Міністерство освіти і науки Україниfmi.org.ua/docs/magistr_systemy_i_metody.doc · Web viewМодуль 3. Тема 1. Створення дидактичних

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Факультет математики та інформатики

Підготовка фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР»

Спеціальність

8.04030302 Системи і методи прийняття рішень

ЧЕРНІВЦІ 2015

Передмова

Магістр, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП), яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну під-готовку.

Особи, які успішно виконали програму підготовки магістра та пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федько-вича основою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР» є нормативно-правова база освіти: Закон України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Положення «Про ступеневу освіту», Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах», Положення «Про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», Положення «Про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича».

Відповідно до Положення про магістратуру в ЧНУ від 31.08.2005 року, освітньо-професійна програма магістра (кожної спеціальності в університеті) передбачає теоретичну, практичну та наукову підготовку.

Теоретична підготовка визначається навчальним типовим (робочим) планом спеціальності, в якому зазначається перелік основних навчальних дисциплін (загально університетських та професійно-практичних (фахових), до кожної з яких розроблені навчальна та робоча програми.

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача

2

вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функці-ональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) викладацький – підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;

2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

3) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.Завдання практики:

ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ І-ІV рівнів акредитації;

оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, мето-дичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;

організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності; виконання магістрантом функцій: викладача фахових дисциплін спе-

ціальності; молодого науковця; куратора студентської групи.

Наукова підготовка передбачає організацію самостійної дослідницької діяльності студента-магістранта, результатом якої є написання магістерської роботи.

Науково-дослідницький модуль включає: збір та опрацювання матеріалів з теми магістерського дослідження; підготовка тез на студентську наукову конференцію; підготовка наукової статті до фахового збірника; консультування студентів із написання наукових доповідей, повідомлень,

курсових робіт; аналіз та підготовка відзиву наукового керівника магістерської роботи

студента; узагальнення результатів власного наукового дослідження у формі руко-

пису магістерської роботи; подання науковому керівнику завершеного тексту магістерської роботи.

Магістерська робота є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що містить науково обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результати, висновки та рекомендації і свідчить про спроможність студента самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

Тематика магістерських робіт визначається випускною кафедрою, затверджується її рішенням і доводиться до відома студентів на початку

3

навчального року.Студенту-магістранту надається право обирати тему, визначену

кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Теми магістерських робіт пов'язані з напрямами основних науково-до-слідних робіт кафедри.

Керівниками магістерських робіт є професори та доценти даної кафедри.Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними

планами, схваленими кафедрою.Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Дер-

жавної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку.

4

Програма підготовки фахівця ОКР «Магістр»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 0403 Системні науки та кібернетика

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ 6.040303 Системний аналіз

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.04030302 Системи і методи прийняття рішень

КВАЛІФІКАЦІЯ 2149.2 Аналітик систем 2310 Викладач вищого навчального закладу

з узагальненим об’єктом діяльності – методи та алгоритми системного аналізу для розробки систем підтримки прийняття рішень, викладання професійних дисциплін з системних наук та кібернетики у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

з нормативним терміном навчання (денна форма) 1 рік

Фахівець підготовлений до роботи в галузі економіки за базовою міжнародною статистичною класифікацією NACE (Rev. 2) та ДК 009: 2010:

Код видів економічної діяльності

Найменування видів економічної діяльності ДК 009: 2010

1 2Секція J ІНФОРМАЦІЯ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ 62 Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з

ними діяльність 62.0 Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з

ними діяльність 62.01 Комп'ютерне програмування

Цей підклас включає: - розроблення, видання та реалізацію (продаж, прокат та (або) надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм.Цей підклас не включає: - тиражування програмного забезпечення загального користування;- консультування щодо програмного забезпечення для функціонування комп'ютерних засобів.

62.02 Консультування з питань інформатизації Цей підклас включає:

- консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів та використання програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук оптимальних рішень.

Цей підклас не включає: - консультування щодо комп'ютерних технічних засобів, включаючи периферійні пристрої, яке здійснюється підприємствами з їх виробництва чи продажу

62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням Цей підклас включає: - консультування щодо програмного забезпечення для функціонування комп'ютерних засобів.

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем

5

1 2Цей підклас включає:- консультування з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем;- розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб користувачів;- розроблення web-сторінок;- надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших спеціалізованих послуг у сфері інформатизації, не віднесених до інших групувань.

63 Надання інформаційних послуг 63.1 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і

пов'язана з ними діяльність; веб-портали63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з

ними діяльністьЦей підклас включає: - оброблення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення;- повне оброблення, підготовку та введення даних;- експлуатацію на довготривалій основі комп'ютерної техніки, що належить іншим користувачам;- надання місця у web-мережі.- надання даних у певному порядку чи послідовності шляхом вибирання чи прямого доступу до даних (автоматизоване ведення даних): дані можуть бути доступні для всіх або для обмеженої кількості користувачів і сортуватися на замовлення;- видання будь-якої інформації у Інтернеті, у т. ч. книг, газет, журналів, якщо вони не мають іншої форми публікації, крім Інтернет;- створення баз даних у оперативному режимі "он-лайн"; - створення каталогів, адресних списків тощо в оперативному режимі;- діяльність, пов'язану з порталами пошуку у web-мережі.

Секція М ПРОФЕСІЙНА, НАУКОВА ТА ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ 72 Наукові дослідження і розробки

Цей розділ включає три види діяльності з наукових досліджень та розробок: - фундаментальні дослідження: наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержування нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку, без будь-якої конкретної мети, пов'язаної з використанням цих знань; - прикладні дослідження: роботи, спрямовані на одержування нових знань з метою практичного їх використання, а також для розроблення технічних нововведень; - експериментальні розробки: систематична діяльність, яка спирається на наявні знання, придбані в результаті досліджень і/чи практичного досвіду, спрямована на виробництво нових матеріалів, продуктів чи пристроїв,

6

1 2впровадження нових процесів, систем та послуг чи значне удосконалення тих, що вже випускалися або були введені в дію.

72.1 Дослідження й експериментальні розробки у сфері природничих та технічних наук

72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук Цей підклас включає: - систематичне вивчення та творчі зусилля у трьох вищезазначених видах наукових досліджень та розробок у галузях природничих наук (математики, механіки, фізики, астрономії, інформатики та кібернетики, хімії, біології, геології, географічних, сільськогосподарських, ветеринарних, медичних, фармацевтичних наук тощо) Цей підклас включає також: - дослідження і розробки багатогалузевого характеру- систематичне вивчення та творчі зусилля у трьох вищезазначених видах наукових досліджень та розробок у галузях технічних наук (енергетики, транспорту та зв'язку, будівництва та архітектури, добувної, обробної промисловості тощо) Цей підклас включає також: - дослідження і розробки багатогалузевого характеру

Секція Р Освіта.Ця секція включає державну і приватну освіту всіх рівнів та з усіх дисциплін, у тому числі заочну, навчання будь-якої професії, а також освітні передачі на радіо та телебаченні. Ця секція включає не лише освіту, що надається традиційними закладами освіти - шкільною системою на всіх її рівнях, а також освіту для дорослих (наприклад, курси вивчення мови для іммігрантів), програми ліквідації неписьменності тощо. Освіта для дорослих, зміст якої подібний до освіти, що забезпечується на окремих рівнях, включається з відповідним рівнем.Кожний рівень початкової освіти включає спеціальну освіту учнів з фізичними чи розумовими вадами.

85 Освіта 85.4 Вища освіта 85.42 Вища освіта (підклас)

Цей підклас включає: - вищу освіту відповідних освітніх рівнів: неповну, базову, повну та відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр - технічну та професійну освіту на рівні вищого навчального закладу II - IV рівнів акредитації Цей підклас включає також: - підготовку наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації: аспірантура (ад'юнктура) і докторантура- стажування - післядипломну освіту: перепідготовку, спеціалізацію, розширення профілю (підвищення кваліфікації), стажування

7

Фахівець здатний виконувати зазначені професійні роботи за ДК 003:2010:

Код професій

ної роботи

Назва професійної роботи за класифікаційним угрупованням із класифікатора ДК 003: 2010

2121.1 Наукові співробітники (математика)2121.2

Математик-аналітик з дослідження операцій2131.1 Наукові співробітники (обчислювальні системи)2132.1 Наукові співробітники (програмування)2131.2

Аналітик комп’ютерних систем2149.2

Аналітик систем2310.2

Асистент2310.2

Викладач вищого навчального закладу

і може займати первинні посади: молодший науковий співробітник; математик-аналітик з дослідження операцій; аналітик систем; аналітик комп’ютерних систем; асистент.

- Структури ключових компетенцій, які розглядаються як необхідні для всіх у

суспільстві, заснованому на знаннях (Key Competences for Lifelong learning: A European Reference Framework – IMPLEMENTATION OF "EDUCATION AND TRAINING 2010", Work programme, Working Group B "Key Competences", 2004.

- Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1719; «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»

- Національний класифікатор України: «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009: 2005.

- Національний класифікатор України: "Класифікатор професій" ДК 003:2005. // Видавництво "Соцінформ", – К.: 2005.

- Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти / За загальною редакцією В.Д.Шинкарука. – МОН України, 2008. – 68с.

- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Галузеві випуски. — Краматорськ: Видавництво центру продуктивності;

- Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.1998 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. №28-р. // Інформаційний вісник “Вища освіта”.–2003.-№ 10.-82 с.;

- Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життєдіяльності

8

людини й охорони праці // Інструктивний лист МОН України від 19.06.2002 р. №1/9-307 / Інформаційний вісник “Вища освіта”.–2003.-№ 11.-55 с.;

- Наказ Держспоживстандарту України №242 від 15.08.2006. Зміна №1 до Класифікатора професій (КП) ДК 003:2005.



Тут використано такі терміни та відповідні визначення:Виробнича функція (трудова, службова) - сукупність обов’язків, що виконує

фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Розрізняють такі виробничі функції: дослідницька – функція спрямована на збір, обробку, аналіз і систематизацію науково-технічної інформації з напрямку роботи. контрольна – функція спрямована на здійснення контролю в межах своєї професійної діяльності в обсязі посадових обов’язків. проектувальна (проектувально-конструкторська) - функція спрямована на здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів (конструювання є окремим процесом проектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об'єктів, розробки документації на їх виготовлення). прогностична – функція, яка дозволяє на основі аналізу здійснювати прогнозування в професійній діяльності. організаційна – функція спрямована на упорядкування структури й взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу (окремим процесом організації діяльності можна вважати планування - часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх, послідовності, тривалості та строків виконання). управлінська – функція спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку систем завдяки інформаційному обмінові (до фахівця інформаційні потоки надходять через зворотні зв'язки, до об'єкта управління - у вигляді директивних рішень). технологічна – функція спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології. технічна – функція спрямована на виконання технічних робіт в професійній діяльності.

Задача діяльності - потреба, що виникає в певних умовах і може бути задоволена в результаті визначеної структури діяльності, до якої належить: предмет діяльності (праці) – елементи навколишнього середовища, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації у продукт; засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що, звичайно, називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління; процедура діяльності (праці) - технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на певних матеріальних носіях; умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови, просторові та часові чинники); продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності. Можна виділити три види задач діяльності:

9

професійні задачі - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), що поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом; соціально-виробничі задачі - задачі діяльності, що пов`язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо); соціально-побутові задачі - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач.

Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов'язків.У документах про освіту, чи інших документах про професійну підготовку, кваліфікація визначається через професійну назву роботи за класифікацією професії.

Клас задачі діяльності - ознака рівня складності задач діяльності, що вирішуються фахівцем. Усі задачі діяльності розподіляються на три класи: стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації; діагностичні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації; евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше не відомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (компетенціях), який визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності.

Компетенція включає знання й розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності як невід'ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті).

Об’єкт діяльності - процеси, або (та) явища, або (та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність суб’єкта діяльності (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо). Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою – загальна назва природних чи штучних систем, на зміну властивостей яких спрямована діяльність суб’єкта. Певні етапи життєвого циклу систем (об’єктів діяльності) визначають типи діяльності фахівців.

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), що виконує працівник. У сфері праці розрізняють такі рівні професійної діяльності: стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) під час виконання конкретних задач діяльності, та знання призначення об'єкта і його основних (характерних) властивостей; операторський рівень - уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею під час виконання конкретних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови й принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

10

експлуатаційний рівень - уміння під час виконання конкретних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень; технологічний рівень - уміння під час виконання конкретних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання; дослідницький рівень - уміння проводити дослідження систем із метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння вибирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування під час вирішення конкретних задач діяльності.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок Системи умінь різних видів формують відповідні компетенції. Уміння поділяються за видами: предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності; предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо); знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо; знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Позначення і скороченняа) види типових задач діяльності:

ПФ - професійна,СВ - соціально-виробнича,СП - соціально-побутова;

б) класи задач діяльності:С - стереотипна,Д - діагностична,Е - евристична;

в) види уміння:ПП - предметно-практичне,ПР - предметно-розумове,ЗП - знаково-практичне,ЗР - знаково-розумове;

г) рівні сформованості уміння:О - здатність виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,Р - здатність виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н - здатність виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) компетенції:КСО- соціально-особистісні,КЗН – загально-науковіКІ - інструментальніКЗП – загально-професійніКСП – спеціалізовано-професійні

11

Компетенції щодо вирішення проблем і задач соціальної діяльності, інструментальних і загально-наукових задач, та уміння що забезпечують наявність

цих компетенцій

Загальні вимоги до властивостей і якостей випускників вищого навчального закладу – магістрів як соціальних особистостей подаються у вигляді переліків компетенцій щодо вирішення певних проблем і задач соціальної діяльності, інструментальних, загально-наукових і професійних компетенцій та системи умінь, що забезпечують наявність цих компетенцій, що визначені у таблиці Додатку А

Вищий навчальний заклад готує випускників – магістрів як соціальних особистостей, здатних вирішувати певні проблеми і задачі діяльності за умови оволодіння системою умінь та компетенцій, що визначені у таблиці Додатку В.

Вищий навчальний заклад за рахунок збільшення годин/кредитів, відведених на підготовку магістрів в загальному обсязі 120 кредитів ECTS отримує можливість сформувати у випускників магістрів компетенції та уміння, що забезпечують опанування додаткової кваліфікації 2121.2 математик-аналітик з дослідження операцій. Отримання додаткової кваліфікації здійснюється за рахунок варіативної (вибіркової) частини освітньо-професійної програми підготовки магістра.

Примітка. У таблиці Додатку Б абревіатури компетенцій та шифри умінь наведені за структурами:

a) шифр компетенції

КХХ- ХХ номер компетенціїабревіатура компетенції

б) шифр уміння

КХХ-Х ХХ Х ХХ номер уміння, наскрізний для даної компетенціїрівень сформованості уміння вид умінняшифр компетенції

Виробничі функції, типові задачі діяльності та компетенції щодо вирішення типових задач професійної діяльності

Відповідно до посад, що можуть займати випускники вищого навчального закладу - магістри, вони придатні до виконання виробничих функцій (здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції задач професійної діяльності. Кожній типовій задачі відповідає компетенція, яка формується системою умінь щодо вирішення цієї задачі діяльності.

Вищий навчальний заклад забезпечує опанування (досягнення) випускниками – магістрами системи умінь та набуття відповідних компетенцій, які дозволять вирішувати типові задачі діяльності під час здійснення певних виробничих функцій, що визначені у таблиці Додатка В;.

Примітка. У графі 3 і графі 5 таблиці Додатку Б шифри типових задач діяльності та умінь наведені за структурами:

а) шифр типової задачі діяльностіХХ ХХ Х ХХ номер задачі, наскрізний для даної виробничої функції

клас типової задачі діяльності

12

вид типової задачі діяльностіНомер виробничої функції

б) шифр умінняХХ.Х.ХХ ХХ Х ХХ номер уміння задачі, наскрізний для даної виробничої

функціїрівень сформованості уміння вид умінняшифр типової задачі діяльності

Попе ре дн і й осв ітн і й або (та ) осв ітнь о-кв аліф і кац ій ний р ів ень і в им оги д о пр офес і йного в і дбор у в ступни ків д о маг істр атур и .Попередній рівень освіти або професійної підготовки: базова вища освіта або повна

вища освіта (бакалавр/спеціаліст).Вступники до магістратури повинні мати державний документ про базову вищу

освіту або повну вищу освіту встановленого зразка.Особливі вимоги до професійного відбору вступників наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1. Вимоги щодо знань та умінь вступників до магістратури

Зміст знань Зміст компетенцій, умінь і навичок

Володіти знаннями в обсязі підготовки бакалаврів або спеціалістів одного з напрямів підготовки:- системний аналіз;- прикладна математика;- інформатика;- математика.

Компетенції, уміння та навички вступників до магістратури відповідають вимогам щодо бакалаврів або спеціалістів зазначених напрямів підготовки.

Психологічні властивості та якості особи (вступника) не повинні бути протипоказані для професійної діяльності, яка обирається. Особа повинна дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки.

Вим оги д о д ер жав но ї атестац і ї ос і б , як і нав ч аю ть ся у в ищи х нав чал ьни х заклад ах

Державна атестація випускників вищого навчального закладу – магістрів за спеціальністю 8.04030302 “Системи і методи прийняття рішень” здійснюється Державною екзаменаційною комiсiєю на основі аналізу успішності навчання, оцінювання якості вирішення випускниками задач діяльності, що передбачені даною ОКХ, та рівня сформованості компетенцій вирішувати задачі діяльності, які можуть виникнути. Атестації підлягають студенти-випускники, які виконали в повному обсязі план навчальної підготовки, включаючи проходження практик.

За результатами перевірки відповідності знань студентів вимогам освітньо-квалiфiкацiйної характеристики Державна екзаменаційна комісія приймає рішення про присвоєння студенту-випускнику відповідної кваліфікації та видає диплом державного зразка. Цей диплом є юридичним документом, який дозволяє фахівцю займати первинні посади у відповідності з їх переліком у п.1 “Освітньо-кваліфікаційна характеристика” та діючою в Україні відповідною номенклатурою посад.

13

Вим оги д о сис тем и осв іти та пр офес ійно ї п ід готов киВипускник магістр зі спеціальності 8.04030302 “Системи і методи прийняття

рішень” повинен володіти: - знаннями, вміннями і навичками, які необхідні для розробки, впровадження і

використання методології системних досліджень, методів дослідження та аналізу складних природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів для розв’язання прикладних і наукових завдань у різних галузях науки і народного господарства;

- методами філософії природознавства, психології та педагогіки;- знання фундаментальних розділів математики та комп’ютерних наук, здатність

використовувати їх в системному аналізі процесів різної природи.Підготовка магістра передбачає його готовність працювати й створювати нові

знання з інформаційних технологій, математичного і комп’ютерного моделювання процесів і систем різної природи, задач прогнозування, оптимізації, системного аналізу та прийняття рішень тощо.

Магістр повинен знати:- дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки;- дисципліни математичної та природничо-наукової підготовки в обсязі, необхідному для

дослідницької роботи;- профілюючі і спеціальні дисципліни професійної та практичної підготовки для

формування знань, умінь, навиків та компетенцій з розробки і впровадження систем підтримки прийняття рішень в різних галузях науки та народного господарства.

Магістр повинен уміти:- поєднувати фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти

своєю спеціальністю;- вміти на практиці використовувати принципи наукової діяльності, застосовувати

одержані в області системного аналізу знання для розв’язання конкретних методичних, науково-практичних, виробничих задач тощо;

- застосовувати сучасні інформаційні технології та комп’ютерну техніку для розробки експертних систем та систем підтримки прийняття рішень у різних галузях науки і народного господарства;

- систематично підвищувати свою кваліфікацію, безперервно поновлювати свої знання та розширювати суспільно-політичний кругозір.

По закінченню навчання за програмою магістерської підготовки за спеціальністю 8.04030302 “Системи і методи прийняття рішень ” випускник може продовжити навчання у аспірантурі за спеціальностями відповідного напряму підготовки, пройшовши конкурсний відбір відповідно до типових правил прийому.

14

Додаток АСоціально-особистісні, інструментальні, загально-наукові та професійні

компетенції (магістри)

КомпетенціїШифркомпете

нції1 2

Компетенції соціально-особистісні: КСО

Знання та розуміння норм етики та правил поведінки відносно інших людей і відносно природи (принципи біоетики). КСО-1

Знання норм здорового способу життя та розуміння щодо необхідності їх дотримання впродовж усього життя. КСО-2

Знання правових норм і законів суспільства та розуміння щодо необхідності їх дотримання впродовж усього життя. КСО-3

Розуміння необхідності навчання та власного розвитку впродовж усього життя. КСО-4

Розуміння необхідності конструктивного ставлення до критики та самокритики, оцінювання та презентації власного досвіду та досягнень.

КСО-5

Знання та розуміння законів, закономірностей, методів та підходів творчої та креативної діяльності, системного мислення у професійній сфері.

КСО-6

Знання та розуміння законів та методів міжособистісних комунікацій, норм толерантності, ділових комунікацій у професійній сфері, ефективної праці в колективі, адаптивності.

КСО-7

Розуміння необхідності бути наполегливим у досягненні мети та якісного виконання робіт у професійній сфері. КСО-8

Загальнонаукові компетенції: КЗН

Володіння методами філософії природознавства, психології та педагогіки, що сприяють розвитку дослідницьких та педагогічних навиків особистості.

КЗН-1

Знання фундаментальних розділів математики та комп’ютерних наук, здатність використовувати їх в системному аналізі процесів різної природи.

КЗН-2

Професійні знання в галузі системних наук та сучасних інформаційних технологій. КЗН-3

Інструментальні компетенції КІ

Знання та розуміння правил письмової й усної іноземної мови (мов). КІ-1

Знання методів, правил роботи з комп'ютером та в Інтернеті та вміння їх застосовувати в проведенні досліджень. КІ-2

Вміння розробляти та застосовувати методи та методики наукових та КІ-3

15

1 2прикладних досліджень.

Загально-професійні компетенції КЗП

Вміння розробляти та застосовувати методології системних досліджень, методи дослідження та аналізу складних природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів для розв’язання прикладних і наукових завдань в галузі системних наук та кібернетики.

КЗП-1

Вміння розробляти та застосовувати математичні методи побудови та аналізу моделей природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів, математично обґрунтованих алгоритмів для розв’язування проблем системного аналізу.

КЗП-2

Знання та розуміння сучасних інформаційних технологій та вміння їх застосовувати при системному аналізі процесів різної природи. КЗП-3

Вміння застосовувати методи та підходи щодо організації, планування та управління організаційними системами. КЗП-4

Спеціалізовано-професійні компетенції КСП

Вміння розробляти та застосовувати методи системного аналізу та сучасних інформаційних технологій щодо дослідження об'єктів та процесів різної природи.

КСП-1

Вміння ставити та досліджувати задачі, пов’язані з прийняттям рішень у складних соціально-економічних, політичних, технічних системах.

КСП-2

Вміння розробляти та застосовувати методи системного аналізу, кібернетики, математичного моделювання для аналізу та дослідження детермінованих та стохастичних процесів.

КСП -3

Вміння розробляти та застосовувати математичні методи та алгоритми детермінованої та статистичної теорії прийняття рішень. КСП -4

Знання методів обробки експертної інформації та вміння їх застосовувати для розв’язування системних прикладних задач. КСП-5

Знання методів аналізу та оптимізації у функціональних просторах та вміння їх застосовувати при проектуванні систем підтримки прийняття рішень.

КСП-6

Знання та вміння застосовувати методи прийняття рішень в умовах ризиків та невизначеності в соціально-економічних системах. КСП -7

Знання основ проектування інтелектуальних систем та їх застосування щодо розробки системи підтримки прийняття рішень в різних галузях.

КСП -8

Знання моделей подання знань, логічного виведення для розроблення баз знань та інтелектуальних систем. КСП -9

Знання методів, нормативів, державних стандартів та чинного законодавства стосовно організації, планування, контролю та управління роботами з розроблення комп’ютеризованих систем

КСП -10

16

1 2колективом розробників.

Знання базових методик викладання професійних дисциплін по системним наукам та кібернетиці у вищих навчальних закладах. КСП -11

Знання спеціалізованих технологій розроблення програмного забезпечення комп’ютеризованих систем. КСП -12

17

Додаток Б

Виробничі функції , типові задачі діяльності, уміння та компетенції , якими повинні володіти випускники вищого

навчального закладу (магістри)

Зміст виробн

ичої функці

ї

Назва типової задачі

діяльності

Шифр типової задачі

діяльності

Зміст уміння Шифр уміння

Шифри

компетенці

й1 2 3 4 5 6

1. Дослідницька

Опис та аналіз природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів інформатизації.

1.ПФ.Д.01

Вміти аналізувати предметну область, пов’язану з фінансами, визначати та класифікувати відповідні задачі, застосовувати математичні моделі основних задач для розв’язання задач обчислення характеристик tvm-задачі предметної області.

Вміти аналізувати задачі вибіркових досліджень, аналізувати умови застосування та вибирати тип опитування (просте випадкове, стратифіковане, кластерне, систематичне).

Вміти використовувати практично ймовірнісно-статистичні методи при аналізі та оцінці ризиків, що виникають в технічних, соціально-економічних системах.

Вміти використовувати математичні методи для формулювання, аналізу та розв’язання складних задач у галузі бізнесу, фінансів та соціальної сфери.

Вміти проводити різні схеми відбору з генеральної сукупності, аналізувати переваги та недоліки досліджуваних методів відбору.

Вміти аналізувати предметну область та визначати засіб опису невизначеності для досліджуваної задачі.

Вміти класифiкувати методи управлiння, використовуючи

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.

01

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02

1.ПФ.Д.01.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.01.ЗР.Р.02

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04


05


06

КЗН-2КІ-1КІ-2КІ-3КЗП-1КЗП-2КСП-4КСП-7

18

1 2 3 4 5 6процедури збору, аналізу та обробки інформації.

Вміти аналізувати предметну область та клас проблем, які плануються вирішувати з допомогою експертної системи, включаючи дані і критерії оцінки якості розв’язків.

Побудова та аналіз математичних моделей природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів інформатизації.

1.ПФ.Д.02

Вміти використовувати системний підхід щодо підготовки, обробки та використання результатів аналізу експериментальних даних для створення математичних моделей, адекватних навколишньому середовищу та розв’язування прикладних задач.

Вміти ставити та розв'язувати задачі по прийняттю статистичних рішень у випадку функцій ризику, що залежать від випадкових параметрів або марківських послідовностей.

Вміти аналізувати конфліктні ситуації, визначати умови конфлікту, а також розробляти математичні моделі конфліктних ситуацій та використовувати відомі методи прийняття рішень.

Вміти будувати та використовувати математичні моделі. Вміти аналізувати конкретні ситуації прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику та будувати адекватні математичні моделі, формулювати для них оптимізаційні задачі та розробляти програмне забезпечення.

Вміти оцінювати ризики та розробляти обґрунтовані розрахунками страхові та пенсійні схеми.

Вміти творчо застосовувати стохастичні мережі для математичного моделювання реальних телефонних і комп’ютерних мереж, розвитку процесів ядерної фізики і фармакокінетики.

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.02

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.03

1.ПФ.Д.02.ПР.Р.01

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.04

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.05

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.06

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.07

1.ПФ.Д.0

КЗН-2КЗН-3КЗП-1КЗП-2КІ-2КІ-3КСО-1КСО-6КСО-8КСП-1КСП-3КСП-4КСП-7

19

1 2 3 4 5 6

Вміти застосовувати математичні моделі опису невизначеності та застосовувати відповідні моделі для розв’язання задач групування інформації.

Вмiти розробляти математичнi моделi та методи управлiння багаторiвневими органiзацiйними системами на основi типових пiдходiв.

Вміти аналізувати ситуації прийняття рішень в умовах невизначеності, а також розробляти математичні моделі ситуацій в умовах невизначеності та використовувати відомі методи прийняття рішень.

2.ПР.Р.02

Розробка математично обґрунтованих алгоритмів функціонування комп’ютери-зованих систем.

1.ПФ.Д.03

Вміти, використовуючи схеми нарахування процентів, виконувати обчислення процентів за плаваючої процентної ставки, дисконтувати суми, обчислювати проценти вперед та характеристики рент, а також вміти застосовувати теорію геджування та теорію опціонів для обчислення справедливої ціни опціонів в рамках дискретної та неперервної моделі процесів ціноутворення на фінансовому ринку.

Вміти застосовувати формули оцінювання основних характристик за того чи іншого типу опитування, розв’язувати задачі опису точності точкового оцінювання, розв’язувати оптимізаційні задачі для стратифікованого опитування; аналізувати прикладні задачі та застосовувати узагальнені логіт- та пробіт-моделі опису залежностей у вибіркових дослідженнях; застосовувати методи аналізу експертних даних.

Вміти застосовувати математичний апарат псевдообернення для розв’язання задач в різних предметних областях, включаючи теорію керування та задачі

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.02

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.03

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.04

КЗН-2КЗН-3КЗП-2КЗП-3КІ-2КІ-3КСО-8КСП-1КСП-2КСП-3КСП-5КСП-6КСП-7

20

1 2 3 4 5 6групування; пов’язувати слушні лінійні та нелінійні структури з прикладними об’єктами, здійснювати перехід від одних до інших, аналізувати відповідні структури засобами псевдообернення, застосовувати засоби псевдообернення для дослідження лінійних систем та в задачах групування; використовувати рекурентні формули псевдообернення для врахування інформації, що міститься в додаткових спостереженнях за об’єктом.

Володіти спеціальними математичними методами та процедурами прикладного системного аналізу складних об’єктів та систем, ефективно використовувати існуючі класи алгоритмів для розв’язування задач оптимального керування та прийняття рішень у багаторівневих ієрархічних соціально-економічних, демографічних, біологічних системах з розподіленими параметрами.

Вміти будувати як точкові оцінки, так і інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності.

Вміти використовувати методи точного і наближеного підрахунку показників функціонування стохастичних мереж, розв’язання оптимізаційних задач.

Вміти застосовувати байєсовський підхід до моделювання процесу виведення суджень в умовах невизначеності; знати алгоритми обчислення ймовірностей складних подій у байєсовських мережах.

Знаходити оптимальні рішення шляхом застосування методів лінійного, нелінійного та динамічного програмування;

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.05

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.06

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.07

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.08

21

1 2 3 4 5 6кваліфіковано застосовувати сучасні методи стохастичного аналізу, функціонального аналізу та теорії оптимізації для аналізу та дослідження проблем оптимального керування.

Узагальнення результатів досліджень.

1.ПФ.Д.04

Вміти конструктивно застосовувати набуті знання з математичного моделювання, теорії керування, макроекономіки та інших дисциплін для розв’язання актуальних прикладних задач фінансового менеджменту та соціального аналізу.

Вміти досліджувати задачі оптимізації з функціоналами, що задані в нескінченновимірних просторах, вміти ставити та розв'язувати задачі керування та ідентифікації систем з розподіленими параметрами.

1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.0

1


01

КЗН-2КЗН-3КЗП-1КЗП-2КЗП-3КІ-2КІ-3КСО-1КСО-3КСО-4КСО-6КСО-8КСП-1КСП-2КСП-6

2. Проектувальна

Виявлення, специфікація та аналіз вимог до комп’ютери-зованих систем.

2.ПФ.Е.01

Вміти використовувати типи КС, різноманітні життєві цикли створення КС, їх особливості при розробці високо відповідальних (критичних) КС, різні підходи до проектування та розробки КС, ІС та СППР для проектування складних систем, управління в організаціях та підприємствах.

Вміти використовувати методи оцінки проектів КС та ІС, а також математичні моделі та алгоритми прийняття рішень, що використовуються при розв’язанні задач проектування, аналізу ефективності та вартості систем,

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.0

2

КЗН-2КЗН-3КІ-1КІ-2КІ-3КСО-4КСО-6КСП-8КСП-9

22

1 2 3 4 5 6показників надійності та безпеки на стадіях життєвого циклу.

Вміти розглядати з системних позицій етапи та стадії життєвого циклу систем, при реалізації та оптимізації яких використовуються методи системної та багатокритеріальної оптимізації, оптимізації територіально – розподілених КС та ІС.

Вміти використовувати теоретичні основи підтримки прийняття рішень, знати архітектуру СППР різних класів, методи побудови баз знань СППР, технологію застосування СППР, зокрема інтелектуальних, для вирішення практичних задач.

Вміти аналізувати предметну область та аналізувати/формувати вимоги до сховища даних та геоінформаційної системи.

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.0

3

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.0

4

Проектування архітектури комп’ютери-зованих систем.

2.ПФ.Е.02

Відповідно до результатів аналізу та вимог: вміти проектувати модель даних, створювати куби даних та оптимізувати спосіб зберігання; вміти проектувати архітектуру геоінформаційної системи з врахуванням зв’язків із сховищами даних та іншими джерелами даних, зокрема картографічних.

Відповідно до результатів аналізу та вимог вміти обирати оптимальну модель представлення знань та архітектуру системи.

2.ПФ.Е.02.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.02.ПР.Р.0

1

КЗН-3КЗП-1КЗП-3КІ-1КІ-2КСО-4КСО-6КСО-8КСП-1КСП-8КСП-9

Проектування програмного забезпечення

2.ПФ.Е.03

Вміти самостійно проектувати системи підтримки прийняття рішень (СППР) у практичній роботі.

Вміти обирати програмну платформу та інструментальні засоби.

2.ПФ.Е.03.ПР.Р.0

1

2.ПФ.Е.0

КЗН-2КЗН-3КЗП-3

23

1 2 3 4 5 6комп’ютери-зованих систем.

3.ПР.Р.02

КІ-2КІ-3КСО-4КСО-6КСП-8КСП-9

3.Орга-нізацій

на

Розвиток особистості фахівця та організація його професійної діяльності.

3.СВ.Е.01

Знати основні елементи структури наукового мислення, знати та інтерпретувати основні поняття теорії наукового пізнання, знати структуру та рівні пізнавальної та технічної діяльності, вміти вирізняти систематизовану, соціально організовану і усвідомлену пізнавальну діяльність як відмінну від спонтанного здобуття знання, вміти розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення людини до дійсності.

Знати основні принципи правового захисту інтелектуальної власності, особливості правового регулювання відносин, що виникають у процесі створення та використання об’єктів інтелектуальної власності; засвоїти навички, які зможуть використовувати у подальшій професійній діяльності стосовно комерціалізації технологій та об’єктів інтелектуальної власності.

Знати теоретико-методичні засади педагогіки і психології вищої школи та історії розвитку вищої освіти; знати особливості пізнавальних процесів, шляхи забезпечення успішного навчання і розвитку особистості; нормативні та законодавчі документи про вищу освіту.

Вміти здійснювати педагогічні дослідження і на основі їх результатів проводити викладацьку діяльність; планувати педагогічну діяльність, усвідомлювати мету та

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

1

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

2

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

3

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

4

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

5

3.СВ.Е.01.ЗП.О.0

КЗН-1КЗН-2КЗН-3КЗП-4КІ-1КІ-2КІ-3КСО-1КСО-2КСО-3КСО-4КСО-5КСО-6КСО-7КСО-8КСП-9КСП-11

24

1 2 3 4 5 6конкретизувати її в завданнях; аналізувати одержані результати та визначати подальшу педагогічну діяльність.

Вміти швидко і якісно продовжити процес викладання у існуючих учбових закладах.

Вміти розробляти учбові плани та програми, створювати нові і використовувати існуючі бази знань з математики, інформатики.

Знати характеристики основних методів наукового пізнання, метанаукову термінологію й вміти її вірно використовувати, вміти використовувати основи рефлексії та реконструкції системи знання, здійснювати філософське дослідження науки.

Знати основні моделі фінансової математики та застосовувати їх з різних галузях економіки та господарства; визначати та аналізувати показники фінансової та економічної діяльності підприємств; володіти математичними методами моделювання та прогнозування фінансової дія льності підприємств та установ.

Здобути навички застосування байєсовських мереж у таких галузях як медицина, стратегічне планування, фінанси та економіка.Вміти формулювати мету та основні завдання дослідження; застосовувати методи оптимального керування в різних галузях науки та господарства.

1

3.СВ.Е.01.ПР.Р.0

6

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.02

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.03

Організація робіт по проектуванню та розробленню комп’ютери-зованих систем

3.СВ.Е.02

Вміти працювати з нормативними матеріалами; застосовувати здобуті теоретичні знання при вирішенні практичних питань; уміти складати основні документи, пов’язані із здійсненням охорони, захисту і використання права інтелектуальної власності.

3.СВ.Е.02.ЗП.Р.0

1

3.СВ.Е.02.ПР.О.0

КЗН-1КЗП-3КІ-1КІ-2КСО-1КСО-

25

1 2 3 4 5 6Вміти проводити основні етапи добування знань.

1 3КСО-4КСО-6КСО-7КСО-8КСП-10

4.Управлінськ

а

Керування колективом розробників з проектування та розроблення комп’ютери-зованих систем.

4.СВ.Д.01

Вміти знаходити проблемні задачі, що вимагають автоматизації, бути керівниками проектів при розробці КС, ІС та СППР, оцінювати вартість проектів, досліджувати математичні моделі та розробляти алгоритми, які використовуються як базові при функціонуванні КС.

Вміти впроваджувати інформаційні технології у виробництво, проводити навчання користувачів.

Вмiти впроваджувати математичнi методи в процедури прийняття управлiнських рiшень, здiйснювати комп`ютерну пiдтримку прийняття управлiнських рiшень.

4.СВ.Д.01.ПР.Р.0

1

4.СВ.Д.01.ЗП.О.0

1

4.СВ.Д.01.ЗП.О.0

2

КЗН-1КЗН-2КЗН-3КЗП-2КЗП-3КЗП-4КІ-1КІ-2КІ-3КСО-1КСО-2КСО-3КСО-4КСО-5КСО-6КСО-7КСО-8КСП-10

5.Тех-нологічна

Використання програмного забезпечення комп’ютер

5.ПФ.С.01

Використовувати стандарти при створенні КС та знати проблеми інформаційної безпеки КС, використовувати КС та ІС при обґрунтуванні та плануванні рішень, проведенні техніко-економічних розрахунків на основі математичного

5.ПФ.С.01.ПП.Р.

01

5.ПФ.С.

КЗН-2КЗН-3КЗП-1КЗП-

26

1 2 3 4 5 6и-зованих систем.

та програмного забезпечення.Вміти використовувати вже існуючі системи підтримки прийняття рішень (СППР) у практичній роботі.Вміти маніпулювати кубами даних, робити запити, використовувати механізми OLAP, вміти маніпулювати цифровою картою, керувати шарами, робити просторові запити, створювати тематичні карти, а також імпортувати (експортувати) атрибутивні та просторові дані з (до) різних джерел даних.Вміти тестувати, уточнювати і застосувати експертну систему на прикладах.

01.ЗП.Н.01

5.ПФ.С.01.ЗП.Р.

01

5.ПФ.С.01.ЗП.Р.

02

2КЗП-3КІ-1КІ-2КІ-3КСО-3КСО-4КСП-1КСП-5КСП-10КСП-12

Технології розроблення програмного забезпечення комп’ютери-зованих систем.

5.ПФ.Е.01

Вміти аналізувати предметну область і створювати програми для дослідження природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів, використовуючи методи збору, аналізу та обробки інформації.

5.ПФ.Е.01.ПР.Р.0

1

КЗН-2КЗН-3КЗП-3КІ-1КІ-2КІ-3КСО-4КСО-5КСО-6КСО-8КСП-8КСП-9 КСП-12

27

Додаток ВСоціально-особистісна компетенція випускників вищого навчального закладу та система умінь, що їх відображає

Шифркомпетенції Зміст уміння Шифр

уміння

1 2 3КСО-1 Вміти аналізувати конфліктні ситуації, визначати умови

конфлікту. Вміти розробляти математичні моделі конфліктних ситуацій та використовувати відомі методи прийняття рішень.




Вміти здійснювати педагогічні дослідження і на основі їх результатів проводити викладацьку діяльність; планувати педагогічну діяльність, усвідомлювати мету та конкретизувати її в завданнях; аналізувати одержані результати та визначати подальшу педагогічну діяльність.


Вміти проводити основні етапи добування знань.



1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.03

1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.02

3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.02.ПР.О.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.01

28

1 2 3

КСО-2





3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

КСО-3 Вміти конструктивно застосовувати набуті знання з математичного моделювання, теорії керування, макроекономіки та інших дисциплін для розв’язання актуальних прикладних задач фінансового менеджменту та соціального аналізу.




Вміти працювати з нормативними матеріалами; застосовувати здобуті теоретичні знання при вирішенні практичних питань; уміти складати основні документи, пов’язані із здійсненням охорони, захисту і використання

1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.02

3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.02.ЗП.Р.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.01

5.ПФ.С.01.ПП.Р.01

29

1 2 3права інтелектуальної власності.



Використовувати стандарти при створенні КС та знати проблеми інформаційної безпеки КС, використовувати КС та ІС при обґрунтуванні та плануванні рішень, проведенні техніко-економічних розрахунків на основі математичного та програмного забезпечення.

КСО-4 Вміти конструктивно застосовувати набуті знання з математичного моделювання, теорії керування, макроекономіки та інших дисциплін для розв’язання актуальних прикладних задач фінансового менеджменту та соціального аналізу.


Вміти використовувати теоретичні основи підтримки прийняття рішень, знати архітектуру СППР різних класів, методи побудови баз знань СППР, технологію застосування СППР, зокрема інтелектуальних, для вирішення практичних задач.


Вміти обирати програмну платформу та інструментальні засоби.


1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.03

2.ПФ.Е.02.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.03.ПР.Р.02

3.СВ.Е.01.ПР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.02

3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

30

1 2 3





Вміти розробляти учбові плани та програми, створювати нові і використовувати існуючі бази знань з математики, інформатики.


Знати основні моделі фінансової математики та застосовувати їх з різних галузях економіки та господарства; визначати та аналізувати показники фінансової та економічної діяльності підприємств; володіти математичними методами моделювання та прогнозування фінансової дія льності підприємств та установ.

Вміти формулювати мету та основні завдання дослідження; застосовувати методи оптимального керування в різних галузях науки та господарства.


3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.01.ЗП.О.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.06

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.03

3.СВ.Е.02.ЗП.Р.01

3.СВ.Е.02.ПР.О.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.02

5.ПФ.С.01.ПП.Р.01

5.ПФ.С.01.ЗП.Н.01

5.ПФ.С.01.ЗП.Р.01

5.ПФ.С.01.ЗП.Р.02

5.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

31

1 2 3Вміти проводити основні етапи добування знань.



Вмiти впроваджувати математичнi методи в процедури прийняття управлiнських рiшень, здiйснювати комп`ютерну пiдтримку прийняття управлiнських рiшень.

Використовувати стандарти при створенні КС та знати проблеми інформаційної безпеки КС, використовувати КС та ІС при обґрунтуванні та плануванні рішень, проведенні техніко-економічних розрахунків на основі математичного та програмного забезпечення.

Вміти використовувати вже існуючі системи підтримки прийняття рішень (СППР) у практичній роботі.

Вміти маніпулювати кубами даних, робити запити, використовувати механізми OLAP, вміти маніпулювати цифровою картою, керувати шарами, робити просторові запити, створювати тематичні карти, а також імпортувати (експортувати) атрибутивні та просторові дані з (до) різних джерел даних.

Вміти тестувати, уточнювати і застосувати експертну систему на прикладах.


КСО-5 Знати теоретико-методичні засади педагогіки і психології вищої школи та історії розвитку вищої освіти; знати особливості пізнавальних процесів, шляхи забезпечення успішного навчання і розвитку особистості; нормативні та законодавчі документи про вищу освіту.


3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.01.ПР.Р.06

32

1 2 3Вміти швидко і якісно продовжити процес викладання у існуючих учбових закладах.




Вміти впроваджувати математичні методи в процедури прийняття управлінських рішень, здійснювати комп`ютерну підтримку прийняття управлінських рішень.


4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.02

5.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

КСО-6 Вміти використовувати системний підхід щодо підготовки, обробки та використання результатів аналізу експериментальних даних для створення математичних моделей, адекватних навколишньому середовищу та розв’язування прикладних задач.




Вміти використовувати типи КС, різноманітні життєві цикли

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.02.ПР.Р.01

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.05

1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.02

33

1 2 3створення КС, їх особливості при розробці високо відповідальних (критичних) КС, різні підходи до проектування та розробки КС, ІС та СППР для проектування складних систем, управління в організаціях та підприємствах.

Вміти використовувати методи оцінки проектів КС та ІС, а також математичні моделі та алгоритми прийняття рішень, що використовуються при розв’язанні задач проектування, аналізу ефективності та вартості систем, показників надійності та безпеки на стадіях життєвого циклу.




Вміти самостійно проектувати системи підтримки прийняття рішень (СППР) у практичній роботі.




Знати характеристики основних методів наукового пізнання, метанаукову термінологію й вміти її вірно використовувати,

2.ПФ.Е.02.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.02.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.03.ПР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.01.ПР.Р.06

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.02.ПР.О.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

5.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

34

1 2 3вміти використовувати основи рефлексії та реконструкції системи знання, здійснювати філософське дослідження науки.

Знати основні моделі фінансової математики та застосовувати їх з різних галузях економіки та господарства; визначати та аналізувати показники фінансової та економічної діяльності підприємств; володіти математичними методами моделювання та прогнозування фінансової діяльності підприємств та установ.




КСО-7 Знати основні принципи правового захисту інтелектуальної власності, особливості правового регулювання відносин, що виникають у процесі створення та використання об’єктів інтелектуальної власності; засвоїти навички, які зможуть використовувати у подальшій професійній діяльності стосовно комерціалізації технологій та об’єктів інтелектуальної власності.





Вміти знаходити проблемні задачі, що вимагають автоматизації, бути керівниками проектів при розробці КС,

3.СВ.Е.01.ПР.Р.02

3.СВ.Е.01.ПР.Р.03

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.02.ЗП.Р.01

3.СВ.Е.02.ПР.О.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.01

35

1 2 3ІС та СППР, оцінювати вартість проектів, досліджувати математичні моделі та розробляти алгоритми, які використовуються як базові при функціонуванні КС.


КСО-8 Вміти ставити та розв'язувати задачі по прийняттю статистичних рішень у випадку функцій ризику, що залежать від випадкових параметрів або марківських послідовностей.



Вміти, використовуючи схеми нарахування процентів, виконувати обчислення процентів за плаваючої процентної ставки, дисконтувати суми, обчислювати проценти вперед та характеристики рент, а також вміти застосовувати теорію геджування та теорію опціонів для обчислення справедливої ціни опціонів в рамках дискретної та неперервної моделі процесів ціноутворення на фінансовому ринку.

Вміти застосовувати формули оцінювання основних характеристик за того чи іншого типу опитування, розв’язувати задачі опису точності точкового оцінювання, розв’язувати оптимізаційні задачі для стратифікованого опитування; аналізувати прикладні задачі та застосовувати узагальнені логіт- та пробіт-моделі опису залежностей у вибіркових дослідженнях; застосовувати методи аналізу експертних даних.

Вміти застосовувати математичний апарат псевдообернення для розв’язання задач в різних предметних областях, включаючи теорію керування та задачі групування; пов’язувати слушні лінійні та нелінійні структури з прикладними об’єктами, здійснювати перехід від одних до інших, аналізувати відповідні структури засобами псевдообернення, застосовувати засоби псевдообернення для дослідження лінійних систем та в задачах групування; використовувати рекурентні формули псевдообернення для врахування інформації, що міститься в додаткових спостереженнях за об’єктом.

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.02

1.ПФ.Д.02.ПР.Р.01

1.ПФ.Д.02.ЗР.Р.05

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.02

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.03

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.04

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.05

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.06

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.07

1.ПФ.Д.03.ЗР.Р.08

36

1 2 3

Володіти спеціальними математичними методами та процедурами прикладного системного аналізу складних об’єктів та систем, ефективно використовувати існуючі класи алгоритмів для розв’язування задач оптимального керування та прийняття рішень у багаторівневих ієрархічних соціально-економічних, демографічних, біологічних системах з розподіленими параметрами.

Вміти будувати як точкові оцінки, так і інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності.

Вміти використовувати методи точного і наближеного підрахунку показників функціонування стохастичних мереж, розв’язання оптимізаційних задач.

Вміти застосовувати байєсовський підхід до моделювання процесу виведення суджень в умовах невизначеності; знати алгоритми обчислення ймовірностей складних подій у байєсовських мережах.

Знаходити оптимальні рішення шляхом застосування методів лінійного, нелінійного та динамічного програмування; кваліфіковано застосовувати сучасні методи стохастичного аналізу, функціонального аналізу та теорії оптимізації для аналізу та дослідження проблем оптимального керування.


Вміти досліджувати задачі оптимізації з функціоналами, що задані в нескінченновимірних просторах, вміти ставити та розв'язувати задачі керування та ідентифікації систем з розподіленими параметрами.


Вміти використовувати методи оцінки проектів КС та ІС, а також математичні моделі та алгоритми прийняття рішень, що використовуються при розв’язанні задач проектування, аналізу ефективності та вартості систем, показників надійності та безпеки на стадіях життєвого циклу.

1.ПФ.Д.04.ЗР.Р.01

1.ПФ.Д.04.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ЗР.Р.01

2.ПФ.Е.01.ПР.Р.02

2.ПФ.Е.02.ЗР.Р.01

3.СВ.Е.01.ПР.Р.04

3.СВ.Е.01.ПР.Р.05

3.СВ.Е.01.ЗР.Р.03

3.СВ.Е.02.ЗП.Р.01

4.СВ.Д.01.ПР.Р.01

4.СВ.Д.01.ЗП.О.02

5.ПФ.Е.01.ПР.Р.01

37

1 2 3





Вміти формулювати мету та основні завдання дослідження; застосовувати методи оптимального керування в різних галузях науки та господарства.



Вміти впроваджувати математичні методи в процедури прийняття управлінських рішень, здійснювати комп`ютерну підтримку прийняття управлінських рішень.


38

Перелік навчальних дисциплін для підготовки фахівця ОКР «Магістр»

Спеціальність 8.04030302 Системи і методи прийняття рішень

№з/п

Найменування дисципліни за навчальним планом

Відм іт ка про на яв -

н іс ть програ ми

На ймену -ва ння

розроб -ник а

програ миНормативні дисципліни

Цикл гуманітарної і соціально-економічної підготовки 1. Цивільний захист + В/р2. Педагогіка та психологія вищої школи + В/р3. Вища освіта і Болонський процес + В/р4. Інтелектуальна власність + В/р

Цикл природничо-наукової підготовки5. Інформаційно-комунікаційні технології + В/р6. Математичні моделі страхових та пенсійних

схем + В/р

7. Стохастичне прогнозування + В/рЦикл профес ійної та практичної п ідготовки

8. Охорона праці в галузі + В/р9. Методика викладання математики та

інформатики у вищій школі + В/р

10. Паралельні обчислення і багатопоточне програмування + В/р

11. Прийняття рішень в соціально-економічних системах + В/р

12. Вибрані задачі прикладного системного аналізу + В/р

13. Чинники успішного працевлаштування за фахом + В/р

В/р – власна розробка

39

Програми навчальних дисциплін для підготовки фахівця ОКР «Магістр»

Спеціальність 8.04030302 Системи і методи прийняття рішень

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

«Цивільний захист » (36 год, 1 кр, 6 л, 11 пр, 19 ср, залік)

Мета викладання дисципліни – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту населення; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.

У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції: знати характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин; призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні НС; уміти практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями: ЗМ. 1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах ; Надзвичайні ситуації мирного і

воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей; Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях; Захист населення в надзвичайних ситуаціях.

ЗМ. 2. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.

Основна література до курсу: 1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня

2004. 2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. –

Чернівці: Рута, 2008. – 152 с. 3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і

доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.

«Педагогіка та психологія вищої школи » (108 год, 3 кр, 34 л, 74 ср, екзамен)

40

Метою навчального курсу є ознайомлення студента, як майбутнього викладача, з психолого-педагогічними особливостями навчально-виховного процесу у вищій школі, озброєння його сучасними психолого-педагогічними технологіями, методами організації творчого пошуку майбутнього фахівця; засобами виховання та розвитку особистості; теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу і готовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії та методики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти та інтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальної методології педагогічного знання та методики психолого-педагогічної діагностики; удосконалення практичних навичок та вмінь студентів щодо реалізації методик психолого-педагогічної діагностики, розширення їх особистісного професійного досвіду організації безперервної самоосвітньої діяльності та науково-дослідної роботи в умовах сучасного педагогічного процесу вищої школи, її інтеграції в Європейський освітній простір.

Після опанування змісту даної навчальної дисципліни студент повинен оволодіти наступними компетенціями: знання: - специфіки педагогіки та психології вищої школи як науки та галузі професійної діяльності; понятійно-категоріального апарату інтегрованого навчального курсу; принципів, методів, форм організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучасного стану і перспективи розвитку системи вищої освіти в Україні; специфіки застосування новітніх технологій навчання у вищій школі; особливостей управлінської діяльності у ВНЗ; психологічних закономірностей психолого-педагогічних умов ефективності організації процесу навчання і виховання у вищій школі. - психолого-педагогічних основ діяльності основних підрозділів вищого навчального закладу; форм та методів організації навчально-виховної роботи у вищій школі України в контексті вимог Європейського освітнього простору, основних методів профорієнтації студентів; психолого-педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльності студентів, методів і форм активізації самостійного наукового пошуку студентів; психолого- педагогічних характеристик педагогічної майстерності викладача; вікові особливості студентського віку, основні компоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему, будову та закономірності формування і прояву Я-концепції студента; особистісних якостей викладача ВНЗ і професійних вимог до нього. вміння: - проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну програму, лекцію, тести тощо та оцінювати якість навчального процесу; - організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їх самостійну роботу та наукову творчість; готувати, організовувати й проводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття, застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні форми та методи педагогічної діяльності, керувати процесом особистісного розвитку студентів, стимулювати самостійну роботу студентів; забезпечувати управління ВНЗ; використовувати педагогічний досвід зарубіжних вищих навчальних закладів; організовувати виховну роботу зі студентами; здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію; аналізувати сучасний стан і головні тенденції розвитку освіти в Україні і за рубежем, шляхи інтеграції системи вітчизняної освіти в європейську і світову освітню систему.

Змістовий модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ НЕ 1.1.Педагогіка вищої школи як наука. Предмет педагогіки вищої школи.

Основні категорії педагогіки вищої школи. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. Основи наукового педагогічного дослідження. Методологія і принципи організації наукового дослідження. Логіка педагогічного дослідження. Методи наукового педагогічного дослідження.

41

НЕ 1.2. Система вищої освіти в Україні. Структура вищої освіти в Україні. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Документи про вищу освіту. Рівні акредитації та типи вищих навчальних закладів. Принципи побудови системи вищої освіти в Україні. Перспективи розвитку вищої освіти України в рамках Болонського процесу. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Управління вищою освітою в Україні.

Змістовий модуль 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ НЕ 2.1.Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі. Сутність і структура

процесу навчання у вищій школі. Основні ланки процесу навчання та їх характеристика. Функції навчання. Дидактика як галузь педагогіки вищої школи. Закономірності дидактики вищої школи. Характеристика принципів дидактики вищої школи. Структура діяльності суб’єктів навчального процесу.

НЕ 2.2. 3міст освіти у вищій школі та способи його реалізації. Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти у вищій школі. Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи. Методи і засоби навчання у вищій школі. Особливості використання загальних методів навчання у вищій школі. Характеристика методів навчання за Ю.К.Бабанським. Засоби навчання у вищій школі.

НЕ 2.3. Форми організації навчання у вищій школі. Характеристика основних форм організації навчання у вищій школі. Лекції, їх види, методика підготовки і проведення. Семінарські заняття, їх види, методика підготовки і проведення. Лабораторні та практичні заняття, методика їх підготовки і проведення. Факультативи, спецкурси та спецсемінари, методика їх підготовки і проведення. Самостійна робота студентів. Навчальна і виробнича практика у професійній підготовці фахівців.

НЕ 2.4. Сучасні технології навчання у вищій школі. Поняття про педагогічні технології. Проблемне навчання у вищій колі. Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі ВНЗ. Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі. Інформаційні технології навчання у ВНЗ.

НЕ 2.5. Контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів. Функції контролю знань, умінь і навичок студентів. Вимоги до організаціїконтролю. Види контролю. Міжсесійний контроль. Підсумковий контроль. Методи контролю. Усний контроль. Письмовий контроль. Тестовий контроль. Програмований контроль. Практична перевірка. Методи самоконтролю і самооцінки. Форми контролю знань, умінь і навичок студентів. Індивідуальна перевірка успішності студентів. Фронтальна перевірка. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об'єкти оцінювання. Критерії і норми оцінювання успішності студентів. Рейтингова система оцінювання знань.

НЕ 2.6. Виховна робота зі студентською молоддю. Суть процесу виховання. Поняття процесу виховання. Основні завдання виховання студентської молоді. Етапи процесу виховання. Закономірності і принципи виховання. Основні напрями змісту виховання студентської молоді. Моральне виховання студентів. Правове виховання студентів. Екологічне виховання студентів. Естетичне виховання студентів. Фізичне виховання студентів. Шляхи реалізації змісту виховання студентів. Форми виховної роботи у ВНЗ. Методика виховної роботи куратора в академічній групі.

Змістовий модуль 3. УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ НЕ 3.1. Управління навчально-виховним процесом вищого навчального закладу.

Вищий навчальний заклад. Структура вищого навчального закладу та планування його діяльності. Управління навчально-виховним процесом у ВНЗ. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах. Студентське самоврядування у ВНЗ.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с.

42

2. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно- рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с. 3. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с. 4. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2007. – 352 с. 5. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005. 6. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). - X.: Скорпіон, 2000. - 120 с. 7. Болюбаш Я.Я. Положення про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. - К., 1996 8. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 48 с. 9. Авдєєва І.М., Мельникова І.М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи. – К., 2007. – 304 с. 10. Виховна робота зі студентською молоддю. – Концепція виховної роботи. - Тернопіль, 2001. 11. Мороз В.Д. Сучасні проблеми управління вищою школою // Педагогіка і психологія. - 2002. - №3. 12. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования М.: 2005. – 392 с. 13. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (Практикум), – К.: 2008, – 333 с.

«Вища освіта і Болонський процес » (36 год, 1 кр, 12 л, 24 ср, залік)

Мета курсу «Вища освіта і Болонський процес» полягає в тому, щоб ознайомити студентів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, сприяти оволодінню студентами методами та засобами запровадження вимог Болонської декларації у систему вищої освіти України.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття «вища освіта», загальні засади формування і функціонування системи вищої освіти та її інститути; хронологію та зміст подій з налагодження співробітництва України і ЄС; зміст основних документів Болонського процесу, механізми адаптації законодавства України до законодавства ЄС; забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах, входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле; основні засади науково- технічного співробітництва України та ЄС; специфіку функціонування системи вищої освіти у країнах Європи і Америки; основні підходи, завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти; характерні особливості ЕСТS, базові елементи системи; загальні умови користування ЕСТS, зобов'язання з боку навчального закладу; структуру кредитів ЕСТS, їх призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента; особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS; зміст і призначення шкали оцінювання ЕСТS; принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України; заходи щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти: аналізувати євроінтеграційні процеси України як чинник соціально-економічного розвитку держави; аналізувати роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами; аналізувати

43

сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії; здійснювати порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи; характеризувати чинники євроінтеграції вищої освіти; аналізувати зміст та послідовність дій для досягнення цілей Болонського процесу; формувати зміст та структуру інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту та ін.; використовувати європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента; визначати сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Європейський вибір України – невід'ємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно- технологічного та культурного розвитку.

НЕ1. 2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії. Вища освіта України. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступеневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів- іноземців. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи.

НЕ1. 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Євроінтеграція як соціально- економічний процес. Чинники євроінтеграції вищої освіти. Основні підходи та етапи формування Зони європейської вищої освіти. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Основні документи Болонського процесу: - Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, 25травня 1998 р.). - Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.). - Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій ( Саламанка, 29-30 березня 2001 р.). - До Зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту(Прага, 13-19 травня 2001 р.). - Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.).

НЕ1. 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти. Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти. Основні завдання та принципи створення Зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття

44

системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів - системи накопичення кредитів (ЕСТS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприянняєвропейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із "європейським" змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ (ЕСТS) У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ

НЕ2.1. Європейська кредитно-трансферна система та система накопичення (ЕСТS). Характерні особливості ЕСТS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Загальні умови користування ЕСТS. Зобов'язання з боку навчального закладу. Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS. Координатори ЕСТS: університетський координатор, факультетський координатор. Зміст та структура інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту. Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу. Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

НЕ2.2. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України. Стратегічні завдання розвитку освіти України. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації. Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III - IV рівнів акредитації (розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахування нанавчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо- кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які

45

передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання).

НЕ2.3. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб'єктів навчального процесу. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою підготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об'єктові. Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента. Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів, переривання їхнього навчання. Стипендіальне забезпечення студентів.

Для засвоєння курсу пропонуються наступні джерела: 1. Болонський процес: Документи/ Укладачі З.І. Тимошенко, А.М. Греков, Ю.А.

Гамон, Ю.І. Полеха. – К.: Вид.-во Європ. ун.-ту, 2004. – 169 с. 2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник./ За ред.

В.Г.Кременя. – Тернопіль, 2004. – 384 с. 3. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи

входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ Видавництво“Політехніка”, 2003. – 200 с.

4. Іванюк І.В. Оцінювання освітніх проектів та програм. Навч. посіб. – К.: Таксон, 2004. – 208 с. (Вища освіта в сучасному світі).

5. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

6. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.

7. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я. Боголюбаш, К.М. Левківський. – К., 2004. – 24 с.

8. Мороз І.В. Кредитно-модульна система організації навч. процесу: Довідник для студентів. – К.: «Освіта України», 2005. – 90 с.

9. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. – К.: «Освіта України», 2005. – 278 с.

10. Організація навчального процесу у навчальних закладах. / Упоряд. О.В. Ситяшенко. – К.: Задруга, 2004. – 338 с.

11. Основні засади розвитку вищої освіти в контексті Болонського процесу: Документи і матеріали / Упоряд. Степко М.Ф. та ін. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. – 188 с.

12. Поважнянський Л.Л. Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. – 144 с.

46

13. Сікорський П.І. Кредитно-модульна система навчання: Навч. посіб. – К.: Вид.-во Європ. ун-ту, 2004. – 127 с.

14. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Поважнянський П.Л. Болонський процес і навчання впродовж життя:. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – 112 с.

«Інтелектуальна власність » (36 год, 1 кр, 12 л, 24 ср, залік)

Мета викладання дисципліни: Метою дисципліни “Інтелектуальна власність” є вивчення основних понять інтелектуальної власності, її ролі для розвитку економіки, авторського та суміжного права, патентного права, захисту прав патентовласника, правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності. У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:Студент повинен знати:

Поняття та об’єкти інтелектуальної власності; Умови здійснення суміжних прав; Поняття та об’єкти суміжного права; Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

та їх види; Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Студент повинен уміти: Визначати суміжні права та їх об’єкти; Застосовувати методи захисту прав патентовласника; Застосовувати методи захисту прав на знаки для товарів і послуг; Застосовувати методи правової охорони інтелектуальної власності на

комп’ютерні програми в Україні.

Вивчення курсу здійснюється за одним змістовим модулем:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

НЕ 1.1. Інтелектуальна власність: поняття та її роль для розвитку економіки. Авторське та патентне право.

Поняття та об’єкти інтелектуальної власності. Діяльність міжнародних організацій у сфері ІВ. Всесвітня організація інтелектуальної власності. Авторське право та суміжні права. Поняття та еволюція розвитку авторського права. Визначення суміжних прав та їх об’єкти. Умови здійснення суміжних прав. Міжнародно-правова охорона авторського права. Поняття та об’єкти патентного права. Права і обов'язки патентовласника. Захист прав патентовласника. Об'єкти винаходів. Державна експертиза винаходів. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.

47

НЕ 1.2. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види. Захист прав на знаки для товарів і послуг. Правова охорона інтелектуальної власності на комп'ютерні програми в Україні. Набуття та передача прав на комп'ютерні програми. Захист авторських прав на комп'ютерні програми. Підтвердження правомірності використання комп'ютерних програм. Практичні рекомендації щодо правомірного придбання комп'ютерних програм. Візуальні ознаки контрафактності примірників комп'ютерних програм «широкого вжитку».

Основна література до курсу:1. Цибульов П. М. Основи інтелектуальної власності / П. М. Цибульов. - К.: ЗАТ

"Інститут інтелектуальної власності і права", 2002. - 104 с.2. Промислова власність / За ред. О. Д. Святоцького, В. Л. Петрова. - К.: Видав-ничий

дім „Ін Юре", 2000. - 272 с.3. Дахно І. І. Право інтелектуальної власності: навч. посіб. / І. І. Дахно. – К.: Ли-бідь,

2003. – 200 с.4. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: підруч-ник /

[за ред. проф. М. В. Вачевського]. – К.: ВД "Професіонал", 2005. – 448 с.5. Право інтелектуальної власності: академ. курс: підручник [для студентів ви-щих

навч. закладів] / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. – 672 с.

6. 11. Мікульонок І. О. Основи інтелектуальної власності: навч. посібник / І. О. Мікульонок – К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", Ліра, 2005. – 232 с

7. Інтелектуальна власність в Україні: правові основи і практика. У 4-х томах/ За заг. ред. О.Д.Святоцького. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999.

8. Цибульов П.М. Введення до інтелектуальної власності: конспект лекцій. - К.: УкрІНТЕЇ, 2000.-104с.

9. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: «Одиссей», 1998.10. Збірник нормативних актів з питань промислової власності. /Під ред. В.Л. Петрова, В.А.

Жарова. - К.: Вища шк., 1998.11. Авторське право України: Збірник нормативно-правових актів / Під ред. В.В.Ситцевого.-К.,

1996.12. Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» / ВВРУ. - 1994. - №7.13. Закон «Про охорону прав на промислові зразки» / ВВРУ. - 1994. - № 714. Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» / ВВРУ. - 1994. - №7.15. Закон «Про авторське право і суміжні права» / ВВРУ. - 1994. - № 13.16. Закон «Про захист від недобросовісної конкуренції» / ВВРУ. - 1996. - № 36.17. Цивільний кодекс України.18. Кодекс про адміністративні правопорушення.19. Кримінальний кодекс України.20. Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи,

корисні моделі, промислові зразки і знаки для товарів і послуг. - СПУ, 1995,№ 1.

48

Цикл природничо-наукової підготовки

«Інформаційно-комунікаційні технології » (162 год, 4.5 кр, 54 лб, 108 ср, залік)

Мета дисципліни – вивчення найсучасніших методів викладання дисциплін у навчальних закладах довільного профілю із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. У дисципліні розглядаються способи розробки тем, представлення їх вчителями та учнями, наводяться приклади підготовки та розробки дидактичних матеріалів із використанням різних програм пакету Microsoft Office.

Говорячи про освіту в цілому, шкільній освіті, різних видах навчання і професійній підготовці, як правило, мають на увазі саме процес навчання, тобто передача необхідних знань і досвіду від старшого покоління до молодшого. Його учасники, інфраструктура і компоненти, наприклад оцінка знань і атестація, в значній мірі залежить від соціально-економічного положення країни. Це ж стосується відмінностей між початковою, середньою і вищою освітою, особливо в контексті застосування ІКТ.

За два останніх століття система середньої, вищої освіти сильно змінилася. Стало очевидним, що загальна освіта є ключем до росту соціальної мобільності, необхідна для успішного розвитку суспільства.

Нові технології у середній (вищій) освіті не можна розглядати лише як джерело інформації, необхідної для успішної здачі випускних екзаменів. Використання ІКТ відкриває величезні можливості для створення якісно нових форм і методів підготовки учнів (студентів) для подальшого навчання.

Педагог відіграє вирішальну роль у організації навчального процесу. Підготовка викладачів необхідна для успішної організації неперервного навчання у школі, обов`язковою умовою якого є неперервне навчання самих викладачів. Шлях до вдосконалення організації навчального процесу і змісту навчання лежить через вдосконалення педагогів. ІКТ мобілізує педагогічну творчість і відкриває шлях педагогічним інноваціям.

Студент повинен знати. Спеціалізовані навчальні засоби, які забезпечують: взаємодію учня і вчителя; швидке отримання необхідної інформації; дистанційне навчання учнів (студентів) між собою; підтримання зацікавленості учнів (студентів) у отриманні знань; здатність прийняття рішень.

Студент повинен вміти. Застосовувати методи, які дозволяють повноцінно розвивати особистість учня: розвиваючі ігри, навчальне експериментування, дискусії, моделювання кризових ситуацій. Слухачі ІКТ повинні вміти забезпечити самостійну пізнавальну діяльність учня (студента), змінюючи

49

роль викладача на роль консультанта чи координатора навчального процесу. Вміти підтримувати і розвивати в учнях (студентах) здатність приймати рішення, вміння розмірковувати; зацікавлювати учнів (студентів) темою дослідження.

Модуль 1.

Тема 1. Портфоліо проекту.Програма «Intel® Навчання для майбутнього», її мета і перспективиМетод проектівПортфоліо навчального проекту та його структураВибір теми для навчального Проекту

Тема 2. План навчального проектуПедрада: Використання комп`ютерних технологій у навчальному ПроектіФормулювання, ознаки та призначення Ключового і Тематичних питань ПроектуРозробка Плану навчального проектуЗакон про авторське право

Тема 3. Пошук ресурсів для Портфоліо проектуСтворення списку інформаційних джерелВикористання тематичних пошукових каталогів і пошукових машинПошук інформаційних ресурсів в Інтернеті. Використання електронної пошти

Модуль 2.

Тема 1. Створення учнівської мультимедійної презентації.Створення учнівської мультимедійної презентаціїОцінювання учнівської мультимедійної презентації

Тема 2. Створення учнівської публікаціїСтворення учнівської публікаціїОцінювання учнівської публікаціїПерегляд плану проекту

Тема 3. Створення учнівського Веб-сайтуОрганізація роботи учнів на комп`ютерах за умови їх обмеженої кількості у школіСтворення учнівського Веб-сайтаВикористання програми Microsoft Publisher для створення веб-сайта

50

Оцінювання учнівського веб-сайта

Модуль 3.

Тема 1. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft WordСтворення дидактичних матеріалів для учнівПерегляд Плану навчального проекту.

Тема 2. Створення методичних матеріалів для вчителяСтворення методичних матеріалів для вчителяВикористання програми Microsoft Excel для створення методичних матеріалів для вчителяПерегляд Плану навчального проекту.

Тема 3. Розробка плану реалізації проектуВикористання у проектній діяльності засобів ІнтернетуРозробка інструктивних матеріалів для організації роботи за Проектом.Перегляд Плану навчального проекту

Модуль 4.

Тема 4. Компонування портфоліо навчального проектуПошук додаткових ресурсів для підтримки проектуВпорядкування вмісту Порт фоліо

Тема 5. Демонстрація Портфоліо навчального проектуПідготовка файлів Порт фоліоДемонстрація портфоліо навчального проектуОцінювання курсу

Список літератури

1. Intel®Навчання для майбутнього. – К.: Видавництво «Нора-прінт», 2006.-345 с.2. Джонс Э., Саттон Д. Библия пользователя Microsoft Office Professional для Access – К.: Диалектика, 2006. – 512 с.3. Виктор Пасько Microsoft Office 97 (русифицированная версия). – К.: BHV, 2007. – 764 с.4. Основы информатики и вычислительной техники. Учебник для 10-11 классов, Под ред. А.П.Ершова, М., Просвещение, 1988. 5. Пробное учебное пособие для средних учебных заведений. В 2-х частях., под ред. А.П.Ершова и В.М. Монахова. М., Просвещение, 1985. 6. Изучение основ информатики и вычислительной техники. Методическое

51

пособие для учителей. Под ред. А.П.Ершова в 2-х частях М., Просвещение, 1985. – 45 с.7. В.А.Урнов, Д.Ю.Климов, Преподавание математики в компьютерном классе, Книга для учителя, М., Просв., 1990. –355 с.8. Б.Хантер, Мои ученики работают на компьютере, М., Просвещение, 1989. –255 с.9. Бленд Г., Основы программирования по Бейсику в стандарте МSX, Финансы и статистика, 1989. – 154 с.12. Алтухов Е.В. и др. Методика преподавания математики, информатики и вычислительной техники.: Метод. Указания для студ., 1999. – 325с.13.Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования, 1997.– 252 с.14.Клейман Г.М. Школы будущего: компьютер в сфере обучения, 1987.–345 с.15.Изучение основ информатики и вычислительно техники. Пособие для учителей/Авербух А.В., Гисин В.Б. Зайдельман Я.Н., Лебедев Г.В., 2002. – 234 с.16.Бевз Г.П.Методика викладання математики, 1989. – 246 с.

Онищук ВА.А. Типы, структура и методика урока в школе, 1985. – 282 с.

«Математичні моделі страхових та пенсійних схем » (162 год, 4.5 кр, 34 л, 17 лб, 111 ср, залік)

Метою викладення навчальної дисципліни «Математичні моделі страхових та пенсійних схем» є формування у студентів наукової уяви про математичні моделі і методи, необхідні для визначення характеристик тривалості життя, разових і періодичних премій, страхових надбавок для різних видів страхування життя і пенсійних схем.

Основними завданнями навчальної дисципліни «Математичні моделі страхових та пенсійних схем» є набуття практичних навичок і знань в області постановки і розв’язування задач актуарної математики, пов’язаних із розрахунком ймовірності банкрутства і страхових премій в різних моделях страхування життя; практичних навичок роботи з різними таблицями тривалості життя.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:знати: основні поняття актуарної математики: тривалість життя,

залишковий час життя, функція виживання, крива смертей, аналітичні закони смертності математичні моделі страхування життя (короткострокові і довгострокові), методи їх дослідження, ймовірнісно-статистичних підхід до розв’язування задач;

вміти: використовувати ймовірнісно-статистичні методи при розв’язуванні конкретних задач.

52

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Основні характеристики тривалості життя

Тема 1. Основи фінансової математикиВідсоткові ставки, накопичення приведена вартість. Оцінювання серії платежів. Загальна модель пенсійної схеми. Детерміновані сталі і детерміновані зростаючи ренти. Наперервні ренти. Прибутковість інвеситційних проектівТема 2. Тривалість життя як випадкова величина. Аналітичні закони смертностіТривалість життя як випадкова величина, функція виживання, крива смертей, інтенсивність смертності, аналітичні закони смертності Тема 3. Залишковий та заокруглений час життяРозподіл залишкового часу життя, основні величини, пов’язані із залишковим часом життя. Розподіл заокругленого часу життя, характеристики, наближення для дробових віківТема 4. Таблиці тривалості життяЗагальні таблиці, тадлиці відбору ризику, таблиці з відбором обмеженої дії

Змістовий модуль 2. Аналіз моделей страхування життя. Пожиттєві ренти

Тема 1. Аналіз моделей короткострокового страхування життяКороткострокове страхування, точний і наближений розрахунок ймовірності банкрутства, принципи призначення страхових премій

Тема 2. Аналіз моделей довгострокового страхування життяЗагальна модель довгострокового страхування життя, ймовірність банкрутства, разові нетто-премії для основних видів страхування (неперервних і дискретних), врахування андеррайтингу

Тема 3. Пожиттєві ренти і періодичні преміїПожиттєві ренти, що виплачуються раз на рік, актуарна приведена вартисть і актуарне накопичення, пожиттєві ренти, що виплачуються з певною частотою. Періодичні нетто-премії; премії що враховують витрати; розрахунок захисної надбавки.

Список рекомендованої літератури

Базова1. Фалин Г.И. Математические основы теории страхования жизни и

пенсионных схем. - М.:Анкил, 2002. – 261с.

53

2. Фалин Г.И., Фалин А.И. Введение в актуарную математику. – М.:Финансово-актуарный центр, 1994.– 85 с.

3. Гербер Х. Математика страхования жизни. – М.: Мир,1995.-154с.4. Бауэрс Н., Гербер Х., Джонс Д., Несбитт С., Хикман Дж. Актуарная

математика. Том 1. – М.:Янус-К, 2001. – 211 с.5. Оленко А.Я. Актуарна математика. Задачі. Навчально-методичний

посібник. – К: НаУКМА, 2005. – 76 с. 6. Антонюк С.В., Малик І.В. Математичні моделі страхування. –

Чернівці:Рута, 2011. – 310с. Допоміжна

1. Курилова Н. Аналіз ризиків з допомогою ЕОМ. Дипломна робота. – Чернівці, 2007

2. Кролюк В.С., Царков Є.Ф., Ясинський В.К. Ймовірність, статистика та випадкові процеси. Теорія та комп’ютерна практика. В 3-х томах. Т.1:Ймовірність.- Чернівці: Видавництво «Золоті літаври», 2007. – 444 с.

3. Юрченко І.В., Ясинська Л.І., Ясинський В.К. Курс комп’ютерного статистичного моделювання. – Чернівці: «Прут», 2003. – 416с.

4. Довгай Б.В., Козаченко Ю.В., Розора І.В.Моделювання випадкових процесів у фізичних системах:навч.посібник – К:ВПЦ «Задруга», 2010. – 230 с.

5. Гихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И.Теория вероятностей и математическая статистика. – Киев: «Вища школа», 1979. – 408 с.

«Стохастичне прогнозування » (108 год, 3 кр, 17 л, 17 лб, 74 ср, екзамен)

1.1. Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів із теоретичними і практичними питаннями застосування методів стохастичного прогнозування у соціально-економічних дослідженнях з використанням ЕОМ.

1.2. Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів основам застосування методів стохастичного прогнозування для розв’язання прикладних задач з використанням пакету прикладних програм STATISTICA.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати основні теоретичні і практичні питання стохастичного прогнозування, вміти

54

застосовувати методи стохастичного прогнозування до соціально-економічних досліджень з використанням системи STATISTICA.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМ 1. Задачі стохастичного прогнозування. Основні моделі часових рядів

НЕ 1.1. (Лекція) Задачі стохастичного

прогнозування.

Основи теорії стохастичного прогнозування. Постановка задачі. Модельні приклади.

НЕ 1.2. (Лекція) Опис модуля Time series analysis & Forecasting у системі STATISTICA

Стартова панель модуля. Діалог ARIMA (перетворення часових рядів, запуск процедури оцінювання). Діалог "ARIMA з інтервенцією". Діалог "Експоненційне згладжування і прогнозування". Діалог "Спектральний (Фурьє) аналіз". Діалог "Аналіз розподілених лагів".

НЕ 1.3. (Лекція) Загальна теорія

стохастичного прогно-зування

Оптимальний предиктор і його властивості. Лінійне прогно-зування. Використання у прогнозі додаткових змінних.

НЕ 1.4. (Лекція)Прогнозування ста-ціонарних послідов-ностей (загальний

випадок)

Стаціонарні часові ряди. Лінійний предиктор та його онов-лення. Асимптотична точність прогнозу.

НЕ 1.5. (Лекція)Параметричні моделі

часових рядів

Загальна лінійна модель. Процеси ковзаючого середнього. Експоненційно зважений ковзаючим середнім предиктор. Процеси авторегресії. Змішані процеси.

НЕ 1.6. (Лекція)Нестаціонарні часові

ряди

Визначення та представлення процесу авторегресії та проін-тегрованого ковзаючого середнього (АРПКС). Прогнозування в моделі АРПКС. Приклади прогнозуючих функцій.

НЕ 1.7. (Лабораторне заняття)

Опис модуля Time series analysis & Forecasting у системі STATISTICA

Опис модуля Time series analysis & Forecasting у системі STATISTICA


Ідентифікація моделей ARIMA (АРПКС) у

системі STATISTICA.

Ідентифікація моделей ARIMA (АРПКС) у системі STATISTICA.

ЗМ 2. Оцінювання параметрів моделей

НЕ 2.1. (Лекція)Оцінювання параметрів

моделі АРПКС

Ідентифікація моделі АРПКС (загальна схема). Оцінки найменших квадратів параметрів моделі АРКС(p,q). Метод максимальної правдоподібності.

НЕ 2.2. (Лекція)Елементи статистики стаціонарних процесів

Елементи статистики стаціонарних процесів. Оцінка середнього значення. Оцінка автоковаріації. Оцінка спектральної щільності.

НЕ 2.3. (Лекція)Ідентифікація моделей

Ідентифікація порядку різниці моделі, стаціонарності моделі (АР(1), АР(2), КС(1), КС(2), АРКС(1,1)). Ідентифікація

55

ARIMA (АРПКС) у системі STATISTICA

сезонних моделей АРПКС.

НЕ 2.4. (Лекція)Оцінювання параметрів

моделей АРПКС та дослідження

адекватності у системі STATISTICA

Оцінювання параметрів моделей АРПКС. Моделі АР(1), СС(1), АРКС(1,1). Дослідження адекватності моделі.

НЕ 2.5. (Лекція)Прогнозування АРПКС у системі STATISTICA

Прогноз модельних даних. Прогноз у випадку неадекватної моделі.

НЕ 2.6. (Лекція)Елементи технічного

аналіза в системі STATISTICA

Графічний аналіз. Робота з графіками. Основні види тен-денції. Згладжування методом ковзаючого середнього.


Оцінювання параметрів моделей АРПКС та

дослідження адекватності у системі

STATISTICA.

Оцінювання параметрів моделей АРПКС та дослідження адекватності у системі STATISTICA.


Прогнозування АРПКС у системі STATISTICA.

Прогнозування АРПКС у системі STATISTICA.

НЕ 2.9. (Лабораторне заняття) Елементи

технічного аналізу в системі STATISTICA.

Елементи технічного аналізу в системі STATISTICA.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

Основна література

Література до змістового модулю 11. Юрченко І.В. Стохастичне прогнозування.– Чернівці: Видавничий дім

“Родовід”, 2014.– 76 с.2. Боровиков В.П. Популярное введение в программу STATISTICA.– М.:

Компьютер Пресс, 1998.– 269 с.3. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA – статистический анализ и

обработка данных в среде WINDOWS.– М.: Филин, 1998.– 608 с.4. Боровиков В.П., Ивченко Г.И. Прогнозирование в системе STATISTICA в

среде WINDOWS.– М.: Финансы и статистика, 2000.– 384 с.

Література до змістового модулю 21. Глинский В.В., Ионин В.Г. Статистический анализ.– М.: ИИД

«Филинъ», 1998.– 264 с.

56

2. Джонстон Дж. Эконометрические методы. Пер. с англ.– М.: Статистика, 1980, с. 322–341.

3. Кенделл М.Дж., Стьюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. Пер. с англ.– М.: Наука, 1976.– 474 c.

4. Боровиков В.П., Ивченко Г.И. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде WINDOWS.– М.: Финансы и статистика, 2000.– 384 с.

5. Практикум по теории статистики: Учеб. пособие / Под ред. Шмойловой Р.А.– М.: Финансы и статистика, 2003.– 416 с.

Додаткова література1. Гихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятностей и

математическая статистика.– К.: Вища школа, 1979.– 408 с.2. Колемаев В.А., Староверов О.В., Турундаевский В.Б. Теория вероятностей и

математическая статистика.– М.: Высшая школа, 1991.– 400 с.3. Королюк В.С. Портенко Н.И., Скороход А.В., Турбин А.Ф. Справочник по

теории вероятностей и математической статистике.– К.: Наук. думка, 1978.–582 с.

Інформаційні ресурси

1. e-learning.chnu.edu.ua

57

Цикл професійної та практичної підготовки

«Охорона праці в галузі » (36 год, 1 кр, 17 л, 19 ср, екзамен)

Метою даної навчальної дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; здобуття студентами знань з охорони праці та застосування їх на рівні організації, підприємства різних галузей народного господарства; розвиток у майбутніх спеціалістів навичок розв’язання завдань і ситуацій щодо безпеки праці; формування в майбутніх фахівців потрібного рівня знань і вмінь з організаційних, правових і технічних питань охорони праці, основ виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки.

Студент повинен знати основні поняття, означення, властивості об’єктів, які вивчає дана дисципліна, вільно оперувати основними поняттями.

Студент повинен вмітивизначати вимоги норм, вимірювати і розраховувати фактичні величини виробничих небезпек і шкідливостей, шляхи зниження їх від’ємного впливу на працюючих; організувати розслідування нещасного випадку на виробництві; визначати коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, напрями робіт та заходи щодо профілактики виробничого травматизму; проводити атестацію робочих місць відповідно до встановленої методики, визначати оптимальні рішення по поліпшенню умов праці; оцінити безпечність технологічного обладнання та виробничих процесів за окремими чинниками; оцінювати виробничі чинники забруднення навколишнього середовища, визначати необхідні заходи по її захисту.

Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:


«Система управління охороною праці»

НЕ 1.1. Управління охороною праці в державі та на підприємствах

Предмет, місце і значення курсу “Охорона праці в галузі”. Означення понять “охорона праці”, “управління охороною праці”. Стан охорони праці в умовах ринкової економіки. Концепція управління охороною праці. Система

58

управління охороною праці. Органи державного управління охороною праці та їх повноваження. Управління охороною праці на виробництві.

НЕ 1.2. Правове та нормативне регулювання охорони праці.

Законодавство України з охорони праці. Державні нормативно-правові акти про охорону праці.Стандартизація та нормативно-технічна документація щодо

охорони праці. Міжнародна організація праці. Міжнародні нормативно-правові акти з охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці. Особливості охорони праці молоді та жінок.


«Проблеми випобничої санітарії та безпеки в галузі»

НЕ 2.1. Умови праці та безпека на виробництві

Умови праці як соціально-економічна категорія. Класифікація умов праці. Фактори, що впливають на умови праці. Вплив виробничих шкідливостей на безпеку та працездатність. Санітарні норми, їх види та класифікація. Гранично допустимі рівні (ГДР) виробничих факторів. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі. Методи захисту людини від негативного впливу виробничих шкідливостей. Допустимий рівень виробничих чинників.

НЕ 2.2. Профілактика травматизму та професійних захворювань

Основні причини травматизму та професійних захворювань, показники для оцінки. Класифікація нещасних випадків. Розслідування й облік нещасних випадків на виробництві. Соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві. Методи аналізу наслідків травматизму та профзахворювань.

НЕ 2.3. Особливості праці користувачів ЕОМ

Поняття та завдання техніки безпеки. Мотиваційні аспекти техніки безпеки в галузях економіки. Гарантування безпеки під час експлуатації обладнання й устаткування в галузях. Електробезпека. Вплив статичної електрики на здоров’я працівників і безпеку в різних галузях. Вимоги пожежної безпеки. Відповідність технологічного процесу, обладнання, устаткування, інструментів вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці.

59

Література до дисципліни:

ОСНОВНА

1. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001. – 252 с.

2. Охрана труда в машиностроении: Уч. для вузов. Под ред. Е.Я.Юдина. – М.: Машиностроение, 1993. – 432 с.

3. Справочная книга по охране труда в машиностроении. Под ред. О.Н.Русака. – Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1989. – 541 с.

«Методика викладання математики та інформатики у вищій школі » (54 год, 1.5 кр, 8 л, 9 пр, 37 ср, екзамен)

Метою дисципліни «Методика викладання математики інформатики у вищій школі» є:

забезпечення глибокого вивчення студентами наукових і психолого-педагогічних основ структури і змісту курсів вищої математики й інформатики у вищих навчальних закладах, розуміння методичних ідей, закладених в них;

вироблення у студентів практичних навиків проведення навчальної роботи на рівні вимог вищої школи;

виховання в майбутніх викладачів вмінь вирішувати проблеми викладання вищої математики та інформатики, формування навиків самостійного аналізу процесу викладання, творчого підходу до викладання;

ознайомлення студентів з різними засобами спілкування з ЕОМ, з використанням різних типів обчислювальної техніки, прививання навиків роботи з ЕОМ;

вироблення вмінь організовувати роботу студентів у комп’ютерному класі, керувати їх роботою в умовах локальної мережі; навчити студентів орієнтуватися в апаратному і програмному забезпеченні, котре постійно змінюється, вміти застосовувати різні програмні засоби.

Студенти повинні знати: мету і завдання курсів вищої математики й інформатики у вищій

школі; програму, за якою здійснюється викладання інформатики; програму, за якою здійснюється викладання вищої математики; вимоги до основних модулів, розділів, тем програми;

60

структуру діяльності викладача інформатики та вищої математики;

вимоги до складання конспектів занять, типологію занять; перелік літератури, рекомендованої МОН України для викладання

інформатики й вищої математики; типологію навчальних завдань з курсу інформатики та вищої

математики; класифікацію педагогічних програмних засобів та вимоги до них; порядок легалізації програмного забезпечення.

Студенти повинні вміти: планувати свою діяльність як викладач інформатики та вищої

математики; аналізувати підручники з інформатики та вищої математики; складати та оформлювати навчальні програми; складати конспекти занять; готувати дидактичне забезпечення занять; організовувати безпечне навчання в кабінеті інформатики; застосовувати теоретичні знання з методики до організації

навчально-виховного процесу; організовувати позакласну роботу з інформатики та вищої

математики; складати тестові завдання різних типів згідно вимог; добирати необхідне програмне забезпечення навчального

призначення; проводити загально методичний аналіз уроку.

Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:

Змістовний модуль 1.«Загальна методика навчання вищої математики й інформатики»

НЕ 1.1. (Лекція) Методика викладання лінійної алгебри, аналітичної геометрії.

Методика вивчення тем:Визначники 2-го і 3-го порядків та їхні властивості. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця. Поняття про визначники вищих порядків. Системи лінійних рівнянь. Основні означення. Розв’язання систем лінійних рівнянь за формулами Крамера та методом Гаусса. Однорідна система лінійних рівнянь.Система координат на прямій та площині. Полярна система координат. Перетворення прямокутних координат на площині. Прямокутна система координат в просторі. Поділ відрізка в даному відношенні. Віддаль між двома точками площини. Площа трикутника. Вектори та лінійні дії над ними. Координати вектора. Скалярний добуток векторів. Властивості скалярного

61

добутку. Зображення скалярного добутку векторів через координати. Кут між векторами. Означення і властивості векторного добутку двох векторів. Векторний добуток двох векторів, заданих координатами. Мішаний добуток векторів. Властивості мішаного добутку. Поняття про лінію та її рівняння. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Загальне рівняння прямої та його дослідження. Рівняння прямої, яка проходить через задану точку в заданому напрямі, через дві задані точки. Рівняння прямої у відрізках. Кут між двома прямими. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих. Відстань від точки до прямої. Коло. Канонічне і загальне рівняння кола. Канонічне рівняння еліпса, гіперболи, параболи. Дослідження форми еліпса, гіперболи, параболи. Ексцентриситет і директриси еліпса та гіперболи.

НЕ 1.2. (Лекція) Методика викладання математичного аналізу.

Дійсні числа. Абсолютна величина дійсного числа, її властивості. Сталі та змінні величини. Поняття функції. Способи задання функції. Обмежені, монотонні, періодичні, парні та непарні, неявно задані функції. Обернені та параметрично задані функції. Основні елементарні функції, їх графіки. Числова послідовність. Границя числової послідовності. Границя змінної величини. Єдиність границі. Нескінченно малі та нескінченно великі величини. Границя функції в точці. Основні теореми про границі. Обчислення границі функції. Перша важлива границя. Число е. Друга важлива границя. Порівняння нескінченно малих функцій. Розкриття деяких невизначеностей. Неперервність функції в точці. Точки розриву. Дії над неперервними функціями. Неперервність елементарних функцій Властивості функцій, неперервних на відрізку. Задачі, які приводять до поняття похідної. Механічний, геометричний та фізичний зміст похідної. Односторонні похідні. Неперервність та диференційовність. Правила диференціювання суми, різниці, добутку і частки. Похідна складеної функції. Диференціювання обернених, тригонометричних функцій. Похідна неявно заданої та заданої параметрично функції. Похідна показниково-степеневої функції. Означення, геометричний та механічний зміст диференціала. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Теореми Ролля, Лагранжа, Коші про диференційовні функції. Розкриття. Монотонність функції. Локальний екстремум функції, необхідні та достатні умови. Приклади. Найбільше і найменьше значення функції на відрізку. Опуклість та вгнутість графіка функції, точки перегину. Асимптоти кривої. Загальна схема дослідження функцій. Побудова графіка функції. Приклади. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Основні властивості невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів. Поняття про комплексні числа. Основні методи інтегрування: заміна змінної, інтегрування частинами. Деякі відомості про раціональні функції. Інтегрування раціональних функцій. Інтегрування деяких ірраціональних та тригонометричних функцій. Задачі,

62

що приводять до визначеного інтеграла. Означення та умови існування визначеного інтеграла. Властивості визначеного інтеграла. Інтеграл з верхньою змінною межею. Формула Ньютона-Лейбніца. Методи обчислення визначених інтегралів. Застосування визначеного інтеграла: обчислення площ плоских фігур, довжини дуги кривої, об’єму тіла обертання. Застосування визначеного інтеграла в фізиці та біології. Функція багатьох змінних. Означення та символіка. Границя та неперервність функції багатьох змінних. Частинні похідні, диференційовність, повний диференціал функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків. Метод найменших квадратів..

НЕ 1.3. (Лекція) Методика викладання інформатики як часткова дидактика. Зв’язок МВІ з іншими науками. Підручники та навчальні посібники з інформатики. Навчальна програма з інформатики Принципи дидактики в контексті викладання інформатики

Мета вивчення інформатики у вищих навчальних закладах. Виховання в процесі вивчення інформа-тики. Зміст понять «комп’ютерна грамотність», «інформаційна культура». Зв’язок МВІ з філософією, інформатикою, психологією і педа-гогікою. Історія розвитку прогресив-них ідей в МВІ.Змістовна харак-теристика підручни-ків і навчальних посібників з інфор-матики для ВНЗ. Міжпредметні зв’яз-ки у викладанні інформатики та інших начальних дисциплін. Особливості вив-чення інформатики в умовах різного за- безпечення навчаль-них закладів об-числювальною тех-нікою.Змістовна характеристика навчальної програми з інформатики. Основні напрямки модернізації освіти в області інформатики.Реалізація принципів дидактики у викладанні інформатики. Методи навчання інформатики. Індукція, дедукція, аналогія. Аналіз і синтез. Первинні та визначальні поняття. Види означень. Способи введення понять. Класифікація понять. Основні поняття і методика їх вивчення.

НЕ 1.4. (Лекція) Організаційні форми навчання інформатики у ВНЗ.

Типи занять з інформатики та їх структура. Традиційні методи навчання: розповідь, лекція, евристична бесіда, самостійна робота, вправа, лабораторна робота. Способи перевірки знань і навиків студентів. Принцип оберненого зв’язку в навчанні. Модернізація методів навчання. Різні прийоми активізації мисленнєвої діяльності студентів. Проблемне навчання.

НЕ 1.5. (Практичне заняття) Методика викладання теорії звичайних диференціаль-них рівнянь та елементів теорії ймовірностей.

Загальні поняття та означення. Задача Коші. Геометричний зміст диференціального рівняння. Диференціальні рівняння 1-го порядку з

63

відокремлювальними змінними. Однорідні диференціальні рівняння. Лінійні диференціальні рівняння. Рівняння Бернуллі та Рікатті, рівняння в повних диференціалах, інтегруючий множник. Застосування диференціальних рівнянь 1-го порядку в біології. 0 Диференціальні рівняння 2-го порядку, які допускають пониження порядку. Однорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Теорема про за0гальний розв’язок. Лінійні однорідні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами. Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Теорема про структуру загального розв’язку такого рівняння. Не- однорідні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами. Рівняння зі спеціальною правою частиноюПоняття ймовірності випадкової події. Теорема про додавання та множення ймовірностей. Дискретна випадкова величина, закон її розподілу. Неперервна випадкова величина. Густина розподілу. Числові характеристики випадкової величини..

НЕ 1.6. (Практиктичне заняття) Методика навчання основних розділів інформатики. Методика вивчення тем «Інформація, інформаційні процеси», «Інформаційна система»

Підготовка конспекту заняття з тем зазначеного розділу.

НЕ 1.7. (Практиктичне заняття) Методика вивчення тем «Операційні системи», «Робота з дисками»


НЕ 1.8. (Практиктичне заняття) Методика вивчення тем «Графічні редактори», «Текстовий редактор»


НЕ 1.9. (Практиктичне заняття) Методика вивчення тем «Електронні таблиці», «Бази даних».


Змістовний модуль 2.«Часткова методика навчання інформатики»

НЕ 2.1. (Лекція). Програмно-педагогічні засоби.

Програмувальне навчання. Зміст поняття і види програмно-педагогічних засобів. Операційно-дидактичне середовище як ідеальний програмно-

64

педагогічний засіб. Проблеми впровадження програмно-педагогічних засобів в навчальний процес. Мультимедіа в освіті.

НЕ 2.2. (Лекція). Методичні аспекти підвищення ефективності занять з інформатики.

Підготовка викладача до заняття. Використання засобів наочності у викладанні курсу інформатики. Організація самостійної роботи. Розвиток навиків самоконтролю. Диференційований та індивідуальний підходи при навчанні інформатики. Принципи підбору індивідуальних і групових завдань. Організація практичних занять на ЕОМ. Організація позакласної роботи з інформатики. Факультативні заняття.

НЕ 2.3. (Лекція). Організація навчання інформатики у комп’ютерному класі.

Засоби навчання інформатики: комп’ютерний клас. Програмне забезпечення. Організація роботи в комп’ютерному класі. Рекомендації до проведення занять. Специфіка роботи викладача в умовах локальної мережі. Управління і контроль за роботою студентів.

НЕ 2.4. (Лекція). Екзамен з інформатики.

Методика проведення консультацій до екзамену. Методика складання екзаменаційних білетів. Критерії оцінювання знань.

НЕ 2.5. (Практиктичне заняття) Методика вивчення теми «Глобальна мережа Internet»


НЕ 2.6. (Практиктичне заняття) Методика вивчення теми «Мультимедійні презентації»


НЕ 2.7. (Практиктичне заняття) Методика вивчення теми «Основи алгоритмізації і програмування»


Список літератури

Основна література до дисципліни:

65

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. – М.: Просвещение, 1982. – 230 с.

2. Бороненко Т.А. Методика обучения информатике (теоретические основы). Учеб. пособ. – СПб.: РГПУ им. А.И. Герцена, 1997. – 100 с.

3. Бороненко Т.А., Рыжова Н.И. Методика обучения информатике (специальная методика). Учеб. пособ. – СПб.: РГПУ им. А.И. Герцена, 1997. – 134 с.

4. Бочкин А.И. Методика преподавания информатики. – Минск: Вышейшая шк., 1998. – 431 с.

5. Зотов Ю.Б. Организация современного урока. – М., 19836. Каймин В.А. Методика преподавания информатики. – М.: МГИУУ,

19907. Конаржевський Ю.А. Анализ урока. – М., 20008. Лапчик М.П., Семакин И.Г., Хеннер Е.К. Методика преподавания

информатики: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 624 с.

9. Михалевич В. С., Каныгин Ю. М., Гриченко В. И. Информатика - новая область науки и практики//Кибернетика. Становление информатики-М.: Наука, 1986.

10. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. Посіб.: У 4 ч./ За ред. акад.. М.І. Жалдака. – К.: навчальна книга, 2003.

11. Онищук В.А. Урок в современной школе. – М., 198112. Поташник М., Левит М. Подготовка и проведение открытого урока

//Відкритий урок - №9-1013. Птицин И.В. «Современные требования к преподавателю» //ИНФО.-

2000.-№9. С. 44-46.14. Семакин И.Г., Вараксин Г.С. Структурированный конспект базового

курса информатики. – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2000. – 167 с.15. Шарко В.Д. Сучасний урок. – Київ, 200516. Інформатика. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів –

Запоріжжя: Прем’єр, 2003. – 304 с.17. Гуржій А.М., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г., Соколов А.Ю.

Інформатика 10-11 кл. Видавництво Факт, Навчальна книга.18. Караванова Т.П. Інформатика. Основи алгоритмізації та

програмування (процедурне програмування). Базовий курс. Навч. посіб. доп. та випр. – Шепетівка: Аспект, 2005. –250 с.

19. Караванова Т.П. Інформатика. Збірник вправ та задач з алгоритмізації та програмування (процедурне програмування). Навч. посіб. доп. та випр. – Шепетівка: Аспект, 2004.–160 с.

20. Семчук А.Р., Юрченко І.В. Економічна інформатика. Навчальний посібник.– Чернівці: МВІЦ "Місто", 2006.– 423 с.

66

21. Електронні таблиці Microsoft Excel: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 48 с.

22. Комп'ютерні мережі: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 43 с.

23. Основи інформатики: Методичні вказівки до лабораторних робіт: У 2 ч./ Укл.: І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2000.– 79 с.

24. Система управління базами даних Microsoft Access: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 40 с.

25. Інформатика і обчислювальна техніка: Методичні рекомендації та практичні завдання / Укл.: Маценко В.Г., Піддубна Л.А.– Чернівці: Рута, 2002.– 64 с.

26. Комп'ютерні мережі: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 43 с.

27. Операційна система Microsoft Windows: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2003.– 48 с.

28. Текстовий редактор Microsoft Word: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2003.– 56 c.

29. Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 648с.

30. Шкіль М. І., Колесник Т. В. Вища математика. – К.: Вища школа, 1986. – 512 с.

31. Кудрявцев Л. Д. Демидович Б. П. Краткий курс высшей математики. – М.: Наука, 1989. – 656 с.

32. Минорский В. П. Сборник задач по высшей математике. Учебное пособие. – М.: Наука, 1987. – 349 с.

Додаткова література

33. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98.– СПб.: Питер, 1999.– 896 с.

34. Борланд Р. Знакомство с Windows 98.– М.: Microsoft Press Русская редакция, 1997.– 376 с.

35. Браун С. Visual BASIC 6: учебный курс.– СПб: ЗАО "Издательство ПИТЕР", 1999.– 576 с.

36. Гарнаев А. Самоучитель VBA.– М.: BHV, 2004.– 560 c.37. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика: универсальный

курс.– М.: АСТ–ПРЕСС; Инфорком–Пресс, 1999.– 480 с. 38. Уокенбах Джон. Библия пользователя Excel’97.– К.:Диалектика,

1997.– 735 с.

67

39. Джонс Эдвард, Саттон Дерек. Библия пользователя Office’97.– К.: Диалектика, 1997.– 848 с.

40. Курицкий Б.Я. Поиск оптимальных решений средствами Excel 7.0.– СПб.: BHV–Санкт-Петербург, 1997.– 384 с.

41. Муллен Р. Microsoft Office 97: Справочник.– СПб.: Питер, 1998.– 448 с.

42. Габбасов Ю. Internet 2000.– СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1999.– 440 с. 43. Гарнаев А. Excel 2000. Разработка приложений.– М.,К.: BHV, 2000.–

387с.44. Гарнаев А. Excel, VBA, Internet в экономике.– М., К.: BHV, 2000.– 432

с.45. Денисов А. Microsoft Internet Explorer 5: справочник.– СПб.: Питер,

1999.– 448 с.46. Джелен Б., Сирстад Т. Применение VBA и макросов в Microsoft

Excel.– СПб: Вильямс, 2005.– 624 с.47. Винтер П. и др. Microsoft Access 97: Справочник.– СПб.: Питер, 1998.–

416 с.48. Інформаційні системи і технології в економіці / Посібник. За ред. В.С.

Пономаренка.– К.: Видавничий центр "Академія", 2002.– 544 с.49. Келли Дж. Самоучитель Access 97.– СПб.: Питер, 1999.– 336 с.50. Кузьменко В. Программирование на VBA.– М.: Бином, 2005.– 880 с.51. Симонович С.В. и др. Информатика. Базовый курс.– СПб.: Питер,

1999.– 640 с. 52. Степанов А. Информатика. Учебник для вузов. Пятое издание.– СПб.:

Питер, 2006.– 768 с.53. Хальворсон М. Visual Basic для профессионалов.– М.: ЭКОМ, 2000.–

454с.54. Экономическая информатика. Учебник / Под ред. В.П.Косарева.–

М.Финансы и статистика, 2006.– 656 с.55. Міністерство освіти і науки України Наказ №563 від 01.08.2001,

зареєстровано Міністерством юстиції України №969/6160 20.11.2001. – Положення про організацію охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.

56. Міністерство освіти і науки України, Наказ №616 від 31.08.2001, зареєстровано Міністерством юстиції України №1093/6284 28.12.2001. – Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчального процесу в закладах освіти.

57. Міністерство охорони здоров’я України, Постанова №63 від 14.08.2001.- Державні санітарні норми і правила утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу 5.5.2 – 008-01.

58. Щипачев В. С. Высшая математика. – М.: Высшая школа, 1991. – 479 с.

68

59. Мантуров О. В. Курс высшей математики. – М.: Высшая школа, 1991. – 448 с.

60. Овчинников П. Ф., Якемчук Ф. П., Михайленко В. М. Высшая математика. – К.: Вища школа, 1987. – 552 с.

«Паралельні обчислення і багатопоточне програмування » (144 год, 4 кр, 17 л, 34 лб, 93 ср, залік)

Розглядаються основи побудови паралельних алгоритмів, обговорюються проблеми паралельних обчислень при їх виконанні на багатоядерних комп'ютерах із загальною пам'яттю - гонка даних, клінч, проблеми синхронізації і блокування. У курсі обговорюються засоби, включені до складу бібліотеки класів FCL (Framework Class Library), починаючи від класу Thread, що описує потоки, до класу Parallel, включеного до TPL (Task Parallel Library).

1.1 Мета викладання дисципліни

Мета курсу «Паралельні обчислення і багатопоточне програмування» - формування навичок проектування, розробки, вирішення проблем, які виникають при розробці додатків паралельного та багатопоточного програмування, використання сучасних методів програмування та сучасних середовищ розробки.

1.2 Завдання вивчення дисципліни

Отримані знання, вміння та навички дадуть змогу спроектувати та розробити програми, які мають можливості паралельного обчислення, уникаючи типових проблем циклу розробки.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:- теоретичні положення про .Net Framework;- теоретичні положення про C#;- теоретичні положення про FCL, TPL, Threads;- теоретичні положення про Windows Forms:- теоретичні положення про Asp.Net win forms;- теоретичні положення про розробку додатків.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен вміти:- створювати та супроводжувати проекти;

69

- використовувати різні сховища даних;- вміти користуватися основними можливостями IDE Visual Studio.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Тема змістового

модуля (ЗМ), навчального

елементу (НЕ)

Зміст навчального елементу

ЗМ 1. Основи паралельного обчислення та багатопочного програмування

НЕ 1.1. Вступ в паралельні обчислення.

Модель паралельного виконання програми, властивості паралельні обчислень, оцінки прискорення, закони Амдаля і Густавсона-Барсіса, способи розпаралелення

НЕ 1.2 Процеси та потоки в операційній системі

Стратегії управління пам’яттю, процесорним чсом, потоками, даними

НЕ 1.3. Паралельні алгоритми.

Класичні задачі, які допускають розпаралелення, порівняння характеристик паралельних і послідовних алгоритмів

НЕ 1.4. Потоки та паралельні обчислення

Основні об’єкти з Threading, Thread, приклади реалізації

НЕ 1.5. Потоки, гонка даних.

Гонка даних, критичні секції, блокування, клінч, методи блокування, семафори, монітори.

ЗМ 2. Засоби паралельного обчислення і багатопоточного програмування

НЕ 2.1. Пул потоків і бібліотека паралельних задач

Клас ThreadPool, бібліотека TPL, реалізація паралельних алгоритмів Task об’єктами

70

НЕ 2.2. Розпаралелення циклів, клас Parallel

Клас Parallel та його основні об’єкти та методи, проблеми розпаралелення, варіанти розв’язків.

НЕ 2.3. Інтерфейси та багатопоточність

Правила організації інтерфейсу, спостереження та керування процесами

НЕ 2.4. Приклади програмних проектів

Приклади програмних проектів

Література до дисципліни

1. Антонов А.С. "Параллельное программирование с использованием технологии OpenMP: Учебное пособие".-М.: Изд-во МГУ, 2009. - 77 с.

2. Культин Н. Б. / Microsoft Visual C# в задачах и примерах // Н. Б. Культин, БХВ-Петербург, 2009.-314 с.

3. Rauber Thomas / Parallel Programming: for Multicore and Cluster Systems // Thomas Rauber, Gudula Rünger. 2nd ed. Springer. – 2013. – 522 pp.

4. Troelsen Andrew / Pro C# 5.0 and the .Net Framework 4.5 // Andrew Troelsen, Sixth Edition, APress, 2012.- 1560 pp.

5. Varela Carlos A. / Programming Distributed Computing Systems: A Foundational Approach // Carlos A. Varela, Gul Agha, The MIT Press. – 2013. – 314 pp



71

«Прийняття рішень в соціально-економічних системах » (144 год, 4 кр, 17 л, 34 лб, 93 ср, екзамен)

1.1. Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів із теоретичними і практичними питаннями прийняття рішень в соціально-економічних системах з використанням ЕОМ.

1.2. Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів основам застосування методів прийняття рішень в соціально-економічних системах для розв’язання прикладних задач.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати основні теоретичні і практичні питання прийняття рішень в соціально-економічних системах, вміти застосовувати ці методи до соціально-економічних досліджень з використанням ЕОМ.

Дисципліна "Прийняття рішень в соціально-економічних системах" розрахована як вибіркова для студентів п’ятого курсу вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю "Системи і методи прийняття рішень". Об'єктом дисципліни виступає діяльність суб'єктів господарювання у сучасних умовах ринкової економіки з урахуванням тенденцій глобалізації економічних процесів, загострення конкуренції, а також особливостей перехідного періоду у країнах колишнього СРСР і в Україні зокрема. Предметом дисципліни є задачі прийняття обrрунтованих економічних рішень, а також сучасні математичні методи розв'язування таких задач. Метою викладання дисципліни є опанування студентами широкого спектру сучасних математичних методів прийняття економічних рішень на основі системного аналізу, математичного моделювання та оптимізації діяльності суб'єктів господарювання в умовах ринкової економіки; опрацювання ними на конкретних, максимально наближених до реальних, навчальних задачах, прикладах та математичних моделях методик визначення оптимальних економічних рішень, з використанням обчислювальної техніки та пакетів прикладних програм. Завдання диисципліни полягає у тому, щоб студенти оволоділи основними знаннями і навичками застосування математичних методів для розв'язування реальних прикладних задач ринкової економіки, розуміли тенденції та перспективи розвитку економіко-математичних методів, могли обирати належні методи та розуміти результати їх застосування при виирішенні конкретних економічних проблем.

До уваги студентів пропонуються такі теми дисципліни: 1. Значимість математичних методів прийняття економічних рішень в

умовах ринкової економіки. 2. Зміст і класифікація задач прийняття економічних рішень.

72

3. Огляд основних методів математичного програмування та досліджен-ня операцій розв'язування оптимізаційних задач ринкової економіки.

4. Методи визначення та відбиття системи переважань ОПР. 5. Методика багатокритеріальної оптимізації економічних рішень. 6. Методи прийняття економічних рішень за умов ризику та/або

невизначеності. 7. Концепція очікуваної корисності у прийнятті економічних рішень за

умов ризику. 8. Прикладні аспекти використання математичних методів прийняття

економічних рішень за недетермінованих умов. 9. Теоретико-ігрові методи прийняття рішень в умовах активної

ринкової конкуренції. 10.Методи визначення колективних переважань при прийнятті

економічних рішень.

Кожна тема навчальної дисципліни потребує додаткового опрацювання студентами під час самостійної роботи. Метою самостійної роботи є активізація засвоєння студентами теоретичних знань, набуття вмінь та навичок самостійного проведення розрахунків та аналізу результатів для успішного застосування їх у подальшій роботі. Самостійна робота. студентів повинна мати творчий характер, розвивати навички до аналітичної діяльності.

Під час самостійної роботи студенти: поглиблено опрацьовують теоретичний матеріал з використанням

рекомендованих літературних джерел та конспекту лекцій; проводять числові розрахунки та розв'язують задачі, винесені на

позааудиторну роботу та у вигляді індивідуальних завдань; оволодівають методикою використання комп'ютерної техніки та

програмних засобів для розв' язування математичними методами задач ринкової економіки.

Набуті студентами знання та навички з дисципліни будуть необхідні їм при виконанні аналітичних досліджень під час виробничих практик, при написанні випускних кваліфікаційних робіт, у подальшій професійній діяльності.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1

НЕ 1.1. (Лекція)Значимість

математичних мето-дів прийняття

Поняття об'єкта управління - суб'єкта економічної діяльності, суб'єкта управління - ОПР (особи, яка приймає рішення), навколишнього середовища, проблемної ситуації. Особливості проблемних сиитуацій суб'єктів господарювання в умовах

73

економічних рішень в умовах ринкової

економіки.

ринкової економіки, зростання вимог до обrpунтованості еконо-мічних рішень. Принципова схема опрацювання проблемної ситуації. Основні етапи процесу приийняття економічних рішень: підготовчий, прийняття рішення, реалізації рішення, активного контролю за виконанням рішення та його наслідками. Місце економіко-математичного інструментарію у процесі прийняття економічних рішень. Зростання ролі математичних методів, обчислювальної техніки та інформаційних технологій в управлінні (прогнозуванні, плану-ванні, оперативному управлінні, контролі) економічною діяльністю. Відповідальність ОПР за належну організацію процесу прийняття та наслідки економічних рішень.

НЕ 1.2. (Лекція)Зміст і класифікація

задач прийняття економічних рішень.

Загальна постановка задачі прийняття економічних рішень, її основні складові, математична модель. Класифікація задач прийняття економічних рішень: детерміновані та недетерміно-вані, статичні та динамічні, однокритеріальні та багатокрите-ріальні, індивідуального та колективного вибору; економічні приклади.

НЕ 1.3. (Лекція) Огляд основних методів матема-

тичного програмування та до-слідження операцій

розв'язування оптимізаційних задач ринкової економіки.

Оптимізаційні економіко-математичні моделі (лінійні, нелінійні, цілочислові) окремих задач ринкової економіки: пла-нування виробництва з оптимальним розподілом виробничих ресурсів, розвитку та розміщення підприємств, розподілу робіт між виконавцями, вибору інвестиційних проектів. Анотований огляд математичних методів оптимізації: лінійного, неліній-ного, цілочислового програмування; приклади реалізації методів з використанням сучасних пакетів прикладних програм.

НЕ 1.4. (Лекція)Методи визначення та відбиття системи

переважань ОПР

Поняття про індивідуальні особливості системи переважань ОПР, відношення переважності, теорему Дебре про можливість та спосіб відбиття системи переважань ОПР, порядкову, інтервальну та відносну функції цінності. Необхідність застосу-вання функції цінності для визначення якнайкращих економічних рішень. Методи побудови функцій цінності: інтервальної та відносної на одновимірній множині, адитивної або мультиплікативної на багатовимірній множині, відносної на скінченній множині. Приклади використання функції цінності для розв'язування конкретних задач ринкової економіки.

НЕ 1.5. (Лекція)Методика

багатокритеріальної оптимізації

економічних рішень

Приклади, загальна постановка багатокритеріальних задач ринкової економіки. Ефективні та неефективні плани багато-критеріальної задачі, їх властивості. Проблема вибору рішення при багатокритеріальній оптимізації, вирішальна роль ОПР у визначенні розв'язку. Основні підходи до вирішення багатокри-теріальних проблем: варіація коефіцієнтів вагомості частинних критеріїв, уведення критеріальних обмежень. Узагальнена методика багатокритеріальної оптимізації як поєднання основних підходів, її основні етапи: визначення меж варіації критеріальних показників на множині ефективних планів, побудова узагальненого адитивного критерію оптимальності, уведення критеріальних обмежень, визначення реальних припустимих рівнів критеріальних показників; схема реалізації методики у режимі діалогу з ОПР. Приклади реалізації методики для розв'язування конкретних економічних задач.

74


Методи визначення та відбиття системи

переважань ОПР

Вивчити за конспектом лекцій та рекомендованою літературою теоретичну частину лабораторної роботи, виконати практичну частину, перевірити працездатність практичної частини лабораторної роботи, підготуватися до захисту теоретичної частини лабораторної роботи.


Методика багатокритеріальної

оптимізації економічних рішень.


Змістовий модуль 2

НЕ 2.1. (Лекція)Методи прийняття

економічних рішень за умов ризику та/або

невизначеності

Доход, витрати та прибуток як основні економічні показники ефективності рішень у ринковій економіці; недетермінованість цих показників. Класичні критерії прийняття рішень за неде-термінованих умов: максимінний (Вальда, песимістичний), максимаксний (оптимістичний), песимізму-оптимізму (Гурвіца), максимального середнього (очікуваного) доходу (Лапласа, Байєса-Лапласа), з урахуванням ступеня довіри до закону розподілу доходу (Ходжеса-Лемана), максимуму очікуваної корисності доходу (Неймана-Моргенштерна). Порівняльна характеристика класичних критеріїв, рекомендації щодо їх використання в реальних ситуаціях прийняття еконо-мічних рішень за умов ризику та/або невизначеності.

НЕ 2.2. (Лекція)Концепція очікуваної

корисності у прийняті

економічних рішень за умов ризику

Поняття функції корисності доходу. Очікувана корисність доходу як випадкової величини, детермінований еквівалент випадкового доходу. Співвідношення між детермінованим екві-валентом та очікуваним доходом як індикатор типу ставлення ОПР до ризику (нейтральність, несхильність, схильність). Властивості та приклади функцій корисності, які відбивають індивідуальні особливості ОПР у ставленні до ризику. Апроксимаційні формули для обчислення очікуваної корисності та детермінованого еквівалента випадкового доходу. Очіку-ваний доход, його стандартне відхилення та коефіцієнт несхильності і схильності до ризику як складові порівняльної оцінки альтернативних варіантів економічних рішень. Ідентифі-каційні ознаки та методи визначення оптимального варіанта економічних дій за умов ризику.

НЕ 2.3. (Лекція)Прикладні аспекти

використання математичних

методів прийняття економічних рішень за недетермінованих

умов

Оптимізація виробничої програми за умов недетермінованих цін на продукцію та виробничі ресурси. Оптимальне управління фінансовим портфелем за умов ризику або невизначеності щодо майбутньої прибутковості фінансових інструментів. Оптимізація валютного резерву за детермінованих умов, умов ризику або умов невизначеності щодо показників майбутньої відносної цінності різних валют. Оптимізація кредитного порт-феля за умов ризику щодо платоспроможності позичальників.

НЕ 2.4. (Лекція)Теоретико-ігрові

методи прийняття рішень в умовах

Постановка задачі про визначення оптимальної стратегії в умовах конкуренції як матричної гри. Класифікація матричних ігор. Загальна постановка матричної гри двох гравців з нульовою сумою; економічні приклади. Знаходження нижньої

75

активної ринкової конкуренції

та верхньої ціни гри, теорема про співвідношення між ними. Максимінна та мінімаксна стратегії гравців. Проблема визначення оптимальної поведінки гравців у випадку, коли нижня ціна гри не збігається з верхньою. Постановка задач пошуку оптимальних мішаних стратегій гравців як задач лінійного програмування; взаємозв'язок між задачами першого та другого гравців та їх розв'язками. Графічне розв'язування ігор у випадках, коли один із гравців має лише дві чисті стратегії. Визначення оптимальної поведінки гравців за методами лінійного програмування. Поняття про кооперативні ігри, коаліції, методи та моделі прийняття кооперативних рішень.

НЕ 2.5. (Лекція)Методи визначення

колективних переважань при

прийнятті економічних рішень

Класичні принципи колективного вибору: за більшістю поданих голосів, за найменшою сумою місць, за підсумками попарних порівнянь альтернатив. Порівняльна характеристика класичних принципів. Вимоги до колективного упорядкування. Сутність і практичні наслідки теореми Ерроу про правило диктатора. Аксіоматичний метод вирішення колективних переважань; ознаки та обчислення медіанного та серединного упорядкувань. Обговорення різних методик визначенння колективних переважань та приклади їх використання при прийнннтті рішень у ринковій економіці.


Методи прийняття економічних рішень

за умов ризику та/або невизначеності.



Концепція очікуваної корисності у

прийнятті економічних рішень

за умов ризику.



Прикладні аспекти використання математичних

методів прийняття економічних рішень за недетермінованих

умов.



Теоретико-ігрові методи прийняття рішень в умовах

активної ринкової конкуренції


76

ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИОсновна література

Література до змістового модулю 11. Исследование операций в экономике: Учебное пособие для вузов /

Под ред. проф. Н.Ш.Кремера.– М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.– 407 с. 2. Наконечний А.Г., Бейко І.В., Зінько П.М. Задачі, методи і алгоритми

оптимізації. Навчальний посібник.– Рівне, НУВГП, 2011. - 624 с. (Гриф надано Міністерством освіти і науки України, лист № 1/11-7429 від 06.08.2010).

3. Кігель В.Р. Елементи лінійного, цілочислового лінійного, нелінійного програмування: Навчальний посібник.– К.: ІСДО, 1995.– 400 с.

4. Кігель В.Р. Математичні методи прийняття рішень у ефективному підприємництві.– К.: ІЕУГП, 1999.– 269 с.

5. Олексюк О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні.– К.: Наукова думка, 1998.– 508 с.

6. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий.– М.: Радио и связь, 1993.– 320 с.

7. Таха Х. Введение в исследование операций.– М.: Вильямс, 2001.– 912с.

8. Фишберн П. Теория полезности для принятия решений.– М.: Наука, 1978.– 352 с.

Література до змістового модулю 29. Фомин ГЛ. Математические методы и модели в коммерческой дея–

тельности: Учебник.– М.: Финансы и статистика, 2001.– 544 с. 10. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике,

финансах, бизнесе: Учебное пособие.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.– 367 с. 11. Шикин ЕЯ., Чхартишвили Л.Г. Математические методы и модели в

управлении: Учебное пособие.– М.: Дело, 2000.– 440 с. 12.Штойер Р. Многокритериальная оптимизация. Теория, вычисления и

приложения.– М.: Радио и связь, 1992.– 504 с. 13.Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений.– М.: Аудит,

ЮНИТИ, 1997.– 590 с. 14. Кігель В.Р. Математичні методи ринкової економіки: Навчальний

посібник.– К.: Кондор, 2003.– 158 с.



77

«Чинники успішного працевлаштування за фахом » (36 год, 1 кр, 12 л, 24 ср, залік)

78

«Вибрані задачі прикладного системного аналізу » (108 год, 3 кр, 17 л, 17 лб, 74 ср, залік)

1.1. Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з основними поняттями детермінованих та стохастичних моделей фінансової математики як важливого інструмента фінансового аналізу й менеджменту, що широко застосовується при оцінці результатів і прогнозів ефективності фінансово-господарської діяльності.

1.2. Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів основам застосування теорії випадкових процесів для розв’язування задач, що стосуються ринку цінних паперів.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати сучасні ймовірнісні методи дослідження вартості акцій та облігацій, формування портфеля інвестора на (В, S)-ринку у дискретному та неперервному випадках, оцінки вартості похідних цінних паперів, зокрема опціонів. Студенти повинні вміти застосовувати набуті знання до розв'язування різноманітних задач фінансової діяльності установ і підприємств. Вивчаючи дану дисципліну, студенти повинні вміти застосовувати сучасні комп'ютерні інформаційні технології.

2. СТРУКТУРА ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ, НАВЧАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСЦИПЛІНИ “(B,S) – РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ”

№ п.п.

Назва модуля (М) або навчального

елементу (НЕ) Зміст навчального елементу

1 2 3

Змістовний модуль 1. Ринки цінних паперів. Основні цінні папери.

НЕ 1.1. (Лекція)

Основні поняття детермінованої фінансової математики.

Основні поняття детермінованої фінансової математики: означення первинних та вторинних цінних паперів, ринок цінних паперів, приклади цінних паперів, нормативні документи, що забезпечують функціонування цінних паперів.


Акції. Означення акції. Дискретний та неперервний випадок розрахунку вартості акцій. Вартість акції, як розв’язок дифузійного стохастичного диференціального рівняння Іто. Моделювання вартості акції.


Облігації. Означення облігації. Два основні типи розрахунку облігації: прямий та опосередкований. Дискретний та неперервний випадок обрахунку вартості облігації. Банківський рахунок, як приклад облігації. Основні моделі розрахунку вартості облігації при опосередкованому

79

підході. Моделювання на комп’ютері вартості облігації.НЕ 1.4. (Лекція)

Модель Кокса-Росса-Рубінштейна.

Дискретна модель Кокса-Росса-Рубінштейна функціонування ринку цінних паперів. Модель (CRR-модель). Капітал інвестора на (B,S)-ринку. Дисконтований капітал, мартингальна властивість дисконтованого капіталу, існування міри, стійкої до ризиків.


Поведінка інвестора у дискретному випадку.

Портфель цінних паперів на (B,S)-ринку в CRR-моделі. Самофінансовані стратегі та стратегії, що містять приплив та відток капіталу. Поняття стратегії та хеджу інвестора. Існування хедж-стратегії для CRR-моделі. Поняття арбітражу.

НЕ 1.6. (Лабораторна робота).

Моделювання вартості облігації.

Моделювання вартості облігації у дискретному та неперервному випадках. Моделювання вартості облігації при використанні прямого та опосередкованого підходу.

НЕ 1.7. (Лабораторна робота).

Моделювання вартості акції та CRR-моделі.

Моделювання дискретних випадкових величин. Моделювання вартості акції(дискретний та неперервний випадок). Моделювання CRR-моделі при відомій стратегії інвестора.

Письмове теоретичне опитування

ВСЬОГОЗмістовний модуль 2. Розрахунки вартостей похідних цінних паперів


Похідні цінні папери. Похідні цінні папери. Основні види похідних цінних паперів. Опціони: означення та приклади. Поняття справедливої ціни для опціонів. Існування справедливої ціни для опціону. Досяжні та недосяжні платіжні зобов’язання.

НЕ 2.2. (Лекція).

Динамічна модель портфеля

Самофінансовані стратегії та дисконтований капітал. Багато періодична модель ринку та умови безарбітражності ринку.


Опціни Європейського типу

Дифузійна модель. Неперервні самофінансовані стратегії. Сток і приплив капіталу. Мартингальні властивості дисконтованого капіталу. Стратегії інвестора і розрахунок вартості для опціонів Європейського типу. Європейський опціон з «термінальною» функцією виплат. Теорема Блека-Шоулса..


Опціони Американського типу

Рівняння Блека-Шоулса як модель рівноваги ціни опціону купівлі. Розрахунок опціонів Американського типу. Неперервний час. Опціони з післядією.

НЕ 2.5. (Лабора-торна робота).

Опціони Європейського типу.

Розрахунок вартості опціону Європейського типу за формулою Блека – Шоулза та відповідних хедж-стратегій.

80


Опціони Американського типу

Розрахунок вартості опціону Американського типу за формулою Блека – Шоулза та відповідних хедж-стратегій.


Вартості опціонів при стрибковій зміні акцій.

Розрахунок вартості опціону Європейського та Американського типу за формулою Блека – Шоулза при стрибкоподібній зміні вартості акцій

Письмове теоретичне опитування

ВСЬОГОМодуль контроль (підсумковий) ВСЬОГО

Рекомендована література

1. Леоненко М. М., Мішура Ю. С., Пархоменко В. М., Ядренко М. Й. Теоре-тико-ймовірнісні та статистичні методи в економетриці та фінансовій математиці.– Київ: Інформтехніка, 1995.– 380 с.

2. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси.– Київ: Основи, 1993.– 231 с.3. Ширяев А. Н. Статистический последовательный анализ.– М.: Наука,

1976.– 496 с.4. Царков Є.Ф., Ясинський В.К., Ясинський Є.В. Детерміновані та стоха-

стичні моделі фінансової математики.– Чернівці: Зелена Буковина, 2003.– 396 с.

5. Ясинський В.К. Комп’ютерна модульно-рейтингова навчальна система з детермінованої та стохастичної фінансової математики.– Чернівці: Прут, 2003.– 388 с.

6. Ширяев А. Н., Кабанов Ю. М., Крамков Д. О., Мельников А. В. К теории расчетов опционов. I. Дискретное время // Теория вероятностей и ее применения.– 1994.– Т.39, №1.– С. 23–79.

7. Ширяев А. Н., Кабанов Ю. М., Крамков Д. О., Мельников А. В. К теории расчетов опционов. II. Непрерывное время // Теория вероятностей и ее применения.– 1994.– Т.39, №1.– С. 23–79.

8. Черватюк М. В., Ясинский Е. В. Методы реализации на компютерах стохастических моделей стоимостей акций и облигаций // Рынок ценных бумаг.– 1997.– №12.– С. 113–124.

9. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вычислений.– М.: Юнити, 1998.– 400 с.

10.Математика фінансів: навчальний посібник / Ю.С. Мішура, Г.М. Шевченко – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 352 с.

11.Математичні моделі страхової математики: навчальний посібник / С.В. Антонюк, І.В. Малик, В.К. Ясинський – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2011. – 204 с.

81

12.Боднарев Б.В., Жмыхова Т.В. Стохастические дифференциальные уравнения и их применения в финансовой математике и метематической экономике. – Донецк: Норд-Пресс, 2005. – 175 с.

13.Боднарев Б.В., Баев А.В. Моделирование эволюций рисковых активов и финансовых потоков в банке и их статистический аналих. – Донецк: Норд-Пресс, 2005. – 91 с.

14.Stochastic control of hereditary systems and applications. – Springer (2008).

Практична підготовкаПрактична підготовка включає проходження студентами педагогічної

(асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Педагогічна (асистентська) практика магістрантів передбачає їх підготовку до виконання функцій викладача педагогічних дисциплін та конкретних методик зі спеціальності „Актуарна та фінансова математика”, куратора студентської групи, молодого науковця.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) психолого-педагогічний – підготовка магістранта до забезпечення викладання загальноматематичних дисциплін та методик викладання навчальних дисциплін зі спеціальності;

2) організаційно-практичний та методичний – підготовка магістранта як викладача-методиста, організатора педагогічної практики;

3) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

4) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.

Завдання практики:- ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної

діяльності викладача ВНЗ ПІ-ІV рівнів акредитації;- оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної,

методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;- організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної

діяльності;- виконання магістрантом функцій:

викладача фахових дисциплін спеціальності; молодого науковця; консультанта з практичної підготовки студентів – організація та

проведення виробничої практики на підприємствах і в установах;82

куратора студентської групи.За своєю організацією педагогічна практика поділяється на три

етапи – адаптаційний, професійно-діяльнісний та завершальний. Кожен із них охоплює такі напрями – навчальна, виховна, методична та науково-дослідна робота.

Адаптаційний етап охоплює перший тиждень і передбачає:- виробнича нарада – допуск студентів до асистентської практики;- знайомство й установлення контакту з членами кафедри, студентами

прикріпленої групи;- складання й затвердження індивідуального плану навчально-

методичної, науково-дослідницької та виховної роботи магістранта-практиканта;

- опрацювання кафедральної документації;- відвідування засідань кафедри, методологічного і методичного

семінарів, спостереження за ходом обговорення наукових проблем;- складання індивідуального графіка роботи, де відображено загальну

кількість пробних і залікових занять, спостережень навчальних занять викладачів та визначено види позааудиторної діяльності.

Професійно-діяльнісний етап передбачає:- самостійну розробку планів та відповідного методичного

забезпечення лекційних і семінарських занять з їх подальшим аналізом та самоаналізом;

- підготовку і проведення виховних заходів у студентській аудиторії; - проведення консультацій, відвідування та аналіз пробних занять і

виховних заходів студентів у закріплених за магістрантами базах практик;

- відвідування консультацій з теми магістерської роботи та підготовка її тексту;

- підготовку тез і (або) наукової статті за темою магістерської роботи, керівництво науковою роботою студентів молодших курсів, аналіз курсової роботи студентів 3-4 курсів;

- ведення звітної документації (щоденник практики, розгорнуті плани-конспекти лекційних та семінарських занять, виховних заходів в академгрупі, аналіз і самоаналіз занять, уроків, виховних заходів).

Завершальний етап включає:- оформлення щоденника асистентської практики;- підготовку звіту про виконання індивідуального плану роботи

магістранта-практиканта; - прилюдний звіт про виконану за час асистентської практики роботу

на засіданні кафедри, методичній конференції.

Змістове та організаційне наповнення педагогічноїпрактики магістрантів:

83

1. Організаційний блок (модуль): участь у проведенні навчального інструктажу з асистентської

практики; зустріч із викладачами-наставниками; ознайомлення з графіком роботи на період педагогічної практики та

складання індивідуального плану; ознайомлення з правилами і обов'язками магістранта-практиканта; ознайомлення з навчальним закладом (зустріч з адміністрацією,

завідувачем кафедри, викладачами педагогічних дисциплін, кураторами академічних груп);

ознайомлення з матеріально-технічною базою навчального закладу (кафедри);

ознайомлення з системою професійної підготовки студентів у ВНЗ; моніторинг та аналіз навчально-методичного забезпечення підготовки

майбутніх фахівців; моніторинг можливості використання новітніх технологій навчання; ознайомлення із змістом роботи, функціями куратора; вивчення структури студентських груп курсів.2. Науково-методичний модуль:- аналіз нормативної документації щодо керівництва педагогічною

діяльністю у ВНЗ: Закон України „Про вищу освіту”; Концепція педагогічної освіти;

- аналіз документації навчального закладу, факультету, кафедри, де магістранти проходять практику:

статут навчального закладу; перспективний план роботи ВНЗ (відділу кафедри); план роботи факультету, кафедри на рік; ОКХ, ОПП, спеціальності; навчальний (робочий) план спеціальності; індивідуальний план роботи викладача; робочі навчальні програми професійно-орієнтованих дисциплін

(ІІ-ІІІ цикл); ознайомлення з навчально-методичною літературою відділу,

кафедри (підручники, посібники, навчально-методична продукція викладачів);

спостереження та аналіз відвіданих навчальних занять викладачів (не менше 10) та магістрантів (не менше 10 занять), самоаналіз власних занять;

добір та виготовлення дидактичного матеріалу до занять з навчальних дисциплін, визначених для проведення під час практики.

3. Дидактично-виховний модуль:

84

- підготовка та проведення: лекційного заняття з дисципліни нормативного циклу; практичного або лабораторного заняття з дисципліни

нормативного циклу та з вибіркових навчальних дисциплін;- організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з фаху в

процесі аудиторної та позааудиторної роботи;- індивідуально-консультативна робота зі студентами;- підготовка і проведення однієї з форм виховної роботи в академічній

групі.Студент повинен:

- визначити й обговорити тему заняття;- здійснити аналіз навчально-методичного забезпечення визначеної

дисципліни (навчальні плани, програми, підручники, посібники, методичні рекомендації, тематика курсових робіт, наочне обладнання, ТЗН, тести);

- підготувати план-конспект заняття;- вивчати й аналізувати шляхи активізації пізнавальної діяльності

студентів у навчальному процесі.

85

Documents

Міністерство освіти і науки Україниfmi.org.ua/docs/magistr_systemy_i_metody.doc · Web viewМодуль 3. Тема 1. Створення дидактичних