Embed Size (px)
Citation preview
«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».(Ісус Христос, Іоанна 8:12)
СВІТЛОтвогожиття№ 9
Жовтень2010
Погляди: теорія та Практика
2 стр.– – –
ВідкриВаЮЧи БоЖі ЗакоНи
3 стр.– – –
Про Вік НаШоЇ ПлаНети
3 стр.– – –
отВеЧаем На ВоПросы Читателей
4 стр.– – –
диНоЗаВры камБодЖи
5 стр.– – –
серЬеЗНо о смеШНом и ПеЧалЬНом
6 стр.– – –
У ПоШУках…6 стр.– – –
теория ЭВолЮЦии – матЬ лЮБой
реВолЮЦии7 стр.– – –
Бог УПраВляЄ8 стр.
Від деяких наших попере-дників – мужів науки, на жаль, ми отримали у спадщину хибне вчення, завдяки якому інтенсив-но навязувалася думка про те, що людина розвивалася посту-пово від примітивної до високо-розвиненої особистості. Правда, ця теорія Дарвіна опиралася не на факти, а на припущення того, що згодом археологами будуть знайдені перехідні ланки, які підтвердять ці припущення. Од-нак, нічого подібного окрім са-мих припущень еволюціоністи не мають.
Але якщо переконливих дока-зів не існувало, то можна підна-тужити свою уяву, що зрештою і зробив тільки-но обраний на посаду професора молодий ні-мецький зоолог Єрнест Геккель. У співдружності зі своїм товари-шем, професійним художником Гебріелем Максом, вони ство-рили уявну портретну галерею пращурів людини, що згодом стала кочувати по всіх шкільних підручниках.
Факти, як-то кажуть, річ упер-та. І тому, знову таки, на жаль, дедалі більше фактів свідчать не на користь загальнолюдського прогресу. Звичайно, що стосу-ється технічних досягнень, то в цьому ми можемо похвалитися неабияким досвідом. Проте у моральному плані, думка про те, що ти не є відповідальним перед творцем (оскільки ти від мавпи) для багатьох призво-дить до деградації.
Поміркуйте самі:1. Бог створив зерно для їжі –
людина переводить на алкоголь.2. Бог створив чисте життє-
дайне повітря – люди травлять себе куривом.
3. Бог подбав про те, щоб лю-дина користувалася цілющими властивостями рослин – люди перетворюють їх на наркотики.
4. Бог дав нам право вільного вибору – ми користуємося цією свободою на шкоду собі.
5. Бог мудро налаштував наш організм – ми робимо багато чого такого, щоб зіпсувати його, і, як наслідок, втрачаємо здоров’я.
6. Бог дав достатньо доказів Своєї творчої сили та мудрості у Всесвіті – людина, через свої
егоїстичні амбіції та прагнення до сенсацій, вигадала своє похо-дження від мавпи і багато в чому стала уподібнюватися до неї.
7. Наприклад, досить швид ко засвоюється інстинкт стаднос-ті: «Чому ти постійно ходиш із пляшкою в руці?». – «Бо всі так ходять, усі п’ють пиво – і я п’ю».
8. Бог благословив людей до сімейного життя – стадність по-буджує до перелюбу, частої змі-ни партнерів та різних збочень.
9. Бог вчить любити ближньо-го як себе – тваринний інстинкт: починає гарчати «Не дам ніко-му!».
10. Христос вчить «Будьте ми-лосердні» – тваринний інстинкт: виживає сильніший.
11. Людина, яка повірила тлу-маченням про своє походження від мавпи не переймається від-повідальністю ні перед ким – її турбує лише те, аби ніхто не ба-чив її зловживання.
Отже, у нас, читаючи цю газе-ту, є серйозний привід помірку-вати над тематикою цієї газети...
«Людино! Хто ти – мавпа, що зЛізЛа з дерева, чи Боже творіння?»
Хто ти ?
СВІТЛО твого Життя2
В житті ми зустрічаємо різних людей. Дехто вірить у Бога, а хтось ні… Ви мо-жете погодитись з тим, що навколо нас є безліч чесних, порядних і щирих людей-атеїстів, але без віри в Бога. Тож виникає банальне запитання: чи справді нам потрі-бен Бог? Ми виросли в такому суспільстві, де запитувати про це не прийнято. Однак, на сторінках Святого Письма (Ісаї 1:18) ми знаходимо дивний виклик: «Прийдіть та разом розсудимо, говорить Господь...» Отож, сам Бог пропонує ставити запитан-ня, робити перевірку.
Кожен із нас має певну систему поглядів і переконань: одні знають у що вірять, до-водячи все достеменно, інші ж вірять, не шукаючи кореня, мовляв «так говорять усі, так робили батьки» і т. п. А виявляється, що наші погляди впливають не лише на долю людини, сім’ї, а й на майбутнє народу, на-ції. Дамо слово фактам історії.
Люди спробували створити світ без Бога. Перш за все Чарльз Дарвін проголосив те-орію еволюції, котра твердить: впродовж довгого часу поступово з’явилося все. Ми пішли в найкращому випадку від мавпи. «Злізши з дерева», внаслідок природного відбору, боротьби за виживання найсиль-ніших ми з вами опинилися тут. Як бачи-мо, у фізичному світі Бога було усунено. У соціальній сфері до подібного вдався Карл Маркс, який розробив систему поглядів з гаслом: «Релігія – опіум для народу!» Ін-шими словами, Господь потрібен лише для нещасних, скривджених, хворих та невдах. Отже, «задля прогресу людства» у соці-альній сфері світоглядів також для Бога не
Погляди: теорія та Практиказнайшлося місця. Фрідріх Ніцше у сфері філософії і мислення закріпив фундамент атеїзму проголосивши: «Бог мертвий! Його немає!» Таким чином, у фізичній, соціаль-ній та філософській сферах поглядів Бога було викреслено.
У книзі «Автобіографія Дарвіна» чи-таємо: «Людині, яка не має переконан-ня (особистої віри) в живого Бога і віри в майбутню нагороду чи покарання, їй за-лишається керуватися найсильнішими або найвигіднішими інстинктами існування». Якщо немає віри в Бога, то як мірило моєї і вашої поведінки – залишається інстинкт. Тобто, якщо когось штовхнули в автобусі і у вас виникає зворотна реакція відбою та обурення – то це правильно. Якщо в гніві є бажання вбити іншу людину, то ви також керуєтесь інстинктом. Цей список можна продовжити.
Один із учнів дарвінізму, пізніше профе-сор еволюції Юліан Хакслі висловлювався: «Діти, які народжуються у світ, визначають майбутнє людства, тому необхідно мати певну систему контролю, щоб визначити, хто має право народжувати дітей, а хто ні. Ми отримали цю довіру від процесу ево-люції. Не реагувати на цю проблему, озна-чає зрадити тій місії відбору, яку поклали на нас сили Всесвіту». Іншими словами, не слід дозволяти народжуватись дітям слаб-ким, хворим. Ми можемо обрати кого вби-вати, а кого ні. Вплітаючись в одну нитку, теорія Дарвіна, Маркса та Ніцше, де Бога немає у хроніках Всесвітньої історії про-росла у жахливі плани та дії Адольфа Гіт-лера. «Я не бачу причини, чому людина
не має права бути такою ж жорстокою як природа. Все, що не походить від чистої арійської раси – сміття!» А.Гітлер здаєть-ся нам страшною людиною, але насправді він просто на практиці застосував теорію еволюції. У ХІХст. проголосили, що Бога немає, а у ХХст. ми пожали дві світові ві-йни. Виходить, смерть майже 150 млн. лю-дей свавільно страчених системою концта-борів, геноциду і війн виправдана теорією еволюції. Тож чи мають вплив наші погля-ди на життя? Безперечно!
Віктор Франк у книзі «Лікар душі» пише: «Печі концтаборів, в яких спалюва-ли тисячі людей, були створені не на заводі в Берліні, а за письмовим столом, в лекцій-них залах вчених та філософів». Звучить страшно: чи не так? Проте, ми спокійно поруч з пануючим дарвінізмом на уроках біології, ось уже десятиріччя й на уроках географії у 10 кл. продовжуємо розглядати теорію Мальтуса, яка схвалює вирішення демографічного вибуху (стрімкого росту населення) у світі шляхом голоду, війн і збройних конфліктів. Чи не зухвалий цей напрям думок, шановні? Молоді, довірли-ві мізки школярів шпигаються вакцинами насильства і жорстокості. Якщо ми свідо-мо не знайдемо місцє Богу у житті, то не дивуймось з сенсаційних теленовин про «звірства» серед людей у суспільстві. Це наслідок поглядів!!!
Даруйте, скажете ви: є ж прекрасні люди, хоч і не вірять у Творця. Відповідь тільки одна: вони не застосовують на прак-тиці те, у що вірять. Вони живуть краще, ніж диктують погляди, які їм нав’язали, тому Бог веде їх і діє через них. Найваж-ливіша істина полягає у Господі. Він через Святе Писання дає відповіді на три основні запитання: звідки ми? Чому ми тут? Куди ми йдемо? Поклоняючись Богу-Творцю, ви-знаючи себе його дітьми, ми прямуємо до кращого. Дорогий друже пам’ятай – ти ві-нець Творіння!
Поліщук анжела
Людина щедро наділена інте-лектом, мовленням, унікальним чудовим зором, слухом. Їй при-таманні чудові риси: мислення, спілкування, творчість та вина-хідливість. А також моральні якості: совість, співчуття, спра-ведливість, поняття добра і зла, духовність, розуміння прекрас-ного і величного. Завдяки вража-ючим можливостям людини ми сьогодні можемо бачити події, які знаходяться на протилежно-му боці планети і спостерігати за ситуаціями які набувають глобального розголосу.
Завдяки спостережливос-ті людина створює подібне до того, що створив Бог, що знахо-диться в природі, що нас оточує.Так крок за кроком ми пізнає-мо природу і використовуємо закони, які в ній закладені.
Птахи надихнули людину до створення літальних апаратів. Електричні розряди у деяких
СВІТЛО твого Життя 3
Існують дві несумісні точки зору на ви-никнення світу – еволюціоністська та кре-ационістська. Еволюціоністи вірять, що Земля з усією різноманітністю форм життя – сформувалася протягом довгих мільярдів років у результаті випадкових впливів сил природи. Ті ж, хто вірить у Творця, вважа-ють, що світ створений Всемогутнім Гос-подом Богом. Вік Землі часто оцінюють в чотири мільярди шістсот мільйонів років. Однак існують наукові докази того, що на-справді Земля існує не мільярди років, а усього лише кілька тисячоліть. Розглянемо кілька доказів які дуже стисло можна вміс-тити у розмір цієї статті.
Один із доказів відносної молодості Зем-лі заснований на тому, що у Сонячній сис-темі є комети з коротким періодом обертан-ня. По мірі наближення до Сонця комета потроху руйнується, доки не зникає зовсім.
ВІДКРИВАЮЧИ БОЖІ ЗАКОНИ
Про Вік НаШоЇ ПлаНети
видів риб послужили стиму-лом до створення приладів для електричної енергії. Завдяки спостереженню за кажанами ми відкрили принцип ехолокації, що дало нам можливість для створення радарів. Перечисли-ти подібні приклади неможли-во. Достатньо придивитися до кожного винаходу і ми знайде-мо щось подібне в природі.
Однак, можливості потен-ційних відкриттів далеко ще не вичерпані, адже Божа мудрість воістину невичерпна. І кожно-го разу довідуючись про щось нове, науковці пересвідчую-ються: чим більше вдається за-зирнути у Божі таємниці, тим більше відкривається незвіда-ного і загадкового.
Проте, не все з тих законів, які вдалося збагнути, людина використовує за призначен-ням. Немало відкриттів пішли нам не на користь, а навпаки,
створили небезпеку нашому існуванню, руйнуючи навко-лишнє середовище. А що вже й казати про жахливі можливос-ті сучасної зброї масового ура-ження.
Безперечно, ми б цього не спостерігали якби збагнули, що Божі закони у природі безпо-середньо повязані із законами моральними. Більшість наших земних проблем з’являється внаслідок нехтування Божими Заповідями. Наприклад, пору-шення заповіді «Не побажай чужого…» є повноводним дже-релом різноманітних воєн, ре-волюцій, тероризму та інших злочинів.
Ось чому Христос проголо-сив: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене… той слово Моє берегтиме, і Отець Мій по-любить його». Йоан. 14, 21-24.
Валентин к.
Час, необхідний для повного оберту коме-ти навкруги Сонця, називається періодом її обертання. Комети, які облітають навкруги Сонця менше ніж за 150 років, вважаються кометами з коротким терміном обертання, на відміну від тих, які мають період, що на-лічує багато тисяч років.
Говорячи про поступове руйнування ко-мет з коротким періодом обертання, бри-танський астроном Р.А.Литтлтон дійшов висновку, що «очевидно, жодна комета з ко-ротким періодом обертання не може існу-вати більше 10 тисяч років». (R.A.Lyttleton Mysteries of the Solar system, Clarendon Press, Oxford, 1968, p.110).
Оскільки і комети з коротким періодом обертання, і всі планети обертаються на-вкруги Сонця як частина єдиної системи, астрономи дійшли логічного висновку, що усі вони мають однаковий вік. Якщо взяти до уваги що комети з коротким періодом обертання живуть недовго, тобто менше 10 000 років, але все ще спостерігаються в Сонячній системі, наприклад, комета Гал-лея, то з цього витікає єдиний висновок – Сонячній системі, включаючи й Землю, менше десяти тисяч років.
Іще один доказ молодості нашої плане-ти було знайдено при обчисленні кількості частинок пилу, який проникає з космосу в атмосферу Землі. Космічний пил постійно осідає на поверхні Землі і змивається до-щами в океан. Швидкість, з якою пил осі-дає на поверхні землі, була виміряна Хан-
сом Паттерсоном. (Yans Patterson, Scientific American, Feb.1960, p.123). Було обчислено час, за який цей космічний пил, що містить нікель, накопичується в океані. А це близь-ко дев’яти тисяч років.
Часточки пилу настільки малі, що на них впливає тиск сонячного проміння. Цей так званий ефект Пойнтинга-Робертсона уповільнює часточки, і вони по спіралі на-ближаються до Сонця. Пауль Штайдл (Paul Steidl) у книзі «Земля, зірки і Біблія» (с.60) підрахував, що протягом 10 000 років Со-нячна система мала би повністю звільнити-ся від пилу. Це ще раз говорить про те, що Сонячній системі і, відповідно, Землі ще не має й десятка тисяч років.
Цінну інформацію про те, що наша пла-нета є порівняно молодою надав також док-тор Томас Барнс (Thomas G.Barnes), почес-ний професор фізики Техаського універси-тету Ель-Пасо. Займаючись дослідженням процесів ослаблення магнітного поля Зем-лі, він довів, що про вік Землі реально гово-рити лише в межах 10-ти тисяч років.
Дані багатьох наукових дисциплін свід-чать про те, що мільйони тисячоліть, про які стверджують еволюціоністи, є лише міфом, за яким зручно сховати свою хитку теорію. На жаль, ніяк вони не можуть розлучитися з нею – адже якщо визнати свідчення, що Землі менше 10 000 тисяч років, то питання про еволюцію вирішиться саме собою. Тоді прийдеться відкинути свої виплекані ідеї і визнати існування Бога-Творця.
іван Подорожний
– Как Вы думаете, наш мир случайно явился или это резуль-тат Творчества?
– Конечно, результат дей-ствий нашего Творца.
– А для какой цели?– Ну, я считаю, что люди
должны интересоваться для чего Творец нас сотворил. Би-блия отвечает на эти вопросы. В первую очередь, чтобы мы действительно отображали Его образ.
– А как насчет того, что в школах до сих пор преподается теория эволюции?
– Я лично за то, чтобы пре-подавали Божью теорию сотво-рения.
станислав
– Марія Іванівна, ми знаємо Вас як людину віруючу, а тому хочемо запитати: чи Бог щось очікує від вас?
– Я постійно відчуваю Божу турботу про мене, Його безмеж-ну любов та милосердя і звичайно розумію, що Бог також очікує від-повідної, зворотної любові та по-шани. І найголовніше, Він очікує від нас довір’я.
– Який вплив на Вашу думку справляє викладання теорії ево-люції на свідомість учнів та сту-дентів?
– Це є хибне викладання. Усім нам потрібно знати перед Ким ми є відповідальними і тоді у кожного є можливість радуватися творінню Божому, а якщо хто вважає що він виник у результаті сліпого випад-ку, то він і ні перед ким не відчуває відповідальності. Такі міркують, що з часом все буде змінюватися, перероджуватися і це призводить їх до байдужості стосовно свого існування у світі.
марія іванівна
СВІТЛО твого життя4
ВоПрос: «Часто при-ходится слышать утверж-дение: «Все люди – братья». Действительно ли все чело-вечество произошло от одной супружеской пары?» Владис-лав.
отВет: Важность вопро-са несомненна, если принять во внимание, что разнообразие типов человека в разных частях земли наводила не раз ученых на размышление. Вот карлико-вые эскимосы и тут же, южнее, стройные и высокие североа-мериканские индейцы; рослые чернокожие суданцы и миниа-тюрные жители центральной Африки и т.д. Когда смотришь на все это разнообразие челове-чества, то невольно задаешься вопросом: могут ли они быть детьми одного отца?
Библия дает по всем этим интригующим вопросам впол-не удовлетворительные разъяс-нения. Согласно им, Адам вме-сте с женой Евой, матерью всех, был единственным, первым че-ловеком на земле, а, значит, и единственным родоначальни-ком всего человечества.
Обратимся к Священному Писанию:
– Библия говорит, что при со-творении Адам был один. «Не хорошо быть человеку одно-
Отвечаем на вОпрОсы читателейму» (Бытие 2:18). То же следу-ет и из стиха 20 этой же главы: «Для человека не нашлось по-мощника, подобного ему».
– Библия говорит, что все люди имеют одного отца – Адама: «Не один ли у всех нас Отец?» (Малахии 2:10). Не менее сильное указание на это дается также в Деянии 17:26, где сказано: «От одной крови Он произвел весь род челове-ческий для обитания по всему лицу земли».
– Библия говорит, что все люди имеют одну и ту же мать – Еву. В Бытие 3:20 читаем: «И нарек Адам имя жене своей: Ева, ибо она стала матерью всех живущих».
– Библия говорит, что все люди принадлежат к одной се-мье. Интересно обратить вни-мание на факты первой книги Бытие. Когда Бог творил рыб, птиц, гадов и скотов, то всякий раз делается замечание, что они сотворены «по роду их» (Бытие 1:21,25). Это, несомненно, под-разумевает разнообразие видов в каждом случае, но когда дело доходит до человека, то там ни-какого намека на разделение по родам не дается, а отмечается отличие от всех тварей земных: «Сотворим человека по образу
Нашему, по подобию Нашему» (Бытие 1:26).
В отношении единства рода человеческого после потопа так-же имеется достаточное свиде-тельство Писания: «Сии трое [Сим, Хам и Иафет] были сы-новья Ноя, и от них насели-лась вся земля» (Бытие 9:19). От них распространились на-роды по земле после потопа» (Бытие 10:32).
Интересно, что же говорит наука по этому вопросу? Возь-мем две цитаты, которые при-надлежат перу ученых, кото-рых невозможно заподозрить в предвзятом отношении к Би-блии. Профессор Гексли гово-рит: «Я присоединяюсь к тем, кто признает, что в настоящее время не имеется основания утверждать, что человечество произошло первоначально бо-лее чем от единственной четы первых людей… и для утверж-дения, что на земле имеется бо-лее чем один вид человека».
Другим ученым являет-ся сам Дарвин. В своем труде «Происхождение видов» он за-являет: «Я не имею ни малей-шего сомнения в том, что расы человеческие произошли от единственного первоначально-го рода».
д. Юнак
– Как Вы думаете, наш мир появился случайно или это резуль-тат действий мудрого Творца?
– Если посмотреть на природу, которая нас окружает, то она весь-ма убедительно свидетельствует о том, что это далеко не случай-ность. Когда художник рисует кар-тину, то сразу видно руку мастера, и когда смотришь на природу, то сразу видно руку Божью.
– А для какой цели Бог нас со-творил?
– В Библии сказано что Бог со-творил человека для того, что бы он ухаживал за природой, и для любви и познания Бога. Ну, а по-скольку мы оказались еще и в по-ложении грешников, то теперь и для спасения.
– А как Вы относитесь к пре-подаванию в школах теории эволюции?
– Лично я считаю это неправ-дой. И преподавать неправду – это неправильно. Наше общество должно говорить правду. От этого будет зависеть благополучие и мир на земле.
евгений
СВІТЛО твого життя 5
Почему людям так труд-но принять то, что динозавры жили в прошлом в одно время с людьми? Почему для многих даже сама идея звучит шоки-рующе?
Несомненно, главная причи-на в том, что нам слишком дол-го внушали – через СМИ, книги и музеи, в школах и в институ-тах – что динозавры жили и вы-мерли задолго (более 60 милл. лет) до появления человека на земле. Динозавры постоянно упоминаются вместе с долгими периодами времени. Стоит упо-мянуть или услышать слово ди-нозавр, и на ум сразу приходят «миллионы лет» и «доистори-ческие животные».
Нас так долго учили ми-фичной эволюционной исто-рии (существующей только на страницах учебников и в умах верующих-эволюционистов), что для преодоления этого ментального барьера и донесе-ния людям настоящей истории мира абсолютно необходимы две вещи:
1) Понимание и честное при-нятие полного банкротства эво-люции, и соответственно осо-знание истинности Сотворения вселенной Богом;
2) Твердые, четкие и ясные свидетельства того, что древ-ние люди жили в одно время с динозаврами.
В данной статье мы рассмо-трим еще одно удивительное, но редко упоминаемое физи-ческое свидетельство – баре-льефное изображение дино-завра (Stegosaurus) среди древ-
диНоЗаВры камБодЖи
них руин Ангкора, Камбоджия. Очевидное значение этого изо-бражение заключается в том, что гравер 10-го века видел живого стегозавра, также, как он видел других изображенных животных.
Одно из самых величествен-ных сооружений Ангкора – храм Та Пром. Он интересен тем, что его не стали очищать от джун-глей. Храм несёт на себе пе-чать необыкновенной красоты. Здесь вся поверхность покрыта плащом из древесных корней и буйной зелени, и это сообщает развалинам какое-то непереда-ваемое дыхание жизни.
Но есть в храме одна колонна, которая представляет особый интерес. На ней можно увидеть изображения обезьяны, петуха, змея и... динозавра.
Касательно этой колонны Жак Клод писал: «Среди вер-тикальной полосы кружков, в углу между южной стеной входа и восточной стеной есть очень убедительное изобра-жение стегозавра». І Археоло-ги считают данную резьбу под-линной, без каких-либо намеков на подделкуі.
Это означает, что всего 900 лет назад некоторые динозав-ры все еще обитали в районе камбоджи! Конечно же, для тех, кто принимает историю Бытия этот факт не является сюрпризом.
ВыводВырезной стегозавр в Кам-
бодже, вместе с множеством других изображений, глиняных изделий и предметов древнего
искусства, составляют целую гору физических свидетельств со-существования динозавров и людей в прошлом. Слишком долго эволюционисты «эксплуатировали» динозавров для продвижения ошибочного мировоззрения. Пришло время забрать динозавров обратно и использовать их для того, чтобы учить людей о неверо-ятной силе Того, Кто создал этих великолепных созданий.
дмитрий куровский
Ссылки:Жак Клод – известный французский ученый, на протяжении 30
лет изучавший Ангкор и его историю. Он жил 9 лет в Камбодже, где преподавал историю Кхмерской империи.
Kyle Butt and Eric Lyons, Physical Evidence for the Coexistence of Dinosaurs and Humans, [Part I], http://www.apologeticspress.org/articles/3626.
Dr. Patton, Dinosaurs in ancient Cambodian temple, http://www.bible.ca/tracks/tracks-cambodia.htm.
– Як Ви дивитесь на викладан-ня учням та студентам теорії еволюції?
– Є два таких поняття, які дуже відрізняються за своєю суттю – це віра і марновірство. Якщо віра опирається на конкретні знання свого або чийогось досвіду, фак-тів які мають місце в історії, то марновірство не потребує всього цього – воно задовольняється при-пущенням, а відсутність фактів запросто компенсується уявою. Правда, при цьому прибічникам еволюції потрібно мати набагато більше віри, стверджуючи речі, які не мають для цього підстави.
– А що Ви думаєте з приводу того, що у системі освіти не пе-редбачено альтернативної кон-цепції?
– Думаю, що це чисто з его-їстичних причин – прийшлося б дуже багатьом відмовитися від своїх наукових праць та дисерта-цій.
семен михайлович
Народжується дитина. Ким вона буде, яке її майбутнє? Стане художником, фізиком чи оволодіє мовами. Батьки плекають світлі надії. «Молодець!» – підбадьорю-ють першокласника, який навчився читати, рахувати. Подібне триває впродовж 11 років пізнання. Після невтомної праці вершини наук вже підкорені. Але чи це є саме тим, що потрібно дитині після закінчення школи.
Як відомо, біля витоків усіх су-часних дисциплін стоїть грецька філософія, яка була започаткована Платоном і має матеріальний підхід світобачення. Тому й не дивно, що апостол Павло ще 2000р. тому на-зад підсумував «… юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа роз п'ятого…» (1 Кор.1:22,23). Як бачимо, вже тоді мислення і віра християн
СВІТЛО твого Життя6
Помню, как на базаре поссо-рились две женщины. Одна, как я понял, обвиняла другую в не-порядочности. И вот в пылу сло-весной перепалки одна из них называет другую… обезьяной.
Скандал неприятная вещь. Я взглянул на ту из них, которую наградили этим эпитетом, но признаков схожести с обезьяной не нашел. Миллионы людей ве-рят и утверждают, что жизнь на земле и в том числе и человек произошли путем постоянного эволюционного развития. Об
этом преподают в школах и ВУ-Зах. И если это, правда, тогда не стоит обижаться, если к вам применят подобные эпитеты. Но давайте спросим: Доста-точно ли фактов? – Нет! Недо-статочно. Есть теория, вернее, предположения, которые яв-ляются скорее плодом вообра-жения, чем научных данных. Правда, зато свои учебники и книги эволюционисты делают хорошо иллюстрированными, красочными и впечатляющими. Ведь надо же чем-то убеждать.
Некоторые ученые согла-шаются с тем, что учение об эволюции скорее можно отнес-ти к области веры, нежели к науке. Я помню, как однажды в моем городе Одессе, где я тог-да проживал, приехал какой-то большой авторитет в области астрофизики с лекцией о про-исхождении жизни на Земле. Реклама сделала свое дело, и со-тни людей пришли на лекцию, чтобы, наконец, узнать правду от столь важного ученого. Он много говорил о сложностях, с
которыми столкнулась наука в этом направлении, делал много ссылок на обширные работы других ученых в этой области.
Но вот одна дама прямо спросила его: «Вот вы нам объясняли, рассказывали, и мы внимательно слушали, но все-таки вы нам скажите, как ученый: откуда произошла жизнь на Земле?». И лектор ответил: «Настоящая наука пока не может дать ответ на подобный вопрос!». В зале по-днялся шум и сумятица.
Но я знаю, что именно те люди, которые могут назвать свою родословную до третье-го и четвертого рода являются успешными людьми и нередко принадлежат к высшему со-словию. Но даже и не это важ-но, а то, что относя себя к той или иной форме жизни, человек пытается не только объяснить, но и оправдать свои поступки – не всегда хорошие, а подчас и ужасные.
Сколько преступлений про-тив человечества было сделано
людьми движимыми идеей, так называемого, расового превос-ходства. На этом основании утверждалось рабство черно-кожих в Америке. Гонение ев-реев в средневековой Европе. Фашизм содержал в себе ту же идею: неполноценность, второ-сортность и право других рас-поряжаться судьбами людей, как высшая раса. Это все плоды эволюционного учения, где выживают и господствуют бо-лее совершенные виды живых организмов за счет подавления низших, более слабых.
Есть ли альтернатива этой «вере», которая могла бы сослу-жить добрую службу многим идеологам, политикам и, разу-меется, представителям церк-ви? Конечно! Библия! Именно Библия в своем разделе Генезис (Бытие) и других Писаниях, проливает ясный свет на тай-ну появления всякой жизни, в том числе и человека, где ис-точником жизни является Бог-Творец!
игорь скачков
У ПОшУкАХ…не були близькі і зрозумілі грекам. Але саме грецький (матеріальний) кут зору, без Бога нам нав’язують у школі, університеті. Ми хочемо все бачити, торкатись, шукати під-твердження, тому й нелегко нам сьогодні споглянути Бога вірою.
Колись, в радянський час одну віруючу жінку – Ніну Степанів-ну «перевиховував» начальник на роботі. Допікаючи її біблійним походженням, він звертався не по батькові: «Как вы поживаете, Нина Адамовна?» На що жінка якось відповіла: «Всё хорошо, Николай Обезьянович!» Повірити в те, що нашими прабатьками були мавпи не хочеться абсолютно нікому.
Людина хоче знайти відповідь на вічні запитання: «Звідки я? Куди я йду?» Спрагла молода людина шукає третє око, займається йогою, гіпнозом (до речі, транслюється те-
лебаченням). Молод-ші школярі захоплю-ються і наслідують героя-чаклуна – Гаррі Потера, у дитячих са-дочках дівчатка гра-ються у відьми. Звідки це? Ключі розуміння є лише в Слові Божому. Адже Біблія неодно-разово називає давній Вавилон колискою і матір’ю сучасного во-рожбитства, чаклун-
ства, астрології, хіромантії,тощо (Об.18:21-23;Іс.14:4). А за кулісами цієї системи стоїть ворог Бога – са-тана (Іс.14:12-14;Єзек.28:12-17). Ось і виходить: народилась дитина – зодягнули на неї ковпак грецького матеріалізму та еволюції в школі; підросла – готують для неї ковпак духовного Вавилону (в перекладі «замішання») який пропонує ти-сячі доріг окультизму і магії, по-далі від Бога. Людина шукає Бога в християнстві, а там – десятки деномінацій і релігійне сум’яття. Серед щоденних буднів її будуть оточувати астрологічні прогнози, народні повір’я. Причину і гіркоту такого стану описує пророк Єремія 2:13 «Бо дві речі лихі Мій народ учи-нив: покинули Мене, джерело жи-вої води, і поробили собі водозбори поламані, що води не тримають». Як же звільнитись від нав’язаних поглядів і ковпаків? Чи реально знайти Правду?
Пригадується в перші роки не-залежної України в грошовому обі-гу з’явилось багато підробок. Було залучено дві групи спеціалістів. Перша група вивчала все нові і нові методи шахрайства, відслідкову-вала копіювальні прийоми. Друга група впродовж тривалого часу ре-тельно вивчала виключно грошові одиниці оригіналу. Після проведе-них рейдів міліціонери першої гру-пи часто помилялись, працівники ж другої групи легко визначали підроблені купюри, добре знаючи оригінал.
Отже, нам, християнам, ХХІ ст. не слід загубитись у вирі підробок і
ковпаків. Варто звернутись до єди-ного оригіналу – Слова Божого, яке твердить, що Істиною (Прав-дою) є Отець, Син – Ісус Христос, Дух Святий, Слово Боже та Закон (Єр.10:10; Еф.4:21; 1 Ів.5:6; Ів.17:17; Пс.118:142). Правда полягає в тому , що ми були створені Господом для прекрасного життя. Однак гріх наших прабатьків започаткував смерть і насильство. Ворожнеча між Богом і сатаною почалась ще на небі і продовжується на арені на-шого розуму дотепер.
На чиєму ми боці? Богу-Отцю не байдужа доля Його Творіння: Він послав у світ Свого Сина – Іс-уса Христа, щоб понести вину зем-лян і дати життя. Ніхто і ніколи так сильно не любив нас. Смерть Ісуса Христа за мене і за вас – це доказ любові і шанс на вічне прекрасне життя. Нехай Господь кожному шукачу дасть пізнати і знайти Себе в повноті любові і істини.
Поліщук анатолій
СВІТЛО твого Життя 7
Вопрос: «От кого мы про-изошли?» обычно вызывает улыбку. Это потому, что далее следует ответ: «От обезьяны». Но почему выбрано именно это звено? Ведь в той же цепи развития присутствует, напри-мер, кистепёрая рыба. А мож-но пойти ещё глубже и найти множество т.н. предков. Одна-ко говорят именно об обезья-не и вероятно из-за близости к нам, что не так обидно по сравнению с той же амебой или первобытным червём. Но вели-ка ли разница?
Дети, по большому счёту, делятся на два типа поведения. Начнём со 2-го: их меньше, это дети, воспитанные без ро-дителей. Им все равно на кого они похожи. Иначе говоря они не испытывают родственных чувств. Это трагедия. У друго-го, 1-го типа всё наоборот – они знают, чьи они дети и хотят быть похожи на своих роди-телей. Вот и нам надо опред-елиться – мы дети первого или второго типа? Дорожим ли мы своим родством? Судя по постоянным попыткам че-ловечества найти моральную основу для своей цивилизации (человеку небезразлично ни его прошлое, ни его происхож-дение) – можем предположить, что мы всё же «дети первого типа» или, по крайней мере, хо-тели бы таковыми быть…
А если это так, то на кого мы хотим походить в контексте эволюции? Хорошие дети хотят быть похожи на своих родите-лей. Где же тот образ, который должен вдохновлять нас на новые вершины в своём разви-тии. Даже если это не амёба и не первобытный червь, а хоро-шо развитая обезьяна с милой мордой – это всё равно не вдо-хновляет. Более того, как раз такой образ предка человека не отделяющий его от животного предполагает соответствующее отношение к морали. Оно из-вестно – это «право сильного».
И если раньше войны на-чинались только потому, что кому-то захотелось что-либо отобрать у соседа, то сегодня всё гораздо «цивилизованней», да и причины более «веские»: страна поддерживает терро-ризм, страна выращивает нар-котики, страна планирует на-пасть (в будущем). Но сути это не меняет – в ходу и сегодня «право сильного».
В середине 19-го столетия появилась теория уже «научно» объясняющая полную свободу от моральных «предрассудков». Благодаря Чарльзу Дарвину человеку самому было «позво-
или хорошие дети и не оченьлено» устанавливать для себя моральные стандарты. Ведь если мы «животные», то конеч-но можем и должны защищать свой «вид» в пределах государ-ства, области или города…, а то и района (крик: «наших бьют» – хорошо знаком нам из недавне-го прошлого). Именно Дарвин провозгласил, что: «Развитие живущих организмов на зем-ле напрямую связано с борь-бой за существование. В этой непрерывной борьбе побеж-дает сильнейший, слабый же обречен на поражение и заб-вение». Интересно, что Дарвин эту же теорию применил и к лю-дям, а почему нет – ведь люди это те же животные. Например, он считал, что белые расы «бо-лее привилегированны»…. И к концу 19-го века расизм уже принимался большинством, а смерть чёрных рабов, которые в большом количестве гибли на фермах «более развитых» евро-пейцев и американцев, уже ни-кого не удивляла…
Далее подхватили эту идею, как коммунисты, так и фашисты. Их действия были оправдываемы именно теорией доброго дедушки Дарвина. Те-оретики коммунизма Маркс и Энгельс восторгались трудами Дарвина, находя в них паралле-ли и обоснования диалектичес-кому материализму, а Гитлер открыто заявлял, что высшая раса должна подчинить себе все прочие. Как следствие расц-вета этой «научной» теории следующий 20-й век преподнёс нам урок – многие миллионы жизней были унесены вой-нами и революциями. Вывод напрашивается сам: теория эволюции – мать любой рево-люции.… Это печальный, но такой закономерный итог.
Идеи Дарвина в очень ко-роткий период времени без до-казательств и веских аргумен-тов завоевали мир. До сих пор нет действительно научных доводов постепенного измене-ния видов из одного в другой. Даже в теории это утверждение ложно. Если бы у живого суще-ства постепенно, на протяже-нии миллионов лет появлялся клюв, крыло или рука смогло бы это существо выжить? Нет! Для того чтобы жить нужен целый клюв, рабочее крыло и полноценная рука. а время…? оно не созидает, но напро-тив – разрушает. Знаменитый второй закон термодинами-ки не оставляет шансов для эволюции. Количество видов не растёт, а убывает. Мы все с вами знаем об исчезающих животных… Археология? Она,
как раз опровергает теорию Дарвина. Это и отсутствующие переходные звенья, и следы лю-дей вместе со следами динозав-ров и 3-х метровые люди, остан-ки которых от нас прячут…
так кто же мы? и отку-да у нас это жгучее жела-ние справедливости? Наши постоянные попытки сфор-мулировать правила морали и найти для этого основание, желание следовать за кем-либо Высшим – лучший до-вод того, что мы далеки от животных. мы – люди!
А если мы люди то, что это меняет? Абсолютно всё! И главное, то в чей Образ мы пре-ображаемся, когда ищем свои корни. Если наш творец Бог и человек образ Божий – то и пре-ображаться мы будем в Него же. У человека и животного разные моральные стандарты. Наши имеют своим основани-ем – Божий Закон, а не «закон природы» или умозаключения философов и политиков.
Что сегодня преподают в школах? Все ту же теорию эволюции? Но мы уже заплати-ли миллионами жизней за эту ошибку. Значит, кому-то это выгодно. Смерть может быть выгодна только дьяволу и тем, кто на него «работает». Но не-ужели мы растим своих детей для будущих войн? Сколько ещё мы будем молчаливо согла-шаться с откровенной ложью?
Что же делать? Говорить правду! Вы считаете, что вас
не послушают? Есть способ об-ратить на себя внимание. Бог в своей мудрости предусмо-трел возможность постоянно-го напоминания всем и вся, что именно он творец всего живого. Среди известных всем десяти заповедей есть и такая: «помни день субботний,… ибо в шесть дней создал Господь небо и землю, море и все, что в них, а в день седьмой почил; посему благословил Господь день субботний и освятил его» (Библия, книга Исход). Вот по-чему эта заповедь так важна – она напоминает нам кто наш настоящий отец.
Если мы верим, что не обе-зьяне обязаны жизнью, то верный способ продемонстри-ровать это начать почитать субботний день, как знак Твор-ца. Выделите ему место в чреде своих многочисленных празд-ников, которые вы соблюдаете по тем или иным причинам. Примите истину о Творении че-ловека Богом. Принять же – это значит вернуться домой. Возв-ращайтесь…
На кого мы хотим быть по-хожи?
Испытываем ли мы родственные чувства?
Какие мы дети?Будем же хорошими детьми
у доброго Небесного Отца…
дмитрий долгожитель
http://dolgozitel.blogspot.com
Засновник і видавець –Черничко І. П.
АДРЕСА РЕДАКЦІЇм. Ужгород,
вул. Гагаріна, 36моб. тел. 095-195-4191
e-mail [email protected]
Редакційна колегія:Іван Черничко,
Агнеса Черничко, Юлія Сокирко, Віктор Свида.
Комп’ютерна верстка: Лазорець-Стан МаріаннаРеєстраційне свідоцтво
ЗТ № 507/99Р від 21. 12. 2009 р.
Адреса друкарні:вул. Свободи, 5с. Рясне-Руська,
Яворівський район,Львівська область
297-47-46Тираж 50 000
СВІТЛО твого життя8
Пишіть на адресу: 88000 м. Ужгород, вул. Джамбула, 23; тел. (0312) 45-30-70
Сьогодні, як ніколи, чим глибше людський розум про-никає у таємницю неба і та-ємницю життя, тим виразніше простежується у всьому доціль-ність і правдивість, а не проста випадковість або хаос.
Грандіозна велич небес вра-жає людський розум! Вдив-ляючись у безмежний Божий Всесвіт, ми дивуємося і вражені усім побаченим! Який вражаю-чий контраст: Всесвіт і людина, що загубилася у цих безкрайніх космічних просторах!
Але не зневіряйтеся! Не тре-ба боятися перед лицем нескін-ченності і вічності. Потрібно знайти упевненість у одному: ми – не частинки космічного пилу, що носяться у хаосі Всес-
– Говорят, что в наш двадцатый Удивительнейший век – Век, когда, мечтой объятый, В космос взвился человек, Век научных достижений, Грандиознейших свершений, Век движения вперёд – Кто-то Бога признаёт? Мне поверить трудно в эту Удивительную весть.
Неужели, в самом деле, Есть такие люди?
– Есть.– Веришь в Бога?– Верю в Бога.– В наш-то век? Двадцатый век?
Мы почти ведь у порога Новой эры, человек! Ты, как вредный пережиток, Нам идти вперёд мешал. Веришь в Бога… А скажи-ка, Ты хоть раз его видал?
– Не видал, но в школе как-то (Уж прошло немало лет) Изучал: давно когда-то Жил учёный Архимед. Он вошёл в науки двери, Он законы открывал. Ты-то в это веришь?
– Верю.– Ты хоть раз его видал?– Знаю, был такой учёный.
Но скажу тебе одно:
В Е р ю В Б о г а !
віту без мети і призначення. Ми – діти Вічного Бога, Творця усього, що оточує нас!
Отож, чи не пора нам навчи-тися правильно мислити? Зірка велика, а людина мала. Але все таки астроном – людина. Саме людина досліджує, бачачи на зоряному небі Божественну мудрість. Що відрізняє людину від зірки? Мислення. Людина може мислити! Зірка – ні.
У нашому, порівняно неве-ликому, світі гора здається ве-личезною. У порівнянні із ди-тиною вона виглядає гігантом. Але дитина незрівнянно вище за гору. Дитина здатна люби-ти. Чоловік більше, ніж зірка, тому що здатний поклонятися. Шедевр Божого творіння – чудо
із чудес – це ви і я! І є над чим замислитися, чи не так? Але найбільш при-ємно роздуму-вати про Бога, що є центром Всесвіту, – се-ред незліченних світів, розташо-ваних у просто-рі, гігантських сонць, що урів-новажено ру-хаються по не-бесних орбітах. І немає жодної зірки, яка не слухає Його волі! Жодного сонця, що від-хиляється від визначеного йому шляху!
Небеса звіщають! Про що го-ворять вам зірки? Небеса розка-
зують, вони проголошують, що Бог, Який управляє безліччю світів у Всесвіті, управлятиме і бентежним серцем!
Есть открытые законы, Им открытые давно.
– Есть открытые законы: Открыватель, значит, был. Как же ум твой просвещённый О Создателе забыл? Неужели всё творенье Не сказало: «Есть Творец» – Мир животных, мир расте-ний, Звёзд небесных, наконец? Изучи светил движенье. (Кто бы счесть планеты смог?!) Есть великое творенье, Значит, есть Премудрый Бог.
– Нет, не чьей-нибудь рукою, Не премудростью большой, – Всё, что видишь пред тобою, Создалось само собой. Постепенно создаваясь, Развиваясь, изменяясь, Проходя из века в век Появился человек.
– Подожди, прервись немного. Вот часы перед тобой. Говоришь, не веришь в Бога? Говоришь, само собой? Я теорию такую Много раз уже слыхал. Рассказать тебе хочу я, Где часы я эти взял. Тут история такая:
У меня в углу сарая Очень много лет лежала Груда ржавого металла. Только вдруг твориться стало Непонятное с металлом: Груда вся зашевелилась, Что-то где-то прикрутилось (И причём само собой), – Вот, часы перед тобой.
– В сказку эту можно верить Только малому дитю.
– Но она ведь так похожа На теорию твою! Если б я вполне серьёзно Говорить об этом стал, Ты б меня, вполне возможно, И безумцем бы назвал. Спору нет, само собою Ничего не может быть: Нужно думать головою, Чтоб часы могли ходить. Много мудрости, конечно, Нужно было приложить, Чтоб в пространстве беско-нечном Мир небесный сотворить: Чтобы каждое светило По своей стезе ходило, Чтобы солнышко создать, Чтобы начал свет сиять, Чтоб поля зазеленели, Чтобы птицы полетели, Чтобы ты увидеть смог – Есть Великий, Вечный Бог!
сотворение адама
