ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, Є/1.НАЛТSСЯI

СТЯХАНОВ(UЬ OpraH .вроварськоl'О районноl'О комітету RОJlУиістич:ної партU УкраІни та районноі Ради депутатів трудящих

Кнівськоі області

Рік IИІдаНИIІ Х'Х

94 (1387) НЕДlnЯ

5 СЕРПНЯ

1956 р.

ЦІна 15 коп.

с ьогодні вМоскві

відкриття СпартаКіади

народів СР С Р.

Слава радянським фізкультурникам!

Свято молодості, сили і З'доров'я ПО нашій БаТ?=КI=8 в=щ=и=н і==::!:!11 Сьогодні, 5 серпня, Радянський наро;!; уро­чисто відзначає Всесоюзний День фізку.1ЬТУР­ника.

В столиці нашої Батьківщини':"'- Москві сьо­дні відкриття Спартакіади народів СРСР. На но­воспорудженому грандіозному стадіоні ім. В. І. Леніна починаються змагання близько 10 тисяч найсильніших спортсменів країни.

СпартакіаАі передували масові змагання фіз­культурників по містах і селах, у яких ВЗЯ.ilи участь мільйони трудящих. В ХОАі змагань зрое­ла майстерність радянських спортсменів.

Тільки в 1955 році було встановлено 315 но­вих всесоюзних рекордів, причому 119 з них кращі за офіціальні світові досягнення. Радян­ські спортсмени є чемпіонами світу з важкої

атлетики, гімнастики, хокея з шайбою, класич­ної боротьби, волейбола, шахів, лижного спорту, стрілецького спорту, сучасного п'ятиборств:\, ковзанярського спорту.

':!=======* У РаДЯНСЬКІІіі СОIOI­иа зб.рання врожаlO

Третього серпня на Київсько­му вокзалі Москви відбудася сер­дечна зустріч групи болгарської мододі, яка виявила бажання взяти участь у збиранні врожаю в районах освоєння цілинних і перелогових земедь .

ПОС.'lанці болгарської молоді проведуть у Москві кілька AHiI1, а потім поїдуть у радгоспи ОМ­ської і Кустанайської областей.

Під урожаl

наступного року

нах обіди, холодні закуски, бу­тербро,в;и. Протягом всього дня доставляє прохолодні напоі, хо­ЛО,ll;ні ~ак}'СКИ в польові табори свого району чайна Старо-Синяв­ської раЙспоживспі.1JКИ.

450 тиеач гектарІв .альцевеьких парІв Продуктивно використовуючи

техніку, МТС Курганської об­ласті на два тижні раніше Bi~ торішнього виконали план під­

НЯТТЯ парів. Працюючи у дві зміни, механізатори зорали більш як 400 тисяч гектарів парів за способом Т. С. Мадьцева. КріМ того, в колгоспах є понад 45 ти­сяч гектарів чистих парів, пі,l;­нятих без перевертання пласта.

7108 майстрів спорту, 57825 першорозрядни­ків, тисячі юнаків дівчат, чиї гру­ди прикрашені золотими та іншими ме­

далями за спортивні досягнення, - циф­ри, що викликають почуття ГОР,ll;ості у кож­ноі ра,ll;янськоі людини. Але найважливішим під­сумком роботи, проведеної по пі,ll;готовці )(0

Спартакіади є те, що фізкультурний рух в нашій країні став ще більш масовим. Тільки в нашій республіці створено за цей час понад 600 колек­тивів і, по неповних даних, на 100 тисяч чо­ловік збільшилось число тих, що займаються

Плакат роботи художника І. Тоідзе. (Москва.

Тисячі рільничих і трактор­них бригад Украіни поряд з

збиранням хдібів закдадають ос­нову високого врожаю наступно­

го року. На поля вивозять міс­цеві добрива, засипають насін­нии фонд. Механізатори орють

на зяб і піднімають чорний пар, ГОТУЮТЬ ГР)'НТ під сівбу озимих ку,'1ЬТУР·

Як показує багаторічний дос­від, всю,ll;И на мальцевських па­рах приріст врожаю становить 6-7 і більше центнерів зерна 3 геК1'ара.

Державне видавництво образотворчого мистецт­

ва).

фізкудьтурою.

Цифри, факти, що їх наводить нижче т. Ка­люк, показують, що і У нашому районі підготов­ка до Спартакіади наРО,ll;ів СРСР сколихнула мо­ДО,ll;Ь, посилила в неї інтерес ,11;0 фізкультури, до­

помогла спортсменам піднести свою майстерність. Але саме сьогодні - у день свята фізкультурни­ків країни і урочистого ві,ll;КРИТТЯ Спартакіади наРодів СРСР - сдід визнати, що не усюди ще в наІІІОМУ районі піклуються про розвиток фіз­кудьтури, про створення міцних, чисельних фіз­КУ.1ЬТУРНИХ колективів у кожному селі, під­

перших, натхненниками і організаторами, аІ:­тивними учасниками фізкультурних колективів на підприємствах і у колгоспах повинні стати комсомольці. Всемірно допомагаТIІ Їм У цьому обов'язок кожнщо комуніста, всієї партійної організаціі.

В республіці вже зорано 2 мільйони гектарів непарових

попередників - майже на 700 тисяч гектарів більше, ніж на

цен же час у минулому році.

БудlВ81ьні ро.оти ва беР811 lаібутнього 10РЯ з закінченням СПОру,)(ження

Кременчуцької ГЕС УТВОРИТЬС:І велике ВОдl)нмище, яке простяг­неться від Чигирина Ао Канева, шириною майже в 40 кі.10метрів. Тепер тут розгортаються роБОТіl по перенесенню 33 сіл 3 ,ll;на ~айбутнього моря на його бере-

приємстві, колгоспі.

Всенародний день фізкультурника і Спарт,\, кіада народів СРСР - радісне народне свяТО. Від­значимо його у кожному підприємстві, колгос­пі, МТС новими трудовими )'спіхами у бороть­бі за успішне здійснення завдань ХХ з'ї3.1У КПРС.

v ,ll;ень свята MOДO~OCTi, сили і здороВ'я пал­кий привіт фізкультурникам!

Ініціатива працівників

сільських чайних

Цінну ініціативу виявили ПРil- ги.

цівники споживчої кооперації Будинки в нових селах спо-

Фізична культура - ваЖДИDИЙ засіб комуні­стичнuго виховання радянської молоді. Вона до­пО'Хагає виховати найкращі якості активного будівника комунізму. І тому-то першими серц

Слава рідній Комуністичній партії, її о1еніll­ському Центральному Комітету, Радянському урядові за іх невтомне пікдуваннл про щастя і бдаго радянських людей, всемірний розвиток всіх сид і талан'гів наРОАУ.

руджуються за типовими проеf:­

тами. На будівництві їх зараз

зайнято пона,ll; 2 тисячі колгосп­ників Черкащини - членів бу~

Хмельницької області. Для кра­щого обслуговування колгоспни­ків у літній період чайні ряду райспоживспідок організували

грокадське харчування безпосе­редньо в польових таборах.

,в;іве.1ЬНИХ бригад. Вони зобов'я· Кмектив Бідогірської чайної

залися уже в цьому році З,ll;аТ}1 ..,. ~ ... .. у фізкультурнuків

Сьогодні відзначаємо Всесоюз- інструкторів та СУ,ll;дів по окре­ний день фізкудьтурника-свято мих видах спорту. квітучої МОдодості, сили іі краси. Досягнуті успіхи не дають

Фізкультурні організаціі ра- нам права заспокоюватись. Во­йону під керівниц'llОМ партій- ни далеко ще не відповідають них і радянських органів, при активній допомозі Х,tмсомольсь­ких і прОфспілкових І,рганізацій досягди певних УСПЇ:tЇВ у своїй роботі. В 1-.у півріч~'і кращі 3

їх членів встановили 6 нових реКОР,ll;ів, а 57 завоюва.\и звання 'іемпіонів району. CeptA них: вел:осипедисти В. Миршrець і А. ГерасимеНКG-З с. В.-Д.\ vepKa, Л. Киричок-з Броварів; лtJгкоат­лети Jlюбов Федорчук, Гадина Шутенко, Лариса Дунінман - з Броварів, Павдо Демченко - з В.-Димерки, Іван Таран-з с. Го­голів. Хороших результатів ,1{0-

бились на змаганнях волеЙболіс· ти, баскетболісти, футболісти.

3а час підготовки до Спар­такіади наРО,ll;ів СРСР в ра­поні підготовлено понад 200 РОЗРЯ,ll;ників по всіх ВИ,ll;ах спор­ту ,ll;ругого, третього та юнаць­

кого РОЗРЯАів, 650 значкистів ШО І ступені, 50 - 11 сту­пені. Близько 400 юних спорт­скенів виконали норми БГПО. ПЦГОТОВJIено 100 громадських

вимогам, що стоять перед спортс­

менами в зв'язку з Спартакіа,ll;ОЮ народів СРСР" Ми ще не позбу­Jlися значних недодіків у розвит­ку таких ВИ,ll;ів спорту, як легка

атлетика. Слабо розвинуті у нас такі види спорту, як кінний водний.

В Броварах і седах району є ще організаційно сдабкі фізкуль­турні колективи, які не приваб­люють до себе молодь. В них навчально-спортивна робота на

n===* *===" В Москву на Спартакlаду

народІв СРСР

Гоnова райному ІІІlзнуnьту­

ри і спорту т. Яхно М. і гоnова районного спортивного товариства «Спартан» т. Ку­чер N. ОIl8Ржаnи запрошення на право участі в Спартаніаді народів СРСР.

М. Яхно і N. Кучер виіха­пи', Москву.

району в експлуатацію

1200 будинків. не менш як

низькому рівні. У Броварськїіі і Бобрицькій МТС, вудиковоку

заводі, колгоспах ім. Маденкова,

обла,щав спеціальну автомаши­

ну, яка щодня обсдуговує польо­

ві табори 8-1 О сідьгоспартілеИ. Сюди завозятlо по низьких ці-

(За повідомленВRМИ ТАР<; 1 РАТАУ).

с. Світильнве, ім. Сталінап, С'. Ка- Вступні екзамени у вузах лита, ім. атутіна, с. YXlВKa, в підприємствах раиспоживспід- У вищих )'чбових закла,l;ах ,l;ентів. НаЙбі.1JЬШИЙ вуз Києва -ки і на будкомбінаті фізичною країни відбувають~я вступні ек- op,l;eHa Леніна ПОдітехнічний ін-культурою та спортом не цікав- замени. ститут, який випускає інженерів ляться ПРОфспілкові, комсомоль- Перед радянською модод,ll;ю і механіків різних профілів, з но-ські організації. Осторонь стоять широко ві,ll;криті двері інститутів вого навчального року готувати­і господарнИІШ, внаслідок чого і ),ніверситетів. До Московського ме також спеціалістів по КО\l­тут не створені спортивні бази, державного університету імені струюванню лічильних і обчис­відповідні споруди - едементар- М. В . Ломоносова, наприклад, по. ' лювальних машин. На першиіі ні умови для розвитку фізк)'дь- да.ш заяви про вступ близько курс цього інституту намічено тури. У селах Гоголів і Русанів 8700 юнаків і дівчат. Багато ; прийняти близько півтори тися­уже другий рік будуються стз- тих, що закінчиди ,ll;есятирічки чі юнаків і ,ll;івчат. Ведике пож­діони. Давно вже час, щоб вони з золотими та срібними ме,ll;аЩІ- вамення панує в аудиторіях вступили в експлуатацію, аде ми, вже зараховані в списки ст у- Київського державного універси­невідомо, чи в 1956 році вони дентів. Всього на перший куре тету імені Т. Г. Шевченка, інсти­будуть закінчені. МДУ буде прийнято 2340 чоло. туту цивільного повітряного

Відзначаючи сьогодні Всесоюз- вік. До С1ЛЬСЬКОГОСПО,l;арської флоту імені К. е. Ворошилова Т11 ний день фізкудьтурника, спор'г- Академії імені К. А. Тімірязєва інших вузів столиці України. сме ни району ще раз продемонст- буде зараховано на перший куре Перші Ані екзаменів поltаз)'­рують свою згуртованість нав ко- понад 500 СТУАентів. Cepe,l; тих, ють високу підготовку 'вступни­ло рідної Комуністичної партії і що подали заяви до AKa,l;eMiї, ків ,1;0 вищих учбових закладів, Радянського уряду, свою готов- ~собливо багато агрономів, зоо- добре засвоєння ними програ­ність добиватись нових успіхів техніків, комбайнерів, тракто- ми cepe,l;HLOЇ школи. у труді, навчанНІ 1 спорті на ристів. У ряді районів країни ві,l;КРИ­славу любимої Батьківщини. Вступні екзамени ві,ll;бувають- ваються у цьому році нові ін-

ся в 134 вищих учбових закда- ститути, факультети. Значно В. Каnюи, дах Української РСР. Тільки на розширяється сітка заочного

в. о. голови P~KOMY перший курс вузів України бу,l;е вечірнього навчання. фізкультури і спорту. прийнято понаl 40 тисяч СТУ- (PATA~)

2 СТАХЛНОІ!ЦЬ Недіnя, 5 серпня 1956 року

НА ДОПОМОГУ АГІТА ТОРОВІ

3 малого створю€ться велике Що д а в 10\0 3 рос m а 1і 1і Я про ду/{ m u в 1і ост і пра Ц l

з РОСТАНН>1 І ПРОДУІ(ТИВНОСТІ ПРАцІ

ЗА ШОСТЕ П'ЯТи рі ЧЧSl

im:c;E'50%

~• ~.' ..І1І'ИБЛИЗНО ,-;-1, JАЛl3НИЦНОМ.У 340/ е ТРАНСПОРТІ /0

:~колroспдх r ... " '- ПРИб!lИЗНО .... ".. . ."", ВАВ О Е.

Найновіша

техніка Київський завод імені Горь­

кого в цьому році освоює ви­робництво 25 нових досконалих верстатів і автоматичних ліній. Великий інтерес являє випуще­

нии тут напівавтомат «6СС-70» дЛЯ виготовлення деталей швей­них машин. Цей верстат, яким управляє один робітник, одно­часно обробляє свердлами, фре­

зерами, зенкіВltaМИ 10 заготовок. За 12 ceKYH~ виходить готова

деталь, а за зміну - близько 2,5 тисячі штук. Це більше то­го, що можуть -зробити за такий же час 10 робітників на сверд­лильних, фрезерних та інших верстатах. На автоматичній лі­нії для виготовлення лемешів ДО тракторних плугів, яку випу­

скає завод, за ті ж 12 секунД деталь проходить 7 механічних і термічних операцій. Продук­тивність праці порівняно з обробкою на звичайному устат­куванні підвищується більш як в 1 О раз, поліпшується якість продукції. В СРСР виробництво автома­

'1"Ичних і напівавтоматичних лі­ній зросте в шостому п'ятиріччі приблизно в 5 раз; що буде ве­личезним резервом дальшого зро­

стання продуктивності праці. Досить сказати, що підвищення продуктивності праці на 1 про­цент тіnьки на підприємствах

Міністерства верстатобудіВНОЇ та інструментаnьної промисnовості СРСР може дати за рік нового устаткування додатково на 53 міnьйони карбованців.

Цифри і фа.ктв * За рахунок підвищення про·

дуктивності праці в шостій п'я­тирічці буде одержано 80 проц. усього приросту промислового

виробництва, замість 67 проц. у п'ятіJ! п'ятирічці. Цим буде зеко­номлена праця приблизно 8 млн. чоловік. * Зростання продуктивності праці у промисловості в 1955 ро­ці по відношенню до 1940 року становить 198 процентів. Це озна­чає, що' при виконанні виробничої програми 1955 року зекономлено працю 15 мільйонів чоловік. * Досить підвищити продук­тивність праці робітників прокат· них цехів країни на 1 проц., щоб одержати за рік додатково таку кількість сортового металу, з якої можна виготовити 50 тис. автомо­білів, 70 тис. тракторів, 10 тис. комбайнів і 25 тис. металорізаль­них верстатів.

Найважливішою умовою виконання завдань шостої п'ятирічки по зростанню виробництва і дальшому поліпшенню до­бробуту народу, як вказав ХХ з'їзд КПРС, є підвищення продуктивності праці.

З'їзд намітив також шляхи розв'язан­ня поставленого завдаlUlЯ. Це _ насам­перед впровадження нової техніки і те,­нології, вдосконалення організації вироб­ництва, творча активність трудящих у ви­користанні внутрішніх резервів, поширен­ня досвіду новаторів, підвищення вироб­ничої кваліфікації робітників та інженер­но-технічних працівників.

ПатріотичниА обов'язок кожного тру­дящого - снстематично збільшувати ви-

в 200 раз більше ... МостовиЙ кран зупинився над висуну­

тою з-під склепіння розжареною чашею елект­ропечі, яка тільки що видала плавку. Всереди­ну чаші повільно опускається куляста ба~дя, з я&ої вивантажується чергова порція шихти.

В цей час сталевар з невеликої площадки за­правляє піч. Потім вона відкочується на СВ06 постійне місце. М'яко лягає на неї розжарене склепіння. Починається чергова плавка ...

Така нова технологія сталеплавильного ви­робництва на Уралвагонзаводі в НИЖНЬО!іУ Тагілі. Тут вперше впроваджено більш зручний приііом заправляння агрегату - замуровування

пошкоджених місць под у і стін через верх пе­чі. Раніше це робилося через робоче вікно, яке

є в нижній частині агрегату. Завдяки вдоско­

наленню конструкції завантажувальної ба~ді

завалка шихти тепер провадиться в один при­

йом, що втроє скорочує час завантаження печі.

у боротьбі за краще використання устат­

кування нижньотагіJlьці доби.шся блискучих

результатів - без зупинки агрегату на холод­

ний ремонт вони вид~ть тепер 10 тисяч пла­вок. Це в 200 раз більше, ніж раніше.

Можна уявити собі ефект від широкого

впровадження цього досвіду на підприємствах,

коли відомо, що піАвищення продуктивності

праці всіма стаnепnавиnьниками країни тіnьки

на 1 процент може дати за рік додатково май­же 0,5 міnьйона тонн етапі.

пуск, поліпшувати якість знижувати со­бівартість продукції. Цим він вносить свіА вклад в успіхи дільниці, цеху, під­приємства, всієї промисловості в цілому. Для виконання вели'lНИХ пл.анів госпо­дарського і культурного будівництва в нашіА країні дорогі кожна хвилина ро­бочого часу, кожний заощаджений кар­бованець, кожна тонна вугілля і хліба, одержані понад план, бо з малого ство­рюється велике.

Досягнення вищого рівня продуктив­

ності працІ - основна умова, Jlка забез­

печить створеННJI матеріально-технічної

бази комуністичного суспільства.

Втроє продуктивніше f вибої шахти на чорну стіну вугільного

пласта направляють ствол гідромонітора. По­тужний струмінь води з величезною силою обрушується на пласт і подрібнює його на куски, які вода виносить по похилоиу жо­лобу. Потім КУС.ItII вугілля попа~ають у дро­барку. Звіжси потужний вуглесос по труБОПРIІ­BO~y пі~німає пульпу - суміш во~и і под­рібненого вугілля - на збагаЧ1'вальну фабрику.

Такий спосіб ви~обування палива, що ді­став назву гідравлічного, зробить справжнііі технічний переворот у вугільній промисловості. Продуктивність праці підземного робітника 113

гідрошахті в 2,5-3 рази вища, ніж на передо­вих механізованих вугільних підприємствах країни.

Шдготовчі гірничі виробки проходять так

само, як і в очисних вибоях, з ~опомогою гідро­монітора.

Гідравлічну розробку вугільних пласгів уже впроваджено в Кузбасі. Дослідні дільниці l'ідрови~обування вугілля устатковуються те­пер на шахтах Донецького басейну. НамічеНJ бу~івництво нових гідромеханізованих шахт на Уралі. Спорудження таких підпри.ємств об­ходиться в 2,5-3 рази дешевше, ніж звичаи­них шахт; значно скорочуються строки будів­ництва.

Новий вид механізації РООІТ на шахтах має дуже важливе значення. ААже піАвищення ПРОАуктивності праці гірників тіnьки на 1 про­цент Аає змогу піАВИЩИТИ річний видобуток вугіnnя біnьш як на 4 міnьйони тонн.

Під ТИСКОМ ВОДИ продуктивність праці, в кілька раз збільшується видобуток наф­ти, рідке паливо вибирається з

родовища повністю. Про те, які перспективи від­

криває широке впровадження

способу заКОНТУРНQГО заводнен-

ня, свідчать такі дані: 1 про­

цент підвищення продуктивності

праці на нафтопромисnах країни

а СРСР в 195~ році ЗА 1 хвили НУ ВИРОБЛялось ПРИБЛизно

JJi( ЦA{~ УНУ 62 .;.;;.;; ..... ______ ... 'онни

r.l.I\ OfMW 85 о..і,· .. ··іііі·· ~ __ .... ___ •• ІОНН

ндф'[іИ 133 • • -'ОNIІІо

f · ЕЛЕ KTPQ-37. ·8 І Е НЕР ГоI f і!"ИС _______ .. , ~Bt~rOD.

Швидше і дешевше

Здавна звикли говорити: бу­динок споруджено. А тепер все

частіше можна почути інші сдо­ва: будинок змонтовано, складе­но. У цій ЗМІНІ - певний смисл. Вона відображає докорін­ну різницю між двома способа­ми виконання будівельних робіт - звичайним і сучасним iH~y­стріальним.

Ось будівельна площадка май­бутнього багатоповерхового бу­~инку. Сюди привозять готові частини будинку - стінові па­нелі, облицьовані керамікою, пе­регородки і перекриття на цілу ItiMHa'ry, сходи, блоки фундамен­ту та інші деталі. Всі вони ви­готовлені заводським способом. На площадці - Ifільки неве­

лика група робітників. З допо­могою баштових кранів. вони складають будинок із ,залізо­бетонних деталеіі. Будинок виро­С'І'ає в кілька раз швидше, ніж при звичайному способі будів­ництва. На його спорудження потрібно значно менше будівель­них матеріалів, ніж на споруд­

ження цегляного будиику. В 1960 році випуск збірних

залізобетонних деталей буде до­ведений в нашій країні до 28 мільйонів кубічних метрів. ЯК­що робітники, зайняті на їх виробництві, піАвищать ПРОАУК­тивність праці тіnьки на 1 про­цент, то це Аасть за. рік таку кіnькість детаnей, 3 яких можна СПОРУІІИТИ жилі БУIІИНКИ пnо­щею прибnизно 800 тисяч кваА-

Із свердловини під великим тиском забив фонтан нафти. Він дає за добу сотні тонн «чорного золота». Проте з ча­сом подача рідкого палива на поверхню поступово зменшуєть­

ся і нарешті зовсім припиняєть­

ся. Тоді в роботу включаються глибинні насоси. Але й вони не можуть викачати всю нафту,

коли в нафтовому пласті нема тиску, який створюється гли­

бинними водами.

Радянські вчені разом з ви­робничниками разробили новий спосіб видобування нафти, який ~icTaB назву законтурноl'О завод­

нення. Суть його ось у чому. По контуру розвіданого нафтового пласта бурять глибокі свердло­вини, в які потужні насоси на­качують воду. Надходячи до пла­ста, вода створює під ним тиск і гонить нафту в свердловини,

пробурені над місцем її заляган­ня. В результаті підвищується

lІає народному господарству май- ратних метрів.

же 800 тис. тонн нафТи за рік.

І Цифри і факти

Такого Збіль~ення ви-~A Н И :1УСКУ предмеТІВ народ- р<'3..и.х

ЮГ0 споживання мож- 05""'" ча досягти протягом , JOKY, якщо продуктив­

І{ість праці на під-приємствах Міністерства ~ З у Т Т >І легкої промисловості ~ 400'" мо Української рср зросте . ~. тільки на l' процент.' • При цьому валовий ви- ПАНЦ І Ш но­пуск продукціі збіль- ~ОВИХ шиться на 126 мільАо- lal~ иів карбованців за рік. '--________ _

.~юЛА~ 2,5=.. ~

~~.ЦYKPY . ~ 340;;~ ііі·

, . І Со-

Ось що дає за рік І процент підвищення продуктивності праці на заводах і фабриках мі­ністерств промисловості продоволь"их товарів і промисловості м'ясних і молочних продуктів урср. Таке зростання продуктивності праціза безпечує збі.llьшення ва лового випуску різних продуктів на 365' міль Аонів карбованців за рІк.

Боріться за всемірне підвищення ПРОДУКТИВНОСТі праці! . Впроваджуйте у виробництво найновіші досягнення техніки, пе­редовий досвід підприемств!

* Про збільшення випуску про­дукціі за рік за рахунок зростан­ня ПРОДУКТИВНОСТі праці на 1 проц. на окремих підприємствах гово­

рять такі приклади: на ХТЗ іме­ні Орджонікідзе - це 245 трак­торів сДТ -54», на кіровоградсь­кому заводі сЧервона зірка» -910 квадраТНО-ГНіЗДОВИХ сівалок, на киівському заводі «Точелект­роприлад» - понад 3600' елект­ровимірювальних приладів.

* Додатково 1,3 млн. гектарів тракторних робіт (в умовній оранці) може дати за рік підви­щення на І проц. продуктнвності праці механізаторів МТС Украї­ни. Таке ж зростання продуктив­ності праці на догляді за просап­ними культурами зможе забез­печити за рік додатково обробі­ток 325 тне. гектарів (в один слід), що заощадить колгоспам понад 3 млн. трудоднів.

Не~іnя, 5 серпня 1956 року

Москва. Всесоюзна сільськогосподарська виставка. На «Площі колгоспів:..

(Прескліше РАТАУ). Фото А. Сергєєва і Б. Трепетова.

Змагання комбайнерів на збиранні врожаю Прізвища водіїв .Аtашин "С-б" і виробіто"

на "ожну з них за станом на 3 серпня (в ге"тарах) Броварська МТС Бобрицька МТС

115 Бабич В. Т. 78 Клим ась М. І. 103 Заєць Д. В. 65 Теплюк М. Л. 95 Лобко П. І. 60 Хомич С. М. 94 Щербак І. Я. 52 Кот О. П. 94 Корнійко І. А. 50 Бредак В. П. 90 Базир І. С. 41 Романок М. Я. 74 Миmкоріз І. С. 38 Бредак Ю. З. 68 Оксюта М. В. 38 Какун Г. С. 63 Лось П. В. 22 Богуславський І. П.

Прізвища водіїв машин,. С-4" виробіто" на "ожну з ниУ. (8 ге"тарах)

Броварська МТС Бобрицька МТС 127 123 117 99 91 84 82 во 80 79 78 75 71 68 67 67 66 60 59 58 54 53 52

Марченко М. А. Савеленко В. К. МаАсак К. П. Конончук І. П. Гордієнко П. В. Капуста І. С. Лебединець Г. І. Божко О. О. Шитий П. І. Щиголь Д. А. Іваницький І. М. Ярко Ю. Л. Бреус Г. О. Жміиька Д. Т. Оксюта М. С. Таран Г. С. Ситюк В. Г. Попович І. О. Лисюк Л. О. Дикун М. П. Мельниченко І. І. Оксюта В. Ф. Пильтяй Я. З.

138 121 118 106 97 97 93 92 91 90 89 87 81 80 80 78 77 72 71 68 68 67 66

Жук І. А. Бредак О. О. Дяченко М. Д. Дмитренко І .•. Вороний П. А. Сидоряченко В. Ю. Петренко В. А. Шинкаренко В. А. Нестроевий Я. П. Дмитрекко Г. І. Костюк Г. Д. Гайовий М. В. Соловей Ю. О. Біленко М. К. Денисенко А. С. Гуляєв В. €. Жук А. А. Нагорний М. А. Юхименко І. П. Щербина М. А. Дяченко М. П. Проценко М. К. Теплюк О. М.

СТАХАНОВЕЦЬ

ОСТАННІ ВІСТІ З КОЛГОСПІВ

3

На що сподіваються у Богданівці Зайве ДОВОДИТИ, що вирішаль- відгодівлі знаходиться :lараз ли­

ну родь в одержанні високих на- ше 80 годів. Цього не вистачить,

доїв мо.10к3 відіграє хорошз І\пр- щоб fJдсржати сті.:ІЬКИ продукцil, мова база. В цьощ' ІІа в.МСНОМУ як аа шаНО~I. Бі.1ьше ТО[О, ~'a досвіді переконуються богданів- .шпень \Іісяць приріст живої ва­

ські твари,нники. При такій же ги на кожну ГО;lОву становив НІ' Еідькості Борів тепер вони на- більше одного Білограма. ПРИЧІІ­доюють щодоби по 1570-1600 на тм,ої .НИ:lької продуктивності кілограмів молом, що майже свиней - повна відсутність в вдвоє бі.1ьше, ніж, наприклад, раціонах будь-яких БОН центра­

в квітні або травні. тів. А між тим безалколоїдний Але хоч на перше серпня одер- люпин, якиіі можна було вико­

жаН0 вже по 1571 кілограму ристати на годівлю свиней, реа­на кожну корову, в керівників лізували.

БО.1ГОСПУ немає впевнеНОC'l'і в Про створення кормової бази ТЮІУ, що взяте зобов'язання бу- на зиму тут мало турбуються де виконано, бо до кінця року в - раннього силосу заК.ЩlІ;ено

Копгосп ім. Маnенкова. Вико- тваринництві залишилось 51) 320 тонн при плані 500, за-ристовуючи кожну сприятливу днів, а надоїти ще с.1ід майже скиртовано сіно з двох третіх годину, артіль раніше, ніж го- 900 кілограмів на корову. Про'гс площі луків. Силосних ям є ли­рік, закінчила збирати озимину. досвід передових доярок Уляни ше 9 на 720 тонн, хоч треба за­На 230 геБтарах, де працювади Хилько, Федори Мотузки, Одьги готовити 2500 тонн силосу. ЩЕ' "'омбайни, вже заскиртували і Б б r ~, . а D о ко, алини 1 еПJЮК, яКі м - досі не зацементовано п'ять тран-солому. На стягуванні її працю- ють по 2000-1850 кі.l0грамів шеіі:. Ремонт тваринницьких при­ють двома тракторними волоку- молока на кожну корову, пока- міщень відкладають на осінь. шами €влампій Іванушкін та зує, що взяте зобов'язання мож-Іван СИ.'lКО. на виконати.

Почали збирати ячмінь. Ko~[- З переведеННЮI худоби на байнер МИКОJа Проценко, якиіі Jітнє утримання її нс заБСJ­сіяв весною кукурудзу і забез- печують достатньою кількістю печив чіткі квадрати, добре КО- зеленої маси, кормових культур. сить ячмінь самохідним комбаи- Замість 60-70 кілограмів ко­ном. На кожному з 30 гектарів ровам ЗГО,ll;овують не більше 40-намолочено по 15-16 цснтнеріі3 50, хоч є можливість давати зерна. Мсханізатори зобов'язали- більше. Іншии раз пі,ll;ВОЗЯТЬ ся закінчити збирання цієї ку.1Ь- масу низької якості. Молодняк тури за 3 робочі дні. ве.1ИКОЇ рогатоі худоби чомусь

Підготували дві МО:lОтарки тримають в загородах. для молотьби озимини, зібраної Набагi.l'l'О гірше 3 виробницт-простими машинами і вручну. вом свинини. На сто гектарів ор-Починаємо молотити. Державі ної землі є по 13,5 центнера прн здали понад 250 цснтнерів хлі- аобов'язанні 25 центнерів, а на ба.

Правдіння артілі, завідуючий

фермою Г. Романенко" зоотехнік М. Хмарсь.ка недостатньо дбають про попuвнення поголів'я. За рік

добавилося лише 37 корів -' 23 куплено і 14 переведено з нете­лів, хоч до плану невистачав ба­гато більше.

На що сподіваються у Богда­нівці, коли вже зараз треба го­

тувати тваринництву теплу і ситу зимівлю, а цього не роб­лять?

М. Фе~оровський,

А. Гончар. Кою'осп ім. Андрєєва.

М. Неїжсаnо, заступник голови колгоспу,

як ЗАПОБІГТИ ПСУВАННЮ НАСІННЯ

О. Нестеренко, голова сільради.

с. Світильне.

* * * Колгосп ім. Леніна. Комбайне­

ри скосили роздільно віндроуера­

ми 400 гектарів жита. Зараз за­кінчуємо обмолот хліба з валків. Г. Костюк та В. Сидоряченко збирають хліб комбайнами.

Торік колгосп ім. Ватутіна, с. Пухівка, засипав для посіву 100 центнерів сортового ячменю. ЗдаваJ10СЯ, зерно хороше, а ко.1И його перевірили в контрольно­насіннІИ лабораторії, то схо­жіс'l'Ь була дуже низькою - ли­ше 26 процентів. Цим насінням не сі.llJlИ, довелося обмінювати на інші культури ячмінь.

рігали в зерносховищах взимку.

Лк запобігти псуванню насін­ня?

Перевіркою встановлено, що свіжозібране і обмолочене, але не очищене насіння при збері­ганні насипом на току протягом ,ll;екідькох годин матиме темпе­ратуру вище 50 градусів. Вна­слі,ll;ОК високоі температури воно

втрачає свої посівні якості. Щоб СВ J Ж J О В О Ч J - КИЯ НАМ ОIJИСТИ.1И насіння озимини ДШl

Збільшується кількість колгос- санів, здав іх понад 10 тонн. посіву на 600 гектарах. Готує­

Не більше 30 процентів .схо-ЖQсті мала посівна гречка в такого не трапилось, насіння кулаженській артілі «Зоря», на- після молотьби треба зразу очи­сіння вівса в колгоспах ім. Ма- щати, сушити тонким шаром, ленкова, с. Світильне, ім. Бу- перелопачуючи його. ні в якому дьонного, с. Мокрець, та інших. разі не можна засипати воло ге Це стадо ся TO~[Y, що насіННJI насіННJI в зерносховища.

пів, що здають пом,ідори та огір- За останній час артілі району МО грунт. ки. Артіль «Більшовик», с. Рож- відправили в магазини КИ€ІН ни, доставила киянам 22 тонни бл.из~ко 100 тонн помідорів та І огірків і 6 тонн свіжих помідо- ()[ IрЮВ.

Т. Мазниченко, агроном.

рів. Колгосп ім. Сталіна, с. Ру- М. Бочко. с. Семиполки.

Хорошого бригадира люди не підведуть Раннє .'Іітнє сонце ще тільки

позолотидо схіllНУ сторону неба, а Гнат Іванович вже прямує ву­зенькою стежкою повз багатиіі ;шн кукурудзи. 3елені, аж чор­

ні, стебла хльоскають бригади­

ра в обличчя. LUироким півкругом пере,ll; Гна­

том Івановичем простяглися сі­нокоси. Тільки вузька смуЖБJ нескошеної трави муляє очі. Але нсзлічснне ЧИС.10 акуратно скла­

дених копиць запашного сіна радує ногляд. Аж біля гаю зво­диться одинокий стрункий стіг.

3боку на дорозі показадися гарби. Чути, як погеикують хлопці. Привіталися. LUвидко бригадир показав, де саме кл:l­

сти стоги, які копиці залишити на видачу стимулу по закінчен­

ню роботи ... - Що ти не кажи, Якове, а

друга бригада відстала. Хоч і завзятий її бригадир, та наш Гнат Іванович Батечко не тіль­l;И перший скосить, а й засто­

гує. Бачиш, скільки трави в Литовки остається ще, - доно­

ситься до брига,J;ира. - Тнат lвaвович 40 кожної

дюдини підійде... Престарілих і тих на роботу запроси'Ю>.

- А от і стимул. Заробив -одержуи! І це дуже допомогло.

Гна'г Іванович звернув на лі­нійку. Спереду блиснуло водою

Велике БОJОТО. Поспішає брига: дир глянути на переорании лан.

Наближається ж час посіву. Бригада МІ, хоч і не чисель­

на, всього 30 жінок, десять чо­

ловіків та підлітків, але на сла­

ву злагоджена. І на току, і в

а тоді на ваги - і Дl'ржаві

перша заповідь. - Дякую, Гнате Івановичу, -

тисне руку голова кодГОСПУ Г. А. Компанець. - Людей вислав і сам приіішов.

- Через два дні, думаю, сто­гувати сіно кінчу. Жінок ПОСИ­лаю скирт)"вати CO.'lO~IY ;1:1 КЮІ­

баіінами, а чо.l0віки на .'ІУКИ до Литовки просяться.

- Посилай. Хай ДОПЮlОіЬТГЬ. На вечір у контору ПРИХОДЬ.

Порадимось. полі, на о1УК:lХ - усюди кипить робота. І приміщення привели в Десь під вечір бригадир знову порядок, хоч сьогодні став на на сіножатях. Та не видно вже зиму худобу. безлічі БОПИЦЬ. Зате як хороше

... НовозБУДОВ:lне зерносховище дивитися на стоги, що цілим де­величаво стоїть, нригортаючи .110 себе широкий квадрат бетонної площадки. Тут же і тік. Маши­на за машиною прибувають з поля. Комбайнери Михайло Ар­темович Нагорний та Андрій Сафронович Денисенко старають­

ся. Ніякої затримки. І жито піш.1О, і пшениця йде. Прямо 3

куп зерно пливе у хобот зерно­

агрегата, щО ЗВО,ll;ИТЬ свій бун­кер в небо, а з них висипав са­моспаАОМ чисте зерно у мішки,

сятком укрили скошені луки.

Колгоспники СК.1адають сіно на гарби. Радісно на душі, при­

ємно.

Ні, першості не здам у змаган­

ні, думає бригадир, і дивиться па своіх людей. Ні, вони не підве­дуть.

В. Онопрієнко,

зоотехнік.

Колгосп ім. Кагановича,

с. Рудня.

після УО;lотьби залишили на то- Н. Кремінська, ках на кі.1ька днів у КУ- завідуюча контрольно·

lІах і ВОНО :Jігрі.10СЯ, lюгано збе- насінною лабораторією.

На садибі Бобрицькоі МТС виросло просторе і світле приміщен, ня. Це - иова майстерня. Тут закінчується настилка підлог, по­білка, провадиться установка токарних, свердлильних та інших верстатів. Одноразово електрики і монтажники завершують електропроводку і монтаж сантехобладнання.

Споруджено котельну. При майстерНі є техкімната, душова, гардеробна, склад для зберігання іиструментів, запасних частин. На будівництво майстерні затрачено понад мільйон карбованців. До осені майстерня буде здана в експлуатацію. Це дасть мож­ливість повністю за"ровадити вузловнй метод ремонту тракторів.

Н а з нім к у: нова майстерня МТС. Фото В. Шміловича.

4 СТАХАНО8ЄЦЬ НеАlnн, 5 серпня 1956 роМУ

Листи ~ з Гоголева 11

ДО ПОЧАТНУНАВЧАЛЬНОГО РОНУ ЗАЛИUJИЛОСЯМЕНШЕ МІСЯЦЯ

Творчість наших початкіВЦіВ

Серце RJlиче Вже серпень. З відпусток по­

вертаються вчителі. В школах номічається пожвавлення. Bi2J;­чувається наближення нового навчального року. Гоголівські середня і семирічна школи наче

оновилися. Хорошии вигляд ма­ють основні класи школи. Бла­китною фарбою наново покрито всі панелі. Перефарбовано пар­ти, шафи, столи. Завезено пали-

во і акуратно СК.'Іадено. На под­

вір'ї чистота і порядок. Понад

доріжками І>ОЛИШУТЬСЯ хороші

квіти.

Організовано проводиться ,11;0-

даткове навчання з учнями, що

Про ТИХ, хто Минула неділя в працівників

артілі «Художвишивка» не бу­ла вихі,ll;НИМ днем. Правління оголосило, що це робочий день, -- і не звичайний, а, як бу.'ІО сказано, -- «напружений». До­велося довиконувати місячниіі план. І це в нас не вперше. Мі­сяць починаємо в повільному

мають незабаром складати екза­

мени .

Разо~ з тим у Гоголівській середній школі є ще недоробка ь підготовці до навчання. Відомо, що тут минулої зими спостері­гався значнии відсів учнів 8-10 класів. Це тому, що учням далеко ходити, а при школі не­має гуртожитку .

Всі сподівалися, що влітку питання про гуртожиток буде розв'язано . Але минає час, а

змін немає. Невже й на цю зиму школа не матиме гуртожитку для

учнів?

штурмує

Г. МеАведенко, учитель.

план

темпі. Працювати доводиться іно­ді не ПОВНИЙ день. Голова артіді т. Таран мало дбає про те, щоб забезпечити регулярність поста­чання сировини.

Це ж дає погані наслідки.

Розправивши широко плечі, Неначе балтіЄЦЬ·\lОРЯК. В райком комсомолу під вечір Зайшов чорнобривий юнак.

- Пробачте, - промовив, -3 роботи

По справі важливій забіг, Відкласти ж її до суботи, Повірте мені, що не міг.

Тут думку вгадавши хлопчини, Сказав секретар жартома : - Путівок на землі цілинні Сьогодні в райкОМі нема,

А потім спокіliіно похлопав Рукою його по плечу : _ - Ну, що ж, коли серце так

просить, -Приходь завтра вранці, вручу.

Юнак, посміхаючись. чемно, З райкому додому спішить ... З такими, як він, нам приємно Сміятись, любити, творить.

с. Зазим'я.

М. Горбатеико,

учитель.

ДРУЗІ ЖНИВ)'"ЮТ1t Колишуться ніжно важкі колоски І линуть за обрій рожевим

потоком.

Прнвітно всміхаються їм

Найгірший з них -- штурмів- Легенько волошки,

моргнувши

примруженим оком . щина.

Г. Зозуnенко.

с. 3азим'я. В дні ЛІТНІх канікул учні,юннати місцевої серед ньоі школи старанно вирощують на пришкільнrй ділянці овоче· ві і технічні культури - жодної бур'янини не знайдеш. ні на годину вони не залишають без догляду і кролів, яких з кожним місяцем стає все більше.

- Справжня кролеферма незабаром буде при школі, - го· ворять учні . - Допоможемо і колгоспу організувати кролівниче господарство.

На 3 нім к у: учениця 5·го класу Г. Запорожець годує кро'

лів.

КОЛЮЧІ

РЯДКИ

Фоrо М. Горбатеика.

Не мала жінка клопоту,

так купила керогаз

• •• Іскриться проміння, спада до

снопів, Золотить обвітрені русіі коси. Ства комбайнер і

Деякі домашні господарки вва­жають, що керогаз полегшить їм працю, особливо влітку.

-- Гасу немає! -- Коли буде?

Телефон не працює розноситься спів, Струшує з стебел світанкові

роси.

-- Спитайте у голови рай-

В (віТИ.'ІьнівськіЙ сільській перешкоди, налаго,J;ИТИ зв'язок,

Раді є телефон-автомат. ТелефОН- але даремно -- переговорів не

ний апарат встановлено, а зв'яз- можна вести і досі.

Проснулись лани із снопамн до ранку.

Хлібом пахнуть гори соломи іІ зерна.

Вони міркують приблизно так: «Нкщо маєш керогаз, то не тре­

ба палити піч або плитку, а можна швиденько приготувати

споживспілки т. Рубаника або }' завторга т. Лип·явки.

Пде вона до крамниці Бровар-ського сільського споживчого

вариства. Тут знову: то-

ку немае цілими місяцями. То Знають про це в райконторі він зовсім не працює, то нічого зв'язку, та ніяких заЩ1l;ів не

вживають, хоч рахунки за або­не розібрати -- в трубці свист, '\' нентну плату наДСИ.ІІають регу-

А в юначому серцІ дівчина в серпаику -

На Дошку пошани бригада її занесла.

сніданок чи вечерю.

Швидко і зручно, та й страва

завж,ll;И свіжа».

-- Гас є? -- Гасу немає. -- Коли бу){е?

писк, грає музика. лярно. В. Грииько,

член ВЛКСМ.

Може Ае-небудь це ){ійсно так, але не у Броварах. Тут і стару поговірку на новий лад перек­

раяли: «Не мала жінка &.'Іопоту, так купила керогаз».

-- Спитайте у керівників Неодноразово , приходили сюди Р. Сизоненко, шого ССТ.

монтери, намагалися ліквідувати секретар сільради. с. ПОГР,еби. їде тоді жінка ){О Биковні, бо там гас завжди є, а звідти кі­.'Іометрів 8 пішки, бо возити пальне в автобусах заборонено.

В Єгнпті триває проведення зе· мельної реформи відповідно до Закону про земельну реформу, прийнятого єгипетським УРЯДОМ 9 вересня 1952 року. Земельні ли· шки, які конфіскують У поміщи· ків, розподіЛЯЮТься (продаються в розстрочку) серед безземельиих і малоземельиих селян. Усього підлягає конфіскації у поміщиків 560 тисяч феддаНів (один феддан - 0,42 га) землі .

За три роки проведення рефор' ми серед селян розподілено і про· дано близько 400 тисяч феддаиів землі. За законом земельна ре·

форма повинна бути завершена до

кіиця 1957 року.

І в цьому не конструкція ке­рогазу, а винне ... правління рай­споживспілки.

Справа в тому, що купити гас

Б Броварах, щоб розпалити керо­газ, -- це неабияка проблема.

Встає вранці жінка і іде в будмагазин. Там їй заявляють:

Нкби хоч раз жінки цих вельмишановних керівників по­мандрува.'1И з Броварів у Биковню за гасом, то ~они б не забували, що треба дбати про потреби ТР)'-

.дящих.

л. Леоненко.

по розширенню торговельного держувати свободи судноплавст-

співробітництва між країнами. ва по каналу і сплатити вартість

СУ8цьииl K8H8J1 :lкцій їх держателям. Незважаю· чи на все це, представники

Н8J18Ж.ТЬ Вп.пту правлячих кіл в деяких західних

Міжнародний огляд Недавно в Асьюті (Верхній

Єгипет) відбувся мітииг по вру-

Президент Єгипетської Рес- країнах, насамперед в Англії і публіки Насер оголосив про на- Франції, намагаються заперечи­ціоналізацію Суецького каналу, ти невіД'ємні права Єгипту на

чению селянам провіиuіі актів на який сполучав Сере,ll;земне і Суецький канал. Міністри закор, володіння землею. Червоне моря і забезпечує най- ,ll;онних справ Англії, Франції і

Два ШJlRХИ в розвитку свІтової еконо_lки

Сесії Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОССО), яка відбу­вається в Женеві, подано «Огляд світового економічного станови­ща» за перше післявоєнне деся­

тиріччя. Сам огля){ і його обго­ворення знову нага){али про ве­

личезні переваги економіки країн соціалістичної системи переА ка­піталістичною економікою.

Хоч автори ОГЛЯДУ -- бур­жуазні економісти ,J;оItJIаАали багато зусиль, щоб ){овести «про­цвітання» економіки в світі ка­піталізму, Їм це не ВАалося. ІІі){ тиском фактів вони бу.llИ змуше­ні визнати, що в піСJlявовниі ро­l:И розвиток капіталістичної еко­номіки ві){бувався в обстановці великих труднощів та супереч­ностей і супроводився кризиснп­ми явищами. Економіка капіта-

Огляд визнав, що «в значній США Л . На фото : селянн на мітингу. коротший. шлях з Європи в Азію. , які зоирадися в ондош, частині світу, де існують ка- б .--------------,.Незважаючи на те, що цей ка- виро ЮІИ заходи для натиску на піталіС'fичні порядки, питання Є про масові злидні лишається, це не могли умовчати й автори нал знахо)(иться на єгипетській гипет.

В огля"у. Вони визнають, зокрема, землі і збудований руками єгип- А.'Іе така подітика західних як і раніш, нерОЗВ'язаним». "

що обсяг пром:ислової продук- тян, протягом 87 років ним во- держав суперечить інтересам ~и­ОГЛЯАі вказується також, що в . ціі в країнах соціалістичного та- JIо){іли іноземні капіталісти. Ком- ру. Говорячи про ставлення на· економіці США за післявоєнш

Й бору зріс ' порівняно з ){овоєн- панія: Суецького каналу, основ· шої краІяи до 1I0ДlИ в Єгипті, роки двічі спостерігалися сер о-

ним ,періо,J;ОМ у 4 рази, а націо- ними власниками акцій якої бу- тов. Хрущов цими днями заявив: зні кризисні явища.

нальний АОХОД за післявоєнне де- .Іи Англія і Франція, щороку «Ми вважаємо помилковою полі-Торкаючись зростання проми- сятиріччя збільшився на 60- одержувала величезний дохо){ у тику тиску на Єгипет, як і на

слового виробництва, nе спос- 100 процентів. У країнах соціа- 100 мільйонів доларів; 3 них, інші суверенні держави. Непо­терігалося в ряді капіта.llістич- лізму, ві,ll;значають автори оглg- о){нак, на долю Єгипту припада- міркованість і гарячність у цій них країн, автори огля){у при- ду, економічне «зростання за- ло лише 3 мільйони. Націоналі- справі можуrь привести тільки ІО){ЯТЬ дО висновку, що воно ві){- галом було злачно вищим, ніж у зувавши компанію Суецького ка- до небажаних наслідків для СПР<l­бувалось на неЗ,J;оровій основі і країнах з приватнопі,ll;ПРИЄК- налу, уряд Єгипту поклав краіі ви миру, можуть завдати шкоди було вИltJIикане «Іуже різким ницькою економікою». майже віковій несправедливості інтересам самих західних держав зростаННJIК воєнних витрат». Ш){ час обговорення на сесії і став законним ГОСПО,ll;арем ка- у цьому районі».

Разок з тик в ОГJIЯ,J;і відllїчаєть- ЕКОССО світового економічного налу. Ві,ll;нині ,ll;ОХО,ll;И, одержу- МИРО.'Іюбні народи, насампе­ся негативний вшив на економі- становища преАставники ,J;еяких вані Bi,"t експлуатації Суецького ред народи арабських країн, ві­ку Аержав Західної Європи ско- західних країн вимагали припи- КАНалу, підуть на розвиток на- тають націоналізацію Суецького рочення a~o ж припинення іх нення гонки озброєння і розши- ціон&льної єгипетської економі- І>анаду і висловлюють солідар-торгівлі з РаАянсьJtИ]( Союзом та рення м:іжнародної торгіВАі. Еко- ки. ність з діями уряду Єгипту. іншими країнами соціалістичного номічний комітет ЕКОССО одно- Націоналізація компанії Су- Н Ч

б • игир.

та ору. стайно прийняв проект резолюції ецького каналу в законним ак-

лістичних країн, відмічається g Зовсім інша картина спосте- шести держав (СРСР, Чехосло- том єгипетського уря,ll;У і не за­огляді, «невільна ві,!! певної не- рігається в Радянському Союзі і ваччинаj Югословія, Бразілія, чіпав інтересів народів інших сталості і зазнає... ударів». країнах народної демократії. Про Аргентіна і Франція) про захо,ll;И країн. Єгипет зобов'язався ,11;0-

Ре,цактор

С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

Адреса редакції: с. Бровари, Київської області, вуn.l(иівська, М 138.

6poaapa.u рalOlUlІ ІРупрнн l(иі8CloXОro 06.uсиoro управліввя куnьтури. 3аll. 2988-2458