Осінні барви

Про відзначення свята Осені в Лелюхівській школі

( 3 стор.)

«Козацькому роду – нема переводу»

До Дня українського козацтва

( 4 стор.)

« Кухлик меду »

Про участь пошукового загону «Нектар» в експедиції «Моя Батьківщина – Україна»

( 5 стор.)

«Золотий» крос Відбулися змагання з легкоатлетичного кросу в залік 62 спартакіади школярів

( 6 стор.)

«Осінні Барви»

Осінь - чарівна й казкова пора року. Про неї багато

складено віршів, написано оповідань, казок, загадок, прислів'їв і приказок. «По землі йде гарна, пишна жінка. На ній золотом шитий наряд. На голові віночок із золотих колосків та осінніх квітів. В одній руці вона несе кошик, у якому червонобокі яблука, соковиті груші, сливи, солодкий виноград. А у другій руці - чарівна паличка. Тільки доторкнеться красуня Осінь до дерев, відразу й одягне їх у святковий одяг. Коли махне цією паличкою - уся земля золотим килимом покривається. Різними кольорами переливається цей килим на сонці. Іде щедра Осінь і пригощає людей своїми дарами. А люди дякують і врожай вихваляють», так говорять в народі.

6 жовтня в стінах нашої школи відбулося свято «Осінні барви». В ньому брали участь учні молодших класів. Діти декламували вірші, співали пісні, ставили сценки та змагалися в різних конкурсах. Після закінчення свята отримали призи від «Осені».

На протязі тижня Осені проходив конкурс композицій на тему: «Осінь золотава», в якому були представлені цікаві аплікації, красиві малюнки, букети та композиції з природного матеріалу, які поєднувала осіння тематика.

Організатором цього чудового свята була вчитель молодших класів Тетяна Степанівна Горбенко.

«Осінь, зачекай!» Біленька берізка край мого вікна

Схиляє віти низько, бо осінь вже прийшла Позолотила коси зеленії її,

І одягнула в роси галявини й гаї..

А природа просить: «Осінь, зачекай. Золоті прикраси ти не забирай.

Залиши хоч трішки літнього тепла». Та осінь невблаганна, не слухає вона.

Катерина Варава (9 клас) Вірш автора

Фото Валерії Волович

Жовтень, 2011 рік

«Козацькому роду – нема переводу» Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією. Знання свого

родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті.

Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва.

Покрова святкується в нас не тільки як народно релігійне, а й національне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.

На цю тему в нашій школі було проведено масу конкурсів. Одним із таких був конкурс малюнків «Україна козацька», беззаперечним переможцем якої став учень 6-го класу П’ятак Микола. Було проведено змагання між трьома командами «Корсунь», «Хортиця» і «Чайка». Боротьба козаків була напруженою, їм довелося пройти через безліч випробувань. Учасники трьох куреней показали свої вміння в приготуванні їжі, боротьбі, силі, спритності, витривалості та знаннях історії козацтва. На козацьких забавах була присутня Валентина Іванівна Поставна – сільський бібліотекар, яка організувала виставку книг і ознайомила дітей з цікавими фактами з історії виникнення козацтва. Перемогу здобула команда «Чайка», в складі Артема Сахацького (6 кл.), Олега Житника (7 кл.), Валерія Карюка (8 кл.).

По закінченні свята учасникам конкурсу малюнків та

учасникам трьох куренів вручені солодкі подарунки. Почесна місія проведення свята лягла на плечі педагога-організатора Валерії Іванівни Клюшник та учителя музики Тетяни Сергіївни Потапенко.

Свято козацтва поєднує минуле й майбутнє. Тому дивіться в майбутнє і не забувайте про минуле.

П’ятенко Аліна (8 клас) Фото Валерії Волович

Жовтень, 2011 рік

«Кухлик меду» Пошуковий загін «Нектар» Лелюхівської школи бере активну участь в експедиції «Моя Батьківщина –

Україна» по напрямку «Кухлик Меду». Під час пошуку ми зібрали цікаві матеріали про бджіл, а саме: прислів’я, приказки, вірші, зустрілися з пасічниками с. Лелюхівка.

Харченко Петро Павлович, 62 роки. З1989 року став пасічником колгоспу ім.. Калініна. Пасіка знаходилась в с. Забрідки, під лісом. Закінчив заочно курси в Гадяцькій школі пасічників. Ця любов до бджіл назавжди. Можна за ними спостерігати годинами, але все про них і не знати. Це дивовижні створіння. З 50 сімей маю по 20 кг. меду. Це і матеріальна підтримка, і захоплення, що переросло в зміст мого життя. Багато знає про своїх улюбленців, але ще не все, треба «працювати, як бджола». Дрига Іван Іванович, 81 рік, найстарший пасічник села Лелюхівка. «Для мене, як любителя, насолода від бджіл не економічна вигода, а захоплення великою справедливістю у природі. За 49 років моєї любові до бджіл: я в 1990 році мав 24 бджолині сім’ї, за сезон одержував по декілька центнерів меду. Мед екологічно чистий продукт, смачний, корисний, лікує від багатьох хвороб, сильний антибіотик, його називають «дієтою довголіття».

Копилець Василь Прокопович, 70 років. Пасічництвом займається більше 30 років. «Працював у Новосанжарській селищній раді, а її голова Віблий займався цією справою та і мене «заразив» цією любов’ю до бджіл. З однієї сім’ї зібрав відро меду. Це ще більше додало сил, значить результат є. На любов бджоли відповідали любов’ю. Сам майстрував вулики, зараз їх у мене 10. Вірним другом і порадником були мої поставники-бджолярі району: Лоза, Віблий, Дрига, а найбільше моя дружина Олександра Іванівна. А вам дам пораду, словами Ібн-Сіни(Авіценни) «Якщо хочеш зберегти молодість, то обов’язково їж мед».

Сауленко Микола Анатолійович, 50 років.

В 2005 році купив 5 вуликів і почав займатися пасічництвом. Набираючи досвід, розвивав пасіку. На сьогодні у нього 49 вуликів. Це стало справою його життя. Вже кілька років він є членом Спілки пасічників м. Полтави, у 2008 році з відзнакою закінчив Гадяцьку однорічну школу і підвищив кваліфікацію ставши бджолярем ІV розряду. В 2009 році навчався у сільськогосподарській школі і йому присвоїли кваліфікацію – пасічник-матковод.

Охрей Андрій Антонович, 1971 році. «Як аматор пасічникування займаюсь 20 років. До занять бджільництвом мене привчив мій дідусь Іван Дмитрович, який утримував 10 сімей. Я утримую в даний момент 6 бджолиних сімей, мені подобається доглядати за ними. Робити на пасіці починаю з першим облітом, коли температура весною досягає +14-15 С0. Далі треба чистити вулики, слідкувати за своєчасним розширенням сімей, за заміною маток на молоді. Також закінчив курси пасічників у м. Полтаві. Маю диплом пасічника ІІІ розряду».

Рой Віталій Дмитрович, . «Я - пасічник-любитель. Займаюсь бджільництвом уже 33 роки, починаючи з 7 класу.

У мене були хороші наставники, які вчили цьому, це мій дідусь Іван і тато Дмитро. Зараз маю свою стаціонарну пасіку з 40 вуликів біля будинку в саду. Пасіка – це, передусім, велика праця, яка потребує знань, наполегливості, кмітливості, дисципліни. Все потрібно робити тільки сьогодні, тому що завтра буде пізно! – ось запорука успіху. Любіть бджіл і вони віддячать вам!».

Пошуковий загін «Нектар» Лелюхівської ЗОШ I-II ступенів

Фото Валерії Клюшник

Жовтень, 2011 рік

«Золотий» крос 7 жовтня на стадіоні селища Нові Санжари відбулися спортивні змагання з

легкоатлетичного кросу серед загальноосвітніх закладів району. На старт мали змогу вийти юні спортсмени з 15 шкіл I-III ступенів, та 10 шкіл I-II ступенів.

Нашу Лелюхівську школу представляли переможці та призери шкільної першості дев’ятикласники: Дмитро Зозуля, Роман Такідзе, Юлія Мостова, Олександра Єгорова та учень 8-го класу Захар П’ятенко.

Власне для всієї команди – це був дебют змагатися на бігових доріжках з найсильнішими учнями району. І він виявився «золотим», адже наша команда в загальнокомандному заліку зайняла I місце серед шкіл I-II ступенів. Троє кросменів виконали нормативи 2-го юнацького розряду з легкої атлетики.

Тож бажаємо нашим спортсменам вдалих стартів та яскравих перемог в 62 районній спартакіаді. І вболіваємо за наших!

Когда наступит день финала,

Когда придет последний срок.

Я вспомню: «Как мне было мало

Моих набеганных дорог».

Как спорил я с упрямым ветром.

Как после финиша дрожал.

И сколько тысяч километров

За это время пробежал!

Судьба мне ставила подножки.

Порою я был сам не свой.

Но все же с беговой дорожки

Уйду с поднятой головой!

Віктор Сліпець, учитель фізкультури Фото із архіву школи

Жовтень, 2011 рік

«У світі цікавого»

(Рекорди планети Земля)

1. Найвища гора – Еверест – росте на 4 мм в рік завдяки двом тектонічним плитам, які зіткнулися мільйони років тому. Плити, як і раніше тиснуть одна на іншу формуючи Гімалаї.

2. Найвищий водоспад – водоспад Анхель, що у Венесуелі, – падає з висоти 979 метрів. Він названий на честь льотчика Ейнджела Джеймса, який розбився, перелітаючи водоспад у 1935 році. Цей водоспад скидає понад 300 м³ води в секунду.

3. Саме гаряче місце – Азіза в Лівії. Температура тут досягає 57,8 °C. 4. Найхолодніше місце – Схід Антарктики, де температура опускається до -89 °C. 5. Найбільший океан – Тихий океан – він займає 32,6% поверхні Землі. 6. Найдовша річка – Амазонка – стала довшою приблизно на 100 м і тепер має довжину 6800 км, на

відміну від Нілу, довжина якого – 6695 км. 7. Найглибша природна печера – Лампрехтсофен. Її глибина становить 1632 м. 8. Найнебезпечніший циклон, який вбив 300 тис. людей, був у Бангладеші, у 1979 році. 9. Найвищий атмосферний тиск – 1084 мілібар – був зафіксований у Росії в 1968 році. 10. Найнижчий атмосферний тиск – 870 мілібар – в Тихому океані, 1979 рік. 11. А найсильніший вітер – в Антарктиді – періодично досягає швидкості 322 км/год. А найшвидше

торнадо – 512 км/год, зафіксоване у штаті Оклахома, США 3 травня 1999 року. 12. Найбільша кількість снігу, який випав за один рік – 31102 мм – Вашингтон, 1972 рік. 13. Найважча градина – 1 кг – зафіксована у Бангладеші 14 квітня 1986 року. 14. Найбільше озеро – Каспійське море. Його площа складає 372 тис. км² і глибина 995 метрів. 15. Найбільший острів – Гренландія. Площа 2131600 км². 16. Найбільший землетрус стався в Колумбії у 1906 році. Максимальні поштовхи становили 8,9 бала за

шкалою Ріхтера. 17. Найглибша точка – Маріанська западина у Тихому Океані – 11033 м. 18. Найбільша пустеля – Сахара, її площа складає 9 мільйонів км². 19. Найдовший льодовик – льодовик Ламберт-Фішера що в Антарктиді. Його довжина складає 515 км.

Рубрику підготував Дмитро Лимар (учень 6-го класу)

«12 балів » Щомісячний інформаційний

вісник Лелюхівської загальноосвітньої школи

І – ІІ ступенів

Редактор Володимир Жильченко Заступник редактора Валерія

Клюшник Члени редколегії: Аліна П’ятенко, Катерина Варава, Дмитро Лимар, Олександра Єгорова

Наша адреса: Лелюхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,

вул. Жовтнева, 27, с.Лелюхівка, Новосанжарський район,

Полтавська область, Україна Телефон: 3-29-40.

Вітаємо іменинників:

17.10. – Житника Олега (7 клас), Моргун Марину (8 клас); 22.10. – Вовка Владислава (8 клас); 23.10. – Брихачко Ілону (4 клас).

Жовтень, 2011 рік