В труді прийде натхнення раз у рік,Але коли - не знає чоловік.

Щоб тих щасливих днів не загубити,Потрібно працювати цілий вік.

Дмитро Павличко

БЛАКИТНА ТЕТЯНА ІВАНІВНАВчитель української мови і літератури, вища категорія,

вчитель - методистТема: Методика керованого засвоєння знань на уроках української мови (Шляхи орфографічної грамотності учнів)СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ.

Блакитна Т.І. вважає, що матеріал доцільно структурувати для уроку великими, логічно завершеними частинами (блоками), які об’єднані основними одиницями різних мовних рівнів: фонемою, морфемою, лексемою, частиною мови, членом речення, реченням. Інколи доводиться укрупнену частину об’єднувати на основі розрізнених правил правопису, шукаючи при цьому наскрізний принцип або закономірність. Звідси виходить, що логічно завершена частина, - система понять, згрупованих навколо наскрізного поняття (принципу, закономірності).

Вчитель виділяє великі об’ємні уроки з укрупненими частинами і малі. До першого типу можна віднести «Двоскладне просте речення», а до другого – «Речення з однорідними членами».

Проведення уроків укрупненими частинами (блоками) вимагає використання певної методики:

1. Опорний конспект або опорно-логічна схема;2. обов’язкове варіативне повторення виучуваного

матеріалу в межах уроку;3. висока мовленнєва активність учнів;4. створення на уроці проблемної теми.Не всі учні можуть тримати в пам’яті всю систему

правил, особливо тоді, коли вчитель членує правила на окремі мислительні операції без активної участі дітей. Тому засвоєння орфографії, ,пунктуації залишається для дітей складним процесом.

А тому в навчанні використовую процес керованого засвоєння наукових знань, який поділила на дві стадії:

І стадія передбачає усвідомлення системи орієнтирів навчального матеріалу, який у переробленому і

2

пристосованому до попередніх знань, умінь і навичок учнів вигляді переноситься на орієнтовану картку (ОК), причому ОК фіксує не тільки систему розпізнавальних ознак навчального матеріалу, а й порядок дії з ними. ОК (алгоритм, таблиця, схема і т. ін.) може бути запропонована учням у готовому вигляді або ж складається ними колективно чи самостійно під керівництвом учителя.

ІІ стадія, яка має чотири етапи, на основі ОК відбувається кероване (учителем) засвоєння системи орієнтирів, дій, понять.

На 1 етапі учень з опорою на ОК уповільнено, коментуючи вголос, виконує дії розгорнуто (без привнесень від себе).

2 етап – формування дії без опори на ОК. При коментуванні вголос на цьому етапі відбувається згортання, редукція деяких «зайвих» слів.

Ці два етапи формування дії доступні контролю з боку вчителя.

3 етап – формування дії також без опори на ОК, але в зовнішньому мовленні про себе, ще з більшою редукцією «зайвих» слів.

4 етап – формування дії у внутрішньому мовленні. На цьому етапі засвоєння навчального матеріалу переноситься на мимовільну пам’ять (учень бачить поняття).

На уроці панує атмосфера успіху. Напружено працюють всі учні, бо за таких умов вони не можуть бути байдужими до виучуваного матеріалу.

Методика керованого засвоєння відкриває реальний шлях підвищення орфографічної грамотності учнів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Випуск узагальнюючих збірок «Модульно-розвивальна

система навчання в курсі викладання української мови та літератури», «Нестандартні форми роботи на уроках української мови як засіб підвищення рівня грамотності учнів», «Національне розмаїття Миколаївщини. Збірник текстів і завдань для диктантів, переказів, аудіювання. 7-11 клас»; виступи на семінарах, участь у творчих групах.

МІШУСТІНА НІНА ГРИГОІВНАВчитель зарубіжної літератури, вища категорія.

Тема. Текстуальний аналіз у викладанні зарубіжної літературиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

3

З метою підвищення інтересу до вивчення зарубіжної літератури, розвитку уміння учнів мислити, розмірковувати над явищами літератури, пізнавати навколишній світ, прищеплення любові до книги вчитель приділяє значну увагу роботі з текстом. Глибокий текстуальний аналіз вважає обов’язковим у ході викладання літератури, приділяє увагу „зовнішньому” знайомству з твором, а потім – вдумливому та уважному читанню.

На уроках використовує такі види роботи: складання та розв’язування кросвордів, інсценування окремих епізодів, що розвиває пам'ять, уяву, увагу учнів, дає можливість зрозуміти почуття героїв. Проводить вікторини, літературні диктанти „Чи знаєш ти текст?”, „Упізнай героя”, конкурси на зразкове запитання, КВК та інше.

Вчителем створені презентації „Письменники, які вивчаються в 6-му класі”, аудіо книга творів. Вони використовуються , як фонові для вивчення предмета. Це дає змогу здійснювати інноваційний підхід до вивчення предмета.ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУВиступи на засіданнях методичних об’єднань, педрадах, семінарах, відкриті уроки, створення енциклопедії дидактичних матеріалів, аудіозбірок.

ГУДИМЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНАВчитель української мови і літератури, вища категорія,

старший вчительТема: Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови та літератури СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Нещодавно слово «комп’ютер» належало до неологізмів, сьогодні – «комп’ютер», «віртуальний світ», «комп’ютерні технології» - це слова, якими ми користуємося у своїй професійній лексиці.

ХХІ ст. – це вік сучасних інформаційних технологій. Для того, щоб розвивати ці технології, слід вчити дітей користуватися комп’ютерними програмами. На уроках української мови та літератури використання інформаційних засобів навчання за своїм призначенням та застосуванням умовно розподіляємо на дві групи: активні та пасивні, як зі сторони вчителя, так і з боку використання учнем.

Таким чином, працюючи на уроках, виконуючи різноманітні завдання вдома, учень проходить декілька етапів, досягаючи

4

кінцевого результату з певної теми уроку: спостерігач - пасивний користувач - активний користувач – дослідник - творець

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Виступи на семінарах; Відкриті уроки; Виступи на методичних об’єднаннях; Робота в місті; Участь у всеукраїнських мовно-літературних

конкурсах; Керівник методичного об’єднання вчителів

української мови, літератури та зарубіжної літератури

ПЕРЕПЕЛИЦЯ ГАЛИНА МИКОЛАЇВНАВчитель української мови та літератури, вища категорія

Тема: Народознавча основа культурологічного принципу навчання на уроках рідної мови та літератури.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ.

Наш світ стає складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство й пошук свого місця в життя вимагають від кожною людини дедалі більших зусиль і компетенцій. Засоби народної педагогіки втілюють у собі національну свідомість, духовність... Тому першочерговим завданням вважаю вдосконалення вмінь учнів, що становлять основу формування особистості.

Достатньо ефективною для формування особистості є технологія розвитку критичного мислення – вмілого відповідального мислення, що дозоляє людині формувати надійні вірогідні судження. Реалізація технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.

Планую на уроках ситуації активної участі учнів: дозволяю вільно розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість складного. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, що кожному можна сказати: „Я не згоден”, „Я думаю інакше”, вони відповідатимуть за власні переконання.

5

Успішно працює гурток із народознавства, фольклорний колектив „ Стежина”( у минулому році колектив посів 1 місце в обласному конкурсі).

Плідно співпрацюю з батьками учнів, разом з іншими допомагаю дітям рости освіченими громадянами рідного краю.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Виступи на семінарах; Відкриті уроки; Виступи на методичних об’єднаннях; Робота в місті; Участь у всеукраїнських літературних конкурсах; Гурткова робота.

ХАБАРОВА АНАСТАСІЯ МИКОЛАЇВНАвчитель української мови і літератури, спеціаліст

Тема: Формування креативної особистості на уроках української мови і літератури.

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:Основне завдання вчителя сучасної школи – допомогти

дитині розкрити свої творчі здібності, тобто формувати креативну особистість. А цьому сприяє самостійність, активність, ініціатива. Школа повинна навчити кожного вихованця творчо мислити, діяти в нестандартних умовах, вирішувати різноманітні проблеми.

Одним із аспектів формування креативної особистості є розвиток самостійності дітей у навчанні як найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками з української мови і літератури. Розвиток самостійності охоплює, крім формування вмінь, навички самоперевірки і самоконтролю, вчить спостерігати, порівнювати, узагальнювати факти, розкривати певні закономірності, логічно й образно висловлюватись. Самостійна робота сприяє вихованню мовного чуття, підвищує культуру мовлення, спілкування і поведінки школярів.

Формувати активну творчу особистість на уроках української мови і літератури допомагають сучасні педагогічні технології, зокрема технологія проблемного навчання. Це така організація процесу навчання, в основі якої лежить організація вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове

6

знання, уміння, навички, розвиваються творчі здібності, активність, зацікавленість, ерудиція.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:- проведення відкритих уроків;- виступи на семінарах;- координатор семінару „Ділове українське мовлення”.

ПІМАХОВА ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНАВчитель української мови і літератури, спеціаліст

Тема: Підвищення грамотності учнів на уроках української мовиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ.

На основі лінгвістичних знань учні загальноосвітньої школи повинні оволодіти мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності: під час слухання, говоріння, письма. Визначальними в писемному мовленні є орфографічні норми, яких мають дотримуватися всі громадяни країни. Тому процес формування орфографічних навичок має соціальний характер і потребує постійної уваги до себе. З метою підвищення грамотності учнів на уроках української мови потрібно дотримуватися таких етапів навчальної роботи:1.Встановлення лінгвістичного діагнозу слова – в разі потреби – приведення лексеми у відповідність із літературним аналогом.2.Визначення орфограми.3.Зясування орфограми.4.Правиловідповідна мотивації орфограми.5.Послідовне виконання орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативного написання.6.Комплексне використання різновидової навчальної діяльності, спрямованої на практичне застосування орфографічних знань.7.Корекція орфографічних умінь і навичок. З метою підвищення грамотності учнів на уроках я пропоную такі види робіт:1.Пятихвилинка повторення.2.Словниковий диктант, міні-диктант, диктант-переклад.3.Різні види граматичного розбору. Забезпечити розуміння учнями своєї діяльності допомагає технологія інтерактивного навчання.

7

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:* позакласна робота; * відкриті уроки; * участь у міському об’єднанні школи молодого вчителя.

ГАЛУШКО ІРИНА МИКОЛАЇВНАВчитель зарубіжної літератури, вища категорія,

старший вчительТема: Шляхи та види аналізу художнього тексту на сучасному етапі вивчення літератури.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формуванні вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового значення набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність і шляхи її розв’язання. Отже, нового значення набуває співпраця на уроці вчителя і учня, які будують свою навчально - пізнавальну роботу навколо художнього твору , інформації про нього, його творця. Саме тому в полі зору педагога - словесника є , на мій погляд, розв’язання проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від емоцій, своєї неповторності. Виділяю три аспекти аналізу художнього тексту:

1. Специфіку сприйняття матеріалу учнями(емоційний аспект);

2. Рівень науковості (пізнавальний аспект);3. Виховне значення літератури(педагогічний аспект).

Учні мають пройти складний шлях засвоєння основних літературознавчих понять, набути знань для подальшого пізнання творів художньої літератури та аналізу текстів. Враховуючи вищезазначені моменти, пропоную такі ефективні прийоми , які викликають інтерес до предмета.

1. Ефект недостатньої інформації.( подається графічна схема, а діти самостійно заповнюють таблицю; знаходять спільне між графічним малюнком і текстом; переказують текст за схемою чи графіком).

2. Ефект Пігмаліона (учні повинні „ з нічого” зробити „щось” - знайти переваги в звичайному).

3. Ефект катарсису( очищення через негатив: персонаж, ситуація).

4. Ефект мультикультуралізму (зустріч на одному просторі різних культур)

8

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Виступи на семінарах; Відкриті уроки; Виступи на методичних об’єднаннях; Робота в місті; Керівник школи молодого вчителя „Надія”;

КОРСУН АНТОНІНА МИКОЛАЇВНАВчитель зарубіжної літератури, спеціаліст

Тема: Використання навчально-дидактичних ігор на уроках зарубіжної літератури в системі модульно-розвивального навчанняСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Дидактичні ігри – «гімнастика розуму», тренування з комунікабельності - допомагають згуртувати колектив, виховувати навички організаторів, ініціативу, самостійність. Розумна, захоплююча гра більш дієва, ніж словесні форми. В ігровій ситуації, завдяки моменту умовності, легко відтворити основні фактори, що визначають комунікацію (мотиви і мету учасників), їхні соціальні ролі, умови спілкування, тактику досягнення мети. Гра – творчість і праця. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвивається увага, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші учні включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. Види пізнавальних ігор:

Буриме («Бюро літературних знахідок»); «Впізнай книгу»; Змагання наймудріших; Імітація телевізійних ігор; «Вірно-невірно»; Конкурс пантомім; Кросворди; Літературна вікторина; Літературна естафета; Літературне лото.

Гра повинна відповідати таким умовам: її змістом є програмовий матеріал; вона застосовується в різноманітних формах;

9

вірно узгоджується з іншими дидактичними засобами; забезпечує всебічний розвиток особистості.

Отже, навчально-дидактичні ігри формують естетичний смак дитини, стимулюють її активність, ініціативу, допитливість. Використання навчально-дидактичних ігор на уроках зарубіжної літератури в системі модульно - розвивального навчання стає можливим завдяки використанню технології інтерактивного навчання

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Проведення відкритих уроків, позакласні заходи, нестандартні уроки.

ЛАКТІОНОВА ТЕТЯНА СТЕПАНІВНАВчитель початкових класів, вища категорія

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: «Національна доктрина розвитку освіти» ставить

перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й самовияву. Для цього про-цес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини. Тому Лактіонова Т.С. обрала своєю проблемною темою - активізація діяльності учнів у процесі оволодіння знаннями через гру. Щоб підвищити ефективність навчального процесу, активізувати діяльність учнів під час оволодіння знаннями вчитель на уроці застосовує цікаві ігри, задачі.

Ігрова діяльність школярів характеризується новизною, незвичністю, несподіваністю, невідповідністю звичним уявленням.

Вчитель через навчальну гру виховує розумову активність дітей, активізує психічні процеси, дає можливість несміливим, не впевненим у собі дітям здолати свої комплекси і нерішучість, викликає жвавий інтерес до процесу пізнання. Під час гри діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і вміння. Дякуючи грі, будь-який навчальний матеріал стає захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює позитивний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.

Найбільш вдало виходять ігри «Влуч у ціль», «Вправні лоцмани», «Доміно», «Слоненятко грає у футбол». Діти полюбляють ігри «Намалюй картинку», «Обчисли і розмалюй».

10

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:- виступи на методичних об’єднаннях вчителів

початкових класів;- відкриті уроки.- Керівник методичного об’єднання вчителів початкових

класів;

БІЛІЧЕНКО НАТАЛЯ ЛЕОНТІЇВНАВчитель початкових класів, Старший вчитель,

вищої категорії.Тема: Реалістичне виховання учнів початкових класів через навчально-виховний процес.

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:Щоб підвищити ефективність навчально-виховного

процесу, вчитель ефективно реалізує принципи реалістичного виховання, які актуальні на сучасному етапі становлення і розвитку держави. Перед школою постало складне і відповідальне завдання – формулювання людини нового типу, інтелектуальної, творчої, ініціативної й активної самостійно свідомої особистості з громадською позицією, почуттям національної гідності, готової до конкретного вибору свого місця у житті.

Для вирішення цих завдань Біліченко Н.Л. раціонально поєднує зміст, форми і методи впливу на формулювання цілісної особистості.

Для реалізації завдань Наталія Леонтіївна розробила низку нестандартних уроків, родинних свят, екскурсій, конкурсів із використанням інтерактивних технологій, в тому числі використала метод проектів з тем «Моя країна – Україна», «Літній відпочинок», «Ластівка», «Нашому роду нема переводу», «Здоров‘я – неоціненний скарб», «Український народний костюм» і тощо.

Системою впливів на учнів вчитель домагається позитивних результатів – зростає рівень вихованості, формується громадянськість.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Створення і керівництво творчою групою з теми:

«Реалістичне виховання учнів початкових класів через навчально-виховний процес», виступи на педагогічних радах,

11

методичних об‘єднанях, пропаганда досвіду серед батьків на батьківських зборах та індивідуальних бесідах.

БЕЛОВА НАТАЛЯ ЯКІВНАВчитель початкових класів, вища категорія, старший

вчитель.Тема: Пошукова діяльність як засіб формування

теоретичного мислення на уроках математики та мови.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Белова Наталя Яківна використовує в роботі ефективні

прийоми актуалізації розумової діяльності молодших школярів, які спрямовані на формування повноцінної навчальної діяльності: постановку навчальної задачі, пошук та відкриття нового, контроль та оцінку знайденого способу.

Реалізація цих завдань на уроках у Наталі Яківни здійснюється через колективно-розподільну діяльність учнів: парну і групову роботу.

Результатом навчальної взаємодії є теоретичні узагальнення у вигляді моделей, схем, алгоритмів.

Колективна форма навчання та виховання переважає у роботі вчителя. Саме вона забезпечує повноту життєдіяльності дитини у школі, особистісно зорієнтований підхід до учнів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: - виступи на методичних об’єднаннях;- виступи на курсах підвищення кваліфікації;- керівник творчої групи «Розвивальне навчання»;- відкриті уроки;- публікація матеріалів з досвіду роботи в педагогічній пресі.

ТКАЧЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНАВчитель початкових класів, вища категорія,

старший вчитель.Тема: Мотивація навчання учнів початкових класів на уроках математики та української мови.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: На уроках математики та української мови вчитель Ткаченко Галина Олександрівна досліджує мотивацію навчання учнів протягом різних етапів навчання; вчить учнів аналізувати свою мотивацію, виховувати свідоме сивлення до процесу навчання; розвиває теоретичне мислення учнів, вчить моделювати співвідношення між величинами у предметній, графічній або буквеній формах; виконувати самоконтроль за виконанням

12

попередніх дій, давати самооцінку засвоєння загального способу як результату розв’язання даного навчального завдання.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: - виступи на методичних об’єднаннях;- виступи на курсах підвищення кваліфікації;- керівник творчої групи «Розвивальне навчання»;- відкриті уроки.

БОСЕНКО ЮЛІЯ ВІКТОРІВНАВчитель початкових класів, І категорія.

Тема: Формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів шляхом особистісного спілкування.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Вчитель Босенко Юлія Вікторівна використовує у своїй діяльності особистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно на уроці і в школі загалом. Крім того, на основі власних спостережень за учнями, тестів, моніторингу батьків вчителька вивчила психофізіологічні особливості дітей за типом темпераменту та за способом пізнання (глядач, слухач, діяч) використовує ці знання під час уроків і в позаурочний час, чітко виділяючи головні напрями:

- діяльність учителя;- діяльність учня.

У вчителя на уроці спілкування є основою виховання і навчання . Це професійний інструмент її діяльності. ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:

- виступи на методичних об’єднаннях;- виступ на курсах підвищення кваліфікації;- відкриті уроки.

КАРАБУТ НАТАЛЯ ЮРІЇВНАВчитель початкових класів, спеціаліст

Тема: «Розвиток логічного мислення молодших школярів під час навчально-виховного процесуСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ::Карабут Наталія Юріївна використовує в роботі ефективні прийоми для розвитку логічного мислення молодших школярів.

13

Вони націлені на розвиток логічних операцій(аналіз, синтез, порівняння, абстрагування і т. д.) та форми мислення (поняття, судження, умовиводи). Вчитель підбирає логічні завдання поступово йдучи від простих до складних завдань, відкриваючи зв’язки між числами фігурами і т.д.. Поступово діти стають уважними, вміють мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, підводять підсумки, порівнюють, роблять умовиводи. Реалізація цих завдань здійснюється через колективно-розподільну діяльність учнів: індивідуальну, парну, групову роботу .Результатом навчальної діяльності є розкриття сутності форм і операцій логічного мислення , навчити володіти ними не тільки на уроках, а й у повсякденному житті.ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:

- виступи на методичних об’єднаннях;- участь у роботі творчих груп;- відкриті уроки.

СЕРДЮК АНЖЕЛА ЄВГЕНІВНАвчитель початкових класів, вища категорія

Тема: «Мотивація навчання на уроках у початковій школі»СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

На своїх уроках Сердюк А. Є. спирається на бажання дитини, а якщо вони не збігаються з педагогічними цілями, то намагається змінити напрямок бажань учнів, ,примушує своїх учнів чогось палко забажати, а коли ці бажання виникають, то вдало їх використовує для засвоєння знань. Вчитель використовує зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності. Анжела Євгенівна завжди пам’ятає про те, що краще хвалити, ніж критикувати, тому авансує найменші позитивні зрушення. Для мотивації навчальної діяльності вчитель використовує наступні прийоми: рольові ігри, інсценізації казок та розігрування діалогів, різні імітації, використання афоризмів та висловлювань, поезій та пісень, відгадування загадок,опорні схеми (малюнкові, словникові, малюнково - словникові); алгоритми; створення проблемних ситуацій; нескладні інтерактивні технології ( «Мікрофон», «Асоціативний кущ» , «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися», «Мозковий штурм», «Показуха», «Картинна галерея».

14

Методи та прийоми, які використовує вчитель, чітко пов’язані з темою уроку. Анжела Євгенівна психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує на розв’язання певних проблем. Матеріал, який був вербалізований під час мотивації, вчитель підсумовує і робить «місточком» для представлення теми уроку.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Виступи на засіданнях методичного об’єднання

вчителів початкових класів, семінарах, проведення відкритих уроків для вчителів школи та ОІППО.

РАКОВА АНТОНІНА ІВАНІВНАВчитель початкових класів, вища категорія

Тема. Розвиток творчого мислення та пам`яті молодших школярів.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ. З метою підвищення навчально-виховного процесу вчитель проводить роботу над розвитком творчого мислення та пам`яті учнів шляхом поступового переходу від репродуктивного мислення до продуктивного, а відтак - до творчого. Використовує фантастичну уяву учнів, навчає запам`ятовувати зразки, підтримує впевненість дітей у своїх творчих здібностях, створює умови для самовираження в межах своїх можливостей. Мисленнєві процеси дітей у своїй роботі обов`язково пов`язує з письмовими творами, малюнками, а також з комплексом ігор і вправ. Обов`язковими умовами успішності розвитку творчого мислення і пам`яті молодших школярів є неформальна ігрова атмосфера, можливість постійного спілкування учителя з учнями, використання в іграх простого, житейського, добре знайомого матеріалу і систематичний взаємообмін результатами творчого мислення, використання міжпредметних зв’язків. Робота з розвитку творчого мислення та пам’яті сприяє кращому формуванню світогляду учнів, використанню здобутих знань на практиці.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:- виступи на засіданнях методичних об`єднань,

педрадах, семінарах; 15

- робота в творчих групах;- випуск збірки ”Розвиток творчого мислення та пам`яті

молодших школярів”;- керівник „Майстер-класу”;- друкована робота в журналі «Початкова школа».

ПОКОТИЛО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНАВчитель початкових класів, вища категорія.

Тема: Формування почуття успіху у формуванні особистості.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Покотило Людмила Володимирівна у своїй роботі використовує методи та прийоми навчальної діяльності, які направлені на створення «ситуації успіху», сприяють формуванню потреб, нахилів, інтересів, позитивного ставлення до діяльності, моральних принципів, самооцінки, формування пізнавального мотиву навчання. Організовуючи роботу на уроці, Людмила Володимирівна вносить у навчальну діяльність не тільки елементи зовнішньої привабливості, а й шукає мотив радості у самому процесі навчання – мотиви, пов’язані зі змістом цієї діяльності.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: - виступи на методичних об’єднаннях;- курсах підвищення кваліфікації;- участь у роботі творчих груп;- відкриті уроки для вчителів школи та слухачів курсів

ОІППО.

УДОВИЧЕНКО ОКСАНА ДМИТРІВНА,вчитель початкових класів, ІІ категорія

Тема: «Дидактичні умови забезпечення емоційності навчання молодших школярів».

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:У процесі забезпечення емоційності навчання молодших

школярів Оксана Дмитрівна здійснює індивідуальний підхід до кожного учня з метою створення найбільш сприятливі умови для учнів з тими чи іншими психологічними властивостями, що, у свою чергу, забезпечить формування позитивного емоційного ставлення до навчання. Тому в своєму класі для забезпечення емоційності навчання добирає відповідні методи і прийоми,

16

варіанти диференційованих завдань для самостійної роботи, групові ігри, різного роду змагання. Працюючи над зацікавленням дітей, намагається поєднувати матеріали уроків із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:виступи на методоб’єднанні вчителів початкових класів,

відкриті уроки для НМЦ, міські семінари для вчителів, виступ на звіті директора школи, на курсах підвищення кваліфікації вчителів.

ПОГОРЄЛОВА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА,вчитель початкових класів, І категорія

Тема: «Форми загальнонавчальних вмінь та навичок засобами особистісного підходу до учнів через гру».

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:Провідна ідея досвіду роботи Погорєлової Наталії

Михайлівни в тому, що навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння навчального матеріалу. Мета вчителя не лише навчити, а й пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і від самого процесу їхнього засвоєння. У реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність. Використовує як традиційні, так і сучасні методи навчання, а також сучасні технології навчання, які, в свою чергу, сприяють підвищенню інтересу учнів до знань.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на методоб’єднаннях вчителів початкових класів,

відкриті уроки для ОІППО.

ДОНЦОВА ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНАВчитель фізичної культури, вища категорія, старший

вчительТема. Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури та позаурочний часСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Сучасні умови проведення шкільного уроку фізичної культури вимагають використовувати такі фізичні вправи, проведення яких передбачало б: регульовану в часі тривалість, велику моторну щільність, як значну, так і незначну

17

інтенсивність, в залежності від завдань уроку; обмежене місце проведення; велику кількість учасників. Враховуючи це, Галина Олександрівна не залишає поза увагою й питання, що стосуються широкого втілення в процес фізичного виховання молодших школярів інноваційних засобів фізичної культури.

В початковій школі вчитель практикує сюжетно-рольову гру, уроки з музичним супроводом, інтегровані уроки, проводить спортивні свята і конкурси, рухливі ігри. У рухливій грі вдосконалюються якість і швидкість рухових дій, гнучкість рухових навичок, ефективність їх застосування, Цьому сприяє наявність певних факторів у рухливій грі, а саме: самостійне розв’язання рухових завдань із урахуванням ігрової ситуації; відсутність часу для підготовки до виконання основного руху; швидке переключення з одного руху на інший; емоційна насиченість; узгодження своїх рухів із діями ведучого та інших дітей.

Галина Олександрівна переконана в тому, що використання музичного супроводу на уроці фізичної культури несе певне естетичне і духовне навантаження, сприяючи формуванню особистої фізичної культури. Використана музика різниться за характером впливу на організм, а саме: на мобілізуючу, структурно-сюжетну, фонову та заспокійливу музику. Мобілізуюча музика ефективна після одноманітної напруженої розумової діяльності, створює бадьорий життєрадісний настрій, підвищує увагу та працездатність і тому використовується , як правило, в підготовчій частині уроку. Структурно-сюжетна – визначає ритм, характер змісту фізичних вправ і комбінацій; фонова музика не пов’язана конкретно з виконанням вправ, але вона формує емоційний фон і настрій, використовується в основній частині уроку. Заспокійлива музика знімає напруження, емоційну збудженість і використовується у заключній частині уроку.

Ще одним інноваційним засобом рухової активності, що викликає зацікавленість є роуп-скіппінг – який представляє традиційні стрибки на скакалці, складні комбінації стрибків, танцювальних елементів з однією чи двома скакалками, акробатичних елементів, що виконуються індивідуально чи в групах. Але авторські програми з цього виду рухової активності для дітей молодшого шкільного віку відсутні.

В старшій школі Галина Олександрівна робить акценти на урок-колове тренування, урок-змагання.

18

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Виступи на семінарах, методоб’єднанні вчителів

фізичної культури, проведення відкритих уроків. Галина Олександрівна є вчителем –наставником молодих спеціалістів.

ОБУХОВ МИКОЛА МОЙСЕЙОВИЧВчитель предмету Захист Вітчизни та фізичного

виховання, спеціаліст, старший вчительТема. Організація та методика проведення занять із легкої атлетики. СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Формування громадянськості, духовної, моральної, психологічної готовності, особистих якостей, необхідних для військової служби, – основна парадигма досвіду роботи Обухова М.М. Заходи, в розробці яких викладач бере участь, ґрунтуються на: - опорі на знання, їх поглиблення та розширення; - формуванні на ґрунті знань стійких переконань, стереотипів поведінки та дій, необхідних захиснику Вітчизни; - логічному продовженні урочної роботи в системі позакласних заходів, врахуванні принципу послідовності, наступності, інтересів та бажань учнів; - доступності та емоційній насиченості позакласних заходів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: висвітлення досвіду на семінарах, навчальних зборах перед початком навчального року, метод об’єднанні вчителів фізичної культури та Захисту Вітчизни.

МАЦЮТА ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧВчитель фізичної культури, спеціаліст

Тема. Розвиток швидкісно-силових якостей на уроках фізичної культури в учнів 5-11 класів через здійснення індивідуального підходу до учнів.

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:Ознайомившись із конституційними особливостями

підлітків, вчитель правильно оцінює виконання одного й того ж елемента учнями різних типів, дає їм адекватне навантаження. Для представників торакального та м’язового типів застосовує

19

звичайні навантаження відповідно до шкільної програми. Для учнів астеноїдного та дигестивного типів навантаження збільшує поступово, особливо під час виконання вправ на витривалість і швидкісно-силову спрямованість. Василь Олександрович у вправах на розвиток швидкості кількість повторів для учнів дигестивного типу добирає менше, ніж для представників інших типів. Для них переносить пізніший термін приймання навчальних нормативів і повторної атестації. Це потенційні учні підготовчої групи. Критерієм, що визначає кількість повторів, слугує кількість серцевих скорочень і час їх відновлення.

Не менш важливим вчитель вважає врахування психологічних особливостей підлітків. Дітям із «загальмованим» сприйняттям і мисленням дає більше часу на усвідомлення завдань учителя та підготовку до виконання вправи. Розуміє, що учням із поганою руховою пам’яттю важче відтворити окремі елементи вправ, що вивчаються. Емоційним і легко збудливим дітям створює спокійну, доброзичливу атмосферу, в якій вони можуть продемонструвати свої досягнення. Дітям нерішучим, з недостатньо розвиненими вольовими якостями дає час для адаптації в умовах занять підвищеної складності, надає їм більше допомоги, здійснює страховку.

Вчитель усвідомлює, що учні з різними типами темпераменту також вимагають різного підходу. Так, наприклад, умови підвищеної мотивації (ігри, змагання) більш доречні для дітей сангвіністичного та флегматичного темпераменту, холерикам і меланхолікам змагальний метод менше підходить для розкриття їхніх потенційних можливостей.Зважаючи на індивідуальні особливості школярів, Василь Олександрович, максимально тактовний, уважний, усіляко підтримує честь і гідність дитини, використовує оцінку так, щоб вона сприяла розвитку дитини, стимулювала її для подальших занять фізичною культурою та спортом. Під час прийому навчальних нормативів або тематичної атестації вчитель враховує те, що на результат випробувань дуже впливає психологічний стан дитини. Розлад у сім’ї, невдала відповідь або контрольна робота на попередньому уроці, погане самопочуття, невчасне харчування тощо можуть значно вплинути на реальну картину досягнень учня.

Василь Олександрович впевнений, що тільки за умов індивідуального підходу уроки фізичної культури будуть

20

сприяти правильному, гармонійному розвитку учнів, виховувати потребу у свідомих, повсякденних заняттях фізичною культурою та спортом.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: висвітлення досвіду на метод об’єднанні вчителів фізичної культури та Захисту Вітчизни, проведення відкритих уроків.

САМАР ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧВчитель фізичної культури, спеціаліст

Тема. Розвиток витривалості на уроках фізичної культури в учнів 5-9 класівСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Маючи незначний досвід роботи, Олександр Миколайович переконався, що виховання фізичних якостей є обов’язковою умовою кожного уроку. Усвідомлюючи, що їх розвиток невіддільний від усього процесу навчання (завдяки дії «методу паралельного впливу»), тим не менше, згідно змісту і завдань уроку, включає в нього і спеціальні вправи, що найбільш активно впливають на ту чи іншу фізичну якість. На уроках Самара О.М. з комплексним змістом навчального матеріалу вправи для спрямованого впливу на фізичні якості виконуються у такій послідовності: підготовча частина уроку — прудкість, спритність; основна — сила, витривалість; заключна — гнучкість. На уроках із предметним змістом послідовність виконання спеціальних вправ залежить від характеру навчального матеріалу. Вчитель вважає, що витривалість, наприклад, краще розвивати на уроках, де використовується біг на довгі дистанції, сила і гнучкість — при застосуванні гімнастичних вправ, спритність - у спортивних і рухливих іграх.

Значну цінність у комплексному розвитку фізичних якостей має така організаційна форма занять, як “колове тренування”.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Проведення відкритих уроків, виступи на засіданні

методичного об’єднання

21

КОСТРУБСЬКИЙ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧВчитель фізичної культури, спеціаліст

Тема: Розвиток швидкості, спритності і гнучкості в учнів молодшого шкільного віку через пошук форм збільшення рухової активності за рахунок впровадження інноваційних засобів фізичної культури в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного вікуСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Актуальною проблемою сьогодення є пошук форм збільшення фізичної активності дітей молодшого шкільного віку. Однією з таким форм є організація самостійних занять фізичними вправами. При складанні системи самостійних занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості дітей молодшого шкільного віку необхідно дотримуватися таких правил:

- вправи повинні виконуватися лише в рекомендованій послідовності;

- до одного комплексу включати не більше десяти вправ;

- поступово підвищувати дозування та складність вправ;- мобілізувати увагу та забезпечити оптимальний

емоційний стан учнів шляхом змін сюжетів і вправ кожні три тижні;

- підвищувати інтересу учнів до виконання вправ.У міру збільшення кількості уроків стало можливим

використання і впровадження принципу випереджувального навчання. При цьому Дмитро Васильович навчає дітей не тільки того, як виконувати вправи, а й як правильно їх використовувати у житті, контролювати навантаження, уміти правильно дихати, знати правила загартування.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: висвітлення досвіду на метод об’єднанні вчителів фізичної культури та Захисту Вітчизни, проведення відкритих уроків.

ЗАГРЄБАЄВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНАВчитель обслуговуючої праці, спеціаліст

Тема. Відновлення традицій українського народу на уроках праці та образотворчого мистецтва

22

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Основу педагогічного почерку Загрєбаєвої Олени Вікторівни складає реалізація принципу диференційованого підходу до організації і проведення навчально-виховного процесу. Особлива увага приділяється роботі з обдарованими дітьми. З цією метою широко застосовується методика проблемного навчання, при якому створюються різноманітні умови для творчих пошуків учнів, що стимулює інтелектуальний розвиток, сприяє соціалізації особистості, формує пізнавальні інтереси. Диференціації навчально-виховного процесу сприяє дидактичний, роздатковий матеріал, який дозволяє організувати самостійну роботу учнів при забезпеченні різного обсягу допомоги вчителя. Велике місце в діяльності вчителя займає позакласна робота, формування естетичних смаків школярів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на шкільних семінарах, педрадах, шкільному методичному об’єднанні, для слухачів курсів при ОІППО.

ПЕЙЧЕВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧВчитель технічної праці, І категорія

Тема. Пояснювально-ілюстративні методи на уроках технічної праці.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Вчителем Пейчевим Д.В. пояснювально-ілюстративні методи досить часто використовуються на заняттях з трудового навчання з виховною метою. Це лекції, розповіді з демонстраціями презентацій, фотографій та інших ілюстративних матеріалів, захист учнями розроблених ними проектів, екскурсії на виробництво тощо. Використання цих методів не лише спрямоване на повідомлення учням нових відомостей, а й на створення певного емоційного мікроклімату, робить зі школярів активних співучасників процесу пізнання. Досвід роботи вчителя показує, що технічна творчість дає учням не тільки практичні знання, а й зацікавлює їх тайною пізнання, показує, що на сучасному рівні технологічних процесів є різні підходи до вирішення проектно-технологічних завдань. Успіх цих методів часто визначається не лише ерудицією вчителя, а, головним чином, наявністю чудових

23

наочних посібників, систематизованих ілюстрацій, що показують шляхи формування та розвитку змісту тих чи інших понять та уявлень про технологічні процеси.

У

роботі вчителя Пейчева Д.В. ілюстрації мають розкривати найцікавіші та конкретні питання, які виникають в учнів. Але вчитель пам’ятає, що учні відчувають потребу не лише в консультації, а й у використанні необхідної літератури. Застосовуючи пояснювально-ілюстративний метод дотримується наступного: не вводить нових понять формально, спираючись лише на прийняті класифікації, а широко використовує ілюстративні матеріали, заохочує учнів до роботи з технічною літературою, формує вміння захищати власні судження та проекти, допомагає учням чітко й точно формулювати висновки, стежить за правильним використанням технічних термінів та понять. ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: висвітлення досвіду на метод об’єднанні вчителів , проведення відкритих уроків, виставки поробок, поширення досвіду роботи через мережу Internet.

24

ТАТАРСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНАВчитель музики, вища категорія, старший вчитель

Тема. Використання інтерактивних технологій на уроках музики СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Татарська К.М. своє завдання вбачає у створенні умов для розвитку особистісно-ціннісного ставлення до музики як мистецтва, розвитку здатності до емоційного вправляння, розуміння і творення музичних образів, потреб, в музично-творчій реалізації і духовному самовдосконаленні особистості. Катерина Миколаївна добре володіє методикою вивчення особистості, вміло застосовує психодіагностику в практичній діяльності. Успішно розв'язує завдання музичного виховання дітей шляхом здійснення особистісно-зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу. Добре володіє методичними прийомами активізації пізнавальної діяльності, яку здійснює застосовуючи різноманітні ефективні форми роботи з учнями на уроці. Метою кожного уроку вчительки є формування естетичних смаків, музичної культури, забезпечення духовного розвитку особистості.

Головними вважає завдання, які сприяють формуванню творчої позиції: конкурси, вікторини, музичні ребуси, кросворди.

Катерина Миколаївна забезпечує на уроках формування музичної культури як важливої і невід'ємної частини духовної культури учнів. Реалізує концепцію музичного виховання школярів на основі української національної культури. Використовує інтерактивні методи навчання, застосовує активну пізнавальну діяльність (інсценізація, ігрові моменти).

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Керівник шкільного методичного об’єднання, виступи на шкільних, міських метод об’єднаннях, педрадах, проведення відкритих уроків.

НЕЧЕПОРЕНКО ІРИНА ФЕДОРІВНАвчитель географії, економіки, вища категорія,

вчитель –методист

Тема. Проблемний підхід у викладанні географії та економікиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

25

Нечепоренко І.Ф. сприяє творчому оволодінню знаннями, формує навички пізнання різноманітних географічних та економічних явищ. Суть досвіду полягає у формуванні психологічного стану інтелектуального утруднення, коли учень не може пояснити новий факт за допомогою наявних знань, тому виникає потреба активно думати, шукати нову інформацію. З 1999 року за даним досвідом підготовлені: 9- призерів міської олімпіади, 7- призерів обласної олімпіади, 1- призер республіканської олімпіади, 1- призер МАН. У 2007 році участь у турнірі з географії „кращий опонент” .

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Керівник шкільного методичного об’єднання, виступи на шкільних, міських метод об’єднаннях, педрадах проведення відкритих уроків, результативність участі в олімпіадах, МАН, турнірах, друковані роботи в фахових журналах, видання збірок, надруковано серію уроків з географії „Використання навчальних модулів у вивченні теми „Австралія”” вчителя вищої категорії, вчителя-методиста Нечепоренко І.Ф. надруковано у журналі „Географія та основи економіки в школі №1, 2009 р. .

ГОНЧАРЕНКО ВАЛЕРІЙ ФЕДОРОВИЧВчитель історії, вища категорія

Тема. Впровадження громадянської освіти в курсах історії та „Людина та суспільство”СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Гончаренко В.Ф. забезпечує розвиток загальної культури, громадянського мислення спрямованих на критичний аналіз процесів і результативність діяльності. Формує уміння спостерігати і пояснювати сучасні явища у внутрішній та зовнішній політиці держави. Вчитель формує активну життєву позицію, орієнтовану на розвиток особистості з глибоко усвідомленою громадянською і соціальною спрямованістю, здатної до навчання самостійно, швидкої адаптації до змін у соціокультурній сфері. Використовує як традиційні, так і новітні методи сучасних технологій.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: участь у конкурсах, конференціях, семінарах, педрадах. Має переможців олімпіад з історії міського рівня.

26

ДУБІНКА ЛЮДМІЛА ПЕТРІВНАВчитель історії, права, І категорія

Тема. Формування правосвідомості учнів у урочний та позаурочний часСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Кожен, хто бував у неї на уроках, неодмінно переконується в тому, як уміло вчить вона вихованців висловлювати свої думки, самостійно осмислювати зв’язки між історичними подіями і фактами, як захоплює дітей навчанням та спонукає їх до глибокого проникнення в суть предмета, заохочує до дослідницької роботи. Людмила Петрівна не уявляє собі процесу навчання історії без виховання розуму, формування національно-патріотичної свідомості учнів.

Своє завдання вчителька вбачає не тільки в тому, щоб давати глибокі знання, а й  щоб формувати особистість дитини, розвивати її творчу думку, критичне мислення. Педагог усвідомлює, що навчальний процес стане для учнів справжньою розумовою працею тільки тоді, коли він буде цілеспрямованим, тобто займатиметься розв’язуванням певного завдання.

Мета навчання — вироблення вмінь самостійно здобувати знання. Тому вчителька приділяє багато уваги добору оптимальних форм і методів навчання, розробці уроків дослідницького, творчого характеру. У її педагогічній скарбниці є уроки-роздуми, уроки-ділові ігри, уроки-захисти учнівських наукових досліджень та інші. Такі різноманітні види уроків дають змогу учням реалізувати свої знання й розвивати дослідницькі вміння.

Людмила Петрівна прагне, щоб з уроків історії учні виносили міцні знання й глибокі переконання.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: висвітлення досвіду на метод об’єднанні вчителів , проведення відкритих уроків, участь в різного роду історичних конкурсах, друковані роботи у збірці „Зниклі храми Миколаєва”, участь у конкурсах педагогічної майстерності.

ФІЛАТКІНА ОКСАНА ВАСИЛІВНАВчитель географії, І категорія

Тема. Метод проектівСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

27

Інтерес учнів до предмета, до засвоєння знань, формування активного творчого мислення, уміння самостійно здобувати знання, узагальнювати і критично оцінювати факти на основі отриманих знань – один із напрямків педагогічної діяльності вчителя. Розвиткові творчих здібностей, суспільних переконань, громадської позиції учнів сприяє метод проектів. У творчому арсеналі вчительки – тестовий диференційований контроль за рівнем знань, продумана залікова система, ділові та ситуаційні ігри, в основі яких — проблемний пошук, що стимулює розвиток творчих здібностей учнів, такі нові типи уроків, як конференції, "круглі столи ", бінарні уроки, уроки-подорожі, прес-конференції, міжпредметні огляди знань, лекційно-семінарські заняття тощо. ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на шкільних семінарах, конференціях, курсах при ОІППО, засіданнях творчих груп, педагогічних читаннях.

ШЕВЦОВА АННА ВАЛЕНТІНІВНАВчитель історії, етики, ІІ категорія

Тема. Оптимальне поєднання традиційних та інтерактивних методів навчання

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Новизна підходів до організації навчально-виховного процесу на засадах демократизації та гуманізації. Вироблення в школярів цілісного творчого сприймання знань, переходу від репродуктивного до інтегративного мислення. Здійснення не лише внутрішньої інтеграції, але й зв'язок з предметами культурологічного циклу: словесністю, історією мистецтва, історією світових релігій, філософією. Розвиток в учнів уміння самостійної праці, навичок дослідництва, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, формування узагальнюючих висновків.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на шкільних семінарах, відкриті уроки

СУПРУНЕНКО ВІТАЛІЙ ЮРІЙОВИЧВчитель історії, І категорія

Тема. Проблемні завдання в тематичному блоці та різних етапах уроку

28

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Складовою частиною історії України є краєзнавство. Однією з найцікавіших форм краєзнавчої роботи, яку часто практикує вчитель, є метод краєзнавчих екскурсій, подорожей, завданням яких є ознайомлення з минулим та сьогоденням рідного краю безпосередньо на місцях історичних об'єктів та його вивчення. Вивчення історії рідного краю вчитель організовує шляхом залучення учнів до участі у конкурсах. Зібрані матеріали поповнюють Музейний куточок , незмінним керівником якого є Супруненко В.Ю.. У процесі позакласної роботи вчитель вчить дітей самостійно здійснювати процес пізнання, використовувати дослідницькі методи, шлях яких веде від організації самостійної роботи, вибору об'єкту, процесу його пізнання, узагальнення вивченого, формування висловів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на семінарах, педчитаннях, педрадах, на методичних об'єднаннях.

Говорячи про права людини, рівність і свободу, ми забуваємо про те, що в нашій школі… дитина лишається одиницею «процесу», безликим об’єктом… Тільки поставивши дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії навчання, ви можете побачити очі, що горять жагою відкриття, і відчуєте, що працювати потрібно тільки так…

О. ПометунГУБАРЄВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Вчитель математики, вища категорія, старший вчительТема.«Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики» СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Досвід роботи вчителя Губарєвої О.В. показує, що комп'ютер з'єднує в собі ряд традиційних ТЗН, які завжди використовувалися, в основному, для посилення наочності. Це активізує пізнавальний процес у тих, кого навчають, розвиває мислення, підвищує результативність навчального процесу. Використання ІКТ дозволяє реалізувати такі розвиваючі цілі

29

навчання, як розвиток мислення (просторового, алгоритмічного, інтуїтивного, творчого, теоретичного), формування вмінь приймати оптимальне рішення з можливих варіантів, розвиток умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність (наприклад, за рахунок реалізації можливостей комп'ютерного моделювання), формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації. Це приводить до прискорення темпу навчання, вивільняє час, отже, інтенсифікує процес навчання.

Учні Олени Вікторівни є переможцями міських олімпіад, всеукраїнського – інтерактивного конкурсу „Кенгуру”

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Відкриті уроки, виступи на семінарах, консультації для колег, керівник шкільного НДТУ..

ЧАЙКОВСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНАВчитель математики, вища категорія

Тема.«Організація самостійної діяльності на уроках математики»СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Метою освіти є розвиток і саморозвиток особистості школярів. Успішно оволодіти навчальним матеріалом можна у випадку організації навчального процесу відповідно до психологічних якостей учнів. Важливим є формування механізму саморегуляції навчальної діяльності. Самоконтроль, за яким учні визначають різницю між результатом своєї праці і своїм потенціалом. Важливість вміння працювати з підручником. Самостійне прийняття рішення щодо розв’язання задач в атмосфері творчої співпраці та взаємодопомоги вчителя та учня. До самостійності в роботі учнів спонукають різнорівневі завдання, практичні роботи закодованими частинами, диференційований підхід у письмових роботах та розв’язування логічних задач та задач підвищеної складності.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Відкриті уроки, виступи на семінарах, консультації для колег, керівник шкільного методичного об’єднання вчителів математики, інформатики.

КРУТІЄНКО СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНАВчитель математики, вища категорія, старший вчитель

30

Тема. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Крутієнко С.А. працює над розв'язанням проблеми розвитку творчих здібностей учнів. Цьому сприяє використання комп'ютерних технологій навчання. При вивченні курсу алгебри, а також деяких розділів геометрії використовує прикладне програмне забезпечення та розробляє власні програми, тести, комп’ютерні презентації . Для реалізації ідей комп'ютерної підтримки процесу навчання практикує проведення інтегрованих уроків математики та інформатики.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на курсах, шкільних та міських семінарах, обмін досвідом роботи з колегами міста, проведення відкритих уроків, друкування збірок.

ГНЄДА МАЙЯ МИКОЛАЇВНАучитель математики, вища категорія, старший вчитель

Тема. Розв’язування нестандартних задач на уроках математики. СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Гнєда М.М. успішно розв'язує завдання розвитку інтересу учнів до математики. З цією метою учитель використовує систему методів і прийомів навчання, які стимулюють активність учнів та сприяють свідомому засвоєнню математичних знань. Значне місце в роботі відводить розв'язанню задач, озброює учнів теоретичними знаннями про математичні задачі, формує узагальнені методи і прийоми їх розв'язання, а також структуру діяльності щодо їх розв'язання. Учні Майї Миколаївни продовж трьох років є переможцями олімпіад, конкурсів. ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на семінарах, педрадах.

ВАКУЛКА ОЛЬГА ВАСИЛІВНАвчитель математики, І категорія

Тема. Використання елементів розвивального навчання на уроках математики. СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Розширити інтерес до засвоєння знань і на цій основі формувати активне творче мислення учнів, уміння самостійно

31

здобувати й осмислювати інформацію, робити порівняння, творчо використовувати здобуті знання на практиці — головний напрям педагогічної діяльності Вакулки О.В. Здійснюючи розвиваюче навчання, пов'язане з організацією на уроках самостійних пошуків учнів із використанням завдань розвивального характеру, інформаційно-комунікаційних технологій, вчителька формує в них здатність виконувати складні навчальні завдання, розвиває творчу думку, виробляє навички самостійності, взаємоконтролю, проводить уроки так, що діти відчували задоволення від виконаної роботи, радощі пошуку і відкриття. Результатом роботи вчителя є виховання в учнів стійкого інтересу до математики: вони продовжують навчання у вузах за спеціальностями, пов'язаними з математикою.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на семінарах, педагогічній раді, проведення відкритих уроків, участь у конкурсах педагогічної майстерності, керівник творчої групи „Використання тестових технологій у НВП”.

МИТРОФАНОВА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНАВчитель математики, І категорія

Тема. Нетрадиційні активні форми та методи навчання на уроках математики для активізації пізнавальної діяльності учнів. СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Головним в роботі вчителя є активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження активних форм, методів, засобів і прийомів навчання: лекційно-семінарські заняття, рольові ігри, прес-конференції, огляди знань, уроки-аукціони тощо. Процес засвоєння теоретичного навчального матеріалу, формування практичних умінь і навичок учнів здійснюється через систематичне і майстерне створення проблемних ситуацій на уроках. Розроблена система проблемних завдань та визначені шляхи їх розв'язання здійснюються з урахуванням характеру навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей, розумових здібностей учнів.ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на семінарах, педагогічній раді, методичному об’єднанні, проведення відкритих уроків

32

ЗАПОРОЖЕЦЬ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНАВчитель фізики, І категорія

Тема. «Використання сучасних інноваційних технологій на уроках фізики та природознавства».

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:полягає у розвитку пізнавальної активності учнів на уроках фізики, шляхом використання комп’ютера на уроках фізики, астрономії, природознавства. Ефективність вибраних методів і прийомів навчання, уміння організувати роботу учнів на уроці та в позаурочний час, актуалізувати знання учнів, використання нетрадиційних прийомів та історичних довідок, випадків із життя — все це сприяє формуванню основних понять, практичних умінь і навичок, розвитку пізнавальної активності учнів, викликає у них зацікавленість до вивчення предмета. Вчитель використовує на уроках різні методи, прийоми, форми вивчення матеріалу: готова інформація, проблемні запитання, узагальнюючі таблиці, навчальні кросворди, робота з підручником та додатковою літературою, самостійні дослідження, робота з інтерактивною дошкою.. Навчально-виховний процес будується на основі співробітництва, глибокої поваги до особистості учня, врахування його психологічних та індивідуальних особливостей.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: виступи на шкільних семінарах, педагогічних читаннях, розробка програми спецкурсу з фізики.

ОСАДЧУК МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧВчитель фізики, вища категорія, старший вчитель

Тема. «Використання ТЗН на уроках фізики». СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:Осадчук М.П. працює над проблемою розвитку інтересів учнів до предмета, в тому числі засобами комп'ютерно орієнтованих технології. Використання комп'ютера на уроках фізики є багатовекторним навчальним засобом: для унаочнення навчального матеріалу (комп'ютерна демонстрація); для моделювання і візуалізації теоретичних основ і понять; для розв'язання розрахункових задач різних типів; для

33

комп'ютерного контролю знань (комп'ютерне тестування з аналізом його результатів) та комп'ютерного тренінгу. Серед психолого-педагогічних переваг застосування комп'ютера на уроках фізики вчитель визначає зростання активності учнів завдяки можливості спостерігати результати своїх дій, позитивний зворотній зв'язок, індивідуальний рух у розумінні та засвоєнні матеріалу тощо.

Як джерело нових знань, вчитель використовує кінофільми. Він вчить учнів складати план кінофільму, ставити проблемні питання до змісту кінофільму, Результатом творчої праці є те, що учні, яких він навчає, є постійними переможцями міських олімпіад та конкурсів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: семінари, курси, обласні педагогічні виставки, розробка програми спецкурсу з фізики, керівник школи „Використання інформаційно - комунікаційних технологій у НВП”.

ДЕМЧЕНКО ОЛЬГА ДМИТРІВНАВчитель хімії, вища категорія, старший вчитель

Тема: «Використання тестових технологій навчання на уроках хімії».СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Розширити інтерес до засвоєння знань і на цій основі формувати активне творче мислення учнів, уміння самостійно здобувати й осмислювати інформацію, робити порівняння, творчо використовувати здобуті знання на практиці — головний напрям педагогічної діяльності Демченко О.Д.. Здійснюючи розвиваюче навчання, пов'язане з організацією на уроках самостійних пошуків учнів з використанням хімічного експерименту, вчителька формує в них здатність виконувати складні навчальні завдання, розвиває творчу думку, виробляє навички самостійності, взаємоконтролю, проводить уроки так, що діти відчували задоволення від виконаної роботи, радощі пошуку і відкриття. Значну увагу Ольга Дмитрівна приділяє здійсненню контролю хімічної освіти учнів через тестування. Перевагами цієї форми є:- об’єктивність контролю;- оперативна інформація про хід навчального процесу;- здійснення діагностики рівня навченості школярів;- спонукання до самоосвіти;

34

- здійснення диференційованого підходу до навчання.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Виступи на методичному об’єднанні вчителів хімії Заводського району вчителів хімії, шкільному МО; консультації для вчителів міста, керівник творчої групи „Урок ХХІ століття” (за матеріалами книги М.Поташника), керівник шкільного методичного об’єднання.

РИБАЛКО ТЕТЯНА ТЕОДОЗІЇВНАВчитель біології , І категорія

Тема: Використання інноваційних технологій на уроках біології.СУТЬ І ЗМІСЬ ДОСВІДУ:

Впровадження комп`ютерно-орієнтовних та мультимедійних технологій навчання

Впровадження інноваційних технологій за допомогою інтерактивної дошки (мультимедія) з використанням всіх форм і засобів.

Вчитель на уроках впроваджує комп`ютерно-орієнтовних та мультимедійних технологій навчання та ефективно використовує різноманітні прийоми та методи організації роботи.Формування понять здійснюється через сенсорне сприйняття, спілкування, рольові ігри та життєву практику. Результатами творчої праці є перемоги учнів на олімпіадах, конкурсах, учасники МАН.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ:Виступи на методоб’єднаннях, семінарах, участь у міських конкурсах.

КРАВЧЕНКО ОЛЬГА В'ЯЧЕСЛАВІВНАВчитель основ здоров’я та ОБЖ, ІІ категорія

Тема: «Інтерактивні методи та прийоми навчання – курс на формування життєвих навичок ».СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Вчитель систематично формує в учнів навички ведення здорового способу життя, свідомого ставлення до власного здоров’я, безпечного користування предметами та речами. Активно впроваджує у свою роботу нову навчально – методичну літературу, постійно поповнює шкільний кабінет і куточок ОБЖ та основ здоров’я роздатковим та дидактичним

35

матеріалом. Використовує інтерактивні форми роботи на уроці, зокрема, при роботі в групах, навчає виділяти головний та актуальний для нашої місцевості матеріал. На більшості уроків використовує різноманітні форми та методи організації навчальної діяльності, що дозволяють розкрити суб’єктивний досвід учням, створюють атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу, стимулюють до висловлювань, до застосування різних способів виконання завдань без страху помилитися чи дати неправильну відповідь. Широко використовує у процесі уроку дидактичний матеріал, що дозволяє учню вибрати найбільш для нього значущий вид та форму навчального змісту. Ольга В’ячеславівна застосовує розв’язок ситуаційних задач та ігрових ситуацій, які дозволяють кожному учню проявити ініціативу та самостійність, має чималий власний методичний доробок, знаходиться у постійному творчому пошуку

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Виступи на методичному об’єднанні .

НОВІКОВА КАТЕРИНА СЕРГІЇВНАвчитель англійської мови, І категорія

Тема. Роль відео на уроках англійської мовиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Використання відео- та аудіопосібників в навчанні англійської мови.

Групова та парна робота у навчанні усного та писемного мовлення.

Використання різних видів вправ для засвоєння нових лексичних одиниць і граматичних структур.

Організація самостійної діяльності учнів. Проектна робота.Маючи достатній досвід роботи, Катерина Сергіївна

глибоко розуміє, що навчання учнів всім видам мовленнєвої діяльності в школі є нерозривно пов’язаним. Але, навчаючи учнів англійської мові, вона особливу увагу надає навчанню аудіюванню, без якого неможливе сприйняття мови співрозмовника. Розуміння іншомовного мовлення по телебаченню або по радіо, тобто неможливе практичне застосування теоретичних знань.

Працюючи над виробленням навичок аудіювання в учнів, Катерина Сергіївна домагається від учнів достатнього

36

швидкого та чіткого вимовляння фраз, формуючи таким чином у них механізми зустрічного проговорення мови, яка пропонується для аудіювання. Вимова фраз часто відпрацьовується в хорових вправах, при цьому звертається особлива увага на швидкість, інтонацію, окремі звуки.

Катерина Сергіївна вважає, що можливості для навчання аудіюванню відкриваються в процесі навчання діалогічному та монологічному мовленню. Важливо, щоб учні слухали не тільки мову вчителя, а й мову своїх товаришів. Необхідно постійно настроювати їх на це. Причому учні мають слухати один одного активно, вирішуючи при цьому різні мовні та розумові завдання. Вони мають бути готовими реагувати на мову товаришів якимись своїми мовленнєвими висловлюваннями, тип яких може бути заданим вчителем.

Такий підхід до навчання полегшує виконання в безпосередньо аудіюванні: сприйняття на слух фабульних або описових текстів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Засідання шкільного методичного об`єднання. Відкриті уроки Участь у методичній роботі школи

МАЦЬКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНАвчитель англійської мови, ІІ категорія

Тема. Розвиток монологічного мовлення на уроках англійської мовиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Вивчення фонетики та робота з транскрипцією на уроках англійської мови.

Етапи та різні форми роботи з текстом. Гра та пісня як засіб навчання на уроках англійської

мови в початкових класах. Розвиток асоціативного мислення при вивченні нових

лексичних одиниць. Розвиток навичок самостійної роботи учнів на уроці. Групові та інтерактивні форми і методи роботи.Більша частина уроку відводиться усній мові учнів, при

цьому значна увага приділяється роботі над лексичними одиницями та мовними зразками. В навчанні діалогу або монологу Мацько О.О. передбачає певну мовну творчість учнів. На етапі творчого застосування умінь вчитель особливу

37

увагу звертає на використання учнями виразів – кліше, що передають ставлення мовця до висловлювання, лаконічних відповідей. Враховуючи те, що учні мають певний досвід монологічного мовлення в рідній мові (в оволодінні іншими дисциплінами), Оксана Олександрівна навчає учнів побудові самостійних висловлювань з опорою на життєвий досвід, знання, світосприймання та переконання. Завдяки такому підходові до навчання в учнів постійно підтримується активність, а монолог сприймається ними як елемент бесіди, що і є кінцевою метою навчання монологічному мовленню.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Виступи на засіданнях шкільного методичного

об`єднання. Відкриті уроки Участь у методичній роботі школи

ЄГОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧвчитель англійської мови, спеціаліст

Тема. Розвиток діалогічного мовлення на уроках англійської мовиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови за комунікативною методикою.

Використання творів англійського фольклору під час вивчення граматичного матеріалу.

Вивчення іноземної мови через пісню й музику.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Методичні об`єднання Відкриті уроки

БАЛАБАН ВЛАДИСЛАВА СЕРГІЇВНАВчитель англійської мови, спеціаліст

Тема. Інтерактивні методи у навчанні англійської мовиСУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІТУ:

На думку вчителя, інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку

38

особистісних якостей учнів. При плануванні конкретних уроків педагог враховує, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати: активну участь учнів у процесі навчання; встановлення зворотнього зв’язку в системі “педагог–учень”; можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях; розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах); мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях; можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях. Вчитель організовує інтерактивне навчання наступним чином: у роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні; активна участь учнів у роботі має заохочуватися; учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах; учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах; навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах. Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують: 80% того, що висловлювали самі; 90% того, що робили самі.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІТУ: вчитель дає відкриті уроки, на яких ділиться власним досвідом, бере участь у засіданні м/о та на педрадах.

СІМЧУК НАТАЛЯ ПЕТРІВНАвчитель англійської мови, спеціаліст

Тема. Методика викладання англійської мови в середній школі.СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Використання різних форм роботи на уроці англійської мови при вивченні нових лексичних одиниць.

Застосування методу поетапної роботи з текстом. Проектна робота як частина роботи з текстом та як

систематизація й узагальнення вивченого матеріалу Проведення парної та групової роботи учнів при

вивченні нового матеріалу та на етапі закріплення. Проведення різних видів мовленнєвої діяльності

(аудіювання, читання, письмо, мовлення)На уроках Наталі Петрівни широко використовуються ігри

індивідуального спрямування. Такі ігри є пробою сил, і

39

особиста участь учня в ній стимулюється постійним прагненням до самовдосконалення в колективі. Прикладом таких ігор є заповнення кросвордів, утворення на письмі нових слів із заданого слова, ігри в „ланцюжок”, коли учні поступово нарощують фразу, включаючи однорідні члени речення тощо. На особливу увагу заслуговує використання рольових ігор. Вони дають можливість розвивати як діалогічне, так і монологічне мовлення на основі колективних або групових форм роботи.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Методичні об`єднання Відкриті уроки

ГОРДЄЄВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНАвчитель німецької мови, спеціаліст

Тема. Розвиток мовленнєвих навичок учнів. СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Використання на уроках різних видів мовленнєвої діяльності для покращення комунікативних якостей учнів.

Застосування групової та парної роботи. Використання різних ситуативних вправ для кращого

засвоєння нового матеріалу та граматики. Організація самостійної діяльності учнів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Засідання шкільного методичного об`єднання. Відкриті уроки

ДОМАЩЕНКОВА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНАвчитель англійської мови, спеціаліст

Тема. Різні види вправ для закріплення нових лексичних одиниць на підготовчому етапі.

СУТЬ І ЗМІСТ ДОСВІДУ: Застосування різних форм роботи на уроці іноземної

мови Використання різноманітних ситуацій для ефективного

засвоєння нового матеріалу.

40

Використання різних видів вправ для засвоєння нових лексичних одиниць і граматичних структур.

Проведення групової та парної роботи учнів. Організація самостійної діяльності учнів.

ФОРМИ ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ: Засідання шкільного методичного об`єднання. Відкриті уроки

41