ЗаконВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

обов’яЗокiРЕСоЦІаЛІЗаЦІя

Питання забезПечення вихованців ПасПортами громадянина України У ПрилУцькій виховній колонії є актУальним, томУ керівництво Установи Приділяє йомУ значнУ УвагУ. У цьомУ наПрямі триває робота щодо Поновлення особистісних докУментів вихованців: свідоцтв Про народження, ідентифікаційних номерів, ПасПортів.

Всього від початку року пас-порт громадянина України

в установі отримав тридцять один вихованець, з яких: двадцятьом п’ятьом – документ видано вперше, ще п’ятеро отримали замість втра-чених та один вихованець отримав паспорт у зв’язку з обміном. Всього із 75 вихованців установи паспорт мають 69 осіб.

На початку листопада четверо вихованців отримали паспорт гро-мадянина України вперше. Вручен-ня відбулося за участю начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур Юлії Галіч та старшого інспектора з питань підготовки до звільнення Л. Грабини.

Вручаючи паспорти громадя-нина України, Юлія Галіч привітала

присутніх та підкреслила важли-вість цього документа, оскільки ви-хованці зможуть у повсякденному житті вирішувати низку важливих питань: пошук роботи, отримання соціальних послуг, комунально-по-бутового влаштування та найголов-ніше – якнайшвидше адаптуватися у суспільстві після звільнення.

наш кор.

ЩЕ ОДИН КРОК ДО ЗВІЛЬНЕННЯ

13 листопада 2015 рокуп’ятниця

№ 46 (3244)

2 листопад 2015 року № 46обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

НА ПУЛЬСІ

оФІЦІЙно

кабІнЕТ МІнІСТРІв УкРаЇнИРОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 7 жовтня 2015 р. № 1066-ркиїв

ДЕЯКІ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ

ПОКАРАНЬ ТА СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРІВ

Передплатний індекс 23102

04050, м.Київ-50, вул. Мельникова, 81.Редакція газети “Закон і обов’язок”

Талон-замовленняПросимо прийняти передплату на газету

“Закон і обов’язок”: від працівників на перше півріччя 2016 року

в кількості ________ примірників;

від засуджених на перше півріччя 2016 рокув кількості ________ примірників.

Газету просимо надсилати за адресою: ________________

________________________________________________

_______________________________________________Сума ____________ перерахована на рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р № 31251201201887 в ГУДкСУ в м.києві, код банку 820019,

ЄДРПоУ 08565003

Доручення (авізо) №_____ від “___”________201__ року.

начальник установи ______________________________

Головний бухгалтер _______________________________

М.П.

(повна поштова адреса та індекс відправника)

(6 міс.)

(6 міс.)

ПЕРЕДПЛаТа – 2016

У номінації “Кращий молодший інспек-

тор відділу режиму і охорони слідчого ізолятора” перемогу здобули: Володимир Обрізан, молодший інспектор відділу режиму і охорони Харківської установи виконання покарань №27; Михайло Лецин, молод-ший інспектор відділу режиму і охорони Івано-Франківської установи виконання покарань №12; Одарка Петращук, молод-ший інспектор відділу режиму і

охорони Чернівецької установи виконання покарань №33.

У номінації “Кращий стар-ший по корпусному відділенню слідчого ізолятора” призові місця вибороли: Олександр За-ніздра, старший по корпусному відділенню відділу режиму і охорони Кіровоградської уста-нови виконання покарань №14; Анатолій Барчук, старший по корпусному відділенню відділу режиму і охорони Рівненського слідчого ізолятора; Олексій

Скляр, старший по корпусно-му відділенню відділу режиму і охорони Дніпропетровської установи виконання покарань №4.

Переможців конкурсу при-вітав Голова ДПтС України Володимир Палагнюк та вручив їм дипломи I, II та III ступенів. За участь та перемогу в конкурсі вказані особи також були за-охочені преміями.

катерина ДЕнИСЮкФото валерії кИЛИМовоЇ

голова дПтс України володимир Палагнюк Під час аПаратної наради нагородив диПломами Переможців конкУрсУ “кращий за Професійною майстерністю Працівник державної кримінально-виконавчої слУжби України” в номінаціях “кращий молодший інсПектор відділУ режимУ і охорони слідчого ізолятора” та “кращий старший По корПУсномУ відділенню слідчого ізолятора”.

конкУРС

ВИЗНАЧЕНО КРАЩИХ

З метою приведення умов три-мання осіб, узятих під варту, та осіб, які відбувають покарання, у відпо-відність з вимогами Європейських пенітенціарних правил, враховуючи висновки та рекомендації Європей-ського комітету по запобіганню тор-турам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню і наголошуючи на необ-хідності дотримання вимог безпеки та дисципліни під час поводження з ув’язненими з одночасним забезпе-ченням створення умов їх тримання, які не порушують гідність людини та надають ув’язненим можливість займатися змістовною діяльністю, а також недопущення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що конста-туються у рішеннях Європейського суду з прав людини:

1. Погодитись з пропозицією Державної пенітенціарної служби щодо ліквідації Чернівецької устано-ви виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби в Чернівецькій області (№33) у зв’язку з аварійним станом будівель і споруд, у яких розміщена зазначена устано-ва, та її розташуванням у безпосеред-ній близькості до історичного центру м. Чернівців, об’єктів, що належать до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та навчальних закладів.

Державній пенітенціарній служ-бі відповідно до законодавства роз-робити та затвердити план заходів з ліквідації Чернівецької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби в Чернівецькій області (№33).

2. Міністерству юстиції у дво-місячний строк (на першому етапі реформування) внести пропозиції

щодо доцільності перенесення за межі мм. Києва, Львова, Одеси і Хмельницького слідчих ізоляторів та установ виконання покарань Державної пенітенціарної служби.

3. Міністерству юстиції разом з Міністерством економічного роз-витку і торгівлі та Міністерством фінансів з урахуванням ініціатив (у разі наявності) органів місцевого са-моврядування у тримісячний строк внести пропозиції щодо шляхів та джерел фінансування будівництва сучасних європейських слідчих ізоляторів та установ виконання по-карань, зокрема шляхом проведення відкритих конкурсів із залучення приватних партнерів у рамках реа-лізації засад державно-приватного партнерства відповідно до Закону України “Про державно-приватне партнерство” із застосуванням принципів прозорості, об’єктивності та недискримінаційності.

4. Міністерству юстиції, Дер-жавній пенітенціарній службі, Дер-жавній службі з питань геодезії, кар-тографії та кадастру разом з облас-ними державними адміністраціями опрацювати питання щодо пошуку земельних ділянок для будівництва сучасних слідчих ізоляторів та уста-нов виконання покарань Державної пенітенціарної служби.

5. Міністерству юстиції та Мі-ністерству внутрішніх справ забез-печити реалізацію пункту 1 цього розпорядження в межах затвердже-них для них бюджетних призначень на відповідний рік.

Прем’єр-міністр України арсеній яЦЕнЮк

опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”

4 листопада 2015 р.

В рамках Школи підготовки до звільнення вихідними

днями вихованці Кременчуць-кої виховної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області роз-робляли стратегію своєї поведінки після звільнення з колонії.

Із підлітками вкотре визначи-ли роль громадських та державних

організацій в адаптації до життя на волі громадян, які звільнились з установи виконання покарань. Роз’яснили обсяг забезпечення громадян психологічними, юри-дичними, соціально-економічни-ми та інформаційними послугами на волі.

Хлопці спільно схематично зобразили стратегію власної по-

ведінки, визначили пріоритети та намалювали покрокові дії. Разом із фахівцями колонії юнаки обговорили ті можливі складні життєві ситуації, з якими можуть стикнутися після розв’язання та ряд аспектів їх вирішення за учас-тю представників громадських та державних організацій.

Марина якУбовИЧ

ПІДГОТОВКА ДО ЗВІЛЬНЕННЯРЕСоЦІаЛІЗаЦІя

листопад 2015 року № 46 3обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

АКЦЕНТИ

Європейську делегацію пред-ставляли головний експерт

Проекту ЄС національний експерт пані Ірина Жаронкіна та спеціаліст Депар-таменту технічного забезпечення та комунікацій Служби пробації графства Мерсісайд (Великобританія), експерт Проекту ЄС пан Пітер Мюррей.

Під час розмови учасники заходу обговорювали питання з попередньої оцінки наявних в Україні ресурсів для побудови горизонтально-вертикальної комп’ютеризованої комунікаційної мережі обміну інформацією між під-розділами пробації в Україні та ство-

рення бази даних обліку і ведення справ суб’єктів пробації.

Українська сторона поінфор-мувала експертів Проекту ЄС про перелік потрібних функцій для комп’ютеризованих робочих місць пер-соналу пробації щодо обліку і ведення справ суб’єктів пробації з урахуванням Закону України “Про пробацію”, озна-йомили з національними вимогами до підготовки попереднього проекту Тех-нічного завдання на виконання робіт із зазначеного вище питання.

Нагадуємо, що у рамках проекту Європейського Союзу “Підтримка

реформ у сфері юстиції в Україні” з лютого 2015 року триває робота щодо сприяння Євросоюзом у впровадженні в Україні Закону України “Про про-бацію”. Цей закон був прийнятий Верховною Радою 5 лютого 2015 року. У зв’язку з цим виникла потреба у за-лученні європейських експертів для підготовки нормативно-правових, ор-ганізаційно-розпорядчих і методичних документів, що регламентують і спри-яють реалізації положень зазначеного вище законодавства.

владислав кЛИШаФото валерії кИЛИМовоЇ

ПІДТРИМКА РЕФОРМ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ

цими днями Представники харківського інститУтУ соціальних досліджень, дитячого фондУ оон (юнісеф) в Україні, генеральної ПрокУратУри України та начальники виховних колоній Пенітенціарної слУжби здійснили візит до ковельської виховної колонії для вивчення ситУації щодо дотримання Прав неПовнолітніх в Установах виконання Покарань.

Групу учасників тренінгу супроводжували начальник управління соціально-психологічної роботи з за-

судженими ДПтС України Ігор Андрушко, від управління ДПтС України у Волинській області – начальник управ-ління Олександр Герасимчук та заступник начальника управління Юрій Безушкевич.

Начальник Ковельської виховної колонії Іван Абрам-чук розповів про умови тримання засуджених, поінфор-мував про вжиті заходи щодо виконання рекомендацій за результатами попередніх візитів моніторингової групи Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, показав ви-

робничу майстерню, профтехучилище, загальноосвітню школу, медичну частину, клуб, їдальню, відділення СПС, кімнату психоемоційного розвантаження, дільницю со-ціальної адаптації.

Після цього відбулося підбиття підсумків тренінгу, об-говорено враження від візиту до колонії, учасники вислови-ли свої пропозиції та рекомендації щодо покращення стану дотримання прав дітей і наголосили на тому, що подібні заходи є надзвичайно важливими, оскільки тільки спіль-ними зусиллями можна досягнути найкращого результату.

наталія СУСЬ

оФІЦІЙно

ЗМІнИ До ПоРяДкУ ПоДання МаТЕРІаЛІв За кЛоПоТанняМИ

ЗаСУДЖЕнИХ ПРо ПоМИЛУвання

Відповідно до підпункту 21 пункту 4 По-ложення про Державну пенітенціарну службу України та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного за-конодавства затверджено Зміни до Порядку подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями засуджених про помилування та виконання указів Президента України про помилування…

МІнІСТЕРСТво ЮСТИЦІЇ УкРаЇнИ

накаЗ03 листопада 2015 року м. Київ № 2200/5

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України“04” листопада 2015 р.за № 1358/27803

Про затвердження Змін доПорядку подання доадміністрації ПрезидентаУкраїни матеріалів заклопотаннями засудженихпро помилування тавиконання указівПрезидента України пропомилування

Відповідно до підпункту 21 пункту 4 По-ложення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 225, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства.

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Зміни до Порядку подання

до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями засуджених про помилування та виконання указів Президента України про помилування, затвердженого наказом Мініс-терства юстиції України від 28 вересня 2012 року № 1439/5, зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 01 жовтня 2012 року за № 1667/21979, що додаються.

2. Департаменту взаємодії з органами влади та інформаційно-аналітичної роботи (Козлов-ська Н.А.) подати цей наказ на державну реє-страцію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів мініс-терств та інших органів виконавчої влади”.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату Іванченко О.П.

Міністр Павло ПЕТРЕнко

вІЗИТИ

СПІвПРаЦя

Кожен четвертий підліток в Укра-їні віком від 13 до 17 років раз на

місяць вживає міцні алкогольні напої, а кожен сьомий серед 11-літніх та 76 від-сотків 17-річних мають досвід вживання алкоголю. Про це свідчить результат дослідження “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”, проведе-ного Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

Така невтішна статистика не стала несподіванкою: в Україні схожі дані були оприлюднені ще минулого року за результатами дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна спільно із соціаль-ною ініціативою “Споживай розумно”. Тоді було опитано дві тисячі батьків, які мають дітей 10 – 16 років. Дослідження

засвідчило, що чимало батьків недооці-нюють роль сім’ї у формуванні культури споживання алкогольних напоїв дітьми.

Незважаючи на те, що понад 90 від-сотків батьків згодні з тим, що потрібно обговорювати зі своїм чадом тему про неприпустимість вживання алкоголю, по-стійно це робить лише чверть опитаних. Тоді як 18,5 відсотка дорослих взагалі не розмовляють зі своїми дітьми на цю тему. При цьому 65,2 відсотка батьків дозволя-ють собі вживання алкоголю у невеликих кількостях та на свята в присутності дітей.

За статистикою, 26,9 відсотка хлоп-чиків та 18,7 відсотка дівчаток в Україні вперше пробують алкоголь у віці 5 – 10 років!

За підсумками проведеного опиту-вання було розроблено брошуру “Легко про складне: алкоголь і діти” (автор – доктор психологічних наук Наталія Максимова). В ній зібрано довідкову інформацію про алкоголь, його вплив на молодий організм, а також практичні поради для батьків з формування пра-вильного ставлення до алкоголю у дітей.

“Сумна статистика і мінімум під-тримки з боку держави у цьому питанні змушують ініціаторів проекту “Спо-живай розумно” брати ситуацію у свої руки. Наша мета – переконати батьків у необхідності формування правильного уявлення про вживання та зловживання алкоголем, а також надати їм максимум корисної інформації”,– каже Наталія Максимова.

Підготовлено за інформацією Інтернет-видань

АЛКОГОЛЬ І… ДІТИ?

ТЕПЛІ РяДкИ

ЧУДОВОМУ ФАХІВЦЕВІ

ВОлексіївській виправній колонії №25 міста Харкова заступником начальника

установи з соціально-виховної та психологічної роботи працює чудовий фахівець, дуже чуйна людина Сергій Дмитренко. Засуджені установи з відділення №13, а особливо пенсіонери ви-словлюють подяку Сергію Васильовичу за його людяність, бажають здоров’я, наснаги і успіхів в його важкій праці, сімейного щастя. Від імені засуджених листа написав олександр Зорін, який додав декілька віршованих рядків:

Спасибо за концерты, песни, За фильмы в клубе, доброту,Чтоб жить нам в мире интереснейИ зла не делать никому.Здоровья, счастья в личной жизни,Чтоб никогда не жить в кредит.Для нас всегда Вы остаетесь, Как в прошлой жизни, – замполит!

Підготувала вікторія ЦвЄТкова

ПРобЛЕМа

РОБОТА НА РЕЗУЛЬТАТ

Представники аПаратУ дПтс України Провели робочУ зУстріч з ексПертами ПроектУ євроПейського союзУ “Підтримка реформ У сфері юстиції в Україні” для обговорення можливостей створення локальної мережі і бази даних облікУ сУб’єктів Пробації.

4 листопад 2015 року № 46обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

ВІСТІ З РЕГІОНІВобов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

ДЕнЬ УкРаЇнСЬкоЇ ПИСЕМноСТІ Та МовИ

ЯКІСНО І ЗА ДОСТУПНОЮ ЦІНОЮ

Архієпископ Євлогій та протоієрей Сергій подарували йому літера-

туру релігійного змісту та предмети культу і вийшли з клопотанням до апеляційного суду Сумської області, щоб пом’якшити покарання. Під час відвідування установи

представники духовенства мали можливість ознайомитись з умовами тримання, праці та побуду засуджених, які відбувають покарання у відділенні з господарського обслуговування Сумського СІЗО.

анна ПоПова

сУмський слідчий ізолятор УПравління державної Пенітенціарної слУжби України в сУмській області відвідали Представники УПц архієПискоП сУмський і охтирський євлогій (гУтченко) та Протоієрей сергій (шУльга), які Провели бесідУ з Ув’язненим, який 22 жовтня 2015 рокУ здійснив наПад на отамана сУмського сПасо-Преображенського ПолкУ, який Протягом багатьох років керУвав охороною сПасо-Преображенського кафедрального соборУ м. сУми.

БЛАГОДІЙНА МІСІЯ

Державне підприємство Замкової виправної ко-

лонії №58 (м. Ізяслав) цьогоріч стало переможцем Всеукраїн-ської виставки-конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) “100 кращих товарів України”. Відзначення переможців від-булося 5 листопада 2015 року в Хмельницькій торгово-промис-ловій палаті.

Підприємство Замкової ви-правної колонії № 58 здобуло пе-ремогу у номінації “Промислові товари для населення”, предста-вивши роз’єднувач РД(З) 35/1000 однополюсний на напругу 35 кВ зовнішньої установки, при-значений для увімкнення і вим-кнення знеструмлених ділянок електричного кола високої на-пруги, а також заземлення вим-кнених ділянок за допомогою заземлюючих ножів. Роз’єднувач сертифікований ДП “Хмель-ницькстандартметрологія” та відповідає вимогам стандартів.

Варто зазначити, що ця

перемога не є випадковою, тому що продукція, яку виготовляє підприємство, користується попитом і на національному, і на міжнародному ринках, при-ваблюючи покупців не лише доступними цінами, а й висо-кою якістю. Якість продукції засвідчують численні дипломи та нагороди, отримані на всеукра-їнських конкурсах та виставках, а також позитивні відгуки вдячних покупців.

Прагнення бути кращим, заявити про високу якість това-рів та послуг, завоювати довіру споживачів спонукає підпри-ємства брати участь у цьому конкурсі. Саме їхні товари та по-слуги користуються найбільшим попитом і слугують прекрасним прикладом і переконливим до-казом зорієнтованості підпри-ємств на задоволення потреб споживачів.

наталія ФУРМан

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника Кирила і

Мефодія. Вважається, що саме Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. За переказами він працював до останньо-го дня свого земного життя, а його мощі нині покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Традиційно, цього дня всіх українців запрошують написа-ти Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання з рідної мови. Не залишилися осторонь цього за-ходу і засуджені, які перебувають в установах виконання по-карань, що належать до сфери управління ДПтС України.

Крім того, в установах з нагоди зазначеного свята відбулися цікаві і змістовні заходи, присвячені історії нашого народу.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть. Нарешті ми повертаємося до своїх витоків, що робить нас міцнішими у наш непростий час.

Управління соціально-психологічної роботи із засудженими апарату ДПтС України

9 листоПада наша країна святкУвала день Української Писемності та мови. це свято бУло заПочатковано Указом Президента України від 6 листоПада 1997 рокУ.

ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО ВИТОКІВ

Українська мова... Чи знаємо ми її доско-

нало? Як ми розмовляємо, чи користуємося “суржиком”?

У колонії перебувають вихованці з різних регіонів України. Сьогодні всі однако-во уважно і зосереджено при-слухались до диктора україн-ського радіо, щоб якнайкраще написати Диктант національ-ної єдності, присвячений Дню української писемності і мови.

П р а в и л а п р а в о п и -су, граматики, орфографії, старанність і грамотність об’єднували думки хлопців в одному прагненні – бути справжнім українцем.

Марина якУбовИЧ

9 листоПада, Уважно ПрислУхаючись до голосУ Українського радіо, ПишУть диктант люди різного соціального статУсУ і вікУ. Приєдналися до наПисання Українського диктантУ національної єдності і вихованці кременчУцької виховної колонії.

ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

СТУДЕНТИ УНІВЕРСИТЕТУ ПРОХОДЯТЬ ПРАКТИКУ

У Тернопільському міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції проходять практику студенти 4-го курсу Тернопіль-

ського національного педагогічного університету за напрямом підготовки “Соціальна робота”.

Практична підготовка студентів з цієї спеціальності є важливим етапом підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. Вона з’єднує теоретичне навчання в університеті з практичною діяльністю в соціальних службах, допомагає набути певного професійного досвіду.

Студентам на практиці показують одну із ланок співпраці, зокрема: кримінально-виконавчої інспекції та Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Досвід, який отримують під час практики студенти, є безцінним для їхнього професійного росту в подальшому.

наталія кава

листопад 2015 року № 46 5обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

Грузинські виправні заклади дуже жорсткі, але справедливі. З

в’язничних приміщень ретельно викорі-нюється дух “блатної зони”, злодійські закони знищуються на корені, впрова-джуються звичайні людські стосунки. Ув’язнені, які спокійно та адекватно себе поводять, живуть в належних умовах – це переважно шести- і восьмимісні камери. Звісно, зважаючи на контингент, що там перебуває, не обходиться без сутичок, але про такі інциденти адміністрація установ швидко дізнається через системи відеона-гляду і жорстко карає.

Театр починається з гардеробу, а Глданська в’язниця №8 – з просторої та світлої громадської приймальні, куди приходять родичі та близькі підслідних та осіб, які відбувають термін пока-рання. В цій приймальні розташовані окремі кабінки для зустрічі з юристами, комп’ютери з виходом у мережу Інтернет, банкомати і торгові автомати зі всякою

всячиною та дитяча кімната. Установа складається з чотирьох корпусів, де засуджені та ув’язнені тримаються в основному у шести- і восьмимісних ка-мерах, також є двомісні камери, де пере-бувають особливо небезпечні злочинці та політв’язні. В установі є бібліотека, аптека, лікарня, де надаються усі медичні послуги.

Харчування для засуджених та під-слідних готує наймана для цього мережа тбіліських ресторанів. Всі, хто їде на судо-ве засідання, отримує пластикові підноси з сухим пайком. Крім цього, в спеціаль-ному холодильнику протягом трьох діб зберігаються зразки приготованої їжі на випадок скарг від ув’язнених.

Що стосується передач, то у в’язниці дозволено тільки одяг та фотографії. Про-дукти харчування, переважно фрукти, до-зволені лише тим, хто перебуває у лікарні при установі, але в обмеженій кількості.

Підготував анатолій РаРоГа

МІЖНАРОДНА ПАНОРАМА

ЖИТТя За ҐРаТаМИ

Під час реформи Пенітенціарної системи в грУзїї ПостУПово знесли старі Установи виконання Покарань радянського зразка, а на їхньомУ місці, або Поряд, ПобУдУвали нові за світовими стандартами. глданська в’язниця №8 (вона також і слідчий ізолятор) бУла відкрита на околиці тбілісі в 2008 році. це найбільший Пенітенціарний заклад грУзії, тУт тримається близько чотирьох тисяч осіб.

ГРУЗИНСЬКА МОДЕЛЬ

Глданська в’язниця №8 – адміністративна будівля

Громадська приймальня Дитяча кімната

Звідси (за відсутності зауважень) можна зателефонувати рідним

Металевий кут на дверях не дозволяє відкрити камеру навстіж, у відкритий простір

може пройти лише одна людина Коридор відділення, де перебувають неповнолітні

Внутрішній двір одного із корпусів

У лікарні У камері

6 листопад 2015 року № 46обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

ЧИТАЧ – ГАЗЕТА – ЧИТАЧ

ЛИСТ У ноМЕР

“Здравствуйте весь твор ческий коллек-

тив редакции газеты “Закон і обов’язок”!

С невыразимой благодар-ностью и трепетом “изранен-ного”, но ещё бьющегося серд-ца пишу вам это письмо. Вы даже не представляете, что для меня сделали и как я вам всем искренне благодарна!

Утро, как всегда, начина-лось серо и обыденно: подъём, завтрак, проверка, развод на ра-боту… Всё происходило быстро, отлаженно и машинально…

Грустные мысли не давали покоя, ничто не отвлекало меня от тревожных разду-мий. Даже тёплое осеннее солнышко казалось мрачным и надоедливым…

Но всё же что-то выде-лялось из толпы серости, что заставило меня отвлечься. Оглянувшись вокруг, я увидела лица, озарённые улыбками и дружеским участием. Я не по-нимала, что происходит. Ко мне все подходили, что-то говори-ли, хлопали по плечу, говорили о какой-то статье…

Я по-прежнему была в не-доумении, пока мне не принес-ли свежый номер газеты “ЗіО”. В первые минуты я думала, что земля уходит из-под ног, потом,силой воли сконцен-трировав себя, прочитала га-зетную страницу под названием “Момент истины”, на которой было напечатано письмо моего сына, которого я ждала долгих восемь лет…

Это было словно сильный гром посреди ясного неба! От неожиданной радости я с тру-дом сдерживала свои скупые, обжигающие душу слёзы. Вновь глазами, через написанные им строки пыталась заглянуть в его сердце… Я ощущала радость и боль одновременно, мне трудно было определить, что из них было сильнее.

Мой сын жив, он не забыл меня, он сожалеет о прошлом.., он любит… Как долго я ждала этих слов, как сильно, до боли, до крови, взывала к Господу по ночам, разрывая своё сердце в молитве!

Господи, Отец Мой, про-сти меня за то, что моя радость

смешана с такой неописуемой болью…Ничто не приносит столько боли родителям, как равнодушие их детей. Но я простила, я давно его простила, как Ты постоянно прощаешь меня… Только истинная любовь матери может всё простить и покрыть грех своего ребенка, ведь равнодушие – это тоже грех…

Молю Тебя, Отец Не-бесный, дай силы мне, помоги вырваться из стен заточения, ощутив долгожданную свобо-ду, чтобы птицей полететь к

своему родному сыну и любя-щим крылом защитить его от вражьих пуль на братоубий-ственной войне в зоне АТО. Благослови всех сыновей, всех родных и близких, которые са-моотверженно защищают нашу родную землю от вероломного противника.

Благослови нашу гордую, жизнелюбивую, независимую и прекрасную Украину!

Будем жить!С уважением

Елена наУМова,г. Днепродзержинск”

ЛЮБОВ МАТЕРИНСЬКА УСЕ ПРОЩАЄкажУть: “життя Прожити – не Поле Перейти”, і чого тільки не бУває на довгомУ життєвомУ

шляхУ. а долі людські такі різні. отак і в житті засУдженої олени наУмової чого тільки не бУло. жінка врятУвала сина, взяла його ПровинУ на себе, а син зрадив, ПокинУв, забУв… минали роки, У материнськомУ серці жевріла надія… і недарма… Покаявся син, ПоПросив Пробачення. його лист бУв оПУблікований У тижневикУ “закон і обов’язок” №36 Під назвою “хочУ загладить свою винУ”.

сьогодні ПроПонУємо до Уваги читачів лист, який ми отримали від нашої Постійної читачки олени наУмової.

наМ ПИШУТЬ

“Здравствуйте, редакция газеты “Закон і обо-в’язок”. Хочу вас поблагодарить за то, что

с вашей помощью открываются в людях таланты, за-гораются звездочки и чище становятся души. Люди, на-ходясь в исправительных колониях, чаще всего теряются в жизни, в безверии или непонимании, здесь они либо еще больше замыкаются, либо начинают творить. И вот без вашего участия здесь не обходится: ведь на свободе я бы никогда не узнала о таких поэтах, как Елена Мишак, Наталья Дубовая, Елена Наумова, Руслан Шкарупа, Олег Гуртовой и еще о многих других людях, которые научились свою боль, мысли, душу отдавать бумаге.

Спасибо вам за это!Поэтов на земле осталось мало –Они ведь дебоширы и шуты!Бредут по жизни иногда устало,Зато они открыты и честны!Их души светят звездами на небе,Указывая путь заблудшим морякам,Труды их на века следами по планетеВ томах кочуют по людским рукам.Ведь слово, проникая в ум и сердце,Творит немыслимые чудеса,Приоткрывая потайные дверцыЛюбой души – коль есть в тебе душа!

С уважением оксана СавЧУк,

г. одесса”

“С ВАШЕЙ ПОМОЩЬЮ ОТКРЫВАЮТСЯ В ЛЮДЯХ ТАЛАНТЫ…”

ЛІТЕРаТУРнИЙ конкУРС “ДЗЕРкаЛо”

НЕ РАССТАВАЙТЕСЬ С ЛЮБИМЫМИ

Не расставайтесь с любимыми –Гораздо проще уйти…Мы часто ветром гонимые –Никем не ведомы мы…Друг другу боль причиняя,Хотим мы себя обмануть. Любовь, надежды, мечтанияНам никогда не вернуть.Давайте забудем обиды все,Помня о жертве Христа, –Распните их на своем кресте,Исполнив волю Отца.Не расставайтесь с любимыми –Они нам Богом даны!Они ведь тоже ранимые И нам до боли важны!Пусть даже беда поройКорабль ваш большой сокрушит,Возьмитесь за руки крепче вы,Создав надежный свой щит.И ветер пусть стонет, ломает мачтуИ все надежды пусть в прах крушит,Закрепим надежно мы парус Веры,И луч спасения нас озарит.Не расставайтесь с любимыми…

Елена наУМова,г. Днепродзержинск

10 ЛИСТоПаДа – вСЕСвІТнІЙ ДЕнЬ наУкИ

НАУКА НА СЛУЖБІ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО

Офіційно “Всесвітній день науки за мир і розвиток” був проголо-

шений ЮНЕСКО у 2001 році, починаючи з 2002-го його щороку відзначають усі 195 країн, що входять до цієї міжнародної, спеціалізованої установи ООН. Вона була заснована 16 листопада 1945 року з метою зміцнення миру і безпеки на планеті шля-хом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури.

Про “цілющу силу” науки говорили на Всесвітньому науковому форумі, що відбувся на початку листопада в Буда-пешті. Учасники форуму обмінювалися науковими відкриттями і досягненнями, підкреслюючи здатність науки поліпшити життя людей, зокрема, і життя на нашій планеті в цілому. За словами Генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової, сьогодні всі розуміють роль науки у ви-рішенні найважливіших питань у галузі боротьби зі зміною клімату та стихій-ними лихами, ефективності управління водними ресурсами, подолання бідності і скорочення нерівності. Тому надзви-чайно важливо зараз залучати молодь до наукової діяльності, популяризувати наукові відкриття серед широкого загалу, – наголосила Ірина Бокова. Саме за цю плідну роботу аргентинського вченого Ді-єго Андреса Голомбека нагородили пре-мією ЮНЕСКО/Калінгі у розмірі 5 тисяч доларів США. Незалежне журі обрало професора на знак визнання його само-відданого внеску в розвиток комунікацій і освіти в галузі науки у різноманітних і розважальних форматах.

Користуючись нагодою, щиро віта-ємо зі святом усіх науковців, викладачів, майбутніх вчених – студентів та аспі-рантів! Зичимо нових творчих відкриттів заради миру і процвітання нашої пре-красної планети Земля!

Підготувала наталія УСИк

ДУХовнІСТЬ

СВЯТИЙ ТИЖНЯ: НЕСТОР ЛІТОПИСЕЦЬ

“Велика є користь від навчання книжного, – саме так казав цей мудрий старець, – книжки навчають шляху покаяння. Ними можна втіши-

тися в печалі, вони вуздечка стримання”. Цей монах у своїх літописах говорив правду. Він не лестив народу, применшуючи його гріхи і підносячи перемоги, не пропускав відступ від моральних постулатів, даних Господом, “бо від них поразки і смута”. З перших рядків “Повісті минулих літ” Нестор визначив мету своєї праці: “…звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити”. Факти брав із монастирських записів, візантійських хронік Іоана Малали і Георгія Амартола, історичних зводів, сказань старця-боярина Яна Вишатича, торговців, воїнів, мандрівників, осмислюючи і подаючи їх з єдиного, суворого церковного погляду.

Він склав історію нашої церкви і перших її митрополитів, Печерської обителі. Повідомив про створення слов’янської грамоти святими Кирилом і Мефодієм, про хрещення святої рівноапостольної Ольги у Константинополі. Розповів про перший православний храм, побудований у Києві у 945-му році, про “випро-бовування віри” святим рівноапостольним князем Володимиром у 986-му і Хрещення Русі у 988-му.

Киянин, 17-літнім юнаком він прийшов до Печерської обителі послушни-ком і мав успіхи у всіх чернечих чеснотах. Зберігав чистоту тіла і духа. Будучи у добровільній убогості і глибокій покорі, суворо постився, невпинно молився, і ігумен Стефан, наступник преподобного Феодосія, постриг його в монахи. Це був складний час і для рідної землі, і для Православної церкви. Русь терзали княжі міжусобиці, міста і села розорювали половці, гонячи в рабство і палячи храми. Нестор був очевидцем розгрому Печерського монастиря в 1096 році. Своїм до-сконалим життям він отримав від братії сильну довіру. Коли Печерська церква була уже побудована, і радою вирішили туди перенести і мощі преподобного Феодосія, відкопати їх з печери доручили Нестору. У 1091 році, напередодні великого пре-стольного празника Печерської обителі, він з молитвою копав землю цілу ніч і знайшов святиню, і виніс їх із печери, і бачив великі дива, які були від них. Він брав участь у вигнанні біса з Микити Затворника. Цьому монаху тяжко давались церковні книжки, і раптом братія зауважила, що він Біблію цитує напам’ять, причому лише старозавітну. Зрозуміли, що “успіхів” він досягнув не без допо-моги лукавого. І таки відмолили, та так, що той став новгородським святителем.

Прожив преподобний Нестор багато років, пішов біля 1114 року, заповівши печерським ченцям продовжувати його працю. Похований у Ближніх печерах преподобного Антонія, де й сьогодні спочиває його нетлінне тіло, виділяючи дива. За молитвами преподобного письменника сподобимося і ми бути вписаними в книгах життя Агнця Божого.

За матеріалами Інтернет-видань

листопад 2015 року № 46 7обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

УкРаЇнСЬкИЙ вІЙСЬковИЙ кЛУб ІМЕнІ ПавЛа ПоЛУбоТка

Після лютневої рево-люції 1917 року укра-

їнські самостійники взялися за організацію власних збройних сил. Вони створили Україн-ський військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка. Це була перша організація, яка відіграла визначну роль у розвитку українського військо-вого руху.

22 березня 1917 року з ініціативи поручника Миколи Міхновського зібралися україн-ські старшини і вояки київської залоги на збори, щоб ухвалити рішення про звернення до Тим-часового уряду в Петербурзі з певними вимогами. Одна з них – це надання Україні автономії. Була проголошена Тимчасова Українська Військова Рада до того часу, поки не буде створена українська верховна військова установа.

Ширшу військову нараду було скликано цього ж року, 29 березня, а її головою обрано полковника П.Волошина. На нараді порушувалося питання щодо організації українського

військового клубу та створення українського війська. Після виступу Миколи Міхновського присутні одноголосно ухвали-ли: приступити до “негайної організації власної національ-ної армії як могутньої своєї мілітарної сили, без якої не можна й подумати про здо-буття повної волі України”. Було також вирішено розпо-чати формування українських полків різних родів військ, а найперший з них назвати Першим українським козачим полком імені гетьмана Богдана Хмельницького. Одноголосно схвалили негайно відкрити в Києві як окрему українську військову організацію – Укра-їнський військовий клуб імені Павла Полуботка.

Статут Військового клубу написав Микола Міхновський, який за фахом був адвокатом.

Клуб мав право відкривати свої філії по всій Україні. У пункті 3 статуту клубу було визначено його мету: “Гуртувати в одній сім’ї вояків, лікарів і військових урядовців української народ-ності”. Головне завдання клубу в ідеологічній частині полягало в організації національного руху серед війська Російської імперії.

Полуботківці негайно роз-горнули пропагандистську ро-боту. Рада клубу видала відозву до вояків-українців із закликом об’єднуватися в окремі наці-ональні громади і готуватися до боротьби за повну свободу.

І ця відозва мала резо-нанс. На заклик патріотично налаштованих військовиків відгукнулися українські вояки на фронті і в тилу. У різних гарнізонах в Україні та Росії відбулися українські віча і ви-

никли військові товариства. На початку квітня уже з’явилися військові українські клуби в Москві, Тернополі, Коломиї.

У квітні була сформована на чолі з С.Петлюрою так зва-на Українська фронтова рада військ Західного фронту. А 18 травня 1917 року Центральна Рада скликала перший Всеукра-їнський військовий з’їзд, який поставив за мету утворити при Центральній Раді провідний орган українського військового руху – Український військовий генеральний комітет.

Отож Військовий клуб іме-ні гетьмана Павла Полуботка започаткував українські збройні сили на Наддніпрянщині, які стали опорою національно-виз-вольного руху 1917-1921 років і подальшої боротьби за свою незалежність.

Зоряна наГІРняк

МаЛовІДоМІ ІМЕна

Якщо коротко про життєвий шлях Євгена Мешківського, то зазначу,

що народився він у козацько-шляхетській родині 1882 року на Полтавщині. Там і провів свої дитячі роки. Середовище, в якому він виховувався, було повністю українське, а любов до України і гордість за своє походження прищепила йому мати. Спершу був священиком, а потім різко став на військовий шлях. 1905 року закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище, 1912 року – Миколаївську академію Гене-рального штабу.

Військовий геній Мешківського по-мітили ще за царизму. Після закінчення академії Генштабу обіймав чимало високих посад, зокрема, був начальником штабу 105-ї пішої армії, а пізніше очолював штаб 1-ї Туркестанської стрілецької дивізії. В армії доби Української держави полковник Мешківський був начальником оперативно-го відділу Генерального штабу. 10 грудня 1918 року він очолив штаб Української Галицької

Армії, а пізніше – Дієвої армії УНР. У ході українсько-польської війни із галицьких на-півпартизанських бойових груп за короткий час створив сучасну армію. Працював він і на інших посадах, рішучо і безкомпромісно намагаючись врятувати Батьківщину. Ге-нерал-полковник Микола Капустянський сказав, що він – “справжній богатир тілом і духом, людина нестримної енергії, великої працездатності й лицарської вдачі”.

За героїзм у роки Першої світової ві-йни Є.Мешківський був нагороджений усіма можливими орденами, а також Георгіївською зброєю. Як пише сучасний історик Роман Коваль, під час служби у гетьманській армії Мешківський вимагав звертатися до нього тільки українською мовою. Денікінці, хоч і ненавиділи його, все ж вважали найбільш яскравим українським старшиною. У своїй “Книзі спостережень” Євген Маланюк писав: “Сувора дисциплі-нованість чисто військового, зимного й світлого розуму, солідний науковий багаж

і дійсно геніальна пам’ять – ось його най-більш яскраві прикмети. У нього була воля... чисто полководчого типу”.

Загинув Євген Мешківський під Чор-ним островом 6 липня 1920 року. Біль-шовицька кіннота несподівано атакувала потяг, в якому перебував штаб Армії УНР. Начальник штабу української армії Меш-ківський повів штабних старшин в атаку... І в цьому бою його було смертельно по-ранено...

На Микулинецькому кладовищі на Тернопіллі дивом збереглася його могила. Тож нехай не заростає до неї стежина, а квіти будуть вдячністю від нащадків.

Зоряна наГІРняк

“ГУРТУВАТИ В ОДНІЙ СІМ’Ї ВОЯКІВ...”ПовСТанСЬкИЙ РУХ

ШЛЯХ НА КИЇВ: БІЙ ПІД МОТОВИЛІВКОЮ

Восени 1918 року в Україні набирала великого розмаху боротьба з гетьман-

ським урядом на чолі з Павлом Скоропадським. Гетьманський уряд не мав жодної підтримки і ззовні. Антанта не визнавала Української дер-жави й допускала тільки, як зазначає історик Наталія Полонська-Василенко, організацію фе-дерації народів, що входили до складу Російської імперії. Серед них мала бути й Україна.

Події загострювалися у зв’язку з підписан-ням гетьманом П.Скоропадським 14 листопада 1918 року Грамоти про федерацію: Українська держава добровільно вступала у федеративний зв’язок з відновленою Росією.

У таких умовах Український Національний Союз розпочав загальне повстання. Для його керівництва було обрано Директорію із п’ятьох осіб – В.Винниченка, С.Петлюри, Ф.Швеця, О.Андрієвського та А.Макаренка. Осередок Директорії був у Білій Церкві. Вночі проти 13 листопада сюди прибув Симон Петлюра, де про-ходили переформування Січові стрільці.

Через день тут опинилися й інші члени Директорії. Вони уклали угоду про нейтралітет з Великою солдатською радою, яка постала в оку-паційних військах після революції в Німеччині, і повели стрільців у похід на Київ.

16 листопада 1918 року загони Січових стрільців виступили з Білої Церкви і через два дні дійшли до станції Мотовилівка – невелич-кої залізничної станції серед лісу (за 30 км від столиці).

Зранку 18 листопада від Мотовилівки ви-рушив імпровізований “бронепоїзд”: встанов-лені на платформі польова гармата і чотири кулемети, підсилені чотою військ. Одночасно лісом обабіч колії рушило дві піші сотні: зліва – підрозділ Осипа Думина, справа – Миколи Загаєвича. Ці неповні три сотні витримали бій проти півтори тисячі вояків противника.

Тільки-но шеренга стрільців вийшла з лісу, одразу потрапила під ворожий обстріл – особли-во “броньовик”. Ситуацію врятував Федь Чер-ник: за його наказом кулемети негайно зняли і швидко встановили на горбках кулеметні гнізда. У перестрілці й українські, і російські вояки намагалися “вирахувати” за силою вогню місце знаходження противника й атакувати приціль-ним вогнем. Ця дуель коштувала стрілецьким кулеметникам втрати їхнього командира Федя Черника, який загинув від поранення в живіт.

Ворога стримувала тільки сотня, яка на-ступала зліва. Після початку бою вона була зму-шена вислати дванадцять стрільців із завданням зупинити противників, які майже обійшли лівий фланг. Сила і несподіваність атаки принесли свої плоди – вороги розпорошилися по лісі.

А о 10-й годині прийшло підкріплення, і за півгодини фронт противника стрільці перер-вали у кількох місцях. Стрільці розгромили сили гетьмана – полк сердюків і офіцерську дружину. Це була справжня перемога. З 1600 ворожих вояків уціліли тільки близько 600. Самі ж стрільці втратили лише 26 вояків. Дізнавшись про це, командир одного з полків Запорізької дивізії П.Балбачан перейшов на бік Директорії і захопив Харків. Наслідуючи його приклад, інші полки цієї дивізії зайняли Полтаву. Сірожупанна дивізія на Чернігівщині також визнала владу Директорії.

На хвилі широкого повстанського руху сили гетьмана танули, а військові сили Директорії швидко зростали. Вона з блискавичною швид-кістю захоплювала контроль над територією України. На початку грудня 1918 року її війська опинилися вже в Одесі. У ніч на 14 грудня у Києві у руках повсталих опинилися завод “Ар-сенал”, військове міністерство та інші установи. Гетьман П.Скоропадський зрікся влади і втік до свого палацу. До столиці увійшли загони Січових стрільців.

Шлях до Києва відкрив бій під Мотови-лівкою. Він дав зрозуміти, що українці вміють воювати і перемагати.

Зоряна наГІРняк

серед тих відомих і маловідомих імен героїв, яких варто б ПошанУвати У наш час, є світла Постать Українського військового діяча, генерала-хорУнжого армії Української народної ресПУбліки євгена мешківського (мєшковського). на жаль, сьогодні мало хто може відПовісти, що це бУв за чоловік. а він, за визначенням Поета євгена маланюка, “творив головний нерв не тільки військового, а навіть і Політичного життя того часУ!” а ще євген маланюк назвав його “генералом-лицарем”, “людиною, яка не знала кривих ліній, тільки – Прості”.

Євген Мeшківський, фото 1918 року

Микола Міхновський

ЛЮДИНА ЛИЦАРСЬКОЇ ВДАЧІ

8 листопад 2015 року № 46обов’яЗок

ЗаконЗаконобов’яЗокi

КАЛЕЙДОСКОП

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р №31251201201887 в ГУДКСУ в м. Києві,

код банку 820019, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: zio@kvs.gov.ua

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів

публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мовою

оригіналу. При використанні наших публікацій посилання

на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редактороксана

вЄЛкова-ЛаГоДаСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертають-ся і не рецензуються. Відповідальність за

достовірність реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс 23102Наклад: 40000

Замовлення № 5772ТОВ “Поліпрінт”,

м. Київ, вул. Лугова, 1 а

обов’яЗокЗаконЗакон

обов’яЗокi

обов’яЗокЗаконЗакон

обов’яЗокi

ФоТоФакТИ

відповіді на сканворд у № 45

СканвоРД

У бажанні створити свято для діток згУртУвалися вихователі і мами, що У бУдинкУ дитини При чернігівській виПравній колонії УПравління дПтс України в чернігівській області.

Засуджені жінки підготували для своїх дітей чудовий концерт. Вже традиційною розвагою дітей став ляль-

ковий театр. Цього разу перед дітьми ожила казка “Колобок”.Радісні обличчя, приємне хвилювання та збудження, ви-

словлювання присутніх – все свідчило про те, що свято вдалося! “Ми піклуємось про всіх наших діток, чиї життя, волею долі,

залежать не від мами й тата, а від кожного з нас або, як кажуть, від держави й тих, хто візьме на себе відповідальність за їхнє безхмарне дитинство”, – розповіла начальник Будинку дитини Катерина Дейнека.

ксенія ЛоГвІнЕнко

МУЗИКА НАДИХАЄ НА ТВОРЧІСТЬ

на ПочаткУ листоПада для засУджених, які ПеребУвають на облікУ в котелевськомУ рП кві, викладач-саксофоніст микола коросташов за Участю ансамблю “класик” ПідготУвав цікавУ концертнУ ПрограмУ.

Саксофоніст виконав відо-мі музичні твори “Золотий

саксофон”, “Бесаме мучо”, “Вечірній експрес”, “Осінь”. На біс у його ж виконанні зазвучала п’єса відомого французького музиканта Джо Дасена.

Дебютував у концерті і учень керів-ника ансамблю, саксофоніст Микола Ковальов. У його виконанні до уваги слухачів були представлені твори ком-позиторів І. Дунаєвського “Летіть голу-би” та М. Шаїнського “Посмішка”. По закінченню концерту слухачі дякували артистам гучними оплесками та слова-ми щирої вдячності.

Отримавши натхнення від про-слуховування “живої” музики, учас-ники мали змогу проявити свої творчі здіб ності у наступному етапі занять із естетотерапії: різнобарвне осіннє листя, сухоцвіти, гілочки та різноманітне на-сіння – усе це пішло на виготовлення картин.

наш кор.

ОЖИЛА КАЗКА ДЛЯ ДІТОК

майстерність смачно ПриготУвати вареники демонстрУвали три команди Учасниць конкУрсУ, які Представили на розгляд жУрі По дві страви – солоні та солодкі вареники.

До кожної команди входило по три жінки, які самі вибирали назву своєї команди, згадували улюбле-

ні домашні рецепти, а деякі навіть приготували віршо-вані презентації. Після представлення команд та кон-курсу капітанів конкурсантки презентували свої страви.

Журі конкурсу оціню-вали презентацію страви, оригінальність оформ-лення, смакову якість та технологічний процес при-готування.

У підсумку, за оцінкою журі, найсмачніші варени-ки приготувала команда під назвою “Калина” на чолі з капітаном Яною Гри-горчук. Друге місце посіла команда “Вишневий сад”, третє місце виборола ко-манда “Смак”. Всі учасни-ці отримали заохочувальні грамоти та солодкі призи.

ксенія ЛоГвІнЕнко

НАЙСМАЧНІШІ ВАРЕНИКИ