Інформаційна підтримка управління ризиками як напрям зниження рівня непередбаченості

Облік ризиків прогнозування діяльності підприємства

1.

2.

1. Інформаційна підтримка управління ризиками як напрям зниження рівня непередбаченості

Відповідно до існуючого законодавства, підґрунтям визнання підприємницьких ризиків в системі бухгалтерського обліку виступає принцип обачності, який передбачає при відображенні наданої у звітності інформації запобігання завищенню оцінки активів та доходів чи заниженню оцінки витрат та зобов'язань підприємства, спричинених існуванням факторів невизначеності.

Зокрема, вплив невизначеності має враховуватися підприємством при визнанні доходу, участі у спільній діяльності, знеціненні активів, створенні резервів майбутніх витрат та платежів, обліку фінансових інструментів, розкритті інформації про діяльність сегментів, пов'язаних сторін, а також про діяльність, що припиняється.

"Ризик – це небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів майбутнього, із розрахунків яких приймаються рішення сьогодні. Відхилення в позитивну сторону – це щасливий випадок, в протилежну – небезпека втрат.

Ризикові ситуації бувають

1. Визначені, коли є повна інформація про фактори ризику,що створюють ризикову ситуацію.

2. Невизначені, коли така інформація відсутня повністю або частково; невизначені ситуації називають просто

" невизначеність".

Структурно інформаційне забезпечення управління ризиковою ситуацією підприємства має складатися з двох основних підсистем: у першій формується інформація про

внутрішнє середовище підприємства та надається інформаційна підтримка для прийняття управлінських рішень;

у другій підсистемі досліджується зовнішнє середовище та налагоджуються контакти із зовнішніми групами впливу. При цьому основними принципами взаємодії цих двох підсистем є сумісність та взаємодоповнюваність.

Побудова інформаційної системи залежить також від таких двох основних елементів системи управління ризиковою ситуацією на підприємстві:

прогнозування і моніторинг фінансових показників підприємства;

управління економічними ризиками.

Для того, щоб інформаційне забезпечення було своєчасним та ефективним, на підприємстві розробляють комп’ютерну інформаційну систему. Ефективну інформаційну систему доцільно формувати з можливістю використання прогнозних моделей та підходів моделювання ситуацій.

Такі інформаційні системи дають можливість прогнозувати розвиток негативних тенденцій як всередині підприємства, так і ззовні та мають назву системи управління базами даних (СУБД).

Крім цього використовується комп’ютерна техніка та сучасні інформаційні технології обробки даних.

Від підприємства вимагається не тільки зберігання і виводу даних, але й формування трендів та прогнозів на майбутнє. Для цього за оцінками фахівців найкраще підходить технологія OLAP (On-Line Analytical Processing – аналітичні розрахунки в онлайновому режимі).

Використання цієї технології робить дані доступними в багатовимірному форматі подібно до типової електронної таблиці, яка має більше двох вимірів. Технологія OLAP також дає змогу отримувати трендові показники і прогнози за допомогою статистичних розрахунків.

2. Облік ризиків прогнозування діяльності підприємства Разом із переоцінкою активів для

зниження впливу ризику на вартість капіталу підприємства та підвищення достовірності облікової інформації створюють резерви, що стосуються визнаних підприємницьких ризиків.

При цьому резерви поділяють на оцінювальні й прогнозні.

За своєю економічною сутністю оцінювальні резерви є елементом оцінки. Формування таких резервів можливе за умови встановленої ймовірності едоотримання очікуваних економічних вигід чи можливих втрат. При створенні оцінювальних резервів інформація про вартість активів розкривається у фінансовій звітності за мінусом вартості створених резервів. Яскравим представником таких резервів у вітчизняній обліковій практиці є резерв сумнівних боргів — один із варіантів формування справедливої (поточної) вартості дебіторської заборгованості на дату складання звітності.

На відміну від оцінювальних прогнозні резерви (резерви забезпечення майбутніх витрат і платежів, резервний капітал) безпосередньо не пов’язані вартісною оцінкою активів та зобов’язань. Однак їх формування спричиняє зміну вартості капіталу підприємства, що має декілька проявів:

— зменшує фінансовий результат діяльності у звітному періоді на суму відрахувань у резерв;

— урівноважує вплив витрат на фінансовий результат діяльності при існуванні значних коливань обсягів діяльності за періодами.

Прогнозні резерви є своєрідною гарантією мінімізації ризику, пов’язаного з можливою втратою економічних вигід за певними напрямами діяльності підприємства, та використовуються на гарантійні виплати окремим категоріям працюючих у разі припинення підприємством діяльності, погашення податкових зобов’язань, виконання задекларованих гарантій перед покупцями чи іншими контрагентами, усунення наслідків форс-мажорних обставин, покриття збитків, зумовлених впливом зовнішнього середовища, тощо.

Створення зазначених резервів призводить до збільшення витрат звітного періоду чи зменшення нерозподіленого прибутку. Тому для їх відображення в системі бухгалтерського обліку мають виконуватися три взаємопов’язаних

правила:— у підприємства виникають істотні зобов’язання (юридичні або

такі, що випливають із практики його діяльності внаслідок минулих подій);

— є імовірність, що врегулювання зобов’язань потребуватиме відпливу активів, які містять економічні вигоди;

— сума зобов’язань може бути достовірно оцінена.