№ 3/2012

МИСЛИВСЬКІ СОБАКИ

ГРОМАДСЬКО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЧАСОПИС

Державне агентство лісових ресурсів України

Головний редактор:Валентина Максименко

Заступник головногоредактора:Роман Новіков

Літературний редактор:Світлана Попадюк

Коректор:Наталія Полушкіна

Менеджер:Володимир Дерюшев

Дизайнер:Роман Новіков

Перекладач:Ольга Перонкова

ТОВ «Видавничий дім «ЕКО-інформ»

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 74244 © ТОВ «Видавничий дім «ЕКО-інформ».

Київ, 2012 р.

ТОВ «Новий друк»02660, Україна,

м. Київ, вул. Магнітогорська, 1тел./факс: (044) 451-48-00

Номер підписано до друку:30.06.2012 р.

Формат: 60x90/8, умовн.-друк. арк. 3Свідоцтво Міністерства юстиції України про державну реєстрацію друкованого

засобу масової інформаціїКВ № 17550–6400 ПР від 17.03.2011 р.

Адреса для листування:02192, м. Київ–192, а/с 45

e-mail: info@ekoinform.com.uawww.ekoinform.com.ua

Тел.: (044) 221-8-900, (050) 383-05-95Факс: (044) 235-52-33

У НОМЕРІ:

Лісове господарство

Мисливське господарство

Редакція Засновник

Друк

Видавництво

№ 3 (92)травень-червень

2012

2 ОФІЦІЙНОВід планів – до виконання3 ПРОБЛЕМАКрик степових лісів6 ЄВРОІНТЕГРАЦІЯМіждержавна лісова угода –вимога часу8 ТЕХНОЛОГІЇЕлектронний облік деревини12 ЛІДЕРИПілотний лісгосп виправдав надії14 ШКОЛА

ГОСПОДАРЮВАННЯВ Ужлісі над Уж-рікою18 СПАДЩИНАСпівочі тераси21 ПОСТАТІТворець степового лісу24 ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙНПлакуча хвоя

27 ТРАДИЦІЇКультурна революція31 ЛІКНЕПЗвідки дме вітер?32 СТАТИСТИКАПорахуємо34 АРСЕНАЛВ яблучко37 ЛІКНЕПОбдурити кабана38 АРСЕНАЛПривабливість старовинних рушниць40 АРСЕНАЛТОЗ–раритет44 МИСЛИВСЬКІ СОБАКИМої знайомі спанієлі46 СВІТ РИБОЛОВЛІДніпровський геноцид

Редакційна колегія:В. І. БілоусП. Г. ВакулюкМ. М. ВедмідьМ. А. ГолубецьІ. Ф. КалуцькийЯ. В. КовальМ. В. КолісниченкоВ. П. КрасновГ. Т. КриницькийП. І. ЛакидаО. С. МігуноваЮ. М. МарчукВ. М. МаурерВ. Л. МєшковаВ. І. ПарпанМ. Ю. ПопковА.А. СірикВ. П. Ткач

Періодичність –1 раз на 2 місяці

12

27

14 46

На обкладинці: Спанієль Мері-Міра (вл. О.В. Єрохін)

Фото Надії Лащук

2

ЛІСОВИЙ І МИСЛИВСЬКИЙ ЖУРНАЛ 3/2012

ОФІЦІЙНО

Про стан бухгалтерського обліку та достовірність звітнос-ті на перевірених підприємствах Львівського, Рівненського і Сум-ського обласних управлінь лі-сового та мисливського госпо-дарства доповіла начальник від-ділу бухгалтерського обліку та звітності Галина Байраківська. Вона запевнила, що, незважаючи на постійні зміни в податковому законодавстві та бухгалтерсько-му обліку, на всіх перевірених під-приємствах своєчасно вносяться зміни до системи обліку. Галина Байраківська наголосила на не-обхідності повністю автоматизу-вати бухгалтерський облік і звіт-ність з метою своєчасного запро-вадження змін та мінімізації по-милок у майбутньому.

З планами і результатами бу-дівництва лісових доріг у цьо-му році ознайомив присутніх за-ступник Голови Держлісагентства Ігор Шишов. «Лісогосподар-ськими під приємствами запла-новано побудувати, відремонту-вати та реконструювати близько 923 км лісових автомобільних до-ріг», – зазначив він. За власні ко-шти підприємств галузі вже спо-руджено 158,6 км земляного по-лотна лісогосподарських доріг, з яких майже 30 км облаштовано твердим покриттям.

Підсумовуючи питання, Вік-тор Сівець звернув увагу керів-

ників територіальних органів Держлісагентства на конт роль за ефективністю використання дорожньо-будівельної техніки, а також на необхідність стимулю-вання працівників, задіяних на будівництві лісових доріг, зокре-ма, шляхом підвищення їхньої за-робітної плати.

Про економічну ефективність від запровадження електронно-го обліку деревини на підпри-ємствах галузі повідомив Пер-ший заступник Голови Держліса-гентства Ярослав Макарчук. Він визначив особливості реаліза-ції деревини з верхніх та проміж-них складів в умовах її електро-нного обліку, а також підсумував перші результати впровадження електронного обліку на підприєм-ствах галузі. «Створено переду-мови в напрямку методології та забезпечення підприємств засо-бами електронного маркування та обліку деревини, розроблено та успішно апробовано програмне забезпечення поколодного обліку по всьому комплексу лісозаготі-вельних робіт, отримано позитив-ні висновки експертизи програм-ного продукту та засобів електро-нного обліку деревини», – підсу-мував Ярослав Макарчук.

Нещодавно делегація ДП «Укр лісконсалтинг» вивчала до-свід застосування електронно-го обліку деревини в країнах Єв-росоюзу. Особливості такої сис-теми проаналізував генеральний директор ДП «Укрлісконсалтинг» Сергій Симонов. На прикладі та-ких країн, як Австрія, Чехія та Сло-ваччина він продемонстрував, як

складаються облікові документи, ведеться база даних усіх рубок, як використовуються пластикові бирки для маркування деревини. Доповідач зазначив, що австрій-ські колеги високо оцінили наші напрацювання із впроваджен-ня електронного обліку дереви-ни. «Приємно визнати, що в дея-ких аспектах, зокрема, в питан-нях розробки мобільних рішень на КПК і друку документів у польо-вих умовах, ми навіть випереджа-ємо закордонних», – наголосив Сергій Симонов.

Окрім основних питань по-рядку денного лісівники обгово-рили результати перевірки ста-ну лісових культур. Оцінку їхньої якості на перевірених площах дав начальник управління лісо-вого господарства Володимир Романовський. «У цілому стан лісових культур оцінено як «до-брий» в Івано-Франківському та Чернівецькому обласних управ-ліннях лісового та мисливсько-го господарства», – зазначив до-повідач. Через окремі випадки низької приживлюваності у «за-довільному» стані перебувають лісові культури Закарпатської та Львівської областей.

На особливому контролі лісів-ників – охорона лісів від пожеж. З цією метою вже облаштовано по-над 30 тис. км мінералізованих смуг, перекрито 10 тис. в'їздів на лісові дороги, у лісових масивах вздовж доріг встановлено понад 11 тис. аншлагів, білбордів і пла-катів на протипожежну тематику.

Марина ХАРИТОНОВА

і та інші актуальні нині питання лісової галузі обговорили лісівники України на розширеному засіданні Колегії Держлісагентства, що відбулася 27 червня. Провів засідання Голова Держлісагентства Віктор Сівець.

Ц

Від планів – до виконанняСкільки побудують лісових доріг та як працює електронний облік деревини в Україні і Євросоюзі

Віктор Сівець

3

EKOINFORM.COM.UA

ПРОБЛЕМА

У квітні 2009 року деякі бо-таніки та екологи оголосили про початок організованої кампанії «Збережемо українські степи». 5 квітня 2012 року Світовий банк як один із виконавців програми «Удосконалення систем право-застосування та управління в лі-совому секторі країни східного напрямку Європейської політи-ки добросусідства та Росії» про-вів круглий стіл «Степове лісо-розведення та агролісомеліора-ція в Україні: проблеми та шля-хи їх вирішення». За круглим сто-лом зібралися переважно ботані-ки (екологи), які вже кілька років пропонують припинити роботи щодо заліснення в степовій зоні невгідь і навіть кам'янистих кру-тосхилів. Вони вважають, що ці

ділянки – залишки цілинних сте-пів і пасовищ та сіножатей, на яких можуть бути червонокниж-ні рослини. Варто зазначити, що вже в липні в літню спеку трава на крутосхилах вигорає і до настан-ня осінніх дощів там залишаєть-ся лише гола земля. Після посад-ки лісу ситуація на них поступо-во змінюється. Важко переоціни-ти екологічне значення захисних лісів, проте «компетентні еколо-ги» цього не хочуть розуміти. Де-які «природоохоронці» заполони-ли Інтернет своїми пасквілями, в яких називають лісівників злоді-ями, упирями, нелюдами і воро-гами природи. Проте серед лісів-ників не більше злодіїв і упирів, ніж серед екологів, лікарів, мілі-ціонерів, суддів та інших катего-

рій громадян України. Лісівники не захоп люють землі самовіль-но, а заліснюють ті ділянки, які їм передають місцеві органи влади, землевпорядники і працівники природоохоронних органів. Еко-логи, учасники засідання, пропо-нували заборонити введення в лі-сові культури інтродукованих ви-дів деревних порід. Вони ствер-джували, що замість збільшення обсягів лісопосадок у Карпатах і Поліссі лісоводи заліснюють сте-пи, щоб збільшувати обсяги су-цільних рубок у лісових районах. Нібито лісорозведення в Степу порушує віковічний екологічний баланс, суперечить природним умовам степової зони і несумісне з природоохоронними законами.

Суцільні рубки в Україні про-водяться в обсягах науково об-ґрунтованої розрахункової лісосі-ки, затвердженої Міністерством екології, а площі суцільних зрубів заліснюються не пізніше, ніж че-рез рік після рубки лісу. Почина-ючи з 1950-х років у Карпатах і на Поліссі за рахунок невгідь площа лісопосадок перевищує площу зрубів. З виступів екологів зрозу-міло, що вони поняття не мають

Крик степових лісівПроблеми степового лісорозведення

нищення лісів і розорювання цілинних земель украй негативно вплинуло на довкілля, спричинило бурхливий розвиток ерозії ґрунтів, обміління і зникнення малих річок. За даними знаменитого вченого В.В. Докучаєва, вміст гумусу в чорноземах України на початку XX ст. становив 7–9, а тепер лише 1,5–4,2%. Ми буквально втрачаємо землю під ногами, а нація, яка нищить її, не має майбутнього. Основна мета степових лісівників – хоча б частково повернути ліси на ті ділянки, на яких вони росли колись.

З

Фо

то Ів

ан

а К

угн

а

4

ЛІСОВИЙ І МИСЛИВСЬКИЙ ЖУРНАЛ 3/2012

ПРОБЛЕМА

про значення захисних лісонаса-джень, про те, що робиться в лі-совому господарстві України, а, головне, не знають проблем, які існують у степовому лісорозве-денні.

У північній півкулі існує при-род но-кліматична зональність. При переході від лісостепової до степової зони і далі на південь ліси все більше й більше ховають-ся в байраки, балки і заплави рі-чок. У районах, де рельєф сильно розчленований балками і річко-вою мережею, ліси поширюються на південь значно далі, ніж на рів-нинах. Величезні ліси тягнулися вздовж Дніпра, по Орелі, Самарі, Міусу та всіх інших річках степо-вої зони. Академік Д.І. Яворниць-кий, опираючись на історичні дже-рела та старовинні карти, писав, що Самарські ліси тяглися на 182 версти, досягали 20 верст зав-ширшки. Ще в XV ст. вони займа-ли 400 кв. км, а тепер від них за-лишилися жалюгідні рештки. Вар-то зазначити, що рівнинний степ із важкими суглинистими і пере-важно засоленими ґрунтами за-вжди був безлісним. Безлісся сте-пів випливає з самої природи сте-пу. Ліси в заплавах степової зони, балках і байраках були переважно знищені у другій половині XVIII та першій половині XIX ст.

Значні лісові масиви росли також на території Української Сахари – Олешківських пісках. Цю місцину батько світової історії Геродот у V ст. до н. е. назвав Гі-леєю, тобто Поліссям. Про поши-рення лісів у минулому свідчать численні історичні, літературні, архівні матеріали, а також сучасні ґрунти лісового походження.

Після знищення лісів на схи-лах у багатьох місцях оголило-ся мертве підґрунтя, глина і ка-мінь, виникло багато невгідь. На кожній водозбірній площі була порушена та біологічна рівнова-га і колообіг речовин, які існува-ли до втручання людини. Почи-наючи з другої половини XVIII ст. розпочалося масове розорюван-ня цілинних степів. У ХХ ст. у сте-повій зоні розорали все, що мож-на було розорати. Тепер залиши-

лося кілька нерозораних ділянок, серед яких заповідники Асканія-Нова (Херсонська область) і Хо-мутовський степ (Донецька об-ласть).

Деякі екологи і ботаніки вва-жають, що до нашого часу збере-глося лише 1% колишніх степів, і винні в цьому лісівники, які пра-цюють тепер у степовій зоні. Вони вважають степами і кам'янисті схили, косогори, змиті майже до материнської породи, невгіддя, на яких не ростуть навіть бур'яни, а також заплави річок. Саме ці землі за участю природоохорон-них органів і передають лісівни-кам під заліснення. Отже, лісів-ники рівнинних степів не заліс-нюють, а до розпаювання земель створювали на ланах 3–5-рядні лісосмуги для захисту їх від пило-вих бур, посух і суховіїв.

Водна і вітрова ерозія по-шкоджує тепер майже 50% ріл-лі. Україна щорічно втрачає в се-редньому 80 тис. га ланів. На кож-ному гектарі ріллі, пошкодженої ерозією, Україна щорічно недо-бирає від 20 до 60% урожаю. У тій сільськогосподарській продук-ції, яку збирають на еродованих землях, майже немає тих мікро-елементів, вітамінів та амінокис-лот, які вкрай необхідні для лю-дини. Періодично сильні посухи і пилові бурі завдають сільському господарству колосальної шко-ди. В 1960 році пилові бурі охо-пили десять і в 1969 році – вісім областей. Від них загинуло відпо-відно 1 та 1,3 млн га озимих по-сівів. На багатьох полях, зораних на зяб, землю видуло на всю гли-бину орного шару. В господар-ствах, де було створено систему полезахисних лісових смуг, не по-страждали не лише озимі посіви, а навіть поля, зорані на зяб.

Для порятунку землі, річок і водойм у кожному господар-стві доцільно на кожній водозбір-ній площі впровадити комплекс організаційно-господарських, аг-ротехнічних, лісо- і лукомеліора-тивних та гідротехнічних заходів. У 1967 році уряд України змушений був прийняти Постанову «Про не-відкладні заходи по захисту ґрун-

тів від вітрової і водної ерозії», а також після детального обсте-ження всіх угідь затвердити «Ге-неральну схему протиерозійних заходів». Тоді в кожному колгос-пі було визначено, де і скільки по-трібно посадити лісосмуг і заліс-нити невгідь. Цю програму не ви-конано досі.

Здавна люди помітили, що в посушливі роки хліб і трави в Степу і Лісостепу краще родять серед лісів і близько до них. Ці спостереження і наштовхну-ли окремих землевласників са-джати захисні лісонасадження. Україна має двохсотрічний до-свід їх створення. Історія степо-вого лісорозведення – це шлях тривалих пошуків і гірких невдач та розчарувань, перевірка на практиці різних ідей і агротехніч-них заходів. Лісівники мають те-пер багатющий досвід лісовиро-щування, який дав можливість за останні 60 років виростити понад 1,5 млн га захисних насаджень, переважно на ярах і пісках та ін-ших невгіддях, понад 150 тис. га прируслових і 440 тис. га поле-захисних лісових смуг. На жаль, більшість лісосмуг на полях зни-щено або знецінено. За остан-ні десятиліття на невгіддях поса-джено ліси в зелених зонах на-вколо Луганська, Донецька, Дні-продзержинська, Севастополя, Сімферополя та багатьох інших міст.

Одначе в степовій зоні Укра-їни є ще дуже багато невгідь, ярів і крутосхилів, змитих до ма-теринської породи, і лісівни-ки намагаються повернути ліси на ті ділянки, на яких вони рос-ли колись. Аграрники вважають, що в степовій зоні є значні пло-щі орних угідь, які майже повніс-тю втратили родючість. Частина цих земель підлягає залуженню, а деякі ділянки залісненню. Од-нак, перш ніж створювати лісові культури на тій чи іншій ділянці, потрібно обстежити ґрунт, щоб встановити, чи може на них рос-ти ліс і чи є там червонокнижні рослини. Про недоцільність ви-рощування масивних лісових на-саджень на рівнинних степах із

5

EKOINFORM.COM.UA

ПРОБЛЕМА

важкими дуже сухими і сухими ґрунтами лісівники переконали-ся ще наприкінці XIX і на почат-ку XX ст. У 1908 році на з'їзді лі-сівників у Великому Анадолі було прийнято рішення щодо припи-нення робіт з масивного степо-вого лісорозведення. 20 жовтня 1948 року ЦК ВКП(б) і Рада Міні-стрів СРСР прийняли постанову про план перетворення приро-ди і розпочалися масштабні ро-боти зі створення полезахисних лісосмуг, закріплення і заліснен-ня ярів та пісків, а також інших невгідь. Для виконання цих ро-біт лісгоспи почали одержувати трактори та іншу техніку.

Найскладніша проблема для лісівників, які працюють у степо-вій зоні, – вирощування біологіч-но стійких і довговічних лісонаса-джень. Чере жорсткі умови Пів-дня України і низької агротехніки лісовирощування, в деяких лісни-цтвах гинуть лісокультури. Ґрунт під лісові культури обробляється один раз на десятки і навіть со-тні років і це покладає на лісівни-ків відповідальність за якість про-ведення цієї роботи. Неякісний обробіток ґрунту вкрай негатив-но впливає на приживлюваність та ріст лісокультур і часто при-зводить їх до загибелі. На зем-лях меліофонду в степу, зокрема на яружно-балкових землях, за-стосовується шість способів об-робітку ґрунту і для їх проведен-ня потрібні крутосхильні тракто-ри, терасери, універсальні буль-дозери, грейдери, корчувачі, на-вісні оборотні плуги і площадко-роби, розпушувачі РН-60, РН-80 і Д-162. У 1960–1980-ті роки ця техніка була в лісгоспах, а тепер її немає, а тому якість обробітку ґрунту в багатьох лісгоспах дуже низька. Складною проблемою стало нині виділення і оформлен-ня землі під лісопосадки.

Основна проблема в степо-вому лісорозведенні, яка зале-жить від лісівників, – забезпечити відповідність головних порід ти-пам лісорослинних умов і вирос-тити достатню кількість садивно-го матеріалу головних, супутніх і кущових порід.

У степових районах у дуже су-хих і сухих типах лісорослинних умов, зокрема на бідних ґрунтах, взаємодія між деревними поро-дами та середовищем досягає крайнього напруження і непра-вильним добором та змішуван-ням деревних порід, зокрема по-садкою порід-антагоністів, лісів-ники посилюють це напруження. Дуже часто лісівники вводять у лісові культури породи, несуміс-ні з точки зору алелопатії. Так, у степових лісопосадках, зокрема в дуже сухих і сухих умовах, са-джають ясен зелений, який виді-ляє в ґрунтовий розчин речови-ни, що негативно впливають на дуб та інші види. У степовій зоні в дуже сухих і сухих умовах можуть рости лише породи-ксерофіти. Завдання лісівників – звести до мінімуму чинники, що негативно впливають на ріст лісу, і поверну-ти лісову рослинність на ті ділян-ки, на яких вона росла колись.

Повноцінні деревостани можна виростити лише у разі на-явності достатньої кількості на-сіння (сіянців) головних, супут-ніх і кущових порід місцевого по-ходження, заготовленого і вико-ристовуваного з урахуванням ти-пів лісорослинних умов. Немож-ливо виростити, наприклад, дубо-ві насадження в типах Д0Д з жо-лудів, заготовлених у типах Д3 і Д4. У степові насадження доціль-но ширше впроваджувати ялівець віргінський, гледичію, кизил, кар-кас, маклюру, грушу лісову та дея-кі інші види.

Попри природні труднощі у створенні захисних лісонаса-джень і протидію «компетентних екологів» лісівники створять за-хисні лісонасадження в тих об-сягах, які передбачені Генераль-ною схемою протиерозійних за-ходів. Однак цю схему слід уточ-нити разом з екологами, обсте-живши землі по кожній сільській раді. Крім того, вкрай необхід-но провести інвентаризацію по-лезахисних лісових смуг, встано-вити, скільки ще потрібно їх ство-рити.

Павло ВАКУЛюК

ЛІСІВНИКАМ РОСІЇ РОЗШИРЕНО ПРАВА

Лісові інспектори та лісничі в Росії отримали право затримувати поруш-ників лісового законодав-ства та доставляти їх у пра-воохоронні органи, а також вилучати в них знаряддя вчинення правопорушень і транспорт.

Відповідно до попра-вок, що вносяться до Поло-ження про державний лісо-вий контроль та нагляд, по-няття «державний лісовий контроль і нагляд» заміню-ється поняттям «федераль-ний державний лісовий на-гляд (лісова охорона)». Пов новаження з лісового нагляду та лісової охорони разом з Росприроднагляду і органами виконавчої вла-ди регіонів отримує також Рослісгосп.

У КИТАЇ ЛІС РОСТЕ, ЯК РИС

Площа лісів Китаю за останні 20 років збільши-лася більше, ніж на 60 млн га – з 134 млн га в 1992 році до 195 млн га в 2012 році. Такий приріст пло-щі пов'язаний із дуже ін-тенсивним штучним лісо-розведенням, переважно на колишніх землях сіль-ськогосподарського при-значення та в зонах спус-телення. Загальна площа лісів штучного походжен-ня уже становить 62 млн га. Китай уже витратив на за-ліснення колишніх земель сільгосппризначення 51,6 млрд дол. (США). До 2020 року Китай планує збільши-ти площу своїх лісів ще на 40 млн га.

Навіть якщо чима-ла частина цих нових лі-сів з'являється в результа-ті надмірно оптимістично-го обліку, зростання пло-щі лісів, лісосмуг і лісо-вих плантацій в Китаї без-прецедентний. При таких масштабах штучного лі-сорозведення вже через десять–п'ятнадцять років Китай може стати найбіль-шим заготівельником де-ревини у світі.

Планета зелена