C.О.Дєніжна ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ Навчальноikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/nmk._vik._psih._nove..pdf · розвиток дитини у пренатальному

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

C.О.Дєніжна

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

К И Ї В 2014

2

У Д К . . . . . . . . . . .

Б Б К . . . . . . . . . . . . .

С . . . .

Р е к о м е н д о в а н о д о д р у к у м е т о д и ч н о ю р а д о ю І н с т и т у т у

( п р о т о к о л № _ _ в і д „ ” _ _ _ _ _ _ _ 2 0 1 4 р . )

Дєніжна С.О. Вікова психологія: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут

кримінально-виконавчоїслужби, 2014. – 17 с.

Р е ц е н з е н т :

Сотніченко В.М. , кандидат педагогічних наук, доцент

Дем’яненко Б.Т., кандидат психологічниїх наук, доцент кафедри спеціальної психології

та медицини НПУ імені М.П.Драгоманова

Відомості про автора:

Дєніжна С.О. – доцент кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту

кримінально-виконавчої служби, кандидат педагогічних наук, доцент.

© Дєніжна, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

3

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................

ТЕМАТИЧНИПЛАН.......................................................................................

ПРОГРАМАКУРСУ...........................................................................................

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.......................

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ.............................................

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.........................................................................................................

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ...................................................................

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................

4

ВСТУП

Вікова психологія є академічною наукою, яка вивчає психічний розвиток людини від

народження до старіння. На сучасному етапі свого розвитку «вікова психологія» виявляє

структурні зміни, новоутворення, що формуються з віком у психіці та діяльності людини.

«Вікова психологія» розкриває передумови та умови, що визначають процес розвитку

людини, співвідношення у ньому природних і суспільних чинників, завдяки яким

реалізуються можливості психічного розвитку, а також роль історично сформованих

суспільством цінностей у становленні особистості.

Теоретичні відкриття у віковій психології розширюють можливості її практичного

застосування. Наприклад, об'єктивна необхідність модернізації процесів навчання та

виховання дітей зумовила виникнення такої сфери психологічної практики, як контроль

над процесами дитячого розвитку.

Фундаментальною метою дисципліни є – ознайомити курсантів з віковою

мінливістю психіки людини. Це допоможе їм глибше зрозуміти особливості формування

Я-концепції особистості, її пізнавальної та емоційно-вольової сфери у різні вікові періоди,

з’ясувати питання, пов’язані зі становленням комунікативної діяльності людини тощо.

Предметно-видовими цілями є оволодіння такими базовими поняттями вікової

психології, як вікова мінливість, онтогенез, сенситивні періоди, нормативні вікові кризи,

психологічне новоутворення вікового періоду, а також основними віковими

особливостями людини.

Загально-функціональними цілями є формування у майбутніх психологів:

- знань про вікову психологію;

- процедури консультування дітей, підлітків, юнацтва, дорослих та людей

похилого віку;

- навичок моделювання психологічних ситуацій за участю представників різних

вікових категорій

– умінь обирати для себе єдине вірне, справедливе та обґрунтоване рішення,

виходячи із аналізу певної психологічної ситуації.

Дисципліна «Вікова психологія» вивчається з другого семестру другого курсу і

відноситься до циклу професійно-орієнтованихдисциплін. «Вікова психологія» тісно

пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як педагогіка, загальна

психологія, психодіагностика, педагогічна психологія, педагогічна майстерність.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за

результатами позааудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка

реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю –іспит.

5

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва теми

Нор

мати

вн

ий

обся

г

год

ин

В

сього з

ви

кл

ад

ач

ем

З них

Лек

цій

Сем

інар

ськ

их

Пр

ак

ти

чн

их

Сам

ост

ійн

а

робота

Інд

ив

ідуал

ьн

а

робота

Змістовий модуль 1. Загальні питання вікової психології

Тема 1. Вікова психологія як

практична галузь знань

12 4 2 2 4 4

Тема 2. Історія становлення

вікової психології

14 6 2 2 2 4 4

Тема 3. Особливості

психологічного обстеження осіб

різного віку

14 6 2 2 2 4 4

Тема 4.Онтогенез психіки

людини: основні поняття

12 4 2 2 - 4 4

Тема 5.Вікова періодизація

життєвого шляху людини

12 6 2 2 2 2 4

Разом 54 26 10 10 6 18 20

Змістовий модуль 2. Психологія дитинства

Тема 6. Психофізіологічний

розвиток дитини у пренатальному

періоді та в періоді

новонародженого (0–1 місяць)

12 6 2 2 2 4 2

Тема 7. Психологія немовлят (1

місяць–2 роки)

12 6 2 2 2 2 4

Тема 8. Психологія раннього

дитинства (2–6 років)

16 8 2 4 2 4 4

Тема 9. Психологія пізнього

дитинства (6–12 років)

18 10 2 4 4 4 4

Тема 10. Психологія підлітків

(12–15 років)

12 8 4 2 2 4 2

Разом 72 38 12 14 12 18 16

Змістовий модуль 3. Психологія дорослішання та дорослості

Тема 11. Психологія юнацтва (15–

21 рік)

14 8 4 2 2 4 2

Тема 12. Психологія ранньої

дорослості (21–40 років)

10 6 2 2 2 2 2

Тема 13. Психологія середньої

дорослості (40–60 років)

10 6 2 2 2 2 2

Тема 14. Психологія пізньої

дорослості (понад 60 років)

10 6 2 2 2 2 2

Разом 44 26 10 8 8 10 8

Всього годин 180 90 32 32 26 46 44

Форма підсумкового контролю – іспит

6

ПРОГРАМА КУРСУ


Тема 1.1 Вікова психологія як практична галузь знань

Місце вікової психології в системі психологічних знань. Зв’язок вікової психології з

загальною, експериментальною, диференційною, генезисною, порівняльною,

педагогічною, медичною, соціальною психологією, психологією аномального розвитку,

психологією спорту, творчості, особистості, релігій, психолінгвістикою та

психодіагностикою.

Об’єкт вікової психології, його специфіка. Предмет вікової психології. Поняття про

вік: біологічний, соціальний, психологічний. Структура і динаміка віку. Центральні та

часткові психологічні новоутворення віку. Центральна і бічна лінії розвитку. Соціальна

ситуація розвитку. Революційні, еволюційні та ситуативні зміни психіки. Поняття про

когорту.

Розділи вікової психології: дитяча психологія, підлітково-юнацька психологія,

психологія дорослості, психологія людей похилого віку.

Основні теоретичні проблеми та практичні завдання вікової психології. Практичне

значення вікової психології.

Тема 1.2. Історія становлення вікової психології

Історичні витоки вікової психології. Роль античних мислителів у становленні

генезисного підходу до психіки людини (Аристотель, Хрисипп, Зенон, Діоген).

Ідеї вікової мінливості психіки у працях чеських (Я. А. Коменський), французьких

(Ж.-Ж. Руссо, К. А. Гельвецій), англійських (Дж. Локк), російських (В. М. Татіщев, О. М.

Радищев), німецьких (Тідеман) та українських (І. Гізель, Г. Кониський) вчених ХVІІ –

ХVІІІ ст. Поява перших щоденників-спостережень.

Зародження нової галузі – вікової психології у ХІХ ст. Роль біогенетичного закону Е.

Геккеля, праць К. Ушинського „Людина як предмет виховання” та В. Прейєра „Душа

дитини” у становленні вікової психології. Педологія, її основні принципи та роль у

становленні вікової психології.

Завершення формування вікової психології у ХХ ст. Внесок В. Штерна, К. Гроса, К.

Левіна, Е. Шпрангера, Ш. Бюлер, З. Фройда, А. Біне, А. Валлона, Ж. Піаже, Л. Кольберга,

П. Блонського, Л. Виготського, Б. Ананьєва, О. Запорожця, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, Г.

Люблінської, Л. Обухової, Ст. Холла, Дж. Болдуїна, А. Гезелла, А. Бандури, Е. Еріксона,

Д. Левінсона, Р. Гулда у становлення вікової психології як науки. Розвиток вікової

психології в Україні (І. Сікорський, М. Ланге, В. Зеньковський, С. Балей, Г. Костюк, С.

Максименко).

Тема 1.3. Особливості психологічного обстеження осіб різного віку

Організаційні методи вікової психології (методи поздовжніх та поперечних зрізів,

комбінований метод). Труднощі у проведенні психологічних обстежень з особами різного

віку та шляхи їхнього подолання.

Особливості проведення спостереження за особами різного віку. Вікові обмеження у

застосуванні експерименту. Специфіка опитування дітей, підлітків, юнацтва, дорослих та

людей похилого віку. Аналіз процесу та продуктів діяльності людей різного віку.

Тестування у віковій психології.

Тема 1.4. Онтогенез психіки людини: основні поняття

Ключові питання онтогенезу психіки людини. Умови психічного розвитку: внутрішні

та зовнішні. Чинники психічного розвитку: біологічні та соціальні; нормативні вікові,

7

нормативні історичні та ненормативні. Характер психічного розвитку: неперервний та

стрибкоподібний. Природа людини як суб’єкта розвитку: людина як організм та людина

як механізм.

Теорії онтогенезу психіки людини. Біологічні теорії: рекапітуляції (Е. Геккель, С.

Холл), дозрівання (А. Гезелл), етологічна (К. Лоренц, К. Фріш). Біхевіоральні теорії:

оперантного научіння (Б. Скіннер), соціального научіння (Дж. Роттер), соціально-

когнітивна (А. Бандура). Когнітивні теорії: генетичної епістемології (Ж. Піаже),

інформаційного підходу (Дж. Брунер), культурно-історичного розвитку психіки (Л.

Виготський, Д. Ельконін). Психоаналітичні теорії: психосексуальна (З. Фройд),

психосоціальна (Е. Еріксон). Гуманістична теорія (А. Маслоу, К. Роджерс). Екологічна

теорія (У. Бронфенбреннер).

Показники когнітивної та психосоціальної сфери психічного розвитку (за Г. Крайг).

Показники пізнавальної сфери, системи особистих відносин і оволодіння системою

практичних та розумових дій (за Г. Люблінською).

Головні тенденції та закономірності онтогенезу психіки людини. Поняття про

сенситивні періоди та вікові кризи.

Тема 1.5. Вікова періодизація життєвого шляху людини

Підходи до вікової періодизації психічного розвитку людини: процесуальний і

критеріальний.

Періодизація на основі суттєвих особливостей процесу розвитку (Л. Виготський).

Періодизація за зовнішніми критеріями (Ст. Холл, В. Штерн, Р. Заззо, П. Блонський).

Періодизація за внутрішніми критеріями: одним (Ж. Піаже, З. Фройд, Е. Еріксон), двома

(О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), трьома (Л. Фрідман, І. Кулагіна). Стадії когнітивного

розвитку (Ж. Піаже), психосексуального (З. Фройд), психосоціального (Е. Еріксон).

Періодизація за зовнішніми та внутрішніми критеріями (Л. Хоффман та ін., Г. Крайг).


Тема 2.1. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та в

періоді новонародженого (0–1 місяць)

Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та вплив на неї

зовнішнього середовища. Досліди П. Хеппера і Рене Ван де Карра.

Криза новонародженого. Період пристосування дитини до нових умов життя. Фізичні

стани новонародженого. Сон та його особливості. Поліфазність і парадоксальність сну.

Періоди сну.

Вроджені механізми психічного розвитку. Безумовні рефлекси новонародженого.

Вроджені перцептивні механізми і програми моторного розвитку. Єдність сенсорних

модальностей. Гіпотеза В. М. Аллахвердова про паралельність сенсорно-перцептивного і

моторного розвитку.

Розвиток чуттєвого пізнання та емоційної сфери на першому місяці життя. Соціальна

посмішка. Комплекс пожвавлення як центральне психологічне новоутворення

новонародженого.

Довільна поведінка новонароджених і встановлення стосунків з батьками. Навчання і

звикання (габітуація). Перші форми саморегуляції. Явище бондінгу.

Тема 2.2. Психологія немовлят (1 місяць–2 роки)

Розвиток сенсомоторики. Зорові й слухові відчуття та сприймання. Рухова активність

немовляти. Рухова та образна пам’ять. Розвиток уяви. Символічна репрезентація. Розсіяна

та фіксована увага немовляти.

Сенсомоторна стадія розвитку мислення. Циркулярні реакції. Розуміння постійності

об’єктів.

8

Етапи розвитку мовлення: домовленнєвий етап і етап активного мовлення.

Холофрази. Ситуативне (автономне) мовлення. Тенденції розвитку мовлення. Умови

раннього мовленнєвого розвитку.

Етапи емоційного розвитку немовлят. Перші почуття. Емпатія. Вікові особливості

емоцій. Емоційне „зараження”. Страх перед незнайомими людьми і тривога

відокремлення.

Спілкування немовлят з дорослими. Відмінності у стилях спілкування матері і батька.

Умови виникнення дитячих прихильностей. Ігри немовлят: сенсорні, моторні, паралельні.

Становлення Я-концепції немовлят. Становлення фізичного Я-образу. Побудова

схеми „Я – інший”. Орієнтація в соціальних очікуваннях. Статева ідентифікація. Криза

першого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні

новоутворення немовлячого віку.

Тема 2.3. Психологія раннього дитинства (2–6 років)

Моторний розвиток та засвоєння рухових навичок. Умови моторного научіння.

Сенсорно-перцептивна сфера дитини. Орієнтація у просторі і часі. Роль сприймання

казки у психічному розвитку дитини.

Доопераціональна стадія розвитку мислення. Допонятійне та інтуїтивне мислення.

Анімізм та егоцентризм дитячого мислення. Символічна репрезентація. Феномени Піаже.

Наочно-дійове та наочно-образне мислення. Перші свідомі узагальнення та встановлення

причинно-наслідкових зв’язків. Особливості дитячих умовисновків.

Мовленнєвий розвиток у ранньому дитинстві: умови та чинники. Формування

звукового боку мовлення. Пасивний та активний словниковий запас дитини. Формування

граматичної будови мовлення. Словотворення у ранньому дитинстві. Флексія. Причини

прискореного розвитку мовлення. Білінгвізм.

Пам’ять дитини. Мимовільний та механічний характер пам’яті. Початок формування

довільної пам’яті. Перші мнемічні способи запам’ятовування. Уява дитини. Конкретність,

наочність, яскравість і емоційність дитячої уяви. Зв’язок уяви з брехливістю. Уявні друзі

та їхня роль у психічному розвитку дитини. Увага дитини. Характеристика одноканальної

і двоканальної уваги.

Емоційно-почуттєва сфера. Дитячі афекти. Емоційне передбачення. Поява симпатії і

антипатії. Дитяче самолюбство. Страхи та тривоги у ранньому дитинстві. Соціальні

форми експресії емоцій та почуттів.

Соціальна поведінка дітей. Дитяча агресія та її причини. Асертивна і просоціальна

поведінка. Дитяча гра: її різновиди та способи. Роль гри у психічному розвитку дитини.

Інтерналізація соціальних правил і норм поведінки. Моральні судження та їхня

аргументація. Моральний реалізм. Засвоєння гендерних схем.

Основні напрями розвитку Я-концепції. Виникнення відчуття „Я сам” та

самосвідомості. Поява супідрядності мотивів. Первинна самооцінка дитини. Криза

третього року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні

новоутворення раннього дитинства.

Тема 2.4. Психологія пізнього дитинства (6–12 років)

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини. Довільний характер сприймання.

Емоційна забарвленість та ситуативність сприймання.

Довільний та осмислений характер запам’ятовування. Механічна пам’ять. Прийоми

запам’ятовування матеріалу. Відтворююча та творча уява дитини. Мимовільний характер

уваги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Умови підтримання стійкості уваги

дитини.

Доопераціональне та конкретно-операціональне мислення дитини. Формування

понятійного та теоретичного мислення. Закладання основ наукового типу мислення.

Виникнення рефлексії. Метапізнання. Мовленнєвий розвиток. Дислексія.

9

Формування почуттів. Висока емоційність дитини. Емоційна нестійкість. Страхи та

тривоги у пізньому дитинстві. Соціалізація емоційної сфери.

Взаємини з ровесниками і соціальна компетентність. Утворення дитячих груп.

Конформність. Стадії розвитку дитячої дружби та її функції. Модель Селмана.

Розвиток соціального пізнання. Соціальні висновки, взаємини, приписи. Концепції

морального розвитку дитини Ж. Піаже і К. Кольберга. Моральний релятивізм. Етичний

абсолютизм.

Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві. Особливості самооцінки. Характер

дитини. Криза сьомого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні

психологічні новоутворення пізнього дитинства.


Тема 3.1. Психологія підлітків (12–15 років)

Підлітковий вік у культурному та історичному контексті. Молодіжна культура та

субкультура.

Загальні тенденції формування особистості. Центральне психологічне новоутворення

у підлітковому віці. Самосвідомість підлітків. Я-концепція та самооцінка підлітків. Зміна

зовнішності. Комплекс дисморфоманії. Ідеалістичний бунт. Псевдоглупота. Підлітковий

егоцентризм. Криза 13-го року життя: її симптоми та шляхи подолання. Теорія К. Левіна

щодо причин підліткової кризи. Вікова сегрегація. Теорія М. Мід і Р. Бенедикт щодо двох

типів переходу від дитинства до дорослості.

Підліток у соціальному середовищі. Підліток у сім’ї. Причини конфліктів з батьками

та шляхи їхнього вирішення. Спілкування з ровесниками. Причини сором’язливості та

самотності. Особливості дружби та товаришування підлітків-хлопців і підлітків-дівчат.

Підліткові компанії.

Формування моральних принципів, цінностей та переконань. Рівні морального

розвитку підлітків (за Л. Кольбергом).

Емоційно-вольова сфера підлітків. Чинники депресивних станів. Підліткові стреси.

Нестійкість емоцій. Агресивна поведінка: умови та чинники. Суперечливість вольової

сфери. Роль самостимуляції. Ступінь сформованості сміливості, терплячості, енергійності,

наполегливості, самостійності та цілеспрямованості.

Розвиток пізнавальних процесів. Довільний характер психічних процесів.

Особливості сприймання. Пам’ять у підлітковому віці. Підліткові мрії. Уявна аудиторія.

Суперечливість уваги. Стадія формальних операцій розвитку мислення. Критичність,

самостійність, логічність і абстрактність мислення.

Тема 3.2. Психологія юнацтва (15–21 рік)

Формування особистої ідентичності. Статуси ідентичності (за Дж. Марсіа). Проблема

самовизначення. Пошук сенсу життя. Інтеграція особистості. Я-концепція у юності. Криза

юнацького віку: її симптоми та шляхи подолання. Центральне психологічне

новоутворення у юнацькому віці.

Соціальне середовище. Сімейні взаємини. Індивідуалізація і автономізація.

Відчуженість від сім’ї. Соціальна адаптація. Дружба та кохання в юнацькому віці.

Побачення. Ранній шлюб.

Переоцінка цінностей. Етика самостійно вироблених моральних принципів. Рівні

морального розвитку юнацтва (за Л. Кольбергом).

Емоційно-вольова сфера. Зростання стійкості емоцій. Наполегливість і терплячість.

Статеві відмінності вольових зусиль.

Пізнавальна сфера. Пам’ять та уява. Роль фантазій у послабленні психологічного

напруження. Розвиток дивергентного та творчого мислення.

10

Тема 3.3. Психологія ранньої дорослості (21–40 років)

Закономірності психічного розвитку в дорослому віці. Теорія двофазного розвитку

психічних функцій Б. Г. Ананьєва.

Психологічні проблеми ранньої дорослості. Досягнення особистої ідентичності.

Проблема генеративності. Суперечність між інтимністю та ізоляцією. Трикомпонентна

теорія кохання Р. Стернберга.

Основні соціальні завдання ранньої дорослості. Створення сім’ї та засвоєння

батьківських ролей. Стосунки з дітьми. Професійна кар’єра. Суперечність між роллю

матері, дружини і суб’єкта трудової діяльності. Теорія трансформації психології дорослої

людини Р. Гулда.

Стадії когнітивного розвитку у дорослості (за У. Шейо). Вікові особливості сенсорно-

перцептивної сфери. Вікові коливання пам’яті та уваги. Формування діалектичного

мислення. Особливості інтелекту.

Тема 3.4. Психологія середньої дорослості (40–60 років)

Головні соціальні завдання у середній дорослості. Досягнення зрілої громадської та

соціальної відповідальності. Переоцінка життєвих цінностей. Зміна соціальних ролей.

Криза середини життя. Моделі кризи: нормативна модель (Левінсон, Гоулд), модель

переходу (Клаузен, Трол). Погляди Р. Пека на психосоціальний розвиток у середній

дорослості.

Когнітивні функції середини життя. Вікові особливості сенсорно-перцептивної

сфери, пам’яті та уваги. Інтелектуальні зміни: мінливий і кристалізований інтелект.

Емоційна сфера у середній дорослості.

Тема 3.5. Психологія пізньої дорослості (понад 60 років)

Причини старіння. Теорії старіння.

Соціально-психологічні зміни в похилому віці. Вихід на пенсію та зміна статусу.

Коло спілкування. Стосунки з дітьми та онуками. Життєва мудрість.

Когнітивний розвиток у похилому віці. Особливості сенсорно-перцептивної

сфери, пам’яті та уваги. Роль читання у житті людей похилого віку. Згасання інтелекту.

Деменція. Хвороба Альцгеймера.

Емоційно-вольові зміни. Депресія та тривоги. Пристосування до важких втрат.

Думки про смерть та страх смерті. Стадії погодження з думкою про смерть.

11

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1.1.Вікова психологія як практична галузь знань

Питання, що розглядаються на семінарського занятті

1. Предмет, задачi і методи вiкової психологiї.

2. Головнi напрямки розвитку сучасної вiкової психологiї.

3. Загальний стан науки вiкової психологiї в сучаснiй зарубiжнiй психологiї.

4. Зв'язок вiкової психологiї з iншими науками про людину.

5. Основи математичної обробки дослiджень з вiкової психологiї.

Література до теми:

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 2000. – 346 с.

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська,

З.В.Огороднійчук. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

2. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского.- М.,1979.

3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо и др. -М.,1984.

4. Немов Р.С. Психология: В 3-х тт. - Т. 2. - М., 1996.

5. Мухина В.С. Возрастная психология: Феноменология развития, детство,

отрочество. - М., 1998. (Гл. 4-6).

6. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. – К.: Академвидав, 2008.

7. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія : Навч. посіб. – К.: Академвидав,

2006. – 360 с.

Пропоновані теми рефератів:

1. Предмет і завдання вікової психології.

2. Методів дослідження вікової психології.

3. Міжпредметні зв’язки вікової психології з іншими науками.

4. Концепції психічного розвитку особистості.

5. Роль навчання і виховання в психічному розвитку.

6. Закономірності психічного розвитку.

7. Сутність вікової періодизації.

Завдання для самостійної роботи:

1. Ознайомитись з основними науковими працями з теми. Скласти iхнi конспекти за

таким списком:

а) Рубинштейн С.Л. Психологическая наука и дело воспитания // Хрестоматия по

психологии / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1987. - С. 340-345.

б) Лазурский А.Ф. О естественном эксперименте // Хрестоматия по возрастной и

педагогической психологии / Под ред. И.И.Ильясова, В.В.Ляудис. - М., 1980. - С. 6-8.

2. Розкрийте питання «Проблема вікового розвитку в зарубіжній і вітчизняній

психології».

Тема 1.2: Генеза вікової психології


1. Історичні витоки вікової психології.

2. Зародження нової галузі – вікової психології у ХІХ ст.

3. Завершення формування вікової психології у ХХ ст.

12

4. Розвиток вікової психології в Україні.


1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 2000. – 346 с.





5. Немов Р.С. Психология: В 3-х тт. - Т. 2. - М., 1996.


отрочество. - М., 1998. (Гл. 4-6).



2006. – 360 с.


1. Основні теоретичні проблеми вікової психології.

2. Практичне значення вікової психології.


4. Ідеї вікової мінливості психіки в працях учених ХVІІ – ХVІІІ ст.

5. Історія розвитку вікової психології у ХІХ ст.

6. Оформлення та розвиток вікової психології у ХХ ст.


Завдання для самостійного роботи:

1. Основнi концепцii развитку людини в сучаснiй психологiчнiй науцi.

2. Людина як елемент космосу i продукт iсторичного розвитку.

3. Принципи перiодизацii розвитку у вiковiй психологiї (Ж.Пiаже, Л.С.Виготський,

Д.Б.Ельконiн, Е.Ерiксон).

4. Соцiальнi причини затримок психiчного розвитку (ЗПР) у дiтей.

5. Iндивiдуальний пiдхiд до розвитку особистостi дитини.

Тема 1.3. Особливості психологічного обстеження осіб

різного віку


1. Організаційні методи вікової психології.

2. Труднощі у проведенні психологічних обстежень з особами різного віку та шляхи

їхнього подолання.

3. Особливості проведення спостереження за особами різного віку.

4. Вікові обмеження у застосуванні експерименту.

Література до теми: 1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 2000. – 346 с.




4. Каптерев П. Ф. О наблюдениях за детьми // Возрастная психология: Детство,

отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч. Ред. В. С. Мухина, А. А. Хвостов.

–М.: Академия, 2001. – С. 106–111.

13

5. Максименко С. Д. Современное состояние генетических исследований в

психологии // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 5. – С. 6–8.


отрочество. - М., 1998. (Гл. 4-6).



2006. – 360 с.


1. Специфіка опитування дітей, підлітків, юнацтва, дорослих та людей похилого віку.

2. Вікові обмеження у застосуванні експерименту.


4. Труднощі у проведенні психологічних обстежень осіб різного віку та шляхи їх

подолання.

5. Особливості проведення спостереження, експерименту, опитування та тестування

з особами різного віку.


1.Зазначте декілька напрямків психологічної роботи з людьми різного віку.

2.Визначити роль тестування у віковій психології.

Тема 1.4. Онтогенез психіки людини: основні поняття


1. Ключові питання онтогенезу психіки людини.

2. Природа людини як суб’єкта розвитку: людина як організм та людина як

механізм.

3. Теорії онтогенезу психіки людини.

4. Головні тенденції та закономірності онтогенезу психіки людини.

5. Поняття про сенситивні періоди та вікові кризи.





4. Клименко В. В. Методологічний аналіз поняття „психічний розвиток” людини //

Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 7. – С. 1–7.

5. Максименко С. Д. Онтогенез особистості // Практична психологія та соціальна

робота. – 2006. – № 10. – С. 1–10.


отрочество. - М., 1998. (Гл. 4-6).



2006. – 360 с.



2. Основні умови психічного розвитку людини.

3. Теорії научіння: соціального научіння, соціально-когнітивна.

14

4. Когнітивні теорії онтогенезу психіки людини: генетичної епістемології,

інформаційна, культурно-історичного розвитку психіки.

5. Психоаналітичні теорії онтогенезу психіки людини: психосексуальна,

психосоціальна.

6. Основні закономірності онтогенезу психіки людини.

Запитання до семінару:

1. Визначити ключові питання онтогенезу психіки людини.

2. Розкрийте умови та чинники психічного розвитку людини.

3. Проаналізуйте неперервний та стрибкоподібний характер психічного розвитку

людини.

4. Назвіть показники когнітивної та психосоціальної сфери психічного розвитку (за

Г. Крайг).

5. Назвіть показники оволодіння системою практичних та розумових дій (за Г.

Люблінською).


1. Визначити ключові питання онтогенезу психіки людини.

2. Розкрити умови та чинники психічного розвитку людини.

3. Проаналізуйте неперервний та стрибкоподібний характер психічного розвитку

людини.

4. Назвати показники когнітивної та психосоціальної сфери психічного розвитку (за Г.

Крайг).

5. Назвати показники оволодіння системою практичних та розумових дій (за Г.

Люблінською).

6. Зробити аналіз біологічної теорії дозрівання А. Гезелл, когнітивної теорії Ж.

Піаже, культурно-історичного розвитку психіки Л. Виготського, психосоціальної

теорї Е. Еріксона.

7. Визначити значущість для «вікової психології» гуманістичної теорії А. Маслоу і К.

Роджерса.

Тема 1. 5. Вікова періодизація життєвого шляху людини

Навчальні питання:

1. Підходи до вікової періодизації психічного розвитку людини.

8. Періодизація на основі суттєвих особливостей процесу розвитку людини (Л.

Виготський).

2. Періодизації за зовнішніми та внутрішніми критеріями.

3. Стадії когнітивного розвитку (Ж. Піаже).




3. Выготский Л. С. Проблема возрастной периодизации детского развития // Собр. соч.

в 6 томах. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 244–256.

4. Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в

психологии. – М., 1981. – 360 с.


отрочество. - М., 1998. (Гл. 4-6).


15


2006. – 360 с.

Пропоновані теми рефератів

1. Сенситивні та критичні періоди розвитку. Вікові кризи.

2. Періодизації на основі зовнішніх змін: календарна, біогенетична, біологічна,

дентиції, педагогічна.

3. Періодизації на основі внутрішніх змін: когнітивних, психосексуальних,

психосоціальних, психологічних новоутворень, провідного виду діяльності,

соціальної ситуації розвитку.

4. Сучасна періодизація психічного розвитку людини.

Завдання для самостійного вивчення:

1. Ознайомтесь та законспектуйте наукову працю з даної теми:

Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в

психологии. – М., 1981. – 360 с.

2. Проаналізуйте періодизацію за зовнішніми та внутрішніми критеріями (Л.

Хоффман та ін., Г. Крайг).


Тема 2.1. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та

в періоді новонародженого (0–1 місяць)


1. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та вплив на неї

зовнішнього середовища.

2. Криза новонародженого.

3. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери та чуттєвого пізнання у

новонароджених дітей.




2. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М.: Прогресс, 1979.

3. Выготский Л. С. Младенческий возраст. Кризис первого года жизни // Собр. соч. в

6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 269–367.

4. Исенина Е. И. Дословесный период развития речи у детей. – Саратов.: Изд-во

Саратов. ун-та, 1986.

5. Мухамедрахимов Р. Ж. Мать и младенец: психологическое взаимодействие. –

СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1999.

6. Строганова Т. А., Орехова Е. В. Психофизиология индивидуальных различий в

младенчестве: современное состояние проблемы // Вопросы психологии. – 1998. –

№ 1. – С. 125–145.



2006. – 360 с.

16


1. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та вплив на неї

зовнішнього середовища.


3. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери та чуттєвого пізнання у перші

місяці життя.

4. Пренатальний період психофізіологічного розвитку дитини.

5. психологічні особливості фаз новонародженості та психічних станів

новонародженої дитини.

6. Роль безумовних рефлексів у психічному розвитку новонародженого.

7. Особливості поліфазності й парадоксальності сну новонародженої дитини.


1. Назвіть основні психологічні новотвори віку - ходьба, перше слово, предметні

маніпуляції.

2. Розкрийте проблему середовища й спадковості в розвитку дитини.

3. Охарактеризуйте етапи розвитку дитини у пренатальному стані.

4. Визначте вплив зовнішнього середовища на пренатальний стан дитини.

5. Проведіть спостереження й опишіть особливості прояву кризи одного року.

6. Опишіть період пристосування дитини до нових умов життя.

7. Зазначте фізичні стани новонародженого. Поняття про поліфазний та

парадоксальний сон.

8. Визначте вроджені фізіологічні та перцептивні механізми психічного розвитку і

програми моторного розвитку новонароджених.

9. Охарактеризуйте розвиток чуттєвого пізнання новонароджених.

10. Розкрийте встановлення стосунків між новонародженою дитиною та батьками.

Явище бондінгу.

11. Назвіть центральне психологічне новоутворення періоду новонародженого.

Тема 2.2. Психологія немовлят (1 місяць–2 роки).


1. Вікові особливості соціалізації у перші місяці життя.

2. Розвиток сенсомоторики немовлят.

3. Етапи розвитку мовлення: домовленнєвий етап і етап активного мовлення.

4. Спілкування немовлят з дорослими.

5. Становлення Я-концепції немовлят.




2. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М.: Прогресс, 1979.

3. Выготский Л. С. Младенческий возраст. Кризис первого года жизни // Собр. соч. в

6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 269–367.

4. Исенина Е. И. Дословесный период развития речи у детей. – Саратов.: Изд-во

Саратов. ун-та, 1986.

5. Мухамедрахимов Р. Ж. Мать и младенец: психологическое взаимодействие. –

СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1999.

17

6. Строганова Т. А., Орехова Е. В. Психофизиология индивидуальных различий в

младенчестве: современное состояние проблемы // Вопросы психологии. – 1998. –

№ 1. – С. 125–145.

7. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. – К.: Академвидав, 2008. -340 с.


2006. – 360 с.


1. Етапи розвитку дитини у пренатальному стані.

2. Вплив зовнішнього середовища на пренатальний стан дитини.


4. Період пристосування дитини до нових умов життя.

5. Фізичні стани новонародженого. Поняття про поліфазний та парадоксальний сон.

6. Особливості пізнавальної сфери немовлят: пам’ять, уява, увага, мислення.

7. Умови раннього мовленнєвого розвитку дитини: етапи, види, тенденції.

8. Емоційний розвиток немовлят: етапи, вікові особливості.

9. Становлення Я-концепції немовлят. Формування фізичного Я-образу.


1. Розкрийте розвиток чуттєвого пізнання немовлят.

2. Розкрийте розвиток моторики немовлят.

3. Назвіть особливості пізнавальної сфери немовлят: пам’ять, уява, увага, мислення.

4. Охарактеризуйте умови раннього мовленнєвого розвитку дитини; етапи, види,

тенденції.

5. Розкрийте емоційний розвиток немовлят: етапи, вікові особливості.

6. Назвіть ігри немовлят, їхні різновиди.

Тема 2.3. Психологія раннього дитинства (2–6 років)


1. Особливостi психiчного розвитку дитини-малюка.

2. Розвиток дитини у ранньому дитинствi.

3. Особливостi психiчного розвитку раннього дитинства.

4. Готовнiсть дитини дошкiльного вiку до навчання в школi.





(Гл. 3).


(Гл. 3).

4. Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я – дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти

психічного розвитку). – К.: Нора-прінт, 1996.

5. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. – К.: Академвидав, 2008. – 340

с.

6. Перре-Клермон А.-Н. Роль социальных взаимодействий в развитии интеллекта

детей. – М.: Педагогика, 1991.


2006. – 360 с.

18


1. 1. Криза першого року життя: симптоми, шляхи подолання.

2. Центральні психологічні новоутворення немовлячого періоду.

3. Моторні навички та уміння у ранньому дитинстві.

4. Доопераціональна стадія розвитку мислення у ранньому дитинстві. Феномени

Піаже.

5. Егоцентричне мовлення у ранньому дитинстві. Білінгвізм.

6. Страхи та тривоги у ранньому дитинстві.

7. Асертивна і просоціальна поведінка у ранньому дитинстві

8. Гра у ранньому дитинстві: різновиди, способи, функції.

9. Становлення Я-концепції у ранньому дитинстві.

10. Криза третього року життя: симптоми, шляхи подолання.

11. Центральне психологічне новоутворення раннього дитинства.

Завдання для самостійного вивчення (2 год.):

1. Ознайомтесь та законспектуйте основні наукові праці з даної теми:

а) Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской

личности // Хрестоматия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. - М., 1997. - С.

300-316;

б) Мухина В.С. Детская психология. – М.: Просвещение, 1985.

Тема 2.4. Психологія пізнього дитинства (6–12 років) (2 год.)

Навчальні питання: 1. Істотні особливості соціальної ситуації розвитку молодшого школяра?

2. Учбова діяльність молодших школярів.

3. Емоційно-вольова сфера школярів.

4. Сенсорно-перцептивна сфера дітей 6-12 років.

5. Розвиток вищих інтелектуальних функцій школярів.




2. Выготский Л. С. Кризис семи лет // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. –

С. 376–385.

3. Кулачківська С. Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти

психічного розвитку). – К.: Нора-прінт, 1996.

4. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. – К.: Академвидав, 2008. – 340 с.

5. Психическое развитие младших школьников / Под ред. В. В. Давыдова. – М.:

Педагогика, 1990.

6. Перре-Клермон А.-Н. Роль социальных взаимодействий в развитии интеллекта

детей. – М.: Педагогика, 1991.


2006. – 360 с.


1. Розвиток сенсорно-перцептивної сфери у пізньому дитинстві.

2. Особливості пам’яті, уяви та уваги у пізньому дитинстві.

3. Конкретно-операціональне мислення у пізньому дитинстві.

19

4. Особливості мовленнєвого розвитку у пізньому дитинстві.

5. Страхи та тривоги у пізньому дитинстві.

6. Взаємини з батьками і ровесниками у пізньому дитинстві.

7. Дитяча дружба: стадії розвитку, функції. Модель Р. Селмана.

8. Концепції морального розвитку дитини (за Ж. Піаже, Л. Кольбергом).

9. Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві.

10. Криза сьомого року життя: симптоми, шляхи подолання.

11. Центральні психологічні новоутворення пізнього дитинства.


1. Проаналізуйте вислів Д.Б.Ельконіна «…ваш дошкільний вік визначає шлях

подальшої соціалізації дитини в умовах шкільного навчання».


а) Выготский Л. С. Кризис семи лет // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика,

1984. –С. 376–385.

б) Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я – дошкільник (вікові та індивідуальні

аспекти психічного розвитку). – К.: Нора-прінт, 1996.


Тема 3.1. Психологія підлітків (12–15 років)

Навчальні питання: 1. Соцiальнi фактори як провiднi детермiнанти психiчного розвитку i формування

особистостi пiдлiткiв.

2. Особливостi поведiнки пiдлiткiв.

3. Якiснi етапи в розвитку психiки пiдлiткiв.

4. Якiснi змiни в пiзнавальнiй сферi пiдлiткiв.

5. Психологiчнi особливостi розвитку особистостi в пiдлiтковому вiцi.

6. Причини асоцiальноi поведiнки "тяжких" пiдлiткiв.




2. Выготский Л. С. Педология подростка / Собр. соч. в 6 томах. – Т. 4. – М.:

Педагогика, 1984. – С. 5–242.

3. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие. – М.: Педагогика,

1991.

4. Лемещук В. Р. Динаміка соціальних страхів сучасних підлітків // Практична

психологія та соціальна робота. – 2006. – № 12. – С. 34–39; – 2007. – № 1. – С. 71–

77.

5. Малкина-Пых И. Г. Кризисы подросткового возраста. – М.: ЭКСМО, 2004. – 382

с.

6. Моргун В. Ф., Седых К. В. Неформальные подростковые группы // Возрастная

психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч. ред. В. С.

Мухина, А. А. Хвостов. – М.: Академия, 2001. – С. 428–436.


2006. – 360 с.

20


1. Загальні тенденції формування особистості підлітків.

2. Становлення Я-концепції підлітків.

3. Особливості самооцінки підлітків. Підлітковий егоцентризм.

4. Криза підліткового періоду: симптоми, шляхи подолання.

5. Підлітки у соціальному середовищі: стосунки з батьками і ровесниками.

6. Особливості дружби та товаришування у підлітковому віці. Підліткові компанії.

7. Підліткова культура та субкультури.

8. Моральні принципи, цінності та переконання підлітків. Рівні морального розвитку

(за Л. Кольбергом).

9. Емоційно-вольова сфера підлітків. Причини депресивних станів.

10. Пізнавальна сфера підлітків: сприймання, пам’ять, уява, увага.

11. Стадія формальних операцій розвитку мислення підлітків.

12. Центральне психологічне новоутворення підліткового віку.


1. Підготувати доповіді:

а) Психологія сучасного підлітка;

б) Труднощі підліткового віку;

в) Взаємовiдносини хлопцiв та дiвчаток в пiдлiтковому вiцi;

г) Iндивiдуально-психологiчнi особливостi пiдлiткiв i особливостi їх поведiнки;

д) Психологiчна обумовленiсть виховної роботи з пiдлiтками;

є) Аналiз бiологiзатарського пiдходу до розуміння проблем вiку пiдлiткiв.

Тема 3.2. Психологія юнацтва (15–21 рік):

Навчальні питання: 1. Юнiсть як соцiально-психологiчне явище.

2. Розвиток самосвiдомостi в юнацтвi.

3. Iнтелектуальний розвиток в юнацтвi.

4. Особливостi спiлкування i мiжособистiх стосункiв в юнацтвi.

5. Формування життєвих планiв i професiйних iнтересiв в юнацтвi.




2. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Прогресс, 1986.

3. Кон И. С. Социальный статус юношества // Возрастная психология: Детство,

отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч. ред. В. С. Мухина, А. А. Хвостов. –

М.: Академия, 2001. – С. 529–532.

4. Мудрик А. В. Юношеский тип общения // Возрастная психология: Детство,

отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч. ред. В. С. Мухина, А. А. Хвостов. –

М.: Академия, 2001. – С. 493–499.

5. Научитель Е. Д. Ценностные ориентации молодежи // Практична психологія та

соціальна робота. – 1999. – № 3. – С. 36–38.

6. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс, 1986.


2006. – 360 с.


1. Формування особистої ідентичності в юності. Статуси ідентичності (за Дж. Марсіа).

21

2. Становлення Я-концепції в юнацькому віці.

3. Криза юнацького віку: симптоми, шляхи подолання.

4. Етика самостійно вироблених моральних принципів в юності. Рівні морального

розвитку (за Л. Кольбергом).

5. Соціальне середовище юнацтва. Спілкування з ровесниками та дорослими.

6. Емоційно-вольова сфера в юності. Дружба та кохання.

7. Пізнавальна сфера в юності: пам’ять, уява, увага, мислення.

8. Центральне психологічне новоутворення юнацького віку.



а) Юность как стадия жизненного пути // Кон И.С. Психология ранней

юности. - М., 1989. - С.32 - 68.

б) Девиантное поведение и личность // Кон И.С. Психология ранней

юности. - М., 1989. - С. 251-254.

2. Підготуйте доповіді (з обговоренням):

а) Організація самопізнання та самовиховання в юнацькому віці;

б) Життєве та професійне самовизначення старшокласників;

в) Дружба в юнацькому віці.

Тема 3.3. Психологія ранньої дорослості (21 –40 років)


1.Загальна характерiстика перiоду дорослостi.

2. Стадії когнітивного розвитку у дорослості (за У. Шейо).

3. Психологічні проблеми ранньої дорослості

4. Основні соціальні завдання ранньої дорослості .


1. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. – М., 1972.

2. Возрастные изменения памяти взрослых людей / Под ред. Я. И. Петрова, Ю. Н.

Кулюткина. – Л., 1977.

3. Возрастные особенности умственной деятельности взрослых / Под ред. Е. И.

Степановой. – Л., 1973.




2006. – 360 с.


1. Теорія трансформації психології дорослої людини Р. Гулда.

2. Основні соціальні завдання ранньої дорослості.


4. Вікові особливості інтелекту, мислення, пам’яті, уваги у ранній дорослості.

5. Емоційні зміни у ранній період дорослості. Комплекс Іони.



а) Соцiальна ситуацiя перiоду ранньої дорослостi;

б) Особистiсть дорослої людини.

22

в) Теорія двофазного розвитку психічних функцій Б. Г. Ананьєва.

г) Особливостi спiлкування дорослих.

д) Пiзнавальна дiяльнiсть дорослих.

є) Роль кохання та родини в життi дорослої людини;

ж) Проблема змiсту життя в перiод дорослостi.

Тема 3.4. Психологія середньої дорослості (41–60 років) (2 год.)


1.Головні соціальні завдання у середній дорослості.

2.Досягнення зрілої громадської та соціальної відповідальності.

3. Зміна соціальних ролей.

4. Криза середини життя.










2006. – 360 с.


1. Переоцінка життєвих цінностей у середній дорослості.

2. Погляди Р. Пека на психосоціальний розвиток у середній дорослості.

3. Криза середини життя: симптоми, шляхи подолання.

4. Когнітивний розвиток у середній дорослості: пам’ять, увага, мислення.

Інтелектуальні зміни.

5. Емоційна сфера у середній дорослості.

Завдання для самостійного вивчення :


а) Зрілість як вищий рівень розвитку індивіда;

б)Самоактуалізація середини життя - дилема «вільного» і «необхідного»;

в) Криза середини життя;

г)Індивідуальність як головне завоювання зрілості, свідомість відповідальності й

прагнення до неї;

д) Когнітивні функції середини життя;

є) Емоційна сфера у середній дорослості.

Тема 3.5. Психологія пізньої дорослості (понад 60 років)


1. Загальна характеристика пізнього вiкового перiоду життя.

2. Дiяльнiсть i спiлкування в пізньому вiцi.

3. Особистiсть в пожилому i старому вiцi.

23

4. Життєвий шлях людини як особистостi.









5. Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти: Жить до конца. – М.: Прогресс, 1990.


2006. – 360 с.

7. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 13–33, 42–

67.

8. Ярмусь С., Ярмусь А. До питання питання старості, хворіння і смерті. – Вінніпег:

Екклезія, 1989.


1. Соціально-психологічні зміни в похилому віці.

2. Теорії старіння.

3. Когнітивний розвиток у похилому віці: сенсорно-перцептивна сфера, пам’ять,

увага. Згасання інтелекту.

4. Емоційно-вольові зміни у похилому віці.

5. Стадії погодження з думкою про смерть.



а) О пожилом возрасте // Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 2000. - С.588-

602.

б) О старости // Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 2000. - С. 603-621.


а) Соціально-психологічні зміни в похилому віці.

б) Теорії старіння.

в) Когнітивний розвиток у похилому віці.

г) Емоційно-вольові зміни у похилому віці.

д) Стадії погодження з думкою про смерть.

24

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Запитання 1.Засновником української і російської педагогічної психології був:

1) Л.С.Виготський,

2) К.Д.Ушинський,

3) О.Ф.Лазуоський,

4) С.Д.Максименко

Запитання 2. Хто з психологів вперше запропонував на 1 Всеросійському з’їзді з

експериментальної педагогіки в 1910 році природний експеримент, який згодом

одержав розповсюдження у віковій і педагогічній психології?

1) Л.С.Виготський,

2) К.Д.Ушинський,

3) О.Ф.Лазуоський,

4) С.Д.Максименко

Запитання 3. Який провідний вид діяльності характерний для дітей 1-3 років?

1) Безпосередньо емоційне спілкування з дорослим,

2) Предметно-маніпулятивна діяльність,

3) Сюжетно-рольова гра,

4) Навчальна діяльність.

Запитання 4. Для дітей 15-17 років провідним видом діяльності є:


2) Спілкування,

3) Навчальна діяльність,

4) Професійно-навчальна діяльність.

Запитання 5. Для дітей 3-7 років провідним видом діяльності є:





5) Професійно-навчальна діяльність.

Запитання 6. Соціальна ситуація розвитку - це:

1) Діяльність, яка в кожному віковому періоді веде за собою розвиток,

2) Це внутрішні якісні зміни у психіці дитини, узагальнений результат психічного

розвитку за даний віковий період, ступінь, поштовх для розвитку у майбутній віковий

період,

3) Конкретна система (форма) відносин, у якій дитина знаходиться з дорослим і з

суспільством в той чи інший період свого життя,

4) Індивідуальний розвиток організму від стадії запліднення до закінчення

індивідуального життя.

Запитання 7. Для якого віку характерне наступне новоутворення – світогляд,

самосвідомість, самовизначення:

1) Для дошкільного,

2) Для молодшого школяра,

3) Для підліткового,

4) Для старшого школяра.

Запитання 8. Який мотив спілкування властивий для віку від 6 місяців до 3 років?

1) Особистісний (важливою є сама людина, контакт з нею,

25

2) Діловий, 3) Пізнавальний,

4) Особистісний

Запитання 9. Яка стадія не належить до образотворчого етапу в образотворчій

діяльності?

1) Стадія каракулів,

2) Малюнок з примітивним з примітивним зображенням.

3) Схематичне малювання,

4) Образний малюнок,

5) Жодна з наведених стадій.

Запитання 10. Кому належать такі три фази розвитку дитини, як: руди ментальна

поведінка, первинні мотиваційні системи та вторинні мотиваційні системи?

1) Р.сіре,

2) Н.Міллер,

3) Дж.Доллард,

4) 4)з.Фройд.

Запитання 11. На якій стадії психічного розвитку у дитини найвищий рівень дитячої

сексуальності?

1) Оральній (0-1 рік),

2) Анальній (1-3 роки),

3) Фалічній (3-5 років)

4) Латентній (5-12 років),

5) Геніальній (12-18 років).

Запитання 12. На якій стадії психічного розвитку «Я» вже повністю контролює

потреби «Воно», статевий інтерес знижується, енергія лібідо переноситься на

засвоєння загальнолюдського досвіду то встановлення дружніх стосунків з

ровесниками та дорослими?

1) Геніальній,

2) Фалічній,

3) Анальній,

4) Латентній,

5) Оральній.

Запитання 13. Хто з українських вчених розробив завдання для визначення

готовності дитини шести років до навчання?

1) Н.Ф.Скрипченко і О.В.Скрипченко,

2) В.К.Котирло і Н.А.Побірченко,

3) В.Ф.Паламарчук і В.І.Паламарчук,

4) О.Я.Савченко і Н.В.Співак.

Запитання 14. Хто з відомих психологів виділив три ознаки у поведінці тих батьків, у

яких діти мають позитивні результати у навчанні?

1) Й.Лангарт,

2) Г.Крайг,

3) Г.Вінцак,

4) Н.Міллер.

Запитання 15. Яку назву має рівень продуктивності педагога, коли він володіє

стратегіями перетворення якого предмету в засіб формування особистості учня, його

потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку?

1) Системно-моделюючий знання учнів,

Системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів,

2) Локально-моделюючий,

26

3) Адаптивний,

4) Репродуктивний.

Запитання 16. Який провідний вид діяльності характерний для дітей 7-10 років?






Запитання 17. Яку назву має остання стадія розвитку людини за Вулвілом?

1) Луна-парк,

2) Тенісний м’яч,

3) Лікарняного ліжка,

4) Змагання плавців.

Запитання 18. Стадія розвитку людини, за Вулвілом, на якій об’єкт сам обирає собі

розвиток, але не може змінити його вплив на себе, називається:





Запитання 19. Стадія розвитку людини, за Вулвілом, на якій об’єкт знаходиться під

впливом середовища, називається:





Запитання 20. Який мотив спілкування, за Лисіною. Властивий для віку від 5 до 7

років?

1) Особистісний (важливою є сама людини, контакт з нею)

2) Діловий,

3) Пізнавальний.

4) Особистісний (дорослий як цілісна особистість, знаюча і уміла).

Запитання 21. Пізнавальний мотив спілкування властивий для віку від:

1) 0-0,6 місяців,

2) 0,6 місяців – 3 років,

3) від 3 років до 5 років,

4) від 5 до 7 років.

Запитання 22.Діловий мотив спілкування властивий для віку від:

1) 0-0,6 місяців,

2) 0,6 місяців – 3 років,

3) від 3 років до 5 років,

4) від 5 до 7 років.

Запитання 23. Провідний вид діяльності - це:

1) Переважаючий у даний віковий період тип спілкування з оточуючими людьми,

завдяки якому у людини формується його основні особистісні якості,


розвитку за даний віковий період, ступінь, поштовх для розвитку у майбутній

віковий період,


суспільством в той чи інший період свого життя.

27


індивідуального життя,

5) Правильної відповіді немає.

Запитання 24. Онтогенез - це:






суспільством в той чи інший період свого життя.


індивідуального життя,


Запитання 25. Провідний тип спілкування - це:






суспільством в той чи інший період свого життя,

4) Переважаючий у даний віковий період тип спілкування з оточуючими людьми,

завдяки якому у людини формується його основні особистісні якості,


Запитання 26.Внутрішні якісні зміни у психіці дитини, узагальнений результат

психічного розвитку за даний віковий період, ступінь, поштовх для розвитку у

майбутній віковий період - це:

1) Психологічні новоутворення,

2) Провідний тип діяльності,

Онтогенез,

3) Провідний тип спілкування,


Запитання 27. Механізм психологічного захисту «сублімація» - це:

1) Забуття неприємного,

2) Розумне пояснення вчинків,

3) Перенесення своїх негативних якостей на інших,

4) Перенесення своїх невиконаних, нереалізованих бажань на суспільно-корисний

труд,


Запитання 28. За З.Фройдом, діти знаходяться на фалічній стадії розвитку у віці:

1) Від 0 до 1 року,

2) Від 1 до 3 років,



5) Від 12 до 18 років.

Запитання 29. Вид мислення людини, при якому основним засобом вирішення задач

є логічні розміркування, а матеріалом – поняття і словесні абстракції, називають:

1) Наочно-дієвим,

2) Наочно-образним,

3) Словесно-логічним,

4) Теоретичним,


28

Запитання 30. До якого принципу слід віднести правило: «Розкривайте, закріпляйте,

переносьте успіхи учня з одного виду діяльності на інші: від епізодичного успіху ідіть

до високих стабільних результатів»?

а) зв’язку теорії з практикою,

б) міцності,

в) науковості,

г) систематичності і послідовності,

д) свідомості та активності.

Запитання 31.Хто розробив теорію розвивального навчання:

а) Л.С.Виготський,

б) П.Я.Гальперін,

в) В.В.Давидов,

г) С.Л.Рубінштейн.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

1. Основні теоретичні проблеми вікової психології.

2. Практичне значення вікової психології.


4. Ідеї вікової мінливості психіки в працях учених ХVІІ – ХVІІІ ст.

5. Історія розвитку вікової психології у ХІХ ст.

6. Оформлення та розвиток вікової психології у ХХ ст.



9. Труднощі у проведенні психологічних обстежень осіб різного віку та шляхи

їх подолання.

10. Особливості проведення спостереження, експерименту, опитування та

тестування з особами різного віку.


12. Основні умови психічного розвитку людини.

13. Теорії научіння: соціального научіння, соціально-когнітивна.

14. Когнітивні теорії онтогенезу психіки людини: генетичної епістемології,

інформаційна, культурно-історичного розвитку психіки.

15. Психоаналітичні теорії онтогенезу психіки людини: психосексуальна,

психосоціальна.

16. Основні закономірності онтогенезу психіки людини.

17. Сенситивні та критичні періоди розвитку. Вікові кризи.

18. Періодизації на основі зовнішніх змін: календарна, біогенетична, біологічна,

дентиції, педагогічна.

19. Періодизації на основі внутрішніх змін: когнітивних, психосексуальних,

психосоціальних, психологічних новоутворень, провідного виду діяльності,

соціальної ситуації розвитку.

20. Сучасна періодизація психічного розвитку людини.

21. Етапи розвитку дитини у пренатальному стані.

22. Вплив зовнішнього середовища на пренатальний стан дитини.


24. Період пристосування дитини до нових умов життя.

25. Фізичні стани новонародженого. Поняття про поліфазний та парадоксальний

сон.

29

26. Особливості пізнавальної сфери немовлят: пам’ять, уява, увага, мислення.

27. Умови раннього мовленнєвого розвитку дитини: етапи, види, тенденції.

28. Емоційний розвиток немовлят: етапи, вікові особливості.

29. Становлення Я-концепції немовлят. Формування фізичного Я-образу.

30. Криза першого року життя: симптоми, шляхи подолання.

31. Центральні психологічні новоутворення немовлячого періоду.

32. Моторні навички та уміння у ранньому дитинстві.

33. Доопераціональна стадія розвитку мислення у ранньому дитинстві.

Феномени Піаже.

34. Егоцентричне мовлення у ранньому дитинстві. Білінгвізм.

35. Страхи та тривоги у ранньому дитинстві.

36. Асертивна і просоціальна поведінка у ранньому дитинстві

37. Гра у ранньому дитинстві: різновиди, способи, функції.

38. Становлення Я-концепції у ранньому дитинстві.

39. Криза третього року життя: симптоми, шляхи подолання.

40. Центральне психологічне новоутворення раннього дитинства.

41. Розвиток сенсорно-перцептивної сфери у пізньому дитинстві.

42. Особливості пам’яті, уяви та уваги у пізньому дитинстві.

43. Конкретно-операціональне мислення у пізньому дитинстві.

44. Особливості мовленнєвого розвитку у пізньому дитинстві.

45. Страхи та тривоги у пізньому дитинстві.

46. Взаємини з батьками і ровесниками у пізньому дитинстві.

47. Дитяча дружба: стадії розвитку, функції. Модель Р. Селмана.

48. Концепції морального розвитку дитини (за Ж. Піаже, Л. Кольбергом).

49. Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві.

50. Криза сьомого року життя: симптоми, шляхи подолання.

51. Центральні психологічні новоутворення пізнього дитинства.

52. Загальні тенденції формування особистості підлітків.

53. Становлення Я-концепції підлітків.

54. Особливості самооцінки підлітків. Підлітковий егоцентризм.

55. Криза підліткового періоду: симптоми, шляхи подолання.

56. Підлітки у соціальному середовищі: стосунки з батьками і ровесниками.

57. Особливості дружби та товаришування у підлітковому віці. Підліткові

компанії.

58. Підліткова культура та субкультури.

59. Моральні принципи, цінності та переконання підлітків. Рівні морального

розвитку (за Л. Кольбергом).

60. Емоційно-вольова сфера підлітків. Причини депресивних станів.

61. Пізнавальна сфера підлітків: сприймання, пам’ять, уява, увага.

62. Стадія формальних операцій розвитку мислення підлітків.

63. Центральне психологічне новоутворення підліткового віку.

64. Формування особистої ідентичності в юності. Статуси ідентичності (за Дж.

Марсіа).

65. Становлення Я-концепції в юнацькому віці.

66. Криза юнацького віку: симптоми, шляхи подолання.

67. Етика самостійно вироблених моральних принципів в юності. Рівні

морального розвитку (за Л. Кольбергом).

68. Соціальне середовище юнацтва. Спілкування з ровесниками та дорослими.

69. Емоційно-вольова сфера в юності. Дружба та кохання.

70. Пізнавальна сфера в юності: пам’ять, уява, увага, мислення.

71. Центральне психологічне новоутворення юнацького віку.

72. Теорія трансформації психології дорослої людини Р. Гулда.

30

73. Основні соціальні завдання ранньої дорослості.


75. Вікові особливості інтелекту, мислення, пам’яті, уваги у ранній дорослості.

76. Емоційні зміни у ранній період дорослості. Комплекс Іони.

77. Переоцінка життєвих цінностей у середній дорослості.

78. Погляди Р. Пека на психосоціальний розвиток у середній дорослості.

79. Криза середини життя: симптоми, шляхи подолання.

80. Когнітивний розвиток у середній дорослості: пам’ять, увага, мислення.

Інтелектуальні зміни.

81. Емоційна сфера у середній дорослості.

82. Соціально-психологічні зміни в похилому віці.

83. Теорії старіння.

84. Когнітивний розвиток у похилому віці: сенсорно-перцептивна сфера,

пам’ять, увага. Згасання інтелекту.

85. Емоційно-вольові зміни у похилому віці.

86. Стадії погодження з думкою про смерть.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія. – К.: Центр учбової літератури, 2011.

2. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004.

3. Максименко С. Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ Перспектива, 2012.

4. Миллер С. Психология развития: методы исследования. – СПб.: Питер, 2002. – 464 с.

5. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество – 9-

е изд. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 456 с.


7. Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии развития / Под

ред. А.А.Реана. – СПб.: «Прайм-ЕВРОЗНАК», 2005. – 416 с.

8. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія. 2-е вид. – К., Академвидав, 2009.

9. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. 3-е изд. – СПб., 2002.

10. Хухлаева О. В. Психология развития: молодость, зрелость, старость. 3-е изд. – М.:

Издательский центр «Академия», 2006.

Додаткова

1. Абрамова Г. С. Практикум по возрастной психологии. 3-е изд. – М.: Издательский

центр „Академия”, 2001.

2. Баттерворт Дж., Харрис М. Принципы психологии развития. – М.: "Когито-

Центр", 2000. – 350 с.

3. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справичник по психологической

диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 157–159.

4. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч.

ред. В. С. Мухина, А. А. Хвостов. – М.: Академия, 2001.

5. Волков Б.С., Волкова Н.В. Детская психология: Логические схемы. – М.: Гуманит.

изд. Центр ВЛАДОС, 2003. – 256 с.

6. Психология развития. Словарь / Под ред. А. Л. Венгера // Психологический

лексикон. Энциклопедический словар в шести томах / Ред..-сост. Л. А. Карпенко.

Под общ. ред. А. В. Петровського. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – 176 с.

7. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е изд. – СПб., 2000.

8. Сапогова Е. Е. Психология развития человека. – М., 2001.

Documents

C.О.Дєніжна ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ Навчальноikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/nmk._vik._psih._nove..pdf · розвиток дитини у пренатальному