ГАЗЕТА ВИХОДИТЬ

3 17 НВІТНЯ 1937 РОНУ

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlН, ЄДНАНТЕСЯІ

.НІ 125 (4849)

СЕРЕДА,

8 СЕРПНЯ

1979 Р. ЦІва 2 коп.

ЩОДЕННИК ПОЛЬОВИХ РОБІТ o БІльшість радгосПів району завеРШИJItI

жнива ранніх зернових і озимих культур.

Звільнені площі зорюються і засІваються різ­ними культурамн на зелений корм. o Господарства продовжують поповнюва­ти запаси кормів. На 6 серпня у радгоспах за­TOTOBl.'.eHO 51217 тонн сін аж у, або 57,8 про­цента до плану. У спішно справляються з за· готівлею корму в радгоспах «Літк:вський», «Великодимерський,), il\leHi Щорса. Відстають з закладанням сінажу у радгоспах «Плоскlв, ський», «Пухівский», «КрасилІвський».

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНО! ПАРТІ! УКРАПІИ, МІСЬКОІ І РАйОННОІ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ КИ!ВСЬКОJ ОБЛАСТІ

o Сіна у господарствах району заготовле· но 12106 тонн, або 67,4 процента до плану. Виконали плаин по заготівлі цього корму рад­госпи «Русанівський», «ЗаворицькиЙ». Добре йде заготівля корму у радгоспі «Гоголівсь­кий». В той же час обмаль сіна мають у рад­госпах «ВеЛИRОДlІмеРСЬІ\ИЙ», імені Щорса, імені Докучаєва.

ПУСКОВІ ЗДАВАТИ В СТРОК ПровІдна РOJlь у реаn1зацІі пла­

нІв соцІального 1 економічного розвитку наnежнть капітальному будІвництву. У червні вІдбулася нарада з пн­

тань будівництва у ЦК КомпаРТІЇ України. На нІй вІдзначалось, що на баt_тьох пусковнх об'єктах року через погану організацію праці зриваються строки введення їх у дію. Такі ж недоліки мають мІс­це 1 в нашому ра~оиІ.

Із 24 будівельних органІзацІй ие справилиёь Із поставленнм зав­даниям 12_ В цlл.ому по мІсту 1 райоиу план пІдрядних робіт ви­конано иа 89,3 процеита. Так, Jtr ше підроздІлами тресту .Бров" рисlnьбуд. неДООСВ06ИО по генпІд­ряду 1350 тисяч карбованців І вnасиими силами - 657 тисяч. І хоча завдання по введенню основ­

них фондіВ здІйснено на 15'_,2 процента, стан справ із пусковнми об'єктами занепокоює. ПІд загро­зою зриву перебувають, насампе­ред, загально-вузловІ об'єкти. якІ споруджує ПМК-15. Колектнв си­стематично допускає перевитрату заробітної плати, не виконує B~lx texhiko-еКОНQJIIІчЩlХ .. .JІоказннюв. Це результат -безгосподарностІ, Bi~­сутностІ контролю і прораХУНКl8 в органlзацlйно-виховиlй роботІ з боку керlВНJlЩтва колоии. Інших причин немає.

Так, введения у дію першої чер­ги очисних споруд намІчалось исі 1978 рік. Одиак строки були п~: регляиуті і перенесенІ на треТІИ KBapTaJ5 нинішнього року. 1 ада МіністрІв УРСР зобов'язала І .. ен­пІдрядника - ПМК-15, 1 замовии­ка - завод порошкової мета.: лургlї Імені 60-річчя РаДЯНСЬКОl України ввести об'єкт у червні: Однак на перше лнпня при план~ 315 тисяч було освоєно лише lі() тнсяч карбованців. Не зміННЛОСЯ на краще станови­

ще І на реконструкції заводу пластмас. Для забезпечення СТІ?О­ків здачі об'єкту в експлуатаЦ!lО у третьому кварталі тресту . «Бр"­варисІльбуд. необхІдно було осво­їти за пІвріччя 880,9 тнсячі кар­бованців. Фактнчно ж викорнстано майже половнну коштів. Через uие-своєчасне введення потужностеи У 1978 році народному господарсr­ву нанесено збитків на 3,8 міль­йона карбованців.

Зриваються строки здачІ Hua бу­дівннцтві нових потужностеи ре­моитно-механічного заводу, яке ве­де ПМК-24. Частково винен У цьо­му 1 замовннК, якнй своєчасно не забезпечнв підрядників проектно­кошторнсною документаціЄЮ .. І п~,_ иинl відсутній змlненнй зведеня." кошторис, немає потрібного облад· нання. Чнмале відставання допущено І

у спорудженні об'єктів соцІально культурного прнзначення. Учет вертнй раз пе:'!еносяться CTpOlIН введення плавального басе~ну шко ­лн .N9 8, затягується БУДіВНИЦТВ\! пІонерського табору заводу плас'!' мас. Протягом трьох років п'яти річки не справляється з держав ними завданнями заводобудівннrі комбlиат. Трест «Броварнсlльбудь лише наполовнну виконав план червия иа КаNtиlвському теплич ному комБІнатІ. _

Звичайно, відставання у деякlJI мірі пояснюється иесвоєчасиим І недостатнім постачанням матеріа­пів.

Так, за перше піврі1JЧЯ на пус­ковий об'єкт нннішнього року -приміщення цеху заводу пластмас - недодано 117 тони металокои­струкцій, 96 куБІчних метрІв залі­зобетоиу. Однак на результата,< позначиJlНСЬ і серйозиl недоліки в органІзації будівельного внробни­цтва: погана інженерна пІдготовка, слабка координація зусиль суміж­ників, розпорошення сил І коштllJ на багаточисленних об'єктах, знач· на доля ручної праці. Саме цим пояснюється низькl\

продуктивність працІ. По ПМК-15 вона становить лише 38,8 процен, та. Часті випадкн перевелення "'п­бітннків з об'єкту на об'єкт. На­вІть основні' новобудови не забез · печені достатньою кількІстю пра­цюючих. На заводІ пластмас, на · прикr..ад, при плані 75 процювало лише 29 чоловік, на ремонтно-ме· хаНічному - 59 замість 142. 20 червня 88 чоловІк виконувал!{ план, намічений для 242 роБІтни­кІв. Гостру нестачу у кадрах ві;\­чуває і трест «Броварисільбуд •• 122 спеціалістів не вистачає за· водобудіВJlОМУ комбінату. Між тим є чимало засобів бо­

ротьби з неДОЛікаМIІ • . Приклад01lt цього служать будівельні органі­зації, які з місяця в мІсяць доби­ваються виконания і перевиконаи· ня внробничнх пла}!lв з усіх тех­ніко-економічних показників. Се­ред них - МОСТОПОїзд .N9 814, ПДБП-2, госпрозрах.ункова БМД, ШБУ-50, Дарницьке РБУ, СПМК-l та СПМК-2 тресту «Теа­лнцятехмонтаЖl!), . СПМК-509, раЙШРБУ. Справа у тому, ЩО тут, як зазначено у постанові 11.)( КПРС «Про дальше поліпшення ідеологічної, політико-внховн!'ї p~­боти», у центрі уваги і керіВНИі(lВ і громадських органІзаЦіЙ СТОIТЬ люднна праці, у повнІй мірі ВИК<J­ристовуються можливостІ соцІалІ-стичного змагання, прогресивнІ фОРnlИ організацІї виробництва, моральнІ і матеріальнІ стимули.

Одиією з складових успіху є пе· рехід на бригадний підряд. На зборах активу будівельників .. шо вlдбулнся у червнІ, було зобов'я­зано партійні організації РБУ -4, госпрозрахункової дільницІ Укооп­спіЛКИ, спеціалІзованого РБі «УкррадгоспремБУДI!), РБУ обл­місцевпрому, СПМК-508 на основі комплексної піДГОТОВКН виробни­цтва розробнти до 1 лнпня заходи. по впровадженню прогреСИВНОl

формн госпрозрахунку. Проте у деякнх органІзаціях відчувається формальний підхід до цієї важли­вої справи, хоча перевагн підряду очевиднІ.

Чималнй досвід у організації злобннськнх бригад є у ПДБП-2. Але досвіду передовиків І, насам · перед, брнгади Героя Соціалістич, ної ПрацІ М. В. Павленка, не бе руть на озброєння lиші будівеr..ь · ні організації. Д ' йовим засобом у боротьбІ за

виконання державних плаиів став рух «П'ятнрlчне завдання бригади - меншою кількІстю». Однак пар · тlйні, профспілковІ організації І керівникн ще мало працюють наз

його розповсюджеиням. Jlіто - сприятлива пора для бу·

дівельників. € ще час І можливос­ті для виправлення стаиовища

П~-СКОВі об'єктн четвертого року десятої п'ятнрlчки повнннl всту­пити У дію У иамічений строк.

3нааомтеся: на цlа фото­графil - передова ткаля Г оголівськоі ст річкоткаць­кої фабрики Галина Макси­мівна ТИМКО. Розповідь про неі на другій сторінці сьогоднішнього номера га­зетu_

o Завдання по заготівr..{ трав'яного бо­рошна по району виконано на 45,2 процента. Успішно справилися з виконанням сезонних завдань по заготівлі борошна в радгоспах «Требухівський» І .ПлосківськиЙ», СеМНПОJI­ківській птахофабрицІ. Найменше його у рад­госпі «ЖердіВСЬКRЙ»-3,2 процента до плаиу.

Перекрили зустрічний Велину увагу на заво;:! 'тисяч нарбованцІв випу- ху В. О . Сонова, штаМП1-

торговельного машинобу· щено ' товарів ШИРВЖИТКУ,' вальнинlв . з загот івельн,> дування ПРИД:ЛЯЮТь поши· янІ нористуються п ідви- го цеху Г. А. Rоломlйця. ренню руху за ному ні- ще ним попит ом. у населен- ЦИМ нолентивам присво~­стичне ставлення до ПР ,1- ня. 30Hpe~!a, в:шалон ДШ! но· звання «праща брига­ці. Почесне звання при- одягу, умивальнинів, р;у- да цеху'). своєно 740 передовинам і номийнинів, пельменниць, Велина заслуга у досяг-7 бригадам. Всі вони ВНО- нен нях нолеитиву прап()-

u вареничниць та інших. сять велинии внлад у ва- флангових соціалістичн~-ионання плаНОВ'ІХ за" Висоних вироБНИЧIІХПО-n 'J- го змагання, ударнинів н"-дань.

Так, за сім м і сяц ! в реа­лізовано продукції на d мільйон;в 39 тисяч кар­бованців, у тому числі -на 284 тисячі карбованцl'J надпланової. Це на 94 ти­сяч! ка рбова нц і в бі льш~ передбаченого р і чним зу­стр:чним П_1аном. На 516

назнинів добивається ю- муніетичної праці ' тонар , в лектив слюсарно-зварlO- Н. Я. Me:'lfeTOBOЇ та Ю. r. вального цеху, де началl,- МОНЯТОвсьного, бригади-

~~~~~и Я~исо~~пр;~~~~~:: і{:в я. Я; Еаська та Л. М. ної пра ц і ПОI{азують брига- орНіЄННО. ди маляр;в із слюсар- В. ЮРЧЕНКО, l�O - з вапювального цех v головний економіст за­Р . Ф. Тригуба, машинної воду торговельного ма· фОРМОВI\И з ливарного це, шинобудування.

.----------- -------ЗВЕДЕННЯ

міського IнформаціЙНО-Обчис.1ювального центру

держстатистики про хід польових робіт У радгоспах

району на 6 серпня ц_ р.

(Перша графа - скошено п.зимих ЯрlІХ зерНОRIiХ Ky.lbTYP. друга - з,'ущено стерні, тр е тя - виорано Ilі 'l озимі . В процеНТаХ .10 планів).

«Требухівський» І ОО 53.0 7~ . 0 імені Докучаєва 100 49.5 32,7 «Пухів<:ь!шй» ;1 ОО 3.1 .6 43.f> «Зап .':J~НИЙ» 10f) 37.2 Ті.О i~leHi Щорса g~,2 54,5 55,() «Гоголі вський» 91.4 43.1 3fj.~ П .lемптахозаво,1 "Р\.J.НЯ:' 87.2 5-1,5 45,8 «Ве.1 ИКО.J.имеРСЬ"Ilї!» 8~ .0

"П_l0с ківський»

,,3 а ворицький» «Авангар,1»

i~leHi М:чуріна

"ЖеР1івський»

iM~Hi Кірова

«Зоря»

«Кра с илівський»

"Русанівський»

«Бобрицький»

«JJітківський» . По раАону '

8и

80.2 79.3 74.7 70.2 59 .8 б84

55.0 БН

61.2 45.1 75,6

67>,5 80.9 45.6 51.6 62.9 49. І

21.7 19.3 27.7 28.0 47.2 83.6 54.9 24.2 59.7 55 .. 1 52.5 74.2 48.5 зg. :,

22.5 21'5 38,6 39,4

КРАЇНА РАД: НОВИНИ ДНЯ ЗА ГОДИННИМ ГРАФІКОМ

Алма·Ата. Центри по оперативному управЛінн:о

вивезенням зерна створе­

но при всіх елеВаторах І приймальних пунктах

і східних І західних обла­і стей Rазахстану. ВОНІІ з'еднані телефонним зв ' яз-

І ком З нущовими Інформа­ційно - обчи слюваЛЬНИ~JI! службами l\I і н:с терспц автомоб і льного трансп орт? респуб,l і ки і тока:\IИ ГI)~­подарств. Для цього дове­лося ввести в ,1ію д одат­

ново близь но І ОО сіль с ('· них АТС. зН"ЧНО зБIЛЬ1lJ:~-

І ТИ ДОВЖИНУ з'ЄДНУВі1Л-;-

І них І{ана л; в . Шофери, . зайняті Ні1 хлібних TpaCd):, j тепер діСТі1ЮТЬ в; домn,::т: і ПРО наявність очищенr,г.1 і зерна на тrжах І заван""!-

"

жеl!,НЯ е .1еваторних ЄМКL'­

стеи.

(ТАРС -- РАТАУ\.

2 стор. * в серпня 1979 року НОВЕ ЖИТТЯ

вміння 1 творчий пошук. І радісно, І дуже приємно ставало вІд того, що до­бивається все вищої про­дуктивностІ праці І кра­

щої якості стрічки. Згодом :між багатовер­

статницями широкого роз­

маху стало набирати со­ціалістичне З~lагання пІд девізо:\! «П'ятирічЦІ ефеі{­тИ'вності ! ЯJ\ОСТ! - енту-

народилася думка пере­

глянути сво! соціалістич­нІ зобов'язання і взяти нов!, підвищені. Праців­нини виробничо-еКОНОМіЧ­ної служби підрахували, що вона вже на той час взяла чотирИРічний ру­біж. І Галина Максим:внd. виявила ін!ціативу - Bjo{· конати ()СОбnсту п'ят:шіч­ку до 109 річницІ з ДН,!

у ТРУДОВПІ бlографіІ Галини Ма'КСИМівни Тюч­;ко перший р:к десятої П'ятирічки став пам'ят­ІНОЮ віхою. ТОДі вона 8 числі перших ентузіасток Гогол:в,ськоІ стрічкотнаць­ної фабрини, відгуннуз­шись на патріотичний по­чин дарничанон, перейшла на п'двищену зону обс лу­rовування технологічного

об.'1аднання. Це був дуже С,lілцвий нрон. адже пра­цювати на десяти шви;.(­

Rісних безчавнинових вер-

----------------------------------"~-~--~~~ П' ЯТИРІЧКА НАЗИВАЄ НОВІ ІМЕНА

статах ві;:rважилося Ні ']'ой час 'Іільки п'ятеро

ТJ\аль.

Першощюх!дцями заР.­ЖДИ стаю]ь ЛЮДИ СМіJ'IИВ;.

обдаровані великою си­лою волі і певни:vI ХИСТО:.t.

Саме до категорії таких людей і належить Галина Максимівна. Якщо поста­вила перед собою мету -­обов'язково її досягне.

ВЕРШИНА ЇЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Хоч І ие\Іегко було спо: чаТJ\У опановувати H0131

високопродуктивні маши­ни, нову прогресивну тех­

нологію виробництва np:J­дукції, одна\К не здалась

перед 'Ірудноща'ми, не впа­

ла в розпач, а нрок з~

:кроном працювала все

впевненіше. У ТРудовомv завзяттІ минали швидко

іРоБОЧі зміни. Незчулася навіть як ми.ВУВ іМісяць,

другий, 'Іретій. Трудилася !Натхненно, в улюблену працю вкладала своє

зіазм ! 'Іворчlсть моло­дих». Працювали з пере­мінним успіхом: '1'0 заво­Йавува.lа першість Гали­на Максимівна, то пере­можця~ш виходили її К'1-

леги Любов Хан, Галина Волкова чи Ольга ОсьмаІ":. І це тільки підбадьорю­ваЛ0, додавало ще біль­шого завзяття.

Особли.во велиного ус­пІху добилася Галина Максимівна торІк. Викv­нуючи зміннІ норми на

130-135 процентів, вона міцно закріпила свою по­зицію на правому фланзі серед найкращих ткаль піДПРИEJм'СТва. Ось To~l І

в рОбітничій їдальні lдальня для трудівників Київської птахофаб­

рики - краща з робітничих їдалень наш~го ра­йону. Про досвід її роботи уже. розnов~.далось на сторінках нашої газети. Трудrвники lдальнl роблять все для того, щоб робітникам можна було пообідати швидко і смачно. На знімках: в обідньому залІ; наставни/С

Л. І. Колесник із працівницею Надією _CucaH~ сумлінно виконує обов'язки чергового по lдалью робітНlIЦЯ Л. М. Мосійчук; смачно готує страви кухар А. В. Промська.

Фото М. Семинога.

народження В. І. ЛенІна. r вона була не одинокою: послІдовниками стали усі багатоверстатницІ, І су­перництво розгорІлося з НОВИМ завзяттяМ. Галина Максимівна весь час

йшла попереду. На цей

раз УІ не вдалося обігна­

ти ніКОМу - першою ра­

портувала про завершен­

ня особистого плану де­

сятої п'ятирічки, виткав­

ши 12,5 мільйона метр:а lВисо'Коякlсної стрІчни.

Нещода'Вно вона пlДня­mtся на найвищу СТУ:П!НЬ професійної майстерно::-

ТІ. - на внутр!фабрично­му 'Конкурсі виборола пер­ше місце сере;!. ткаль-де­

сятиверстатниць. ЗасвіД­чивши, що має справжній талант працювати творчо,

по-новаТОРСЬRИ, зараз во­на щозміни вже стала ВИ­робляти по 16 ти1сяч Me~­рІв стр:чки, на 6 тисяч 15Ільше галузевої норм.!.

І 40 процент!в в!д загаль­ної К!ЛЬRОСТ: продукціІ здав з державним Знаком якості. Отже, те, що р'!­нІше бу.'10 рекордом, ста­ло те1пер звичайною нор­мою.

Своїм досв!дом І вмІн­НЯМ знатна '!Каля щедр')

ділиться з подругами. Бу­дучи на~тавницею, вІддає

багато часу вихованню молодої роб"ітничої зміни. Торін, наПРИlкла,д, пІсля закІнчення мІсцевої се­редньої шноли вчилась у неї профосlІ випускниця KOMCO~!O.1Ka НадІя Гацен­ко. Зараз - це одна !з кращих молодих виро5-нични;ць.

... ШВИДКО БІжить час -у прац! натхненнlЙ. Та до того ж Галина Максимі"!­на його ще й виn'eреджає

ян! Ще тІльки почався

серпень 1979 року, а н'!

П трудовому 'Календар!

- травень 1981. І I~a

серц! у неї по-весняному

радІсно. А. КОЗАК.

1979 РІК - МІЖНАРОДНИй РІК ДИТИНИ

ВОНИ ІЗ I11АСЛИВОГО ДИТИНСТВА

НАШІ mТЕРВ'Ю Уже трет!й рік минув

відтод!, як гостинно роз­чинилwся дверІ дитячого садка-ясел заводобудівн/)­го КОМБІнату .Трембlтаl>. Тут створено хорош! умо­ви для малят, обладнано затишні кімнати для Ігор І вІдпочинку. ЗавІдуюча дитячим закладом Світла­на ОлексІївна Подборська розповідає нашому норес­понденту:

Виховvвати малят - одна Із найпочесніших 1 творчих професій. Аджр саUllе в дошкІльному в!ці психологи виЯ'вили най­кращі можливостІ розвит­ку дитини ! формуванн 'і уі особистості пор!вняно з іншими перІодами дитин­ства. І саме тут резуль­тати цього розвитку­

насл!док прац! педагога, тому що у вихованнІ дити­ни все залежить від того, хто виховує.

Вихователь для дітей - це, так би мовити, най­зм!стовн!ша І найпра­вильнІша енци:<лопед!я, '1 якій мал'ята знаходять вlщпов!Д! на всі сво! «як?, «чому? і снаві-що?. В!н - етадон по­вед!нки, моралі й етики, володар найпоUlЄМН!ШИХ, найспра,веДЛИВ1'" -...х спо­собів розп!зна_ння доб­ра ! зла. Як відомо, першою

шнолою дити.ни, у якіЙ ВОІНа вчиться будувати взаємини з одноЛІтками, .відтворювати події су­спільного життя, в гр'!.

При вміломУ керівництвІ грою з боку виховател.'І розв' я.зується завдання трудового виховання д!­теЙ. Адже у постанові ЦН НПРС «Про дальше поліпшення Ідеолог!чно!, ПОЛіТИ>КО'ВИХОВНО! робо­ти. ставиться завдання

перед працІвниками ОСі!­.тц добиватися орган!чної єдностІ навчального ! ви­ховного процесів форму­вання високих морально­пол!тичних якостей і пра­ТtьQВИ'Іості. Глибоно усвl­ДOlМИВШИ це завдання, ми

намагаємося прищеплю­ва ти нашим вихованцям

любов до прац!. Щоб ознайомити дітей з пра­цею дорослих, наш! вихо­вателі проводять екскур­с!! на п!дприємства, де трудяться їхнІ батьни. ПІд керLвнlЩТВОМ вихова­телLв виготовлено багато атрибутів до т-ворчих ігор: .Лlкарня.", .М:аха­знн", .Сім'ЯI>, .Пошта~, .Перунарн~. та !нш!.

ДіТИ з задоволенням ,вирощують кві'ТИ 1 догл!{­дають рослч:ни, займають­ся ручною працею. Вели-

ка заслу,га "! цьому вИХО­вателів санаторної група Т. П. Ностенко та М. п. Третяк.

Останн!м часом поглиб­лено працюємо над темою

.Виховання любові ДО БаТЬКіlВЩИНИ через народ­ну творчість". Одне 3 провідних мІсць займа'3 питання: .Народна твор­чість у :комуністичному вихо.ва,нні дІтей •. ПІ,дібрз.­ли художню та методич.

ну літературу. ОФОРМИЩІ альбоми «Народна твор­чІсть України 'Іа Росії., присвячені 325-Річчю воз­з'єднання двох братнt:с народів, «Народн! іграш­КИ., «НарОДНі прислів'Я 'Іа приказки", які вчать любити Батьківщину, бу­'ІИ Че-СНИОМИ ! працьовитк­ми, осуджують негативнІ ржи людини.

Рунами виховател!!! ва­готовлені м'які !грашни 8 нац!ональних 'Костюмах, іграшки з глИlНИ. Вихова­телька старшої групи Т. В. Шевченко уже кі,'1ь. на років узага.'1ьнюв до­свІд роботи з дІтьми по декоратиВ1IОМУ малюван­

ню. За сумлІНну працю во­на неодноразово нагород­

жувалась грамотами Бро­варського заводобудtвно­го комб!нату.

Відпов!дальним заіВдаli­ням у наш!й роботі в Пі;І­готовка д!тей до навчання у школ!. В цьому році ми випустили 50 майБУТНіХ першонласників. З ними наполегливо працювали

виховател! Г. М. Єремеч­ко, Т. О. Харченно, Т. Мі Дуганова, В. Д. Нропив­ницьна. Діти п!дуть до школи достатньо піДГОТО8-леними. Вони, трудолюби­в!, вміють читати, писаТIІ і рахувати.

Наш дитсадок підтри­мує дlєвиИ' зв'язок З се­редньою школою ом 7. ДІти пІдготовчої групи хо­дять у шнолу на свя'[о

першого ! останнього

дзвоника. А учні допома­гають впорядковувати те­рИ!торlЮ дитсадка, прово­

дять шефсьну роботу 3 малю'Ками.

УЧИ'Іел! школи прихо­дять до нас на заняття, а

наші вихователі в!дв!ду­ють уроки в шКОЛІ. І • процесі такоl співдруж­ності працівнини дитсад­ка удосконалюють ДОС-В!Д своєї роботи. Все CBo.g вміння, наБУТІ знання пе­редають дітЯІМ, вихову­ють їх Г!ДНИМИ громадя­нами нашого СУСП!ЛЬСТВ'!.

В. КАРАЧАН, етудектка-практикавтка

КДУ.

ЗАОЩАДЖЕНИЙ МЕТАЛ

ХАРКІВ. Норму вида­чі металу с'Коротив меха­носкладальному цеху ви­робничий відділ заводу «Електроважмаш., хоча план випусну продукції у роБІтничого колективу лишився таким же. Тепер lIeTa.!JI вагою до десяти

Нlлограмtв виготовляють­ся тут т!льни З відходів. Нову технолог!ю розкрою

про'Кату впроваджено на

пропозицію народиих нон­тролерів - учаснинів операції «Бережливість •. т!лыни з початку року тут заощаджено понад

сімсот 'ІОНН чорних 1 ко­льорових металів. Цього досить, LЦоб виготовити більш як триста електро, двигунів.

(ТАРС).

У ФОКУСІ "КП"-РОБІТНИЧИЙ ГУРТОЖИТОК ють, що турбота про побу; тові умови робітників не входить у 'КОЛО ХхнІх обов' язків.

r

І" .,..Г ~"""~"''''''--'''''''''''"iiiJiiia) -~

У центрі уваги член!в мІського штабу .Номсо­мольського прожектора.

постійно перебувають не лише питання виробничої діяльності молодlжн и х трудових колек т и в і в. « ПроЖекторис'ІИ. нада­ють важливого значення

і органІзації вІдпочинну номсомольців ! молоді, ,!ібають про пол!nшення

роботи заклад!в торгівлі, громадського харчування,

побуту. Нещодавно члени шта­

бу провели рейд-перевір­ку умов проживання в

гуртожитках молодих ви­

роБНИЧНИКіВ заводу «Торг­маш. ! деревообробного комбінату. У ход! перевір­ки було виявлено чимало істотних не,zxол!ків, ,Так,

зокрема, в гуртожитку за­

воду торговельного маши­

нобудування побутові при­мІщення перебувають 'в антисанітарному станІ, а кухонне обладнання давно ПОТDебує ремонту. Те ж саме можна сказа­

ти І про гуртожиток дере­вообробного номбінату. Очеви~но, нерІвники цьо­ro пі~DРИЄМС'ЩІа :вважа..

Матеріали рейду бу; дуть висв!тлені з чергово­му випусну .Номсомоль­ського прожектора", про

наслІдки перевІрки «про­жектористи» повІдомлять адміністрації піДприємств~

Г. ПРОСАП1JУR, Інструктор міСЬККОМу ЛКСМУ.

______________________________ ~H~O~B~B ЖИТТЯ -------------------------------------------------8 оерпня 1919 року * з СТОр.і

ПІДСОБНЕ ГОСПОДАРСТВО -

ТУРБОТА ЗАГАЛЬНА • Подвійна

По-перше, цим caмlm полі,пшую умови розвитку картоплі, яка ще росте на городі, а по-друге, створю­ються нращі УМОВИ для живлення гарбузів. Обрі­заю на огудинні перш за все дрібніші відростки, що йдуть від Головиого

В И Г О Д а гону. Якщо побачу на ба­диллі одну чи д~i зав'яЗі плодів, обрізаю і ту части-

Ножен власник прн:са- ну огудиння, що тягнеть­Д~HoI ділянки прагне зіб- ся за зав'яззю. ЗрозуміЛо, рати Jl!комога вищий ВРО- що поживні речовини з жаЙ. І це зрозуміло. Нрім грунту тепер витрачають-' інших заходів, спрямова- ся лише на певну частину Вих на підвищення вро. рослини. Гарбузи від цьа­жайності різних сільгосп-· го ростуть швидко, ста­:культур, - скопування ють значно більших розмі­городу з осенІ, удобрення: рі.в, кращих сманових дlЛЯНС)l}( , добір кращих якостей. сортІв, - багато жителів От і зараз на моєму го­нашого села практикують родІ після рясних дощtв садіння на картопляни'і: буйно пішли в рі·ст усі го­діляиках кукурудзи, буря· родні рослини. Широке !Ків, гарбузів. Така прак- лИ'Стя гарбузів здорово orика себе цІлком випра!:!- прикриває картопляні ку­дозує. щі, а це може призвести Я в цій заМітці хотів до загнивання бульб. ОТ­

би розповісти про свій до- же саме час провести об­Сllід вирощування такої різування пагОНі'В на гар­цінно! харчово! культури, бузових гонах. Нористь як гарбузи. Гарбузову ка- буде подвійна. А урожай ШУ, певно, полюбляють буде гарний як нартоплt, всі. Це нарисна і смачна так і гарбузів. страва. Вирощую Іх я та- Гадаю, що мій досвід ІНим чином. стане внагоді багатьом

Відомо, що нартопля, жителям сІл, допоможе особливо раННіх та серед- піднести культуру госпо­ньостиглих сортів, визрl- дарювання на наших т:ри­ває раніше гарбузів, а во- садибних Діля,нках, які є ни в цей час або недозрі- значним резервом збіль­Лі, або й зовсім зелені. шення виробництва про­Щоб гарбузи добре вро- Д~KTiB х;арчування в на­дили, я практикую обрі- ШІЙ країні. зування огудиння гарбу- Г. ~ДBEДEHHO. зів раніше, ніж вонн до- в~ь-пеисіоиер. зрІють. с. ГОГОЛІВ. _________________ n. __ , ________________ _

ЩЕДРІ ДАРИ "СКІФА" Відмінну оцінну на

державних сортовипробу­ваннях дістала нова кор­мова культура 4скіФ., заПРОПОНОllана трудівни­нам;· села вченими Донець­кого ботанічного саду АН УРСР.

<СкіФ. - ону ль туре­на ботанінами місцева форма червоноt конюши­ни, знайдена в донецьких степах. Перші її уноси на промислових планта­

ціях, розміщених з ни­нішньо'і весни в 17 гос­подарствах області. дали від 110 до 250 центнерів

зелено'! маси з гектара. Невибагливий новосел, вирощуваний на богарі, виявився набагато вро­жайнішим, ніж усі сортн люцерни, що культивую­

ться в Донбасі на полив­них землях. У майбутньо­му <fскіФ. замінить знач­ну частину посіиів цієї культури і міцно займе своє місце в кормовому балансі області.

Врожайна новинка ре­комендована для всіє! по­СУШЛИВОї зони південного сходу України, інших ра­йонів країни, які терп­лять від нестачі вологи.

(Кор. РАТАУ).

Щодвннкк соціалістичного

змагання XMeJlЬHВЦЬHa оБJ!i8Cть.

Високопродуктнвним гос· подарством, зразковим

порядком сла.виться Ми­лочнотоварна ферма нол­госпу імені Леніна Старо­ностянтинівського району. Нращі доярки ферми Га­лина Бойчун, Натерин:> Судобицька, Галина Ян· ковська і Раїса НоліСнИJ< щодoбfJ.во надоюють від кожної норови ПО 16 і більше нілограмі'В МОЛОІО., а середньодобові надої по фермі становлять 12,4 кі­лограма молона на коро­

ву. Тваринники цього гос­подарст.ва вирощують та­

кож ллем1нних телиць для інших колгоспі'в. Очолює ЦЮ дільницю колишня до-

БІЛЬШЕ п'ятисот юна­нів і дівчат Броварщини трудлться зараз на збиран­ні зернових у господарст­

вах району. І кожного дня до штабу по проведенню соціалістичного змагання, що створений і діє при міськкомі ЛНСМУ, надхо­дять звістки про трудові

перемоги молодих kTBap­дійців п'ятирічки. ожне досягнення молодих меха­

нізаторів свідчить про вміле маневрування тех-

нікою, високу професійну майстерність, розуміння

відповідальності за долю врожаю.

ЯріНа, а нині зоотехнік но­муніст Надія Юріївна Ду­бова. На знімках: вгорІ

зоотехнік Н. Ю. Дубова: внизу - передові доярне:

(злtва направо) Г. І. Бой­чук, К К Судобицьиа. Г. І. Янковська і Р. Г. Но­лІсник йдуть на р060ТУ. Фото В. Степанеика. (Фотохронша РАТАУ).

}" ЛАБОРАТОРІЯХ ВЧЕНИХ

.САМОЛІКУВАННЯ» РОСЛИН

Цікаву особливість сільськогосподарсь к их культур - здатність усувати пошкодження

структури власними

силами дослідили киІвські вчені. 3 допо­могою радіобіологічних методів вони рознрили механізм <tсамоліну' вання. пшениці, куну­

рудзи, соняшнику.

У ході експеримен­тів удалося встанови­ти, щО нлітини рослин беруть участь у при­родному поділі. Певна Ух частина перебуває в запасі, являючи со­бою своєрідний енерге­тичний резерв. Але якщо нультуру, напри­

нл~~, сильно опроміни­ти 1 тнм самим пошно­дити багато її клітин, починають розмножу­

ватнся 4зарезервова­

ні •. Як довго рослини

здатні самозцілюва­тись і якою є будова їх власної 4амбулато­рН., поки що залишає­ться таємницею. Ії роз­криття допоможе се­

лекцІонерам виводити сорти сільськогоспо­дарських :культур не

тільки високоврожайні, а й: стійкі проти різ­них змін нлімату, дії шніДБиків.

Молоді працелюби В. Бобно, які довгий ча~ о~олюваJ1и трудове супеІН ництво жаткарів району~

Всі ці риси притаманні молодим русанівським ме­ханізаторам П. Онищенку і П. Віричу, яні з 'початку жнив Зібрали колоскові на площі 106 гектарів і намолотили 259 тонн зер­на. У районному соціалі­

стичному змаганні серед НОМСОМОЛЬСЬНО - молодіж­них екіпажів, члени яких працюють на комбайні СК5, номсомольці рад­госпу <tPycaHiBC ь кий. ідуть зараз на першому

місці. .

Те ж саме можна сна- Нещодавно хлопці закіН1 зати І про їхніх ровесників чилн: носити колоскові., з Богданівки Г. Музиру і 280 гектарів таю;й С. Плохоro, які з бунке- результат роБОти чле;IlВ ра свого с'тепового кораб- комсомольсько , МОЛОДІЖ, ля вже видали 200 тонн ного нолективу. добірного зерна. Інший молодий TpyдiB~

Взагалі, цьогор і ч н і ник з БогдаНівки О. Дя~ жнива у рuro.спі імені ченко на третє серп. Докучаєва назвали багато ня перевіз найбільше нових імен молодих меха- зерна - 410 тонн. Він на нізаторів, яitf:::':в цl_ДHг'i~~TOHH випереджає мо; домагаються відмінних ре- лодого гвардійця жнив ~ зультатів. Серед них - Плосного П. Нулинка. :комсомольці Ф. Бобно і Г. МИХАйЛЕНКО.

БЕСІДИ

АТЕІСТА АКТИВНО,НАСТУПДЛЬНО данчиків, де антивно ведуть науковсн атеУстнчну пропаганду. Для обслуго; вування віддалених сІл у районі створено два атеїстичні автоклуби. В Ух снладі - лентори, агітатори; атеУсти, група учасників художньоІ самодіЯЛЬ1l0сті, фільми на природни; чо-наукові і атеїстичні теми, набіР науково-популярної і художньої ате; їстичноІ літератури.

оу постановІ ЦК RПРС .Про .цаль­ше поліпшення ідеологічної, політи­

ко-виховно! роботи. в числі акту­альввх иазвано проблему посилення

атеістично'( пропаганди. В постан!)ві,

зокрема, говориться: .РозробитИ і здійснити конкретні заходн по посн­

ленню атеїстичного виховання. пїД-' вищити відповідальиіСТЬ комуиістів і комсомольців у боротьбі з релігій­

ннми забобонами ••

Релігійні забобони не існують самі по с~бі, ізольовано. Вони тісно зв'я­аані з пережитками минулого: з при­!lатковласницькою психологією, на­ціоналістичними пересудами, з за­Jшшками старого укладу в сімейно­побутових відносинах, з культурною !Відсталістю деяких верств 1 груп на­селення.

Атеїстичні погляди 1 перекенання до людини приходять далеко не зра­зу. Вони формуються потроху, дов­го, часом болісно. І чим різноманіт­Ніші, активніші форми й методи ро­'боти з віруючимн людьми, тим швид­

ше вони переборюють релігійні забо­бони.

Єдність і взаємодія haykobo-атеІс­тичного виховання з іншими напря­мами виховної діЛльнос1'l - необхід­на умова ефективності боротьби з релігією, формування науково-мате­ріалістичного світогляду.

Багато партійних організацій' на­громадили в цій галузі чималий до­свід. Наприклад, у багатьох трудо­вих колективах Литви частина агіта­торів, політінформаторів, лекторів­атеїстів спеціалізується на питаннях ~;оралі і атеїзму, Ді проблеми вони

вивчають у системі політично'! осві­ти, в народних університетах. У під­готовці надрів лекторів, пропагандис­тів і агітаторів головна увага звер­тається на доказову, дохідлнву кри­тику релігійних догм, на 'іх антигу­манність. У той же час пропагандис­тів і агітаторів учать глибоко роз­кривати зміст комуністичної моралі, її життєствердну творчу силу.

За місцем проживання, в палацах культури, клубах, школах республі­ки читаються лекцП про проблеми наукового атеїзму, організуються зу­стрічі з ученими, педагогами, психо­

логами, медичними працівнинами. Великим успІхом користvюТh('Я ('1-мейні вечори, вечори заручених, СЯНЩО вам за 30».

РелігІя в нашІ дн! не така вже безневинна і аж ніяк 4не дихає на ладан», як дехто вважає .. Тому при­миренсьне ставлення частини кому­

НісТів, партійного активу до релt­гійних пережитків нетерпиме. Не дає користі й думна, що сьогодні вестн ідейну боротьбу з релігією можна без серйозної ідеологічної підготов, ки, мовляв, було б бажання. Але одного бажання мало. Треба глибоно знати релігійні прояви. їх конкретні особливості, не наражатися на <.tf()­стрі КУТИ., які часом обеззброюють атеїста. знати тонкощі сучасної ре"1і­г!йної ідеології, її модернізацію.

Це добре розуміють. наприклад, багато атеїстів Дагестану. Об ном партії, райкоми, первинні парторга­нізації розробили і втілюють у жит­тя плани haykobo-атеУстичного вихо­вання з урахуванням усіх національ­них і соціально-демографічних особ­ливостей різних груп населення. Причому вміло враховують специфі­ку реЛlГ1йних напрямІв, ДІяльнІсть

ідеологічних установ та організацій, засобів масової інформації, які ве­дуть науково-атеїстичну пропаганду, координує. громадська рада по атеїс­тичній роботі, створена при відділі пропаганди і агітації обкому naptiї.

Основне мІсце в планах займає роз­робка і пропаганда питань співвідно­шення релігійного і національного, розкриття негативної ролі релігіУ в історичній долі народів Дагестану, неспроможність спроб духовенства зобразити релігію як охоронницю на­ціональної самобутності.

Релігійні ритуали живучі, і голов­ним чином тому, що вони зв'язані з побутом людей. з багатьма тради­ціями І звичнами. І перемогти їх можна тільни тією ж зброєю, тобто ШИр0 ним впровадженням у життя

нових ритуалів, свят і обрядіВ. Дуже добре, ЩО у нас їх з'явилося чимало.

Скажімо, у міських. районних будин­ках нультури, у багатьох сільських к.'тубах проходять урочиста реєстра­ція новонароджених. вручення пас­порта на вечорах <tMos повноліття'> або «Я - громадянин Радянського Союзу,>, вечори молодих сімей. А взяти проводи російської зими, зу­стрічі весни, свята врожаю. Вони проводяться майже повсюдно.

у ряді районів РРФСР, України, Білорусії, Назахстану великого по­ширення н~брали літні віднриті май­данчини , де організуються масові атеїстичні заходи, діють клуби для людей похилого віну, клуби для жі­нон «Росинна», «Ромашка», моло­діжні клуби за інтересами «Проме­тей», «Факе.1», «СХіД», «Супутнин •. У самому лише Новозибновсьному

районі Брянської області налічуєть­ся близько 40 літніх віltкритих май~

Такі нлуби, свята, обряди є ефек.; тивним засобом відвернення людей вІд релігійних ритуалів, служать утвердженню в нашому житті· висо; них моральних ідеалів.

Великі можливості для пропаганди наукового атеїзму, виховання атеїс, тичноУ переконаності має система партійної і комсомольської полі тич, но! освіти. В Вілорусії, наприкла,;', у системі політичної освіти основи наукового атеїзму вивчають понад 44 тисяч! слухачів. Теоретичне на, вчання тісно поєднується з прищеп­ленням навичок ведення атеїстичноІ пропаганди.

Предметом особливо! турботи парт., організацій повинно стати атеїстичне виховання школярів, формування у дітей, підліткіи, молоді твердих на, уково-атеїстичних поглядІв і перено­нань, захист Ух від впливу релігії. у багатьох школах створено теоре. тичні семінари по науковому атеїз­му, гуртки <юний aTeїCT~, органі. зуються вечори запитань і відпові,

дей, диспути, к!ноперегляди на ате. їстичні теми.

РелігіЯ була 1 залишається нашим серйозним ідеологі чним противни­ком. Боротися з нею успІшно можна тільки при умові повсякденної учас, ті всіх комуністів в атеїстичній ро­боті, при різноманітності форм і за­собів. глибокому знанні предмета боЙови.тОСТі і наполегливості партій~ них і громадських організацій.

Б. КОНОВАЛОВ, каВіИіа! ф~JОС~фСЬ:КИХ науЖh.

4 стор. * 8 серпн~ 1979 року н О В! Ж НТТ Я

Яхтсмени на тренуванні

ПОСТ ЗДОРОВ'Я -----

ЗАСТЕРЕГТИСЯ ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ

Водна станція заводу .:Заnоріжcrаль» - улюблене

яісце відпочинку молодих металургів. Близько тисячі чоловік займається тут спортом.

На знімку: яхтсмени заводу "Запоріжсталь» на тренуванні.

Фото О. Красовського.

(Фотохрокіка РАТАУ). ... ..

ТУ,1яремlя - це тяжке Інфекційне захворювання. У природІ збудники туля­ремП знаходяться в орга­нізмі хворих тварин ІКР0-вососних членистоногих.

особли'Во клІщІв. Воv.и І є основними переносникам;.!

захворювання.

ТуляремІйнІ бактер'У стійкі в умовах навколиш­нього середовища, у воді вони зберІгаються до трьох мІсяц!в, харчови.'< продуктах, молоцІ - до

8 днІв, в замороженому м'ясІ - до 93, зернІ -до 133 днІв. Людина дуже сп.риятли·

ва до захворювання на ту­

ляремІю. У л:тн!'й' перlО.1 зараження ВlдбуваЄТЬСIІ

через укуси кліщІв, комн.­рів під час збирання сІна. купання, риболовлІ.

В залеж,ностl вІд MICUJJ проникнення в органІзм збудника туляреміУ, вИНJl­кає та чи Інша форма за­хворювання. Якщо воно відбулося через слизовІ оболонки очей, то у хво­рого з'являється припу­хання повік, згодом нагни­вання. Людина вІдчуває БІль І жар в очах. ЗБIЛl­шуються залози БІля

ушей. При зараженні через рот захворювання

на ту ляр.емlю проявляєть­ся У виглядІ ангіни з рІа­ким зБІльшенням підще­лепних І шийних лімфа­тичних вузлів, а також за­палеННiJМ шлунково-киш­

кового тракту.

Якщо збудник потрап­ляє через дихальнІ шляхи. то захворювання протlКdЄ у виглядІ запалення ле­

гень. Дуже часто така форма туляремії 1!агадує затяжний грип. Захворю­вання в середньому nuo­довжується до трьох-чо­

тирьох тижнІв, Інколи тя·гнеться до року.

НадІйними методами боротьби з туляремІєю є профІлактичнІ щеплення . За вказІвкою медичних праДІвникІв, щеплеНRJ1 проти туляремlІ роблять­ся населенню вІд 7 до во рокІв, IІке проживає на тг­риторlї епІзоотичнІй І умовно епl;юотичнІй !то тvляремії. Важливим ме­тодt>М боротьби з захв,)­рюванн"м є знищення ми­

шовидних гризунів ІКР0-вососних комах.

О. ЛИТВИНЕНКО, JI1kap-епlдемlо.1JОГ.

БЕСІДА

НА МІЖНАРОДНІ

ТЕМИ по ПРОКЛАДЕНОМУШЛЯХУ Оглядаючись на шлях,

поойдений Європою за чо­'іири роки після lсториq­ного ХеЛЬСІНКСЬКОГО фору­му, можна з повною п:д­став ою сказати: на нашо­

му континентІ вІдбулися значнІ зміни І зміни ці 8 основному були позитив­ними. Загальноєвропейсь­·ка нарада з питань безпе­~и І сПІвроБІтництва спрняла поліпшенню полІ­тичного нлімату.

На новий рІвень пІдня­то економічне сП1ВРQ.снт­ництво між європейсь!{й~ Ми державами. ВОНО H~ буває нових рис, нового харантеру, можливого

ТіЛЬКИ в умо,вах розрядки

міжнародної напружено'.:­ті, поглиблення взаємно­го довір'я. Угоди уклада­ються тепер не на роки, а на десятиріччя вперед Із ФРН, наприклад, СРСР уклав економІЧНУ угоду на перІод до 2003 рокуІ.

Широких масштабів на­був культурний обмін.

Словом, У цих галузях ва минулІ рони подІІ ІІа європейському континен­тІ розвивалися п!д ВПД;.!­

вом пІдсумкІв наради 8 ХельсІНКІ, пІд ВПДИВОМ

вироблених нею принци­

пів' І зафІксованих У за­НЛЮЧнОМУ актІ домовле­ностей, без яких сьогоднІ важко уявити соБІ жиня

НА ГОЛУБИХ [КРАНАХ

п'ятниця, 10 СЕРПНЯ ПРОГРАМД Щ'

взаємовІдносини в Єв­ропі.

Час ПОВНІСтю пlдтвер­ди. усю справедливkть

слів, сказаних при пlдп;.;­саннІ Занлючного акта Леонідом ІллІчем Бryеж-нєвим: «Виграли всІ: країни Сходу І Заходу, народи соцlалlстнчннх І капlталістичннх держав­учасниць союзІв І нrйr­ральних. малих І велиних.

Це - виrраш усІх, кому дорогІ мнр 1 безпека на нащlй планетІ •.

БезумОilНQ. чимала З1-слуга ХельсІнкського сЬІ,­ру му І в тому. ЩО в Єа­ропі продовжує пануваr :~ мир, що Ідеї мирного спіВІснування иабуваюrь дедалІ більшого поши­рення І популярнОСТІ. Але було б неправильно І Hrt­вІть небезпечно. соворя­чи про позитивнІ зрушен­

ня в ЄвропІ пІсля Хель­сІнкІ, закривати очІ Н1 той надзвичайно ваЖЛlI­вИЙ факт, що У справІ воєнно! розрядки пози­

тивннх зрушень дуже Мl­

ло.

Однак ми можемо з повною підставою сказа­ти. що це аж н!як не LИ­на соцІалІстичних країн. ПРОТЯГОМ. усІх чотирьох років. що минули пIСJ1~ наради в ХельсІнкІ, Ра­дянський Союз та ІншІ соцІалістичнІ держави в;{-

сунули багато важливих іНіЦIа-тнв, щоб доnоSниrіі політичну розрядку роз­рядною ВОЄННОЮ. ' Серед них - пРопозицlIпро укладення МІж держава· мн - учасницями загаЛі>­

ноєвроп.еЙськоІ наради до­говору про · незастосуван­

ня першими як 'ядерно'!,

тан І звичайноl збро' один проти одного, пр()

нерозширення військовv­полІтичних угрУnO&8МЬ І союзІв, якІ протистояrn ОДИ!j одному 1If:,ponl, про обмеження масштабі. вll1-СБКОВИХ навчань ' Ta6aгaT~ lнших.

Добру волю, прагнен-ня досягти кон,кретних ре­ЗУЛЬ1атІв незмІнІЮ ' вияв­ляють соЦІалІстичнІ кра!­ни на переговорах у ВІд­ні про взаємне снорочен­ня збройних сил І' озбр.()о єнь У ЦентральнІй Євро­пІ. , З

жалем доводиться,

однак, констатувати, що

цІ та багато іНШих кон· кретних І КОНСТРУКТИВІ!ИХ пропозmЩ! соцІаЛІстичних країн не були прийнягl державами НАТО. А прп­чина полягає 8 тому, ЩІ)

всІ ці пропозиціУ супере­чать довгостроковІ!! про­грамІ нарощування озбро­єнь. яку розробив у мин"­лому рОцІ блок НАТО. ~a цІєю програмою вlЙсько­во-промнсловl номпленс!{

15.40 Т~лефlльм «Флlпп~рs. І CTYД~HTCЬKOMY клуБІ n~al~-серІя. ського З00ветсрииарного Ін-

16.30 DСt:союзна ХУДОЖНSI вистаа.. ституту •• ка. присвячена 50'рlччlO 1305 .РlзноколlрнІ галсту"иs. Магнlтогорс/,ка. 16.10 Д~ .. дlтєА. «Сонеч"оs.

:~::::: ~~:c~~OaHTi москвнчl. 16.30 .РІ. четвертнА. ударннlІ>. 18.30 Весе ... 1 нотки. В передачІ бере. учаСІЬ пеіІ'

шмl! с.кретар Первомаllсь· 18.45 .Сьогодні у calTIs. кого раllкпму КомпартІТ У •• 19.00 Соціалістичниll спосІб жит' раїни І . Ф. Калантаl!. (Хар·

ТА І добробут народу . ПрuU· кlаська область). .nемн палнвно-енерrетиqного .

8.00 «Час'. балансу краТни. nepeJIaqa С', 17.25 КонцертииА ,ал «Друж· 8.40 ГlмнаСТИlа. 19.50 ТелефІльм «СІль землІ>. ба>. СимфонІчннА оркестр

передбачають РОЗМ!СТИТR в ЄврОПІ !!еличезну кідь­кІсть найновІшої зброї, рровести широку воєнну

модернізацІЮ . . Поряд з Інтересами во­

єни их монополІй на пози­цІю захІдних держа!! справляють вплив І по­

рОЧНІ воєнно-поліТИЧI:lI концепцlУ. В той час, як СОЦlалlcтнчнl держави в IH~epecax забезпечення миру пропонують курс на

обмеження роззброєнь, 1х

поступове СКОРО.че/!JiIJ І кІ­нець КІнцем усунення B'J­Єllноrо фактора з мІжна­родної полlт~ки. капІта­ліСтИчнІ держави як пе­редумову збеР"!К~Il!fЯ ми­ру проголошують иаро­

щування воєнного потен­

Ціалу так званого срівно­вагу страху.. Ось чому «буксують. переговори у ВіднІ, вІдкидаються "'11-ролюбнІ пропозицlJ сОЦІа­лістичних краІн. Однзн така полІтика захІдних держав, явно суперечить

ХельсІнкським ДОМОв.1С­ностям, воЛІ народІв єв­ропейських краУн, ' якІ ви· магають дальшого просу­

вання по прокладеному в ХельсінкІ шляху розряд­КИ розвитку СПівробlТНИ· цтва. припинення гонки

озброєння.

В. ГОНЧАРОВ. (ТАРС).

. "н>. 'серIА. По .акІнченнІ - НОВИНИ.

ПРОГРдМд нд О~ЛдСТЬ 18.40 док. фІльм «ПожежІ І .. ю·

АН_.

19.00 .Клуб кfноподорожеll>. 20,00 ВечІрня казк •. 20.15 Кубок Є8РОПИ 3 стри/ікlа у

80ДУ . ЧоловІки . Румунія. 20.55 «киrв - місто мп.>. 21.40 Тrлефlльм «Ті. що IІдуть

за обріll>. І І 2 серіТ.

9.05 ЗустрІч юнкорІа телест~- 3 серІ". Вlрмєнсь"о' РСР. діТ «Орляs Із заслужениl\t 21.00 .Час>. 18.rs «Обережно, ал"оголlзмs. Реn8КТОР

НАБЛИЖАЄТЬСЯ час 81дкриття полювання на до­

зволену для В'lдстрlлу водо­плавну І болотну місцеву та перелІтну птицю. У наказі по ИиІвс.ьк1й

обласнІй радІ УкраУЕсь­кого товариства мнслив­

цlв та рибалок установ­лено, щ~ початок полю-

ДО УВАГИ МИСЛИВЦІВ

В:дкривається с в 3 О Н

полювання вання в усІх господарст­вах І дlЛЬНИцях первин­них мисливсьних КО,1екти­

вІв (за виключенням вІд­творюваних дільниць при­міських зон та Інших мІсць, У яких полювання заборонено) почипаЄТЬСJl 11 сеРПИJl 1979 рону о 18 годинІ І закінчуєть­СJl 25 листопада 1979 року.

Полювання у мислив­ських господарствах­

Иийлівському, РжищІвсь­кому та Переяслав-Хмель­ницькому вІдкриваЄТhСЯ

вранці 25 серпня 1979 року.

Встановлено також єди­нІ для всіх районІв об­ластІ днІ полювання: су-

, .

бота, неділя та середlt За один день полюванн. дозволяється вlдстрlлюва­ти не БІльше шести качок І лисух, не біл~ше десята куликІв.

Відстріл гусей Д03во-ляється з 6 жовтня 1979 року, норма вІдстрілу­одна гуска за день на oд~

ного мисливця.

СлІд також знати, що полювання дозволяється

лише членам товариства

мисливців І рибалок по відстрlлювальни~ кар". ках. Необхідно мати при соБІ мисливський квитоК з відміткою про здачу

мисливського мінІмуму. сплату членських BHec~

кІв за 1980 рІк, а також посвідчення вІддІлу внут .. рlшнlх справ на право

зберІгання І носІння мис .. ливськоІ рушницІ з Blд~ мІткою про перереєстра1

цlю. Єгерям райради УТМР;

головам первинних мис~

ливських колективІв, грО1 мадським єгерям І Ч.'1еоі нам народних доБровlлы них дружин потрІбно вес· ти рІшучу боротьбу з бра~ коньєрами.

мисливцlІ правил

етики та

ТоваришІ Дотримуйтеся мисливської правил

зброєю. користування

Г. ГОРОХОВ, голова райради УТ!\1Р.

• БРО""А~СЬКОМУ мІському ІнформацІйно­

бчисдювальному центру ОТРІБНІ НА РОБОТУ:

оператори, lнженери-математики-програ мІс т а ЕВМ, водії.

АдмІНІстрацІя.

ПРОМКО~lбінату Броварської раlkпоживспlлки ПОТ Р І Б Н І:

ком:рник, роБІтнини ВІДкормлювального пункту. прибиральницІ.

За довідками звертатися на адресу: вул. Богун. ського, 22. Телефон 19-3-55.

АдмІнІстрацlJl.

З метою кращого обслуговування броварчан пром. товарами дитячого асортименту 11 серпня о 8 ГОil. ранку універмаг Бровврсьного змішторгу

ПРОВОДИТЬ ЯРМАРОК, присвя'чений Міжнародному року дитини.

ШановнІ покупціl Просимо відвідати ярмарок. Tj·T ви зможете придбати потрібнІ товари ДО нового на., чального рону.

Наша адреса: м. Бровари, вул. ГагарІна. 16. Днрекція.

ГоспрозрахунковіЙ будІвельно-монтажній дІльницІ тресту проми{;лових підприємств Укоопспілки

ПОТРІБНІ НА ПОСТІИНУ РОБОТУ: майстер иавантажувально,розвантажувальних ро. БІт, бухгалтер матеріального вІддІлу.

Іхати автобусом Ng 121, N2 3 до зупинки завод сТоргмаш~. АдміністрацІя дільницІ містнться в lа. женерному корпусІ заводу торговельного машинобу'1 дування.

АдмІнІстрацІJl.

Броварський Будинок культури ПРО1ЮДИТЬ НАБІР УЧНІВ

.. на курси крою і шнття та иа курси машинопис,",

За ДОВідками звертатися в Будинок культури ПО вул. ИНЇВСЬКlЙ, М 235.

АдмІRІстрацlя.

Броварському заводу пластмас ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ НА ПОСТІПНУ РОБОТУ:

токарІ, електрослюсарІ, слюсарl-ремонтннки, Пр64 сувальники, учнІ пресувальиикlв, ливарннки, учні ливарНИКІВ, муляри, бетонярІ, малярІ, сантехнІки • штукатури, учнІ машинІстІв екструдерІв, водІІ.

Середня зарпла1 а по заводу - 155 крб. Оплата відрядна. Одинаки забезпечуються гуртожитном ,

Адреса заводу: промвузол, завод пластмас. вІ40j дІл кадрІв.

АдмlністрацlJl.

Броварському райвузлу зв'язку ПОТРІБНІ НА ПОСТІПНУ РОБОТ)':

телеграфІст, л.нстоношl. Одинаки забезпечуються гуртожитком.

будlаєльником УРСР І. Є. 21.35 .Голос зємлl.. КонпеРI 18.З" Д .... 01 "".т. .Друзl Тьоми Є. Н. ФЕДИН. ганюченlком. СІ І 2 дл" КОСМОН8атlв. V переРlOі откри,.ІН8 S • ______________________ -_"

9.35 Телеф льм « ЛЬ земл s. «СьогоднІ у саlтl>, . 19.ГО «ДКlуа ... ьна •• MepaS .

АдмінІстрацІя.

серІя. ПРОГРдМд УТ 19.ЗО Естрадно-снмфонічнl таОРIІ Колектна pemohtho-механlЧIlОГО зааОJlУ висловлю. гли 10.40 .Художня творчІсть мІль. 10.00 Новинн. Ігоря Шамо. боке спІвчуття головному ІнженеровІ підп"и'МГТВ' В. Р. В СПРАВАХ ОБ'ЯВ

IIOHI8S. По закІнченнІ - но- 10.15 Гра. лауреа, мІЖН~РОJlНН' 20.15 до •. фільм «Ритми спо"- PnllHf .. v 1 приводу тяжк01 атрати - передчасно! смеРl1 дзван ІТЬ внни. конкурсІв д. ВИНПКУРО8 тр. Аого бат~ка

14.ЗО Новинн. (скрипка). 20.45 .На добранІч. дlти!s . КОТ О 8 Д ДО РЕДАИЦІТ 14.50 «В~ликиll AecaHTs. До •. 10.4.> Фільм .Єралашниll peAcs. 21.00 .Час>. Романа ДМНlровича.

телефІльм. 12.05 .Дл. вас І про .8CS. )' 21.35 Телtфlльм «Важ,,1 по.ер- ПО ТЕЛЕФОНу 19-3-18.

i~-=-::O-;:;;~:'--~::-S=; ~;;;:::--"I" "'H~;;: :1l-;~;--1--~E;()::-:::;O;'-~;;8;7.:;;C:;:·;;:;:n;'-.:';:-:~7~ • ----##'0#'--1 . КоммунистическоА партии УкраинЬІ . f'&JЮ.ІІСК8nt R p.A<J .... or. 2.').'\1)21). .I.ІІповlJlаль <ого секретаря: .'.ІІдlлу сІльська,.. ГОСІlО.ІІ8р,·тва . коресп"н- 1 ГазеТІ .ИХ8.11И'"

Совето. НОРО.llНЬІ" .ІІ"путатоа Киевс"оА 8бла~lИ. м БРОВАРИ. деіТІ "Ісцевого РІДІО".ОВЛЄНН. - 19·3·18; вІддІлІ, промисловостІ, , вlвтоJЮК. ее:>@4У. Газета ВblХОдИt 8а украинском .Зblке. аул. КиТае"к.. 164. масовоl раlloти. фотокореспондента - 19· ... 67. п'Я1НИUЮ І субо17,

Друк ви\:окиА. Обс.яr 2 полоси формату А2. ,...;. r:СчС""оС'4" "".~~~ ... .:r-~~"'''' - .... ". .. c.p ...... .:-... ~. " ,1-1 . • 1':--""""""""6" , # .. ~ .... ,~.c-~"'oO"oC>"":-I'~':- -..:>"."".,##~...,. ...... .,........~.......,. .. ~_

Tp~~',~ І';IМ4 n!\I'ІЦ'tlrм<я ~1'''''~I' .. a Ч'МЇRс"ornr" nl'l~""I'~.~rtm. " ~n!\~'яilУ .",~;'Ч",тТТR · nomr"."'IT І КНИЖК(')lІnі 'Ю!lrі1'lm. вvл. Кмівськ!. 154. Заl'v\'. 45()::І- 1 1 ~::ЮО.'"