«КОЛОВОРОТ» продається

у всіх газетних кіосках

Старого Самбора та «Рукавичці»

Цей «нестабільний» відділ освіти

Що таке “чайний гриб”?

с. 3 с. 6

с. 4-5

22 березня 2012 № 12 (066) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 3 грн

Древні китайці називали його еліксиром здоров’я і безсмертя

Старосамбірська про-куратура відмовилася порушити кримінальну справу проти началь-ника Старосамбірсько-го ДС БЕЗу за фактом погроз журналістам газети “Коловорот”.

У повідомленні про-куратури, отриманому редакцією газети, йдеться про те, що слідчі провели перевірку і в порушенні кримінальної справи від-мовили “через відсутність у діяннях Романа Зубрицько-го складу злочину”.

А не побачили склад злочину працівники про-куратури вочевидь тому, що збоку пана Зубриць-кого з`явився свідок, який стверджує, наче він був присутній під час розмови начальника з журналіст-кою і жодних погроз пан Зубрицький тоді не ви-словлював. Свідком цим виявився підлеглий на-чальника ДСБЕЗу – оперу-повноважений цього ж під-розділу МВС Турянський О.Б.

Роман Рак

Кримінальну справу за погрози журналістам не порушать

Під владним пресомСтаросамбірські освітяни заявляють про репресії проти них з боку керівництва райадміністрації. Володимир Цегенько, натомість, говорить про планові перевірки, а протест освітян називає “цирком”

Схоже, у відділі освіти Старосамбірської РДА настають кадрові зміни

Допомоги у презиДента україни Віктора ЯнукоВича та губернатора ЛьВіВщини михайЛа костюка попросиЛи ВчитеЛі стріЛкіВської шкоЛи-інтернату й батьки Дітей, котрі там наВчаютьсЯ. Вони стВерДжують, що керіВництВо старосамбірської райаДміністрації піДДає репресіЯм пеДагогічний коЛектиВ, а це унеможЛиВЛює роботу оДного з кращих наВчаЛьних закЛаДіВ району. про це йДетьсЯ у заЯВі преДстаВникіВ пеДкоЛектиВу та батькіВського комітету.

Літній час

25 березня о третій годині ночі стрілки усіх годинників України будуть переведені на 1 годину вперед

2думки вголос

я так думаю

Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.

новини з болота

“Кнопкодави”Поганий приклад – заразливий. Скільки уже критикували Вер-

ховну Раду за голосування чужими картками і постійну відсутність чималої кількості депутатів… Тепер же слідами «старших това-ришів» вирішили піти депутати Львівської обласної ради. Звісно, вони зловживають картковою системою не щоразу. От, наприклад, два тижні тому, коли намагалися висловити недовіру губернато-ру Львівщини Михайлові Костюку, зала була переповнена. Але 16 березня, коли дійшло до господарських питань, голові обласної ради довелося двічі проводити переклик. Проте навіть після цьо-го журналісти нарахували в залі усього 50 депутатів зі 116, а ще кілька спокійно спілкувалися в коридорі. І все ж голосували чо-мусь на 20 народних обранців більше, ніж були присутні фізично.

Ось розглядають питання про стан зимового утримання авто-мобільних доріг в області – визнають роботу управління розвитку інфраструктури Львівської ОДА недостатньою. Важко не погоди-тися з таким рішенням, особливо після поїздки дорогами області після того, як зійшов сніг. Але ж це не означає, що треба наплювати на закон! А як по-іншому описати ситуацію, коли присутні журна-лісти, перерахувавши тих, хто є в залі, налічують 51 особу, а за про-токолом за щойно ухвалене рішення проголосував 71 депутат? І це притому, що на голосуванні був заступник прокурора області Богдан Татарин!

Звісно, не може не тішити національна й політична свідомість депутатів Львівщини, котрі збираються у повному складі, аби при-йняти якусь відозву щодо стану української мови в державі, свят-кування радянських дат чи несхвалення дій стосовно політичних в’язнів. Однак обирали їх не зовсім для цього. Утім, схоже, питан-ня доріг, міжміських маршруток тощо – занадто дрібні для наших видатних політиків. То може б вони усі скопом балотувалися до парламенту, а обласну раду залишили тим, кому цікаві проблеми жителів області?

Польоти уві сні та наявуІ все ж, риба гниє таки з голови. А голова у нас в країні – ого-го.

Навіть назву держави, куди їде з візитом, не може запам’ятати. На-звав Віктор Федорович Туркменістан Казахстаном. Не дивно, що туркмени образилися. А вони ж – реальний шанс диверсифікувати джерела надходження газу та мати козирну карту у важких пере-говорах із Росією… Добре ще, що не довелося Вікторові Федоро-вичу називати на ім`я-прізвище свого туркменського колегу. Хтось уявляє собі, як би міг наш президент перекрутити Гурбангули Бер-димухамедова? Страшно й подумати…

Та це не найбільший скандал тижня, пов’язаний із президентом України. Набагато цікавішим за його географічні відкриття ви-явився документ, що засвідчує витрати бюджету на польоти глави держави. За перевезення Віктора Януковича протягом 2011 року вертольотом Agusta і літаком Falkon 900 державний бюджет за-платив компанії з Британських Віргінських островів 3,5 мільйона гривень. Про це йдеться у відповіді Адміністрації Президента на запит «Української правди».

«За інформацією Державного управління справами, повна сума коштів, сплачених Державним авіапідприємством «Україна» про-тягом 2011 року ТОВ «Центравіа» за надані послуги з авіапереве-

зень вищих посадових осіб України на вертольоті типу «Agusta Westland 139» та літаку типу «Falcon 900», складає 3 541 187,12 гри-вень».

Головним засновником ТОВ «Центравіа» є фірма BLYTHE Associates Inc., котрій належать 99,9% акцій авіаційної компанії. Ця фірма зареєстрована в офшорній зоні – на Британських Віргін-ських островах. Згідно з комерційним реєстром підприємств Ав-стрії, фірма BLYTHE Associates Inc. була акціонером ТОВ «Танталіт», котрому належить резиденція «Межигір’я», де проживає прези-дент Янукович.

Нещодавно Адміністрація Президента за кошти бюджету взяла в оренду для Януковича офісне приміщення на території «Межигір’я», також у фірми «Танталіт», на суму 100 тисяч гривень.

«Українська правда» неодноразово наводила докази того, що фірма «Танталіт» контролюється родиною Віктора Януковича.

Що не кажи, а рахувати гроші у сімейства Януковичів виходить набагато краще, аніж розбиратися в тонкощах середньоазійських власних назв.

Податок на смертьА ще у теперішньої влади чудово виходить рахувати гроші

співгромадян. У той час, коли Віктор Федорович на всю країну ре-кламує свої соціальні ініціативи, обіцяючи до кінця року видати вкладникам “Ощадбанку” СРСР по тисячі гривень, Генпрокурату-ра, Міністерство охорони здоров’я та МВС фактично запровадили новий податок на смерть – по півтори тисячі за кожного помер-лого. Відтепер із родичів померлого стягують 1,5 тис. грн. Саме таку практику встановили правоохоронні органи: якщо помирає людина, то її тіло обов’язково направляють на розтин за рахунок родичів.

Як розповідають працівники сільських рад центральноукраїн-ських регіонів, починаючи з лютого 2012 року, міліціонери, поси-лаючись на нову постанову Кабміну, вимагають проводити розтини усіх померлих. До відповідної судово-медичної експертизи право-охоронці не дозволяють не те, що ховати, а й обмивати. Навіть якщо померла – старенька 90-річна бабуся, котра тривалий час хворіла її все одно потрібно везти на розтин. Єдиний варіант цього уникну-ти – якщо за кілька тижнів до смерті лікарі констатували в людини дуже важку невиліковну хворобу і прогнозували смерть.

Звичайно, перевезення та розтин пропонують робити за влас-ний кошт, просячи за таку послугу півтори тисячі гривень. Можли-во, для когось ця сума здасться мізерною, проте для селян небага-тої черкаської провінції це – астрономічні гроші. Особливо якщо врахувати, що простий похорон рідної людини, крім психічного стресу, й так влітає для родичів у копієчку.

За розповідями очевидців, працівники міліції можуть залагоди-ти справу і без розтину, однак за це вимагають «подяку» в полови-ну вартості та ще й не виключають того, що, в разі чого, поховане тіло може бути піддане процедурі ексгумації.

Звісна річ, селяни мало що розуміють у нових інструкціях чи по-становах Кабміну, тим паче їм важко щось протиставити міліції, на-віть якщо їх родичі помирають від старості або хвороб. Із них таки витискають останнє – й вони платять 1,5 тисячі за розтин. Отака тобі «Україна для людей», отаке-от «Почую кожного».

Рисунок – Цензор.нет

Роман Ракголовний редактор

Всеволод Поліщук заступник головного редактора

romanrak@gmail.com vsevollod@gmail.com

«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках

Старого Самбора та «Рукавичці»

Влада у забутті

Ситуація з тиском на освітні заклади району вкотре довела, що у місцевої влади на Старосамбірщині проблеми зі здоров’ям. Ідеться передовсім про виконавчу гілку влади і про проблеми з пам’яттю, притаманні не лише ста-росамбірським чиновникам. Офіційна медицина у таких випадках ставить діагноз – склероз. Я не лікар, але про-аналізувавши події останніх місяців на Старосамбірщині, можу сміло по-ставити схожий “діагноз”. Надто часто за останній рік керівництво району почало забуватися.

Власне тому, хотілося б їм нагадати один епізод з української історії. Колись на Хор-тиці запорізькі козаки мали дуже цікавий, та, я переконаний, не менш корисний звичай. Кожного разу, коли на Січі обирали старши-ну відбувався цей ритуал, який не завадило б запровадити і в сучасній Україні. Так от, коли отаман чи інша старшина були обрані – до них підходили сивоголові козаки й обмазували їм обличчя багнюкою. Робилося це для того, щоб не забувалися. Старшина завжди пови-нна була пам’ятати: ким вони були до того, як козацтво дало їм владу в руки.

Не хотілося б, щоб хтось із читачів розцінив написане вище як заклик до дії та раптом не вирішив вимастити багнюкою, наприклад, об-личчя Володимира Цегенька. Нічого поганого в цьому, звісно, не було б, але процедурно – це було б неправильно. Як-не-як, пан Цегень-ко – не отаман, і запорізьке козацтво його не обирало. Ба більше, його навіть жителі Старо-самбірського району на посаду голови РДА не обирали. Але не його в цьому провина. За-кони нині такі... Керівником району він став за наказом свого партійного «головнокоманду-вача», за сумісництвом – президента України Віктора Януковича.

Попри це, у п. Цегенька все ж є певна схо-жість із козацькою старшиною. Хоча не так у нього, як у його посади. Призначення цієї по-сади, як не дивно, – служити людям. І тут хо-четься додати (може для когось це стане но-виною) – навіть тим людям, котрі не є членами Партії регіонів. До слова, керівник району – це умовна назва. Справжня суть посади – той, хто обіймає її має бути слугою для жителів району. Не “смотрящим” від партії, не царем чи богом, а слугою.

Тож як слуга старосамбірських учителів, членів батьківських комітетів, зрештою, слуга учнів шкіл Володимир Цегенько, упевнений, у найкоротші терміни зробить усе, щоб ревізійні органи, котрі йому підпорядковані, не намага-лися потрапити у Книгу рекордів Гіннеса як ті, хто влаштував найбільшу кількість перевірок Стрілківської та Хирівської шкіл-інтернатів за останні кілька місяців.

322 березня 2012№ 12 (066) новини

КОРОТКО

фОТОфаКТ

Світлина – Роман Рак

а грипу немає

За останній тиждень Старосамбір-ська санстанція не зареєструвала жодного хворого на грип. Ймовір-но, що з настанням весни його вже і не буде.«Люди зараз більше хворіють на гострі

вірусні захворювання. Таких випадків за сім днів наші працівники зафіксували аж 37. Загалом ситуація стабільна, не думаю, що це може загрожувати новим каран-тином у навчальних закладах» – розпо-вів головний санітарний лікар району Богдан Венцик.

До речі, кір таки не зовсім здав свої по-зиції на наших теренах. Нещодавно сан-станція зареєструвала ще вісім випадків хвороби. Інші інфекційні та вірусні захво-рювання не дуже “розгулюють” Старосам-бірщиною. Останнім часом траплялися лише поодинокі випадки вітряної віспи.

Тетяна Михаць

Усі на «толоку»!

Протягом цілого березня на Ста-росамбірщині триває місячник озеленення. Такі заходи проводять по всій Львівщині.Степан Куць, директор підприєм-

ства «Галсільліс», підтвердив безпосе-редню участь в акції. «Ми кожного року приєднуємося до місячника озеленення. Реальну роботу розпочинаємо уже з на-ступного тижня. Працюємо власними силами, тобто, залучаємо своїх лісників. Але, крім того, співпрацюємо із директо-рами шкіл. Тож учні також виходять на по-садку лісу», – розповів пан Куць.

До слова, місячник озеленення оголо-сив губернатор області Михайло Кос-тюк. Отож, протягом першого місяця вес-ни громадськість, організації, установи – повинні працювати над озелененням, прибиранням та благоустроєм населених пунктів.

Тетяна Михаць

Минулих вихідних юні футболісти двох районів змагалися за кубок голови Старосамбірської районної ради. Перше місце у запеклій бо-ротьбі здобули вихованці Стріл-ківського відділення Старосамбір-ської ДЮСШ, тренером котрих є Іван Лужецький.

У дитячому футбольному турнірі бра-ли участь одинадцятирічні та дещо мо-лодші хлопці. На змаганні зустрілися ко-манди із Самбора, Добромиля, Хирова, Старого Самбора, Стрілок, Самбірського району і Хлопчиць.

Як зазначив директор Старосамбір-ської ДЮСШ, такі спортивні зібрання під патронатом голови райради Володими-ра Горбового проходять уже вп’яте.

Тож пан Горбовий, як засновник турні-ру, прибув на змагання, аби вручити пе-реможцям статуетки.

Отже, перше місце посіли стрілківча-ни, друге – хлопчаки із Самбора, а третє вибороли юні спортсмени із Старого Самбора.

Окрім того, головний суддя змагання Іван Лужецький назвав кращих гравців кожної команди. А Калька Іван зі Стрілок отримав нагороду як кращий гравець турніру.

Тетяна Михаць

Згідно з розпорядженням голови рай-адміністрації Володимира Цегенька, тимчасово виконувати обов’язки начальника відділу освіти тепер буде Сергій Маковський. Богдан Ворик, котрий обіймав цю посаду із жовтня, написав заяву на звільнення. Обласна СБУ звинуватила його у корупційних діяннях.

«Коловорот» поцікавився у пана Ма-ковського, як він став т. в. о. начальника. «Таким було розпорядження голови адмі-ністрації. Чому так? Це потрібно питати на-самперед у Володимира Дем’яновича або його заступника з гуманітарних питань Зіновія Кутельмаха. Мене призначили – то я ж погодився. А чому так – я не знаю», – розповів Сергій Маковський. До речі, перед цим він працював у відділі освіти головним спеціалістом.

Богдан Ворик не захотів говорити про цю ситуацію: «При всій повазі до вашої газети, я все ж відмовлюся давати коментар». Поки що пана Ворика понизили, тож тепер він працює у методкабінеті.

Зіновій Кутельмах, заступник голови РДА з гуманітарних питань, на запитання щодо того, чому змінили т. в. о. начальника відділу освіти, відповів так: «Т. в. о. начальника? Та тому, що потрібно було вирішувати питання роботи, організації і координації. Тому, що є складений протокол на заступника начальника, котрий виконував обов’язки, і він перейшов працю-вати у методичний кабінет. Ну та й усе. Треба було призначати людину. Він не міг далі ви-

конувати обов’язки начальника, оскільки на нього був складений протокол. Що це за про-токол? Ну, він називається «Про корупцію у державній службі», але матеріали вже подані у суд. Поки що чекаємо рішення суду».

В адміністрації ширяться чутки, що на по-саду вже повноцінного начальника відділу освіти голова РДА має намір поставити Сер-гія Маковського. Сам пан Маковський каже, що нічого про це не чув. «Я не прислухаюся до чуток. Це не є моя робота. Може, так і ста-неться, але це не є моя мета. Зараз я просто працюю, адже маю багато обов’язків», – за-значив він.

Пан Кутельмах вважає, що порушувати таке питання ще не слід: «Повноцінний на-чальник є на лікарняному. Так що про ці пи-тання тепер не можна говорити. Дай Боже, аби Господь допоміг, і Марія Нискогуз ви-йшла на роботу. А зараз я навіть не хочу це обговорювати».

Нагадаємо, що ще у жовтні 2011 року на-чальник відділу освіти Марія Нискогуз пішла на лікарняний, із якого досі не повернулася.

Чи розумно робити подібні кадрові ро-тації наприкінці навчального року та перед ЗНО – ми поцікавилися у голови Старосам-бірської РДА: «Наш районний суд визнав Богдана Ворика винним у корупційних діян-нях. Окрім Старосамбірського району, ще у чотирьох є така ситуація. Хоча він із цим не згідний і подав апеляцію. Поки нема рішен-ня вищого суду – я не можу нічого говори-ти. Але мені шкода людини. Стосується це закупівлі вугілля. Угоду уклала начальник відділу освіти Марія Нискогуз, а в тендерних

умовах було вказано, що тендерне обслуго-вування (є ж юридична організація, котра оформляє необхідну документацію) оплачує переможець. У цьому випадку – ПП Рабков-ський. І Служба безпеки вважає, що особа-держслужбовець, Богдан Ворик, сприяла в отриманні прибутку однією організацією від іншої. Але ж такі були домовленості. Ми не знали, хто виграє тендер. І Ворик також цьо-го не знав. Як мені пояснили обласні прав-ники, таки треба було, щоб обслуговування оплачував відділ освіти. Хоча таким же спо-собом, як і ми, діє чи не вся Україна», – роз-повів пан Цегенько.

Однак чому у ситуації потерпає заступ-ник начальника відділу освіти, а не сам на-чальник? Як з’ясувалося, хоча угоду й під-писувала Марія Нискогуз – безпосередню оплату здійснював уже Богдан Ворик.

Володимир Цегенько погоджується, що відділ освіти – така структура, котра пови-нна мати постійного керівника. «Мені ві-домо, що зовсім недавно Марія Нискогуз перервала лікарняний на два дні, але знову оформила його. Я неодноразово заявляв, що Марія Антонівна мала б піти на іншу роботу. Тим паче, їй було запропоноване робоче місце в одній із шкіл. А стосовно Сергія Маковського, то у мене більше не було вибору кого призначати виконува-чем обов’язків. Адже це мусить бути лише держслужбовець із відділу освіти, а зараз їх там працює лише троє», – пояснив свій ви-бір голова райадміністрації.

Тетяна Михаць

Цей «нестабільний» відділ освітиСтрілки – із кубком голови райради

У Хрестопоклонну неділю, 18 березня, Старим Самбором пройшла молитовна Хресна дорога. До спільної молитви долучилися близько 300 жителів міста й навколишніх сіл, котрих об’єднало за-гальне моління.

Хресна хода, метою якої є пройти дорогу Ісу-са Христа через Голгофу до Воскресіння, розпо-чалася о 17:00-й. Учасники переходили від стації до стації, побувавши чи не у всіх частинах міста. Одна з 14-ти стацій (богослужіння складається з 14 стацій (подій), що передають певні моменти Страстей Господніх) була на могилі воїнів УПА, котра, за словами отця-декана Старосамбір-ської УГКЦ Михайла Николина, символізувала гору Голгофу, де розіп’яли Ісуса. Йдучи від стації до стації – куточками для розважання над Страс-тями Христа були місцеві каплиці, фігури Матері

Божої, хрести – учасники молитовної ходи несли дерев’яний хрест та запалені лампадки, які зго-дом виклали біля могили упівців. Спільна Хресна дорога, що тривала близько п’яти годин, завер-шилася у храмі Святого Миколая.

«Я вже організовував Хресні дороги, але така Хресна хода, яка була цього року – відбу-лася тут уперше. І надіюся, що вона стане тра-диційною для нашого міста. Всі учасники, не зважаючи на втому, бо ходити довелось багато, були дуже задоволені. Розпочав Хресну дорогу ієромонах Мартин Хабурський Чину Свято-го Василія Великого, котрий від неділі у Старо-му Самборі проводив триденні реколекції (на-станови)», – розповів о. Михайло Николин.

До речі, у Хресній ході вулицями Львова взяли участь понад 30 тис. осіб.

Галина Антошик

Дорогою мук ХристаВулицями Старого Самбора пройшов процесійний хід Хресної дороги

Схоже, у відділі освіти Старосамбірської РДА настають кадрові зміни

2 607 гривеньНа таку суму 64-річний житель села Велика Сушиця вкрав дере-вини хвойної породи (5,34 м3) із лісництва 12 березня. Як розповів начальник Старосамбірського районного відділу міліції Ігор Ма-радь, ця справа зараз у процесі розслідування. «За минулий, 2011-й, рік було порушено 22 кримінальні справи, що стосувалися крадіжок дере-вини. Від початку 2012-го року до відповідальності уже притяг-нуто 6 осіб, і справи скеровані до суду. Збитків державі за минулий рік було завдано на суму 1 млн грн», – каже Роман Зубрицький, начальник районного управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю.

Галина Антошик

Землі почорніли Сьогодні землі Старосам-бірщини нагадують кадри із фільмів про війну – поля чорні та обгорілі.

Селяни масово спалюють суху траву, зовсім не задумуючись над тим, якої шкоди завдають собі ж. Пожежники застерігають, що через вітряну погоду вогонь може дуже швидко перейти до будівель. По-близу населених пунктів розташо-вані також АЗС – якщо полум’я про-никне на їх території, може статися непоправне. Окрім цього, від спа-лювання гине тваринний світ, кома-хи, цінні лікарські рослини, навіть втрачається верхній родючий шар ґрунту. У повітрі накопичується шкідливий оксид азоту, чадний газ та інші небезпечні речовини.

Як розповів «Коловороту» на-чальник Старосамбірського

РВ ГУМНСУ Іван Леськів, рейди з виявлення паліїв проводяться майже кожного дня, залежно від погодних умов.

Станом на 21 березня ми про-вели 16 рейдів, якими охопили 79 населених пунктів. Наші праців-ники склали 12 протоколів проти порушників.

«Через підпали трави у Старо-му Самборі на території колиш-ньої військової частини сталася пожежа – у одного із мешканців згоріли будматеріали. Схожа си-туація була у селі Городовичі. Якби туди вчасно не приїхала по-жежна машина, то могло б стати-ся лихо. Адже у трьох будинках, біля яких палав вогонь прожива-ють самотні пенсіонери» - каже пан Леськів.

Тетяна Михаць

4 тема номера

Під владним пресом

Закінчення, поч. – с. 1Як зазначають освітяни, впродовж 5

останніх років за якістю освіти Стрілківська школа-інтернат входить у трійку найкра-щих серед 93 шкіл району. “У нас навчаєть-ся майже чотири сотні талановитих дітей із десятків гірських сіл Старосамбірського й Турківського районів Львівської облас-ті. Ми працюємо у горах, в одному із най-більш депресивних регіонів України. Тим не менш, намагаємося робити все можли-ве і неможливе, щоб забезпечити нашим дітям хороші умови для перебування та на-вчання: організовано чотириразове віта-мінізоване харчування з дотриманням на-туральних норм, медичне обслуговування здійснює кваліфікована медична служба, обладнано сучасний стоматологічний кабі-нет, лазню, їдальню, пральню. У класних та спальних кімнатах створені необхідні умо-ви для навчання й перебування дітей. Учні мають можливість займатися улюбленою справою, бо працюють секції та гуртки, ре-гулярно проводяться поїздки й екскурсії (у тому числі за кордон)”, – мовиться у звер-ненні. Однак місцева влада, на думку осві-тян, постійно перешкоджає професійній діяльності педагогів. “За ініціативи керів-ництва Старосамбірської РДА, упродовж 5 місяців (із жовтня 2011 по лютий 2012 року) у нашій школі було проведено 12 різ-нопланових перевірок. Сьогодні, коли ми пишемо Вам це звернення, до нас завітала чергова незаконна перевірка – цього разу це були співробітники Державної служ-би боротьби з економічною злочинністю (ця служба не є контролюючим органом

Старосамбірські освітяни заявляють про репресії проти них з боку керівництва райадміністрації. Володимир Цегенько, натомість, говорить про планові перевірки, а протест освітян називає “цирком”

Кухня, стоматологічний кабінет та багато інших приміщень інтернату відремонтовані й обладнані коштом спонсорів

Влітку минулого року, при виготовленні технічної документації на територію, де роз-ташовані колодязі школи-інтернату у Стрілках, з’явилася проблема. Коли документи були уже готові та оплачені, виявилося, що їх потрібно переробляти, оскільки територію з водозабором до того уже приватизували. Директор школи Тетяна Голубко написала листа до Старосамбірської районної прокуратури, щоб дізнатися, яким чином ділянка була приватизованою без її відома. Через кілька місяців районна прокуратура встанови-ла, що приватизація – законна.

Однак, як розповіла директор школи, Старосамбірська санепідемстанція, яка приїж-джала з перевіркою наприкінці листопада, погрожувала закрити школу: «Перевірка ви-явила, що огорожа навколо колодязів зруйнована (за вимогами вона там повинна бути обов’язково), новим власником насаджені дерева, розорана земля. У будь-який час може бути зараження води – і негайне закриття школи, де навчаються 380 дітей та працюють 120 людей».

Поки що Тетяна Голубко чекає відповіді на свій лист із вимогою розібратися: на яких підставах була приватизована земельна ділянка – його вона надіслала до обласної про-куратури відразу ж, як тільки дізналася про результати перевірки районної.

«Вона мені цирки влаштовує…»Володимир Цегенько жодних причин скаржитися на перевірки не бачить

Очільник Старосамбірської райдер-жадміністрації не погоджується зі словами педколективу про 13 переві-рок. Як стверджує голова РДА, їх було значно менше, адже візити кількох ін-станцій стосувалися однієї перевірки. Також Володимир Цегенько вважає, що райдержадміністрація не лише має право проводити перевірки, а й повинна це робити. А в ситуації, як каже голова РДА, винна сама дирек-триса, котра нагнітає ситуацію.

«Перевірка то одна, але служб, які брали в ній участь, було кілька. Перша була запла-нована. Щодо другої – то до нас звернулися зі скаргами, і я дав доручення провести за ними перевірку. Вона виявила певні недолі-ки. Дали директорці термін для їх усунення. Термін вийшов. Директорка вважає, що ми не маємо права їх перевіряти. Тоді хто? Це приватна власність? Я, голова адміністрації, щоб не мав права перевірити, що робиться у тому навчальному закладі?!

Засновником школи є райдержадміні-страція, тому школа має функціонувати згід-но вимог, встановлених державою. Держава не тільки має право – вона зобов’язана пе-ревіряти діяльність школи.

Претензії є не лише у голови РДА. Є в нас довідки від санепідемстанції, яка не підле-гла РДА, державної інспекції з техногенної безпеки, територіальної державної інспек-ції праці у Львівській області, фінуправління адміністрації. Є довідка фінуправління, де є, наприклад, такий момент: на орендований автомобіль за 10 місяців було витрачено 3053 літри пального на суму 28 474, 89 грн. Стільки спалюють голова РДА, голова ра-йонної ради разом зі своїми заступниками – і ще залишається. Хіба ми менше їздимо, ніж дирекція інтернату? За зловживаннями матеріального характеру скривається весь цей цирк. А є проблеми дуже великі…

Догана одна, друга, догана третя… Якщо я би хотів її звільнити, то я би давно її звіль-нив. Але я хочу її поставити на путь істинний, а вона мені цирки влаштовує, звернення пише до Кабінету Міністрів та в Адміністра-цію Президента.

Я чув, що колектив хоче зі мною зустрітися – я обов’язково з ним зустрінуся, коли ми все позбираємо. Документи є. І крім тих докумен-тів, на мою думку, ще будуть і кримінальні.

Стосовно звільнення директорки ін-тернату в Стрілках – я ще буду радитися з областю, оскільки навчально-виховний процес у школі організований добре, піді-браний хороший колектив, який, до речі, також братиме участь у вирішенні цього пи-тання. Ми ще будемо перевіряти фінансову сторону діяльності Стрілківського інтерна-ту: чи правильно ставили на прихід кошти спонсорської допомоги».

Записала Галина Антошик

і проведення перевірок у їхні обов’язки не входить). Складається враження, що ми працюємо не у навчальному закладі інтернатного типу, де навчаються діти із малозабезпечених сімей, а, як мінімум, на ювелірному заводі”, - стверджують вчителі та батьки учнів школи-інтернату. І додають, що хоча у ході перевірок не було виявлено суттєвих порушень у роботі навчального закладу – місцева влада продовжує “теро-ризувати” школу.

Одним із прикладів “терору” освітяни називають те, що у листопаді та грудні 2011 року, директору школи Тетяні Голубко було оголошено дві незаконні догани без жод-них вагомих на те підстав. Окрім того, у за-яві також ідеться про те, що керівництву навчального закладу начебто радили купу-вати вугілля і продукти харчування “там, де скажуть” – і тоді директора школи-інтер-нату не звільнять із посади. Батьківський і педагогічний колективи теж підозрюють, що причиною «нападок» на школу можуть бути 7 гектарів землі у мальовничому ку-точку Карпат та інфраструктура інтернату.

Факти тиску на школу в коментарі “Коло-вороту” особисто підтвердила директриса цього закладу Тетяна Голубко. “Щодо нас явно застосовують репресії – це видно нео-зброєним оком. Педагогічний колектив до-ведений до відчаю – від жовтня у нас вже було 13 перевірок! На одній із перевірок усі працівники були зняті з уроків для анкету-вання, на іншій – дітей відірвали від навчаль-ного процесу”, – обурюється пані Тетяна. І додає, що приписи, які пишуть представ-ники перевірок, часто не відповідають дій-

сності. “Щонайменше половина порушень, вказаних у так званому «акті» останньої пе-ревірки, не відповідають дійсності. Напри-клад, написали, що дерев’яні конструкції горища не оброблені вогнетривким розчи-ном, а вони – оброблені, про що свідчить акт виконаних робіт №1, за вересень, та договір №000699 від 19.09.11р. Ми проплатили ро-боту, і з дня на день нам повинні привезти технічну документацію, яка виготовляється упродовж півроку, згідно норм. Завгосп ка-зав про це пожежникам, але вони все одно написали, що цього не було зроблено, і не взяли до уваги акт виконаних робіт. Напи-сали, що не було проведено ревізії системи блискавкозахисту. Хоча вона була проведе-на 19.07.10 р. (рекомендовано проводити таку ревізію щороку, але згідно закону тер-мін – 3 роки), і ми показували акт, але все одно було написано, що не проводилося ре-візії. Також написали, що покажчик «Вихід» на дверях не підключений до аварійного автономного резервного живлення – чого ніколи не було в приписах. У нас є наклей-ка – що досі завжди влаштовувало пожеж-ників”, – розповіла директор Стрілківської школи-інтернату. Вона також зазначила, що перед початком навчального року санстан-ція, пожежники, відділ освіти – робили пере-вірку шкіл та визначали їх готовність. Таку ж перевірку робили і в Стрілках, утім жодного зауваження з тих, що написали в акті тепер – там не було. І це притому, що усі ці так звані “порушення” на момент допуску школи до початку року теж існували.

Галина Антошик, Роман Рак

Довідка

Іван Лопушанський, колишній директор Стрілківської ЗСШ, про територію з колодязем:«Ділянка, на якій розташований колодязь Стрілківського інтернату, знаходиться майже

біля мого будинку. Тією ділянкою колись користувалися одні люди – потім вони померли, але передали територію мені. Тож я її і використовую.

Коли з колодязя беруть воду, то вона мусить бути захищеною та мати санітарну зону. У Стрілківській ЗСШ санстанція була щокварталу. Воду перевіряли, хлорували.

А вода у тому колодязі, наскільки мені відомо, є технічною. Тож мені абсолютно не шкода, що вони її беруть. Хай беруть на здоров΄я. Цей колодязь ніколи не був обгородженим. Ніко-ли. Я живу тут більше 35 років. Ніхто й ніколи не доглядав за криницею.

Мені претензії з боку інтернату є незрозумілими. Ніхто тут не займається жодними аван-тюрами, ніхто не є ніяким напасником, що хотів би собі щось загарбати.

Тою ділянкою я користуюся років уже 15-20 – точно не пам’ятаю. Це є десь 12 сотих. Ма-ленький загін я засадив, посіяв конюшину.

Але та вода не може бути питною, оскільки криниця є під схилом, а вгорі є будинки, де люди тримають господарки. Тобто, там і гній, і стайні, й туалети. Я так розумію, що по схилі воно стікає донизу».

522 березня 2012№ 12 (066) тема номера

Фрукти – до сушарки!

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій. воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНо-визвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

ПРОГРАМА

ТБна тиждень

«Ми – постгеноцидна нація…»

с. 10 с. 5

с. 4-5

с.3

13 жовтня 2011 № 39 (043) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 1 грн

с.6-9

Світлина PHL

Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

«Свобода або смерть!»14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва

Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

Ділянка з криницями школи-інтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

Земельна проблемаЩо питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Можливість знати більше

Можливість захворіти на рак

ОБИРаЙ СаМ10 грн

Місячна передплатана «Коловорот»

10 грнПачка цигарок

Вартість передплати на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн.

Передплатний індекс 89033

РЕКЛаМа В «КОЛОВОРОТі» –

Тел.: 097 162 24 40

ЗаПОРУКа Вашого

успіху!

Під час роботи з документами, копії яких надали у райдержаміністрації, журналісти «Коловороту» помітили у них деякі дивні факти. Також виникли сумніви щодо правомірності перевірок районного ДСБЕЗу (Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю), яка перевіряла тендерну документацію школи.

До документів, а саме копій наказів про застосу-вання щодо Тетяни Голубко дисциплінарних стяг-нень та довідки і акти про проведення перевірок, які журналісти газети отримали у РДА, є запитання. Наприклад, наказ про дисциплінарне стягнення, що стосувався першої перевірки від 23 лютого 2011 року, підписував в. о. начальника відділу освіти РДА Богдан Ворик, другий наказ вже був підписаний за-ступником (вже не в. о.) начальника відділу освіти тим же Вориком 13 грудня. А третя перевірка за до-рученням голови РДА від 3 березня 2012 року була на основі службової записки в. о. (знову) начальника відділу освіти РДА Богдана Ворика. Що це за плута-нина із посадами?

Також дивує те, що між номерами наказів про дис-циплінарні стягнення стосовно директорки великий розрив - №239 (28 листопада 2011 року) та №642 (13 грудня 2011 року). За допомогою нехитрих роз-рахунків бачимо, що впродовж 12-ти робочих днів у райдержадміністрації було підписано 403 накази!

Тобто, по 33 накази писалося у РДА щодня?Псевдоакт, який отримала директорка, і за яким

повинна була усунути виявлені порушення і проін-формувати відділ освіти про виконання наказу, на-віть не має верхніх реквізитів («шапки»), підписів та печатки, тому, як стверджують юристи – це “фількіна грамота”, відповідь на яку дати неможливо. За що тоді догана?

Ще є момент із працівниками ДСБЕЗу. За словами Тетяни Голубко, ця служба була у них двічі, про що свідчать записи в журналі реєстрації. Під час одно-го з візитів вони перевіряли тендерну документацію школи. У Державної служби по боротьбі з економіч-ною злочинністю перевіряти тендерну документа-цію повноважень немає. Це компетенція фінансово-го управління та антимонопольного комітету. Згідно з Положенням про ДСБЕЗ, перевірку органи ДСБЕЗ мають право проводити лише за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансо-ву, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Тому інші порушення ДСБЕЗ, в принципі, знаходять-ся поза її компетенцією. Тобто повинне бути повідо-млення про злочин, скарга громадянина таким не є. Чи означає це, що працівники ДСБЕЗу перевищили свої повноваження, а отже, повинні нести за це від-повідальність перед законом?

Галина Антошик

Як вдалося дізнатися “Коло-вороту”, від частих переві-рок з РДА потерпає не лише Стрілківська школа-інтернат. У Хирівській школі-інтернаті Владики Івана Хоми також тривають численні пере-вірки, що газеті розповів директор цього навчального закладу Іван Прендота.

«У нас дуже багато перевірок. Служба у справах дітей, проку-ратура, санстанція, я вже не кажу про КРУ, бо це було згідно плану, і нас заздалегідь попередили. Не встигнеш оговтатися від однієї, а тут вже наступна. Ледь не кожного дня нас перевіряють. Раніше фін-відділ перевіряв нас тільки у верес-ні, а цього року вже двічі чи тричі. Освітянські перевірки я навіть не згадую, бо вони повинні бути, це нормально. Я не можу стверджу-вати, що для того є якісь підстави, але якщо перевіряють, то значить є. Але це заважає навчальному про-цесові, заважає психологічно”, - по-яснив пан Іван. Він також розповів, що перевірки відбуваються як із по-передженнями, так і раптово. “Ось 28 лютого була у нас перевірка із служби у справах дітей. Тривала один день, ми про неї були попе-реджені. Проходить два дні і пере-вірка приїжджає знову. Щоправда, вже є подання прокурора. А пере-віряють те саме, що вже перевірили у вівторок”, - зазначив директор.

Що ж до причин перевірок, то Іван Прендота лише припустив, що однією з таких могла стати його принципова позиція як депутата райради: “Я не знаю, може, це збіг обставин, може, причина в чомусь іншому, але у середу, після цієї пере-

вірки, я був, як депутат райради, на сесії. Депутати від «Свободи» звер-нулися до народу із виступом про політичну ситуацію в Україні. Багато хто їх не підтримав. А я підтримав. І в результаті, вже наступного дня приїхала перевірка від прокурора. Звісно, я не можу стверджувати, що це сталося через мою позицію на се-сії, але схоже на те”. Також директор Хирівської школи-інтернату роз-повів, як отримав догану цього на-вчального року: “У жовтні було роз-порядження голови адміністрації про те, щоби змінити назву школи. У нас була назва – Хирівська гімна-зія-інтернат. У Законі України про за-гальну середню освіту сказано, що гімназія-інтернат має бути закладом ІІ-ІІІ ступеня. Тобто, від п’ятого класу. Але в нашому статуті написано, що ми маємо мати 1-4 класи і 5-11 – гім-назійні. Тобто у нас гімназійні класи є поряд з інтернатними.

Голова адміністрації видав роз-порядження, щоб у нас були тільки 5-11 класи. Нехай буде НВК – на-вчально-виховний комплекс. Я зі-брав збори, ми це погодили. А потім виявилося, що під НВК нема фінан-сування. Знову розпорядження голови РДА, знову змінюйте назву. Тепер ми просто школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів. Власне тому, що я не-вчасно видав наказ про зміну на-зви, мені і дали догану. Хоча у роз-порядженні голови не були вказані терміни, доки я маю це зробити.

Або ще така ситуація. Ми роби-ли ремонт у кухні. Там обдирали штукатурку, летіла пилюка. Відразу на другий день приїхала санстан-ція з перевіркою»

Тетяна Михаць

Білі плями стрілківської справиУ ситуації із перевірками Стрілківської школи-інтернату журналісти “Коловороту” помітили кілька дивних фактів

Репресії щодо освітян не тільки в СтрілкахКолектив хирівської школи-інтернату також переживає шквал перевірок

Коментарі

Згідно із статутом Хирівської гімназії-інтернату, засновником і власником цього навчального за-кладу є Старосамбірська районна рада. Ми запитали у голови райради, як він буде допомагати інтернатові?

Володимир Горбовий:“Якщо моя допомога знадобиться – я не відвернуся від них, зроблю все, що у моїх силах. Але поки що до

мене ніхто не звертався і не скаржився. Наголошую директорам: нехай відразу звертаються до мене осо-бисто, якщо мають підозри, що їх утискають”.

Михайло Гичка, депутат облради:“Я зараз перебуваю на лікарняному – у мене грип. Але про ситуацію з інтернатами на Старосамбірщині я

чув. Як тільки вийду на роботу – займуся цим питанням. Ми це обов’язково вирішимо”.

6 довідка

Що таке “чайний гриб”?Древні китайці називали його еліксиром здоров’я і безсмертя

здоров’я

Чайний гриб, комбуча, тибетський гриб, японський гриб, медузоміцет – усе це назви організму виду зооглеї – слизової маси, що характерна для росту деяких бактерій та інших мікроорганізмів. Через специфічну форму, якої набирає слизова маса, цей організм, що виріс на основі взає-модії оцтовокислих бактерій та дріж-джів, назвали грибом. Гриб є товстою шаруватою слизистою плівкою, що плаває на поверхні рідкого живиль-ного середовища (як правило, солод-кого чаю чи соку). Дріжджі зброджу-ють цукор, тому утворюються спирт і вуглекислота, а бактерії окислюють етиловий спирт до оцтової кислоти. У результаті напій, в Україні на нього часто кажуть «чайний квас», набуває кисло-солодкого смаку та стає газо-ваним.

Де взяти?Пані Ольга Мицак, котра живе в селі То-

пільниця Старосамбірського району, давно взялася за вирощування чайного гриба, почувши про його дивовижні властивос-ті: «Мені дала подруга, якій теж хтось його дав. І так ділимося, передаємо з рук у руки – я вже усім родичам роздала. Напій дуже смачний – смаком нагадує магазинний «Живчик». Цікаво було б дізнатися, чим ще він корисний».

Вирощують медузоміцет лише у скляно-му посуді, відфільтрованій воді без хлору. Також треба приготувати одновідсотковий настій чаю, додати до нього розчинений цукор (може бути й мед), у співвідношенні до настою чаю 1:10, і помістити туди гриб. Необхідно чайний гриб класти уже до со-лодкого розчину, а не засипати цукром «на сухо», бо він може отримати опіки. Теж не можна його вкидати до гарячої суміші – тільки кімнатної температури. Банку з гри-бом потрібно поставити у стабільно тепле місце.

Як доглядати?Першою ознакою того, що гриб «при-

йнявся» є те, що він після кількох днів ле-

жання на дні банки піднімається вверх і утворює бульбашки вуглекислого газу. Якщо умови сприятливі, то вже на 8-10-й день виростає новий, придатний для вжи-вання гриб. Коли комбуча добре розросла-ся й добре шарується – її вже можна акурат-но відшарувати, промити відокремлений пласт ледь теплою кип’яченою або фільтро-ваною водою, помістити в іншу банку з жи-вильним розчином для подальшого куль-тивування. Промивати чайний гриб слід регулярно: влітку – через один-два тижні, а взимку – кожні три-чотири. Якщо медузомі-цет перетримати у настої – він гине, про що свідчить потемніння верхньої плівки.

На 3-6-й день напій уже має приємний кисло-солодкий смак, аромат, стає газова-ним. Після 14-15-ти днів бродіння настій схожий на сухе вино. Готовий квас відціджу-ють та переливають у чисті банки, щільно закривають їх, ставлять у прохолодне місце. Вживають, розбавляючи у співвідношенні 1:2, 1:3 – залежно від концентрації. Варто пам`ятати, що настій містить кислоти і цу-кор, тому може нашкодити хворим зубам та шлунку.

Що лікувати?Чайний гриб діє як антибіотик, проду-

кує глюкоронову, молочну, оцтову, яблуч-ну, коєву й ортофосфорну кислоти, екзо-ферменти, пігменти, ліпіди, моносахариди, дисахариди, вітаміни групи В, вітаміни C і PP. Його використовують для отримання ферментованих напоїв, у медицині, у кос-метології.

Настоєм лікують шлунково-кишковий тракт, диспепсію, закрепи, гастроентерити, дизентерію. Завдяки своїм антибактеріаль-ним властивостям, напій ефективний при ангіні, стоматитах і навіть може значно по-кращити стан хворих туберкульозом. А ще він здатний впливати на віруси, що дозво-ляє використовувати гриб при лікуванні го-стрих респіраторних захворювань та грипу. Краплями квасу можна лікувати запалення кон’юнктиви, отит. У косметології його теж застосовують, адже він чудово тонізує шкі-ру, допомагає при вугровому висипанні.

Підготувала Галина Антошик

«КОЛОВОРОТ» РЕКОМЕНДУЄ

ПОДИВИТИСЯ:

ПОЧИТаТИ:

Ганс Крістіан Андерсен. «Дикі лебеді». Київ, «Махаон-Україна»

«Дикі лебеді» – одна з найкращих казок великого Андерсена. У прекрасному замку в країні, «куди відлітають зимувати ластівки», жила маленька принцеса Еліза зі своїми одинадцятьма братами. Діти були чисті серцем, красиві й добрі, але це не вберегло їх від прокляття лихої мачухи. Вона перетворила хлопчиків в одинад-цять лебедів, а Елізу вигнала з палацу...

Однак ця казка має щасливий кінець, як і належить найчарів-нішим казкам у світі. Майстерно проілюстрував її Антон Ломаєв. Переклад Галини Кирпи.

Боксер – це покликання. Техніка, швидкість, розум, ясність свідомості, витривалість, стійкість духу, вміння приймати блискавичні рішення за частки секунди – приберіть хоч одну з якостей – і фундамент, на якому будується кар’єра успішного боксера, впаде. Але у випадку з братами Кличками цей фундамент був ще підкріплений подвійною вірою у пере-могу, братньою підтримкою та неймовірно загартованою волею.

Ті, хто наважилися вийти на ринг проти братів-боксерів – переможені і більше не бажа-ють повторювати спробу. Такі постаті світового боксу не прощають навіть найменших по-милок у техніці або недоліків у загартованості духу. Для того, щоб перемогти їх – ти пови-нен бути кращим. Однак погляньте на них та скажіть, як це можливо? Схоже, брати Клички досягли того рівня, вище котрого просто нікого немає. І, найімовірніше, будуть перебувати на цьому олімпі, поки самі не захочуть поступитися місцем молодим боксерам.

Фільм, пропонований вашій увазі, розповість про життя братів. Глядач зможе побачи-ти усе без прикрас і зайвих епітетів. Ви подивитеся на бокс очима відомих усьому світові українських боксерів. Подивіться трейлер та переконайтеся у цьому самі!

Матеріали для картини збирали протягом кількох останніх років. Географія зйомок та-кож доволі обширна: США, Німеччина, Україна, Казахстан. Ви побачите всі арени, усереди-ні котрих лунав гімн України, а Віталій та Володимир відстоювали честь справжніх бійців…

Білосніжка: Помста гномівЦей комедійний фільм у жанрі фентезі, напевно, перевер-

не ваше уявлення про казковий жанр як такий і відкриє нові сторінки добре відомої історії. Вам належить поринути у за-паморочливі пригоди, повні таємниць, кохання й чаклунства. «У світі мільйон казок про те, як принц рятує принцесу. Пора руйнувати стереотипи!» – саме такою точкою зору керувався режисер, працюючи над картиною. Що ж, по правді сказати, вийшло в нього щось дійсно незвичайне й інтригуюче.

Фільм «Білосніжка: Помста гномів» – нетипова робота для Тарсема Сінгха, відомого багатьом своїми вражаючими кар-тинами «Клітка» та «За межею». Комедійний жанр – не зовсім звичайний для знаного кінорежисера індійського походжен-ня. Але, варто зауважити, почуття гумору у Тарсема Сінгха відмінне, про що свідчить і трейлер картини. Від тяжкості й драматизму попередніх фільмів не залишилось і сліду: перед нами феєричне дійство, наповнене славними героями, чудовими костюмами та приголом-шливими декораціями.

У стрічці нам повідають історію про те, як зла королева, за допомогою хитрого плану, видворяє Білосніжку з палацу, для того, щоб прибрати владу до своїх рук і вийти заміж за вродливого та, що найважливіше, багатого принца. Однак Білосніжка так просто здавати-ся не збирається. Вона залишає замок лише з наміром повернутися туди з ватагою гномів-розбійників і помститися злій королеві.

Роман Солило. «Кульбабовий ангел. Галицьке писаніє». Тернопіль, «Навчальна книга – Богдан»

«Кульбабовий ангел» Романа Солила, письменника та гумо-риста, знаного в народі як Ганя Полупанцьова, вирізняється се-ред інших видань тим, що це книга голосів простих людей, ко-трих автор знав із дитинства.

Тут і смішні, й сумні історії, але всі разом вони творять мовби енциклопедію одного села.

Видання призначене для широкого кола читачів.

Кличко

722 березня 2012№ 12 (066) довідка

МИТНИКИ ЗаТЯгУюТь КОНТРОЛь?

Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби!044-247-27-19

Або напишіть електронний листе-mail: dovira@customs.gov.ua

Сучасні люди про піст думають рідко. Так, за місяць до Великодня почи-нається масова закупівля рибних та грибних продуктів. Багато хто обмежує себе у м΄ясному в середу і п’ятницю. А як же до Воскресіння Христового готувалися наші бабусі й дідусі? «Коловорот» пропонує вашій увазі кілька спогадів людей похилого віку.

Бабця Стефа: «Ми, дитинко, постили. Дуже постили. І

мама з татом нас заставляли до посту. Але тоді було легше, бо в будні дні ми і так за-вжди їли пісну бульбу, тож звикли до неї. Не було всяких лігуминів по магазинах, як тепер. Не було чому мене спокушати. От як на Різдво свиню зарізали, то вже те м’ясо з΄їли. А на Паску ще не різали, тому м΄яса й не було вдома. А хто тоді знав таке купувати? У середу ж і п’ятницю мама не варила їсти на смальці, бо він жирний. Тепер кажуть, що ді-тям чи студентам можна не постити. У нас постили всі: від малого до старого».

Дід Микола:«“Піст, у першу чергу, має бути на язик”, –

так мені завжди казав ще мій дід, так і я кажу своїм онукам. Ми не їли нічого заборонено-го ні перед Великоднем, ні перед Різдвом, навіть перед Петром та Спасом постили. Але тато заставляв ще й більше молитися. Увече-рі разом клякали перед образами і молили-ся Вервицю. І не дай Боже, би тато зачув, як хтось із нас, малолітніх дітей, залаявся у піст чи когось обмовляв. Тато у мене був дуже побожним – так його дід виховав. Отож я змалечку знав, що в пості не їжа є головною, а твої думки, слова та вчинки».

Дід Іван:«І у нас всі постили. Про горілку і мови не

могло бути. Хоча мій батько любив загляну-ти у чарку – піст його дуже стримував. Він казав, що не п’є у піст, бо боїться, що буде у пеклі горіти».

Баба Зіна:«Йой, як я не любила посту. Не тому, що

тяжко було. Просто змалку мала хворий шлунок – мені не дозволяли постити. Я в піст і хліб зі смальцем їла, і молоко пила. Мені здавалося, що всі мої брати такі дорослі, а я з тим горнятком молока вічно, як дитина. Правда, кажуть, що хворий їжею не мусить постити. То я, як і всі, багато молилася. Моя хресна збирала вечорами людей у себе в хаті – й ми співали Хресну дорогу. То було святе: Хресну дорогу ні в якому разі не мож-на було пропустити».

Тетяна Михаць

«Піст має бути на язик…»

горіхи: смачно та корисноВідмовившись від м’яса – не забудьте про горіхи

Цей товар – зіпсований!

історія з перших устздоров’я

юридична консультація

Горіхи є повноцінним джерелом при-родного й високоякісного білка, ве-ликої кількості вітамінів, мінералів і харчових волокон. На них слід звер-нути увагу тим людям, котрі в період посту відмовляються від м’яса, а також тим, хто хоче схуднути, адже горіхи – чудовий перекус. Учені запевняють, що ці плоди необхідні для головного мозку – жартівники ж на це відповідають, що якби горіхи дійсно покращували роботу мозку, то найрозумнішими тваринами на Землі були б білки.

Найпопулярніший у сімей-стві горіхових – грецький (волоський) горіх. Горіхами за типом плоду є лісовий горіх, фундук. Ка-

штани та жолуді у нас якось не прийнято вживати у кулінарії, однак не варто забу-вати про мигдаль, арахіс, фісташки, кеш’ю, кокосовий і кедровий горіхи. Із точки зору ботаніки – вони не є горіхами, адже нале-жать до інших родин, але в народі їх тради-ційно називають саме так.

Особливо важливі горіхи в меню людей, котрі постять та вегетаріанців, тому що містять цінні білки. «Можна зробити перерву у спожи-ванні м’яса, замінивши його на суперкорисні волоські горіхи – на відміну від м’яса, у них не-має гормонів, антибіотиків та факторів росту», – радить лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. Саме волоські горіхи, які дають щедрі плоди у

низинній частині Старосамбірського райо-ну, містять вітаміни групи А, Е, В, Р, залі-зо, кальцій, магній, йод; містять біоло-

гічно активні речовини, що знімають нервову напругу, стрес. Проте, їх

не мож-н а

їсти при хворобах кишечнику. Але не слід за-бувати про всі інші горіхи, вживаючи якомога різноманітніші.

Тим, хто боїться жирності горіхів дієтолог відповідає: «Справді, жиру немало, але якого? Лише корисного – омега-3 жирних кислот, по-ліненасичених кислот, які «утилізують» зайвий жир, знижують рівень «поганого» холестерину та тригліцеридів, що налипають на внутрішніх стінках артерій усіх калібрів і нічого хорошого не обіцяють. У класифікації волокновмісних продуктів горіхи майже очолюють список. Во-локна захоплюють усе зайве з кишечнику: хо-лестерин, надмір глюкози, токсини. А ще запо-внюють шлунок та створюють відчуття ситості – дуже важлива деталь для тих, хто і схуднути хоче, і голодним себе не відчувати».

Лікарі радять з’їдати по 5-7 горішків на день – і ризик серцево-судинних захворю-вань, деяких видів раку, діабету другого типу та інших проблем зі здоров’ям зна-чно зменшується.

До речі, найдорожчим у світі горіхом є макадамія – він через складність вирощу-вання і збору коштує понад 30 доларів США за кілограм.

Підготувала Галина АнтошикУ матеріалі використано інформацію із

сайту дієтолога Оксани Скиталінської www.100rokiv.com

У сучасному світі ми всі залежні від виробів індустрії. Кожного дня ми ходимо у магазин чи на ринок. Про-дукти, промислові товари – це все необхідність нашого буденного жит-тя. Однак, доволі часто трапляються випадки, коли придбаний товар не відповідає нормам. І навіть висока ціна не є запорукою якості. Що ж робити, коли ви стали жертвою?

Неякісний товар покупець отримує з кількох причин. По-перше, люди вкрай рідко перевіряють дату виготовлення та кінцевий термін використання (чи експлу-атації) придбаного. А прийшовши додому – уже соромляться чи лінуються нести про-дукт у магазин. Зрештою, не зважають на те, що він зіпсований або ж, коли не дуже дорогий, просто викидають у смітник.

З іншого боку є товари, на котрих тер-мін придатності не розповсюджується, але вони все одно повинні відповідати певним нормам якості.

Якщо ви помітили підозрілі ознаки у купленому – краще не ризикуйте. Спро-буйте віднести його назад у магазин. Саме тому завжди слід зберігати чеки на покуп-ки. Адже тоді ви маєте докази, що купівлю

здійснили у конкретному магазині в зазна-чений час.

Щоправда, ускладнює ситуацію наступ-не: далеко не у кожному магазині, особли-во у сільській місцевості, вам видадуть чек. Тому що відповідних апаратів там просто немає. Те ж саме на стихійних ринках. Влас-не через це варто вибрати для себе кілька таких торгових закладів, котрим ви більш-менш довіряєте та, в разі чого, зможете до-вести свою правоту.

Окрім того, існує “Книга відгуків і про-позицій”. Згідно чинного законодавства України, кожен заклад роздрібної торгівлі зобов’язаний вести таку книгу. Сюди клі-єнти мають право записувати відгуки про підприємство. До речі, продавці не мають права вимагати від охочих зробити запис будь-які документи. Не пізніше наступного дня, працівник закладу повинен повідомити власника про такий запис. А власник, у свою чергу, не пізніше, аніж у тижневий термін зобов’язаний вирішити це питання й усуну-ти недолік. А ще – надіслати заявникові від-повідь на запис за адресою, яку він вказав.

Якщо у ситуації, що трапилася з вами не допоміг жоден із наведених вище варіантів – існує ще один спосіб. Покупець має право звернутися зі скаргою в Державну інспек-

цію з питань захисту прав споживачів. Телефон гарячої лінії: 044 528 92 05. Як не прикро, ментальність українців

доволі часто заважає боротися із неякіс-ною продукцією. Серед причин, що пере-шкоджають покарати нечесного продавця чи постачальника фігурують, переважно, такі: то у магазині знайома працює, то влас-ник має можливість чимось допомогти, то сама фірма-постачальник є настільки со-лідною, що викликає острах у покупця.

Ось, наприклад, така ситуація. Житель Старосамбірщини купив хлібину. Його дру-жина готувала гостину і порізала цей хліб на шматки. І в одній із скибок побачила… ко-ричневого таргана. Мертвого, певна річ. Але уявіть собі, як би все могло закінчитися, коли б цей хліб з’їла дитина? Разом із тарганом, ко-трий невідомо де жив та навіть страшно по-думати чим міг заразити людський організм.

Однак чоловік, ставши жертвою недо-тримання санітарних норм, відмовився пи-сати скаргу. Які у нього на те були причини – не розповів. Звісно, це – справа особиста. Проте подібна байдужість спричиняється до того, що завтра такий “подарунок” може отримати будь-хто з нас.

Тетяна Михаць

8притчі

чтиво

* * *– Доню, сходи в магазин.– А чарівне слово?– Інтернет відключу.– Уже біжу!

* * *Батько говорить синові:

– Ну, що це за життя: лежиш цілими днями на дивані, теле-візор дивишся, дівчат додому водиш, пиво п’єш...

– Тату, я щось не зрозумів: ти ось це зараз мене критикуєш чи заздриш?

* * *Прийшов чоловік у райвідділ міліції:– Дайте мені документ, що я маю судимість, а краще – дві.– Та навіщо ж вам таке?!– Хочу в партію вступити, а там потрібна рекомендація.

* * *У Києві через затори на дорогах у витверезник привезли аб-

солютно тверезого клієнта…

* * *У німецькому магазині пропала іграшка. Почалися ревізії,

перевірки...В Україні пропало 100 гектарів елітного лісу. У пояснюваль-

ній написали всього одне слово: «Бобри!».Ідеш, отож, лісом, а тут – триповерхова елітна гребля і поруч

“шестисотий” бобровоз…

Головний редактор: Роман РакНад номером працювали:

Адреса редакції:

Всеволод ПоліщукТетяна МихацьГалина Антошикм. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн:Верстка:

Літературне редагування: Художнє оформлення:

Рекламний відділ:Відділ збуту:

Всеволод Деревацький Олег ПеленичкаГалина МушеникРостислав Лужецький067 67-307-18Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот»передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245-Р від 29.11.2010 р.Друк: ТзОВ «Друк Волині»

Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети«Коловорот»

Наклад: 2000 примірниківПеріодичність: тижневик

Підписано до друку: 21.03.2012 р.

анекдоти старосамбірщина

понеділок, 26 березня

вівторок, 27 березня

середа, 28 березня

четвер, 29 березня

п’ятниця, 30 березня

субота, 24 березня

неділя, 25 березня

день +2°/+13°ніч +6°/+10°

день +6°/+11°ніч 0°/+3°

день +9°/+15°ніч +4°/+9°

день +5°/+15°ніч +4°/+8°

день +5°/+13°ніч +4°/+9°

день +7°/+12°ніч +3°/+8°

день +9°/+17°ніч +4°/+8°

ВіТаННЯ

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами.

Крачковська Зоряна вітає Затварського Артема з Днем народження! Бажає успішно завершити навчання, гарно відпочити влітку, нових вражень і багато-багато хороших друзів!

Твій День Народження прийшов,А це таке важливе свято,Хай несе радість і любов,І щирих привітань багато,Зорю найкращу з усіх зір,І квітів шелест, й пісню ночі,У своє щастя Ти повір – І матимеш усе, що хочеш!

Газета «Коловорот» пропонує кожному мешканцю Старо-самбірщини привітати друзів, колег чи близьких Вам людей з Днем народження чи іншим святом.

Це можна зробити за тел.: (067) 673-07-18.

РОБОТа Газета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунк-тах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

ОРЕНДаЗдаються в оренду приміщення площею від 10 до 100 м2 у місті Старий Самбір (будівля колишнього ресторану). Звертатися за телефоном: 098 10 99 866.

оголошення

джерело http://www.meteoprog.ua

Малими кроками

Молодий студент, котрий прагнув працю-вати для добра людства, одного дня пішов до Св. Франциска Салезія і спитав його:

– Що маю робити для забезпечення миру у світі?

Святий Франциск, усміхаючись, відповів йому: – Для початку – не гримай так сильно дверима. Малі суперечки завжди викликають великі

сварки і незгоди. Багато розлучень починається від панчіх, забутих під ліжком. Але й велика лю-бов виростає з малого.

Не продаємо...

Одна пара зайшла у магазин дитячих іграшок. Вони довго оглядали їх на полицях, підвішених до стелі, розкиданих по столах, по підлозі. Ба-чили ляльок, що плакали і сміялися, електро-нні іграшки, маленькі печі, котрі пекли торти та піци...

Однак не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива дівчина-продавець.

– Розумієте, – почала пояснювати жінка, – ми маємо маленьку дівчинку, але цілий день нас не буває вдома.

– Дівчинку, котра мало усміхається, – продо-вжував чоловік.

– Ми хотіли б купити їй щось, що б її ощасли-вило, – говорила далі жінка, – навіть, коли нас нема... Щось, що б її забавило, розрадило, коли вона сама.

– Вибачте, – усміхнулася продавець, – ми не продаємо батьків.