежно від того, які вимоги пред'являються

до педагогічного продукту, обирається та чи інша схема організації

навчального процесу. Здавалося б, найважливішими критеріями доцільності

вибору організації процесу є обсяг знань, умінь, якості навчання. Але це не

завжди так. Не всім споживачам педагогічних послуг в сучасних умовах

потрібні якісні знання, міцні навички: для когось більш важливим буде

розвиток здібностей, схильностей, дарувань, а хтось захоче задовольнити в

школі свої потреби в спілкуванні та самореалізації.

Розглянемо ці види педагогічних технологій.

9

Продуктивна (предметно орієнтована технологія). Головне місце в ній

відводиться навчального матеріалу, засвоєння його – головна мета навчання.

Панівна схема процесу педагогічної діяльності: "матеріал – учень –

результат". Особистість учня в цьому ланцюжку стоїть після предмета.

Контроль якості засвоєння зводиться до контролю засвоєння предмета,

об'єктивному і жорсткому: хто не здатний опанувати предметом, відсіюється.

Предметно орієнтована технологія безжальна до учнів, але гарантує високий

рівень навчання, основний критерій якого – досягнення запланованих цілей у

встановлені терміни і на заданому рівні. Вона широко застосовується в

навчанні спортсменів, військових фахівців, багатьох інших спеціальностей,

де потрібне чітке і глибоке знання предмету, тобто необхідне створення

певного педагогічного продукту.

Педагогічний продукт – це створена в навчально–виховному процесі

цілісна система знань, умінь, навичок, розвиненість і вихованості у кожної

окремо взятої людини.

Це поняття тяжіє до особистісної спрямованості навчання. Слід також

говорити про продукт в ідеальному і реальному баченні. У першому

відображаються всі вимоги людини до навчально–виховної системи, те, що

вона хотіла би отримати від неї; у другому – винесений людиною з

навчального закладу практичний обсяг вихованості, розвитку, навченості.

Логіка створення продуктивної технології наступна:

перший етап – опис продукту без будь–яких цілей і завдань. Якщо

він приймається в цілому, настає

другий етап – повний опис стратегії і тактики формування продукту,

тобто розгляд цілей і завдань у певній послідовності, щоб було зрозуміло, що

і в якому обсязі робити на кожному етапі.

При цьому необхідно знати, як йде формування заданих якостей, для

чого вводяться постійний моніторинг (спостереження) і поетапна

діагностика.

10

Продуктивна педагогічна технологія – це технологія варіативна, що

допускає безліч видозмін. Досить, наприклад, змінити вид навчання в даній

технології і здійснити необхідні для нового виду зміни, щоб педагогічний

процес набув іншої композиції, став надавати інші результати. Але

технологія в цілому залишиться незмінною. В продуктивній технології

можна вибирати, використовувати і комбінувати всі відомі види навчання:

пояснювально–ілюстративне, проблемне, програмоване, комп'ютерне. Як

відомо, кожен з цих видів навчання повинен використовуватися в тих

випадках, коли з його допомогою найбільш ефективно вирішуються

поставлені завдання. У виборі оптимального варіанту і полягатиме творчість

педагога.

Переважним видом навчання традиційно виступає пояснювально –

ілюстративне навчання. Найбільш слабка його ланка – практика, без якої

міцне засвоєння знань, умінь і навичок неможливо. Залишивши

пояснювально – ілюстративну організацію навчально–виховного процесу в

якості базисної і істотно доповнивши пояснення практикою, отримуємо нову

модифікацію розглянутого виду навчання. За розрахунками, це повинен бути

високопродуктивний вид навчання.

11

1.2 Специфічні риси та ознаки сучасних педагогічних технологій

Специфічні риси педагогічних технологій:

розробка діагностично поставлених цілей навчання і виховання;

орієнтація всіх процедур на гарантовані досягнення поставлених

цілей;

оперативний зворотний зв'язок, оцінка поточних і підсумкових

результатів;

відтворюваність педагогічних процедур.

У традиційному педагогічному процесі цілі ставляться невизначено,

інструментально: "вивчити теорему", "вирішувати квадратні рівняння",

"виразно читати текст", "ознайомити з принципом дії", "виробити звичку

поведінки" і т.п. Ці цілі не описують результату, досягнення їх важко

перевірити. У діагностично поставленої мети описуються дії учня в термінах:

знає, розуміє, застосовує, надходить та ін.

Ознаки педагогічної технології:

змістовність – наявність педагогічної концепції, що має технологічну

реалізацію у вигляді педагогічної моделі, алгоритму, правила;

керованість і ефективність – гарантоване досягнення результату;

економічність – оптимізація праці вчителя;

відтворюваність – можливість відтворення в широких масштабах без

втрати результативності;

Коректована – можливість використання в процесі викладання

зворотного зв'язку у вигляді контролю, рефлексії, ТСО, тренінгів.

Розглядаючи володіння вчителем педагогічною технологією як одна з

умов оптимальності та продуктивності його педагогічної діяльності, зміст

педагогічної технології можна представити як сукупність педагогічних умінь

і прийомів реалізації педагогічного впливу і взаємодії:

постановка мети взаємодії;

аналіз сформованої ситуації і формулювання педагогічних завдань;

12

здійснення цілеспрямованого впливу на особистість дитини та

взаємодії з них і управління навчально–виховним процесом;

передача досвіду мовними (вербальними) і невербальними

способами;

організація життєдіяльності дітей та виховного простору;

пред'явлення педагогічних вимог;

оцінка вихованця та се позитивне підкріплення;

дозвіл виникаючих конфліктів;

вміння керувати своєю поведінкою і реакціями.

Необхідними умовами актуалізації педтехнологии є педагогічна

техніка і психологічну саморегуляцію, не останню роль відіграє педагогічна

позиція.

Педагогічна позиція – система інтелектуальних і емоційно–оцінних

відносин до дитини і дитинству, педагогічної дійсності і педагогічної

діяльності. Вчитель з жорсткою авторитарної позицією, швидше за все, не

зможе реалізувати особистісно–орієнтовані, гуманні педагогічні технології.

Професійна позиція тісно пов'язана з мотивацією вчителя, з усвідомленням

сенсу своєї праці.

Педагогічна позиція розглядається і в інших значеннях. Відкрита чи

прихована педагогічна позиція – ступінь прямого / непрямого керівництва

діяльністю вихованців у педагогічній взаємодії. Вчителю–майстру більш

властива позиція прихована, підтримуюча, що супроводжує.

Виділяють дистанційну позицію – визначення духовного відстані між

суб'єктами взаємодії: далеко, близько, поруч.

Рівнева позиція – схильність суб'єктів по відношенню один до одного

"по вертикалі": під, над, нарівні.

Кінестіческіе позиція – становище людини по відношенню до іншого у

спільній діяльності: попереду, ззаду, разом.

Найбільш прийнятною можна вважати позицію: поруч, нарівні, разом,

але трохи попереду.

13

Ще одне розуміння позиції педагога пов'язана з фізичним

знаходженням педагога в освітньому просторі по відношенню до вихованців.

Сюди ж можна віднести психологічну відкритість / закритість педагога як

співрозмовника (положення рук, голови, тулуба).

Вироблення і освоєння сучасних педагогічних технологій вимагають

дотримання педагогом наступних умов:

• установка педагога на інноваційні технології;

• аналіз наявних технологічних ресурсів;

• вміння проектувати (планувати) діяльність;

• вміння здійснювати цілепокладання, організацію та аналіз діяльності;

• вміння рефлексувати власний досвід;

• вміння висловлювати власний досвід у технологичной формі;

• здатність педагога до самовираження та професійної самореалізації;

• вміння відстежувати застарівання технології в цілому або окремих

елементів і перебудовувати її.

14

РОЗДІЛ ІІ

2.1 Інтерактивні технології у професійній підготовці учнів закладів

професійно–технічної освіти, як один із видів сучасних педагогічних

технологій.

Інтерактивні інформаційні технології – це організація засвоєння знань і

формування певних вмінь та навиків через сукупність особливим способом

організованих навчально–пізнавальних дій, що полягають у активній

взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з

метою досягнення запланованого результату з використанням сучасної

комп’ютерної техніки чи ІКТ [15, с. 57].

Можна виділити наступні принципи інтерактивного навчання:

Принцип активності. Означає, що для досягнення поставлених цілей

кожен учень повинен брати активну участь у процесі спілкування та активно

взаємодіяти з іншими.

Принцип відкритого зворотнього зв’язку, сутність якого полягає в

обов’язковому висловленні членом чи всіма членами групи думок, ідей чи

заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному

використанню зворотнього зв’язку учасники групи довідуються, як

сприймаються іншими людьми їхня манера спілкування, стиль мислення,

особливості поведінки. Завдяки цьому принципу відбувається корекція

мовлення.

Принцип експериментування припускає активний пошук учнями

нових ідей та шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже

важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх

до розвитку творчості й ініціативи особистості.

Принцип довіри в спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну

організацію групового простору в ході проведення занять:

звичайновикористовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по

колуобличчям один до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну

15

установку і уявлення про те, як повинні проводитися й організовуватися

заняття і яку роль у них повинен грати вчитель.

Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне

нав’язати учням своєї думки, а діє разом з ними. В свою чергу, учень має

змогу побувати у ролі організатора, лідера [7, с. 278].

Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід

переконливо засвідчує, що інтерактивні технології сприяють інтенсифікації

та оптимізації навчального процесу.

Вивчення та застосування інноваційних методів навчання надають

можливість викладачам впроваджувати та удосконалювати нові методи

роботи, підвищувати ефективність навчального процесу та рівень знань

учнів.

Адже впровадження інноваційних методів значно поліпшує якість

презентації навчального матеріалу та ефективність його засвоєння учнями,

збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію до вивчення

дисципліни, створює умови для більш тісної співпраці між викладачами і

учнями.

Одне з головних завдань для нинішнього викладача – зробити процес

навчання цікавим для учнів, більш наочним, динамічним і сучасним. Це

сприятливо впливає на мотивацію учнів і загальну ефективність освітнього

процесу. І в цьому педагогам прийшли на допомогу мультимедійні та

інтерактивні технології [17, с. 61].

Мультімедіний технології одночасно використовують кілька видів

інформації: графіку, текст, відео, фотографію, анімацію, звукові ефекти,

високоякісні звукові супроводу, відео фрагменти [10, с. 52].

Одним з видів інтерактивних засобів навчання є презентації з

використанням тригерів.

Microsoft PowerPoint – це прикладна програма для створення і

відображеннянаборів слайдів, в яких текст поєднано з графічними об'єктами,

16

діаграмами, фотографіями, звуковими файлами та анімаційними ефектами

[16, с. 37].

Тригер – засіб анімації, що дозволяє задати умову дії або часу

виділеному елементу. При цьому анімація запускається після клацання

[16, с. 43].

Тригер в перекладі з англійської означає – спусковий гачок, затвор. За

допомогою тригера можна задати дію будь–якого об'єкта. Причому

послідовність цих дій ми можемо вибирати в залежності від бажання і

ситуації. Відкривати завдання можна в міру його виконання. Клацання лівою

кнопкою миші по об'єкту анімує його, змушуючи виконувати заздалегідь

задану дію. Наявність тригерів значно підвищує інтерактивність презентації

[16, с. 45].

Один клік мишею – і вибраний об'єкт (картинка, фігура, окреме слово)

починає рухатися на слайді. Зникає, виїжджає праворуч або ліворуч, змінює

колір – діє за заданим сценарієм.

Розглянемо на прикладі презентації використанням тригерів.

На даному Інтерактивному плакаті є спеціальні кнопки, натиснувши на них

активізується тригер і з’явиться повідомлення які раніше було прикріплене.

Таким чином ми розмістили багату кількість інформації на одному слайді,

яким стало ще зручніше керувати за допомогою кліків на кнопки, які

відповідають даній інформації (Рис. 1)

17

Рис. 1 Тригер у дії

Щоб зробити даний інтерактивним плакат цікавим для учнів, був

створений окремий слайд з вправами для перевірки матеріалу який

викладався протягом уроку. На слайді представлені питання на які учень дає

усну відповідь, після чого натиснувши на саме питання ми маємо змогу

побачити правильну відповідь (Рис. 2)

Рис. 2 Слайд з питаннями

Також існують такі інтерактивні навчальні засоби, як скрінкастинг.

Скрінкаст (від англійського screencast) – це відеозапис того, що

відбувається на моніторі комп’ютера з можливістю додавання звукового

супроводу та коментарів. У деяких випадках використання скрінкастів буває

зручнішим, ніж текстовий опис дій, оскільки у автора з’являється можливість

не лише розповісти, але й показати в реальному часі те, що він хоче донести

до читача[33, с. 14].

Скрінкасти популярні засоби для навчання. Частіше всього їх

розміщують на відеохостингу YouTube. За допомогу скрінкастів учень має

змогу не тільки дізнатись про ту чи іншу вправу, а наглядно побачити, як

виконувати завдання, повторивши за автором. Таким чином є деяка взаємодія

між викладачем та учнем не в реальному часі. Також є можливість

18

переглядати деякі моменти декілька разів, що є великою перевагою серед

інших інтерактивних засобів навчання.

Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) —

сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези,

пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю [32, с. 348].

Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а

також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних,

демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати

(записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін у

системі знань про певний об'єкти чи у певній галузі.

Карти знань — це зручна і ефективна техніка унаочнення мислення та

альтернатива звичайному (лінійному) запису. Їх застосовують для

формулювання нових ідей, фіксування та структурування даних, аналізу та

впорядкування даних, прийняття рішень тощо. Цей спосіб має багато переваг

перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від

лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють

взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше

розуміння матеріалу [32, с. 349].

Карти знань – досить привабливий інструмент проведення презентацій,

мозкових штурмів, планування свого часу, запам’ятовування великих обсягів

даних, самоаналізу, розробки складних проектів, власного навчання й

розвитку.

Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості:

поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;

генерувати ідеї;

надихнути на пошук рішення;

продемонструвати концепції і діаграми;

аналізувати результати або події;

структурувати роботу (реферат, доповідь);

підбивати підсумки зробленого;

19

організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;

ефективно структурувати і опрацьовувати дані[32, с. 350].

Основні принципи створення карт знань:

об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;

основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від

центрального образу у вигляді ідей;

гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;

ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що

відходять від центральних гілок і так далі;

гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему) [32, с. 350].

Приклади доречного використання карт знань:

наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних

сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови,

словниковий запас);

виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад

геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);

системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового

експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття

підсумків [34, с. 394].

Для прикладу карти знань було використано сервіс MindMeister (Рис.3).

Рис. 3 Карта знань за допомогою сервісу MindMeister

20

Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення

процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна

використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли

ви роздумуєте над яким–небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так

оформити інформацію, що мозок легко її сприйме. Бо карти знань

відображають природний спосіб мислення.

Отже, інтерактивні методи навчання є органічним і суттєвим

доповненням класичних методів. Вони сприяють активізації мислення, знань

та умінь студентів, досягненню високих результатів навчальної діяльності,

здійсненню оперативного зворотного зв’язку. Використання інтерактивних

навчальних елементів, розроблених з використанням комп’ютерно–

орієнтованих технологій дозволяє досягти належного засвоєння матеріалу

усіма учасниками групи, вирішити різні виховні та розвиваючі задачі.

Використання цього методу спонукає викладача до постійної творчості,

самовдосконаленню, професійного та особистого росту і розвитку. В процесі

ознайомлення з тим чи іншим інтерактивним методом, викладач стає

організатором самостійної, навчально–пізнавальної, комунікативної, творчої

діяльності студентів; у нього з'являються можливості для вдосконалення

процесу навчання, розвитку комунікативної компетенції студентів та

цілісного розвитку їх особистості.

2.2 Застосування інтерактивних технологій для формування

професійних знань і вмінь учнів закладів професійно–технічної освіти

Сучасний рівень розвитку інформаційно–комунікаційних технологій

дозволяє підвищити ефективність процесу професійного навчання і якість

засвоєння навчального матеріалу. Запорукою якісного навчання є пошук

найбільш ефективної структури уроку та його організації. У зв’язку з цим

значна увага приділяється інтерактивним технологіям навчання, що

здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які

реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного

21

підходу виступають апаратні комплекси (ПК, проектор та сенсорна дошка) і

ППЗ (програмно–педагогічні засоби), які забезпечують можливість

організації професійної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Проте,

створення умов для їх розробки, апробації та впровадження досить непросте

завдання, яке потребує вирішення комплексу психолого–педагогічних,

організаційних, навчально–методичних, адміністративних, фінансових,

технічних та інших проблем. [11, с. 1].

Застосування інтерактивних технологій навчання дозволяє

організувати навчальний процес у такий спосіб, що практично більшість

учнів буде заохочена до процесів пізнання і здійснюватиме рефлексію

власної навчально–пізнавальної діяльності через оперативне визначення її

результатів. Ці методи навчання захоплюють, пробуджують в учнів інтерес

та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Але

значною мірою ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів

залежить від стилю роботи конкретного вчителя (у т.ч. мотивація за рахунок

комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення

тощо). [15, с. 18].

Як зазначають науковці і практики, застосування інтерактивних

методів навчання за умов класно–урочної організаційної форми практично

неможливе, або надто складне для реалізації без нових засобів подання

навчального матеріалу, системи моніторингу процесу навчання. Вигідно у

цьому плані вирізняється система професійно–практичної підготовки

фахівців у ЗПТО, яка реалізована у ході виробничого навчання. Тут можна

повноцінно застосовувати роботу в групах, тренінгові технології, проектні

підходи тощо. Новітні апаратні комплекси, засоби телекомунікацій і ППЗ

можуть стати невіддільними складовими професійної підготовки,

забезпечити дійсно новий рівень подання навчального матеріалу, приходячи

на заміну попереднім технічним засобам навчання.

Умови сучасного світу описуються в даний час як умови відкритого

інформаційного суспільства. Однією зі світових тенденцій у розвитку

22

сучасного інженерної освіти є поширення електронних і мультимедійних

навчальних засобів. З використанням останніх досягнень науки і техніки

підготовка технічного фахівця – це один із пріоритетних напрямків вищої

професійної технічної освіти. На даний момент в навчанні однією з найбільш

важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу – це

застосування сучасних інформаційних технологій. Необхідність задоволення

позначених потреб в умовах неухильно зростаючої інформатизації

навчального процесу вимагає від вузівського викладача знань і умінь в

області застосування новітніх педагогічних технологій, володіння

прогресивними методами і засобами сучасної науки. Тому необхідно

оволодівати сучасними інформаційними технологіями в якості

перспективного і своєчасного направлення підвищення ефективності процесу

навчання у вищій школі [4, c. 12].

Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих процесів

і програмно–технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що

забезпечує збір, обробку, зберігання, передачу і відображення інформації, що

дозволяють на системній основі організувати оптимальну взаємодію між

викладачем і студентом з метою досягнення результату навчання [12, с. 75].

Для початку розглянемо поняття веб–сайт та веб–сторінка, так як ці

об’єкти досліджувались багатьма вченими, тому існує декілька визначень:

Веб–сторінка (англ. Web–page) – інформаційний ресурс, доступний у

мережі World Wide Web, який можна переглянути у веб–браузері. Зазвичай

ця інформація записана у форматі НТМL або ХНТМL і може містити

гіпертекст із навігаційними гіперпосиланнями на інші веб–сторінки

[14, с. 40].

Веб–сторінка – складова частина веб–сайту. Може містити текст,

зображення, гіпертекстові посилання на інші сторінки або на інші

сервери [36, с. 25].

Веб–сайт (від англ. website: web – «павутина», «мережа» та site –

«місце», букв. «місце в мережі») – об’єднана під однією адресою (доменним

23

ім’ям або IP–адресою) сукупність сторінок, на яких розміщуються документи

і матеріали приватної особи або організації. Веб–сайти в сукупності

складають Всесвітню павутину (WWW). Коли говорять «своя сторінка в

Інтернет», то мається на увазі цілий веб–сайт або особиста сторінка в складі

чужого сайту [36, с. 25].

Веб–сайт (англ, website, місце, майданчик в Інтернеті), також сайт

(англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб–сторінок, доступних в

Інтернеті, які об'єднані як за змістом,так і навігаційно. Фізично сайт може

розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах [14, с. 42].

Зараз в навчальних закладах більшість учнів вільно користуються

сучасними інформаційними технологіями, це спрощує для них процес

пошуку інформації, обробки її і надання в різних презентативних формах.

Тому використання в проектній діяльності учнів комп'ютера як інструменту

творчої діяльності сприяє досягненню кількох цілей:

підвищення мотивації до самонавчання;

формування нових компетенцій;

реалізація креативного потенціалу;

підвищення особистісної самооцінки;

– розвиток незатребуваних в навчальному процесі особистісних

якостей (наприклад, поетичні, музичні, художні здібності) [19, с. 27].

В даний час в різних сферах діяльності відчувається брак фахівців,

здатних самостійно і в команді вирішувати виникаючі проблеми, робити це

за допомогою Інтернету. Тому робота учнів в такому варіанті проектної

діяльності, як веб–квест, урізноманітнює навчальний процес, зробить його

живим і цікавим. А отриманий досвід принесе свої плоди в майбутньому,

тому що при роботі над цим проектом розвивається ряд компетенцій.

Одним з варіантів застосування інтерактивних технологій в поєднані з

інтерактивними вправа є сервіс LearningApps.

LearningApps.org є додатком Web 2.0 для підтримки навчального

процесу за допомогою інтерактивних модулів. Ці модулі можуть бути

24

використані безпосередньо в процесі навчання матеріалів, а також для

самостійного вивчення. Платформа відкрита для всіх видів освітніх установ:

дитячого садка, початкової школи, середньої школи, професійно–технічних

училищ, технікумів тощо.

LearningApps.org розробляється як науково–дослідний проект Центру

Педагогічного коледжу інформатики освіти PH Bern у співпраці з

університетом г. Майнц і Університетом міста Ціттау (Німеччина) [31, с. 31].

Сервіс LearningApps має зрозумілий користувацький інтерфейс на

різних мовах світу, для вибору потрібної мови необхідно в правому

верхньому кутку вибрати відповідний прапорець.

Сервіс містить 19 типів інтерактивних вправ (шаблонів завдань): від

простого вибору з багатьох – до класичної гри «Хто хоче стати мільйонером»

або кросворду.

При створенні вправ, то завжди можна переглянути його приклади,

виконані іншими учасниками сайту. На вкладці «Всі вправи» можна

переглянути створені іншими учасниками завдання, які розсортовані по

категоріям Ця галерея загальнодоступних інтерактивних завдань щодня

поповнюється новими матеріалами, створеними викладачами різних країн.

Кожна програма буде представлено картинкою. У вибраній категорії додатки

так само можна сортувати. Якщо натиснути на обраної програми, то

з'являться деталі.

Є можливість спільного вирішення учнями деяких видів завдань.

Присутня можливість створення облікових записів для своїх учнів і

використання своїх ресурсів для перевірки їх знань прямо на цьому сайті в

ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального процесу учнів. У

LearningApps.org передбачена можливість підключення до розробки завдань–

додатків учнями.

Можливості сервісу для освітньої діяльності:

для закріплення теоретичних і практичних знань, їх перевірки;

25

можуть служити зручною оболонкою для організації різних

конкурсних заходів;

для активізації пізнавальної діяльності учнів;

завдання можна створювати і редагувати в режимі он–лайн,

використовуючи різні шаблони;

застосування різних типів інтелектуальних інтерактивних завдань;

створення аккаунта для своїх учнів – вчитель може створювати групу

з учнів,

для якої буде збирати "вправи" і запрошувати учнів до роботи.

готові вправи легко вбудовуються в блоги і сайти, можна

використовувати і при роботі офф–лайн;

використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для

пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді

комп'ютерних презентацій, веб–сайтів, флеш–роликів, баз даних і т.д.);

самонавчання і самоорганізація;

робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,

взаємоконтроль);

вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації,

визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтовувати свій вибір;

навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисті і

захистів проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями) [31, с. 58].

Для прикладу ми обрали тест по темі програмування – Рекурсія.

Тест був створений за допомогою шаблона «Вікторина», який нам

пропоную сервіс при створенні нової вправи, тобто учень який проходить

даний тест має право вибрати тільки одну правильну відповідь, про це нас

попереджає повідомлення, яке з’являєтеся на початку, також цей напис

можна змінити (Рис.1).

26

Рис.1 Опис завдання

Після вибору відповіді, яка на нашу думку є правильної сервіс нам

видає смайлик, який вказує на те, яка відповідь. Якщо відповідь виявилась

невірною, то смайлик плаче, а якщо вірна, то смайлик посміхається і

правильна відповідь підсвічується зеленим кольором, після чого зявляється

можливість на перехід до наступного питання (Рис. 2)

Рис. 2 Вірна та невірна відповідь

Після проходження всіх питання, сервіс видає таке повідомлення, що

«Рішення знайдено», тим самим учень при проходженні тесту мав змогу не

тільки перевірити свої знання, а і навчитись чогось нового, повторити

пройдений матеріал.

27

ВИСНОВОК

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що сучасні

педагогічні технології навчання в поєднанні з інформаційно–

комунікаційними технологіями стимулюють пізнавальну діяльність і

самостійність учнів. Ця модель реалізує спілкування в системі учень–

вчитель, наявність творчих (часто домашніх) завдань як обов’язкових.

Сучасна педагогічна модель своєю метою ставить організацію комфортних

умов навчання, за умови яких всі учні активно взаємодіють між собою.

Сучасні педагогічна творчість вчителя й учня безмежна. Важливо тільки

вміло направляти її для досягнення поставлених навчальних цілей.

Використання сучасних педагогічних технологій в навчальному

процесі сприятиме не лише вдосконаленню процесу фахової освіти, а й

кращому засвоєнню теоретичного програмового матеріалу. Інформаційна

діяльність повинна мати не лише прикладний характер (бути умовою

успішної навчальної та наукової роботи), а й мати дидактичне значення –

розвивати певні особистісні якості, вимагати специфічних знань, умінь і

навичок.

Методи сучасних педагогічних технологій навчання у закладах

професійної освіти є запорукою оптимізації процесу навчання, допомагає

встановити партнерські стосунки викладача і учня, сприяє демократизації

освіти. Інтерактивні технології поєднують у собі інтегральну реалізацію

проблемного та контекстного методів, діалогічного підходу, активного

творчого спілкування, тобто інноваційні дидактичні засоби, застосування

яких суттєво підвищує ефективність навчання, розвиває творчі здібності

Розглянуті нами інтерактивні засоби є одними з основних, що

використовуються у сучасній освіті. З розвитком інформаційних технологій

зростає і кількість інтерактивних засобів, якими можна користуватись, які

стають невідмінними сервісами при роботі з учнями.

28

Отже, використання в педагогічному процесі технології інтерактивного

навчання є необхідною умовою оптимального розвитку і тих, хто навчається

і тих, хто навчає.

29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гордійчук Г. Б. Використання методів інтерактивного навчання у

закладах професійної освіти / Г. Б. Гордійчук, С. М. Кирильчук // Сучасні

інформаційні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців:

теорія, методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип. 48. – Київ–

Вінниця: ФОП Тарнашинський О. В., 2017. – 214 с.

2. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе

исследования, игры и дискуссии / М. В. Кларин. – Рига, НПЦ

«Эксперимент», 1995 – 176 с.

3. Інформаційно–комунікаційні технології [Електронний ресурс]. –

Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційно–комунікаційні

_технології.

4. .Сіроштан О. В. Інтерактивні методи навчання в процесі

професійної підготовки майбутніх соціальних працівників / О. В. Сіроштан //

Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2012. – № 1. – С. 85–90.

5. Курышева И. В. Интерактивные методы обучения как фактор

самореализации старшеклассников в учебной деятельности при изучении

естественнонаучных дисциплин: автореферат дис. кандидата педагогических

наук: 13.00.01 / И. В. Курышева // Нижегор. гос. пед. Ун–т. – Нижний

Новгород, 2010. – С. 14–20.

6. Коломієць Н. А. Дидактичні засади застосування інтерактивних

методів навчання молодших школярів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09

/ Н. А. Коломієць // Нац. пед. Ун–т ім. М. П. Драгоманова. – К.: Знання, 2009.

– С. 12–19.

7. Максимюк С. П. Педагогіка: навчальний посібник /

С. П. Максимюк. – К.: Кондор, 2009. – 670 с.

8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

Г. О Сиротенко. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

9. Богданова І. М. Педагогічна інноватика: навч. посібник

/ І. М. Богданова. – Одеса : ТЕС, 2000. – 148 с.

30

10. Гуревич Р. С. Навчально–виховний процес у професійно–технічних

закладах / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко, Ю. В. Бадюк. –

Вінниця: ТОВ фірма « Планер», 2010. – 266 с .

11. Гриценко В. І. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і

перспективи розвитку / В. І. Гриценко // Вісник НАН України. – 2005. –№ 6. –

С. 28–32.

12. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: іноваційний підхід

/ Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко; за ред. Гуревича Р. С. –

Вінниця: ТОВ фірма « Планер», 2012. – 348 с.

13. Гуревич Р.С. Інформаційно–телекомунікаційні технології в

навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навчальний посібник для

студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної

педагогічної освіти. / Р. С. Гуревич, М. Ю Кадемія. – Вінниця: ТОВ

«Планер», 2005. – 366 с.

14. Сисоєва С. О. Дистанцiйне навчання: проблеми творчого розвитку

учнiв / С. О. Сисоєва // Неперервна професiйна освiта: теорiя i практика:

Наук.–метод. журнал. – 2004. – Вип. 1. – С. 37–45.

15. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным

процессом вуза / Е. Грих // Материалы межрегиональной научно–

практической конференции. – 2002. – С. 74–75.

16. Малтасевич Ю. О. Використання комп’ютерної техніки на уроках

загальноосвітніх дисциплін [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

gremyache.at.ua/load.

17. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання /

О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.

18. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

Г. О. Сиротенко. – X. : Видав. гр. «Основа», 2003. – 144 с.

19. Собко Р. М. Комп’ютерні технології та інтегративні підходи до

навчання / Р. М. Собко, Я. М. Собко // Технологічний підхід у дидактиці.

Модульне навчання професій: Матеріали ІІІ міжнар. наук.–практ. конф., м.

31

Донецьк (16 січ. 2001 р.) /АПН України, Донец. Ін.–т післядиплом. освіти

інж.–пед. працівників. – Донецьк, 2001. – С. 27–28.

20. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології :

навчальний посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К.: КСУМГІ. –

2005. – 131 с.

21. Гуревич Р. С. Інформаційно–комунікаційні технології в

навчальному процесі: [посібник для працівників і студентів педагогічних

вищих навчальних закладів] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ

“Вінниця”, 2002. – 116 с.

22. Дибкова Л. М. Інформатика і комп’ютерна техніка: навчальний

посібник. Видання 2–ге, перероблене, доповнене / Л. М. Дибкова. – К.:

Академвидав, 2005. – 416 с.

23. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології [посіб.

/ за ред. О. І. Пушкаря]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 696 с.

24. Козакова Г. О. Комп’ютеризовані технології обробки ділової

інформації: навчальний посібник / Г. О. Козакова; [за ред. В. К. Костюка]. –

Київ–Рівне: РДТУ, 2001. – 233 с.

25. Войцещук Л. Є. Інтерактивне навчання – сучасне навчання /

Л. Є. Войцещук // Вісник Запорізького національного університету / Випуск

3. – 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.

ua/portal/natural/Vznu/ped/2011_3/index.htm.

26. Интернет проекты. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://docs.google.com/presentation/d...lide=id.i0.

27. Кулагин В. П. Инфоромационные технологиии в сфере образования

/ В. П. Кулагин, В. В. Найханов, Б. Б. Овезов, И. В. Роберт, Г. В. Ковальцова,

В. Г. Юрасов. – М.: Янус – К, 2004. – 24 с.

28. Педагогічні технології у безперервній професійній освіті / За ред.

Сисоєвої С. О. – К.: Основа, 2001. –246 с.

29. Сікора Я. Б. Використання Інтернет – порталу у вивченні методів

оптимізації / Я. Б. Сікора // Інформаційні технології засоби навчання. – 2013.

– Т. 35. – № 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: irbis–nbuv.gov.ua.

32

30. Концепцiя розвитку професійно–технiчної (професiйної) освiти в

Українi // Освiта України. – 2004. – 20 липня (№ 56–57). – С. 3–5.

31. Кобися А. П. Використання хмарних технологій для створення

освітнього середовища викладача і студента вищого навчального закладу / А.

П. Кобися // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики

навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб.

наук. праць. – Вип. 46. – Київ–Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016. – С

32. Кобися А. П. Використання технологій майндмеппінгу у

педагогічній діяльності / А. П. Кобися // Сучасні інформаційні технології та

інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія,

досвід, проблеми : зб. наук. праць. – Вип. 41. – Київ–Вінниця : ТОВ фірма

«Планер», 2015. – С. 346–351. (май мапінг)

33. Кобися А. П. Організація самостійної роботи студентів засобами

хмарних технологій / А. П. Кобися // Науковий часопис НПУ імені М. П.

Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно–орієнтовані системи навчання: зб.

наук. праць / Редрада. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – № 16 (23).

– С. 12–16. ) Скрінкасти (

34. Кобися А. П. Методика застосування комп'ютерної техніки при

викладанні предметів шкільного курсу: навчально–методичний посібник / А.

П. Кобися. – Вінниця: ТОВ Ландо ЛТД, 2015. – 394 с. (будь куди)

35. Африна Е. И. Формирование информационного пространства

современной школы / Е. И. Африна, В. А. Рогозин, А. А. Чеботарев //

Информационные технологии в процессе подготовки современных

специалистов: [межвузовский сборн. науч. труд. ]. – Липецк: ЛГПИ, 1998. –

Вып. 1. – С. 22–28.

36. Кобися В. М. Технології дистанційного навчання: словник–

глосарій / М. Ю. Кадемія, В. М. Кобися. – Вінниця: ФОП Тарнашинський

О.В., 2016. – 284 с.

33

ДОДАТКИ Додаток А

Рис. А.1. Презентація з використанням тригерів

Рис. А. 2 Презентація з використанням тригерів в режимі презентації

Рис. А. 3 Презентація з використанням тригерів

34

Додаток Б

Рис. Б. 1 Типи інтерактивних елементів в середовищі

Рис. Б. 2 Створення вправи

Рис. Б 3 Готове завдання на Learning Apps