Embed Size (px)
Citation preview
Випуск 7, листопад
Зміст
1
«Збереження та стале використання природних Вресурсів Українських Карпат» (за фінансування уряду Норвегії) продовжуємо знайомити Вас із діяльністю природоохоронних територій – Ужанського національного природного парку, Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Г .
У цьому випуску електронного видання ви дізнаєтеся про заходи, які відбулися в листопаді у цих природохоронних територіях та в регіонах, в яких вони розташовані.
межах проекту Світового фонду охорони природи
органи»
Шано ні колеги!в
Відкриття лемківського музею
18 листопада, в приміщенні Забрідської ЗОШ І-ІІ ст. в і д б у л а с я з у с т р і ч - с е м і н а р д и р е к т о р і в ш к і л Великоберезнянського району Закарпатської області. У рамках даної зустрічі в приміщенні школи відбулося відкриття лемківського музею «Батьківська хата».
Експонати до музею були зібрані силами учнів та вчителів під керівництвом директора школи Бабинець В.І. На відкриття музею, крім директорів шкіл, були запрошені Василь Мулеса – голова Закарпатської обласної організації «Лемківщина», який подарував музею свої авторські книги, та Володимир Шелепець – талановитий художник, член ради «Просвіти», кандидат технічних наук, син відомої закарпатської художниці, талановитої акторки і театрального режисера, яка народилася у Великому Березному – Катерини Шелепець (основні її художні жанри – пейзажі і натюрморти).
З нагоди відкриття музею, учасникам семінару та запрошеним гостям було представлено фольклорне дійство в лемківських традиціях «Жнива» за участі учнів Забрідської ЗОШ І-ІІ ст. Після закінчення семінару свою подяку учням та вчителям школи за представлене дійство висловив начальник районного відділу освіти та депутат Великоберезнянської районної ради Пекар М.Д.
Батьківська хата
Гурту «Любисток» – 10 років
Бережімо лісових красунь
Планета банкрут?
КНПП урочисті святкування
Акція «Чисте Закарпаття»
Маршрут доброти Івано-Франківщиною
Друге життя побутових відходів
Чи справді сниться, а чи ні!?
–
–
ст.1
ст.3
ст.4
ст.5
ст.7
ст.8
ст.9
ст.10
ст.11
Батьківська хата
2
Заходи регіону
Випуск 7, листопад
Відкриття лемківського музею «Батьківська хата» у селі Забрідь Великоберезнянського району Закарпатської області
Виступ В.Шелепця
Виступ В.Мулеси
Фольклорне дійство «Жнива»
Музей «Батьківська хата»
3
Досягнення
Випуск 7, листопад
Вітають нині вас гуцули!Про нас всі добрі люди чули.Ми пісню любимо, свободу,Ми не корились гніту зроду,І ми зуміли, ми змоглиНаш край, молитву зберегли, –
такими поетичними рядками розпочинає свій виступ етно-екогурт «Любисток» Яремчанської ЗОШ I-III ст. №2, який демонструє гуцульську культуру свого краю, звертаючись фактами до розуму, а піснею і поезією – до душі.
Програми екологічного спрямування «Квітковий дивосвіт Карпатського національного природного парку», «Урок на лісовій галявині», «Збережемо первоцвіти», «Річка нашого дитинства», «Туристські бувальщини» побачили не лише яремчанці, але й відвідувачі з інших областей України, оскільки гуртківців часто запрошують виступати в оздоровчих закладах Яремчанщини.
Етно-екогурт «Любисток» бере активну участь в багатьох природоохоронних акціях Яремче і Карпатського НПП, у конференціях, семінарах, форумах обласного і всеукраїнського рівнів. До речі, ЗОШ I-III ст. №2 (директор Галина Гуменюк) є опорною школою регіону з екологічного виховання. Досвід роботи школярів та їхнього керівника висвітлювався на радіо, телебаченні, на сторінках преси і педагогічно-методичних вісників.
Представники гурту «Любисток» (вони ж і члени гуртка «Юні екскурсоводи») протягом десяти років неодноразово були переможцями обласних та призерами всеукраїнських конкурсів екологічних агітбригад.
Сценарії, поетичні розробки, в яких звучить тривога і відповідальність за рідну землю, пише для своїх вихованців керівник гурту, молодший науковий співробітник Карпатського НПП, відмінник освіти Любов Косило, яка за свою просвітницьку природоохоронну діяльність щорічно нагороджується обласними та міністерськими грамотами.
Значну опіку отримує «Любисток» від дирекції школи, пароха села Дора о.Івана Лейб'юка, хореографа Василини Панчак. Ніколи не відмовляє у допомозі адміністрація Карпатського НПП, начальник екологічної інспекції області Ігор Яківчук, а місцева влада нагородила юних екологів путівками в літній табір на Азовському морі.
Приходить час – і в «Любисток» вливаються нові учасники, яким не байдужі проблеми довкілля, а випускники школи ідуть своїми дорогами, залишаючись вірними заповідям: «Не вбий, не знищ, не зруйнуй, а посади, віднови, захисти!». Майже всі вони, отримавши освіту, стали добрими спеціалістами – біологами, географами, екологами…
…У глядачів теплішають очі, коли під супровід троїстої музики на сцені з'являється в гуцульському вбранні Юрій Вервега, Марійка Холошнюк, Олександр Ориняк, Надія Косило, Івасюк Мар'яна, а всіх зачаровує своїми піснями Тетяна Мартинюк. Глибоко проникає в серце екологічна молитва – незмінний супутник виступів етно-екогурту «Любисток».
Гурту «Любисток» – 10 років
Екологічна молитва
Пречиста Діво! Збережи цей світ.А в ньому – нашу рідну Україну...
Степи і гори, ріки і моря,І рослину, і пташину.
Усім, хто є, усім, хто буде,Даруй здоров'я, чистоту і вроду.
Щоб їх ім'я, а в імені – любовПередавалися від роду і до роду!
4
Заходи регіону
Випуск 7, листопад
Природний заповідник «Горгани» є організатором
Всеукраїнської акції «Найкраща ялинка – не зрубана» у
Надвірнянському районі Івано-Франківської області. В рамках цієї
акції проводяться зустрічі в школах, виставки дитячих композицій і
робіт, малюнків і листівок, стінгазет. У співпраці з Надвірнянською
ЗОШ №3, а саме 6-Б класом (класний керівник – Олександра
Вікторівна Процюк) представники ПЗ «Горгани» беруть участь у
проекті «Збережемо ялинку».
Мета цього проекту – формувати у школярів бережливе
ставлення до природи та привернути увагу суспільства до
проблеми охорони природи через збереження зимових красунь –
ялинок. Завдання проекту:
�дослідити проблеми використання ялинок підчас новорічних свят
у населеному пункті;
�провести заходи зі збереження ялинок та обмеження їхнього
використання;
�навчитись проводити соціальне дослідження;
�навчитись співпрацювати з державними та недержавними
організаціями.
У рамках проекту планується збір учнями інформації про
хвойні рослини нашого краю (легенди, фото, вірші, казки, приказки,
прислів'я, загадки), виконання творчих робіт (вірші, кросворди,
малюнки, міні-оповідання, казки, композиції), анкетне опитування
учнів шкіл та жителів міста Надвірна щодо проблеми збереження
ялинок, проведення театральної постановки «Збережемо ялинку».
Уже відбулася перша зустріч з учнями, на якій школярі
зрозуміли, що кожна ялинка – це жива рослина, а всі разом – це
прекрасні хвойні ліси та чисте повітря. Ліс, а особливо шпильковий 3– це не лише легені планети (1 га лісу очищує за рік 18 млн. м
повітря), а й велетенська скарбниця вологи, яка так потрібна
всьому живому (1 га зберігає до 2240 т вологи). А ще учні
замислилися про те, скільки коштує природі знищення ялинок,
скільки років потрібно, щоб виросла лісова красуня?
Спільними зусиллями ми зробимо все можливе для того,
щоб завжди росли в наших лісах пухнасті красуні – ялинки.
Адже на порозі свято Нового Року – одне з найулюбленіших
свят, що тісно пов'язане з красунею-ялинкою. Люди дуже звикли до
цього атрибуту новорічного свята, який насправді легко можна
замінити штучною ялинкою або новорічною композицією з кількох
хвойних гілочок, використавши при цьому різні за формою вази,
засушені гілки, квіти, мох, грона калини, горобини, декоративні
свічки, новорічні іграшки. Така композиція принесе у дім затишок,
святковий настрій, але вже не ціною життя дерева.
Жителі 2 тисяч квартир, які замінять новорічні ялинки на
композиції з гілок, збережуть від вирубки один гектар
шпилькового лісу!!!
Бережімо лісових красунь
Не рубай ялицю, не рубай смереку
краще гілочку з них в хату
принеси!!!
–
Цінуй, людино, доброту Природи,
Все, що вона дарує щедро нам,
Її ліси, поля, повітря, води –
То вічний і святий, величний дар.
Ліс подякує Вам щиро,
Хто не згубить життя миле.
Хвойні гілки в день святковий
Зроблять дім Ваш загадковим.
Буде радість, буде сміх
І щасливим Новий рік.
5
Актуально
Випуск 7, листопад
исновки останнього видання WWF Living Planet 2010 (звіт
Всесвітнього фонду природи про Живу планету проводиться Вз 1998 року) категоричні. Ризик екологічної катастрофи, як і
раніше, актуальний. Стан екосистеми Землі погіршується. Усього за
останні 40 років ми втратили 30% біорізноманіття планети. А це
означає, що загинула третина (!) всього живого. Лякає, чи не
правда?
Опублікований документ зафіксував також, що «екологічний
відбиток» (умовне поняття, яке відображає споживання ресурсів
біосфери) людства нині становить 18 млрд. глобальних гектарів.
(Показник збільшився вдвічі за ті ж 40 років.) Тоді як
біопродуктивність самої Землі — всього 11,9 млрд. глобальних
гектарів. Відчуваєте різницю?
Очевидно, що вимоги людини перевищують можливості
Землі вже на 50%. І якщо запити й амбіції людей продовжуватимуть
зростати, то через двадцять років нам потрібно буде вже дві
планети, а через сорок — не вистачить і трьох! За традицією,
рейтинг країн, у яких екологічний відбиток украй великий, очолюють
більш розвинені й багаті країни (Об'єднані Арабські Емірати, Катар,
Данія, Бельгія, США, Естонія, Канада, Австралія, Кувейт,
Ірландія...). При цьому більше страждають бідні. Показовий
приклад: якби кожна людина жила як середньостатистичний
громадянин Арабських Еміратів, то задовольнити потреби людства
й поглинути викиди вуглекислого газу змогли б тільки 4,5 планети.
Тим часом якщо поставити за приклад середнього жителя Індії, то
нам би вистачило й половини ресурсів Землі.
Що робити? Зменшувати ековідбиток. І в Україні зокрема.
Як? Відповіді на ці запитання шукали також і в рамках прес-
конференції, організованої представництвом WWF в Україні, яка
відбулася в Києві. У принципі, нічого нового знайти не вдалося.
Завжди є два шляхи. Перший — у нікуди. Другий — до мети. У
нашому випадку — до здорової планети, яку щадять люди. Проте
такий шлях завжди передбачає зусилля. Як кожної окремої людини,
так і суспільства загалом.
От узяти, наприклад, Україну. Нашій країні для початку
годилося б хоч розібратися зі своїми відходами. Спеціалісти
підрахували: у середньому на одного українця на рік припадає 250
(!) кг сміття. Смітники перевантажені, сміттєспалювальні заводи —
теж. Причому вчені давно б'ють тривогу — спалювати сміття теж не
вихід. Викиди в такому разі занадто великі й небезпечні. Та й про
парниковий ефект забувати не можна. Світ у міру усвідомлення
ситуації намагається протистояти цим викликам. Є варіанти
повторного використання відходів. Згадайте хоча б сортування
сміття, яке давно прижилося в цивілізованій Європі: пластик, папір,
Планета — банкрут?Для забезпечення своєї життєдіяльності
людям потрібно півтори Землі
6
скло... — все в окремі контейнери. А тепер погляньте на наші
двори... Свого часу звичний збір макулатури тепер у більшості
власників мобільників та смартфонів викликає скепсис. Зусилля ж
киянина Леоніда Микитовича, який під прапором акції WWF в
Україні зібрав три тонни (!) макулатури, викликали, м'яко кажучи,
подив.
Тим часом глава столичної організації Всеукраїнського
товариства охорони природи Микола Щепець вважає, що до свого
глобального зусилля Україна може стартувати не з чистого аркуша.
Так, наша природа змінюється, екологія страждає, Чорнобиль,
нарешті, береже свої ще не до кінця вивчені таємниці. Але є й
позитивні моменти. За словами еколога, останнім часом розмаїття
національної фауни наблизилося до показників XIX століття.
Популяція бобрів, приміром, різко зросла, а ці тварини занесено в
Червону книгу. Або взяти ті ж таки конвалії — рідкісні квіти
повернулися в наші ліси. І не тільки дали привід заробити
торговцям на трасах, а й наочно підтвердили: природа
саморегулюється і відновлюється. Треба лише захотіти їй
допомогти.
Багатолітні ініціативи WWF та інших аналогічних організацій
показують приклад активності й небайдужості до проблеми, яку
люди, загравшись у прогрес, помилково зараховують до розряду
другорядних. Ідеться про глобальний переворот свідомості. Про
кардинальну зміну ставлення до навколишнього світу і до себе в
цьому світі. Суспільству споживачів, яке переживає світову
економічну кризу і впритул наблизилося до екологічної катастрофи,
потрібно перетворитися на творців. На кону не вклад у банк —
життя. Правила прості. Брати скільки можна й віддавати щось
натомість. Знати міру, заощаджувати й розвиватися в цьому
напрямі. Зелена економіка і така ж чиста енергетика (енергія з
поновлюваних джерел), транспорт — електричний чи навіть
побудований на давній добрій мускульній силі. Велосипед, звісно,
не позашляховик, проте, хоч як це дивно звучить, він може
прокласти шлях у майбутнє. І врятувати планету від банкрутства.
Автор: Сергій РЄЗНІКОВ
http://www.dt.ua/3000/3320/70622/
№ 39 (819) 23 — 29 жовтня 2010
Актуально
Випуск 7, листопад
Досягнення
7
Випуск 7, листопад
КНПП урочисті святкування–
25 листопада в Карпатському НПП відбулися урочистості з нагоди відзначення його 30-річчя. Відрадно, що, незважаючи на досить молодий вік – це перший національний парк на Україні, який за час свого існування не лише широко розвинув свою структуру, але й став взірцем природоохоронної діяльності для інших парків. На святкову конференцію, що відбувалася в Будинку культури міста Яремче, зібралися як самі господарі свята, так і гості.
Відкрив конференцію виступ етно-екогурту «Любисток» Яремчанської ЗОШ №2 (керівник – Любов Косило, етнолог КНПП). Школярі у поетично-музичній формі продемонстрували присутнім співпрацю парку і освітніх закладів у природоохоронному напрямку.
Перші поздоровлення колективу КНПП прозвучали у вітальному слові директора п.Антона Яворського, який розповів про діяльність і досягнення парку, а також про участь парку у міжнародних проектах.
Не залишено поза увагою і ветеранів парку, які значну частину свого життя присвятили природоохоронній справі. Їм було вручено премії та пам'ятні медалі з посвідченнями «Ветеран праці».
Про початкові кроки, труднощі становлення організації цікаво згадував і перший керівник установи п.Антон Островський. Він відзначив надзвичайний розвиток КНПП та величезні зміни за 30 років.
В цей день не бракувало привітань з ювілеєм. І представники місцевої влади, і колеги з інших установ державно-заповідного фонду, партнери по проектах, громадські організації – всі теплими словами та щирими подарунками засвідчили свою повагу до господарів свята.
Особлива вдячність була висловлена на адресу проекту Світового фонду охорони природи «Збереження та стале використання ресурсів Українських Карпат» в особі його координатора п.Богдана Проця, завдяки тісній співпраці з якими національний парк зміг випустити до святкування ювілейну продукцію.
Продовженням урочистостей стало проведення пленарного засідання міжнародної науково-практичної конференції «Природно-заповідні території: функціонування, моніторинг, охорона» та засідання секцій: «Ландшафтне і біологічне різноманіття природно-заповідних територій», «Роль ПЗФ у сталому розвитку громад», на яких провідні фахівці природничих наук на високому професійному рівні піднімали актуальні проблеми в природоохоронній політиці України.
А заключним акордом відзначення ювілею стала святкова вечеря, за якою всі присутні в дружній обстановці змогли поділитися своїми думками та враженнями.
Завершилися святкування, проте життя продовжується. Підведено підсумок ще одного е т а п у і с т о р і ї п а р к у . Починається нова сторінка його майбутнього, бо як писала Ліна Костенко: «кожен фініш – то, по суті, старт». Тож х о ч е т ь с я п о б а ж а т и Карпатському національному п р и р о д н о му п а р к у н о в и х стартів і процвітання, щоб разом із іншими організаціями впевнено стояти на сторожі о х о р о н и н а в к о л и ш н ь о г о природного середовища.
8
Випуск 7, листопад
Заходи регіону
илуючись красою віковічних парків, ми не часто задумуємось над тим, хто і коли їх створив. Дерева велетні серед Міндустріалізованих міст, найрізноманітніші екзотичні породи
в закутках нашого Закарпаття привезені з Північної Америки, Азії, Кавказу та інших частин світу, а серед повсякденних клопотів ми не часто помічаємо цієї унікальної краси. Щорічні заходи з благоустрою, День Довкілля, Всеукраїнський суботник та інші акції під керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та різних еколого-освітніх організацій кожної весни та осені намагаються привернути увагу громадськості до того, яким важливим є завдання озеленення нашого краю.
«Територія санаторію була добре впорядкована. Вздовж річки був розбитий липовий парк» – ці слова взято зі згадок про санаторно-курортний комплекс в селі Ужок ще на початку ХІХ століття. Проїхавшись селами Ужанської долини, майже біля кожної хати ви зможете побачити кількасотлітні дерева лип і дубів. Це свідчить про те, що мешканці в минулому серйозно ставилися до створення парків, алей, солітерів і просто висаджували біля своїх хат та храмів поодинокі дерева.
Цієї ж осені працівники Ужанського НПП взяли участь у місячнику благоустрою (жовтень-листопад) в рамках акції «Чисте Закарпаття», заклавши маленький скверик на оглядовому майданчику в селі Ужок на Ужоцькому перевалі спільно з учнями Ужоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Цей скверик буде милувати око і душу гостей та жителів нашого краю, бо висаджено було серед інших і такі породи як горобина чорноплідна, самшит вічнозелений, сосна чорна, туя східна і західна.
У Великому Березному спільно з учнями екологічного клубу «Арніка» озеленено територію майбутнього еколого-освітнього центру, а на березі річки Уж закладено липову алею. У селі Жорнава працівниками Жорнавського природоохоронного науково-дослідного відділення УНПП закладено алею з бархату амурського. Працівники Новостужицького природоохоронного науково-дослідного відділення провели благоустрій села Нова Стужиця.
Напевно Божим промислом нашому краю були дані саме такі сприятливі природні умови. І кожен житель Закарпаття не лише повинен цінувати те, що на власні очі може бачити різні види з роду магнолій, вейгел, лип, кипарисовиків, туй та інших порід, але і мав би поставити собі за звичку щороку висаджувати хоча б одне деревце!
Акція «Чисте Закарпаття»
9
АктуальноМаршрут доброти Івано-Франківщиною
10 листопада в Яремче відбувся третій в рамках проекту
«Маршрут доброти Івано-Франківщиною» семінар з питань
розвитку інва-туризму та обслуговування туристів з обмеженими
можливостями на території області. Участь у семінарі взяли
представники:
�Національної Асамблеї інвалідів України в Івано-Франківській
області,
�ТМІ «Братерство»,
�головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх
зв'язків та інвестицій облдержадміністрації,
�відділу туризму та рекреації природних ресурсів Яремчанської
міської ради,
�громадських організацій,
�приватних садиб.
В ході семінару було обговорено питання доступності
відпочинку на території Яремчанщини. Про проект та його основні
завдання розповіла начальник відділу розвитку туристичної
індустрії Наталія Близнюк; Микола Макар (представник
Національної Асамблеї інвалідів України) акцентував увагу
присутніх на особливостях технічних вимог до облаштування
туристично-рекреаційних закладів, надав практичні та реальні
поради щодо обслуговування неповносправних туристів. Про
досвід попереднього проекту «Відкритий туризм: доступність
відпочинку на Івано-Франківщині для осіб з особливими
потребами» та про психологічні аспекти обслуговування
неповносправних туристів розповів Микола Євчук (ТМІ
«Братерство»).
п.Наталія Кульчицька (керівник Фонду розвитку
територіальної громади села Татарів) висловила свою
зацікавленість та готовність провести аналогічний семінар серед
представників туристичного бізнесу села Татарів. Координатори
проекту «Маршрут доброти Івано-Франківщиною» відвідали
екотуристичний візит-центр в Яремче та ознайомилися з його
експозицією, а також обговорили доцільність проведення аудиту
еколого-пізнавальної стежки «Вольєрне господарство – водоспад
«Дівочі сльози» на предмет її доступності для осіб з обмеженими
можливостями.
Окрім того, учасники засідання висловили пропозиції про
необхідність проведення в конкретних закладах, доступних для
неповносправних, навчальних семінарів для обслуговуючого
персоналу з питань обслуговування такої категорії туристів. Було
висловлено необхідність наявності в Івано-Франківської області
спеціально облаштованого для осіб з обмеженими можливостями
автобуса, що використовувався б для обслуговування туристичних
груп неповносправних після того, як буде розроблений в рамках
проекту туристичний маршрут для осіб з обмеженими
можливостями.
Випуск 7, листопад
Проект «Маршрут доброти
І в а н о - Ф р а н к і в щ и н о ю »
впроваджується Регіональним
туристично-інформаційним
ц е н т р о м с п і л ь н о з Т М І
«Братерство» та головним
управлінням з питань туризму,
євро інтеграці ї , зовн ішніх
зв'язків та інвестицій Івано-
Ф р а н к і в с ь к о ї
о б л д е р ж а д м і н і с т р а ц і ї у
співпраці із Національною
Асамблеєю інвалідів України за
сприяння Канадського фонду
підтримки місцевих ініціатив.
вул.Галицька, 4а,
м.Івано-Франківськ, 76004
(0342) 502474
10
Конкурс
Випуск 7, листопад
онкурс «Друге життя побутових відходів» відбувається в
рамках проекту «Очищення від сміття сіл Бистриця, КЗелена». Він здійснюється за підтримки програми МАТРА
(Посольство Королівства Нідерландів). Організаторами є
природничий клуб «Кедрина» в партнерстві з природним
заповідником «Горгани» та громадами сіл Бистриця, Зелена
(Максимець, Черник). До участі запрошено також учасників гуртків
районного еколого-натуралістичного центру і учнів шкіл району.
Мета заходу – підвищення рівня екологічної свідомості
місцевого населення, запровадження системи поводження з
побутовими відходами, інформування громади про можливість
вторинного використання сміття.
�Нам треба замислитись над необхідністю належної переробки
побутових відходів.
�Кожен з нас відповідальний за екологічну ситуацію в країні!!!
�Навіщо викидати речі, які не розкладатимуться роками, коли їх
можна використати вже сьогодні.
�Зробити цікаву і корисну річ можна практично з усього непотребу,
який, на перший погляд, ми вважаємо сміттям.
�Фантазуймо, адже створені нами речі будуть ексклюзивними.
Друге життя побутових відходів
11
Випуск 7, листопад
Карпатський національний природний паркІвано-франківська область м.Яремче, 78500вул.В.Стуса, 6e-mail:
Природний заповідник «Горгани»Івано-Франківська областьм.Надвірна, 78400вул.Комарова, 7e-mail:
Ужанський національний природний паркЗакарпатська областьс.м.т.Великий Березний, 89000вул.Незалежності, 7e-mail:
Наші контакти
Проект: Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат
Компонент: Комунікації та стимулювання обізнаності у Карпатському національному природному парку,
Природному заповіднику «Горгани»
Експерт:Соломія Рожко,
Ужанському національному природному парку та
Редакціяінформаційного вісника
***Чи справді сниться, а чи ні!?Ми знов разом в Перечині!Карпатський парк, ужанські друзі,«Горгани» теж в тісному крузі…Послав Господь приємний дар –На Закарпатті семінар.Не просто семінар, а тренінг!Андрії мудрі, наче Ленін,А енерджайзер – Соломія,Вона все знає, все уміє!В керівників – все бездоганно,Навчили працювати за планом,З промоціями все окей:прес-тур, реліз і холдерстейк!Ми на занятті не дрімали:Обсяг робіт для парку склали,Ще – об'єдналися в громаді –Своїм старанням були раді,До журналістів ми готові – Зустрінемо їх ділом й словом!Долати вчили нас бар'єри,Для грантів відкривали двері,Прийде інвестування час,Як більше ще підучать нас!Ну що ж, спасибі, наші рідні,А ми за вами – на все згідні!Щоб вам енергії ставалоДолати гори й перевали.Нехай звершаться творчі мріїГромад, Андріїів й Соломії!І дуже хочеться меніЗійтись ще раз в Перечині!
Любов Косило, КНПП*У вірші йдеться про серію семінарів з промоції та співпраці з громадою природоохоронних територій за участі тренерів -- Андрія Вишняка, Андрія Залужного та Соломії Рожко. Кілька тренінгів відбулося у місті Перечин Закарпатської області
для
