1

2

3

Відділ освіти, молоді та спорту

Куп’янської районної державної адміністрації

Харківської області

Кислівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Куп’янської районної ради Харківської області

АЛГОРИТМ

СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ

РІЗНИХ ВИДІВ РЕЧЕНЬ

Методичний посібник

для вчителів української мови

2020 р.

4

Бархович О.Л.. Алгоритм синтаксичного розбору різних

видів речень. Методичний посібник для вчителів української

мови. / О.Л. Бархович. – Куп’янськ: 2020 р. – 20 с.

Одним із найефективніших методичних прийомів закріплення

знань із синтаксису української мови є синтаксичний розбір. Його

використання допомагає краще усвідомити специфіку синтаксичних

явищ, виробити навички застосовувати теоретичні знання на практиці.

У посібнику подані алгоритми синтаксичного розбору різних

видів речень, приклади усного та письмового синтаксичного розбору

речень.

Поданий матеріал відповідає чинним програмам з української

мови для учнів 5 – 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Для вчителів української мови загальноосвітніх навчальних

закладів.

5

Розділ 1

ПЕРЕДМОВА

Синтаксис української літературної мови – багате надбання

загальнонародної української культури. У своїх гнучких

різноманітних формах висловлення, що склались у чітку закономірну

систему, він відтворює історичні скарби мислення, переживань і

почуттів, а отже, й мовні взаємини всіх поколінь українського народу.

Синтаксичний розбір — розбір, покликаний виробити уміння

аналізувати структуру простого, простого ускладненого і складного

речення, розкривати характер синтаксичних зв'язків слів у

словосполученні й реченні та синтаксичних відношень, що сприяє

розвиткові зв'язного мовлення учнів.

Мета пропонованих матеріалів – допомогти учням засвоїти

теоретичний курс синтаксису сучасної української літературної мови,

удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речень;

стимулювати їх до вдосконалення культури усного й писемного

мовлення.

У посібнику подані алгоритми синтаксичного розбору різних

видів речень, приклади усного та письмового синтаксичного розбору

речень.

6

Розділ 2

АЛГОРИТМ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ

РІЗНИХ ВИДІВ РЕЧЕНЬ

2.1. Послідовність синтаксичного розбору

двоскладного речення

З’ясуйте вид речення за метою висловлювання (розповідне,

питальне, спонукальне).

Вкажіть вид речення за емоційним забарвленням (окличне,

неокличне).

Виділіть граматичну основу, доведіть, що речення двоскладне.

Схарактеризуйте головні члени речення.

Визначте вид речення за наявністю другорядних членів

(поширене, непоширене).

Схарактеризуйте другорядні члени речення (група підмета,

група присудка).

Природа й досі залишається для нас загадкою

(М. Дмитренко).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення за метою висловлювання – розповідне; за емоційним

забарвленням – неокличне; за будовою – просте двоскладне

(граматична основа складається з підмета і присудка).

Підмет природа відповідає на питання щ о?, означає предмет,

виражений іменником у формі називного відмінка. Присудок

залишається загадкою відповідає на питання я к о ю в о н а є?,

означає ознаку, складений іменний, виражений дієсловом-зв’язкою

залишається та іменною частиною – іменником загадкою у формі

орудного відмінка однини.

За наявністю другорядних членів – речення поширене.

Другорядні члени групи підмета відсутні. Другорядні члени групи

присудка: обставина часу й досі, виражена прислівником із часткою;

додаток для нас, виражений особовим займенником у формі родового

відмінка множини з прийменником.

7

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Природа й досі залишається для нас загадкою.

Розпов., неокл., просте, двоскл., пошир.

2.2. Послідовність синтаксичного розбору

односкладного речення

Виділіть речення в тексті, підкресліть граматичну основу.

Вкажіть тип речення за метою висловлювання, за інтонацією.

Проаналізувавши граматичну основу, визначте тип речення за

будовою (двоскладне, односкладне).

Визначте тип односкладного речення за вираженням головного

члена (у формі присудка (означено-особове, неозначено-

особове, безособове, узагальнено-особове; у формі підмета

(називне)).

З’ясуйте тип речення за наявністю другорядних членів

(поширене, непоширене).

Від спогадів щасливих зробилося мені так променисто…

(І. Муратов).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією –

неокличне; за будовою – просте, односкладне, безособове, поширене.

Головний член у формі присудка, виражений безособовим дієсловом

(зробилося). Розділових знаків у реченні немає.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Від спогадів щасливих зробилося мені так променисто…

Розпов., неокл.; просте, односкл., безособове, пошир.

2.3. Послідовність синтаксичного розбору

неповного речення

Виділіть речення в тексті, підкресліть граматичну основу.

Вкажіть вид речення за метою висловлювання, за інтонацією.

8

Проаналізувавши граматичну основу, визначте тип речення за

будовою (двоскладне, односкладне).

З’ясуйте тип речення за наявністю другорядних членів

(поширене, непоширене).

Визначте тип речення за повнотою (повне, неповне).

Вкажіть який член (члени) речення пропущено (головний,

другорядний).

— А хто ж з українців не любить пісню?

— Заспівай мені якусь свою. (М. Стельмах).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Друге речення просте, спонукальне, неокличне, односкладне

(означено-особове), поширене, неповне, бо пропущено додаток, який

легко встановити з попереднього речення: заспівай свою пісню.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

— Заспівай мені якусь свою.

Спонук., неокл.; просте, односкл., означено-особ., пошир.,

неповне, пропущ. додаток.

2.4. Послідовність синтаксичного розбору

простого ускладненого речення

Виділіть речення в тексті, визначте граматичну основу.

З’ясуйте його вид за метою висловлювання та за емоційним

забарвленням.

Проаналізувавши граматичну основу схарактеризуйте речення

за будовою (двоскладне, односкладне, повне, неповне).

Визначте тип речення за наявністю другорядних членів

(поширене, непоширене).

З’ясуйте, чи речення ускладнене (ускладнене (відокремленими

членами, вставними словами, однорідними членами,

звертаннями); неускладнене).

Схарактеризуйте ускладнювальні компоненти речення.

Поясніть розділові знаки.

9

Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика.

(І. Цюпа).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією

неокличне, за будовою просте, двоскладне (підмет вчителька,

присудок пригріла), повне, поширене. Ускладнене непоширеними

однорідними членами словом, увагою, які відносяться до головного

члена речення – присудка пригріла.

Однорідні члени речення, виражені іменниками, зв’язок –

сполучниковий. У реченні однорідні члени виконують роль

однорідних обставин способу дії (пригріла (я к?) і словом, і увагою),

між ними ставиться кома.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика.

Розпов., неокл.; просте, двоскл., повне, пошир.; ускладн.

однорідн. обставинами способу дії групи присудка пригріла.

2.5. Послідовність розбору простого речення

з однорідними членами

Загальна характеристика простого речення.

Чи ускладнене речення однорідними членами, якими саме.

Якого слова в реченні стосуються однорідні члени.

Якими частинами мови виражені однорідні члени речення.

Є однорідні члени поширеними (мають при собі

пояснювальні слова) чи непоширеними.

Як поєднанні між собою однорідні члени: сполучниковим,

безсполучниковим або змішаним зв’язком.

Прокидається Україна, будить жайворонків своїх.

(М. Сингаївський).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене,

повне; ускладнене однорідними присудками. За змістом однорідні

10

присудки прокидається, будить стосуються слова Україна; виражені

дієсловами; непоширені; пов’язані між собою безсполучниковим

зв’язком.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Прокидається Україна, будить жайворонків своїх.

Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн.

однор. прис.; стос. сл. Україна; вираж. дієсл.; непошир.; безсполучн.

зв.

2.6. Послідовність синтаксичного розбору

простого речення зі звертанням

Загальна характеристика простого речення.

Чи ускладнене речення звертанням, указати його.

Непоширене звертання чи поширене.

Якою частиною мови виражене звертання.

Яка роль звертання в реченні.

Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину

найточніше скажем.

(М. Рильський).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене,

повне; ускладнене звертанням. Звертання мій побратиме поширене,

виражене займенником та іменником у формі кличного відмінка

однини. Звертання слугує для привернення уваги співрозмовника.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше

скажем.

Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; ускладн.

звертанням мій побратиме; пошир.; вираж. займ. та імен. у кл. в. одн.

11

2.7. Послідовність розбору простого речення

зі вставними словами (словосполученнями)

Загальна характеристика простого речення.

Чи ускладнене речення вставними словами

(словосполученнями), якими саме.

Що виражають вставні слова (словосполучення).

Кажуть, обличчя людини – то дзеркало її душі. (А. Мороз).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене;

ускладнене вставним словом «кажуть». Вставне слово називає

джерело повідомлення.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Кажуть, обличчя людини – то дзеркало її душі.

Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн.

встав. сл. «кажуть»; назив. джерело повідомл.

2.8. Послідовність розбору простого речення

з відокремленими другорядними членами речення

Загальна характеристика простого речення.

Чи ускладнене речення відокремленими членами, якими саме.

Спосіб вираження відокремленого члена речення.

Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби. (Ю. Мушкетик).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене,

повне; ускладнене відокремленою обставиною, вираженою

дієприслівниковим зворотом сплівшись гіллям.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби.

12

Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; ускл.

відокр. обст., вираж. дієприсл. звор.

2.9. Послідовність синтаксичного розбору

складносурядного речення

Вид складного речення.

Вид речення за метою висловлювання та емоційним

забарвленням.

Смислові зв’язки між частинами.

Кількість частин і засоби зв’язку.

Розділовий знак (між частинами складносурядного речення).

Схема речення.

Далі кожне речення розбирається як просте (повний

синтаксичний розбір).

Тільки сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни та шарудять

стривожені тополі. (З. Тулуб).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення складносурядне; розповідне; неокличне; частини

виражають одночасність подій; складається з двох частин, поєднаних

сурядним сполучником та; між частинами розділовий знак не

потрібен (спільна частка тільки).

1 – речення розповідне, неокличне, формально просте,

двоскладне, поширене, повне; ускладнене однорідними обставинами

способу дії. За змістом однорідні обставини сухо, дзвінко стосуються

слова тріщать; виражені прислівниками; непоширені; пов’язані між

собою сполучником й.

2 – речення розповідне, неокличне, формально просте,

двоскладне, поширене, повне.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

¹Тільки сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни та ²шарудять

стривожені тополі.

13

Речення складносур., розпов., неокл., одночасн. подій, дві част.,

з'єднан. спол. та.

[ ] та [ ].

1 – формально просте, двоскл., пошир., повне; ускладн. однор.

обстав. спос. дії, стос. сл. тріщать, вираж. присл., непошир., з’єднані

спол. й; розпов., неокл.

2 – формально просте, двоскл., пошир., повне, розпов., неокл.

2.10. Послідовність синтаксичного розбору

складнопідрядного речення

Вид складного речення.

Вид речення за метою висловлювання та емоційним

забарвленням.

Кількість частин і засоби зв’язку.

Вид підрядності — послідовна, однорідна, неоднорідна або

поєднання цих видів (якщо речення з кількома підрядними).

Зв’язки між частинами речення за змістом (головна, підрядна

частина, вид підрядної частини).

Розділові знаки (між частинами складнопідрядного речення).

Схема речення.

Повний синтаксичний розбір складнопідрядного речення

включає й розбір кожної частини як простого речення.

Я виростав серед пісень, які співала тихо мати.

(І. Світличний).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення складнопідрядне; розповідне; неокличне; складається з

двох частин, поєднаних сполучним словом які й інтонаційно; перша

частина — головна, друга — підрядна означальна; між частинами

ставиться кома.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Я виростав серед пісень, які співала тихо мати.

14

Речення складнопідрядн.; розпов.; неокл.; дві част., з’єдн. спол.

сл. які й інтон.;

1 — гол., 2 — підрядн. озн. яких? яких?

[ ], (які).

2.11. Порядок синтаксичного розбору

складного речення з різними видами зв’язку

Вид складного речення.

Вид речення за метою висловлювання та емоційним

забарвленням.

Кількість частин і засоби зв’язку.

Розділові знаки (між частинами складнопідрядного речення).

Схема речення.

Повний синтаксичний розбір складнопідрядного речення

включає й розбір кожної частини як простого речення.

Наша нічна подорож була романтичною: місячне сяйво

освічувало дорогу, яку обабіч обіймали налиті сонцем колоски.

(О. Травневий).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Складне речення з різними видами зв’язку; розповідне;

неокличне; складається з трьох частин; перша й друга частини

пов’язані лише інтонаційно (безсполучниковий зв’язок), а друга з

третьою — сполучним словом яку й інтонаційно; між першою та

другою частинами — двокрапка (друга частина розкриває зміст

першої); між другою й третьою частинами — кома (між головною й

підрядною означальною частинами).

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Наша нічна подорож була романтичною: місячне сяйво

освічувало дорогу, яку обабіч обіймали налиті сонцем колоски.

15

Скл. реч. з різн. вид. зв’язку.; розпов.; неокл.; три част.; 1 і 2

част. поєднані безспол. зв’язк. та інтон.; 2 і 3 част. поєднані спол.

підрядн. зв’яз. та інтон.; між 1 і 2 част. — двокрапка; між 2 і 3 част. —

кома. яку?

[ ]: [ ], (яку).

16

Використані джерела інформації

1. Українська мова : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

Олександр Авраменко, Тамара Борисюк, Ольга Почтаренко. —

К. : Грамота, 2016. — 176 с. : іл.

2. Українська мова : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2017. — 160 с. : іл.

3. https://naurok.com.ua/

4. https://vseosvita.ua/

5. http://shron1.chtyvo.org.ua/Shulzhuk_Kalenyk/Syntaksys_ukrainsk

oi_movy.pdf

6. https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php?file=/251469/mod_resour

ce/content/1/Дудик%20П.%20С.%20Синтаксис%20української

%20мови.pdf

17

Н О Т А Т К И

18

Н О Т А Т К И

19

20